КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН Кафедра журналістики та видавничої справи
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ З ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ
З МАКЕТУВАННЯ І ВЕРСТКИ
Київ 2012
Методичні матеріали для студентів спеціальності “видавнича справа та редагування”
Упорядник – старший викладач кафедри журналістики та видавничої справи Інституту журналістики та міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв Ситник О.В.
Затверджено Кафедрою журналістики та видавничої справи Інституту журналістики та міжнародних відносин (Протокол №... від 31 січня 2012 року)
Ситник О. В. Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт: Методичні матеріали для студентів Інституту журналістики та міжнародних відносин КНУКіМ. ― К.: КНУКіМ, 2012. ― 28с.
Макетування і верстка
1.
3
ВСТУП ПРО НАУКОВО-ПРАКТИЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ
Головною метою студентської наукової роботи є створення та розвиток навиків дослідницької діяльності, вміння опрацьовувати наукову літературу, першоджерела та аналізувати їх, робити на цьому підґрунті висновки та узагальнення, розвивати аналітичні вміння, пошукову діяльність. Студент із самого початку навчання має усвідомити, що протягом навчання в університеті він повинен не тільки опановувати теоретичні знання і практичні навички, а й займатися науковою роботою. Вона може набирати різних форм: участь у наукових гуртках, написання статей, виступи на конференціях тощо. До речі, при вступі до магістратури і, в подальшому, до аспірантури така діяльність є важливою умовою. Також слід розуміти, що курсова робота є науковою розробкою конкретної теми дослідження в процесі навчання та оволодіння студентами певної спеціальності в професійній сфері. Будучи в нашому випадку описом проекту, курсова робота повинна за змістом і формою являти собою науковий текст, де зазначені теоретичні і практичні підходи до поставленої проблеми. Цією роботою, студент має показати свої вміння самостійно подавати проблему, виявляти найбільш пріоритетні питання, застосовувати елементи дослідження та представляти власні або дослідні дані. Курсова робота має максимально базуватися на власних судженнях, а не містити зачну частину запозиченого тексту, що характерно зокрема реферативним повідомленням. Наукова робота не може бути простою компіляцією і складатися із фрагментів книг і статей, вона має бути науковим завершеним матеріалом містити факти і дані, що розкривають взаємозв’язок між явищами, процесами, діями, і мати новизну. Результатом науково-пошукової роботи студентів має бути висновки, що базуються на аналізі професійної науководослідної літератури, матеріалів, в яких відображається авторське бачення проблеми та шляхи її вирішення. Курсова робота є важливим елементом самостійної діяльності та належить до обов’язкових видів студентської наукової роботи. Виконується вона в письмовому вигляді, в узгодженій із науковим керівником формі і в суворо визначені терміни.
4
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
Вище описані вимоги і рекомендації щодо традиційних науково-дослідних робіт. Так, вони не вилучаються із практики ВНЗ: на замовлення кафедри, в межах її наукової теми, студент може виконати й теоретичну роботу. Але в останні роки науково-дослідні роботи все відчутніше прагматизуються ― у них демонструється не суто теоретична компетентність студента, а його готовність до практичного використання знань, тобто професійної діяльності. Таким чином, нині активно використовується поняття практичної науково-дослідної роботи. Практична науково-дослідна робота ― це студентська робота, спрямована на створення певного конкретного професійного продукту і пов’язана із застосуванням відповідних умінь і навичок. Зокрема це стосується і курсових робіт. Адже, як ми вже підкреслювали, курсова робота надто тісно пов’язана з навчальної програмою з дисципліни і носить власне практично-пізнавальний характер. Продуктом практичної науково-дослідної роботи студента може бути підготовлена до друку книжка, брошура, журнал, газета, буклет, проспект, каталог тощо. Студент може виконувати весь цикл необхідних редакційновидавничих операцій або ж лише певну їх частину: редагування, верстання, творення та обробку фотоматеріалів тощо ― це залежить від обсягу і складності завдання. Специфіка практичної науково-дослідної роботи визначає і її нетрадиційну структуру: вона складається із двох непропорційних частин. Головною у ній, властиво, є практична частина ― виконане практичне завдання. До нього додається невеликого обсягу теоретична частина, яка називається “Обґрунтуванням практичної роботи”. Це ― своєрідний паспорт, в якому аргументується актуальність, мета і завдання роботи; представлені технічні засоби, стислий опис процесів, список використаної літератури. Загальні параметри курсової роботи з макетування і верстки Курсова робота пишеться на молодших курсах (2-3) обсягом 0,5 авторського аркуша (20 000 символів, або приблизно 15 – 20 аркушів формату А4) теорії та практичний доробок або власний проект. Спрямування роботи – навчально-пізнавальне. Структура роботи має містити обов’язково вступ, основну частину, висновок, список літератури, додатки. Кількість джерел у списку літератури 15–30.
5
Макетування і верстка
2.
ОСНОВНА ЧАСТИНА ОСОБЛИВОСТІ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Лат. cursus < currere ― бігти, швидко рухатися. “Курс” ― багатозначне слово. Крім іншого, воно означає системний виклад певної науки або її окремої частини, а також рік навчання у вищій школі (перший курс; другий курс тощо). Курсова робота ― це навчально-пізнавальне завдання, що виконується студентами молодших курсів. Її пропонують виконати студентам, які вже набули певний досвід наукової діяльності, працюючи над рефератами та у процесі підготовки до навчальних занять. Виконання науково-дослідної роботи цього типу сприяє закріпленню знань з певної дисципліни і тісно пов’язане з навчальними програмами. Отже, автору курсової роботи насамперед необхідно глибоко засвоїти навчальний матеріал та рекомендовану за курсом літературу. Головна мета курсової роботи ― продемонструвати поінформованість студента у певній науковій проблемі, рівні її вивченості, наукових школах, що трактують цю проблему. Втім, курсова робота не повинна обмежуватися реферуванням літературних джерел ― у ній має бути представлена наукова позиція дослідника, його аргументоване ставлення до тих чи інших наукових концепцій. Таким чином, курсова робота повинна включати елементи нових добутих знань. У цьому, власне, її пізнавальна цінність.
2.1. Орієнтовний графік роботи над курсовим дослідженням № п/п
Види роботи
Термін виконання
1
Вибір та узгодження теми, закріплення теми за кафедрою
вересень
2
Робота над джерелами і науковою літературою. Розробка структури курсової роботи. Написання Вступу. Розробка макету власного проекту
жовтень
6
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
№ п/п
Види роботи
Термін виконання
3
Написання розділів. Верстка практичної частини
листопад
4
Написання Висновків. Доопрацювання бібліографії. Завершення курсової роботи ― врахування за- кінець листопада, уважень наукового керівника початок грудня Відгук наукового керівника, підготовка до захисту
5
Захист курсової роботи
згідно з планом
2.2. Вимоги до структурних елементів курсової
роботи
Структура роботи Загальна структура науково-дослідної роботи повинна включати такі елементи: • титульний аркуш; • зміст; • виклад роботи (вступ, основна частина, висновки); • список літератури; • додатки. Розташовувати їх конче необхідно у вищенаведеній послідовності. Інколи, при необхідності, (якщо у роботі використовуються маловідомі скорочення, терміни тощо) у роботі подають ще й перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів. Подають його у вигляді двох колонок: у першій ― скорочення, символ, термін та ін., а у другій, через тире,― відповідне пояснення. Перелік розташовують перед Вступом. Це ― узагальнення вимог до необхідних структурних елементів науково-дослідної роботи. А реальна структура кожної окремої роботи визначається її метою, завданнями, об’єктом дослідження. Структура роботи вважається обґрунтованою, якщо вона дозволяє логічно досягнути всебічного розкриття обраної теми. Отож структура не повинна сковувати дослідницьку думку, а, навпаки, сприяти її ходу. Розглянемо конкретні вимоги до кожного структурного елементу роботи зокрема.
Макетування і верстка
7
Титульний аркуш Титульний аркуш ― це перша сторінка науково-дослідної роботи (але цю колонцифру не проставляють!), яка інформує про найважливіші аспекти роботи: тему, автора, керівника, місце і час її написання. На титульному аркуші (див. Додаток А) обов’язково зазначають: • назву навчального закладу, де виконана робота; • тип науково-дослідної роботи (курсова робота); • тему роботи; • прізвище та ініціали виконавця; • прізвище та ініціали керівника роботи; • місто і рік виконання роботи. Зміст Сторінка „Зміст” ― друга у роботі. На ній колонцифру не ставлять. У „Змісті” подають повний перелік всіх рівнів рубрикації ― найменування розділів і підрозділів роботи. Навпроти цих назв, зробивши відкрапкування, зазначають номери сторінок, з яких розпочинаються відповідні структурні частини (див. Додаток Б). Вступ Це ― третя сторінка роботи. З неї починають вести нумерацію сторінок. На початку Вступу розглядають сучасний стан вивчення наукової проблематики, з якою пов’язана обрана тема, вихідні положення для її розробки. Далі викладають загальну характеристику науково-дослідної роботи ― тут слід чітко сформулювати: актуальність обраної теми (обґрунтовують доцільність вивчення обраної теми, важливість очікуваного позитивного ефекту). Актуальність завжди зумовлена тим, що роботи на дану тему в обраному аспекті не виконувалися, а насправді це є на часі. мету і завдання роботи (формулюють бажаний науковий результат дослідження і конкретні кроки дослідника на цьому шляху). Мета дослідження ― це запланований результат. Він повинен бути позитивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту або покращення показників існуючого. Завдання слід формулювати відповідно до мети. Зазвичай це роблять у вигляді переліку (вивчити...; описати...; встановити...; з’ясувати...; вивчити...; проаналізувати...).
8
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
Зазначимо, що нерідко у чорновому варіанті поставлені мета і завдання роботи відрізняються від кінцевих формулювань. І це нормальне явище: хід дослідження часом змушує переоцінити певні уявлення про досліджуваний предмет, приводить до неочікуваних висновків, тому, остаточно закінчивши роботу, варто ще раз ретельно опрацювати цю важливу її частину. Основна частина Основна частина повинна містити матеріали, які висвітлюють суть і методику дослідження, а також результати, досягнуті у ході виконання роботи. Отож, стежте за тим, щоб виклад уявляв із себе послідовну низку щоразу нових наукових тез і доказів. В основній частині міститься наступне: • огляд літератури за темою; • поняття про досліджуваний предмет, його характеристика; • пояснення практичних аспектів вирішення поставлених завданнь; • аналіз досліджуваного предмета у відповідному ракурсі теми; • виклад результатів досліджень. У викладі основної частини роботи можна поєднувати власне текст, ілюстрації, таблиці, графіки, діаграми тощо. Основна частина роботи повинна складатися з двох-трьох розділів. При цьому кожен розділ роботи ― смислова цілісність, присвячена окремому аспекту чи напряму вивчення обраної теми. У розділі повинні бути логічно виділені вступна частина, дослідницька і висновки, в яких стисло узагальнюються здобуті результати. Розділи варто ділити на підрозділи ― так можна чіткіше розмежувати напрями дослідження об’єкту. У свою чергу, підрозділи, при потребі, можна поділити на пункти і підпункти. При цьому кожний пункт повинен присвячуватися закінченій інформації, що логічно вписується в загальну структуру роботи. Такий ієрархічний поділ є цілком струнким і дає усі підстави для впорядкованого викладу матеріалу. Тільки розділи розпочинаються з нової сторінки ― решта перелічених елементів основної частини подається у підбір до всього тексту. Щоправда, кожен підрозділ, пункт чи підпункт обов’язково розпочинається з абзацу. Висновки Закінчують роботу “Висновки”, в яких підсумовують найвагоміші результати проведеного дослідження. У них викладають:
Макетування і верстка
9
• результати, здобуті по кожному завданню роботи; • якісні та кількісні показники результатів; • аргументацію достовірності цих результатів; • рекомендації щодо подальшого вивчення або модифікацій аналізованого об’єкту. Висновки варто подавати по пунктах: кожна теза ― окремий пункт. Причому пунктів не може бути менше, аніж сформульованих завдань роботи. Між завданнями і висновками до роботи повинна бути відповідність не тільки у кількісному плані, а й, зрозуміло, у змістовому. Список літератури Список літератури повинен містити відомості про джерела інформації (архівні справи, сайти мережі Інтернет тощо) та наукову (чи іншого характеру) літературу, що використовувалися у процесі виконання роботи. У бібліографію включають як цитовані, так і нецитовані в роботі, проте опрацьовані студентом, інформаційні джерела. Обов’язково у ній слід навести найавторитетніші праці з проблематики роботи, а також наукові дослідження, видрукувані протягом останніх двох-трьох років. Бібліографію можна оформити кількома способами: • у порядку появи посилань у тексті; • в алфавітному порядку прізвищ авторів; • у хронологічному порядку (найменш поширений спосіб). Виконуючи бібліографічний опис джерела, не пропускайте жодного елементу і не вдавайтеся до скорочень назв. Оформлюйте кожну позицію бібліографії, а також усі скорочення і посилання в роботі, строго дотримуючись відповідних стандартів. Нижче подаємо приклади бібліографічного опису джерел тих видів, на які у студентській науково-дослідній роботі доводиться посилатися найчастіше. На книгу: Хойнацький М. С. Основи стандартизації і використання стандартів у видавництві: Навч. посібник / За ред. В. П. Тараника.― К.: Вища шк., 1993.― 151 с. На статтю: Тимошик М. Плоди й надії “Книжкового саду”: післямова до міжнародного ярмарку // Друкарство. ― 2002. ― № 4. ― С. 10–14. На стандарт: ДСТ України 2025―91. Система обробки інформації. Набір символів української абетки для мозаїчного відображення в пристроях ЕОМ. Форма і коди.― Чинний з 01.07.1993.
10
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
Додатки У курсовій роботі з макетування і верстки додатки грають чи не головну роль. Це остання частина роботи. У додатки рекомендується включати матеріали, пов’язані з процесом виконання роботи, які сприяють поглибленому її розумінню (мекети, варіанти версток, оригінал-макет, фотокопії існуючих видань). Однак додатки повинні строго відповідати дослідженій темі. Їх не включають в основну частину, оскільки це могло б порушити змістову цілісність і зрозумілість. Але в роботі повинні бути посилання на всі (без винятку!) додатки. Послідовність матеріалів у додатках повинна відповідати порядку посилань на ці матеріали в основному тексті. У додатки варто подавати: • оригінал-макет власного проекту; • матеріали, що доповнюють зміст роботи; • таблиці допоміжних цифрових даних; • інструкції, методики, описи алгоритмів і програм завдань, вирішених на ПК; • ілюстрації допоміжного характеру (графіки, фотокартки, форми документів, витяги з газет чи журналів статей тощо). Додаток оформлюють так: Додаток А, Додаток Б тощо. Зверніть увагу: тільки перша літера у слові “додаток” велика, а порядок розташування додатку серед інших вказують великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь). Далі, посередині наступного рядка, подають назву додатку. Її теж набирають малими літерами, але перша літера назви ― велика. Крапку в кінці назви додатка не ставлять.
2.3. Форма роботи Науково-дослідна робота повинна бути не тільки змістовою, а й відповідною за формою. Майте на увазі, часом трапляється, що кращу оцінку отримує незмістовна, але добре оформлена робота, тоді як змістовна, проте неохайна, отримує низький бал. Правила складання Текст науково-дослідної роботи набирають у текстовому редакторі (наприклад у програмі Word), використовуючи гарнітуру Times New Roman 14 кеглю, з інтерліньяжем півтора інтервали.
Макетування і верстка
11
Береги сторінки повинні бути такими: лівий ― 25 мм, правий ― 10 мм, верхній ― 20 мм, нижній ― 20 мм (Див. додаток В). Друкарські помилки, описки і графічні неточності можна підчищати або забілювати хімічним коректором, акуратно вписавши зверху правильний варіант. На одній сторінці допускається максимум два виправлення. Нумерація сторінок Нумерація сторінок у науково-дослідній роботі повинна бути наскрізною, тобто не можна вести окрему нумерацію в кожному розділі. Таким чином, від титульної (першої) і до останньої сторінки бібліографії чи додатків ведеться послідовна нумерація, без пропусків і повторів порядкових номерів сторінок. Нумерація, як ми уже зауважували, починає проставлятися зі сторінки „Вступу” (під номером 3), а на перший і другій сторінках, титульній і „Змісту”, цифри 1 і 2 не ставлять. Нумерація ведеться арабськими цифрами, без знаку №. Колонцифри проставляють у правому верхньому кутку сторінки. Оформлення назв структурних частин Назви структурних частин “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ 1” та наступні розділи, “ВИСНОВКИ”, “БІБЛІОГРАФІЯ”, “ДОДАТКИ” складають із великої літери і вирівнюють посередині сторінки. Від тексту їх відбивають трьома-чотирма інтервалами. Назви підрозділів і пунктів слід друкувати з маленької літери, крім, зрозуміло, першої. Їх подають у підбір до тексту розділу та обов’язково з абзацного відступу (див. Додаток Д). Не рекомендуємо назви структурних частин виділяти жирним накресленням ― це виглядає неестетично, проте подавати жирним накресленням назви пунктів чи підпунктів вважається традиційним. Посилання на використані джерела і цитування У науково-дослідній роботі посилаються на джерела, з яких наводять певні дані, висновки, ідеї. Такі посилання допомагають у разі необхідності віднайти вказаний документ, статтю, книгу тощо і глибше ознайомитися з їх змістом. Отож оформлювати посилання слід надзвичайно ретельно. Посилання в тексті науково-дослідної роботи слід оформлювати так: [4, 57]. Цей запис означає, що цитату чи думку, на яку спирається студент,
12
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
можна знайти на 57-й сторінці у книзі, розташованій на четвертій позиції бібліографії. Якщо студент посилається відразу на кілька книжок загалом, а не на певну тезу в котрійсь з них, то запис виглядатиме таким чином: [4, 7–9]. У даному разі студент апелює до видань, зазначених у списку літератури під четвертим, сьомим, восьмим і дев’ятим номером.
2.4. Матеріальна конструкція курсової роботи Курсова робота повинна мати класичний вигляд: теоретичну частину роздруковують на папері формату А4 і зшивають. Добірка аркушів, скріплена скріпкою чи розкладена по „файликах”, ― це надто примітивне і неправильне оформлення. Практичну частину подають у друкованому варіанті у вигляді оригінал-макету чи готовому поліграфічно виконаному видавничому продукті мінімум в одному примірнику. Якість поліграфічного виконання, колірність та виробничий брак не позначаються на оцінювані роботи! Роботу потрібно слід вшити у м’яку папку. Крім того, на останню сторінку слід прикріпити файл (теку) для вкладення в неї практичної частини та CD-конверт, у якому зберігатиметься CD-диск із записом електронного варіанту курсової роботи (теорія у форматі *.doc та електронна версія верстки практичної частини у форматі *.pdf). Слід також зауважити, що після захисту робота у повному обсязі передається у архів навчального закладу і відповідно матеріали не повертаються студенту.
2.5. Вимоги до практичної частини курсової роботи Практична частина курсової роботи являє собою оригінал-макет власного унікального видання, створеного самостійно студентом відповідно до поставленої мети роботи. Однозначно описати вимоги до практичної частини роботи на жаль дуже важко, адже до кожного виду видавничої продукції існують свої специфічні критерії оцінювання. Для початку визначимо які види видавничої продукції можуть братись
Макетування і верстка
13
для розробки. Відповідно варто визначити технічні параметри та обсяг. Отже, курсова робота може базуватися на створені оригінал-макету журналу, книги, газети, буклету, брошури відповідного обсягу, а саме: • журнал – формат (А5-А4), обсяг сторінок у виданні 24 – 48 c, обкладинка; • газета – формат (А3-А1), обсяг сторінок у виданні 12 – 16 c.; • книга – формат (А6-А4), обсяг сторінок у виданні 64 – 200 c, обкладинка; • брошура – формат (А6-A5+), обсяг сторінок у виданні 48 – 64 c, обкладинка; • буклет – формат (довільний), обсяг сторінок у виданні 6 – 24 c. Слід зауважити, що розробка одного буклету не є достатнім для курсової роботи. На захист можуть розроблятися лише серії буклетів 5-7 шт.; Як виняток можливі й інші види продукції, але за згоди керівника роботи і завідувача профільної кафедри. Обсяги у них розраховуються пропорційно вище зазначеним.
3.
ЗАХИСТ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Оцінюється курсова робота за модульно-рейтинговою системою, відповідно до якої максимальна кількість балів — 100; мінімальна — 61. За різні параметри дослідження бали розподілені таким чином: зміст та художньо-технічне оформлення та грамотність проекту — max — 35 балів; min — 20 балів; практична частина — max — 45 балів; min — 31 балів; публічний захист — max — 20 балів, min — 10. Кількість набраних за курсову роботу балів відповідає таким оцінкам: 1–34 — «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни; 35–60 — «незадовільно» з можливістю повторного написання курсової роботи;
14
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
61–64 — «задовільно» («достатньо»); 65–74 — «задовільно»; 75–84 — «добре»; 85–90 — «добре» («дуже добре»); 91–100 — «відмінно».
3.1. Процедура захисту курсової роботи Захист курсових робіт відбувається у чітко визначений зазделегідь день. Процедура захисту відбуваєть у відповідно обладнаній аудиторії у відкритому режимі, тобто у присутності інших студентів відповідної групи. Кількість присутніх визначається можливостями аудиторії. На захисті можуть бути присутні окрім екзаменоційної комісії і керівників робіт представники підрозділів університету, студентського самоврядування, студенти і викладачі відповідних спеціальностей. Однак, представники екзаменоційної комісії, можуть позбавити права присутності на захисті курсових робіт, осіб що заважають чи перешкоджають нормальній роботі. Студенти, що допущені до складання іспитів, представляють роботи на захисті перед призначеною керівництвом ВНЗ екзаменоційною комісією. Порядок захисту такий: • виступ студента, в якому він викладає тези роботи (вітається мультимедійний супровід, наприклад у вигляді PowerPoint презентації); • презентація власного практичного доробку (оригінал-макету); • питання комісії до доповідача; • питання присутніх на захисті до доповідача; • дискусія про роботу, в якій, за бажанням, беруть участь усі присутні на захисті. Під час неї слово про роботу і її виконавця може сказати науковий керівник. Таким чином, студенту надаються широкі можливості викласти й аргументувати результати дослідження. Комісія виносить остаточну оцінку за результатами захисту. Багатьох студентів хвилює питання: чи можна одержати на захисті роботи негативну оцінку. Що ж, якщо робота написана вкрай на низькому рівні або студент абсолютно не орієнтується у її змісті, то така ймовірність не виключена. Однак подібні випадки надзвичайно рідкісні. До речі, при-
Макетування і верстка
15
чиною невдачі може стати привласнення чужої готової роботи або написання її на замовлення.
3.2. Критерії оцінювання теоретичної частини Теоретична частина роботи оцінюється здебільшого науковим керівником роботи. На захист рекомендована оцінка (відповідна кількість балів за цю частину роботи) виноситься керівником на титульний аркуш у вигляді резолюції (“Рекомендована оцінка ... балів. Підпис, ініціали та дата”). Однак остаточне рішення приймає екзаменоційна комісія, якщо у неї не виникає підозр щодо відповідності роботи поставленому балу вона з ним погоджується, в іншому випадку за комісією залишається право зміни кількості балів з обов'язковою аргументацією своїх дій. Теоретична частина оцінюється за такими критеріями: відповідність вимог щодо обсягу та оформлення курсової роботи; розкриття поставленої теми; стилістика, логічність та граматність викладу матеріалу; практична цінність роботи; дотримання строків написання та подання роботи.
3.3. Критерії оцінювання практичної частини На захисті практичну частину роботи мають оцінювати фахівці відповідної галузі, коментуючи всі зауваження і побажання. Перш за все оцінюється відповідність видання стандартам видавничої галузі. На наступних етапах розглядаються і оцінюються копозиціно-стильові прийоми оформлення контенту видання, майстерність і якість його виконання. На остаточному етапі дається оцінка технічному виконанню макетування і верстки. Кожна унікальна помилка оцінюється в 1 бал, систематична помилка – 3 бали, критична помилка – 5 балів (неможливість чи порушення логіки сприймання контенту, тощо). Після чого суму балів за технічні помилки віднімають від балів що відводяться на оцінювання практичної частини роботи. Ще раз повторимо, якість поліграфічного виконання, колірність та виробничий брак не позначаються на оцінювані роботи!
16
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
3.4. Критерії оцінювання виступу на захисті Не варто недооцінювати роль виступу на захисті курсової роботи. Саме якісний виступ і впевненість у своїй роботі формують загальну думку комісії про вас. Неякісні формолювання тез доповіді можуть викликати підозри, що призведуть до додаткових запитань і прискіпливості до вашої роботи екзаменаційною комісією. Виступ має відповідати регламенту, що має озвучуватися перед початком захисту. Зазвичай студенту надається рівно п'ять хвилин для викладу і презентації власної роботи. Саме вміння чітко і лаконічно представити всебічно власний проект оцінюється під час виступу на захисті курсових робіт. Студент має право читати власні тези виступу з будьякого носія, однак позитивніше оцінюється самостійна презентація.
3.5. Оскарження результатів захисту Також студент має право оскаржити результати остаточного оцінювання своєї курсової роботи шляхом офіційного повідомлення членів комісії про це до завершення іспиту. В такому випадку призначається дата перезахисту і формується розширена комісія із представниками дирекції інституту, профільної кафедри та фахівців галузі. Слід зауважити, що жодна сторона конфлікту немає право після цього втручатися в матеріали роботи (вилучати, долучати чи допрацьовувати їх). Весь комплект роботи (теоретична, практична частини, додатки, цифровий носій з електронним варіантом роботи) запаковується, заклеюється у конверт або папку й апломбовується та затверджується підписами обох сторін (студента та членів комісії). Зберігається робота до перезахисту у деканаті інституту чи у завідувача профільної кафедри у сейфі. Вскривається робота лише у день перезахисту і лише у присутності обох сторін. Комісія наново детально вивчає всю роботу і виступ, приймає до уваги зауваження попередньої комісії і пояснення студента, після чого виносить своє остаточне рішення про оцінювання роботи. Варто зауважити, що розширена комісія має право знизити, підтвердити чи підвищити попередній бал оцінювання.
Макетування і верстка
4.
17
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ПОРАДИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ РОБІТ
Спробуємо сформулювати кілька порад які допоможуть вам вчасно та якісно виконати свій курсовий проект.
4.1. Вибір теми У вересні студент повинен визначитися, на яку тему і під керівництвом якого викладача він писатиме чи практично виконуватиме науково-дослідну роботу. Для цього слід зайти на кафедру, що має відповідний профіль,― тут зберігається затверджена тематика робіт. Звісна річ, студент може запропонувати і власну тему, що дотикається до сфери його наукових інтересів, але і в цьому разі тема офіційно затверджується. При обранні теми основними критеріями повинні бути актуальність, новизна і перспективність, наявність теоретичної бази (це особливо важливо для курсових робіт).
4.2. Прикріплення до наукового керівника Не слід баритися з офіційним прикріпленням до викладача: чим раніше почнеться співпраця студента і керівника, тим результативніше вона просуватиметься. Крім того, бажаючи потрапити у групу до певного наукового керівника, варто обговорити з ним це питання заздалегідь: якщо не подбати завчасно, то місць у групі може й не залишитися. Вибір наукового керівника визначається обраною темою: викладач повинен спеціалізуватися на тематиці і проблематиці, що зацікавила студента. Не радимо покладатися на “відгуки” на кшталт “це занадто вимогливий
18
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
викладач” ― часто за ними приховується лише чиєсь неадекватне суб’єктивне враження. Отже, обравши тему, студент повинен підійти до викладача і спитати його згоди керувати роботою. Інколи трапляється, що на початковому (і лише на початковому!) етапі роботи студент змінює тему і переходить в іншу групу з написання науководослідних робіт ― у такому випадку обов’язково повідомляють про перехід попереднього керівника.
4.3. Розрахунок часу Розраховуючи час на написання науково-дослідної роботи, студент повинен взяти до уваги власний ритм праці, те, що у ході створення, а також останню редакцію читатиме науковий керівник. Студентам не варто сподіватися на місяць залікової та екзаменаційної сесії ― коли вона розпочнеться, доопрацьовувати текст вже не вдасться. Отож до початку сесії слід завершити не тільки писати, а й оформлювати науково-дослідну роботу.
4.4. Стосунки з науковим керівником і рецензентом Отож, на допомогу студенту, що працює над науково-дослідною роботою, на кафедрі призначають наукового керівника. Якими ж є його функції? Науковий керівник за відповідним графіком проводить із студентом консультації, рекомендує наукову літературу, архівні, статистичні та інші матеріали; оцінює написані розділи, вносить корективи у них і, нарешті, дає ухвалу на виконану роботу. Ніколи не подавайте на перевірку науковому керівникові рукописний або поверхово вичитаний текст: у його обов’язки не входить вивчення незграбного почерку чи виправлення правописних помилок. Найкращий варіант ― відкласти матеріал хоча б на день, тоді всі подібні огріхи буде “виловити” простіше. Якщо здати текст необхідно терміново ― попросіть
Макетування і верстка
19
його прочитати когось із одногрупників, на чиї мовні знання цілком можна покластися. У стосунках із науковим керівником важливою позитивною характеристикою студента є його пунктуальність. Чітко дотримуйтеся заздалегідь обумовленого графіку зустрічей і здачі розділів. Після кожної зустрічі з науковим керівником нотуйте усі його зауваження і вказівки, а на початку наступної ― звітуйте про їх виконання. А якщо при цьому виникають певні труднощі, не соромтесь про це повідомити керівника. І в жодному разі не поправляйте на власний розсуд ― це може призвести до потреби повторної переробки і повторного читання всієї науково-дослідної роботи. На кожну зустріч слід приносити наступний уривок роботи. Таким чином керівник зможе уважніше вивчати текст і переконається, що ваша праця є систематичною і послідовною. Коли прийде час підбивати підсумки вашої співпраці, остання обставина, вочевидь, зіграє позитивну роль. На кожну курсову роботу науковий керівник пише Відгук. У ньому він аналізує роботу, зазначає її сильні і слабкі сторони, виносить попередню оцінку. Робота, що не відповідає певним вимогам щодо змісту чи оформлення, повертається студенту на доопрацювання.
Бажаємо успіхів!
20
5.
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ БІЛЬШЕ ПРО КУРСОВУ РОБОТУ
1. Довідник здобувача наукового ступеня. ― К.: Редакція “Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, 1999. ― 64 с. 2. Крайнікова Т. С. Методичні поради з підготовки та захисту курсових, бакалаврських, дипломних і магістерських робіт: Методичні матеріали для студентів Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, факультетів та відділень журналістики. ― К.: КНУ, 2008. ― 48с. 3. Краснобокий Ю. М., Левківський К. М. Словник-довідник науковцяпочатківця.― 2-е вид, випр. і доп.― К.: НМЦВО, 2001.― 72 с. 4. Кузин Ф.А. Кандидатская диссертация. Методика написания, правила оформления и порядок защиты: Практическое пособие для аспирантов и соискателей ученой степени.― 2-е изд.― М.: «Ось ― 89», 1997.― 208 с. 5. Михайлин І.Л. Науково-дослідна робота студента з журналістики: Методичні матеріали для студентів із спеціальності “журналістика”. ― Харків: ХНУ, 2001.― 90 с. 6. Рудницька О. П., Болгарський А. Г., Свистєльнікова Т. Ю. Основи педагогічних досліджень: Навчально-методичний посібник.― К.: “Експрес-об’ява”, 1998.― 144 с. 7. Gianfranco Gambarelli, Zbignew Lucki Iak przygotowac prace dyplomowa lub doktorska. ― Krakow, 2001. ― 156 s.
21
Макетування і верстка
6.
ДОДАТКИ ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ РОБОТИ
Додаток А. Комплектація роботи Теоретична (описова) частина (роздрукована і скріплена)
+ + Електронна версія (*.doc + *.pdf)
Практична частина (видавничий продукт)
+ Допуск до складання (наявність залікової книжки обов'язкова)
22
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Кафедра журналістики та видавничої справи
ЖУРНАЛ «ВИДАВНИЧИЙ ВІСНИК»: ПІДГОТОВКА ТА РОЗРОБКА ОРИГІНАЛ-МАКЕТУ
Курсова робота Відважного Василя Івановича, студента ІІ курсу 20-ВС групи відділення видавничої справи та редагування Науковий керівник Розум Петро Романович, канд. філол. наук,
КИЇВ 2012
23
Макетування і верстка
Додаток Б Зразок оформлення сторінки „Зміст”
ЗМІСТ
Вступ Розділ 1. Назва розділу.................................................. 1.1. Назва підрозділу...................................................... 1.2. Назва підрозділу...................................................... 1.3. Висновки до розділу 1………………………….…....………. Розділ 2. Назва розділу.................................................... 2.1. Назва підрозділу............................................................ 2.2. Назва підрозділу.......................................................... 2.3. Висновки до розділу 2…………………………………......…… Висновки................................................................... Список літератури.................................................... Додатки Додаток А. Назва ............................................................ Додаток Б. Назва............................................................ Додаток В. Назва.......................................................
24
Методичні поради з підготовки та захисту курсових робіт
Додаток В Зразок оформлення берегів сторінки
20мм
#
10мм
25мм 10мм
20мм
25
Макетування і верстка
Додаток Д Зразок оформлення назви розділу і підрозділу
РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ
1.1. Назва підрозділу (крапку в кінці не ставлять!)
Для студентів Інституту журналістики та міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв, факультетів та відділень видавничої справи та журналістики