Noah Ark 2011-3 Ukr

3’2011  noyiv noyivark.org ark.org

и к ь

й

Мален 6 й і від и ва жн ГРАНД-КАНЬЙОН 10

У чому СИЛА 12 В

Неїстівна КОРИСТЬ 17

И Л О К ь т и д о х и р п ? А Н С 26 ВЕ

КОВ

НОЇ

Г ЧЕ 

20

Р

ОКІВ

ФЕРМЕР

В И Й Ш О В Н А РО Б О Т У

22 Друзі, незабаром канікули. Напишіть, чим запам'ятався вам цей навчальний рік? №3’ 2011 Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòèÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿. Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê. Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî». Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³ ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003. Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ ìîâàìè. Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Þð³ÿ Ïîï÷åíêà. Íί ÊÎÂ×Åà ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè. Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃ; ÊÎÂ×Åà - ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃ. ÊÎÂ×ÅÃ

Íàøà àäðåñà: Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Íί ÊÎÂ×Åà à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 òåë. (0362) 628-314, 628-379; ôàêñ (0362) 631-432; e-mail: contact@noyivark.org noyivark.org â³äïîâ³äàëüíèé ðåäàêòîð

Ìàð³ÿ Ëåâöåíþê ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿

Íàä³ÿ Äîëÿ, ²ðèíà Êîñòþ÷åíêî àðò-äèðåêòîð

Îëåã Ìîðãóí õóäîæí³é ðåäàêòîð

Àëëà Àëåêñººâà òåõí³÷íèé ðåäàêòîð

³ðà Ôåñÿíîâà ë³òåðàòóðíèé ðåäàêòîð

Íàä³ÿ Äîëÿ ë³íãâ³ñò-êîíñóëüòàíò

Þð³é Ïîï÷åíêî âèêîíàâ÷èé äèðåêòîð

ͳíà Îë³éíèê ãîëîâíèé ðåäàêòîð

³êòîð Êóçüìåíêî Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ: Àë³íà Ò., 9 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7 Àíòîí ß., 11 ³êà Ö., 11 ²ëëÿ Ì., 12 Ìàêñèì Ñ., 8 Íàòàëÿ Ê., 6 Òàðàñ Ë., 11 Òèìîô³é Ë., 7

 My name is Àíÿ. I am 9 years old. I live in Hershey, PA. I love to read your magazine. That is a cool idea that now you write stories in English. I read the story “Honest Phillip”. I think that Phillip did a bad thing. But then he figered out that he made a bad choice. If I were him I would not listen to the voice, because I know that it was the devil. Àíÿ Ð., 9, Hershey, øòàò Ïåíñ³ëüâàí³ÿ, ÑØÀ  Ïðèâ³ò, Íî¿â Êîâ÷åãó. Ìåíå çâóòü Äàðèíà, ìåí³ 8 ðîê³â. Ó ìåíå äóæå õîðîøà ñ³ì'ÿ: òàòî, ìàìà, ÿ ³ ì³é áðàò Äàíèê. Ùå ó ìåíå º áàãàòî äðóç³â ³ â Øâåéöàð³¿, ³ â Óêðà¿í³. Âë³òêó ÿ ïåðå¿æäæàþ äî Øâåéöàð³¿, à ïîò³ì íàçàä äî Óêðà¿íè. ²íêîëè ÿ íóäüãóþ çà ïîäðóãàìè. ß äóìàþ, ùî ÿ áàãàòà, ëèøå îäíå ìåí³ ïîòð³áíå — ÷èñòå, â³ðíå, ìóäðå ñåðöå. Ìîë³òüñÿ ïðî ìåíå, ùîá ìåí³ ìàòè òàêå ñåðöå. Äàðèíà Ñ., 8, ì. гâíå, Óêðà¿íà

Íà îáêëàäèíö³: ôîòî Àíàòîë³ÿ Áºëîøàïê³íà Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà Íί ÊÎÂ×Åà îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿. Íàêëàä 4 000 ïðèì. Íàäðóêîâàíî ÐÒ ÌÊÔ «Õðèñòèÿíñüêå æèòòÿ», âóë. Ñòóñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74; e-mail: clife.press@gmail.com © Íί ÊÎÂ×ÅÃ, ÊÎÂ×ÅÃ, 2011

 «Íî¿â êîâ÷åã», Âëàä Ð., 12, ì. Êè¿â, Óêðà¿íà

 Ïðèâ³ò, Íί ÊÎÂ×ÅÃÓ ³ ÔÈÌÊÓ. Ìåíå çâóòü Àíòîí. Ìåí³ 11 ðîê³â. Ó íàñ äóæå äðóæíà ñ³ì'ÿ: ìàìà ³òà, òàòî Ìèêîëà, ñåñòðè÷êà ªëèçàâåòà, áðàòèê ²ëëÿ ³ ÿ. ß äóæå ëþáëþ òâ³é æóðíàë ³ ëþáëþ éîãî ÷èòàòè. ³í òàêèé ö³êàâèé. Ó ìåíå º äðóã ²ëëÿ, éîìó 12 ðîê³â. ß ç ²ëëåþ áóëè íà ñâÿò³ «Äðóç³ º!» ³ ïðîâåëè éîãî ðàçîì ç âàìè. ß âàì äÿêóþ çà òàêå ÷óäîâå ñâÿòî. Àíòîí ß., 11, гâíåíñüêà îáë., Óêðà¿íà

b.-( $./., # >2< $S2?,: Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром», школа «Радість» downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost



+38 (099) 172 45 37

ФИМКОВА ПОШТА

33

ÏÐÈÂ²Ò Ç ÎÁÊËÀÄÈÍÊÈ,

àáî ÇÍÀÉÎÌÒÅÑß: Àíäð³éêî Ì., 3, òà Äìèòðèê Ì., 2, ì. Ëåíñüê, Ðåñïóáë³êà Ñàõà Äîáðå ìàòè áðàòà! Îñîáëèâî íà ϳâíî÷³, äå çèìà òðèâຠö³ëèõ ï’ÿòü ì³ñÿö³â, à çèìîâ³ âå÷îðè âèäàþòüñÿ áåçê³íå÷íî äîâãèìè. Ç áðàòîì íóäíî íå áóâàº. Ïðàâäà, íå îáõîäèòüñÿ é áåç êîëîòíå÷³. Òà öå íå á³äà. Àäæå ï³ñëÿ ñâàðêè íàñòຠïåðåìèð’ÿ, ³ ìîæíà çíîâó ðàçîì ãðàòèñÿ é ÷åêàòè òåïëà. Âåñíà òà ë³òî íà ϳâíî÷³ ìèíàþòü øâèäêî. Êóïàëüíèé ñåçîí òðèâຠâñüîãî äâà òèæí³ — òîä³ é äíÿ íå áóâຠáåç òîãî, ùîá Àíäð³éêî ç Äìèòðèêîì íå çá³ãàëè íà ð³÷êó. Ïðî òå, ÷èì çàéìàþòüñÿ õëîï÷àêè â êðà¿í³ àëìàç³â òà ìîðîçó, ÷èòàé íà ñ. 26. å , íàäñèëàéò Ïèø³òü íàì ô³¿ à ãð òî î ô è òà ñâî¿ ìàëþíê íà àäðåcó:

Åà Íί ÊÎÂ× å í ³â Ð . ì , 5 à/ñ 3 0 1 0 Óêðà¿íà, 33 î àá NOYIV ARK 0 PO BOX 19 542 0 6 IL , N AURORA A US å-mail: yivark.org contact@no rg noyivark.o

 «Áîðîòüáà ñòèõ³é: çèìà ³ âåñíà», Ìàðèíà Í., 12, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, Óêðà¿íà

 Ïðèâ³ò, ìåíå çâóòü Õðèñòèíà. ß äóæå ëþáëþ âàø³ ³ñòî𳿠ç êàðòèíêàìè. Õðèñòèíà Ð., 8, ì. Ñàêðàìåíòî, øòàò Êàë³ôîðí³ÿ, ÑØÀ

 Ïðèâ³ò! Ìåíå çâóòü Ô³ëë³ï. Òàòî íàçèâຠìåíå Ô³ëë³ïêå, ìàìà — Ôèëèï÷èê, à ñàì ÿ ñåáå íàçèâàþ ïðîñòî: Ô³ëÿ. Ìåíå ñòâîðèâ Áîã. ß Éîãî ëþáëþ! Ó ìåíå º ìàìà, òàòî, ñåñòðè÷êà ³ áðàòèê. Ðîçïîâ³â Ô³ëë³ï Í., 2, çàïèñàëà ìàìà Îêñàíà, гâíåíñüêà îáë., Óêðà¿íà

 «Ñòâîðåííÿ ñâ³òó», ˳ëÿ ß., 8, ì. Òàêîìà, øòàò Âàøèíãòîí, ÑØÀ

 «²ñóñ æèâèé!», Òèìîô³é ß., 6, ì. Òàêîìà, øòàò Âàøèíãòîí, ÑØÀ b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Пілігрим»

m-x.org.ua



+38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94

4

Ì ій тато — біолог. У нього на роботі багато звірів. Тато вивчає тварин. Сьогодні тато взяв мене з собою. Він хотів показати мені чудернацького з

. «Ось поглянь, який зайчисько». — Тато дістав

справді чудернацького

.

був маленький,

Малюнки автора

пухнастий. У нього круглі вушка і немає хвоста. А ще довжелезні вуса. «Тату, він схожий на «Схожий, але це

, а не на

», — сказала я.

, тільки іншої породи. І називають цього

Чудернацький заєць Алла Алексєєва

— пищухою. Бо ці пищать, попереджаючи родичів про небезпеку. А ще їх називають сіноставками. Через те, що косять траву і збирають її в невеликі

. Цим

сіном вони харчуються цілу зиму, з нього вимощують собі тепле ліжко.

С Т О Р І Н К А Д Л Я М А Л ЯТ

Сіноставки великі трудівниці. Усеньке літо сіно для себе і своїх діток.

5

заготовлюють

живуть у горах, тому риють нірки

біля підгір’я. Це дуже важко, бо каміння тверде, та сіноставки роботящі, тому у

виходять гарні теплі кам’яні

.

Як ти гадаєш, чому я вирішив познайомити тебе з зайцямисіноставками?» — раптом запитав тато. Я почервоніла, мені було соромно. Учора весь день я дивилася «Тому що

, не допомагала мамі.

— така маленька й така працелюбна, а я така велика

й така ледача, — тихо відповіла я.

— Я більше не лінуватимуся». — «Добре, що ти це зрозуміла, — мовив тато. — Але я хочу, щоб ти зрозуміла ще й те, що Бог дуже сердиться на ледачих. Він каже: «Доки ж ти, лінивцю, спатимеш? Коли ти прокинешся? Трохи поспиш, трохи полежиш — і збіднієш так, ніби на тебе напав розбійник і пограбував дощенту». Не гніви Бога, дочко».

ПОД

З

ЕМ

Я

ГО

НЯ

6

С

Л

і ві й дв и й к и а н ж ь н Уляна Дубина

Мале

Ï

ривіт, друже! Я — сонечко — маленький червоний жучок із чорними цяточками на надкрильцях. Ми багато разів зустрічалися в саду і навіть у твоєму будинку. Іноді я люблю сідати на маленьку добру долоньку — як твоя. Я знаю, тобі дуже цікаво спостерігати за мною. І ти завжди рахуєш чорні крапочки на моїй спинці. Я підкажу тобі. У кожного європейського сонечка по сім чорних крапочок, більше не буває. А от в Азії й Аме-

Якби Бог, наш Творець, не закінчив Свою роботу наді мною — сонечком: червоний панцир не створив? Ким би я тоді було? Крильця ж у мене зовсім тоненькі, їх обов’язково панциром прикривати потрібно, щоб не обтріпалися.

риці живуть сонечка з дванадцятьма крапочками, і навіть з двадцятьма двома! Чому мене називають сонечком, я не знаю. І ніхто точно

сказати цього не може. Зате у нас, сонечок, дуже важливе заняття. Ми поселяємося в садах і рятуємо їх від неминучої загибелі. Часто навесні на молоду садову зелень нападають ненаситні попелиці. Якщо дати їм волю, вони за кілька днів знищать увесь сад. А ми із задоволенням їмо попелиць. Там, де багато сонечок, завжди мало попелиць. Це зрозуміли садівники. Вони завжди раді, коли ми господарюємо в їхніх садах. Так ми й працюємо з весни до осені. А взимку сонечка або сплять, або подорожують. Восени, коли листя опадає, а тля ховається, ми збираємося в зграї й летимо туди, де тепліше. Там ховаємося під камінням й сухим листям. А іноді який-небудь фермер, що живе в південній країні, прокинувшись вранці, зауважує, що одна стіна його сараю раптом стала червоною. Це сонечка вибрали для своєї зимівлі його ферму. Але іноді ми летимо й дуже далеко. І коли нам доводиться долати море, ми не боїмося: нам дуже хочеться побачити нову, теплу країну. А ще ми знаємо, що наш Творець оберігає нас, це Він дав нам бажання подорожувати. Він посилає нам попутний вітер, що приносить нас до берега. Інколи трапляється, що втомлені від довгого польоту сонечка, тільки-но вгледять

b.-( $./., # >2< $S2?,: Місія «Agape» agapeua.com  +38 (050) 318 55 81, +38 (0552) 44 38 53

берег, відразу сідають на мокрий пісок. А морська хвиля, тут як тут, змиває червоних жучків у воду. Шкода, що здійснивши такий довгий шлях, вони гинуть біля самої цілі, всього лиш трішечки не долетівши до сухої безпечної землі. Тут і для тебе урок, дорогий читачу. Якщо вже почав справу, не кидай її. А то потім вона нікому не знадобиться, тільки дарма сили й час витратиш. Подумай, друже, коли Бог створював землю, Він усе довів до кінця. Навіть найменшу комашку створив із любов’ю й прекрасно. Давай

Ми, сонечка, із задоволенням їмо попелиць — вони такі смачненькі, солоденькі. Повинен же бути порядок, урештірешт! От ми й допомагаємо підтримувати його в садах і городах.

повчимося в Нього завершувати те, що розпочали. А недобру справу краще й не починати. Недобра справа до добра не доведе.

М Й

СТР

У

А

ЄМО

Хто Той, не дрімаєй не спить 3. Виріж зображення по контуру.

4. Розріж по червоній пунктирній лінії (схема 1).

5. Зігни по чорних пунктирних лініях стійки, узголів’я й спинку ліжка так, як показано на схемі 1.

я

ю га

ас ,з

6. Слова з Біблії на ліжечку (схема 2) нагадуватимуть тобі, що Бог завжди пильнує, Він піклується про тебе вдень і оберігає твій сон уночі.

и н аю і про к

ид

бо Господь є моєю опорою.

аю ,

Я

л

Порядок дій 1. Виріж прямокутник із зображенням ліжка або зроби ксерокопію. Ксерокопію можеш розмалювати кольоровими олівцями.

2. Наклей картинку ліжка на цупкий папір.

ся

Щоб швидко засинати, вчасно й без проблем вставати, а прокинувшшись — бути бадьорим і веселим, важливо мати зручне ліжечко. Але не тільки... Сон буде спокійним і приємним, якщо ти пам’ятатимеш про те, що Бог — Той, Хто не дрімає й не спить. Тому саме завдяки Невсипущому ти можеш спокійно лягати й спати, адже Він завжди охороняє тебе. Пропонуємо зробити ліжечко як нагадування про Сторожа, Який пильнує повсякчас.

Псалом 3:6

Ñõåìà 1

Ñõåìà 2



Коли ляжеш, не будеш боятися; ляжеш спати — і солодким буде твій сон. Приказки Соломона 3:24

7

8

ФЕ Р М Е Р

²

Малюнки Тетяни Кучер

сус любив розповідати короткі історії. Ось одна з них. Фермер вийшов на роботу. З великої торбини він набирав зерна пшениці й розсівав їх по полю. Деякі зерна впали на дорогу. Відразу прилетіли пташки й повидзьобували їх.

В ИЙШОВ НА

Деякі зерна впали між каміння. Зерна проросли, але коріння заплуталося в каменях, і коли настало жарке літо, рослини зів’яли. Деякі зерна впали між терен. Зерна проросли, але колючі кущі заглушили рослини й вони засохли. А деякі зерна впали на добрий ґрунт. Кожна зернина проросла. На одних колосках з’явилося тридцять нових зерен, на

інших — шістдесят, ще на інших — сто. Коли настав час збирати врожай, — фермер був дуже задоволений.

— Про що ця історія? — запитали люди.

— Ця історія про те, що трапляється з людьми, які почують про Бога.

— Як це?

— Деякі люди, — сказав Ісус, — взагалі не хочуть чути про Бога. Немов пташки прилетять і швидко проковтнуть слова, які говорять про Бога.

— А деякі люди — радо слухають про Бога. Але тільки ко-

Історію про фермера читайте в Біблії, Євангеліє від Матвія, 13 розділ.

ІСТОРІЇ З

У Т О РОБ роткий час. Коли їм стає важко, вони, як ті рослини, у яких коріння заплуталося в каменях, засихають під пекучим сонцем.

— Інші люди весь час зайняті: складають гроші, чимось займаються, кудись поспішають, і в них немає ні місця, ні часу, щоб рости, розвиватися й чути про Бога. Вони — як ті зерна, які проросли між терном і засохли.

— Але є люди, які насправді слухають і вчаться в Бога. Вони приносять плід: хтось у тридцять разів більше, ніж посіяв фермер, хтось у шістдесят, а хтось — у сто разів більше.

— Ми хочемо чути про Бога й слухати Бога, — сказали люди.

— Будь ласка, Ісусе, розкажи нам ще історію про фермера й про Бога. Ісус знав багато різних історій. Ось ще одна. Фермер вийшов на роботу. Він посіяв дуже маленьке зернятко. Воно було таким дрібним, що його й побачити було важко. Із цього маленького зернятка виросло велике дерево, на якому дозріли плоди.

— Знаєте, що ця історія означає? — запитав Ісус. — Ця історія про те ж саме. Той, хто слухає Бога, буде як дерево, на яке приємно глянути. Під тінню такого дерева можна відпочити. Таке дерево буде плодоносити.

ВЕЛИКОЇ КНИГИ

9

30 чи 100 ? Óñ³ çåðíà ïøåíèö³ ñõîæ³ ì³æ ñîáîþ. Íàì òàê çäàºòüñÿ. Àëå íàñïðàâä³ âñ³ çåðíà ð³çí³ é çà ôîðìîþ, ³ çà âàãîþ. Íàïåâíî, íå çíàéäåòüñÿ äâîõ îäíàêîâèõ çåðíèí. Òîìó é óðîæàé âèõîäèòü ð³çíèì. Ç îäí³º¿ çåðíèíè ç’ÿâëÿºòüñÿ êîëîñîê, íà ÿêîìó 30 çåðíèí, à ç ³íøî¿ — 100 çåðíèí. ßêå æ çåðíî êðàùå? Ëþäè òàêîæ ñõîæ³ îäíå íà îäíîãî. Àëå ìè çíàºìî, ùî îäíàêîâèõ ëþäåé íå áóâàº. Íàâ³òü áëèçíþêè â³äð³çíÿþòüñÿ ì³æ ñîáîþ. Îäèí ìîæå çðîáèòè á³ëüøå, à ³íøèé — øâèäøå âòîìëþºòüñÿ. Òîìó é ðåçóëüòàòè íàøèõ çóñèëü ð³çí³. Õòîñü çà îäíó ãîäèíó ìîæå ïîñàäèòè 30 æèâö³â öóêðîâî¿ òðîñòèíè, à õòîñü — 100. Õòî æ ³ç íèõ êðàùèé? ͳõòî íå êðàùèé. Ïðîñòî îäíå çåðíî ìîæå 30, à ³íøå ìîæå 100. Îäíà ëþäèíà ìîæå 30, à ³íøà — 100. Ïîãàíî, ÿêùî òè ìîæåø ïîñàäèòè 30, à ïîñàäèø ò³ëüêè 20. Àáî òè ìîæåø ïîñàäèòè 100, à ïîñàäèø ëèøå 85. Óñå ïîòð³áíî ðîáèòè òàê äîáðå, ÿê ò³ëüêè ìîæåø. Òè ìîæåø ïîñàäèòè 30 — öå äóæå äîáðå. Õòîñü çìîæå 100. Ó òåáå º çä³áíîñò³ äî ³íîçåìíèõ ìîâ àáî ìàéñòåðí³ñòü ó ñïîðò³? Ùîá íå âòðàòèòè öüîãî, ðîçâèâàé òå, ùî òè â쳺ø. ˳íèâà ëþäèíà, ÿêà íå õî÷å ïðàöþâàòè, îáîâ’ÿçêîâî âòðàòèòü íàâ³òü òå, ùî â íå¿ º.

b.-( $./., # >2< $S2?,: Учбовий центр НАДІЯ в Узбекистані uzhope.com



%-mail: kimsveta@hotmail.com

10

Д Н КАНЬЙОН А Р Г

Фото НК

11

12

Ñ

— Ні. Просто сьогодні на уроці нам читали про те, як Ісуса розп’яли на хресті. А

Малюнок Людмили Миронюк

Рисунок Людмилы Миронюк

инку, їж, а то все вистигне, — повторювала мама втретє.

Андрійко поволі помішував ложкою ледь теплий суп.

— Та про що ти так задумався сьогодні? Вийшовши з класу недільної школи, ти не промовив жодного слова. Що ж трапилося?

— Мамо, — сказав Андрій, — якби ти могла все-все-все на світі, ти б помстилася своїм ворогам?

— У тебе з’явилися вороги? — стурбовано запитала мама.

ті, хто Його ненавидів, сміялися з Нього

подивився на Андрія — тільки й бажаі сказав: ли того, щоб Ісус — Хороше питан- не послухався Бога. ня, сину. Доїдай свій І сатана цього теж обід, і ми про це по- бажає від кожного міркуємо. з нас. Після обіду тато — А що було б, приніс свою Біблію і якби Він не послупрочитав про те, як хався? — запитав люди, якi проходили Андрій.

— Якби Ісус не поруч, пропонували Ісусу: «...спаси Самого був слухняний СвоСебе! Коли Ти Божий єму Отцеві, то для Син, то зійди з хрес- нас не було б спата!» Це сіння Оксана Аксютик місце з в і д татової Біблії було гріха. Кожна люсхоже на те, яке дина була б приревивчали в недільній чена на вічні муки школі. в пеклі... Розумі— Поглянь, — ска- єш, які це серйоззав тато. — Вони го- ні речі? ворили Йому: «Коли — Так, — зітхнув Ти Божий Син...» А Андрій. — Розумію. чи був Ісус насправді — Та сила Ісуса Божим Сином, як ти полягала саме в погадаєш? слуху. Тому ми від— Звичайно ж! — значаємо Пасху як вигукнув Андрій. перемогу на хрес— А кого має слу- ті, а не як поразку. хатися добрий син? Андрійкове серце — Ну-у, батька... схвильовано зака— Саме так. Тим, латало. Адже він що Ісус не зійшов вважав, що Ісус ви-

У чому СИЛА й казали: «Інших спасав, а Себе спасти не можеш».

— І що? — зацікавилася мама.

— Я не розумію, чому Ісус не зійшов з хреста і не довів їм усім, що Він — Бог? Чому Він дозволив знущатися з Себе? Тут мама подивилася на тата, а тато

b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний Фонд «Відродження» revival-ua.org  %-mail: info@revival-ua.org  +38 (0569) 50 50 71

з хреста, Він довів, що справді є Божим Сином. Ісус досконально виконав те, що доручив Йому Отець. Тому Бог і прославив Його. Розумієш? Андрій кивнув. Він навіть здивувався, як сам до цього не додумався.

— Його вороги, — пояснював далі тато,

явив слабкість перед людьми, а це була сила! Йому раптом так сильно захотілося бути схожим на Ісуса, і Андрійко сказав про це татові. А тато відповів: — Що ж, будь. Адже у тебе теж є батько! — І він обійняв Андрія.

13

Молитви на кожен день Ось нь. и на де в молит ку дня — т На поча олитва, м а одн інша. дня — в кінці вай Не забу я! с и т и мол

Фото Юрія Сороки

Олена Гармель Хтось одного разу сказав, що кожний новий день — Божий подарунок для нас. Коли я прокидаюся, то дякую за цей подарунок Господу й прошу благословення. Ти теж завжди розпочинай ранок молитвою. Не поспішай виходи-

ти з кімнати й займатися справами — спершу скажи Богові дякую за радість нового дня. Довір Йому свої плани, і Він обов’язково все влаштує якнайкраще. Перед сном згадай, чого навчив тебе цей день, що

Перед сном

На початку дня

Ä

якую, Господи, що Ти оберігав мене вночі і я прокинувся здоровим, сповненим нових сил! Дякую, що приготував для мене багато цікавого сьогодні! Будь ласка, навчи помічати красу природи, у всьому знаходити хороше й ділитися ним з іншими. Я хочу радіти не лише сонечку, але й хмаркам — усюди бачити Твою любов. У всіх сьогоднішніх справах допоможи бути старанним, терплячим і успішним. Будь ласка, дай мені Свою добру руку — у цей новий день я вступаю разом з Тобою. Амінь.

доброго ти сьогодні зробив, де помилився і що потрібно виправити завтра. Подякуй Господу за те, що охороняє тебе завжди. Скажи Йому, наприклад, так.

Á

оже, ось і закінчився день... Дякую Тобі за все добре, що було сьогодні! Ти показав мені багато нового, і я зміг чогось навчитися. (Можна перелічити. Наприклад: готувати салат, пришивати ґудзик, малювати пташку, розв’язувати задачу з математики тощо.) Пробач, якщо не все в мене виходило так, як потрібно, і я когось засмутив. Дуже прошу: допоможи мені завтра бути трішки кращим! Навчай мене доброго навіть уві сні! Нехай і вночі наш будинок буде під Твоїм захистом. Допоможи швидше заснути, й нехай мені насняться лише гарні сни, а вранці дай прокинутися здоровим. Дякую, що Ти почув мою молитву і я можу спокійно засинати. Амінь.



14 Максимкова голуб’ятня ð-ð, ô-ð-ð, — øóì³ëî íàä äàõîì. Öå ãîëóáè. Á³ëîñí³æí³, ÷îðí³, êîðè÷íåâ³, ç ï³äïàëèíàìè é áåç, çë³òàëè é êðóæëÿëè íàä äàõîì ñ³ðîãî áóäèíêó íà îêîëèö³ âåëèêîãî ì³ñòà. Ìàêñèì, õàçÿ¿í öèõ ÷óäîâèõ ïòàõ³â, ùîðàíêó ï³äí³ìàâñÿ íà ïëîñêèé äàõ, äå áóëà ìàëåíüêà ãîëóá’ÿòíÿ, çáóäîâàíà êîëèñü éîãî áàòüêîì, ³ âèïóñêàâ ñâî¿õ âèõîâàíö³â ðîç³ì’ÿòèñÿ. Õëîï÷èê ëþáèâ ñïîñòåð³ãàòè çà ¿õí³ì ïîëüîòîì. Íàë³òàâøèñü äîñõî÷ó, ãîëóáè ñïóñêàëèñÿ. Âîíè ñ³äàëè íà ðóêè, íà ïëå÷³, à

Ô

áëèñêóâàëî é ëèñí³ëî. Ôèìêî ñïðàâä³ áóâ ãàðíèì äîãëÿíóòèì ãîëóáîì. Повітряний бій Òà ðàïòîì ³äèë³þ áóëî ïîðóøåíî. Öå â³ò÷èì ï³äíÿâñÿ íà äàõ: — ² äîâãî òè òóò çáèðàºøñÿ ñòèð÷àòè, ëåäàðþ?! Çá³ãàé-íî çà ñèãàðåòàìè.

— ß íå ï³äó, — òèõî é òâåðäî ìîâèâ Ìàêñèì. — Âè çíàºòå, ÿ íå ìîæó êóïóâàòè âàì âèíî é ñèãàðåòè. ß â³ðóþ÷èé.

— ßêùî òè â³ðóþ÷èé, òî ïîâèíåí ñëóõàòè ñòàðøèõ.

— Ïîâèíåí, — ïîãîäèâñÿ Ìàêñèì, — àëå

ïëå÷³, à Ôèìêî íà ñâîº óëþáëåíå ì³ñöå — ãîëîâó õàçÿ¿íà. Ìàêñèì îáåðåæíî çíÿâ ãîëóáêà é ñòàâ í³æíî ãëàäèòè éîãî ñêóéîâäæåíó ñïèíêó. Ãîëóáè í³æíî âîðêîòàëè.

— Îé âè, ìî¿ äðóæî÷êè! — ñóìíî ñêàçàâ õëîï÷èê. — Çàðàç âè ìåí³ äîïîìîãëè, àëå ìåí³ äîâåäåòüñÿ ïîâåðíóòèñÿ äîäîìó, àäæå òàì ìàìà. ³ò÷èì áóäå ëàÿòèñÿ, ìàìà ïëàêàòè, à ìåíå, øâèäøå çà âñå, ïîêàðàþòü. Ôèìêî çàâîðêîòàâ, ëàñêàâî òîðêàþ÷èñü õëîï÷èêîâî¿ ùîêè. ßêáè Ìàêñèìêî ðîçóì³â ãîëóáèíó ìîâó, òî

ñèì çíåõîòÿ ï³øîâ äîäîìó. Голубина рада À â öåé ÷àñ òðèâîãà ãîëóá³â äîñÿãëà ìàêñèìóìó. Âîíè íåðâîâî õîäèëè ïî êë³òö³, çë³òàëè é ñïóñêàëèñÿ ç æåðäèíîê, ãóë ¿õí³õ ãîëîñ³â íàãàäóâàâ êëåêîòàííÿ âèðóþ÷î¿ âîäè.

— Òèõî! — íàêàçàâ Ôèìêî. Ãîëóáè ñòèõëè, òà çà ìèòü çíîâó çàøóì³ëè: — Òè õòî òàêèé, ùîá íàì íàêàçóâàòè?! — âèãóêíóâ ñêóéîâäæåíèé ³ íåîõàéíèé ãîëóá ³ç â³äïîâ³äíîþ êëè÷êîþ — Ðåï’ÿõ. — Ìè ñàì³ âèð³øèìî, ùî íàì ðîáèòè.

Алла Алексєєва

ДРУЖОЧОК îäèí íàéìîëîäøèé ãîëóáîê çàâæäè îïóñêàâñÿ íà ãîëîâó õëîï÷èêà. ³í ëþáèâ ñòîÿòè, ãîðäîâèòî âèïðÿìèâøèñü. Àëå õëîï÷èê ï³äñòàâëÿâ ðóêó é ãîëóáîê ñ³äàâ íà éîãî òåïëó äîëîíüêó. Ó äîëîí³ Ìàêñèìêà ïòàøö³ áóëî çàòèøíî, òåïëî é ñïîê³éíî.

— Ôèìêó, Ôèì÷èêó, — ëàã³äíî ïðîìîâëÿâ õëîï÷èê, — òè â ìåíå íàéêðàùèé. Ôèìêîâ³ ïîäîáàëîñÿ áóòè «íàéêðàùèì». ³í ñõèëÿâ ãîëîâó íàá³ê ³ ðîçãëÿäàâ Ìàêñèìà ÷åðâîíî-êîðè÷íåâèì îêîì. Ìàêñèì ãëàäèâ ïòàõà ïàëü÷èêîì. ×èñòå á³ëîñí³æíå ï³ð’ÿ âè-

ÿêùî ñòàðø³ íàêàçóþòü ðîáèòè òå, ùî Áîã äîçâîëÿº ðîáèòè.

— Àõ òè... — â³ò÷èì çàìàõíóâñÿ, ùîá óäàðèòè ïàñèíêà, òà íå âñòèã. Ôèìêî âèäàâ âîéîâíè÷èé êëè÷ óñ³õ ãîëóá³â ³ êèíóâñÿ â îáëè÷÷ÿ â³ò÷èìîâ³. Óñ³ ãîëóáè ðèíóëèñÿ çà íèì. ³ä÷àéäóøíî â³äáèâàþ÷èñü â³ä ïòàõ³â, â³ò÷èì ñêîòèâñÿ ïî äðàáèí³ âíèç ³ íàêèâàâ ï’ÿòàìè. Нестерпне життя Ìàêñèìêî áóâ çäèâîâàíèé; â³í çíàâ, ùî ãîëóáè äóæå ìèðí³ ïòàõè. ϳñëÿ áîþ ïåðíàò³ âèõîâàíö³ çíîâó ñ³ëè íà

ïî÷óâ áè ïðèáëèçíî íàñòóïíå: — À òè, õàçÿ¿íå, â³çüìè íàñ ³ç ñîáîþ. Ïîáà÷èø, ìè ùå íå íà òàêå çäàòí³. Ìè ñòàíåìî íà òâ³é çàõèñò. Òà Ìàêñèì íå çíàâ ãîëóáèíî¿ ìîâè, â³í ò³ëüêè áà÷èâ ñòóðáîâàí³ñòü ïòàõ³â. Âèð³øèâøè, ùî â êë³òö³ ¿ì áóäå ñïîê³éí³øå, çà÷èíèâ ïòàõ³â ³ çë³ç ³ç äàõó. Íà ñåðö³ ó õëîï÷èêà áóëî íåñïîê³éíî: ùî ÷åêຠíà íüîãî âäîìà? ³äòîä³, ÿê ó äîì³ ç’ÿâèâñÿ â³ò÷èì, æèòòÿ ñòàëî íåñòåðïíèì. Ï’ÿíèé, â³í áèâ õëîï÷èêà, ïîêè ìàòè áóëà íà ðîáîò³. Ìàê-

b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародна благодійна організація «Погляд» vzglyad.org.ua  %-mail: vzglyad@vzglyad.org.ua  +38 (044) 256 41 17, 4 *1: +38 (044) 256 41 25

— Ïîñòðèâàé, ïîñëóõàéìî éîãî, — âòðóòèâñÿ ñòàðèé ãîëóá, ÿêîãî çâàëè Ìóäðèé. — Òè çàáóâ, ùî â³í ïðÿìèé íàùàäîê òîãî ñàìîãî Ñåðàôèìà, ÿêèé ïëèâ ó êîâ÷åãó ³ç ñàìèì Íîºì! Ó ö³º¿ ñ³ì’¿ çàâæäè áóëè ã³äí³ ïðåäñòàâíèêè. Ðåï’ÿõ íåîõî÷å â³äñóíóâñÿ âãëèá êë³òêè. ³í ïîáîþâàâñÿ ñòàðîãî, òîìó ùî çíàâ, ùî çãðàÿ íå äîïóñòèòü íàïàäó íà ¿¿ íàéñòàð³øîãî ÷ëåíà. Àëå, ï³øîâøè, çàòà¿â çë³ñòü íà ìîëîäîãî âèñêî÷êó ³ âèð³øèâ ñëóøíîãî ÷àñó ïîêâèòàòèñÿ ç íèì.

— Íàì òðåáà äîïîìîãòè õàçÿ¿íîâ³, —

Простий секрет Ôèìêî ï³ä³éøîâ äî äâåðöÿò ³ âèçèðíóâ êð³çü ïðóòè íàçîâí³. Ãîëóáè ñòîÿëè, çàòàìóâàâøè ïîäèõ, ³ ìàéæå íå âîðóøèëèñÿ. Ðàïòîì óñ³ ïî÷óëè, ÿê øêðåáóòüñÿ ïàöþêè. Ãîëóáèí³ ñåðäåíüêà çàòð³ïîò³ëè â³ä ñòðàõó. Ïàöþêè — â³äâ³÷í³ âîðîãè ãîëóá³â: âîíè ïðîãðèçàþòü ä³ðè, ç ÿêèõ ïîò³ì óçèìêó òÿãíå õîëîäîì, â³ä ÷îãî ãîëóáè ÷àñòî õâîð³þòü. Âîíè êðàäóòü ÿéöÿ é ïòàøåíÿò, ÿê³ ùîéíî

И

âèëóïèëèñÿ é ùå íå âì³þòü ë³òàòè, âîíè êðàäóòü çåðíî, ÿêèì Ìàêñèì ãîäóº ïòàõ³â. Áàãàòî ëèõà ïðèíîñÿòü ö³ õèæàêè ïòàõàì. Îäíàê îñòàíí³ì ÷àñîì ïòàøèíèé áóäèíî÷îê íå ñòðàæäàâ â³ä íàâàëè ïàöþê³â. ͳõòî íå çíàâ, ÷îìó ïàöþêè îáõîäÿòü éîãî. Ëèøå Ìóäðèé çíàâ, ó ÷îìó òóò ñïðàâà, òîìó ùî ñàì îäíîãî ðàçó íàâ÷èâ

Ôèìêà, ÿê ïîçáóòèñÿ ãðèçóí³â. Ñåêðåò áóâ ïðîñòèì: õî÷åø ïåðåòâîðèòè âîðîãà íà äðóãà, äîïîìîæè, ³ ïîòîâàðèøóºø ³ç íèì. Òàê Ôèìêî é çðîáèâ. Ö³ëèé òèæäåíü â³í ñïîñòåð³ãàâ çà ùóðÿ÷îþ çãðàºþ é ç’ÿñóâàâ, ùî ïàöþêàì íå âèñòà÷ຠíå ëèøå ¿æ³, àëå é âîäè. Òîìó ñ³ð³ ðîçá³éíèêè é íàïàäàþòü íà ãîëóá’ÿòí³. Òîä³ Ôèìêî îáëåò³â óñ³ îêîëèö³, ç’ÿñîâóþ÷è, äå ìîæíà ðîçäîáóòè âñå íåîáõ³äíå äëÿ ùóðÿ÷î¿ ñ³ìåéêè. Íåäàëåêî â³ä áóäèíêó â³í çíàéøîâ ìàëåíüêó çàêóñî÷íó, ç ÿêî¿ íà ñì³òíèê âèêèäà-

15

Малюнки автора

ñêàçàâ Ôèìêî, — â³í ó á³ä³. Àëå íàñàìïåðåä ïîòð³áíî ïðèäóìàòè, ÿê âèáðàòèñÿ ç êë³òêè. Ãîëóáè çíîâó çàøóì³ëè. Îäí³ ïðîïîíóâàëè â³ä³éòè äî çàäíüî¿ ñò³íêè, ðîç³ãíàòèñÿ é óñ³ºþ ãîëóáèíîþ çãðàºþ íàëÿãòè íà äâåðöÿòà, ³íø³ — óñ³ì ðàçîì çàêðè÷àòè, ùîá â³ëüí³ ãîëóáè ïðèëåò³ëè é äçüîáàìè â³ä÷èíèëè çàìîê. Áóëî áàãàòî ïðîïîçèö³é, àëå æîäíà íå ï³äõîäèëà. Ãîëóáè çíîâó ïî÷àëè øóì³òè. Îäí³ íàïîëÿãàëè íà ñâîºìó âàð³àíò³ çâ³ëüíåííÿ ³ç êë³òêè, ³íø³ íà ñâîºìó. Ãîëóáèíèé áóäèíî÷îê ñòàâ ñõîæèé íà ñòðèâîæåíèé âóëèê. Ôèìêî çíîâó çàêëèêàâ ïîáðàòèì³â äî ñïîêîþ. Êîëè ãîëóáè çàòèõëè, â³í ñêàçàâ: — ß, çäàºòüñÿ, ïðèäóìàâ, ùî íàì ðîáèòè. Àëå ïîòð³áíà òèøà.

— À ùî... — ïî÷àâ áóëî ãîëóáîê-ï³äë³òîê.

— Òññ-ñ... — éîãî â³äðàçó ïðèñàäèëè.

Д

ПРИ ГО

ëè çàëèøêè ï³öè, õë³áà é ³íøèõ ñìà÷íèõ íåäî¿äê³â, òàì òàêîæ ìîæíà áóëî íàïèòèñÿ ñîëîäêî¿ âîäè ç ñèðîïîì ³ ïî¿ñòè ëóøïàéêè é íåäîãðèçêè ÿáëóê. À íàéãîëîâí³øå òå, ùî öåé çàêëàä â³äêðèëè íåùîäàâíî, òîìó âèã³äíó ì³ñöèíó ùå íå çàõîïèëî ³íøå ñ³ìåéñòâî ïàöþê³â, à çíà÷èòü, ¿¿ ìîæíà áóëî çàïðîïîíóâàòè ñ³ðèì íå-

íàæåðàì ³ç áóäèíêó, äå ñòîÿëà ãîëóá’ÿòíÿ. Ùóðÿ÷èé êîðîëü Ãðèìç äóæå çðàä³â ³ ïîîá³öÿâ, ùî í³ â³í, í³ éîãî ìàéáóòí³ íàùàäêè íå òîðêíóòüñÿ á³ëüøå ãîëóá’ÿòí³ Ôèìêà. ² íàâ³òü îá³öÿþòü çàõèùàòè ¿¿ â³ä ³íøèõ ïàöþê³â. Öå áóëà ïåðåìîãà!

СТР

М Й

А

У

ЄМО

ноді ми хочемо виявити свою вдячність людям не лише словами, але й на ділі. Пропонуємо чудову ідею. Вибери красиву кімнатну рослину в горщечку, — ми взяли шефлеру. Підготуй набір листівок і конвертів у формі квітів. На листівках напиши слова вдячності своєму другові, батькам або вчительці.

²

Тобі знадобиться  вазон  декоративний дріт  набір листівок  кольоровий папір  ножиці  клей

се

рц я

Від

щи

рог

Послідовність дій 1. Ножицями відріж п’ять шматків дроту для стебел. Один кінець кожного стебла зігни у вигляді спіралі.

2. Для конвертів використай наш шаблон. За зразком на кольоровому папері намалюй, а потім виріж квіти. Краї квітки змасти клеєм, склади квітку так, щоб вийшла кишенька.

о

16

3. Закріпи квіти-конверти на спіралі кожного стебла.

4. «Посади» стебла в ґрунт. Вклади листівки з текстами в конверти-квіти. Ось так просто ти можеш виявити свою вдячність.

17 Неїстівний ніг не встиг станути й лежав подекуди холодними острівцями, а дерева ще не прокинулися від зимової сплячки, але пролісок вже щосили пробивався крізь товщу важкого снігового пласта. Піднатужившись востаннє, він висунув голівку назовні і вражено ахнув: такого він не бачив ніколи в житті! ЯлиОлена ни, які вітер гойдає то в один, то в другий бік, величезні сосни, що шумлять десь у височині... А тут ще з лісу вискочив якийсь сіро-білий клубок і завмер біля Проліска.

Ñ

бувай, неїстівний! І коли хоч яка-небудь травичка з’явиться?

— Ха-ха-ха, — пролунав поряд з Проліском чийсь рипучий і єхидний голос. Щось величезне й чорне злетіло просто з гілки й гепнулося на галявинку перед Проліском. — Неїстівний! Від нього жодної користі немає!

— А ти їстівний? — образився ПроМарчук лісок. — І хто ти такий? Або що таке? Величезне й чорне незграбно розкланялося: — Здоровенькі були! Я — Ворона! Санітар лісу, зауваж собі. Усе, що

Гаразд, я побіг. — І він миттю зник з очей.

— Біжи, біжи, морквоїдне, — проскрипіла навздогін йому Ворона. — Побачу Лисицю — обов’язково передам, де ти гасаєш!

— Ну чому ви така сердита, — не втримався Пролісок. — Що він вам зробив?

— А те й зробив, що їсти хочу, а до смітника долетіти сил немає: охляла!

— Ворона мляво змахнула крилами. — Була б я молодшою, на Зайчика б пополювала!

— Та як ви смієте! — Дарма що Пролісок і був, можна сказати, новонаро-

Неїстівна КОРИСТЬ — Привіт! — просто кинув клубок. — Ти хто такий?

— Я? Пролісок, — відрекомендувався Пролісок.

— А ти хто?

— А я Заєць. Тебе їсти можна? — І Заєць підскочив ближче. Коли б у Проліска були ноги, він обов’язково позадкував би.

— Не думаю, — зізнався він. — Найімовірніше, я неїстівний.

— Ех і життя настало, — важко зітхнув Заєць.

— Зима закінчилася, а я ще на літнє забарвлення не перейшов; їсти хочеться, а в лісі нічого не знайдеш — тільки лисиці з вовками нишпорять. Ну

можна склювати, я відразу ж знищую, а тебе й клювати немає чого. — І Ворона знову хрипко зареготала. — Ох, як мені набридли всі ці квіточки, пелюсточки! Росла б у лісі ковбаса — оце було б чудово! Цілий рік! А вами, квітками, не наїсися!

— Ковбасу не знаю, а ось морквина — це смачно, — зауважив Заєць. —

дженим — до нього дійшов зловісний зміст Ворониних слів. — Як вам не соромно!

— А чого ж соромитися: їсти всім хочеться! І користь у цьому світі є лише від того, що саме проситься до рота! — Ворона загрозливо зміряла поглядом

Малюнки Софії Андріюк

18 Проліска. — А красу всяку не визнаю! Вирвати тебе з корінцем, чи що? Ворона ступила вперед, але тут, на Проліскове щастя, вирішив втрутитися Вітер, що досі дрімав на сосновій гілці. Він поворушився, і... Ворону здуло його поривчасте дихання й віднесло в шипшиновий кущ.

— Ой нене! — Хоча на кущі й лежав сніг, коловся він добряче, і Ворона відразу це відчула. — Ображаа-ють! Сердито скиглячи, зморена Ворона все-таки знайшла в собі сили забратися подалі, а Пролісок весело розсміявся, проте відразу ж і зажурився.

Розчарування — Може, і справді від мене немає ніякої користі?

— запитав він у оточуючих його дерев. — Адже мене ні клювати, ні... це... їсти. Так для чого я такий непотрібний?

— Дурнику-у-у, — лагідно зашелестіли високі ялини, але відразу ж замовкли, бо пустуну Вітру набридло сидіти на одному місці. Він здійнявся в повітря, ненароком скинувши на Проліска сніговий пласт, і бідний Пролісок ледве не задихнувся!

— Кхе, кхе, — насилу обтрусив він з себе колючі сніжинки. — Ось бачите? — звернувся Пролісок до непорушних дерев.

— Я теж слабосильний, гірше за Ворону. Так навіщо мені було пробиватися і... це... красуватися тут перед вами? Та дерева загадково мовчали і лише іноді ліниво колихалися: вони ще остаточно не прокинулися. А Пролісок далі жалівся на лиху долю, зовсім забувши, як пишався донедавна своїм хоч і скромним, та новим убранням, як довго й наполегливо вибирався назовні... Втомившись жалітися, Пролісок ображено надувся.

— Ось піду звідси — тоді знатимете, — пригрозив він невідомо кому.

— Немає того, щоб напо-

19 умити маленького Проліска, підказати, правий він чи не правий. Усі лише розча-ро-вують. Пролісок ледве вимовив складне слово, і в запалій тиші знову пролунав чийсь сміх. Та він був досить милим. І від малюків є користь — Ах, який смішний малюк! — Щось тоненьке й тепле легенько торкнулося Проліска, і він аж розімлів від задоволення — так це було приємно! — Привіт, я — Сонячний Промінь! Будьмо знайомі! І будемо дружити! Хіба ти мені не радий?

— Радий! — стрепенувся Пролісок. — Та тільки краще б ти з Вороною потоваришував! Адже вона хто? Са-санітар лісу! А я? Мале-е-есенький Пролісок! Від мене немає жодної користі!

— Я ж кажу: смішний!

— Промінь ще раз погладив Проліска, та так, що той захихотів: лоскотно!

— Користь є від кожного творіння на цій землі!

— І від мене? — мало не підскочив Пролісок.

— І від тебе! Від тебе дуже навіть велика користь! Ти береш участь у весняному диві!

— Як це?

— Дуже просто. Проліски кажуть усім про те, що минулася холоднеча і все живе воскресло від сну, прокинулося. А більше я пояснити тобі не можу, треба поспіша-

ти далі. Бувай! Побачимось увечері! — І Промінь майнув геть. Залишившись на самоті, Пролісок неодмінно б засумував, якби не побачив, що довкола нього й справді почало творитися справжнє диво: сніг безслідно зник, а на очищеній землі показалася зелена травичка, на деревах звідкись з’явилися й зацвірінчали незнайомі Проліскові маленькі істоти, вискочив з кущів зовсім сірий Заєць і, задоволений своїм новим забарвленням, весело потарабанив по старому пеньку й перекинувся через голову.

— От так-так! — захоплено вимовив Пролісок і на мить пошкодував, що не може перекидатися, як Заєць. — А диво й справді настало! Чудо воскресіння Якби Пролісок знав, що насправді весняне диво означає набагато більше, ніж просто пробудження від зимової сплячки,

і нагадує людям про воскресіння Того, Хто помер і знову повернувся до життя, він би зрадів ще більше... Але навіть того, що він почув за сьогоднішній день, було цілком достатньо для Проліска. Малюк погойдувався на тонкій стеблинці, торжествуючи разом з усіма, а потім, непомітно для себе, почав дрімати: адже він так стомився за день! Але й сонний, Пролісок не переставав радіти тому, що сповіщає про весняне диво. І користь від нього є, хоча він і неїстівний! «Не все ж визначається їстівністю!» — промурмотів сам до себе, вже остаточно засинаючи, Пролісок...

20

НА ЗДОРОВ’Я!

Фото НК

ЦУКОР ІЗ ТРОСТИНИ

Ï

Чом

ðèâ³ò, äðóæå. Òè, ìàáóòü, íå ðàç ÷óâ, ùî áàãàòî öóêðó ¿ñòè íå ìîæíà. Áàòüêè ãîâîðèëè òîá³ ïðî öå? Çóáíèé ë³êàð ïîïåðåäæàâ, ùî â³ä öóêðó ïñóþòüñÿ çóáè? À â øêîë³ â÷èëè, ùî ÿêùî áóäåø ¿ñòè áàãàòî öóêðó, òî íå çìîæåø äîáðå â÷èòèñÿ?  îäíîìó âåëèêîìó ì³ñò³ ïðîâåëè åêñïåðèìåíò: ç³ øê³ëüíèõ ñí³äàíê³â âèëó÷èëè öóêîð ³

у

цук

éîãî çàì³ííèêè. ² ùî æ â³äáóëîñÿ? ijòè ïî÷àëè êðàùå â÷èòèñÿ! ßêùî ãîâîðèòè íàóêîâèìè òåðì³íàìè, öóêîð — äæåðåëî åíåð㳿, ÿêà âèä³ëÿºòüñÿ ï³ä ÷àñ çãîðÿííÿ âóãëåâîä³â. Öå îçíà÷àº, ùî ÷èì á³ëüøå òè ¿ñè öóêðó, òèì ñòàºø àêòèâí³øèì ³ øâèäøå âòîìëþºøñÿ. Çàõèñíà (³ìóííà) ñèñòåìà îðãàí³çìó ïî÷èíຠäàâàòè çáî¿, ³ òè ÷àñò³øå õâîð³ºø.

ор

шкі

Îðãàí³çìó ïîòð³áí³ âóãëåâîäè — ³ ïðîñò³, é ñêëàäí³. Ïðîñò³ âóãëåâîäè îðãàí³çì îäåðæóº, êîëè òè ¿ñè ôðóêòè é ìåä, à ñêëàäí³ ì³ñòÿòüñÿ â êàøàõ, õë³á³, îâî÷àõ. Ðàäæó òîá³ ¿ñòè ÿêîìîãà á³ëüøå ôðóêò³â ³ îâî÷³â, ¿æ êàø³. Òè íå ëþáèø êàøó? Òè ëþáèø ñóõ³ ñí³äàíêè? Ç ìîëîêîì? Ãàðàçä. Ò³ëüêè íå äîäàâàé òóäè öóêðó. Íåõàé òâîº æèòòÿ, äðóæå, áóäå ñîëîäêèì íå ÷åðåç òå, ùî òè ¿ñè

b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Притулок Доброго Пастиря» shelter.dn.ua  +38 (06232) 71 271

дливий áàãàòî öóêðó. Êîëèñü ó äàâíèíó ïîåò Äàâèä íàïèñàâ, ùî ñëîâà Ãîñïîäà Áîãà êðàùi çà ìåä ³ ñîëîäîù³. Òîáòî, ïîòð³áíî æèòè òàê, ÿê íàïèñàíî â Ñëîâ³ Áîæîìó — Á³á볿. Öå íå îçíà÷àº, ùî æèòòÿ òâîº áóäå ëåãêèì ³ ïðîñòèì, àëå âîíî áóäå ðàä³ñíèì ³, ìîæíà ñêàçàòè, ñîëîäêèì. r%2?- q"S$%0, +S* 0-/%$S 20

ТУЄМО САГО МО С Т І Й Н О

й и в о к т Квi десерт

Òåêñò ³ ôîòî Õðèñòèíè Êóçüìåíêî solodke.com

Ä          

ëÿ ïðèãîòóâàííÿ 12 äåñåðò³â ïîòð³áíî: òð³áíî 12 ñòàêàí÷èê³â äëÿ ìîðîçèâà 300 ã áîðîøíà 150 ã öóêðó 50 ã êàêàî 1 ÷. ë. ñîäè 1/ ÷. ë. ñîë³ 2 5 ñò. ë. âåðøêîâîãî ìàñëà 1 ñò. ë. îöòó 1 ÷. ë. âàí³ë³íó 250 ã âîäè

Âèëèòè âñå ó ôîðìó äëÿ âèï³êàííÿ. Ïåêòè ïðèáëèçíî 25 õâèëèí. Крем  250 ã âåðøê³â  100 ã öóêðó  2 ñò. ë. ñìåòàíè

Ðîçêëàñòè ìàñó â ñòàêàí÷èêè, à çâåðõó ïðèñèïàòè êðèõòàìè áåç êðåìó. Êâ³òêîâ³ ãîðùå÷êè ãîòîâ³. Òåïåð ãîòóºìî êâ³òè. Äåñåðò ìîæíà ïðèêðà-

Âåðøêè çáèòè íà ãóñòó ï³íó, äîäàòè öóêîð ³ ñìåòàíó. Îõîëîäæåíèé êîðæ ïîëàìàòè íà ìàëåíüê³

Тобі колись доводилося їсти… квіти або… вазони? Ні-ні, не звичайні кімнатні рослини — їх не можна їсти! — а десертні, у вафельних горщечках. Мені сподобалося. :) Ти теж можеш «виростити» їстівну квітку у вазоні. Можливо, тобі доведеться звернутися по допомогу до мами, бабусі чи старшої сестри. Але це чудово, адже разом будь-яку справу робити легше і швидше.

ó âàôåëüíèé ãîðùå÷îê. Äëÿ ëèñòÿ ðîçð³çàòè êðóãëèé çåëåíèé ìàðìåëàä íà äâ³ ïîëîâèíêè. Äëÿ ïðèêðàñè äåñåðòó ìîæíà âèêîðèñ-

ñèòè âàøèìè óëþáëåíèìè öóêåðêàìè. Äëÿ êâ³ò³â âèêîðèñòàéòå ìàðìåëàä ÷åðâîíîãî, îðàíæåâîãî, æîâòîãî, ðîæåâîãî êîëüîðó, íà-

Тісто Ðîçòîïèòè é îñòóäèòè ìàñëî. Çì³øàòè áîðîøíî, öóêîð, êàêàî, ñîäó ³

òàòè öóêåðêè, âêðèò³ êîëüîðîâîþ êàðàìåëüíîþ ãëàçóð’þ. Îñü ³ ãîòîâèé íàø êâ³òêîâèé äåñåðò!

øìàòî÷êè (êðèõòè). ϳâñêëÿíêè â³äñèïàòè ³ â³äñòàâèòè, à â ðåøòó äîäàòè êðåì ³ äîáðå ïåðåì³øàòè. ñ³ëü. Îêðåìî çì³øàòè ìàñëî, îöåò, âàí³ë³í ³ âîäó, äîäàòè çì³øàí³ ³íãðå䳺íòè. Ðîç³ãð³òè äóõîâêó äî 180° Ñ.

21

äàâøè éîìó ôîðìè ïåëþñòîê. Ïîò³ì ïîòð³áíî âñòàâèòè â ìàðìåëàä ïàëè÷êó (àáî çóáî÷èñòêó) ³ «ïîñàäèòè»

oed.ru

b.-( $./., # >2< $S2?,: Товариство євангелізації дітей e-mail: oed@oed.ru  +7 (095) 719 79 36, +7 (095) 719 76 38



22

E NGLISH FOR K I D S

Father and Sons A father was teaching his sons to live in unity, but they were not listening. Then the father asked his sons to bring him a broom and told them to break it. No matter how hard they tried, they could not break the broom. Then the father untied the broom and told them to break each twig individually. The sons easily broke each twig. The father explained to his sons, “If you live in unity, no one will be able to overpower you, but if you keep fighting, it will be easy to destroy you.”

Малюнки Анни Желізних

Словничок: destroy – руйнувати overpower – перемогти produced – дала unity – єдність

The Gardener and His Sons The gardener wanted to teach his sons how to garden. When he was dying, the gardener called his sons and said, “My children, when I die, go to the garden and see what is hidden there.”

His sons thought that there was some treasure hidden in the garden, and when their father died, they started digging in the garden. They dug up the all the ground. The sons did not find the treasure, but because of all their digging, the ground produced a good crop. This way the sons became rich.

b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитячий дім і місіонерське служіння в Індії globalchr ist.ru

23 Сіяч. 1850. Полотно, олія. Музей образотворчих мистецтв, Бостон.

Анжелюс (Вечірня молитва).

1859. Полотно, олія. Париж, музей Орсе.

Людина з мотикою.

1850. Полотно, олія. Збирачі колосків.

1857. Полотно, олія. Париж, музей Орсе.

Алла Алексєєва

Ò ðóäiâíèê è

Ï

оглянь на ці картини. Напевно, вони тобі не дуже сподобалися. Селяни, на вигляд, грубі, погано одягнені, негарні люди. Але й селянська праця не відрізняється ані легкістю, ані романтичністю, ані особливою красою. Ці картини написані французьким художником Мілле. Із глибоким співчуттям розповідаючи про долю селянина, Мілле реалістично відтворював умови його нелегкої праці, прагнув поетично втілити думку про нерозривний зв’язок людини з природою. Образи селян, як і картини

природи, на полотнах Мілле сповнені величі й урочистої простоти, овіяні задумливим смутком. Мені ці картини нагадують притчу про сіяча, яку розповів Своїм учням Господь Ісус Христос: «Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє…» Зерна впали на різний ґрунт, одне проросло, інше — ні. У цій притчі зерно означає Жан-Франсуа Мілле (Millet) (1814—1875) — французький живописець і графік. Тема селянського життя і природи стала головною для художника.

Слово Боже, а ґрунт — людські серця. Щоб ґрунт був придатним, селянин очищає його, скопує, потім сіє, доглядає. Отримавши хороший урожай, дякує Богові в молитві. Саме так працюють і місіонери. Вони приїжджають на нове місце і сіють Слово Боже в серця людей, а потім отримують плоди — врятовані душі. Якщо ти любиш Бога і знаєш, що Господь зробив для людей, то можеш теж сіяти Слово Боже у серця твоїх друзів. Тоді обов’язково навколо тебе з’явиться багато друзів-християн. Це будуть твої плоди. Вони будуть радувати тебе і Господа. Повністю статтю Алли Алексєєвої «Трудівники» можна прочитати на веб-сайті noyivark.org

24

ÄÅ ÒÂÎß ÂÅÐ âåðøèíè. Ó áàçîâîìó òàáîð³ â³äЗАХМАРНІ ВИСОТИ â³ðø³ «Ñêåëÿñò³ ãîðè» Ðî- ïî÷èâàþòü, íàáèðàþòüñÿ ïåðåä áåðò Áåðíñ çàõîïëþºòüñÿ ñõîäæåííÿì ñèë, ñþäè ïîâåðóùåëèíàìè é óðâèñòèìè òàþòüñÿ, ùîá ï³äãîòóâàòèñÿ äî ñõèëàìè ã³ð. Ïîåò â³ääຠïåðåâàãó íîâèõ ñõîäæåíü. Áàçîâèé òàá³ð ó ãîðàõ — öå ãîðàì íàä ñïîê³éíèìè ìîðñüêèâàøà ñ³ì’ÿ, òå ìè áåðåãàìè Віктор Кузьменко ì³ñöå, äå æèâå é çåëåí³þ÷èìè ëóãàìè. ×îìó? Âè, íàïåâíî, âæå âàøà ëþáîâ, äå âè çàëþáêè çäîãàäàëèñÿ — ó ãîðàõ æèâå éîãî ðàçîì ïðîâîäèòå ÷àñ. Ñàìå çâ³äñè âè ïî÷èíàºòå ñâî¿ ðàä³ñòü, éîãî çàõîïëåííÿ, éîãî ñõîäæåííÿ äî äóõîâíèõ âåðøèí. êîõàíà. ² âèæèâàííÿ âàøî¿ ñ³ì’¿ çàëåæèòü d+? ,%-% ,(+S8S 39%+(-( ) #.0(, â³ä òîãî, íàñê³ëüêè ì³öíèé, ñò³éêèé ³ íàä³éíèé âàø áàçîâèé òàá³ð. ×è mS& !%0%# ,.01<*() çàõèùåíèé â³í â³ä ïðîíèçóþ÷èõ S '%+%-S /0.12.0(, â³òð³â? ×è äîñòàòíüî ó íüîìó a. " #.0 5, $% 0S7%7* 120S,*. '!S# , ì³ñöÿ äëÿ âñ³õ ó÷àñíèê³â ñõîäæåííÿ? ×è çàáåçïå÷åíèé òàá³ð óñ³ì f("% ,.? 0 $S12< S 1%06? 23# . (ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ íåîáõ³äíèì?

Ó

³ â³äíîâëåííÿ çäîðîâ’ÿ, ùî ïîõèòíóëîñÿ. ²íîä³ òàê³ «àëüï³í³ñòè», ïîâåðòàþ÷èñü, çíàõîäÿòü ñâ³é òàá³ð çàíåäáàíèì, ïîêèíóòèì ³ ñïóñòîøåíèì. Ƴíêè, âèõîäÿ÷è çàì³æ, ÷àñòî äóìàþòü, ùî âîíè âæå ï³äêîðèëè âñ³ âåðøèíè (ïðèíàéìí³, íàéâèùó). ¯õí³é áàçîâèé òàá³ð ³ ñòàâ ò³ºþ íàéâèùîþ ï³äêîðåíîþ ã³ðñüêîþ âåðøèíîþ. Òàê³ æ³íêè, çà ñëîâàìè ä-ðà Ì. Ñêîòòà Ïåêà, ÷àñòî íå ðîçóì³þòü, íàâ³ùî ùå ùîñü äîëàòè é

Íà䳿 Äîë³)

Íàì ìîæóòü ïîäîáàòèñü ³ ìîðå, é äîëèíè, àëå â æèòò³ íàé÷àñò³øå äîâîäèòüñÿ çóñòð³÷àòè ïàãîðáè é ñêåë³, äîëàòè ïåðåâàëè é ï³ä³éìàòèñÿ íà ã³ðñüê³ âåðøèíè. Ðåàëüíå æèòòÿ øâèäøå íàãàäóº ï³äêîðåííÿ çàõìàðíèõ âèñîò, àí³æ çàìð³ÿíèé ñïîê³é øèðîêèõ ïðîñòîð³â. БАЗОВИЙ ТАБІР ϳäêîðþâà÷³ ã³ðñüêèõ âåðøèí çíàþòü, ùî îáëàøòóâàííÿ áàçîâîãî òàáîðó â ãîðàõ, çâ³äêè é ïî÷èíàþòüñÿ âñ³ ñõîäæåííÿ äî âåðøèí, — íàäçâè÷àéíî âàæëèâà ÷àñòèíà ïîäîðîæ³. Íà âñòàíîâëåííÿ áàçîâîãî òàáîðó ÷àñòî âèòðà÷àºòüñÿ íàáàãàòî á³ëüøå ³ ÷àñó, ³ çóñèëü, í³æ íà ñàìå ï³äêîðåííÿ

ЧОЛОВІЧІ Й ЖІНОЧІ ВЕРШИНИ Á³ëüø³ñòü ÷îëîâ³ê³â, îäðóæóþ÷èñü, óñ³ ñâî¿ ñèëè â³ääàþòü òîìó, ùîá äåðòèñÿ âãîðó. Ä-ð Ì. Ñêîòò Ïåê ñòâåðäæóº, ùî òàê³ ÷îëîâ³êè íå ïðèä³ëÿþòü óâàãè é íå â³ä÷óâàþòü â³äïîâ³äàëü-

íîñò³ çà òå, ùîá ï³êëóâàòèñÿ ïðî ñâ³é áàçîâèé òàá³ð. Ïîâåðòàþ÷èñü ç ï³äêîðåíèõ âåðøèí, âîíè ñïîä³âàþòüñÿ çíàéòè éîãî ïðèáðàíèì, âèìåòåíèì, ï³äãîòîâëåíèì äëÿ ÷åðãîâî¿ àêë³ìàòèçàö³¿, ïîïîâíåííÿ ñèë

êóäèñü ³òè çà ìåæ³ ñâîãî áàçîâîãî òàáîðó. Òóò òå÷å ñòðóìîê, òóò çàòèøíî ³ ñïîê³éíî, º âñå íåîáõ³äíå. Òàê³ æ³íêè ïîñò³éíî çàêëèêàþòü ³ ïåðåêîíóþòü ñâî¿õ ÷îëîâ³ê³â á³ëüøå ÷àñó ïðèñâÿ÷óâàòè ñ³ì’¿, äîìó, ä³òÿì, ³ öèì çâ’ÿçóþòü ¿ì ðóêè. Îáåð³ãàòè ñ³ìåéíå âîãíèùå áàçîâîãî òàáîðó ïîâèíí³ ðàçîì ³ ÷îëîâ³ê, ³ æ³íêà. Âîíè ñï³ëüíî ïîâèíí³ âêëàäàòè ñèëè, ÷àñ ³ åíåðã³þ äëÿ òîãî, ùîá ¿õí³é áàçîâèé òàá³ð ñòàâ ì³öíèì ³ íàä³éíèì. Öå äóæå âàæëèâèé ³ òðóäîì³ñòêèé ïðîöåñ. Àëå öå ùå íå âñå. Ó ñâîºìó ì³öíîìó é íàä³éíîìó ñ³ìåéíîìó áàçîâîìó òàáîð³ ³ ÷îëîâ³ê, ³ æ³íêà ïîâèíí³ ãîòóâàòèñÿ äî ñõîäæåíü íà îñîáèñò³ âåðøèíè. ² ÷îëîâ³ê, ³ äðóæèíà ïîâèíí³

ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ

25

ØÈÍÀ? ïðàãíóòè ï³äêîðþâàòè ñâî¿ ³íäèâ³äóàëüí³ äóõîâí³ âèñîòè. ТЕОРІЯ ПРИХИЛЬНОСТІ Ó áàçîâîìó òàáîð³ äî ï³äêîðåííÿ ñâî¿õ îêðåìèõ âèñîò ãîòóþòüñÿ íå ëèøå äîðîñë³, àëå é

ä³òè. Òåîð³ÿ ïðèõèëüíîñò³ (Äæîí Áîóëá³, 1958) äîïîìàãຠçðîçóì³òè, ÿê ó ðàííüîìó â³ö³ â äèòèíè çàêëàäàºòüñÿ ï³ä´ðóíòÿ äëÿ òîãî, ùîá ó ìàéáóòíüîìó â íå¿ ñêëàëèñÿ íàä³éí³ ñòîñóíêè ç Áîãîì ³ ç ³íøèìè ëþäüìè. Çã³äíî ç ö³ºþ òåîð³ºþ, ïîâåä³íêà äèòèíè â³ä ñàìîãî íàðîäæåííÿ — öå ïîøóê áëèçüêèõ ñòîñóíê³â ç òèìè ëþäüìè (àáî îêðåìîþ ëþäèíîþ), ÿê³ ïðî íå¿ òóðáóþòüñÿ â ñòðåñîâèõ ñèòóàö³ÿõ. Äèòèíà «ïðèõèëÿºòüñÿ» äî òàêèõ ëþäåé. Òåîð³ÿ ïðèõèëüíîñò³ ñòâåðäæóº, ùî êð³ì áëèçüêèõ ñòîñóíê³â äèòèí³ (é êîæíîìó ç íàñ) ùå ïîòð³áí³ áåçïå÷íå ì³ñöå é ïðàâèëüí³ ïåðåêîíàííÿ. Áàçîâèé òàá³ð — öå òå áåçïå÷íå ì³ñöå, äå ïîðÿä ³ç áëèçüêèìè ëþäüìè ó äèòèíè ôîðìóþòüñÿ ïðàâèëüí³ ïåðåêîíàííÿ ³ çâ³äêè ðîçïî÷èíàþòüñÿ ¿¿ ïåðø³ íå-

çãðàáí³ äèòÿ÷³ ñõîäæåííÿ íà âåðøèíè. Äî ñâ «íàä³éíî¿ áàçè» äèòèíà áóäå ïîñò³éíî ïîâåðòàòèñÿ çà óìîâè, ùî

òàá³ð çàëèøàòèìåòüñÿ áåçïå÷íèì, à íå ñòàíå çàêèíóòèì ³ çàïóùåíèì. Ðàçîì ³ç áëèçüêèìè äîðîñëèìè, ÿê³ ï³äêîðþþòü ñâî¿ âåðøèíè, äèòèíà çäîáóâàòèìå ñâî¿, ÷èìðàç ñåðéîçí³ø³ âèñîòè. СПІВСПАДКОЄМЦІ Íàì, â³ðóþ÷èì ëþäÿì, ³íîä³ çäàºòüñÿ, ùî òå, ùî æ³íêà — ñï³âñïàäêîºìèöÿ ÷îëîâ³êà â áëàãîäàò³ ìàéáóòíüîãî æèòòÿ, îçíà÷àº, ùî ÷îëîâ³ê öå æèòòÿ óñïàäêîâóº, ï³äêîðÿþ÷è âåðøèíè é âèñîòè, à æ³íêà — á³ëÿ ÷îëîâ³êà. Âîíà âèõîâóº éîãî ä³òåé, ãîòóº é ðîç³ãð³âຠäëÿ íüîãî ¿æó, ïåðå, îáåð³ãຠé

mispos.ru



îá³ãð³âຠéîãî äëÿ ìàéáóòí³õ ïîäâèã³â. Êîëè æ òàêèé ÷îëîâ³ê îäåðæóâàòèìå íàãîðîäó «ï³äêîðþâà÷à âåðøèí», éîãî äðóæèíà â³ä÷óâàòèìå ìîðàëüíå çàäîâîëåííÿ â³ä òîãî, ùî â íàãîðîä³ ÷îëîâ³êà º é ¿¿ çàñëóãà. Íàñïðàâä³ æ, öå íå òàê. ² ÷îëîâ³ê, ³ æ³íêà, ÿê³ æèâóòü ó øëþá³, ³ ¿õí³ ä³òè ïîâèíí³ ï³äêîðþâàòè êîæíèé ñâî¿ âåðøèíè. Çâè÷àéíî, äåÿê³ âåðøèíè ï³äêîðþþòüñÿ ñï³ëüíî, àëå á³ëüø³ñòü âåðøèí ï³äêîðþþòüñÿ âñå-òàêè îêðåìî, ³íäèâ³äóàëüíî. ² îñê³ëüêè ÷îëîâ³êè çà õàðàêòåðîì ïåðøîâ³äêðèâà÷³ é ïåðøîïðîõ³äíèêè, òî, ìàáóòü, ¿ì ³ ïîâèííà íàëåæàòè ³í³ö³àòèâà çàîõî÷óâàòè é ñïîíóêóâàòè ñâîþ ñ³ì’þ âèéòè çà ìåæ³ áàçîâîãî òàáîðó, ùîá ï³äêîðþâàòè íîâ³ íåñõîäæåí³ âåðøèíè. ² òîä³, êîëè íàä ã³ðñüêèìè âåðøèíàìè ìè âñ³ çóñòð³íåìîñÿ íà õìàð³ é çáåðåìîñÿ äëÿ îäåðæàííÿ íàãîðîä, íåõàé êîæíèé îòðèìຠíàãîðîäè çà ñâî¿ îñîáèñò³ ñõîäæåííÿ íà âèñîòè, à ìîðàëüíå çàäîâîëåííÿ — íåõàé áóäå îáîï³ëüíèì.

b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитячий центр соціальної реабілітації +7 (495) 544 37 65; +7 (495) 233 48 91; +7 (495) 233 48 85  t *1: +7 (495) 544 37 65

26

Фото Анатолія Бєлошапкіна

Ä

митрику й Андрійкові невідомі теплі землі та жаркі країни. А все тому, що, по-перше, хлопчакам усього п’ять років (на двох!), а подруге, живуть вони в Якутії, звідки, знано, як шапкою кинути до Північного Полюса — царства криги й вічної мерзлоти. Зима в Якутії триває довго, майже півроку. Морози там справді «тріщать» — температура повітря опускається до -50° С, а іноді й до -55° С. Такої пори вдома б сидіти та носа на вулицю не потикати, проте наших сміливців морозом не злякаєш. І в мороз і в завірюху вони одягають теплі шуби та шапки і, немов лицарі в обладунках, відважно крокують до недільної школи. У цій школі не вчать арифметики

й каліграфії. Зате в ній розповідають про найдивовижніше у світі Місто. Андрійко з Дмитриком знають, що до цього Міста не можна дістатися ні на оленях, ні на снігоході. Навіть літаком до нього не долетіти. Адже воно не на землі, а на небі. Високо-високо. Вище за снігові хмари й північне сяйво. Там не мете хуртовина і не кусаються морози. Там не буває темряви й ночі. Бог побудував це Місто і править у ньому. Оце так Бог! Тривала зима добряче набридає, тому мама вигадує

для своїх непосидьків усілякі забави. Добре ще, що Дмитрик народився взимку. Підготовка до іменин наповнює дім веселою метушнею та приємними клопотами. Цього року Дмитрикове свято відзначали особливо весело. Було багато гостей, а значить — і подарунків. Усі гості написали для іменинника на великому плакаті свої поздоровлення й побажання. І хоча Дмитрик ще до пуття не розібрався, що таке день народження і чи багато це — два роки, він уже точно засвоїв, що цього дня всі подарунки та ласощі — для нього. Дмитрик зовсім не проти відзначати свій день народження щодня. Та й Андрійкові ця ідея до душі. Головним чином тому, що мама завжди готує подарунок не лише для іменинника, але й для його брата. Ось так мама!

Я

ТВО

С ТОР I Н К А

о м и б ю Ми їх л  «ß ëþáëþ ìàì ó, òàòà, áàáóñþ, Ìàêñèìà», Óëÿíà Ñ., 3,5.

Наші дітки ще маленькі й мало що можуть розказати. А ще тому мало розповідають, бо важко їм вимовляти слова і навіть звуки. Проте, як і всі дітки, вони люблять бавитися, бігати, пізнавати навколишній світ, зображувати його в малюнках та аплікаціях. Дітки наші вже можуть читати літери в назвах книг і журналів, складають їх у слова. А з наступної сторінки журнал дітям поки що читає вихователька. Реабілітаційна група дітей дошкільного віку Будинку дитини, м. Рівне, Україна

 «ßáëóíÿ», Íàä³ÿ Ê., 6.

До с. 28. Пальми.

1. Лисячий хвіст.

2. Шведська пальма.

3. Кокосова пальма.

4. Бананова пальма.

5. Хрізалідокарпус.

6. Пальма мандрівника. 7. Фінікова пальма. 8. Гіофорба.

ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ:

М а л ю єм о портрети

 «Ñàäè êâ³òíóòü», Âàíÿ Ñ., 6.  «Âåñíà», Îêñàíà Ñ., 5.

 «Ðèáêè», ²ëëÿ Ê., 5.

 «Ä³â÷èíêà Âåñåëèíêà», Õðèñòèíà Î., 9, ì. Ëüâ³â, Óêðà¿íà.

 «Ìîÿ ìàìà», Íàcòÿ Í., 10, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, Óêðà¿íà.

27

Друзі, незабаром канікули. Чим запам'ятався вам цей навчальний рік? Надішліть малюнки і фото.

сontact@noyivark.org

noyivark.org



twitter.com/noyivark



Які бувають пальми? За тиждень до Пасхи, у неділю, віруючі-християни відзначають велике свято — Вхід Господній до Єрусалима. Святе Письмо розповідає, що, коли Ісус Христос входив до міста Єрусалима, люди кидали Йому під ноги пальмові гілки. Ця традиція збереглася донині: у різних країнах напередодні свята Пасхи віруючі прикрашають свої будинки пальмовим гіллям. На землі росте чимало різних видів пальмових дерев. Прочитай уважно описи, і ти зможеш легко визначити, яка пальма зображена на фотографії.  Шведська пальма Швеція — північна країна, і там пальми не ростуть. Однак це дерево називається шведською пальмою, або просто пальмою.  Бананова пальма Наукова назва цієї пальми — Муса. А ще ця пальма називається банановим деревом, і на ній ростуть банани.  Фінікова пальма Ти можеш виростити цю пальму самостійно. Купи у магазині плоди цього дерева разом з кісточками. Кісточки посади у горщик із землею. Скоро у тебе може з’явитися гарна кімнатна рослина.  Кокосова пальма Це висока пальма зі струнким стовбуром, блискучим сріблястим віялоподібним листям і крупними плодами.  Гіофорба Висота цієї пальми не перевищує 7 метрів. Стовбур у неї гладкий і потовщений.  Хрізалідокарпус Ця пальма зазвичай має декілька стовбурів, на яких росте велике віялоподібне ніжно-зелене елегантне листя.  Пальма мандрівника Насправді це не зовсім пальма, але її листя розгалужується у напрямку схід-захід і служить своєрідним природним компасом.  Лисячий хвіст Ця пальма так називається тому, що її листя схоже на пухнастий хвіст лисиці. Після запилення на дереві зав’язуються крупні плоди овальної форми, які, достигаючи, набувають оранжево-червоного кольору.

Фото НК