7
Квітень 2010
832 сторінки темпераменту Книга, яку всі шукають і ніхто не може купити — так можна сказати про новий роман Оксани За бужко «Музей покинутих секретів». Летючим гол ландцем він з’являється в окремих книгарнях та відразу зникає. Чудова нагода поговорити про те, що міститься під обкладинкою, під іменем автор ки, себто поза тим, що викликає ажіотаж (за ук раїнськими, звісно, мірками). Напевно, передусім треба сказати, що книжка величезна, понад вісімсот сторінок. Це відлякує і вабить водночас. Але, гадаю, любителі літерату ри, яка потребує емоційного вслухання і вдуму вання, про витрачений час не пошкодують. Головна героїня «Музею…» — журналістка на ім’я Дарина Гощинська, і мало хто сумнівається в тому, що вона певною мірою є віддзеркаленням авторки. Другий важливий персонаж — її коха ний, колишній фізик, а тепер продавець антиква ріату Адріян Ватаманюк. Поєднання цих людей символічне, адже за сюжетом їм удвох належить розкривати таємниці минулого. Така романтич на диспозиція з детективним присмаком: спроби розібратись у смерті кількох бійців УПА, а також у нещодавній загибелі художниці Влади Мату севич. Реальним прототипом останньої дехто зі знавців вважає, до речі, Соломію Павличко. У сво їх пошуках уві сні та наяву герої показують нам, читачам, панораму нашого «духу часу», а також мутніше, фрагментами — минулих періодів. Здається, оцей «дух часу» належить до най сильніших рис роману. Ідеться не про те, звісно,
наскільки реалістично Забужко його відтворила, бо, наприклад, про дух сорокових нам лишається тільки здогадуватися, та й навіть про, здавалось би, зовсім учорашній початок двохтисячних ко жен може сказати своє. Річ у тім, наскільки само достатню, смачну й цікаву атмосферу створено для кожного місця й періоду. Звісно, як завжди, треба відзначити фірмову мову Оксани Забужко. Незвична для сучасної лі тератури лексика, несподівані конструкції — щось очевидно взято з якихось давніх маргінальних по забутих текстів, щось із менш популяризованої частини фольклорної ідіоматики, щось пані Окса на явно вигадала сама. У підсумку отримуємо мовлення, що його можна з інтересом розгляда ти окремо від сказаного. На щастя, в переважній більшості випадків це не перешкоджає сюжетові й образності. Ще одна саме мовна цікавинка — те, що За бужко теоретично проголосила в своїй поперед ній гучній есеїстичній книжці про Лесю Українку: важливість «родинної», «пестливої» мови. Сучас на література переважно відбувається, а авто ри змагаються на полі цинічного, стриманого чи іронічного мовлення. Не диво сподіватися цього й від Оксани Забужко, зважаючи на її бурхливий та колючий темперамент. Але в «Музеї покинутих секретів» вона цілком непогано зуміла викорис тати й «сентиментальне» письмо. Мало того, час від часу більш або менш виразними «мазунчика ми» постають практично всі персонажі, навіть
Сергій Єфремов
Хуліо Кортасар
Щоденники, 1923–1929
Читанка для Мануеля
Київ, ЗАТ «Газета «РАДА», 1997 (848 с.) Ціна — 54 грн.
Переклад з іспанської П. В. Таращука. Харків, «Фоліо», 2009 (412 с.). Ціна — 73 грн.
«Совість української нації» — так сучасники на «Читанка для Мануеля» — останній роман Хуліо зивали Сергія Єфремова, видатного громадсько- Кортасара, аргентинського письменника, одного політичного діяча України, заступника голови з найвідоміших у літерат урі Латинської Америки, Центральної Ради, академіка та віце-президента та й у світовій літературі. У центрі уваги письмен Всеукраїнської Академії наук, літературознавця ника — філософія, сенс життя, кохання, призна і публіциста, одного з засновників і співробітни чення людини. Це роман-колаж, «книжка в книж ків газети «Рада». 1930 року його було засуджено ці». Молоді латиноамериканці Патрісіо і Сусанна, за сфабрикованою справою «Спілки визволення які живуть у Парижі на початку 1970-х років, роб України» до розстрілу, та вирок змінили на 10 ро лять для свого сина Мануеля читанку — наклею ків ув’язнення. Майже відбувши свій термін, Єф ють в альбом газетні вирізки. Кортасар не ставить ремов загинув у нетрях ГУЛАГу. Його щоденники останньої крапки: обрати фінал книжки, як і фі надруковано вперше, без скорочень і виправлень. нал життя — прерогатива читача…
Дмитро Степовик Українська християнська абетка Київ, «Грані-Т», 2007 (80 с.) Ціна — 24,50 грн. Для ілюстрування видання «Українська християн ська абетка. Книга для читання з християнської етики» автор використав твори священного мис тецтва визначних майстрів з України та українсь кої діаспори: Романа Василика, Святослава Гор динського, Андрія Дем’янчука, Левка Дем’янчука, Луки Дінґмана, Михайла Дмитренка, Христини Дохват, Івана Михальчука, Василя Стефурака, Ми коли Стратілата, Михайла Халака. У книжці на бе регах уміщено репродукції слов’янських літер, на мальованих дуже давніми мистцями, які ретельно прикрашали старі українські рукописні книги, зо крема Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.
Рецензія працівник архіву СБУ, колишній каґебіст, який пе реконував у сімдесяті роки неблагонадійних лю дей «одуматися». Не всі читачі, звісно, таке пись мо сприймуть, але на те «Музей…» і масштабна книга, щоб кидати виклики. Важливе досягнення книги також у тому, що, приділяючи багато уваги формальним штукам, мові, кінематографічно-описовим метафорам, словесним і смисловим ефектам, Забужко зумі ла зберегти пружність сюжету. Не дала йому роз валитися, потонути в отих восьмистах із хвостом сторінках, не дала втратити характерного детек тивного смаку, що його ні з чим не сплутаєш. Мо же, справа якраз у темпераменті письма. Однак у чому сила книги, в тому, значною мі рою, і її слабкість. Із темпераментом, а точніше сказати з пафосом, Оксана Забужко час від ча су перебирає. Піднесеність, викривальність, на тхнення, скепсис — усе це в багатьох випадках утрачає міру. Що призводить десь до переван таження внутрішніх монологів, а десь до легко го «провисання» окремих персонажів. Власне, передусім проблемною видається сама Дарина Гощинська. Можливо, з нею авторка хотіла при вести в українську літературу чергову «нову жін ку»? Таку, щоби була заразом емансипованою, творчою та самодостатньою, але й позбавленою хворобливого радикалізму, підліткового позер ства чи пострабської дезорієнтованості, зазвичай притаманних вітчизняному фемінізмові. Значною мірою це вдалось. Та образ вийшов надто вже
Україна. Фортеці, замки, палаци… Київ, ДНВП «Картографія», 2009 (600 с.) Ціна — 74,50 грн. Путівник «Україна. Фортеці, замки, палаци…» — це оригінально-ретроспективний погляд на ево люцію житла і середовища проживання людини у межах сучасної української держави протягом тисячоліть. Автори вишикували в хронологічній послідовності описи стоянок та поселень старо давньої людини, античних міст-держав Причор номор’я і «печерних міст» кримських передгір’їв, літописних міст Київської Русі. Окремі й найбільші розділи присвячено фортецям і замкам пізнього середньовіччя, а також палацам та садибам, пар кам і міським маєткам останніх трьох століть.
Артем Сокіл Аглая
Розсекречений Микола Хвильовий
Микола Хвильовий Вальдшнепи
У виданні опубліковано унікальні документи та матеріали ГПУ, що стосуються життя і творчості Миколи Хвильового (1893–1933). Чекісти вели постійне стеження за письменни ком, вигадали йому псевдо «Вальдшнеп» і готува ли його фізичне знищення. Самогубство Миколи Хвильового у травні 1933 року, мотиви й обставини якого пояснюють дру ковані джерела, стало не лише формою протес ту проти режиму, а й актом самоствердження.
ідеалізований. Трохи картонний, що особливо по мітно на тлі інших персонажів, набагато рельєф ніших і соковитіших. На щастя, нарцисична голов на героїня присутня не в усіх розділах («залах»), написаних із перспективи різних оповідачів. Роман «Музей покинутих секретів» виразно претендує на те, щоб маніфестувати «після-пост модерну літературу». Про це свідчить не лише сам текст, а й деякі пізніші коментарі Оксани За бужко. Поки що важко сказати, чи по зубах но вій книжці така місія. Але точно маємо, по-перше, просто формально розмаїту, цікаву, талановиту й масштабну книжку. А по-друге, книжку, в якій питання роду, історії, правди, відповідальності та зради обговорено без нездорового ажіотажу і — ура! — без шароваництва.
Олег Коцарев
Івченко А. С., Пархоменко О. А.
Полювання на «Вальдшнепа»
Науково-документальне видання. Упорядник Ю. Шаповал. Передмова Ю. Шаповала та В. Панченка. Київ, «Темпора», 2009 (296 с.) Ціна — 74,50 грн.
Оксана Забужко. Музей покинутих секретів Київ, «Факт», 2010 (832 с.) Ціна — 74,50 грн.
Київ, «Смолоскип», 2010 (222 с.) Ціна — 20 грн. Хто важиться перебирати слово у класиків? Чи варто починати діалог і творити продовження ві домих творів? Видавництво «Смолоскип» робить цей крок. Повість Артема Сокола «Аглая» продов жує роман Миколи Хвильового «Вальдшнепи». Це перша спроба не освоєного ще в українській лі тературі жанру — повість-продовження, повістьполеміка; напівзатертий часом палімпсест, крізь рядки якого проступають слова незавершеного роману. Із неї дізнаємося, як склалися долі не ли ше Аглаї, Дмитра Карамазова, професора Вовчи ка й тьоті Клави з «Вальдшнепів», а й їхніх нащад ків: Аглаї, Миті, Валіка — героїв нового твору, дія якого відбувається у Харкові 60-х років XX ст.
Ці та багато інших книжок українською можна придбати у книгарні «Смолоскип», вулиця Межигірська, 21
1 Поети Празької школи: Срібні сурми Антологія. Київ, «Смолоскип», 2009 (40 грн.) 2 Оксана Забужко. Музей покинутих секретів Київ, «Факт», 2010 (74,50 грн.) 3 Українська літературна газета Числа 2–4, 2010 рік (4 грн.) 4 Василь Шкляр. Чорний Ворон Київ, «Ярославів вал», 2009 (40 грн.) 5 Олесь Обертас. Український самвидав Київ, «Смолоскип», 2010 (25 грн.) 6 Журнал «Березіль», числа 9–12, 2009 (9,50 грн.) 7 Олена Карпенко. Троянські коні телереклами Київ, «Смолоскип», 2010 (8 грн.) 8 Володимир Ковальчук. Степан Бандера Київ, Видавець Н. Брехуненко, 2008 (7 грн.) 9 Олег Коцарев. Неймовірна історія правління Хлорофітума Першого Київ, «Смолоскип», 2009 (17 грн.) 10 Лібералізм. Антологія Київ, «Смолоскип», 2009 (50 грн.) 11 Український журнал. № 1–2, 2010 (7 грн.) 12 Моя Україна. Атлас Київ, «Картографія», 2009 (41 грн.) 13 Михайль Семенко. Вибрані твори Київ, «Смолоскип», 2010 (35 грн.) 14 Пітер Баррі. Вступ до теорії Київ, «Смолоскип», 2008 (25 грн.) 15 Майк Йогансен. Вибрані твори Київ, «Смолоскип», 2009 (35 грн.) 16 Франс Кафка. Зниклий безвісти Київ, «Критика», 2010 (27 грн.; 34 грн.) 17 Переяславська рада 1654 року Київ, «Смолоскип», 2004 (35 грн.) 18 Зеді Сміт. Білі зуби Київ, «Смолоскип», 2009 (32 грн.) 19 Консерватизм. Антологія Київ, «Смолоскип», 2009 (50 грн.) 20 А. Сокіл. Аглая. М. Хвильовий. Вальдшнепи Київ, «Смолоскип», 2010 (20 грн.)