EXPERIENCE. Як я наважилася переїхати на Балі в період пандемії

Lanzarote

One of the oldest islands in the Canary archipelago. Its origins date back 22 million years to the geological processes that led to the Atlantic Ocean! The island is home to the Timanfaya National Park, which is home to more than 300 extinct volcanoes. Walking on these fields of molten lava is not permitted and travellers are kept off the island by shuttle buses that travel along built-up roads. UNESCO has declared Timanfaya a World Biosphere Reserve. The island is interesting because it is, in fact, the large workshop of Lanzarote’s most famous resident, the artist Cesar Manrique, who died in 1992. He used the natural landscape as the material for his work, turning it into true works of art. Manrique’s last work on Lanzarote in 1991 was the Cactus Garden, which has a collection of more than 1400 species from all over the world. A rare atmospheric phenomenon known as the Sea of Clouds can be observed on the coast of Lanzarote. The sea surface is blanketed in mist that has the appearance of clouds when viewed through an aircraft window due to humid winds. Want to feel like a real Robinson? You can do so on the secluded islet of La Graciosa, which lies north of Lanzarote. No hotels, no paved roads and plenty of sandy beaches.

Hierro

The smallest and least known island of the archipelago, a firm favourite with divers (there are officially 46 diving spots!). It’s difficult to call Hierro a popular tourist destination, so those who love peace and quiet will rest in comfort here. Since the island is of volcanic origin, there are a number of picturesque mountains and cliffs, which will be of interest to hikers. Interestingly, El Hierro contains Spain’s westernmost and southernmost points. In ancient times the island was considered the edge of the world. The island has very few attractions and is worth visiting for tourists who love nature and want to relax in silence. Nevertheless, there are several interesting places on Hierro to visit in order to get acquainted with the traditions and lifestyle of the locals. Swim with a view of the volcano at Tacorón Bay in the south of the island. Walk through juniper forests and swim in the secluded coves of Frontera Park. Climb up La Pe a Lookout in Guarazoc and see the El Golfo Valley, formed millions of years ago by a massive landslide. Take pictures of the trees pressed to the ground by the wind at El Sabinar, one of the island’s symbols. Swim in the volcanic Blue Pool. Experience the edge of the world by climbing to Cape Orcilla. Until 1885 the prime meridian passed through this point on the map.

DESTINATION TRAVEL

IT’S INTERESTING

The Canary Islands have their own sport, Canarian wrestling, inherited by the current inhabitants of the archipelago from the Guanches, its indigenous population.

The Canary Island of Lanzarote is home to Timanfaya National Park, home to more than 300 extinct volcanoes. UNESCO has declared Timanfaya a World Biosphere Reserve. Timanfaya has a restaurant called Diablo that uses a volcano to cook its food. It’s cooked right on the ground. The volcanic rocks in the area are very hot and grill temperatures reach 450 degrees Celsius.

Below Icod de los Vinos (Tenerife) lies the longest network of volcanic mazes in the world.

Two of Shakespeare’s plays mention Canary wine, a sweet variety of malvasia. It was imported during Shakespeare’s time and so it appears in Twelfth Night or Whatever and The Mockingbirds of Windsor.

maria_tarasyuk

Тарасюк Марія

(Tarasiuk Maria)

мандрівниця, програмістка, україномовна блогерка, авторка телеграм-каналу «З України на Балі»

Як я наважилася переїхати на Балі в період пандемії

Пік пандемії – подорожувати стало неможливо, а я не переставала шукати способи потрапити на Балі. Навіть не так, я страшенно хотіла відвідати острів саме в період локдауну.

Балі – моя мрія вже 4 роки. Я знала про острів дуже багато і розуміла, що на мене чекає: затори на дорогах, мільйони туристів, метрові черги, щоб зробити фото в популярних локаціях. І коли Індонезія вперше закрилася для іноземців, а більша частина людей ринулася додому на евакуаційних рейсах, я продовжувала спостерігати за сміливцями, що наважилися залишитися і «карантинити» на Балі. І через деякий час зрозуміла – ось він ідеальний час, щоб відвідати цей райський куточок. Людей немає, найвідоміші локації пусті, ціни обвалилися. Коли ще можна буде застати острів таким? 87

Підготовка

Перше, про що я стала дізнаватися, – як документально оформити свій візит на острів. Відповідь знайшлася досить швидко –бізнес-віза, туристична, на жаль, на період пандемії не діяла. Кінець 2020-го, я готова подаватися на візу, промоніторила квитки та житло – і вуаля, міграційна служба припиняє видачу, навіть, бізнес-віз через погіршення ситуації в Індонезії. Плани відкладаються, і лише навесні 2021 року я змогла отримати всі потрібні документи. Але з’явилися певні незручності: п’ятиденний карантин в Джакарті за свій рахунок, і лише після нього можна потрапити на Балі. Це мене не зупинило, і вже 13 червня я була в столиці Індонезії. Пережила карантин (саме так, адже за межі номера не випускали 5 днів) і 18 червня накінець полетіла на омріяний Балі. Дорога була нелегкою, але, однозначно, прикладені зусилля окупилися. В планах було залишитися тут на півроку. Віза робиться на 2 місяці, але є можливість продовжувати її 4 рази терміном на 1 місяць. Тому аж до кінця 2021 року я житиму й працюватиму тут.

Житло

Житло я орендувала через Airbnb на один тиждень. Для довготривалої оренди рекомендую шукати на місці, з можливістю огляду. Дуже часто фото не відповідають реальності. Важливо звернути увагу на будівлі, що знаходяться поряд. Як на мене, краще відмовлятися від житла, якщо недалеко є мечеть, поряд живуть місцеві з господарством. Інакше слухати вам церковні співи й півнів о 6-й ранку. Також рекомендую звернути увагу на водойми. Якщо поряд є закинуті ставки, або ж вілла знаходиться серед джунглів – тікайте звідти. Там на вас чекатиме безліч комарів. І основна проблема не в тому, що вони набридатимуть, а в тому, що переносять лихорадку Денге (вакцини не існує!). Причому кожен наступний раз хвороби переноситься складніше. Тому до вибору житла віднесіться відповідально

й завжди носіть з собою засоби від комарів. Розраховувати можна на бюджет від 300 $ за місяць, але якщо хочеться мати приватну віллу – близько 1000 $.

Труднощі, з якими доведеться зіштовхнутися

З англійською тут проблеми. Її наче знають всі, але на рівні школяра 6 класу. Висловлюватися вам доведеться простими словами і прислухатися до відповідей. Розмовляють індонезійці тихо і з шаленим акцентом. Я довго не могла звикнути і з часом засумувала за швидкою, конструктивною комунікацією. Пересуваються тут на байках, правил дорожнього руху не дотримуються, тому перший час їздити стресово, але доволі швидко звикаєш. Інтернет слабуватий, працювати можна, але з швидкістю в Україні не зрівняється. Тому, обираючи житло, перевіряйте якість зв’язку. Медицина тут дуже дорога і неякісна, і без страховки навіть не думайте сюди летіти. Перелам пальця обійдеться вам в 4 000$. Якщо ж у вас серйозніші проблеми, краще повернутися до України. Але страхування від базових хвороб, Ковіду чи Денге обов’язково має бути, і враховуючи те, що більшість тут пересувається на байках, то ще й екстремальним.

Особливості роботи на фрілансі

Мене часто запитують, як працюється з такою різницею в часі. Я – програміст, працюю з іноземним клієнтом. Всі дзвінки й робочі моменти вирішуються в другій половині дня, ранок у мене вільний. Я змогла побудувати робочий день таким чином, що зранку я займаюся своїми справами: тренування, серфінг, кафе, шопінг тощо. В другій половині дня я працюю, і зазвичай до 9 – 10 вечора я в онлайн. Мені так комфортно, хоча раніше не думала, що подібний графік спрацює. Вважаю, що при правильній організації свого часу, різниця в 5 годин не буде проблемою.

Заради чого їхати на Балі?

Ох, тут я могла би зняти повнометражний фільм, але й того часу не вистачить. Перш за все це – культура. Подорожувала я не мало, але подібного не зустрічала ніде. Тут унікальна релігія, яка існує лише на Балі, адже Індонезія переважно мусульманська країна. Балійський індуїзм увібрав у себе велику кількість місцевих традиційних вірувань. Місцеві жителі шанують сили природи: батька-небо, матір-землю, духів гір, води, каменю... Ви щодня можете побачити підношення, які покликані зберегти гармонію між світом людей і світом богів. В середньому, кожна балійська жінка витрачає по 2 години щодня на ці ритуали, які зустрічаються на кожному кроці: перехрестя доріг, вулиці, будинки, храми. Просто з часом перестаєш помічати їх. Кожна родина має храм в будинку, розміри якого залежать від соціального рівня й розміру сім’ї. Якщо ви раптом надумаєте купити тут землю і побудувати будинок, ніхто не візьметься за роботу, поки на території не буде маленького храму. Архітектура на Балі – це окрема величезна тема, тут фотозона на кожному кроці. Визитівки острову – храми, ворота, звичайні будинки. І немає людей, які залишилися б байдужими до цієї величі, розкоші і до деталей продуманого кожного елемента будівель.

Балі вражає своїми природними багатствами. Одні з них – це вулкани Батур та Агунг. На даний момент вони є недіючими, і при бажанні можна піднятися на вершину. Я вже підкорила Батур. Дві години підйому о 4-й ранку, щоб застати схід сон-