новини і оголошення
№19(732)9 травня 2019 року Микола Володимирович вдячний за турботу і передає вітання Герою України Леоніду Яковишину
Зустрівся з президентом Володимиром Зеленським… у супермаркеті с.2
с.7 Ветеран АТО налагоджує органічний ягідний бізнес
«Земля і воля» традиційно вітає ветеранів.
По 2000 гривень – кожному! Вже стало доброю традицією для керівництва ТОВ «Земля і воля» вітати ветеранів Другої світової війни, які проживають в Бобровицькому районі, з Днем Перемоги. Цей рік не став винятком. Напередодні 9 травня працівники товариства за дорученням Героя України Леоніда Яковишина обійшли 29 домівок учасників бойових дій та інвалідів війни і вручили їм по дві тисячі гривень, квіти та листівку зі словами подяки.
інтереси. Але війна – це не тільки подвиги й ордени. Війна «відзначила» визволителя ще й пораненням, та найголовніше – з того пекла він вийшов живим. Пройшли роки, загоїлися рани, та не в душі... Часто сивочолий фронтовик згадує своїх побратимів, товаришів, які не повернулися. Серед них були й односільчани... Повернувшись на малу батьківщину, Микола Володимирович майже все життя працював завідувачем ферми. Разом з дружиною виховали двох доньок, викохали внуків. Нині дідусь вже й правнуків має. «Доживаю сам, але, на щастя, при здоровому глузді, – посміхається фронтовик. – Ще ось курочок з десяток бігає, собака, кіт... Так веселіше. Донька одна в Києві, інша – у Басані. Навідуються... Із сусідами спілкуюся. Живемо помаленьку». Ветеран щиро дякує Герою України Лео-
На превеликий жаль, ветеранів, які пройшли крізь пекло війни, щороку стає все менше. Цього року їх лишилося всього 29... 29 героїв, які мужньо перенесли нечувані страждання, які власною кров’ю вибороли можливість для наступних поколінь жити, народжувати і виховувати дітей. Хтось із них вже прикутий до ліжка, дехто – ледь пересувається... Проте, дякувати Господу, є й такі, що тупотять по двору і навіть дрібне господарство тримають. Але всім їм так не вистачає доброго, лагідного слова. Микола Володимирович Лопата із села Красне у свої 93 роки добре пам’ятає ті роки своєї юності, які в нього безжально відібрала війна. Призвали його у 1944му році, а додому повернувся лише 1952-го. Був у сержантському складі на останніх полігонах «холодної війни». Привітання для Софії Мартиненко Захищав національні
ніду Яковишину за грошову допомогу і традиційно передає вітання. Життєвий шлях наступного нашого героя гідний роману чи кінофільму. Адже учаснику бойових дій Григорію Свиридову та його ровесникам випало жити і не зламатися у непростий час, можна сказати, на зламі часів, навіть епох, де вони були головними дійовими особами. Читачі газети «Чернігівщина» вже знайомі з Григорієм Йосиповичем. Це людина з великої літери, яка пройшла фронтовими стежками починаючи з 1941-го по 1945-й. Не раз мужній воїн опинявся на межі життя і смерті. Проте ніколи не здавався: ні на війні, ні у житті. Перемогу наш герой зустрічав у чехословацькому місті Чеське Будейовіце.
Слова подяки Григорію Свиридову висловлює Іван Захарченко
с.6