#6(16)ТРАВЕНЬ2012
issuu.com/zzuzuzu
Чому я не пішов на «Журналістську весну»
Ексклюзивну світлину надіслали редакції мешканці гуртожитку №18 За всі свої роки в Інституті журналістики (а їх скоро сім набереться) в мене не завше виходило відвідати його найголовніше свято. Причини були різними: інколи давалася взнаки типова студентська ледачкуватість, часом на заваді ставала тривіальна зайнятість. Можливо, свою роль відігравало й те, що, напевне, по-справжньому цінувати «Журвесну» починаєш лиш по тому, як твоє теперішнє спалює всі мости з «білим корпусом» і його начинням. Зрештою, у будь-якому разі я до останнього був упевненим, що на свято таки потраплю. Одначе цього
разу ще за день до «Журналістської весни» вперше не мав жодних сумнівів, що на це дійство не піду. До такого принципового рішення довелося вдаватися за першою ранковою цигаркою. Коли за «сніданком» помітив почеплене на гуртожитських дверях оголошення. Здавалося б, ніщо не зможе позначитися на цьогорічному святі так негативно, як це зробило Євро й пов'язані з ним незрозумілі ініціативи наших урядовців. Саме завдяки ним нинішній навчальний рік «кастрували» й усе довелося робити в авральному режимові. Та не так сталося, як гадалося.
«Жужужу» закривають? Не дочекаєтесь!
5с.
Звичайно, побачене тої ранньої години мене розізлило. І річ навіть не в тім, що зроблене воно недолуго. На жаль, до подібного в нашому виші вже мимохіть звикли. Попри те, що готуємо фахівців видавничої справи. Безумовно, «шедевр» не витримує жодної критики: чого вартий оцей «наскельний живопис» маркером? А ті сміховинні 65 лайків, що ні в якому разі не відпадають масштабові заходу? Й тільки добряче помізкувавши, можна пов'язати означене число з віком інституту. Зважте, в оце творіння вкладають інститутські кошти. продовження на сторінці 2
10 с.
Видавничий фестиваль під книжковою оправою