ІРИМ МИ В
О! О РАЗОМ КРАЩЕ ЧИТАЄМ О, МАЙСТРУЄМО, РАДІЄМ
8’2011 noyivark.org
24
ÑвÁÍÀ ßËÈÍÊÀ  ÍÅÁ² 10
14
26
КОВ
Г ЧЕ
В
НОЇ
20
Р
ОКІВ
Ман
12
на к р иж и н а х д р і в ни ки
2 Привіт! Маю сюрприз для діток з рудим волоссям і ластовинням. №8’ 2011 Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòèÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿. Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê. Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî». Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³ ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003. Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ ìîâàìè. Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Þð³ÿ Ïîï÷åíêà. Íί ÊÎÂ×Åà ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè. Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃ; ÊÎÂ×Åà - ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃ. ÊÎÂ×ÅÃ
Надішліть фото, повідомте вік і поштову адресу. «Ð³çäâî», Àðòåì Ò., 7, ì. Áðåñò, Á³ëîðóñü
МОЛОКО! Ñàøêî çíຠâæå ìàéæå âñ³ äîðîæí³ çíàêè ³ êîìåíòóº ¿õ, ¿äó÷è äîðîãîþ. Òàòî çàïèòóº: — À ùî îçíà÷ຠçíàê ç êîðîâîþ? — Îáåðåæíî, ìîëîêî!
Íàøà àäðåñà: Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Íί ÊÎÂ×Åà à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 òåë. (0362) 628-314, 628-379; ôàêñ (0362) 631-432; e-mail: contact@noyivark.org noyivark.org â³äïîâ³äàëüíèé ðåäàêòîð
Ìàð³ÿ Ëåâöåíþê ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿
Íàä³ÿ Äîëÿ, ²ðèíà Êîñòþ÷åíêî àðò-äèðåêòîð
Îëåã Ìîðãóí õóäîæí³é ðåäàêòîð
Àëëà Àëåêñººâà òåõí³÷íèé ðåäàêòîð
³ðà Ôåñÿíîâà ë³òåðàòóðíèé ðåäàêòîð
Íàä³ÿ Äîëÿ ë³íãâ³ñò-êîíñóëüòàíò ë³íãâ³ñò -êîíñóëüòàíò
Þð³é Ïîï÷åíêî âèêîíàâ÷èé äèðåêòîð
ͳíà Îë³éíèê ãîëîâíèé ðåäàêòîð
³êòîð Êóçüìåíêî Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ: Àë³íà Ò., 10 Àíàñòàñ³ÿ ×., 10 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7 Àíòîí ß., 12 ³êà Ö., 11 ²ëëÿ Ì., 13 Ìàêñèì Ñ., 9 Íàòàëÿ Ê., 7 Òàðàñ Ë., 11 Òèìîô³é Ë., 8
«Ìîéñåé óäàðÿº ïàëèöåþ îá ñêåëþ» «Ïàëàþ÷èé êóù» Ðîä³îí Ï., 8, гâíåíñüêà îáë., Óêðà¿íà Óë³òêó â íàñ áóëî áàãàòî ÷îãî ö³êàâîãî. Àëå íàéá³ëüøå íàì çàïàì’ÿòàëàñÿ ðèáîëîâëÿ. Ìè âñ³ºþ ñ³ì’ºþ ¿çäèëè íà îçåðî íà äâà äí³. Öå òàòî òàê çàïðîïîíóâàâ. Íàøà ñåñòðè÷êà Àíÿ, ¿é óñüîãî äâà ðîêè, òåæ ¿çäèëà. Óÿâëÿºòå? ² ìàìà, çâè÷àéíî æ, áóëà ç íàìè. Ìè ç âåëèêèì çàäîâîëåííÿì ëîâèëè ðèáó. À êóïàëèñÿ — äîñõî÷ó! Àðòåì ×., 7, Äåíèñ ×., 6, Ðîìàí ×., 4, ì. Õàðê³â, Óêðà¿íà
Íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè: Ìàðãàðèòà Ä., ì. гâíå, Óêðà¿íà. Ôîòî: Äàíèêà ĺäóõà, 2011. Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà Íί ÊÎÂ×Åà îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿. Íàêëàä 4 000 ïðèì. Íàäðóêîâàíî ÐÒ ÌÊÔ «Õðèñòèÿíñüêå æèòòÿ», âóë. Ñòóñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74; e-mail: clife.press@gmail.com © Íί ÊÎÂ×ÅÃ, ÊÎÂ×ÅÃ, 2011
b.-( $./., # >2< $S2?,: Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром», школа «Радість» downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost
+38 (099) 172 45 37
ФИМКОВА ПОШТА
3
ПРИВІТ ДИНКИ, З ОБК ЛА м т е с я : йо або Зна т а Д ., Маргари е, 7 , м . Р ів н У к р а їн а
.
рита Ім’я Марга а і з л в переклад а». ає «перлин ч а зн о ї о к тинсь инка не чинка-перл ші Але ця дів є два стар ї е н у , ’ї ім і три єдина в с і Віталик, к и н а Д : и т бра Ліда. ня, Віка й сестри: Та пора року Улюблена собливо, — зима, о и т и р га р а М е сніжна й н якщо вона я на с и т дна. Ката так дуже холо нах — це за в о к і х а санчат е! іє захоплююч про що мр е Як жив й 26. итай на с. ч , а т и р га Мар
«Ð³çäâÿíà ç³ðêà». Ðîìàí Á., 6, Àíòèëîïà, Êàë³ôîðí³ÿ
До с. 17. Апельсин. Відірвати плодоніжку. Скільки під нею дірочок, стільки й часточок. До с. 10-11. Місяць у Домі Сонця. 1. Не ростуть. 2. Заглиблення у вигляді чаші на вершині вулкана. 3. B — Мечем.
ХТО ЗАЙВИЙ? Ïñèõîëîã ðîçêëàëà ïåðåä ï’ÿòèð³÷íîþ Ìàøåþ êàðòèíêè: âîâê, ëèñèöÿ, ê³ò ³ ¿æàê. — Íó æ áî, Ìàøåíüêî, õòî òóò çàéâèé? — ¯æàê. — ͳ, Ìàøåíüêî, çàéâèé ê³ò. Óñ³ çâ³ð³ äèê³, ëèøå ê³ò äîìàøí³é. — ͳ, òüîòþ. Ëèøå ¿æàê êîëþ÷èé, à âñ³ ³íø³ õóòðÿí³.
«Ïàñòóõè», Àíãåë³íà Ò., 9, ì. Áðåñò, Á³ëîðóñü
ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ:
å , íàäñèëàéò Ïèø³òü íàì ô³¿ à ãð è òà ôîòî ñâî¿ ìàëþíê íà àäðåcó:
«Ìîéñåé ³ ºãèïåòñüêà ïðèíöåñà», «Ð³çäâÿíà ç³ðêà». Ìåíå çâóòü Íàñòÿ, ìåí³ 9 ðîê³â. Äóæå ëþáëþ ìàëþâàòè. Êîëè íàñòàíå çèìà — áóäó âèøèâàòè õðåñòèêîì. Ëþáëþ ãàðíî âäÿãàòèñÿ, íàðÿäæàòè ëÿëüîê ³ ìîëîäøó ñåñòðè÷êó Åë³íó. Íàñòÿ Í., 9, ì. ³ííèöÿ, Óêðà¿íà
Åà Íί ÊÎÂ× å í ³â Ð à/ñ 35, ì. 10 0 3 3 Óêðà¿íà, àáî O N YIV ARK 0 PO BOX 19 542 0 6 IL , N AURORA USA å-mail: noyivark.org @ ct ta con noyivark.org
b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Пілігрим» m-x.org.ua
+38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94
4
Ö е леопард
. У
тонкий слух
і гострий зір, він добре бачить у непроглядній темряві. Хода у А ще
, легка і тиха-тиха.
має пухнасте й дуже гарне хутро: ,
Малюнки автора
на жовтому тлі чорні колечка — ось такі та плямочки — ось такі
.
й і и в и с с а тр Кр
Алла Алексєєва
b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитячий дім і місіонерське служіння в Індії globalchr ist.ru ist.ruglobalchrist.ru globalchrist.ru
ш
а
н
С Т О Р І Н К А Д Л Я М А Л ЯТ
5
, незважаючи на свою красу, — хижак. Він полює на
,
та інших тварин.
Під гарною зовнішністю ховається страшний звір. Часто погане видається нам привабливим, і ми чинимо недобре, бо це нам подобається. Та в Біблії написано, що погані вчинки — це гріх. Гріх нищить людей. Господь каже, що нам потрібно втікати від
ий з в і р
нього. Тож біжімо від поганих учинків, думок та бажань так, ніби за нами женеться
.
Інакше гріх наздожене нас і знищить.
b.-( $./., # >2< $S2?,: Вість Євангелія — дітям %-mail: eurasiakids@eeinternational.org +38 (04597) 6 20 24
М Й
СТР
ЄМО
и сн іговик т а л а пош то д Ну хто іть, з дітей, скаж и сніговика? не вміє ліпит багато снігу, Узимку, коли івчинки та кожної д ка чи п о хл ва. для кожного нісінька спра це найзвичай бимо з тобою зро и м і н д го ьо С можна іговика: його сн го о н й ча незви нверт. покласти в ко буває? го не Гадаєш, тако вийде! :) ю у нас УСЕ о б о т з м зо Ра
Як н
ю?
а
іс
А
У
6
Послідовність виготовлення 1. На картон блакитного кольору наклей один над одним круги великого, середнього та найменшого діаметра (фото ліворуч). 2. З повсті виріж шапку та ніс-морквину. Розфарбуй ніс оранжевим кольором, а шапку та шарфик — будь-
Тобі знадобляться
три білі повстяні меблеві самоклейки однакової товщини, круглої форми трьох різних діаметрів кольоровий картон повсть ножиці маркер клей
яким, який тобі подобається. Дай їм писати ожеш під м , ш просохнути, приклей до е ч о ку або Якщо х ку хлопчи ів т с поробки. и л тячому свою вуть у ди и ж і к я 3. Руки, очі, рот та ґудзики і, ті. дівчинц и інтерна ібна виріж із чорної повсті і прир будинку ч т о п тобі буде роси п клей до сніговика (або намао п Напевно : ослих р о д а г о ресу люй чорним маркером). допом штову ад о п я с и т 4. На листівку заздалегідь наїх дізна листівку. діслати а н й клей декілька шарів кольоронавчав: ристос Х с у Іс б вам вого картону різного розміру. ете, що амо ч о х к я «І к с Зверху наклей картон із юди, та робили л и». в і сніговиком (фото праворобіть їм руч).
ринесу в різдвяні дні Подарунки для рідні. М’ячик і цукерки — брату, Мамі — килимок у хату, Дідусеві светр зв’язала, Дяді — вірші написала. Тітці — шарфик і духи, Для бабусі — пироги, Татові — цікаву книжку, Ну а кішці — сіру мишку.
Ï
Що для Нього приготую, Вишию чи намалюю, І який дарунок дам?» Але братик підказав: «Я Ісуса полюбив! Серце я Йому вручив!» О, нарешті зрозуміла, Всидіти уже несила, Подарунок я знайшла! Очі в небо підвела: «Отче наш, що в небі є, Серце Ти візьми моє!»
Переклад з російської Надії Долі
Наче, всіх порахувала, Все старанно спланувала, Мамин голос враз почула: «Чи ти, доню, не забула, Що для Господа в це свято Подарунок треба мати?» Головою похитала І плечима я знизала: «Що Йому ти принесеш? Він же — Бог, Він має все!
Ù
о за свято це Різдво? І чому всі жду ть його? І чого усі скрізь раді: І у сім’ях, і в гр ом аді? Усміхаються, ві тають, Може, щось та ємне знають? І чому цієї днин и Всі говорять пр о Дитину? Очевидно, чере з те, Що дарунків ко жний жде. Іграшок чекаю ть діти. Так, — і ніде пр авди діти. Та Маринка ка же: «Ні, Іграшки — не головні! Хто з Христом в житті зустрівс я, Радісним навік зробився! Адже зустріч ця раптово Змінює усе навк оло! Злий ураз стає добрішим, А похмурий — веселішим. Гордий і пихати й — До добра завзят им. Від гріхів Ісус звільняє Новим серцем наділяє».
Оксана Аксюти к
Малюнки Софії Андріюк
Олена Марчук
7
b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародний благодійний фонд «У колі друзів» cofr iends.org.ua %-mail: office@cofr iends.org.ua +38 (044) 360 07 24, +38 (094) 924 77 24
8
Ä
уже-дуже давно, коли на світі ще не було ні нас із тобою, ні наших батьків, ні навіть наших прапрабабусь і прапрадідусів, до нас на землю прийшов Спаситель. Це була не просто людина. Це був Господь. Бог в образі людини жив на землі серед людей. У Нього навіть людське ім’я було — Ісус Христос. Але ж Господь невидимий, скажеш ти. Як же Він набув людської подоби? О, це було найдивовижніше диво!
а н ір
я і и р м й о ни е , Н т й ісзвича ь м и з і ю д ним м в и л д т е вішою с и ю л о г аж н о в о м
Бог прийшов до людей
Ти коли-небу дь бачив анг ела? Божі вісн ики приходят ь до люде й не просто так.
Оце так гість!!
ін
У ті далекі часи в юдейському місті Назареті жила дівчина на ім’я Марія. Вона мала нареченого — Йосипа. Марія та Йосип належали до стародавнього царського роду Давида, однак багатими вони не були. Марія та Йосип дуже любили Бога й були слухняними Йому в усьому. Коли
b.-( $./., # >2< $S2?,: Товариство євангелізації дітей oed.ru e-mail: oed@oed.ru +7 (095) 719 79 36, +7 (095) 719 76 38
в ви й а о
н
ІСТОРІЇ З
вчині щось дуже-дуже важливе. Божого ангела звали Гавриїл. Так-так, у ангела теж може бути ім'я. — Радій, Маріє! Господь із тобою! Будь благословенна! — привітав Марію небесний посланець. Побачивши ангела, дівчина дуже зніяковіла. Та й хто б не зніяковів, уздрівши такого гостя?
— Не бійся, — продовжував ангел. — Ти одержала особливу милість у Бога. Ти народиш Сина й назвеш Його Ісусом. Його будуть називати Сином Всевишнього. — Але... Я ще незаміжня. Як таке може статися? –— зачудувалася Марія. — Для Бога немає нічого неможливого, — відповів ангел. — Нехай буде так, — промовила Марія. — Я готова служити Господу.
аже, Бог к жливо, — е се мо що в рто лиш . ва м о Й у ити р і в по
Бог дотриму слова
Малюнки Тетяни Кучер
люди люблять Бога, з ними можуть траплятися неймовірні історії. Зараз ти в цьому переконаєшся. Одного разу до Марії в дім прийшов — як ти думаєш, хто? — ангел Господній. Бог не посилає до людей ангелів просто так: Йому потрібно було повідомити ді-
ВЕЛИКОЇ КНИГИ
9
Виконавши Боже доручення, ангел Гавриїл повернувся на небо. А через деякий час Марія народила Сина — Ісуса Христа. Бог стримав Свою обіцянку й послав людям небесного Спасителя.
Історію про ангела і Марію читай у Біблії, Євангеліє від Луки, 1 розділ. bibleonline.ru/bible/ukr/42/01/ sacrednamebible.com/ukrainian/B42C001.htm
b.-( $./., # >2< $S2?,: МАХШ Центр просвітницьких програм e-mail: cep@acsi.org +38 (044) 443 03 33
10
Місяць у Дом Ти знаєш, які рослини ростуть на Місяці?
ється, на Та, виявля е ця, які дуж Землі є міс місячну нагадують поверхню. нещодавно Побував я рімаючого в кратері д леакала. вулкана Ха значає Ця назва о . Дім Сонця
Погаслий вулкан Халеакала (гав. Haleakalа-) розташований на острові Мауі, штат Гавайї, США.
Висота — три тисячі і! Привіт, друз і полетіти метрів над рівнем Хотілося мен м умаю, що й ва океану. Хмари внизу. на Місяць. Д я. Вітер завиває. Дихати іноді хочетьс леко. я до Міс ця да важко. Навколо лиш .. е. л А е мертве каміння, заст игла лава та чорний і червоно-сірий пісок. До речі, на І зрозумів я, що не початку обо1 9 6 0 -х р о в’язково на Місяць ле ків на вулкан тіти. Халеа і кала тренува А ще зрозумів, що кр л и с аще астро я навти. Одягн ходити по землі, по е н і у скафандри зеленій траві, а хмар , вони ходил и и п о каменях і нехай зверху пливуть. уявляли, як їм доведе ться ходити по Місяцю.
Як ти , що думаєш ратер таке к ? вулкана
Останнє виверження вулкана Халеакала відбулося 1790 року. Зараз це найбільший у світі кратер сплячого вулкана: його довжина 11,25 кілометра, ширина 3,2 кілометра, глибина близько 800 метрів.
11
і С о нця
На вершину вулкана краще підніматися по західному схилу звивистою стежкою, що проходить через зелені луки й евкаліптові гаї.
поля — теж добре й красиво. І не потрібно їхати далеко й підніматися високо, щоб побачити щось незвичайне й прекрасне.
Потім можна спуститися в кратер вулкана й походити поміж конусів попелу й стін лави, щоб залишити свої сліди на лісових стежках біля кратерного озера й на вулканічному піску південних пустель. Фото НК
но якщо уваж Звичайно, ртвим ся, між ме и т и в и д и р п на лавою мож камінням і еякі види помітити д . мах і птахів рослин, ко т живуть — , Як вони ту Але цікаво . о іл м у з о р нез е ивуть лиш що вони ж — Халеакалі тут — на іде у світі. і більше н
Думаю, що Господь Бог помістив їх на цій холодній «місячній» поверхні Халеакали, щоб людині було тут трішки тепліше і затишніше. Все ж таки ми не на Місяці! Спустився я вниз із вулкана та й вирішив, що вулкан — це добре, а море, річки, гори, ліс,
Важко повернутися з Халеакали, не побачивши на власні очі дивовижний «срібний клинок» (Silversword), або аргіроксифіум.
Друзі, надсилайте мені свої фотографії природи, що навколо вас: дерев, птахів, заходу сонця, холодного дощу… Ну, а якщо ви подорожуєте, — також не забудьте взяти з собою фотоапарат. Найголовніше — побачити те незвичайне, чого не помічають інші люди. Побачити й устигнути сфотографувати. До зустрічі. Ваш друг Жоржик
12
Мандрівники на
д У ве
Чого страшився тюлень? à ñàì³ñ³íüêîìó êðàº÷êó âåëè÷åçíî¿ êðèæèíè äð³ìàâ ñèòèé òþëåíü. Ðàïòîì â³í çàóâàæèâ ëåäü ÷óòíèé øåðåõ. Ùî á öå ìîãëî áóòè? Òþëåíü, ñòîðîæêî îçèðíóâøèñü, ïîì³òèâ á³ëèé ïàãîðá, ÿêîãî íå áóëî íà ö³é êðèæèí³.
Í
ме
ч о рний не лиш е дя
«Òàê-òàê-òàê, òóò íåáåçïå÷íî, — ïîäóìàâ íàø òþëåíü. — Òàê íåäîâãî ïîòðàïèòè äî ëàï á³ëî¿ âåäìåäèö³. Âîíà õèòðà. Ñóíå íà æèâîò³ çîâñ³ì íå÷óòíî, ¿¿ é íå ðîçãëåäèø â³äðàçó: øóáà á³ëà, ìàéæå ÿê ñí³ã, à ÷îðíèé ê³í÷èê íîñà, ÿêèé ì³ã áè âèêàçàòè ¿¿, âîíà ïðèêðèâຠëàïîþ. ͳ, ÷àñ ìåí³ çàáèðàòèñÿ çâ³äñè, ïîêè ö³ëèé ³ çäîðîâèé». ² òþëåíü
b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Притулок Доброго Пастиря» shelter.dn.ua +38 (06232) 71 271
ніс
й
Малюнки Тетяни Кучер
на Уляна Дуби
, ал е й у ся
ог
о
ш кіра п ід
ï³ðíóâ ó âîäó, ðÿòóþ÷èñü â³ä ñâîãî âîðîãà. — Åõ, íå âäàëîñÿ ìåí³ âï³éìàòè òåáå, àïåòèòíèé òþëåíþ, — çàñìóòèëàñÿ á³ëà âåäìåäèöÿ. (Öå áóëà, çâ³ñíî, âîíà.) — Òà í³÷îãî, ÿ ÷åêàòèìó òåáå òóò. Òîá³ äîâåäåòüñÿ ñïëèâòè,
ùîá íàáðàòè ïîâ³òðÿ! Òîä³ òè ä³ñòàíåø äîáðîãî ëÿùà ìîºþ âàæêîþ ëàïîþ ³ ÿ çàâèãðàøêè âïîðàþñÿ ç òîáîþ. На крижині Ñèä³òè íà êðèæèí³ çîâñ³ì íå õîëîäíî, ÿêùî ï³ä øê³ðîþ — ÿê ó âåäìåäèö³ — òîâñòèé øàð æèðó, à íà í³é çîëîòàâî-á³ëà íàäçâè÷àéíî ãóñòà é òåïëà øóáà. ² ï³äîøâè ëàï çàõèùåí³ õóòðîì. À çíàºø, ÷îìó øóáà òàêà òåïëà? Íà êîæí³é âîðñèíö³ øóáè º ïîâ³òðÿí³ ì³øå÷êè, òîìó ìîðîç íå ìîæå äîáóòèñÿ äî ò³ëà. Âåäìåäèöÿ ÷àñòî ï³ðíຠó âîäó é ïëàâàº, øóêàþ÷è çäîáè÷. Ãàäàºø, ¿¿ øóáà íàìîêíå ³ òîä³ âîíà íåîäì³ííî çàìåðçíå â êðèæàí³é âîä³? Àæ í³! Øêóðà âåäìåäèö³ â³äøòîâõóº âîäó. Óÿâëÿºø? Òîìó âîíà ñì³ëèâî ï³ðíຠé ïëàâàº. Полювання триває Íåâäîâç³ âåäìåäèöÿ ïîì³òèëà ³íøîãî òþëåíÿ, ùî áåçòóðáîòíî ëåæàâ íà êðèæèí³. Á³ëà õèæà÷êà íåñïîä³âàíî
ає сон я ч не світ л о
âèñêî÷èëà íà ïîâåðõíþ é â³äð³çàëà ñâî¿é çäîáè÷³ øëÿõ äî ðÿò³âíî¿ âîäè. Íà êðèæèí³ òþëåíü íåïîâîðîòêèé, ³ âåäìåäèö³ íåâàæêî éîãî çäîëàòè. — Íó îò, — ìîâèëà âîíà ñàìà äî ñåáå, — çäàºòüñÿ, ÿ íàêîïè÷èëà âæå äîñòàòíüî æèðó. Çâè÷àéíî, àäæå âñþ âåñíó, ë³òî òà îñ³íü ÿ ò³ëüêè òå é ðîáèëà, ùî ¿ëà. ßêå âñå áóëî ñìà÷íå: ìîðñüêà ïòèöÿ, ðèáà òà òþëåí³! Õî÷à ìåí³ äîâåëîñÿ çä³éñíèòè êðóãîñâ³òíþ ïîäîðîæ íà êðèæèíàõ, øóêàþ÷è ¿æó, òåïåð ìîæíà ëÿãàòè ó ñâ³é çàòèøíèé ñí³ãîâèé áàðë³ã. Ñí³ã çàìåòå çà ìíîþ âõ³ä — ³ í³õòî íå çìîæå ïîòóðáóâàòè ìåíå. Ведмежата Êîëè á³ëà âåäìåäèöÿ ñïèòü ó ñâîºìó áàðëîç³, òóò, ñåðåä çèìè, ó íå¿ íàðîäæóºòüñÿ çàçâè÷àé äâîº âåäìåæàò. Íîâîíàðîäæåí³ òðîõè á³ëüø³ çà êîòåíÿò, ³ âåäìåäèöÿ ëàã³äíî ï³êëóºòüñÿ ïðî íèõ. Ùîá âîíè íå çàìåðçëè, âîíà ç³ãð³âຠ¿õ ñâî¿ì õóòðîì íà æèâîò³, à òàêîæ òåïëèì äèõàííÿì. Óñþ çèìó âåäìåäèöÿ í³÷îãî íå ¿ñòü. Âîñåíè
Л
ш е р с ть біла. , то м у зд а є т ь с я , н і б и
âîíà äîñòàòíüî íà¿ëàñÿ, òàê ùî ³ ¿é âèñòà÷àº, ³ ìîëîêî äëÿ âåäìåæàò º. Âåäìåæàòà ìîæóòü çàëèøàòèñÿ ç ìàìîþ äî äâîõ ðîê³â.
Фото НК
ив від б . А хутро проз о р е : к ож н а а к в орсин
13
Я
ГО с тю
ЕМ
З
ш
ер
ПОД
НЯ
крижинах
С
На новій землі Á³ëèé âåäì³äü çäàòåí óáèòè ñâîºþ ëàïîþ áóäü-ÿêó ³íøó òâàðèíó, â³í íåáåçïå÷íèé íàâ³òü äëÿ ëþäåé. Íåâæå Áîã, ßêèé ñòâîðèâ ïîëÿðíèõ âåäìåä³â ³ òàê ïîòóðáóâàâñÿ ïðî òå, ùîá âîíè ìîãëè ÷óäîâî ïî÷óâàòèñÿ ó â³÷íîìó õîëîä³, õîò³â, ùîá öåé çâ³ð áóâ íàñò³ëüêè íåáåçïå÷íèé? Áàãàòî ìèðíèõ òâàðèí ïåðåòâîðèëîñÿ íà íåáåçïå÷íèõ õèæàê³â òîä³, êîëè â äîñêîíàëèé ñòâîðåíèé Áîãîì ñâ³ò óâ³éøîâ ãð³õ. Òà íàñòàíå äåíü, êîëè Ãîñïîäü ïîäàðóº íàì íîâó çåìëþ, äå âñ³ ëþäè æèòèìóòü ó çãîä³, à òâàðèíè íå ïîëþâàòèìóòü îäíà íà îäíó. Ó òàêîìó ñâ³ò³ çìîæóòü æèòè âñ³ ò³, õòî íàëåæèòü äî Áîæî¿ ðîäèíè. Öå ïîîá³öÿâ Ñàì Áîã, à ³í òðèìຠÑâîº ñëîâî! À òè õîò³â áè æèòè òàì?
b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійна організація «Дитячий будинок “Назарет”» dom-nazaret.com %-mail: dom-nazaret@mail.ru +38 (06565) 20113
14 Незвичайний хлопчик
Була собі дівчинка Марійка. І ходила вона, як і майже всі діти, до дитячого садка.
Найкраща Марійка була хорошою дівчинкою, а головне — дуже гарною, з довгими хвилястими косами й великими блакитними очима. Татові й мамині друзі захоплено вигукували: «Ах, ваша донечка просто чарівна!» І Марійці завжди й скрізь казали, яка вона гарненька. У дитячому садку виховательки, нянечки й навіть завідувачка Ганна Сергіївна — усі дуже любили Марійку й постійно повторювали, що
вона справжня красуня. Марійці дуже подобалося, коли її хвалили. Адже вона не тільки найгарніша, але й найрозумніша: уже навчилася рахувати й читати по складах, а інші діти ще цього не вміли. Тому вони здавалися Марійці нерозумними й анітрохи не симпатичними. У Світланки якийсь великий ніс, а у Юрка веснянки по всьому обличчю — це так кумедно! Вітько чомусь вищий від інших на цілу голову, а Віталик зовсім маленький і худенький. «Зате я вдалася і зростом, і ніс у мене
Аж ось одного разу звичне життя дитячого садка порушила неприємна подія. Якраз саме тоді, коли діти гралися в кімнаті, до них увійшла завідувачка дитячого садка Ганна Сергіївна і сказала, що до їхньої групи тепер ходитиме новий хлопчик, якого звуть Дмитрик. На перший погляд новачок здавався звичайним хлопчиком і нічим серед інших дітей не вирізнявся. Та щойно Дмитрик заговорив, усі побачили, що у нього чомусь темні зуби. Таких ні у кого не було! Та ще він трохи заїкався… Марійці Дмитрик відразу не сподобався: їй було неприємно спілкуватися з хлопчиком, у якого погані зуби, і до того ж заїкою. Вона підвелася й рішуче заявила:
я і п р о р т оМ с І а рі йк у , Дмит рик а правильний!» — пишалася собою Марійка.
Малюнки Анни Желізних
Слухняний Олексійко
У групі красуні всі догоджали. Коли Марійка сперечалася з ким-небудь із дітей, то обов’язково брала гору, бо завжди знала, що сказати. І тому їй зазвичай віддавали найкращі іграшки. У той же дитячий садок батьки водили Олексійка. Виховательки ставили хлопчика за взірець: він ходив завжди охайний, був слухняним і нікого ніколи не ображав. Навіть розумниця Марійка вирізняла Олексійка. Вона вважала його трішки кращим за інших, — ну, звичайно, у жодному разі не кращим за себе.
— Погляньте, які у нього зуби і яка вимова! Та я не те що гратися — я з ним навіть розмовляти не буду! І ви всі не розмовляйте з ним! Діти в групі послухали Марійку, і Дмитрик залишився сам. Він сам грався, їв, гуляв на майданчику. Йому було сумно й дуже прикро. Він не розумів, чому всі від нього відвернулися. Адже він не винуватий, що у нього темні зуби й труднощі з мовою.
Давай погра мося Так минав тиждень за тижнем. Якось Олексійко увесь день спостерігав за Дмитриком і розмірковував, чому решта дітей його не любить. Так, він трохи не такий, як інші. Але ж Дмитрик не злий
Дешкев Андрій
а д ру ж б у
ит
Нерозлийвода
з і н м е т , а к й і с
ич
а, Оле к
страшно! Зуби все одно скоро поміняються. А на те, що Дмитрик заїкається, я вже давно не звертаю уваги. І взагалі Дмитро мій найкращий друг! І я поважаю його так само, як себе! Марійка вигукнула: — Ах, так само, як себе! Ну й залишайся з ним сам! Я і з тобою не розмовлятиму! І ви всі не грайтеся з ними! І діти перестали дружити і з Олексійком.
уб
і он які хатки в пісочниці будує! Олексійко вирішив, що завтра обов’язково підійде до Дмитрика незважаючи на оголошений Марійкою бойкот. І ось наступного дня, коли діти гуляли на вулиці, Олексійко взяв машинку й рушив до Дмитрика, що бабрався в пісочниці. Він простягнув свою іграшкову вантажівку й запропонував: — Давай пограємося машинками. Бавлячись у піску, хлопчаки розговорилися. Невдовзі Олексійко звик до Дмитрикових дефектів, а потім і зовсім перестав їх помічати. До того ж Дмитрик виявився дуже товариським і цікавим хлопчиком. Він непогано розумівся на машинах і навіть
літаках! З ним було зовсім не нудно. Хлопці встигли побудувати декілька гаражів для машинок і проклали дорогу в піску. Та найголовніше, цього дня вони потоваришували! І відтоді Олексійко та Дмитрик гралися разом.
Перевірка дружби Звичайно ж, Марійка помітила, що хлопці подружилися, і їй це дуже не сподобалося. Одного разу вона не витримала й голосно сказала: — Олексію, чому ти граєшся із цим заїкою з поганими зубами?! — То й що ж! — відповів Олексійко. — Це не так
Олексій вирішив, що все одно не
кине Дмитрика. Хлопці, як і раніше, скрізь були вдвох. І тоді Марійка зрозуміла, що їхню дружбу нічим не розбити. Згодом інші діти також побачили, що Дмитро насправді хороший хлопчик, і почали гратися з ним і з Олексійком. Відновився мир, і життя в їхній групі налагодилося. А Марійка почала замислюватися. Можливо, справді поважати когось, як самого себе, — це добре? Може, варто спробувати?
15
16 ль
ка прекрасна створена Богом Земля! Шкода, що багато хто не помічає краси природи, не береже її. Доброму Творцеві сумно дивитися, як люди засмічують квіткові галявини, забруднюють річки, кривдять тварин і один одного. Бог створив цю планету для людини, а та її руйнує. От і трапляються на Землі урагани, землетруси, посухи, повені. Молімося за цей світ: нехай Господь береже його від усякого лиха, а нам допоможе бути мудрими й добрими. Потрібно молитися і про свою країну. Один народ — це як велика родина (адже ти молишся про благополуччя близьких?). Ось приклади молитов. мо кий живе я у , у їн а ашу краЗа кр бережеш н о щ , ю у к я слови Господи, д аска. Благо л ь д у б , її и юдям лов й здоров’я л їну. Благос у р а Д . е в и ут ж всіх, хто т . м а і тварин нами За світ ечко над н о с й а х е Н щик Господи, Ти створив гідно і до а л ь т и цей світ… Дякую світ шим Тобі за а н и л ш о П красу природи, за все о. . живе на Землі! й падає вчасн а ж Ти пам’ятаєш про брий уро ко жн ог о: ю полям до дбаєш про о св метеликів, рибок, пт ей любити д ю л и ч аш в ок а . Ти любиш Н а ній кожну лю ацювати н дину! Навчи і нас люби землю й пр ти один одного. . з мудрістю шій країні а Будь ласка, допоможи Нехай у н людям жити . Пере- мирно й бере р и м е д у б гт и Тв оє тв завжди оріння. Підо- трим ашим нар ай н ти з х, ко му й а за в ра у з сумно. Пошли б ді їжу тільки то голодним, даруй здор дом, адже ов’я хворим. . е Допоможи всім, хт уде добр о пр все у нас б ос ить Твоєї Боже, за допомоги. Захист и Слава Тобі, на шу пл анету від турботу! усякого лиха. доброту й Слава Тобі, Боже, за Амінь. Твоє милосердя! Амінь.
Фото Со фії Андр іюк
Молитви про країн у і світ ß
Гарме Олена
Китайське яблуко — так ще називають апельсин — гарний і корисний фрукт. Листя дерева апельсина вічнозелене, воно ніколи не жовтіє. Якщо в березні інші дерева тільки цвітуть, то апельсини збирають цілий рік. На одному апельсиновому дереві можуть висіти вже стиглі плоди, а разом з ними квіти. Можливо, ти здивуєшся, та найкорисніше в апельсині — це шкірка. Ще її називають цедрою. Якраз у ній міститься найбільше вітамінів. Тож апельсинова шкірка цілком їстівна.
Фото НК
НА ЗДОРОВ’Я!
Друге місце посідає оранжева соковита м’якоть. Саме м’якоттю цитрусові відрізняються від інших фруктів. М’якоть складається з комірок та мішечків з ефірними оліями. І лише на третьо-
п’ют
3D -ігри
му місці за корисністю — апельсиновий сік. Бог створив апельсини вже поділеними Як дізна на часточки — го- тися, скількичасточок в товими до вживання. а п ельсині, не Тому і їсти їх рекорозрізаючи мендують часточкайого? ми, а не розрізаючи ножем. Чому апельсин помаранчевий, а не фіалковий, ніхто не може сказати. Просто Бог його таким створив для нас. Купуючи апельсин, зверни увагу на його запах та вагу. Шкірка може бути й зеленкуватою — на стиглості та солодкості це не позначається. Проте фрукт має бути важким і неодмінно запашним! Отож, він смачний і стиглий.
і т
Шкірка у апельсинів ясно-жовта, жовтогаряча або яскраво-оранжева, майже червона. А м’якоть може бути солодкою, кисло-солодкою й кисло-гіркою.
вої
ерні
Ñüîãîäí³ äî ê³íöÿ íå â³äîìî, íàñê³ëüêè 3D-çîáðàæåííÿ øê³äëèâ³ äëÿ î÷åé. Îäíàê ³ â äîðîñëèõ, ³ â ä³òåé ïðè ïåðåãëÿä³ 3D-ïðîãðàì (àáî ï³ñëÿ ïåðåãëÿäó) ìî10-20-10. ³í ðàäèâ æóòü âèíèêíóòè çà÷åðåç êîæíèõ 10 õâ èë èí ïå ðå ãëÿ äó çî ïàìîðî÷åííÿ, íóäîòà áðàæåííÿ íà åêðàí³ ïðîòÿãîì 20 ñåêóíä äè , äðóç³, é óòîìà. âèòèñÿ íà ùîñü íååõòî ç âàñ ðóõîìå íà â³ääàë³ 10 ìï’þî ê â Îäíîãî ðàçó ÿ º ìåòð³â, íàïðèêëàä, à ãð ïîäèâèòèñÿ ó â³êíî è ç ð ³ã ³ íà í ÷óâ â³ä ë³êàðÿ-îêóð ñóñ³äí³é áóäèíîê òå àáî äåðåâî. îþ ³ê ô à ãð ë³ñòà ïðî ïðàâèëî îþ òðèâèì³ðí Òà íàéãîëîâí³øå — çí àòè ì³ðó â óñüîìó, ). D è ùî ñòîñóºòüñÿ ³ â³äåî (3 à÷èò á , ³ãð î , ³ òåëåïðîãðàì, ³ í é Çâè÷à íàâ³òü ÷èòàííÿ êíèæîê ó çîì î ÿ í ë ³ð ä ì . è å â ë è àâî. À ñâ³ò ó òð Íåõàé ùàñòèòü. åêðàí³ ö³ê — äóæå ñêëàäíà à í ³ í í å ñ å ö Дядя Мiша áðàæ î ð çêó ñàì ï î ì ³ é å ÷ î ðîáîòà.
Ком
17
очi
Ä
b.-( $./., # >2< $S2?,: Товариство євангелізації дітей %-mail: cefukr@irpen.kiev.ua +38 (04597) 6 27 02 t *1: +38 (04597) 5 67 47
Алла Алексєєва
18
Ò
е, що побачив Максим, було як у старій піратській пісні, де в приспіві двічі повторювалося: «скриня мерця». Провалившись, хлопчик за мить побачив напівзасипану землею скриню і білу руку, що стирчала з насипу. Волосся на голові здибилося, очі витріщилися, а в горлі застряг безмовний зойк… Максим почав квапливо вибиратися з ями. Це виявилося непросто: краї обсипалися, ноги загрузали в м’якій глині. Нарешті хлопчикові вдалося вхопитися за кам’яний виступ і вилізти нагору. Відбігши від провалля на десяток кроків, він присів на колоду, що лежала біля плоту. Серце шалено билося в грудях. Заплющивши очі, Максим притулився до плоту й спробував заспокоїтися. Але не просидів і
Найтепліша сніжинка п’яти хвилин, як щось мокре, чвакаючи, торкнулося його волосся. Хлопчик злякано підскочив і... побачив козу. Вона теж відсахнулася від хлопчика й обурено замекала. Максимкові полегшало. Хоча він, як справжній мешканець міста, боявся всіх свійських тварин за розміром більших від кішки, кози були для нього одними з найнебезпечніших створінь. Звичайно ж, через їхні роги. А
че Щось боля о л штовхну спину. Максима в нувшись, Різко обер в… він побачи
в Машки, так звали тітчину козу, роги були ой-ой-ой, які великі, та ще й закручені та гострі, як шаблі. Максим почав повільно обходити тварину. Коза уважно
b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародний дитячий благодійний фонд «Абетка життя» abetka.info e-mail: office@abetka.info +38 (044) 468 93 43
Д
ПРИ ГО
И
19
стежила за його рухами й поверталася слідом за ним. Підійшовши ближче до хвіртки, наш герой помчав щодуху. Коза жваво поскакала за ним, загрозливо нахиливши голову. Коли хлопець уже вибігав із загороджі, Машкатаки приловчилася й піддала його рогами. Удар прийшовся під коліна, тому Максим упав і покотився шкереберть. Невідомо, чим би закінчилася ця сутичка, якби не тітка Тоня. Дівчисько Умившись і змазавши йодом садна, Максим допоміг тітці накрити на стіл. Пообідавши, тітка прилягла відпочити, а Максим не знав, куди себе подіти. Він тинявся по просторому подвір’ю, обгородженому дерев’яним плотом. Слухав, як у загороді треться рогами об дерево Машка. Стояла сонна тиша. Усе село затихло в полуденному сні. Максим, тиняючись по подвір’ю, кілька разів опинявся біля хвіртки в сад. Але ввійти й дослідити провалля він так і не наважився. Раптом щось боляче штовхнуло його в спину. Максим різко обернувся й побачив руде, укрите ластовинням дівчисько. — Агов, ти, міський! — гукнула впівголоса, щоб не розбудити тітку. — Ти чий? — Я? — здивувався такому запитанню Максим. Він ніколи не думав так про себе. Так чий же він тепер? Тата нема, мами теж нема... Чий же він? — Нічий, — відповів хлопчик. — Так ти що, Антоніні Степанівні чужий? — не відставало дівчисько. — Не чужий, я її племінник, — відповів Максим.
— А-а... Так би й казав, що племяш. — Дівчинка вилізлабуло на тин, але пильний пес Сірко загрозливо загавкав. Рудоволоса швидко злізла з плоту. — Агов, чуєш, ти чого не спиш? У нас усі вдень сплять. — А ти чого не спиш? — Моя мамка в місто поїхала, повернеться тільки ввечері. От я й вирішила погуляти. Гайда на лиман купатися! — А у вас тут є лиман? — зачудувався Максим. Він знав, що лимани бувають біля моря, а моря він не побачив, коли їхав у село. — Є. Так підеш? — Ну, пішли, — подумавши, сказав хлопчик. Не дівчаче ім’я Лиман був нешироким, але дуже довгим. Протилежний берег було добре видно. Село, розташоване на тому березі, було досить великим з просторими й добротними будинками. Покупавшись у теплій зеленкуватій воді, вони присіли на величезний валун, щоб обсохнути на сонечку. — А чого у вас усі в обід сплять? — запитав Максим.
mispos.ru
— В обід стає спекотно, працювати в полі неможливо — голова не дозволяє, каже, що людей потрібно берегти, тому відпускає додому, а вранці й увечері, коли прохолодніше, люди краще працюють. — Так це дорослі, навіщо ж дітям спати вдень? — обурився Максим. — Так якщо нас не приспати, ми ж такий галас піднімемо. От і вирішили батьки, що й діти повинні з ними відпочивати, щоб спокійніше було, і сонячного удару ніхто не отримав, — відповіла дівчинка. — Мене звуть Максим, а тебе? — Пашка. — Пашка? Так це ж чоловіче ім’я! — Чоловіче? — зареготала Пашка. — Не знала, що Параскевія — чоловіче ім’я. — А, так ти Параскевія. — А ти як думав? — Я думав — Павло. Пашка знову засміялася. Її сміх був таким дзвінким і заразливим, що Максим уперше після смерті мами всміхнувся. «Нормальне дівчисько. Смілива й весела», — подумав він.
b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитячий центр соціальної реабілітації +7 (495) 544 37 65; +7 (495) 233 48 91; +7 (495) 233 48 85 t *1: +7 (495) 544 37 65
Хіба діти повинні и вдень, відпочиват римати щоб не от удару? сонячного
Таємниця — А я сьогодні скарб знайшов, — раптом ні з того, ні з сього випалив Максим і відразу про це пошкодував. Пашка підскочила як ужалена і широко розплющеними очами уп’ялася в Максима. — Брешеш! — Я ніколи не брешу, — образився хлопчик. — Так-таки ніколи? — Ніколи! — А де ти його знайшов? — У тітки в саду. — Гм... а я тобі вірю, — серйозно сказала Пашка. — То не віриш, то віриш. — Є підстави вірити. — Які ж такі підстави? — Мені дідусь розповідав, що давним-давно, коли турки тікали, вони в нас у селі зарили великий скарб. Ніхто не знає, де цей скарб. Багато хто шукав. Копали скрізь. Іноді знаходили горщики, повні міді, іноді навіть золото, але де зарили великий скарб, ніхто не знає. Ще кажуть, що за турків у селі були льохи, наповнені всіляким добром. Але цих льохів теж ніхто не знайшов. Ось так. — Значить, я знайшов скарб? — Авжеж. Щастить же деяким, — усміхнулася Пашка, — не встиг приїхати, як відразу скарб знайшов. — Вона задумалася. — А ти покажеш мені його? — Покажу, — Максим зітхнув, йому пригадалася біла рука мерця. — Тільки не зараз. — А давай завтра, коли всі заснуть, ми підемо й подивимося. — Гаразд.
b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитяча місія childrenmission.net e-mail: chikdrenmission@mail.ru
Татів подарунок — Ну добре, забалакалась я тут з тобою, — сказала Пашка й почала надягати сукенку. Раптом з кишеньки випала картонна розписана сніжинка з наклеєним на неї пластмасовим личком. Максим підняв іграшку. — Яка дивна, — сказав він. — Це що, ялинкова прикраса? — Віддай, — сердито сказала дівчинка й вирвала з рук сніжинку. — Я не хотів тебе образити, — мовив Максим розгублено, тому що дівчинка насупилася. — Це мій секрет, — сухо сказала вона. — Я не побоявся розкрити свій секрет, — дорікнув їй хлопчик і відвернувся. Пашка помовчала й, зважившись, раптом захриплим голосом сказала: — Цю сніжинку зробив мій тато. Він помер перед Різдвом. Я вирізала сніжинки, а він приклеював личка й розписував їх. Ми жартували й сміялися, але раптом тато замовк і впав. У нього зупинилося серце. Я завжди її
ношу з собою. А коли мене кривдять, я доторкаюся до неї, й мені здається, начебто вона тепла від того, що була в татових руках. Начебто я доторкаюся до татової долоні. — Моя мама теж померла. І я теж не забуваю її. Мені теж здається, що вона іноді стоїть поряд. Пашка підняла свої величезні очі, повні сліз, і подивилася на Максима. — Тато мені розповідав про Різдво, про Марію і Йосипа, про Дитину Ісуса. Коли він закінчив розповідь, то сказав: «Пам’ятай, що б не трапилося, ти завжди можеш просити Ісуса про захист. Він завжди буде поруч із тобою». І через десять хвилин тато вже не дихав. Максиму хотілося плакати, але він соромився своїх сліз, тому попросив: — Покажи ще раз сніжинку. Пашка витягнула руку й розкрила долоньку. Максим доторкнувся пальцем до Пашиного скарбу й промовив: — Це найтепліша сніжинка у світі.
+38 (044) 550 26 64, +38 (097) 742 51 82, +38 (063) 136 05 53
Малюнки автора
20
ТУЄМО САГО МО С Т І Й Н О
21
а к н я ч а в і п д в и і ц Різ на л і г засн іжен ій
На Різдво не обов’язково прикрашати ялинку. Адже сутність Різдва — не у хвойному дереві. Якщо хочеш святково прикрасити свій дім, зроби ось таке незвичайне дерево.
Тісто Ìåä, öóêîð ³ ìàñëî ðîç³ãð³âàºìî â êàñòðóë³. Êîëè öóêîð ðîç÷èíèòüñÿ, çí³ìàºìî ç âîãíþ ³ äîäàºìî áîðîøíî, ñîäó é êîðèöþ. Ðîçä³ëÿºìî ò³ñòî íà äâ³ ÷àñòèíè, â îäíó äîäàºìî êàêàî. Óñå ñòàâèìî â õîëîäèëüíèê íà ãîäèíó. Шпаківні Áåðåìî ò³ñòî ç êàêàî, ðîçêà÷óºìî. Ç ïàïåðó âèãîòîâëÿºìî ñåðäå÷êî-øàáëîí. Âèð³çàºìî õàòêó çà ðîçì³ðîì øàáëîíó ³ äàõ ó âèãëÿä³ ñåðäå÷êà. Íà õàòêó êëàäåìî äàõ-ñåðäå÷êî. Íàñàäêîþ äëÿ êðåìó â õàòö³ ðîáèìî êðóãëèé îòâ³ð, à ï³ä íèì âòèêàºìî øìàòî÷îê ñîëîìêè. Íà äàõîâ³ ðîáèìî ìàëåíüêó ä³ðî÷êó. Âèï³êàºìî 10-15 õâèëèí ïðè 180 °Ñ. Ó ùå ãàðÿ÷èõ ñïå÷åíèõ ìåä³âíè÷êàõ ïîïðàâëÿºìî ä³ðî÷êó íà äàõîâ³, ùîá êð³çü íå¿ ìîæíà áóëî ïðîñóíóòè ñîëîì’ÿíó ñòð³÷êó.
Тобі знадобляться 150 ã ìåäó 50 ã öóêðó 100 ã âåðøêîâîãî ìàñëà 400 ã áîðîøíà 0,5 ÷. ë. ñîäè 1 ÷. ë. êîðèö³ 1 ÷. ë. êàêàî 250 ã öóêðîâî¿ ïóäðè 1 á³ëîê ñîëîìêà öóêåðêè M&M’s ñîëîì’ÿí³ ñòð³÷êè ã³ëêà ó âàç³
Глазур Çáèâàºìî îäèí á³ëîê ç 250 ã öóêðîâî¿ ïóäðè. ßêùî ãëàçóð âèõîäèòü ð³äêîþ, äîäàºìî ùå ïóäðè. Ïðèêðàøàºìî ìåä³âíè÷êè. Дерево Äîêè ãëàçóð ï³äñèõàº, ãîòóºìî ã³ëêó. Ïðèêðàøàºìî äåðåâî øïàê³âíÿìè é â³íî÷êàìè.
Медівничкивіночки Ðîçêà÷óºìî ò³ñòî. Ñêëÿíêîþ âèð³çàºìî êðóã, ó ñåðåäèí³ — êðóã ìåíøîãî ðîçì³ðó. Íà êîëå÷êî âèêëàäàºìî öóêåðêè M&M’s. Âèï³êàºìî 10-15 õâèëèí ïðè 180 °Ñ. Òåêñò ³ ôîòî Õðèñòèíè Êóçüìåíêî solodke.com
Радісного Різдва!
22
и рас ик р п ні ння я я в а нн зд дув же і д р і ага ро а! н на ус Іс
и як ц пр о
об
Зр
Тобі ся знадоблять
Рiздвя
на
а к р зі
их 6 паперов розміів квадрат см ром 15х15 лінійка ь олівец гумка і ножиц ронній о т с дво скотч си прикра , бісер) (блискітки ові олівці, кольор и, фломастер фарби
Фото .НК
Порядок виготовлення Найгарніші зірки виходять з цупкого пакувального (подарункового) паперу, але можна використати й звичайний кольоровий папір. Якщо ти хочеш прикрасити свою зірку, наклей блискітки чи бісер на кожний паперовий квадрат або розфарбуй паперові квадрати кольоровими олівцями чи фломастерами.
1. Візьми один паперовий квадрат і з допомогою лінійки проведи діагональну лінію. Відступи 2 см від краю квадрата й проведи лінії по контуру. Відступи ще 2 см і знову проведи лінії по контуру внутрішнього квадрата (фото 1). 2. Зігни папір по діагоналі. Розріж уздовж ліній, не доходячи до середини півсантиметра (фото 2). Обережно зітри лінії, проведені олівцем.
23
у тв о му
дом i
7. З’єднай промені разом посередині (фото 6). Щоб промені краще трималися разом, з’єднай їх скотчем із боків. Ти можеш прикріпити свою зірку на вікні або підвісити до стелі.
3. Візьми найближчі до середини кінці зірки, зігни в напрямку один до одного і склей скотчем (фото 3). 4. Повтори це із зовнішніми кінцями зірки (фото 4). 5. Візьми середні кінці, з’єднай їх у напрямку один до одного в протилежний бік і склей скотчем. Тепер у тебе вийшов перший промінь зірки (фото 5). 6. Повтори кроки з 1-го по 5-й з іншими паперовими квадратами.
24
Ó
ÑвÁÍÀ ßËÈÍÊÀ  ÍÅÁ²
÷èòåëü Ïàâëî Ïåòðîâè÷ çãàäóº: Що ти скажеш, коли ти побачиш у небі хмарку, «Ó øêîë³ áóâ схожу на слона або на срібну ялинку? õëîï÷èíà, ÿêèé ³ â÷èâñÿ ïîãàíî, ³ íà óðîêàõ ô³çêóëüòóðè í³÷èì îñîáëèâèì íå âèð³çíÿâñÿ. Çâàëè éîãî ªãîð. гñ â³í áåç áàòüêà é áóâ íàéñïðàâæí³ñ³íüêèì àíòèñîö³àëü- ì³æ ðÿäàìè: êîìóñü ï³äêàçóþ, Íàâêîëî íàñ áåçë³÷ ä³òåé, íèì åëåìåíòîì: â³í íåíàâèä³â â³äïîâ³äàþ íà çàïèòàííÿ, à ÿê³ ïîâèíí³ ïî÷óòè ñëîâà âè³ øêîëó, ³ âñ³õ, õòî â øêîë³. êðàºì îêà ïîçèðàþ íà ªãîðà. çíàííÿ. Íå âàðòî âèãàäóâàòè Êîëè ÿ ò³ëüêè-íî ðîçïî÷èíàâ ³í, çâè÷àéíî æ, é ãîâîðèòè: «Òè Віктор Кузьменко ó÷èòåëþâàòè, òî íà çàãàëüíèõ ³ íå äóìຠâèñòàíåø íàéøê³ëüíèõ çáîðàõ çàïðîïîíóâàâ êîíóâàòè çàâäàííÿ, à ñèäèòü êðàùîþ ëþäèíîþ». Ìîæíà óçÿòè ó ñâ³é êëàñ òèõ õëîï÷è- ³ äèâèòüñÿ ó â³êíî. ² îñü òóò ÿ ïðîñòî ñêàçàòè: «Òè äóìàºø, ê³â, ÿê³ ðîñëè ³ öå äîáðå». ïîäóìàâ: é âèõîâóâàëè— ×óäîâî. Навколо нас ñÿ áåç áàòüÏðèíàéìí³, â³í Минуле і теперішнє. ê³â. Îñê³ëüêè â í³êîãî íå çà÷³Визнання безліч дітей, яким øêîë³ â÷èòåëÿïຠé íå çðèâຠÂè ìîæåòå ïîäàðóâàòè äèòèìè áóëè ïåðåóðîê! необхідно почути âàæíî æ³íêè, ç Òàêèé ìî- í³ ³ãðàøêó, à äîðîñëîìó äàòè ìîºþ ïðîïîìåíò ïðîñòî ãðîøåé. Âè ìîæåòå ïîäàòè від нас слова визнання çèö³ºþ îõî÷å íå ìîæíà óïó- ñïðàãëîìó ÷àøêó õîëîäíî¿ ïîãîäèëèñÿ. ñòèòè. ß ï³- âîäè â ³ì’ÿ ²ñóñà. Âè áóäåòå й заохочення. Ìîºþ ïåðåâàä³éøîâ ä î äîáðî÷åñíîþ ëþäèíîþ, âè ãîþ ñòîñîâíî íüîãî é ïîêëàâ ñòàíåòå áëàãîñëîâåííÿì. Àëå êîëåã áóëî òå, ùî ÿ êðàùå â³ä ðóêó íà ïëå÷å. ³í â³äðàçó æ ÷åñíîòà é áëàãîñëîâåííÿ íå º âèçíàííÿì. íèõ ðîçóì³â, ùî òàêå ìóæ÷èíà, ï³äõîïèâñÿ: Âèçíàííÿ — öå çàïåâíåííÿ áî æ ñàì áóâ ìóæ÷èíîþ. — Íó, ùî ÿ çíîâó çðîáèâ é çàñâ³ä÷åííÿ ïðàâèëüíîñò³ Òàê ãîðå-ªãîð ïîòðàïèâ ó íå òàê!? ÷îãî-íåáóäü. Öå îçíà÷ຠçíàì³é êëàñ. ß ñêàçàâ éîìó: ß çíàþ, ùî ó÷í³ ïîâèíí³ ñëó— ß áà÷ó, ùî òè çàìèñëèâ- éòè â ïîâåä³íö³ àáî ñëîâàõ õàòè â÷èòåëÿ íà óðîö³: ³ çîâñ³ì ñÿ. Ñïðàâæí³é ìóæ÷èíà ïîâè- äèòèíè (÷è äîðîñëîãî) ïåâíèé ïîçèòèâíèé çðàçîê ³ çâåðíóòè íå òîìó, ùî â÷èòåëü óñå çíàº, íåí óì³òè äóìàòè. ³ íå òîìó, ùî òàê ïðàâèëüíî, à ² ÿ ïîïëåñêàâ éîãî ïî ïëå÷ó íà íüîãî óâàãó: «Òè ñüîãîäí³ â òîìó, ùî òàê êðàùå äëÿ ñàìî- é â³ä³éøîâ. Äîòåïåð ïàì’ÿòàþ øêîë³ â³ääàëà ÿáëóêî Íàòàëö³? ãî ó÷íÿ. Îòæå, ìåí³ ïîòð³áíî çäèâîâàíèé ³ ùàñëèâèé âèðàç Âîíà çàáóëà âçÿòè îá³ä? Òè áóëî ùîñü çðîáèòè, àáè öåé éîãî îáëè÷÷ÿ. ² òîä³ ÿ çðîçóì³â: â÷èíèëà òàê, ÿê ó÷èòü Õðèñõëîïåöü ïî÷àâ ñëóõàòè òå, ùî «ßêùî ÿ çìîæó ïîì³òèòè é âè- òîñ», àáî: «Òè ìåíå, Ñàøêó, ÿ êàæó. êîðèñòàòè ÿêíàéá³ëüøå òàêèõ çàðàç óâàæíî ñëóõàºø. Áóòè Îäíîãî ðàçó ÿ äàâ çàâäàííÿ ìîìåíò³â, öåé õëîï÷èê ñòàíå óâàæíèì — äóæå âàæëèâî. äëÿ âñüîãî êëàñó, à ñàì õîäæó ³íøèì». Òàê âîíî é ñòàëîñÿ». Öå çíàäîáèòüñÿ â æèòò³», àáî: b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародна благодійна організація «Погляд» vzglyad.org.ua %-mail: vzglyad@vzglyad.org.ua +38 (044) 256 41 17, 4 *1: +38 (044) 256 41 25
ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ
«ß âæå ê³ëüêà äí³â íå çàõîäæó áóäèòè òåáå â øêîëó. Òè ñàì ïðîêèäàºøñÿ ðàçîì ç áóäèëüíèêîì. Òè âæå äîðîñëà ëþäèíà». ϳäòâåðäèòè ìîæíà ëèøå òå, ùî â³äáóâàºòüñÿ çàðàç, àáî òå, ùî â³äáóëîñÿ â ìèíóëîìó. Âèçíàííÿ â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä çàîõî÷åííÿ. Майбутнє. Заохочення Çàîõî÷åííÿ — öå ï³äáàäüîðåííÿ êîãî-íåáóäü ñïðèÿííÿì, ñï³â÷óòòÿì àáî íàãîðîäîþ. Öå çáóäæåííÿ áàæàííÿ çðîáèòè ùî-íåáóäü. Çàîõî÷åííÿ çàâæäè ñïðÿìîâàíå â ìàéáóòíº: «Ñèíêó, òè çìîæåø ïðîïëèâòè öþ äèñòàíö³þ», àáî: «Òè æ ãîòóâàëàñÿ äî öüîãî êîíöåðòó. Àâæåæ, òè ç³ãðàºø äîáðå», àáî: «Íàñòå, êðóòèòè îáðó÷ çîâñ³ì íå ïðîñòî, àëå â òåáå öå îáîâ’ÿçêîâî âèéäå!». ³ëüÿì Äæåéìñ, àìåðèêàíñüêèé ïñèõîëîã, ãîâîðèâ, ùî íàéá³ëüøà ïîòðåáà ëþäñüêîãî ñåðöÿ — öå ïîòðåáà ó âèçíàíí³. ² âèçíàííÿ, ³ çàîõî÷åííÿ º âàæëèâèìè ñêëàäîâèìè áàòüê³âñüêîãî âèõîâàííÿ, àëå, íà æàëü, íèìè ÷àñòî íåõòóþòü.
Ìè âñ³ ìàºìî ïîòðåáó â âèçíàíí³ é çàîõî÷åíí³. Öå ïðàâäà. Áîã òàêîæ áàæຠâèçíàííÿ.
25
ßêùî ìè íå çâåðòàºìî óâàãè íà äèâîâèæí³ ñïðàâè Áîæ³, òîä³ Â³í íå îäåðæóº â³ä íàñ ñëàâè çà òå, çà ùî ³í ã³äíèé ñëàâè, çà òå, ùî ³í çðîáèâ äëÿ íàñ, à ìè òîãî íå ïîì³òèëè é íå âèçíàëè. Âèçíàííÿ, òî÷í³øå, ïðîñëàâëÿííÿ Áîãà, º âàæëèâîþ ñêëàäîâîþ íàøîãî æèòòÿ. Íà æàëü, â³ðóþ÷³ ëþäè ÷àñòî öüîãî íåäîîö³íþþòü. Âèíèêຠïèòàííÿ: «ßêùî âè íå çâåðòàºòå óâàãè é íå ïðîñëàâëÿºòå Áîãà çà òå, ùî ³í çðîáèâ, òî ÿê âè ìîæåòå çâåðíóòè óâàãó íà òå, ùî çðîáèâ ªãîð, ³ âèðàçèòè öå ñëîâàìè âèçíàííÿ?». Øâèäøå çà âñå, ó âàñ í³÷îãî íå âèéäå.
Бог очікує визнання Îñê³ëüêè Áîã æèâå ïîçà ÷àñîì, ó Áîãà íåìຠìàéáóòíüîãî, òîìó ³í íå ìຠïîòðåáè â çàîõî÷åíí³. Àëå Áîã î÷³êóº â³ä íàñ âèçíàííÿ. ³í î÷³êóº, ùî ìè çâåðíåìî À Ïàâëî Ïåòðîâè÷ çâåðòàâ óâàãó íà òå, ùî ³í ñêàçàâ óâàãó íà ÷óäåñà Áîæ³, òîìó àáî çðîáèâ, ³ âèðàçèìî öå çàóâàæóâàâ â³í ³ ïîçèòèâí³ ñëîâàìè. Öå íàçèâàºòüñÿ ïðîìîìåíòè â ïîâåä³íö³ õëîï÷èê³â ñëàâëÿííÿì. ³ ä³â÷àòîê. Êîëè âè äèâèòåñÿ ó â³êíî é áà÷èòå õìàðó âèãàäëèâî¿ Помічаючи більше ôîðìè, âè ãîâîðèòå: «Ãîñпозитивних ïîäè, Òè çðîáèâ öþ õìàðó моментів у житті, ñõîæîþ íà ти зможеш ñð³áíó ÿëèíêó! Öå ïðîñòî змінитися. äèâîâèæíî!», àáî: «Ãîñïîäè, ÿ áà÷ó, ùî ì³é Ìàêñèì ðîñòå é ñòຠñì³ëèâèì ³ ÷åñíèì õëîïöåì. Öå Òâîÿ çàñëóãà!», àáî: «Íàøà Êàòÿ äóæå ÷óéíà ä³â÷èíêà. Ñëàâà Òîá³, Ãîñïîäè!».
b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Відродження» revival-ua.org %-mail: info@revival-ua.org +38 (0569) 50 50 71
Я нав чи з плас лася ліпит и тилін у, том варен уй ики у мене в непог иходя ано. ть
ПРИВІТ З ОБКЛАДИНКИ Продовження. Початок на с. 3
26 Маленька вчителька
Ï
ривіт усім школярикам — хлопчикам і дівчаткам! Якщо ти ще не ходиш до школи — не засмучуйся, ми з тобою теж познайомимося. Усі колись були маленькими. Ось у мене минулої зими передні зуби повипадали, та я не засмучувалась, і вони виросли. Я люблю спілкуватися і гратися з різни-
Фото з архіву сім’ї Дєдух.
тку чу Споча ся грати у ще хо і, ч я нав тепіано. А на скрипц і р , о і т ф й а е н на фл грати рабанах. а б ми дітками: і на
Усьому й відразу навчитися можна? реповідала діткам біблійні історії, які мені вдома і в недільній школі розказували: про Йосипа і його братів, про Давида й Голіята, про Естер, Самсона, Йону, про народження Ісуса Христа і Його воскресіння. Коли хтось плакав, чи вередував, чи сумував за батьками, я підходила і починала розповідати.
лася, а це було весною, уся природа прокидалася після зимового сну: зазеленіла травичка, зацвіли перші квіти, було дуже-дуже гарно. І мене вирішили назвати Маргаритою, щоб я росла, як квіточка, приносила радість людям і прославляла свого Творця. Це мені так мама розповідала. І я хочу такою бути, а ще хочу, щоб ніхто нікого не ображав, щоб не було бездомних собак і котів, щоб усі діти мали батьків, щоб усі вірили в Бога.
побігати, і мені, правБудемо дружити ду кажучи, теж. Мені ніколи не Цього року я почала ходити на музи- буває самотньо. Хоча всі мої братики і секу. Знаєте, моїм стрички старші від батькам було мене, мені з ними дуже важко завжди цікаво, визначитися, особливо, коли на який індо них прихострумент мене дять їхні друзі. записати. Бо я Уявляєте, вони хочу грати на навіть деякі свої різних інструсекрети мені ментах... Але розкривають. тато сказав, У мене багато що всього й оддрузів, але хочу ночасно навчимати їх ще тися неможбільше. ливо. Поки що граю на фортепіано, але зупинятися на цьому не збираюся!
і старшими, і молодшими, а коли виросту — обов’язково стану вчителькою. Мама каже, що в мене є до цього хист, Усе й одночасно бо коли я ще ходила в Зараз я вже доросдитячий садок, то пе- ла і ходжу до школи. Своїм однокласникам я також розказую про Бога Творця, Який створив усіх людей і весь світ. Але в школі Мрії це робити складніКоли я ше, бо перерви між н а р о д и уроками короткі, а всім хочеться й ат рідни двою рідний бр й і м а — н — а д о і м т р Ді та — Його мама брат. та, а моя . та мого його мами а р т сес
Я вже й нареченою була — тільки не зовсім справжньою. Але зате весілля було справжнім!
Твій календар важливих подій
2 0
Рік
27
Напиши своє ім’я
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Жовтень
Листопад
Грудень noyivark.org
Вересень
Можеш зробити копії календаря й подарувати своїм друзям.
Привіт, хлопчики й дівчатка! Маю сюрприз для діток з рудим волоссям і ластовинням. Надішліть фото, повідомте вік і поштову адресу. сontact@noyivark.org
noyivark.org
twitter.com/noyivark
Старт
Фініш я допомагає розвивати авданн Це з і координацію йняття рухів спри очей. , ь уважніст Успіхів!