Noah Ark 2010-6 Ukr

ÕÐÈÑÒÈßÍÑÜÊÈÉ ÆÓÐÍÀË ÄËß ÑIÌÅÉÍÎÃÎ ×ÈÒÀÍÍß

www.noyivark.org

4  2010

Читай, відгадуй, майструй і радій!

я

дл о т я в С уд а ла оп

6

The Black Snow

Пряникова хатка

22

10

Чи можна вiрити левовi?

КРИЛАТI ДЖЕНТЛЬМ Е Н И

24

19 26

Н Я Р I з дв Íi÷, í å ñ õ î æ à³ 8 íà ³íø

Й И

П Р Р ИЗ Ю с

22 Діти, як ви святкуєте Різдво? Чекаю на ваші листи та фото. №4-2010 Õðèñòèÿíñüêèé æóðíàë äëÿ ñ³ìåéíîãî ÷èòàííÿ Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü ùîêâàðòàëüíî. Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî». Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³ ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003. Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ ìîâàìè. Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Þð³ÿ Ïîï÷åíêà. Íί ÊÎÂ×Åà ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè. Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃ; ÊÎÂ×Åà - ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃ. ÊÎÂ×ÅÃ

Íàøà àäðåñà: Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Íί ÊÎÂ×Åà à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 òåë. (0362) 628-314, 628-379; ôàêñ (0362) 631-432; e-mail: contact@noyivark.org www.noyivark.org â³äïîâ³äàëüíèé ðåäàêòîð

Ìàð³ÿ Ëåâöåíþê ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿

Íàä³ÿ Äîëÿ, ²ðèíà Êîñòþ÷åíêî àðò-äèðåêòîð

Îëåã Ìîðãóí õóäîæí³é ðåäàêòîð

Àëëà Àëåêñººâà òåõí³÷íèé ðåäàêòîð

³ðà Ôåñÿíîâà ë³òåðàòóðíèé ðåäàêòîð

Íàä³ÿ Äîëÿ ë³íãâ³ñò-êîíñóëüòàíò

Þð³é Ïîï÷åíêî äèðåêòîð ç ìàðêåòèíãó

Áîãäàí Äóí³í âèêîíàâ÷èé äèðåêòîð

ͳíà Îë³éíèê Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ: Àë³íà Ò., 8 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 6 ³êà Ö., 10 ²ëëÿ Ì., 12 Ìàêñèì Ñ., 7 Íàòàëÿ Ê., 5 Òàðàñ Ë., 10 Íà îáêëàäèíö³: ôîòî ³êòîðà Ê. Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà Íί ÊÎÂ×Åà îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿. Íàêëàä 4 000 ïðèì. Íàäðóêîâàíî ÐÒ ÌÊÔ «Õðèñòèÿíñüêå æèòòÿ», âóë. Ñòóñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74; e-mail: clife.press@gmail.com © Íί ÊÎÂ×ÅÃ, ÊÎÂ×ÅÃ, 2010

ÏÐÈÂ²Ò Ç ÎÁÊËÀÄÈÍÊÈ, à áî Ç ÍÀÉÎÌÒ ÍÀÉ ÎÌÒ ÅÅÑÑßß:: Íàòàëÿ Ê., 6, Àâðîðà, øòàò ²ëë³íîéñ Ëþáèòü äîïîìàãàòè áàáóñ³ òà ä³äóñåâ³ ïðàöþâàòè â ãîðîä³. Ðîçð³çíÿº áàãàòî ðîñëèí ³ êâ³ò³â. Öüîãî ðîêó íàâ÷èëàñÿ ïëàâàòè ³ êàòàòèñÿ íà äâîêîë³ñíîìó âåëîñèïåä³. Ñòàðøà ñåñòðà íàâ÷ຠ¿¿ ãðè íà ï³àí³íî. Íàòàë³ ïîäîáàºòüñÿ «âëàøòîâóâàòè» êîíöåðòè. Óëþáëåíà ïîðà ðîêó — çèìà. Ïðî çèìîâ³ ïðèãîäè ÷èòàéòå â îïîâ³äàíí³ íà ñ. 26.

ϲÄÑÓÌÎÊ ë³òåðàòóðíîãî êîíêóðñó

2

ро

Це офіційно! Ó ÍΪÂÎÌÓ ÊÎÂ×ÅDz 2’2010 áóëî 2010 року îãîëîøåíî êîíêóðñ íà êðàùèé â³ðø, журнал НОЇВ ï³ñíþ, ïîåìó äëÿ ä³òåé. КОВЧЕГ відзнаÓñ³õ ó÷àñíèê³â êîíêóðñó ÷åêàþòü чив своє 20-ліття. ïðèçè. У найпершому Ïðîïîíóºìî âàø³é óâàç³ â³ðø числі журналу за Þ볿 Ñàéíåíêî.

1990 рік ми висловлювали сподівання, З’ЄДНАЙМОСЯ що наша співпраця з З’єднаймося усі в цей день читачами стане спільЛюбові перевеслами ним служінням Богові. І запашним вінком пісень Усі ці роки ми намагалися Вшануємо Воскреслого. Достойний слави, честі Він — робити те, що вважаємо Смерть смертю переможена. своїм покликанням від І свідчить неба голубінь: Нього, — разом із дітьми В Христі спасіння кожному пізнавати Господа й славити Подарував великий Бог, Його. Воно не знає давності. За цей час ми зауважили те, Тож хай завжди ім’я Його що дорослі часто роблять багато В житті й у пісні славиться. доброго й корисного для дітей і Юлія С., 10, набагато рідше — разом із ними. с. Комарів, Чернівецька обл., Україна Однак, якщо у вихованні дітей ми, дорослі, ігноруємо цей важливий íàäñèëàéòå , ì íà ü ³ò принцип «разом з», діти виростають Ïèø àô³¿ è òà ôîòîãð ñâî¿ ìàëþíê зі спотвореним уявленням про себе, ó: íà àäðåc про Бога й про життя в цілому. Коли à ŠÍί ÊÎÂ× å í ³â ж наше спілкування з дітьми наповнене Ð . à/ñ 35, ì 0 1 0 3 3 , спільною діяльністю, вони відчувають, Óêðà¿íà àáî що до них ставляться з повагою, що NOYIV ARK їх цінують, і як наслідок — правильно PO Box 190 542 розвиваються поруч із дорослими, зроra, IL 60 North Auro стають цілеспрямованими й відкритими.

USA Іноді нам здається, ніби ми знаємо, å-mail: yivark.org o n @ що дітям цікаво, що для них важливо, ct ta n co rk.org www.noyiva що і як їм потрібно сказати. Однак

33

ДР УЗІ — Є ДРУЗІ Є!!

0 ків

часто виявляється, що насправді все зовсім не так. Недарма Христос говорив дорослим, що поки вони не зміняться в серці своєму і не стануть такими, як діти, то не ввійдуть у Боже Царство. У наступних випусках журналу НОЇВ КОВЧЕГ ми хочемо більше слухати дітей і спостерігати, як і чим вони живуть. Діти не завжди можуть виразити словами те, до чого прагнуть і про що мріють. Але ми впевнені, що всі вони прагнуть до Бога й мріють про вічне. І ми можемо разом із ними прагнути й мріяти про те ж саме на сторінках НОЄВОГО КОВЧЕГА. Спасибі всім, хто ділився з нами дитячою творчістю. Ми й надалі очікуємо дитячих фотографій, листів, текстових повідомлень, віршів, розповідей, веселих історій із життя та інших дитячих скарбів. Наша адреса: contact@noyivark.org Ми завжди намагаємося пам’ятати слова, записані в Біблії: «В уста дітей і немовлят уклав Бог слова хвали». З побажанням усіх благ, команда журналу НОЇВ КОВЧЕГ

На своє 20-річчя команда журналу НОЇВ КОВЧЕГ запросила дітей, які обділені увагою та батьківською турботою. :( В останню суботу вересня в Рівненському міському парку ми разом провели дитяче свято ДРУЗІ — Є! Учасниками свята стали сотні дітей, з якими в лічені хвилини ми познайомилися і стали друзями. Усім привіт! Усім подяка! Зустрінемося! :))

4

ФИМКОВА ПОШТА

 Æåêà Ê., 2, ì. Äóáîñàðè, Ïðèäí³ñòðîâ’ÿ ßê ³ âñ³ ä³òêè éîãî â³êó, Æåêà ëþáèòü ãóëÿòè, ãðàòèñÿ, êóïàòèñÿ, ë³ïèòè, ëàãîäèòè âåëîñèïåäè òà ð³çíó òåõí³êó. ², ÿê òàòî, — óæå ìàéñòåðíî âîëî䳺 ìîëîòêîì :)

 Ïðèâ³ò, Ôèìêî! Ïèøå òîá³ äðóæíà ñ³ì’ÿ Á³ëè÷åíê³â: Êàòÿ, 10, Æåíÿ, 7, Äìèòðî, 9, Àíÿ, 4, Ñàøà, 8, ˳àíà, 3. Ôèìêî, òè íàì ïîäîáàºøñÿ, ìè ëþáèìî ðàçîì ÷èòàòè òâî¿ æóðíàëè. Æèâåìî íåïîäàë³ê ë³ñó, ð³÷êè. Êîëè íàñòຠäîâãîæäàíå ë³òî, ìè ³ç ñòàðøèìè âè¿æäæàºìî íà ïðèðîäó. Ëþáèìî êàòàòèñÿ íà âåëîñèïåäàõ. ѳì’ÿ Á³ëè÷åíê³â, ì. Á³ëà Öåðêâà, Êè¿âñüêà îáë., Óêðà¿íà

 Ïðèâ³ò, Íî¿â Êîâ÷åã. Íàäñèëàþ ìàëþíîê ïðî гçäâî. Ìåí³ äóæå ïîäîáàþòüñÿ çàíÿòòÿ â Öåíòð³ äèòÿ÷î¿ òâîð÷îñò³, äå íàñ íàâ÷àþòü âèøèâàòè, ë³ïèòè, âèãòîâëÿòè ïèñàíêè. Íàâ÷àþñÿ â 4 êëàñ³. Òàêîæ â³äâ³äóþ ìóçè÷íó øêîëó. Àíÿ Í., 9, Äí³ïðîïåòðîâñüê, Óêðà¿íà Ðîçïîâ³äü The Missing Key — ö³êàâà. Áåç Áîãà ö³ ä³òè í³êîëè íå çìîãëè á çíàéòè êëþ÷à. Êîëè ïîìîëèøñÿ — Áîã îáîâ’ÿçêîâî äîïîìîæå. Òèìîô³é Ì., 7, ì. Äóáíî, гâíåíñüêà îáë., Óêðà¿íà

  Ìåíå çâóòü Ìàð³ÿ. ß êóïàëàñü ó áàñåéí³ ç ìî¿ìè áðàòèêàìè. Òàêîæ ÿ áóëà â äèòÿ÷îìó òàáîð³ â Êàðïàòàõ. Àíÿ ×., 9, Ìàð³ÿ Â., 8, Àíþòà Ê., 9, ì. Êè¿â, Óêðà¿íà

 Неправильно зроблені гріхи Õëîï÷èê ìîëèòüñÿ: «Ãîñïîäè, ïðîñòè ìåí³ ìî¿ ãð³õè, ÿê³ ÿ íåïðàâèëüíî çðîáèâ». Ìàðêî Ñ., 13, ì. гâíå, Óêðà¿íà Ïðèâ³ò! Íà ôîòî ÿ ç óëþáëåíèì êîòèêîì Ïóøèêîì. ß ëþáëþ ñâîãî êîòèêà, ³ ìåí³ ïîäîáàºòüñÿ ãðàòèñÿ ç íèì. ³í ðîçóìíèé ³ îõàéíèé. Ëþáèòü ïîëþâàòè. Íåùîäàâíî Ïóøèê ïðèí³ñ ³ç ïîëþâàííÿ ìèøêó. Äàíà Ï., 12, ì. гâíå, Óêðà¿íà

5

 Ó äèòÿ÷îìó òàáîð³ ÿ çëàìàâ ðóêó, ³ ìåí³ íàêëàëè ã³ïñ. Íåçâàæàþ÷è íà öå, ÿê ³ âñ³ ä³òè, ÿ ñï³âàâ, ãðàâ ó ³ãðè. Ó âåñåë³é êîìïàí³¿ âåñü á³ëü çíèêàº. Ìàêñèì Ò., 10, ì. Äóáíî, гâíåíñüêà îáë., Óêðà¿íà

 ijòè ìîëîäøî¿ øê³ëüíî¿ ãðóïè â ñ³ìåéíîìó òàáîð³ «Áîæà çåìëÿ», ì. Ïåîð³ÿ, ²ëë³íîéñ. ³êòîð³ÿ Ê., 5, Íàòàëÿ Ê., 5, Ìàðê Ë., 6, Äàíèëêî Â., 6, Äàí³ê Ê., 5, Àë³ê Ã., 7, Äàí³ê Ñ., 5, Êàòÿ Ì., 5 ³ Òàíÿ. Òåìà òàáîðó — «Çáðîÿ Áîãà». Ùîá ïåðåìàãàòè — ïîòð³áíî áàãàòî òðåíóâàòèñÿ. ВІДПОВІДЬ НА ЗАВДАННЯ: До с. 28. Пір’їна в годівничці. Шпак.

Ïðî÷èòàâøè ðîçïîâ³äü The Missing Key, ÿ ïîäóìàëà, ùî ïîòð³áíî áóòè óâàæíîþ, ùîá íå ïîòðàïëÿòè â ïðèêð³ îáñòàâèíè. À ÿêùî âæå é ñòàëàñÿ á³äà, òî íå ðîçãóáëþâàòèñÿ, íå ïàí³êóâàòè, à çâåðíóòèñÿ äî Áîãà. ²ðèíà Ì., 13, ì. гâíå, Óêðà¿íà

 Люблю “Я” Ó÷èòåëü ïîïðîñèâ íàìàëþâàòè, ùî ÿ ëþáëþ. ß õîò³â íàìàëþâàòè, ùî ÿ ëþáëþ ë³òî, òà âñòèã ëèøå áóêâó «ß». Òàðàñ Ë., 6, ñìò Äåìèä³âêà, Óêðà¿íà

 Японська їжа на небесах Íàòàëÿ âæå äåê³ëüêà ðîê³â ïåðåä ñíîì óãîëîñ ìîëèòüñÿ ìîëèòâîþ «Îò÷å íàø, ñóùèé íà íåáåñàõ...»

— Òàòó, à ùî òàêå ñóø³ íà íåáåñàõ? Íàòàëÿ Ê., 5, øòàò ²ëë³íîéñ, ÑØÀ  Ðèáö³ — ÷åðâ’ÿ÷îê, à ìåí³ — öóêåðî÷êà. ²ëëÿ Ñ., 7, ì. ̳ä³à, Ïåíñ³ëüâàí³ÿ, ÑØÀ  ß êàòàâñÿ, ðîçâàæàâñÿ. Áðàòèê ì³é ñïîñòåð³ãàâ. À êîëè ìîòîð çëàìàâñÿ, Çàëþáêè ìåíå øòîâõàâ. Àíäð³éêî Ì., 2, ̳òÿ Ì., 1,5, ì. Ëåíñüê, Ñàõà ßêóò³ÿ, Ðîñ³ÿ

 «Ïåðñîíàëüíèé òóðí³ð», Ìàêñèì Ë., 13, ì. Íåìèð³â, ³ííèöüêà îáë., Óêðà¿íà Íà ôîòî ìè ç òàòîì. À ùå ó ìåíå º äâ³ ñåñòðè òà ìàìà. Ìè äóæå äðóæíà ñ³ì’ÿ ³ ëþáèìî âñå ðîáèòè ðàçîì. Ðîçïîâ³äü The Missing Key ÷èòàòè ³ ïåðåêëàäàòè ìåí³ äîïîìàãàëà ñåñòðà. ß çðîçóì³â, ùî êîëè ðîáëÿòü äîáðî, ïîòð³áíî çàâæäè êàçàòè äÿêóþ. Ïàøà Ì., 7, ì. Çàïîð³ææÿ, Óêðà¿íà

6

Æ ило собі

. Найзвичайнісіньке — городнє. Ціле літо

працювало в полі відлякувачем ворон. На полі жили

від

, який ловив

було схоже на із

, тому що воно захищало їх

на обід.

. Тому всі

боявся

влаштували свої нірки поруч

. Вони більше не боялися

.

люди забули. Воно мокло

під дощем. Зимовий вітер зривав із нього старий одяг.

було самотньо.

Одягу на ньому майже не залишилося, сіно з голови повилазило й намокло. Якось головний

сказав: «Скоро Різдво,

давайте одягнемо нашого захисника в новий одяг».

погодилися. Одні знайшли

клаптики тканини й начепили їх на

д л о т

С вя

Але ось настала зима. Давно зібрали врожай. А про

, бо ж воно

.

Алла Алексєєва

Вони добре знали й любили

.

СТОРІНКА ДЛЯ МАЛЯТ

Інші притягнули сіно й набили ним руки й

. Вичавили сік і розмалювали обличчя

Велика бабуся на до рукава

. Хтось

принесла свій старий

. Найменше

відшукало

. Його сестричка

й пришила їх на сорочку

я о п уд

і надягла його і прив’язало його

принесла цукеркові

. А одне

і всією сім’єю

.

роздобуло

,

прив’язували його на шию . Закінчивши цю роботу,

ала

подивилися на улюблене

й

зраділи. Воно стало схоже на різдвяну . «А давайте разом з

святкувати Різдво!» — запропонувало найменше

.

погодилися. І

було

задоволене, адже тепер воно було ошатним. А ти, друже, не забув одягнути того, хто роздягнений, і нагодувати того, хто голодний, щоб і він міг радіти в день Христового Різдва?

Малюнки автора

приніс

в

7

88

ІСТОРІЇ З ВЕЛИКОЇ КНИГИ

Малюнки Тетяни Кучер

Ò

иха зоряна ніч опустилася над Віфлеємом. Маленьке містечко заснуло глибоким сном. Лише кілька пастухів на полі не сплять. Вони стережуть свої отари, щоб бува хижий звір не заподіяв шкоди вівцям. Щоночі пастухи несуть варту, та ця ніч видалася особливою, зовсім не схожою на інші. Несподівано перед пастухами з’явилася осяйна постать! Це

був ангел Господній! Пастухи завмерли від жаху, та ангел промовив до них: — Не бійтеся! Я прийшов до вас із доброю новиною. Ця

, ÷ i Í

Раптом сяйво небесної слави освітило довкілля і з’явилася сила-силенна небесного війська, яке величало Бога: — Слава Богу в небі, й на землi спокiй, у людях добра воля!

à æ î íå ñõ

вістка принесе радість усім людям. Сьогодні у Віфлеємі народилася Дитина. Це Немовля — Спаситель, Який є Христос Господь! Ви знайдете сповите Дитя, що лежить у яслах.

Здивовані пастухи із захопленням дивилися на небо. Коли ангели відійшли і їхній спів затих, на віфлеємських полях знову стало темно і тихо. Пастухи сказали один одному:

99 сказав їм ангел. Пастухи розповіли батькам Новонародженого про все, що звістив їм ангел. Усі, хто про це чув, дуже дивувалися. Марія ж глибоко роздумувала над цими дивними словами про її Сина. Повертаючись до своїх отар, пастухи Марію, Йосипа і Не- раділи і славили — Ходімо й побач- мовлятко в яслах, Бога. мо, що там сталося, точнісінько так, як Переказ Марії Левценюк про що сповістив нам Господь! Без подарунка на РІЗДВО Але як же îáðå, ÿêùî òè ò îòðèìàºø ïîäàðóíêè íà гçäâÿí³ вони впізнають ñâÿòà. дивне Дитятко? Äîáðå, ÿêùî ó òåáå º ð³äí³ òà äðóç³, ç ÿêèìè òè Вівчарі розумі- ìîæåø çóñòð³÷àòè öå ñâÿòî. ли, що Немовля Äîáðå, ÿêùî ó òâîºìó äîì³ íà ÿëèíö³ ãîð³òèìóòü ñâÿòêîâ³ âîãíèêè. потрібно шукаÀ ÿêùî íà гçäâî òîá³ í³÷îãî íå ïîäàðóþòü? ти або в Íàïåâíî, ó òåáå âñå îäíî áóäå áàãàòî òîãî, ÷îãî хліві, або íå áóäå â ³íøèõ ä³òåé. в печері, адже Íàïåâíî, â òåáå áóäå òåïëà êâàðòèðà, â ÿê³é òè ангел дав їм точну æèâåø. вказівку: ДитиÍàïåâíî, â êâàðòèð³, äå òè æèâåø, áóäå ñâ³òëî. на буде в пеленах і Íàïåâíî, ó òåáå áóäå ì‘ÿêå ë³æêî, íà ÿêîìó òè лежатиме в яслах. ìîæåø ñïàòè. ² ÿêùî òîá³ çäàºòüñÿ, ùî ó òåáå º íåáàãàòî, âñå Вони й раніше бачили немовлят у пеленах, îäíî º ÷èìàëî õëîï÷èê³â ³ ä³â÷àòîê, ó ÿêèõ º íàáàãàòî але щоб у яслах — ìåíøå, í³æ ó òåáå. Áàãàòî ç íèõ í³êîëè íå ÷óëè ïðî гçäâî ³ ïîäàðóíêè, ÿê³ ìîæíà îòðèìóâàòè íà ÷åñòü годівниці для тварин, öüîãî ñâÿòà.

— це було щось дивне ϳä ÷àñ ñâÿòà, êîëè òè ïî÷óºø ïî ðàä³î çíàéîì³ і незрозуміле. Тому ð³çäâÿí³ ï³ñí³, ñï³âàé ðàçîì ç óñ³ìà. пастухи поквапливо Ñâÿòî гçäâà — ðàä³ñíå ñâÿòî. Ðàä³òè òè ìîæåø рушили до Віфлеєму. çàâæäè, íàâ³òü ÿêùî ³ íå çàâæäè îòðèìóºø ïîäàðóíêè. À ìîæëèâî, òè ³ ñàì çìîæåø ïîäàðóâàòè êîìóñü І справді, у хліві ð³çäâÿíèé ïîäàðóíîê? вони знайшли сім’ю:

³ ø í ³ íà

Ä

10

Пряникова

—

С

вий н а стрій о к т вя

тан і в и

н я . П р оп о н ує м

т

р п о й и см к н у ч ач о а в у а н т с г н я, о ар в д ну о о к як п т е а вя иш с л ст у с не вор а н е пов т о р р й е к ит у ну ц ч ь и при н а м ає т у д ом і

мо

сф

ер у.

Що

б

іу

пря н

ха

т

ин

й у ім у ц ці б а ул о світл ей т о с , в ико р и ве чір н іс б у де з а т д и ш н о, р а

іт

д ло

св

і

Неха

и ков і й

о

оїй

й

тв

іо

ліх та ри к. й и дн

пл

о.

М Й

СТР

У

А

ЄМО

хатка

Òåêñò ³ ôîòî Õðèñòèíè Êóçüìåíêî solodke.com

Тісто для пряникової хатки: 150 ã ìàñëà 100 ã öóêðó 1,5 ñò. ë. ëèìîííîãî ñîêó 2 ÿéöÿ 600 ã áîðîøíà 2 ÷. ë. ðîçïóøóâà÷à äëÿ ò³ñòà 1-2 ÷. ë. êîðèö³ Приготування: Çáèòè ìàñëî ç öóêðîì, äîäàòè ëèìîííèé ñ³ê. Ïî îäíîìó

äîäàòè ÿéöÿ, ùîðàçó ðåòåëüíî âñå ïåðåì³øóþ÷è. Äîäàòè áîðîøíî, ðîçïóøóâà÷ ³ êîðèöþ. Óñå äîáðå çì³øàòè. Ãîòîâå ò³ñòî ïîêëàñòè â õîëîäèëüíèê íà ãîäèíó. Âèãîòîâèòè ç ïàïåðó òðàôàðåò õàòêè. Ðîçêà÷àòè ò³ñòî

ïóäðè, ïðîäîâæóþ÷è çáèâàòè, äîêè íå âèéäå ãóñòèé êðåì. Êðåì êëàäåìî â êóëüîê, ç îäíîãî ê³íöÿ ðîáèìî íåâåëèêèé íàäð³ç.

é âèð³çàòè çà òðàôàðåòîì ø³ñòü ÷àñòèí äëÿ õàòêè. ³êîíöÿ ìîæíà âèð³çàòè íàñàäêîþ äëÿ êðåìó. Âèï³êàòè â äóõîâö³ ïðè 190° Ñ (375° F) ïðèáëèçíî 10-15 õâèëèí. Çàëèøèòè, ùîá îõîëîëî. Òèì ÷àñîì ïðèãîòóâàòè öóêðîâèé êðåì. Çáèòè â ï³íó îäèí á³ëîê, äîäàòè 350 ã öóêðîâî¿

Ñêëàäàºìî õàòêó. Ïðèêðàøàºìî.

11

12

À

лик ще восени змайстрував годівничку для пташок. І хоча ніхто з дорослих йому не допомагав, годівничка вийшла ладна. Хлопчик вирішив прилаштувати її на старій яблуні напроти вікна. «І нелегка ж ця справа — чіпляти годівничку на дерево», — як знавець продекламував Алик і, крекчучи, поліз на яблуню. Непроста справа Як з’ясувалося, це й справді було непросто. Продираючись до потрібної гілки, Алик до крові подряпав руки, а коли закріплював годівничку на дереві,

Малюнки Софії Андріюк

À

ледве не гепнув донизу. Так Бабуся порадила Аликові до подертих долонь додало- пригостити пташок зернятася ще садно на лобі. Проте ми, а старший брат Микита хлопчик не відступав — і — родзинками. Так до підневдовзі на яблуні красувала- готовки пташиного бенкету ся справжнісінька пташина долучилася вся Аликова їдальня. родина. Тетяна Липницька Алик відчуХлопчик вав себе героєм. Ще б пак! виклав ласощі на блюдце, Адже він зробив таку корис- додавши для більшої святкону справу. Тепер пташкам вості ще й шматочок різдне доведеться голодувати вяного пирога, і урочисто холодною засніженою зимою рушив до садка.

— прилітай собі до пташиної їдальні та їж на здоров’я. Пташки швидко вподобали Аликову годівничку.

å â î ê è ë

î â ä Ði ç

Деколи сюди їх стільки зліталося, що й полічити важко. Напередодні Різдва, коли всі готувалися до свята, хлопчик вирішив влаштувати бенкет і для пташок. Він намірився було занести до годівнички шоколадних

цукерок, та мама сказала, що пташки не їдять цукерки і якщо він, Алик, хоче порадувати птахів чимось особливим, то хай почастує їх солодкими крихтами від печива.

— Віднеси їм жменьку кедрових горішків, — підхопив тато.

Пташиний бенкет А ось і перші гості. У годівничці, немов передчуваючи бенкет, метушилися три строкаті синиці, чепурний снігур та зграйка скуйовджених горобців.

— З Різдвом вас! — гукнув Алик. — Я приніс вам святковий почастунок! Проте птахи не зрозуміли добрих намірів хлопчика й розлетілися навсібіч.

— Куди ж ви? — образився Алик. — Я не зроблю вам шкоди. Я лише хочу влаштувати для вас бенкет. Проте птахи зволіли спостерігати за ним віддалік. Додому Алик повернувся зовсім засмученим.

13

— Нетямущі ці пташки, — поскаржився він мамі.

— Я для них свято хотів улаштувати, а вони мене злякалися. Мама обняла сина й підвела його до віконця: — Поглянь, твоя затія вдалася. І справді: гостей в пташиній їдальні — сила-силенна.

— Не засмучуйся, — сказала мама. — Адже пташки зовсім маленькі. Їх так легко образити. Та я впевнена, якби вони розуміли твої слова, то не боялися б тебе.

— Як би мені хотілося поговорити з птахами на їхній пташиній мові, — мріяв Алик. — Я б пояснив їм, що не бажаю для них зла. Але для цього я сам маю стати пташкою.

випадок з Аликом нага ø, др,ужісте, ор Çíàуcіст т ію Різдва. «Що ж ту орію -

дав

мені інш Богові єш ти. Річ у тім, що спільного?» — запита дьми, о порозумітися з лю було так само складн и. Порнатими підопічним пе го йо з — у ик Ал як й. Як на небі, Він невидими міркуй сам: Бог живе же Як є? н й у тому, що Ві же переконати люде іб ос сп в и? Господь знайшо с навчити людей вірит Ісу . ав до нас Свого Сина и зробити це. Він посл овіст на землю, щоб розп Христос прийшов що гое, Вс го вічну оселю. людям про Бога і Йо г проБо , тому що це Сам ворив Ісус, — правда мовляв до людей.

СТР

М Й

А

У

14

ЄМО

ГОДІВНИЧКА

Наші маленькі пернаті друзі потребують турботи та допомоги. Узимку птахи бояться не стільки холоду, скільки голоду. Запасів, заготовлених восени, не вистачає. Весь короткий зимовий день птахи шукають їжу.

Фото Тимофія Мулика

Тепер залишилося тільки виготовити пташину їдальню.

два брускибортики 2х2х34 см,  два бруски 2х2х19 см,  два бруски-стояки 2х2х24 см,

Але ми можемо їм допомогти, якщо розвісимо годівниці і будемо підсипати туди корм. Птахи охоче будуть клювати насіння соняшника (не смажене), вівса, пшона, гарбузове насіння, крихти білого хліба.



Перш за все потрібні матеріали: дерев’яні бруски, фа-

один брусок 2х2х26 см,  дві дошки 15х34 см,  планка 1х4х34 см.

А тепер гайда збирати годівничку.

1. До дошки-дна (21х34) прикріпи бруски-бортики.

3. Тепер зроби дах: до бруска (2х2х26) приєднай дві дошки (15х34) так, щоб брусок був усередині.

4. З’єднай дах із брусками-стояками.

5. До даху прикріпи планку (1х4х34), на яку закріпи гачок.

6. Повісь годівничку на гілку дерева.



нера або дерев’яна дошка. Заготов деталі:  дошка-дно 21х34 см,

2. Потім прилаштуй бруски-стояки (2х2х24).

7. Не забудь покласти корм для птахів — насіння або крихти хліба.

15

Îé! À öå ùî çà æìóò ìåðçëîãî ï³ð’ÿ?

Ïðîêèíóñÿ ïîñåðåä çèìè é ä³çíàþñÿ, ùî æ öå çà гçäâî òàêå! Ìîæå, âîíî ¿ñòèâíå?

Íó îñü ÿ ³ ïðîêèíóëàñÿ! À õîëîäíî æ ÿê! À õòî öå äîâêîëà ñò³ëüêè öóêðó ðîçñèïàâ? Áð-ð! ϳäó äîäîìó óòåïëþâàòèñÿ!

Ñàìà òè æìóò! À ÿ ïòàõ. ß â³äëåò³â ³ç çîîïàðêó äî ñâ ð³äíî¿ Àôðèêè! Òà äîðîãîþ... êàõè-êàõè... äóæå âòîìèâñÿ é çàìåðç ³ ïðèçåìëèâñÿ â³äïî÷èòè!

Олена Марчук

Що таке Різдво?

À ÿ øóêàþ гçäâî. Õîä³ìî ç³ ìíîþ. Ìîæå, ìè çíàéäåìî éîãî íå â ë³ñ³, à îí ó ò³é õàò³? Òàì æèâå ìîÿ çíàéîìà — Êîðîâà.

Áàãàòî ðîê³â òîìó Áîã, Òâîðåöü íåáà ³ çåìë³, ç³éøîâ íà çåìëþ ³ ñòàâ Ëþäèíîþ. Íà ÷åñòü ö³º¿ ïî䳿 ìè ñâÿòêóºìî гçäâî!

Âàì âåëüìè ïîùàñòèëî! Ñüîãîäí³ íàø ãîñïîäàð ïðèéäå ó õë³â, ùîá ðîçïîâ³ñòè ñâî¿ì ä³òÿì ³ñòîð³þ гçäâà! ßêà ÷óäîâà ³ñòîð³ÿ! Íå äàðìà ÿ íàêðó÷óâàëà áóäèëüíèê, ùîá çíàéòè гçäâî!

Малюнки Єлизавети Пузиченко

г-ð³çäâî íàñòຠçèìîþ... À ùî öå òàêå?

16

н ї я і з е і м н а бе з Х

×

Малюнки автора

и довго, чи недовго летів Фимко, але усякій подорожі колись настає кінець. Ген уже й село видніється. Худоба пасеться на вигоні. Люди пораються по господарству. У дворі домашня птиця крякає, кудахкає, клює, щипає, ходить туди-сюди.

Фимко плавно, як міжнародний лайнер, опустився на найближчий тин. Озирнувся на всі боки, але не побачив того, до кого прилетів.

— Агов, диваче, — раптом почув Фимко. — Що ти забув на нашій території? Це був величезний індик з величезною сизою шишкою, що стирчала у нього на носі, кінчик якої звисав збоку, як ганчірочка.

— Я прилетів із дорученням, — відповів Фимко.

— Він прилетів із дорученням! Ли-

Алла Алексєєва шень погляньте на нього! — глумливо проґелґотав індик.

— Звідки нам знати про твої справжні наміри? А може, ти шпигун, а може, ти ворожий агент.

— Не шпигун і не ворог, я — листоноша. Мене послав батько вашого хазяїна.

— Тоді ти повинен знати, як звуть нашого хазяїна. Назви його ім’я, тоді, можливо, ми тобі повіримо.

— Його звуть Хамом.

— Він назвав нашого хазяїна лайливим словом!

— Лайливим!? — обурився Фимко.

— Ніяким не лайливим! Я точно знаю, що тут живе Хам!

— Попрошу вас, юначе, не лаятися при дамах! — індик озирнувся на гуску, яка стояла поряд і від подиву й цікавості аж дзьоба роззявила. — Це, зрештою, непристойно! Тому що слово це лайливе і говорити його в присутності дам — не личить, це ознака поганого виховання.

— Я не розумію, що поганого в тім, що я називаю ім’я вашого хазяїна. Хіба його не звуть Хамом?

— Шшш, — засичав гусак, — не вимовляй цього слова, а то накличеш на себе біду, чужинцю.

— Та що це з вами? Поясніть, чому це ім’я так лякає й гнівить вас.

— Усе трапилося давно, дуже давно, — поважно набундючившись, розпочав індик. — Наш хазяїн був ще молодим. І після потопу, коли земля висохла, його батько насадив виноградник. Дозріли грона, він видавив сік у глечики. Минуло кілька днів, старий вирішив спробувати соку, але сік

уже забродив. Він був солодким, і в ньому бігали бульбашки газу. Ной спробував, і йому сподобалося, тому що це було схоже на газовану воду з сиропом. Але це була не газована вода, а підступне молоде вино. Випивши його, людина думає, що випила всього лише сік, але воно звалює з ніг будь-якого силача й позбавляє його на деякий час розуму. Так трапилося і з Ноєм: напився молодого вина й повністю сп’янів. А всім відомо, що п’яна людина не розуміє, що з нею відбувається. От Ной і не помітив, як одяг сповз із нього. Наш хазяїн прийшов покликати батька, побачив його без одягу, і це його розсмішило. Він узяв та й розповів братам про те, що побачив. Батько, прокинувшись, довідався про те, що син посміявся над ним, і так розгнівався, що прогнав сина. Відтоді наш хазяїн оселився тут. З того часу нам не можна вимовляти його імені. Ми й не вимовляємо. — Індик важко зітхнув.

Д

ПРИ ГО

И

— Так, так, і ще — Нічого не розумію, — зачудувався раз так, — погодивФимко. — Я був ся індик.

— Як же ви насвідком цієї історії, знаю все, як зиваєте свого хазяїна? — запитав спантеличений Фимко.

кажуть, із перших рук. І все ж ніяк не зрозумію, чому не можна Хама називати Хамом.

— Шшш, — гнівно засичав гусак, — що тут незрозумілого? Відтоді кожного, хто поводиться грубо, насміхається над святими речами, називають хамом. Нашому хазяїнові це неприємно.

— А якщо врахувати, що жити йому значно сутужніше, ніж його братам, через гнів батька, то стає ще набагато сумніше на серці, — додала гуска.

— Хазяїн.

— Просто хазяїн?

— Так, просто Хазяїн.

— Хм, треба ж: один нерозважний учинок щодо батька, і все життя шкереберть, — зітхнув Фимко. Птахи, що чули цю розмову, теж зітхнули. Усім було шкода Хама, але вони розуміли, що хамського ставлення до батьків Бог не терпітиме і обов’язково покарає.

17

ТУЄМО САГО МО С Т І Й Н О

ëà âà òó î ãî íê ï³ä àëå êó â ³í Êî îð ë³ÿ Ñò ˳ åþ ²ä

íî ÷å çè ïî çà

т а р о нк Т и л íà

m .co ke od ol ³s éò ñà

Ò

îðò ó âèãëÿä³ ÿëèíêè áóäå îðèã³íàëüíîþ ïðèêðàñîþ ñâÿòêîâîãî ñòîëó — ³ íà гçäâî, ³ íà Íîâèé ð³ê. Íàéçâè÷àéí³ñ³íüêèé òîðò ìîæíà çðîáèòè ñâÿòêîâèì. ß ñïåêëà ñâ³é óëþáëåíèé — á³ñêâ³ò. Âàæëèâî ò³ëüêè, ùîá ïîâåðõíÿ ïðè âèï³êàíí³ áóëà ð³âíîþ. Êîëè êîðæ îõîëîíå, ðîçð³æòå éîãî òàê, ÿê ïîêàçàíî íà ñõåì³. Ñêëàä³òü òîðò, íàìàæòå êðåìîì. À äàë³ õàé ïîòðóäÿòüñÿ ä³òè — ïîïðîñ³òü ¿õ ïðèêðàñèòè òîðò.

Ñêëàñòè

Я

Äëÿ ïðèêðàñè ìîæíà âèêîðèñòàòè ð³çí³ öóêåðêè: M&M’s, æåëåéí³ — Haribo, Pfirsichringe, Trolli, æóâ³ëåíä, à òàêîæ ìàðìåëàä, çåô³ð, öóêàòè, ãîð³õè. Çðîá³òü òîðò ðàçîì ³ç ä³òüìè — ³ âè ïåðåêîíàºòåñÿ, ùî öå íåïîâòîðíèé øåäåâð!

ç Ðî

ð³

çà

òè

18

З

ЕМ

Крилатий джентльмен Спочатку ця земля нагадує гігантську, неозору крижину, де нічого не може рости й ніхто не може жити. Але не будемо квапитися. В Антарктиді можна познайомитися з багатьма дивними істотами. А ось одна з них уже наближається до нас, злегка перевалюючись збоку набік. Та це ж пінгвін! Імператорські пінгвіни — найбільші з пінгвінячої родини. Вбрані вони дуже ошатно й урочисто, неначе зібралися на бал до самого імператора. Біла сорочка, жовтенька манишка і чорний фрак. Довгий дзьоб: зверху чорний, знизу червоний. Уляна Ці птахи не вміють літати, — це правда. Але тільки в повітрі. Бачив би ти їх у воді! Вони так махають своїми крилами у воді, наче ширяють високо

Л

в небі. Так що там пінгвіни почуваються чудово і плавають так швидко, що з ними можуть позмагатися хіба що дельфіни. Вони глибоко пірнають і добувають собі невеликих морських тварин і рибу — на сніданок, обід і вечерю. Полярні мандри Коли в Антарктиді настає полярна ніч, а з нею сильні морози й урагани, пінгвіни починають хвилюватися і збираються в дорогу. Вони йдуть подалі від моря, углиб материка. Ці місця вони вже давно відвідують. Там, за крижаними горами можна хоча б трохи Дубина сховатися від сильних вітрів. Як вони знаходять такі місця? Ні, пінгвіни самі нізащо не відшукали б зручного місця. Вони б навіть не дісталися туди. Адже їм треба здолати дуже довгий шлях. Господь, Який створив землю, усе живе, Антарктиду

К Р И Л АТ I ДЖ Д Ж Е Н ТЛ Ь М Е Н И

Малюнок Оксани Герца

о ж, дорогий читачу, ось і настали довгі зимові вечори. Дехто з дорослих страшенно не любить цієї пори року. Чому? Вони стверджують, що немає нічого нуднішого за зиму. На вулицю виходити неприємно, а вдома нічим зайнятися. Але ж ми з тобою точно знаємо, що можемо провести час дуже навіть приємно й корисно. Чи не хотів би ти вирушити у подорож? Куди, запитаєш? Ну, наприклад, на найпівденніший Південь. Тільки ти не думай, що ми зможемо там погрітися. Хоча в цей час там літо, але можеш бути певним, що на найпівденнішому Півдні влітку набагато холодніше, ніж зараз у нас із тобою за вікном. Ну що, ти готовий вирушити у цю холодну подорож? Тоді уважно слухай. Ми відправляємося в Антарктиду.

19

Я

ГО

ПОД

НЯ

С

Фото Ірини Кузьменко

20 й пінгвінів, дав їм інстинкт, внутрішній поклик, щоб вони вибирали правильний шлях і зручні місця. Це Він підказав, як їм краще добиратися туди, адже на лапках-ластах далеко не дійдеш. От вони й лягають на живіт, підштовхують себе крилами й ковзають по льоду. Звичайно, коли дорога йде в гору, пінгвінам доводиться вставати на ноги й потихеньку крокувати, але якщо з гори, тоді подорож перетворюється у веселу гру. Наречені Нарешті птахи прибули на місце. Їх зібралося так багато за час подорожі, що годі обійти всю цю колонію. І ось тут починається справжній бал. Адже багато пінгвінів, які ще не мають сім’ї, справляють весілля. Спочатку жених залицяється до нареченої: відригає збережену рибку й кладе до ніг своєї обраниці, потім починає співати пісні. Якщо вона взяла рибку, значить, згідна вийти заміж. А через двадцять п’ять днів самочка відкладає яйце. Імператорські пінгвіни не будують гнізд. Яйце поки що у мами на лапках. Вона то прикриває його складкою живота, то показує батькові. Батьки співають, розкланюються й тупцюють на місці. Батько уважно розглядає яйце. І раптом мама випускає яйце і воно скочується в сніг. Тоді тато підкочує його собі на лапки й прикриває його складкою живота. Там яйцю буде тепло й надійно. Тато буде його висиджувати майже два місяці. А мама

разом з іншими пінгвінихами відправляється на берег моря ловити рибу. Тим часом татусі збираються разом і, рятуючись від ураганного вітру, притуляються один до одного. Вони висиджують пташенят і нічого не їдять. Тісно, проте затишно Їм не холодно, тому що у них під пір’ям і шкірою товстий шар жиру. Та й пір’їнки так щільно прилягають, що жодна не поворухнеться навіть під час урагану. Але, звичайно, це все не врятувало б пінгвінів, якби вони не грілися, збившись докупи. І ще одна цікава деталь: пінгвіни, які стоять із самого краю великої юрби, все ж можуть замерзнути, однак інші птахи не допускають цього. Пінгвіни, які були всередині, переміщаються до краю, а ті, хто був скраю, рухаються усередину. Коли підійде їхня черга знову виступити на край, вони вже будуть добре зігріті й зможуть довго протистояти морозам. Але ось із яйця вилупилося пташеня. Воно таке голеньке, слабеньке, що ще три тижні ховається під татовим животом. Тато й годує його, відригуючи їжу, із дзьоба. Незабаром повертаються вгодовані мами. Тепер татусі можуть відправитися до моря й підкріпитися. А пташеня На фотографіях: пінгвіни Гумбольдта (перуанські). Зустрічаються лише на кам’янистому узбережжі Перу й Чилі, а також на прибережних островах. Перебувають на межі зникнення.

підростає. Воно вже вилазить назовні й поспішає до інших пташенят. Потихеньку збирається великий «дитячий садок». Там за ними стежать старі птахи. Не минає й місяця, як малята вже не бояться ні морозів, ні сильних вітрів. Коли настає весна, імператорські пінгвіни повертаються до моря. Там вони будуть жити до наступної зими. Друзі пізнаються в біді Дивні істоти, правда? Яка мужність потрібна, щоб жити в одному з найхолодніших місць світу! Яке терпіння та стійкість! Однак погодься, друже, вони не впоралися б з усіма ураганами й морозами, якби не було поруч надійного дружнього плеча. Вони завжди разом, у своїх маленьких радостях і в серйозних труднощах. Коли в наше життя вриваються випробування, важкі переживання, горе або складні завдання, які нам необхідно виконати, — як добре, якщо поряд надійні й турботливі друзі, які з радістю підтримають і допоможуть. Бог оточує нас такими людьми, нам потрібно тільки помічати їх і не відштовхувати.

М Й

СТР

Ï

Âåñåëà

ðèâ³ò! Íà ñòîð³íêàõ æóðíàëó òè âæå çóñòð³÷àâñÿ ç ³ìïåðàòîðñüêèìè ï³íãâ³íàìè, òà ìè âïåâíåí³, ùî òîá³ ñïîäîáàºòüñÿ ³ öÿ äðóæíà äðóæí ñ³ì’ÿ. Õî÷åø çðîáèòè öèõ êóìåäíèõ ïòàõ³â? Äëÿ öüîãî òîá³ ïîòð³áíî: ïòàõ³â ïîòð³áíî  ïî îäíîìó àðêóøó á³ëîãî, ÷îðíîãî é ãîëóáîãî êàðòîíó;  êëåé;  êîëüîðîâèé ïàï³ð ÷åðâîíîãî êîëüîðó;  ïëàñòèë³í á³ëîãî ³ ÷îðíîãî êîëüîðó. Підготовка 1. Âèêîðèñòîâóþ÷è êàëüêó, ïåðåíåñè ñèëóåòè ï³íãâ³í³â ³ ëàïîê íà ÷îðíèé êàðòîí.

2. Æèâîòèêè ï³íãâ³í³â (íà âèêð³éö³ ïîçíà÷åí³ æîâòèì êîëüîðîì) ñêîï³þé íà á³ëèé êàðòîí.

3. Äçüîáèêè âèð³æ ³ç äâîñòîðîííüîãî ÷åðâîíîãî ïàïåðó (âèêîðèñòàé êâàäðàòíèé ÷åðâîíèé êîíòóð íà âèêð³éö³). Ó òåáå âèéäå äâàíàäöÿòü çàãîòîâîê, ç ÿêèõ áóäåìî ìàéñòðóâàòè ñ³ì’þ ï³íãâ³í³â. Äàâàé ïîì³ñòèìî ¿¿ íà àðêóø³ ãîëóáîãî êàðòîíó.

У

А

ñ ³ ì’ÿ

ЄМО

Порядок виготовлення Ñïî÷àòêó ðîáèìî âåëèêîãî ï³íãâ³íà — òàòà.

1. Íàíîñèìî êëåé íà çâîðîòíþ ñòîðîíó çàãîòîâêè ñèëóåòó ³ ïðèêëåþºìî ¿¿ íà àðêóø ãîëóáîãî êàðòîíó. Çíèçó ïðèêëåþºìî ëàïêè.

2. Íà çâîðîòíþ ñòîðîíó æèâîòèêà íàíîñèìî êëåé ³ ïðèêëåþºìî éîãî íà ñèëóåò ï³íãâ³íà.

3. Äçüîá ñêëàäàºìî ïî ä³àãîíàë³ ³ ïðèêëåþºìî íà ìîðäî÷êó.

4. À òåïåð ðîáèìî î÷³. Ç á³ëîãî ïëàñòèë³íó ë³ïèìî äâ³ íåâåëèê³ ïàëÿíè÷êè ³ äâ³ ìàëåíüê³ á³ë³ êóëüêè, ³ç ÷îðíîãî — ìåíø³ ïàëÿíè÷êè. Ç’ºäíóºìî á³ëó ³ ÷îðíó ïàëÿíè÷êè ³ á³ëó êóëüêó òà ïðèêð³ïëþºìî ¿õ íà ãîëîâó ï³íãâ³íà. Âèéøëî? Òàê ñàìî çðîáè ùå äâîõ ìåíøèõ ï³íãâ³í³â — ìàìó-ï³íãâ³íèõó ³ ìàëþêà-ï³íãâ³íåíÿ. Îñü òîá³ é âåñåëà ñ³ì’ÿ ï³íãâ³í³â!

21

22

E NGLISH FOR K I D S

B

ang!!!

“What was that?” asked

Michael.

“It sounds like a tree fell down” said Dad. Everyone ran up to the window to see. The night was quiet, and the snow had been falling for several hours.

“The snow looks as if it’s at least one meter deep” said Dad. Crash!!!

“Oh no! Something fell again!” said Mother in a frightened voice.

“Look there!” yelled Michael. “A branch from the Oak tree fell down

snow banks reached up to three meters.

Abandoned cars were covered with snow.

Large trees had crashed to the ground. Wires were lying on the road, and electrical posts were tilting in different directions.

“What a sight!” exclaimed Michael.

“Yes, and imagine that all this was done by a simple snowflake” said Dad. “How is that possible?” asked Michael.

“A snowflake is tiny!”

“Yes, the snowflakes are tiny. If just one falls on your hand, it melts.

But, when they all

come together, they can be dangerous.

In the end, the weight of the snowflakes becomes so strong that everything crumbles underneath it.”

lowed the black snow of sin to pile up on their branches. If they would have immediately

Малюнки Еліани Йєрке, 13 років

e k S h B c T now la because of the weight of the snow.”

An hour passed as the family continued to observe the events outside. The wind blew harder.

What a sight there was in the morning!

Dad and Michael put their boots on to go see what happened outside. Everything had changed. In some spots, the

“That’s interesting” said Michael.

“Very interesting” Ñëîâíè÷îê agreed Dad. “It reFrightened — íàëÿêàíèé minds me of sin. One Observe — ñïîñòåð³ãàòè sin can be small and Abandoned — easily forgotten.

But çàëèøåíèé Tilting — íàõèëåíèé there is hardly ever just Dangerous — one sin. A person who íåáåçïå÷íèé lies once will tell ten Crumbles underneath it more lies to cover the — ëîìèòüñÿ ï³ä íèì first. This only leads to Withstand — tragedy.” âèòðèìóâàòè Dad and Michael were silent for a while.

Finally Dad said, “I know great people who broke down like these trees because they al-

shaken the black snow off, things would have gotten better. But they forgot that sin grows and can break even the strongest kind of person.”

“Black snow. Yes, it makes sense” said Michael. I will try to make sure that it doesn’t pile up on any of my branches.”

“That’s wonderful, my boy” said Dad. “It is the only way to withstand a powerful storm.” storm.”

Друзі, чому в цій розповіді сніг названий чорним? Надішліть нам свої відповіді.

Я

ТВО

С ТОР I Н К А

23

«Áàêòð³àí-áîãàòèð», Ðóâèì Ì., 13, Åâåë³í Ì., 9, ì. гâíå, Óêðà¿íà

áëþä «Ì³é âåð , » Òðóäÿðèê 12, Ò ³ìà Ê., ê, âèñü ì. Âîëêî óñü Á³ëîð

Â

ïîïåðåäíüîìó íîìåð³ ìè çàïðîïîíóâàëè íàøèì ÷èòà÷àì ç³áðàòè ç ëåãî âåðáëþäà-áàêòð³àíà. Âåðáëþäè º äâîõ âèä³â: áàêòð³àíè — äâîãîðá³ ³ äðîìeäaðè — îäíîãîðá³. Ñëîâà «áàêòð³àí» ³ «äðîìeäað» ëàòèíñüêîãî ïîõîäæåííÿ. Ñëîâî «Bactrianus» ðîçïî÷èíàºòüñÿ âåëèêîþ ë³òåðîþ «Â». ßêùî ïåðåâåðíóòè öþ ë³òåðó íà á³ê, îòðèìàºìî äâà ãîðáè. Îñü òàê. Ñëîâî «Dromedarius» ðîçïî÷èíàºòüñÿ âåëèêîþ ë³òåðîþ

«D». ßêùî ïåð íà á³ê, îòðè åâåðíóòè öþ ë³òåðó ìàºìî îäèí ãî Îñü òàê. Òåïåð òè çì ðá. îæåø ëåãêî é ïðî ñòî ïðèãàäà òè ãîðá³â ó áà êòð³àíà ³ ñê³ , ñê³ëüêè ë üêè ó äðîìåäàð à. Ö³êàâî, ïðàâäà æ? d?$? lS8

ijòè, çìàéñòðóéòå, áóäü ëàñêà, ç ëåãî æàáêó ³ íàä³øë³òü íàì ôîòî. Ìè ïîì³ñòèìî ö³ ôîòîãðàô³¿ â íàñòóïíîìó íîìåð³, ÿêùî âè âñòèãíåòå ¿õ ïðèñëàòè. Íàøà àäðåñà: contact@noyivark.org  Äÿêóºìî.

«Äâîãîðáèé âåðáëþä», , Óêðà¿íà Iëëÿ Ì., 12, ì. гâíå ó á³ëèõ «Ðîæåâèé âåðáëþä Ê., 5, òàïî÷êàõ», Äæîé À øòàò ²ëë³íîéñ, ÑØ

«Êðîêóþ÷èé âåðáëþä», ì. Êè¿â, Óêðà¿íà Äàâèä Ø., 6,

24

Чи можна вiрити левовi? Ã

îðòàþ÷è ñòîð³íêè ³ñòîð³¿, ìîæíà çíàéòè áàãàòî ïîâ÷àëüíîãî é ö³êàâîãî. Îäíèì òàêèì âèïàäêîì ÿ õî÷ó ïîä³ëèòèñÿ ç âàìè. Ó ÷åòâåðòîìó ñòîë³òò³ ï³ñëÿ гçäâà Õðèñòîâîãî â ì³ñò³ ³ôëåºì³ æèâ ÷åðíåöü íà ³ì’ÿ ²ºðîí³ì. Íèí³ ìè çíàºìî éîãî ÿê îäíîãî ç âåëèêèõ ó÷èòåë³â Çàõ³äíî¿ öåðêâè. ³í áóâ ëþäèíîþ âåëüìè îñâ³÷åíîþ, òà îñâ³÷åí³ñòü öÿ íå çðîáèëà ç íüîãî ÷âàíüêà, à, íàâïàêè, ñëàâà ïðî éîãî ëàã³äí³ñòü, äîáðîòó òà ìóäð³ñòü ïîøèðèëàñÿ äàëåêî çà ìåæàìè ³ôëåºìà. Äî íüîãî ïðèõîäèëî áåçë³÷ ëþäåé ïîâ÷èòèñÿ Ñëîâà Áîæîãî é ïîðàäèòèñÿ ç íèì. Ïðîâîäèâ â³í æèòòÿ ñâîº çà ÷èòàííÿì êíèã, íå ìàþ÷è ñïîêîþ í³ âäåíü í³ âíî÷³, íàâ÷àþ÷è òàêîæ ä³òåé òà êåðóþ÷è ÷åíöÿìè, ÿê³ éîãî äóæå ëþáèëè. Òâîðè ²ºðîí³ìà ñêëàäàþòüñÿ ç ïîâ÷àëüíèõ òà ³ñòîðè÷íèõ òðàêòàò³â, êîìåíòàð³â äî Ñâÿòîãî Ïèñüìà. Àëå ãîëîâíà éîãî ïðàöÿ — öå ïåðåêëàä Á³á볿 ëàòèíîþ, â³äîìèé ÿê Âóëüãàòà. Òðåáà çàçíà÷èòè, ùî ëàòèíñüêà ìîâà íà òîé ÷àñ áóëà íàéïîøèðåí³øîþ.

Дорогий гість Ö³êàâî, ùî íà âñ³õ êàðòèíàõ ³ ñòàðîâèííèõ ôðåñêàõ ²ºðîí³ìà çîáðàæåíî ïîðÿä ç ëåâîì. ×îìó öå òàê? Îñü ÿêó ³ñòîð³þ ðîçïîâ³äຠíàì ïåðåäàííÿ.

êóäè. Ëèøå ²ºðîí³ì ðóøèâ äî âîð³ò, çóñòð³÷àþ÷è ëåâà ÿê ïîâàæíîãî ãîñòÿ. Êîëè ëåâ ï³ä³éøîâ áëèæ÷å, ²ºðîí³ì ïîì³òèâ, ùî â³í íàêóëüãóº. Îäíà éîãî ïåðåäíÿ ëàïà áóëà

Беноццо Гоццолі. Cв. Ієронім витя гує колючку з лапи лева. 1452. Фреска. Капелла св. Ієроніма. Монтефалько, Італія.

Îäíîãî ðàçó ó ñëàâíîìó ì³ñò³ ³ôëåºì³, â ìîíàñòèð³, óâå÷åð³ ²ºðîí³ì ÿê çâè÷àéíî ñèä³â ç³ ñâî¿ìè áðàòàìè, âèâ÷àþ÷è Ñâÿòå Ïèñüìî. Çíåíàöüêà ïðîëóíàâ ñòðàøíèé ðåâ, ³ ó áðàì³ ìîíàñòèðÿ ç’ÿâèâñÿ ëåâ. Óñ³ ÷åíö³ â³ä ñòðàõó â³äðàçó äðåìåíóëè õòî

âèñîêî ï³ä³ãíóòà é êðîâèëà. Ëåâ, óñå ùå ðè÷ó÷è, ïîäèâèâñÿ â î÷³ ²ºðîí³ìó — í³áè áëàãàþ÷è ïðî äîïîìîãó. ²ºðîí³ì, óâàæíî îãëåä³âøè ³ ïðîìèâøè ïîðàíåíó ëåâ’ÿ÷ó ëàïó, âèòÿãíóâ ç ðàíè øïè÷àêè, íàêëàâ ë³êè ³ ïåðåâ’ÿçàâ ¿¿.

Турботливий монах ³äòîä³ ëåâ æèâ ó êå볿 ²ºðîí³ìà, ³ äîáðèé ÷îëîâ³ê ï³êëóâàâñÿ ïðî íüîãî, äîêè òîé çîâñ³ì íå âèäóæàâ. Êîëè æ ðàíà çàãî¿ëàñÿ, áðàòòÿ âèð³øèëè â³äïóñòèòè ëåâà íà ñâîáîäó. Îäíàê ëåâ â³äìîâèâñÿ éòè. ³í òåðñÿ á³ëÿ í³ã, í³áè ïðîñÿ÷è äîçâîëó çàëèøèòèñÿ.

— Ãàðàçä, íåõàé æèâå ç íàìè, — ìîâèâ ²ºðîí³ì. — Ò³ëüêè çà ïðàâèëàìè íàøîãî áðàòñòâà í³õòî íå ïîâèíåí ¿ñòè äàðìîâîãî õë³áà. ² ëåâ òåæ ìຠïðàöþâàòè.

— Àëå ÿêó æ ðîáîòó ìîæå âèêîíóâàòè ëåâ?

— äèâóâàëèñÿ áðàòòÿ. Òîä³ ²ºðîí³ì çàïðîïîíóâàâ: — Íåõàé ïàñå íàøó îñëèöþ. Óñ³ì ñïîäîáàëàñÿ öÿ äóìêà. ² ëåâ çàëèøèâñÿ æèòè â ìîíàñòèð³. Óñ³ çâèêëè äî ëåâà é á³ëüøå éîãî íå áîÿëèñÿ. Ùîäíÿ ëåâ ñòàðàííî âèêîíóâàâ ñâîþ ðîáîòó. Âäåíü ïèëüíóâàâ îñëèöþ íà ïàñîâèù³, íàäâå÷³ð ïðèãîíèâ ¿¿ íàçàä ó õë³â, à âíî÷³ ñèä³â ïðè íîãàõ ²ºðîí³ìà, êîëè òîé ïðàöþâàâ íàä ñâî¿ìè êíèãàìè. Зрадництво? Òà îäíîãî âå÷îðà ëåâ íå ïîâåðíóâñÿ ç

ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ

25 25

жуть, що він має рацію. Малюнок Софії Андріюк

Фото Наталії Моргун

ве

к и дн

в е л а т

Пр

а

îñëèöåþ äîäîìó çâè÷- öþ — æèâó àáî ìåðòâó. çàïàõ îñëèö³. Ïðîòå ¿¿ ñâîþ îñëèöþ, ùî âåäå íîãî ÷àñó. Ïðîòå ò³ ïîâåðíóëèñÿ í³äå íå áóëî... êàðàâàí, ³ ëåâà, ÿêèé Öüîãî äíÿ, ÿê ³ çà- í³ ç ÷èì. á³æèòü ïîçàäó. Âîíè âæäè, ëåâ â³äâ³â îñëèöþ Òîä³ ²ºðîí³ì ñêàçàâ: Прощення ïîñï³øèëè ðîçïîâ³ñòè Ìèíóëî ÷èìàëî ïðî âñå ²ºðîí³ìó. íà ïàñîâèùå, à ñàì — Áðàòòÿ, ìè âòðàïðèë³ã ó çàò³íêó é ì³öíî òèëè îñëèöþ. Îäíàê ÷àñó. Àæ ÿêîñü óâå÷åð³ À ëåâ ñòðèáàâ, ³ âàç à íå êàð- ëåâ âèéøîâ íà âåëèêó ëÿâñÿ, ³ òåðñÿ á³ëÿ í³ã Лариса Анісімова ñíóâ. ò à é ò å äîðîãó. ² ðàïòîì âäà- áðàò³â. Ìåòëÿâ õâîñÎñëèöÿ æ âèéøëà íà ëåâà, â³í ³ òàê ïî- ëèí³ â³í ïîáà÷èâ êóïö³â òîì, ÿê öóöèê, í³áè êàâåëèêó äîðîãó, à òàì ÷óâàºòüñÿ âèíóâàòèì. ç âåëèêèì êàðàâàíîì æó÷è: «Ïðîáà÷òå ìåí³, íàòðàïèëè íà íå¿ êóïö³, Ãîäóéòå éîãî, ÿê ³ ðàí³- âåðáëþä³â. Îñëèöÿ, ùî ÿ çàñíóâ íà ñëóæùî âåëè áàãàòèé òîð- øå, ò³ëüêè â³í ïîâèíåí ïðèâ’ÿçàíà âóçäå÷êîþ á³. Íå ç’¿â ÿ îñëèöþ. ß ãîâèé êàðàâàí. Êóïö³, ïðàöþâàòè. ² îñê³ëüêè ó äî ïåðøîãî âåðáëþäà, ïðîùàþ âàì òå, ùî âè ðîççèðíóâøèñü íàâñ³- íàñ íåìຠîñëèö³, ëåâ âåëà âåñü êàðàâàí. ï³äîçðþâàëè ìåíå íåá³÷, í³êîãî íå ïîáà÷èëè ïîâèíåí çàñòóïèòè ¿¿. Ëåâ âèñòðèáíóâ íà ñïðàâåäëèâî». äîðîãó é ïîá³ã ¿ì íà³ â³äâåëè îñëèöþ íà ³í âîçèòèìå äðîâà.

— Áîã äàâ íàì ÷óæèíó. Òîãî ÷àñó â³Òàê ³ ïîð³øèëè. Ëåâ çóñòð³÷: â³í çíàéøîâ óðîê, — ñêàçàâ ²ºðîñëþêè âîäèëè âåëèê³ ïîê³ðíî äîçâîëèâ çà- ñâîþ îñëèöþ! ͳêîëè í³ì. — Îñü íàø ÷åñíèé êàðàâàíè, ³ êóïö³ íàä- ïðÿãòè ñåáå ó â³ç ³ ðàí³øå íå ÷óëè â³ä äðóã, ëåâ, äèâîâèæíî çâè÷àéíî çðàä³ëè òàê³é ïî÷àâ âîçèòè äðîâà. íüîãî òàêîãî ðèêó. âèïðàâäàâ ñåáå. À çíàõ³äö³. Òà â³í áóâ çàæóðåíèé. Êóïö³ ïîêèíóëè ñâî¿õ ìè çàñóäèëè éîãî áåç Ëåâ ïðîêèíóâñÿ — Øêóðà éîãî çáëÿêëà é âåðáëþä³â ³ âäàðèëèñÿ äîêàçó. à îñëèö³ í³äå íåìàº. çìîðùèëàñÿ. ³í óæå íàâò³êà÷à, à ëåâ ïîÄîâãî â³í ìåòàâñÿ íå çàõîäèâ ó ê³ìíàòó ãíàâ êàðàâàí äî ìî³äòîä³ ñïëèâëî áàòóäè é ñþäè, îçèðàþ÷è äî ²ºðîí³ìà. À óâå÷å- íàñòèðÿ. ãàòî ÷àñó. Àëå çàâæäè, ×åíö³ äóæå çäèâó- êîëè ðîçïîâ³äàþòü ïðî îêîëèöþ. Îäíàê îñëèö³ ð³, êîëè ðîáîòó áóëî é ñë³äó íå ñòàëî. Çìó- âèêîíàíî, â³í ðóøàâ âàëèñÿ, ïîáà÷èâøè ²ºðîí³ìà — ñëîâàìè ÷è ÷åíèé ³ çàñîðîìëåíèé, íà ïàñîâèùå, ñïîä³ôàðáàìè, — ëåâ ñêð³çü ïîâåðíóâñÿ ëåâ ïîíî÷³ âàþ÷èñü ïî÷óòè ïîðÿä ³ç íèì. Òàê õîò³â äî ìîíàñòèðÿ ³ ë³ã á³ëÿ ²ºðîí³ì. áðàìè, ðîçóì³þ÷è, ùî çàâèíèâ — íå ñïðàâäèâ Лев — Праведник äîâ³ðè. це ти, дорослий — це той, хто читачу. Ти — великий говорить правду. У Êîëè áðàòòÿ ïîі дужий. Цілком можливо, цьому — його безпека. áà÷èëè ëåâà áåç Праведником можна бути що тут мовиться про тебе: îñëèö³, òî çàï³й тоді, коли тобі не вірять. «Праведний сміливий, як лев». äîçðèëè íàéЗвичайно, це не просто. Ти — сміливий, добрий ã³ðøå: Однак ти ж — лев. віруючий лев.

— Òè ç’¿â Ми всі маємо пам’ятати, що Одного разу про тебе íàøó îñëèöþ! не можна засуджувати того, можуть сказати, що ти з’їв — Íàøà ¿æà віслюка. І коли ти відповіси, чию провину не доведено. Наòîá³ íå ñìàêóº! що ти віслюка не їв, — тобі не віть якщо всім відомо, що лев та віслюк товаришуватимуть Íå áóäåìî òåáå повірять. І як ти тоді житимеш лише в прийдешá³ëüøå ãîäóâàòè. далі? Чи залишишся ти й тоді ньому віці. праведником?

— Çàáèðàéñÿ ³ Віслюк, напевно, коли-небудь í³êîëè íå âåðòàé знайдеться. Тоді всі скажуть, äî íàñ! що ти мав рацію. Òà ²ºðîí³ì çàА якщо віслюк не знайдетьñóìí³âàâñÿ â ïðàся? Залишайся праведником і âèëüíîñò³ ¿õí³õ âèñíîтоді. âê³â ³ â³äðÿäèâ áðàò³â ç Праведник — це не той, ëàìïàìè øóêàòè îñëèпро кого завжди ка-

26

Ï

озаторішньої зими вночі у мами-овечки і тата-барана народилося троє ягнят. Двох вони обігріли й нагодували, а третє чомусь залишили саме. Вранці його знайшли холодним і голодним. Белла Так ягня опинилося у нас вдома. Це був різдвяний сюрприз для Наталі. Ягня було білим і не переставало бе-е-кати. Наталя назвала ягня Беллою. Спочатку Беллу вимили теплою водою

овечку — ланолін виділяє своєрідний «овечий» запах. Белла була дуже голодною, і ми заходилися годувати її з соски. Оскільки Белла раніше ніколи з соски не їла, майже все молоко вилилося на підлогу. Довелося Беллу вмивати, і це їй не дуже сподобалося. Мабуть, овечки не люблять умиватися. Із соскою Белла потоваришувала наступного дня. Та ще більше Белла заприязнилася з Наталею.

Рi з дв я нИЙ

Разом вони бігали, стрибали й танцювали під музику. Щоб Беллі не було вночі самотньо, Наталя подарувала їй свого плюшевого ведмедя. Овечка так і спала, притулившись до ведмедя.

під душем і витерли рушником. В овечій шерсті є ланолін, вовновий віск, який застосовується для виготовлення кремів та мазей. Якщо купати

ва сирена: бе-е-ее-е-е. Баззер був дуже розумним баранчиком: він любив роздивлятися малюнки в книжках, слухати оповідання, які читали вголос, і допомагати бабусі на кухні. Наталя вчила його буцатися й боротися, однак Баззерові такі хлопчачі заБелла брала участь бави щось не вельми у різдвяному спекта- вдавалися. Зима була клі. Це був справжній сніжною, і Баззерові сюрприз для всіх присутніх.

сЮ

И З Р П Р

Навіть ті, хто грав у спектаклі, не знали, що разом із ними на сцені буде справжня овечка. Вона сиділа на руках у Йосипа й неголосно бе-е-екала. Баззер Через рік уночі в тому ж сараї народився баранчик, якого батьки чомусь також залишили самого. Так у нас з’явився Баззер. Для Наталі це був ще один зимовий сюрприз. Баззер також був біленьким, і у нього був тонкий писклявий, дуже смішний голосок, як дитяча іграшко-

подобалося гратися в снігу: бігати з Наталею наввипередки і кататися з нею на санчатах. Наталя знає, що ягнятам, коли вони народжуються, найкраще залишатися разом із мамамиовечками. Та якщо раптом і цієї зими з’явиться новий сюрприз, Наталя зможе про нього потурбуватися. Можливо, вона навіть візьме його з собою в школу, якщо дозволить директор.

Я

ТВО

С ТОР I Н К А

Бермудський трикутник

Ö

üîãî ë³òà ÿ ïëàâàâ íà âåëèêîìó êîðàáë³ ïî Àòëàíòè÷íîìó îêåàí³ íà Áàãàìñüê³ îñòðîâè ç Ìàÿì³. Ïîðÿä ç íàøèì êîðàáëåì ñòðèáàëè äåëüô³íè. Âîíè ëîâèëè ðèáó. Êîðàáåëü òðèìàâ êóðñ ïðÿìî íà Áåðìóäñüêèé òðèêóòíèê. ß çàâæäè ìð³ÿâ ïîï³ðíàòè ³ ïîäèâèòèñÿ íà êîðàáë³ òà ë³òàêè, ÿê³ òóò ïîòîíóëè. ² îñü âèïàäîê òàêèé âèäàâñÿ. Âðàíö³ ìè ï³ä³éøëè äî îäíîãî ç îñòðîâ³â Áåðìóäñüêîãî àðõ³ïåëàãó. Îñòð³â áóâ ïîêðèòèé á³ëèì ï³ñêîì, íà íüîìó ðîñëè êîêîñîâ³ ïàëüìè, à â ìîð³ á³ëÿ ñàìîãî áåðåãà õëþïàâñÿ äâîìåòðîâèé ñêàò. ß ñïî÷àòêó çëÿêàâñÿ, àëå ïîò³ì çðîçóì³â, ùî ñêàòè áîÿòüñÿ ëþäåé. Óçÿâ ñâ³é ï³äâîäíèé ôîòîàïàðàò, îäÿãíóâ ìàñêó òà ³íøå ëàøòóâàííÿ ³ â³äïðàâèâñÿ â ìîðå. Îñòð³â áóâ îòî÷åíèé êîðàëîâèìè ðèôàìè, ö³ëèìè çãðàÿìè ïëàâàëè ð³çíîêîëüîðîâ³ òðîï³÷í³ ðèáè. Êðàñèâå âèäîâèùå — ÿê ó êàçö³! Áîã ñòâîðèâ òàêó êðàñó! Íåäàëåêî â³ä áåðåãà áóëî áàãàòî âåëèêèõ ÷åðåïàøîê. ß õîò³â óçÿòè ¿õ ñîá³, àëå òàê ÿê â íèõ âèÿâèëèñÿ æèâ³ ìîëþñêè, ÿ ¿õ çàëèøèâ. Îäíàê íàéö³êàâ³øøèì áóëî ïîáà÷èòè ñòàðîâèííó ãàðìàòó, ë³òàê ³ êîðàáåëü, ÿê³ òóò ïîòîíóëè. Ìåí³ ñòàëî ñóìíî, êîëè ÿ ïîäóìàâ ïðî ëþäåé, ÿê³ ïîòðàïèëè â á³äó. À ìîæå, âîíè çàëèøèëèñÿ æèâèìè — àäæå äî áåðåãà çîâñ³ì áëèçüêî? Òåïåð ö³ ðó¿íè ñòàëè ñõîâèùåì â³ä áàðàêó é àêóë äëÿ áàãàòüîõ òðîï³÷íèõ ðèá. À â êîðàáë³, ÿêèé ïîòîíóâ, â îòâîð³ äëÿ ãàðìàòè, ÿ ïîáà÷èâ âåëèêîãî ìîðñüêîãî ¿æàêà, ðîçì³ðîì ç ôóòáîëüíèé ì’ÿ÷. Ìè ç áðàòîì ðîçäèâëÿëèñÿ ðèá, êðàá³â, ìîðñüêèõ ç³ðîê ³ ð³çíèõ ìîëþñê³â. ß çàõîïëþþñÿ ä³ëàìè ðóê Òâî¿õ, Ãîñïîäè! Ïèëèï À., 10, ïðîâ³íö³ÿ Îíòàð³î, Êàíàäà

Ì

Джунглі Флориди

è áóëè íà Ôëîðèä³ öüîãî ë³òà. Ìåí³ îñîáëèâî ñïîäîáàâñÿ îäèí ïàðê ç êðàñèâèìè âîäîñïàäàìè ³ êâ³òàìè. ß áðîäèâ ì³æ âåëè÷åçíèìè òðîï³÷íèìè äåðåâàìè ³ ìèëóâàâñÿ êðàñîþ ïòàõ³â ³ ð³äê³ñíèõ òâàðèí. Ìåí³ îñîáëèâî ñïîäîáàëîñÿ òå, ùî â öüîìó ïàðêó ìîæíà ïîòðèìàòè íà ðóêàõ ìàëþê³â ð³çíèõ äèêèõ òâàðèí: òèãðåíÿò, ëåâåíÿò, àë³ãàòîð³â ³ ³íøèõ. Ìî¿ì óëþáëåíöåì ñòàëî äèòèí÷à äèêîãî êàáàíà. Âîíî áóëî òàêèì ì’ÿêèì ³ êðàñèâèì! ß ïîäóìàâ, ÿê äîáðå áóäå ï³ä ÷àñ öàðþâàííÿ Õðèñòà íà çåìë³ — òîä³ ìè çìîæåìî ãðàòèñÿ ç ð³çíèìè çâ³ðÿòàìè ³ íå áîÿòèñÿ ¿õ. Ìèêîëà À., 11, ïðîâ³íö³ÿ Îíòàð³î, Êàíàäà

Острів Кріт

Ð

àçîì ç áàáóñåþ ³ ìàìîþ ªâà â³äïî÷èâàëà ë³òîì íà îñòðîâ³ Êð³ò. Ì÷àòèñÿ íà ÷îâí³ áóëî âåñåëî! Àëå íàéá³ëüøå âðàæåííÿ çàëèøèëîñÿ â³ä òîãî, ùî ªâà çìîãëà ïîãëàäèòè êîíèêà íà íàáåðåæí³é! ªâà Ã., 6, ì. Êè¿â, Óêðà¿íà

27

Діти, не забудьте розповісти мені, як ви святкували Різдво.

сontact@noyivark.org

www.noyivark.org



http://twitter.com/noyivark



Шпак

Го ро бе ць Чайка

Великий грицик

Вухата сова

Кожен птах знаходив для себе в годівничці щось смачне. Один птах залишив у годівничці свою пір’їну.

Страус

Курка

1. Цей птах не сидить на гілці й не стоїть на землі.

2. У цього птаха складені крила.

3. Цей птах не гуска.

4. У цього птаха не довгі ноги й не довга шия.

к

Який птах залишив пiр’їну в годівничці?

Інди

а Гуск ська д кана Бекас