ЗЕЛЕНИЙ КУРС

Розраховуючи на розвиток і якісну трансформацію української промисловості, Україна заявила про наміри бути частиною амбітного плану з нової кліматичної політики ЄС — програми European Green Deаl. На саміті «Україна — ЄС», що пройшов наприкінці 2020 року, було підписано угоду «Кліматичний пакет для стабільної економіки в Україні» з метою фінансування проєктів з переходу до чистої та кліматично нейтральної економіки. Угода з ЄС лягла в основу українського зеленого курсу як державної стратегії.

Попри те, що European Green Deаl передбачає скорочення викидів у країнах ЄС уже 2030 року і повну карбонову нейтральність з 2050 року, українське експертне середовище розходиться в оцінках щодо наслідків участі в цій угоді.

Очевидно, що впровадження з боку ЄС вуглецевого податку, заплановане не пізніше 1 січня 2023 року, ударить по промисловості всіх країн-партнерів Європейського Союзу загалом і України зокрема. На реалізацію нової угоди, винятково для виробників країн Євросоюзу, передбачено виділення понад трильйону євро до 2050 року. Такі кроки по факту стануть протекціоністським заходом у підтримці європейської промисловості та стимулом для захисту внутрішнього ринку ЄС.

Україна ж може розраховувати лише на допомогу в адаптації законодавства та позики фінансових інституцій. Фактично вітчизняні виробники будуть поставлені в неконкурентні умови та позбавлені тих європейських фінансових можливостей, що нададуться підприємствам зони ЄС.

Передусім під загрозою опиняться українські ресурсомісткі експортоорієнтовані промислові підприємства та енергетична галузь, у виробничих ланцюгах яких генеруються значні викиди. Зростають ризики втрати великої частини промислового потенціалу та експортних ринків через накладання додаткових кліматичних зобов’язань у рамках інтеграції з European Green Deаl.

На цьому фоні питання впровадження ефективної політики з підтримки вітчизняної промисловості має стати крамольним уже сьогодні!

Юрій Рябчун