Уроки методиста. Купцова by liydmila zyrkan

Управління освіти Миколаївської міської ради Науково-методичний центр

Миколаївська гімназія №2 Миколаївської міської ради

Методичне об’єднання вчителів української словесності Купцова В.В.

Уроки методиста (Українська література 10-11 класи) Випуск №2

Миколаїв, 2011 Методичне об’єднання вчителів української словесності Купцова В.В. Уроки методиста. Українська література 10-11 класи. Випуск №2. – Миколаїв, 2011 - 141с. У посібнику подано цикл уроків з теми «Український театр корифеїв» (5 уроків з однієї теми за технологічною моделлю Шуляра В.І. «Конструктор уроку літератури: архітектоніка, композиційні елементи, сюжетно-змістові лінії,10 клас), урок з використанням комп’ютерного навчання за драмою-феєрією Лесі Українки „ Лісова пісня ”(10 клас), 3 уроки за творчістю В.Стуса (11 клас).

Зміст

Український театр корифеїв (5 уроків з однієї теми за технологічною моделлю Шуляра В.І. «Конструктор уроку літератури: архітектоніка, композиційні елементи, сюжетно-змістові лінії (10 клас)………….2 Урок №1…………………………………………………….3 Урок №2…………………………………………..……….30 Урок №3…………………………………………………...41 Урок №4…………………………………………………...50 Урок №5…………………………………………………...59 Урок з використанням комп’ютерного навчання за драмою-феєрією Лесі Українки „Лісова пісня” (10 клас)...............................................................................71 Вивчення творчості В.Стуса в 11 класі….……….86 Урок №1…………………………………………………89 Урок №2………………………………………………..106 Урок №3………………………………………………..127 3

Український театр корифеїв (5 уроків однієї теми за технологічною моделлю Шуляра В.І. «Конструктор уроку літератури: архітектоніка, композиційні елементи, сюжетно-змістові лінії»)

Урок №1 Створення українського професійного театру. Корифеї театру Тип

уроку:

настановчо-мотиваційний

урок

літератури Вид – вступний Мета: створити загальне історико-літературне уявлення про розвиток нового українського театру, познайомити з творчим шляхом його корифеїв, зорієнтувати в читацькому просторі відповідно до теми, розвивати навички самостійної роботи, аналітичного осмислення літературного матеріалу, виховувати любов до театрального мистецтва, гордість за своїх співвітчизників Зачин

уроку

Вступне слово вчителя до учнів-читачів  Інтрига до літературно-мистецької теми. 1-ий варіант. Розглянемо перелік імен, які в 2008 році увійшли до списку 100 найвідоміших українців.

1. Ярослав Мудрий

34. 1201-1264 Данило

68. Василь Вірастюк 69. 1845-1918 Іван 5

2. Тарас Шевченко 3. В’ячеслав Чорновіл 4. Богдан Хмельницьк ий 5. Іван Франко 6. Леся Українка 7. Григорій Сковорода 8. Валерій Лобановськ ий 9. Степан Бандера 10. Микола Амосов 11. 1739-1809 Іван Мазепа 12. 1907-1950 Роман Шухевич 13. 1938-1985 Василь Стус 14. 1866-1934 Михайло Грушевськи й 15. Брати Клички 16. Володимир Великий 17. 1907-1966

Галицький 35. Сергій Бубка 36. Пилип Орлик 37. Іван Кожедуб 38. Левко Лук’яненко 39. 1863-1945 Володимир Вернадськи й 40. 1891-1938 Євген Коновалець 41. 1848-1912 Микола Лисенко 42. 1887-1967 Сидір Ковпак 43. Княгиня Ольга 44. Володимир Щербицьки й 45. Олег Антонов 46. Євген Патон, Борис Патон (зварювання )

Пулюй (фізикрентген) 70. 1810-1881 М.Пирогов 71. Олесь Гончар 72. 1935-1963 Василь Симоненко 73. 1864-1915 Михайло Коцюбинський 74. 1943-2005 Раїса Кириченко 75. 1951-1995 Назарій Яремчук 76. Руслана Лижичко 77. Яна Клочкова 78. 1887-1937 Лесь Курбас 79. Петро Симоненко 80. 1526-1608 В.К.Островський 81. 1505-1561 Роксолана 82. 1873-1945 Петро Скоропадський 83. 1905-1977 О.Стаханов 84. 1900-1961 Катерина Білокур 85. ?-1663 Іван Богун 6

Сергій Корольов 18. 1809-1852 Микола Гоголь 19. Андрій Шептицьки й 20. Віктор Ющенко 21. Юлія Тимошенко 22. 1894-1956 Олександр Довженко 23. 1870-1924 Володимир Ленін 24. 1801-1872 В.Даль 25. Ліна Костенко 26. 1879-1926 Симон Петлюра 27. Леонід Биков 28. 1570-1622 Петро КонашевичСагайдачни й 29. Іван Котляревськ ий

47. Богдан Ступка 48. 1892-1984 Йосип Сліпий (кардинал) 49. 1891-1940 Михайло Булгаков 50. В.Бойко 51. Леонід Кравчук 52. 1596-1647 Петро Могила 53. Іван Сірко (17 ст.) 54. Софія Ротару 55. 1932-1999 Анатолій Солов’янен ко 56. Олег Блохін 57. Лілія Подкопаєва 58. 1053-1125 Володимир Мономах 59. 1920-1989 М.Гринько 60. Ніна Матвієнко 61. 1889-1972 Ігор

86. 1918-1970 В.Сухомлинськи й 87. 1888-1939 А.Макаренко 88. 1690-1802 Петро Калнишевський 89. 1901-1944 М.Ватутін 90. Олег Скрипка 91. Іван Піддубний 92. 1845-1916 Іван Мечніков 93. 1894-1971 Микита Хрущов 94. Олена Теліга 95. 1928-1943 Олег Кошовий 96. Остап Вишня 97. Дмитро БайдаВишневецький 98. 939-972 Князь Святослав 99. 1923-1982 Віктор Глушков (комп’ютерний геній) 100. Невідомий солдат

30. 1949-1979 Василь Івасюк 31. Соломія Крушельни цька 32. 1888-1934 Нестор Махно 33. Андрій Шевченко

Сікорський 62. Віктор Янукович 63. 1906-1982 Леонід Брежнєв 64. Святослав Вакарчук 65. 1844-1930 Ілля Рєпін 66. 1860-1934 Марія Заньковецьк а 67. 1941-1987 Іван Миколайчу к

- Хто з цього переліку відомий у першу чергу як театральний діяч? Іван Котляревський, Марія Заньковецька, Лесь Курбас, Богдан Ступка. - Чому театр посідає людей?

таке значне місце в житті

- Якими іменами ви б доповнили цей список? 2-ий варіант. Назвіть імена 7-9 найвидатніших українських драматургів. Визначте, хто з них 8

обставинами свого життя був пов’язаний із Миколаївщиною. (Іван Котляревський, Григорій КвіткаОснов’яненко, Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Леся Українка, Микола Куліш, Олексій Коломієць).  Особистісно значи́мий факт, духовно-мистецька подія. Уявіть сцену миколаївського театру Монте 1840 року. Зал переповнений. Йде вистава за комедією М.В. Гоголя «Ревізор», головну роль виконує Михайло Щепкін. 1883 рік. На сцені «Наталка Полтавка». Головні ролі виконують Кропивницький, Садовський , Заньковецька… Основна

частина

ІІ. Орієнтаційно-прогностична лінія літературної освіти  Повідомлення теми уроку. Учитель. Кожна нація має свій театр, який є її гордістю,

кожен

найвизначнішими

народ

пишається

драматургами:

своїми

англійці

–

Шекспіром, французи – Мольєром. Сьогодні ми познайомимося

обставинами,

яких

виник 9

український

професійний

театр,

його

найвизначнішими діями. Це перший з 5-и уроків нашого

знайомства

українським

театром

драматургією другої половини XIX – початку XX століття.  Визначення

та

формулювання

особистісно

важливих цілей читацької діяльності. Учитель. Кожен із вас матиме змогу зробити вибір і прочитати найцікавіші п’єси Карпенка-Карого, Старицького, Кропивницького, визначити свій улюблений жанр драматургії. До вашої уваги рекомендований список. І. Карпенко-Карий. Комедії «Хазяїн», «Мартин Боруля», історична трагедія «Сава Чалий». М.Старицький. Драми «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Талан», «Оборона Буші». М.Кропивницький. Драми «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть».

 Умотивування наступної діяльності. Знайомство

питаннями

тематичного

оцінювання.

Виділення творів для обов’язкового читання. Настанови до наступної інсценізації уривків з драматичних творів. 10

Кульмінаційні моменти розв’язання літературно-мистец ьких завдан ІІІ. Проективно-операційна лінія літературномистецької освіти  Подання моделі вивчення літературної теми 1-ий урок. Створення українського професійного театру. Корифеї театру. Лекція-дослідження. 2-ий урок. Драматургічна творчість І. Карпенка-Карого. Комедія «Хазяїн». Урок-діалог. 3-ій урок. Жанрово-композиційна специфіка п’єси. Система дійових осіб. Урок-літературознавче дослідження. 4-ий урок. Трагікомедія

«Мартин

Боруля».

Урок-

інсценівка.

5-ий

урок.

Розвиток

діяльності.

комунікативно-мовленнєвої

Підготовка

до

складання

творчих

письмових робіт.  Визначення

компетенцій

літературно-мистецького

відповідно матеріалу,

до що

вивчатиметься на уроці. Учень повинен знати:основні факти про розвиток української драматургії і театру другої половини XIX – початку

століття,

відомості

про

літературну,

театральну діяльність Карпенка-Карого, Старицького, Кропивницького,

Садовського,

Саксаганського,

Заньковецької. Учень повинен уміти: робити самостійні висновки історичного суспільні

умови,

літературознавчого у

яких

характеру

відбувалося

про

становлення

українського професійного театру; орієнтуватися в тематично-жанрових особливостях творчості відомих драматургів, визначати жанри драматичних творів, розвивати

навички

виразного

читання,

сценічної

майстерності, образного перевтілення. 12

 Заповнення понятійно-термінологічного простору учня-читача за літературно-мистецькою темою.

Драма – один із трьох родів художньої літератури. Драматичні твори призначені для показу на сцені, характери персонажів розкриваються в їхніх діях та розмовах, в основі драми часто лежить конфлікт. Жанри драми як роду художньої літератури: власне драма, трагедія, комедія, трагікомедія, драма-феєрія, мелодрама, водевіль, фарс, скетч. Драма як жанр – це п’єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається у постійній напрузі; автор прагне розкрити характери героїв, їх психологію, мотивацію вчинків і дій. Трагедія

–

п’єса,

що

ґрунтується

на

гострому

непримиренному конфлікті особистості чи зіткненні життєвих суперечностей. Головні герої, як правило, гинуть у боротьбі з нездоланними перешкодами. Комедія – п’єса, у якій засобами гумору та сатири розвінчуються негативні соціальні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності. 13

Конфлікт – суперечність, зіткнення, що лежить в основі боротьби між персонажами й обставинами та зумовлює розвиток подій у творі. Корифей – найвизначніший діяч у певній сфері діяльності. Прототип (прообраз) – конкретна життєва особа, життя чи діяльність якої покладено в основу літературного образу.  Представлення плану вивчення матеріалу. 1. Фольклорна

драма

як

витоки

української

драматургії. 2. Створення

XIX

столітті

передумов

для

виникнення нового професійного театру. 3. Діяльність

Театру

корифеїв

винятково

несприятливих суспільних обставинах. 4. Сім’я Тобілевичів як сузір’я самобутніх творчих індивідуальностей. 5. Марко

Кропивницький

–

організатор

першої

професійної трупи, драматург, режисер, актор.

6. Роль М.Старицького в становленні нового театру, його літературна спадщина. 7. Марія Заньковецька - примадонна українського реалістичного театру. Презентація літературно-мистецької теми та її усвідомлення  Представлення портретів та виставки творів Карпенка-Карого, Старицького, Кропивницького.  Усвідомлення

літературно-мистецького

матеріалу через лекцію вчителя. Матеріал для лекції Український народ розвиненим

музичним,

з давніх-давен відзначався поетичним,

танцювальним

мистецтвом. У численних жанрах обрядових пісень, календарно-обрядових

дійств

використовувались

елементи інсценізації, рольових ігор. музичних

ролей

щедрувальників

до

Подоляночки, складних

Від дитячих колядників,

вокально-театральних

дійств у народній драмі «Весілля» кожен українець міг 15

розвивати свої мистецькі сценічні здібності. Таким чином для виникнення українського професійного театру впродовж віків було закладене серйозне підґрунтя, що знайшло свій вияв у творчості мандрівних дяків, історичній

драмі,

драматургічній

інтермедіях

діяльності

і,

нарешті,

Котляревського,

Квітки-

Основ’яненка та інших письменників. У XIX столітті виникли передумови для створення

нового

професійного

театру.

Просвітительсько-реалістичні твори І. Котляревського, п’єси Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, Т. Шевченка поклали початок репертуару нового театру. Зразок талановитої реалістичної гри М. Щепкіна, К. Соленика надихав майбутніх українських драматургів. Проте на зміну окремим аматорським групам, репертуар і гра

яких часто не відзначалися

високим художнім смаком, мав прийти справжній театральний колективам із професійними драматургами, антрепренерами, режисерами, акторами. Такий колектив було створено завдяки самовідданій любові до театру і 16

титанічній праці трьох братів і сестри Тобілевичів, М.Старицького, М. Кропивницького, М. Садовської та інших українських діячів. Цей колектив увійшов у нашу історію під назвою «Театр корифеїв». Діяльність Театру корифеїв починається з 1882 року, коли 27 жовтня цього року в Єлисаветграді (сучасний Кіровоград) трупою Кропивницького

була поставлена

«Наталка Полтавка» І. Котляревського. У цей час М. Старицький

малоросійських об’єдналися,

Києві

організував

акторів».

обов’язки

1883році

головного

виконувати

«Товариство колективи

режисера

став

М.Л. Кропивницький.

«Зложилася трупа,– писав І.Франко,– якої Україна не бачила ані перед тим, ані потому, трупа, котра робила фурор не тільки по українських містах, а й також у Москві та Петербурзі, де публіка часто має нагоду бачити найкращих артистів світової слави». У репертуарі театру

були

п’єси

І.

Котляревського,

Г.

Основ’яненка, Т. Шевченка, проте близько творів

було

замало

для

розвитку

Квіткидесятка

реалістичного 17

професійного театру, і І.Карпенко-Карий, М.Старицький, М. Кропивницький

поповнюють ряд українських

драматургів, пишучи власні твори.

Це був театр

музично-драматичний, реалістичний, який виходив з побутово-етнографічної площини і піднімав

наболілі

проблеми українського суспільства. Умови, у яких працював Театр корифеїв, були дуже несприятливими для розвитку українського театрального мистецтва. Серед найтяжчих випробувань назвемо такі: - заборона

на

друковане

українське

слово

Валуєвським циркуляром 1863 року; - Емський указ 1876 року, який забороняв сценічні вистави українською мовою; - твір обов’язково мав мати цензурний дозвіл та окремий

дозвіл

місцевого

генерал-

губернатора; - заборона

на

влаштування

стаціонарних

українських театрів;

- обов’язкова постановка п’єс російською мовою перед українською виставою; - заборона інсценізацій п’єс іноземних авторів; - важке матеріальне становище театральних колективів (відсутність постійного приміщення, постійні переїзди, виступи в непристосованих приміщеннях, відсутність декорацій, костюмів, музичних інструментів). І все ж, відкидаючи тенденції розважальносентиментальної

театральщини,

керівництвом М.Старицького, Кропивницького,

М.Садовського

трупи

під М.

розвивали

професійний український театр. Осердям театру, найяскравішим сузір’ям самобутніх творчих індивідуальностей безперечно, була сім’я Тобілевичів. У сім’ї було троє синів і донька Марія. Батько, Карпо Тобілевич, людина з великим життєвим досвідом, розумний, дотепний, був дрібним шляхтичем, управителем поміщицьких 19

маєтків. Мати, Євдокія Садовська, була до шлюбу кріпачкою пана Золотницького, любила театр, чудово виконувала сотні народних пісень, які знала напам’ять, як до, речі, і «Наталку Полтавку». Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) народився в 1845 році в селі Арсенівка біля Єлисаветграда. Псевдонім його – це вияв поваги до батька (Карпенко) і до Тараса Шевченка (Гнат Карий – герой п’єси Шевченка «Назар Стодоля»). Закінчив Бобринецьке повітове училище, працював дрібним чиновником у різних канцеляріях, секретарем поліції у Бобринці. У 1884 році за участь у народовольчому гуртку його вислано за межі України, працював у Новочеркаську ковалем, палітурником

три роки. Був чудовим

актором,

режисером,

театральним

драматургом.

Останні роки життя провів на хуторі Надія (спадщина першої

дружини

Єлисаветграда,

Надії

Тарковської)

біля

де і похований (село Карлюжини

(Карлюжине) в 1907 році. Автор 18 драм, серед яких «Бурлака»,

«Наймичка»,

«Безталанна»,

«Мартин 20

Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», »Розумний і дурень», «Сава Чалий», «Суєта», «Житейське море». Микола

Тобілевич

(Садовський)

своїм

псевдонімом узяв дівоче прізвище матері. Народився у 1856 році в селі Костувате Братського району Миколаївщині.

Вчився

на

Єлисаветградському

реальному училищі, добровольцем брав участь у російсько-турецькій війні, перебував на військовій службі в Бендерах, де познайомився з Марією Заньковецькою. Найбільшою заслугою Миколи Садовського було створення разом із Марією Заньковецькою першого стаціонарного українського професійного театру в Києві у 1906 році. Микола Карпович був талановитим режисером, керівником трупи, під його орудою були поставлені

спектаклі

за

творами

Б.Грінченка,

Олександра Олеся, Лесі Українки, опери Миколи Лисенка, Дмитра Січинського. Чудовий трагедійний актор, виконавець головних ролей у п’єсах «Сава Чалий», «Бурлака», «Хазяїн», «Богдан Хмельницький» 21

та багатьох інших. У зв’язку з подіями громадянської війни певний час жив у Чехії, але в 1926 році повернувся на Україну і ще деякий час віддано служив українському театру. Похований у 1933 році в Києві на Байковому кладовищі. Панас Тобілевич (Саксаганський) – роки життя 1859-1940, народився в с. Кам’яно-Костувате на Миколаївщині. Псевдонім пов’язаний із назвою річки Саксагань, біля якої в молодості жила мати. Відомий як талановитий режисер, який розвивав музичну сторону театру, керівник театрального колективу. Зіграв більше ста комічних і трагічних ролей, віддавши у 1883 році перевагу театру перед кар’єрою військового. Театральний дебют відбувся на сцені миколаївського

театру

Монте

під

керівництвом

М.Старицького, М. Кропивницького.

Деякий час

Саксаганський жив у Миколаєві на вулиці Інженерній, 2.Марія Тобілевич (Садовська-Барілотті) народилася, як і Микола, у селі Костувате і, як брат, псевдонімом обрала прізвище матері. Шлях до театральних вершин 22

розпочала в Миколаєві, а майстринею сцени стала в трупі М.Старицького. Вона виконувала провідні жіночі

партії

операх

«Наталка

Полтавка»,

«Запорожець за Дунаєм», отримавши за чудовий голос ім’я «український соловейко». Їй не було рівних у виконанні жіночих оперних партій. На жаль, життя Марії (за чоловіком Барілоттті) було коротким: 18571891 роки. І. Франко вважав, що в становленні Театру корифеїв

головна

заслуга

належить

І.Карпенку-

Карому, М.Старицькому, М. Кропивницькому, та й репертуар театру в основному складали їх п’єси. Михайло Старицький (1840-1904) однаковою мірою

був

талановитим

поетом,

драматургом,

прозаїком, чудовим режисером, здібним театральним організатором і керівником. Родом з Полтавщини, з дворянської сім’ї, він здобув гарну освіту, хоча в дитячому віці втратив батьків. Будучи троюрідним братом Миколи Лисенка і чоловіком його сестри Софії, все життя підтримував творчі зв’язки з 23

композитором.

Починав

поезій,

серед

яких

найвідоміша – «Виклик»(«Ніч яка, Господи, місячна, зоряна…»), збагатив українську драматургію низкою п’єс за сюжетами творів М.Гоголя, Я.Кухаренка, І.Нечуя-Левицького,

Панаса Мирного, власними

драмами «Не судилось», «Талан», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка», «Оборона Буші», «Богдан Хмельницький»

та інші.

Старицький відомий як талановитий прозаїк, автор трилогії «Богдан Хмельницький», повісті «Облога Буші», романів «Розбійник Кармелюк», «Молодість Мазепи», «Руїна», «Останні орли». Як один із засновників українського професійного театру,

Старицький

брав

участь

Першому

всеросійському з’їзді сценічних діячів, на якому прочитав доповідь. Очоливши у 1883 році театральну трупу, Михайло Петрович 10 років гастролював з нею в

Східній Україні, Волині, побував у Варшаві,

Мінську, Вільнюсі, Тбілісі. «Живіть на сцені!» – таким було його акторське й режисерське кредо. 24

Марко Кропивницький (1840-1910) народився на Кіровоградщині.

Закінчив

Бобринецьке

повітове

училище, працював там же у повітовому суді. Брав участь у виставах різних театральних труп Одеси й Харкова. У Харкові дебютував з першою своєю п’єсою «Дай серцю волю, заведе в неволю». У 1882 році в Єлисаветграді став засновником театрального товариства і режисером трупи, до складу якої ввійшли Старицький, Тобілевичі, Заньковецька. Керівником трупи був М.Старицький. Марко Лукич сповідував ідеї реалістичного театру, мав прекрасні акторські здібності. До останніх днів свого життя він працював для національного театру, написавши п’єси «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дві сім’ї», «Олеся», «Замулені джерела». Останні двадцять років життя він провів на своєму хуторі Затишок на Харківщині, де любили бувати Тобілевичі, М.Лисенко, відомі актори. У Харкові Кропивницький і був похований. 25

Марія Заньковецька (Адасовська) найвидатніших

акторок

українського

– одна з театру.

Народилась на Чернігівщині в 1860 році в дворянській сім’ї, проте, як і всі члени Театру корифеїв, провела дитинство серед селянських дітей. Родина Марії Костянтинівни була проти її театральної освіти, тому після закінчення приватного пансіону в Чернігові вона вийшла заміж за офіцера російської армії Хлистова і переїхала в Бендери. І тільки після зустрічі з Миколою Садовським вона зважилася на розрив сімейних стосунків і вступ до колективу М.Кропивницького. Все своє подальше життя присвятила театру, ставши примадонною української сцени. ЇЇ блискучою грою, драматичним сопрано захоплювались у Москві

К.

Станіславський і Лев Толстой, П.І. Чайковський подарував їй вінок із написом: «Безсмертній від смертного». Газета «Московские ведомости» після виступу в Москві у 1901 році трупи Кропивницького писала: «Через десять літ пані Заньковецька знову виступила 20 лютого перед московською публікою, і 26

знову ця публіка, яка бачила за цей час майже всіх європейських знаменитостей, була зачарована її дивним виконанням. Напрочуд задушевний тембр голосу, западаючий просто в серце глядача, виключно філігранна обробка всієї ролі ставить артистку на ту ступінь, вище якої вже не можна піднятися». Її глядачі бачили, що в неї немає бездумних ролей, хоча створила їх Марія Костянтинівна понад 30. Останні роки життя працювала в Києві в театрі, який носить тепер її ім’я. Похована в Києві на Байковому кладовищі у 1934 році поруч із могилою Миколи Садовського.  Організація дослідно-пошукової діяльності учнів під час лекції: індивідуально: записати основні факти про кожного з сім’ї Тобілевичів; у групі:1-а група – визначити причини несприятливих суспільних

обставин

для

розвитку

українського

професійного театру; 27

2-а група – створити опорну таблицю «Жанрове розмаїття

драматичних

творів

Карпенка-Карого,

Старицького, Кропивницького».

IV. Рефлексивно-корективна лінія контролю літературної освіти Представлення, демонстрація результатів навчальної діяльності: • Розповіді учнів за результатами індивідуальної роботи під час лекції. • Презентація опорної таблиці «Жанрове розмаїття творів

Карпенка-Карого,

Старицького,

Кропивницького». • Попереднє самооцінювання (достатній рівень – 9 балів) виконуваної роботи під час опрацювання теми за питаннями: 28

- У якому році було створено першу професійну українську театральну трупу? - Хто був її керівником? - Хто входив до складу Театру корифеїв? - Назвіть імена драматургів нового українського театру. - Який принцип лежав в основі діяльності цього театру? - Хто

був

засновником

першого

українського

стаціонарного театру? - Де і коли його було відкрито? - Назвіть псевдоніми кожного з сім’ї Тобілевичів. - Як оцінив діяльність Театру корифеїв Іван Франко? Кінцівка-розв’язка

уроку

V. Слово-епілог словесника Учитель. Ми з вами сьогодні тільки відкрили завісу цікавого життєвого спектаклю, який має назву «Новий український театр». У надзвичайно складних умовах нашими співвітчизниками в

XIX столітті було

створено театр, яким ми пишаємось донині, на ґрунті 29

якого

виріс

славнозвісний

театр

Леся

Курбаса

«Березіль». На наступних уроках ми почуємо живе слово класиків, ви самі стане акторами й спробуєте себе в ролі постановників драм і комедій. Варіативне особистісно зорієнтоване домашнє завдання. 1. Робота з підручником. Скласти тези до 5-ого і 6-ого пунктів плану. 2. Індивідуальні

завдання

на

вибір.

Підготувати повідомлення: «Шляхи Тобілевичів у Миколаєві»; «Чим пояснити ідейну спрощеність і жанрову

одноманітність

українського

театру

першої половини XIX століття», «Чому тогочасний український театр характеризують як музичнодраматичний». 3. Завдання за бажанням. Виготовити таблицю «Жанри драматичних творів». 4. Читацьке завдання. Прочитати п’єсу «Хазяїн» І.Карпенка-Карого. 30

5. Інтернет-джерела

для

вирішення

визначених

літературно-мистецьких завдань за темою уроку: http://refs.uaclub.net.ua/7/49121544/1/index.html http://www.dt.ua/3000/3680/66430/ http://uk.wikipedia.org/wiki/Театр_корифеїв http://uk.wikipedia.org/wiki/Кропивницький_Мар ко_Лукич http://kirovograd.rks.kr.ua/daily/kirovograd/2009/7/ 14/theatre/ http://kirovograd.rks.kr.ua/daily/kirovograd/2005/6/ 23/1518/ http://www.day.kiev.ua/12540/ http://www.refine.org.ua/pageid-2522-4.html http://www.bur.com.ua/referaty/open.612.html http://www.radiosvoboda.org/content/article/17917 79.html 31

http://kiev-operetta.kiev.ua/dir-teatr.html

Урок №2

Драматургічна творчість І. Карпенка-Карого. Проблематика, ідейний зміст сатиричної комедії «Хазяїн» Тип уроку: урок вивчення, аналізу художнього твору Різновид уроку : аналітико-синтетична робота з текстом Мета:

охарактеризувати

ідейно-тематичну

спрямованість драматичних творів І.Карпенка-Карого, зробити

аналіз

проблематики

п’єси

«Хазяїн»

як

трагікомедії нового типу через роботу над змістом твору, формувати вміння аналітико-синтетичої роботи з текстом драматичного твору, виховувати прагнення до духовного розвитку. І. Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів Учитель. Сьогодні на уроці ми познайомимося з однією із комедій І.Карпенка-Карого, у якій драматург представляє нам цікавий тип нашого співвітчизника кінця XX століття. Та почнемо з подій, пов’язаних із нашим містом.  Особистісно значи́мий факт.

Розповідь учнів про перебування

І.Карпенка-

Карого в Миколаєві, виступи в спектаклях.  Життєва ситуація письменника. Учитель. Брат І. Тобілевича Панас Карпович у своїх спогадах розповідав, що після того, як п’єса Хазяїн» вийшла на сцени наших театрів, один із великих херсонських

землевласників

мільйонер

Терещенко

просив Карпенка-Карого зняти п’єсу з репертуару, пропонуючи драматургові 30 тисяч карбованців , адже глядачі в образі головного героя пізнавали саме його. Селяни із сіл Кардашевої і Карлюжина в образі Пузиря бачили риси свого земляка мільйонера Шев’якова. ІІ. Орієнтаційно-прогностична лінія літературної освіти  Повідомлення теми уроку, читацьких завдань. Учитель. Ви вже прочитали твір, і сьогодні ми розглянемо сюжет комедії на уроці, щоб виконати такі завдання: - визначити складові частини сюжету;

- сформулювати основні проблеми, які порушив драматург у сатиричній комедії; - зрозуміти мотиви вчинків головних героїв і їх життєві цілі; - підготуватись до характеристики персонажів.  Визначення

особистісно

важливих

цілей

діяльності. - Пошук відповіді на проблемні питання «Чи можна назвати

послідовною

Гавриловича

Пузиря»,

поведінку «У

чому

Терентія внутрішній

конфлікт хазяїна і реальності? Чому він гине?» ІІІ. Проективно-операційна лінія літературної освіти Підготовка до сприйняття художнього твору:  Повідомлення

біографічних

історичних

відомостей для розуміння тексту. Презентація «Драматичні твори «І.Карпенка -Карого», підготовлена вчителем чи учнями.

Учитель.

Одним

із

найскладніших

жанрів

для

драматургів є комедія. Після створення комедії «Сто тисяч»

Іван

Карпович

зацікавився

новим

типом

землевласника, який з’явився на півдні України в 90-х роках XIX століття. Живучи на хуторі Надія, письменник спостерігав,

як

купка

землевласників,

жорстоко

експлуатуючи збіднілих селян, стала господарем цілого краю. Робота з підручником. Коментоване читання стор. 110111 (Петро Хропко. «Українська література». Підручник для 10 класу середніх шкіл, ліцеїв, гімназій та коледжів).  Постановка

системи

запитань-орієнтирів

до

читання твору. - Хто знаходиться в центрі подій у п’єсі? - Де відбувається дія? - Яка інтрига покладена в основу розвитку сюжету? - Яка назва системи господарювання Пузиря часто звучить у творі?  Розподіл ролей і представлення учнями героїв комедії від 1-ої особи. 36

Подієво-розповідний тип вивчення художнього твору: «сюжетні епізоди, система подій ← особистість і конфлікт → художній образ, ідея». Етапи ціннісно зорієнтованого сприйняття й осмислення тканини художнього твору  Колективне коментоване читання в ролях комедії «Хазяїн» за епізодами: дія1, яви 3,4,5, 6, 8, 11,13; дія 2, яви 3, 6, 7,10, 13; дія 3, яви 2,3, 10, 16; дія 4, яви 2, 7, 8, 14, 15, 16.  Виконання

аналітико-синтетичних

дій

учнем-

читачем за текстом художнього твору. Запитання й завдання для поетапної роботи над змістом: - Яку основну науку життя засвоїв від Пузиря Феноген? - Чому Марія Іванівна в такий дивний спосіб готує для свого чоловіка звичайний одяг? - У якій афері взяв участь Терентій Гаврилович?

- Використання

яких

способів

для

отримання

прибутків вимагав від Зеленського і Ліхтаренка хазяїн? - Чому найманого робітника Зозулю вигнали з роботи , а Клима – ні? - Як Пузир виконує обов’язки гласного? Чому? - Прокоментуйте розмову Золотницького й Пузиря щодо Котляревського. - Що так схвилювало Соню? Яке рішення прийняв батько і чому? - За яких обставин хазяїн дізнався про банкротство Михайлова? - Як

Терентій Гаврилович пояснює, чому він не

дасть згоди на шлюб Калиновича і Соні? - Прокоментуйте розмову хазяїна і Маюфеса після банкротства Михайлова.

- Як Золотницький коментує вчинок Пузиря, що призвів до хвороби? - Чим займається Терентій Гаврилович в останній день свого життя? - Чим завершились дії управителя Ліхтаренка? - Які останні дії і розпорядження Пузиря?  Індивідуальні завдання: - записати складові сюжету за комедією «Хазяїн; - дати відповідь на запитання «Чому цей твір швидше можна назвати трагікомедією, ніж комедією?»; - записати в зошит проблеми, які порушує твір. IV. Рефлексивно-корективна лінія контролю літературної освіти, читацького досвіду учнів Представлення

результатів

читацької

діяльності 39

 Розгляд схеми сюжету комедії та обговорення її за результатами індивідуальної роботи учня.  Відповіді на проблемні питання: «Чи можна назвати послідовною поведінку Терентія Гавриловича Пузиря?» «З ким Пузир перебуває у зовнішньому конфлікті?» « У чому внутрішній конфлікт хазяїна? Чому він гине?»  Обмін враженнями від почутого.  Колективне заповнення схеми ← особистість == конфлікт → художній образ

ідея

• Колективне створення схеми «Принципи, на яких обертається хазяйське колесо». Пузир, Феноген, Ліхтаренко,Зеленський , Куртц, Маюфес, Харитон, Зозуля

Оперативний контроль літературно-читацького досвіду учнів. • Запишіть у зошити основні проблеми, порушені в комедії «Хазяїн». • Сформулюйте свою позицію щодо такої думки драматурга: У листі до сина Назара Карпенко-Карий писав 27 грудня 1900 року: «Комедія ця дуже серйозна, і я боюсь, що буде скучна для публіки, котра від комедії жде тільки сміху. 42

«Хазяїн» же зла сатира на чоловічу любов до стягання, без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!»

Варіативні завдання домашньої читацької роботи. 1. Цитатна характеристика образу Пузиря. 2. Скласти

план

порівняльної

характеристики Феногена і Ліхтаренка. 3. Інсценування заданих епізодів твору. V. Заключне слово-епілог словесника Дружина драматурга, Софія Іванівна Тобілевич, говорила, що письменник часто бував у економіях мільйонера Терещенка й на власні очі бачив, як працює його хазяйська машина. «Таких Терещенків, – писала С.Тобілевич, – було чимало на бідолашній Україні. Всі їхні крутійства й комерційні махінації були відомі Івану Карповичу. Знав він і про те, як добувались робочі руки, як використовувались нещастя народні – недорід, голод та різні пошесні хвороби». 43

Сам письменник визначив тему свого твору як злу сатиру на тих людей, які живуть заради бездумного збагачення, стяжательства. Показав, як нестримна гонитва за прибутками спотворює нормальні людські якості, як людина перетворюється на жорстокого хижака. Цей твір Іван Карпович називав найкращою своєю комедією.

Урок №3

Жанрово-композиційна специфіка комедії «Хазяїн». Система дійових осіб. Тип уроку: урок аналізу художнього твору Вид уроку : аналітико-синтетична робота над проблемними питаннями Мета: з’ясувати особливості характерів персонажів твору,їх місце в системі образів комедії, вдосконалити навички характеристики літературного героя, уміння визначати жанрові й композиційні особливості драматичного твору, формувати вдумливе ставлення до життя, здорову систему життєвих цінностей. І. Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів  Інсценізація монологу Пузиря (дія 4, ява 16) « Чуєте? Он які люде понаставали?...» - Як характеризує хазяїн свого колишнього ділового партнера? - Чи щирі його слова? Учитель. В останні миті свого життя Терентій Гаврилович Пузир щиро обурюється поведінкою свого знайомого Петра Михайлова, називаючи 45

його злодієм, грабіжником, безчесною людиною. А який же він сам? ІІ. Орієнтаційно-прогностична лінія літературної освіти  Корпоративне визначення

формулювання особистісно

теми важливих

уроку, цілей

діяльності. Учитель. Сформулюйте тему уроку за таким цілями нашої діяльності: визначення особливостей характеру Пузиря; пояснення психологічних мотивів його вчинків; вмотивування трагікомізму образу; з’ясування ролі Феногена, Ліхтаренка, Зеленського в розвитку аморальності хазяїна, виділення головних способів їхніх дій; визначення ролі Золотницького і Калиновича для розкриття характеру Пузиря.

Обговорення теми уроку, запис у зошити: «Система дійових осіб у комедії «Хазяїн». Особливості образу Пузиря».  Умотивування наступної діяльності вчителем. Учитель.

Як ви думаєте, чи має значення для

розуміння

вчинків

Пузиря

жанр,

який

вибрав

драматург для свого твору і те, як він побудував комедію? Отже, внесемо доповнення в цілі нашої діяльності і допишемо до теми питання «Жанровокомпозиційна специфіка п’єси». Крім того, на вас чекає особистісний пошук відповіді на питання «За яких умов буде щасливою багата людина?» ІІІ. Проективно-операційна лінія літературної освіти Етапи ціннісно зорієнтованого сприйняття й осмислення образів художнього твору та жанровокомпозиційної специфіки твору  Аналізування системи образів художнього твору, літературно-мистецька діяльність читачів. - Назвіть героїв комедії, які щиро люблять Пузиря. - За що вони його люблять? 47

- Хто з героїв твору і чому ставиться до хазяїна без належної поваги? - З ким Терентій Гаврилович перебуває у відкритому конфлікті? • Колективне складання портрета Пузиря. Заповнення діаграми.

• Ілюстрування названих рис прикладами з твору.

• Проаналізуйте завершення стосунків хазяїна із робітниками, донькою, Калиновичем, Золотницьким. • Обдумування висновку: робітники підняли бунт у маєтках Пузиря і готові вбити його управителя, донька не поділяє поглядів батька на життя і не виконує

його

рішення,

єдиний

приятель

Золотницький не хоче підтримувати з ним стосунки.  Заповнення понятійно-термінологічного поля учнячитача. • Повторення поняття «комедія», з’ясування особливостей жанру «соціальна сатирична комедія». Комедія – це п’єса , у якій засобами гумору та сатири розвінчуються негативні соціальні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності. Учитель. Драматург вважав позитивним героєм комедії сміх, тому глядач відчував себе глядачем саме комічного твору. За таблицею «Прийоми творення комічного» наведіть приклади комічного у творенні образу хазяїна. Портрет

Комічна

Іронія 49

Прізвище

деталь Комічний

ситуація Влучні

Сарказм

діалог вислови • Робота в групах. Підготовка повідомлення 1-а група

2-а група

Роль Феногена

Характеристика

3-я група Роль

образів

в Ліхтаренка, його Золотницького і

розвитку

ролі в обертанні Калиновича

аморальності

хазяйського

хазяїна,

колеса,

виділення

характеристика.

для

розкриття

мовна характеру Пузиря.

головних способів його дій.

Індивідуальні завдання: 1). Складання й інсценізація цитатного монологу Марії Іванівни про життєвий шлях з Пузирем.

2). Складання й інсценізація цитатного монологу Золотницького про культурно-духовне обличчя Пузиря. 3). Сформулювати й записати на дошці життєві принципи

Пузиря

вигляді

цитатних

висловлювань. IV. Рефлексивно-корективна лінія контролю літературної освіти, читацького досвіду учнів  Представлення,

демонстрація

результатів

читацької діяльності: • Прослуховування інсценізованих монологів. • Виступи представників груп (інтерактивна вправа «Акваріум»). Обмін враженнями від почутого. •

Корегування роботи на дошці.

• Обговорення питання «За яких умов буде щасливою багата людина?» V. Заключне слово-епілог словесника І.Карпенко-Карий у своїй комедії створив переконливий образ сільського мільйонера кінця XIX століття. Таких хазяїв називали глитаями, чумазими. Вони оточували себе управителями, економами, бо вже не могли самі впоратися зі своїм «хазяйським колесом». На запитання Феногена «Де ти такий узявся?» Ліхтаренко відповідає: «Хазяї викохали». Образ Пузиря вражає глядача своєю силою, адже драматургові вдалося поєднати змістовні діалоги з побутовими деталями, типові психологічні риси з індивідуалізацією мови героя. У російській літературі таких хазяїв показали СалтиковЩедрін, Островський. Глибоко реалістичні й переконливі й інші герої комедії. Ліберально настроєні Калинович і Соня практично на мають впливу на дії жорстокого й деспотичного хазяїна. Золотницький – тип поміщика, який хоч і бере участь у культурно-просвітницькій діяльності, проте вже сходить з арени суспільного життя. Завдяки своїй актуальності й великій майстерності драматурга комедія «Хазяїн» мала величезний успіх у сучасників і є повчальною й потрібною і сьогодні. Варіативні завдання домашньої читацької роботи 52

1. Письмове фронтальне завдання: пояснити значення і взаємозв’язок назви комедії та прізвища головного героя. 2. Прочитати комедію «Мартин Боруля». 3. За бажанням: розподілити й виконати обов’язки сценариста, режисера й дійових осіб для інсценізації п’єси «Мартин Боруля».  Специфічні дії щодо підготовки інсценівки: а)

відбір

творів,

б)

визначення

уривків

назви

для

інсценування;

майбутньої

інсценівки;

в) складання списку дійових осіб, їх стисла характеристика; г) підготовка ремарок, опису сцен, дій, місце і час подій, д)

інтер’єр,

екстер’єр

тощо;

ескізні (словесні) малюнки вигляду сцени,

оформлення

зали;

е) письмова (колективно, самостійно групою, парою,

індивідуально)

підготовка

сценарію

інсценівки; є)

розподіл

ролей. 53

Урок №4 Трагікомедія «Мартин Боруля». Урок-театралізація Тип уроку: урок вивчення, аналізу художнього твору Різновид уроку: аналітико-синтетична робота з текстом Мета: удосконалення сценічних умінь учнів, поглиблення розуміння проблематики й ідейного змісту трагікомедії 54

«Мартин Боруля», поглиблення знань про засоби творення комічних образів у драматичному творі, розвиток творчих здібностей учнів, формування критичного мислення. І. Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів  Життєва ситуація письменника Учитель. Ви вже знаєте, що батько визначних діячів нашого театру братів Тобілевичів служив управителем у поміщицьких маєтках. Довгі роки плекав він надію добитися звання дворянина, проте не зміг. На заваді стала помилка писаря, який записав у книзі «Тобулевич», а не «Тобілевич». Нездійснене бажання «трохи вище піднятися над рівнем селянської верстви» довгі роки було сердечною гризотою для Карпа Адамовича Тобілевича, який при палкому бажанні дати своїм дітям гарну освіту змушений був віддавати їх у науку до повітових училищ, а не в гімназії. Ця сімейна історія надихнула КарпенкаКарого на створення трагікомедії «Мартин Боруля», у якій він у комедійній ситуації прагнув показати далеко не смішні реалії тогочасного українського життя. ІІ. Орієнтаційно-прогностична лінія літературної освіти  Умотивування наступної діяльності вчителем і школярами. Позитивна настанова на вирішення літературно-мистецьких завдань. 55

Учитель. Сьогодні ми з вами спробуємо себе в

ролі

режисерів і акторів, інсценізувавши уривки з трагікомедії «Мартин Боруля». Як актори-аматори, ви зможете відчути ті тернії на шляху створення професійного театру, якими йшли наші земляки, зможете відчути особливості створення комедійних образів. • Представлення

постановника,

учнів-виконавців

ролей у п’єсі «Мартин Боруля». ІІІ. Проективно-операційна лінія літературної освіти Підготовка до сприйняття художнього твору:  Повідомлення біографічних й літературознавчих відомостей для розуміння тексту. • Самостійна робота учнів із довідкою. Карпенко-Карий драматургічного

досяг рівня

саме

свого в

жанрі

найвищого комедії.

Трагікомедія «Мартин Боруля» була написана в 1886 і поставлена вперше в 1887 році

під час перебування

драматурга на засланні в Новочеркаську. Проблема, 56

порушена в комедії, була звичайною історією в кінці XIX століття. Сюжет п’єси схожий із сюжетом відомої комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», проте комедія Карпенка-Карого є цілком оригінальним національним художнім твором. Дослідник творчості

Карпенка-Карого

І.

Скрипник

відзначає: « Вже в 1-ому акті драматург не тільки створює експозицію, але й зав’язку, розпочинає дію в усіх сюжетних напрямах. З першого ж акту він заінтриговує глядача, увівши його в коло і суть подій. Глядач

зацікавлюється

починається

між

змістом

Борулею

боротьби,

Красовським.

що Події

розвиваються раптово, без зайвих сцен. Особливо лаконічними і драматично напруженими

є 1,2 і 4 дії

комедії. На такому ж високому рівні завершується і розв’язка всіх вузлів комедії. Реалістичний творчий метод Карпенка-Карого, який в комедії

«Мартин

Боруля»

будь-якої

домішки

реалістичні

художні

вперше

мелодраматизму, особливості:

виступає

без

визначив

її

композицію,

образи,

стиль.

Комедією 57

«Мартин Боруля» драматург блискуче завершує перший період своєї драматургічної діяльності». В уста одного героя своїх творів І.Тобілевич вкладає слова: «Комедію нам дайте, комедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, мимо їх волі, соромитися своїх лихих учинків!..» Саме такою є комедія «Мартин Боруля». • Перегляд 1-ої дії комедії

«Мартин Боруля» (за

фільмом «Мартин Боруля»). • Постановка

системи

запитань-орієнтирів

до

перегляду твору. - Що є причиною нестримного бажання Мартина Борулі отримати дворянське звання? - Опишіть життя «у дворянстві» так, як його уявляє герой комедії. - Як сприймають дружина й донька Мартина його плани? 58

- Прокоментуйте репліку: «О!.. Виходить, я – не бидло і син мій – не теля!.. І щоб після цього Мартин Боруля, уродзоний шляхтич, записаний во 2-ую часть дворянської родословної

книги,

подарував

якому-небудь

приймаку Красовському свою обиду? Та скоріше у мене на лисині виросте таке волосся , як у їжака, як я йому подарую!» - Відзначте

епізоди

твору,

які

виділяються

найбільшою комічністю. Етапи ціннісно зорієнтованого сприйняття й осмислення тканини художнього твору • Виконання в ролях: яви 1, 2 (2 дія), яви 2, 4, 5(3 дія), яви 2, 4, 5 (4 дія), яви 2,4,6 (5 дія) комедії «Мартин Боруля». - Які саме дії Мартина Борулі створюють гостро комічні ситуації? - Як автор ставиться до головного героя? 59

IV. Рефлексивно-корективна лінія контролю літературної освіти, читацького досвіду учнів • Обмін

враженнями

від

почутого.

Відзначення

найкращих виконавців ролей, найбільш вдалих епізодів.  Оперативний

контроль

літературно-

читацького досвіду учнів. • Робота зі схемою: - виберіть риси, притаманні Мартину Борулі; - позначте його якості, які призвели до конфліктної ситуації; - виведіть

ідею, закладену в цьому художньому

образі

наївний чесний

к 60

Мартин Боруля

працьовитий

самовпевнений

хазяйновитий

ідея образу довірливий

гоноровитий

обмежений

нерозумний

Завдання домашньої читацької роботи

1. Письмова відповідь на питання: «Наскільки комедія актуальна сьогодні? Чи можна сьогодні віднести до неї слова М.В. Гоголя: «Над чим смієтесь? Над собою смієтесь!»?

2. Підготовка до письмового твору за творчістю корифеїв

українського

театру

(робота

підручником, ст.100-119).

Заключне слово-епілог словесника Драматургічна спадщина І. Тобілевича – це 18 самобутніх п’єс, у яких письменник представив українському

суспільству

основні

проблеми

тогочасного життя. Вдумайтесь у назви: «Бурлака», «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Розумний і дурень», «Сава Чалий», «Суєта», «Житейське море». Життя селян, чиновників, панства, інтелігенції, українську історію КарпенкоКарий

показав

реалістично,

без

прикрас

прислащення, як часто робили це його попередники. «Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя», – писав про Карпенка-Карого Іван Франко, називаючи драматурга «один з батьків 62

новочасного українського театру». Він був новатором у жанрі комедії, створив жанр соціальної комедії, розвинув жанр історичної трагедії. Новаторство драматурга полягало в умінні узагальнювати явища життя, створювати нові соціальні типи в драматургії, розкривати внутрішній світ героїв через психологічні та побутові деталі, у майстерності творення монологів і діалогів. Він вийшов за межі етнографічної драми, не опускався до рівня дешевих комічних ефектів, а в центр сценічних ефектів ставив думку, а не слово. Цілком справедливо І.Карпенка-Карого вважають найвидатнішим

українським

драматургом

дорадянського періоду.

Урок №5 Тип уроку: урок розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності

–

підготовка

робіт

із

розвитку

мовлення. Різновид уроку: Підготовка до складання творчих письмових робіт за літературним твором. Мета: підготувати до написання домашнього твору, допомогти у виборі теми та жанру роботи, попередити можливі помилки, розвивати вміння активно використовувати свої знання, систематизувати їх, формувати самостійне мислення, відповідальність. Зачин

уроку

І. Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів Сцена з художнього твору про роль культури в житті людини 64

* Виразне читання в ролях фінальної частини яви13 з 1-ої дії комедії Карпенка-Карого «Хазяїн». Учнівський коментар про роль загальної мистецької культури людини в її ставленні до життя. Основна

частина

ІІ. Орієнтаційно-прогностична лінія літературної освіти  Повідомлення завдань уроку. Визначення особистісно важливих цілей діяльності. ІІІ. Проективно-операційна лінія літературної освіти Підготовка до написання творчої роботи

Жанровий

Твір-

Стандартни

Відгук на

Оригіналь

різновид

роздум

характе-

твір

ний твір

ристика

літературни

мисте-

(есе, лист,

й твір

цтва

послання,

роботи

замальовка, міф, казка)

Будова

Головна

Опис

Вступ ,

Довільна

твору

думка

ознак,

основна

автор-

форма

(теза)

перелік

частина,

ська

якостей

висновок

думка,

Докази,

оцінка

виснов-

явищ

ки Ознаки

Наяв-

Плановість ,

Виді-

Нестандар

ність

логічність

лення

тність

тези,

автор-

викладу,

голов-

форми,

достат-

ської

пропорційні

ного й

оригіналь-

ність

позиції,

сть частин

друго-

ність

аргу-

оцінка

рядно-

викладу

ментації,

вчинків,

го,

логіч-

якостей

самос-

ність

тій-ність суджень

 Знайомство з жанрово-стильовими та видовими особливостями творчих робіт. 66

•

Ознайомлення з темами творчих робіт, коментар учителя щодо спрямування тем творів.  Розкриття суті системи «хазяйського колеса» як гострого соціального зла в комедії І. КарпенкаКарого «Хазяїн».  Глибина соціального викриття методів брудного господарювання в комедії І. Карпенка-Карого «Хазяїн».  Образ мільйонера Пузиря (комедія Карого «Хазяїн»).

І. Карпенка-

 Підміна особистих життєвих цінностей приналежністю до дворянства у трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля».  Зображення особистої драми Мартина Борулі в однойменній трагікомедії Карпенка-Карого.  Розкриття теми кохання з використанням музично-пісенного фольклору в драмі М.Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».  Пізнавально-виховне значення драми М.Кропивницького «Доки сонце зійде, роса очі виїсть».

 Заповнення понятійно-термінологічного поля учня-читача. Учитель. Твір-роздум вимагає від автора вміння висунути тезу, чітко сформулювати її. Тему можна розкрити як через доведення, так і через спростування тези. Докази мають бути підпорядковані головній думці. При

обґрунтуванні

тези

необхідно

дотримувати

причинно-наслідкового зв’язку, щоб висновок логічно витікав із названих доказів. Твір-характеристика має на меті

повне

розкриття

особливостей

характеру

літературного героя. Після вступу, у якому коротко розповідається про автора, історію написання твору, доцільно подати стислі відомості про життя героя, змалювати

його

основні риси характеристику.

літературний

портрет,

висвітлити

характеру персонажа, дати мовну Закінчується

твір-характеристика

висловленням своєї оцінки героя, загального враження про нього. Стандартний літературний учнівський твір традиційно складається з трьох частин: вступу, основної частини й висновку. Вступ, як і висновок,

займає не 68

більше однієї шостої частини твору. У вступі автор підводить читача до теми, розкриваючи історичні, суспільні,

особисті

життєві

обставини,

за

яких

написаний художній твір чи які зображені в ньому. Основна частина складається з кількох взаємопов’язаних питань, що розкривають суть теми. У висновку слід наголосити

на

актуальності

художнього

твору,

порушеної в ньому проблеми, його значенні, висловити власне ставлення до проблеми чи героїв твору. Відгук на твір мистецтва, у даному разі відгук на драму, передбачає розкриття мотивів, чому сподобався чи не сподобався твір, коротку характеристику його змісту та героїв. Варто оцінити ставлення автора до героїв, художню цінність твору, його місце в літературному процесі. Основною ж метою відгуку є виклад вражень від особистісного сприйняття твору. Найчастіше такий твір пишемо від першої особи. Обравши для письмової роботи оригінальний твір, ви можете на власний розсуд вибрати ту літературну форму, яка найповнішою мірою розкриє ваш хист. Це може бути художня замальовка, 69

літературна послання

казка, тощо.

лист-звернення, Будь-який

із

публіцистичне обраних

жанрів

розкриватиме саме ваші здібності й смаки і представляє повну свободу творчій уяві. Операційно-пізнавальна складова комунікативно-мовленнєвих дій учня-читача • Колективне підбирання епіграфів до 2-3 із запропонованих тем. • Навчальне складання плану до теми

«Розкриття

суті системи «хазяйського колеса» як гострого соціального зла в

комедії

І. Карпенка-Карого

«Хазяїн». Жанр – стандартний літературний твір. І.Вступ Поява нових хазяїв-аграріїв на півдні України – суспільно-історична основа комедії. ІІ. Основна частина Зображення у творі системи господарювання Пузиря як жорстокої машини по експлуатації зубожілих трудящих мас. 1. Життєвий шлях Пузиря – це несамовита гонитва за наживою. 70

2. Створення жорстокої системи управління величезним господарством у маєтку мільйонера. 3. Принципи господарювання хазяїна – це створення дешевої робочої сили й жорстока експлуатація найманих робітників. 4. Виникнення соціальних конфліктів – результат способів ведення господарства новими хазяїнами. ІІІ. Висновок «Хазяїн» – гостра соціальна сатирична комедія або Актуальність порушених у п’єсі проблем для нашого життя. • Колективне складання плану до теми «Образ мільйонера Пузиря (комедія І. Карпенка-Карого «Хазяїн»). Жанр – твірхарактеристика. 1. Життєва основа, прототипи образу Т.Г.Пузиря. 2. Головний герой комедії – мільйонер-аграрій, що послідовно йде до однієї цілі. 3. Ненаситна жадоба до збагачення – провідна, визначальна риса характеру головного героя. 4. Жорстокість у стосунках з людьми, егоїстичне ставлення до рідних людей, зневажливе ставлення до свого народу, його культури – риси характеру Пузиря. 5. Мовна й портретна характеристики героя. 6. Прийоми й засоби творення сатиричного образу. 71

7. Чому такий тип капіталіста-землевласника названо дикою, страшенною силою. • Робота в групах. Підготовка варіантів вступу, одного з пунктів плану, висновку до 4-ої теми. • Прослуховування варіантів.

 Граматико-лексико-стилістичні вправи за похибками попередніх творчих робіт.  Виправте помилки: твір являється; проходить червоною ниткою; самий кращий; сказано в заключення; думки співпадають; вірне твердження; відмінити; перш за все; у такому випадку; об’єм твору; мова йдеться; слідуючі вчинки; оточуючі; бувший; пануюча думка; не дивлячись на обставини; смисл заключається; відноситься зневажливо.  Поради вчителя: у творі доцільно використати 2-3 цитати з тексту, не більше 4-ох; цитата використовується як підтвердження чи поглиблення думки; цитата наводиться, точно, скорочення не повинні перекручувати зміст; всі цитати, крім віршованих, беруться в лапки; епіграф у лапки не береться, нижче справа без дужок записуємо посилання на автора. 72

 Для висловлення власної точки зору використовуйте мовні звороти: Я думаю (вважаю); на моє переконання; на мій погляд; хочу відзначити; моє ставлення; хочу звернути увагу на; хочу уточнити. • Написання частин роботи на чернетці. • Відповіді вчителя на запитання учнів-читачів. Визначення особистісно зорієнтованих домашніх завдань творчого спрямування відповідно до обраної теми.

Література 1. Арват Ф.С., Коваленко Є.І., Кириленко С.В., Щербань

П.М.

Культура

спілкування:

Навч-

метод.посібник. – К.: ІЗМН, 1997. 2. Довга О.М. Як писати твір: Методичний посібник для вчителів-словесників. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 1995. 73

3. Задорожна

С.В.,

Бернадська

Н.І.

Українська

література (запитання і відповіді). – К.: Феміна, 1996. 4. Кобцев Д.А., Приходько І.Ф. Українська мова. Розвиток зв’язного мовлення.11 клас: Дидактичні матеріали для вчителя та учня. – Львів: Афіша, 2002. 5. Козлов А.В. Українська дожовтнева драматургія. Еволюція жанрів: Навч.посібник. – К.: Вища шк., 1991. 6. Література рідного краю: Посібник-хрестоматія. Письменники Миколаївщини. – Миколаїв, 1994. 7. Літературознавчий

словник-довідник

Р.Т.

Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997. 8. Майстер драми: Драматичні твори І. КарпенкаКарого: Навч.посіб. – К.: Грамота, 2004. 9. Пільгук І.І. Іван Карпенко-Карий (Тобілевич). – К.: Молодь, 1976.

10. Пометун О.І. та ін.. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:

Наук.-метод. посіб. / О.І.

Пометун, Л.В. Пироженко; за ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. 11. Ситченко А.Л., Шуляр В.І., Гладишев В.В. Методика викладання літератури: Термінологічий словник / За ред. проф. А.Л.Ситченка. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2008. 12.

Скрипник

І.П.

Іван

Карпенко-Карий

(Іван

Карпович Тобілевич): Літературний портрет. – К. Держ. вид-во худ. л-ри, 1960. 13.Слоньовська О.В., Сушевський Б.С. Конспекти уроків з української літератури для 10-х класів. – К.: Рідна мова, 1997. 14.Українська

література.

Посібник/Автори-укладачі:

Тести.

5-12

Бернадська

класи: Н.І.,

Усатенко Г.О. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. 15. Шуляр В.І. Сучасний урок літератури: технологічні моделі: науково75

методичний посібник – Миколаїв, 2009. 16.Шуляр В. Учень-читач і вчитель-фасилітатор в умовах 12-річної школи: науково-методичний посібник / Василь Шуляр, Надія Огренич. – Миколаїв: Видавець: Ганна Гінкул, 2006. 17.Шуляр В.І. Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи: методичний посібник / Василь Іванович Шуляр. – 2-ге видання. – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2008.

Урок з використанням комп’ютерного навчання за драмою-феєрією Лесі Українки 76

„Лісова пісня” 10 клас

Урок з використанням комп’ютерного навчання за драмою-феєрією Лесі Українки„Лісова пісня”10 клас Тема: Проблема кохання, щастя і духовного розвитку в драмі-феєрії Лесі Українки „Лісова пісня”. Мета: поглибити розуміння проблем твору, вивчити ознаки неоромантизму як течії модернізму, розвивати навички літературно-філософського аналізу, виховувати прагнення до духовного життя. 77

Тип уроку: літературно-філософське дослідження. Обладнання: ілюстрації, опорні схеми, аудіозапис. Зміст уроку 1.Мотивація навчальної діяльності.  Щоб розпочати нашу роботу, необхідно знайти ключове слово, яке займе вагоме місце в нашому дослідженні. Якщо ви дасте правильні відповіді, то прочитаєте його з перших літер знайдених слів. (Виконання завдання на комп’ютері). o Один із героїв повісті М. Коцюбинського „Тіні забутих предків”, синонім до слова „лісовик”. o Прийом милозвуччя, який полягає у повторенні голосних звуків у поетичному рядку чи строфі. o Останнє слово в назві програмного вірша Лесі Українки. o Художні засоби образності, побудовані на переносному значенні. o Вставте пропущене слово в реченні „Леся Українка – ... представник неоромантизму в українській літературі початку 20 століття”. Відповіді: щезник, асонанс, сподіваюсь, тропи, яскравий. Ключове слово – „щастя”

(проектується на екран).

 Створіть асоціативний ряд до нашого ключового слова, дібравши назви його складників (проектування запропонованих слів на екрані). 78

Щастя Любов Сім’я Душа Творчість

- Що ми вкладаємо в поняття „душевна людина”, бездушна людина”? - Чи можна сказати про бездушну людину, що вона мертва? - Що таке душа? Яка її роль? - Чи можна розвивати душу, як фізичне тіло?

розвиваємо ми своє

- Як можна розвинути свою душу? - Чи залежить щастя людини від того, яку вона має душу? 2.Оголошення теми і мети уроку 79

Тема: Проблема кохання, щастя і духовного розвитку в драмі-феєрії Лесі Українки „Лісова пісня”. * Вибір і запис епіграфа Сильніше за любов злоба горить, сильніше за красу вражає бридь, але життя росте лишень з любові, лишень краса людей навчає жить! Д.Павличко - Яке поняття ми можемо внести в складники щастя, прийнявши думку Д. Павличка?

Життя людини вимірюється не часом, а вчинками. Сенека Кожен є тим, чиє серце в ньому: серце вовче – істинний вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – є бобер, хоч вигляд вовчий... Лице ж бо і серце – речі різні... Г. Сковорода - Чи можна прийняти значення слова „серце” як синонім слова душа? 80

3.Засвоєння опорних понять - Драма-феєрія – це реалістичний чи романтичний твір? Сьогодні ми познайомимось ще з одним із напрямів модернізму в літературі початку 20 ст. У своїх літературно-критичних статтях „Новейшая общественная драма», «Винниченко» Леся Українка пояснила своє бачення неоромантизму в європейській літературі. Прочитайте поданий у довіднику матеріал, подумайте, які ознаки неоромантичного твору ми знаходимо в драмі. Неоромантизм – стильова хвиля модернізму, яка виникла в українській літературі на початку 20 ст. На противагу романтизму, який демонструє розрив між ідеалом та дійсністю, неоромантизм є спробою подолати цей розрив, завдяки могутній силі волі зробити сподіване дійсним, не опускаючи це реальне до рівня примітивного існування. Неоромантизм, якому Леся Українка дала назву „новоромантизм”, окреслився в її ліричних та драматичних творах . Поетеса вважала реалістичний спосіб „фотографувати” довкілля „униженням свого хисту” і закликала не „зректися прапора ново романтичного”. 81

Провідні світоглядні категорії напряму: творчість, воля, свобода, краса. Ідеї: -гармонізація мрії і дійсності -визволення особистості в суспільстві -культ сильної особистості свобода як основна умова повноцінного духовного життя краса природи є джерелом душевних сил, творчого натхнення -пантеїстична одухотвореність природи. Основу образної й композиційної неоромантичних творів складають:

системи

-засіб контрасту психологічний паралелізм -образи романтичної поетики: серце, душа, пісня, мрія, вогонь -міфологічні образи: Сонце – життя, вогонь – очищення -біблійні образи: камінь –символ смерті.

4. Робота над проблемою *На екрані спроектовані 4 картини із зображенням поліської краси відповідно до кожної частини драми і зображення дійових осіб. - Прокоментуйте коротко, що відбулося з героями драми? - Дайте коротку характеристику героям (Килина, мати Лукаша, Мавка). *Робота в групах за опорними запитаннями. Для 1-ої групи. - Скільки років Лукашеві? - Чи поводиться він як дорослий? - У чому проявляється залежність Лукаша від матері? - Чи любив Лукаш Мавку? - Чому тоді він так швидко охолонув? - Чи здійснює він аморальні вчинки ? - З ким більше спільного в Лукаша – Килиною чи з Мавкою? - Чи міг бути Лукаш щасливим з Килиною? Чому ж не став? * Два портрети (намальовані учнями) Лукаша: закоханого і одруженого. Коментар художника до малюнка-образу. 83

Для 2-ої групи - Чи ідеалізувала Мавка людську любов? - Чи дала вона Лукашеві право вибору? - Чи боролась за своє щастя? - Що дало Мавці її кохання до Лукаша? - Чому не загинула її любов? Для 3-ої групи - Що б було, якби Лісовик не покарав Лукаша? - Які риси з’явилися в Лукаша після спокутування провини? - Чому Лукашеві привиділася його доля? (Діалог: Лукаш і його доля) - Чи гине любов Лукаша і Мавки разом з їх фізичною смертю? (Останній монолог Мавки) * Зачитування уривків з домашніх творів (коментар до останнього монологу Мавки). - - Які із запропонованих складників ключового слова ми можемо співвіднести до життя і вчинків яких героїв драми?  Заповнення таблиці (робота з комп’ютером) Мавка Лукаш 84

Вільна

підкоряється матері

Красива, розуміє й береже красу Має поетичний дар

байдужий до краси здатний до творчості

Наповнена любов’ю Прагне сімейного щастя Має чисту розвинену душу

зраджує перше кохання нещасливий у сім’ї душа не розвинена

- Що змінилося в душі Лукаша? - Які слова в опорній таблиці ви б додали до понятя „щастя”чи замінили? * Відповіді учнів. 5. Висновки з досліджуваної проблеми Щастя Любов Сім’я Душа Творчість Краса 85

Воля

Яким має бути кохання? Що воно може дати людині? Навіщо людині душа? Як пов’язані поняття „душа людини” і її щастя? * Запис у зошити висновку: „Погляди Лесі Українки на проблему взаємозв’язку кохання, духовного розвитку людини і її особистого щастя” • Комп’ютерна презентація учнівського дослідження „Лісова пісня” – гімн коханню”. 6. Домашнє завдання. 1 група – скласти поетичний монолог Мавки на тему „Кохання збагачує душу” за драмою. 2 група – творча робота „У чому сила „Лісової пісні”. 3 група – назвати ознаки новоромантизму в драмі „Лісова пісня”.

Додатки

Вивчення творчості В.Стуса в 11 класі

Вивчення творчості Василя Стуса в 11 класі В.Стус – постать особлива не тільки в літературному, а й в громадянському житті України. Перший штрих до особистості поета даємо учням у 10 класі при вивченні повісті М.Коцюбинського

“Тіні

розповідаючи

мужній

кінотеатрі

про

“Україна”

С.Параджанова

та

на

забутих

предків”,

виступ

прем’єрі

Ю.Іллєнка

Стуса

кінострічки

“Тіні

забутих

предків” у 1965р. Вдруге Стус представ перед старшокласниками як автор дослідження про творчість П.Тичини. Представляючи

поета

як

автора

праці

“Феномен доби”, опираємось на його розуміння долі П.Тичини як частини трагедії рідного народу. 93

Підкреслюємо, що такий твір про Тичину – “книгу любові і болю” – міг написати тільки В.Стус, “і він його написав, одержавши в нагороду тюрми, табори, заслання, розплатившись за нього власним життям”. (М.Жулинський). Ці короткі повідомлення з життя Василя Семеновича в 10 класі допоможуть 11-класникам сприйняти

поета

як

реальну

незвичайну

особистість 20 століття.

Урок 1 Урок – дослідження.В. Стус – людина морального абсолюту, совість нації Мета: познайомити з яскравою особистістю: людинапатріот, людина незламної волі, творець себе, борець за Добро, Правду, Справедливість; сприяти усвідомленню високої місії людини на Землі, самовихованню. Обладнання 1.

Фотографії В.Стуса різних років.

Схема філософських ідей поета.

Документальний

фільм

“Просвітлої

дороги

свічка чорна”. 4.

Хронологічна таблиця “Життя В.Стуса”. Зміст уроку

І. Організаційно-мотиваційна частина 95

*Порівняння двох висловлювань. 1.

“Поет повинен бути людиною. Такою, що

повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі. Ще зневажаю політиків.” (В.Стус). 2.

“Коли

народ

знеславлений

зовсім

підупалий, то його може врятувати лише офіра, принесена на вівтар. Я думаю – це був той час. І ми повинні чесно визначити цю ситуацію. Інакше ми не зрозуміємо, чому поет, який ніколи не був політиком, ніколи не збирався вступати в політичну боротьбу, поет, котрий був послідовником і учнем Рільке, поет-містик, що, можливо, був найбільш духовним поетом серед усіх 96

поетів України ХХ століття, обрав собі дорогу, на якій його страчують як політичного повстанця. Чому він не міг зійти з цієї дороги і чому інші не могли стати на цю дорогу?!” (Є Сверстюк). *Спробуємо знайти відповідь на запитання, поставлене Є Сверстюком, і відкрити для себе В.Стуса, спробуємо зрозуміти, якою була людина, яку називають совістю української нації. ІІ. Актуалізація опорних знань. *Історичні довідки (учитель або учень). 1. 60-і роки ХХ століття в Радянському Союзі і в Радянській Україні – це роки відбудови зруйнованого війною

господарства,

роки

розвитку

науки

промислового виробництва, роки хрущовської відлиги. Але водночас – це обкрадання простих громадян через 97

обов’язкові позики державі із заробітної плати, це повне безправ’я колгоспників і заборона видавати паспорти чи довідки із сільради тим, хто бажав виїхати в місто, це прийнятий тільки в 1956 році проект “Закону про державні пенсії”, це ліквідація “неперспективних” сіл і укрупнення колгоспів і радгоспів, це нереальна програма побудови комунізму за 20 років, це узаконена масова русифікація населення України. Не дивно, що влада намагалася всіма силами зломити рух шістдесятників, які повстали проти тоталітарної системи, які відкрито заговорили про свій скривджений народ. 2.70-і роки – це закінчення “хрущовської відлиги”, це арешти І. Світличного та І. Дзюби, це розправа з мирною сходкою киян біля пам’ятника Тараса Шевченка в соту річницю прибуття з 98

Петербурга домовини з прахом Кобзаря, це заборона в Києві та Львові вистав Л.Танюка за п’єсами М.Куліша і поемою І.Драча “Ніж у сонці”, це зрив вечора пам’яті Шевченка в Одесі, це пожежа в публічній бібліотеці Академії Наук України, це лавина арештів серед української інтелігенції в 1972 році, це створення “чорного списку” імен письменників, твори яких не дозволяли друкувати, це виключення А.Горської та Л.Семикіної

зі

переслідування

Спілки О.Гончара

художників за

роман

України,

це

“Собор”,

це

вимушене поетичне мовчання Ліни Костенко, нарешті, це невипадкова загибель художниці Алли Горської та композитора В.Івасюка. * Пропонуємо учням дати визначення одним реченням на основі історичної довідки: чим були 60-, 70-і роки для 99

української культури. *Знайомство з висновками учнів. *Запис у зошити висловлювання І.Жиленко. “Зняті вистави, розбиті вітражі і скульптури, розсипані набори книг, скалічені вірші, змиті кінострічки – варварству не було ні кінця, ні краю. Всі 60-80-і рр. українська

культура

була

присутня

на

власних

похоронах” – так охарактеризувала поетеса Ірина Жиленко цей час. Отже, саме на такий час припали роки юнацтва і становлення В.Стуса. ІІІ. Вивчення нового матеріалу. *Розповідь учителя про В.Стуса на основі хронологічної таблиці “Життя В.Стуса”. 7 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на 100

Вінниччині в селянській родині народився Василь. 1940 рік – після переїзду до міста Сталіно (Донецьк) батьки сюди перевозять 6-и річну доньку Марію й 4-и річного Василя. 1944 рік – шестирічний школяр школи №75. 1954 р. – після закінчення школи із срібною медаллю Василь вступає на історично-філологічний факультет Донецького педінституту. 1959-1961 – служба в армії на Уралі. 1961-1963 – вчителювання в м. Горлівка. 1963-1965 – аспірант Інституту літератури Академії наук УРСР. 1965-1972 – виключення з аспірантури за участь у акціях громадського протесту, різні тимчасові роботи. 1972-1979

–

арешт,

ув’язнення

Мордовії,

в 101

Магаданській області. 1979-1980 – 8 місяців у Києві. 1980 – другий арешт, ув’язнення на Уралі в спецтаборі. 1985 р. – смерть у таборі. 1989 – поховання в Києві на Байковому кладовищі. *Колективне знайомство з уривком “Етапи життя” зі статті

Є.Сверстюка1.

Текст

уривку

кожного

учня.Народився на Вінниччині в селянській сім’ї на Свят-вечір 1938 р. Дитинство і навчання в школі – на Донеччині.Закінчив Донецький педінститут. Військова служба – стройбат на Уралі – 3 роки. Аспірантура в Інституті літератури і виключення з аспірантури за участь в акціях громадського протесту.Різні чорні тимчасові роботи – 7 років. Арешт, мордовські табори суворого режиму – 5 років. Заслання в Магаданському 1

Є.Сверстюк “Василь Стус – летюча зірка української літератури”.

102

краї – 3 роки. Другий арешт за участь у правозахисній гельсінській групі – відбув 5 років... Смерть у таборі особливого режиму на Уралі, на 47-му році життя. Перевезення праху і поховання в Києві через 4 роки. *Які запитання виникли у вас після ознайомлення з цими фактами? *Запис на дошці запитань для подальшого обдумування. •

На що була орієнтована його душа?

•

Чим боліло його серце?

•

Які питання хвилювали його розум?

* Виступ членів творчої групи “Із уст сучасників”. Спогади сучасників В. Стуса за книгою “Не відлюби свою тривогу ранню... Василь Стус – поет і людина” (1993р.). (Спогади Марії Стус, Зінаїди Кононученко, Івана Середи, Василя Захарченка, Василя Овсієнка, Левка 103

Лук’яненка, Михайла Хейфеця). *Зачитування

висловлювань

В.Стуса.

Вибрати

найхарактерніше. “Хороші люди скрашали мені печалі, злі підбадьорювали мене, байдужі активізували мене”. “Блажен, хто тратити уміє, коли заходить час утрат”. “Поезіє, красо моя, окрасо, я перед себе чи до себе жив?” “Я пишу вірші і гадаю, що колись то буде потрібне моєму народові. А що мене мучать за них – то що ж зробиш?... Комусь же треба підставляти свої плечі. Ось я й підставив свої. І мушу триматися”. “Голови гнути я не збирався. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину”. *Виступ творчої групи “Табірний щоденник Стуса”. З 1104

ого ув’язнення (за результатами випереджувального завдання) . Рік 1976. 4/06 – За порушення правил розпорядку позбавлений права закупки продуктів харчування на 1 місяць і права отримати посилку. 14/06 – за образу адміністрації колонії переведений у штрафний ізолятор на 14 діб без виведення на роботу. 19/06 – за образу адміністрації при етапуванні в штрафний батальйон позбавлений права на чергове побачення. 25/08 – за образу

адміністрації позбавлений права

закупки продуктів. 30/08 – поміщений на 13 діб у штрафний ізолятор. 10/11 – поміщений на 13 діб у штрафний ізолятор. 105

* Перегляд уривків фільму “Просвітлої дороги свічка чорна”. ІV. Осмислення матеріалу. * І група. Твір-мініатюра “Перше враження про В.Стуса” ІІ група. Створити схему філософських ідей поета. (Опорний ряд: чесність, дух, особистість, народ, Україна, справедливість, доброта, Бог, життя, смерть). Пояснити самохарактеристику “я душу виробив таку прозору, що вже свою не одкидає тінь”. V. Домашнє завдання. Познайомитись із щоденниковими записами В.Стуса, завершити схеми. Індивідуальне завдання. Твір “Василь Стус через його думки”.

106

Додаток до домашнього завдання Висловлювання й улюблені вирази В.Стуса Дружині Валентині. *Так затьмарило, що дрібні зірочки не бачу. Маю кілька– першої величини. Їх досить, аби не збитися з курсу. Одна з них–Ти. ( 1976рік). *Доля для серця, душі, а не для розуму. Доля –для Великої Радості та Великого Смутку. Розум –для буднів, для нірибанім’ясо. Доля–Стратег, серце–її васал, розум –лише тактик. Тактика вбиває людину, дрібнить її, обмалює. Розум–це соломинка в буряній стихії, за яку хапаються, шукаючи життя вроздріб. Будемо, Валю, жити оптом! (1977р) . *Світ–це таночок усіх людей, що взялися за руки і 107

чуються братами, просвітлими душами... (1979р.) *Люди, народившись, вважають, що жити вони вміють. Для багатьох це–прибільшувати свою власну порожнечу всякими набутками–давай купимо те чи те. Оце–і все життя: заслонити свою порожнечу громаддям машин, телевізорів і т.д. Але–це смішне вміння. Це наївна спроба втекти од життя на луки задоволення. *Мені здається, що Україна – вся жіноча, жіночна. Що українські чоловіки не на рівні геніального жіноцтва свого... *Хіба можна вважатися вихованим, зберігши при цьому свою індивідуальність і характер? (Гете). *Кожен вартує стільки, скільки варта мета, до якої людина прагне. Що більша мета – то більша людина. (Марк Аврелій). 108

*Але голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину. *...Моє почуття українського патріотизму відведено на ранг

державного

злочину.

Бути

радянським

громадянином – це значить бути рабом. Я ж до такої ролі не надаюся. Чим більше тортур і знущань я зазнаю – тим більше мій опір проти системи наруги над людиною... * *Коли життя забрано – крихт я не потребую. *Моторошно чутися без краю свого, без народу, яких мусиш творити сам зі свого зболілого серця. *Спільне – то мертве; живе – то індивідуальне. *Поразка – це не тільки біда. Це ще благо, добро. Вся суть у тому, як сам поставишся до неї. ...Поразка мусить 109

стимулювати на чергову перемогу – це логіка сильних... *Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невмиті руки чи зуби. *Головне – я в дорозі. І– на своїй дорозі. А решта –не так важливо. *У житті доводиться обирати: або цікаву муку або нецікаве

щастя...

Мудрість

життя

тому,

щоб

пристосуватися до умов. Хто не пристосовується – той не “мудрий”. Перших чекає поросяче щастя, других – орлина смерть. *Ти – це, насамперед, твоя воля(бажання, мета, впертість і т. д.). А воля міцніє в подоланні перешкод. Масштаб людини визначається мірою її волі. *Коли ти матимеш свій характер – щоб був по Тобі і щоб 110

був міцний, то буде найважливіше – за всякі там університети. *Погані фільми дивитися – шкідливо, як і погані читати книги. ...Краще вже – кудись у парк, ліс, на озеро, в концерт. Бійся телевізора, подивляйся тільки справжній мінімум. Є такі хвороби, які непомітно посідають людину. Одна з них – любов до телепередач. *Я так люблю маму, така мама золота в нас, слава Богу, так я все своє життя знімав з неї, як кажуть, узори, так я вдався в маму, що мама стала для мене всім білим світом.

111

Урок 2. Урок-пошук.Основні проблемно-тематичні лінії поезії В.Стуса Мета: визначити основні проблемно-тематичні лінії, філософські знайомства

епіцентри з

поезії

віршами,

В.Стуса

наблизити

до

на

основі

розуміння

новаторської поезії, виховання національної свідомості. Обладнання. Таблиця “Дві долі”, тексти віршів, словник. Зміст уроку І. Актуалізація опорних знань *Усне повідомлення на основі таблиці. Тема – “Спорідненість доль Т.Шевченка і В.Стуса”.

112

Т.Шевченко

В.Стус

47 років

Життя

10 років

Заслання

13 років

Черкащина

Народження

Вінниччина

Російський

Влада

Радянська влада

Петербург

Смерть

Урал

Петербург, Канів

Поховання

Урал, Київ

Заборонена

Поезія

Заборонена

царизм

*Зв’язна відповідь на запитання: Чому так страдницько склалося життя обох поетів? * Захист схеми “Філософські ідеї В.Стуса”. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. *Повідомлення теми, завдань уроку. *Запис епіграфа. 113

“Головний патріотичний чин Стуса – його творчість, його поетичний доробок на тлі сучасної світової поезії...” (Михайлина Коцюбинська). Письмове завдання: записати в зошит основні підтеми проблемно-тематичних ліній поезії (протягом уроку). ІІІ. Вивчення нового матеріалу *Виразне читання поезій з опрацюванням змісту та проблематики (робота в групах). *Переднє слово вчителя. Поезія Василя Стуса – незвичайна. Уже навіть поділ його творчості на етапи – особливий: дотюремний, тюремний, прощальний. Є Сверстюк застерігає: “Тих віршів не можна гортати – в них треба входити і повільно обживати, як обживав поет не етапах свої камери...” 114

Збірки поета залишились незнаними для українського читача за його життя. Перші збірки віршів “Круговерть” та “Зимові дерева” припадали пилом у радянських видавництвах, а коли в Брюсселі в 1970 році з’явилися поетична книга “Зимові дерева”, то разом із рукописною книгою віршів “Веселий цвинтар” та дослідженням про П.Тичину вони стала доказом злочину Стуса проти радянської влади. У тюрмах та таборах були створені книги “Палімпсести” та “Птах душі”, але ми маємо маленьку частку з цього незвичайного доробку, бо в останні 5 років життя Василя Семеновича тюремні кати відбирали все написане в камері і в листах йому було заборонено писати вірші. Та Василь Стус вважав, що Бог обрав його для незвичайної долі, і був вдячний їй. Як добре те, що смерті не боюся І не питаюсь, чи тяжкий мій хрест, Що перед вами, судді, не клонюся В передчутті недовідомих верст, Що жив , любив і не набрався скверни, 115

Ненависті, прокльону, каяття, Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя. Сьогодні і ми зустрічаємося з його поезією. Але, як сказав один літературознавець, – як мало ще сьогодні читачів, готових до сприйняття цієї високої поезії ХХІ ст.. Тож будемо формувати в собі такого читача. І пам’ятаймо, що перша збірка поета, видана в Україні, мала назву “Дорога болю”. *Робота з віршами через пошукові завдання. 1 група. Проблемна тема “Поет і рідний край”. “Останній лист Довженка” “О земле втрачена” 116

“Не одлюби свою тривогу ранню” “Сто років,як сконала Січ” “Верни до мене, пам’яте моя...” “На колимськім морозі калина” 2 група. Проблемна тема .“Поет і моральний максималізм”. “Не можу я без посмішки Івана” “Невже ти народився, чоловіче...” “Господи, гніву пречистого...” “У цьому полі, синьому, як льон” “Терпи, терпи... ” “Як добре те , що смерті не боюсь я ”

117

“Мені зоря сіяла нині вранці” 3 група. Проблемна тема. “Україна і сенс життя”. “За літописом Самовидця” “Присмеркові сутінки опали” “Ярій душе...” “Крізь сотні сумнівів” Індивідуальні завдання. Висловити враження про вірші “Весняний вечір”, “На Колимі запахло чебрецем”, “Посоловів од співу сад...”, “Тільки тобою білий святиться світ”. Завдання для груп: виразне читання поезій, окремі запитання й завдання. 1 група 118

“Останній лист Довженка” Пояснити

образ

”давно

опазурились

солов’ї,

одзьобились на нашій Україні”. •

Якою постає у вірші Україна?

•

Висловити почуття Довженка.

“О земле втрачена...” •

Написати

міні-твір

–

пейзажний

малюнок

України на основі змісту вірша. •

Яка роль рідного краю в долі поета?

“Не одлюби свою тривогу ранню...” •

Передати настрій ліричного героя.

•

Виписати афористичні рядки. “Сто років, як сконала Січ”

Пояснити вислови : 119

“Та виростають з личаків, Із шаровар, з курної хати, Раби зростають до синів Своєї України-матері.” •

Який настрій вірша?

•

Як зрозуміти образ “Тарасові провісні птиці –

слова шугають над Дніпром”? “Верни до мене, пам’яте моя” •

Створити ланцюжок звукових і зорових

образів, через які поет змальовує рідний край. •

У яких рядках висловлена основна думка? “На Калимськім морозі калина”

•

Твір-мініатюра “Поет і Україна”. 120

2 група. “Не можу я без посмішки Івана” *Коротка довідка про Івана Світличного. Іван

Світличний

–

організатор

національно-

демократичного руху в Україні серед шістдесятників. Народився

літературознавець,

1929 якому

р.

Український була

поет,

інкримінована

антирадянська діяльність, за що був звільнений із роботи та позбавлений змоги друкуватися. Заарештований у 1965 р., потім у 1972, засуджений до 12 років ув’язнення. Внаслідок тяжкого інсульту на засланні в 1981 році став нерухомий і безмовний, проте термін заслання відбув повністю і повернувся важкохворою людиною. Був центром

інтелектуального,

національно

свідомого 121

товариства літераторів, художників у Києві, захисником молодих талановитих митців, порадником багатьох в ув’язненні. Незаперечний авторитет серед однодумців, які називали його “трудівником, світильником, носієм любові”. Василь Стус говорив: “Іван – то моя любов найбільша”. Похований у Києві в 1992 році на Байковому кладовищі. •

Як називає Стус Івана Світличного у своєму

вірші? •

У яких словах підкреслена моральна чистота

друга? •

Пояснити рядки.

Чи людська добрість – тільки добрість, Поки без сил, без мужності, без прав

122

Запомогти, зарадити, вступитись, Стражденного в нещасті прихистить І зважитись боротися, щоб жити, І зважитись померти, аби жить? •

Як ви розумієте образи : “котрийсь із

трутнів”, “три царіє”, “мужі хоробрі”, “вітчизна боягузів і убивць”? “Невже ти народився, чоловіче...” •

Хто є головним героєм поезії?

•

Який антагонізм між ними?

•

Чому автор пише “Я є добро. А ти труха і

тлінь.” •

Що зробило їх в’язнями однієї тюрми? “Господи, гніву пречистого...” 123

•

Твір-мініатюра за змістом вірша “Де не

стоятиму – вистою...” •

Чому поет просить гніву?

•

Чому цей гнів “пречистий”?

•

Чому дякує за коротке життя?

•

Пояснити, як розумієте останні рядки. У цьому полі, синьому, як льон”

•

Пояснити образи: “синє, як льон, поле”, “сто

тіней”, “рідна чужина”, “власна стежина”. •

Яка життєва позиція автора? “Терпи, терпи, терпець тебе шліфує...”

•

Виразне декламування поезії.

•

У чому моральна чистота ліричного героя?

•

Яке пророцтво звучить у вірші? 124

“Мені зоря сіяла нині вранці...” •

Визначити основні думки поезії.

•

Пояснити образ зорі за ланцюжком: зоря –

вістунка шляху – хреста і долі – скалок болю – ніби мати. •

Чи згодні ви з твердженням: життя –

самособоюнаповнення? Висновок

роботи

групи.

чому

моральний

абсолют В.Стуса? *Висока гідність людини. *Незламна сила волі. *Свідомий вибір життєвої лінії. *Свята любов до матері. *Вірність обраним принципам, життєвому шляху.

125

*Чистота помислів і душі. *Непереможна любов до рідної Землі. *Особистість – самотворець. 3 група. “За літописом Самовидця” •

Який епізод з української історії описаний у

вірші? •

Чому вірш має таку назву?

•

Як подано образ матері України?

•

Чому до образу сонця вжито два епітети –

украдене і татарське? •

Яка позиція автора? “Присмеркові сутінки опали”

•

Визначити вступну частину вірша. 126

•

Що

життя

радянського

суспільства

вкладено в слова: “Аж і гра: літають головешки, зуби клацають під ідіотський сміх”? •

Як ви оцінюєте те, що поет не кляне свою

недолю? •

Яка риса його характеру вражає нас?

•

За що платить поет обраненою душею?

•

Якою постає Україна? (Утрачена, ледача,

байдужа, осоружна). •

Який висновок для себе робите ви? “Ярій, душе! Ярій, а не ридай...”

•

Виразне декламування вірша.

•

Чому “ярій душе!” “Крізь сотні сумнівів” 127

•

Про який шлях говорить поет?

•

Який цей шлях?

•

Чому поет – предтеча цього шляху?

•

Що ви розумієте під виразом “добро і правда

віку”? •

Чим поет виділяється із загалу?

Висновок роботи групи. Сенс життя за В.Стусом. Коротке письмове пояснення. *Словникова робота. (Проводиться на початку уроку). Бинда – стрічка, смуга, стьожка, пов’язка. Рахманний – смирний, тихий, спокійної вдачі. Куль-покотьоло – круглий сніп. 128

Палімпсести – старовинний рукопис, звичайно пергаментний, з якого стерто попередній напис і на його місці написано новий. Трунок – напій, п’янкий запах, пахощі, відвар трав, ліки. Трутизна – отрута. Хорали – церковний багатоголосий хоровий спів, хвалебна духовна пісня. Зизий – косий. Зиз – косоокість. Щовб – шпиль гори, прямовисна скеля. Мушля – черепашка, раковина. ІV. Закріплення матеріалу 129

1. Визначити підтеми проблемно-тематичних ліній поезій В.Стуса за трьома напрямами: Поет і рідний край. Поет і моральний максималізм. Україна і Сенс життя. Орієнтовні відповіді: Душа людини перед вічністю. Проблема морального вибору. Розклад

системи

моральних

цінностей

радянському суспільстві. Знищення України в Україні. 2. Дібрати свій епіграф до уроку з поезії Стуса. 3.Вибрати із запропонованих головні 4 тематичні 130

епіцентри поезії, притаманні творчості В.Стуса. Любов, Україна, особистість, творчість, свобода, природа, земля, пам’ять, дух, Бог, вибір. 4. Прокоментувати вислів Ю.Шереха. “Але поезія Стуса – нагадаємо ще раз: не програмована, інтенсивна – не шукає течії і мотивів, найменшого вистачає для того, що є справжнім об’єктом Стусової творчості. Бо для нього теми й мотиви – тільки виходи у внутрішній світ, у Щоденник душі, у невислані листи до інших у власне внутрішнє”. –То чи є в поезії Стуса провідні теми, основні проблеми, чи це, за висновком критика, тільки “щоденник душі”? Обґрунтуйте свою думку. V. Домашнє завдання 131

Напишіть творчу роботу за темою одного з

розглянутих напрямів. Або 2.

Відгук на один із віршів В.Стуса.

Урок 3.

132

Комбінований

урок.

Василь Стус – поет

покоління новаторів Мета: розглянути особливості поетики В. Стуса, збагатити художню мову, вдосконалити вміння розуміти новітню поезію, поглибити знання про індивідуальний стиль поета, стимулювати бажання бути творцем. Обладнання Таблиці “Екзистенціалізм”, ”Сюрреалізм”, опорні картки

теорії

літератури,

репродукція

картини

А.Антонюка “Даждьбог”. Зміст уроку 1.

Мотивація навчальної діяльності.

*Повідомлення учня чи розповідь учителя “Улюблені письменники В. Стуса”. 133

У листі до В. Попелюх В. Стус писав: “Для мене, мабуть, є три поети: Гете (цей-най-най-більший із усіх, але з перекладів ти його не відчуєш), Рільке і Пастернак”. Своїм улюбленим прозаїком називав Альберта Камю, найпоетичнішою і наймудрішою книгою з усіх , які є, – Біблію. Своєму синові він рекомендував читати книги Г. Тютюнника, Ю. Щербака, Р.Андріяшика, знати вірші, поеми, велику прозу І.Франка, драми Лесі Українки. Сам поет був чудовим перекладачем творів іноземних авторів рідною мовою. Він перекладав твори Й.-В.Гете, Ф.Гарсія Лорки, Р.-М.Рільке та інших митців. Особливо багато кропіткої,

але

натхненної

праці

поклав

Василь

Семенович на переклади з німецької мови поезій Р.-М. Рільке. Рільке Райнер Марія (1875-1926)- австрійський поет, 134

видатний представник символістичної та містичнорелігійної лірики, автор перекладу “Слова о полку Ігоревім”, сонетів, автобіографічного роману “Мальте”, поетичної збірки “Часослов”, у якій відбито київські враження; значно вплинув на європейську поезію міжвоєнних років. * Зачитування або переказ уривку зі спогадів М.Хейфеця “В українській літературі тепер більшого нема...” “Саме після голодівки я попросив у Стуса зошит з його “Палімпсестами”. –

Паруйр хвалив твої поезії. Можна почитати?

–

В мене складна мова, Мишко. Ти не зрозумієш.

–

Обіцяю питати кожне незрозуміле слово.

–

Візьми. 135

…Стус не кокетував: з мовою виникли проблеми. Книга, яку він постійно носив при собі в зоні, називалася “Словник поліських говірок”. ...На мою думку, Стус – прокладач у поезії нових шляхів,

творець

нових

гармоній.

Насамперед

він

розширив межі поетичної мови, для відтворення нової поетичної свідомості шукає слів у словесних склепах, комірках національної словотворчості. Ба більше–він, помоєму, робить замах на усталений національний стиль душі ,прагнучи широку, вільну, сформовану безкрайніми степами поетичну душу народу обмежити чіткою, стриманою європейською формою вірша”. *Формулювання завдань уроку. ІІ. Вивчення нового матеріалу

136

* Запис плану до теми. 1.Традиції світової поезії у творчості митця. 2.Екзистенційні ідеї й елементи сюрреалізму. 3.Засоби

поетичного

самовираження

віршах

В.Стуса. 4.Новаторські прийоми у творенні образів. *Слово вчителя. Більшість літературознавців вважає, що у В.Стуса шлях до поезії лежить через пізнання самого себе. При цьому поет ввібрав кращі традиції української й світової літератури. Як зазначає Ю.Шерех, Шевченко для нього був – “як українська мова. Він нею пише, він дихає нею, він кує й перековує її, як йому велить творчий дух.” Але від ритмів до образів, від композиції поетичного 137

твору до звукової інструментарії – в цілому Стус од Шевченка не залежний... Ми спостерігаємо в поезії Стуса літературні впливи Франка, Тичини, Маланюка, Зерова, Рільке, Гете, але він завжди залишається в поезії самим собою. Можна говорити, що з деякими з названих поетів його поєднують категорії екзистенціалізму. *Робота з таблицею. Екзистенціалізм – одне з філософських вчень 20 ст. і постала на його основі літературна течія, представники якої намагаються виявити історичні причини трагічної не-влаштованості людського буття. Найважливішими в його системі є поняття абсурдності світу, самотності, страху, страждання , відчаю, смерті. *Виразне читання вірша “Схились до мушлі спогадів і слухай”. 138

–

Пояснити значення слова “мушля” в загальному

розумінні. –

Що означає символ мушля в цьому вірші?

–

Чи можна погодитись із твердженням, що

мушля – це поезія, а в неволі – єдиний спосіб порятунку й спосіб самовираження. Обґрунтуйте відповідь. –

Чи

наявні

цьому

вірші

елементи

екзистенціалізму? –

У яких ще віршах ви знаходите такі мотиви? *Ознайомлення з картиною А.Антонюка. * Повторення поняття “сюрреалізм”.

Сюрреалізм – (від фр. surrelite – надреальне, надприродне). Визначальні риси: –

Поєднання несподіваних асоціацій; 139

–

Зосередження на інтуїтивному пізнанні світу;

–

Відтворення підсвідомих реакцій, заглиблення в

автоматичне письмо, сновидіння. * Назвати ознаки сюрреалізму у вірші “Цей біль як алкоголь агоній”. Неповторні засоби поетичного самовираження знаходить поет. Серед них і шляхетний звукопис, звукові образи, використання національних поетичних символів, зорові образи, незвичайний оксюморон, шевченківські парафрази, зорові деталі, вільний вірш, гротеск. *Робота з опорними картами з теорії літератури. Оксюморон –свідоме поєднання різко протилежних понять. Парафраза – переказ своїми словами чужих думок, текстів. 140

Гротеск – вид художньої образності, для якого характерними є: 1) фантастична основа; 2) поєднання різко контрастних якостей; 3) заперечення усталених ліричних і художніх норм. Вільний вірш – вірш, що немає строфічної будови, рими, поетичного розміру, а ритм досягається лише наспівною інтонацією. * Спостереження над першим рядком віршів поета, які дають ключ до змістового й емоційного розуміння твору. Учитель пропонує свої приклади, учні наводять вибрані ними рядки. І не розмерз. І не відтерпнув . Ні. Цей шлях – до себе. Усе, мов сон, пробігло– й знебуло. 141

Один лиш час і має совість. Ти хоре, слово. Тяжко хоре ти. Тільки тобою білий святиться світ. * Індивідуальна робота. Пошуково-дослідницькі завдання. а – б. Виписати приклади оксюморону, парафраз. в. Прокоментувати 1 вільний вірш. г. Навести приклади гротеску, розкрити їх ідейне навантаження. ґ. Знайти приклади трикратної синонімії, особливих повторів у віршах. д.

Укласти

невеликий

словничок

авторських

неологізмів. е.

Записати

архаїзми,

які

можна

назвати 142

стусівськими. є. Навести приклади незвичайних метафор. * Короткі виступи учнів з названих питань, запис у робочі зошити словничка новаторської поетики В.Стуса. Орієнтовний запис. Неологізми: сподіванний,

ставітри,

обоюдожалий,

відучора, опонічні,

знебуло, мідяногорла,

зголіле, серцеокий, головіття, заосінній, подаленілі, розпелюстити. Трикратна замело,засніжило;

синонімія:

запорошила,

лях,бусурмен,

бузувір;

безгук,безмір,широчінь; пусто,голо, чорно. Оксюморон: солодка журба, веселий хрест. *Розповідь учителя про герметичність Стусової 143

поезії. ІІІ. Закріплення вивченого *Колективне чи індивідуальне складання плану до теми “Пошук нових форм у зображенні світу в поезії В. Стуса”. Орієнтовний план. 1.Зацікавлення Стуса світовою літературою. 2.Творення незвичайних метафоричних образів. 3.Авторські

неологізми,

використання

старослов’янізмів. 4.Оригінальне використання

ВИСНОВКИ 144

– Чому одна із збірок поезій має назву “Палімпсести”? - Як пояснити назву статті Ю.Шереха про В.Стуса “ Трунок і трутизна”? Запис у зошити. /”Україна – це трунок, що сп’янив поета й робить його одержимим, і це трутизна, що вбиває його тіло й дух і веде до загибелі.” / За стодалями Вітчизна, Перестрашено пташа, То мій трунок і трутизна,” Нею витліла душа. IV.Домашнє завдання. Робота з підручником. Вивчення віршів напам’ять. Література 145

1.УСЕ Універсальний словник-енциклопедія.-Гол. ред. ради чл.–кор. НАНУ М. Попович. –3-тє вид., перероб., доп. –Київ., 2003. 2.Не від любив свою тривогу ранню: Василь Стус– поет і людина: спогади, статті, листи, поезії.–К., 1993. 3.Шевельов Ю. Трунок і трутизна.//Українське слово. Хрестоматія... –Кн.. 3.–К., 1994. 4. Сверстюк Є. Блудні сини України.–К., 1993. 5.Василь Стус. Вечір. Зламана віть. Вибране.– К.,1999. 6.Василь Стус. Феномен доби (сходження на Голгофу слави).–К., 1993. 7.Солод Ю.Д. Українська література–XX (погляд у кінці тисячоліття). Навчальний посібник за програмою 11 146

класу. –К.. 1997. 8.Шевченківські Енциклопедичний

лауреати. довідник

1969-2001: Автор-упорядник

М.Г.Лабінський.–К.:Криниця, 2001. 9.Літературознавчий

словник-довідник

/Р.Т

.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін.–К.: ВЦ Академія,1997.

147