ПРИЗ ЗА МУЖНІСТЬ
Стор. 2
СИЛЬНІ ДУХОМ
ІЗ ПОРТФЕЛЕМ ДО ПОЛЬЩІ
Стор. 4
Стор. 3
№15 (29)
АГРАРНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ. ВІСНИК ЧЕРНІГІВЩИНИ
19 вересня 2018 року
МОЛОЧНІ РІКИ, СИРНІ БЕРЕГИ
Що потрібно для гарного настрою? Свято, а краще — фестиваль. А ще краще, якщо це буде фестиваль молока. Адже молочна продукція така смачна і корисна. Продовження на 2 стор.
РОЗГАДАЙ СКАНВОРД — ВИГРАЙ ЕЛЕКТРОННІ ВАГИ! ВАГИ ТОВАРНІ ЕЛЕКТРОННІ ЗІ СТІЙКОЮ ДО 300 КГ Ваги допомагають значно полегшити й автоматизувати процес зва-
Коли в людини є народ, тоді вона уже людина Ліна Костенко
УВАГА! Розігруються
ЕЛЕКТРОННІ ВАГИ!
жування. Використовуються у сфері торгівлі, на сільськогосподарських підприємствах, у домашньому господарстві тощо.
ВІТАЄМО З ПЕРЕМОГОЮ! Дриль за перемогу в конкурсі «Розгадай сканворд — виграй дриль» у № 13(27) від 15 серпня 2018 року за результатами жеребкування отримав Кошовий Іван Васильович з м. Корюківка. Загалом взяв участь у розіграші 201 учасник.
Деталі на 8 сторінці
Адреса громадської приймальні: м. Чернігів, просп. Миру, 49 А, каб. 305, тел.: (0462) 67-59-93, 0(800) 330-230
2
У КОНТЕКСТІ ПОДІЙ
«КОРОБКА ХОРОБРОСТІ» — ПРИЗ ЗА МУЖНІСТЬ
ДИТЯЧИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ВАРВИНСЬКИХ ДІТЕЙ
Проект «Коробка хоробрості» благодійного фонду «Аграрна родина Чернігівщини» за підтримки обласної організації Аграрної партії стартував майже в кожному районі області. Це починання отримало позитивні відгуки від батьків і маленьких пацієнтів медичних закладів.
Із чарівної «Коробки хоробрості» маленькі пацієнти можуть обрати для себе заохочувальний приз, гарні яскраві іграшки за терпіння та хоробрість під час проходження процедури забору крові. М’яка тваринка, яка потрапляє до рук дитини, здатна відволікти її від неприємної процедури. А це значить, що буде менше дитячих сліз, натомість усмішок стане більше. Це і є головною метою названого проекту. Схвальні відгуки за креативність і цікавість акції постійно надходять на нашу адресу. Редактор Городнянської районної газети «Новини Городнянщини» в мережі Фейсбук залишила свій відгук: «Дійсно гарне починання. Ми теж отримали прикольну іграшку за мужньо витриманий укол. Коли батьки купують — це одне. А приз за мужність — зовсім інше!»
Що потрібно для гарного настрою? Свято, а краще — фестиваль. А ще краще, якщо це буде фестиваль молока. Адже молочна продукція така смачна і корисна. Молоко багате на кальцій, а твердий сир забезпечує вітаміном D. Домашні сир та сметанка просто смачні, а в поєднанні з іншими продуктами стають справжнім витвором кулінарного мистецтва. А морозиво — це не просто солодощі з молока, це заряд позитивних емоцій. І все тому, що в цьому холодному десерті міститься серотонін — гормон щастя. Тому кожен, хто займається виробництвом молочної продукції, певною мірою чарівник і лікар. Адже саме завдяки його продукції і малеча, і дорослі стають здоровішими та щасливішими. Головне, щоб ця «молочка» була зі справжнього молока! «Фестиваль молока-2018», який проходив у Чернігові в останні дні серпня, зібрав на одному майданчику дрібних фермерів, підприємців та великі молочні компанії. Тут презентували свою справжню молочну продукцію ПАТ «Чернігівський молокозавод», ТМ «Добряна», Коропський сирзавод ТОВ «СиЛ», ПАТ «Ічнянський завод сухого молока і масла». Постійно людно було біля наметів ПСП «Пісківське» (село Піски Бахмацького району), яке виготовляє оригінальні тверді (з перцем, м’ятою) та кисломолочні (Рікота десертна, салатна, Адигейський та інші) сири. Попитом користувалася продукція ТМ «Куликівка», ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», Екопродукти (молоко, кефір, йогурти) з Городні, ТОВ «Сири Ліса» (Сновськ), ТОВ «ЕКО ФЕРМА ДИВО» (с. Сираї Козелецького району), ФОП Єфименко Вікторія, де виготовляють сири з натурального молока. В Чернігівській обласній організації Аграрної партії переконані, що аграріям області є чим похвалитися і продукція у них найвищої якості.
Дитячі майданчики — це не лише розваги, а й можливість активного відпочинку та фізичного розвитку дитини і спілкування з іншими дітками. Пройшов майже місяць, як у Варві відкрили дитячий ігровий майданчик, і він одразу став улюбленим місцем відпочинку малечі.
Батьки діточок кажуть, що отримані в подарунок за хоробрість іграшки магнетично діють на малюків. «Вони з усіх сил намагаються показати, що не бояться уколів, бо кожен хоче заслужити не лише приз, а й похвалу за мужність та сміливість», — ділиться враженнями Олена, матуся маленького Дениса з Прилук. Вдячні всім учасникам цієї акції за можливість подарувати діткам частинку добра!
Ця добра справа для селища стала можливою завдяки ініціативі депутата селищної ради Миколи Гайдая та фінансової підтримки голови обласної організації Аграрної партії, депутата обласної ради Сергія Гайдая. Святкове відкриття стало неочікуваним та приємним подарунком для варвинських родин і справжнім святом для мікрорайону. Діти й дорослі були задоволені, адже з’явилося ще одне місце для відпочинку. На святковому відкритті малеча мала змогу поласувати безкоштовним морозивом. «Вдячні усмішки дорослих і дітей та забезпечення здорового дозвілля для підростаючого покоління — одні з головних пріоритетів нашої роботи», — запевняють в обласній організації Аграрної партії.
МОЛОЧНІ РІКИ, СИРНІ БЕРЕГИ — У ЧЕРНІГОВІ ПРОЙШОВ «ФЕСТИВАЛЬ МОЛОКА-2018»
І КУПИЛИ, І ПОСНІДАЛИ У всіх торгових наметах столи зранку ломилися від сирів, молока, кефірів, сметани, вершків, ряженки та йогуртів. Гостинні продавчині та власники господарств пригощали гостей фестивалю найсвіжішим та найсмачнішим. Ті, хто побував на цьому молочному ярмарку, казали, що прийшли за покупками, а разом ще й поснідали чи пообідали. Ну і, звичайно, придбали якісні та смачні продукти до столу. Але ж не тільки молочною продукцією можуть похвалитися виробники Чернігівщини. Ковбаси та хліб на будь-який смак та гаманець, мед і медовуха, борошно, крупи та пластівці, варення і джем — усе це також пропонували на фестивалі. Найвибагливіша господиня могла придбати до столу свіжі та якісні продукти. РОЗВАГИ ДЛЯ ВСІХ На святі можна було не тільки продегустувати і купити щось смачненьке додому, а й цікаво, із користю для здоров’я провести вихідний день. Організатори фестивалю та виробники передбачили розваги як для дорослих, так і для дітей. Наприклад, у наметі ТМ «Куликівське» для дітлахів проводили майстер-клас із приготування молочних десертів, а поруч розташувалася яскрава фотозона з тантамаресками. Майстер-клас із оцінки якості молока став у нагоді дорослим. Адже треба вміти обирати правильний продукт. Інтерактивні ігри, естафети, вікторини та спортивні конкурси, розіграш призів серед найменших учасників ярмарку, аквагрим та мехенді, майстер-класи із візажу та плетіння косичок — час летів на фестивалі швидко і яскраво. А на сцені чернігівців і гостей міста цього дня розважали концертною програмою артисти філармонійного центру та самодіяльні колективи Чернігівщини. Про враження від свята та користь молочної продукції ми розпитали гостей і учасників фестивалю.
Ткаченко Григорій, голова ФГ «Напорівське»: «Наше фермерське господарство «Напорівське» займається розведенням великої рогатої худоби, виробництвом молока та молочної продукції. Технологію виробництва молока ми освоїли вже серйозно. А з його переробкою поки що експериментуємо. На «Фестивалі молока» презентували чернігівцям наші молоко, вершки, сметану, творожок, тверді сири та сирницю. Дуже подобається і фестиваль, і справа, якою займаюся. Але для того, щоб розвивати бізнес і ставати кращими, потрібно, щоб держава дала можливості для цього. Сьогодні не вистачає стабільності, її бракує не лише в сільському господарстві, а й у промисловості. Людина повинна бути впевнена у завтрашньому дні і не боятися втратити свій бізнес. Друга проблема — фінансова. Сьогодні майже кожне підприємство загрузло в кредитах. І третя проблема — бюрократизм. Щоб в Україні відкрити якесь переробне чи виробниче підприємство, треба подолати шалений бар’єр із санітарних, екологічних та інших норм. Я багато де був у Європі. Наприклад, у Франції поряд із тваринною фермою стоїть міні-переробний завод. І все це погоджується і регулюється суворими правилами Євросоюзу». Тетяна Петрівна, пенсіонерка: «Мені дуже тут подобається. Вважаю, що такі фестивалі потрібно проводити в Чернігові. Продукція наших підприємств дуже смачна. І, наскільки мені відомо,
користується попитом не лише в нашому регіоні, а й в усій Україні. Держава має підтримувати фермерів та підприємців, адже вони створюють робочі місця і забезпечують усіх нас такою смачною продукцією». Анна Жарая, валеолог: «Ви знаєте, що молоко — то їжа, а не напій. Моя бабуся так і казала: «Іди, поїж молока». Адже це просто криниця білку, кальцію, фосфору, мікроелементів, вітамінів групи В (В1, В2, В12), А, Д. За старих часів і під час війни родина могла вижити тільки завдяки корові або козі-годувальниці. Білки, що містяться в молоці, мають здатність зв’язувати токсини (пам’ятаєте, коли на підприємствах давали молоко за шкідливість?). Кальцій, що міститься в молоці, є цінним компонентом для здоров’я і міцності кісток, зубів, нігтів і волосся. Тому особливо корисний для дітей, літніх людей та жінок у клімактеричному періоді. А ще — це найкраще снодійне!» Оксана, жителька Чернігова: «Прийшла на «Фестиваль молока» подивитися, що продають, які новинки презентують підприємства Чернігівщини. А також підтримати фермерів та аграріїв. На мою думку, для того, щоб молочні господарства та підприємства розвивалися, необхідно зменшити податки й надати державну підтримку своєму виробнику. Потрібно обмежити імпорт молочних продуктів, а надавати перевагу місцевим виробникам. Треба розширювати ринки збуту для наших підприємців».
3
У КОНТЕКСТІ ПОДІЙ
ІЗ ПОРТФЕЛЕМ — ДО ПОЛЬЩІ
Українська вища школа сьогодні переживає період кардинальних змін. Щоправда, мало кого з міністерських чиновників насправді хвилює, чи матиме свій кадровий потенціал сільська Україна. Левова частка некомплекту кадрів припадає на село. І Чернігівщина в цьому переліку не унікальна.
Про навчання за кордоном багатьом лишається тільки мріяти, адже отримати диплом європейського зразка доступно далеко не кожному українцю. Але Аграрна партія кілька років поспіль, реалізовуючи освітню програму співпраці освітян, дає українським дітям із простих родин, малозабезпечених сімей, переселенців, воїнів АТО та членів Аграрної партії можливість отримати освіту за кордоном. Цьогорічного вересня на навчання до Польщі поїхало п’ятдесят дітей із одинадцяти областей України. Із Чернігівщини цієї осені до сусідньої країни вирушило десятеро школярів. Завдяки програмі, започаткованій аграріями, уже два роки здобувають освіту 12 учнів з області. «Такий шанс випадає раз у житті і то не кожному, — каже батько Владислава Сергій Суббот із Коропщини. — Ми звичайна сільська родина з невеликими статками. Навіть мріяти про таке не могли. Та коли надійшла така спокуслива пропозиція — без-
коштовно навчатися в Польщі — погодилися одразу. Це дуже добре». Чернігівець Богдан Макурін навчається на другому курсі за спеціальністю «Інформатика». «Син здобуває освіту із задоволенням, — говорить мама Валентина Іванівна. — Перші півроку були найскладнішими, адже викладачі спілкуються лише польською мовою. Система навчання, строга дисципліна сприяють розвитку самостійності та здобуттю якісних знань, умінь і навичок. Хвилювання з приводу поведінки сина не маю, адже за будьякі порушення учнів можуть депортувати з країни протягом 24 годин. Удома я слідкую за оцінками Богдана завдяки електронному журналу, до якого батькам наданий доступ». Тож можемо тільки зичити українським дітям якнайскорішої адаптації в далекій закордонній стороні, витримки, терпіння і нових світлих перспектив. «Бажаю всім дітям успіхів у навчанні, здобути професійні уміння та навички, залишатися патріотами своєї країни і повертатися в рідну державу спеціалістами, щоб разом підіймати й розвивати вітчизняну економіку», — зазначив голова обласної організації Аграрної партії Сергій Гайдай. Олена МАКІВЧУК та Олександр ПИЛИПЕНКО
ОСВІТНЯ РЕФОРМА — ВЕЛИКА ФІКЦІЯ ЧИ КРОК УПЕРЕД?
Цей навчальний рік у нашій країні особливий. Цього року наші першачки одночасно по всій Україні навчатимуться за стандартами Нової української школи, і термін їхнього навчання вже становитиме 12 років.
В офіційних джерелах дифірамбів на адресу НУШ не бракує — і меблі новітні, і прилади сучасні купують за державні кошти навіть у найвіддаленіші сільські школи. Тобто реформа освіти йде повним ходом. Та чи все так добре насправді? Чернігівщина — не лише аграрний край, а й місцевість, де левова частка шкіл розташована саме на селі. Це друга за розміром область України з населенням більше мільйона. Відстані величезні, а людей малувато. Тому найперше держава взялася впорядковувати тут концентрацію сільських шкіл та учнів. Що з цього вийшло? ЗА ОСТАННІ 13 РОКІВ — МІНУС ТРЕТИНА ШКІЛ Починаючи з 2005 року, уже закрито 228 шкіл (29,5%), учнівський контингент області скоротився на 43 тис. осіб (32%). Лише за останні два роки закрито 58 закладів освіти. Кількість малокомплектних шкіл зменшилась на 3,3% і становить 263 (50,6%). Нині в робочому стані 520 шкіл, але навіть і ця кількість не буде сталою, бо цього року планують додатково закрити чи призупинити роботу в 12 з них. Усі ці заклади — знову ж таки з числа сільських. Облаштування закладів відповідно до вимог НУШ коштувало державному бюджету понад 26 млн грн. Та ці кошти надходили вельми нерівномірно, і на початок вересня вдалося використати лише 22 млн грн, або 85% освітньої субвенції. Тому, попри всі заяви, ще не всі заклади отримали обіцяну комп’ютерну техніку чи меблі. Чому так? Причина, кажуть освітяни, у вітчизняній бюрократичній машині. Кабмін виділив кошти тільки на початку квітня. Лише в травні почали ухвалювати рішення на місцях, бо за нинішніми умовами бюджетні кошти виділяються тільки на умовах співфінансування. Тобто там, де місцева влада була розторопнішою, є і меблі, і техніка. Непоодинокі випадки, коли проектори та парти привозили в школи вже після свята Першого дзвоника. «Проблеми чиновників не мають перетворюватися на проблеми дітей, — говорить голова обласної організації Аграрної
партії Сергій Гайдай. — У нас про освітню реформу говорили кілька років, а як взялися робити, то часу знову не вистачило? І гроші є, і стратегія є, а діти все одно не отримують дидактичних матеріалів, проекторів, комп’ютерів». Попри освоєні на 85% на папері кошти, насправді постачання обладнання просувається вельми повільно. В умовах тендерів у багатьох школах навіть окремо прописується термін поставки на жовтень, а подекуди навіть на листопад, мовляв, постачальники — теж «люди», не встигають обробити таку кількість замовлень. ПОЛОВИНА ШКОЛЯРІВ УКРАЇНИ НЕ МАЄ В КЛАСАХ АНІ НОВИХ МЕБЛІВ, АНІ ТЕХНІКИ Та Чернігівщина ще непогано спрацювала, попри всі недоліки, бо в решті областей країни рівень освоєння бюджетних коштів узагалі вдвічі нижчий. У деяких регіонах освоїли десяту частину від загального обсягу наданого фінансування. У підсумку більше половини вітчизняних першокласників позбавлені можливості користуватися новенькими меблями чи сучасними проекторами. Зате чиновники з МОНу бадьоро рапортують — субвенцію на обладнання класів української мови в школах із вивченням
возять дітей десь півтисячі одиниць транспорту, із яких майже 52% зношені і морально, і матеріально. Потреба в оновленні парку термінова — на майже півсотню автобусів. Загальний кілометраж маршрутів становить майже 10 тисяч км, із яких понад 1500 проходять по насправді аварійних ділянках. Обласні освітяни тільки руками розводять — і раді, якби водії уникали ці дороги, та не можуть. І з місцевими чиновниками, і з райавтодорами сварилися — толку нуль. Траса Ковпита — Малійки — наче після бомбардування. Не врятував і ямковий ремонт. Жахливий стан дороги на Замглай, Кархівку. Цими битими шляхами відмовляються їздити рейсові автобуси, зате дітей на шкільних автобусах везуть — аж гай гуде. Бо інакше нема як. КАДРОВИЙ І КНИЖКОВИЙ ГОЛОД Є ще і брак кадрів — нових, молодих, освічених! Є брак підручників, а ті, що видають, друкують на поганому папері. Доходить до абсурду: якість настільки жахлива, що стандарти підручника «Основи здоров’я» для 5 класу в дітей викликають Проблеми чиновників не мають астму. Роздратовані батьки пишуть гнівні перетворюватися на проблеми дітей. У коментарі в профілі нас про освітню реформу говорили кілька Лілії Гриневич. Але бюрократична машироків, а як взялися робити, то часу знову на неповоротка, і хто не вистачило? І гроші є, і стратегія є, а зна, скільки ще дітей надихається гидкою діти все одно не отримують дидактичних книжною фарбою, матеріалів, проекторів, комп’ютерів. поки всі ці «книжки» не вилучать. «Система НУШ. До неї Україна готумов нацменшин використали вже на 80%. От тільки звичайні класи в звичайних шко- валася три роки, вводила законодавчу лах, де вчаться звичайні українські діти, ще базу, розробляла стандарти, вишукувала й розподіляла фінансування. Ідея і справді шкутильгають щодо оснащення. грандіозна, а от реалізація далека від станЗ АВТОБУСАМИ ШВАХ У зв’язку з оптимізацією шкіл великої дартів. Бо нерідко ті, хто втілює НУШ на ваги набуває програма підвезення учнів. У місцях, не змінили свого ставлення до освіЧернігівській області цією програмою що- ти й освітян. Щоб запровадити нову систероку користуються кілька тисяч дітей. Але з му, потрібно не чіплятися за стару, а рухаавтобусами в нас не все гаразд. Торік купи- тися вперед і розвиватися», — переконаний ли 16 бусів, цього року планують 9, загалом Сергій Гайдай.
«ІНКЛЮЗИВНОРЕСУРСНИЙ ЦЕНТР» В ІЧНІ — ДОПОМОГА ДІТЯМ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Напередодні нового навчального року в Ічні відкрито «Інклюзивно-ресурсний центр» для дітей з особливими освітніми потребами. Тут надаватимуть комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дітей, а також допомагатимуть їхній соціальній адаптації.
До справи створення центру долучився і депутат обласної ради фракції Аграрної партії, голова правління ПАТ «Ічнянський завод сухого молока і масла» Віктор Кияновський. «Відтепер дітки з усього району можуть відвідувати цей заклад, де кваліфіковані спеціалісти допоможуть їм отримувати знання і стати повноцінними громадянами нашого суспільства», — зазначив благодійник. Для отримання різносторонньої допомоги, яка необхідна для успішного навчання, створено чотири окремі кімнати із сучасним середовищем. Забезпечуватимуться методичний, педагогічний, психологічний, дефектологічний, логопедичний супроводи дітей з особливими освітніми потребами протягом усього навчання. Віктор Кияновський передав центру сертифікат для придбання набору меблів та необхідного інвентарю. «Заклад узяв під шефство. Дітки, як і в інших садках та школах, будуть кожного дня отримувати молоко та молочні продукти згідно з програмою «Здорова дитина — успішна Україна!» — запевнив депутат.
4
ВЕКТОР РОЗВИТКУ
ВІДКРИВАЄМО СВІТ ОСОБЛИВИМ ДІТЯМ
Прекрасний концерт із вітальною програмою представили учасники мистецької студії «Надія» із с. Дівиці під керівництвом Лариси та Віктора Снопків. Учасники колективу з особливою старанністю готувалися до цього виступу, а на сцену разом зі старшими, вже досвідченими юними даруваннями вийшли і найменші талановиті та старанні маленькі артисти. Від центру позашкільної освіти з організацією розваг допомогли Оксана Кузьменко та Лариса Оснач. Також до свята долучилися юні вихованці ГО «Джерело творчості», які разом з особливими дітками розважалися, бавилися з мильними На дітях економити не можна. Подарунки, бульбашками, що так полюбилися малюкам свята — усі атрибути щасливого ще минулоріч. Тож дитинства — ми вкладаємо в наших і цього разу мильне шоу викликало цілий дітей і їхнє майбутнє, формуємо добре ураган емоцій, весеставлення до людей лощів і сміху. Додало позитиву й слова, безмежну любов вони потім візьмуть солодкого настрою частування соком та меіз собою у доросле життя. Для них це від- довими пряниками у формі яблук, що було чуття турботи й тепло наших із вами сер- дуже доречно з огляду на свята Медового та дець. На моє глибоке переконання, на дітях Яблучного Спасів. Арт-терапія дивовижними радісними економити не можна. Подарунки, свята — усі атрибути щасливого дитинства — ми емоціями малювала не лише арт-малюнки вкладаємо в наших дітей і їхнє майбутнє, на дитячих обличчях, а й додала усмішок формуємо добре ставлення до людей», — малечі та їхнім батькам. Наталія КОНОВАЛОВА переконаний Віталій Труш. дуже популярна розвага. Веселий клоун у барвистому костюмі розважав малечу іграми та дотепними жартами. Кожна дитина отримала медовий пряник у формі яблучка та сік. СВЯТО РАДОСТІ Й ПОЗИТИВУ Таке запальне веселе дійство для дітлахів Куликівки Віталій Труш проводить уже другий рік поспіль. До організації долучилися і працівники районного Будинку культури. «Не треба багато говорити про щасливе дитинство, треба робити його. Усі ми були дітьми і знаємо, що такі свята дітям потрібні. Добро, яке ми вкладаємо в діточок, лагідні
На свято першого Спаса, або, як його називають у народі, Маковія у смт Куликівці для дітей з особливими потребами влаштували веселе свято. Бажаними гостями була й уся малеча селища. Захід пройшов за ініціативи та підтримки депутата обласної ради, голови Куликівської районної організації Аграрної партії Віктора Труша. У центральному парку селища на Маковія лунала музика, дитячий спів, юні танцюристи виконали гарний гуцульський танок під відому мелодію «Ой, Марічко,
чичері…». Мильні бульбашки розлітались під гучний сміх та гамір. Дітлахи з аквагримом нa обличчі хизувались оригінальністю малюнків, адже це сьогодні
ЧЕРГОВА ПЕРЕМОГА ОЛЕНИ КОСТЕВИЧ
Чернігівська спортсменка Олена Костевич здобула золоту медаль на чемпіонаті світу зі стрільби в дисципліні «пістолет» на дистанції 25 метрів.
У фіналі Олена перемогла російську спортсменку Віталіну Бацарашкіну. Чемпіонат світу зі спортивної стрільби відбувався у південнокорейському Чангвоні. «Щиро дякую за співпрацю Віктору Павловичу Кияновському та Ічнянському заводу сухого молока та масла!» — написала спортсменка на своїй сторінці в мережі Фейсбук. Зазначимо, що ПАТ «Ічнянський завод сухого молока і масла», головою правління якого є депутат обласної ради фракції Аграрної партії Віктор Кияновський, є постійним спонсором Олени Костевич. Блискуча світова перемога забезпечила нашій землячці заповітний «квиток» на Олімпійські ігри-2020, які відбудуться в Токіо. До речі, на чемпіонаті світу в Кореї Олена Костевич виборола дві медалі. У команді з Олегом Омельчуком у стрільбі з пістолета на дистанції 10 метрів вона завоювала бронзу.
СИЛЬНІ ДУХОМ — ГІДНІ ПЕРЕМОГ
Незважаючи на всі складнощі, із якими щоденно стикаються люди з обмеженими фізичними можливостями, саме вони служать яскравим прикладом незламності духу, оптимізму, демонструють велику сміливість і витривалість. У цьому переконаний заступник голови обласної ради, заступник голови обласної організації Аграрної партії України Арсен Дідур.
Чемпіонка під час спілкування з керівництвом облдержадміністрації зізналася, що на змаганнях налаштовувалась тільки на перемогу й присвятила її своєму чоловікові та дев’ятимісячній донечці. Вітаємо Олену Костевич і бажаємо підкорення нових спортивних вершин!
Життя людей з обмеженими можливостями не схоже на життя здорової людини. Кожен день для них — це боротьба. Але саме такі люди найчастіше мають набагато більше душевних якостей, ніж ті, до кого доля виявилася прихильнішою. «Наша політична сила належить до тих, хто постійно турбується про людей з інвалідністю, а не лише напередодні свят або чергових виборів. Ми давно й продуктивно співпрацюємо з головою ради ГО «Інтеграція» Дмитром Соболєвим. Переймаємося проблемами людей з особливими потребами та постійно відгукуємося на прохання про допомогу», — розповідає Арсен Дідур. ГО «Інтеграція» займається комплексною реабілітацією, адаптацією інвалідів-візочників у суспільство, залучає їх до активного способу життя. За ініціативи громадської організації та підтримки об-
ласного осередку Аграрної партії в Чернігові вже втретє пройшла обласна спартакіада «Сильні духом». Цього разу в ній узяли участь 52 учасники з Чернігова та області, Нікополя, Запоріжжя, Херсонщини та Республіки Білорусь. Змагання проходили з 8 видів спорту — шахи, шашки, боча, корнхол, дартс та інші. Арсен Дідур привітав усіх із початком спартакіади та поспілкувався з учасниками, які власним прикладом демонструють, що з інвалідністю можна не лише жити, але й виборювати призові місця у спорті. «Ця спартакіада — найкраща можливість повірити в себе, довести собі та іншим, що інвалідність — не причина замикатися в собі й відгороджуватися від суспільства. Захід набирає популярності, адже щороку розширюються географія та кількість його учасників. Незважаючи на результати. Усі вони — переможці. Я щиро поважаю людей, які, попри труднощі та випробування, що випали на їхню долю, демонструють активну життєву позицію, прагнуть змінити ставлення суспільства до проблем громадян з особливими потребами», — наголосив Арсен Дідур. Він також наголосив, що саме з них треба брати приклад мужності та витривалості, бажання жити й перемагати. Тому Аграрна партія ніколи не стоятиме осторонь потреб цієї категорії людей. Наталія КУПРІЄНКО
СОЦІАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ
5
ЗАПИТАННЯ ДО ДЕПУТАТА
Після початку впровадження на території області пілотного проекту ПАТ «Укрпошта» під назвою «Сільське відділення» наша редакція почала отримувати листи зі скаргами та проханнями про допомогу.
Як ми знаємо, Чернігівщина стала експериментальним полігоном «Укрпошти». У селах із населенням менше 2 тисяч стаціонарні поштові відділення замінили на пересувні. Експеримент викликав обурення і в людей, і в редакцій газет. Усі в один голос стверджують, що експеримент — це знущання над людьми, і вимагають припинити безлад. Наводимо один із чисельних листів. Ганна Дмитрівна з Корюківського району звернулася до заступника голови обласної ради Арсена Дідура. «Шановний Арсене Володимировичу! Просимо Вашої допомоги у вирішенні питання якісної роботи відділень «Укрпо-
шти». Сказати, що люди обурені перетвореннями, — це нічого не сказати. Пересувні відділення не дотримуються графіків обслуговування, люди не можуть вчасно отримати пенсії, районну газету, заплатити за комунальні послуги, у нас величезні черги, листонош збираються скорочувати. Соціальна напруга з кожним днем тільки зростає. Знаємо, що Ви безпосередньо займаєтеся цією проблемою. Скажіть, будь ласка, що робиться, аби наявні стаціонарні відділення не закривали, а люди у відчаї не йшли перекривати дороги?» Арсен Дідур: «Хочу запевнити всіх жителів області: ми не дамо проводити сумнівні експерименти над людьми, під якою гарною обгорткою вони б не були запропоновані. Реформа «Укрпошти» має покращувати якість надання послуг населенню, нести, передусім, соціальне навантаження, а не вирішувати суто економічні проблеми підприємства. Це наша принципова позиція.
Зараз навколо реформування сільських поштових відділень розпочинається політичний піар та відвертий популізм окремих партійних діячів. Але розкидатися гучними гаслами та порожніми, проте гарними обіцянками надто легко. Куди складніше сідати за стіл переговорів і знаходити компроміс, щоб нарешті вийти на очікуваний усіма нами результат: якісні поштові послуги й задоволені ними люди. 31 серпня після тривалого та досить емоційного обговорення з керівництвом «Укрпошти», керівниками ОТГ і редакторами районних газет було вирішено, що далі перших трьох районів реформа поки що не просуватиметься.
Керівництво ПАТ «Укрпошта» зобов’язалося усунути наявні проблеми в роботі поштових відділень Куликівського, Ріпкинського та Чернігівського районів, а також розробити проект дорожньої карти подальшого впровадження проекту на території області. Якщо ж до кінця вересня скарги та пропозиції з кожної ОТГ, із кожного села й усіх районних газет не будуть вивчені, проаналізовані та виправлені, влада розриває процес переговорів і залишає за собою право вдатися до більш жорстких заходів для зупинення поштової реформи. Ми обов’язково інформуватимемо вас щодо подальшого перебігу подій».
НОВА ЗОНА ВІДПОЧИНКУ ДЛЯ БОРЗНЯНЦІВ
Гідрологічний парк «Зарой» у Борзні просто на очах перетворюється зі стихійного сміттєзвалища та захаращеної території на цивілізовану зону відпочинку. Ініціатива належить районній організації Аграрної партії. А втілити в життя цей екологічний проект стало можливо завдяки фінансовій підтримці благодійного фонду «Аграрна родина Чернігівщини» та голови обласної організації партії Сергія Гайдая.
До прибирання парку
Краса природи нерідко зникає під горами сміття, і люди мають усе менше простору для комфортного, безпечного та здорового відпочинку. Стан екології стосується кожного, і від кожного залежить, у якому стані ми передамо її майбутнім поколінням. І тут починати варто з себе, а не чекати, поки хтось прийде і прибере, почистить та наведе лад.
Кілька місяців тому частина гідрологічного парку «Зарой», що межує із дачами та городами жителів Борзни, мала жахливий вигляд. Трава, яку ніхто не косив роками, чагарники, які ніхто не обрізав, та хаотично розкидане сміття. А вже сьогодні типове стихійне сміт тєзвалище серед чагарників перетворилося на додаткову зону відпочинку для борзнянців.
На фольклорному фестивалі «Гончарське перевесло», який щорічно проходить у селищі Опішні на Полтавщині, народний колектив української пісні «Журавка» з Прилуччини отримав призовий диплом. Участь ансамблю у фестивалі стала можливою завдяки підтримці голови Прилуцької районної організації Аграрної партії, директора ТОВ «Прилуки-ГарантБуд» Дмитра Рожка.
народного побуту та аматорський колектив української пісні «Журавка», який об’єднав залюблених у народні пісні учасниць із навколишніх сіл. У селі завжди багато роботи по господарству, але, незважаючи на це, жінки із
рукоділлям — в’яжемо, шиємо, виготовляємо різні вироби і, як справжні українки, дуже любимо пекти хліб та короваї». «Журавці» пощастило з художніми керівниками. Від 2009 до 2014 року колективом керувала Олександра Яцун, яка багато
задоволенням збираються на репетиції. Кажуть, що знаходять тут відраду, а любов до народної пісні допомагає долати труднощі й проблеми нелегкого сільського життя. «Пісня допомагає нам жити, працювати, творити. Не було б пісні, то не було б нашої згуртованості й дружби, — говорять жінки. — Окрім співу, ми ще займаємося і
зробила для його становлення. Сьогодні художнім керівником є Максим Даниленко — молодий, творчо обдарований, креативний чоловік, якого тут безмежно люблять і поважають. «Журавку» знають не лише на Прилуччині, а й далеко за її межами. Колектив — учасник всеукраїнських і міжнародних фести-
Після прибирання парку
Територія перевтілюється, але роботи ще не закінчені. Попереду — встановлення столика та лавок для відпочинку в спеціально відведеному місці і звичайно ж — контейнерів для сміття. А навесні планується засіяти всю розрівняну площу травою та розбити на цьому місці парк. «Усі заяви про екологію і збереження навколишнього середовища нічого не варті без конкретних дій. І тут кожен має починати з себе. Своїми діями ми привернули увагу до екологічної ситуації. Від того, наскільки ми глибоко усвідомимо необхідність бережливого ставлення до природи як національного суспільного багатства, залежатиме майбутнє людства. І це потрібно виховувати ще з дитинства — у родині, у дитячих садочках і школах. Наше ставлення до землі свідчить про рівень нашої культури та позицію як громадянина України», — підкреслює Сергій Гайдай.
«ЖУРАВКА» — ПІСНІ, ЩО ПОЛОНЯТЬ ДУШІ
Онищенків — невеличке мальовниче село в Прилуцькому районі. Колись тут проживало понад півтисячі людей, а сьогодні — лишень 178. Незважаючи на купу негараздів, люди мають надію, що їхнє краще життя ще попереду. І чи не єдиною відрадою для жителів Онищенків є сільський Будинок культури, роботою якого керує Ніна Умін — людина, залюблена у свою справу, емоційна, енергійна, велика ентузіастка, що ставить перед собою мету й завжди її досягає. «У 2009 році я прийняла не Будинок культури, а фактично руїну. На цьому приміщенні вже практично поставили хрест, — зізнається Ніна Іванівна. — Але я не злякалася, а відразу ж узялася до роботи. І все закрутилося-завертілося». Усе довелося починати з нуля і робити одночасно. Але пані Ніна завзято приступила до роботи: відроджувала Будинок культури, створювала при ньому міні-музей
валів, ярмарків та інших заходів. Географія їхніх виступів доволі широка. Третій рік поспіль беруть участь у Все українському фестивалі «Відродження українського села, його духовності і культури», що традиційно проходить у селі Пісках на Бахмаччині. До речі, цьогоріч фестиваль відбувся за підтримки Аграрної партії. Щороку на Різдвяні свята «Журавка» виступає з колядками в Мамаєвій Слободі. Учетверте є учасником Чорноморського фестивалю пам’яті Юрія Штельмаха «Серпневий заспів». Також брали участь у Міжнародному духовному Межигірському фестивалі народної пісні та ручних ремесел. Учасниці колективу полюбилися глядачам фестивалю козацької пісні у Великій Кручі на Полтавщині. Двічі їх запрошували на програму «Фольк-music» на Першому національному каналі. А ведуча програми Оксана Пекун приїжджала в село Онищенків. «Журавка» — постійний учасник міських та районних заходів Прилуччини. У Онищенківському будинку культури зібрана ціла галерея нагород — подяки, грамоти й дипломи, якими неодноразово нагороджувався колектив. А в 2015 році їм присвоєно звання «народний». Виступи ансамблю «Журавка» — це завжди свято. Їхні пісні полонять душі й серця слухачів своєю надзвичайною колоритністю, мелодійністю та своєрідною манерою виконання.
6
СТАВКА НА ПЕРСПЕКТИВУ ВІД РЕМІСНИЧОГО УЧИЛИЩА — ДО ПРОВІДНОГО ВИШУ
АГРАРНИМ ВИШАМ, ЯК І СЕЛУ, ПОТРІБНА ПІДТРИМКА ДЕРЖАВИ
1 липня 1895 року було засноване Ніжинське ремісниче училище. За більш ніж 120-літню історію воно не раз змінювало назву та реорганізовувалося, але сільськогосподарський профіль залишався незмінним, як і мета — готувати спеціалістів, які йдуть у ногу з часом, мають відмінну професійну освіту, підтверджену практичними навичками.
Колоша, депутат обласної ради від Аграрної партії. Йому вдалося відродити свою малу батьківщину, дати роботу й достойну зар плату своїм землякам. Вистачає в нього часу й сил займатися благодійністю, розвивати культуру, освіту, спорт. НАТІ підписав угоду про співпрацю з Валерієм Колошею, і він допомагає навчальному закладу з посівним матеріалом, технікою, надає можливість студентам проходити практику й набиратися досвіду роботи на сучасній техніці, у надсучасних лабораторіях. ТІЛЬКИ ПАТРІОТИ ВРЯТУЮТЬ СЕЛО Директор вишу впевнений, що Україні потрібні грамотні закони, які виведуть державу із затяжної економічної кризи, а люди зможуть отримати нову якість життя. Він переконаний, що в парламенті повинні бути небайдужі до долі української держави політики, до долі українського села та людей, які важко працюють на землі та годують нашу країну. Аграрна партія за своєю назвою і суттю зібрала під свої прапори тих, хто підтримує та обстоює державницький підхід у цих питаннях.
У 2008 році постановою Кабінету Міністрів України інститут став Від окремленим підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут». ДВА ФАКУЛЬТЕТИ Й ДЕСЯТЬ КАФЕДР У 1975-му в Ніжинський технікум механізації сільського господарства прийшов працювати викладачем Василь Лукач. А вже за 5 років очолив навчальний заклад. І ось уже 37 років Василь Степанович веде за собою педагогічний і студентський колективи.
НАТІ сьогодні — це один із провідних аграрних вишів України. Матеріально-технічна та наукова бази навчального закладу забезпечують підготовку висококласних спеціалістів. Факультет економіки, менеджменту та логістики готує фахівців на п’яти кафедрах: аграрної економіки, менеджменту та логістики, соціально-гуманітарних дисциплін, бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту, транспортних технологій. Факультет інженерії та енергетики дає знання на кафедрах: електрифікованих технологій в аграрному виробництві, життєдіяльності людини, загальнотехнічних дисциплін, експлуатації машин і технічного сервісу, прикладної математики і моделювання. Цього року 140 юнаків і дівчат вийшли зі стін «Альма Матер» із дипломами магістрів. Їм на зміну навчальний заклад 1 вересня відкриє аудиторії для понад 200 першокурсників. Переважна їх більшість — жителі Чернігівської, Сумської, Полтавської та Він ницької областей. Це аграрні території, де затребувані спеціалісти для роботи на сільськогосподарських підприємствах. РОЗРАХОВУЄМО НА ВЛАСНІ СИЛИ Василь Степанович розповідає, що державне фінансування з кожним роком скорочується, тож розраховувати доводиться на власні сили й заробляти, аби покращувати матеріально-технічну базу, робити ремонти, оплачувати комунальні послуги, утримувати гуртожитки й персонал. «На кожну державну гривню НАТІ зароб ляє 1,35 гривні (у середньому по країні цей
показник складає 38–40 коп.). На цей рік у планах отримати 16 мільйонів прибутку», — із гордістю говорить Василь Лукач. Частина суми — це оплата за навчання і підготовчі курси, робота лабораторії рослинництва і тваринництва, їдальні. Та найбільший дохід приносить навчальне господарство, де обробляється 680–720 га ріллі. 120 га площ — під кормовою базою, адже в навчгоспі утримується 100 голів великої рогатої худоби, 10 свиноматок, 130–160 поросят. На 4,2 га розміщена овочева група. Утримують тут і власну пасіку. Усе це дає змогу повноцінно функціонувати їдальні з доступними цінами. Василь Лукач поділився ще одним секретом: «Усі студенти, які працювали на землях навчально-виробничого підрозділу чи його фермі, із початком нового навчального року отримають талони в їдальню на безкоштовну порцію салату щодня. Такий собі бонус не ледачим». Студенти також мають можливість офіційного працевлаштування. Таким чином і власний бюджет поповнюють, і досвіду набираються. ДИПЛОМ НАТІ — ГАРАНТІЯ УСПІХУ Очільник закладу не без гордості говорить, що диплом Ніжинського агротехнічного інституту — це персональна гарантія успіху та працевлаштування. Серед випуск ників НАТІ знані педагоги, науковці, дипломати, чиновники, успішні бізнесмени та підприємці, керівники громадських організацій і безліч молодих талановитих людей. Василь Лукач із сумом говорить про низький рівень фінансування освіти в країні і про те, що в пошуках роботи молоді фахівці вимушені виїжджати за кордон. «Європейська і світова практика — це, звісно, добре, але нам потрібно враховувати власну історію, наш менталітет, національні особливості. Потрібно не лише давати студентам аграрну освіту і практичні навички, а й учити їх масштабно мислити, приймати рішення, у тому числі — у кризових чи нестандартних ситуаціях, брати на себе відповідальність і не лише за себе, а й за інших, за державу в цілому». УКРАЇНА МАЄ ПОТЕНЦІАЛ «Україна повинна лобіювати село, усіляко його підтримувати державними програмами, субвенціями, податковими канікулами, спрощеними процедурами оформлення документів, якісною аграрною освітою.
Чим завгодно, аби колиска нації не зникла з карти, аби люди, які вирощують хліб і до хліба, відчували турботу про себе, отримували належну оплату праці. Тоді не пустітимуть хати, не виїжджатиме молодь, не закриватимуться садки і школи. Тоді ми зможемо із сировинної бази стати виробником готової продукції, конкурентної на будь-якому ринку», — запевняє директор Ніжинського агротехнічного інституту. Він переконаний, що наша держава з її потенціалом могла б і себе забезпечити якісними продуктами харчування, і експортну групу представити в широкому асортименті.
Вони розуміють, що, створюючи закони для людей, а не під власні амбіції та кишені, це шанс країні посісти достойне місце на світовій арені, а людям — почуватися захищеними у своїй державі та впевненими в завтрашньому дні. АМБІТНІ ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ Плани на майбутнє у Василя Лукача амбітні. Окрім завершення будівництва навчального корпусу та проведення капітального ремонту, він мріє закупити сучасну сільськогосподарську техніку, відкрити біохімічну лабораторію, а відтак отримувати прибутки, що знову ж таки вкладатимуться у розвиток вишу. Не залишається поза увагою і духовна складова. Готуються до відкриття музейні кімнати — пам’яті і слави, хліба. В умовах децентралізації та реформи місцевого самоврядування колектив НАТІ разом зі своїм керівником мріє про відкриття нових спеціальностей, де готуватимуть фахівців для об’єднаних громад. Життя вимагає іти в ногу з часом, що й роблять у Ніжинському агротехнічному інституті. Тетяна КОСТЮК
Наша держава з її потенціалом могла б і себе забезпечити якісними продуктами харчування, і експортну групу представити в широкому асортименті. ПРИКЛАДИ УСПІШНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ Василь Лукач запевнив, що в Чернігівській області є чимало успішних господарників. Наприклад, ТОВ «Пісківське», що в Бахмацькому районі, яке очолює Валерій
АКЦЕНТИ
7
ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО До редакції газети та на «гарячу лінію» обласної організації Аграрної партії постійно надходять дзвінки з проханням надати юридичну консультацію. Із метою надати роз’яснення ми звернулися до професійного юриста Івана Сірого.
ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ
«Потрібно зробити договір дарування, але нормативно-грошова оцінка відсутня, є відмова держгеокадастру, що розрахунок вартості цих земель не проводився. Чи можливо зробити договір, використовуючи експертну оцінку? Галина Миколаївна, Бахмацький район»
Відповідно до статті 201 Земельного кодексу України, залежно від призначення і порядку проведення грошова оцінка зе-
мельних ділянок може бути нормативною та експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових
угод щодо земельних ділянок. У Вашому випадку цивільно-правовою угодою є договір дарування земельної ділянки. Тобто, за законом, Ви можете зробити договір дарування, використовуючи експертну оцінку.
ЛЕГЕНДАРНІ ОСОБИСТОСТІ ЧЕРНІГІВЩИНИ
ГЕТЬМАН МАЗЕПА І ЧЕРНІГІВ
Із його іменем пов’язано чимало легенд, і що тут правда, а що вигадка — важливо для істориків і зовсім не має значення для туристів. Вони із задоволенням слухають і переказують захопливі історії із життя відомої постаті. У нашій оповіді ми обійдемося без таємничих версій життя Мазепи — тільки достеменні факти. Про його слід в історії Чернігова розповів завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок. Іван Мазепа — особистість неоднозначна, але беззаперечно видатна. Достовірної інформації про його перебування в Чернігові немає, хоча здавна існує легенда, що будинок полкової канцелярії, зведений полковником Яковом Лизогубом (1687– 1698 рр.) був подарований Мазепі чи придбаний ним і що саме в ньому він ховав від батьків свою юну коханку Мотрю Кочубей, а потім заховав там свої коштовності. Ця історія настільки прижилася, що навіть на поштових листівках кінця ХІХ — початку ХХ століть цю архітектурну споруду називали не інакше, як «будинок Мазепи». Але це, на жаль, лише легенда. Історичні факти все ж доводять — гетьман Мазепа мав навіть родинні стосунки з
Черніговом, а найбільше — з його церковною організацією. Відомо, що в 1654– 1667 роках ігуменею дівочого П’ятницького монастиря була родичка батька Івана Мазепи Анастасія Бабирчанка. Ставши гетьманом, він видав у 1699 році універсал, у якому підтвер-
джував права цієї обителі на володіння селами Рудка, Рижов, Березанка, Мохнатин, Янівка та Кошівка. А в 1695 році Мазепа став на його бік у тяжбі за землю зі впливовим полковником Павлом Пол у б о т ко м . При такій підтримці монастир переміг. Є відомості про допомогу Мазепи й іншим монастирям та церквам. Дерев’яна церква Іоанна Богослова, яка знаходилася за огорожею Борисоглібського монастиря, отримала від ньо-
го величезну на той час суму — п’ять тисяч золотих. Ще більшою підтримкою користувався сам Борисоглібський монастир. Чернігівським архієпископом була тоді близька до гетьмана людина — Іоанн Максимович. Завдяки фінансовій допомозі Мазепи, у монастирі споруджено «училищ каменних шесть». На його кошти звели в 1700–1702 роках дзвіницю, яку разом із трапезною ототожнюють із колегіумом. Для оздоблення Борисоглібського собору Мазепа замовив у Німеччині знамениті карбовані зі срібла Царські врата, що прикрашають зараз музейну експозицію собору. Піклувався Мазепа і про Троїцько-Іллінський монастир. За його допомогою добудували Троїцький собор. Виготовили розкішні срібні шати для чудотворної ікони Іллінської Божої Матері, зробили іконостас Введенської церкви, збудували папірню для потреб Іллінської друкарні. Меценатство Мазепи було спрямоване переважно в бік церкви, від якої він бажав мати підтримку. Мабуть, саме тому він доклав чимало зусиль, щоб на Чернігівську архієрейську кафедру було висвячено його прибічника Феодосія Углицького, котрий і дотепер вважається заступником Чернігівської землі.
ЦІКАВО ЗНАТИ
ОСТАННІЙ АБО КРАЙНІЙ? Нерідко доводиться спостерігати ситуацію, коли людину, яка займає чергу, після питання «Хто останній» поправляють: «Не останній, а крайній». А як насправді правильно, мало хто замислюється. Проте відповідь дуже проста.
Виявляється, що помиляються ті, хто наполягає на питанні «Хто крайній?». Адже черга має два краі — передній і задній. Відповідно, і крайніх завжди буває теж два. А останній, як і перша людина в черзі, навпаки, завжди тільки один. ЗАБОБОНИ Чому ж люди так уперто не хочуть визнавати правильний варіант? Усьому виною стійкий забобонний страх перед словом «востаннє», яке свідомо чи підсвідомо асоціюється з останнім днем життя. Це особливо яскраво виражено в людей, чия діяльність пов’язана з постійним ризиком: рятувальники, пожежні, льотчики й так далі. Ставши перед вибором: як правильно — крайній чи останній у черзі, люди найчас-
тіше вибирають перший варіант, оскільки просто бояться бути нечемними. ЗАЙВА ВВІЧЛИВІСТЬ Слово «останній» має в уяві і негативне забарвлення: «недалекий», «нерозумний», «поганий», «нікчемний» — «Як останній дурень», «Останній учень у класі» й так далі. Тому, ставлячи запитання, люди про всяк випадок вибирають, на їхню думку, більш пристойний варіант. КОЛИ ПОТРІБНО ГОВОРИТИ «КРАЙНІЙ» Можна визначити три значення слова «крайній»: розташований на краю — віддалений, крайні точки на прямій; граничний — крайній термін погашення боргу; надзвичайний — крайні заходи. Якщо студенту потрібно запитати, до якого терміну його академічна заборгованість повинна бути погашена, то він може сказати: «Який крайній термін здачі?» У футболі нападник лівого або правого флангу називається крайнім нападаючим. ВИСНОВОК На питання про те, як правильно говорити — крайній або останній, однозначної відповіді не існує. Усе залежить від ситуації застосування названих слів, а також від середовища, у якому вони можуть бути вжиті.
8
СТРОКАТА СТОРІНКА КОРИСНІ ПОРАДИ
ВИКОРИСТАННЯ ЛИМОННОЇ ЦЕДРИ
РОЗГАДАЙ СКАНВОРД — ВИГРАЙ ВАГИ!
Акційний сканворд за підтримки Благодійної організації «Благодійний фонд «Аграрна родина Чернігівщини». УМОВИ АКЦІЇ 1. Правильно заповніть сканворд і розгадайте 4. Переможець буде визначений шляхом ключові слова. жеребкування серед правильно заповнених 2. Заповніть контактні дані. купонів. 3. Виріжте заповнений купон і надішліть його 5. Розіграш відбудеться 12.10.2018, про резульна адресу: 14005, м. Чернігів, проспект Миру, тати ми повідомимо в наступному номері 49 А, офіс 305. газети.
Використовуючи лимони, не слід викидати шкірочку — вона може бути корисною у побуті. Кілька порад для господарів і господинь. Чищення чайника від накипу. Покладіть жменю тонко порізаної лимонної шкірки в чайник, залийте її водою і доведіть до кипіння. Коли вода в чайнику охолоне, почистіть його і сполосніть. Очищення кавоварки. Додайте в кавник сіль, лід і шкірку лимона. Протягом кількох хвилин потрясіть посудину і сполосніть її чистою водою. Очищення поверхонь від жиру. Посипте половинку лимона сіллю і потріть ним жирні місця на сковорідках, столах, кухонних плитах. Після чого сполосніть і витріть поверхню рушником. Увага! На мармурових і чутливих до кислоти та абразиву (солі) поверхнях використовувати цей спосіб не можна! Чищення обробних дощок. Протріть дошки половинкою лимона, а через кілька хвилин сполосніть чистою водою. Чищення хромових кранів та мийки з нержавіючої сталі. Вапняний наліт на хромових кранах і змішувачах, а також на мийці з нержавіючої сталі можна видалити соком половинки лимона. Освіжувач повітря. Щоб позбутися неприємних запахів сміття або освіжити повітря в кухні, кімнаті, коридорі й туалеті, просто розкладіть шкірки лимона або інших цитрусових фруктів на тарілочки в кімнатах. Чищення мікрохвильовки. Наповніть половину скляної чашки водою, покладіть у неї цедру лимона — і в мікрохвильовку на 5 хвилин (можна на стандартний режим). Вода з кружки буде випаровуватися, а пар — конденсуватися на стінках мікрохвильовки. Потім обережно дістаньте чашку і протріть стінки мікрохвильової печі сухим чистим рушником. Відлякування комах. Поріжте лимонні шкірки й покладіть їх на підвіконня, уздовж порогу, біля різноманітних щілин, через які можуть проникнути комахи. Наші бабусі клали від молі шкірку цитрусових фруктів на полички, де зберігалися хутряні та вовняні речі.
Розгадай сканворд і виграй ЕЛЕКТРОННІ ВАГИ
РЕЦЕПТИ ДЛЯ ГОСПОДИНІ
НУДЛІ — НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ СМАК
Звичайні галушки можуть перетворитися на дуже смачну страву. Пропонуємо вам один із різновидів цієї смакоти — нудлі. Приготуйте і порадуйте своїх рідних та друзів. Інгредієнти: ребра свинячі або інше м’ясо — 1 кг; картопля — 2 кг; цибуля — 3–4 шт.; олія. Для тіста: кефір — 0,5 л; сіль — 2 ч. л.; сода — 1 ч. л.; борошно — скільки візьме тісто; вершкове масло; кріп. Етапи приготування: Обсмажуємо м’ясо в маслі до золотистого кольору. Додаємо нарізану цибулю і продовжуємо обсмажувати, поки цибуля теж не стане золотистою. Наливаємо склянку води і тушкуємо ще 15–20 хвилин. Очищену картоплю нарізаємо шматочками і додаємо до м’яса. Продовжуємо тушкувати ще хвилин 10. Поки тушкується м’ясо, готуємо тісто. У кефір кладемо сіль, соду, додаємо борошно та замішуємо м’яке тісто. Розкатуємо корж, змащуємо його маслом, посипаємо кропом і сіллю. Закручуємо тісто в рулет і розрізаємо на шматочки. Викладаємо наші «трояндочки» по всьому периметру нещільно один до одного, бо тісто під впливом температури розбухне. У нашу печеню додаємо гарячої води так, щоб «трояндочки» знаходилися в ній по «пояс». Випікаємо нудлі під кришкою в духовці годину при температурі 180°. Вимикаємо газ і залишаємо страву на 20 хвилин під кришкою остигати в духовці. Готові нудлі можна подавати до столу. Смачного!
КЛЮЧОВЕ СЛОВО КОНТАКТНІ ДАНІ. ВСІ ПОЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВІ ДО ЗАПОВНЕННЯ Ключові слова сканворду:___________________________________________________________________________________ Прізвище, ім’я, по батькові: __________________________________________________________________________________ Домашня адреса: ________________________________________________________________________________________________ Номер мобільного телефону:_______________________________________________________________________________ Даю згоду на збір та обробку персональних даних.
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!
Кожний передплатник отримує газету один раз на місяць. Нумерація випусків відбувається таким чином: один випуск для області (з непарним номером), один — для жителів м. Чернігова (з парним номером)! З повагою, редакція газети Друк – ТОВ «Масив-А.І.», 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, тел. (044) 592-33-03. Наклад – 85 000 прим. Видавець – Чернігівська обласна партійна організація Аграрної партії України. Реєстраційне свідоцтво ЧГ №600-249 ПР від 14.12.2017 р. Передплатний індекс: 60323. Відповідальний за випуск – Маківчук Л.В.