36
Літературний додаток до щомісячного часопису творчої молоді «Смолоскип України»
Грудень 2012
Історія повчальних спроб української дипломатії Нова книжка історика Володимира Сергійчу ка під назвою «Неусвідомлення України» при свячена спробам нашої країни налагодити між народні стосунки з сусідніми й дальніми держа вами під час нетривалого періоду становлення незалежності у 1917–1920-х роках. Назва, стилістика обкладинки та перші сто рінки починають наштовхувати читача на дум ку, що перед нами — чергові «роздуми на зада ну тему», а то й взагалі абстрактні міркування про світ, котрий проігнорував державну волю цілого кількадесятмільйонного народу (назва вступу від автора — промовиста: «Непізнаний світом його ж феномен»). Але не поспішайте по зіхати та відкладати книжку! Насправді перед нами — надзвичайно цікаве зібрання найрізно манітніших документів переговорного, дипло матичного характеру часів УНР та Української Держави. Ризикну категорично стверджувати, що в такому обсязі саме документи того часу, а не розповіді, більш чи менш точно на них ба зовані, в нас майже не публікуються, особливо на порівняно широку публіку. Трохи неочікуваний ефект. Переказана не мовою оповідача, а мовою документів, бурем на й трагічна епоха в історії України психоло гічно починає виглядати не аж настільки «бро мовою». З'являється більше відстороненості, можливості раціонального осмислення, ба на віть філософічного погляду, що його стимулює стриманий і погідний тон протоколів диплома тичних переговорів і депеш.
Набір держав, із якими народна республі ка та гетьманська держава вели переговори, зафіксовані Володимиром Сергійчуком, чи маленький: «Великоросія», Крим, Дон, Біль шовицька Росія, Франція, Англія, Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія, Кубань, Італія, Швейцарія, Чехословаччина, Ватикан, Румунія, Білорусь, Іспанія, Грузія, Польща, Ві рменія, Фінляндія, США, Греція, Данія, Швеція, Аргентина, Бельгія, Австрія, Естонія, Азербай джан, Литва, Латвія, Югославія, Голландія, Угор щина, Персія, Норвегія, а ще — Вселенський православний патріархат у Константинополі. Більше інтересу викликають, звичайно, най більш інтенсивні переговори з державамисусідками або з тими, які відіграли активнішу та помітнішу роль у долі тодішньої України. Та майже усі вони зводилися до одного. Українська влада прагнула домогтися від своїх чужоземних колег визнання незалежності України, по мож ливості, намагалась отримати матеріальну чи збройну допомогу, встановити мир, а в окре мих випадках — ще й розмежувати кордон. На жаль, переважно завдання лишалися проваленими з різних причин. Звичайно, ба гато важило згадане в заголовку «неусвідом лення України». Іноземці розпитували про на селення нової держави, чи справді воно праг не свободи, про становище національних мен шин, про стосунки з Росією, ставлення до феде рації з нею, про наявність або відсутність біль шовицьких симпатій.
Василь Стус
Помітно давалася взнаки, проте, й незграб ність, розгублення або й відвертий саботаж власної держави самими українцями. Важко сказати однозначно, проте з документів, наве дених Сергійчуком, складається враження, що на все це більшою мірою хворів гетьманський режим, ніж УНР. Так чи інакше, саме гетьманці, Володимир Сергійчук. Неусвідомлення Украї наприклад, в односторонньому порядку при ни. Київ: «ПП Сергійчук М.І.», 2012 (872 с.). пинили переговори з Кримом про об'єднання на федеративній основі, коли дізналися, що переговорники потім ще мають узгодити таке пояснюються події на Кубані і розрив Добрар об'єднання з кримським населенням. Вони ж не мієй», не кажучи про документи, писані росій змогли вчасно надати збройної допомоги Куба ською мовою в дореволюційному правописі. ні, чим надали би реальних обрисів її приєднан Завершує книжку стаття-узагальнення Во ню до України. Неоднозначно виглядають із іс лодимира Сергійчука, в якій він розвиває опи торичної перспективи й переговори з Білорусь сані в основній частині тенденції та події в ча кою народною республікою, котрі просто-таки сі, аж до сьогодення. Крім питання недостат потонули у відтягуванні українцями офіційного ньої поінформованості іноземних держав про визнання БНР і в нескінченних дискусіях про лі Україну та надмірної обережності в її підтримці, нію кордону. Дуже символічно в цьому контек ще одним мотто статті є виразне підкреслення сті виглядає те, що саме Білорусь була одним перспектив об'єднання зусиль східноєвропей з головних шляхів більшовицьких інтервенцій ських країн, що звільнилися після розпаду Ро в Україну. Хто знає, може, вчасна взаємодопо сійської Імперії та Радянського Союзу, якби та мога з БНР здатна була би принаймні утрудни ке об'єднання вдалося створити. Назагал книж ти цей шлях? ка вийшла дуже інформативною та повчаль Текстові книжки, поза сумнівами, додає шар ною. Її мають прочитати всі, хто цікавляться іс му сама мова тих документів, як на сьогодніш торією та політикою. А в ідеалі ознайомлення з ні лінгвістичні реалії — вельми колоритна, з «Неусвідомленням України» повинно бути при формулюваннями на зразок: «Головою зібран мусовим для всіх чинних і потенційних «керма ня обібран І.І.Красковський», «Дипльоматич ничів» нашої держави. на місія», «В доповнення до договору має бу ти прикладена Кубанською місією нота, в якої Микола Третяк
Вибрані твори
Бліц-криг футуризму
Серія «Шістдесятники»
Літературна експансія
Артуро Перес-Реверте Фламандська дошка
Лусі Мод Монтгомері Емілі з Місячного Серпа
Київ, «Смолоскип», 2012 (872 с.). Ціна: 45 грн.
Івано-Франківськ, «Лілея-НВ», 2012 (96 с.). Ціна: 49 грн.
Переклав з іспанської С. Ю. Борщевський Харків, «Фоліо», 2012 (442 с.). Ціна: 78 грн.
Переклав з англійської О. Бурячківський. Львів, «Свічадо», 2012 (416с.). Ціна: 61 грн.
Видання дозволяє скласти повне уявлення не лише про головні етапи творчої еволюції ви датного поета, а й демонструє перцепцію та ін терпретацію його творчості. Тут уперше в по вному обсязі представлено магаданську вер сію збірки «Палімпсести». Окрім того, поетич ний доробок Стуса репрезентовано вибраними віршами зі збірок «Круговерть», «Зимові дере ва», «Веселий цвинтар», «Час творчості» та ін шими програмними текстами.
Видання знайомить із генеалогією та куль турним ореолом футуризму. Показуються зна кові особистості й культурні середовища Італії, котрі продиктували дебютні рецепти футурис тичної естетики. Під окремим кутом зору освіт люється факт «інфікованості» аванґарднореволюційного мистецтва пріоритетами полі тичних ідеологій. Також до уваги читачів — тво ри молодих українських поетів, що в своїй творчості спираються на футуристичну спад щину.
Роман Артуро Переса-Реверте (відомий сучас ний іспанський письменник і журналіст, член Королівської академії іспанської мови) «Фла мандська дошка» відкриває читачеві світ ан тикварів і колекціонерів, у якому старовинна картина фламандського художника XV століт тя Пітера ван Гюйса є ключем до розгадки жор стоких злочинів, що скоєні в наші дні: за кож ну програну фігуру в шаховій партії заплачено людським життям. Злочини тривають, і все яс нішим стає жахливий задум убивці...
Героїня роману, дівчинка Емілі — сирота. Во на втратила матір, а згодом і батька, її беруть на виховання родичі матері. Відтак вона зви кає до нової родини, пристосовується до но вого, незвичного середовища, набуває щирих і відданих друзів, розвиває свій літературний хист, аби в майбутньому стати відомою пись менницею. Пізнання свого внутрішнього і на вколишнього світу, часто болісне становлення юної особистості, непересічної і щедро обда рованої — така головна дія роману.
Тетяна Таїрова-Яковлева Іван Мазепа і Російська імперія Історія «зради»
Забудова Києва доби класичного капіталізму
Анджей Менцвель
Олена Юрчук
Антропологічна уява
У тіні імперії: Українська література у світлі постколоніальної теорії
Київ, «КЛІО», 2013 (403 с.). Ціна: 81 грн.
Київ, «Сидоренко В. Б.», 2012 (560 с.). Ціна: 243 грн.
Київ, «Юніверс», 2012 (380 с.). Ціна: 54 грн.
Київ, «Академія», 2013 (224 с.). Ціна: 61 грн.
Дослідження відомого російського історика дає відповідь на питання: був Іван Мазепа зрад ником чи ні. Використовуючи матеріали росій ських та українських архівів, авторка розглядає обставини приходу Мазепи до влади, його сто сунки з Петром І, внутрішню політику, особис ті та ділові взаємини зі старшиною й оточен ням російського царя, а також аналізує причи ни переходу Мазепи до шведів (план «випале ної землі», адміністративна реформа тощо).
У книзі розглянуто різнобічні аспекти розвитку Києва як європейського міста на зламі ХІХ–ХХ століть. У результаті наукових досліджень іс торія Києва доповнена новими знаннями про місто, яке вже зникає. Зокрема, про Хрещатик, головну вулицю, яка стала полігоном містобу дівних, архітектурних та мистецьких випробу вань. Серед численних прик ладів активної бу дівної та бізнесової практики Києва наведено прецеденти діяльності в умовах кризи та подо лання її наслідків.
Книга «Антропологічна уява: есе і нариси» ви світлює культуру як в історичній перспективі, так і в антропологічній. Видання можна відне сти до багатьох дисциплін і тем, але воно пе редусім стосується минулого та майбутньо го польської культури. Книга встановлює свій власний проект науки про культуру, визначає його теор етично і використовує практично, вміщує в сучасному інтелектуальному й ідей ному контексті та філософськи його обґрун товує.
У монографії осмислено українську наукову традицію постколоніалізму, запропоновано мо дель інтерпретації історії української літерату ри крізь призму постколоніальної теорії, акту алізовані чоловічий та жіночий типи художньо го реагування на колоніалізм.
Ці та багато інших книжок українською мовою можна придбати у книгарні «Смолоскип» за адресою: Київ, вулиця Межигірська, 21 (поруч зі станцією метро «Контрактова площа»)
Валерія Осипова
Богдан-Олег Горобчук
Народилася 1979 року в Харкові, де і мешкає. Закінчила Харківський національний університет ім. Каразіна. Ла уреатка ІІІ премії літературного конкурсу «Смолоскипа» у 2004 році. Одна з найбільш активних молодих поеток у першій половині двотисячних років, після чого трохи «притихла», що, напевно, компенсувалось успіхами у сфе рі науки (дисертація з філософії) та перукарства. Втім, па узи тим і добрі, що вони закінчуються, тож до вашої уваги знову вірші Валерії Осипової, підкреслено концептуальні в плані цитатності та постмодерності, але при цьому й на пружено психологічні та ліричні.
А цей поет майже не «замовкає» від середини двотисяч них. Народився 1986 року в Житомирі, тепер мешкає в Ки єві. Автор кількох збірок, у тому числі й «Місто в моєму ті лі», за яку 2006 року одержав «смолоскипівську» премію. Закінчив Київський національний університет ім. Шевчен ка. На даний момент встиг попрацювати в журналістиці та піарі, захистити дисертацію з соціології. Нова добірка ві ршів Горобчука «Вогонь» скидається на ліричний, любов ний щоденник із традиційною для цього автора поетиза цією буденності, пошуками маленьких екзистенційностей та особливим наполегливо деталізованим мовленням.
як лазер торкається шкіри як ріже на дві половини все те що було колись мною
осінній транс осінній транс торішні зустрічі химерний денс розчинився рекламний фарс ще холодніший
розгорнутого листя мов щойно відбулися у північному вітрі мов овоч в селітрі зразкової родини
Прискіпливий голос блискучого заліза міцною рукою ліпить із вразливої плоті маленькі фігурки і, загортаючи їх у тонку жерсть, точно притискає одну до одної. Тієї ночі було створено залізну леді, у відлагодженому нутрі якої ЛИШЕ СУПОКІЙ
ніж змокрілі стіни
туман туман зітре обличчя мов крейда біла дошку і злившися зі снігом я буду летіти над містом як автор розчинений у тексті туман дмухне в обличчя мов крейда біла в дошку і розтанувши поперед снігу я буду текти струмками як самотня протеза
*** подіум думки про тебе вже не в пелюстках троянди він ліхтарем червоніє наче запалені гланди дощ розчинився у мрії глибоко десь під асфальтом де серенада лунає сотим сопрано чи альтом листям осіннім жовтіють слова не фільтровані фільтром якщо ти вагітна від мене дитя назвемо Коперфільдом
*** вріжеться лезом іржавим до пам’яті зустріч остання і кам’яним падолистом в прірву впадуть сподівання сіро-білявим туманом думки постають на папері і поглядом теплим розтануть в осінньо-зимовій пустелі чорним дощем повз будинки срібними тінями в ніч ми пропливали з тобою крізь розмаїття облич світлом неону засліплять нас нездійсненні бажання і компакт-диском урветься наше осіннє кохання
*** крапають краплі на краків крижаними кривавими кроками чорними човнами червень чеше черемховий час темною тишею тануть теплі тендітні тіні з яких ялинковими ямбами з’явилась яскрава твоя
вогонь я хотів би бути таким вогнем, у якому горіло би дощенту твоє минуле щоби пес, який прибіжить на згарище, міг випорпати з мокрого попелу хіба фрагмент нижньої щелепи із зубами, до яких ти колись торкалася язиком «колись» — це порожній прогнилий будинок спогадів, який також згорів би, обвуглений замок із розплавленим ключем, обгорілі гвіздки (чи їх смак ти так любиш)? чи знаєш ти, яке насіння проросте з-під цього попелу? якої краси сакура заквітне на тонкій білій шкірі твоїх ребер? і виросте з попелу сад і оселяться в ньому двоє ти їх назовеш нами
*** Венері викручено вени гвинтами чистих почуттів твої нігті із червоного бурштину плазували коло її ніг інквізиторськи приреченим бажанням жадібно жадати у жалобі ту що вже покинула страждати із цвяхом іржавим в білім лобі
*** зелений погляд чорного моху з чиєїсь останньої стріхи свіжоскошеним листям спадає в обличчя і бере його геть в мармурову безодню у розчиненім склепі мріють лопати геральдичними снами марить повітря ексгумація правди в твоїй порожнечі колумбарієм щастя лунає від мене
хлопець, що косив під мумій-тролля
в космічному мареві марень лише супокій добрий андроїд – pj мені посміхнувся промінь ритмічно ковзає по дзеркалу кулі упевнені кроки несуть мене в простір данс-поля байдужо-спокійно відчую
Тільки «Рексона» ніколи не зрадить. Тільки мобіла всюди з тобою. Тільки в Африці завжди тепло. Лише у вітринах сукні білі. Вітер витер теплий спогад. Светр більше мене не гріє. Ти сказав мені: «Стерво! Ти псуєш мені нерви!» Відвернулось від мене, Мабуть, вже назавжди Силіконове щастя Морської хвороби, Бо батьки тебе дуже Точно зробили, І під шкірою в тебе Зграя дельфінів. Ну й завдав ти мені болю, Хлопець, що косив під Мумій-Тролля!
Випуск 36 (грудень 2012)
лише супокій
ВОГОНЬ (вірші для Ю.К.)
сон декілька діб життя в мені підтримували дві темні субстанції кава і ти але варто було тобі припинитися (гидкий сірий ранок, гидка маршрутка, де я спав із відкритим ротом) і — чи живий я? моя оболонка здатна багато на що: писати статті, робити ділові дзвінки, іще якось комунікувати, обпиватися кавою, зрештою але я сплю, але, схоже, життя мене покинуло я усе іще їду в гидкій напівпорожній маршрутці від тебе — із різко закинутою головою і моторошно відкритим ротом навіть коли я вийду звідси, куплю в супермаркеті якісь продукти, приготую вечерю повечеряю, почитаю на ніч «зелене шатро» уліцкой, викурю декілька цигарок із кавою і засну я усе іще їхатиму від тебе, і пасажири моторошно на мене позиратимуть: чи живий?
яблука точні дотики — ніби точні рими: банальні, але ефективні коли напруга спадає, ти тремтиш: це м’язи під шкірою швидко перегукуються поміж собою «як ти?» — «гарно, а ти?» — «теж нічого, може бути…» і перегуки ці відлунюють так, що аж я відчуваю
ми з тобою — пасажири моделі кораблика, поміщеного у пляшку з яблучним вином ми з тобою — відмірюємо дотики сім разів, щоби один раз відрізати а тоді зриваємося з борту кораблика летимо униз, летимо униз поміж нас, разом із нами, падають яблука перегукуючись між собою «як ти?» — «гарно, а ти?» — «теж нічого, може бути…»
світанок ми рано помремо: курці помирають рано по нас прилетить якась чергова комета і буде четвер, шоста тридцять, буде світанок на столику біля будинку кава розтане в дощі, який змиє усе дощенту і буде сірішати день, і небо відсиріє а сонце — пропалена дірка в старій газеті — осяє зграю, яка повертається з вирію зирне ненароком крізь дощ до нас у квартиру — і помітить, що люди, зрештою, смертні
легені моє життя — легені час із тобою — вдих без тебе — видих на видиху я можу втілювати кларнетну музику творчості але що з того, якщо мені так нестерпно хочеться лише вдихати, не видихаючи? видих — спустошує вдих — наповнює тому так шкода, що доводиться час від часу видихати, щоб не задихнутися щоби знову мати змогу бути з тобою
листопад ти не шурпаєш листям — у цьому місті воно лише вкриває рибу дороги, як хвора луска, іржавіє… листопад — це ховати руки схололі до мене в кишеню твою і мою руки — сполучені. й шурпати гравієм листопад, листопад… і дерева як принци Вайлда роздають позолоту усьому, лишається чорнота… але нам — не до цього. з тобою ми — справжні знайди: ми знайшли одне одного. добре, що так
яблука навколо — в кухні, навіть в кімнаті — пахнуть ніби дозріває простір доброго вина
листопад. перегризені вени будинкових ринв випускають назовні листяні еритроцити… наші руки в моїй кишені. — …що я тобі говорив? — все одно. просто продовжуй щось говорити
Видавництво «Смолоскип»
Надруковано ТОВ ПК «Інтерекспресдрук»
У наступному випуску
Літературний додаток до щомісячного часопису творчої молоді «Смолоскип України». Свідоцтво: KВ № 4040 від 15.02.2000
Телефон: (044) 425 23 93 Адреса: 04071, Київ, вулиця Межигірська, 21 Сайт: www.smoloskyp.org.ua
Адреса: Київ, вулиця Сім’ї Сосніних, 3 Наклад 1000 примірників. Замовлення № 1336
Цифрова гарнітура «Нат Ґротеск»
Анна Ратушна про книжку «У мерехтінні найдорожчих лиць» (пам'яті Коцюбинської)
Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з точкою зору редакції.
Редакційна колегія: Ольга Погинайко, Ростислав Семків, Олег Коцарев
Ілюстратор Олена Павлова
Проза Юлії Стахівської та Миколи Леоновича