ІРИМ МИ В
О! О РАЗОМ КРАЩЕ ЧИТАЄМ О, МАЙСТРУЄМО, РАДІЄМ
1’2012 noyivark.org
Хлопчик із п р о в ін ц ії загубився в столиці
3
8
Висять и, н и л мас 16 і в е на дер на ж о м е а з’їсти н і ко м 14 Фи ок ч ю іч ц п а му р чо у , ь ют а н з
12
Хто під сірою шкурою? В
КОВ
НОЇ
Г ЧЕ
20+
Р
26
ОКІВ
аб
Чoрна
о
4 ?
2 Друзі, привіт! Ви любите грати у футбол? Чекаю на ваші розповіді та фотографії. №1’ 2012 Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòèÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿. Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê. Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî». Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³ ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003. Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ ìîâàìè. Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Þð³ÿ Ïîï÷åíêà. Íί ÊÎÂ×Åà ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè. Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃ; ÊÎÂ×Åà - ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃ. ÊÎÂ×ÅÃ
РОЗБУДИЛА! — Ìàìî, à î êîòð³é ãîäèí³ ÿ íàðîäèëàñÿ? — Î äâàíàäöÿò³é íî÷³. — Îé, òî ÿ òåáå, ìàáóòü, ðîçáóäèëà?!
А ще маю сюрприз для діток з рудим волоссям і ластовинням. Надішли фото, вкажи вік і адресу. «Àäàì ³ ªâà â ðàþ». Ãàëèíà Ê., 8, гâíå, Óêðà¿íà
Íàøà àäðåñà: Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Íί ÊÎÂ×Åà à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 òåë. (0362) 628-314, 628-379; ôàêñ (0362) 631-432; e-mail: contact@noyivark.org noyivark.org
«Ìàð³ÿ ç ìàëåíüêèì ²ñóñîì». ßíà Ð., 14, Äóáíî, Óêðà¿íà
â³äïîâ³äàëüíèé ðåäàêòîð
Ìàð³ÿ Ëåâöåíþê ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿
Íàä³ÿ Äîëÿ, ²ðèíà Êîñòþ÷åíêî àðò-äèðåêòîð
Îëåã Ìîðãóí
³ðà Ôåñÿíîâà ë³òåðàòóðíèé ðåäàêòîð
Íàä³ÿ Äîëÿ ë³íãâ³ñò-êîíñóëüòàíò ë³íãâ³ñò -êîíñóëüòàíò
Þð³é Ïîï÷åíêî âèêîíàâ÷èé äèðåêòîð
ͳíà Îë³éíèê ãîëîâíèé ðåäàêòîð
³êòîð Êóçüìåíêî Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ: Àíàñòàñ³ÿ ×., 10 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7 Àíòîí ß., 12 ºíÿ Ä., 9 ²ëëÿ Ì., 13 Íàòàëÿ Ê., 7 Íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè: Àëüâàð À., Ìàíåàäåðî, øòàò Áàõà Êàë³ôîðí³ÿ, Ìåêñèêà. Ôîòî: Îëåã Ìîðãóí, 2011. Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà Íί ÊÎÂ×Åà îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿. Íàêëàä 4 000 ïðèì. Íàäðóêîâàíî ÐÒ ÌÊÔ «Õðèñòèÿíñüêå æèòòÿ», âóë. Ñòóñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74; e-mail: clife.press@gmail.com © Íί ÊÎÂ×ÅÃ, ÊÎÂ×ÅÃ, 2012
ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ:
Àëëà Àëåêñººâà òåõí³÷íèé ðåäàêòîð
До с. 6. Рукавички візерунчасті барвисті. Зелена. До с. 8. Хлопчик із провінції загубився в столиці. Прочани — люди, які відвідують святі місця. До с. 10-11. Sagrada Familia. Фасад — зовнішній, лицьовий бік споруди. Будується вже 130 років. 14 років ще будуватиметься. Архітектор — людина, яка розробляє архітектурні проекти будівель. До с. 16. Висять на дереві маслини, а з’їсти не можна. Нічим, оливки й маслини — плоди одного дерева.
õóäîæí³é ðåäàêòîð
Ïðèâ³ò, «Íî¿â êîâ÷åãó»!!! Ìåíå çâóòü Ìèêèòà. Ìåí³ 11 ðîê³â. Ìåí³ ïîäîáàºòüñÿ îòðèìóâàòè òâ³é æóðíàë. Õî÷ó ëèñòóâàòèñÿ ç õëîï÷èêàìè â³êîì â³ä 9 äî 13 ðîê³â. ×åêàþ ëèñò³â íà àäðåñó: Ìèêèòà Ìîëèòâåíèê, âóë. Ñàëã³ðíà, 10, ñìò Íèæíüîã³ðñüêèé, Êðèì, Óêðà¿íà, 97100
b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійна організація «Дитячий будинок “Назарет”» dom-nazaret.com %-mail: dom-nazaret@mail.ru +38 (06565) 20113
ФИМКОВА ПОШТА
3
ПРИВІТ ДИНКИ, З ОБК ЛА або еся: Знайомт
Альвар
А ., 8 ,
ро, Манеаде ха а штат Б н ія , р К а л іф о . а Мексик
еш, де ти жив Якщо там, е означає, е зовсім н ц о т , а м раз зи ди. Десь за ю с в а м зи що . десь спека холодно, а ить сніг, вікном леж за е б е т цвітуть У кінці землі у м о ш ін а а н квіти. ься о називаєт . У країні, щ лі не буває га за в у іг н с Мексика, ночі гаряче, а в живе Удень там а цій кр їні У . о н д о л А. прохо уть Альвар зв го о к я , читай хлопчик живеться, м а т у м о й Як на с. 26.
НЕ ПАМ’ЯТА Ш! — ijäóñþ, à òè âæå ñòàðåíüêèé? — Òàê, ìàáóòü, óæå ñòàðåíüêèé. — À òè íà Íîºâîìó êîâ÷åç³ áóâ? — ͳ, íå áóâ. — Íó ÿê æå íå áóâ? Òè áóâ, ïðîñòî öüîãî íå ïàì’ÿòàºø. À òî ÿê æå òè íå âòîíóâ?!
«Ïåòðî òîíå â ìîð³, êîëè éîãî â³ðà â Õðèñòà îñëàáëà». Ïðèâ³ò! Ìåíå çâóòü Ñàíÿ. Ìåí³ ø³ñòü ðîê³â. ß ìàþ ñåñòðè÷êó ˳çó. Ìè äóæå ëþáèìî ðàçîì ãðàòèñÿ, õî÷à ˳çà ùå ìàëåíüêà. Æèâó ÿ â Áóøòèíî. Îëåêñàíäðà Ï., 6, ñ. Áóøòèíî, Çàêàðïàòòÿ, Óêðà¿íà å , íàäñèëàéò Ïèø³òü íàì ô³¿ à ãð è òà ôîòî ñâî¿ ìàëþíê íà àäðåcó:
Íà ôîòî ÿ âäðóãå ñ³ëà íà âåëîñèïåä. Ïåðøîãî ðàçó ìåí³ òàòî äîïîì³ã, àëå òåïåð ó ìåíå ñàìî¿ äóæå äîáðå âèéøëî! À ùå ÿ äóæå ëþáëþ ìàëþâàòè ³ ãðàþ íà ôîðòåï³àíî. Øàðìîí³ Ï., 6, Òîê³î, ßïîí³ÿ
Åà Íί ÊÎÂ× å í ³â à/ñ 35, ì. Ð 10 0 3 3 Óêðà¿íà, àáî O N YIV ARK 0 PO BOX 19 542 0 6 IL , N AURORA USA å-mail: noyivark.org @ ct ta con noyivark.org
ß íàìàëþâàëà ñ³ì’þ Ëîòà: Ëîò, äâ³ äî÷êè ³ äðóæèíà, ÿêà îáåðíóëàñÿ ïîäèâèòèñÿ íà ì³ñòî. Àíÿ Ç., 9, Áðåñò, Á³ëîðóñü b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Пілігрим» m-x.org.ua
+38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94
4
Î
сь зебра. Як ти гадаєш, зебра в чорну смужку чи білу? Одні кажуть, що в чорну, інші
— в білу. Якби зебра могла
Малюнки автора
розмовляти, то сказала б, що вона чорна в білу смужку. Це тому, що
b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитячий дім і місіонерське служіння в Індії globalchr ist.ru ist.ruglobalchrist.ru globalchrist.ru
У кожної зебри ». свій «штрихкод ь один одного Люди впізнают зебри — за обличчям, а за смужками.
С Т О Р І Н К А Д Л Я М А Л ЯТ
5
ці гарні й милі тварини насправді злобні та дикі. Вони кусаються і б’ються копитами. Можливо, вони бачать усе в чорному світлі, тому й злостяться? А може, їм погано ведеться лише тому, що вони злі? Штрихкод — це зн ак з чорними і білим и смужками, що чергуються, як у зебри. Прочитати, що на писано на такому знаку, можна за допомог ою спеціального прил аду.
лекс Алла А
єєва
добре У кого серце із од і живе в злаг ітло й св Богом, у того і. уш д радісно на дини Для такої лю чорну в е життя біл смужку.
Чому все-таки трапляються чорні смужки? А тому, що і з доброю людиною може статися біда. Тільки вона її переносить не сама — Бог допомагає.
А значить, отня, і в біді не сам рі го значить, і в іж н їй краще, безбожнику. у твоє У яку смужк життя?
b.-( $./., # >2< $S2?,: Вість Євангелія — дітям %-mail: eurasiakids@eeinternational.org +38 (04597) 6 20 24
М Й
А
Рук
СТР
У
6
ЄМО
з е і р в у и к н ч и ча в а А чи зн аєш ти , що ру претен кавичк и талісма дували на зва нн на зимо вої Олім я піади в Сочі-2 014?
Уважно розглянь рукавички — на кожній з них є візерунок. ного кози з и к ься вич Рука у славлят обре д пух уже що д ють, тим, а в зігрі лодно. о х и л чках ко кави є у р х и ка Уц е зля . вас н іша зима р о в у найс
Поклади руку на рукавичку і скажи, де права, а де — ліва.
сті к
оль
і в оро
Ще в Стародавньом у Єгипті люди користувалис я рукавичками. Їх ви готовляли з полотна або шкіри .
Обведи рукавичку, яка відповідає опису: два різні орнаменти не червона й не синя на рукавичці є візерунок із серцями для правої руки лежить поряд з жовтою рукавичкою
то ні час На кух ються ту ками, корис ихват р -п и ися ичкам рукав б не попект с що о уд. ячий п об гар
М Й
Тобі знадобиться
СТР
У
А
ЄМО
7
Несмачний, майже їстівний солоний пластилін
1 склянка борошна 4 повні (з вершком) столові ложки солі 1 столова ложка олії вода з природним барвником або сік ÷îðíèö³ ðÿ÷îãî ñîêó ãà ê î æ ëî õ ñòîëîâà 6 ñòîëîâè î¿ âîäè ³ 1 ÿ÷ ð ãà ê î æ ëî 6 ñòîëîâèõêè è ñòîëîâ³ ð ï à ï ëîæêà î¿ âîäè ³ 3 ÿ÷ ð ãà ê î æ õ ëî 7 ñòîëîâè-ï îðîøêó î êà êà ëîæêè ¿ âîäè ³ æîê ãàðÿ÷î ëî õ âè ëî î 6 ñò ëåíêè 7 êðàïåëü çå ëîæîê 6 ñòîëîâèõÿêîâîãî ñîêó ãàðÿ÷îãî áóð 6 ñòîëîâèîõ¿ ëîæîê ãàðÿ÷ âà ëî âîäè ³ 1 ñòî ìè êó ð ëîæêà êó
Порядок виготовлення 1. Змішай у мисці борошно та сіль. Додай олію й барвник, який ти обрав. Добре перемішай. 2. Заміси тісто на поверхні, посипаній борошном, упродовж декількох хвилин. 3. Якщо тісто вийшло надто м’яким, додай борошна. 4. Пластилін добре зберігається в закритому слоїку у холодильнику.
ін ластил Хоча п ий, н ів т їс майже їсти! його не краще
b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародний благодійний фонд «У колі друзів» cofr iends.org.ua %-mail: office@cofr iends.org.ua +38 (044) 360 07 24, +38 (094) 924 77 24
нц
вс
я
стол
в
к
ії
би
у
Хлопчик із пр ов і
— А де Ісус? — захвилювалися Йосип і Марія, коли зустрілися. Марія думала, що Ісус залишився з Йосипом, а Йосип думав, що Він пішов з Марією. Вони роззиралися довко-
в Єрусалим. Мріяв про це й Ісус. Єврейський хлопчик уважався мужчиною тоді, коли йому виповнювалося дванадцять років. І ось, коли Ісусові виповнилося дванадцять, Він Як т Відповідь з яко и думає уперше з батьками ш, ти знайдеш г о в і рей ку і, прийшов на Пасху починський хлопчєвна сторінц ик ав не за а р ст де є ф відпо в Єрусалим. відал и ь «скарати чи н і Яке в е л и ч н е за свої вч сть ». помилувати инки? місто! ла, але Ісуса Який розкішний ніде не було. храм! — Хтось бачив нашоЯкий одяг у священиго Ісуса? — запитували ків! Скільки людей з різних вони. — Ні, ми не бачили міст і навіть країн!.. Свято закінчилося його, — відповідали люди. Йосип і Марія шукали — і сім’я вирушила його серед рідних і знадодому. З ними пойомих, але... Ісуса верталися до Нане було. зарета й інші Ти — Який жах: люди. Зазвизнаєш, хт о Хлопчик загубився, такі чай жінки прочани? — перешіптуваливідправляся люди. — Де ж лися в дотепер Його шукати? рогу раніше, ніж чоловіки, Треба повернутися! тому що вони — Ми підемо назад у йшли повільЄрусалим! — вирішили ніше. Увечері сім’ї зустріча- Йосип і Марія. Вони не на жарт злялися в таборі, де ночували калися: раптом з Ісусом щось трапилося? Напрочани. певно, Марія плакала,
гу
²
с у с ріс у сім’ї Йосипа та Марії. А жили вони в Назареті. У той час кожний дорослий єврей повинен був приходити на свято Пасхи в місто Єрусалим. Звичайно, кожний хлопчик мріяв швидше вирости, щоб потрапити
Малюнки Тетяни Кучер
Невже загубився?
за
ол А гу и-н ти ве б е и м ли вс буд іс к я ь т ом і? у
88
ІСТОРІЇ З
иц і
Усім на здивування Як ви думаєте, де був Ісус?.. У храмі! Він сидів там серед учителів. Ісус ставив їм запитання, а вони відповідали. — Який розумний Хлопчик! — дивувалися люди. — Як Він усе розуміє! Йосип і Марія прийшли в храм, побачили це й дуже зачудувалися. — Сину! Чому Ти з нами так учинив? — запитала Марія. — Батько Твій і я не могли Тебе знайти й дуже хвилювалися. — А навіщо ви Мене шукали? — сказав Ісус. — Хіба ви не знали, що Я повинен бути в домі Мого Батька? Йосип і Марія не зрозуміли, що це означає. Ісус повернувся з ними в Назарет і завжди слухався їх.
9
Що трапиться, якщо ти назвеш Бога Отцем? Ïðèâ³ò. Çíàéäè íà ö³é ñòîð³íö³ ñëîâà Ìàð³¿: «Áàòüêî Òâ³é ³ ÿ íå ìîãëè Òåáå çíàéòè é äóæå õâèëþâàëèñÿ». Ïðî÷èòàé öå ðå÷åííÿ âãîëîñ. À òåïåð ïðî÷èòàé óãîëîñ â³äïîâ³äü ²ñóñà. ×è çâåðíóâ òè óâàãó, ÿê ²ñóñ âèêîðèñòîâóº ñëîâî «áàòüêî»? Ìàòè ²ñóñà Ìàð³ÿ ñêàçàëà, ùî r"S) ! 2<*. Éîñèï õâèëþâàâñÿ. À ²ñóñ â³äïîâ³äàº, ùî ³í ïîâèíåí áóòè â äîì³ q".#. a 2<* — Áîãà. ²ñóñ ó Ñâî¿ 12 ðîê³â ðîçóì³â, ùî â Íüîãî º îñîáëèâ³ ñòîñóíêè ç Áîãîì. Ñê³ëüêè òîá³ ðîê³â? À òè ðîçó쳺ø, ùî â òåáå òåæ ïîâèíí³ áóòè ñâî¿ îñîáëèâ³ ñòîñóíêè ç Áîãîì? ×è ìîæåø òè íàçâàòè Áîãà ñâî¿ì Áàòüêîì? Íà ñòîð³íêàõ Á³á볿 Áîã áàãàòî ðàç³â ãîâîðèòü, ùî Â³í — íàø Áàòüêî. Öå îçíà÷àº, ùî ³í ïî-îñîáëèâîìó äî íàñ ñòàâèòüñÿ: çíຠíàñ íà ³ì’ÿ, ïàì’ÿòຠïðî íàñ, ï³êëóºòüñÿ. Òè ìîæåø óïåâíèòèñÿ, ùî â òåáå º òâî¿ îñîáëèâ³ ñòîñóíêè ç Áîãîì òîä³, êîëè òè ç Íèì ðîçìîâëÿºø ³ çíàºø, ùî ³í òåáå ÷óº é â³äïîâ³äàº. Òè ìîæåø ñêàçàòè Áîãîâ³: «Áàòüêó, ìåí³ âàæêî...», àáî «Òàòó, äîïîìîæè ìåí³, áóäü ëàñêà...», àáî «Òàòî÷êó, ÿ Òåáå ëþáëþ...» À ïîò³ì ùîñü ìຠâ³äáóòèñÿ. Àäæå, ÿêùî Áîã º, ³í ïîâèíåí ÿêîñü â³äïîâ³ñòè, êîëè äî Íüîãî çâåðòàþòüñÿ? ßê òè ãàäàºø?
Історію про Хлопчика Ісуса читай у Біблії, Євангеліє від Луки 2:42-52 bibleonline.ru/bible/ukr/42/02/
а Йосип її утішав. Вони обоє дуже тривожилися. Довелося їм повернутися в Єрусалим. Але як знайти в місті Ісуса? Йосип і Марія шукали його всюди. — Ви не бачили Хлопчика? — запитували вони. — Йому дванадцять років... — Ні, тут Його не було, — відповідали люди або просто хитали головами. Так минуло три дні.
ВЕЛИКОЇ КНИГИ
10
Ï
Чотири вежі над фасадом Страстей Христових присвячені апостоламєвангелістам.
обував я, Жоржик, в Іспанії в місті Барселона, де знаходиться храм Святого Сімейства. Подивився я на цей храм і пригадав, як на березі моря я будував пісочний замок.
Пісок скочувався з долонь разом з водою, Автором застигав — і з’являлися химерні башточки, Сімейства проекту храму Святого сходи, проходи. Цей храм у Барселоні дуже ніо Ґа уд і бу в ар хіт ек то р Ан то нагадав мені той пісочний цей 1926). За задумом Ґауді — 52 (18 замок: незвичайний такий, як на книгу храм мав бути схожим Порах застиглий пісок. сторінки у Євангелії, у якій кам’яні скільк й, Цей храм почали будуи не життя уже б років розповідають про зем удуєт вати давно — 1882 року, ення і ь ця сп Христа від Його народж оруда ся і ще не завершили. По. до вознесіння. волі будується храм. Я ось на що звернув Кажуть, що грошей не уді ш, увагу: архітектор Ґа Ти знає вистачає. У любив Боже творіння. такий За вхід у недобудований храм беруть хто ектор? о ен аж бр зо його архітектурі хіт близько 15 євро з кожного відвідувача. ар их іш багато найрізноманітн Та, мабуть, грошей усе-таки укрослин, тварин, птахів, фр вистачить, бо вже відомо, тів. що будівництво храму буде завершено 2026 Порахуй, ків о р и к ь року. скіл ся меть будувати . да ця спору
дн З’
ія
схожі фотогра и фі м
ю
т
юнок.
На яку рослину схожі основні вежі фасаду?
На яку істоту схожі кручені сходи всередині дзвіниці?
мал
ай
лі
н
Малюнки Марини Н., 13, і Насті Н., 11, Дніпропетровськ, Україна
Що тобі нагадують внутрішні колони храму?
а
Які рослини зображені на верхівці цієї вежі?
Фото НК
11 11
Які червоні плоди зображені на верхівці колони?
b.-( $./., # >2< $S2?,: МАХШ Центр просвітницьких програм e-mail: cep@acsi.org +38 (044) 443 03 33
На цій сторінці є тільки дві цифри. Це число — відповідь на запитання про єврейського хлопчика.
12
Ó
певнена, цей звір тобі добре знайомий, любий читачу. І якщо з вовком ти не зустрічався в лісі, то міг бачити його в зоопарку або заповіднику. З мультфільмів і казок ти знаєш, що це дуже злий та нетямущий звір. Люди завжди боялися вовків, бо вони нищать диких тварин, худобу й навіть можуть накинутися на людину. Проте це лише поверхневий погляд.
ди те, Не завж м ться на є а дних вовків переслідувала її д и в що равді коня. Справді, бувало, лісові п с а н , поганим не. розбійники загризали допога Скарати чи помилувати? Коли уважніше придивитися до вовків, то стане зрозуміло, що вони майже ніколи не нападають на людей. Напевно, таке траплялося дуже давно, коли холодною зимою людина їхала на санях і зграя голо-
машніх овець або кіз, однак різні паразити та хвороби теж нищили худобу, тому не варто винуватити в усьому вовків. Звичайно, вовк хижак. Він харчується іншими тваринами, але полює лише на слабих і хворих. Навіть маленьке оленя, якщо воно здорове, може втекти від вовка. На Алясці, в одному заповіднику, люди знищили всіх вовків, щоб інші тварини жили вільно. Олені змогли спокійно розмножуватися. Та за декілька років їх поголів’я настільки збільшилося, що вони поїли й витолочили весь лишайник на пасовищах. Оленів обсіли хвороби, хворі заражували здорових — і череда почала швидко вимирати. Довелося знову розводити вовків, доки все не стало на свої місця. Вовки вміють усміхатися, і часто під час улюбленого заняття — коли вони вовтузяться один з одним — можна бачити на їхніх мордочках усмішку.
howlingforjustice.w ordpress.com
bestwallpapers.net.ru
З
ЕМ
А ти про це знаєш? Якби не опущений донизу хвіст, вовка можна було б сплутати з великим собакою. Однак жоден пес не має таких великих лап із зібраними пальцями, та й хвіст собаки тримають закрученим догори. Вовки неабиякі модники й обирають оригінальні костюми: хто з сріблястим коміром, хто з чорною або коричневою смугою вздовж спини. Мешканці Півночі віддають перевагу світлому вбранню, ті, хто живе на Півдні, — темному. Справа стосується не лише смаків — маскування також важливе. У кожного з них своя неповторна хода та стать, як у людей, і досвідчений дослідник завжди впізнає вовка, якого він уже зустрічав.
лаштованому серед коріння в глухій гущавині лісу, у березні або квітні народжується від двох до восьми сліпих вовченят. Очі у них розплющуються тільки на двадцять другий день. Спочатку вони ростуть дуже помалу, але потім набирають вагу й силу дуже швидко. Маленькі вовченята полюбляють гратися один з одним. Мама вовчиха дуже ніжна з ними й терпляча. Часто вовченята деруть дорослих так, що клапті летять, та вовки терпляче зносять ці ігри — адже дітвора росте й навчається. Вовченята досить миролюбні й майже ніколи не б’ються. Вони допитливі дослідники. Однак їх легко налякати: навіть звичайний заєць може видатися їм жахливим, великим вухатим страховиськом, а яка-небудь незнайома гілка чи яскрава квітка, розгойдувана вітром, змушує кинутися врозтіч. Та потім цікавість перемагає страх, і згодом вовченята починають розуміти, що ці предмети годяться для гри. Слід зауважити, вовки вміють радіти простим явищам природи. Вони радіють, коли відтане перший клаптик землі, тішаться, коли на деревах
Ближче до лігва Неподалік від струмвк має ка (вовки бага- Кожний во юм. то п’ють), у завій кос т ів с тишному лігві, обшканц
, У ме світлий — і ч о н . Пів темний — я н д в Пі
Л
з’являються листочки. Зовсім як люди. Це аж ніяк не все, чим відзначаються вовки, і якщо ти поцікавишся, то й сам змоordpress.com
howlingforjustice.w
Малюки дуже люблять старших, вони обіймають, цілують їх, лижуть. Дорослий вовк від таких пестощів віддає їм усю їжу, відригуючи зі шлунка навіть те, що хотів залишити собі.
жеш дізнатися багато дивовижного й надзвичайного про цих тварин, читачу. І нехай наша невелика розповідь нагадує тобі, що не варто поспішати судити когось або звинуватити, а краще вивчити, зрозуміти — і, можливо, те, що здавалося нам поганим, виявиться зовсім не таким.
Малюнок Софії Андріюк
Поміркуймо разом Разом поміркуймо над цим. Бог усе розумно передбачив у природі. Він створив рівновагу між хижаками і жертвами. Коли люди вирішили винищувати вовків, лани почали потерпати від навали зайців, оленів, лосів. Дерева теж гинули, бо взимку ці тварини їли кору дерев. А якщо винищувати оленів чи зайців? Вовки ш у ина б у Д а н я л катиУ муть здобич у селянських обійстях. Тому не завжди те, що видається нам поганим, насправді погане. Нам просто багато що невідомо, і лише Бог знає все про всіх і може обернути зло на добро.
13
Я
ГО
ПОД
НЯ
С
14
Люди сьогодні не розуміють мови звірів і птахів.
Люди перестали розуміти одне одного.
Вони не розуміють Бога.
Малюнки автора
Чи зможе Максим цього навчитися?
лексє Алла А
Ì
узика сільського ранку суттєво відрізняється від міської. Тут, замість ревіння моторів і сигналів автомобілів, мукали й бекали тварини. Півняче «ку-ку-рі-ку-у-у!» зливалося з ніжним співом солов’я й скрекотінням сороки. Максиму було незвично. Туга стиснула його серце. Немає мами, немає улюбленої кімнати, немає голуб’ятні. «Час вставати, потрібно нагодувати голубів», — подумав хлопчик. Фимко з нетерпінням чекав свого хазяїна. Голубок нудь-
єва
гував. Раніше в місті він зі своїми братами й сестрами літав куди хотів, і тільки на ніч Максим зачиняв голубів, щоб ніхто не нашкодив його пернатим друзям. Але відколи вони приїхали в село, Максим не випускав птахів. Він годував, напував, гладив кожного птаха, розмовляв, лікував хворих, оглядав пташенят. Фимко сумував за блакитним небом, за чистим повітрям. Голуб сидів на жердинці, журливо схиливши голівку. Фимко-дружок Максим поліз на горище. Нагодувавши голубів і попес-
b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Відродження» revival-ua.org %-mail: info@revival-ua.org +38 (0569) 50 50 71
тивши кожного, він, нарешті, узяв на руки Фимка. Хлопчик ніжно пригорнув голубка до щоки й промовив: — Сьогодні я випущу вас політати. Але ти призначаєшся за старшого. Запам’ятай, тепер ми живемо тут, а не в місті. Це твій дім, тому вся голубина зграя повинна повернутися на це горище. Фимко подивився на хазяїна. Максим долонею притримував його за грудку й раптом відчув, як маленьке голубине серденько затріпотіло. — Ти розумієш мене, — здогадався хлопчик, — ти все розумієш. Тоді послухай. Це тепер твій дім, погодься, він набагато кращий і просторіший, ніж міська голуб’ятня. Головне, що ми разом! Фимку, друже! Я хочу, щоб ти був зі мною. Ти звикнеш, тобі сподобається тут жити. Фимко дивився на свого друга то одним, то другим оком, потім ніжно гулькнув. — Мені здається, що ти згідний. Правда? Дай знати. Голуб заворкотав. І вигляд у нього був уже не такий серйозний, швидше грайливий.
Тоді він би багато чого розповів йому: про те, що він задоволений новим ситним життям, що одного разу за— Ну, ледве не потрапив у капкан, тоді лети, поставлений хазяйкою, що — сказав Макголуби дали йому притулок і сим, відчиняючи навіть довірили обігрівати дверцята горища. майбутніх пташенят, Фимко й усі його подоки мама-голубка братими, молоді й старі, розминається на вилетіли й закружляли над волі. Але найдомом. більше йому Пацючок у гнізді голубки хотілося Максим із захопленням розподивився на зграю. Він міг вісти про би годинами спостерігати за те, що він нею, але раптом почув позаду побачив там, у шурхіт. Хлопчик різко обер- ямі, куди Максим провалився. Якби Максим тільки розунувся, й те, що він побачив, змусило його засміятися. Із мів пацючка! Але Максим не солом’яного гнізда, у якому розумів, тому що з того часу, як Єва надкусила плід життя лежало два голубиних й смерті, люди перестали яйця, вилазив сонний розуміти звірів. Та що пацючок. Він був увесь Пацючтам звірів, люди пеобліплений голубикові теж рестали розуміти ним пухом. Пацюхотілося, одне одного, а чок, побачивщоб хазяїн його головне — ши Максима, розумів. Тоді він вони перезу пинився, розповів би йому про стали розузапитально те, що голуби міти Бога. Але дали йому дивлячись на про це Максиму притулок... ха зяїна. Звірок ще належало дібув готовий негайно знаватися в процесі зникнути, якщо щось дорослішання. піде не так. Але Максим, усміхнувшись, сказав: Змовники — Виспався, добре тобі під — Максиме! Агов, де крилом голубки? Тепло? Ну, ти? — це Пашка зранку ти й жук. Улаштувався як пан, вирішила відвідати друга. удень тобі бенкет, уночі пухоМаксим швиденько зліз ва перина... Гаразд, іди їж. з горища й підбіг до хвіртки. Пацючок немовби чекав за— Тихіше, тітка почує! прошення, підбіг до годівниці — Вона тебе лає за мене? й заходився гризти зернятка. — запитала дівчинка. — Я бачу, — сказав Мак— Ні, лає, тільки коли сим, — що ти мене теж добре ледарюю. розумієш. Шкода тільки, що — А-а-а... так я ж у справі. твоя мова мені недоступна. Мама сьогодні знову їде до Хотів би я знати, про що ти зараз думаєш. Пацючкові теж хотілося, щоб хазяїн його розумів.
Д
ПРИ ГО
И
міста, там у неї справи якісь. Попередила, що повернеться пізно. Давай сьогодні спустимося в яму. — Тітка заборонила туди лізти, боїться, що земля й далі обсипатиметься, — сказав Максим. — Подумаєш, заборонила. Мені теж мамка на вулиці бігати заборонила. Так хто ж довідається? Тітка твоя теж у місто їде. Вони разом о десятій автобусом вирушають і повернуться тільки пізно ввечері. — Максиме! — покликала раптом тітка Тоня. — Іду! — гукнув Максим, а Пашці прошепотів: — Потім поговоримо. — Гаразд. Я прийду, коли вони виїдуть. — Давай! Пашка побігла, а Максим пішов до тітки.
15
16 Здавна оливкові гаї поширені в Італії, Іспанії, Греції, на Кіпрі, в Ізраїлі й інших країнах Середземномор’я, а також у Малій Азії й Ірані. Цвіте олива дрібними запашними квіточками. Урожай збирають двічі на рік, у жовтні — оливки, а в грудні — маслини.
Середня тривалість життя оливкового дерева — 500 років, але деякі дерева живуть понад 1 500 років. Уважається, що вік оливкових дерев на Оливній горі в Єрусалимі перевищує 2 000 років. Під віттям цих олив у Гефсиманському саду молився Христос.
, и н
Фото НК
и л с а а м н i ж в е о р м е д е а н н и ь Висят а з’ їст єш зна им и Ч и, ч я т тьс ю ід зня вки в ? і р від оли слин ма
Віра Фесянова гіркоту плодів не можна перебити ні солодким, ні кислим. Тому їдять лише Рідке золото З маслин вичавлюють консервовані оливки. Щоб позбутися гіркоти, плоди олію — запашну й ледь сомиють, засипають сіллю або лодкувату. Античний поет заливають соляним розчином Гомер називав оливкову олію без спецій, потім кон- рідким золотом. Дивно, але сьогодні оливсервують. кову олію роблять майже так само, як у старозавітні часи. слова. веди ці б Кісточку разом із м’якоттю о и й д й маслин спочатку роздавлюють, а Зна олія оливка потім поміщають під віджим extra єлей прес. Щоб одержааромат virgin прес ти один літр олії, сіль pure м’якоть потрібно облітр olive робити п’ять oil кілограмів оливок!
Î
ливки ростуть на гарних і могутніх вічнозелених деревах зі сріблястим листям. Хто здогадався використовувати оливки — невідомо. Адже оливки не можна їсти просто з дерева — вони гіркі. Стійку
b.-( $./., # >2< $S2?,: Товариство євангелізації дітей %-mail: cefukr@irpen.kiev.ua +38 (04597) 6 27 02 t *1: +38 (04597) 5 67 47
НА ЗДОРОВ’Я!
17
Перевірено часом У Біблії олива — символ відродження, добробуту й миру. Голуб, якого випустив Ной, приніс мешканцям ковчега оливковий лист як знак закінчення всесвітнього потопу. У давнину з оливкового дерева виЩо готовляли корое так ? р т е лівські скіпетри. скіп У Єрусалимському Відп храмі, збудовапере овідь на дост ному без вікон, сто анн рінц
і.
ій
Фото НК
сть кре лія замі
му
оливкову олію використовували для світильників, що постійно горіли. Пригадуєш розповідь про доброго самарянина? Він урятував чоловіка, побитого розбійниками, обробивши його рани вином і цілющою оливковою олією, яка давнину вватамувала біль і загоювала жалося, що вилити єлей корани. му-небудь на голову — означає побажати йому радості Єлей радості й щастя і виявити особливу Єлей — освячена оливкова дружбу й пошану. олія з домішками пахощів. У
îО ³íè é êîìï ì à ³ò â à í ³çìó. àãàò³ Îëèâêè á îñÿòü êîðèñòü îðãàí î í è è í ,ù ïð íåíòè, ùî èâîê âõîäÿòü ðå÷îâè é. îë ñòå Äî ñêëàäó ñòó é çì³öíåííþ êî àãຠî ì ð î ï ü ñïðèÿþò òàêîæ äî àí. À ³ÿ ë î à â ð Îëèâêî ïîð³ç³â ³ îäðÿïèí, ï àëèëàñÿ þ í í º çàãî í³ëà é çàï î â ð å ÷ î ï å üñÿ, — ÿêùî â òåá äóæå ñóõà é ëóùèò ë³þ î ëèâêîâó î î øê³ðà, àá é ó â î ò ñ èêîðè ñì³ëèâî â ó. åì ü îëèâçàì³ñòü êð äàòè ê³ëüêà êðàïåë ñòîî è Ìîæåø ä àáî âèêîð ñêè ü í ó ï ì à â ø ì³ñòü ìà êîâî¿ î볿 ó îë³þ çà â î îº ê â è ë î òóïîâî òâ ñ âóâàòè î ï ³ — óñÿ äëÿ âîëîñ àíå ì³öíèì ³ áëèñê ò ñ ÿ ñ ñ âîëî ÷èì.
Якою олі ю маслити? Extra Virgin Olive Oil
Îëèâêîâà îë³ÿ íàéâèùî¿ ÿêîñò³ ïåðøîãî õîëîäíîãî â³äæèìó, ïîâí³ñòþ íàòóðàëüíèé ïðîäóêò.
Äóæå äîáðà
Virgin Olive Oil
Îë³ÿ âèñîêî¿ ÿêîñò³, îòðèìàíà ïðè äðóãîìó õîëîäíîìó â³äæèì³, ïîâí³ñòþ íàòóðàëüíèé ïðîäóêò, âèãîòîâëÿºòüñÿ ç îëèâîê íèæ÷î¿ ÿêîñò³, í³æ îë³ÿ «åêñòðà â³ðäæèí».
Olive Ðure Oil
Ñóì³ø ðàô³íîâàíî¿ îëèâêîâî¿ î볿 é î볿 «â³ðäæèí» ó ð³çíèõ ïðîïîðö³ÿõ.
Äîáðà
Olive Pomance Oil
Âèãîòîâëÿºòüñÿ ç ðîç÷èíó, ùî çàëèøèâñÿ ï³ñëÿ î볿 «â³ðäæèí», éîãî î÷èùóþòü ³ çì³øóþòü ç î볺þ «â³ðäæèí».
Зрілі оливки забарвлені нерівномірно: бочок, звернений до сонця, яскравіший і темніший — він достигає швидше, а той, що ховається в тіні, — блідніший. Колір зрілих плодів залежить від сорту: маслини бувають і зеленого, і червонясто-коричневого, чорного й навіть темно-фіолетового кольору. І олія виходить найрізноманітніших відтінків: від золотавого до жовтого, світло- й темно-зеленого і навіть смарагдового.
Íàéêðàùà
Íå äóæå äîáðà
Фото Іллі З., Австралія
Збирають оливки найчастіше вручну, але іноді механічним способом — граблями спеціальної форми. Використовують також особливий механізм, що обхоплює стовбур оливи й трясе її. Усі недозрілі оливки зеленого кольору. Чорні й фіолетові сорти в період дозрівання темніють, а зелені так і залишаються зеленими.
18
і дружб у м и , н очима Голов о щ , те зу буває о, ти відра в и ш. можл обачи ю п е н й іс т внішн же о з д і П о аки м обре задир р ися хо т а в о зах . серце
Уляна
Дубин
а
д р е ужити взим ку р б о д Чи
Їдальня для пташок ойно сипонув перший сніг, з дому винесли годівничку й почепили на гілці. Звичайно, від снігу та холоду в ній не сховаєшся — ні шпаківня, ні гніздо. Дах є, а стін нема, лише стовпчики дах підпирають або, навпаки, підлогу тримають. Проте пташки добре знають, що можна знайти в оцій ось штуковині. Першою примчала білобока Сорока — вона ж бо свого не проґавить — і зацокотіла своїм гострим носом по дерев’яній підлозі. Вже кого-кого, а Сороку не сплутаєш з жодною пташкою. На боках пір’їни
Щ
у неї білі, а голова, крила та хвіст чорні. Хвіст дуже гарний, це слід визнати. Недаремно вона ним пишається. Довгий, прямий, наче стріла. Пір’я на ньому не просто чорне, а з зеленим полиском. Втім це ще не все. Її хвіст знаменитий, бо на хвості Сорока приносить різні надзвичайні дивовижні лісові новини. Отакечки.
Кмітлива Та поки полишимо Сороку, бо в пташиній їдальні з’явилася нова відвідувачка. Тобі вона добре знайома, мій маленький читачу. Мешкає вона в парках і садах. Однак зараз, коли все вкрите снігом, їй дуже важко знаходити їжу. Тому вона сміливо заходилася цокати своїм коротеньким дзьобом по дну годівнички поряд із Сорокою. Дуже жвава та спритна пташка. Частенько вранці я чую тихий стукіт у віконце. Це пташка з сіренькою спинкою й зеленим черевцем, яке поділене темною стрілкою посередині, шукає в шпаринах рами комашок, павуків
n-( /.,.# >2 $%2?,: Международный детский благотворительный фонд «Абетка життя» abetka.info e-mail: office@abetka.info +38 (044) 468 93 43
у з
19 та мух, що сховалися там. Несподівана Постукає, постукає й відле- небезпека тить. Ти впізнав її, друже? Сорока розсердилася, а Правильно, це — Синичка. Синичка засудила його. Моторна і смілива пташка. Соромно зробилося Горобцеві, він похилив голову Сірий задирака й мовив: Пр-рх! Хто це так стрім— А я... гадав, ви проко приземлився в пташиній женете мене, не дозволите їдальні, вона навіть захитамені подзьобати. Отож і... лася, і трохи не розсипалися — І проженемо, якщо крихти й зернята? Сорока лементуватимеш дарма, — й Синичка відразу зрозубуркнула Сорока. міли, хто це. Лише Горо— Не буду, — тихенько відповів Горобець і заходився до їжі.
о р го
залишився в годівничці? А він сидить, крила розчепірив, пір’ячко — йоржиком, уважно дивиться й чекає. Кіт пробирається до нього — з сучка на сучок, з гілки на гілку. От-от Горобця вхопить.
д а ? з и ю р о а к м е бц
бець може зчинити такий гармидер. І начебто зовсім непоказний птах: сіренький, з темними цяточками на спині, на шийці — чорна пляма, а який бешкетник цей Горобець. Щойно прилетів, і відразу: — Я тут начальник! — Ще чого, — протріщала Сорока, — начальник знайшовся. От як довбону тебе у тім’ячко — і пірр’ячка не позбир-раєш. — Ах, ох! — запищала Синиця. — Тільки без сварок та бійки, прошу. Горобчику, знаю, що і ти голодний. Але навіщо ж заводитися? Це до добра не доведе. Зернят та крихт тут усім вистачить, а ти дарма бучу вчинив.
Їсть, а краєчком ока зиркає на сусідів: може, хто з них битися надумається. Обережний. Усі вони такі, горобці, бо самі задерикуваті. Так і дивись, щоб хто не налетів і бійку не затіяв. Отож Горобець і оглядається уважно довкола. І раптом як заверещить: — Ґвалт! Ґвалт! Кіт! Веселе закінчення Миттю злетіли Сорока й Синичка хто куди, дивляться вниз: і справді скрадається по гілляці великий чорний кіт з білою манишкою на шиї і в білих черевичках. Та чого ж це Горобець
b.-( $./., # >2< $S2?,: Товариство євангелізації дітей oed.ru e-mail: oed@oed.ru +7 (095) 719 79 36, +7 (095) 719 76 38
20
Малюнки Яни Герца
Дружба долає різні труднощі, але важливо пам’ятати: якщо ти шукаєш друга без недоліків, то залишишся без друга.
А Сорока похмуро мовила: — Шкода, шкода, не зможемо ми тут більше поласувати. Кіт і завтра, певно, навідається. — Ні, — зацвірінчав Горобець, — нічого боятися. Гілки затонкі для нього. Я тому й залишився в годівничці, щоб подивитися, добереться він до неї чи ні. Здивувалися Сорока й Синичка з такої кмітливості. А потім разом попросили: — Тоді будь у нас за вартового. Бачимо, око у тебе пильне. — Охоче, — погодився Горобець, — тоді й ви знайдіть собі роботу. — Я стежитиму, коли корм підсипають, і вас кликатиму, — вирішила Синичка. — А я буду новини з лісу приносити, — затріщала Сорока. З тим і розлетілися.
А гілочки дедалі тоншають. Кіт уже повільніше, уже обережніше прокрадається. Та раптом гілка під ним увігнулася, і покотився він сторчголов з дерева в замет. Оце кумедія! А такий бундючний був… Ох і сміялися пташки! Горобець регоче: — Чирики-ки-ки, чирикики-ки! Синиця заходиться: — Ч’юїть, ч’юїть, ч’юїть! А Сорока за боки вхопилася і тріщить: — Ча-ча-ча, ча-ча-ча! Такий галас здійняли! Кіт хвоста підібгав і майнув за паркан. Вартовий горобець А пташки знову зібралися в пташиній їдальні. — Дякую, Горобчику, що попередив нас вчасно, — пропищала Синичка. b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитяча місія childrenmission.net e-mail: chikdrenmission@mail.ru
Мирімося! Іноді й ми сваримося з друзями лише через те, що нам здалося, ніби вони хочуть поглузувати з нас або образити. Трапляється таке? Мій маленький друже, знайди можливість усе виправити й повернути мир. Поміркуй, чим ти можеш допомогти друзям? І не поспішай засуджувати друзів. А якщо друзі справді відвернулися від тебе, то пам’ятай, що у тебе є Друг, Котрий постійно з тобою, Котрий любить тебе. Він не захоче тебе скривдити чи покепкувати над тобою. Це — Ісус. Він радий поговорити з тобою завжди: коли ти радієш або сумуєш, коли ти плачеш або смієшся. Він може дати тобі добру пораду, як ставитися до інших людей. Лише попроси Його про це.
+38 (044) 550 26 64, +38 (097) 742 51 82, +38 (063) 136 05 53
ТУЄМО САГО МО С Т І Й Н О
21
Чи стрічав ти коли-небудь сніговика-лижника? Ніколи? Сніговика на лижах можна зліпити й удома. Головне — виготовити для нього лижі. І причепурити: підібрати шарфик до лиця, надягти кумедну шапку. А ще не забудь дати йому лижні палиці. І твій сніговик, як живий, зможе проїхатися на лижах. А потім, після лижної прогулянки, почастуйся сніговиком. Смачного!
Тобі буде
потрібно
ру рдого си е в т г 0 0 1 арене яйце в ка петруш з е н майо оливки ь ий перец солодк на моркви а к м соло о печив огірок
cн
іг
ов
ах
Òåêñò ³ ôîòî Õðèñòèíè Êóçüìåíêî solodke.com
ж
ли
на
ик
М
чи
ь т
3
о г
и р
Порядок виготовлення
1. Сир і білок вареного яйця натерти на тертушці, додати нарізану петрушку, столову ложку майонезу й усе перемішати. 2. Сформувати дві кулі: одну більшу, другу трохи меншу. 3. Нарізати огірок уздовж на 4 частини — це лижі. Покласти більшу кулю на дві скибочки огірка, зверху — меншу кулю. 4. З солодкого перцю зробити шарф, з оливки — очі, з морквини — ніс. На голову сніговика надягнути шапку з печива й жовтка. Соломку прикріпити з боків.
b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Притулок Доброго Пастиря» shelter.dn.ua +38 (06232) 71 271
22 білу спинку, білі лапки, білі вушка та... Так, і обов’язково білий хвостик! Марсику здавалося, що його ніхто не помічає, а ось на молодшу Мурку всі звертають увагу. Люди її частіше гладили по спинці, а мама Кішка ретельніше вилизувала язичком. Невже сестричку всі люблять більше? З розпачу Марсик навіть подер кігтиками постілку, на якій спала Мурка. — У всьому винне забарвлення, — вирішив Марсик і почав думати, як йому теж зробитися білим.
З неба пада ... шерстка
ß
кщо ви побачите на вулиці маленьке чорненьке кошеня — це Марсик. У нього чорна спинка, чорні лапки, чорний хвостик... І біла плямка на грудці — ніби святкова краватка. У Марсика жовті оченята й білі вусики. Ось який він гарний котик! Тільки сам він цього ще не розуміє... — Чому я не білий, як моя сестричка Мурка? — питав себе Марсик. — Я теж хочу
Ось так одного разу він лежав біля віконечка, дивився на вулицю й міркував... Раптом за вікном почало падати на землю щось біле, м’яке, пухнасте. Гілки дерев, що були чорними, побіліли, і різнобарвні машини на сусідній стоянці теж зробилися білими. — Няв! Так це ж падає біла шерстка, — підхопилося кошеня. — Моя біла шерстка! Двері в кімнаті були зачинені. Марсик метався з кутка в куток, шукаючи хоч який-небудь вихід. Скоріше б опинитися у дворі! — Няв! Ня-я-я! — розхвилювалося кошеня. — Відчиніть двері мені-і!.. — Що трапилося, мій котику? — прокинулася мама Кішка. — Тебе хтось образив?
Марсик — зовсім ще маля. Точніше, кошеня. Він народився восени, і ця зима в його житті перша. Марсик багато чого бачить уперше і ще не все розуміє. Йому подобається пізнавати світ. От і трапляються з ним різні історії... — Мамо! За вікном падає біла пухнаста шерстка! — відповів Марсик. — Я хочу надвір! Я хочу стати білим! — Мій любий, це сніг, — муркнула мама. — Надворі холодно. Лягай краще поруч... Не встигла м а м а доказати, коли до кімнати зазирнула Аня. Дівчинка почула голосне нявчання й стривожилася за котенят. Марсик, скориставшись моментом, непомітно прослизнув у коридор. А тим часом до будинку заходив Анин тато...
ь н е л а М нен чор ар М і р е ш ві
Біла спинка Ох вже ж і тішився Марсик снігом! Він був дуже задоволений, що зумів вибратися надвір. Навіть не відразу відчув, як мороз щипає його носик. Усе довкола зробилося таким гарним! Кошеня дуже хотіло, щоб сніжок прикрасив і його. Щасливий Марсик стрибав по двору й підставляв снігові спинку, хвостик, вушка...
b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитячий центр соціальної реабілітації mispos.ru +7 (495) 544 37 65; +7 (495) 233 48 91; +7 (495) 233 48 85 t *1: +7 (495) 544 37 65
23 ця тепле молочко. Поряд на колінах сиділа Аня й гладила його тремтячу від холоду спинку, яка чомусь знову стала чорною. — Я така рада, що ти знайшовся! — примовляла дівчинка. — Будь ласка, більше не тікай. Ти моє улюблене, найкраще у світі чорне кошеня! — Няв? — Марсик підвів голівку й поглянув на дівчинку здивованими жовтими оченятами. Більше він нічого не сказав — йому зробилося дуже соромно... А потім Марсика довго й старанно вилизувала мама. Поряд стрибала з радощів Мурка. Вона вже давно пробачила братикові зіпсовану постілку. Мама та сестричка були дуже щасливі, що їхній любий Марсик повернувся.
— Ма-арсику! Котику! — раптом пролунав знайомий голос. Це Аня шукала свого пухнастого друга. «Тепер вона мене не впізнає! — подумало кошеня. — Адже я зробився білим, як Мурка. Та й здивуються всі вдома!..» Марсик задер хвостик і підстрибом побіг до хазяйки, весело нявкаючи на весь свій маленький ротик. — Марсику! — кинулася до нього дівчинка. — Я так тебе люблю! Чому ти від мене втік?.. — Няв?! — Кошеня вражено відскочило вбік. — Та я ж... Я зовсім не Марсик!.. Марсикові уроки У МарсиСправді, завдав же він ка була їм тривоги... І чому тільч о р н а ки не послухався маму? с п и н - От і Аня через Марсика ка, а у плакала, а він ще й обмене вона — манути її намагався. Аби лише дівчинка на морозі не біла!.. Аня, звичайно, не зрозумі- застудилася! Марсик і сам постарається не ла, що нявкнуло захворіти — так кошеня. Утиразакоцюбли на Причина в ючи рукавичкою вулиці лапки! сльози, вона прозабарвленні, До того ж сніг чинила двері й скажеш ти. на шерстці запросила: Ти найкращий вдома розта— Не бійся, такий, нув і перетвоМарсику, заяк є, рився на воду. ходь... Надворі говорить Бог. Мр-р-р! Як же зимно, а вдома ж неприємно! так затишно... — Марсику, Марсику… Там усі тебе чекають. Ти позаздрив Мурці? Сам Господь створив її білою, Повернення додому За декілька хвилин змерзле а тебе — чорненьким. Знакошеня вже хлебтало з блюд- чить, кожен з вас гарний
й и ьк й и к ь н к рси а б іл за а к т рс о м і кн
по-своєму. А я люблю вас однаково, — прошепотіла мама кошеняті. — І я люблю тебе. А ще — Мурку та Аню, — муркнув Марсик, засинаючи під теплою маминою лапкою. ...У день свого першого знайомства зі снігом кошеня взяло для себе багато корисних уроків. Діти, а чого з цієї історії навчилися ви?
Малюнки Анни Желізних
Олена Гармель
24
ijòè ç îáìåæåíèìè ìîæëèâîñòÿìè çà øê³ëüíîþ ïàðòîþ Ïåðñïåêòèâà 21/3
Вл
Í
Öå íàçâà ïðîåêòó, ÿêèé ó XXI ñòîë³òò³ ïåðåäáà÷ຠíàäàííÿ æèòòºâî¿ ïåðñïåêòèâè ä³òÿì ³ç òðèñî쳺þ*) 21 ïàðè õðîìîñîì (ñèíäðîì Äàóíà) â Óêðà¿í³. Ìåòà ïðîåêòó — ùîá ä³òè ç îáìåæåíèìè ìîæëèâîñòÿìè, äîñÿãíóâøè ïîâíîë³òòÿ, íå ñèä³ëè â ÷îòèðüîõ ñò³íàõ, à ìîãëè ïðàöþâàòè â³äïîâ³äíî äî ñâîãî ð³âíÿ íàâ÷åíîñò³, ñâî¿õ ìîæëèâîñòåé, çä³áíîñòåé, ïðîôåñ³éíî¿ ï³äãîòîâêè, à òàêîæ, ÿêùî çìîãà, ñàìîñò³éíî ïðîæèâàòè. Òîáòî âåñòè ïîâíîö³ííèé ñïîñ³á æèòòÿ. — І першою сходинкою в досягненні цієї мети стало відкриття експериментального класу «Радість» на базі школи-інтернату № 26 м. Києва?
— Òàê, 1 âåðåñíÿ 2011 ðîêó ï’ÿòåðî íàøèõ ä³òîê (òðîº ä³òîê ³ç ñèíäðîìîì Äàóíà ³ äâîº ä³òîê, ÿê³ ïîòðåáóþòü êîðåêö³¿ ðîçóìîâîãî ðîçâèòêó) ðàçîì ç ðåøòîþ ïåðøîêëàñíèê³â ñ³ëè çà øê³ëüí³ ïàðòè. Çä³éñíèëîñÿ òå, ùî âèíîøóâàëè ðîêàìè: ä³òè ³ç ñèíäðîìîì Äàóíà ñòàëè ñïðàâæí³ìè øêîëÿðàìè. Àäæå *) Трисомія — наявність трьох хромосом замість нормальних двох.
äëÿ áàãàòüîõ áàòüê³â, ÿê³ âèõîâóþòü ä³òåé ³ç ñèíäðîìîì Äàóíà, íàâ÷àííÿ â øêîë³ çäàâàëîñÿ, à ìîæëèâî, ùå çäàºòüñÿ íåðåàëüíèì. Òàêèõ ä³òåé àáî âçàãàë³ íå áðàëè äî øêîëè, àáî âîíè ïåðåáóâàëè íà ³íäèâ³äóàëüíîìó íàâ÷àíí³. Òîáòî áóëè âèîêðåìëåí³ ç äèòÿ÷îãî ñåðåäîâèùà. — З якими найбільшими проблемами стикаються діти з синдромом Дауна та їхні батьки?
— Íàðàç³ ÿ ñï³ëêóþñÿ ç òàêèìè áàòüêàìè, ÿê³ â³ðÿòü ó ñâî¿õ ä³òåé, íå çàëåæàòü â³ä äóìêè îòî÷óþ÷èõ ³ ðîáëÿòü óñå ìîæëèâå òà íåìîæëèâå äëÿ òîãî, ùîá ¿õí³ ä³òè äîñÿãëè óñï³õó, ðåàë³çóâàëè ñâî¿ ìîæëèâîñò³, çä³áíîñò³. Âîíè ðîáëÿòü ñâî¿õ ä³òåé ùàñëèâèìè. Ö³ áàòüêè íå ñïðèéìàþòü ñâî¿õ ä³òåé ÿê ïðîêëÿòòÿ, à ÿê áëàãîñëîâåííÿ. Àëå ÿêùî âèéòè çà ìåæ³ íàøîãî êîëà, òî, çâè÷àéíî, ïî÷óºø ïðèíèçëèâå: «Êëàñ Äàóí³â». Ñïî÷àòêó ìåíå öå îáðàæàëî é îáóðþâàëî. Òåïåð ÿ ñïîê³éíî ðåàãóþ íà ö³ ñëîâà, âîíè ìåíå íå õâèëþþòü. Íàâïàêè, ìåí³ øêîäà ëþäåé, ÿê³ òàê äóìàþòü, ó íèõ ïðîñòî îáìåæåíèé êðóãîç³ð òà íàäòî íèçüêèé ð³âåíü åìîö³éíîãî ñïðèéíÿòòÿ îòî÷óþ÷îãî ñâ³òó.
7.
«Одного разу я стала свідком такої ситуації. Це відбувалося на дитячому майданчику. Гралися діти, і серед них був дорослий хлопець, але рівень його розумового розвитку відповідав віку восьмидев’ятирічної дитини. Мені було боляче дивитися, як хлопчаки знущалися з нього. Цей юнак досить швидко зрозумів ставлення до себе. Ми почали з ним спілкуватися, і він запитав: «Чому вони такі злі?..» У житті кожної дитини рано чи пізно настає момент, коли вона потрапляє у середовище, відмінне від її сім’ї, і змушена адаптуватися до нових умов. Але іноді така адаптація стає
Асист ент учите ля Ок сана Захар о Сергіє ва з м С., 7 .
аталіє Іванівно, розкажіть, будь ласка, що таке «Перспектива 21/3»?
П., ада
— А якими для Вас є ці діти?
— Ö³ ä³òè íå ìèñëÿòü çëà, âîíè äîáð³, ëþá’ÿçí³. ¯õíÿ õàðàêòåðíà ðèñà — öå âïåðò³ñòü. Àëå ÿêùî ¿¿ ðîçãëÿäàòè ÿê íàïîëåãëèâ³ñòü òà ö³ëåñïðÿìîâàí³ñòü ³ ïðàâèëüíî
b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародна благодійна організація «Погляд» vzglyad.org.ua %-mail: vzglyad@vzglyad.org.ua +38 (044) 256 41 17, 4 *1: +38 (044) 256 41 25
ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ
25
якщо з ними правильно займатися? Петрик В., 8.
н Окса
., 8. ка М
надто болісною, особливо, коли дитина має певні вади або особливості розвитку, як наприклад, синдром Дауна. На жаль, труднощі виникають не лише на рівні дитячого колективу, що можна було б «списати» на емоційну незрілість, наше суспільство загалом не готове адекватно сприймати таких людей і приймати їх як рівноправних членів соціуму». Своїми роздумами ділиться Наталія Ліщук — педагог-психолог, координатор проекту «Перспектива 21/3», один із організаторів експериментального класу «Радість», де навчаються діти з обмеженими можливостями.
Мені подобається бути в ролі вчителя. Ілля К., 7.
Òàê³ ä³òè ïîñë³äîâí³. ¯ì âàæêî îð³ºíòóâàòèñÿ â ÷àñ³, àëå ÿêùî ¿õ íàâ÷èòè ïåâíîìó àëãîðèòìó ä³é, òî ïîò³ì óæå â íèõ ìîæíà ïîâ÷èòèñÿ âïîðÿäêîâàíîñò³ òà ïîñë³äîâíîñò³. Ó öèõ ä³òåé äóæå ðîçâèíåíå ïî÷óòòÿ åìïàò³¿. Âîíè çäàòí³ ïîæàë³òè, ïðèãîëóáèòè. Öå äóæå í³æí³ òà óâàæí³ ä³òêè. Íàäçâè÷àéíî ÷óòëèâ³ é òîíê³ ïñèõîëîãè. Òàê³ ä³òè â³ä÷óâàþòü, ÿê äî íèõ ñòàâëÿòüñÿ. ¯ì âàæëèâî óñâ³äîìëþâàòè, ùî ¿õ ëþáëÿòü òà ïðèéìàþòü òàêèìè, ÿêèìè âîíè º.
— ².Ï. Ïàâëîâ êàçàâ: «Çà õîðîøîãî ìåòîäó ³ íå äóæå òàëàíîâèòà ëþäèíà â çìîç³ çðîáèòè áàãàòî. À çà ïîãàíîãî ³ ãåí³àëüíà ëþäèíà áóäå ïðàöþâàòè äàðåìíî». ijòè ³ç ñèíäðîìîì Äàóíà ïðîõîäÿòü ò³ æ ñàì³ åòàïè ðîçâèòêó, ùî é ä³òè áåç çàéâî¿ õðîìîñîìè ó ¿õí³õ êë³òèíàõ, àëå ïîâ³ëüí³øå, ôîðìóâàííÿ ïåâíî¿ íàâè÷êè, çàñâîºííÿ ïåâíèõ çíàíü ðîçáèâàºòüñÿ íà äåê³ëüêà êðîê³â. Òîáòî, ìè ïîâ³ëüí³øå ï³ä³éìàºìîñÿ íà âåðøèíó ãîðè. Ãîëîâíå äëÿ íèõ — öå â³ä÷óòè óñï³õ, òîä³ çðîñòຠ¿õíÿ ìîòèâàö³ÿ òà ïðîäóêòèâí³ñòü, âîíè ñòàþòü óïåâíåí³øèìè.
— Яким буде наступний — Що може допомогти оточуючим прийняти й по- крок у вашій роботі? Про що мрієте? любити таку дитину?
— Íàðîäíèé ïåäàãîã Ã.Ñ. Ñêîâîðîäà ïèñàâ: «² ìð³ÿòè, ³ äóìàòè... Ìð³ÿòè ëåãêî òà ïðèºìíî, à äóìàòè âàæêî...» ß ââàæàþ, ùî ³ ìè, ïåäàãîãè, ³ áàòüêè, ìð³ºìî ïðî îäíå. Ìè äóæå õîò³ëè á ïîáà÷èòè íàøèõ âèõîâàíö³â äîðîñëèìè, íåçàëåæíèìè, ùîá êîæåí ³ç íèõ çàéíÿâ ñâîº ðîáî÷å ì³ñöå, ñòàâ êîðèñíèì äëÿ îòî÷óþ÷èõ, ÿê³ á â³ä÷óëè â íüîìó ïîòðåáó. Àëå ì𳿠çàëèøàòèìóòüñÿ ìð³ÿìè, ÿêùî ìè íå áóäåìî äóìàòè òà óñâ³äîìëþâàòè ê³íöåâî¿ ìåòè íàøîãî ïðîåêòó «Ïåðñïåêòèâà 21/3», ïëàíóþ÷è ñâî¿ ä³¿ äëÿ ¿¿ äîñÿãíåííÿ. Íà ÷åðç³, ïî-ïåðøå, ñòâîðåííÿ òàêî¿ ìîäåë³ ñïåö³àëüíî¿ îñâ³òè, ÿêó ìîãëè á çàñòîñóâàòè â ³íøèõ ðåã³îíàõ Óêðà¿íè, ïîäðóãå, ïðîôåñ³éíå çðîñòàííÿ ñïåö³àë³ñò³â, ÿê³ á çìîãëè íàâ÷èòè ³íøèõ.
Надія Доля
— Áàæàííÿ é óñâ³äîìëåííÿ òîãî, ùî öå òàêîæ òâîð³ííÿ Áîæå. À ùå — çâ³ëüíåííÿ â³ä ñòåðåîòèï³â. ×îìó ëþäè ñàõàþòüñÿ, ñòîðîíÿòüñÿ ëþäåé ç îáìåæåíèìè ìîæëèâîñòÿìè? Ìîæëèâî, çîâñ³ì íå òîìó, ùî âîíè íåõòóþòü îñòàíí³ìè, à òîìó, ùî ïðîñòî íå âì³þòü ñåáå ç íèìè ïîâîäèòè, íå çíàþòü, ÿê áóäóâàòè ç íèìè ñòîñóíêè, ïðî ùî ìîæíà ç íèìè ïîãîâîðèòè — âîíè áîÿòüñÿ â³ä÷óòè ñâîþ íåñïðîìîæí³ñòü. Äëÿ òîãî ùîá öüîãî íàâ÷èòèñÿ, òðåáà ïðîñòî ä³çíàòèñÿ á³ëüøå ïðî ëþäåé ç îáìåæåíèìè ìîæëèâîñòÿìè, ïðî îñîáëèНаш перший виступ âîñò³ ¿õíüîãî ðîçâèòêó, ïðî ¿õí³ на шкільному концерті. ³íòåðåñè, àäæå âîíè ó íèõ º, ³ ñïðîáóâàòè ïî÷àòè áóäóâàòè ñïðÿìóâàòè, òî ìîæíà âèêî- ñòîñóíêè, â³äãóêóâàòèñÿ íà ¿õí³ ðèñòàòè äëÿ äîñÿãíåííÿ çíà÷íèõ ïîòðåáè. óñï³õ³â ó íàâ÷àíí³, ó ôîðìóâàíí³ íàâè÷îê òà âì³íü, íåîáõ³äíèõ ó — Чого можуть досягнути ïîâñÿêäåííîìó æèòò³. діти з синдромом Дауна,
b.-( $./., # >2< $S2?,: Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром», школа «Радість» downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost
+38 (099) 172 45 37
Ким вони стануть, коли виростуть, ці маленькі індіанці племені Оахака?
ПРИВІТ З ОБКЛАДИНКИ Продовження. Початок на с. 3
Індіанці . Оахака Альвар — найсправжнісінький індіанець, тільки ще маленький. Він із племені Оахака. Індіанці в Мексиці вимовляють це слово так: уа-хака. Плем’я Оахака складається з багатьох різних племінних груп; Альвар і його сім’я належать до групи індіанцівмасатеків. Це плем’я Флавіо, йому 13 років, і Рафаель, на рік старший від Альвара. Ще в Альвара є три сестри. Батько Альвара, Корнеліо, важко працює на соєвих плантаціях, по 10-12 годин на день. Уся сім’я Альвара в неділю ходить до церкви, Поки тато працює в полі, мати хлопчика Альвар яку збудували місіоа (ліворуч) порається по госп одарству. Сім’я нери. Альвар разом тулиться в мале нькій кімнатці, де немає навіть з іншими хлопчаками електрики. любить грати у футбол розмовляє п’ятьма і баскетбол. різними мовами та діалектами. Альвар хо- Чи задоволений дить до школи, тому, Альвар своїм крім своєї рідної мови, життям? знає ще й іспанську: Сім’я Альвара живе більшість мексиканців дуже бідно: грошей розмовляє іспанською заледве вистачає, щоб мовою. оплатити житло та Флавіо, Рафаель та купити продукти. Їжа на столі в інші Альвара дуже Альвару вісім років. проста: У нього є два тортийї, старші брати: помідо-
ри, цибуля, рис і квасоля. У маленькому будинку, де всі сплять на підлозі, немає ні
навіщо воно, якщо надворі завжди тепло? Воду привозять у цистернах. Добре, що є вода. Є церква, де можна посидіти на м’яких лавках. У церкву приїжджають гості — і це чудово, бо вони завжди привозять подарунки.
, о н б і р т о п о Щ щоб бути ? м и н е л о в о д за води, ні світла. Туалет надворі, далеко від дому. Чи можна бути задоволеним, коли на вулиці пил і бруд, а в будинку темно й тісно? Коли немає ні власної кімнати, ні роликових ковзанів, ні ігрової приставки? Альвар життям задоволений. Адже найголовніше в нього є: повітря і сонячне світло, тато і мама, брати і сестри, друзі, дім і тортийї, які можна їсти й без начинки. Він має змогу навчатися в школі. У хлопчаків є м’яч, і це велика цінність. У його країні взимку немає снігу, тому теплий одяг і взуття йому не потрібні. Взуття в Альвара немає взагалі. Та й
рати , його б Альвар ть і я л п ри с та сест етонній б а н я с грають підлозі.
І взагалі, по-справжньому задоволеним може бути зовсім не той, у кого все є, а той, хто вміє цінувати те, що в нього є.
Фото НК
26
27 Що їдять у Мексиці?
Фото НК
Традиційна їжа мексиканців — тортийї, кукурудзяні коржі. Тортийї бувають м’якими й твердими. Їх їдять замість хліба, загортаючи в них різні начинки (солодкі або солоні). Твердими тортийями, немов їстівною ложкою, можна зачерпнути супу або притримати шматок м’яса. Якщо в корж загорнути квасолю, фарш, помідори й авокадо, вийде буріто. Якщо у тверду тортийю, складену навпіл, покласти асорті з того, що є під рукою, вийде тако.
Паркінг
для тво твого автопарку
двоповерховий, з під’їзними дорогами й дорожньою розміткою Порядок виготовлення 1. Виріж одну сторону з великої коробки від сухих сніданків. Не пошкодь сторони коробки. 2. Для в’їзду й виїзду на торцях Тобі не вистачає місця для коробки зроби паркування машин? прорізи шириТобі я с ь лят Із двох коробок для ною 5 см. знадоб 3. Обклей стісухих сніданків ороб дві к сухих ни й підлогу на можна зробити ки для другому поверсі ів гараж. сніданк гаража клейкою картон п’ять уб довстрічкою або папером них тр 0 см сірого кольору. 1 жиною ка стріч й 4. Жовтим маркером е л к а к широ о кольоровий зроби розмітку на першока (аб о й г о му й другому поверхах т в о ж папір) у р о гаража. ь кол сірого р е к 5. Для колон викоий мар жовт ристай картонні труби клей ки :) діаметром 4-5 см. ин маш
СКІПЕТР — прикрашений жезл, стародавній символ влади.
Обклей картонні колони жовтою клейкою стрічкою або жовтим папером. 6. Приклей колони з країв і в центрі вирізаної картонки. Намаж клеєм верх колон і приклей другу частину розрізаної коробки. Для кращого склеювання поклади зверху важку книгу. 7. Поки клей висихає, виріж з картону чотири смужки розміром 5 х 20 см. Намаж клеєм один бік кожної смужки й приклей так, як показано на фото внизу зліва. Перш ніж твої машини зможуть запаркуватися в новому гаражі, зачекай, доки висохне клей.
Привіт, хлопчики й дівчатка! Ви любите грати у футбол? Чекаю на ваші листи з розповідями та фотографіями.
сontact@noyivark.org
noyivark.org
twitter.com/noyivark
ужечках Напиши в кр інок. номери стор
Спробуй пригадати, до яких оповідань ці ілюстрації.