k21_022

Page 1

«Металург» 1 Компанія 1 Суспільство 1 Журнал ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 05.08.2021 (6204) № 29

04

З Днем народження, рідне підприємство! Ми пишаємося 87-річною історією підприємства та пишемо її нові сторінки. Наша сила – це сила поколінь. Ми дякуємо нашим ветеранам за міцний фундамент справ і, cпираючись на досвід, разом з молоддю удосконалюємо виробництво Криворізької сталі

... .....

02

30 тисяч гривень на відпочинок Працівники підприємства, які не є членами профспілки – пакуйте валізи та плануйте відпустку

03

Команда з гарними гравцями – це ключ до успіху Про життя, виробництво, спорт, команду, про майбутнє і мрії – в інтерв’ю з Мауро Лонгобардо

05

Колиска сталі, або Місце сили Великий досвід і планів ого-го – рудоуправлінню гірничого департаменту виповнилося 65 років

08

...

.....

Металург подкаст Відтепер нас можна не тільки читати, а й слухати – надягайте навушники і слухайте все найцікавіше і найактуальніше


2

1 | ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» | 05.08.2021 № 29

Від першої особи

Успішний період, окрім охорони праці

Компанія оголосила результати другого кварталу та півріччя 2021 року.

Шановні колеги, Після двох дуже важких років для металургійної промисловості, труднощів через Covid минулого року (який став найважчим періодом за всю нашу історію) період з початку поточного року став виключно успішним для нашої компанії. Рушійні сили ринку, попит, що відновлюється, поповнення запасів замовниками продовжилися в другому кварталі і допомогли нам досягти найкращих фінансових показників за квартал і півріччя з 2008 року. Фінансові показники з опублікованих сьогодні результатів виглядають наступним чином: • Показник EBITDA за 2 квартал склав 5,1 млрд доларів США, а показник EBITDA за перше півріччя склав 8,3 млрд доларів США, обидва ці показники є найвищими з 2008 року; • Чистий дохід за перше півріччя склав 6,3 млрд доларів США, що включає частку в 1,0 млрд доларів США від спільного підприємства і дохід асоційованих компаній, демонструючи хороші показники наших спільних підприємств з Nippon Steel – AM/NS India і AM/ NS Calvert»; • Потік вільних грошових коштів в 2 млрд доларів США в першому півріччі, не зважаючи на оборотні фонди у 3,5 млрд США, допомагають скоротити чисту заборгованість до 5,0 млрд доларів – це найнижчий наш рівень; • Відвантаження металопродукції у першому півріччі склало 32,6 млн тонн із зростанням відвантаження у 2 кварталі на 2,4% в порівнянні з першим кварталом (коригування на виключення Ilva). Немає сумнівів, що ми отримуємо користь від поточної ринкової кон'юнктури і дуже хорошої цінової кон'юнктури і максимізували можливості, які дає ринок в даний

час. Це неабияке досягнення, і я вам усім вдячний за внесок в наш успіх цього року. Якщо поглянути на показники наших сегментів, то є значне поліпшення по всіх наших металургійних сегментах завдяки збільшенню обсягів і спредів по сталі. Проте ми зіткнулися з проблемами надійності в сегментах Плаского прокату Європа і NAFTA, в той час як Бразилія і СНД показали кращі результати, як і AM/NS India і AM/NS Calvert. Іншою слабкою стороною нашої діяльності був гірничій сегмент, який зіткнувся з перебоями у виробництві в Канаді через трудові переговори і в Ліберії – через сходження з рейок локомотива. Згодом обидві проблеми були вирішені, і ми очікуємо, що в третьому кварталі показники гірничого сегмента нормалізуються. Охорона праці: Додаємо значних зусиль для досягнення поліпшення показників Хоча наші фінансові показники були дуже обнадійливими, одна область, де ми не можемо бути задоволені, – це охорона праці. Наші результати в першому півріччі – 15 нещасних випадків зі смертельними наслідками і

незначне погіршення показника частоти травм з тимчасовою втратою працездатності – це тенденція, якою ми повинні терміново зайнятися. Проте я натхнений новим рухом в усіх сегментах і безліччю нових ініціатив в стадії реалізації, спрямованих на поліпшення наших показників і втілення прагнення до нульового рівня нещасних випадків зі смертельними наслідками в реальність. Велика частина цієї роботи координується нашою глобальною радою з охорони праці, до якої входять експерти з безпеки з усієї Групи і заступники генеральних директорів з виробництва всіх наших підприємств. Зусилля зосереджені на трьох напрямках – лідерство в сфері безпеки, управління ризиками та запобігання нещасних випадків зі смертельними наслідками. Є кілька спільних ініціатив, які впроваджуються у всіх сегментах. Наприклад, це увага до навчання техніці безпеки; збільшення присутності керівництва в цеху; партнерство між нашими кращими та гіршими підприємствами з метою прискорення процесу обміну знаннями та кращими практиками; введення «карантину» або «попереджень про безпеку», коли 40-денний період аналізу і навчання починається після того, як стався інцидент, що міг привести до серйозних наслідків; підвищена увага до аналізу PSIF. Хоча результати цих зусиль ще не помітні в нашій основній статистиці з охорони праці, я впевнений, що ми знаходимося на правильному шляху до значного поліпшення показників. З повним текстом звернення Адітьї Міттала, Генерального директора АрселорМіттал можна ознайомитись на внутрішньому інтранетпорталі Групи.

ЄДИНА КРАЇНА! ЕДИНАЯ СТРАНА!

Рівні можливості

30 тисяч гривень на відпочинок У вівторок багато працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримали повідомлення в Чат-боті в Телеграмі про можливість отримати компенсацію частини вартості відпочинку в Україні під час відпустки. Що це означає і хто зможе скористатися компенсацією? Згідно з рішенням погоджувальної комісії «АрселорМіттал Кривий Ріг», в період припинення проекту «Путівка до відпустки», з липня по грудень поточного року, на підприємстві встановлений інший порядок освоєння коштів, передбачених на організацію відпочинку працівників. Дані кошти розраховані пропорційно чисельності працівників підприємства і будуть перераховані профспілкам по факту організації відпочинку працівників і надання підтверджуючих документів. Кошти на організацію відпочинку працівників, що не є членами профспілки, згідно рішенню комісії, залишаються в розпорядженні підприємства. Тому працівники підприємства, які є членами профспілки, з питання організації відпочинку звертаються до своєї профспілки та оздоровлюються на умовах, встановлених профспілкою. Щоб ті, хто не є членами профспілки, теж могли відпочити, керівництво підприємства пропонує можливість отримати компенсацію частини їх витрат за самостійно організований відпочинок в пансіонатах, санаторіях, готелях України категорії не менш трьох зірок. Ліміти покриття витрат складають: • 15 тисяч гривень – для тих, хто відпочивав за рахунок коштів підприємства у 2020 році; • 30 тисяч гривень – для тих, хто у 2020 році за кошти підприємства не відпочивав. Хто може отримати таку компенсацію? Кожен працівник, у якого є не менше 11 місяців неперервного стажу на підприємстві та який не є членом профспілки протягом останніх двох місяців до початку відпочинку. Скористатися цією пільгою від підприємства можна тільки під час відпустки, тривалість якої – не менше 10 днів.

За деталями ми звернулися до Людмили Апостол, начальника відділу по роботі з трудовим колективом департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». - Людмило, чому саме така сума пільги і з чого вона складається? - Щороку компанія виділяє кошти на оздоровлення працівників. В цьому році, згідно з рішенням погоджувальної комісії, вони розподіляються між профспілками пропорційно до кількості їх членів. Для кожної окремої профспілкової організації визначений місячний ліміт. Цього року ми вже спрямували на відпочинок працівників більш 10 мільйонів гривень, а до кінця року плануємо перерахувати всім профспілкам ще близько 8 мільйонів гривень. Крім цього, профспілкі розпоряджаються коштами, які надійшли на їх рахунки у вигляді членських внесків працівників та певного відсотка від фонду оплати праці на організацію їх відпочинку працівників, що є членами профспілки (за належністю). Суму компенсації на оздоровлення та відпочинок, яку не члени профспілок можуть отримати від підприємства, ми розрахували аналогічно: ліміт (затверджений погоджувальною комісією) + відсоток фонду оплати праці працівників, що не є членами профспілки. Розмір пільги – 15 або 30 тисяч гривень – залежить від частоти її отримання за попередній період (у тому числі через первинні профспілкові організації, що діють в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»). Пільга від підприємства виділяється працівнику один раз на рік і не ділиться на частини. - Чому можна скористатися компенсацією в місцях оздоровлення чи відпочинку тільки в межах України? - Це пов’язано з пандемією ковіду. Адже ситуація за кордоном змінюється надто швидко, умови перетину кордонів та додаткові карантинні заходи – теж. Щодо України – то ситуація більш передбачувана та контрольована, але зверніть увагу, що компенсація спрямована на путівки до місць відпочинку в зеленій, жовтій та помаранчевій зонах. В червоні зони ми просимо не їхати. До того ж не всі профспілки підприємства підтримують ідею проекту «Путівка до відпустки», який передбачає організацію відпочинку через туристичні агенції та закордонний відпочинок. - Які документи необхідно надати працівнику, щоб отримати компенсацію? - Він повинен надати наступні документи: • письмову згоду на особисту відповідальність за дотримання всіх протиепідемічних заходів і обмежень під час відпочинку (яку ви напишете в «Єдиному вікні» під час оформлення відпустки) • особисту заяву про компенсацію частини витрат на відпочинок, до якої необхідно додати: рахунок або путівку з санаторію, пансіонату або готелю, де ви відпочивали; документ, який підтверджує оплату послуг з оздоровлення чи відпочинку: платіжне доручення або касовий чек (надаються в «Єдиному вікні» вже після відпустки). Більше інформації можна дізнатися під час оформлення відпустки в ЦПУ «Єдине вікно» за адресою: вул. Криворіжсталі, 1, будівля Університету АрселорМіттал в Україні, кабінет 106, 114 (зупинка громадського транспорту «3 дільниця»). Гарного вам відпочинку!


ЄДИНА КРАЇНА! ЕДИНАЯ СТРАНА!

Наші інтерв’ю

Команда з гарними гравцями – це ключ до успіху Завжди цікаво, про що думає Генеральний директор. Адже він – теж людина. От тільки рівень відповідальності та вміння стратегічно мислити в цієї людини набагато більші – як каже молодь, 100-го левелу. Тож напередодні Дня народження підприємства ми зустрілися з Генеральним директором «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо і поспілкувалися про життя і виробництво, про спорт і командну працю, про майбутнє і мрії. Тетяна Філяєва

Tatiana.Filyaeva@arcelormittal.com Фото Андрія Онищенка

– Вітаю, Мауро, почнемо, сподіваюсь, з приємної для вас новини: збірна Італії з футболу продемонструвала дуже гарні результати на Євро-2020. Молода команда, на яку не дуже ставили, така собі темна конячка – але за рахунок командної гри змогли не тільки прорватися до фіналу, але й стати чемпіонами Європи! Скажіть, ви вболівали за своїх земляків? І взагалі, яке місце у вашому житті посідає спорт? – Так, звичайно, я дивився матч та підтримував команду. Я ж італієць, ви розумієте, тож досить пристрасно ставлюся до футболу. Для мене це дуже серйозно. Я дивився матч у Києві з деякими іншими італійськими фанами, нас було близько 30 осіб. Ми дійсно досить добре провели час. Коли дивилися матч, звичайно, нервували, страждали під час матчу. Але врешті-решт змогли відсвяткувати перемогу у ресторані. А дехто пішов вулицями Києва, намагаючись продемонструвати нашу присутність у країні. Тому це була дуже цінна перемога. Італія гідно грала впродовж усього чемпіонату, краще ніж під час інших моментів, і вони заслужили на перемогу. Що стосується спорту, звичайно, я люблю спорт. Коли я був молодший, то грав у баскетбол, займався іншими видами спорту, такими як футбол, плавання. Я люблю спорт з двох причин: по-перше, звісно, через здоров’я, адже заняття спортом роблять нас трошки здоровішими і врешті-решт сприяють кращій роботі розуму, ви знаєте, як казали латиняни: «У здоровому тілі – здоровий дух». Це означає, що мозок працює краще, коли тіло здорове. А з іншого боку – я бачу освітню частину спорту, тому що саме спорт може розвивати молоде покоління. Тож це не лише здоров’я, а й розум. – Можливо, я не права, але, як на мене, металургійне виробництво (та й взагалі будь-яке велике виробництво) має схожість зі спортом. Тут теж важлива командна гра, важлива роль лідера, важлива самовідданість. Ви згодні? – Так. Я маю на увазі, що це й продемонструвало Євро: дуже важливою є команда. Як ви помітили, Італія не мала конкретного лідера, суперчемпіона, як, можливо, інші команди мають чи мали. Але вони мали дуже хорошу команду, що грає разом і, якщо ви дивилися матчі, то зрозуміли, що саме тоді буде результат. Команда завжди брала участь в усіх більшменш наступальних діях, які Італія робила під час цього чемпіонату. Тож я можу сказати, що команда цього року мала додаткові переваги. Вони перестали грати індивідуально, як раніше, і тренер зміг вкласти їм у голови командне мислення. Саме тому, мені здається, вони змогли досягнути результатів. – Але все ж чи схоже металургійне виробництво зі спортом? – Я вважаю, що командна робота є ключовою для будь-якого підприємства. Близько року тому, у 2020-му, коли я почав тут працювати, я помітив, що команда не була так добре розвинена. Скажімо так: були гарні гравці, але не всі вони дійсно грали разом у відповідності з конкретним баченням або стратегією. І я вважаю, що за останні півтора роки ми значно покращились в цьому. Зараз я бачу, що, по-перше, команда працює, щоб досягти однієї цілі для компанії, а по-друге

3

1 | ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» | 05.08.2021 № 29

100 добрих справ визначено! Вітаємо переможців проекту «100 добрих справ»! На конкурс надійшло майже 300 заявок, серед яких журі визначило 100 найкращих ініціатив. Розгляд ініціатив відбувався анонімно, тобто журі не знало, хто є ініціатором проекту. Вибрати найкращі проекти для журі було вкрай важко, адже кожна з ініціатив гідна уваги. Та переможцями стали ті, що повністю відповідали критеріям конкурсу. Переважна більшість ініціатив – благоустрій та поліпшення житлової інфраструктури, освітні проекти. Зі списком переможців можна ознайомитись за QR-кодом. З кожним з них ми зв’яжемось особисто для подальшої співпраці. Дякуємо всім за активну участь!

Останній шанс! Оголошуємо додатковий набір!

бути готовими конкурувати на цьому ринку. – Найбільш гостре питання для підприємства – це, звичайно, екологічна ситуація. Екологія зі знаком мінус, це те, на жаль, з чим нас сьогодні асоціюють всі – мешканці міста, представники громадських організацій, органів влади. І доки небо буде періодично краситися у червоні кольори (це те, що всі ...«Сталевий мільярд» бачать) – репутація буде під ударом. Чи насправді гарантує є план вирішити це стабільність нашому питання? Яким ви бачите підприємству у майбутньому... підприємство в плані екології через 10, 20 років? – Я думаю, що найбільші екологічні – 4 серпня нашому підприємству проблеми – ці хмари – будуть вирішені виповнюється 87 років. Це солідний дуже скоро, швидше ніж за 10 років. Тому вік. І якщо за аналогією з людиною, що у нас вже є проекти, що реалізуються. вже досить проблемний. Але ми всі Вони приведуть нас до рівня екологічно думаємо про майбутнє. Сьогодні безпечної компанії, якою ми повинні у всіх на вустах наш «Сталевий бути. До кінця 2023 року ці випадки, що мільярд». Звучить дуже солідно! стосуються екології, завершаться. Тому Але не всі наші робітники розуміють що ми будуємо фабрику огрудкування, призначення цих коштів. Чи могли б якою ми замінимо дві агломераційні Ви пояснити простою мовою, куди фабрики, що у нас є. Ми відремонтуємо підуть ці гроші? доменну піч № 9 і після цього зможемо закрити доменну піч № 7. Також ми – Звичайно, можу. Ці інвестиції дадуть створюємо систему контролю викидів у підприємству можливість розвиватися конвертерному цеху, яка усуне ті випадки, у майбутньому. Наразі у нас є власні що іноді стаються. ресурси: гірничі, металургійні. Але, наприклад, у випадку гірничих ресурсів, Але це лише питання технології... вони рано чи пізно будуть вичерпані. А щодо металургійного виробництва, ми маємо дещо застарілі технології, які не зможуть витримати наступного етапу. Тому вони більше не зможуть працювати через певний період часу. Цей «Сталевий мільярд» насправді гарантує стабільність нашому підприємству у майбутньому і розширює можливість для підприємства бути присутнім не лише на українському, але Що відповів Мауро Лонгобардо також на європейському ринку, куди на це питання, а також про престиж Україна входить в частині комерційних металургії, враження від колективу відносин. Тому ми приводимо у підприємства та головну відповідність нашу технологію, нашу мрію наші читачі можуть інфраструктуру до того, що буде послухати у повній версії інтерв'ю вимагатися в Європі у майбутньому. Не на Подкасті "Металургу" те, що вимагається сьогодні, а те, що буде вимагатися у майбутньому. Нам потрібно за QR-кодом – всі багато співпрацюють один з одним. Це дуже важливо! Ми можем провести аналогію з футболом, і не лише на металургійних підприємствах. Я вважаю, що для всіх підприємств ключовим на сьогоднішній день є наявність гарної команди, яка здатна грати або працювати разом.

До 18 серпня випускники можуть подати документи на програму «Нова фабрика», отримати перспективну професію та вже через два роки мати перше робоче місце на новій фабриці огрудкування. «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом із партнером проекту - Державним університетом економіки та технологій запрошують на безкоштовне навчання за спеціальностями: • Металургія • Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка • Галузеве машинобудування До участі в проекті «Нова фабрика» запрошуємо випускників 11 класів та коледжів. За два роки навчання студенти отримають висококласну освіту, засновану на практиці та підтверджену державним дипломом, поглиблене вивчення англійської мови, гарантоване працевлаштування та купу молодіжних івентів. Головна умова участі у програмі мати два сертифікати ЗНО та бути відкритим до нового досвіду. Є запитання, дзвоніть:  гаряча лінія проекту «Нова фабрика» (067) 675 08 61,  приймальна комісія ДУЕТ (098) 207 36 48.


4

1 | ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» | 05.08.2021 № 29

ЄДИНА КРАЇНА! ЕДИНАЯ СТРАНА!

Зустріч поколінь

Родинне свято

Зі сльозами на очах, з приємним щемом у серці та піднесеним настроєм велика промислова родина – ветерани та молодь – зустрічали День народження рідного підприємства, якому виповнилося 87. Вікторія Головко

Viktoriya.Golovko@arcelormittal.com Фото Андрія Онищенка

«У-у-ух, які були часи! Все гуло, будувалося, було новим!», – згадують ветерани. «Та-а-ак, оце настали часи! Все кипить, будується, стає сучасним!», – говорить молодь. І справді, минають роки, змінюються покоління, але люди комбінату завжди турбуються про рідне підприємство та разом великою родиною різних поколінь дбають про його розвиток.

Майбутнє на міцному фундаменті

В Академії АрселорМіттал вирували приємні емоції. Радість, щирі посмішки та дружні обійми – так зустрічалися ветерани, більшість з яких багато років працювали пліч-о-пліч. Свого часу вони «перевертали світ» при народженні нових цехів, впроваджували передові на той час технології, ставали легендами, створювали трудові династії, вкладали чимало сил у роботу та раділи трудовим перемогам. А зараз поряд – молодь. Ці хлопці та дівчата тільки починають свій шлях на підприємстві. Вони – з блиском у очах, сповнені енергії та теж мають велике бажання «перевернути світ» на шляху до мрії – здійснити щось нове. Молодь уважно слухала спогади сивочолих ветеранів та сама розповідала їм про сьогоднішнє підприємство і плани його розбудови на тому фундаменті, який заклали ветерани. – Усі ми дуже різні і, водночас, однакові, адже ми є одною великою промисловою родиною, яка завжди дбає про розвиток заводу, – говорить ветеран підприємства Павло Маринюк. – Свого часу ми працювали для майбутніх поколінь, молодь зараз удосконалює наші результати, примножує їх. І майбутнім поколінням, я впевнений, теж вистачить роботи. Підприємство –

це мій другий дім, це моє життя. Я дуже сумую за ним, тому побувати тут на день народження заводу – то справжнє щастя. 33 роки я робив у мартенівському цеху. Там же на крані працювала і моя жінка. Справ у всіх нас було багато. Мені, наприклад, треба було ремонтувати ковші, жолоби, стиковки. Фізично працювали важко, але на втому не скаржилися. Завжди були у доброму гуморі і вміли відпочивати. І молоді бажаю, щоб їхня справа приносила їм задоволення. Від щирого серця ветеранів та молодь привітала Юлія Чермазович, директор з галузевих відносин та соціального розвитку. «Нашому підприємству виповнилося 87 років. Вони були багаті на унікальні події, трудові перемоги, але головне – на унікальних людей – саме вони є основним скарбом нашого підприємства. Ми – єдина родина, в якої є багата історія та перспективне майбутнє», – зазначила вона. Саме про перспективи розвитку підприємства та його трансформацію гостям свята розповів Андрій Мариничев, начальник управління стратегічного та інвестиційного контролю. Треба було бачити, з якою увагою ветерани слухали про майбутню фабрику огрудкування, нове життя ДП № 9 після реконструкції, конвертерного та

інших цехів, про екологічні плани та багато іншого.

Краще самим побачити

Та ветеранам дуже кортіло на власні очі побачити яким стало рідне підприємство. А молоді – показати зроблене та поділитися вже своїми планами на найближче майбутнє. Тож родинне свято перемістилося на МБЛЗ. Які тільки емоції не вирували у ветеранів, які раніше тільки мріяли про таке виробництво – від подиву до захоплення! Вони уважно все роздивлялися, розпитували, цікавилися навіть найдрібнішими деталями. – Оце так День народження! Оце так зустріч! Це ж справжнє свято, – говорить Валентина Обухова, ветеран підприємства. – Ви б знали, як приємно знову побувати на підприємстві, де пропрацювала аж 30 років. Спочатку була на третьому, а потім на першому прокаті. Була і техніком-кошторисником на стані готової продукції, і оператором лінії дефектоскопії. Це була нова, передова і єдина в країні лінія перевірки стальних заготовок на якість. Працювати там було дуже почесно. Я сама родом із Полтави. Коли потрапила до Кривбасу, вперше зайшла до прокату – а на мене суне величезний пратценкран! Я з переляку втратила свідомість. Мені сказали, що я не зможу тут працювати. А воно он як вийшло. Сьогодні я була готова ще раз втратити свідомість, але вже від захвату – побачила МБЛЗ. Це вражає! І я пишаюся тим, що її вже зробили наші наступники – молодь. – Як цікаво знову опинитися тут, подивитися на підприємство, побачити яким воно стало, – ділиться враженнями ветеран підприємства Раїса Маринюк. – Навіть сльози на очі навертаються. Оце так подарунок на День народження! В мартенівському цеху проробила 37 років машиністом крану. Прийшла туди 18-річною дівчиною. Яке ж в цеху все було красиве: вогняні бризки,

все мерехтить і переливається. Але було й спекотно, бо температура була серйозною. Та ми не зважали на це. Головним було вправно працювати, бути влучною, акуратною, бо від цього залежали і людські життя, і стабільність виробництва. Зараз мого цеху вже немає, бо ця технологія застаріла. Але підприємство росте, і молодь працює над тим, щоб воно у свої 87 було ще молодшим і сучаснішим.

Від щастя заходиться серце

Але це биття було таким приємним, ми наче знову побували у себе вдома, казали ветерани після екскурсії. Та на цьому родинне свято ветерана не скінчилося. Усі із захопленням дивилися фільм із серії «Покликання» про життя та роботу свого колеги Валерія Коротченкова та згадували і свої часи на підприємстві. Другим домом для працівників назвав наше підприємство і Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо: «Цьому дому ви віддавали свої сили, свою любов, своє життя. Тож хочу вас привітати з Днем народження заводу саме тут. 87 років підприємству – поважний вік. Але я гадаю, що зараз, у 21 столітті вік – це лише цифра. Я радий бачити тут молодь. Ми маємо готуватися до майбутнього, що

наближається. Ми мусимо багато чому навчитися, зберегти найкращі здобутки ветеранів і розвиватися, будувати нове». Ветеранів та молодь також привітав Володимир Теслюк, заступник генерального директора з виробництва гірничого департаменту, виходець з промислової родини.. Він дякував ветеранам за зроблене, за блиск в очах, за життєву завзятість. А молоді бажав продовжувати справу старшого покоління і робити цю справу ще краще. – Я вже півроку стажуюся в управлінні капітального будівництва, допомагаю менеджеру проекта, – говорить стажер Андрій Мячін. – За своєю спеціальністю я теплоенергетик, вже отримав бакалавра у Криворізькому національному університеті. Це підприємство для мене рідне, я з дитинства чув розмови про нього, адже у мене тут 40 років працювали мої дідусь із бабусею. Дідусь був фрезерувальником у ремонтномеханічному цеху № 1. Свого часу він брав участь у будівництві доменної печі № 6. А бабуся була ІТРом на блюмінгу. Крім того, на підприємстві вже багато років провідним інженеромконструктором працює моя мама. Саме з їхніх слів склалися мої перші уявлення про величезний комбінат. А ще я зрозумів, що тут є можливість реалізувати себе. Свого часу так зробили мої рідні, так роблю і я.


ЄДИНА КРАЇНА! ЕДИНАЯ СТРАНА!

5

1 | ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» | 05.08.2021 № 29

Наші ювілеї

Колиска сталі, або Місце сили Активні, потужні і цікаві 65 років – це коли досвіду багато, і бажань вистачає, і планів ще ого-го, і давно вже навчився відрізняти справжнє та знаєш, чого бажаєш, є чим пишатися і що цінувати. Серпень стартував святково. День народження заводу, а рудоуправлінню гірничого департаменту – 65 років! Тетяна Бабенко

Tatyana.Babenko@arcelormittal.com Фото Андрія Онищенка

Історія підрозділу, наче з цеглинок стіна, складається з доль людей, які працювали, працюють чи будуть працювати тут. Вони різні, але мають багато спільного. З ними ти майже фізично відчуваєш, як воно підкорювати міцну породу криворізьких кар’єрів.

Енергетик дільниці будівництва ліній живлення Олександр Бойко

Машиніст конвеєра Сергій Голін

Машиніст екскаватора Олег Мальцев

я цікавлюся, як працюють інші фахівці, куди рухається наше підприємство, що нового у гірничій справі. На жаль, не маю я металургійної освіти, а то б точно був серед керівників підприємства (посміхається). Машиніст конвеєру Сергій Голін відповідає за транспортування гірської маси на поверхню кар’єра, де йде завантаження у залізничний транспорт. Він ретельно слідкує за роботою конвеєра, деякі ділянки якого розташовані на позначці мінус 85 метрів. Завжди уважний, відповідальний, виважений та амбітний Сергій любить свою роботу, адже вважає, що його кожна зміна, то наче футбольний матч, коли багато чого залежить саме від злагодженої командної гри. А команда у рудоуправлінні ГД підібралась чемпіонська. – На ювілей рудоуправління, як на мене, своєрідної колиски сталі, бо саме тут вона і починає народжуватись, – говорить Сергій,– хочеться всім колегам побажати щасливого майбутнього, віри і впевненості у своїх силах, здоров’я, задоволення від того, що ти робиш, та переходу на новий рівень розвитку, в нас все для цього є.

Про п’яту ковша та сірниковий коробок Кого бояться екскаватори Енергетик дільниці будівництва ліній живлення Олександр Васильович Бойко справжній маг та чарівник. А як ще можна назвати людину, яка «дає» силу рухатися, вгризатися у породу екскаваторам-велетням, відводити воду з кар’єрів, навіть освітленню та бурінню гірських пород. Без електроживлення в кар’єрі просто немає ніякого руху. Перед кожним вибухом ці лінії (стовпи, проводи, опори) потрібно розібрати, а потім так само оперативно повернути на місце і знову запустити в роботу. – Можливо здається, що нічого в цьому складного немає, але, на мій погляд, це тільки якщо не знаєш певних

особливостей кар’єрної електрики, – розповідає Олександр Бойко. – Коли встановлюються лінії електроживлення, то має враховуватися все: рельєф кар’єру (схили, нерівна поверхня з уступами), те, що біля та під ними курсуватимуть великі БелАЗи. А ще – як побудувати лінію, бо це не просто «встановив стовпи та натягнув проводи». Залежно від того, на який термін ця лінія збудована, треба вміти обрати тип опор, тип ізолятора. Мені моя робота до смаку, адже в кар’єр закоханий ще з дитинства, бо тут машиністом бурової установки, а потім начальником тракторного парку працював мій батько Василь Фотієвич Бойко, а я, і таке траплялося (посміхається), бував у нього на роботі. От ви зробіть фото на фоні

наших кар’єрних водоспадів і ніхто навіть не здогадається, що це не Карпати. – Олександр прийшов на підприємство 24 роки тому електрослюсарем з ремонту екскаваторів, працював енергетиком відвальної дільниці, – продовжує начальник рудоуправління ГД Олександр Квартюк. – Саме тоді про нього почали говорити, що Бойка бояться екскаватори. Бо дільниця, на якій працював Олександр, була віддаленою, тож коли екскаватор ламався, бригаду налагоджувальників доводилося довго чекати. І коли вони приїздили, то з норовливим екскаватором вже встигав розібратися Бойко. Звідти і пішла за ним ця слава.

Як футбол до кар’єру привів Спорт завжди був і є невід’ємною частиною життя машиніста конвеєра ДФ РУ Сергія Голіна, який і сьогодні грає у футбол за команду цеху. Власне кажучи, і працевлаштуватися на підприємство Сергію допоміг футбол. – Я на той час грав у одній міській футбольній команді. Нашим суперником була заводська команда, – говорить Сергій Голін. – Згодом мені запропонували пограти за неї. З часом я вже працював агломератником, а власне саму агломераційну справу вивчав безпосередньо на робочому місці. Потім перейшов працювати на дробильну фабрику ГЗК. Знову довелося вчитися. Мені хочеться постійно навчатися, розвиватися, рухатися вперед. За натурою я лідер, та й спорт дисциплінував, сформував мене як людину. Мені потрібні нові знання тому, що я приходжу на роботу не лише відпрацювати на свій ділянці та піти додому,

33 роки на підприємстві працює машиніст екскаватора Олег Мальцев. Здається, що потужний восьмикубовий екскаватор слухається навіть одного його погляду. Олег ніколи і нікому не довіряє перевірку стану свого залізного напарника. – Потяг до кар’єрної техніки в мене в крові, адже в ГТЦ працював мотористом, а потім водієм мій батько Анатолій Мальцев, – розповідає Олег. – Я проходив тут практику, а перший мій робочий день розпочався з видовищного дійства – заміни натяжного канату дванадцяти кубового екскаватора. Кар’єр мене тоді назавжди взяв у полон. 12 років я працюю на своєму ЕКГ № 61. З технікою, на мій погляд, треба як з жінкою – ніжно та впевнено. Машина любить увагу. Увага на моєму місці взагалі першочергова. Я працюю на складі руди на ДФ-3. Моє завдання – завантажувати думпкари. Треба це робити рівномірно, щоб думпкар не зійшов з колії згодом, щоб руди було 105 тонн в кожному. З роками, звісно, досвід приходить. Раніше ми професіоналізм перевіряли знаєте як? Встановлювали відкритий коробок сірників на колію і п’ятою ковша екскаватора закривали його так, щоб не розчавити коробок. Ювелірна точність для цього потрібна, коли екскаватор стає майже продовженням твоїх рук. В кар’єрі № 3 начальником зміни працює старший син Олега Мальцева Євген. А молодший син Ігор завжди організовує відпочинок родини так, щоб там обов’язково були гори. Родина вже піднімалася на Говерлу, побували і у польських Карпатах. Серед гір, правда криворізьких, Олег із задоволенням працює, серед гір інших відпочиває. А коли його відпустка добігає кінця, то знову з нетерпінням поспішає до свого кар’єрного «корабля» – ЕКГ № 61.


6

1 | ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» | 05.08.2021 № 29

ЄДИНА КРАЇНА! ЕДИНАЯ СТРАНА!

Ретропогляд

Велетень розбудив степ

Четвертого серпня наше підприємство відзначає свій 87-й день народження. ніяких механізмів. Але ентузіазм зашкалював, тому роботи велися успішно. Бригади працювали з повною віддачею і навіть змагалися між собою. Для мене то було велике щастя – брати участь у будівництві першої доменної печі, і те робоче загартування допомагало мені протягом усього життя».

Вікторія Головко

Viktoriya.Golovko@arcelormittal.com Фото з архіву музею підприємства

Саме цього дня «ожив» перший промисловий агрегат Криворізького металургійного заводу – рівно о 12.00 доменна піч № 1 видала свою першу плавку чавуну. Керували цим процесом фахівці змінної бригади інженера Михайла Давидова. Цей історичний день і став офіційним днем народження нашого підприємства.

Замість передмови – У середині 1930-х років усі будівники заводу знали, що вони створюють промислового велетня. Кожен, без перебільшення, був гордий тим, що він став одним із перших, хто розбудив Криворізький степ, – розповідає Наталія Ренькас, завідувачка музеєм історії підприємства. – Майже одразу у нашої домни з’явилося гучне ім’я – «Комсомолка». Так, радянське (було на той час у пошані), але від щирого серця, адже ця назва присвячувалася працівниці заводу, улюблениці багатьох Фені Пляшовенко. Домна була тоді передовою. Та і люди працювали з ентузіазмом, тож через чотири місяці після свого запуску домна дала рекордну кількість чавуну – 337 тонн замість запланованих 220-ти. На сьогоднішній день перша доменна піч не збереглася. Але в музеї зберігаються її фотокартки, а також спогади людей, які її будували, а згодом і розвивали наше підприємство.

Дипломна, яка позбавила сну Якби знав тоді ще майбутній доменник Данило Петрович Бурдюков, що його дипломне

>

Два тижні – босоніж Данило Бурдюков

завдання приведе його до Кривого Рога, наповнить його дні турботами, а вночі взагалі позбавить сну. А завданням Данила Петровича було «Спроектувати доменну піч в умовах Півдня країни на базі криворізьких руд». Щоб його здійснити, хлопець простояв біля креслярської дошки два літніх місяці 1933 року. Потім був успішний захист і пропозиція викладати у технікумі. Але проект був настільки вдалим, що хлопця примітили, і незабаром Данило Бурдюков вже мчав до Кривого Рогу та думав, що тепер він вже своїми руками зможе здійснити омріяне – попрацює на будівництві справжньої доменної печі, на практиці перевірить кожен її гвинтик. На нашому підприємстві Данила Петровича призначили техніком з шихти. Він буквально з головою занурився у роботу. Пік турбот припав на пусковий період домни. Данило Бурдюков тоді увесь час проводив на майданчику і майже не ночував у гуртожитку. Він відповідав за постачання руди на завод і завантаження печі. Тоді це було дуже складним завданням, адже руду та кокс у домну завантажували… відрами. Це робили

Федір Щербак

добровольці. Перед запуском домни у роботу вони «кидали відра» аж дві доби! Задувати домну готувалися Данило Бурдюков та майстер печі Дмитро Карпович Сільченко. Із спогадів Данила Бурдюкова: «Струмінь гарячого повітря зі свистом увірвався в піч. Металургійну красуню огорнув білий дим і піднявся вгору. 3 серпня 1934 року перша доменна піч була задута, а 4 серпня вона видала свій перший чавун. Так народився Криворізький металургійний завод! На площі у розливальної машини зібралося море людей. На мітингу керівники заводу вітали трудящих усього Кривбасу. Вони казали, що своєю роботою ми розбудили степ. Настрій у всіх був піднесений. Особливо раділи старі шахтарі. Вони десятиліттями працювали під землею, і тільки з пуском заводу дізналися, куди іде здобута ними руда».

Кожен був будівельником й вантажником

Нова домна була оповита густою мережею промпроводок, мала багато підземних комунікацій і, взагалі, мала труднощі під час свого народження. За це ветеран

Петро Пономаренко

підприємства, заслужений будівельник РСР Федір Антонович Щербак називав її «міцним горішком». Він прийшов працювати на завод у 1932 році. Спочатку був теслярем. Його колеги згадували, що він досконало, навіть віртуозно володів сокирою. Потім він опанував ще багато будівничих спеціальностей. Це було дуже актуально, адже фахівців на будівництві не вистачало. Тому були організовані курси, де люди вечорами навчалися на електриків, монтажників, механиків. Федір Щербак часто згадував станцію Червону, до якої днями та ночами тяглися состави з будівельними матеріалами, а їх за будь-яких умов треба було вчасно розвантажувати. Із спогадів Федора Щербака: «Траплялося, відпрацюєш на будівництві дві зміни, повернешся до бараку, тільки задрімаєш… А тут лунає команда вставати та йти на Червону… Тоді у нас у всіх було по дві професії – будівельник і вантажник. Взагалі умови нашої роботи були важкими. Все виконувалося власноруч, за допомогою лопат, грабарок, тачок. Для земляних робіт не було

Саме так довелося ходити на роботу Петру Захаровичу Пономаренку. Його взуття зіпсувалося на будівництві, а до зарплати було ще далеко. Зате коли він її отримав, то не тільки взуття купив, а ще й костюм (придбав його «з рук»). Цей епізод зі свого життя Петро Пономаренко описав у спогадах. Саме вони допомогли дізнатися, як виглядали завод і місто навколо в часи будівництва. Із спогадів Петра Пономаренка: «Поряд із фундаментом першої домни велося будівництво теплоелектроцентралі, кауперів, рудного двору. А на Соцмісті – п’ять будинків для людей. На першій дільниці вже були 10 чи 15 бараків з очерету. Будувалися котеджі. Коксохіму ще не було, хлібзаводу на Червоній теж. Взагалі промислове містечко закінчувалося в районі сучасної трамвайної зупинки «Широківська». Трамвайної колії, до речі, теж не було. Дуже чітко пам’ятаю 4 серпня 1934 року – доменна піч запрацювала! Це була радість для усіх, що передати неможливо! Будівельники, металурги і взагалі усі мешканці Кривбасу розуміли, що відбулося щось історичне. На мітингу ми плескали в долоні, дивилися на красуню-домну, посміхалися і також розуміли, що кожен з нас причетний до цієї історії – народження заводу».

Сила поколінь

Цінний кадр на потоці

«Ма, а коли татко прийде?» – спитала мала, тручи кулачками оченята. «Та спи, пізно вже!» – з удаваною суворістю відказала мати. «Без татка не спиться», - винувато посміхнулася дівчинка. Андрій Онищенко

Andrey.Onishenko@arcelormittal.com

Загриміли важкі кроки, клацнув ключ, в дверях з’явився чолов’яга кремезної статури. «Таткооооо!». Дужі руки вихопили Вітусю з ліжечка. «Дочекалася, рідненька! Казочку розповісти?» – лагідно примруживши очі, запитав Анатолій. «Ні, таточку. Розкажи мені ще про своїх друзів-металургів». За якусь хвилинку дівчинка вже міцно спала. З того вечора пройшло майже півсторіччя. В редакцію «Металурга» зателефонував наш легендарний ветеранблюмінговець Анатолій Васильович Сторожук і попросив поздоровити через газету його доньку Вікторію, працівницю нашого підприємства з золотим ювілеєм. Так це ж крута тема для статті! Донька відомого металурга, Героя соціалістичної праці, три десятки років сумлінно працює на блюмінгу; династія, трудові традиції, сила поколінь… «Ноу проблем. Візьмемо у вас та Вікторії інтерв’ю, напишемо в газеті», – відповів я. «Ой, інтерв’ю не захоче, вона у мене дуже скромна», – сказав Сторожук. «То ви ж, напевне, все про неї знаєте!» І вирішили ми з Анатолієм Васильовичем

влаштувати іменинниці святковий сюрприз. – Донечка народилася у 1971 році, – почав Анатолій Васильович. – Я тоді працював старшим оператором на блюмінгу, був депутатом, головою комісії міської ради та активістом громадських організацій. Закручено було так, що сам собі не належав, але весь вільний час намагався віддавати малій. Вона ж не засинала, поки не прийду з роботи та не візьму на руки. Допитлива була, любила слухати про завод. В цеху ми жартували: «У металургів так: на роботі – про жінок, а дома – про роботу». А ще ми, блюмінгівці,

товаришували родинами, разом відзначали свята, їздили на турбазу. Можна сказати, що в нас була велика цехова родина, що включала чоловіків, дружин, дітей, тож не дивно, що наші діти часто йшли нашим шляхом. Пішла на завод і Вікторія. Нетривалий час працювала в управлінні. Але якось їй це не зайшло, і дівчина прийшла до батька на блюмінг. Починала оператором з видачі на нагрівальних колодязях. Умови роботи біля колодязів не відзначалися особливим комфортом. Було гаряче. В цьому пеклі треба було ще й працювати головою: фіксувати, скільки злитків

з якої сталі посаджено в який колодязь, скільки видано. Цю інформацію необхідно було чітко та своєчасно передавати далі по стану. Молода операторка швидко второпала, що від неї вимагають, і працювала майже безпомилково. – Пам’ятаю, коли мені хлопці вперше показали блюмінг, – продовжив Сторожук. – Це жах! Величезні колодязі, кліщові крани, метал йде, гримить все, стояв, рота відкрив, побачивши таку громадину, а перша думка була: Я ніколи не зможу тут працювати! У Віти ж знайомство з цехом пройшло спокійно, мабуть, тому, що поруч були знайомі люди. А незабаром до мене дійшли відгуки від нагрівальників: яку інформацію не спитаєш, вона все знає і відповідає, як дзвіночок. Доньку хвалили, а я відчував гордість! Так склалися сімейні обставини, що Вікторія змушена була звільнитися, але довго без комбінату не змогла. Тоді запускався новий пост управління, начальник цеху Іон Ротару сказав: «Давайте Вікторію на оператора! Що ви вагаєтеся? Вона потік знає, впорається!». Так вона стала оператором посту РМ-2, де досі працює: зважує метал та виконує його облік. – На цьому фото я з Вітою на її робочому місці під час екскурсії для ветеранів, – показав Анатолій Васильович. – Бачите, у неї два чи три комп’ютери, та й голова

повинна бути, як комп’ютер. Крім управління механізмами, треба збирати, систематизувати, передавати інформацію про сотні злитків з різних марок сталі та заготовок з них протягом всього потоку аж до ад’юстажу. І я радий, що Вікторія виконує цю роботу добре. Навіть допомагає іншим виявляти та виправляти помилки. Адже ціна цих помилок висока – збої в потоці металу, виправлення яких вимагає багато часу, сил та коштів. Цінний кадр на потоці, як у нас казали. Вона частенько розповідає мені про свою роботу. Ділиться здобутками, обурюється недоліками. Принципова! «М’якшою треба бути», – хочеться сказати. Та ловлю себе на тому, що це мої гени – нетерпимість до несправедливості, ліні, недбалості. І, мабуть, це добре, адже металургія помилок не пробачає. Спеціалістом вона стала висококласним. Чистий металург! Але інколи й мені є що підказати. Як чудово, що ми півстоліття на одній хвилі. Донечко, поздоровляю тебе з твоїм святом! Бажаю здоров’я! Знаю, що у нас там медом не помазано, а гарячий метал своє бере. І хай у вас в цеху, в бригаді завжди буде атмосфера взаємної поваги, щоб як у нас в свій час, робочий колектив був великою єдиною родиною, і хотілося йти на роботу.


ЄДИНА КРАЇНА! ЕДИНАЯ СТРАНА!

7

1 | ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» | 05.08.2021 № 29

› Казка на ніч

Про Чарівні обладунки та Чортеня на ім’я Абияк а околиці великого Залізного міста стояв маленький будиночок. В ньому жила велика й дружна родина: Тато, Мама, маленький Хлопчик, Бабуся та песик Рудик. Звичайна така родина, але дім в них був незвичайний – усе, що було в їхньому домі, Тато зробив власноруч, і навіть сам будинок збудував. Адже тато був знаний у місті майстер на усі руки. Вдень батьки ходили на роботу, а ввечері або на вихідних Тато навчав Хлопчика життєвих премудростей – розповідав, як звуться різні робочі інструменти, як забити цвях або полагодити, наприклад, ґанок, як змайструвати стілець, як працює автомобіль і ще багато цікавого. Одним словом, прості хлопчачі справи. Але кожного разу перед тим, як вони бралися до роботи, Тато діставав із скрині чарівні захисні обладунки – Рукавиці-Держируки, ОкуляриНебийоко, Фартух-Протибруд та Каску-Небийголову. - Тату, навіщо все це? Адже ти й без цих обладунків майстер! Та й тільки незручності від тої каски! Може не треба всього цього надягати? - Ой, не кажи так, Синочку. Бо та каска захищає людину не тільки від ударів, але й від одного дуже підступного Чортенятка. - Що за Чортенятко таке? здивувався Хлопчик. - То справжній шибеник, розповів Тато. – Звуть його Абияк. Від сидить і чатує на людей, підбиває їх на погані думки та справи. ...Батько добре пам’ятав свою зустріч з Абияком. Одного дня прийшов він на роботу до Сталевого замку. Там Тато з іншими майстрами допомагають металургам робити сталеві дива. Вони наглядають за всім чарівним обладнанням і якщо щось виходить з ладу, швидко ремонтують його. Роботи у них завжди багато, адже Сталевий замок величезний і обладнання

там дуже багато. Треба бути дуже уважним і обережним. Тому й на роботі Тато завжди вдягає захисні обладунки. В той день на порозі замку їх перестріло Чортеня на ім’я Абияк. - Ой, навіщо ти вдягаєш обладунки, залиш їх мені. Ти ж такий сильний, розумний, все вмієш і так, - мовив Абияк. – Чого тобі боятися? - Відчепися! – відповів Тато, надягаючи Рукавиці-Держируки. – То мій захист! - Та навіщо тобі захист? – не вгамовувалось Чортеня. – Навколо – усі свої, ніякої загрози немає, ти ж тут усе до гвинтика знаєш. Без окулярів усе краще видно.

- Та чи знаєш ти, Абияк, який великий Сталевий замок? Чи знаєш, скільки небезпек тут чатує? От тільки голова в людини, на жаль, не сталева. Не дай боже травмуватися – тож нещастя в сім’ї! Моя КаскаНебийголова – чарівна, вона мене охороняє і від горя захищає, – розсердився Тато і дуже-дуже суворо подивися на Абияка… Той і зник…

- Та хай тобі грець, що ти таке кажеш, йди геть, - розсердився Тато і надягнув ОкуляриНебийоко. А Чортеня стрибає й стрибає поруч, пускає свої бісики: - Ну навіщо тобі той одяг! В ньому спекотно, з тебе ж три поти зійдуть! А черевики такі важкі, це ж не чоботи-скороходи… - Спекотно – не спекотно, але від бруду захистить, від пилу, від жару, воду відштовхне, не здавався Тато і надягнув захисний костюм та черевики.

- Який ти нуднииий, невеселий. Ти ж Майстер! Навіщо майстру захисні обладунки? Ну хоч КаскуНебийголову віддай мені, не надягай. Зачіску зіпсуєш. Голова змокне. У ній головою крутити незручно… - таке вперте Чортеня.

Але наступного дня Чортеня бачили в іншому боці замку. І хтось таки не встояв, не вдягнув свій захисний костюм і каску, вмовив його Абияк… І в той самий день величезний Вогняний змій на мить вирвався із своєї клітки та обпалив все навкруги… більше тієї людини ніхто не бачив… - Ой, лишенько, Тату! – Хлопчик злякано закрив руками обличчя. – Не хочу, щоб і ти зник. Будь ласочка, завжди надягай захисні обладунки! Я так тебе люблю! Песик Рудик радісно виляв хвостиком та тримав у зубах захисні Рукавиці-Держируки.

Автор: Тетяна Філяєва. Ілюстрації: Вадим Марков


8

ЄДИНА КРАЇНА! ЕДИНАЯ СТРАНА!

1 | ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» | 05.08.2021 № 29

Заява Генерального директора від 4 серпня 2021 року. Шановні колеги! Сьогодні ми відзначаємо 87-му річницю нашого заводу. Вітаю весь наш великий колектив із цим святом! За нами – славна історія, але ми у серці – все ще молоді. І перед нами – велике майбутнє. Цей день народження заводу ми святкуємо в чудовому настрої. Перші 6 місяців цього року були дуже вдалими для нас, особливо після складного «ковідного» минулого року. Разом ми досягли дуже багато. Дякую вам! Кожен із вас зробив величезний внесок у цей успіх. І тому керівництво компанії вирішило виплатити з нагоди свята 50% 14-ї зарплати вже сьогодні. Ви, мабуть, знаєте, що ця 14-та зарплата – це частина пропозиції, яку ми зробили профспілкам. Ми підготували план підвищень, який дасть усім вам впевненість у майбутньому. План складається із трьох частин. 1. 14-та зарплата, яка виплачується двома частинами цього року: 50% сьогодні та ще половина – перед Новим роком. 2. Підвищення зарплати для всіх із 1 жовтня, як мінімум, на 5%, а для деяких категорій робітників – до 30%. 3. Трирічний план підвищення зарплат двічі на рік, у квітні та у жовтні, так щоб щорічно ваша зарплата зростала, як мінімум, на рівень інфляції плюс 1%. Наприклад, якщо офіційні прогнози інфляції на 2021 та 2022 роки не зміняться, то наприкінці 2022 року ваша зарплата буде на 17,5% вища, ніж зараз. Інфляція + 1 відсоток – гарантований мінімум, який ми готові пообіцяти. Це залишає багато простору для подальших переговорів із профспілками, які, ми сподіваємося, виступатимуть у ваших інтересах. На жаль, більшість профспілок відмовилися від цієї пропозиції. Тому впровадження плану гарантованого підвищення – під загрозою. Чому профспілки відмовились? Я не знаю. Краще запитайте в них. Запитайте у профспілок, які представляють більшість із вас, чому вони не хочуть, щоб ваші зарплати передбачувано зростали. Чому вони не хочуть, щоб ви могли планувати ваші витрати. Щоб ви знали, скільки ви зможете потратити на Новий Рік та Різдво. Щоб ви знали, скільки зможете відкласти на літню відпустку з сім’єю і купити путівки заздалегідь. Запитайте у них, чому їхній вибір – це неспокій і нестабільність, які загрожують інвестиціям у виробництво та умови праці. Згідно з Колективним договором, ми повернемося до переговорів із профспілками у IV кварталі цього року. І ми все ще сподіваємося на продуктивний діалог. Ви, колектив славного підприємства із 87-літньою історією, заслуговуєте, щоб у цьому діалозі вас представляли найкращим чином. Сподіваюся, ви упевнитеся, що люди, які говоритимуть від вашого імені, боротимуться, щоб гроші були у вашій кишені, а не у своїй. Сьогодні – святковий день. Ще раз вітаю вас. Пишаймося нашим колективом! Пишаймося нашим підприємством! Я пишаюся нами і тим, як багато нам під силу, коли ми діємо разом.

09.08 – 15.08 Овен (21.03–20.04) Багато з Овнів в цей час будуть схильні переоцінювати власну значущість. Всі дружні поради і поради від інших будуть ігноруватися з притаманною Овнам самовпевненістю, тому вчитися їм доведеться на своїх власних помилках. Телець (21.04–21.05) Цей період може стати досить спокійним і затишним часом для вас. Зірки зараз радять просто насолоджуватися тим, що ви вже маєте. Це буде плідний творчий тиждень. Вам вдасться все і ви отримаєте від цього насолоду. Близнюки (22.05–21.06) Близнюки будуть все робити з оптимізмом і творчо підходити до кожної нової справи. Ви зараз здатні самостійно вибирати, куди спрямовувати свою енергію. Тож ці сім днів просто зобов'язані бути в усіх відношеннях позитивними. Рак (22.06–23.07) У вас з'являться хороші можливості втілити в життя свої найсміливіші творчі задуми. При цьому вийде спробувати свої сили одразу в декількох напрямках, ваші здібності будуть гідно оцінені. На вас чекають винагороди та визнання. Лев (24.07–23.08) Левам неодмінно захочеться поділитися своїм радісним настроєм з оточуючими і справити яскраве враження. Цей тиждень виявиться для вас досить позитивним періодом, адже зараз саме ви і тільки ви є ковалями власного щастя. Діва (24.08–23.09) За допомогою своїх зовнішніх даних у Дів вийде легко вирішити будь-які проблеми. Ці дні вдалі для починань у мистецтві та творчості. На ваш кругозір позитивно впливатимуть відвідування вернісажів, виставок і концертів.

Мауро Лонгобардо Генеральний директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Терези (24.09–23.10) Настає час релаксу, задоволення та спокою. Варто скористатися цим, щоб поновити свої сили та оздоровитися. Більше прогулянок, яскравих зустрічей і спілкування з друзями - ось ваше основне завдання на найближчі сім днів.

Розрахувати, наскільки ваша зарплата підвищиться в разі впровадження трирічного плану, можна за QR-кодом.

Скорпіон (24.10–22.11) Всі зусилля знайдуть позитивний відгук навіть у ваших недругів. Вам краще зосередитися на планах щодо відпочинку та справ для себе. Визначиться з цим, щоб зірки змогли у відповідь все для вас організувати.

ТІЛЬКИ ПРО ВАС!

.....

...

Козеріг (22.12–20.01) Ви намагатиметесь всі сили витратити на те, щоб порадувати близьких. І це правильне рішення, адже для вас рідні та друзі теж приготували чимало приємних сюрпризів та подарунків. Тож вперед, уявіть себе справжніми чарівниками.

..... ПРИЄДНУЙТЕСЬ!

Щотижня по четвергах

...

ТІЛЬКИ ДЛЯ ВАС!

Стрілець (23.11–21.12) Період буде щедрим на романтичні зустрічі і приємні хвилювання. Хоча спочатку вам може здаватися, що світ руйнується, може виникнути почуття провини і недовіра до всього світу, але за кілька днів сонце засяє на вашому небі.

Водолій (21.01–19.02) Цей тиждень стане для вас досить вдалим і позитивним. На користь піде релакс для душі і тіла подалі від міста з його вічним шумом і пилом, а також щоденними клопотами. Може надійти несподівана допомога у вирішенні матеріальних проблем. Риби (20.02–20.03) Тиждень може виявитися доленосним. Представники цього знаку зможуть реалізувати свій глобальний проект і навіть кілька видатних починань, в результаті чого життя зміниться як у професійному плані, так і в плані особистих стосунків.

Стартує подкаст газети «Металург». Буде цікаво, корисно і якісно! У зручний час та у зручному для вас місці ви зможете почути від перших осіб відповіді на актуальні запитання, отримати поради психологів та дізнатися про цікавих людей нашого підприємства, а також взяти онлайн участь у тренінгах від команди наших внутрішніх тренерів. І все це – в аудіоформаті! Перший випуск подкаста стартує цього четверга, 5 серпня. У першому епізоді подкаста Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий

Ріг» Мауро Лонгобардо розповість про життя і виробництво, про спорт і командну працю, про майбутнє та мрії: …«АрселорМіттал Кривий Ріг» повинно бути найкращім підприємством в Європі у цій галузі, от і все. Це моя мрія.» Більше про це – у «Металург» подкасті. Вдягай навушники, переходь за QR-кодом та слухай, ти таке почуєш!!!

Адміністрація, профспілковий комітет та колективи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вітають:

ПЛЯСОХУ Тетяну Валентинівну, інженера-технолога ЕРЦ; РАКУЛЯ Олександра Івановича, начальника дільниці ЦМП; БІЛАШ Діану Михайлівну, електрослюсаря ЦМП; САДЛОВСЬКУ Валентину Станіславівну, електрослюсаря ЦМП; НАДТОЧІЙ Людмилу Вікторівну, електромонтера ЦМП; ПАВЕЛКА Артема Миколайовича, майстра дільниці ЦМП; БАРАБАНЮК Наталію Валеріївну, електрослюсаря ЦМП; КІКТЕНКА Сергія Миколайовича, старшого майстра кранової служби ЦПС.

У вас питання? Телефонуйте: 499-28-88 (автовідповідач) або пишіть на адресу: AMKR.InternalCommunications@arcelormittal.com Номер підготовлений корпоративними комунікаціями ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОБЛАСНИЙ СОЦІАЛЬНО–ЕКОНОМІЧНИЙ ЩОТИЖНЕВИК «МЕТАЛУРГ» Засновник: ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 29 від 05.08.2021

Заснований в 1952 р. Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ №13039–192 ЗПР від 31 липня 2007 р. Видавець: ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Матеріали публікуються українською мовою.

Адреса: 50095, Дніпропетровська обл., Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1. Телефони: (056)499-27-39, (056)499-28-50, (056)499-29-78. Редактор: Філяєва Т.В. Дизайн та верстка: Марков В.О. E-mail: AMKR.InternalCommunications@arcelormittal.com Адреса сайта в Інтернеті: ukraine.arcelormittal.com

Адреса видавця: 50095, Дніпропетровська обл., Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1. Друк: ТОВ «Видавничий Будинок «Кераміст», м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 16, тел. (061)228-10-30. www.keramist.com.ua Тираж 20000 прим. Замовлення №2150729

Точка зору авторів матеріалів, що друкуються, може не збігатися з нашою позицією. Ми ведемо листування з читачами лише на сторінках газети. Рукописи й фотографії не повертаються й не рецензуються. Передрук матеріалів тільки з нашого дозволу. Посилання на «Металург» обов’язкове.


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.