#5ВЕРЕСЕНЬ2011
vkontakte.ru/zuzimo
Міфи Білого Будинку на Мельникова Усі ми були першокурсниками – зляканими, наївними. Згодом колись незнайомі коридори й аудиторії ставали для нас домом, а люди – рідними. Цей випуск редакція «Жужужу» хоче присвятити не лише аборигенам ІЖ, а й першокурсникам, щоб допомогти їм швидше ввійти у звичне для нашого Інституту русло. Ми вирішили, що непогано було б розпочати з міфів, якими живуть майбутні (часом і нинішні) студенти нашого вишу. Отже…
міф 1
міф 2
міф 3
«Я прийшов сюди вчитися!» Боюсь, що вже після цього пункту мене звинуватять у дезінформації та перестануть читати статтю далі, але… Інститут журналістики – це місце, де розпочинається нове життя. Перший місяць про навчання думати і не доводиться. Усі зусилля підуть на «вливання» у новий колектив і адаптацію до незвичних умов. Тому не поспішайте набирати книжок у бібліотеці й одягати паранджу на майбутні чотири роки. Інститут журналістики – не лише навчальний заклад, це – школа життя, перші сходинки до самостійності. Ми знаємо, що все це звучить доволі пафосно, але доведеться повірити нам на слово.
«Тут мене навчать писати» Журналістика – це не набір правил, зазубривши які ви станете професіоналом. У цій сфері успіху досягають лише шляхом практичних навичок. Адже неможливо навчити людину писати, якщо вона не має хисту до цього (чи особливого бажання – у кого як). Звісно, теоретична база від викладачів допоможе вам у майбутньому. Проте ідеальний варіант для людини, яка всерйоз хоче присвятити життя журналістиці та не планує ставати науковцем, – знайти підробіток за спеціальністю. Бюджетникам не радимо надто «забивати» на ІЖ вже на перших курсах – все ж 700 гривень стипендії зайвими ніколи не бувають.
«Тут нічому не вчать» Якщо попередні два міфи стосувалися абітурієнтів, то це упередження винятково студентське. Дивно чути, що в найкращому виші країни нічому не вчать. Такі заяви роблять студенти, які жили міфом № 1 і № 2. Вони очікували від ІЖ чогось більшого, ніж Інститут насправді може дати. Варто одразу зрозуміти ось що. По-перше, тут ніхто нікому нічого не винен – вас силоміць не примушували сюди вступати. Подруге, Інститут не може перевершити ту картину, яка відбувається у нашій країні, він – як дзеркало нашого суспільства. По-третє, тут вчать всьому: і спеціалізації, і життю – треба лише знайти потрібних людей і намагатися перейняти в них усе найкраще.
5 с.
13 фактів про Інститут ЖУрналістики
Як студенту вчитися без нету
12 с.