Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Проект ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» за напрямом «Залучення до ринку праці найуразливіших груп населення та жінок»
Бар’єри до зайнятості вразливих категорій жінок Резюме дослідження у м. Житомир, м. Кременчук та Кременчуцькому районі – 2017 р.
молоді жінки, які шукають перше робоче місце
жінки, які мають дитину до 6 років
жінки передпенсійного віку
жінки з інвалідністю
жінки, які знаходяться тривалий час у стані безробіття
жінки, які практикують вживання наркотичних речовин; жінки, які мають ВІЛ-позитивний статус
жінки із числа внутрішньо переміщених осіб
Сфера зайнятості, як і інші сфери життя, має прояви нерівності жінок та чоловіків. Бар’єри, з якими зіштовхуються жінки під час пошуку роботи та у процесі роботи, є доволі різнобічними та специфічними для кожної категорії. З огляду на важливість аналізу економічних та соціальних умов для реалізації жінками своїх трудових прав та власного потенціалу, було проведено комплексне дослідження.
Мета дослідження: виявлення бар’єрів, що перешкоджають зайнятості жінок, які належать до вразливих категорій населення. Проведено 10 фокус-групових обговорень та 20 глибинних інтерв’ю з різними категоріями жінок (молоді жінки, яка шукають перше робоче місце; які мають дитину до 6 років; передпенсійного віку; з інвалідністю; інших уразливих груп) та анкетування 100 жінок, які зверталися до центру зайнятості у пошуках роботи. Охоплення: м. Житомир, м. Кременчук і Кременчуцький район Час проведення: березень 2017 р.
1/3
респонденток схильні вважати свої шанси знайти роботу середніми, оскільки не
вбачають власних переваг перед іншими претендентами
23% 18%
жінок важко оцінити власні шанси отримати роботу
заявили про те, що таких шансів майже не мають і акцентували увагу на
невигідному становищі у порівнянні з іншими претендентами на роботу
Кожна 10-а 38%
вважає свої шанси на працевлаштування високими
жінок не сподіваються знайти роботу через центри зайнятості
ЖИТОМИР
КРЕМЕНЧУК і КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ Р-Н
Тривалість безробіття серед опитаних жінок, у %
45
понад 6 місяців
від 1 до 3 місяців від 3 до 6 місяців
32
від 3 до 6 місяців понад 6 місяців
23
від 1 до 3 місяців
0%
10%
20%
30%
40%
50%
Жінка, яка залишається без роботи тривалий період, втрачає трудові навички, ускладняється процес її адаптації на новому робочому місці, що призводить до зниження рівня її конкурентоспроможності.
Ставлення до додаткового навчання, у % Погоджуються на:
40
безкоштовне навчання
39
навчання за вимогою роботодавця 25
дистанційне навчання навчання, якщо це буде недалеко від дому/роботи
24 23
навчання тільки у вихідні дні навчання після основної роботи (ввечері)
22
Ні за яких умов не погоджуся на додаткове навчання
6 0
5
10
15
20
25
30
35
40
Бар’єри до зайнятості та послуги, які можуть надаватися для подолання цих бар’єрів Молоді жінки, які шукають перше робоче місце Закон України «Про зайнятість населення»: «Студенти останніх курсів професійно-технічних та вищих навчальних закладів мають право на стажування у роботодавців строком до 6 місяців».
Бар’єри
• • •
«На молоду жінку дивляться як на майбутню маму і розуміють, які супутні питання з цим пов’язані».
•
«В університеті практики взагалі не було, хоч ми цього просили. А потім прийшла на роботу – і нічого не вмію».
•
•
Послуги
Недостатній рівень компетенції. Невідповідність отриманих у навчальному закладі знань потребам роботодавців. Відсутність досвіду роботи, брак практичних навичок через відсутність або формальність проходження навчальної практики.
• • •
Профорієнтація. Навчання додатковим компетенціям згідно вимог роботодавця. Наставництво, стажування.
Розчарування у набутій спеціальності. Неактуальність на ринку праці набутої спеціальності. Упереджене ставлення роботодавців через молодий вік, відсутність професійного та життєвого досвіду та ймовірність декретної відпустки.
Жінки передпенсійного віку Бар’єри Законом "Про зайнятість населення" передбачено бронювання на підприємствах до 5% загальної кількості робочих місць для осіб з числа вразливих груп, у т.ч. передпенсійного віку».
•
«Вона мені сказала: «Забудь про свій диплом. Він вже втратив силу. Шансів у тебе майже ніяких немає».
•
«Мало, дуже мало для нас вакансій є. Скрізь молодь. Ми вже як другий сорт, відпрацьований. Але є до пенсії ще треба працювати. А де? Роботи немає, а та, що є – тільки для молоді».
• •
•
•
Упереджене ставлення роботодавців через імовірну занижену працездатність. Невідповідність професійного досвіду наявним вакансіям. Брак знань та вмінь для роботи на новому обладнанні та за сучасними вимогами. Власні психологічні бар’єри: очікування негативного ставлення роботодавців, побоювання складнощів адаптації на новому робочому місці. Небажання змінювати професію або підвищувати кваліфікацію, низький рівень мотивації до оволодіння новими компетенціями. Вісутність програм в навчальних закладах для людей середнього віку.
Послуги
• • • • •
Навчання додатковим компетенціям згідно вимог роботодавця. Мотиваційне, психологічне консультування. Юридична підтримка. Супровід при працевлаштуванні. Представництво інтересів клієнтки спеціалістами ЦЗ у переговорах з роботодавцем.
Жінки з малолітніми дітьми Закон України «Про зайнятість населення»: «Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до 14 років або дитини-інваліда». «Так, змушена була відмовитися, бо треба дитину довести до садочка вранці, ввечері до 5 години забрати. Графік роботи не співпадає». «Для мене головне - це влаштувати дитину, наприклад, на момент хвороби, а коли ще не дають лікарняні і ти не знаєш, на кого залишити дитину, то тут і виявляється проблема».
Бар’єри
• • • •
•
• •
Відсутність робочих місць з гнучкими формами зайнятості.
Послуги
•
Неможливість відряджень та ненормованого робочого дня. Потреба частого перебування у лікарняних відпустках.
•
Обмежена мережа дошкільних, позашкільних закладів, незручний час їх роботи, недостатність груп подовженого дня у школі.
•
Упереджене ставлення роботодавців до жінок, які мають поєднувати виконання сімейних та професійних обов’язків. Втрата кваліфікації за час декретної відпустки.
• • •
Проблема з перенавчанням/ підвищенням кваліфікації внаслідок відсутності коротких програм, які можна пройти недалеко від місця проживання.
Інформування та консультування роботодавців щодо гнучких форм зайнятості. Представництво інтересів клієнтки спеціалістами ЦЗ у переговорах з роботодавцем. Тимчасовий денний догляд. Послуги дошкільних і позашкільних закладів. Юридична підтримка. Дистанційні або наближені до місця проживання короткотермінові програми підвищення кваліфікації.
Жінки із числа внутрішньо переміщених осіб Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб», спрямований на вирішення проблеми зайнятості внутрішньо переміщених осіб і містить низку заходів сприяння їх зайнятості.
«Роботу мені було знайти дуже важко. Хоча я і маю вищу освіту, працюю зараз на некваліфікованій роботі, Треба ж якось виживати».
Бар’єри
• • •
Психологічний стан. Відсутність вакансій за наявними професіями у приймаючих громадах. Низький рівень заробітної плати пропонованих вакансій, який унеможливлює винайм житла.
Послуги
• • • •
Перекваліфікація. Психологічне консультування. Юридична підтримка. Представництво інтересів клієнтки спеціалістами ЦЗ у переговорах з роботодавцем.
Жінки з інвалідністю Передбачено бронювання на підприємствах до 4% загальної кількості робочих місць для осіб з інвалідністю.
«Роботодавці ж неохоче беруть на роботу інвалідів. Це ж на них додаткове навантаження. Навіщо це їм потрібно. Краще їм взяти здорову людину».
Бар’єри
• • •
• •
• •
Функціональні обмеження та стан здоров’я, що потребують спеціальних умов праці.
Послуги • •
Брак навичок спілкування. Робочі приміщення, соціальна інфраструктура не пристосовані під потреби людей з функціональними обмеженнями. Низький рівень освіти, компетенцій внаслідок «домашнього» навчання. Труднощі в отриманні освіти, перекваліфікації, пов’язані з непристосованістю закладів освіти для людей з інвалідністю, та обмеженим переліком професій в центрах професійної реабілітації.
• • • • • • •
Упереджене ставлення роботодавців щодо здатності виконання роботи.
Навчання додатковим компетенціям Консультування роботодавців з питань інвалідності, адаптації робочих місць, гнучких форм зайнятості Супровід при працевлаштуванні та на робочому місці Адаптація робочого місця. Послуги транспортування. Наставництво, стажування. Транзитні робочі місця. Юридична підтримка. Представництво інтересів клієнтки спеціалістами ЦЗ у переговорах з роботодавцем.
Відсутність робочих місць з гнучкими формами зайнятості.
Жінки, які практикують вживання наркотичних речовин та жінки, які мають ВІЛ-позитивний статус Закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення». «Я працювала у кафе посудомийнецею. Було страшно. Постійно дивилися на руки. У нас руки видають хворобу. І нарешті директору хтось сказав, що у мене статус. На ранок звільнилася. Навіть мала виїхати з міста, щоб ніхто нічого не дізнався».
Бар’єри
•
• •
Власні психологічні бар’єри та очікування негативного ставлення роботодавців, що знижують активність пошуку роботи. Стереотипні уявлення та негативне ставлення роботодавців. Недостатній рівень поінформованості про можливості працевлаштування через центри зайнятості.
Послуги
• • • •
Мотиваційне, психологічне консультування. Юридична підтримка. Супровід при працевлаштуванні. Представництво інтересів клієнтки спеціалістами ЦЗ у переговорах з роботодавцем.
Групи бар’єрів до зайнятості вразливих категорій жінок: ІНДИВІДУАЛЬНІ БАР’ЄРИ
• • • • • •
Недостатній рівень кваліфікації Відсутність професійного досвіду. Психологічна неготовність до роботи. Невпевненість у власних силах. Небажання змінювати професію, навчатися. Наявні власні чи сімейні та соціальні проблеми, які потребують першочергового розв’язання.
18% опитаних
звільнилися внаслідок необхідності догляду за дітьми. Кожна 4-а жінка вважає свій фаховий рівень недостатнім для роботи. «Після народження другої дитини я вже зовсім забула те, чому я вчилася в інституті. Треба вчитися заново». Переважна більшість жінок готові до перенавчання / підвищення кваліфікації, але за певних умов (безкоштовності, без відриву від роботи чи сім’ї). Учасниці фокус-груп неодноразово підкреслювали, що під час пошуку роботи стикалися з ситуаціями, коли відчували, що набута ними професія / спеціальність не відповідає пропонованим вакансіям. «Просто по моїй професії знайти хорошу роботу, то шансів взагалі немає».
• • •
БАР’ЄРИ, СПРИЧИНЕНІ РОБОТОДАВЦЯМИ Упереджене ставлення до вразливих груп жінок. Незацікавленість у впровадженні гнучких форм зайнятості. Незацікавленість у забезпеченні наставництва, стажування, кооперації з навчальним закладами.
Роботодавці відмовляють жінкам з дітьми у працевлаштуванні, мотивуючи їх нездатністю до зайнятості повною мірою. «Я навіть на співбесіді нічого не встигла сказати. У мене запитали про дітей. Я сказала, що, так, дітей маю 3-х та 6-ти років. Зі мною не захотіли говорити. Одразу відмову написали. Потім мені сказали, що треба було би багато їздити по відрядженнях». Для 32% опитаних важливим є зручний, а для 15% – гнучкий графік роботи.
30% самі відмовлялися від посади через відсутність гнучкого графіку роботи.
• • •
ІНСТИТУЦІЙНІ БАР’ЄРИ, СПРИЧИНЕНІ ДІЮЧОЮ ПРАКТИКОЮ РОБОТИ ЦЕНТРІВ ЗАЙНЯТОСТІ ТА ЗАКЛАДІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ З УРАЗЛИВИМИ ГРУПАМИ Брак індивідуального підходу. Відсутність консультативної підтримки роботодавців щодо зайнятості уразливих груп та пристосування робочих місць. Відсутність фахівців з адаптації робочого місця під потреби людей з функціональними обмеженнями.
Переважна більшість жінок не довіряє агенціям з працевлаштування: 16% вірять у можливість знайти роботу через ЦЗ та 9% – через комерційні кадрові агенції. «Співробітниця ЦЗ одразу почала мені пропонувати роботу прибиральниці та контролера у тролейбусі, яку я і так би знайшла. Адже у мене вища освіта і досвіду роботи 25 років»
•
• • •
БАР’ЄРИ, СПРИЧИНЕНІ НЕДОСТАТНІМ РІВНЕМ РОЗВИТКУ МІСЦЕВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ Незручний, скорочений графік роботи дитячих дошкільних закладів, обмежена їх мережа, брак позашкільних закладів та програм подовженого дня для молодших школярів. Недостатність послуг денного догляду за літніми людьми, людьми з інвалідністю тощо примушує жінок залишати роботу.
• • • •
• •
«Мені треба було майже дві години їхати до роботи, а працювати – з 8-ї години. А треба ж дитину до садка відвести. Ніяк не виходило».
17% опитаних жінок серед причин відмови під запропонованих місць працевлаштування назвали далеке знаходження місця роботи від дому.
Незадовільне транспортне сполучення з віддаленими селами; Непристосованість інфраструктури та транспорту для людей з інвалідністю.
БАР’ЄРИ, СПРИЧИНЕНІ ДІЮЧОЮ ПОЛІТИКОЮ ТА НАЯВНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
•
26% респонденток серед важливих аспектів працевлаштування назвали «зручне місце розташування та невелику відстань роботи від дому».
Жорсткі критерії до визначення «підходящої» роботи. Неврегульованість гнучких форм зайнятості. Неврегульованість співвідношення рівнів соціальної допомоги та заробітної плати. Відсутність стимулів для людей у складних життєвих обставинах розв’язувати власні соціальні проблеми. Відсутність стимулів та підтримки для роботодавців, які працевлаштовують людей з числа вразливих груп.
ЗАГАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ЕКОНОМІКИ ЯК БАР’ЄР ДО ЗАЙНЯТОСТІ Малий розмір пропонованої офіційної заробітної плати та нестабільність у її виплаті. Можливість тіньової зайнятості.
Згідно Закону України «Про зайнятість населення» для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи. «Я просила підібрати мені якусь іншу роботу, адже в мене і досвід є. Але ж консультант орієнтується лише на останній запис у трудовій книжці». З 1 квітня 2017 р. максимальний розмір допомоги по безрогбіттю - 6400 грн. Середньомісячний розмір заробітної плати в квітні 2017 р. в Україні складав 6659 грн.
Понад третину жінок було звільнено у зв’язку із скороченням штатів, ліквідацією або реорганізацією виробництва. Третина опитаних відмовлялася від пропонованої роботи через низький рівень заробітної плати.
Третина опитаних підкреслила важливість розміру заробітної плати як чинника працевлаштування. Для 36% мотивуючим чинником зайнятості є стабільна (навіть невелика) заробітна плата.
Рекомендації Центрам зайнятості
Проводити інформаційні заходи для різних категорій жінок та роботодавців з підвищення обізнаності щодо трудових прав жінок та недискримінаційного підходу на ринку праці.
Інтегрувати у технологію роботи ДСЗ індивідуальний супровід під час та після працевлаштування за підходом кейс-менеджмент для вразливих та малоконкурентних на ринку праці клієнтів.
Проводити переговори з місцевими органами влади щодо закупівлі у недержавних організацій соціальної послуги супроводу на робочому місці для людей з інвалідністю через механізм соціального замовлення, а також щодо розв’язання проблемних аспектів місцевої інфраструктури, що перешкоджають зайнятості.
Запровадити роботу із роботодавцями щодо розробки програм з наставництва,
стажування, транзитних робочих місць. Запровадити навчально-консультаційні заходи для роботодавців щодо застосування гнучких форм зайнятості, дистанційної зайнятості.
Запровадити інформаційно-навчальні та консультаційні заходи для роботодавців з питань інвалідності та особливостей роботи із представниками вразливих груп населення, адаптації робочих місць для людей з інвалідністю із залученням НДО, що представляють інтереси цієї групи населення.
Проводити спільну роботу з навчальними закладами та роботодавцями щодо осучаснення навчальних програм відповідно до вимог, які висуваються роботодавцями до персоналу, та потреб місцевого ринку праці.
Налагодити тісну взаємодію із соціальними службами для направлення в процесі працевлаштування клієнтів для розв’язання їх соціальних проблем, що заважають працевлаштуванню.
Здійснювати перед роботодавцями представництво інтересів клієнтів з числа вразливих на ринку праці груп населення.
Надавачам соціальних послуг (у т.ч. центрам соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрам реінтеграції, громадським організаціям та ін.)
Запровадити послуги юридичної підтримки, представництва інтересів, посередництва для жінок з числа уразливих груп, які хочуть працювати, а також соціального супроводу на робочому місці для жінок з інвалідністю.
Запровадити психологічне та мотиваційне консультування щодо зайнятості жінок, які перебували в умовах довготривалого безробіття та не впевнені у власних силах. Проводити інформаційно-консультативну роботу з роботодавцями, у т. ч. через центри зайнятості, щодо інвалідності й особливостей роботи з представниками вразливих груп населення (бездомних, колишніх ув’язнених, людей із ВІЛ/СНІД).
Місцевим органам влади Сприяти проведенню досліджень, громадських слухань, експертних обговорень з метою виявлення бар’єрів до зайнятості жінок на місцевому рівні.
Забезпечувати проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи та надання правової допомоги жінкам у разі дискримінації на ринку праці.
Проводити аудит відповідності спеціалізацій, за якими провадиться навчання місцевими навчальними закладами до потреб ринку праці. Під час розробки стратегій та планів соціально-економічного розвитку визначати соціальні послуги, що уможливлюють вихід жінок на ринок праці й позбавляють їх функцій догляду за членами родини, які потребують постійної підтримки.
Забезпечити потребу у дитячих дошкільних і позашкільних закладах шляхом утворення комунальних / створення умов для приватних і зручного графіку роботи, що сприятиме зайнятості жінок з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Створювати послуги з транспортування для людей з інвалідністю з та на робоче місце, а також створювати умови для безбар’єрного пересування у громадських місцях людей з різними функціональними обмеженнями.
Провадити роз’яснювальну роботу серед роботодавців щодо їх корпоративної соціальної відповідальності, зокрема щодо зайнятості вразливих на ринку праці груп населення та жінок зокрема.
Управлінням праці та соціального захисту населення
У межах визначення потреб населення у соціальних послугах виявляти потреби у підтримуючих послугах, що сприятимуть зайнятості: послугах денного, тимчасового, хоспісного догляду тощо з метою вивільнення жінок від обов’язків догляду за хворими, літніми членами родини, які потребують сторонньої підтримки та з метою створення умов повернення жінок на ринок праці;
послугах супроводу на робочому місці людей із інвалідністю, консультаційних послугах для роботодавців щодо адаптації робочих місць тощо.
Забезпечувати надання виявлених необхідних послуг через механізм соціального замовлення.
Навчальним закладам
Збільшити частку практики в структурі навчальної програми. Посилити взаємодію з підприємствами та центрами зайнятості щодо працевлаштування випускників навчальних закладів, які шукають перше місце роботи.
Оновити перелік спеціальностей, а також і навчальні програми відповідно до потреб ринку праці та вимог роботодавців до фахівців. Запроваджувати навчальні програми для людей середнього віку для перекваліфікації, підвищення кваліфікації та осучаснення здобутої кваліфікації.
Створювати необхідні умови для навчання людей з інвалідністю.
Посилити співробітництво з роботодавцями у ході розробки програм підготовки, організації практики, стажування, залучення до викладання.
Послуги, які можуть сприяти зайнятості, згідно результатів дослідження Допоміжні послуги для зайнятості
Адаптація робочого місця
Підтримуючі послуги, що сприяють зайнятості
Консультування (індивідуальне та сімейне)
Наставництво/ стажування
Представництво інтересів
Супровід на робочому місці
Психологічна підтримка
Трудова реабілітація
Догляд вдома
Денний догляд Послуги перекладу (жестовою мовою)
Посередництво (медіація) Послуги з вивчення державної мови
Соціально-психологічна реабілітація Транспортування на/з роботи
Послуга соціальної інтеграції та реінтеграції
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні Проект ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» за напрямом «Залучення до ринку праці найуразливіших груп населення та жінок»