Noah Ark 2022-2

Привіт!

Де ти можеш заховатися, коли тобі самотньо і лячно, читай на с. 14.

№2’2022

Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòèÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿

õðèñòèÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿.

Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³ Âèõîäèòü 6 Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Âèõîäèòü 6 ðàç³â íà ð³ê íà ð³ê.

Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ.

Íί ÊÎÂ×Åà ÊÎÂ×Åà ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ âàøî¿ ìîëèòîâíî¿

³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè ï³äòðèìêè.

Ç ïèòàíü ô³íàíñîâî¿ ï³äòðèìêè íàøîãî

Ç ïèòàíü ï³äòðèìêè íàøîãî

ñëóæ³ííÿ, îôîðìëåííÿ ïåðåäïëàòè, ïåðåäïëàòè, ïóáë³êàö³¿ ìàòåð³àë³â çâåðòàéòåñÿ ìàòåð³àë³â çâåðòàéòåñÿ

äî ðåäàêö³¿ ðåäàêö³¿.

Íàøà àäðåñà: Íàøà àäðåñà:

Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Íί ÊÎÂ×Åà ÊÎÂ×ÅÃ

à/ñ 18, ì Äóáíî, 35604, Óêðà¿íà ì.

òåë òåë. (097) 613-9040 613-9040

e-mail: contact@noyivark org

e-mail: contact@noyivark.org

www www.noyivark org noyivark.org

â³äïîâ³äàëüíèé ðåäàêòîð Ìàð³ÿ Ëåâöåíþê àð³ÿ Ëåâöåíþê

ë³òåðàòóðí³ ðåäàêòîðè Íàä³ÿ Äîëÿ, ²ðèíà Êîñòþ÷åíêî Êîñòþ÷åíêî

êðåàòèâíèé äèðåêòîð äèðåêòîð ªâãåí Âîëîñòíîâ

àðò-äèðåêòîð ³ðà Ôåñÿíîâà Ôåñÿíîâà

õóäîæí³é ðåäàêòîð Òåòÿíà Êó÷åð Òåòÿíà

ãîëîâíèé ðåäàêòîð ³êòîð Êóçüìåíêî

Íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè:

Íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè:

ßðîìèð  , 6,5, Õàðê³â–Äóáíî, Óêðà¿íà Â., Ôîòî ÍÊ ÍÊ

Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ

íà Íί ÊÎÂ×Åà îáîâ’ÿçêîâå îáîâ’ÿçêîâå.

Ïðîñèìî íàä³ñëàòè íàì îäèí íàì îäèí

ïðèì³ðíè ïðèì³ðíèê ê ïóáë³êàö³¿ ïóáë³êàö³¿.

© Íί ÊÎÂ×Åà ÊÎÂ×ÅÃ, 2022 , 2022

 «Ìèð äëÿ âñüîãî ñâ³òó». Þë³àííà Ã., 11, Äóáíî, Óêðà¿íà.

ПРИВІТ З абоОБКЛАДИНКИ, Знайомтесь: Яромир В., 6,5, Харків–Дубно, Україна Привіт мене звуть Яромир! У мене є тато, мама, дві бабусі і два дідусі. Я жив у Харкові. Це дуже велике місто, де вирощують багато винограду.

Чому Яромир не плакав під час вибухів, читай на с. 22.

 «Ìîëèòâà çà Óêðà¿íó». Áîãäàí Ï., 9, Ñòóäÿíêà, Óêðà¿íà .

«Áîæå, äÿêóþ çà ìèð!» Ìèðîñëàâà, Ñ., 9, гâíåíñüêà îáëàñòü, Óêðà¿íà.

Ïèø³òü íàì, Ïèø³òü íàì, íàäñèëàéòå ñâî¿ ìàëþíêè íàäñèëàéòå ñâî¿ òà ôîòîãðàô³¿ íà àäðåcó: ôîòîãðàô³¿ íà àäðåcó: Íί ÊÎÂ×Åà ÊÎÂ×Åà à/c 18, ì Äóáíî à/c 18, ì. 35604, Óêðà¿íà 35604, Óêðà¿íà å-mail: å-mail: contact@noevark org contact@noevark.org noyivark.org noyivark.org

 «Ìèð ³ äðóæáà ì³æ êðà¿íàìè!» Ðîìàí Í., 11, Äóáíî, Óêðà¿íà



Íàâ³ùî, Êóêó-гêó, — Íàâ³ùî, òè êðè÷èø ùîðàíêó? òè êðè÷èø Àäæå òè í³êîìó íå äàºø Àäæå òè í³êîìó íå äàºø ïîñïàòè! Êó-êó-ð³-êó!!! —

Тара-ра-рам на фермі

Якби Рябунька раптом… загавкала

ß âñòàþ — âñòàþ íàéïåðøèì, ³ ìåí³ ³ ìåí³ íóäíî. Íå ìîæó æ íóäíî. Íå ìîæó æ ÿ ÷åêàòè, êîëè âè ÿ êîëè âè ïðîêèíåòåñÿ! Êó-êó-ð³-êó!!!

²í-äèê-äèê! ² ÷îìó öå? — ²í-äèê-äèê! ² ÷îìó öå? Íà ôåðì³, äå ÿ íàðîäèâñÿ, Íà äå ÿ íàðîäèâñÿ, óñ³ ïîâîäèëèñÿ ÷åìíî ͳõòî óñ³ ïîâîäèëèñÿ ÷åìíî. ͳõòî í³êîãî íå áóäèâ í³êîãî íå áóäèâ.

ß ñï³âàþ — ß ñï³âàþ ãîëîñíî ³ äçâ³íêî. ãîëîñíî ³ ²íäèêè òàê íå òàê íå âì³þòü.

Äóìàé —

ïðî ³íøèõ. ïðî ³íøèõ.

À íå ïðî òå, À íå ïðî òå,

Êóêó — Êóêó-гêó-гêó! ! Äþêó! Íå Íå ñïåðå÷àéòåñÿ, Âè æ äðóç³! Âè æ

Ìåøêàíö³ ôåðìè Ìåøêàíö³ çäèâîâàíî äèâèëèñÿ íà Êóêó-гêà òà íà òà Äþêà Ùî æ áóäå? Äþêà. Ùî æ

Íà íàø³é — íàø³é ôåðì³ æèâóòü ð³çí³ æèâóòü ð³çí³ òâàðèíè Ó êîð³â òâàðèíè. Ó êîð³â ñâ³é ãîëîñ ³ çâè÷êè ãîëîñ çâè÷êè. Ó îâå÷îê îâå÷³, Ó îâå÷îê — îâå÷³, ó êîíåé êîíÿ÷³ ó êîíåé — êîíÿ÷³. Ïòèöÿ òàêîæ òàêîæ â³äð³çíÿºòüñÿ îäíà â³ä îäíî¿. îäíà

Òàê! Ó ìåíå ³íàêøèé — ìåíå ³íàêøèé ãîëîñ, í³æ ó Êóêó-гêà, ³ ÿ ãîëîñ, í³æ ó ³ ÿ ðîñòó, ùîá äàâàòè âîâíó ðîñòó, ùîá äàâàòè âîâíó.

À ÿ ëþáëþ ïîìóêàòè. — À ÿ ëþáëþ ïîìóêàòè. ² ëþáëþ ñâ³æó òðàâó ² ëþáëþ ñâ³æó òðàâó.

Ìè ð³çí³, àëå — Ìè ð³çí³, àëå âñ³ ïîòð³áí³. Áóäå âñ³ Áóäå íåïðàâèëüíî, êîëè ÿ êîëè ÿ ïðîñèòèìó âàñ òàêîæ âàñ òàêîæ òÿãàòè âàæêèé ïëóã. òÿãàòè âàæêèé ïëóã.

ßê ³ òå, ÿêùî ìè — ßê ³ òå, ÿêùî ìè çàõî÷åìî, ùîá òè, çàõî÷åìî, ùîá òè, Äþêó ×åðâîíà Áîðîäî, ïî÷àâ íåñòèñÿ íåñòèñÿ.

Ðàíîê íà ôåðì³ âèäàâñÿ âåñåëèì Ðàíîê íà âèäàâñÿ âåñåëèì.

Òâàðèíè ðàïòîì óÿâèëè, ðàïòîì óÿâèëè, ÿê âîíè ÿê ïî÷àëè çàéìàòèñÿ ïî÷àëè íå ñâî¿ìè ñïðàâàìè. ñâî¿ìè ñïðàâàìè.

Óÿâè, ùî áóëî á, ÿêáè Óÿâè, ùî á, ÿêáè áè÷îê Òèøêî ðàïòîì áè÷îê Òèøêî ðàïòîì ïî÷àâ êóêóð³êàòè, ïî÷àâ à îâå÷êà Ðÿáóíüêà à îâå÷êà á³ãàëà á ïîäâ³ð’ÿì á³ãàëà á ãàâêàþ÷è Îòî áóâ áè ãàâêàþ÷è… Îòî áè òàðà-ðàì!

У кожного з нас є обов’язки. А ти свої знаєш?

Обведи парасольку, яка відповідає всім умовам цього завдання:

 Парасолька розкрита.

 Парасолька великого розміру.

 На парасольці намальовані кружечки.

Äîïîìîæè ÷åðâ’ÿ÷êîâ³ Äîïîìîæè ÷åðâ’ÿ÷êîâ³ âèáðàòèñÿ íà ïîâåðõíþ, âèáðàòèñÿ íà ïîâåðõíþ, ùîá ïîãð³òèñÿ íà ñîíå÷êó. ùîá ïîãð³òèñÿ íà ñîíå÷êó.

Сонечко для черв’ячка

Для чого потрібна парасолька, окрім захисту від дощу?

Ñ онце зійшло і морок щез, Ранок у чистих росах… «Люди, радійте: Христос воскрес!» — Лине хвала стоголоса.

Господа славить квітом рясним Жовта мала кульбабка І соловейко співом ясним, І у ставочку жабка.

Радо співаймо серцем усім: Бог наш дарує спасіння, В небі для нас приготовано дім!.. Славмо Христа воскресіння!

Í іжні краплі роси Освіжили травичку. Трави, луки, ліси П’ють небесну водичку.

Співи птахів з небес Всюди з самого ранку Сповіщають: «Воскрес Наш Христос на світанку!»

Все кругом ожило, Промінь сонця ласкавий Шле своє нам тепло І Спасителя славить.

Ця подія свята Дарувала спасіння. Славте, люди, Христа За Його воскресіння!

Поминки по Iсусу?

Iсус знав, що у вирi життя

важливе легко забувається, тому

Вiн заповiв Своїм послiдовникам:

«Коли ви будете зустрiчатись,

згадуйте Мене, споживаючи хлiб та вино».

Святе причастя

Íаближалося свято Пасхи.

За один день до Своєї

смерті Ісус попросив

двох учнів приготувати пасхальну

вечерю. Ісус уже про все домовився заздалегідь.

— Де би Ти хотів, аби ми приготували вечерю?

— Коли прийдете до міста, то зустрінете чоловіка, який нестиме глек з водою.

— Ого! — здивувався один учень. — Носити воду — це не чоловіча справа.

— Зате його легко буде впізнати, — мовив інший. — Це так, ніби чоловік іде під дощем з жіночою парасолькою!

— Ви рушайте за тим чоловіком, —

продовжив Ісус, — до тієї оселі, куди він увійде, і передайте господареві

дому, що Вчитель запитує: «Де кімната для гостей, у якій Я їстиму пасхальну вечерю разом з учнями?»

Той вам покаже велику кімнату на другому поверсі. Там і приготуйте все для вечері.

Під час вечері Ісус узяв хліб, розломив його, дав учням і мовив:

— Це тіло Моє, що буде віддане за вас. Їжте його на спомин про Мене.

Трохи згодом Ісус узяв чашу

з

вином.

— Оця чаша, — сказав Ісус, — це Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається. — І передав чашу

учням, які пили з неї. — Це

робіть на спомин про Мене, — звелів Він.

З тієї пасхальної вечері аж

до сьогоднішнього дня Ісусові учні, збираючись разом, беруть участь у святому

причасті, з’їдаючи шматок

хліба і випиваючи ковток вина. Так вони згадують Ісуса.

Зверни особливу увагу, що святе причастя свідчить не лише про страждання і смерть Ісуса. Святе причастя — це не поминки по Ісусу!

Під час причастя ми згадуємо Ісуса, Який

Як ти думаєш, кого з учнів відправив Ісус приготувати пасхальну вечерю?

1

А. Петра та Андрія. Б. Якова та Івана. В. Якова та Андрія. Г. Петра та Івана.

жив, помер і воскрес. Як Він сказав, пам’ятаєш? «Це робіть на спомин про Мене».

Розп’яття як символ християнства

Є одна досить цікава деталь в історії християнської Церкви.

Ми звикли, що розп’яття — це головний символ християнства. Але так не було від початку заснування

Церкви. Серед знайдених малюнків перших християн немає зображень Ісуса на хресті.

Найдавніше відоме нам зображення розп’яття збереглося на дерев’яних дверях базиліки Святої Сабіни в Римі, яка була побудована в 422–435 роках. І це зображення розміщене не в центрі дверей, а в одному з кутів.

Перші християни змальовували

сцени чудес, уздоровлення хворих, підхоплення Ісуса від землі та Його воскресіння.

Чому не смерті? Чому не розп’яття? Тому що відвагу та натхнення

послідовникам Ісуса давала не Його смерть, а Його чудове життя!

Життя Ісуса на землі в людському тілі до смерті, а також Його нове

життя після смерті — це те, що приваблювало Ісусових учнів і давало їм сил та мужності вистояти в

стражданнях.

Вони знали, що сила життя є сильнішою від влади смерті!

Однак згодом став забуватися

досвід переможного життя християн. Поняття «спасіння» звузилося лише до прощення гріхів, яке ми можемо отримати завдяки смерті Ісуса на хресті. Якраз тут і акцентується увага на розп’ятті.

Але спасіння — це не тільки прощення гріхів. Спасіння — це нове життя в Ісусі!

Саме тому ми не розглядаємо

Ісусове життя лише як приготування

до Його смерті. Саме тому під час святого причастя ми згадуємо Самого Ісуса, а не тільки Його смерть.

Курч ата в інкубаторі

У наукових

музеях-лабораторіях

біля інкубаторів

з курчатами, що вилуплюються,

— завжди людно; важко навіть протиснутися ближче.

Дітей від такого

інкубатора не

відтягнеш. Я й сам

ніколи не думав, що

процес вилуплення

з яйця такий захопливий.

ви бачили, як із яєць

вилуплюються курчата? У музейних інкубаторах

завжди є такі курчата, які тількино починають прокльовувати яєчну шкаралупу. Є й такі, які вже

звільнилися від шкаралупи, але

ще не висохли: вони відпочивають

і набираються сил. А є й ті, які вже висохли, зміцніли, бігають, пищать

і граються.

Вилуплення курчати триває від чотирьох до дванадцяти годин, перш ніж курча остаточно звільниться від яєчної шкаралупи.

При вилупленні курча прокльовує

шкаралупу за допомогою так званого «яйцевого зуба», що міститься на верхній частині дзьоба. Пізніше, приблизно через добу, цей зуб відпаде. Під час вилуплення голівка курчати повертається усередині яйця, і курча продовжує прокльовувати шкаралупу по колу. Шкаралупа

розколюється й відпадає, у такий спосіб курча потрапляє на волю. Курча, звільнившись від яйця, з’являється на світ мокрим і втомленим. Воно буде відпочивати, а потім спробує звестися на ще не зміцнілі ніжки; воно падатиме і знову намагатиметься встати. Мине кілька годин, перш ніж курча висохне, стане пухнастим і дуже активним.

Після вилуплення курчата знайомляться з іншими своїми братами й сестрами. Цікаво, що курчата, які вилупилися раніше, допомагають тим, які ще тільки починають прокльовуватися з яйця. Вони підходять до таких курчат і підбадьорюють їх своїм писком, мовляв, послухай, ми вже тут, виходь. А деякі, найхоробріші, постукуючи своїми дзьобиками по яєчній

шкаралупі, кваплять тих, хто ще затримався всередині яйця.

А ви допомагаєте своїм братам

і сестрам, своїм друзям? g /." #.>, g /." #.>, $?$? lS8 $?$? lS8

Закоханий у вітер.

Крутий замок казок у Болгарії

Він належить одному кремезному чоловікові, котрий його, власне, і збудував. І він там живе зі своєю сім’єю — синами та онуками. Його звати Георгі Тумпалов.

×îëîâ³ê íàðîäèâñÿ ³ íàðîäèâñÿ ³

âèð³ñ ó ó íåâåëè÷êîìó

áîëãàðñüêîìó ñåë³ ïîáëèçó ñåë³

à êîðèäîðè ç ç ìàðìóðîâèìè ñõ³äöÿìè) ñõ³äöÿìè).

ì³ñòå÷êà Ðàâàäèíîâî. Óñå ñâîº

ì³ñòå÷êà Óñå ñâîº

äèòèíñòâî ÷èòàâ êàçêè ³ ìð³ÿâ

äèòèíñòâî ÷èòàâ êàçêè ³ ìð³ÿâ

ïîáóäóâàòè âëàñíèé çàìîê, äå âëàñíèé çàìîê, äå

×îëîâ³ê ñàì ïðàöþâàâ íàä ×îëîâ³ê ñàì ïðàöþâàâ íàä îôîðìëåííÿì äèçàéíó çàë³â òà äèçàéíó çàë³â òà êóõîíü, ë³òí³õ ñàä³â òà ãàçîí³â êóõîíü, ë³òí³õ ñàä³â òà ãàçîí³â.

îñåëÿòüñÿ ëèöàð³ òà ïðèíöåñè,

îñåëÿòüñÿ òà ïðèíöåñè, áóäóòü ðîñòè ñàäè òà íà éîãî ðîñòè ñàäè òà íà éîãî

îçåðàõ ïëàâàòèìóòü ëåáåä³

îçåðàõ ïëàâàòèìóòü ëåáåä³.

Ïðîòå îäí³º¿ ì𳿠çàëàìàëî äëÿ îäí³º¿ ì𳿠çàëàìàëî äëÿ

Òóò ïîºäíàëèñÿ àðõ³òåêòóðíà ïîºäíàëèñÿ åñòåòèêà Ñõîäó, ³çàíò³¿ òà åñòåòèêà ³çàíò³¿ òà ðîá³ò â³äîìîãî ³òàë³éñüêîãî â³äîìîãî ³òàë³éñüêîãî àðõ³òåêòîðà Ãàóä³, êîòðèìè àðõ³òåêòîðà êîòðèìè

êàçêè Òîìó ïàí Ãåîðã³ áàãàòî

êàçêè. Òîìó ïàí Ãåîðã³ áàãàòî

ïðàöþâàâ, ÷èòàâ ³ çàéìàâñÿ ïðàöþâàâ, ÷èòàâ ³ çàéìàâñÿ

ñïîðòîì ³í ìຠñð³áíó îë³ìï³éñüêó

ñïîðòîì. ³í ìຠîë³ìï³éñüêó

ìåäàëü ç ëåãêî¿ àòëåòèêè, áàãàòî

ìåäàëü ç ëåãêî¿ àòëåòèêè, áàãàòî

ðîê³â ðîáîòè â áîëãàðñüê³é ïîë³ö³¿, ðîê³â â ïîë³ö³¿, âëàñíèé á³çíåñ âëàñíèé á³çíåñ.

Ãðàô Ãåîðã³ Òóìïàëîâ — àðõ³òåêòîð òà áóä³âíè÷èé àðõ³òåêòîð òà

çàõîïëþºòüñÿ âîëîäàð ìàºòêó. çàõîïëþºòüñÿ Öåé çàìîê ïåðåâåðøèâ ñâî¿ì Öåé çàìîê ïåðåâåðøèâ ñâî¿ì äèçàéíîì íàâ³òü ðåçèäåíö³þ äèçàéíîì íàâ³òü êîðîëÿ Ñàóä³âñüêî¿ Àðà⳿ êîðîëÿ — Àáäóëè Àáäóëè. ² â â íüîãî º áàãàòî-áàãàòî íüîãî º òàºìíèöü

öüîãî çàìêó. Ñàì äîáóâàâ

öüîãî çàìêó. Ñàì

êàì³ííÿ ó ãîðàõ Ñòðàíäæà êàì³ííÿ ó ãîðàõ

ïîáëèçó òóðåöüêîãî êîðäîíó, òóðåöüêîãî êîðäîíó, ñàì ñêëàäàâ ïëàí ê³ìíàò

ñàì ñêëàäàâ ïëàí ê³ìíàò

(à ¿õ àæ ø³ñòäåñÿò ó çàìêó ³ ¿õ àæ ø³ñòäåñÿò ó çàìêó ³

âñ³ âîíè ³ç âñ³ âîíè ³ç äóáîâîþ ï³äëîãîþ, ï³äëîãîþ,

На території замку є

невеличкий водяний

млин, який постійно

працює. Неймовірно

красивий та Цікаво,казковий. яке його призначення?

Четверта таємниця

Перша таємниця

Îäíà äóæå áàãàòà ëþäèíà ê³ëüêà ðàç³â

Îäíà äóæå áàãàòà ëþäèíà ê³ëüêà ðàç³â

ïðè¿çäèëà äî ïàíà Ãåîðã³ Òóìïàëîâà ³ ïðè¿çäèëà äî ïàíà ³

ïðîïîíóâàëà êóïèòè â íüîãî öåé çàìîê ïðîïîíóâàëà êóïèòè â íüîãî öåé çàìîê.

Îñòàííüîãî ïðè¿çäó âîíà çàïðîïîíóâàëà

Îñòàííüîãî ïðè¿çäó âîíà çàïðîïîíóâàëà

âëàñíèêîâ³ ñóìó, ÿêà ñòàíîâèòü âàðò³ñòü âëàñíèêîâ³ ñóìó, ÿêà ñòàíîâèòü

5-òè òàêèõ ìàºòê³â, àëå ãðàô â³äìîâèâñÿ,

5-òè òàêèõ ìàºòê³â, àëå â³äìîâèâñÿ, ñêàçàâøè, ùî ìð³ÿ íå ïðîäàºòüñÿ Õòî ñêàçàâøè, ùî ìð³ÿ íå ïðîäàºòüñÿ. Õòî

öÿ ëþäèíà — íàì

öÿ ëþäèíà íàì íåâ³äîìî.

Третя таємниця

Він уклав договір із власником,

у якому зазначається, що все

своє життя працюватиме лише

Öåé çàìîê æèâå ñâî¿ì æèòòÿì ³ ïðàöþº

Öåé çàìîê æèâå ñâî¿ì æèòòÿì ³ ïðàöþº

áåç âèõ³äíèõ – â³ä ñõîäó ³ äî çàõîäó áåç âèõ³äíèõ – â³ä ñõîäó ³ äî çàõîäó

ñîíöÿ Òè õî÷åø ïîòðàïèòè ó ì³ñöå, ñîíöÿ. Òè õî÷åø ïîòðàïèòè ó ì³ñöå, ö³êàâ³øå çà ³íòåðíåò ÷è Ò³ê-Òîê? Òîä³ òîá³ çà ³íòåðíåò ÷è Ò³ê-Òîê? Òîä³ òîá³ äî áîëãàðñüêîãî çàìêó, ùî «Çàêîõàíèé äî çàìêó, ùî «Çàêîõàíèé ó â³òåð».

Тут працює чоловік на ім’я Ангел.

в замку і ніде інде. Я застала його

за роботою. Він досить швидко

сталактити і сталагміти. Але як він

і за власною

це робить — не розказує.

Друга таємниця. Замок світиться увечері та вночі без освітлення. Кажуть, що це диво чинить спеціальний камінь — мармуровий вапняк, використаний під час будівництва. Його головна особливість — він змінює колір в залежності від часу доби. І це варто перевірити.

технологією вирощує

ßкі пухнасті ніжні створіння

ці курчата! Вони весело

вовтузяться, пищать і б’ються. Такі

кумедні… Однак мало хто знає, що

ці пухнастики вміють розмовляти!

Коли прислухатися, то можна

розрізнити те, що вони «кажуть».

Наприклад, пронизливий писк

означає, що курча сердиться.

шиться підкрилом

Може, тому, що голодне, чи хтось

із товаришів відібрав улюблене

зернятко, чи, трапляється, просто

поганий настрій. Та завжди, коли малюки збираються під крильце

курки-мами, вони воркочуть

ніжно-ніжно. Це тому, що під

крильцем у мами-квочки

тепло й безпечно.

Як курка ховає курчат

під своїми крильми, так і Господь

заспокоює, зігріває і захищає нас.

Людям теж буває самотньо й лячно. Але є таке місце, де ми, як беззахисні

пташенята, можемо сховатися від лиха.

Ignatius’s Dreams

Victor Krotov

After digging a cozy little tunnel out of the ground, Ignatius the worm went to bed. He fell asleep so quickly that he didn’t even have time to dream!

“I’ll lay down and dream and dream in the morning instead,” he said to himself.

Ignatius dreamed of traveling and going on adventures, of making wonderful friends and meeting with old ones, of unusual books and fun games... But suddenly he realized: «None of the dreams will come true, if I’m just lying around. I’ve got to help those dreams come true!»

He jumped out of bed immediately and whispered to himself:

“I’ll dream some more tomorrow morning. For now, I’ll have to help these dreams come true!”

Translation from Russian by Natalie Joy

Квiтковий десерт

Тобі колись доводилося їсти…

квіти або… вазони? Ні-ні, не звичайні кімнатні рослини —

їх не можна їсти! — а десертні, у вафельних горщечках. Мені сподобалося. :)

Ти теж можеш «виростити»

їстівну квітку у вазоні. Можливо, тобі доведеться звернутися по

допомогу до мами, бабусі чи старшої

сестри. Але це чудово, адже

разом будь-яку справу робити легше і швидше.

Для 12 десертів тобі знадобиться

 12 ñòàêàí÷èê³â äëÿ 12 ñòàêàí÷èê³â äëÿ

ìîðîçèâà

 300 ã áîðîøíà 300 ã

 150 ã öóêðó 150 ã öóêðó

 50 ã êàêàî ã êàêàî

 1 ÷. ë. ñîäè 1 ÷. ë. ñîäè

 1/2 ÷ ë ñîë³ ÷. ë.

 5 ñò. ë. âåðøêîâîãî ìàñëà 5 ñò. ë. âåðøêîâîãî ìàñëà

 1 ñò ë îöòó 1 ñò. ë. îöòó

 1/2 ÷ ë âàí³ë³íó ÷. ë.

 250 ã âîäè 250 ã âîäè

Тісто

Ðîçòîïè é îñòóäè ìàñëî. Ðîçòîïè é îñòóäè ìàñëî. Çì³øàé áîðîøíî, öóêîð, Çì³øàé öóêîð, êàêàî, ñîäó ³ ñ³ëü. êàêàî, ñîäó ³ ñ³ëü. Îêðåìî çì³øàé ìàñëî, çì³øàé ìàñëî, îöåò, âàí³ë³í ³ âîäó, äîäàòè îöåò, âàí³ë³í ³ âîäó, äîäàòè çì³øàí³ ³íãðå䳺íòè çì³øàí³ ³íãðå䳺íòè.

Ðîç³ãð³é äóõîâêó äî 180°Ñ. Âèëèé äóõîâêó äî 180°Ñ. Âèëèé âñå ó ôîðìó äëÿ âèï³êàííÿ Ïåêòè âñå ó äëÿ âèï³êàííÿ. Ïåêòè ïðèáëèçíî 25 õâèëèí. 25 õâèëèí.

Крем

 250 ã âåðøê³â 250 ã âåðøê³â  100 ã öóêðó 100 ã öóêðó

 2 ñò ë ñìåòàíè 2 ñò. ë. ñìåòàíè Âåðøêè çáèé íà ãóñòó çáèé íà ãóñòó ï³íó, äîäàé öóêîð ³ ñìåòàíó äîäàé öóêîð ³ ñìåòàíó. Îõîëîäæåíèé êîðæ ïîëàìàé íà Îõîëîäæåíèé êîðæ ïîëàìàé íà ìàëåíüê³ øìàòî÷êè (êðèõòè). ϳâ ìàëåíüê³ øìàòî÷êè ϳâ ñêëÿíêè â³äñèï ³ â³äñòàâ, à ñêëÿíêè ³ à â ðåøòó â äîäàé êðåì ³ äîáðå ïåðåì³øàé. äîäàé êðåì ³ ïåðåì³øàé.

Ðîçêëàäè ìàñó â ñòàêàí÷èêè, Ðîçêëàäè ìàñó â ñòàêàí÷èêè, à çâåðõó ïðèñèï êðèõòàìè áåç çâåðõó ïðèñèï êðèõòàìè áåç êðåìó Êâ³òêîâ³ ãîðùå÷êè ãîòîâ³ êðåìó. Êâ³òêîâ³ ãîðùå÷êè ãîòîâ³.

Òåïåð ãîòóºìî êâ³òè. Äåñåðò ãîòóºìî êâ³òè. ìîæíà ïðèêðàñèòè òâî¿ìè ìîæíà ïðèêðàñèòè òâî¿ìè óëþáëåíèìè öóêåðêàìè. Äëÿ êâ³ò³â öóêåðêàìè. êâ³ò³â âèêîðèñòàé ìàðìåëàä ÷åðâîíîãî, ìàðìåëàä ÷åðâîíîãî, îðàíæåâîãî, æîâòîãî, ðîæåâîãî æîâòîãî, êîëüîð³â, íàäàâøè éîìó ôîðìè êîëüîð³â, íàäàâøè éîìó ïåëþñòîê ïåëþñòîê.

Ïîò³ì âñòàâ â ìàðìåëàä Ïîò³ì âñòàâ â ìàðìåëàä ïàëè÷êó (àáî çóáî÷èñòêó) ïàëè÷êó ³ «ïîñàäè» ó âàôåëüíèé ³ «ïîñàäè» ó ãîðùå÷îê Äëÿ ëèñòÿ ãîðùå÷îê. Äëÿ ëèñòÿ

ðîçð³æ êðóãëèé çåëåíèé çåëåíèé ìàðìåëàä íà äâ³ ìàðìåëàä íà äâ³ ïîëîâèíêè.

Äëÿ ïðèêðàñè Äëÿ ïðèêðàñè äåñåðòó ìîæíà ìîæíà âèêîðèñòàòè öóêåðêè, âêðèò³ êîëüîðîâîþ êîëüîðîâîþ êàðàìåëüíîþ ãëàçóð ’ þ êàðàìåëüíîþ ãëàçóð’þ. Êâ³òêîâèé äåñåðò Êâ³òêîâèé äåñåðò ãîòîâèé!

фреші

Свіжовичавлені

соки смачні й містять

набагато більше вітамінів, ніж ті, що купуємо в магазині.

Сік із моркви

 2-3 морквини

 1 яблуко

 0,5 лимона (без шкірки)

По ря до о к пр иг г от у ув а ан ня Помий, почисти й наріж плоди. Відразу видуши сік, щоб збереглися корисні речовини.

Свіжовидушені соки бажано розводити наполовину водою.

тільки свіжі фрукти й овочі.

Випий сік за півгодини до їжі. Не зберігай свіжовидушений сік навіть у холодильнику. Він швидко псується і втрачає корисні властивості.

Виняток — буряковий сік: перед вживанням його треба протримати в холодильнику не менше двох годин.

А ще буряковий сік обов’язково потрібно розбавити фруктовим соком або водою.

Морква і буряк ростуть у землі, тому

містять багато різних

Сік із буряка

 1 невеликий буряк

 2-3 яблука

 0,5 лимона (без шкірки)

мінералів, яких не мають інші овочі.

Для приготування фреш-соку використовуй

Буряковий сік підвищує імунітет, а називаютьморквяний

золотим соком зцілення.

Неїстівна

КОРИСТЬ

Сніг не встиг станути й лежав подекуди холодними острівцями, а дерева ще не прокинулися від зимової сплячки, але пролісок вже щосили пробивався крізь товщу важкого

снігового пласта. Піднатужившись востаннє, він висунув голівку назовні і вражено ахнув: такого він не бачив ніколи в житті! Ялини, які вітер гойдає то в один, то в другий бік, величезні сосни, що шумлять десь у височині...

Неїстівний

тут ще з лісу вискочив якийсь сіро-білий клубок і завмер біля Проліска.

— Привіт! — просто кинув клубок. — Ти хто такий?

— Я? Пролісок, — відрекомендувався Пролісок. — А ти хто?

— А я Заєць. Тебе їсти можна? — І Заєць підскочив ближче.

Коли б у Проліска були ноги, він обов’язково позадкував би.

— Не думаю, — зізнався він. — Найімовірніше, я неїстівний.

— Ех і життя настало, — важко зітхнув Заєць. — Зима закінчилася,

Олена Марчук

а я ще на літнє забарвлення не перейшов; їсти хочеться, а в лісі нічого не знайдеш — тільки лисиці з вовками нишпорять. Ну бувай, неїстівний! І коли хоч яка-небудь травичка з’явиться?

— Ха-ха-ха, — пролунав поряд з Проліском чийсь рипучий і єхидний голос. Щось величезне й чорне злетіло просто з гілки й гепнулося на галявинку перед Проліском. — Неїстівний! Від нього жодної користі немає! — А ти їстівний? — образився Пролісок. — І хто ти такий? Або що таке?

Величезне й чорне незграбно розкланялося: — Здоровенькі були! Я — Ворона! Санітар лісу, зауваж собі. Усе, що можна склювати, я відразу ж знищую, а тебе й клювати немає чого. — І Ворона знову хрипко зареготала. —

Ох, як мені набридли всі

ці квіточки, пелюсточки! Росла б у лісі

ковбаса — оце було б чудово! Цілий рік! А вами, квітками, не наїсися!

— Ковбасу не знаю, а ось

морквина — це смачно, — зауважив Заєць. — Гаразд, я побіг. — І він миттю зник з очей.

— Біжи, біжи, морквоїде, —

проскрипіла навздогін йому Ворона. —

Побачу Лисицю — обов’язково передам, де ти гасаєш!

Ворона ступила вперед, але тут, на Проліскове щастя, вирішив втрутитися

Вітер, що досі дрімав на сосновій гілці. Він поворушився, і... Ворону здуло його поривчасте дихання й віднесло

в шипшиновий кущ.

— Ой нене! — Хоча на кущі й лежав сніг, коловся він добряче, і Ворона

відразу це відчула. — Обража-а-ють!

Сердито скиглячи, зморена Ворона

все-таки знайшла в собі сили забратися

подалі, а Пролісок весело розсміявся, проте відразу ж і зажурився.

Розчарування

— Може, і справді від мене немає ніякої користі? — запитав він у дерев, що росли поблизу. — Адже мене ні клювати, ні... це... їсти. Так для чого я такий непотрібний?

— Дурнику-у-у, — лагідно зашелестіли високі ялини, але відразу ж замовкли, бо пустуну Вітру набридло сидіти на одному місці. Він здійнявся в повітря, ненароком скинувши на Проліска сніговий пласт, і бідний Пролісок ледве не задихнувся!

— Ну чому ви така сердита, — не втримався Пролісок. — Що він вам зробив?

— А те й зробив, що їсти хочу, а до смітника долетіти сил немає: охляла! — Ворона мляво змахнула крилами. — Була б я молодшою, на Зайчика б пополювала!

— Та як ви смієте! — Дарма

що Пролісок і був, можна сказати, новонародженим — до нього дійшов зловісний зміст Ворониних слів. —

Як вам не соромно!

— А чого ж соромитися: їсти всім

хочеться! І користь у цьому світі є

лише від того, що саме проситься до рота! — Ворона загрозливо зміряла

поглядом Проліска. — А красу всяку

не визнаю! Вирвати тебе з корінцем, чи що?

— Кхе, кхе, — насилу обтрусив він з себе колючі сніжинки. — Ось бачите? — звернувся Пролісок до непорушних дерев. — Я теж слабосильний, гірше за Ворону. Так навіщо мені було пробиватися і... це... красуватися тут перед вами?

Та дерева загадково мовчали і лише іноді ліниво колихалися: вони ще остаточно не прокинулися. А Пролісок далі скаржився на лиху долю, зовсім забувши, як пишався донедавна своїм хоч і скромним, та новим убранням, як довго й наполегливо вибирався назовні... Втомившись жалітися, Пролісок ображено надувся.

— Ось піду звідси — тоді знатимете, — пригрозив він невідомо кому. — Немає того, щоб напоумити маленького Проліска, підказати, правий він чи не правий. Усі лише розча-ро-вують.

Пролісок ледве вимовив складне слово, і в запалій тиші знову пролунав чийсь сміх. Та він був досить милим.

І від малюків є користь

— Ах, який смішний малюк! — Щось

тоненьке й тепле легенько торкнулося

Проліска, і він аж розімлів від

задоволення — так це було приємно!

— Привіт, я — Сонячний Промінь!

Будьмо знайомі! І будемо дружити!

Хіба ти мені не радий?

— Радий! — стрепенувся Пролісок. — Та тільки краще б ти з Вороною потоваришував!

Адже вона хто? Санітар лісу! А я? Мале-е-есенький Пролісок! Від мене немає жодної користі!

— Я ж кажу: смішний! — Промінь

ще раз погладив Проліска, та так, що

той захихотів: лоскотно! — Користь

є від кожного творіння на цій землі!

— І від мене? — мало не підскочив Пролісок.

— І від тебе! Від тебе дуже навіть велика користь! Ти береш участь

у весняному диві!

— Як це?

— Дуже просто. Проліски кажуть

усім про те, що минулася холоднеча і все живе воскресло від сну, прокинулося. А більше я пояснити тобі не можу, треба поспішати далі. Бувай! Побачимось увечері! — І Промінь майнув геть.

Залишившись на самоті, Пролісок неодмінно б засумував, якби не побачив, що довкола нього й справді почало творитися справжнє диво: сніг безслідно зник, а на очищеній землі показалася зелена травичка, на деревах звідкись з’явилися й зацвірінчали незнайомі Проліскові маленькі істоти, вискочив з кущів зовсім сірий Заєць і, задоволений своїм новим забарвленням, весело потарабанив по старому пеньку

й перекинувся через голову.

— От так-так! — захоплено вимовив Пролісок і на мить пошкодував, що

b.-(

не може перекидатися, як Заєць. —

А диво й справді настало!

Чудо воскресіння

Якби Пролісок знав, що насправді весняне диво означає набагато

більше, ніж просто пробудження від зимової сплячки, і нагадує людям про воскресіння Того, Хто помер і знову повернувся до життя, він би зрадів ще більше...

Але навіть того, що він почув за сьогоднішній день, було цілком достатньо для Проліска. Малюк погойдувався на тонкій стеблинці, торжествуючи разом з усіма, а потім, непомітно для себе, почав дрімати:

адже він так стомився за день!

Але й сонний, Пролісок не переставав радіти тому, що сповіщає про весняне диво. І користь від нього є, хоча він і неїстівний!

«Не все ж визначається їстівністю!» — промурмотів сам до себе, вже остаточно засинаючи, Пролісок...

Мрію, щоб вибухи

припинилися

Êоли війна дійшла до

нашого міста, там почали

стріляти і було чути вибухи.

Постійно потрібно було сидіти

в підвалі. Спочатку ми з батьками

ховалися в бомбосховищі, але через

те, що в ньому зберігалася фарба,

я

не міг там бути довго, мене нудило

від запаху фарби. Тому ми шукали

інше сховище. Коли я чув вибухи,

я боявся, але не плакав.

В Харкові залишилися мої бабусі, дідусі та кішка Ася.

Коли я був вдома, найбільше мені

подобалося кататися на гірці і довго гуляти з моїм другом Сашком. Мені було прикро, коли хлопці в класі затівали бійку, і я намагався їх зупинити. Я часто помічаю помилки: наприклад, у школі в «Букварі» або у фільмі «Пірати Карибського моря»: в однакових сценах різне розташування каменів.

Дуже хотів би допомогти моїм друзям, котрі залишилися в Харкові. Їм потрібна їжа. Ми хотіли передати, але це дуже важко і далеко. Тому ми тут допомагаємо таким самим людям, як ми, — тим, хто не має свого будинку.

Мрію, щоб скрізь припинилися вибухи.

Я мрію політати на повітряній кулі, а потім пересісти на космічну ракету. Стану космонавтом, я навіть народився в день космонавтики.

Вісім днів ми жили у підвалі. І коли стало зовсім небезпечно, ми вийшли

і довго бігли, щоб врятуватися. Нас

підібрало таксі й довезло до вокзалу,

і

потягом ми приїхали в м. Дубно

до наших друзів.

Я любив з мамою випікати печиво на ярмарки, які проводив наш клас.

Привіт!

Можливо, ти чув вираз «урівноважена особистість».

Так найчастіше говорять про життєрадісних, самостійних, добрих і спокійних людей.

Стати врівноваженим не просто. Багато дорослих людей усе життя залишаються неврівноваженими: вони страждають, звинувачують інших у своїх бідах, відчувають себе нещасними, ображаються й впадають із однієї крайності в іншу.

Мені б хотілося, щоб ти був урівноваженим.

Це означає, що тоді, коли тобі легко чи важко, радісно чи страшно, — ти повинен залишатися життєрадісним, добрим і спокійним.

Ісус Христос сказав, що цього можна на- вчитися в Нього, тому що Він Сам був урівноваженим.

Дядя Міша P.S. Експеримент із клоуном-акробатом нагадає тобі, що слід тримати рівновагу в житті. Успіхів!

ТРИМАЙ Р І ВНОВАГУ!

Експеримент

гâíîâàãà öå ñò³éêèé гâíîâàãà — öå ñò³éêèé

ñòàí ó ðåçóëüòàò³ 䳿 ñòàí ó 䳿

ïðîòèëåæíî ñïðÿìîâàíèõ

ñèë ñèë.

Матеріали:

 íîæèö³

 êîëüîðîâ³ îë³âö³ àáî ôàðáè êîëüîðîâ³ îë³âö³ àáî

Íàëèé ó ïëàñòìàñîâ³ ïëÿøêè âîäó é Íàëèé ó ïëàñòìàñîâ³ ïëÿøêè âîäó é çàêðóòè êðèøêè êðèøêè.

Ïðèâ’ÿæè ê³íö³ ìîòóçêè äî ãîðëå÷îê ê³íö³ ìîòóçêè äî ãîðëå÷îê ïëÿøîê. Ðîçñóíü ïëÿøêè òàê, ùîá ïëÿøîê. ïëÿøêè òàê, ùîá ìîòóçêà áóëà íàòÿãíóòà ìîòóçêà íàòÿãíóòà.

Ñïðîáóé ïîñòàâèòè êëîóíà ãîëîâîþ âíèç

ïîñòàâèòè êëîóíà ãîëîâîþ âíèç

íà ìîòóçêó Ó òåáå í³÷îãî íå âèéäå!

íà ìîòóçêó. Ó òåáå í³÷îãî íå âèéäå!

 äâ³ ñêð³ïêè äîâæèíîþ 5 ñì

äâ³ ñêð³ïêè äîâæèíîþ 5 ñì

 äâ³ äâîë³òðîâ³ ïëàñòìàñîâ³ äâ³ ïëàñòìàñîâ³

ïëÿøêè ç êðèøêàìè ïëÿøêè ç

 òîíêà ìîòóçêà äîâæèíîþ òîíêà äîâæèíîþ 60 ñì

Метод Çðîáè êñåðîêîï³þ ö³º¿ êñåðîêîï³þ ö³º¿ ñòîð³íêè íà ù³ëüíîìó íà ïàïåð³.

Âèð³æ ³ ðîçôàðáóé ³ êëîóíà êëîóíà.

Ïðè÷åïè ñêð³ïêè äî ðóê êëîóíà é ñêð³ïêè äî ðóê êëîóíà é òåïåð ïîñòàâ éîãî íà ìîòóçêó. òåïåð ïîñòàâ éîãî íà ìîòóçêó. Âèéøëî?

Висновок

Ñèëà òÿæ³ííÿ òÿãíå âñå òÿæ³ííÿ òÿãíå âñå äîíèçó. Ó âñüîãî º öåíòð äîíèçó. Ó âñüîãî º öåíòð

âàãè, äå ñèëà òÿæ³ííÿ 䳺 âàãè, äå ñèëà òÿæ³ííÿ íàéñèëüí³øå. Çíèæóþ÷è íàéñèëüí³øå.

öåíòð âàãè (ïðè÷åïèâøè öåíòð âàãè ñêð³ïêè íà ðóêè êëîóíà), ñêð³ïêè íà ðóêè ìè äîìàãàºìîñÿ êðàùî¿ ìè äîìàãàºìîñÿ ð³âíîâàãè.

Де

Привіт!

Більше, ніж зда ться

îë³âåöü, ëÿëüêó, øìàòîê òîðòà, áàðàáàí, áåéñáîëüíó áèòó, âåðáëþäà, êîëüîðîâèé îë³âåöü, ëÿëüêó, øìàòîê òîðòà, òóôëþ, âàçó, êà÷êó, äçè´ó, ëèñòîê ç äåðåâà, öèôðó 7, àïåëüñèí, ãðóøó, øìàòîê êàâóíà, ðàêåòêó äëÿ âàçó, êà÷êó, äçè´ó, ëèñòîê ç äåðåâà, 7, àïåëüñèí, ãðóøó, øìàòîê êàâóíà, ðàêåòêó äëÿ íàñò³ëüíîãî òåí³ñó, êð³ñëî ç íàñò³ëüíîãî ç ïîäóøêàìè, ëîæêó, êàïåëþõ, ÷àøêó, ê³âø, áóäèíîê, äâà áàíàíè, äâ³ ïîäóøêàìè, ëîæêó, êàïåëþõ, ÷àøêó, ê³âø, äâà áàíàíè, äâ³ ðó÷êè, äâîõ ïîðîñÿò, òðüîõ ðèá, òðè ãîäèííèêè, ÷îòèðüîõ ñîâ, ÷îòèðè êðîñ³âêè é ÷îòèðè êíèãè ðó÷êè, äâîõ ïîðîñÿò, òðüîõ òðè ãîäèííèêè, ÷îòèðüîõ ñîâ, ÷îòèðè êðîñ³âêè é ÷îòèðè êíèãè.