МХП – громаді ЦІННОСТІ МХП:
МОТИВАЦІЯ
Дивись українське
21-23 серпня, напередодні Дня Незалежності України, в Миронівці, Каневі та Степанцях відбулися безкоштовні кінопокази просто неба. Глядачі отримали змогу побачити касові хіти «Фокстер і Макс» і «Мої думки тихі» та потрапити на прем’єрний показ довгоочікуваного фільму-притчі «Толока» за участі режисера Михайла Іллєнка. Організатором кіносвята виступив Благодійний фонд «МХП – Громаді» в партнерстві з Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!». «Серед усіх проєктів, які реалізуються Благодійним фондом «МХП – Громаді», цим я пишаюсь найбільше! Ми даємо людям їжу для роздумів і безпечне та цікаве дозвілля. В той же час, ми сприяємо розвитку та популяризації сучасного українського кінематографу та надаємо майданчик для спілкування його авторів з безпосереднім глядачем. Це вдвічі цінніше в невеликих містах та селах, таких, як Миронівка, Канів і Степанці, де, на жаль, немає постійно діючих кінотеатрів. Це ключовий для МХП регіон, тож для нас вкрай важливо, щоб люди мали все для комфортного та різноманітного життя», – ділиться враженнями Тетяна Волочай, директорка Благодійного фонду «МХП – Громаді».
АДАПТИВНІСТЬ
ПРОФЕСІЙНІСТЬ
Видання, що висвітлює корпоративно-соціальну відповідальність холдингу МХП
ОРІЄНТАЦІЯ НА РЕЗУЛЬТАТ
№5 (45), вересень 2020
ВІДКРИТІСТЬ
У Миронівці, Каневі та Степанцях демонстрували українське кіно просто неба
Розпочалось триденне кіносвято з Миронівки, де 21 серпня на Центральному стадіоні відбувся показ сімейного фільму «Фокстер і Макс». Картина, що розказує про пригоди 12-річного хлопчика та
його робо-пса, зібрала справжній аншлаг серед містян та жителів громади. «Я дуже радий, що такий проєкт знайшов реалізацію та надзвичайно щасливий працювати з такими партнерами, як МХП. Сподіваюсь, ці покази стануть тільки початком плідної та довготривалої співпраці, яка дозволить познайомити з сучасним українським кіно ще дуже багато людей», – зауважив голова Асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!» Андрій Різоль. Вже 22 серпня Канів приймав у себе особливу кіноподію – прем’єрний спецпоказ довгоочікуваного фільму-притчі «Толока» за шевченківськими мотивами. Презентував стрічку сам режисер Михайло Іллєнко. Ідею картини, на яку його надихнув старший брат, Юрій Іллєнко, маестро виношував більше 50 років. У гостей була змога взяти автограф та поспілкуватися з автором. «Якось давно Юрій мені сказав: “Ось дивись, хата – це не просто
споруда, це стратегія виживання України, стратегія незнищенності України. І яка б не була біда: чи то блискавка, чи то війна, але згоріла хата. І нова хата, навіть якщо і не на цьому місті, але з’явиться. Люди протягом одного дня піднімають стіни, і це шанс на виживання, шанс на продовження життя”. Мене ці слова дуже вразили», – розповів Михайло Іллєнко, режисер «Толоки». Завершенням кіносвята від МХП став показ ліричної комедії «Мої думки тихі», що відбувся в Степанцях 23 серпня, на День Державного Прапора. Люди з усієї Степанецької громади зібрались на стадіоні «Маракана». Невеличким бонусом на всіх показах стала добірка українських короткометражних фільмів від проєкту «Дивись українське!», які передували основному сеансу. Загалом за три дні близька 1500 людей відвідали відкриті кінопокази проєкту «Дивись українське з МХП!». Усі заходи проводились з дотриманням карантинних обмежень.
МХП – громаді Запрошуємо до діалогу
Співпраця
Простір для послуг і навчання
Заточування сапок і ножів та друк на 3Д-принтері: у Степанецькій ОТГ відкрили громадську майстерню
Тетяна Волочай,
директорка БФ «МХП - Громаді»
Робити те, чого ніколи не робив
Переглядаю нашу газету і дивуюсь – скільки всього прекрасного ми встигаємо робити. Незважаючи ні нащо. У нашої команди багато чудових ідей для людей. Ми мріємо їздити, зустрічатися, збирати благодійні заходи, обійматися, але реалії диктують свої «карантинні правила». Тому проєкти благодійного фонду «МХП - Громаді» – це просування розвитку громад попри всі труднощі. Для прикладу - кінопокази просто неба у Миронівці, Степанцях та Каневі. Особливо пишаюсь цим проєктом. Маємо ідею по завершенню карантинних заходів (коли б вони не закінчилися) впровадити таке файне дозвілля в кожному селі, де присутні потужності МХП. Пишаюся нашими громадськими майстернями у Медведівці Чигиринського району, Степанцях Канівського району та Єрках Катеринопільського району. Це місця, де по справжньому зможе розвиватися молодь. У кожній майстерні є 3-Д принтер, який може моделювати надзвичайно корисні і практичні речі, які можна навіть продавати. Тепер відповідь за вами, шановні жителі громад, навчайтесь працювати з новітніми технологіями. За нами – підтримка вашого соціального підприємництва. Хотіли європейський грант? Ось він! Уряд Швеції підтримав вищезазначений проєкт у межах «Посиленого партнерства для сталого розвитку», що реалізується UNDP Ukraine/ ПРООН в Україні. Проєкти про ініціативу, про можливість зростати та робити те, чого ніколи не робив, отримують підтримку. Тож якщо хочеш мати те, чого ніколи не мав, – мусиш робити те, що ніколи не робив. 2
У Степанецькій громаді на Черкащині наприкінці серпня урочисто відкрили громадську майстерню. Це сучасний громадський простір, його було створено в межах грантового проєкту «Запуск громадських майстерень у 3 громадах Черкаської області», який впроваджується у межах спільного проєкту «Посилене партнерство для сталого розвитку», що реалізується UNDP Ukraine/ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Швеції. Проєкт реалізував Благодійний фонд «МХП – Громаді» за фінансової підтримки МХП. Співавтор проєкту – Черкаська агенція регіонального розвитку. Першу подібну майстерню було відкрито 27 серпня в Медведівці Чигиринського району, а в перших числах вересня планується відкриття такої ж громадської майстерні в Єрках Катеринопільського району. Бюджет проєкту – 1 139 000 гривень. Із них 499 тисяч вклав БФ «МХП – Громаді», 570 тисяч – ПРООН, який фінансує Уряд Швеції, а ще 70 – Черкаська агенція регіонального розвитку. Тож відтепер жителі Степанецької громади, до якої входить 17 населених пунктів, зможуть отримувати необхідні послуги з сфери обслуговування за місцем проживання. Це і ремонт одягу, і заточування ножів та городнього інвентарю, робити по дереву тощо. Крім того, місцеві дітлахи можуть навчатися працювати з верстатами під керівництвом досвідчених майстрів, щоб згодом, можли-
во, і самим стати майстрами. Можна опанувати тут і надсучасні технології, наприклад, роботу з 3Д-принтером. Як зазначив у виступі заступник директора «МХП – Громаді» Микола Єфремцев, досвід створення таких громадських майстерень є надзвичайно цінний, і надалі планується, можливо, поширити його і в інших областях, де працює агрохолдинг МХП. «Сьогодні це не просто нова громадська майстерня. Це нове світове явище, що популяризується в усьому світі – створення громадського простору. Бо те, що ми відкрили, – це не просто приміщення, цей простір, насичений освітою, культурою, людьми, які започатковують з маленьких послуг великі справи», – зазначив Єфремцев. «З понад 300 заявок в країні наша опинилась серед семи переможців, – розповіла про ідею та історію проєкту директорка Агенції регіонального розвитку Черкаської області Любов Ропало. – Зміст цього проєкту полягає в тому, що в трьох громадах Черкащини запускаються аналогічні майстерні для того, щоб громади мали осередки просвітницько-технологічного характеру, щоби можна було туди прийти до майстра, лишити необхідну річ, поремонтувати і доробити, або ж, власне, при майстрові скористатись сучасним обладнанням, щоб щось своє полагодити чи виготовити». Голова Степанецької ОТГ Олександр Яременко, та, власне, натхненник та «душа» майстерні, чоловік, що власноруч збирав меблі та налагоджував обладнання, майстер Павло Бойко, пишаються, що в Степанцях відтепер працює така майстерня. «Це заслуга всієї нашої команди, всього колективу, який був залучений до відкриття цієї майстерні. Голо-
вне, щоб було більше таких напрацювань, різного роду проєктів, адже наша команда буде з радістю в них брати участь, і, я думаю, нам по силах перемагати і не в одному проєкті», – зазначив голова Степанецької ОТГ Олександр Яременко. Надзвичайно зраділи новому місцю дозвілля діти. Адже відразу після відкриття взялися вирізати собі іграшки – здебільшого хлопчачі – ножики та мечі з дерева. А місцеві господині вже вишикувалися в чергу до верстата з заточки ножів. До слова, придбане в рамках проєкту обладнання буде поставлене на баланс заявника на строк реалізації проєкту та буде надаватися майстрам в оренду за символічну плату – 1 грн/міс., після закінчення проєкту обладнання планується передати на баланс місцевого комунального
підприємства із умовою збереження вартості оренди для майстрів 1 грн/міс. на 1 рік. Оренда приміщення громадської майстерні за домовленістю з місцевою владою буде включати вартість комунальних послуг для майстрів та невелику плату для жителів міста/ОТГ за користування обладнанням (тарифна сітка для послуг громадської майстерні буде розроблена так, щоб заохотити людей до відвідування майстерні). За матеріалами сайту dzvin.media
Новини районів
Янгол Добра – у наших руках
Нещодавно відбулось урочисте нагородження переможців Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2019». «Благодійність великого бізнесу» – номінація, в якій перемогу здобув МХП. І це вже вдруге! Адже в 2018 році ми також були першими! «Корпоративна соціальна відповідальність в МХП – правило, якому ми слідуємо вже багато років. Стратегія компанії полягає в тому, щоб створювати надійні партнерські відносини, втілювати масштабні проєкти, які покращують життя громад, робити більше, робити важливе разом. Ми не просто покращуємо рівень життя українців, але й прагнемо змінювати світогляд людей – ділимось з ними ідеєю, що добробут та гідне життя залежить саме від них. А МХП як надійний партнер буде всіляко сприяти в реалізації важливих ініціатив» – зазначив заступник голови правління МХП з корпоративної соціальної відповідальності Ігор Лещенко. №5, вересень 2020
МХП – громаді
Програми
«Лелека» прилітає з вітаннями
Наш соціальний проєкт «Лелека» засвідчує те, що не лише держава допомагає родинам при народженні дитини. Програма покликана підтримувати жителів сільської місцевості на території присутності МХП, згідно з якою при народженні дитини надається одноразова допомога родинам пайовиків. Програма діє не перший рік, але цьогоріч вона набрала всеукраїнського масштабу і за перше півріччя вже 166 сімей отримало допомогу на суму майже 430 000 грн. Отже, якщо ви орендодавець МХП та проживаєте в селі або селищі, звертайтеся до представників Благодійного фонду на місцях і до вашої родини прилетить наш щедрий «Лелека».
«Лікар для села» завітав у Келеберду
БФ «МХП – Громаді» продовжує соціальну програму для пайовиків МХП «Лікар для села». Цього разу лікарі приїхали у село Келеберда Ліплявської ОТГ на Канівщині. Близько 60 місцевих жителів пройшли огляд та отримали консультацію від професійних лікарів – кардіолога та офтальмолога. Як і завжди, прийом відбувався з дотриманням усіх необхідних карантинних вимог – з масками та обробкою рук антисептиками. Нагадаємо, що це вже третій у 2020 році виїзд «Лікаря для села» у Ліплявську громаду, загалом проєкт розпочався тут з липня 2019 року. Відзначимо, що на Канівщині ця медична програма втілюється спільними зусиллями Благодійна організація «Благодійний фонд «МХП – Громаді» та підприємств МХП ПрАТ «Миронівська птахофабрика» і ТОВ «НВФ «Урожай». Проєкт наближає медичні послуги до людей, робить медицину більш доступною для сільського жителя.
Новини районів
Мандрівка + тренінг ЛИСЯНЩИНА. Культурно-освітню подорож до Національного дендрологічного парку «Софіївка», що в Умані, «МХП-Громаді» подарував днями для жителів Вотилівки Лисянського району в межах проєкту «Центр активного довголіття від МХП». Близько 30 учасників Центру наповнилися приємними враженнями не лише від мандрівки, а й від комунікації, адже отримали важливі знання з психології, що допоможуть їм знаходити баланс в різних сферах життя. Виїзне засідання просто неба провела досвідчений психолог і наш партнер Тетяна Мірошник. За її словами, психологічний метод «колесо життя» допомагає сформувати спрощену, але разом з тим дуже корисну картину життєвої ситуації. Цей метод ефек-
№5, вересень 2020
тивно допомагає визначити уразливі місця у житті людини, намітити пріоритети, цілі й життєві плани. Нагадаємо, проєкт «Центр активного довголіття від МХП» стартував на початку цього року з метою організації якісного дозвілля людей поважного віку, що включає зустрічі з цікавими людьми, проведення різноманітних майстер-класів, допомогу в користуванні сучасними технологіями, налагодження діалогу між різними поколіннями тощо. На період запровадження карантину проєкт було тимчасово призупинено. Нині виїзні засідання учасників «Центру активного довголіття від МХП» здійснюються з дотриманням всіх санітарних норм і рекомендацій. 3
МХП – громаді
На Віннич перетвор
конкурс мікрогрантів
Чи знаєте ви, що близько 20% всіх забруднень Світового океану складає текстиль? Йому належить 6% усього побутового сміття в Україні. Опинившись на звалищах, він сотнями років виділяє в атмосферу метани і вуглекислий газ, забруднює ґрунтові води. Тканини ж які містять синтетичні волокна, взагалі не розкладаються! Виходом зі складної ситуації є суцільна переробка старих речей, так званий «апсайклінг». Він передбачає не лише повторне використання вживаного текстилю, а й виготовлення з нього нових виробів. Однак сьогодні в країні не має навіть власної станції сортування побутових відходів, а вторинна переробка становить лише 3% . До прикладу, в Європейському Союзі цей показник сягає близько 30%. Нині «апсайклінгом» (з анг. «вторинне використання») займаються лише дрібні компанії у власному виробництві і цього критично замало для збереження довкілля. Демократія та вміння управляти спільним Перейматись питаннями екології громадський діяч Юрій Степанець почав з десяток років тому.
Створив у Вінниці громадську організацію «Наше Поділля» та навіть ініціював сортування побутових відходів на базі сільських шкіл поблизу міста. Розповідає, що тоді сортували тверді відходи на кілька фракцій, які були найбільш популярними. На виручені гроші діти купували все, що хотіли: від м’ясорубки в шкільну їдальню до тенісних столів. За словами Юрія, це дуже мотивувало дітей. Розвивало в них екологічну свідомість та сприяло фінансовій грамотності. Цим і займались. – У 2018 році ми подумали, що треба було б якось розвиватись. Тоді і винила ідея створити на базі Донецького університету більш масштабніший проєкт - станцію глибокого сортування побутових відходів. Сортували більш як на 20 фракцій. Спочатку думали, що це буде цікаво тільки студентам, але зібрали навколо себе чимало екосвідомих людей. Тоді ми й зіткнулись з ситуацією, що не маємо контейнеру для текстилю. Вихід знайшовся неочікувано. Колега розповів про грантовий конкурс від Агрохолдингу МХП «Село. Кроки до розвитку», що допомагає розвиватись малому бізнесу. Так ми і стали учасниками конкурсу.
– У чому полягала ідея? Як вдалось інтегрувати її в бізнеспроєкт та виграти грант? – Концепція проєкту полягала у виготовлені виробів з уживаних речей, тобто повторному використанні бувшого у користуванні текстилю. Виготовляти збирались усілякі килимки, доріжки, екоторбинки і таке інше. Ідеологічно планував поєднати українську культуру, традиції з екоорінтованістю. Бізнес проєкт писав уперше. Намагався врахувати все: окупність, соціальний компонент та поєднати це зі стратегією сталого розвитку. Адже для компанії важливе місцезнаходження виробничих потужностей. Як зараз пам’ятаю, на промо проєкту прийшов із готовим килимком, чим справив враження на комісію конкурсу. Подав проєкт восени 2019 року, а в березні 2020 ми стартували. За грантові гроші придбали швейні машинки та нитки. Розробили власний бренд «VERETA». На сьогодні, крім доріжок, маємо перші спроби виробництва чохлів для телефонів та комп’ютерів, екосумок, м’яких безкаркасних меблів. Вдячний МХП, що повірили в мою ідею. Гламурні килимки «Hugo Boss». Згенерувати бізнесідею та виграти грант виявилось простіше, ніж втілити задум у життя. На початку виробництва у Юрія виникли труднощі з кадрами. Важко було знайти майстринь, які б володіли старовинною технікою ткацтва. Підібрати нитки потрібної якості та розміру також виявилось нелегкою справою. А тому перші експериментальні доріжки, як жартує сам грантер, справді, вийшли гламурними. – Ми використовуємо кілька джерел для доріжок. По-перше, це абсолютно новий матеріал. У цьому напрямку співпрацюємо з вінницькою фабрикою «Володарка», яка шиє для всесвітньовідомого бренду «Hugo Boss» . Ці вироби йдуть тільки на експорт, а тому якість тканин там преміум класу. Відповідно, на під-
Новини районів
Яскравий мурал став прикрасою міста
МИРОНІВЩИНА. Мурали (величезні зображення на стінах або всередині будівель) вже давно стали частиною культури міста в Америці і Європі. В Україні цей різновид стріт-арту здебільшого трапляється лише у великих містах. Відтепер чудовий мурал можна побачити і на стіні одного з житлових будинків Миронівки. Автор роботи – відомий майстер стріт-арту з Сум Ігор Шевченко. Для «МХП-Громаді» і багатьох інших донорів велике значення мають інноваційні для громад проєкти. Це було однією з головних причин нашої підтримки проєкту «Миронівські мурали» від ГО “МГО «Європейська Миронівщина» в межах конкурсу мікрогрантів «Час діяти. Миронівщина». Крім авторів ідеї, проєкт втілювався також з допомогою Миронівської міської ради. Ми надали 4
співфінансування у розмірі 50 тис. грн. Найбільшою нагородою наших спільних зусиль став позитивний фідбек на новий мурал від миронівської громади. Нагадаємо, що «Миронівські мурали» – лише один з проєктів цієї організації, які перемогли в конкурсі. Керівник ГО Олександр Бованенко та його команда працюють над створенням молодіжного освітнього центру «ХАБ Мирона», активно допомагають у втіленні проєкту «Чиста криниця – чиста вода». Саме завдяки таким активним людям командам однодумців з керівництва ОТГ, бізнесу та громадськості, а також конкурсам мікрогрантів, подібним до нашого, Україна рухається вперед! №5, вересень 2020
МХП – громаді
ччині старий одяг рюють на килимки приємстві залишається чимало обрізків, які раніше відправлялись на захоронення - зараз їх забираємо ми. Майстрині їх ріжуть на тоненькі смужки і плетуть з них полотна. На це витрачають близько двох годин. Трудяться над виробами три майстрині. Також частково використовуємо одяг з сортувальних станцій, які, на жаль, через карантин тимчасово нам не доступні. Тому поки що з сировиною для килимків у нас дефіцит. Пробуємо співпрацювати з сортувальними станціями з Києва, Львова. Ми переробляємо те, що не потрібно, тобто одяг, який неможливо надалі використовувати. Таким чином вносимо свій маленький
вклад у велику справу. Енергія «кам’яного краю» За словами Юрія, все виробництво розділили на два етапи. Спочатку майстрині тчуть заготовки для майбутніх виробів на старовинних столітніх ткацьких верстатах. Географічно це відбувається у селі Стіна Томашпільського району. Уже у Вінниці їх зшивають та надають товарного вигляду. Сам процес автентичного
ткацтва є яскравим бекграундом процесу і, на думку Юрія, створює перспективні економічні передумови для розвитку та порятунку величного села від занепаду. – Волею долі, і ніяк інакше, ми вподобали село Стіна ще 4 роки тому. Створили тут екологічний центр, як місце зустрічі сільської та міської культур. Приїжджаємо сюди з міста і переймаємо у людей навички екологічного будівництва. У свою чергу допомагаємо місцевим з питаннями енергозбереження. Ініціатива з вторинною переробкою речей вдало поєднується з нашою грандіозною екомісією. Об’єднавши ї ї з туристичними програмами, ми зможемо покращити життя селян, зокрема передати знання про народні ремесла краю наступним поколінням. Хочу зауважити, що Стіна є потужним історикокультурним магнітом. За часів трипільців славилась килимарством та особливою чорно-червоною вишивкою. Для мене це місце спокою, гармонії. Місце, де час минає неспішно, поважно, де його стільки, скільки потрібно, аби все встигнути. – Юрію, ви позиціонуєте «VERETу» як локальну, крафтову марку, як вирішуєте питання з реалізацією виробів? – Реалізовувати збираємось через інтернет магазин. Більше того, маємо амбіції створити інтерактивні туристичні пакети. В цьому напрямку співпрацюватимемо з турагентствами. Забігаючи наперед, зазначу, що всі маршрути будуть доступні також і людям з інвалідністю. Таким чином, хочемо спокусити туристів природною красою та величчю села, культурною та історичною наповненістю, щоб люди купували нашу продукцію, просто приїхавши у село. Взагалі, наші плани грандіозні. Хочемо, щоб Стіна стала центром ткацтва. Через рік плануємо залучити до роботи 10 майстринь, а також навчати учнів. Я хотів би зробити комерційно успішну ініціативу. – Поділіться планами на майбутнє?
– У перспективі ми хотіли б співпрацювати з вітчизняними брендами і використовувати їх текстильні залишки для переробки. Також залюбки будемо приймати одяг від «роздрібних» екоактивістів. Частину коштів від продажу виробів наразі акумулюємо в громадській організації. Ці гроші хочемо витратити на потреби жителів села Стіна. Зокрема, найперше, хочемо допомогти місцевим підприємцям із розвитком їх справи. Ідею підхопили в МХП. Ще хочемо підтримати місцевий хор та в зайнятись промоцією села. Надлишок попиту Минув той час, коли ми купували тільки необхідні речі. За даними міжнародної екологічної організації «Greenpeace», з 2000 року галузь легкої промисловості збільшилася вдвічі. Більше того, прогнозується, що попит на новий одяг тільки зростатиме. Нині доходи від індустрії приносять 1 трильйон доларів. Сьогодні споживач став купувати на 60% більше одягу. При цьому носити його удвічі менше. Бренди ж готові оновлювати свої колекції щонайменше двічі на місяць, 24 рази на рік - тільки б ми купували! Статистика високорозвинених країн, таких як Великобританія, говорить, що більш як половина одягу, який іде в контейнер, жодного разу не одягався. Здавалося б, де Україна, а де Великобританія? Проте багато швейних фабрик з давальницькою сировиною розташовуються саме у нас. А це значить, що тільки нам думати, де її сортувати та як переробляти! Діана Паламарчук
Новини районів
Розважальний центр для дітлахів
МИРОНІВЩИНА. Шоу мильних бульбашок, велетенський Міккі Маус, забави для розвитку креативного мислення, повітряні кульки, батути, розпис імбирних пряників... Все це супроводжували щирі дитячі усмішки та радісний сміх. Так, 15 серпня у Миронівці відбулося урочисте відкриття першого дитячого розважально-розвивального центру “Долоньки”. Це один із 9 проєктів переможців, який отримав схвалення конкурсної комісії в межах конкурсу мікрогрантів “Час діяти. Миронівщина”. Ініціативу було реалізовано “МХП-Громаді” за фінансової підтримки МХП. Проєкт втілила ініціативна група в складі Вікторії та Богдана Чернявських, Альони та Івана Йонашів. Завдяки проєкту планується заповнити нішу дитячих ігрових кімнат в Миронівці та організувати дієву платформу для проведення майстер-класів. №5, вересень 2020
5
МХП – громаді
Культура
Фестиваль із душею
У Холодному Яру втретє відбувся «Крутий заміс»
Вже втретє Чигиринщина зібрала сотні митців та учасників, які з’їхалися, аби пофестивалити на “Крутому замісі”. Три дні відпочинку розумом та душею, три дні відродження традицій та прославлення черкаської землі. Партнерами фестивалю традиційно виступають ТОВ «НВФ «Урожай» Групи МХП та БФ «МХП – Громаді» Восьма ранку – ніхто не спить. Допоки на ярмарку готують смачні наїдки та приводять до ладу власноруч виготовлені вироби, із наметів починають визирати сонні обличчя, а до локації фесту з’їжджаються автівки. Відразу й не збагнеш, що йде вже третій день фестивалю: атмосфера жвава, привітна, а довкола все просочено рідним колоритом. Його відтінки ловиш всюди – у соняхах, що квітнуть поміж ярмаркових столів, інсталяціях та ігрових зонах, сконструйованих із соломи, усміхнених обличчях жіночок, чию гостинність вбачаєш неозброєним оком. Позаду вже не один концертний виступ, перегляд «Пекельної хоругви» просто неба, балачки із Сашком Лірником, смакування найсмачнішого борщу, спільне випікання хліба, танці під живі співи та вогняне шоу. Попереду – ще більше вражень. Більшість учасників «Крутого замісу» тут не вперше. Поволі фестиваль стає традиційним, рідним для Черкащини. Для митців та умільців це – неповторна
6
нагода презентувати себе, для відвідувачів – відпочити від буденності, поринувши в атмосферу, закодовану на рівні підсвідомого. Вперше фестиваль відбувся на Чигиринщині в 2018 році. Ідея його створення належить Юрію Романчі, що й сам народився на цій землі. Серед головних ідей фесту – популяризація народних ремесел та відродження туристичної привабливості району, де сконцентровано безліч історичних пам’яток. – Наступного року хочемо вийти на ще масштабніший, всесвітній рівень, – розповідає директор ТОВ «НВФ «Урожай» Групи МХП Олександр Воскобойнік, який у 2018-му першим підтримав ідею Юрія Романчі. – Цього року було багато гостей, які просилися приїхати із-за кордону. Це діаспори Америки та Канади. Однак через пандемію плани змінилися. Олександр Воскобойнік додає, що головна мета фесту – закцентувати увагу на турис-
тичній привабливості Чигиринщини, відродити ї ї. Саме тому ТОВ «НВФ «Урожай» спільно з БФ «МХП – Громаді» вже втретє виступає його партнером, хоч і не веде свою діяльність у цьому районі. Дванадцята година дня – відвідувачі розділилися. Допоки одні юрмляться біля кухні, обравши роль мирних спостерігачів, інші – активно беруть участь у заходах “Крутого замісу”. Для душі тут співи, літературні батли, танцювальні виступи, спортивні змагання й конкурси серед митців. Окремою локацією відмежована зона для художників, які цьогоріч борються за першість у вправності зображення міфологічних істот. Йдучи між ярмарковими рядами, очі розбігаються від різноманіття. Тут і глиняний посуд, який, до речі, можна зліпити власноруч, і коралі, і жіночі прикраси з бісеру, і хендмейд для дітей – звідусіль усміхаються яскраві в’язані та шиті іграшки. Географія учасників – широка. Крім місцевих, приїхали й
митці зі Львова та Івано-Франківщини. Не втихають на фестивалі й конкурси. Тут і змагання в поетичній вправності, і естафета “Знайди Сонцезавра”, і етноперегони на возиках. Найбільший ажіотаж – біля глиняної толоки. Якщо раніше толока була традиційною для українців – для швидкого виконання котроїсь із робіт, зазвичай будівництва, скликали родичів, сусідів, односельчан, то тепер ця практика забута. Рідко її зустрінеш і в найвіддаленіших селах. На фестивалі ж вирішили відродити цю традицію, сколихнувши в душі найпотаємніші нотки українського менталітету. Вечоріє, однак додому ніхто не поспішає – чекають на одного з головних музичних хедлайнерів свята – гурт “ТІК”. Доступність, комфорт, традиційність та можливість творити – те, що першим спадає на думку при відвідуванні «Крутого замісу», на який, однозначно, хочеться повертатися. За матеріалами сайту 18000.com.ua №5, вересень 2020
МХП – громаді Смачного!
Квасоля: здорова їжа і нові смаки Квасоля прийшла до нас з Індії, її корисні властивості використовували в народній медицині та кулінарії. Квасоля містить білки, які за своїми властивостями і харчовою цінністю перевершують м’яо і рибу. За вмістом цинку і міді цей продукт – один з лідерів серед овочевих культур. В ньому міститься сірка, яка допомагає при ревматизмі, захворюваннях шкіри, бронхів, а також при кишкових інфекціях. Залізо благотворно впливає на формування еритроцитів, надходження кисню до всіх клітин організму, підвищення його захисних функцій.
Подрібнити за допомогою блендера. Очистити і натерти картоплю як на деруни. Відкинути на друшляк і дати стекти рідині. За бажання можна картопляну масу трохи посолити. Солі достатньо в начинці і заправці. Набирати рукою картопляну масу і на долоні робити з неї коржик, куди викласти 1 ст. ложку приготованого квасоляного паштету. Закріпити краї і надати форму зразів. Обсмажити зрази на розігрітій олії з усіх боків на помірному вогні. Викласти на тарілку. Для заправки обсмажити цибулю, порізану половинками кілець. Посолити, посипати чорним меленим перцем і змішати з порізаною зеленню. Викласти заправку на зрази.
Курка з квасолею та горіхами в лаваші
Інгредієнти: лаваш - 6 листів куряче філе - 500 г білокачанна капуста - 0,5 качана подрібнений арахіс - 2 ст. л. відварена або консервована квасоля - 100 г вазилік - пучок петрушка - пучок соєвий соус мед - 1 ст. л. лайм - 1 шт. мелений чорний перець Спосіб приготування: Куряче філе потушкувати у соєвому соусі до готовності. Коли м’ясо вичахне, порізати його дрібними шматочками. Нашаткувати капусту, залити її медом, змішаним з соком лайма, додати туди трохи тонко нарізаної шкірки лайма. Посипати горіхами і змішати з квасолею. Перемішати капустяно-квасоляну суміш зі шматочками курки, додати дрібно нарізану зелень і приблизно десять хвилин протушкувати на слабкому вогні під кришкою. Посолити і поперчити. Начинка готова. Далі загорнути отриману суміш в листи лаваша і прогріти на сковороді приблизно 5 хвилин під кришкою. Подавати теплим.
Зрази з квасолею
Інгредієнти: картопля - 1 кг олія сіль Для начинки: квасоля - 1 склянка відвареної цибуля ріпчаста - 1 шт. олія - 2 ст. ложки часник - 2 зубки сіль перець чорний мелений Для заправки: цибуля ріпчаста - 2 головки зелень петрушки і кропу - 2 ст. ложки порізаної Спосіб приготування: Заздалегідь замочити і відварити квасолю. Цибулю порізати четвертькільцями і обсмажити на олії. Часник подрібнити. Змішати смажену цибулю з квасолею, часником, сіллю і перцем.
№5, вересень 2020
олію, обсмажити дрібно нарізану цибулю й часник, посолити, додати розмарин. Нарізати кубиками решту сирої моркви та селери. Пасерувати 2-3 хвилини. Додати квасолю разом із бульйоном, нарізану тонкими кільцями цибулю-порей, посолити. Варити до готовності 10 хвилин. Зняти з вогню й додати петрушку. Подавати супчик із грінками, натертими часником.
Пісні котлети з квасолі й овочів
Інгредієнти: 400 г квасолі 1 картоплина, 1 морква, 1 цибулина, 2 зубки часнику, 2 ст. ложки олії, панірувальні сухарі, мелена паприка за смаком, чорний мелений перець за смаком, сіль за смаком. Спосіб приготування: Квасолю замочити на ніч у холодній воді. Потім гарненько промити, залити водою і відварити до готовності в підсоленій воді протягом 1-2 годин залежно від сорту квасолі. Квасоля має стати м’якою. Злити воду й охолодити квасолю. Картоплю і моркву відвари в мундирах до готовності, охолодити і очисти від шкірки. Дрібно порізати цибулю. Подрібнити часник. Обсмажити цибулю і часник у розігрітій олії до золотистого кольору. Охолоджені овочі і квасолю двічі пропустити через м’ясорубку, щоб отримати більш однорідну консистенцію фаршу. Додати у фарш обсмажену цибулю, спеції, сіль і гарненько перемішати. Сформувати із фаршу невеликі плоскі котлети, обваляти їх у панірувальних сухарях. Готувати пісні котлети, обсмажуючи їх на сковороді в олії з обох боків до золотистого кольору приблизно по 3 хв. Подавати пісні котлети з квасолі й овочів із картопляним або рисовим гарніром або просто з хлібом.
Запіканка з картоплі, квасолі і яєць
Суп з білої квасолі
Інгредієнти: біла квасоля - 200 г, цибуля-порей - 1 перо, селера - 2 стебла, морква - 2 шт., цибуля - 2 шт., оливкова олія - 4 ст. л., часник - 1 зубчик, лавровий лист - 2-3 шт., дрібно порізана петрушка - 2 ст. л., дрібка розмарину, морська сіль. Спосіб приготування: Квасолю замочити на ніч в окропі. Вранці промити її холодною водою, залити 2 об’ємами води й довести до кипіння. Воду злити, квасолю промити і ще раз залити холодною водою. Влити туди трохи олії й довести до кипіння. Додати лавровий лист, цілу цибулину, морквину і стебло селери. Варити все близько години. Вийняти із супу цибулю, моркву, селеру й лавровий лист. У каструлі з товстим дном розігріти
Інгредієнти: картопля - 6-7 шт., цибуля - 1 шт., консервована квасоля - 1 банка, яйця (варені) - 3 шт., маслини - 50-100 г, сир твердий - 150-200 г, сметана - 4-5 ст. л., гострий перець - 1 невеликий стручок, лимонний сік - 2 ст. л., сіль, чорний мелений перець, зелень за смаком. Спосіб приготування: Картоплю відварити в підсоленій воді 15-20 хв. Злити воду. Обчистити і нарізати кружальцями. Яйця теж нарізати кружальцями. Цибулю подрібнити і обсмажити на олії, додати нарізані оливки і гострий перець, перемішати. Додати квасолю і порізану зелень. Посолити, поперчити, додати лимонний сік. Тушкувати 2-3 хв. Форму для запікання змастити олією. Викласти картоплю, трохи посолити. Посипати невеликою кількістю тертого сиру. Змастити 2 ст. ложками сметани. Другим шаром викласти квасолю, третім – яйця. Посипати сиром і змастити сметаною. Запікати приблизно 30 хв. при 200 °С. Готову страву посипати зеленню.
7
МХП – громаді недитячий анекдот
– Чому пасічник, коли збирає мед, одягає на голову сітку? – Якщо його бджоли потім впізнають, йому хана. *** Добре ніде не працювати! Захотілося спати - ліг поспати! Захотілося жерти - ліг поспати! Захотів новий планшет - ліг поспав. *** А тепер, дорогі молодята, обміняйтеся масками - цілуватися в РАГСі заборонено! *** – Щось шашлик у Вас зовсім не жується! - А Ви масочку зніміть.... *** Галя була нстільки моцною кобітою, що лупила дітей паском, не знімаючи його з чоловіка!
«Оживити пластик» зібрав пів сотні робіт
*** Голос в операційній: – Ми його втрачаємо! Ми його втрачаємо! Ми його втратили … Голос згори: – Все в порядку, ми його прийняли.
Закінчилося літо, а з ним спливає і термін прийняття робіт на конкурс поробок із пластикових кришечок «Оживити пластик». Понад 50 учасників надіслали нам фотографії зі своїми роботами. Поки конкурсна комісія розглядає поробки і міркує над ухваленням рішення про подарунки, ми продовжуємо знайомити наших читачів з маленькими витворами мистецтва, в які вкладено багато сил, старань, терпіння і творчості. Тож, насолоджуємося разом роботами вихованців інклюзивної арт-студії «Долоньки» зі Сміли на Черкащині, серед яких Вікторія Манько, Вікторія Побережна, Роман Охріменко, Олеся Залевська. Не менше над своїми роботами старалися і Назар Харченко, Ярослава Харченко та Артем Кириченко з Миронівки. Окрема подяка за участь у конкурі Діані Безшкурій з Катеринополя та Андрію Гордієнку з Канева.
Знайдіть відмінності
*** – Галино, а чому твій Василько так кричить? – У нього зуби лізуть! – Які зуби, йому вже 60! – Вставні лізуть, вчора проковтнув!
Лабіринт «МХП - Громаді». Замовник: БО «БФ «МХП – Громаді» Головний редактор: Волочай Т.В. Відповідальна за випуск: Каузак Н.О. Адреса для листів: вул. Благовісна, 193, Черкаси, 18000. Друк: ФОП Руденко Ю.І. Адреса: 18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 251, тел. 45-02-71. Наклад 18 000 прим. Замовлення №
8
№5, вересень 2020