#3(13)ЛЮТИЙ2012
vkontakte.ru/zuzimo
Ґудбай, кафедро міжнародної журналістики Скаржитися на відсутність змін і непомітність реформ в альма-матер стало гарною звичкою студентів загалом й ІЖівців зокрема. Дозволю собі перефразувати народну мудрість: виховуй іронію та вміння критикувати змолоду. Учена рада університету вирішила зробити нам «подарунок» за всіма пунктами: у передостанній день січня ліквідувала кафедру міжнародної журналістики. Натомість запланувала створити кафедру кіно- та телемистецтва. Тепер реформа й помітна, і відчутна, і поіронізувати / покритикувати можна. Отож, почнімо. По-перше, кафедра міжнародної журналістики була чи не найулюбленішою у студентському середовищі. По-друге, для відкриття нового структурного підрозділу інституту матеріально-технічної бази ІЖ більш ніж недостатньо. Згадайте ті ситуації, в яких ви буквально воювали за камеру, студію чи монтажку в 123-й аудиторії. Або відновіть у пам'яті ті моменти, коли доводилося випрошувати проектор, ноутбук, мікрофони для якогось заходу. Сум та й годі. Але облишмо ці критиканські розмірковування й перегорнімо декілька сторінок історії ІЖ. продовження на ст. 2
Іронічний суржикоспівець Олександр Ірванець 4 с. 8 с. Поствалентинівські рефлексії Володимир Литвиненко 10-11 с. про Корею, студентів і квіточки