Аграрна партія України. Вісник Чернігівщини №13 (27) 15 серпня 2018 року by Аграрна партія України. Вісник Чернігівщини

НА ЗАХИСТІ ОСВІТЯН

Стор. 2

НАС ОБ'ЄДНАЛА ЗЕМЛЯ

АГРАРІЇ — ЗА РОЗВИТОК

Стор. 6

Стор. 5

АГРАРНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ. ВІСНИК ЧЕРНІГІВЩИНИ

№13 (27 )

15 серпня 2018 року

«Діти — це наша радість, наше щастя і наше майбутнє! Заради них ми живемо і маємо зробити все, щоб вони були щасливі у своїй країні і пишалися нею!» Віталій Скоцик

РОЗГАДАЙ СКАНВОРД — ВИГРАЙ ДРИЛЬ!

Патріотизм — це не вибух емоцій, а спокійна і тверда відданість країні, що триває впродовж усього життя людини. Едлай Стівенсон

Кожен чоловік знає, що без електричних інструментів дуже важко обійтися в будинку. Вони дозволяють швидко й без проблем виконати ро боти з облаштування будинку, а також ремонт. Для полегшення виконання домашніх справ пропонуємо взяти участь у конкурсі: «Розгадай сканворд — виграй дриль»! ДРИЛЬ УДАРНИЙ Bosch PSB 5000 RE Характеристики: Тип патрона: швидкозатискний. Потужність: 500 Вт. Частота ударів на хвилину: 33 000. Вага: 1.6 кг. Максимальна швидкість обертання: 3000 об./хв. Діаметр свердла: 2–13 мм. ВИПРОБУЙТЕ ВАШУ УДАЧУ!

УВАГА! Розігрується

ДРИЛЬ!

ВІТАЄМО З ПЕРЕМОГОЮ! Велосипед за перемогу в конкурсі «Розгадай сканворд — виграй велосипед» у № 11 (25) від 18 липня 2018 року за результатами же ребкування отримав Віталій Яковенко з м. Прилуки. Запрошуємо для отримання подарунка і сподіваємося на Вашу подальшу участь у конкурсі!

Деталі на 8 сторінці

Адреса громадської приймальні: м. Чернігів, просп. Миру, 49 А, каб. 305, тел.: (0462) 67-59-93, 0(800) 330-230

У КОНТЕКСТІ ПОДІЙ

НОВЕ ЖИТТЯ ІСТОРИЧНИМ ВІТРЯКАМ

Дорогі земляки! Прийміть найщиріші вітання з нагоди великого свята нашої державності — Дня незалежності України!

Вітряки ще здавна створювали особливий колорит наших сіл, польових доріг. Біля них подорожні відпочивали, по них відмірювали дорогу. Це були наче сторожові вежі. Сьогодні вітряків залишилися одиниці. Один із них — на Сосниччині.

Двадцять сім років тому здійснилася споконвічна мрія нашого народу — бути господарем на своїй українській землі. Це не просто День народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за її незалежність. Це день, коли варто думати про подальший розвиток країни, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією. Нехай Господь дарує кожному жителю Чернігово-Сіверської землі та всій державі мир, здоров’я, сили й наснагу, добро, перемоги і здобутки. Бо щасливими, духовно та матеріально багатими повинні зростати наші діти, онуки та правнуки. Зі святом вас! Хай святиться ім’я твоє вічно, Україно — колиско моя!

З повагою та найкращими побажаннями Сергій Гайдай, голова Чернігівської обласної організації Аграрної партії України

ЗАКРИТИ НЕ МОЖНА ФІНАНСУВАТИ — ДЕ ПОСТАВИТИ КОМУ?

Працівників дошкільних навчальних закладів Борзни вже «трусить» від слова «реформа». Адже в той час, коли уряд звітує про покращення життя завдяки децентралізації та іншим заходам, вихователі садків не отримують більше чотирьох місяців заробітну плату. Ситуація із затримкою зарплати розпочалася ще рік тому.

У місті функціонують 3 дошкільні на вчальні заклади, де на вихованні перебува ють 400 дошкільнят. Групи в садочках пере повнені, потреба в дошкільній освіті значно перевищує пропозицію. Більше сотні людей виконує щоденну працю на волонтерських засадах. «Ми не живемо, а виживаємо», — говорять вихова телі, які змушені вдаватися до крайніх мір. У той час, коли районна державна адмі ністрація та міська рада кивають один на одного і метикують, що далі робити, діти та працівники садків залишаються заручника ми критичної ситуації. Чому виник такий фінансовий колапс у дошкільних навчаль них закладах на території Борзнянської міської ради — спробуємо розібратися. ТУРБОТА ПРО ДІТЕЙ: ГРОШЕЙ — ЗАСЬ Реформування галузей освіти, охорони здоров’я та головне — адміністративно-те риторіального устрою значно ускладнили процес бюджетоутворення на місцях. Перехідний період децентралізації зі створенням об’єднаних територіальних громад на території району залишив нега тивний слід. У 2017 році на території Борз нянського району утворено 3 сільські ОТГ, у результаті чого районний бюджет змен шився більш ніж на третину, а зобов’язання перед закладами освіти, медицини, куль тури, програмами підтримки та соціальноекономічного розвитку району залишились

майже на рівні попередніх років. Із 2015 року бюджетне законодавство зобов’язує фінансування дошкільних закладів освіти здійснювати з районного бюджету та з бюджетів об’єднаних тери торіальних громад. Оскільки Борзнянська міська ОТГ ще не створена, дитсадки продовжують фінан суватися з районного бюджету. Бюджетний кодекс передбачає можли вість (а не обов’язок) здійснювати видатки на фінансування дошкільних навчальних за кладів із бюджетів місцевих рад, на території яких вони розміщені. Проте бюджет Борз нянської міськради сьогодні не виконується, додаткові кошти (крім міжбюджетного тран сферту з районного бюджету) на фінансу вання дошкільних закладів не виділяються. У попередні роки ця ситуація вирішувалася спільно з районного та міського бюджетів за рахунок коштів із його перевиконання. Заборгованість по заробітній платі пра цівників садків становить майже 1,3 млн грн, зростає заборгованість за енергоносії (за галом кредиторської заборгованості на 23.07.18 р. — 1591,6 тис. грн). Ситуація штов хає владу до недопустимого — закриття ди тячих садочків!!! Проте таку «оптимізацію» дошкільних навчальних закладів освіти до пустити не можна! «СОЛОМИНКА» ДЛЯ САДОЧКІВ Район і місто скорочують першочерго ві видатки, намагаються погасити борги із зарплати за рахунок вільного залишку ко штів та понадпланових надходжень. Але… це фактично крапля в морі. І борги продов жують рости. Депутати Борзнянщини від Аграрної

партії звернулися до голови своєї фракції в облраді Сергія Гайдая та заступника голови облради Арсена Дідура. Просять поспри яти у виділенні міжбюджетного трансферту з обласного бюджету чи іншої фінансової допомоги з джерел, не заборонених зако нодавством, щоб погасити заборгованість по зарплаті перед персоналом дитячих са дочків Борзни. «Ми не можемо сидіти на місці й спо стерігати за соціальною напругою в райо ні. Наразі головне — зберегти мережу до шкільних навчальних закладів, прискорити виплату заборгованості по заробітній платі та комунальних платежах. Усім політичним силам і важелям впливу на Борзнянщині та в області варто об’єдна тися, щоб завершити розгорання конфлікту, щоб наші діти виховувалися в комфортних умовах, а працівники й батьки не вдавалися до крайніх мір. Допустити до критичної си туації, щоб працівники садків не мали змоги навіть хліба купити, — це злочин і перед ними, і перед маленькими їхніми вихованцями», — говорить голова Борзнянської районної ор ганізації Аграрної партії Андрій Козішкурт. Він також наголосив, що партійці та всі небайдужі до долі дітей і освітян чиновни ки й депутати різних політсил мають об’єд натися у своїх прагненнях і докласти макси мум зусиль для вирішення проблеми.

Вітряний млин у с. Купчичах Сосниць кого району побудований у 1914 році. Сьо годні він руйнується і потребує постійної уваги. В Аграрній партії добре розуміють, що основне завдання — це збереження най дорожчого та побудова найкращого. Тому завдяки ініціативності місцевих жителів та перемозі в обласному конкурсі грантів для розвитку громад, що проводиться Благо дійним фондом «Аграрна родина Чернігів щини» за підтримки голови Чернігівської обласної організації Аграрної партії, депу тата облради Сергія Гайдая, вітряний млин у с. Купчичах отримає нове життя! У результаті реалізації проекту спору да млина буде відремонтована та оброб лена антисептиками для попередження ураження шкідниками і гниття деревини. Жителі Купчичів зможуть користуватися вітряком для помолу зерна, а для туристів це буде об’єкт туристичного маршруту.

«Для нас важливо будувати країну зни зу, об’єднуватися заради реалізації спіль ної мети — зробити життя кращим тут і сьогодні, допомагати громадам. Необхідно реанімувати історичні пам’ятки, бо зазви чай у місцевих бюджетах відсутні додатко ві кошти. Відбудова вітряного млина — це ще один крок для створення історичного й культурного осередку на теренах облас ті», — говорить Сергій Гайдай.

АГРАРНА ПАРТІЯ ОБЛАШТУЄ ВОДОГОНОМ ЛІКАРСЬКУ АМБУЛАТОРІЮ НА КОРЮКІВЩИНІ

Медична реформа торкнулася кожного жителя країни. Але замість задекларованого покращення на Чернігівщині ми спостерігаємо в сільській місцевості погіршення якості медичних послуг. Непоодинокі випадки невиплати зарплати працівникам фельдшерських пунктів, виділення старих непристосованих приміщень під медзаклади, а про доступ до Інтернету та якість доріг у сільській місцевості можна навіть довго не розповідати…

У селі Перелюбі Корюківського району функціонує амбулаторія загальної практики сімейної медицини. У ній 7 працівників. Ме дичний заклад обслуговує більше 2200 жи телів навколишніх сіл. Але на сьогодні водій уже скорочений, на черзі — ще 4 медики. Про яку медичну реформу можна говори ти? Надія Савенок, медичний працівник ам

булаторії, зазначила, що ця реформа не для людей, а проти них. «Завдячуючи голові Корюківської ра йонної організації Аграрної партії Віктору Ющенку, із грудня 2016 року транспортний засіб, яким лікар виїжджає на виклики до пацієнтів, забезпечений пальним. І це зна чна допомога жителям наших віддалених сіл», — констатує перелюбський сільський голова Юрій Циклаурі. Але скорочення працівників — не єдина проблема Перелюбської амбулаторії. Нара зі медичні працівники не можуть виконува ти свою основну роботу без наявності води необхідної якості, зокрема проводити ана лізи, фізпроцедури і просто підтримувати порядок у приміщенні тощо. Аграрна партія і тут підставила своє плече. Незабаром у селі буде пробуре на свердловина й забезпечено сільський медзаклад якісною питною водою. Ця до

бра справа буде реалізована зав дяки перемозі місцевої громади та районної орга нізації Аграрної партії в конкурсі проектів для під тримки громад області. Благо дійним фондом «Аграрна родина Чернігівщини» за підтримки голови обласної організації Аграрної партії Сергія Гайдая вже третій місяць поспіль впроваджується така ініці атива, адже безліч соціальних об’єктів по требують реконструкції та допомоги, а в громадах не завжди на це вистачає коштів. Тому облаштування лікарської амбулаторії власним водогоном має важливе значення

не лише для жителів так званого Перелюб ського куща. Це не перший і не останній проект, який реалізується на Корюківщині задля людей. Кожне з починань активно підтримує і спів фінансує депутат Корюківської міської ради Олександр Левицький. Олена МАКІВЧУК

У КОНТЕКСТІ ПОДІЙ КОРОБКА ХОРОБРОСТІ

Благодійний фонд «Аграрна родина Чернігівщини» розпочинає новий проект «Коробка хоробрості» для маленьких пацієнтів медичних установ. Метою цього оригінального проекту є відволікання малечі від болю та сліз. У ма ніпуляційному кабінеті медичного закладу, який виявив бажання взяти участь у проек ті, стоїть «чарівна коробка», із якої кожен сміливий хлопчик або дівчинка отримує винагороду за хоробрість.

Дорогі українці! Щиро вітаю всіх нас із 27-ю річницею незалежності України!

Попереду лежить важкий шлях, щоб стати справді незалежною і само достатньою країною. Упевнений, що цей шлях ми здолаємо разом! Наш дух загартовано Майданами, війною і зрадами політиків. Відтепер ми не маємо права помилятися та бути слабкими. Переконаний, що все нам вдасться! На нас чекають великі зміни. На нас чекає успішна, заможна та ща слива Україна! Час рости разом! Єднаймося і ставаймо пліч-о-пліч! СЛАВА НАРОДУ УКРАЇНИ! УКРАЇНІ — СЛАВА! З повагою, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик

Дрібничка, яка потрапляє в руки дитини, здатна відволікти її від болісної та непри ємної процедури, без якої, на превеликий жаль, інколи не обійтися під час лікування. Ми прагнемо, аби за допомогою проекту «Коробка хоробрості», оголошеного бла годійним фондом «Аграрна родина Черні гівщини», сліз маленьких дітей було набага то менше, а приємних моментів та усмішок ставало з кожним презентом більше! Учасники проекту: медичні заклади об ласті, центри первинної медико-санітар ної допомоги, діти віком від 2 до 8 років. Строк реалізації проекту — 2018 рік. Шановні читачі! Якщо ви маєте бажання долучитися до проекту — телефонуйте на гарячу лінію: 0800-330-230 (безкоштовно). Прес-служба Благодійного фонду «Аграрна родина Чернігівщини»

СЕЛО ЖИВЕ, ДОКИ ГРОМАДА ПІДТРИМУЄ ТРАДИЦІЇ

День народження села — це свято всієї громади: і тих, хто зараз мешкає там, і тих, хто тут народився і для кого це мала батьківщина. У селі Калиновиця на Варвинщині відзначили 238-му річницю. На свято зібралося багато місцевого люду і гостей. Було весело, завзято і смачно. В день села жителі вкотре зібралися, щоб ушанувати видатних земляків, приві тати односельців, порадіти успіхам та про сто поспілкуватися.

Без приємних сюрпризів святкуван ня дня народження села теж не обійшло ся. Окрім традиційних виступів творчих колективів та різних розваг, подарунки отримали багатодітні родини, ювіляри, а дитина, що має фізичні обмеження, отри мала телефон із гарнітурою. Дійство проходило за підтримки голови Чернігівської обласної організації Аграр ної партії та депутата обласної ради Сергія Гайдая і голови селищної ради Валентини Саверської-Лихошви. А вітав присутніх за ступник голови Варвинської районної ор ганізації Аграрної партії Євгеній Шкуліпа. Рідна земля та сільські простори дають наснагу до життя, а такі події об’єднують!

ЯК ЗРОБИТИ ТАК, ЩОБ ЧЕРНІГІВСЬКІ АБІТУРІЄНТИ ЗНАЙШЛИ СВІЙ ВИШ МРІЇ ВДОМА?

Українська вища школа сьогодні переживає період кардинальних змін. Щоправда, мало кого з міністерських чиновників насправді хвилює, чи матиме свій кадровий потенціал сільська Україна. Левова частка некомплекту кадрів припадає на село. І Чернігівщина в цьому переліку не унікальна.

Як же зробити так, щоб молоді спеціа лісти не їхали світ за очі, а лишалися роз вивати свою малу батьківщину? Із 1 січня 2019-го набирає чинності постанова № 417 «Про деякі питання реалізації права осіб на першочергове зарахування на спеці альності до закладів вищої медичної, ви щої педагогічної освіти за державним або регіональним замовленням». Абітурієнти отримують право на першочергове зара хування в ці заклади, якщо укладають угоду на відпра цювання в сільській місце вості не менше 3 років. А цього року лишаються актуальними старі тренди — демографічна криза, відтік молоді, конкуренція з Киє вом і Заходом тощо. КРАЩЕ РОБИТИ ВИБІР УСВІДОМЛЕНО Національний універси тет «Чернігівський колегі ум» переконує — співвід ношення студентів із села та міста у виші десь на рівні 50:50. Баланс коливається залежно від фаху. Для себе тут межі не про водять — усе залежить від результатів ЗНО. Анатолій Тимошенко, проректор НУ «ЧК»: «Чимало молодих людей не завжди знають, куди хочуть вступати. Тоді така по рада — залишайтеся вдома, здобудьте, як мінімум, бакалаврат, щоб рости разом зі ступенем до розуміння, хто я такий і чого прагну. А потім у 21 рік буде видно, що вас чекає — Польща чи Італія, чи Україна». В іншому чернігівському вищому на вчальному закладі теж скаржаться, що не завжди виходить справити гідну конку ренцію закордонним чи столичним коле гам. Тому вирішили створити можливість вибору. «Ми тісно співпрацюємо з польськи ми та чеськими університетами, зокрема з Вищою школою у Лодзі, з Краківським Ягеллонським університетом, даючи мож ливість нашим студентам бакалаврату по рівняти якість освіти й життя і зробити свій вибір, — проінформував завідувач кафедри гуманітарної і фундаментальної підготов ки Чернігівського інституту ім. Героїв Крут МАУП Павло Ямполець. — Але оскільки із 20 вишів у Чернігові нині працюють най кращі 5, котрі підтвердили якість освіти, то

сподіваюся, що й ми не зали шимося без своїх студентів». ТРЕНД — ЛИШАТИСЯ ВДОМА Ніжинський державний університет імені М.В. Гоголя вже 12 років працює у статусі класичного, проте й досі по єднує всі переваги і звичайно го педагогічного універу, і кла сичної альма-матер. Ректор вишу Олександр Самойленко пояснює: так зручніше і для батьків, і для самих абітурієн тів. І в ньому теж борються за те, щоб місцеві таланти не полишали рідне місто: «Підготовка в наших навчальних за кладах нічим не поступається підготовці в

інших вишах, що підтверджують і призові результати наших студентів на різних олім піадах та змаганнях. Звичайно, що на вибір навчання в іншому місті впливають і роман тика юності, і ширші можливості з праце влаштування та кар’єрного росту у великих містах. Але в меншому виші з невеликими навчальними групами значно більше уваги можна приділити кожному студентові». НАЙОСВІЧЕНІША НАЦІЯ, ЯКА НАЙМЕНШЕ ВИТРАЧАЄ НА ОСВІТУ Лідера Аграрної партії України Віта лія Скоцика хвилює не лише стан фахової передвищої освіти, а й вищої школи. Він переконаний, що вітчизняна система дав но потребує якщо не змін, то радикальної трансформації: «Про підводні камені української нау ки, як і про її неосяжний потенціал, я знаю зсередини. Адже й сам присвятив цій сфері вже багато років. Свого часу став кандидатом сільськогосподарських наук, першим в Україні доктором наук у галу зі стратегічного менеджменту, Почесним академіком і професором, завідувачем кафедри. Певно, тому питання розвитку науки в Україні для мене завжди в пріо ритеті. Помічаю, як сьогодні багато укра

їнців люблять повторювати: «Чому бідні? Бо дурні». Люди, які повторюють цю фра зу, потім щиро дивуються, дізнавшись, що Україна знаходиться на 4 місці у світі за освіченістю населення! А за результата ми дослідження інтелектуального рівня націй, проведеного ООН, за рівнем IQ українці поступаються лише Японії». Віталій Скоцик наголошує: українці стали авторами геніальних винаходів, які змінили світ. Ракетний двигун і перший супутник, вагомий внесок у відкриття гам ма-випромінювання, гелікоптер Сікорсько го та новітні вакцини, перше протезування мітрального клапана серця і технологія опріснення морської води… Подібні при клади можна перераховувати довго. «Емігранти з України зробили свій вне сок у становлення могутності багатьох країн. За останні 15 років не було жодного Нобелівського лауреата з фізики, у команді якого на провідній позиції не було б укра їнця. Відомий факт, що партнером Стіва Джобса в легендарній корпорації Apple був теж українець — виходець із Букови ни Стівен Возняк. Розробник месенджера WhatsApр — теж українець і колишній ки янин Ян Кум. Це переконливі аргументи на користь того, щоб вкладати серйозні ресурси у свою освіту й науку, розкривати колосальний науковий та інтелектуальний потенціал нашої країни», — констатує лідер Аграрної партії. Він переконаний, що Україні потрібно терміново збільшувати частку фінансу вання освітнього блоку. Бо в нас рівень видатків — один із найнижчих, якщо не найнижчий, у Європі. 90 доларів США на фінансування наукових розробок із розра хунку на 1 вченого — замало, аби здійснити світовий прорив у своїй країні. «Тому потрібно вкладати кошти в мо дернізацію наших вишів, їхнє технічне оснащення — за тим самим прикладом, як це зараз робиться в медицині. Лише за та ких умов ми зможемо втримати свій науко вий потенціал у власних кордонах. Бо тоді за кордоном не буде краще, аніж удома», — акцентував Віталій Скоцик.

ВЕКТОР РОЗВИТКУ

ЛАРИСА БЕЗРУЧКО: «Я ОБІЦЯЛА І МАЮ ЗРОБИТИ, БО ЯК ІНАКШЕ ДИВИТИМУСЯ В ОЧІ СВОЇМ ВИБОРЦЯМ» Депутатом сільської ради вона обиралася неодноразово й завжди брала активну участь у житті села. 18 років очолювала Хотуницьке поштове відділення. Односельців знає особисто, їхні проблеми та побажання — також. Це Лариса Безручко, депутат Сновської міської ради VII скликання від Аграрної партії України. Сповнена життєвої енергії молода симпатична жінка, матуся двох дорослих дітей і турботлива бабуся, вправна господиня по дому.

Останні 15 років Лариса Безручко — директор Хотуницького сільського бу динку культури. А півтора року тому од носельці довірили їй представляти їхні інтереси у Сновській об’єднаній громаді, обравши депутатом від Аграрної партії. Із того часу клопотів у жінки додалося. За справу взялася з бажанням допомогти односельцям. «Я тепер у Сновській міській раді і «Добрий ранок!», і «Добрий вечір!». А як інакше? Після утворення ОТГ повнова ження повністю передані нам, тож ми самі про себе повинні піклуватися, а не чекати вказівок згори, як колись. А якщо не по стукаєш у двері й не розповіси про про блему — ніхто про це і знати не буде, і не вирішить її», — ділиться повсякденними турботами жінка. До виконання своїх обіцянок Лариса Безручко ставиться відповідально і каже,

що то лише частина питань, які вона планує вирішити. ДОБРА БАГАТО НЕ БУВАЄ За час депутатства вдалося зробити чи мало: організовано підсипання вулиці Ко цюбинського в Хотуничах, яка славилася своїм бездоріжжям. Дякує Лариса Іванівна за допомогу в цьому і голові міської ради Олександру Медведьову та голові районної парторганізації Аграрної партії Івану Орді. Коли в Сновську почали встановлювати дитячі ігрові майданчики, жінці-депутату дуже захотілося, щоб такі ж були і в Хотуни чах. До справи долучили й народного депу тата від округу. За його сприяння придбали обладнання, а територію під майданчик го тували самі. В організації дитячого дозвілля взяли участь і односельці: допомагали об лаштовувати дитячий ігровий майданчик у центрі села та пофарбували огорожу навко ло нього.

І БУДЕ СВІТЛО Понад два десятки років у Хотуничах не було вуличного освітлення. Проект вигото вили давно, але коштів на його реалізацію район не мав. Після створення ОТГ Лариса Безручко подала його на розгляд виконко му і майже кожного дня цікавилася станом справ. Вона була наполегливою і безком промісною. І от нарешті 18 серпня підключили першу гілку вуличного освітлення. Люди виходили ввечері на вулицю, щоб порадіти, здається, такому простому, але такому необхідному благу в селі. Згодом підключили ще дві ву лиці, у тому числі й у селі Камка. «За бажання проблеми можна вирішити. Потрібно лише не опускати руки й розу

міти, для чого ти це робиш. Я обіцяла і маю зробити, бо як інакше дивитимуся в очі сво їм виборцям?» — говорить хотуницька де путатка. ЗАЛА ОЧІКУВАННЯ У зв’язку з реорганізацією «Укрпошти» в Хотуничах закрили поштове відділення. Пошту і пенсію в село завозили двічі на тиждень, і люди мали чекати просто неба поштової автівки, щоб, окрім цього, запла тити ще й за електрику, телефон тощо. Людям доводилося в екстремальних умовах — сніг, дощ, спека — відчувати на собі жахливі результати реорганізації пошти, коли зручність для пересічних українців — це останній рядок у нововведеннях керів ництва пошти: скоротити, закрити, опти мізувати. До слова, керівник «Укрпошти» отримує понад 330 тисяч гривень зарплати на місяць. Це для загального інформування. Лариса Безручко не могла спокійно спо стерігати, як у негоду страждають люди по кілька годин, очікуючи на поштове авто. Вона звернулася до сесії міськради, щоб дозволили використовувати приміщення для очікування і тимчасового обслуговуван ня працівниками пошти хотуничців у примі щенні сільради. Таку згоду отримано, і тепер селяни чекають поштовий автомобіль у за тишному приміщенні, а не на вулиці. «Я ПРОСИЛА — І МЕНЕ ПОЧУЛИ» Не забуває Лариса Безручко і про свій Будинок культури. За її ініціативи напри кінці минулого року за кошти бюджету ОТГ придбали звукопідсилювальну апаратуру, що дало змогу значно підвищити якість куль турно-масових заходів. Також завдяки напо легливості депутатки від Аграрної партії та за сприяння начальника відділу культури і туризму Сновської ОТГ Наталії Добненко в закладі зроблено поточний ремонт. «Я просила — і мене почули! Це важливо в роботі депутата», — каже на завершення розмови Лариса Безручко.

РОЗПОЧАТО РЕМОНТ ДОРОГИ МЕНА–МАКОШИНЕ

Чому в Україні погані дороги? Влада каже, що через відсутність коштів. А чому відремонтовані за мільярди коштів українських платників податків через рік, а то й менше, знову перетворюються на «трясогузку» для автомобілів? Експерти кажуть, що красти треба менше. Будуть якісні матеріали, якісна робота, а в результаті — якісне покриття. Про сільські дороги й говорити не варто. Там здебільшого напрямки.

Понад 90% українських доріг потребу ють капітального чи поточного ремонту. Про це говорить аналітика, і з цим погоджу ється влада. Ми бачимо, як дороги постійно ремонтуються. Причому із року в рік одні й ті ж ділянки. А весною, коли сходить сніг, то разом із ним сходить і асфальт. Із сільськими дорогами ситуація взагалі критична. Зі стартом децентралізації грома ди почали якось приводити їх до ладу, але це величезні кошти, яких у місцевому бю джеті немає. А обіцяне фінансування з дер

жавного бюджету не поспішає надходити. З інспекцією стану доріг у Менському районі на прохання жителів села Макошиного по бував заступник голови облас ної організації Аграрної партії, заступник голови облради Ар сен Дідур: «Ущент розбиті сільські доро ги, якими відмовляються їздити перевізники, — чи не найболючі ше питання, із яким звертаються по допомогу люди». Маршрут Мена–Макошине — яскраве тому підтвердження: майже 10,5 кілометра суцільних ямок та вибоїн. «У відповідь на звернення жителів села разом з в.о. начальника служби автодоріг в області Юрієм Мартиновим та керівництвом Менського райавтодору виїхав на зустріч із громадою, яка вже втомилася від численних відписок із високих інстанцій, суть яких зво диться до одного — або чекайте своєї черги,

або ремонтуйте власним коштом. У результаті тривалої та досить емоцій ної розмови знайшли єдиний можливий на сьогодні вихід — із наступного тижня розпочати ямковий ремонт, щоб дорогою можна було дістатися районного цен тру», — розповів про результати зустрічі Арсен Дідур. За його словами, люди обурені та зне вірені — чому ОТГ є, а обіцяних фінансів

на її розвиток немає. Нічим, у прямому сенсі, латати дір ки. Політик занепокоєний, що відсутність нормальної доро ги не лише щоденно ставить під загрозу життя людей, але й унеможливлює проведення якісної освітньої та медичної реформ, не кажучи вже про за лучення інвестицій в ОТГ. Нині незавершеність і затя гування реформи децентралі зації ставить громади у пряму залежність від центру. «Для її успішного проведення потрібні не гучні гасла, а завершення передання ре альних повноважень розпорядження вла дою, землею та фінансами на місця. Саме це дасть громадам реальну фінансову неза лежність і нові можливості для розвитку», — упевнений Арсен Дідур. Наразі роботи працівниками районного райавтодору вже розпочаті. Наталія КУПРІЄНКО

СЕРГІЙ ГАЙДАЙ: «БЛАГОУСТРІЙ ГРОМАДИ — ЦЕ ЩОДЕННА РУТИННА РОБОТА!»

У Борзні незабаром розпочнуться роботи з відновлення рекреаційної зони відпочинку на центральному пляжі річки Борзенка. Ініціатива належить Борзнянській громаді, а реалізувати її вдасться завдяки перемозі в конкурсі грантів, що проводить Благодійний фонд «Аграрна родина Чернігівщини» за підтримки голови обласної організації Аграрної партії Сергія Гайдая. «Крок за кроком наше рідне місто від новлюється. Спільними зусиллями ліквідо вується стихійне сміттєзвалище, буде бла гоустроєно місця для відпочинку на березі річки. Щоб місцеві мешканці залишалися в громаді, потрібно створити їм умови і для роботи, і для відпочинку. І зробити ми це

можемо лише разом. Тоді розвиватимуться і села, і міста, і в цілому країна», — говорить голова Борзнянської районної організації Аграрної партії Андрій Козішкурт. Роботи з відновлення рекреаційної зони передбачають цілий комплекс різ них санітарних та естетичних заходів.

Пляж стане сучасною і безпеч ною зоною відпочинку. «Власний безпечний пляж для громади — це не розкіш, а необхідність. Адже здоров’я людей багато в чому залежить від екології та благоустрою території. Чисті берег і річ ка, що є єдиною водною артерією Борзни, стануть доказом спільного прагнення нашої команди — зробити життя комфортнішим. Це маленька, але потрібна справа. Для нас важливо, щоб діти не тільки безпечно та комфортно відпочивали, але й здобували знання та виховувалися в необ

хідних умовах, а вчителі й вихователі отри мували вчасно зарплату», — наголосив Сер гій Гайдай. Голова обласного осередку Аграрної партії сказав, що попереду багато роботи й чимало питань, які потрібно вирішити. А все, що вдалося зробити, невеличкі пере моги — це лише перші кроки. Тож попереду в громаді багато роботи. «Збережемо най дорожче! Збудуємо найкраще!» — зазначив Сергій Гайдай.

СПРАВИ ДЕПУТАТСЬКІ

У МАКОШИНОМУ НА МЕНЩИНІ З’ЯВИТЬСЯ НОВИЙ СПОРТИВНИЙ МАЙДАНЧИК

«Здорова дитина — успішна громада» — таку назву матиме новий майданчик із вуличними тренажерами в селищі Макошиному на Менщині. Проект буде реалізований завдяки Благодійному фонду «Аграрна родина Чернігівщини» за підтримки голови обласної організації Аграрної партії Сергія Гайдая.

Депутат Менської міської ради Людми ла Леонтієва разом із громадою ініціюва ла облаштування спортивного майданчи

ка. І це починання увінчалося успіхом! «Популяризація здорового способу життя серед молоді є одним із пріоритетних завдань перед громадськістю. Переко наний, що створювати місця для занять спортом наразі дуже важливо. Особливо в невеличких населених пунктах, де молодь не має можливості відвідувати різноманітні спортзали та фітнес-центри. А ще спортивний майданчик — це запору

ка активного дозвілля молоді», — говорить Сергій Гайдай. Для села це справжня подія, і вся грома да чекає на встановлення спортивних тре нажерів!

ПЛЯЖНИЙ ВОЛЕЙБОЛ — ПЕРШІСТЬ У ПРИЛУЧАН

Наприкінці липня відбувся відкритий кубок Прилук із пляжного волейболу, у якому взяли участь команди з Києва, Чернігова, Прилук, Ніжина, Білої Церкви, Лубен та Варви. Організаторами і спонсорами кубку вже кілька років поспіль виступають президент

Прилуцької федерації волейболу Галина Мончуляк та член федерації, голова При

луцької районної організації Аграрної пар тії Дмитро Рожко. У запеклій боротьбі команди показали бойовий дух учасників і впертість та напо легливість у боротьбі за кубок. У півфінал вийшли три команди з Києва та одна з При лук. За перемогу у фіналі змагалися команди «Удай» (Прилуки) та «Понаїхали» (Київ). У підсумку впевнену перемогу з рахунком 2:0 здобула команда з Прилук. Друге та третє місця посіли київські ко манди «Понаїхали» та «Аmeriсan boys» від повідно. За перемогу команда «Удай» отримала фінансову винагороду в сумі 3000 гривень, за зайняте друге місце — 2000 гривень і за третє — 1000 гривень.

ЗАПИТАННЯ ДО ДЕПУТАТА ЮРІЙ БОЛОХОВЕЦЬ: «ТІЛЬКИ ВДУМАЙТЕСЯ: МЕДИКИ ОТРИМУЮТЬ МЕНШЕ, НІЖ АВТОСЛЮСАРІ»

До редакції газети та районних осередків Аграрної партії постійно звертаються люди з проханням пояснити або прокоментувати ту чи іншу ситуацію. Обіцянки політиків із високих кабінетів влади настільки «солодкі» й далекі від реальності, що їм просто перестали вірити. За останній місяць найбільше питань стосувалося рівня заробітної плати. Люди жаліються, що, незважаючи на підвищення, вони не відчули й натяку на фінансову стабільність.

Наводимо один із листів, який надійшов на адресу редакції. «У нашій родині працюють усі — і я, і син, і невістка. Але коли докупи збираємо наші доходи, то заледве 12 тисяч чистими на місяць виходить. Воно-то хоч і виглядає солідно, проте в житті — це копійки. У магазин сходиш — і 200–300 грн нема, я вже мовчу про оплату комунальних платежів, лікування тощо. А на рекламу на вулиці як не подивишся — усі обіцяють мир, роботу і зарплату. Сама працюю медичною сестрою, але до нас ще медреформа не дійшла, зар плати маленькі, головний лікар каже, що 4500 грн — то в нас середня по галузі. Та хіба можна прожити на мінімалку? Коли в нас уже зарплати будуть людськими? Тетяна Іванівна З., Чернігівський район, смт Михайло-Коцюбинське» Роз’яснює ситуацію депутат обласної ради від Аграрної партії Юрій Болоховець: — Шановна пані Тетяно! На жаль, Черні гівщина, відповідно до інформації статис тиків, має найнижчу середню зарплату в

Україні — 7341 грн станом на червень 2018 року. Це майже вдвічі нижче за середню київську — 13553 грн. Зарплати по регіону зростають, але дуже повільно: за місяць — на 2%, за рік — на 22%. На жаль, інфляція теж зростає майже так само швидко і з’їдає практично весь річний дохід. Тому, якщо десь і підвищують зарплату на 10–20%, то, як правило, люди цього не відчувають. У червні 2018-го в середньому праців нику медичної галузі нарахували 5396 грн. Зарплати медиків входять до ТОП-5 най менш оплачуваних у регіоні. І це дуже при кро чути. Піклування і турботу про людські життя у нас цінують так само, як і операції з нерухомим майном (5384 грн), і нижче за ремонт автотранспорту (5671 грн). Тільки вдумайтеся — медики отримують менше за автослюсарів! Це взагалі абсурд.

Єдине, що мене як аграрія тішить у зарплат ній карті Чернігівщини, так це те, що доходи в сільському господарстві треті за величи ною після добувної промисловості та держ управління. Нам обіцяють, що мінімальна зарпла та й пенсія невдовзі знову виростуть. Але не раджу вірити обіцянкам тих політиків, які говорять про 5 тисяч гривень пенсії і 10 тисяч зарплати. Це нереальний сцена рій. Я гадаю, що нинішня межа мінімалки — 4000–4200 грн. Для доходів вищого рівня в бюджеті просто не вистачить коштів. Як можна змінити ситуацію, варто дума ти уряду — шукати інвестиції, пропонува ти бізнесу сприятливі умови роботи, щоб люди лишалися в Україні, показували про зору звітність, щоб їм зручно було платити білу зарплату. Насамперед, потрібно реформувати сільське господарство, підтримувати міс цевих промисловців, надавати їм кредитні канікули, позики з мінімальною ставкою на розвиток власної справи. От тоді ми всі відчуємо реальні зміни, і буде можливість підвищити зарплати та пенсії. Ось такий непростий і довготривалий рецепт. Без розвитку галузей економіки всі заяви про добробут і гідні зарплати — просто попу лістські. Свої запитання до депутата від Аграрної партії надсилайте за адресою: 14005, м. Чер нігів, проспект Миру, 49 А, офіс 305. Або на електронну адресу: agropartycn@ukr.net. Також ваші запитання приймуть в осередку Аграрної партії вашого району. Ми завжди відкриті для спілкування!

НАС ОБ’ЄДНАЛА ЗЕМЛЯ!

Так говорять представники Аграрної партії на Бахмаччині. Команда районного осередку партії тут потужна й перспективна. Серед сільських найчисельніша Фастівецька первинна парторганізація. Вони спочатку об’єдналися навколо земельних питань, а потім з’ясувалося, що їх поєднують ідеологічні засади, мають спільну мету і єдині в прагненнях.

Голова Бахмацької районної органі зації Аграрної партії Валерій Колоша із задоволенням зізнається, що партійці їхнього району — це надійний і потуж ний колектив, який головним напрямком обрав розвиток громад. Тому й довіра на селення до них росте з кожним днем. Голова Фастівецького осередку та де путат сільради Юрій Вовкогон розпові дає: «Почали ми гуртуватися, збираючи під писи за продовження мораторію на про даж землі. Серед трьох мільйонів підписів була й наша часточка. До мітингувальни ків під стінами Верховної Ради тоді не вийшов жоден народний депутат з інших фракцій. Це найкрасномовніше свідчення того, що їм байдуже до долі держави. Тож і українцям ні до чого такі обранці. Щоб змінити ситуацію, мусимо попрощатися із сьогоднішнім складом назавжди».

Під час зустрічей з однодумцями пред ставники політичної сили наводять сумні цифри. За даними Держкомстату, кожний десятий українець безробітний. А заро бітна платня — найнижча у світі. Половина опитаних під час останніх соціальних до сліджень мешканців Чернігівщини вважає, що життя їхніх родин за останні п’ять ро ків на краще не змінилося. . . Навіть не звертаючись до статистики, бачимо, як населення зубожіє на очах. Молоде покоління чимдалі менше спо дівається на позитивні зміни й частіше виїжджає на заробітки в Польщу, Росію, Чехію. І все ж вихід є — упевнений Юрій Вовкогон. На його переконання, потрібно повністю оновити склад парламенту й за мість політсил, які дискредитували себе, а діяльність обмежували лише красивими гаслами, обрати нові. Прогули засідань, порожні обіцянки, пошуки винних, повна бездіяльність, економічний колапс, пе ретворення України на сировинний при даток Європи, газовий зашморг — це та картина, яку ми спостерігаємо і за ниніш нього, і за минулих скликань. Україні потрібний новий парламент, для якого людина і Україна — на першо му місці, — висловив переконання Юрій Вовкогон: «Фастівці об’єднуються навко ло Аграрної партії, сподіваючись своїм голосом на майбутніх виборах наблизити справедливість у суспільстві. Нас тепер 59, а в сусідній Дмитрівській організації — 33 небайдужі партійці. Якби слідували на шому прикладу та об’єднувалися навколо спільної мети, багато могли б змінити на краще в країні. Наш керманич Віталій Ско цик — людина, на яку можна покластись. Його і будемо підтримувати». За матеріалами газети «Порадник», № 30, 27.07.2018

Микола Кулак нещодавно обраний головою Семенівської районної організації Аграрної партії України — директор ДП «Семенівкарайагролісгосп», депутат Семенівської міської ради. Про нього кажуть — людина порядна, не байдужа до долі людей і рідної землі. А ще — відповідальна й доброзичлива. В інтерв’ю на магався більше говорити про людей і землю. Мріє, щоб відродилося село і Україна стала заможною та по-справжньому сильною. — Миколо Дмитровичу, розкажіть, будь ласка, про себе. Де народилися, навчалися, одружилися… — У Семенівському районі є таке село — Лосівка. Ось саме звідти я родом, там моє коріння. Де б не жив, де б не був, а душею там… Село раніше було велике, а зараз на нашому кутку, який називається Настін ху тір, ростуть бур’яни на колись доглянутих городах і по вулиці вітер гуляє. Боляче дивитись, як вимирають села. Я часто буваю у Лосівці. На батьківському городі вирощую зернові — пшеницю, жито, тритікале, вулики там мої стоять. Отже, не заростає доріжка до рідного обійстя, де все до болю знайоме: тут отримав від батьків перші уроки селянської праці — як косу в руках тримати, як землю обробляти, як ху добу доглядати. Нас у батьків було троє, і роботи всім вистачало. — Ви закінчували школу в Погорільцях? — Так, у 1992 році. А з 1997-го працюю директором лісгоспу, який у 2000 році пе рейменовано у агролісгосп. У нас відмінний колектив, кожен працівник розуміється на своїй справі. ми не відчуваємо кадрового голоду. — Наскільки мені відомо, у міжколгоспний лісгосп Ви прийшли на посаду головного лісничого в 1992 році… — Так. А з 1997 року працюю директо ром агролісгоспу. У нас відмінний колек тив, кожний працівник розуміється на своїй справі, ми не відчуваємо кадрового голоду. — Чи відчуваєте Ви як голова районної організації Аграрної партії підтримку своїх працівників? — Ну, звісно! Тринадцять працівників лісгоспу поповнили ряди партії. Наші пар тійці — це шановані в районі люди, які вва жають, що Аграрна партія — це партія, яка ставить за мету розквіт українських сіл і міст, збереження землі як національного надбання. Мої заступники — Михайло Каза новський і Леонід Ірха — уміють працювати з людьми, відповідальні та надійні. Споді ваюся, що ми будемо потужною командою. І ще — що Аграрна партія потрапить до на ступного складу парламенту. Звісно, у нашому маленькому районі не вирішується доля партії, але ми зробимо все можливе, аби додати до скарбнички го лосів, які приведуть партію до парламенту, і голоси виборців Семенівського району. Я задоволений, що колись долучився до дружньої та відповідальної команди Аграр

ОСОБИСТОСТІ

МИКОЛА КУЛАК: «ВІД ЗЕМЛІ ПОТРІБНО НЕ ТІЛЬКИ БРАТИ, А Й ВІДДАВАТИ, ДБАТИ ПРО НЕЇ...» ної партії і більше не покидав її. Вважаю, що саме ця політична сила зможе змінити ситу ацію в країні на краще. — Миколо Дмитровичу, яку проблему Ви вважаєте найболючішою в Україні? — У країні зникає середній клас, який є потужним локомотивом розвитку економі ки будь-якого господарства, створює робо чі місця і поповнює бюджети. Коли йде роз шарування тільки на дуже багатих і тих, хто виживає на мінімальну зарплату чи пенсію, не буде розквіту українських земель. Мені боляче від того, що молоді, розумні, сильні українці їдуть на заробітки за кор дон. Це неправильно, що людина не може в своїй країні отримувати гідну зарплату. Ми ще не зрозуміли масштабів цієї катастрофи. Уже є галузі, які відчувають нестачу кадрів. І якщо в нашій країні не будуть відкриватися нові виробництва, то ми втратимо значну частину працьовитих людей, які знайдуть себе в Польщі, Канаді, Німеччині… — Як Ви ставитеся до того, що земля може стати об’єктом продажу? — Дуже негативно. У нас уже все прива тизовано, що можна. У державній власності знаходяться тільки ліси, де-юре не є об’єк том торгівлі сільськогосподарські угіддя. А фактично земля вже продається. Скільки таких оголошень: «Продам земельну ділян ку…». Коли продається ділянка під будівни цтво чи дачу, це ще не проблема. Проблема, на мій погляд, виникне тоді, коли іноземні компанії під маркою українських скупову ватимуть наші землі. — Ви так переймаєтеся земельним питанням… — Не тільки я. Що ми вирощуємо зараз на полях? Звісно, зернові — це традиційні культури для Полісся. А ще ріпак, соняшник, сою… Тобто ті культури, які виснажують землю. І мене дуже хвилює, чи достатньо вкладається в землю добрив, чи дотриму ються виробники сільгосппродукції сіво змін, чи будуть наші землі родючими… Від землі потрібно не тільки брати, а й віддавати, дбати про неї. Погодьтеся, що не можна не вболівати за майбутнє країни, у якій живеш сам, у якій живуть твої діти й онуки. — Скільки у Вас дітей, і чи не виїхали вони за кордон? — У нас із дружиною дві доньки. Старша, Галина, закінчила Київський аграрний уні верситет. Із першого курсу вивчала облік і аудит, із другого заочно — лісову справу. Можна сказати, догодила і батьку-ліснику, і матері, яка за фахом бухгалтер. Донька працює в управлінні соціального захисту в Чернігові. Дружина Світлана очолює управління соцзахисту в Семенівці. Чоловік доньки — майстер лісозаготівель в Чернігівському держлісгоспі. Вони подарували нам двох прекрасних внучок, яких ми дуже любимо.

Менша, Оксана, закінчила медичний уні верситет ім. Богомольця. Зараз проходить інтернатуру в інституті Амосова, де під час навчання працювала медичною сестрою в реанімаційному відділенні. Мріє стати ди тячим кардіохірургом. — Як розвивається підприємство, яке Ви очолюєте, і які проблеми існують у лісовій галузі? — У нас усе стабільно, і немає потреби в кадрах. Багато уваги приділяємо відновлен ню лісів. На всіх ділянках, де проводилися суцільні рубки, посаджений новий ліс, прово диться своєчасний догляд за насадженнями. За останні три роки вкладено у розвиток виробництва 6,5 млн грн. Придбано сучасне деревообробне обладнання. Встановлено потужну котельню, і зараз маємо можли вість сушити деревину. Усе це робиться для того, щоб покращити якість нашої продук ції та умови праці. Зараз працюємо над тим, щоб збільшити обсяг експорту пиломатері алів. А проблеми… Звісно, вони є. Відчуваємо нестачу вагонів для перевезення нашої про дукції. Існує велика загроза для наших лісів від верхівкового короїда. І є тільки один дієвий спосіб боротьби з цією екологічною

«бомбою» — вирубка уражених дерев. Але потрібно пройти три кола випробувань, щоб отримати дозвіл на проведення сані тарних рубок. Не кажу, що це погано, але часу забирає багато. Наше підприємство знаходиться в кому нальній власності області, а громада райо ну намагається повернути його у власність Семенівської ОТГ чи району. Уже зламано багато списів, а питання і досі залишається не вирішене… — Кажуть, що Ви гарний господар не тільки на роботі, а й удома? — При хорошій господині і сам госпо дарем станеш. Ми з дружиною виросли в селі, сільської праці ніколи не боялися. Вирощуємо зернові, якими годуємо велике птаство — у нас біля ста голів різної птиці, трьох свиней. У Лосівці тримаємо овець. Бджоли — це для душі. Про них можна го ворити й говорити… Вирощуємо картоплю, інші овочі. Дружина робить консервацію, щоб усім вистачило… Так і живемо. Як і всі люди, що знають ціну селянській праці. — Миколо Дмитровичу, я Вам дякую за цю цікаву й змістовну розмову. І нехай у Вас і надалі вистачає сил і наснаги на добрі справи. Микола ПЕТРЕНКО

АКЦЕНТИ ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО

На гарячу лінію обласної організації Аграрної партії (0-800-330-230) постійно надходять звернення від жителів області. Серед них — найбільша частка юридичних питань. Відповідає директор юридичної фірми «ТЕРРА-ПАРТНЕР» Оксана Мірошниченко.

ЧИ МОЖНА ПОВЕРНУТИ ЛІКИ В АПТЕКУ? «Лікувалася в лікарні. Лікар призначив один препарат — для лікування артриту, а в аптеці помилково продали зовсім інший — просто знеболювальне. Уже в палаті помітила, що назва ліків не така, запитала в лікаря, чи можна застосовувати цей препарат замість призначеного. Лікар відповів, що ці ліки мають зовсім іншу дію. Однак в аптеці обміняти упаковку, хоча я її не використовувала, відмовилися. Чи можна повернути ліки в аптеку? Ольга, м. Чернігів»

Однозначно ліки назад не приймаються! Є постанова Кабінету Міністрів № 172 від 19.03.1994 року, де сказано, що лікарські за соби, вироби медичного призначення, пред мети санітарії та гігієни, зубні щітки та інші засоби належної якості обміну та повернен ню не підлягають. Адже невідомо, чи попе редній власник їх правильно зберігав…

Провізор (фармацевт) повинен додержу ватися цих вимог, щоби вберегти здоров’я покупців. Звісно, іноді в аптеці можуть піти назустріч клієнтові й погодитися на повер нення, але вони беруть на себе всю відпові дальність за недотримання законів. Єдиний виняток — якщо в медпрепарату закінчився термін придатності або він фаль

ЛЕГЕНДАРНІ ОСОБИСТОСТІ ЧЕРНІГІВЩИНИ На Чернігівщині багато легендарних особистостей, які зробили вагомий внесок в історію нашого краю. Про одних пам’ятають, їхніми іменами називають вулиці та сквери, вивчають біографію, а інші — залишаються невідомими широкому загалу сучасників. На шпальтах нашої газети ми розкажемо вам про людей, які залишили вагомий слід в історії Чернігівського краю.

ПЕРШІ ЧЕРНІГІВСЬКІ ІЄРАРХИ

Більше ніж тисячоліття тому в Черніго гія розкриє вікові таємниці, і ми більше дізнаємося про діяльність першого ві засновано архієрейську кафедру. Із чернігівського єпископа. того часу наше місто стало не лише Після Неофіта Чернігівську столицею Чернігово-Сіверської єпархію очолювали єпископ Мар землі, а і її духовним центром. Це сприяло його розвитку. Свідчення тирія, а потім Феодула. цього — величні храми різних епох, САМОСТІЙНА МИТРОПОЛІЯ що й нині прикрашають міську па Про єпископа Неофіта Дру нораму. гого інформації більше. Він одер НАЙБІЛЬША ЄПАРХІЯ РУСІ жав посох митрополита внаслідок У староруські часи вся політичних зазіхань князя держава об’єднувалася Святослава. Молодші в єдину монопо сини Ярослава Му лію, на чолі якої дрого ні в чому стояв Київський не поступалися митрополит. Єпи старшому брато скопська рада ві, Київському розповсюджу князю Ізяславу. Бажання мати валася на вели самостійну чезні території, церковну ор розміри яких Володимир РУДЕНОК, перевищували ганізацію під завідувач відділу наукових досліджень печер та деякі європей кріплювалося пам’яток археології заповідника «Чернігів стародавній» військовою та ські держави. економічною Спочатку на Русі було шість єпархій: Київська, Новгород могутністю князівства. Константинополь зму ська, Чернігівська, Ростовська, Володимирська, шений був поступитися. Бєлгородська. Чернігівська була найбільшою. Лише після 1076 року самостійність черні Заснована в 992 році, вона включала гівської і переяславської церков була землі Чернігівської, Орловської, ліквідована. Як склалася потім доля Курської областей, частину Пол Неофіта Другого, невідомо. Але той факт, що наступний відо тавщини, Харківщини, Тамбов щини, Рязанщини. Охоплю мий нам Чернігівський єпи вала Воронезькі, Тульські, скоп був призначений тіль Калузькі території, південь ки в 1087 році, свідчить, що Смоленщини, а також те, що єдиний в історії Чернігів потім відійшло до Москви, ський митрополит пережив Володимира та Могильова. усі випробування, що випали Літописці донесли до на його долю. нас дуже мало інформації про Хронологічно чернігів владик древньої Чернігівської ський період Неофіта багато в церкви. Перший із них — Неофіт — чому співпадає з часом князюван згадується лише в Никонівському лі ня Святослава Ярославича, при якому в Чернігові засновується самостійна митро тописі 992 року. Скільки тривав чернігівський період діяль полія. Немає сумніву, що головну роль у цьому ності Неофіта, невідомо. Але немає сумніву, що відіграв чернігівський владика. При ньому по вже при ньому в нашому місті будувалися хра будовано Богородицький (нині Троїцько-Іллін ми, які, на жаль, не збереглися. Може, археоло ський) монастир, інші чернігівські обителі.

сифікований, і ви це виявили пізніше. Згідно з частиною 8 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі придбання покупцем товарів неналежної якості про давець зобов’язаний замінити їх на товари належної якості або ж повернути покупцеві сплачені ним кошти, якщо недоліки виявле ні в межах терміну придатності. При цьому покупець сам обирає варіант поведінки в такій ситуації, а провізор (фармацевт) зо бов’язаний діяти відповідно до вимог зако нодавства. Щодо неякісних товарів, то від фармацевта можете вимагати: зменшити вартість, усунути недоліки протягом певного терміну, відшкодувати витрати на усунення недоліків товару. При вчасному виявленні недоліків ви можете: відмовитися від договору, вимагати повернення грошей, вимагати заміни товару. Щодо питання придбання медичної техніки, то за своєю суттю вона є непродоволь чим товаром. Обміняти товар належної яко сті можна тоді, коли покупець його придбав для особистого використання.

До прикладу, пристрій для вимірювання артеріального тиску. Його ж ви плануєте використовувати вдома, тому маєте право обміняти протягом 14 днів на аналогічний. Причини можуть бути різні. У разі відсутності товару ви можете при дбати інші товари, але з урахуванням вартості, або ж розірвати договір і повернути гроші. Важливо, щоб разом із товаром збереглися чек (розрахунковий документ), товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики. В інакшому випадку вам можуть відмовити. Якщо ж медтехніку придбали для комер ційних цілей, тобто юридична особа (медза клад), то такі права не поширюються. Щодо договору поставки, то його регулює такий закон, як Господарський кодекс. Лише за договором купівлі-продажу та тільки для фізичних осіб (для особистого ви користання) діє право повернення та обміну. Отже, будьте уважні під час придбання ліків та інших товарів у аптеці: перевіряйте їх зовнішній вигляд, цілісність упакування, інструкцію і термін придатності, уважно подивіться на чек та звірте назву ліків.

ПРИЛУЦЬКІ ЛЕГКОАТЛЕТИ — ГОРДІСТЬ МІСТА

Спортивна слава Прилук давно відома не лише на теренах України, а й далеко за її межами. Ігор Приходько, Ольга Завгородня, Олег Ленець і багато інших прилучан прославляли та продовжують прославляти наше місто на чемпіонатах світу, Європи, універсіадах та олімпіадах. Сьогодні в Націо нальній збірній Украї ни — троє спортсменів із Прилук, і всі вони є кандидатами до Олімпій ської збірної. Не кожне велике місто може похи зуватися такими досяг неннями, а для маленьких Прилук це надзвичайно великий успіх. Мова йде про Олексія Поздняко ва, Марію Миколенко та Анну Красуцьку — відо мих легкоатлетів, сріб них призерів чемпіонату України, які неодноразо во захищали честь рід ного міста й держави у Франції, Туреччині, Ізраїлі та інших країнах. На початку серпня наші спортсмени ви літали до Німеччини для участі в чемпіо наті Європи. Прилуцька міська організація Аграрної партії готувала проводи легкоат летів у Прилуках. Але ситуація внесла свої корективи — спортсмени після зборів у Черкасах не мали можливості заїхати в рід не місто, тому голова партії Микола Рожко вирішив не скасовувати проводи і їхати прямісінько в аеропорт Борисполя. І, як ви явилося, рішення було правильним. Микола Рожко щиро побажав нашим легкоатлетам високих досягнень і великих перемог та вручив кожному сертифікати на придбання ювелірних виробів. У свою чер гу спортсмени подарували йому футболки Національної збірної України. Олексій, Марія та Анна були приємно вражені вчинком своїх земляків. «Ми не очікували таких проводів. Нам дуже приємно, що з усієї Національної збірної проводжали в аеропорту тільки нас. Це додало нам сил і позитиву на на ступні змагальні дні», — зізналася розчуле на Марія Миколенко.

До слів Марії приєднується тренер Ми хайло Марченко: «Для спортсменів надзви чайно важливо відчувати підтримку земляків. Розуміння того, що тебе чекають на батьків щині й підтримують, необхідне, коли бореш ся за спортивну перемогу для рідного краю». Михайло Марченко — член Аграрної партії України. І це символічно, адже мета Аграрної партії — упевнено рухатися до пе ремоги — співпадає із завданнями, які ста вить перед спортсменами тренер. «Ми пишаємося тим, що Михайло Мар ченко, тренер цих талановитих спортсме нів, — наш однопартієць», — наголосив Ми кола Рожко. Прилуцька міська організація Аграрної партії всі дні чемпіонату Європи вболівала за наших легкоатлетів-земляків і з нетер пінням чекала високих переможних ре зультатів на спортивних доріжках Берліна. І хоча прилуцьким легкоатлетам поки що не підкорилися високі вершини (віримо, що у Марії, Анни та Олексія ще все попере ду), ми будемо й надалі підтримувати наших спортсменів та розвиток легкої атлетики. Валентина ПОШКУРЛАТ

СТРОКАТА СТОРІНКА КОРИСНІ ПОРАДИ

ВИБИРАЄМО КАВУН

РОЗГАДАЙ СКАНВОРД — ВИГРАЙ ДРИЛЬ!

Акційний сканворд за підтримки Благодійної організації «Благодійний фонд «Аграрна родина Чернігівщини». УМОВИ АКЦІЇ 1. Правильно заповніть сканворд і розгадайте 4. Переможець буде визначений шляхом ключові слова. жеребкування серед правильно заповнених 2. Заповніть контактні дані. купонів. 3. Виріжте заповнений купон і надішліть його 5. Розіграш відбудеться 14.09.2018, про резульна адресу: 14005, м. Чернігів, проспект Миру, тати ми повідомимо в наступному номері 49 А, офіс 305. газети.

Серпень — пора кавунів. І на базарі, і в магазинах, і на узбіччі доріг цієї ягоди зараз удосталь. Кілька секретів щодо вибору стиглого кавуна, щоб смакота була в задоволення. Де? Ідеальне місце — намет поруч із полем, де вони ростуть. Якщо цей варіант недоступний — вирушайте на ринок. У супермаркеті будьте обережні — вони часто закуповують їх ще незрілими. По близу доріг: кавун, як і інші фрукти та овочі, що тут продаються, вбирають пил і шкідливі гази від автомобілів. Обсяг. Потрібно вибирати кавун великий, але не величезний. Дрібні кавуни зазвичай недозрілі, а гігантські можуть бути пере годовані нітратами. Ідеальний кавун важить 6–10 кг. Зовнішній вигляд. Смуги стиглого кавуна максимально контраст ні, а шкірка тверда і блискуча. У недозрілого кавуна шкірка м’яка. Хлопчик чи дівчинка? «Дівчата» (їх можна впізнати по більш плоскому низу й широкому кружку) смачніші, оскільки в них більше цукру та менше кісточок. Менш смачні «хлопчики» мають опуклий низ, а на ньому — маленький кружечок. Поплескаємо, похрустимо, послухаємо. При постукуванні ка вун повинен видавати дзвінкий звук. Якщо кавун при стисканні злегка потріскує, то це говорить про його зрілість і соковитість м’якоті. Хвостик. Хвостик або плодоніжка повинна бути обов’язково! Її відсутність має насторожити, можливо, її навмисно відірвали, щоб приховати погану якість кавуна. У хорошого зрілого плоду вона повинна бути в міру жовта й суха, але не пересушена. Пере сушена плодоніжка може означати, що кавун зірваний і зберіга ється вже давно. Розрізавши, придивіться до м’якоті. Стиглий кавун повинен мати насичений червоний колір. Фіолетовий відтінок має насторожи ти — плід перегодований нітратами. Насіння стиглого кавуна має темно-коричневий або чорний колір, а от біле — ознака недостиг лого плода.

Розгадайте сканворд і виграйте ДРИЛЬ

РЕЦЕПТИ ДЛЯ ГОСПОДИНІ

Не кожна господиня сьогодні переймається заготовками на зиму. Адже в магазині та на ринку можна знайти і консервовані огірочки, і помідорчики, і грибочки, і квашену капусточку, великий вибір різних соусів. Пішов, купив — і ніякої заморочки. Але все ж приготовлене власними ручками дбайливих господинь смачніше. Пропонуємо вашій увазі рецепт болгарського соусу «Лютени ця». Це неперевершений смак. Його можна додавати не лише до страв, а й просто намазувати на хліб. Випробувано й дуже смачно! Інгредієнти: 0,5 кг баклажанів; 1 кг червоного болгарського перцю;1 шт. перцю чилі; 0,5 кг помідорів; 2 зуб. часнику; 45 г цукру; 30 г олії; зелень до смаку. Етапи приготування:  Щоб «Лютениця» була смачною та ароматною, перець, бакла жани та помідори бажано пропекти в духовці хвилин 15. Якщо їх зварити, то втрачається родзинка цієї закуски.  Далі зняти шкірку з овочів, подрібнити їх у блендері разом із зеленню та перцем чилі. Якщо зробити це вручну, консистенція соусу буде густішою.  Поставте масу на вогонь і варіть до зменшення обсягу вдвічі.  Додайте до помідорів інші овочі, чилі, сіль і цукор. Варіть, по стійно помішуючи.  Соус буде готовий, коли перестане відходити рідина. Пере вірити це можна, виклавши трохи соусу на тарілку: якщо немає води, значить, можна знімати з плити.  Додайте в кінці приготування олію, сіль, перець і подрібнений часник.  Розкладіть киплячу масу по банках і залиште охолоджуватися. Якщо хочете заготовити соус на зиму, то наповнені банки потріб но стерилізувати протягом 10 хвилин, потім герметично закатати. Соус — це маленька деталь, яка здатна надати стравам родзинку і повністю змінити їхній смак. Смачного всім!

КЛЮЧОВЕ СЛОВО КОНТАКТНІ ДАНІ. ВСІ ПОЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВІ ДО ЗАПОВНЕННЯ Ключові слова сканворду:___________________________________________________________________________________ Прізвище, ім’я, по батькові: __________________________________________________________________________________ Домашня адреса: ________________________________________________________________________________________________ Номер мобільного телефону:_______________________________________________________________________________ Даю згоду на збір та обробку персональних даних.

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Кожний передплатник отримує газету один раз на місяць. Нумерація випусків відбувається таким чином: один випуск для області (з непарним номером), один — для жителів м. Чернігова (з парним номером)! З повагою, редакція газети Друк – ТОВ «Масив-А.І.», 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, тел. (044) 592-33-03. Наклад – 80 000 прим. Видавець – Чернігівська обласна партійна організація Аграрної партії України. Реєстраційне свідоцтво ЧГ №600-249 ПР від 14.12.2017 р. Передплатний індекс: 60323. Відповідальний за випуск – Маківчук Л.В.