33
Літературний додаток до щомісячного часопису творчої молоді «Смолоскип України»
Вересень 2012
Той, що пройшов крізь джунглі Видання українського перекладу книжки Еда Стаффорда про подорож Амазонією є, сказати б, закономірним на фоні зростання популярності жанру мандрівної прози. Читач, наситившись письменницькими рефлексіями про внутрішній світ, захотів цілком реалістичних, ба навіть документальних розповідей про побачене і пережите. А оскільки твори старогодоброго Тура Хейєрдала та його колег залишаються давно неперевидаваним набутком бібліотек, а українські мандрівники Кідрук та Чапай, будемо відвертими, не кожного читача здатні задовольнити, то логічним кроком є переклад і публікація захоплюючих книжок закордонних авторів. Тим більше, що вітчизняним авторам таки є в кого повчитися. Британець Ед Стаффорд вирушив у мандрівку тропічним лісом Амазонії не лише із цікавості та бажання випробувати себе. Він вирішив продемонструвати усьому західному світові реальний стан заповідних територій та спосіб життя тубільних племен Південної Америки. Довго готувався до подорожі, залучав спонсорів, під час мандрівки вів блог (і сотні читачів вболівали за автора!), а по завершенню дворічного шляху написав книжку і зараз виступає із лекціями про побачене, не забуваючи дякувати скаутській організації, яка, на відміну від школи, свого часу чимало зробила для виховання бешкетливого хлопчика. До слова, його мандрівка увійшла до Книги рекордів Гіннеса.
Колишній армійський офіцер виявився справді талановитим публіцистом. Автор описує кожен епізод мандрівки. Часом це просто захопливо та інформативно, коли йдеться, приміром, про тропічну рослинність, крізь яку треба прорубуватися із мачете та про місцевих тваринок і птахів (до речі, спонсорські умови однієї з організацій передбачали, що Стаффорд не вбиватиме задля їжі представників рідкісних видів тварин), а іноді — викликає жах і спротив, коли доводиться читати про місцеві племена, яких білі виганяють з насиджених місць. Землі Амазонії багаті на корисні копалини, для видобутку яких необхідно звільнити простір від людей та вирубати ліс: так, там, де прокладають нафтопроводи, з’являються буквально канали серед правічних заростей; стосовно ж аборигенів, то їх виселяють відповідно до закону, за яким власникові належить лише поверхня землі та кілька метрів вглиб. Тож тубільці вороже зустрічають кожного білого, особливо не розпитуючи про мету, з якою він прийшов. Не менш цікаво читати й про індіанців, загнаних у резервації на території Бразилії: вони ревно оберігають рештки своєї культури, а для того, щоб потрапити на територію їхнього проживання, потрібні численні дозволи від державних установ та відповідних організацій опіки. Книжка Еда Стаффорда спонукає замислитися над долею унікальних тропічних лісів — і тому, безперечно, сприяє актуалізації екологічної свідомості людини західної цивілізації. І тут
Умберто Еко
Валерій Шевчук
Таємниче полум'я цариці Лоани
Три листки за вікном
Переклав з італійської Ю. В. Григоренко Харків, «Фоліо», 2012 (412 с.). Ціна: 146,00 грн.
Київ, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2011 (702 с.). Ціна: 46,00 грн.
«Людей нагородили пам'яттю як тимчасовим Роман-трилогію «Три листки за вікном» (1986) напівзасобом, затичкою, бо для них час спли- справедливо вважають чи не найвидатніває дуже стрімко... А я мав привілею смакува- шим твором Валерія Шевчука. Він тут вдати все з самого початку...» — так каже про се- ється до блискучих історичних стилізацій. Сабе Джамбатиста Бодоні, букініст з Мілана. Він ме за цей роман письменника удостоєно двоутрачає пам'ять після інсульту, не може згада- ма найпрестижнішими преміями — Шевченти свою родину, минуле і навіть власне ім'я, та ківською та премією Фундації Антоновичів. при цьому пам'ятає все, що колись читав. Бодо- «Три листки за вікном» — химерна й захоплині їде до маєтку, де проминуло його дитинство. ва таємничо-детективна історія трьох поколінь Він шукає себе самого серед старих газет та Турчиновських, яка бере початок у далекому книг, дитячих журналів та коміксів... XVII столітті.
виринає очевидне дражливе запитання про толерантність. У наш час про колоніалізм сказано достатньо багато, щоб жителі колишніх великих імперій вдавалися до автоцензурування власного письма про далекі краї. Автор «Подорожі Амазонією» наголошує на необхідності вивчення та збереження автентичної культури тубільних племен — вони мають право продовжувати жити так, як звикли, але бажано навчити їх нормам гігієни та забезпечити медичну допомогу. Так само й з природою: одні білі люди її нищать, а інші борються за її збереження. Замкнене коло: для ефективної боротьби за власні права індіанець має стати членом англо-американської культури або принаймні вивчити правила поведінки західної спільноти; наскільки при цьому він збереже власну ідентичність, чи захоче повертатися в некомфортні умови амазонського селища та чи зможе відмовитися від продуктів використання нафти, заради якої вирубують його ліс, — питання непершорядне. Навряд чи подорож Еда Стаффорда вдалася б, якби не його супутник Чо. Друг і земляк Люк, з яким автор вирушив у мандри, відмовився від продовження шляху майже одразу. Цілком випадково один із провідників зацікавився і вирішив подолати запланований маршрут разом із британцем, безкоштовно, суто з авантюрних міркувань, в такий спосіб перебравши на себе роль чи то Санчо, чи то П’ятниці. Чи можна, аналізуючи тандем Ед — Чо, уникнути проекції «старший – молодший
У знятому на плівку дні
Ед Стаффорд. Уздовж Амазонки. 860 днів Київ, «Темпора», 2012 (280 с.). брат»? А чи таке «братство» є прогресом порівняно із «батько-син» і ще не менш толерантними метафорами? Так чи інакше, ця розповідь про незнані краї відкриває для нас нові, захопливі простори. Стереотипи про Південну Америку є не лише у британців, але й в українців. Континент наркотрафіку, жінок з ароматом кави, футболістів з майже однаковими іменами та серіальної індустрії постає ще й як простір надзвичайно красивих ландшафтів, населений племенами із цікавою майже втраченою культурою, простір, на якому розташовані легені планети, яким загрожує знищення, простір, яким цікаво та небезпечно подорожувати і де все ще збереглися незаймані куточки, де ніколи не ступала нога білої людини. А видання в українському перекладі цілком може стати викликом для професійних авторів-мандрівників.
Оксана Щур
Греки, араби і ми Дослідження ісламофобії в гуманітарних науках
Упорядник Н. Степула. Київ, «Український пріоритет», 2012 (224 с.). Ціна: 40,50 грн.
Переклав з французької А. Рєпа. Київ, «НікаЦентр», 2012 (304 с.). Ціна: 70,50 грн.
Він і нині є активним учасником літературного процесу й просто життя. Виходять книжки про нього, й знаходять неопубліковані його твори. Перевидаються опубліковані. Увиразнюється його постать — у світі сущому, людському й у вимірах уже позаземних. Напевно, він дещо не встиг сказати — багато кому. Очевидно, що і йому не встигли, багато хто. Ця книга — своєрідний полілог, розмова Олеся з нами, декотрими з усіх, спогади колег-письменників.
Свого часу у Франції полеміку серед фахівців збурила книжка історика С. Гуґенайма, що заперечувала внесок арабо-мусульманської цивілізації у становлення справжнього «європейського» Заходу доби Середньовіччя, оскільки латинське коріння Європи нібито кардинально несумісне зі Сходом. Ця збірка — полемічна і ґрунтовна відповідь на працю С. Гуґенайма. Для істориків, філософів, культурологів, релігіє знавців, а також усіх, хто цікавиться проблемами теорії та методології історії.
Макс Вебер
Тімоті Снайдер
Олеся Омельчук
С. Волков
Господарство і суспільство
Перетворення націй
Літературні ідеали українського вістниківства (19221939)
Дитячий фразеологічний словник
Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999
Київ, вид. дім «Всесвіт», 2012 (1112 с.). Ціна: 135,00 грн.
Київ, «Дух і Літера», 2012 (464 с.). Ціна: 70,50 грн.
Київ, «Смолоскип», 2011 (336 с.). Ціна: 30,00 грн.
Київ, «Національний книжковий проект», 2012 (160 с.). Ціна: 45,50 грн.
Праця всесвітньовідомого німецького вченого, соціолога та філософа від соціології Макса Вебера (1864 — 1920) аналізує основні положення світової соціології, розкриває сутність суспільного ладу ринкової економіки. Класика світової думки, видання, котре неодмінно повинне бути представленим на полиці бібліотеки кожної людини, що прагне розумітися на особливостях і закономірностях життя суспільства або й впливати на них.
Відомий американський історик досліджує феномен народження модерних націй. Книга починається з розгляду створення в XVI столітті Речі Посполитої. Наприкінці ж XX століття, яким і закінчується дослідження, землі колишньої Речі Посполитої поділили між собою держави, названі відповідно до їхніх найбільш численних етносів: Польща, Україна, Литва та Білорусь. Яким чином з однієї ранньомодерної національної ідеї постали чотири модерні?
У монографії досліджується літературна критика, художні твори, культурологічні розробки представників кола журналу «ЛітературноНауковий Вістник»: Д. Донцова, Є. Маланюка, І. Гончаренка, Ю. Клена, Ю. Липи, Л. Мосендза, Д. Віконської, Н. Ґеркен-Русової, О. Теліги та інших. Аналізуються особливості вістниківського літературно-критичного стилю, концепти, стратегії, скеровані на формування бажаного літературного наративу та національного культурного простору.
Ця чудова енциклопедія фразеологізмів допоможе юним читачам і їхнім батькам врізноманітнити лексику, збагатити своє мовлення влучними та образними висловами на тлі невеселої мовної ситуації в публічному просторі. Словник, поза сумнівами, буде незамінним на уроках української мови та літератури.
Ці та багато інших книжок українською мовою можна придбати у книгарні «Смолоскип» за адресою: Київ, вулиця Межигірська, 21 (поруч зі станцією метро «Контрактова площа»)