32
Літературний додаток до щомісячного часопису творчої молоді «Смолоскип України»
Серпень 2012
Контроль над розумом Нова книга Григорія Почепцова з претензій- з розділів пан Почепцов не просто торкається ною назвою «Контроль над розумом» містить питання подання інформації, він спонукає читав собі величезний інформаційно-аналітичний ча відшукати інші джерела, прочитати альтерпласт фактів і подій, який автор спробував нативні твори, перевірити себе і зрозуміти, що вкласти як певні пазли в досить ємні розділи й ще від часів Христа й до сучасних «наша раша», подати читачу в найцікавішій формі. Необхід- «прожектор перісхілтон» та іншої бурди (інакно зазначити, що лише незначна кількість лю- ше язик не повертається назвати ті інформаційдей буде ознайомлена з тими численними по- ні продукти, які нам «тюхають»), вся інформасиланнями на сайти, твори, наукові статті то- ція дозована, тією чи іншою мірою викривлена, що, за допомогою яких автор намагається роз- і подають цю інформацію в певний, я б сказав крити поставлені перед ним завдання. Основні необхідний, момент. з них — це питання ДКНС (ГКЧП) як особливий Неймовірно влучним і головне на сьогодкомунікативний проект та його історична роль, ні актуальним є один з розділів — «Держава мегацеркви (але чомусь виключно північноаме- як інструментарій по роботі з майбутнім». Авриканські, хоча в нас теж є цікаві «хлопці»), Го- тор наголошує на тій тезі, що Україна вже трилівуд та перебудова. валий час розвивається в певному сенсі слоНасправді питання, які підіймаються в кни- ва в зворотному напрямку. Ми постійно гразі, неймовірно широкі й для повноцінного ро- ємо в чужі ігри за чужою схемою, відповідно зуміння та сприйняття їх вимагають певної під- своєї системи, свого стратегічного державготовки, зокрема інформаційної. Це щодо чита- ного плану подальшого розвитку ми не маєча… А до держави як до основного інформацій- мо. На основі елементарного аналізу викорисного комунікатора існує вимога щодо фінансо- тання свого часу читач має зрозуміти одну дувого та ресурсного збагачення науки, культу- же важливу річ — сьогодні всі українські зари, освіти. Інакше точно скоро доведеться за- соби масової інформації працюють на 99% в кладати в бюджеті гроші на харчування інозем- розважально-«увєсєлітєльному» полі. Людина ного війська. через своє «малодушиє» змушена більше часу Спробуємо тут сконцентрувати свою ува- проводити в кріслі чи на дивані перед чергогу на декількох основних моментах, озвуче- вим російським серіалом, шоу, одним словом них у«Контролі над розумом». Одним з перших медіа-продуктом, який не несе ніякого змістовпитань, яких тооркається автор, є питання ви- ного навантаження. Проблема матеріальна, яка кривлення дійсності в інформаційному просто- існує в сім'ї, у районі, у дворі багатоквартиррі, чому і як, хто і навіщо це робить. В одному ного житлового будинку, не вирішується, вона
Крістофер Бальме
Ельфріда Єлінек
Вступ до театрознавства
Піаністка
просто консервується і з часом взагалі буде знівельована. Подібна ситуація відбувається і в цілому з питаннями місцевого самоврядування і внутрішньої та зовнішньої політики країни. Всі люди хоч раз чи два в житті були в будинку чи в спільноті людей, де відбувалася певна процесія і моління. Саме так, я маю на увазі церкву, релігійну організацію, формацію — воно в своїй масі все однакове. Пан Почепцов торкається одного з болючих питань сьогодення в Україні — це церква. У своїй книзі він аналізує й подає аналіз інших фахівців про церкву як про величезну бізнес-структуру, у прямому розумінні цього слова фінансову та матеріальну корпорацію. Хоча автор веде мову щодо суто американських релігійних організацій, чи то пасторальних церков, але чи в нас не так само? Можливо, у нас в країні методи розвитку свого впливу та збагачення серед релігійників не такі продумані й витончені (одна церква намагається вже яке десятиріччя просто вижити, а інша жирує). Зрозуміло, що з моменту, як Українська РСР відділилась від СРСР, у нас, як гриби після дощу, повилазили церкви, і причому більшість з них виявилися не притаманними цій території і нашому менталітету. І що найцікавіше, так це те, що переважна більшість з них прийшла (будемо чесними… нам дали) саме з північноамериканського континенту. Саме тому нам має бути цікавою інформація, зібрана автором. У тому, що вплив пасторальних церков росте, немає
Георгій Почепцов. Контроль над розумом Київ, ВД «Києво-Могилянська академія», 2012 нічого поганого, вони пропонують людині той продукт, якого їй не вистачає в сім'ї, в українському суспільстві чи то в звичній для нас християнській церкві. І наостанок, дуже хочеться порадити Вам, шановний читачу, ознайомитись із «Принципово новими виборчими технологіями» в передчасі парламентських виборів. Відчувається, що «чистими» найближчі виборчі перегони не будуть точно, сподіваємося, вони будуть більш креативними й інтелектуальними, несхожими на попередні. Цікаві факти й аналітику автор подає в цьому розділі, досить плавно проводить порівняння між виборчими кампаніями того чи того кандидата. Враховуючи нещодавні новинки Григорія Почепцова «Від Facebook-у і гламуру до WikiLeaks: медіакомунікації» і той же «Контроль над розумом», хочеться порадити прочитати Почепцова, вивчити факти, які він подає, і самому їх досить ретельно проаналізувати. Це того варте.
Олександр Гладких
Василь Кожелянко Книга мого роду
Діти застою Роман
Львів, «ВНТЛ-Класика», 2008 (270 c.). Ціна: 81 грн.
Переклала з німецької Наталя Сняданко Харків, «Фоліо», 2012 (382 с.). Ціна: 58,50 грн.
Упорядник Ірина Мацко. Львів, «Видавництво Старого Лева», 2012 (72 с.). Ціна: 68 грн.
На батьківщині німецького науковця Крістофера Бальме після появи у 1999 році його визначної праці «Вступ до театрознавства» її встигли перевидати вже чотири рази. В Україні тим часом про нього мало що знають, а російською його взагалі не перекладали. У цьому підручнику-енциклопедії автор систематизує всі сучасні знання про театр і дотичні до нього явища, вирощуючи своєрідне «театрознавче древо». Цінність праці — у міцному, потужному відчутті наукового «стовбура».
Найзнаменитіша книжка Єлінек. Еріка Когут — професор Віденської консерваторії. Вона вчить своїх учнів класичної музики, проте сама дуже далека від гармонії. Маючи майже сорок років, Еріка спить із деспотичною матусею в одному ліжку, цілком підкорена її волі, проте веде подвійне життя. Вдень на роботі Еріка займається високим мистецтвом, а вечорами вештається парком, підглядаючи за парочками, що займаються сексом.
Створюйте свою сімейну хроніку, користую- «Діти застою» — останній роман Василя Кочись альбомом «Книга мого роду»! Тут можна желянка. Розділена між кількома персонажабуде прочитати про кумедні випадки із мами- ми автобіографія і узагальнений портрет розного чи таткового дитинства, відшукати фірмо- чарованого покоління, нереалізовані коханвий бабусин рецепт чи улюблену пісню праді- ня і втрачені України, даремні в наших умовах дуся. А проілюструють яскраві миті життя сі- західні ідеали і безсила в наших головах східмейні фотографії. «Книга мого роду» – це по- на мудрість, художньо переконливі екскурси у дарунок для всієї родини! трагічне минуле і чітке передбачення майбутнього, бездонний розпач і в'їдливий гумор, «ліричні» відступи і «ненормативні» вислови...
Жан Лакутюр
Леонід Первомайський
Єзуїти
Дикий мед
Том 1. Завойовники
Чернівці, «Книги — XXI», 2012 (328 с.). Ціна: 44 грн.
Крістофер Раєн, Касільда Джета Репресовані діячі УАПЦ (1921-1939)
Світанок сексу
бібліографічний довідник Львів, «Свічадо», 2012 (552 с.). Ціна: 146 грн.
Упорядник В. Панченко, Київ, «Либідь», 2011 (608 с.). Ціна: 47,50 грн.
Київ, «Смолоскип», 2011 (184 с.). Ціна: 20 грн.
Київ, «Темпора», 2012 (506 с.). Ціна: 75,50 грн.
Переклад із французької однієї з найцікавіших праць про єзуїтів. Журналіст Жан Лакутюр побачив у членах «Товариства Ісуса» відкривачів світів, людей різних цивілізацій, пожирачів культур, людей, достатньо захоплених людиною в усій її суперечливості. Вони були завойовниками і завойованими, надто довірливими до своєї могутності та своєї плодючості, щоб повірити в те, що якийсь кордон, якийсь обряд чи звичай здатні їх обмежити чи виключити.
До збірки творів видатного українського письменника — поета, прозаїка, драматурга, перекладача — Леоніда Первомайського (1908— 1973), упорядкованої літературознавцем Володимиром Панченком, увійшли прозові твори воєнної тематики, що в Україні досить давно не перевидавалися: роман «Дикий мед» (1963), повість «Чорний брід» (1968) і кілька оповідань. Усі ці твори є яскравими та цікавими зразками психологічної прози двадцятого століття. Для широкого читацького загалу.
Довідник містить біографічні відомості про репресованих священнослужителів і церковно служителів Української Автокефальної Православної Церкви (з 1930 року — Української Православної Церкви) у міжвоєнний період. Інформація ґрунтується на документах, які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Для науковців, архівістів, релігієзнавців, усіх, хто цікавиться історією Церкви новітньої доби в Україні.
Культура дуже змінила людину. Сексуальна поведінка людини, особисте життя, механізми стосунків чоловіка й жінки — ви впевнені, що робите саме те, що наказує вам природа? Ця книжка — дослідження науковців-антропологів на тему сексуальної поведінки приматів з перспективи зв'язку інстинктів і культури.
Ці та багато інших книжок українською мовою можна придбати у книгарні «Смолоскип» за адресою: Київ, вулиця Межигірська, 21 (поруч зі станцією метро «Контрактова площа»)
Михайло Жаржайло
Арсеній Тарасов
Народився в Рівному, а живе в Києві. Лауреат другої премії літературного конкурсу «Смолоскипа» в 2012 році за збірку поезій «Міліція карми». Виглядає на одного з молодих лідерів так званих «двітисячідесятників» (за старою, не надто ефективною, але досі безальтернативною традицією, в нас поетів і тепер продовжують ділити за десятиріччями, в які вони дебютували чи найгучніше прозвучали). То забавна пародійна, то філософськи-притчева сюжетність, специфічна сленгова лексика, риторична побудова верлібрів Жаржайла виразно наближає їх до стандартних уявлень про сучасну поезію.
Народився в Харкові, мешкає в Києві. У деяких літературних проектах фігурує під іменем Арсеній Капеліст. Цьогорічний лауреат третьої премії літературного конкурсу «Смолоскипа» за збірку під назвою «Хіґашіката». Один із найцікавіших вихованців молодшого покоління харківської поетичної школи. Кілька років був активним учасником слем-руху. Правда, не скажеш, щоб це дуже помітно вплинуло на його письмо. Котре залишається замріяним і мальовничим, на контрасті з власною алкогольно«маргінальною» тематикою.
22 вина
karma militia
bob the bob
що є твоя зарплатня рівно 22 рази випити хорошого вина
маленький Боб прокидається рівно о шостій коли за вікнами лиш метушаться пантерами примарні тіні машин та нічні метелики млості у чорній, наче терпкий шоколад, чорній темряві
інтертекст для людей, що мислять не-поетично: (ніхто не сказав 22 пляшки чи 22 бокали чи 22 рази випити ніхто не сказав на самоті і якої міцності має бути вино і які напої паралельно або в інші дні і наскільки піднято акцизи напередодні)
karma police, arrest this man, he talks in maths he buzzes like a fridge
(radiohead) достеменно коли в твоєму житті щось не зовсім так коли тобі надто добре або коли ти залажав або заспівав у дисонанс
маленький Боб допиває в шумній гримерці свої п'ятдесят коньяку, як завжди — для сміливості всі хлопці вже в зборі, перевіряють струни по терціях продувають востаннє мундштуки, у труби дивляться
з'являються вони однаково я ніколи не забуду того випадку коли тебе дитинко хотів з-за спини схопити за руку коли ми з тобою виходили з вагона на лісовій і я наосліп схопив чужу і та дівчина не опиралася і навіть була з хлопцем і смиренно тримала свою долоню в моїй поки я думаючи що веду тебе ніби орфей еврідіку дійсно не озираючись вів насправді її крізь натовп а потім вона так само невимушено сказала при виході на платформу молодий чоловіче ви помилилися і випустивши мою руку пішла далі зі своїм хлопцем ти також вийшла за мною і взяла мою долоню до чого це я? просто того місяця ми 22 рази пили хороше вино
america мій друг давно мріяв про америку казав там місяць такий великий такий жирдяйський чєл місяць, як показують у фільмах на половину неба на півекрану там всі дівчата красиві і всі дають і чуваки всі круті і всі слухають тільки диско 80-х з ранку до ночі і що життя суцільна вечірка з ночі до ранку насправді коли він таки полетів до америки ці всі питання втратили актуальність так само як і перерване регулярне листування він миє посуд у ресторанах закоханий нерозділено у старшу за нього співробітницю яка от-от вийде заміж він мріє виграти справжню американку бо всі ці мексиканки та вірменки то нецікаво
без нашивок та звань не у кашкетах не чорношкірі хоча інколи в бейсах із написом NY і вони могли б також ідентифікувати себе нехитрою комбінацією з розчепірених пальців замість west-side'у та east-side'у шулявка-сайд, троєщина (або теремки-) сайд але вони не роблять цього їм достатньо того що ти залажав їм достатньо того що самому тобі сьогодні не подобається власна зачіска їм достатньо того що вже кілька років завзято крутишся довкола однієї точки і вони постановою свого карма-кабміну повноваженнями своєї карма-податкової благословенням свого православного карма-батюшки владою наданою карма-борщагівською районною адміністрацією і за вироком дванадцяти карма-присяжних у чистенькій спортивній формі із бездоганними зачісками поспішають з-за рогу покарати тебе і ось уже ти підводишся із землі тобі смішно бо вони не лишили шрамів і навіть не намагалися витягти гроші просто вирок на сьогодні був такий: уважніший будь уважніший будь уважніший будь до тих хто поряд
він чисто голиться, по-холостяцькому скромно снідає вдягає дешевий костюм і шляпу — надійне убрання його маленька червона машинка як завжди під вікнами вкрита росою, як лезо холодною, вранішньою він бере свої палички, збиті, але надійні квапливо поправляє на шиї хустку червону за хвилину якусь він руку поволі здійме і ритм поллється, прудкий, як стукіт вагонів маленький Боб — працівник консервної фабрики конвеєрна стрічка залізницею в'ється на захід бляшанки — краш, райд, хай-хет і литаври бляшанки — том-томи, бочка, сплеш, малий на сцені ніхто на твій зріст не буде зважати просто грай чітко в ритм і теми швидко підхоплюй маленький Боб — це гігант боп-клуба «Аґата» хедлайнер концертів та об'єкт щирих оплесків о п'ятій — сирена, пробиваєш талон свій на виході машинка крихітна прудко довозить додому на вечерю, як завжди — сніданок вже вихололий маленький Боб засинає, вкутаний ковдрою-втомою. мелодія — як змія, як струна, як постріл як пташка, як радість, як гордість за націю маленький Боб помирає, сцена — його віковічна постіль як тільки закінчується бопова імпровізація.
bebop коли Діззі Ґіллеспі бувало хріново він випивав півсклянки віскі нюхав кокс, курив, пив каву і випивав ізнову доки депресія не підкисне
коли Діззі Ґіллеспі бувало сумно так, що хотів все на світі послати він брав трубу і щодуху, щосили прям в неї сурмив нотами чорними-чорними як у Діззі Ґіллеспі п’яти
Перспектива поїздки до Львова я застопив машину десь о третій поночі в цей час, кажуть, Будда дає те, що схочеш — вічне життя чи безкраї небесні далі я ж хотів лиш машину та їхати далі. трейлер був здоровезний, водій — десь такого ж розміру «залазь», сказав басом могутнім ковша від бульдозера і ось ми вже несемось сто двадцять крізь тьму «ти кермо потримай, я пивка ще візьму». він їхав один як раптова Північна зірка крізь застави мєнтів, морок ночі, в асфальті дірки він мав велику мету, що всім серцем дістатись прагнув здається, що то був Рахів. його міцний профіль дихав робочою примою сам собі бог, відпочинок, радість, життя і стимул під «Бутирки» мотиви, входячи в транс чи раж все накручував кілометраж. він напоїв мене пивом і раптом щось стукнуло в бампер «вася, слиш», сказав він, «бери монтіровку і лампу» я там і лишився; він — поїхав кудись уперед пробивати дорогу; я пробив у нього сигарет як заставу того, що колеса будуть і далі йти як заставу того, що всі сірі ранішні мости відкриються; щоб мені пройти потроху, поступом мені і двом за моєю спиною трупам.
*** як заспаний кіт гуркотить дорога вечори в грудні якісь не сухі — не вологі вітання — жовте, прощання — червоне машини на захід-схід гонять вібрує в кутку старий холодильник ніч — це смола, гіркувата та дивна ніч — це червоне сухе вино на язику лоскітно. шляхи шурхотять жорсткуватим волоссям я не спав, та прокинувся — рано, удосвіта сутінки довгі-довгі, наче солодка слина порожньо, але спокійно.
а далі він брав трубу в руки стискав її міцно чорними пальцями і дув так сильно що у труби не вистачало звуку і труба бідолашна частенько ламалась
а особисто мені зараз чомусь справді-таки віриться що там місяць жирдяйський великий на половину неба. на півекрану чєл Випуск 32 (серпень 2012)
Видавництво «Смолоскип»
Надруковано ТОВ ПК «Інтерекспресдрук»
У наступному випуску
Літературний додаток до щомісячного часопису творчої молоді «Смолоскип України». Свідоцтво: KВ № 4040 від 15.02.2000
Телефон: (044) 425 23 93 Адреса: 04071, Київ, вулиця Межигірська, 21 Сайт: www.smoloskyp.org.ua
Адреса: Київ, вулиця Сім’ї Сосніних, 3 Наклад 1000 примірників. Замовлення № 563
Цифрова гарнітура «Нат Ґротеск»
Оксана Щур про книжку Еда Стаффорда «Вздовж Амазонки»
Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з точкою зору редакції.
Редакційна колегія: Ольга Погинайко, Ростислав Семків, Олег Коцарев
Ілюстратор Олена Павлова
Поезія Олега Коцарева та Євгенії Люби