ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

ЛЮДИ, ЯКІ НАДИХАЮТЬ

Який він, Рабен? Насамперед, Рабен – люди, які вміють та люблять працювати, адже «робота, яку ми виконуємо охоче, зцілює болі». Так казав великий Шекспір. А ще нас відрізняє Драйв. У кожного він свій, але саме Драйв нас об’єднує, мотивує, заряджає енергією та приносить задоволення від роботи, життя, хобі. Деякі з нас – перфекціоністи та мрійники, інші – чудові оптимісти, або ж прагматичні реалісти. Кожен з нас унікальний і кожен з нас є невід’ємною частиною команди, яку ми зміцнюємо своїм талантом та майстерністю. Усіх нас єднають особливе емоційне звучання та внутрішня насиченість. Ми будемо говорити про кожного і розповідатимемо історії-приклади, тому що я, ти, він – найважливіші. Це безсумнівно. Ми будемо писати про нас, про тебе, про себе, про кожного. Про те, що важливо для людини, чому нам подобається працювати в компанії і чим ми захоплюємося у вільний час.

Маєш цікаве хобі чи долучився до цікавого соціального проекту? Напиши нам на електронну адресу victoriia.korolchuk-ivashchenko@raben-group.com і ми розповімо світу про твої досягнення!

Сергій АНТОХІН

столяр на складі

Хобі: столярство, автор і творець меблів у лаундж-зоні головного офісу У «Рабен Україна» з 2011 року

«Вироби з дерева – це моє захоплення. Для душі, як то кажуть. Не роблю нічого на продаж. Творю лише, якщо попросять. У вільний від роботи час, звичайно. Друзям виготовляю різні речі для рибалки: стільчики, коробочки для снастей. Як тільки почув про потребу виготовлення столика і лавочок для лаундж зони в нашому головному офісі, відразу ж запропонував свою допомогу. Виготовили все з уживаних палет, на яких раніше перевозили вантажі. Як на мене, вийшло досить стильно (усміхається).

Звісно ж, ходжу на рибалку час від часу. Це теж для душі».

Юрій МАРІОНДА

працівник митного складу: водій штабелера, приймальник товарів Хобі: пасічник, тесляр-оздоблювач У «Рабен Україна» з 2009 року

Займаюся бджільництвом. Маю вже до 100 вуликів у трьох різних локаціях, зроблених своїми руками на станках. Я фактично робив їх із нічого. З того матеріалу, який уже був уживаний, для прикладу відходи на пилорамі. Піддавав його реконструкції і давав йому друге життя. Мені дуже подобається цим займатися, таким чином я відпочиваю після роботи.

Любов до бджільництва мені прищепив дід. Так склалися обставини, що я переїхав до нього у 15 років. У нього була пасіка. Спершу я не мав особливого бажання займатися бджолами. Жалять вони добряче (усміхається). А потім роки брали своє, дід уже не міг повноцінно вести справи, тож довелося взяти все у свої руки. Інтерес зростав з кожним днем – читаєш багато, слухаєш і втілюєш у життя. Зараз я передплачую дуже багато різних журналів. За племінним матеріалом їжджу в Карпати. Ось і недавно повернувся. Там живуть справжні фанати своєї справи. Виводять витривалих бджіл – їх гартує гірська місцевість і, зокрема, дуже суворі зими.

Бджоли – це і своєрідні психотерапевти. Часом прийдеш утомлений після напруженого дня з роботи, посидиш хвилин 15 біля вулика, подивишся на те, як кипить невгамовна робота, і втому як рукою знімає. Заспокоюєшся. Ви тільки подумайте: бджола трудиться щодня, щоб за все життя принести умовно ложку меду. У неї немає вихідних. При цьому вона готова життя віддати за свою сім’ю, за свій дім.

З дерева роблю все: гойдалки, бесідки, навіть розпочав будівництво власної лазні. Нещодавно і для компанії моє хобі пригодилося. Зробив гойдалку з палет, розташована поблизу митного складу. В найближчих планах – дах, щоб працівники могли незалежно від погоди відпочивати на свіжому повітрі, на подвір’ї під час обідньої перерви.

Активність – це у мене в крові. Не вмію я інакше».

Мені дуже подобається їздити на велосипеді, мене це розслабляє і відволікає. Був один дуже важкий період у житті в плані емоційного стану, ганяючи на велику я змогла справитися з ситуацією.

Моя любов до велосипедів зародилася ще в дитинстві. У мене був велосипед і я цілими днями ганяла на ньому по лісу та по двору. Але потім,

Мілана ГРИЩЕНКО

спеціаліст по роботі з клієнтами, внутрішньоукраїнські перевезення (м. Дніпро) Хобі: фанат велосипедних мандрівок, автолюбитель

У «Рабен Україна» з 2013 року.

звичайно, все забулося. У 2014 році моя сестра, коли переїжджала з Одеси до Києва, вирішила подарувати мені на День народження свій велосипед і надіслала його поштою. З цього і почалися мої «покатушки». Потім я пішла в декрет, але

Юрій

СІМАНОВИЧ

водій

Хобі: блогер-початківець, власник дрона, полювання кермо вантажівки у 1990 році й об’їхав усю Європу. Мені дуже подобається «вільне плавання». Сьогодні ти на Закарпатті, а завтра вже в Одесі, післязавтра – Дніпро і Харків. Ти маєш можливість їздити по всій Україні та бачити зміни. Я ще й намагаюся фільмувати цікаві моменти за допомогою квадрокоптера. Ось уже більше року він зі мною постійно в дорозі. Особливо мене вражає і захоплює Західна Україна: мальовничі села і краєвиди. Викладаю відео у себе на сторінці у Фейсбук, у планах – свій власний Ютуб-канал. Ще в дитинстві я займався польовою стрільбою, згодом навіть отримав титул кандидата в майстри спорту зі стрільби. Напевно, це і не дивно, адже, якщо ти ростеш у сім’ї військового і маєш достойний приклад, то ти випробуєш усе – від стрибків з парашутом до багатоборства і стрільби. Довелося в певний проміжок часу бути на військовій службі. Навіть більше, побувати у двох гарячих точках: Південний В’єтнам і Карабах. В УкраЯ жодного разу не брала участі в професійних змаганнях, тільки поїздки з моїм велоклубом «Jolly Pedales» і самостійні тренування. Моє нове досягнення – поїздка в Запоріжжя і назад за один день. Загалом це близько 200 км. Також є бажання взяти участь у змаганнях «Київська сотка 2020»,

велосипед не залишила і каталася навіть разом із малям. Після виходу на роботу і переїзду назад у Дніпро я дуже захопилася катанням на велосипеді, стала проїжджати більші відстані, вступила до велоклубу. Під час карантину я кожен день проїжджала по 30 км, це у мене були заняття вихідні обов’язково поїздка на далекі відстані 50-100 км. Саме під час карантину проїхала перші 100 кілометрів, потім 130 км у межах одного заїзду. На сьогодні маю вже два заїзди по 130 км у портфелі досягнень. яка проводитиметься у вересні.

До речі, велосипед без проблем можу обслуговувати сама (сміється).

Ще одне з моїх хобі – авто. В нашій сім’ї водій я, кайфую від процесу водіння. Все це дуже допомагає і в роботі, адже виховує характер, силу волі, витримку. Навіть орієнтування на місцевості покращує».

У «Рабен Україна» з 2011 року. Сів за

замість пробіжок. І кожні їну приїхав на навчання, одружився, народилися син і донька та й залишився (усміхається).

Майбутнє мене не лякає. Розумію, що безпілотні вантажні машини чи вантажні електромобілі в Україні ще не скоро з’являться, а отже, роботи всім вистачить. На мій вік точно вистачить часу, щоб покрутити баранку (сміється). А тим часом у нас є чим займатися – налагодити відносини один з одним, відбудувати дороги…Починати зміни потрібно з себе. Для молодого покоління маю одну головну підказку: обрати те, до чого лежить душа. А далі навчатися й навчатися. Я дуже довго вчився, перш ніж отримати міжнародні водійські права в Прибалтиці. Тоді в Радянському Союзі всі складали саме на міжнародні права. Бути водієм вантажівки, далекобійником – завдання, що є посильним не кожному. Це так здається, що сів і поїхав. Насправді треба контролювати все: не тільки кабіну і кузов своєї машини, а й ситуацію на дорозі загалом. Я 33 роки за кермом і оцінюю ситуацію на дорогах як украй складну і ризикову. Особливу увагу слід приділяти іноземним мовам. Я знаю латвійську і німецьку, але зараз вкрай важливою є англійська мова».

Тетяна КАЗАКОВА

спеціаліст по роботі з клієнтами, Фреш логістика (м. Дніпро) Хобі: екоактивіст, фанат танців, йоги та велосипедних заїздів У «Рабен Україна» з 2015 року.

Я займаюся танцями вже більше 3-х років. Напрямок Lady Dance включає в себе такі стилі, як Jazz-funk, Vogue, Dancehall, тощо. Також близько року займаюся хатха-йогою.

Беру участь у різноманітних екологічних проектах. Минулого року в рамках екоакції «Чистодяка» (м. Дніпро) і «Чистодяка-2» (м. Дніпро і м. Запоріжжя) прибирала найбільш забруднені ділянки разом з небайдужими жителями. Обидва рази було зібрано дуже багато мішків сміття. У березні цього року мав відбутися наступний етап «Чистодяка-3», цього разу одночасно в декількох містах України, але у зв’язку із запровадженням карантинних заходів прибирання не відбулося. Сподіваюся, організатори відновлять і розширять проєкт і люди в кожному місті України будуть виходити в парки і прибирати їх, як свій власний будинок. Також люблю кататися на велосипеді. Велозаїзди  – не основне моє хобі, але займає значну частину мого дозвілля. Я катаюся з дитинства. Батьки купили мені в 10 років велосипед вітчизняного виробника «Україна». Велосипед був з жіночою рамою, але все одно величезний для мене на той час. Та це не завадило мені борознити простори неподалік будинку. Пізніше, вже у 2014 році, згадала про своє захоплення, коли у мене з’явився гірський велосипед. Далі був шосейний-міський. В оточенні знайшлося багато однодумців, з якими долали довгі дистанції. Тоді ж почали кататися разом з Міланою Грищенко (в той час вона була ще Білич). Це захоплення зробило нашу дружбу ще міцнішою. Вона завжди була моїм акумулятором у цій справі: ініціатива, організація, ідеї нових маршрутів, навіть техогляд нашого транспорту – все це її рук справа.

Чому таке хобі? По-перше, це спосіб відволіктися від буденності. По-друге, це відмінний спосіб поєднати приємне з корисним – і організм зміцнюєш, тому що не завжди дорога абсолютно рівна, і попутний вітер підштовхує в спину. Частенько доводиться долати складні ділянки на шляху. Це і можливість насолодитися краєвидами нашого прекрасного краю, особливо навесні та влітку. Одного разу, задивившись на галявину з фіолетовими польовими квітами, мало не з’їхала з дороги».

Петро В компанію «Рабен Україна» я прийшов 15 років

РОДИЧ тому. Починав працівником складу у Львові, але невдовзі випала нагода пересісти за кермо. З того часу і водій їжджу на красивій машині з логотипом Raben. Моя ділянка – перевезення вантажів по Львову та області.

Хобі: фанат будівельних робіт Робота мені подобається. Коли ти за кермом, це однозначно дисциплінує, адже на твоїх плечах колосальна У «Рабен Україна» відповідальність. Робота непроста, адже це робота з з 2005 року. людьми. Є різні люди, з якими доводиться взаємодіяти. Іншими словами, це не просто доставка з пункту А в пункт Б, як може здатися на перший погляд.

У вільний від роботи час маю віддушину, яка пов’язана з домом. Надзвичайно подобається робити своїми руками все, що стосується ремонту та будівництва: паркани, фундаменти, тощо».