НАШІ ЦІННОСТІ: ЯКІСТЬ. ЗРОСТАННЯ. ПРОФЕСІОНАЛІЗМ. ЗАЛУЧЕНІСТЬ. ІННОВАЦІЙНІСТЬ.
ПАПЕРІ У Г М
ВАНО НА П КО
НАДР ЕТУ У З А
ЕКОШКОЛА
ЕКОЛОГІЧНІ ІНІЦІАТИВИ
сторінка 3
сторінка 5
Проект, започаткований «Фармак», масштабує свою діяльність
Фармаківці – активні учасники щорічних акцій «Зелений офіс», «Чисте місто» та «Зелене місто»
ЕРОБЛЕНО ЕР
ЧЕРВЕНЬ
life
2020
ЕКОЛОГІЯ
Збільшення виробництва і зменшення впливу на оточуюче середовище - екологічна стратегія «Фармак» Наразі «Фармак», як і будь-яке інше фармацевтичне підприємство, не може повністю припинити вплив на довкілля. Проте мінімізація можливих негативних наслідків – невід’ємна складова соціально відповідального бізнесу. МЕТА: МІНІМІЗУВАТИ ВПЛИВ
Досягнення балансу між задоволенням потреб суспільства в якісних ефективних ліках сьогодні та збереженням екосистеми для майбутніх поколінь – саме так працюють у Компанії. Спеціалісти «Фармак» ретельно вивчають вплив виробництва на навколишнє середовище й беруть під контроль, аби досягти найменших значень показників забруднення повітря, стічних вод та скорочення обсягів відходів. Перший крок у цьому напрямі було здійснено ще 2002 року, коли відбувся зовнішній аудит. За його результатами, «Фармак» одним з перших українських підприємств розробив і запровадив Систему охорони навколишнього середовища, згідно з
міжнародним стандартом ISO 14001. У 2005 році Система вперше була сертифікована, а у 2017-му пройшла ресертифікацію відповідно до оновленого міжнародного стандарту ISO 14001 від 2015. Фахівці Компанії щороку розробляють екологічні цілі та екологічну програму, в якій для підрозділів визначені завдання та заходи зі зниження викидів у повітря забруднюючих речовин, зменшення кількості відходів та рівня забруднення стічних вод. Регулярні зовнішні та внутрішні аудити допомагають тримати поточну ситуацію під контролем. Також працівники регулярно проходять навчання принципів правильного поводження з відходами, аби не допускати порушень встановлених норм.
БЕЗПЕЧНЕ ВИРОБНИЦТВО
«ФАРМАК» ЗАСТОСОВУЄ НОВІТНІ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ВІД ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН, КЕРУЮЧИСЬ СИСТЕМОЮ УПРАВЛІННЯ НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ.
Департамент з виробництва АФІ, розташований у м. Шостка, спеціалізується на виготовленні активних фармацевтичних інгредієнтів, що є головною діючою речовиною лікарських засобів. Основа виробництва – органічний синтез. У цьому процесі використовуються хімічні речовини та їхні сполуки; деякі з них належать до класу високонебезпечних, тож є потенційно шкідливими для довкілля. Тому «Фармак» застосовує новітні системи захисту довкілля від шкідливого впливу хімічних речовин, керуючись Системою управління навколишнім середовищем (СУНС), що регулює діяльність підприємства стосовно охорони атмосферного повітря, водних ресурсів та надр, утилізації відходів, ресурсо- та енергозбереження.
ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ З «ФАРМАК»: ІРИНА КОЛОС ПРО СВІЙ ШЛЯХ У КОМПАНІЇ
УСПІШНИЙ ДОСВІД КРАЇН У СОРТУВАННІ ТА УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА ПОВОЄННІ РОКИ В ІСТОРІЇ «ФАРМАК»
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
ЧИСТЕ ПОВІТРЯ
Завдяки сучасним системам фільтрації від провідних європейських виробників MVB, що встановлені на виробничих потужностях «Фармак» у Києві та в Шостці, вдається очищувати повітря на 90–99 %. Спеціалісти санітарно-промислової лабораторії постійно контролюють рівень викидів забруднюючих речовин, які потрапляють в атмосферу внаслідок діяльності підприємства, і стежать, щоб ці показники не перевищували допустимі норми.
ЕКОРЕКОНСТРУКЦІЯ КОТЕЛЬНІ
Зменшення кількості шкідливих викидів у повітря вдалося досягти також завдяки модернізації котельні «Фармак». У 2015–2018 рр. її було реконструйовано й обладнано найсучаснішими димогар-
У фокусі
Завод «Фармак»
речовини, знищують на спеціальному обладнанні шляхом процесу піроліз. Піроліз – знешкодження за високих температур (1000–1200˚С). Водні розчини лікарських засобів, що утворюються на стадії виробництва, обробляють, здійснюють розведення водою в 10-20 разів і зливають у систему виробничої каналізації. На замовлення «Фармак» Інститут превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені Л.І. Медведя розробляє чіткі рекомендації застосування способу знешкодження рідких технологічних відходів, які утворюються під час виробництва. Тож Компанія постійно співпрацює з фахівцями Інституту при впровадженні нових лікарських засобів. «Фармак» утилізує й переробляє відходи за всіма нормами та систематично зменшує їх кількість. Це відбувається завдяки нормуванню, інвентаризації виробничих відходів, обліку їх утворення в кожному виробничому підрозділі. На території підприємства встановлені прес-контейнери: вторинну сировину з них забирають лише тоді, коли вони максимально заповнені. Це допомагає ефективніше використовувати транспорт, не витрачаючи зайвого палива та знижуючи кількість вихлопних газів.
За останні 5 років «Фармак» інвестував понад 55 млн грн у реалізацію проектів із захисту довкілля: реконструкція котельні, модернізація очисних споруд у Києві та Шостці, програма енергозбереження.
М. КИЇВ
М. ШОСТКА 1,91 1,62
1,47
Від загального обсягу викидів забруднюючих речовин – викиди від котельні становлять 99%.
2016 р. – 0,0008
2018 р. – 0,00004
2018 р. – 0,0005
ВОДОСПОЖИВАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ, ТИС. КУБ. М (М. ШОСТКА)
2017 р. – 0,0006
2019 р. – 0,00045
2016
2016 р. – 0,0012
2016 р. – 0,029
2018 р. – 0,00028
2018 р. – 0,006
036 2019 р. – 0,036
2019 р. –
0,00027
27,9
2017 р. – 0,009
2019 р. – 0,006 Водоспоживання
ВІДХОДИ, Т/РІК
УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ/ WASTE RECYCLING
Водовідведення
ЗА 2019 РІК БУЛО ЗІБРАНО ТА ПЕРЕДАНО НА УТИЛІЗАЦІЮ:
2943,98
2341,952 2023,762
2336,339
159,3 т
166,5
19 20
123,8
20 1
7 20 1
16 20
108,6
8
металобрухту
51,5
2
323,7 т полімерних відходів та пластику
ХСК, т/рік
ВІДХОДИ, 2019 РІК М. КИЇВ
3401,954
4,2
2018 р. – 0,
1,5
2017 р. – 0,0004
2019
4,6
2016 р. – 0,177
2017 2018
3,1
М. ШОСТКА
29,4
2019 р. – 0,000036
2017 р. – 0,057
ХСК, т/рік
34,9
2017 р. – 0,00004
2019 р. – 0,0042
2019
27,6
2017 р. – 0,0047
2015 р. – 0,001
2016 р. - 0,00005
34,7
2015 р.- 0,00007
2018 р. – 0,0046
2017 2018
ГАЗ
40,6
М. КИЇВ
2015 р. – 0,008
2016 р. – 0,006
Водовідведення
37,7
ВОДА
Водоспоживання
37,8
ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ
2016
49,5 54,4 49,9 57,5 52,73
9 20 1
18
7
20
20 1
20 1
6
19 20
20
18
17 20
16 20
20
15
1,27
2015 185,6 203,8 211,1 223,7 232,8
22,8
21,8
20,1
ВОДОСПОЖИВАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ, ТИС. КУБ. М (М. КИЇВ)
25,1
222,4 244,7 255,8 268,4 279,3
25,2
Природні ресурси мають тенденцію вичерпуватися, протягом останнього сторіччя було використано більшу частину корисних копалин, які тисячоліттями накопичувалися в надрах Землі. Світом дедалі активніше шириться ідея пошуків альтернативних джерел енергії та розробки ефективних методів енергозбереження. «Фармак» застосовує сучасні технології, які дозволяють ощадливо використовувати природні ресурси. Потужність та обсяги виробництва чимдалі збільшуються, але водночас вдається скорочувати використання природних ресурсів: наприклад, об’єм газу скоротили з 5,1 у 2013 р. до 3,5 млн кубометрів на рік у 2019 р. Цього вдалося досягти завдяки впровадженню енергоефективних рішень: приміром, технологічну воду підігрівають за допомогою енергії конденсату, люмінесцентні лампи замінили на світлодіодні, температурний режим систем обігріву постійно автоматично регулюється. Зроблено перші кроки й у використанні альтернативних джерел енергії: на корпоративній базі відпочинку «Смуглянка» встановили сонячні колектори, які забезпечуватимуть їдальню гарячою водою. Наразі розглядається можливість встановити сонячні батареї на даху інженерного корпусу – вони зможуть виробляти до 50 тис. кВт/год. електроенергії за рік, при цьому знизити викиди СО2 на 21 тонну за рік. Крім того, фармаківці розглядають ідею, запропоновану науковцями КПІ щодо створення сховища льоду, яке дозволить використовувати енергію холоду при роботі системи вентиляції на підприємстві.
ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ
ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРУ, Т/РІК
5
Будь-яке виробництво товарів широкого вжитку, без яких наразі не може обійтися жодна родина, так чи інакше впливає на довкілля. І підприємства фармакологічної галузі – не виняток. Питання лише в тому, наскільки таке виробництво є соціально відповідальним, яких зусиль докладає, щоб мінімізувати свій вплив на навколишнє середовище та досягнути балансу між задоволенням потреб суспільства сьогодні й захистом інтересів наступних поколінь, а отже – збереженням чистого довкілля. «Фармак» – фармацевтичне підприємство, яке виготовляє якісні й доступні ліки для України та ще понад 20 країн світу. Та, разом з цим, наша Компанія строго дотримується чіткої стратегії зменшення свого впливу на природу. І ми по праву можемо пишатися тим, яких успіхів нам вдалося досягнути. Розроблена, впроваджена і сертифікована Система управління навколишнім середовищем, згідно з вимогами ДСТУ ISO 14 001: 2015. На виробництві у Шостці, де відбувається синтез активних речовин, встановлені сучасні системи очищення води та повітря. Реконструювали котельню, обладнавши її сучасними паровими котлами, що дає змогу додатково економити електроенергію та природний газ, а також зменшити викиди СО2. Питання екології – першочергове для нас: розширюючи виробництво, ми намагаємося звести до мінімуму його вплив на навколишнє середовище. Крім того, «Фармак» реалізує чимало своїх ініціатив, спрямованих на вирішення проблем із довкіллям у майбутньому. Передусім це формування екологічної свідомості у молоді. Наш проект «Екошкола», який уже три роки працює для школярів 8–11 класів, увійшов до топ-десятки соціальних проектів України. Всі учасники мають змогу створити повноцінний екопроект для своєї школи. Кращі з них – втілюються у життя завдяки міні-грантам від «Фармак». Наразі навчання в «Екошколі» стало ще доступнішим, адже ми запустили її в онлайн-режимі, а восени плануємо провести Перший Всеукраїнський екологічний фестиваль. Також співробітники Компанії – постійні учасники започаткованих «Фармак» щорічних проектів «Зелене місто», «Чисте місто» та «Зелений офіс», спрямованих на популяризацію бережливого ставлення до природи та екосистеми свого міста.
Одним із факторів впливу на навколишнє середовище є промислові відходи «Фармак», які умовно поділяються на 4 основні категорії: n побутові та будівельні відходи; n відходи, що підлягають переробці (макулатура, пластик, склотара, деревина, гума); n фармацевтичні відходи, що підлягають знищенню (містять небезпечні хімічні речовини); n рідкі технологічні відходи. Компанією розроблено Порядок поводження з відходами, який чітко регламентує процеси сортування, маркування, зберігання та розміщення відходів залежно від їх типів. Спочатку всі відходи проходять ретельне сортування: будівельні відправляють на полігон для захоронення, значну частину побутових – на ПП «Обухівміськвторресурси», де відбувається їх сортування та подальша передача на утилізацію. Роздільно зібрані відходи поліетилену, деревини й макулатури передаються на «Обухівміськвторресурси» для переробки як вторсировина. Відходи, що містять хімічні
20 1
Досягнути гармонії з навколишнім середовищем
ЗМЕНШЕННЯ ВІДХОДІВ
М. КИЇВ
керівник департаменту корпоративних комунікацій та сталого розвитку
n усереднення, накопичення та нейтралізація; n механічне очищення; n біологічне очищення; n ультрафільтрація. Процес модернізації очисних споруд відбувається також на виробництві у Києві. Спеціалісти Компанії постійно відстежують усі показники, а в разі виявлення відхилень – одразу застосовують необхідні заходи.
М. ШОСТКА
ОЛЕНА ЗУБАРЄВА,
ЗБЕРЕЖЕМО ПЛАНЕТУ
ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРУ
Уже багато років «Фармак» демонструє неабиякі успіхи в питанні очищення стічних вод: рівень їх забруднення значно нижчий, ніж дозволено нормативними документами. Високих результатів вдалося досягти, зокрема, завдяки інноваційним рішенням: у Шостці встановлена сучасна лінія очищення від словацької компанії AQUAFLOT. Виробничі стічні води проходять кілька етапів очищення:
У 2019 році
СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГОНОСІЇВ НА ГРН ВИПУЩЕНОЇ ПРОДУКЦІЇ
ЧИСТА ВОДА
Крім того, на підприємстві розумно використовується поліетилен. Протягом року роботи на дільницях bottlepack утворюється приблизно 260–270 тонн відходів цього матеріалу – його передають спеціалізованій організації, яка переробляє його на кришки для флаконів.
підприємству вдалося суттєво знизити споживання електроенергії (на 9,69%) та газу (на 22,74%) на кожну гривню випущеної продукції, порівняно з 2018 роком.
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ
ними котлами світового лідера – фірми Viessmann з високим рівнем автоматизації та з простою конструкцією. Встановлено також економайзери та утилізатори тепла. А пальники від компанії Weishaupt дають змогу контролювати вміст оксигену в димових газах. Це допомагає автоматично регулювати необхідну кількість кисню для спалювання газу і мінімізувати викиди в атмосферу оксиду вуглецю. Кількість оксиду вуглецю фахівці постійно вимірюють спеціальними електронними приладами. Працівники котельні готують щоквартальні звіти про кількість використаного палива та викидів, а кожні три роки відбуваються комплексні перевірки.
280,9 т макулатури
61% 37% 2%
захоронення
утилізація
знищення
М. ШОСТКА
41% 4% 55%
захоронення
утилізація
знищення
На часі
«ЕКОШКОЛА»: ЩЕ БІЛЬШЕ ЦІКАВИХ ІДЕЙ
ТЕТЯНА ВАСИЛЕНКО, координатор проекту (гімназія, м. Шостка)
Започаткована АТ «Фармак» «Екошкола» масштабує свою діяльність та залучає дедалі більше учасників і партнерів. Восени 2019-го проект вийшов на новий рівень – онлайн-навчання, а вже цього року до нього приєдналася Мала академія наук. Учасники проекту «Екошкола»
ЗГУРТУВАТИ АКТИВНУ МОЛОДЬ
Більш як два роки «Екошкола» об’єднує тих, хто поділяє прагнення «Фармак» до створення екологічного активу молодіжної спільноти, популяризації екосвідомого способу життя й підвищення культури ресурсо- та енергозбереження. Компанія поставила собі за мету зробити нинішнє покоління більш освіченим у питаннях екології, допомогти молоді зрозуміти актуальні проблеми сьогодення та необхідність кроків, які має зробити кожен, щоб уникнути екологічної катастрофи. У співпраці з ГО «Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» «Фармак» організував та провів навчальний курс для майже 200 дітей зі шкіл Шостки та Києва, а також розробив навчальний посібник «Екошкола», який схвалений Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх закладах.
ЗА ІНІЦІАТИВИ КОМПАНІЇ СТВОРЕНО ОСВІТНЮ ONLINE-ПЛАТФОРМУ «ЕКОШКОЛА», А ВЖЕ ВОСЕНИ ВІДБУДЕТЬСЯ ПЕРШИЙ ЕКОФЕСТИВАЛЬ.
НОВИЙ ФОРМАТ НАВЧАННЯ
Відтоді як проект стартував, акцент робили на тому, аби подавати актуальну інформацію, застосовуючи інтерак-
Ліцей-інтернат, м. Шостка
Школа № 8, м. Шостка
тивні методи навчання з моделюванням життєвих ситуацій. Викладачі пропонували провести дослідницьку діяльність впливу власного стилю життя на довкілля. Та найважливішим завданням було навчити школярів реалізовувати власні проекти із захисту навколишнього середовища та започатковувати екологічні ініціативи у своєму місті. За кілька місяців учні опановували цікаву програму, що складається з чотирьох тематичних блоків: «Я і Природа», «Природа і Я», «Я і Енергія», «Проектний менеджмент». Вони здобували важливі знання про екологічні проблеми та глобальні виклики ХХІ ст.: вирубування лісів, зменшення запасів питної води, перенаселення та розподіл благ, поводження з відходами, енергозбереження тощо. Учні не лише опановували теорію, а й розробляли власні проекти, кращі з яких профінансовані «Фармак» та реалізовані у школах команд-переможців.
МИ ОНЛАЙН
Успішний старт проекту «Екошкола» дав змогу транслювати його в різні частини України, залучаючи драйверів екологічно-просвітницького руху, а також застосовувати сучасні інтернет-технології, аби якнайбільше школярів мали змогу долучитися до екологічних ініціатив. За ініціативи Компанії створено освітню onlineплатформу «Екошкола». Учні зможуть ознайомитися з лекціями, скласти контрольні тести та надіслати домашні завдання. Також будуть організовані цікаві вебінари за участю найкращих вітчизняних експертів у галузі екології. Наразі майже 1000 школярів уже зареєструвалися на онлайн-курси, аби дистанційно здобувати екознання.
ТЕТЯНА ЛІСУНОВА, Гімназія, м. Шостка
Діти з нетерпінням чекають на продовження навчання в «Екошколі», бо попереду найцікавіше – створення власних проектів. Долучитися до четвертого етапу учасники зможуть одразу після завершення карантину. А вже восени відбудеться перший Екофестиваль, де команди шкіл-учасниць презентуватимуть комісії свої найкращі проекти. Для всіх екошколярів організатори готують подарунки та сертифікати, а переможці отримають міні-гранти від «Фармак» для реалізації своїх екоідей.
ЗНИЩЕННЯ ЛІСОВОГО ПОКРИВУ
ПЕРЕНАСЕЛЕННЯ ТА РОЗПОДІЛ БЛАГ
1977 рік – поява пакетів у супермаркетах.
Вирубка лісів: сільське господарство; До 2025 р. понад 2,8 млрд людей у 48 країнах світу відчують нестачу води. До 2050 – 7 млрд людей. Найбільш залежні від імпорту води країни: 87% – Кувейт; 87% – Мальта; 82% – Нідерланди; 80% – Бахрейн; 80% – Бельгія. Найбільш поновлювані запаси води 8,233 м3/рік – Бразилія; 4,597 м3/рік – Росія; 3,069 м3/рік – США; 2,896 м3/рік – Китай; 2,835 м3/рік – Індонезія.
лісозаготівлі; випас худоби. Ліс площею як футбольне поле вирубується кожні 2 сек.
Це 30 футбольних полів за 1 хвилину.
Приблизно 28 тис. видів рослин та тварин зникнуть у наступні 25 років через вирубку лісів. За даними Інституту світових ресурсів, 80%
природних лісів уже знищено.
Спалювання, лісозаготівля та деградація лісів відповідальні за
20% світових викидів парникових газів.
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ 5 трлн пакетів виробляється на рік.
На початку ХХІ століття населення Землі перевищило 7 млрд людей. За наступні 50 років прогнозується стрибок до 10-11 млрд. 2,8% населення планети сконцентровано у 10 містах. Найбільші з них: Токіо – 32,5 млн Сеул – 20,6 млн Мехіко – 20,5 млн Нью-Йорк – 19,8 млн Мумбаї – 19,2 млн Країни з найбільшим населенням у світі: Китай – 1,4 млрд Індія – 1,3 млрд США – 300 млн
координатор проекту (ліцей-інтернат, м. Шостка)
У 2019 році наша команда вперше взяла участь у «Екошколі» зі своїм проектом «Крапля за краплею – витікає річка». Діти обрали дуже актуальну для нас тему – збереження води. Завдяки гранту встановили спеціальні аератори на крани, які допомагають економити воду під час миття рук. Також встановили контейнери для сортування сміття. Спочатку діти без особливого ентузіазму поставилися до такої ідеї, та згодом зацікавилися. І тепер активно сортують відходи та пропонують нові екологічні ініціативи. Проект дуже позитивно вплинув на наших ліцеїстів.
ОКСАНА ШКОЛОБЕРДА,
координатор проекту (ліцей, м. Шостка)
Ліцей, м. Шостка
СТАН ЕКОЛОГІЇ У СВІТІ: ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ПРОБЛЕМИ ХХІ СТОЛІТТЯ ДОСТУП ДО ПИТНОЇ ВОДИ
Наші учні двічі брали участь у проекті. 2018 року вони увійшли в трійку фіналістів за темою «Фільтри для питної води». У результаті – в ліцеї облаштували зону чистої води з питними фонтанами. А в 2019-му наша команда перемогла з проектом «Друге життя органічних відходів». Тепер залишки від яблук, шкурки бананів та інша органіка переробляється спеціальними черв’яками. Надалі плануємо переробку скошеної трави, обрізаних гілок, а отриманою сумішшю будемо підживлювати клумби й вазони. «Екошкола» – це новий досвід, який змінив свідомість наших дітей, їхнє ставлення до навколишнього середовища. А ще додав упевненості у власних силах.
ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ТА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Учасники проекту «Екошкола» від нашого ліцею працювали над проектом створення біогумусу з опалого листя. У підсумку – за сприяння АТ «Фармак» придбали компостери, встановили їх на пришкільній ділянці, придбали спеціальних черв’яків. Тепер опале листя перероблятиметься, а утвореним добривом підживлятимуть рослини. Переконана, що такий досвід для дітей є дуже позитивним, адже щоб переконати людину щось робити, треба змінити її свідомість.
160 тис. пакетів використовується у світі щосекунди. У середньому одна сім’я використовує
15 шт. пакетів за один похід до супермаркету. 1-3% пакетів піддаються вторинній переробці в усьому світі.
Пластик є штучно синтезованою сполукою,
період розпаду якої триває до 1000 років.
Велика Тихоокеанська сміттєва пляма – величезне скупчення сміття, у т. ч. і поліетиленових пакетів, яка займає (за різними оцінками) від 700 тис. до 1,5 млн км2,
тобто як мінімум на 20% перевищує площу України. Ймовірно у цій плямі знаходиться близько 1000 млн т сміття.
Землі, які використовуються для сільського господарства: 1700 рік – 7% 2000 рік – 40%
70% лісів Амазонки в Латинській Америці перетворено на поля для випасу худоби. 33% світового обсягу продовольства втрачається або викидається у сміття. У тому числі: у Північній Америці – 27% зернових; у Латинській Америці –
8% молочної продукції; у Європі – 11% м’яса.
Джерело: Навчально-методичний посібник «Екошкола», Київ, 2018 р.
3
ІРИНА СІРИК, координатор проекту (школа № 8, м. Шостка):
Наші учні вже два роки поспіль долучаються до «Екошколи». Одна з наших ініціатив – заміна ламп освітлення на LED-світильники, а також звичайних лампочок на LED. Реалізація цього проекту сприяє економії електроенергії у школі. Дітям дуже сподобалося навчання в «Екошколі»: цікаві тренінги та професійна команда надихнули школярів до активної роботи – вони самостійно здійснювали розрахунки, створювали відеоролики та презентації.
Погляд
ЛЗ «ФАРМАК»: ПРИЦІЛЬНА ДІЯ Однією зі стратегічних цілей «Фармак» є міцне здоров’я населення не лише України, а й світу, адже наша продукція експортується у більш ніж 20 країн. Із року в рік Компанія розширює свій продуктовий портфель та виробляє ті лікарські препарати, в яких є найбільша потреба. Тож знайомимося з новими лікарськими засобами.
ЮЛІЯ РОМАНЮК, консультант з маркетингу відділу маркетингу безрецептурних препаратів
«ЛАКТІАЛЄ»: СТІЙКІСТЬ ДО АЛЕРГЕНІВ
Уже понад 20 років «Лактіалє» є надійним захисником шлунково-кишкового тракту, зокрема після антибіотикотерапії чи під час мандрівок. Завдяки чудовому складу пробіотиків ці ліки сприяють покращенню загального
ДМИТРО БУНЯЄВ, продакт-менеджер відділу маркетингу рецептурних препаратів №2
«ФРІВЕЙ»: ДИХАЙ ВІЛЬНО
У 2019 році продуктовий портфель «Фармак» поповнив розчин для небулайзерної терапії «Фрівей». Лікарський засіб звільнює дихальні шляхи від бронхоспазму (звідси й назва ліків), є ефективним та безпечним для лікування пацієнтів будь-якого віку з різним ступенем тяжкості захворювань.
ПРИНЦИП ДІЇ
«Фрівей» розслаблює гладку мускулатуру бронхів та зменшує секрецію підслизових залоз, сприяє розширенню просвіту переважно середніх та крупних бронхів. Це ефективний бронхорозширювальний засіб для підтримувальної терапії бронхоспазму, при хронічних обструктивних захворюваннях легень (ХОЗЛ), серед яких хронічний бронхіт та емфізема легень, при бронхіальній астмі, бронхолегеневій дисплазії (БЛД) та у лікуванні бронхоспазму, обумовленого ГРВІ. «Фрівей» – це єдиний іпратропію бромід на ринку України. Переваги лікарського засобу: n Вільно досягає найвіддаленіших дрібних бронхів, впливає на більшу поверхню дихальних шляхів завдяки способу доставки діючої речовини. n Має швидкий терапевтичний ефект – починає діяти за 15 хвилин від початку інгаляції.
ОЛЬГА ВЕРЕЩАКА, консультант з маркетингу госпітальних препаратів
«ЛАРНАМІН»: ЕФЕКТИВНА ДЕТОКСИКАЦІЯ
Ідея випуску лікарського засобу «Ларнамін» у формі саше виникла у 2010 році, а перші партії потрапили на ринок 2015-го. За цей час відбулися дослідження, а номенклатурна комісія «Фармак» обрала назву лікарському препарату.
КОМПЛЕКСНА ДОПОМОГА
«Ларнамін» випускається у двох формах – розчин і саше. Така комбінація
стану та зміцненню імунної системи. Ця головна ознака дієтичної добавки вигідно вирізняє «Лактіалє» серед інших пробіотиків.
тільки одну бактерію – Lactobacillus rhamnosus GG. Це найбільш безпечна бактерія для малюків із народження. А вже наприкінці 2019 року «Фармак» випустив ще дві новинки: n «Лактіалє Мульті» – містить 14 штамів пробіотичних мікроорганізмів. Такої кількості унікальних бактерій не мають жодні інші пробіотики на українському ринку. n «Лактіалє Уро» – допомагає підтримувати здоров’я сечовивідної
ІНДИВІДУАЛЬНО ДЛЯ КОЖНОГО
У портфелі «Фармак» є шість форм дієтичної добавки. Три з них це «Лактіалє» – синбіотик, що містить пробіотик (7 штамів пробіотичних бактерій) та пребіотик (фруктоолігосахариди): n «Лактіалє Малюк» у формі саше для дітей із 6 місяців; n «Лактіалє» у формі саше для дітей з 2 років; n «Лактіалє» у формі капсул для дітей від 12 років і дорослих. Близько трьох років тому з’явились крапельки «Лактіалє GG», що містять
n Допомагає найтяжчим пацієнтам, які не здатні контролювати подих. n Ефективний для хворих, організм яких не реагує на бета-агоністи, або схильний до побічних ефектів. n Має доведену безпеку, що дає можливість застосовувати його навіть для лікування немовлят. n Використовується як у монотерапії, так і в комбінації з бета-агоністами, що надає додаткові переваги в терапії бронхообструктивного синдрому при ХОЗЛ та важких формах бронхіальної астми.
У 2019 році рівень продажу «Фрівей» перевищив
6 тис.
упаковок, за перший квартал 2020-го продано понад
У 2019 році було реалізовано понад
1 млн 230 тис.
упаковок «Лактіалє». У 2020-му бренд «Лактіалє» зайняв другу позицію у сегменті.
5 тис. упаковок ЛЗ.
ДОВЕДЕНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
Штами бактерій, що входять до складу «Лактіалє», виготовляють на заводі у Великій Британії, де відбуваються систематичні дослідження ефективності кожного застосованого штаму мікроорганізмів. Окрім того, «Фармак» вивчає усі форми пробіотиків. Зокрема, українські лікарі на практиці переконалися, що «Лактіалє» у саше сприяє покращенню загального стану дітей з атопічним дерматитом і харчовою алергією. Для малюків, які народилися шляхом кесаревого розтину, вживання «Лактіалє GG» допомагає уникати проблем зі шлунково-кишковим трактом, зокрема кольок.
якість ЛЗ стали запорукою лідерства у сегменті, яке «Рамізес» утримує впродовж 4 років.
ІГОР КОВАЛЬ, консультант з маркетингу відділу маркетингу рецептурних препаратів № 1
Компанія постійно розширює свій продуктовий портфель, виробляючи ті ЛЗ, в яких є найбільша потреба.
системи. Поєднує комбінацію двох штамів мікроорганізмів, вітамін А та журавлину.
ПРИЦІЛЬНІСТЬ
«РАМІЗЕС»: ЗАХИСТ СЕРЦЯ
Щороку зростає кількість пацієнтів із серцево-судинними патологіями. Тож «Фармак» поставив собі за мету забезпечити українців якісними ліками за доступною ціною. У 2010 році Компанія вивела на ринок ліки «Рамізес», що є вітчизняним аналогом оригінального лікарського препарату в Україні. Завдяки діючій речовині – раміприлу – цей лікарський засіб залишається найбільш перспективним серед таблетованих ліків у кардіології: в його ефективності на власному досвіді вже переконалися лікарі та пацієнти. Дієвість молекули раміприлу була також підтверджена у дослідженні HOPE (Heart Outcomes Prevention Evaluation). Висока довіра та перевірена
«Рамізес» працює у двох напрямах: n знижує тиск при артеріальній гіпертензії; n зменшує ризик виникнення серцевих недуг у майбутньому – інфарктів, інсультів, ішемічної хвороби тощо. Таблетки випускаються у двох дозуваннях – 5 і 10 мг.
ДОСТУПНЕ ЛІКУВАННЯ
Для доповнення лінійки лікарських засобів з молекулою раміприлу у 2013 році «Фармак» випустив ліки «Рамізес Ком», що мають комбінований склад: раміприл та гідрохлоротіазид. Перший компонент блокує процеси, що провокують підвищення артеріального тиску, другий – сечогінний, зменшує кількість рідини в організмі й таким чином також працює для зниження тиску в судинах. Має два дозування – 5 мг/25 мг і 10 мг/12,5. Для «Фармак» завжди пріоритетним було питання доступності ліків для стартової терапії артеріальної гіпертензії, тому Компанія на 50% знизила вартість ліків «Рамізес Ком» у дозуванні 10/12,5 мг.
Обсяг реалізації обох найменувань ліків становить понад
450 тис.
упаковок на рік. Суттєве зростання продажу ЛЗ спостерігається з 2013 року, коли українці почали більше орієнтуватися на українських виробників.
дозволяє проводити більш комплексну терапію. Адже при печінкових патологіях необхідно проводити степ-терапію: спочатку ін’єкції (14 днів), а потім саше (1-3 місяці), що гарантує тривалий ефект лікування та дає можливість уникнути рецидивів. Переваги ЛЗ n Створений на основі субстанції німецького виробництва. n Зручний у застосуванні. n Форма саше має приємний апельсиновий смак, тому пацієнти швидше сприймають його як звичайний напій, не зосереджуючись на хворобі. «Ларнамін» є безпечним та ефективним. Постмаркетингові дослідження його впливу (степ-терапія) на якість життя пацієнтів із цирозом печінки, ускладненим кровотечею із виразково розширених вен стравоходу, засвідчили стабілізацію стану хворих та покращення основних клініко-лабораторних показників.
РЕЗУЛЬТАТ ГАРАНТОВАНО
У 2019 році було реалізовано «Ларнамін» у саше на суму
7,9 млн грн, «Ларнамін» у розчині – майже на 6 млн грн.
4
«Ларнамін» – ефективний при печінковій енцефалапатії (сприяє зниженню рівня аміаку в крові й підвищенню толерантності до харчового білкового навантаження). Має виражену трофічну дію, сприяє регенерації, бере участь у синтезі макроергічних сполук. Є мультипотентним гепатопротектором, засобом детоксикації при інших патологіях (в панкреатології, гепатології, онкології та ін.), володіє високою ефективністю і добре переноситься.
«Ларнамін» (молекула L-орнітину-L-аспартат) застосовують для пацієнтів із порушеною детоксикаційною функцією печінки. Ще один напрям застосування «Ларнаміну» у саше – це подолання похмільного синдрому: саме тому на ринок «Ларнамін» у саше виходить зі слоганом: «Мучить похмілля? Ларнамін допоможе! Захищає печінку, просвітляє голову, наділяє енергією». ЛЗ «Ларнамін» у саше ефективно знімає інтоксикацію (поліпшується загальний стан; нормалізується зосередженість уваги за кермом, на роботі; нормалізується ритм сон/пильнування; проходить дратівливість, слабкість, стомлюваність), покращує роботу печінки (згідно з інструкцією для медичного застосування лікарського препарату, знижуються «печінкові проби»: АЛТ, АСТ, гамма-ГТ); нормалізуються показники обміну білка; зменшуються локальні симптоми; зникають неприємні відчуття в правому підребер’ї, зменшується свербіж шкіри).
Будні
ЕКОЛОГІЧНІ ІНІЦІАТИВИ «ФАРМАК» Збереження навколишнього середовища – важлива складова діяльності Компанії. Проекти «Зелений офіс», «Чисте місто» та «Зелене місто» допомагають формувати корпоративну екологічну свідомість та підвищувати екологічну культуру кожного співробітника.
У 2016–2018 рр.
працівники «Фармак» зібрали для переробки майже 200 кг батарейок, а у 2010–2018 рр. заощадили понад 20 т паперу. За 2019 рік зібрано та передано на утилізацію відпрацьованих батарейок та інших елементів живлення – 66,6 кг, офісної макулатури – 10355,0 кг.
«ЗЕЛЕНИЙ ОФІС»
Збереження екологічного балансу – один із ключових складників відповідального ведення бізнесу АТ «Фармак». Компанія не лише декларує екопринципи, а й активно впроваджує їх на своєму виробництві, реалізуючи енергоефективні рішення, які дали змогу істотно скоротити витрати електроенергії та води. Крім того, «Фармак» започаткував проект «Зелений офіс», одним з напрямів якого є збір та утилізація вторинної сировини. Результати суттєві: за період 2016–2018 рр. працівники зібрали для переробки
У питаннях екології «Фармак» дотримується європейських норм і стандартів.
«Чисте місто»
майже 200 кг батарейок, а у 2010–2018 рр. заощадили понад 20 т паперу. За підрахунками спеціалістів, це допомогло зберегти понад 320 дерев і отримати 640 літрів кисню. У 2019 році зібрано та передано на утилізацію 66,6 кг відпрацьованих батарейок та інших елементів живлення, офісної макулатури – 10355,0 кг. Наразі основою екологічних процесів у Компанії є постійний контроль та аналіз впливу виробництва на довкілля, вдосконалення технологій відповідно до екологічних аспектів, мінімізація шкідливих викидів завдяки використанню сучасного обладнання. «Фармак» у своїй діяльності дотримується європейських норм і стандартів у питаннях екології. Свідченням цього є наявність сертифікатів ISO, а також позитивні висновки щорічних комісій та інспекцій регулюючих органів.
БІЛЬШЕ КИСНЮ «Зелене місто»
Двічі на рік у Києві та Шостці «Фармак» проводить екологічні акції «Зелене місто» (прибирання паркових зон,
висаджування дерев і кущів) та «Чисте місто» (благоустрій зелених зон та висадка дерев). Їх мета – популяризація не тільки серед працівників Компанії, а й серед українців бережливого ставлення до природи та екосистеми свого міста. За роки реалізації цих проектів співробітники Компанії неодноразово брали участь в облагородженні зелених зон столичного Подільського району: фармаківці разом із працівниками КП УЗН прибирали парки, сквери та зони відпочинку від опалого листя, сухого гілля та сміття. Приміром, було впорядковано територію парку біля кінотеатру імені Т.Г. Шевченка площею 2,5 га: 4 причепи зібраного листя здали на переробку на добриво, яке використовують у теплицях при вирощуванні квітів. У парку також висадили туї та молоді платани. Долучилися фармаківці й до благоустрою інших улюблених місць відпочинку киян та гостей столиці: n зібрали й вивезли опале листя з території парку «Сирецький гай», площею 0,5 га;
ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ З КОМПАНІЄЮ Ірина КОЛОС працює у «Фармак» уже понад 25 років, більшість із них – на посаді секретаря приймальні. Щодня вона приймає десятки важливих дзвінків з усієї України та з-за кордону, дбає, щоб уся необхідна інформація була вчасно переадресована керівництву та іншим підрозділам підприємства. n Пані Ірино, розкажіть, будь ласка, як розпочався Ваш шлях у «Фармак»? У Компанію я прийшла одразу після навчання в училищі. На підприємстві працювали мої батьки – мама прибиральницею у господарському відділі, тато – столяром, тож з «Фармак» я вже була заочно знайома. З перших днів з головою поринула у роботу: в той час ми ще працювали на друкарських машинках, а всі важливі повідомлення передавали телеграфом. Згодом мене перевели до іншого підрозділу, де саме почалася активна комп’ютеризація, тож потрібно було швидко навчатися нового, щоб іти в ногу з часом. n А як відбулося знайомство з керівництвом Компанії? На період відсутності тодішнього секретаря приймальні до роботи залучали мене, а згодом запропонували повністю обійняти цю посаду. Спочатку було трішки лячно, адже я знала, що Філя Іванівна – неймовірно вимогливий керівник, що віддається роботі на всі 100%, і того самого вимагає від своїх підлеглих. У той час робота на підприємстві просто кипіла – будували цехи, відкривали нові лінії. Філя Іванівна, яка щойно стала генеральним директо-
ром, й усі, хто був поруч з нею, працювали по дванадцять годин на добу, навіть у вихідні. Та особисто я жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Ідучи пліч-о-пліч з керівництвом Компанії, я завжди відчувала причетність до єдиної команди, яка робить дуже важливу справу. n Розкажіть детальніше про Ваші обов’язки як секретаря? Приймальня директора – це своєрідний центр зв’язку між керівництвом, підлеглими, державними структурами, споживачами. Щодня на телефони надходить сотні важливих дзвінків, кожен з яких так чи інакше впливає на роботу всього підприємства. Тому дуже важливо – на всі відповісти! Крім того, всю інформацію потрібно вчасно передати керівникам. Також раніше саме з приймальні на всю територію заводу через гучномовець лунали повідомлення про термінові наради чи необхідність поспілкуватися з кимось з працівників. «Старожили» напевне пам’ятають: «Шановний, Іване Івановичу, Анатолію Васильовичу…, терміново зайдіть до директора». Для таких оголошень у мене був спеціальний зелений телефон з мікрофоном.
ЗА ЧАС РОБОТИ У «ФАРМАК» КОМПАНІЯ СТАЛА ДЛЯ МЕНЕ НЕВІД’ЄМНОЮ ЧАСТИНОЮ ЖИТТЯ.
5
n Нині для комунікації більше користуються електронною поштою, мобільним зв’язком та численними месенджерами. Чи вплинули ці зміни на Вашу щоденну роботу? Наразі дзвінків у приймальню значно поменшало, проте телефон рідко мовчить. Доволі часто телефонують наші споживачі, переважно старшого віку. Думаю, вони намагаються знайти не тільки відповіді на свої запитання щодо лікарських препаратів, а радше співрозмовника. Часом трапляються й курйозні випадки: наприклад, один чоловік цікавився, якою плиткою обкладають стіни у лабораторії «Фармак», адже там працюють з небезпечними хімічними сполуками.
n прибрали лісову зону вздовж Алеї художників на Андріївському узвозі; n у парку по вулиці Заводській, 8 висадили молоді клени та декоративні кущі; n облаштували клумби на транспортній розв’язці по вулиці Новокостянтинівській, висадили ялинки та кущі ялівцю. А в Шостці працівники Компанії щороку прибирають прибережну зону площею 1,5 км навколо озера, що утворилося на місці кар’єру: збирають сміття, опале гілля та листя.
УСІЄЮ СІМ’ЄЮ
Участь у «зелених» толоках Компанії уже стала доброю традицією. До них долучаються не лише фармаківці, а й члени їхніх родин, друзі та навіть чотирилапі улюбленці. Кожну акцію організатори ретельно готують, аби прибирання залишало не тільки чисті ділянки в місті, а й гарні спогади. Приємно, що з кожним роком учасників екологічних заходів «Фармак» стає дедалі більше. Співробітники поділяють важливі цінності Компанії, підтримують екологічні акції та проявляють власні ініціативи для покращення довкілля рідних міст. Реалізація соціальних проектів – це тренд для багатьох компаній. І «Фармак» як справжній лідер не лише розробляє і впроваджує власні екопроекти, а й залучає до участі в них інші компанії.
n З моменту, коли Ви вперше переступили поріг заводу, й до сьогодні відбулося багато змін. Пригадайте, як все було? У той час працювали тільки 2, 3 та 4 цехи, що випускали «Корвалол», «Валідол», «Діазолін», деякі інші ліки та субстанції. У всі цехи був вільний доступ, тому інколи доводилося для виконання плану ходити пакувати «Валідол». Тепер все по-іншому – на жодну виробничу дільницю не потрапиш, поки не пройдеш процедуру переодягання – такі вимоги. Змінилося й призначення самих будівель, адже Філя Іванівна проводила справді масштабне будівництво та реконструкцію. Наприклад, офіс, де працювали директор, технічний директор, головний бухгалтер, був на вулиці Заводській. А там, де сьогодні розташовані кабінети керівництва, був медичний пункт. У нинішньому кабінеті Філі Іванівни раніше був пологовий зал. Тож аура тут справді унікальна. n Що відчуваєте сьогодні, пройшовши з Компанією переломні часи, період великих трансформацій та успішного піднесення? За чверть століття «Фармак» став для мене невід’ємною частиною життя. На моїх очах відбувалися неймовірні перетворення: від заводу ім. Ломоносова – до сучасного європейського підприємства. Саме зараз старше покоління, яке розбудовувало та піднімало підприємство, передає кермо правління молоді, якій доведеться все це втримати та розширити горизонти й можливості нашої Компанії. Тут я знайшла хороших колег та надійних друзів, а ще відчуття єдиної родини. Філя Іванівна – не лише мій безпосередній керівник, вона вже давно частина моєї сім’ї. Я завжди за неї хвилююся. Саме Філю Іванівну я завжди ставлю в приклад своїм дітям у тому, як досягати успіху, йти вперед, ніколи не здаватися та завжди працювати на результат.
Варте уваги
СВІТОВИЙ ДОСВІД ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ За даними Світового банку, щорічно людство виробляє понад 2 млрд тонн твердих комунальних відходів, а до 2050 року ця цифра, за прогнозами фахівців, може зрости до 3,4 млрд тонн. Планета буквально потопає у власному смітті. Щоб покращити ситуацію, деякі держави змогли налагодити систему управління відходами та стали прикладом для наслідування.
пляшок. Попри значні успіхи в утилізації відходів, повністю позбутися звалищ у США не можуть. Але американці намагаються отримувати з них користь: на смітниках добувають метан, що виділяється в процесі гниття. Цей газ використовують як паливо, заощаджуючи чималі кошти й скорочуючи викиди СО2 в атмосферу.
АЗІЙСЬКА ВИНАХІДЛИВІСТЬ
Питання правильного сортування сміття не оминуло й країни Азії. Наприклад, у Японії відходи розділяють за 4 категоріями: n ті, що спалюються; n ті, що переробляються; n вогнетривкі; n великогабаритні. На упаковках товарів виробники роблять спеціальні маркування для сортування. Приміром, на йогурті зазначається, що кришку треба викидати в бак для пластику, а паперовий стакан – у бак для сміття, яке підлягає спалюванню. Кожен тип відходів комунальні служби вивозять у зазначений день на сміттєпереробні заводи. Загалом Японія утилізує 90% побутового сміття, більшу частину якого спалюють, використовуючи технологію плазмової газифікації: відходи обробляються потоком плазми за високої температури (понад 1200° С). Сьогодні це найефективніший метод, який не завдає шкоди довкіллю. Енергію від спалювання скеровують на вироблення електроенергії, а рештки перероблених промислових відходів використовують для зведення будинків та автомагістралей. Важко уявити, але зі сміття будують навіть острови з житловими комплексами, підприємствами, зонами відпочинку та аеропортами. Окрім спалювання, в Японії майже 17–18% відходів переробляють: зі скла виготовляють нові пляшки або роблять скляний пил для облицювання стін у будівлях, а з пластику – спортивний і спецодяг та килими.
ЄВРОПЕЙСЬКІ САНКЦІЇ
Попередити екологічну катастрофу в Європі вдалося завдяки налагодженій системі сортування та утилізації відходів, а ще – штрафним санкціям. Приміром, швейцарці почали бити на сполох через надмірну кількість сміття 1986 року, й тоді влада розробила принципи управління відходами. Нині Швейцарія вважається одним з лідерів у вирішенні проблеми утилізації непотребу в Європі. З 2000 року на території країни заборонено будьякі звалища: все сміття переробляють або спалюють. Система сортування та утилізації відходів у цій країні чітко регламентована та підкріплена суворими штрафами. Безкоштовно у вуличні контейнери місцеві мешканці викидають скло, метал або папір. Решту невідсортованого сміття вони залишають у спеціальних пакетах (1,5-2 євро за штуку): не хочеш сортувати – плати. За ігнорування правил сортування поліція виписує порушнику штраф від кількох франків до десятків тисяч. У Німеччині з 1990 року влада ввела державну систему утилізації відходів – Duales System Deutschland GmbH. Згідно з новими правилами, кожен виробник продукції несе відповідальність за збір, сортування та утилізацію товарної упаковки. Наразі більшість німецьких компаній використову-
ють упаковку, що розкладається або придатна для вторинної переробки. До того ж уряд зобов’язав громадян країни суворо дотримуватися правил сортування сміття. За порушення – штраф від 10 до 2,5 тис. євро.
Для збереження довкілля деякі держави створили систему управління відходами й стали прикладом для наслідування.
1
У 1895 році
в Нью-Йорку побудували перший у світі центр сортування та переробки відходів.
АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОСВІД
Американці серйозно замислилися над впровадженням чіткої схеми управління відходами ще наприкінці ХІХ століття. У США звернули увагу, що виготовляти упаковку з вторинної сировини набагато вигідніше, ніж з первинної. Тому уряд країни почав активно закликати громадян сортувати побутове сміття. А вже у 1895 році в Нью-Йорку запрацював перший у світі центр сортування та переробки відходів. І це був лише один із кроків на шляху до змін. Нині система сортування та утилізації у США працює так: житлові будинки американців облаштовані сміттєпроводами для органічних від-
ходів. Для побутового сміття на вулицях встановлені сортувальні баки з трьома відсіками: для паперу, скла та іншого непотребу. Комунальники доставлять відсортоване сміття на підприємства для переробки; наразі у Штатах їх близько 550. На полицях американських крамниць доволі часто зустрічаються товари, виготовлені з вторинної сировини: з макулатури роблять листівки, серветки, зошити, зі скла – нову тару та будматеріали. Наприклад, у Лас-Вегасі збудували приміщення площею 9150 м² з півмільйона перероблених пивних
ЯК ПРАВИЛЬНО СОРТУВАТИ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ З МЕТАЛУ
На переробку приймають:
Для вторинної переробки приймаються скляні побутові відходи у вигляді цілої тари – банки та пляшки, а також склобій. Не переробляють кришталь, жаро- та ударостійке скло. Перед здаванням побутових відходів зі скла тару необхідно очистити від залишків рідини, харчових продуктів і висушити. Щоб здати скло на переробку, його потрібно вкласти у відповідний контейнер. Колір контейнера може відрізнятися залежно від вибору компанії, яку обере місцева влада для надання таких послуг. Так само відходи від скла приймаються в пунктах прийому вторсировини.
На переробку не приймаються:
алюмінієві баночки з-під напоїв; жерстяні банки, в які фасуються консерви та паштети, чай, кава, дитяче харчування, цукерки та печиво; жерстяні кришки, що використовуються для консервації; вироби з чистої фольги.
ПЛАНЕТА ДЛЯ НАСТУПНИХ ПОКОЛІНЬ
будь-які вироби з фольги із залишками харчових продуктів. Таку упаковку слід промити або викинути в контейнер для змішаних відходів.
Які побутові відходи не можна викидати до контейнера для металу:
батарейки
акумулятори
2
енергозберігаючі лампи
4
ЯК ПРАВИЛЬНО СОРТУВАТИ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ ЗІ СКЛА
Вторинній переробці підлягають усі домашні відходи з металу, адже переробка металу дозволяє значно знизити витрати енергоресурсів та корисних копалин. Переробка алюмінієвої тари зменшить не тільки площу полігонів для зберігання побутових відходів, а й енергозатрати на виробництво металу. Так, при вторинній переробці алюмінію використовується на 95% менше енергії, ніж на первинне його виготовлення. А крім цього, алюміній можна переробляти нескінченно без зниження якості. Перш ніж здавати металеві банки та кришки, їх необхідно вимити, просушити та ущільнити. Алюмінієві та жерстяні банки – зім’яти. Побутові відходи з металу – викидати до відповідного контейнера. Колір контейнера може відрізнятися залежно від вибору компанії, яку обере місцева влада.
Зміни починаються з вас! Серйозно! Так, так! Усі люди на землі – навіть найбільш інертні й байдикуваті серед нас – можуть стати частиною рішення. На щастя, ми можемо внести в наше повсякденне життя деякі прості, але корисні звички, і якщо так зроблять геть усі, це матиме вплив.
ртутні термометри і відходи, що містять ртуть
3
ЯК ПРАВИЛЬНО СОРТУВАТИ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ З ПАПЕРУ
ЯК ПРАВИЛЬНО СОРТУВАТИ ПОБУТОВЕ СМІТТЯ З ПЛАСТИКУ
Переробленню підлягають лише сухі й чисті паперові відходи. Паперова упаковка не повинна містити залишки харчових продуктів або інших забруднень. Відходи з паперу, які можуть бути перероблені, треба викидати у відповідний контейнер. Колір контейнера може відрізнятися залежно від вибору компанії, яку обере місцева влада.
У нашій країні вторинній переробці підлягають 5 видів пластику, які маркуються відповідними номерними знаками у трикутнику. Повторно переробляють такі види упаковки: РЕТ-пляшки, поліетилен, поліпропілен, полістирол. Щоб відправити пластикову тару на переробку, її потрібно очистити від залишків їжі, висушити, зім’яти або спресувати. Якщо має металевий дозатор, його видалити. Чисту та суху пластикову тару необхідно викидати у відповідний контейнер, якщо він встановлений біля будинку, або відвезти у пункт прийому вторсировини.
Що можна переробити:
Що не приймуть на переробку:
картон;
змішану упаковку (Tetra Pak, Pure Pak, «Эколин»);
білий папір;
чеки;
пакувальні коробки;
папір самоклейку чи з ламінацією;
паперові пакети;
вироби з переробленого паперу;
журнали, газети, флаєри, зошити, альбоми.
господарчий папір.
6
Що приймають на переробку:
Що не приймають на переробку:
пляшки;
дзеркала;
банки;
кришталь;
склобій (бита тара, віконне скло).
армоване скло; кераміку; жаро- та ударостійке скло.
Що приймають на переробку: РЕТ чи РЕТЕ пляшки;
На переробку не приймають:
пляшки чи флакони HDPE або PEND, чи PE, кришки;
кольорові непрозорі пляшки РЕТ білого, жовтого чи чорного кольору;
поліетилен у вигляді плівки чи флаконів;
пластик без коду переробки;
полістирол;
ПВХ;
упаковки Tetra Pak та Pure Pak;
пластиковий лом: обгортки від цукерок, зубні щітки, трубочки тощо.
поліпропілен у вигляді плівки, флаконів чи контейнерів.
Погляд
«ФАРМАК»: ВІЙНА ТА ПОДВИГ ВІДРОДЖЕННЯ Друга світова війна та перші повоєнні роки стали для Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова періодом важких випробувань – дві хвилі евакуації, запуск роботи заводу-дублера в тилу, повернення у рідні стіни та героїчне відновлення підприємства. Попри важку передвоєнну ситуацію, перша половина 1941-го була для передового підприємства радянської фармації часом стабільного і впевненого зростання. У рекордні терміни вдалося ввести в експлуатацію сучасний цех з виробництва фармакопейного резорцину та збільшити випуск хлоралгідрату і хлороформу. Крім того, тривало розширення продуктової лінійки: список лікарських препаратів заводу поповнився 15 новими продуктами – трихлороцтовою кислотою, уротропіном, хлоридом і карбонатом кальцію, амідохлорною ртуттю та ін.
А ЗАВТРА БУЛА ВІЙНА...
Упевнений шлях до нових досягнень перервався 22 червня 1941 року. І хоча в цей день жодна ворожа бомба не впала на території заводу, його життя змінилося назавжди. Відповідаючи на заклик «Усе для фронту! Усе для перемоги!», робочі київських підприємств активно переводили виробництво на воєнні рейки. Столичні заводи виготовляли військове спорядження, ремонтували бронетехніку, робили «коктейлі Молотова», почали випуск ліків і медичного обладнання, необхідних для безперебійної роботи госпіталів і пунктів перев’язки. Але обсяги потрібних для військово-польової хірургії лікарських препаратів, наприклад хлороформу для наркозу, неможливо було збільшити настільки, щоб вони
РІДНІ СТІНИ
Процес виробництва
Упевнений шлях «Фармак» до нових досягнень перервався 22 червня 1941 року.
змогли повністю забезпечити потреби армії. Адже тільки в Києві у перші дні війни було розгорнуто близько 70 госпіталів, які до 1 вересня 1941 року прийняли понад 27 тисяч поранених.
БУДЬ ЗДОРОВИЙ – БИЙ ВОРОГА!
Бійці Київського укріпленого району героїчно стримували ворога, проте вже 26 червня 1941-го була створена Республіканська комісія з евакуації. Почалося масове вивезення підприємств столиці, кількість яких на початок вересня сягнула 197. Серед майже 350 тисяч киян, які покинули столицю разом зі своїми підприємствами, були й працівники КХФЗ ім. Ломоносова. Вони з частиною обладнання спочатку опинились у Луганську, але через швидке просування лінії фронту були відправлені у глибокий тил, у Казань. Тут, виконуючи секретну програму зі створення у східних регіонах країни стратегічно важливих підприємств-дублерів, кияни повинні були на своєму обладнанні налагодити випуск найне-
обхідніших ліків за скороченою військовою номенклатурою. У приміщенні напівзруйнованої колишньої артілі вже у грудні 1942 року змогли забезпечити випуск першої партії рентгенівських установок, хлоретилу, стрептоциду та трипафлавіну. Уже через рік завод запрацював у повному режимі, виготовляючи білий стрептоцид, ампули з інвертним цукром, зубні цементи, хлоретил в ампулах, екрани для рентгенівських установок та сірчанокислий барій для хірургічних рентгенкарт. На початок 1943 року довоєнні запаси цих лікарських речовин були практично вичерпані, а нові фармацевтичні підприємства ще не запрацювали на повну потужність. Щоб швидко наростити обсяг випуску цієї продукції, КХФЗ ім. Ломоносова об’єднали з Казанським ХФЗ. Завдяки спільній самовідданій праці вдалося не лише рекордно швидко освоїти нові технологічні процеси, а й наростити обсяг виробництва у 10 разів порівняно з довоєнним.
6 листопада 1943 року війська Першого Українського фронту визволили Київ, тож невеличкий колектив заводу почав готуватися до повернення на батьківщину. За 778 днів німецько-фашистської окупації столиці заводські стіни практично не постраждали, проте все обладнання, майно та сировина були знищені або розграбовані. Розв’язання цих складних проблем, посилених гострою нестачею кваліфікованих фахівців та робітників, потребували героїчних зусиль, аби вдихнути у підприємство «нове життя». Роботи велися практично цілодобово, зміни часто тривали по дві-три доби, але вже у 1944 році вдалося забезпечити випуск стрептоциду в обсязі 30 кг на місяць, дисульфану – 10 кг, ізафеніну – 20 кг та 2 т електроліту, який виробляли з відходів сірчаної кислоти. Також колектив заводу поступово почав відновлювати виробництво ліків, від яких довелося відмовитися у воєнні роки. Уже до 1950 року завод повністю відновив виробництво уротропіну, наркозного хлоралгідрату, хлориду кальцію, хлориду натрію, а також запустив нові лінії з випуску ментолу, резорцину та валідолу. Крім того, часткова модернізація виробництва дала можливість забезпечувати споживачів новими препаратами, серед яких були хініофон, хінозол, валеріанат цинку, гідрохлорид флавакридину, синестрол, бромізовал, карбромал та ін. Трудовий подвиг співробітників КХФЗ ім. Ломоносова врятував не лише тисячі людських життів під час війни, а й став символом відродження всієї фармацевтичної галузі України! Наталя Кир’янова, історик
ЗАКОНИ ТА МОЖЛИВОСТІ БІОХІМІЇ Продовжуємо знайомство з українськими науковцями, історії яких розповідає видання «Буде тобі наука», випущене з нагоди 95-річчя АТ «Фармак». Сьогодні мова йтиме про біохіміка Володимира Лущака, який створив в Україні освітню й дослідницьку школу біохімії світового рівня. ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ
ВОЛОДИМИР ЛУЩАК, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника
ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР
Народився Володимир Лущак в Івано-Франківську, де проживає й нині. Ще у школі захоплювався фізикою, географією та історією. Проте домінантною завжди була біологія: із задоволенням вивчав шкільний курс, читав додаткову літературу, спостерігав за поведінкою птахів, ростом рослин. Навчаючись у Московському державному університеті ім. Михайла Ломоносова, обрав напрям біохімія. Вчений упевнений, що його рішення було абсолютно правильним, адже біохімія – наука універсальна. В основі ботаніки, біотехнології, вірусології, мікробіології – всюди лежить саме біохімія.
Володимир Лущак працював у найкращих наукових лабораторіях і університетах Канади, Великої Британії, Фінляндії, Німеччини, Бразилії. Та, збагатившись досвідом, повернувся на батьківщину, аби розвивати тут науку європейського рівня. Разом з колегами йому вдалося досягнути суттєвих результатів: кафедра, де працює біохімік, має міжнародне визнання, його наукові роботи публікують впливові міжнародні видання.
СФЕРИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Протягом своєї наукової кар’єри Володимир Іванович працював у різних напрямах. Деякий час він вивчав вільні радикали, які вважав шкідливими для організму. На його думку, людина старішає тому, що в її організмі накопичуються пошкодження, спричинені вільнорадикальними процесами. Разом з колегами Лущаку вдалося встановити деякі механізми цих процесів і довести, що періодичне голодування може попереджати певні пов’язані з віком негативні зміни, наприклад, зниження активності організму. Вчені навіть знайшли методи уповільнення деяких процесів, які супроводжують процес старіння. Ще одна важлива тема досліджень біохіміка – ожиріння, зокрема у дітей. Причин цього вчений називає декілька: по-перше, діти мало рухаються,
ВОЛОДИМИР ЛУЩАК ПРАЦЮВАВ У КРАЩИХ НАУКОВИХ ЛАБОРАТОРІЯХ СВІТУ, АЛЕ ПОВЕРНУВСЯ НА БАТЬКІВЩИНУ, АБИ РОЗВИВАТИ НАУКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РІВНЯ.
7
сидять за ґаджетами, не граються надворі. По-друге – споживають надмірну кількість шкідливих продуктів: газовані напої, сендвічі, чіпси, шоколад тощо. Це має вкрай негативні наслідки, адже впоратися з жировими клітинами дуже складно. Одним з найдієвіших способів боротьби з ожирінням Лущак вважає радикальне розумне обмеження в харчуванні, яке, за його дослідженнями, може розв’язати також чимало інших проблем зі здоров’ям. Але, на жаль, переважна більшість людей не здатна себе обмежувати.
ТРАЄКТОРІЯ РОЗВИТКУ
Володимир Лущак переконаний, що математика, фізика, хімія, біологія, географія – це ті науки, базу яких треба знати абсолютно всім, незалежно від того, митець ти чи науковець-природничник. Як наголошує біохімік, для науки немає кордонів. А ще в науці важливо працювати в команді. Час ін-
дивідуалістів минув, особисті відкриття можливі хіба що в математиці. Тож підготовка командних гравців – одне із завдань нинішніх науковців. На переконання Володимира Івановича, освіта – як велосипед: щоб рухатися, треба крутити педалі. Тому сенс життя для вченого – у постійному пізнанні нового. Біохімію він вважає основою майбутньої персоналізованої медицини. Наразі вчені вже з’ясували, що існують мутації певних генів, які підвищують шанси захворіти. І ці спостереження можуть допомогти запобігти розвитку різних недуг. У майбутньому, на думку Лущака, складатимуться так звані біохімічні портрети людей, і тоді буде можливість розв’язати проблеми ожиріння чи діабету дешево та ефективно. За наукові дослідження в галузі біохімії вчений отримав чимало відзнак міжнародної спільноти, проте найбільшою нагородою вважає своїх учнів та їхні наукові відкриття.
У фокусі
КИЇВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ГОСПІТАЛЬ Він працює вже понад 250 років і з повним правом вважається найстарішим медичним закладом України. РОЗВИТОК ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ
На полі бою у разі поранення чи хвороби вояки мусили реагувати негайно, тож і запорізькі козаки, і пізніше – солдати регулярної армії Російської імперії уміли надавати першу допомогу. В складніших випадках поранених доправляли до монастирських шпиталів, найбільші з яких за часів Богдана Хмельницького були розташовані у Трахтемирівському та Межигірському монастирях. Гетьман навіть подарував Межигірському монастирю містечко Вишгород на знак вдячності за надання допомоги пораненим воякам його війська. У Києві лікуванням поранених опікувалися госпіталі Київського Братства та при Києво-Печерській лаврі. Велика увага приділялася також медичній освіті майбутніх лікарів: лише у 1754–1768 рр. Києво-Могилянська академія направила до російських медико-хірургічних шкіл та європейських університетів «для вивчення медико-хірургії та фармації» понад 300 своїх студентів.
ПЕРШИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
Але з часом монастирських шпиталів стало замало. У середині ХVIII століття через російсько-турецькі війни в Києві було розквартировано тисячі солдатів та офіцерів, оскільки місто було розташоване на важливому стратегічному напрямку. Через погані санітарно-гігієнічні умови захворюваність серед військових була високою, тож у 1754 році обер-комендант Печерської фортеці Костюрін подав клопотання до Сенату Медичної канцелярії щодо створення у Києві польового шпиталю. 1755 року клопотання було задоволене. На початку свого існування медичний заклад був розрахований на 50 ліжок і мав три відділення: ломотне, полосне й лихоманне. Протягом наступних 70 років новостворений військовий госпіталь був єдиним муніципальним медичним закладом у столиці. У 1780 році, під час підготовки до чергової війни з Туреччиною, Київський госпіталь був розширений та реформований, після чого він став постійним госпіталем ІІІ класу, підпорядкованим армії під проводом Олександра Суворова. Лікарі мали дотримуватися таких
правил: «бути богобоязливими, смиренними, жити помірковано, до хворих ставитися ласкаво та старанно, пильнувати, щоб у палатах було тихо та підтримувався встановлений розпорядок». На початку ХІХ ст. штатну кількість ліжок у госпіталі було подвоєно. Тепер заклад, де працювали 44 медики, міг прийняти 1200 пацієнтів. Госпіталь надавав допомогу учасникам російсько-французької війни 1812 р., російсько-турецьких воєн 1806–1812 рр., брав участь у боротьбі з епідемією холери. Іноді кількість поранених та хворих сягала 2000 осіб. У другій половині ХІХ ст. у медзакладі лікували учасників Кримської війни 1853–1856 рр., російсько-турецької війни 1877–1878 рр. У цей період, особливо у 1850–1855 рр., у Київському госпіталі спостерігалася висока летальність, яку пояснювали важкою службою солдатів, високими фізичними й психологічними навантаженнями.
У 1754 році обер-комендант Печерської фортеці Костюрін подав клопотання щодо створення у Києві польового шпиталю.
ного факультету Київського університету. В цих навчальних закладах у різні часи навчалися та проходили практику в госпіталі Остап Вишня, Іван Огієнко, Максим Рильський та Михайло Булгаков. Мабуть, сама атмосфера цього місця спонукала їх до літературної творчості! З навчальними закладами та клініками госпіталю на Печерську пов’язані також долі таких видатних медиків, як засновник клінічної фтизіатрії Т. Яновський, патолог та епідеміолог В. Високович, хірург В. Караваєв, про якого сам Пирогов любив казати: «Йду до Караваєва помилуватися філігранністю його операцій». У різні часи тут вчилися й працювали хірурги С. Шкляревський, М. Соломка, О. Кримов, А. Чайка; терапевти В. Покровський, Є. Афанасьєв, В. Образцов; відомий кардіолог М. Стражеско, очільник Генерального військово-санітарного управління УНР Д. Одрина та ін.
ВІЙСЬКОВІ І ЦИВІЛЬНІ
У нинішньому приміщенні на території Печерської фортеці Київський госпіталь розмістився з 1842 року. У 1849-му тут були відкриті судово-медичне відділення та госпітальна терапевтична клініка, яка наприкінці ХІХ століття перенесена до окремого павільйону. До клініки безкоштовно приймали військовослужбовців, їхніх дружин та дітей. Цивільних – з дозволу головного лікаря й за окрему плату, яка щорічно встановлювалася Військовим міністерством. На той час заклад мав чотири клінічні відділення: терапевтичне, хірургічне, дерматологічне та сифілідологічне, судово-медичне. Важко переоцінити роль госпіталю під час Кримської війни, а в роки Першої світової він став одним з найпотужніших медичних закладів тодішньої Російської імперії: лише після Брусилівського прориву 1916 року кількість розміщених тут військових становила 15 435 осіб. Для доставки поранених було прокладено спеціальну залізничну гілку (від Товарної станції до Південних воріт) і трамвайну лінію від Пасажирської залізничної станції.
М. Пирогов
НАВЧАННЯ, ПРАКТИКА І ТВОРЧІСТЬ
На базі госпіталю у 1833 році було засновано військово-фельдшерську школу (існувала до 1917 року), а в 1849-му за ініціативою всесвітньо відомого хірурга М. Пирогова – створено клініки медич-
ПІД ЧАС ЕПІДЕМІЙ ТА ВІЙН: ГОТОВИЙ ПОВСЯКЧАС
За часів УНР, а згодом – війн та революцій 1917–1920 років одним із головних завдань госпіталю була боротьба з інфекційними хворобами. Коли на території України тривало одразу декілька збройних конфліктів, ситуація ускладнювалася ще й епідеміями черевного, плямистого та поворотного тифу, віспи, кору, скарлатини, дизентерії та іспанського грипу, який, імовірно, потрапив до країни разом із німецькими військами у березні 1918 року. Лише у Києві та його околицях було майже 700 тисяч хворих, з яких померло понад 10 тисяч. До 1922 року в госпіталі було облаштовано 25 відділень на 200 ліжок. У перші дні Другої світової війни Київський військовий госпіталь був переформований у 408-й евакогоспіталь і підпорядкований Південно-Західному фронту. Поранені почали прибувати до Києва вже вночі 21 червня 1941 року, ще до офіційного оголошення про війну. Згодом шпиталь евакуювали до Харкова, а потім – до Томська. У 1944 році Київський госпіталь повернувся до рідного міста мало не на згарище – більшість його стаціонарних корпусів були зруйновані або пограбовані. Проте потрібно було якнайшвидше розгорнути роботу: лише за 1944 рік сюди було доправлено 12 728 поранених, зроблено 3 000 операцій та 1000 переливань крові. У 1968 році за досягнення у медичному забезпеченні військовослужбовців госпіталь нагородили орденом Червоної Зірки та вручили Прапор. У 1980-х роках Київський військовий госпіталь займався лікуванням воїнів-інтернаціоналістів; лікарів відряджали на допомогу до Афганістану, країн Африки та на Кубу. Долучився шпиталь і до лікування ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. У 2014-му, з початком антитерористичної операції, медики госпіталю постійно були залучені до посилення медичних бригад і польових госпіталів у зоні АТО, надавали допомогу в Харківському та Дніпровському військових шпиталях. Протягом останніх шести років тут отримали лікування близько 35 000 військовослужбовців, які воювали на сході України.
ЯК СЕБЕ ЗАХИСТИТИ ВІД ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
ФАРМАК life КОРПОРАТИВНА ГАЗЕТА АТ «ФАРМАК» Засновник: АТ «Фармак» Керівник проекту: Олена ЗУБАРЄВА
.
Куратор проекту: Яна ЧЕРНЮК Виконавець: AMEDIA GROUP РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ БЕЗКОШТОВНО Виключне майнове право на матеріали, надруковані в газеті «Фармак», належить АТ «Фармак». Будь-яке публічне розповсюдження матеріалів видання можливе лише з письмового дозволу АТ «Фармак».
ДЕТАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
до
Коронавіруси – це велика родина вірусів, що можуть спричинити захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому. Хвороба викликана новою коронавірусною інфекцією, називається COVID-19.
Т
8
Дане видання призначене винятково для розповсюдження серед працівників АТ «Фармак» та ознайомлення з текстом винятково працівників АТ «Фармак». Концепція, тексти, фото та дизайн є інтелектуальним продуктом видавця.