Noah Ark 2017-4 Ukr

ІРИМ МИ В

спецвипуск i noyivark.org

wНОЇ

Г ЧЕ w

Р

КОВ

25

В

ОКІВ

О! О i РАЗОМ КРАЩЕ i ЧИТАЄМО, МАЙСТРУЄМО, РАДІЄМ

2 Знайди на сторінках журналу, що означає слово «реформація»? спецвипуск Журнал для плекання та поширення християнських ідеалів сім’ї. Заснований у 1990 році. Виходить 8 разів на рік. Засновник і видавець — Християнська місія «Живе слово». Журнал зареєстрований в Державному комітеті інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 7211 від 16.04.2003. Журнал виходить українською і російською мовами. НОЇВ КОВЧЕГ потребує вашої молитовної і матеріальної підтримки. Пожертви Ви можете: - надсилати грошовим переказом на адресу редакції з поміткою: журнал НОЇВ КОВЧЕГ; - переказати на рахунок: р/р 26000000014349, Укрексімбанк м. Рівне, МФО 322313, Християнська місія «Живе слово», код 26259801, з поміткою: журнал НОЇВ КОВЧЕГ. ­Íàøа àä­ðåñа: Редакція журналу НОЇВ КОВЧЕГ а/с 35, м. Рівне, Україна, 33010 ­òåë. (0362) 628-314, 628-379; ­ôàêñ (0362) 631-432; e-ma­il: contact@noyivark.org noyivark.org відповідальний редактор

Марія Левценюк ассистент-редактор

Іванна Дубенчук литературні редактори

Олена Гармель

Надія Доля техничні редактори

Едуард Мулик

Віра Фесянова арт-директор

Олег Моргун художній редактор

Тетяна Кучер виконавчий директор

Ніна Олійник головний редактор

Віктор Кузьменко Дитяча редакційна колегія:

Анна-Марія М., 13

Дарина К., 13

Ілля Я., 9

Маргарита М., 13

Марк М., 11

Марк П., 10

На першій сторінці обкладинки малюнок Тетяни Кучер При передруку матеріалів посилання на НОЇВ КОВЧЕГ обов’язкове. Просимо надіслати нам один примірник публікації. Наклад 7 000 прим. Íà­äðó­êî­âà­íî ÐТ ÌКФ «Õðè­ñòè­ ÿíñü­êå æèò­òÿ», ­âóë. Ñòó­ñà, 3, ­ì. Ëóöüê, 43006; ­òåë. (0332) 71-08-74; e-ma­il: cli­fe.press@gmail.com © ÍÎЇÂ КÎÂЧÅÃ, 2017

u «Печатка

Лютера». Оксана Ш., 13, Іванівка, Україна

u «Мартін Лютер досліджує Святе Письмо» . Аня С., 12, Брест, Білорус ь

Ф., 16, серці». Іван у ом н ж ко в q «Ісус сть івненська обла Р я, иц ян рв с. О

3

друкує вло Л., 7, перші книги». Па Дубно, Україна

p «Іван Федоров

q Мрію про те, щоб ус

і люди в моїй країні читали Біблію. Дарина К., 13, Рівненська область, Ук раїна

p «Двері, до яких Мар тін Лютер причепив свої тези». t «Книга з тезами, як у видали вже майже в наш час». Аліна К., 7, Дубоссари , Молдова Пишіть нам, надс илайте свої малюнки та фотографії на адреcу:

ÍÎЇÂ КέЧÅà ­à/с 35, м. Ðіâ­íе Óê­ðàї­íà, 33010 або NOYIV ARK PO BOX 190 N AURORA, IL 60 542 USA е-ma­il: contact@noyivark.o rg noyivark.org

— Рябунько! Мерщій до хліва! Бачиш, який сильний вітер? Насувається буря!

Уляна Шубіна

4

Цілу ніч бушував вітер, лив дощ, гримів грім та спалахувала блискавка. Та ось усе вщухло.

Користь від бурі — Овва! Хто ж усе це розкидав?

— Вітер. Він навів свій лад. Ходімо поглянемо на наш двір та сад.

Малюнки Анни Желізних

— Ох, нашу ферму не впізнати!

— Це безлад! Он розкидана солома.

— А там перевернутий віз. І скрізь зламані гілки.

— Корисна буря.

— Корисна?

— Звичайно! Сильний вітер обламав слабкі й мертві гілки.

5 — Наша груша! Вона зламана!

— Отже, буря почистила нашу ферму від усього слабкого та мертвого.

— Тишку! Ходімо допоможемо йому.

— Така велика й міцна. Як же вітер впорався з нею?

— Вона була дуже стара й порожня всередині. Тому й зламалася.

— Правильно. А ще показала, що погано укріплене й не накрите. Погляньте, наш господар уже вийшов наводити лад.

— Я не проти. Можу збирати обламані гілки.

Тишко й Рябунька вважають, що бурі корисні. А яка твоя думка?

6

Свята Біблія Читаю Біблію святу, Яку бабуся ще читала. Відчув, як мрію і росту, А на душі так легко стало. Здалось — злетів би, наче птах, На крилах віри і любові. Веселку сонячну в житах, Як стяг, підняв би над собою В ім’я безсмертя і добра, Що ждуть на мене неминуче… Читаю Біблію — пора Зробити крок Христу назустріч.

Малюнок Тетяни Разінкової

Дивна Книжка Дивну Книжку дав мені Старший брат Микита. Я читати вчусь по ній І людей любити. Жити в мирі зі всіма, Не таїти злості... В кого Книжки ще нема, То — приходьте в гості.

С

н Рачи ергій

ець

7

Золота надія Надію маю золоту, Попри усі тривоги: Спіймати щастя на льоту, Що — від самого Бога. Я розділю його на всіх, В людських серцях хай квітне. І спопелю назавжди гріх Його теплом блакитним. І буде світ, як травня цвіт: І сонячний, і світлий. Розтане швидко в душах лід, Як сніг, що випав в квітні. Надію маю золоту І часу не гайную — Піймати щастя на льоту, Яке Господь дарує.

Камінь і Хліб

Рогате чудовисько дного разу до Ісуса підійшов Сатана. Сатана — це злий і недобрий ангел. Сатана — ворог Ісуса й людей. Часто його малюють з рогами, з червоними, жовтими або зеленими очима, що світяться, у вигляді кажана або змії. На екрані це чудовисько може шипіти й плюватися вогнем. Ісус уже багато днів нічого не їв. Він був один у пустелі. Йому потрібно було побути самому, подумати, помолитися Богові. Іноді людині треба просто побути на самоті з собою, з Богом... Отож, коли Ісус був сам, — до Нього підійшов Сатана.

— Ти голодний... — сказав Сатана. Ісус промовчав. ки — Скажи, щоб ці каТіль ня н мені стали хлібами, — Писа запропонував Сатана. А тепер уяви себе на місці Ісуса. Ти зголоднів і раптом підходить до тебе Сатана, схожий на чорного кажана, або на Змія Горинича, і говорить шиплячим голосом:

О

— Ти хочеш-ш-ш їс-с-с-ти... Скажж-и каменю с-с-стати хлібом! Ти б напевно злякався, і в тебе пропав би всякий апетит! Правда? А все відбувалося зовсім не так. Сатана дуже рідко схожий на когось страшного з палаючими очима й моторошним голосом. Найчастіше він звертається до нас пошепки, намагаючись проникнути в наші думки. Слово Боже Сатана не прийшов до Ісуса як чудовисько. Можливо, коли Ісус був у пустелі, Він подивився на камені й вони видались Йому схожими на хліби, які мама пекла Йому в дитинстві. Можливо, Він навіть відчув запах цього хліба. І, можливо, подумав, що міг би так легко перетворити камені в хліб... підсмажений, з оливковою олією... Він реально міг би це зробити! Адже зміг же Він перетворити воду на вино! І тут Ісус пригадав слова зі Святого Письма й промовив їх уголос: «Не хлібом самим житиме людина, але Словом Божим». Ісус відразу зрозумів, що думка зробити хліб із каменя прийшла до Нього не від Бога, а від Сатани. Чому? Тому що в житті людини є щось важливіше, ніж хліб, навіть коли дуже хочеться їсти! Слово Боже

Малюнки Тетяни Кучер

8

набагато важливіше, ніж звичайний хліб. Чому так? Тому що Слово Боже — вічне, а хліб — наївся і знову голодний. Мартін Лютер розумів, що Бог дав нам Біблію, Своє Слово, якому можна довіряти і зараз, і у Вічності. Воно дає нам силу й допомагає нам жити. Інші книги також можуть допомагати жити, але лише Слово Боже змінює нас і робить подібними на Ісуса Христа. Спокуса У розповіді про камінь і хліб важливим є ось що. Сатана може спонукувати нас робити щось недобре або через наші думки, або через слова інших людей. Є таке слово «спокуса», яке означає «спроба схилити до поганого вчинку». Неможливо прожити життя без спокус. І не з усіх спокус ми вийдемо переможцями. Але варто пам’ятати, що ми завжди перемагаємо в спокусах, коли чинимо так, як написано в Писа­ нні. Тоді ми перемагаємо, як Христос. Тоді ми стаємо сильнішими та кращими.

Історію про камінь та хліб прочитай в Біблії, Євангеліє від Матвія розділ 4, вірші 1-11. l bibleonline.ru/bible/ukr/40/04/

9

10

ЛютерштадтВіттенберг Привіт, це, як завжди, я — Жоржик! Сьогодні я поділюся з вами враженнями від подорожі до Німеччини, у місто Віттенберг. А ще розповім, що означають такі непрості слова, як індульгенція та Реформація. сторія міста Віттенберг налічує багато віків. Усе, чим це місто знамените, пов’язано переважно з ім’ям священика Мартіна Лютера. У ті далекі часи вважалося, що священик після покаяння людини може скасувати покарання за гріх і навіть дати письмову грамоту про це — індульгенцію. У перекладі це слово означає «милість». Згодом деякі священики вирішили, що індульгенції можна продавати за гроші. Проте Мартін Лютер вважав, що це неправильно. І 31 жовтня 1517 року він вивісив на дверях Замкової церкви в самісінькому центрі Віттенберга 95 тезисів — пропозицію щодо скасува­ ння такого рішення. Цей день прийнято вважати початком Реформації, тобто виправлення, перебудови Церкви відповідно до Біблії. Християн, що підтримали Реформацію, почали називати протестантами. Замкову церкву, або церкву Всіх Святих спорудили на початку 16 століття. У 17 столітті під час війни церква була сильно зруйнована, та згодом її відновили.

І

Також у церкві встановили величезні бронзові двері, на яких відлито всі 95 тезисів. Лютерхаус — будинок, частину якого займала родина Мартіна Лютера. Тут зберігається понад 1000 експонатів, які можуть розповісти про життя Мартіна Лютера. Найбільш відвідуване місце Віттенберга — Церква Святої Марії. Тут Мартін Лютер часто проповідував, і на площі біля неї встановлено йому пам’ятник. Друзі, цього року виповнюється рівно 500 років Реформації, початок якої поклав Мартін Лютер. Святкуємо! До нових зустрічей! Жоржик

Після заснування Віттенбергзького університету Замкова церква приєдналася до нього в якості каплиці.

11 Бронзові двері Замкової церкви важать майже 1000 кг. Віттенберг ще називають ЛютерштадтВіттенберг, оскільки все в цьому місті пов’язано з діяльністю Мартіна Лютера.

Церква Святої Марії була побудована в 14 столітті, тут Мартін Лютер часто проповідував.

Замкова церква всередині. Лютерхаус — найбільший музей Реформації у світі.

flickr.com

Лукас Кранах Старший. Портрет Мартіна Лютера. 1528. Техніка олії по дереву, 39,5x25,5см.

Тільки Писання 1

2

Sola Scriptura

Тільки віра 3

1

Sola Fide

Тільки благодать 4

1

Sola Gratia

Тільки Христос 1

5

Solus Christus

Тільки Богові слава 1

6

7

Soli Deo Gloria

#

Виріж і прикріпи над робочи м с толом.

#

Розфарбуй слова по цифрах: 1 — блакитним 2 — жовтим 3 — зеленим 4 — коричневим 5 — фіолетовим 6 — червоним 7 — оранжевим

13

Дякую Богові та бабусі

Схилившись над зошитом, наймолодшому учасникові та переможцеві — Максиму! Максим корпів над завданням олімпіади з хімії. Зрідка «Я, я, я!» озирався на інших присутніх Максим поважно підійшов до мік­ і з задоволеним обличчям рофона й упевнено продовжував писати. заговорив: еред учасників ьова н в — Чому я гідний о Гол олімпіади Інна цієї путівки? Тому що мені Максим найвсього сім років, а я розбираюся в молодший — йому лише сім років. хімії. Я талановитий та унікальний, Хлопчик розумів свою винятковість, працелюбний і наполегливий. тому його просто розпирало від Я вірю, що в мене велигордості. ке майбутнє. Можливо, ки — Чого крутишся? Хвилюєшся? я винайду щось таке, за Тіль і в — Сусідка по парті підбадьорливо що отримаю Нобелівську Бого а всміхнулася й поклала руку Мак- премію, і обов’язково стану слав симові на плече. відомою людиною. Той насупився й презирливо У залі аплодували, а пирхнув: «Ось іще! Не дочекаєшся!» дехто чомусь засміявся. Та

С

Максим спокійно пішов до свого Два перших …Та ось нарешті у великій акто- місця. «Сміються, бо заздрять», — вій залі чекають оголошення пере- подумав він. можця й володаря сімейної путівки на Мальдіви. Літній сивий чоловік, представник організаторів олімпіади, вийшов на сцену й промовив: — Діти, річ у тім, що перше місце розділили двоє: Максим зі школи № 31 та Петро зі школи № 79. У нас є пропозиція! Нехай кожен переможець розповість про себе й переконає нас у тому, чому саме він гідний отримати путівку. А присутні в залі проголосують. Отже, спочатку дамо слово

Малюнки Оксани Шефер

14 Хочу допомогти дітям Другий переможець почервонів і незграбно підніс до лиця мікрофон: — Пробачте, я не звик виступати і можу не дуже доладно говорити. Спочатку я хочу подякувати Богові за те, що я можу розбиратися в хімічній науці. А також дякую бабусі за підтримку в кожній справі. Я мрію винайти ліки від лейкемії — раку крові, щоб рятувати хворих дітей. Зал вибухнув оплесками, а Петро, трохи зніяковівши, швидко зійшов зі сцени. За підсумками голосування приз отримав Петро. Любий друже, кожен талант — це дар Божий. Важливо бути вдячним за цей дар і за людей, які нам допомагають його розвивати. Усе найкраще на планеті відбувається не лише завдяки талантам, а й добрим серцям тих, хто готовий служити своїми вмі­ ннями та знаннями іншим.

Франциск Скорина «Учений муж Франциск, Скоринин син зі славного граду Полоцька, у вільних науках і в ліках доктор» — так 500 років тому підписував свої книги цей чоловік. Тепер ученого полочанина називають білоруським першодрукарем. Франциск Скорина переклав Біблію рідною мовою та надрукував її. А сталося це так. Скорина хотів лікувати людські душі мудрим книжним словом, як людські тіла — добрими ліками. У той час важливо було знати латинську мову (як сьогодні англійську): нею велися заняття в університетах, нею розмовляли й писали книги вчені, на латинь була перекладена Біблія. Франциск знав латину чудово, але він хотів зробити Біблію доступною для своїх земляків. З 1517 року Скорина мешкав у Празі. Тут він почав перекладати Біблію білоруською мовою. Тут же він розпочав друкування біблійних книг. За два роки Скорина видав 23 біб­ лійні книги (першим було надруковано Псалтир). До них доктор Франциск писав передмови та післямови, малював ілюстрації. Він пояснював, що Біблія — не лише свята книга про Бога, але й цінний підручник з різноманітних наук.

Віра неслухняної Світланки

П

родзеленчав дзвінок з оста­ ннього уроку. Тетяна Георгіївна, учителька початкових класів, зробила оголошення: «Сьогодні о 16:00 бажаючі можуть піти в театр. Лише потрібно запитати дозволу у батьків і, звичайно ж, узяти з собою гроші на ана квиток, проїзд та Світл морозиво». Діти були в захваті. Світланка помчала додому, щоб відпроситись у мами.

15

ьки Тіл а вір

Море вражень Діти зайняли місця в залі, і вистава розпочалася. Величезні прожектори освітлювали яскраві декорації. Дитячі погляди захоплено стежили за подіями на сцені. н а к Пригоди казкових о М героїв змушували глядачів то сміятися, то переживати.

Після вистави… Сидячи в парку з морозивом у руках, діти, перебиваючи одне одЗа бажання потрібно платити ного, бурхливо об— Донечко, ми чекаємо гостей говорювали виставу. сьогодні увечері, — сказала мама.

— І краще, аби ти залишилася вдома. Розчарована, Світланка вибігла з кухні й розридалася. Їй так хотілося в театр з усіма! І тоді дівчинка наважилася. Вона взяла зі своєї скриньки гроші, подаровані їй на день народження, і непомітно вислизнула з квартири. Біля школи вже чекали однокласники.

— Діти, — запитала Тетяна Георгіївна, — усіх вас відпустили батьки? Усі дружно вигукнули: — Так!!! У цьому хорі прозвучав і Світланчин голос.

— Тоді можемо йти, — усміхнулася вчителька.

Малюнки Ніни Королевич

16 Світланка доїла морозиво й вирішила, поки однокласники балакають, піти за другою порцією смаколика. Вона зовсім забула про те, що гроші залишилися тільки на зворотну дорогу. Задоволена, дівчинка йшла по парку й очима шукала продавщицю з ласощами. Та жінки ніде не було. Світланка повернула на іншу стежку, потім на третю…

— Так-так, а куди ж іти? — раптом зупинившись, задумалася Світланка. Роззирнувшись навсібіч, вона побачила перед собою лише величні сосни. Серце затріпотіло, ноги зробилися ватяними. Стало ясно: вона загубилася.

На вулиці стемніло, засвітилися ліхтарі. А Світланка не знає, в якій частині міста вона опинилася. Почувши звук машин, дівчинка побігла до дороги. Ось і зупинка. За декілька хвилин мимо промчало стільки транспорту… Який саме потрібний Світланці, щоб дістатися додому? Підійшов автобус, і його номер видався дівчинці знайомим. Світланка впевнено зайшла всередину, розплатилася й сіла на вільне місце. Скоро вона буде вдома! Та місцевість за вікном була чомусь зовсім незнайомою. Автобус зупинився, і водій оголосив: — Усе, далі не їдемо. Це кінцева. Тільки тепер Світланка збагнула, що залишилася сама у великому автобусі. Перелякана, вона вийшла й завмерла. Перед нею було поле, і більше ні-чо-го.

17 Страх сковував тіло, у голові мигтіли думки про маму, яку вона не послухала, про вчительку, яку обманула. І сльози нестримно полилися з очей. Зупинившись, Світланка підвела голову до неба й, тремтячи чи то зі страху, чи то з холоду, промовила: — Боже, я не знаю, куди далі йти. Я заблукала. Прошу, пробач мене за обман, за непослух. Допоможи мені повернутися додому. Я всім серцем вірю в те, що Ти не залишиш мене. Опустивши голову, Світланка вже спокійно пішла по дорозі. Раптом перед нею з’явилося двоє незнайомих чоловіків: — Дівчинко, а чому ти йдеш одна, та ще й уночі?

— Я заблукала… — відповіла Світланка.

— А де ти живеш? Світланка назвала адресу.

— Пройди ще кілька метрів, там буде зупинка, сядеш на двадцять п’ятий автобус. Дівчинка знову заплакала.

— Що трапилося? — здивувалися незнайомці.

— У мене немає грошей на проїзд. Тоді один чоловік простягнув їй гроші й побажав щасливо дістатися додому. Подяка Богові Світланка повернулася додому, коли було вже зовсім пізно. Можна обійняла й попросила пробачення. лише уявити, як сильно хвилювалися Потім вони разом подякували Богові за неї батьки! Дівчинка ще з порогу їх за те, що все закінчилося добре.

Малюнок Константина Гудаєва

18

Між блискавк Спостерігати за грозою в теплому будинку цікаво й майже не страшно. Можна навіть рахувати секунди між розрядом блискавки та гуркотом грому. А от опинитися в цей час на вулиці, та ще в горах — зовсім інша річ.

Страх

М

артін повертався до університету після канікул. У чорному небі щось спалахувало й гриміло. Здавалося, величезні важкі хмари збираються й купчаться прямо над Мартіном. Упавши обличчям в траву, він жахався від думки, що зараз його вб’є блискавкою. Губи самі почали шепотіти молитву: «Господи, врятуй, заступися, помилуй». Обіцянка У повітрі пахло сіркою. По обличчю дощем та градом шмагав вихор. Блискавки падали так часто та близько, що, здавалося, не могли не вбити. Мартін так налякався, що в цю мить пообіцяв Богові піти в монастир, якщо залишиться жити.

ою та громом Мартін Лютер Священнослужитель, засновник християнської протестантської церкви, вождь Реформації — так про Лютера пишуть в енциклопедії. Злякавшись грози, Мартін пообіцяв служити Богові. І він дотримався обіцянки: став спочатку ченцем, потім священиком, а згодом доктором теології, тобто почав вивчати й викладати Біблію та віровчення про Бога. Лютер переклав Біблію з латині на рідну німецьку мову, стараючись зробити Писання доступним для простих людей. Що таке Реформація? У латинському слові reformatio префікс re- означає зворотну дію, formatio — утворення, формування. Ще є деформація — спотворення форми. Отож, реформація — це і перетворення, і відновлення, тобто повернення до початкової форми. «Споконвіку було СЛОВО, а СЛОВО в БОГА було, і БОГ було СЛОВО» (Івана 1:1). Отже, Реформація — повернення до Бога, Який як Formator (Творець) формує, відновлює, змінює кожну людину, що читає Біблію, Слово Боже.

Немає спокою Життя Мартіна з дитинства було непростим. Батьки хлопчика були дуже суворими. Дитина з бідної родини знала і голод, і побої. Можливо, тому Бог уявлявся юнакові вимогливим та жорстоким, і коли він дивився на хрест, то бачив лише ту саму блискавку. Мартін дотримав обіцянку і став ченцем, та його душа не знаходила спокою... Який Він, Бог? Дуже шкода, що люди так сильно помиляються у Бозі й живуть в постійному страху покарання. Коли ти любиш, то не хочеш образити, скривдити ближнього. Якщо ти полюбиш Бога, то не боятимешся Його покарання. Станеш побоюватися лише одного: завдати Йому болю своїм непослухом.

19

20

Печиво «Печатка Лютера» Червоне серце всередині печ атки означає любл яче серце віруючо ї людини.

все­ т с рця Хре і се че­ н и д на ре зує з ті а к о п смер ння . Ісуса Тобі знадобиться l 100 г сметани l 50 г вершкового масла (кімнатної температури) l яйце l 100 г цукру l 1,5 склянки борошна l чайна ложка розпушувача Для прикрашання l сметана l цукор l кокосова стружка l полуниця l ожина l родзинки

Біла янд тро­ вол Х а рис т — сим­ а. пелю с ток П’ять по зуют ь п’я ка­ ть Його ран.

Порядок приготування Яйце збий з цукром, додай масло й сметану. Все добре перемішай. Потім всип борошно разом із розпушувачем і заміси тісто. Тісто розкачай і виріж сердечка. Випікай при 380°С 15-20 хвилин. Прикрась сметаною, збитою з цукром. Можеш посипати кокосовою стружкою. На тарілці виклади троянду з п’яти сердечок. В середину поріж полуницю в вигляді серця. Посередині серця виклади родзинками хрест. По краях прикрась «квітку» ожиною.

21 Я дуже люблю ходити в гості до своєї бабусі. Мені подобається слухати, як бабуся розповідає історії. Бо ж вона в мене циганка, із табором кочувала.

дівництві працював, а мама на базарі ворожила. Так і жили. Якось ішла мама містом, і раптом чує — з вікон одного будинку пісня лине. І така гарна пісня! Про Бога в ній говорилося. Не втрималась к Марчу а н мама, підійшла й у вікно Обновка е л О зазирнула. Дивиться, люди там зібрасьогодні я до бабусі в новій сукні прийшла. лися… Спочатку вони співали, а потім Покрутилася перед нею й дідусь один наперед вийшов, книгу велику розгорнув, поклав перед собою й питаю: почав про Бога говорити!

— Ну як, гарна сукня?

— Бабусю, це твоя мама в нашу церкДивлюся, а в бабусі сльози на очі наву потрапила, так? — запитую. вернулися. Бабуся всміхається: Я перелякалася навіть: — Так, у ту церкву, куди ми з тобою — Бабо Розо, що з тобою? ходимо. Люди ті не зважали, що моя — Нічого, Надю, — бабуся мені відмама циганка, запросили її зайти. повідає. — Просто згадалося мені, як я такою ж, як ти, дівчинкою була. І про Церква сукню... І почала вона до церкви ходити. І я Зітхнула бабуся й поразом із нею. І батько теж почав случала розповідати: жіння відвідувати. Лишень його з роботи — Наш табір тоді за це звільнили: «Нам, — кажуть, по дорогах кочу— циган, та ще віруючий не вав, але потім потрібен». А мама ворожинам веліли на ти покинула, бо в церкві одному місці їй пояснили, що це гріх. жити. От мама Отож залишилися ми моя з батьком без грошей і без хліба. у цьому місті Братики мої саме зай поселилися. слабіли тоді, а мама Батько на буплаче, бо нічим допомогти їм не може. Батько по всьому місту бігає, щоб роботу знайти.

Тільки Христос

Що важливіше? І от сидимо ми з мамою вдома, а тут сусідка наша заходить.

Малюнки Яни Герца

А

22

І до мами: «Надю, ти ж так гарно ворожиш! Поворожи мені! А я тобі заплачу добре! Усього дам: і борошна, і сала, і меду. А дочці твоїй — сукню подарую. Поглянь, яка файна!» І сукню дістає. Я її як побачила, так і охнула: шовкова, з воланами, з мереживом! Та мама лише головою похитала: «Ні, я тепер не ворожу. Я в Бога вірю. І огидне Йому робити не збираюся!» Тут сусідка розсердилася: «Діти з голоду помирають, а вона від заробітку відмовляється! Ти хоч думаєш, що коїш! Багато вам Бог допоміг?» — «Багато, — мама відповідає. — Він Сина Свого Ісуса Христа у світ заради мене послав. Ісус мої гріхи Своєю смертю спокутував, мене на Свій шлях покликав, — то хіба ж я Його заповіді порушуватиму? Для мене Христос найважливіший!» Сусідка сукню забрала й вискочила геть. А мама мене пригорнула й каже: «Не журися, доню. Дуже мені хотілося б тебе порадувати, та не можу ж я через сукню Ісуса Христа зректися».

Усе влаштувалося Я це розуміла, та все одно образа взяла, що обнова мені не дісталася. А мама молитися почала, і братам моїм на вечір трохи покращало. А як засуте-

ніло, батько повернувся, розповів, що вдалося йому на роботу влаштуватися. Ліки купив та харчів трохи. А через два тижні, коли батько зарплату отримав, мама найперше мені нову сукню купила. Гарну! Як у тебе тепер! …Я мовчки до бабусі пригорнулася. І дала собі слово більше читати Біблію, щоб дізнатися про Христа, у Якого вірить моя бабуся. І вірила прабабуся, на честь якої мене назвали...

У Бога багато милості

Дивне повідомлення — Я прочитав, — сказав тато й ля старанно виконувала сів поруч. — Виходить, я повинен шкільні завдання. Задачі обов’язково розіслати твою есемесз математики розв’язала, ку друзям і знайомим, а то мені це літературу прочитала, а ось впра- так не минеться? Схоже на якесь ву з української мови зробити не прокляття у випадку непослуху! Юля замислилась. Татова праввстигала. Через годину треба йти да: начебто молитва, а наприкінці в ізостудію, а дівчинка так невчас— погроза! но відволіклась на мобільний теле— Я злякалась, що Бог покарає фон! Річ у тім, що однокласниця мене, якщо не послухаюсь, — скаЕля надіслала дивну есемеску. Доки Юля розмірковувала над нею, таке зала дівчинка. — Про всяк випадок самісіньке повідомлення прийшло від Софії, Іри, Насті, Маші, Мілани... ль Загалом, майже від усіх дівчаток арме Г а н класу. Довелося довго Оле думати, кому ж переслати СМС, щоб ніхто не отримав повторно. Нарешті, переадресувала послання, як вимагали, п’ятнадцять разів.

Ю

«Не знаєш Бога!»

— Юлю, а що це ти мені надіслала? — здивовано запитав тато.

— Що за погрози? Дівчинка зніяковіла. Невже тато все неправильно зрозумів? Доведеться пояснювати.

— Тату, ти ж читав: це молитва з побажанням здоров’я й успіхів у справах, її потрібно переслати іншим людям, щоб у твоєму житті все було добре, — відповіла вона.

— У кінці написано, що цим повідомленням обов’язково потрібно поділитися з п’ятнадцятьма людьми, а то буде біда.

23

Малюнки Софії Андріюк

24

зробила так, як написано.

— Ти зовсім не знаєш Бога, — засмутився тато. — Хіба Він Сам написав тобі це повідомлення? А може, ти в Біблії прочитала, що Бог карає тих, хто не надсилає СМС певній кількості людей?

— Звісно, ні! — відповіла донька.

— Просто всі дівчатка зреагували на застереження, і я не наважилась видалити його. Тато попросив зачекати й вийшов за двері. Що значить «милосердя» Тато повернувся не сам: привів за руку Юлину молодшу сестру Еліну. У другій руці він тримав Біб­ лію.

— Зараз, дівчатка, подивимося, що написано про Бога у Святому Письмі, — сказав він, сідаючи на дивані

між доньками.

— «Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!» — це слова п’ятого вірша 114-го Псалму. А в 34-му розділі Книги Вихід написано, що Господь милосердний і милостивий, довготерпеливий і багатомилостивий. Так, Бог добрий, і в Нього багато милості до людей! Дівчатка притихли. Біблія — це Слово Боже, її слова правдиві та істинні. А «лист щастя», як ще називають подібні СМС-повідомлення, пишуть люди, які, як видно з усього, не дуже-то й знають Бога. На жаль, багато хто уявляє собі Його таким, яким є сам. Це люди бува-

25 ють жорстокосердими та мстивими, Григорій а Бог є любов! Сковорода — Невже ви думаєте, що ТвоЖив в Україні у рець тільки й чекає, коли людина 18 столітті. Його зробить хоча б один неправильний називають філосокрок, щоб наслати на неї біду? — фом та мислителем. продовжив тато. — Ніколи! Якщо Це означає, що він не ви хочете йти шляхом добра, правди просто багато подорожута любові, Він підтримає вас навіть вав, а багато знав (наприклад, десять тоді, коли ви спіткнетеся. Господь іноземних мов). «Не розум від книг, а охороняє від бід тих, хто поклада- книги від розуму виникли», — казав він. А мудрим Григорій став, бо любив ється на Нього! Тато пригорнув доньок і про- Бога і часто читав Біблію, вважаючи її читав Псалом 90, а потім ще єдиним справжнім скарбом. Якось гураз повторив один рядок: «Під бернатор запитав його: «Про що вчить Біблія?» Григорій відповів: «Про людське крильми Його заховаєшся ти».

— Ой, тату, коли ти нас обняв, я серце! Куховарські книги навчають, як відчула себе такою захищеною! — задовольнити шлунок; модні — як вбиратися. Біблія вчить, як облагородити пожвавішала Юля. — Ніби через людське серце». твої руки до мене доторкнувся Останні 30 років свого життя Сковоангел або Бог! рода виходив пішки всю Україну. Усе, — А я чомусь при- що в нього було, — торбина з Біблією гадала, що вчора, за плечима та сопілка за поясом. Скоколи принесла зі ворода навчав людей грамоти, співав школи «трійку», ти їм свої пісні, розповідав байки. ки Тіль ть не покарав мене, «У природі — краса, гармонія, а в ода а почав терпляче суспільстві — несправедливість, і щоб благ пояснювати важку змінити навколишній світ, треба кожтему, — зізналася ному змінити себе самого, — навчав Еліна. — Це була Григорій. — Тому пізнавай себе, а пізвже третя «трійка» поспіль! Я обі- навши — удосконалюй». Сковорода цяла виправити оцінку, але без твоєї учив, як жив, а жив, як учив. допомоги не змогла.

— Так, у тата багато милості до допомагати одне одному й робити нас, — усміхнулась Юля, теж при- добро заради любові та співпереживання! гадавши щось своє.

— Господь любить людину більше, ніж батьки! — сказав тато. — Він терпляче допомагає нам ставати кращими. Бог навчає нас бути милосердними, тобто прощати,

26 Із любові до людей Перш ніж піти в ізостудію, Юля зазирнула в словник і дізналася, що слово «милість» означає добре, людяне ставлення. «Так ось який Бог! — подумала вона. — Шкода, що люди іноді використовують Його ім’я, щоб досягнути своїх недобрих цілей. Хтось написав «лист щастя», щоб залякати інших і змусити виконувати те, що він придумав». Майже цілу дорогу Юля думала про те, що сказав тато. Бажати комусь добра й успіху потрібно щиро! А що доброго в тому, щоб надіслати комусь повідомлення з молитвою лише через те, що тобі пригрозили?

— Ох, ох! Як же так? Допоможи, Господи! — почувся поруч схвильований голос літньої жінки. Дівчинка озирнулася й побачила незнайомку, яка розгублено дивилася на розсипані посеред дороги яблука. «Бабусі важко нахилятися за ними, — подумала Юля. — Якби на моєму місці був Господь, Він точно не минув би її! Значить, допоможу і я!» Засвоєний урок У студію вона спізнилася. Виявилося, учитель запропонував зробити малюнок на вільну тему. Юля тихенько взялася за творчість. І що вона намалювала? Дівчинка зобразила себе під розлогим деревом, яке затіняє її від гарячих променів сонця, а в небі літають ластівка й горобець. Ви ж напевно теж

читали другий вірш 26-го розділу Приповістей: «Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляття прогуде» (переклад П. Куліша). А дерево? Пригадавши початок Псалма 90, дівчинка зобразила над собою Божий покров, який захищає її від усього, що може завдати їй шкоди. Так, з милостивим і милосердним Богом, як з татом, нічого не страшно!

27

Відображення у вітражі Як самому зробити справжній вітраж?

жна Фарби мо дьувати бу в о т с и р о вик лові, яні, акри які: масл . аш навіть гу Тобі знадобиться l скло l прозорий клей l масляні фарби l пензлик l двостороння клейка стрічка товщиною 2 мм Якщо п зликом ен­ нано­ сити к онт ур незруч но, ви­ корис т о зубочи вуй с тку.

ший ос ті р п Чим люнок він ма тим , а ж а й. вітр ктніши ефе

Порядок виготовлення 5. Коли контур висохне, розфар1. Приготуй скло необхідного роз- буй вітраж, звіряючи з ескізом.

6. Покрий скло лаком. Тепер віміру. Очисти його від пилу й бруду. Змочи рідиною для скла й насухо траж можна й мити.

7. За допомогою клейкої стрічки протри з обох боків. прикріпи вітраж до вікна.

2. Під скло поклади обраний орнамент (малюнок).

3. Тонкий пензлик умочи в чорну масляну фарбу й нанеси контур. льні ові спеціа т о г Є 4. Щоб фарба трималася скла, фарби, вітражні змішай її з прозорим клеєм або и з якими працюват лення. безбарвним лаком. во одне задо

Фото НК

ожна Конт ури м е лише наносити н жна фарбою. Мо увати використов инки, лозу, солом мінієвий рейки, алю дріт.

Слова Реформації М О Л И Т

В А Ш С

Б

И К П Б Л А

Г

С

Е Л

Л Р

В

І

Р А

І

И Д О

Р

Н С М С Ч Я

Р Ц

Г

С Л А В А Б И Д Е

О

Т Ц Н П А Т Ь

У Н У К

О Ц В Д

Е Н Е

Р А

Р

Х

Р

Е

С

Р

Е Ф Ц Е

Р

К

В А Ь

Х

Р

О

С

Я Ф П

К Н Я Х

ди Знай кі ів, я 10 сл ться ю стосу ормації ф до Ре ічаються р і зуст інках ор на ст лу. а журн

И С

Т

Слова можуть розташовуватися горизонтально, вертикально й перетинатися.

1. Писання 6. Хрест 2. Віра 7. Серце 3. Благодать 8. Молитва 4. Слава 9. Милість 5. Христос 10. Церква

Т