k21_034 by ACMU

ЗМІСТ 4 SunTimes - це…

Редакційна команда журналу розповідає, що насправді означає SunTimes

ПЕРСПЕКТИВИ:

6 Україна виграє від

участі в Європейському «зеленому» курсі

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД Для бізнесу 16 Перший «зелений»: Silpo Re Cycling Про особливості «зеленого» рітейлу розповідає Богдан Дейко, провідний інженер з енергоаудиту «Сільпо»

Інтерв’ю з Костянтином Гурою, т.в.о. Голови Держенергоефективності

ТЕМА НОМЕРУ:

12 Повільно та впевнено – до енергетичного переходу

СЕО KNESS Group Сергій Шакалов – про особливості еволюції українського енергоринку

№6

SunTimes

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД Для бізнесу 38 Ресурси для енергетичного переходу Про фінансування проєктів сталого розвитку та ВДЕ розповідає Олексій Савін, директор екологічного департаменту Укргазбанку

Для міста

20 Кожне місто може стати сонячним

Інтерв’ю з Андрієм Зінченко, співзасновником енергетичного кооперативу «Сонячне Місто»

24 Вуглецево-

нейтральний Житомир Сценарії переходу на 100% ВДЕ до 2050 року

Для громади

Енергоперехід Баранівської ОТГ Розповідає енергоменеджер громади Юрій Савич

38 «Зелений» перехід

багатоквартирного будинку Кейс ОСББ «Оберіг на Позняках»

38 Енергетичний перехід ВНЗ

Кейс Хмельницької Політехніки

Для людини 38 Енергетичний перехід для людини: нова свідомість Перехід від старого до нового – це завжди стрес. Чому світу потрібно пройти через це? Розповідає Іван Векірчик, співзасновник KNESS Group

Для країни 48 «Зелений» перехід – питання репутації країни Інтерв’ю з Владиславом Скальським, Радником генерального директора з питань міжнародного розвитку KNESS Group

54 У партнерстві з владою та громадою

Досвідом ділиться Віра Недзведська, координаторка програм енергоефективності та екології Фонду Східна Європа

РІШЕННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО

62 Чиста електроенергія для бізнесу by KNESS Energy

Директор KNESS Energy Сергій Кравчук представляє покроковий план, як підприємству стати на 100% «зеленим»

68 Energy Storage System by KNESS

Про види та нюанси балансування на енергоринку розповідає директор з розвитку бізнесу KNESS Group Євген Дідіченко

ЗА КРОК ДО ЗМІН

74 Пандемія футурошоку – 90 Нам потрібна армія чи є від неї ліки?

Енергетичний перехід – як перетворити проблему на можливість

80 Коаліція «Енергетичний перехід»

Про діяльність коаліції розповідає Наталія Литвин, координаторка коаліції «Енергетичний перехід»

84 Зміна клімату:

чому ще є люди, які не вірять в неї?

фахівців з енергоефективності

Іма Хренова-Шимкіна, заступниця директора проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» GIZ GmbH

94 Світла енергія людей Про те, як маленькі кроки однієї людини можуть змінювати світ

Розповідає Ольга Гусакова, фахівчиня з питань адаптації до зміни клімату ГО «Екодія»

№6

SunTimes

SUNTIMES – ЦЕ...

Цим журналом та всією діяльністю групи компаній KNESS ми прагнемо до створення екосистеми однодумців у розвитку нової енергетики – енергетики майбутнього, у дослідженні та впровадженні нових технологій, у досягненні енергонезалежності та енергодоступності. Це журнал для тих, хто мислить з нами в одному руслі, тих, хто готовий вкладати час та натхнення, щоб швидше прийшли сонячні часи – SUN TIMES.

Схід Сонця – це новий день. Дивлячись, як сходить Сонце над морем сонячних панелей, відчуваєш, що зазираєш у майбутнє, стаєш свідком та учасником народження нової ери. Цих острівців майбутнього в нашій країні стає дедалі більше.

Ольга Пахомова Випускова редакторка

Мітя Хопта Редактор

Мирослава Жиліна Коректорка

SunTimes – це про цінності. Про любов, турботу, відповідальність. І про бізнес, який має силу ростити та поширювати ці цінності. Для мене це значно більше, ніж журнал, це літопис вирішальних змін, які відбуваються просто зараз: змінюється країна, змінюється бізнес, змінюються люди. Ми дорослішаємо та будуємо нове сонячне, екологічне, комфортне майбутнє України.

Є ті, хто пливе за течією і ті, хто ці течії розпочинає, рухає, живить. Ми у журналі SunTimes збираємо історії останніх. Людей, чия діяльність несе зміни на краще – для економіки та екології, для країни та світу. Виходить часопис розвитку однієї, але принципово важливої для майбутнього галузі. Від якої залежить і якість повітря, і економічне благополуччя, і досягнення цілей тисячоліття.

SunTimes – це про Сонце, яке збирає свої промінчики в потрібні справи та важливі слова. Сонце, яке запалює, зігріває й освітлює, яке перетворюється на енергію, відновлює та змінює.

Юлія Молдаховська Головна редакторка

Marker. Marketing solutions Розробники дизайну та верстки

Оксана Сікорська Фотокореспондентка

SunTimes – це про наше майбутнє. Від сьогоднійшніх дій і ставлення до планети залежить майбутнє наше і наших дітей. Разом ми зможемо змінити Землю на краще, допомогти їй вільно дихати, використовуючи ресурси з розумом. SunTimes - це люди, що дбають про людей, які прагнуть жити у кращому, екологічнішому світі.

У мене є чудова можливість спостерігати та фіксувати на фотографіях життя KNESS. З впевненістю можу сказати, що журнал SunTimes про професійну, сильну і готову до змін команду, яку об’єднує спільна мета!

Маргарита Куца Перекладачка

Ганна Козирь Кореспондентка

Каріна Тарасова Кореспондентка

SunTimes для мене – це цінна можливість долучитися і бути маленькою частиною великої команди, людей, які змінюють світ і формують краще та світле майбутнє.

SunTimes – журнал про людей, які інвестують свою внутрішню чисту енергію у створення сонячного незалежного майбутнього.

На сторінках SunTimes звучать слова однодумців, які свідомо ставляться до світу, вірять в сонячне майбутнє та створюють нову енергетику. Тут ви знайдете натхнення та енергію можливостей покращувати світ.

Відчуваєте бажання зазирнути в майбутнє і маєте нові ідеї? Ми завжди відкриті до діалогу. Пишіть на SUN.TIMES.ideas@gmail.com та долучайтеся до формування ком’юніті тих, хто вірить в енергетику майбутнього та творить її власними руками!

№6

SunTimes

КОСТЯНТИН ГУРА:

УКРАЇНА ВИГРАЄ ВІД УЧАСТІ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ «ЗЕЛЕНОМУ» КУРСІ Інтерв’ю т.в.о. Голови Держенергоефективності для журналу Sun Times

Які переваги отримує країна від енергетичного переходу? Перехід України на використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива вирішить цілу низку стратегічних питань. Зокрема, забезпечить енергетичну незалежність та стабільність, розвиток внутрішнього енергетичного ринку за рахунок використання місцевого палива, зростання економічних показників, покращення екологічної ситуації, скорочення викидів парникових газів, створення додаткових робочих місць, зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів, скорочення витрат населення на опалення, забезпечення національної, екологічної, економічної та енергетичної безпеки України, а також зменшення ризиків для здоров’я й життєдіяльності людей і природних екосистем. Усе це сприятиме підвищенню рейтингу України на світовій арені та зміцненню економіки нашої держави!

Що може прискорити рух до енергетичного переходу? Чи допоможуть заохочення або покарання? Першочерговою умовою має бути чітке визначення цілей та стратегічних напрямів для забезпечення енергетичного переходу, а також посилення наявних та створення нових інструментів для його здійснення. Україна має великий потенціал енергоефективності та відновлюваної енергетики і планує запуск цілої низки інструментів для сталого розвитку. На шляху досягнення поставлених цілей важливими є розробка відповідного законодавчого підґрунтя, а також ефективна реалізація діючих механізмів. Назву найважливіші результати нашої роботи. Прийнято закон для введення «зелених» облігацій в Україні та вже підготовлено підзаконну базу для розвитку цього ринку, його обсяг – 36 млрд євро до 2030 року. Розроблено законопроєкт про енергоефективність в Україні. Розроблено та очікується прийняття законопроєкту щодо створення Фонду декарбонізації, а це гарантоване джерело фінансування заходів з енергоефективності та зменшення викидів СО2 річним обсягом – 1,35 млрд грн, потенціал залучення інвестицій у ринок – 4,7 млрд грн. Розроблено законопроєкти для відновлення та вдосконалення механізму енергосервісу в бюджетній, комунальній сфері та енергетиці, потенціал цього ринку – близько 8 млрд євро. Розроблено цілий пакет законопроєктів для активізації біоенергетики. Її потенціал – близько 37 млрд м3 газу на рік. Завдяки біоенергетиці ми можемо повністю відмовитися від імпорту газу. Підготовлено Концепцію нової державної цільової програми на 2022-2026 роки, яка

№6

SunTimes

передбачає державну підтримку для впровадження заходів з енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії в різних секторах (домогосподарства, підприємства, ЕСКО, електрозарядна інфраструктура, біогаз та інші; обсяг фінансування – 10 млрд грн). Разом з Міненерго та UNECE розробляється концепція та дорожня карта для розвитку водневої енергетики. Запроваджено Інтерактивну карту «зелених» проєктів в Україні – UAMAP, де розміщено 220 потенційних проєктів на загальну суму 5 млрд євро та 160 реалізованих проєктів. Налагоджено міжнародне співробітництво з UNIDO, GIZ, UNECE, IFC, DENA, DBDH тощо.

Будь-які зрушення відбуваються в трикутнику влада – бізнес – громадянське суспільство. Якою в ідеалі має бути взаємодія між владою, бізнесом та суспільством для того, щоб енергетичний перехід відбувся якомога швидше?

1,25 млрд грн. Механізм полягає в залученні приватних ЕСКО-компаній для утеплення об’єктів соціальної сфери, а інвестиції повертаються виключно за рахунок економії на оплату енергії, що виникає завдяки впровадженим енергоефективним заходам. Такий механізм неможливо реалізовувати без партнерських відносин держави та бізнесу, завдяки чому в максимально ефективний спосіб виграють обидві сторони. Цей приклад фактично державно-приватного партнерства є важливим сигналом до готовності більш активного залучення бізнесу, зокрема для досягнення цілей енергетичного переходу. Не менш важливими є консолідація зусиль та діалог влади, бізнесу й громадськості під час розробки та прийняття нових законодавчих ініціатив. Адже саме аналіз різних поглядів та пошук спільних рішень дозволяють сформувати ефективне, прозоре правове поле зі зрозумілими правилами, в умовах яких будуть розвиватися проєкти з енергоефективності та «чистої» енергетики на користь і країни, і економіки, і споживачів. Тому у своїй роботі ми дотримуємося цього принципу й відкриті до партнерства.

Повністю погоджуємося із цією тезою. Без мобілізації цих трьох складових просто неможливо досягнути результатів у питаннях боротьби зі зміною клімату, зокрема через розвиток відновлюваної енергетики та підвищення енергоефективності. Прикладом успішної взаємодії є реалізація в Україні механізму енергосервісу (ЕСКО) – це залучення приватних інвестицій для впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах – школах, дитячих садочках, лікарнях. На сьогодні місцевими та центральними органами влади укладено близько 550 ЕСКО-договорів на загальну суму понад

КЛЮЧОВИМИ ЗАХОДАМИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ Є: Визначення частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел, у кінцевому енергоспоживанні до 2030 року; Розробка концепції виробництва та використання «зеленого» водню на період до 2050 року; Прийняття Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року зі встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей. За попередніми оцінками, реалізація заходів проєкту Національного плану дій з енергоефективності вимагатиме фінансових ресурсів (з усіх джерел) близько 56 млрд євро; Схвалена Довгострокова стратегія термомодернізації національного фонду будівель на період до 2030 року; Розробка та впровадження нової державної цільової програми енергоефективності на 2022-2026 роки, яка передбачатиме реалізацію низки традиційних та нових напрямків щодо стимулювання енергоефективних заходів у житловому секторі, секторі публічних будівель, промисловості та транспорті; Створення окремого державного фонду декарбонізації, який наповнюватиметься за рахунок надходжень від податку на викиди двоокису вуглецю та кошти якого спрямовуватимуться виключно на енергоефективні заходи та заходи зі скорочення викидів парникових газів;

Підтримка розвитку механізму енергосервісу, що дозволяє залучати інвестиції в енергоефективність із забезпеченням їх повернення завдяки досягнутій економії енергії. Поширення механізму, зокрема на сфери теплопостачання, водопостачання та водовідведення, розподілу природного газу та електричної енергії; Проведення широкомасштабної термомодернізації будівель для досягнення питомого споживання енергії на квадратний метр до середнього показника країн ЄС. Необхідними є продовження імплементації Директиви ЄС 2010/31/EU та практична реалізація положень Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» і Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», що серед іншого передбачає: - забезпечення повного комерційного обліку енергії; - сертифікацію енергетичної ефективності будівель; - стимулювання запровадження систем енергомоніторингу/енергоменеджменту тощо; Запровадження вимог щодо екодизайну та енергетичного маркування (зокрема задля розробки інструментів для запровадження «зелених» критеріїв оцінки публічних закупівель); Завершення імплементації Європейського законодавства з енергоефективності (Директиви 20212/27/ЄС).

Будь-які великі зміни мають знайти ресурси для свого втілення. Де країні взяти ресурси на забезпечення енергетичного переходу? У нас є великий внутрішній потенціал, також ми можемо в перспективі розраховувати на долучення до глобальних ініціатив та інструментів фінансування енергетичного переходу. Приватний капітал, як уже зазначалося, є ключовим партнером для досягнення цілей енергетичного переходу. Стратегічним рішенням має стати забезпечення стабільного джерела державного фінансування енергоефективності. Серед ініціатив – створення Фонду декарбонізації – механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО2 для цільового використання коштів саме на заходи, котрі дозволять зменшити ці викиди. Прикладом для заснування Фонду є досвід провідних країн: Фінляндії, Данії, Великої Британії, Швеції. Він свідчить, що механізм цільового використання цих податкових коштів стимулює раціональне використання енергії, допомагає оптимізувати виробничі процеси та впроваджувати енергоефективні заходи. Фонд дозволить створити гарантоване джерело фінансування в розмірі 1,35 млрд грн на рік з держбюджету на енергоефективні цілі. Відповідний законопроєкт вже зареєстровано в парламенті. Окрім цього, нашою ініціативою є запуск «зелених» облігацій в Україні. Крок за кроком разом з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та міжнародними партнерами ми закладаємо законодавчий фундамент для «зелених» облігацій. Закон уже прийнято, підготовлено підзаконну базу, і одночасно здійснюється пошук пілотних проєк-

№6

SunTimes

тів для їх випуску. Ми фокусуємося саме на муніципальних «зелених» облігаціях, а Держенергоефективності стане відповідальним за їхню верифікацію. Наприклад, кожен муніципалітет може розробити місцеву програму з енергоефективності й для її реалізації випустити «зелені» облігації. Таким чином, можна інвестувати в утеплення дитсадків, лікарень, у модернізацію об’єктів теплокомуненерго тощо. У цілому, за даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), потенціал українського ринку енергоефективності та «чистої» енергетики до 2030 року – 73 млрд доларів. Половину з них – 36 млрд доларів – можна залучити саме завдяки випуску «зелених» облігацій. Адже такий випуск дозволить залучати «зелене» фінансування за прийнятною вартістю та стимулювати соціально-економічний розвиток регіонів. Громади можуть отримати низку переваг, зокрема, зменшити споживання енергоресурсів та заощадити кошти на їх оплату, скоротити викиди СО2 та покращити екологічний стан, розповсюджувати «зелені» технології як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, активізувати економічні процеси, роботу бізнесу, у тому числі в суміжних галузях, та забезпечити надходження до бюджетів різних рівнів, підвищити зайнятість населення, покращити інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність місцевих громад, позитивно вплинути на якість життя громадян у цілому.

Говорячи про відновлювані джерела енергії – чи є обґрунтованою надія на те, що їх розвиток в Україні триватиме? Безумовно, є надія. Навіть більше – цілі, прагнення, плани та ініціативи. Адже весь світ уже не замислюється про те, чи потрібен «зелений» перехід, а працює над тим, які шляхи цього переходу є найбільш ефективними. Про це також чітко говорять статистичні дані. Рекордні 501,3 млрд USD виділено у світі на декарбонізацію у 2020 році. Це на 9% більше, ніж позаминулого року, незважаючи на всі економічні складнощі, спричинені пандемією. Ще 10 років тому, у 2010-му, ця сума складала 235,4 млрд USD. Про це йдеться у звіті BloombergNEF «2021 Energy Transition Investment Trends». Важливо, що йдеться про інвестиції не лише у відновлювану енергетику, а й розвиток сфери енергоефективності, зменшення викидів СО2 та інше. Використання «чистої» енергії – майбутнє, яке ми творимо сьогодні. І цей процес не зупинити. Попри складнощі різного характеру потреба громад у проєктах з енергоефективності, відновлюваної енергетики, екології залишається і має бути задоволена.

Який план на цей рік – що має відбутися на шляху нашого енергетичного переходу? Цьогоріч важливо довести до логічного завершення роботу над законодавчими ініціативами, зокрема, узгодити із зацікавленими органами й подати до Верховної Ради України низку законопроєктів щодо впровадження прозорого ринкового механізму торгівлі твердим біопаливом, стимулювання вирощування енергетичних рослин, розвитку ринку біометану, встановлення нульового податку на викиди СО2 для біопалива. Також очікуємо на прийняття Верховною Радою України низки законопроєктів. «Про енергетичну ефективність» – має встановити нові рамкові умови для розвитку сфери енергоефективності в Україні, імплементувати профільну Директиву ЄС та замінити застарілий Закон України «Про енергозбереження» ще від 1994 року. Законопроєкт щодо обов’язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту (реєстр. № 3356-д від 05.11.2020) – ним передбачено розвиток сфери виробництва, обігу та використання рідкого біопалива на транспорті. Його прийняття сприятиме зменшенню енергозалежності, зокрема від нафти та нафтопродуктів, імпорт яких у 2019 році склав близько 5,7 млрд доларів. І законопроєкт щодо розвитку високоефективної когенерації (реєстр. № 4527 від 21.12.2020). Його прийняття дозволить створити умови для розвитку в Україні високоефективної

когенерації з дотриманням принципів та положень законодавства Європейського Союзу. Також ми плануємо внести на розгляд уряду проєкт нового Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року, розроблений спільно із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Будемо долучатися до напрацювань інтегрованого кліматичного та енергетичного плану. З 2022 року планується започаткувати нову 5-річну цільову програму з енергоефективності, яка охопить не тільки побутовий сектор. Наразі спільно з Міненерго підготовлено проєкт Концепції нової державної цільової програми енергоефективності та розвитку «зеленої» енергетики на наступний 5-річний період (20222026 роки). Критичним є прийняття нової цільової програми вже в поточному році. Зрозуміло, у 2021 році ми продовжили популярну й затребувану серед громадян програму державної підтримки «Теплі кредити», зокрема, для індивідуальних будинків. Для ОСББ працює програма «Енергодім» Фонду енергоефективності.

Як можуть звичайні люди сприяти руху країни до енергетичного переходу? Насправді, від поведінки кожного громадянина буде залежати успіх нашого енергетичного переходу. Хочеться привернути увагу до стану наших житлових будівель. Побутовий сектор стабільно залишається одним з найбільших споживачів енергії. Це, безумовно, відображається й на платіжках за

комунальні послуги. Впровадження комплексу енергоефективних заходів дає змогу зменшити витрати споживачів на енергоресурси до 50% і навіть більше. Про це свідчить досвід учасників програми «Теплі кредити». Понад 850 тис. родин інвестували 8,5 млрд грн в енергоефективні заходи, а держава повернула 3,3 млрд гривень. Завдяки участі в програмі тепер вони заощаджують кошти на оплаті комунальних рахунків і мають комфортні умови проживання. Тому кожному свідомому громадянинові варто звернути увагу як на першочергові маловитратні та «поведінкові» заходи, так і на інвестиції в підвищення енергоефективності власного житла. З 2014 року держава співфінансує такі заходи й продовжує робити це. До речі, програма «Теплі кредити» у цьому році вже запрацювала. Мешканці індивідуальних будинків можуть звернутися до уповноважених банків і залучити кредити на енергоефективне обладнання, твердопаливні котли, а також на встановлення електроакумулюючих систем, електрозарядок для електромобілів, інтелектуальних лічильників електричної енергії.

Кількість родин, які свідомо переходять на «чисту» енергію, стрімко зростає. Якщо на кінець 2015 року налічувалося близько 240 родин із сонячними панелями, то на кінець 2020 року – вже майже 32 тисячі таких сімей. Загальна потужність встановлених СЕС – 835 МВт. У всі електростанції українськими родинами було інвестовано близько 640млн євро. Така популярність СЕС серед домогосподарств пояснюється бажаними можливостями заощаджувати на рахунках за електроенергію, бути автономними та не залежати від енергопостачальника – за умови установки акумуляторного обладнання або комбінування різних технологій. Окрім цього, СЕС – це додатковий стимул для сімей змінювати поведінку на енергоощадну: аналізувати енергоспоживання, користуватися енергоефективною електротехнікою та підвищувати енергоефективність будинку. Усі ці родини роблять суттєвий внесок у власну енергонезалежність та автономність, а також у розвиток масштабного українського ринку послуг та обладнання у «зеленій» енергетиці.

№6

SunTimes

Що може та має робити бізнес на шляху до енергетичного переходу? У нашій країні створені та продовжують удосконалюватися моделі залучення й стимулювання бізнесу до впровадження проєктів у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики. Реалізація енергоефективних заходів чи використання відновлюваних джерел енергії дозволяє зменшити енерговитрати підприємств та скоротити енергоємність продукції. Це особливо актуально для промислових підприємств, адже вони становлять один з найбільш енергоємних секторів України, який споживає близько третини всієї енергії в країні. Наприклад, для сектору промисловості першочерговим завданням є впровадження систем енергоменеджменту, проведення енергоаудитів, модернізація виробничих процесів, залучення енергосервісних компаній, енергетичне маркування та зазначення стандартної інформації про обсяг споживання енергії та інших ресурсів під час виробництва енергоємної продукції тощо. При цьому важливо пам’ятати, що оптимізація енерговитрат самим бізнесом, наприклад, промисловим підприємством, є питанням конкурентоспроможності як усередині країни, так і за її межами. Використання новітніх технологій під час реалізації проєктів для енергетичного переходу також сприяє інноваційному розвитку. Загалом, нашим пріоритетом є створення та забезпечення чітких і прозорих правил гри, де бізнес може бути прибутковим без втручання держави, а також надання ефективної державної фінансової підтримки там, де наразі немає економічної рентабельності й швидкої окупності проєктів.

Сергій Шакалов, CEO KNESS Group

ТЕМА НОМЕРУ

ПОВІЛЬНО ТА ВПЕВНЕНО – ДО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ Переходимо чи перейшли? Можна розглядати поняття «енергетичний перехід» або як процес, або як результат. Якщо ми кажемо, що це процес, то весь світ знаходиться в цьому процесі. Десь через економічні важелі, тому що сонячна електроенергія дешевша за будь-яку іншу, десь через ціннісні й екологічні. Якщо сприймати енергетичний перехід як результат – поки не бачу жодного серйозного прикладу країни, де було б повністю здійснено перехід на відновлювану енергетику. Справа в тому, що енергетичний перехід – це не тільки те, з якого саме ресурсу ви отримуєте електроенергію у себе в розетці. Це комплексне питання. Це і яким автомобілем ви користуєтесь, якщо це електромобіль – то електроенергією з яких джерел ви його заряджаєте? Чим ви обігріваєте свій дім або офіс? Але поза вибором, чи ставитися до енергетичного переходу як до процесу чи результату, нам його варто розуміти як ціль. Тобто десь

№6

SunTimes

у своїй голові закарбувати: так, ми рухаємося до 100% renewable. Наприклад, ментально я людина, яка у своїй голові вже здійснила цей енергетичний перехід. Але я йду до нього поступово. Зокрема, у моїй сім’ї два автомобілі, один з них електричний, інший – дизельний. Наступне авто я точно купуватиму електричне. Чи взяти мій дім – він зараз не має сонячних панелей. Але наступного року я поставлю в будинку електростанцію, що буде частково замінювати електроенергію з мережі, яка зараз на 90% не з відновлюваних джерел. Енергетичний перехід – досить поступова дія, я є противником радикальних методів. Чому? Бо це може призвести до економічного колапсу. Наприклад, я скажу: «Усе, я використовую тільки “зелену” енергію». Тоді я маю вкласти гроші в повну енергонезалежність мого будинку: не використовувати газ, не використовувати електроенергію з мережі або бути

впевненим, що електроенергія в моїй мережі вироблена із «зелених» джерел. Далі, я маю використовувати лише електричний транспорт. Причому це стосується не тільки автомобілів і поїздів, а й навіть літаків, хоча електричних літаків зараз майже немає. А таких, які б могли, до слова, перевезти мене в Америку, немає взагалі. Тобто технологічно не все ще можливо. Але поступові кроки – можливі й потрібні. Вони мають бути амбіційні, вони мають бути досить впевнені. Я абсолютно переконаний, що за бажання всього світу, крок за кроком, енергетичний перехід закінчити можливо десь до 2040–2050 років. У разі, якщо цим буде займатися дійсно весь світ, і всі доступні ресурси вкладатимуться саме в цей енергетичний перехід.

Екологія та економіка Є два параметри. Перший – екологічний. Ми маємо розуміти, що екологія дуже важлива, і зміни клімату всі ми бачимо за вікном. Радикальні коливання температур чи не щотижня б’ють усі температурні рекорди. До чого це призведе, до яких наслідків? Я не знаю… Наразі немає достатніх опадів. А якщо вони є, то вони невеликі, нечасті – відповідно, змінюється клімат, буде змінюватися рівень опустелювання. За деякий час Миколаївська і Херсонська області можуть стати пустелями. Клімат змінюється, змінюються повітряні потоки, змінюється середня температура. Це все взаємопов’язано.

Інший аспект – фінансово-економічний. Електроенергія з відновлюваних джерел дешевша, ніж з викопних. Це вже аксіома. Питання тільки у масштабуванні. Як швидко і найменш затратно змінити викопне на відновлювальне? Тут питання до техніків й інженерів. Виграють ті, хто найшвидше завершать енергетичний перехід, перейдуть на відновлювані джерела. Країни, які зроблять це першими, виграють найбільше. Наразі у світі точиться дискусія щодо введення світового податку на СО2. Тобто якщо ви виробляєте продукцію з використанням викопних джерел, маєте бути готові до того, що за це

треба буде заплатити додатковий податок. Якщо ви знищуєте світ – платіть. Адже ці гроші потрібні тому, хто його не знищує. Тому що він модернізується. Усе це спонукає світових виробників переходити на відновлювані джерела. Це такий економічний важіль, який задіюється через екологічні проблеми. Світова спільнота вводить цей податок для того, щоб компанії якнайшвидше переходили на «зелену» енергію і відтак зменшували викиди СО2. Тобто ви не ввезете до Євросоюзу продукцію без «зеленого» сертифіката. А якщо і ввезете, то заплатите за це додатковий податок.

територією країни буде стійкою, але водночас вона має бути, так би мовити, «смартованою». Розумна мережа. Вона має розуміти споживача, а ще вона повинна мати можливість керувати споживачем. Це те, що називається «смартгрід». Ось, наприклад, чайник – це споживач. Мікрохвильовка, телевізор, пральна машина – це все споживачі. Для пральної машини немає жодної різниці, коли їй увімкнутися – о 10 вечора або об 11. Технічно для вас, як для споживача білизни, що переться в цій машині, теж немає принципової різниці. А для мережі є. Тому що електроенергія в різні часи має навіть не те щоб різну ціну, а різний рівень затребуваності. Зокрема, наразі вночі наявно набагато більше енергії, ніж потрібно спожити. Тому багато електростанцій на ніч потрібно вимикати. Водночас вранці та ввечері споживання різко зростає, особливо взимку, коли невеликий світловий день. Тоді потреба в електрое-

нергії більша, і вартість цієї енергії вища. Уночі, коли є надлишки енергії, вона значно дешевша. Те ж саме може бути для кінцевих споживачів, коли система, внутрішній смартгрід, розуміє, що, наприклад, об 11 вечора ціна електроенергії буде дешевшою через наявність надлишку і відсутність дефіциту. Відтак сама машина, якщо вона запрограмована, увімкнеться саме тоді, коли електроенергія буде найдешевшою. Таким чином уся Україна гуртом буде балансуватися. Тобто ці «гепи», так звана «каліфорнійська качка» – буде більш рівною. Різниця між мінімумом навантаження та максимумом навантаження зменшиться. Бо що більша різниця, то важче для електросистеми. Менше – це краще. Середня ціна електроенергії буде дешевшою. Це система смартгрід, де самі споживачі керують собою, вмикаються й вимикаються згідно з найкращою ситуацією в постачальника генерації.

Після переходу Якщо говорити про енергетичну систему України, то з неї поступово, за деякий час, мають бути виключені атомні, теплові, вугільні, газові електростанції. Ми не маємо використовувати викопне паливо. Основою для енергетичної системи мають бути сонячні, вітрові електростанції, далі – біогаз і гідроелектростанції. Це дозволить побудувати децентралізовану енергетичну систему. У нас не буде великих електростанцій. Генерація має бути розподіленою, тобто кожна будівля – це електростанція. Завдяки цьому ми зможемо зробити так, що вся країна фактично буде електростанцією. Аварія в якійсь частині країни не впливатиме на іншу частину країни, тому що все розподілено і втрати мінімізовані. Адже доставка енергії від точки генерації до споживача – це втрати. Якщо електростанція буде дуже близько до споживача, то ці витрати будуть значно меншими. Розподілена генерація всією

Треба розуміти, що якщо зараз у нашій ситуації найдешевшою є електроенергія вночі, то в майбутньому найдешевшою електроенергія буде вдень. Оскільки вдень працюватиме багато сонячних електростанцій, а тому й електроенергії буде дуже багато. А вечір буде завжди найдорожчим, адже люди споживають найбільше ввечері, коли сонце вже не світить.

Де починається перехід? Енергетичний перехід здійснюють і окремі міста, і окремі компанії, навіть окремі будівлі. Це все одна екосистема. Але рішення знаходиться в головах керівників. Якщо керівник розуміє, він буде робити «зелений» перехід якнайшвидше. Якщо не розуміє, він до останнього триматиметься за попередні бізнес-моделі, за попередні інфраструктурні рішення, а за деякий час його підприємство, місто чи країна стануть неконкурентоздатними. Насамперед зміни мають відбутися на рівні свідомості. Важко бути відокремленим, тому що енергетичний перехід – це не тільки струм у мережі та розетці. Це ще дуже багато аспектів: опалення, транспорт і т. ін. Ми можемо робити це поетапно, але країни мають стимулювати свої підприємства та транспорт переходити на «зелену» енергію. Якщо підприємство зупиниться через те, що його продукція неконкурентоспроможна, то країна недоотримає податків. Тому це одна екосистема. Вони мають стимулювати одне одного: як бізнес, так і держава. Це стратегія в найкращому вигляді.

№6

SunTimes

Енергетичний перехід у компанії

Для KNESS – це не було осяяння. Це просто закладено в наших цінностях. Ми хочемо бути інноваційними. Ми хочемо бути корисними цій планеті, цій країні, цьому місту. Для нас важливо, щоб було добре не тільки нам, але й усім навколо. Фактично з 2017 року ми поступово почали йти саме «зеленим» шляхом

У світовій історії є приклади осяяння. Ісаак Ньютон, який через випадок з яблуком винайшов закон тяжіння, або Амеріґо Веспуччі, який зрозумів, що нові землі – це не Індія, а інший материк. Такі приклади є, але частіше за все в головах людей здійснюється поступова еволюція мислення. Така еволюція відбувалася у свідомості співробітників і керівництва групи компаній. Так, не все відразу. Але ми поступово рухаємося вперед до мети. Ми еволюціонуємо. На базі наших цінностей еволюціонує наше мислення. Немає межі досконалості. Але ж ми також не можемо доходити до якихось неконструктивних речей. Наприклад, ми можемо вирішити: «Відтепер ми будуємо сонячні станції, використовуючи лише електротранспорт, заряджений

відновлюваною енергією». Це була б не зовсім конструктивна історія, адже ані інфраструктура зарядних станцій, ані пропозиція електровантажівок та ще багатьох інших потрібних для цього факторів або не існує, або вони поки залишаються економічно недоцільними. Але з часом зробити так буде цілком реально, коли такі можливості будуть створені нами та іншими свідомими бізнесами.

Сценарії для України Сценарій «продовження підтримки застарілих технологій енергетики» – програшний. Економічні лідери світу беруть курс на інноваційний розвиток та заміщення викопного палива. Бути на узбіччі енергетичного переходу для України економічно невигідно. Як наслідок, країна буде неконкурентоспроможною. Сценарій «здійснення енергетичного переходу» – логічний, неминучий. Він, власне, уже відбувається. У цьому сценарії традиційні великі електростанції поступово заміщуються сонячними та вітровими з підтримкою з боку нових супутніх технологій, яких раніше не було в енергосистемах. Довготермінові тренди в транспорті, побуті та сфері послуг є більш визначеними: використання енергоефективних технологій у будівництві, масове поширення електромобілів, електрифікація пасажирського та вантажного транспорту, застосування теплових насосів.

ПЕРШИЙ «ЗЕЛЕНИЙ»: SILPO RE CYCLING

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ДЛЯ БІЗНЕСУ

Енергетичний перехід стартував у рітейлі. Зразковий екологічний супермаркет Silpo Re Cycling створила Fozzy Group. Про особливості «зеленого» рітейлу розповідає Богдан Дейко, провідний інженер з енергоаудиту «Сільпо».

Про особливості Silpo Re Cycling У Silpo Re Cycling втілено цілий комплекс рішень з енергоефективності та зменшення впливу на навколишнє середовище. На даху будівлі розміщено 664 сонячні панелі. Кожна з них генерує до 410 ват-годин електроенергії для потреб супермаркету. Для вуличного освітлення ми використовуємо локальні сонячні панелі та акумулятори на кожній з 16 опор освітлення. Під час будівництва ми встановили два геотермальні насоси, які використовують енергію тепла землі для опалення й охолодження супермаркету. Геотермальні насоси дуже продуктивні, при цьому вони мають високі показники енергоефективності, що, у свою чергу, позитивно впливає на зменшення вартості спожитої електроенергії. Ця економічна та екологічна альтернатива має низку переваг. Вона використовує відновлюване й стійке джерело енергії, що ніколи не закінчиться. Це до того ж створює енергетичну безпеку й незалежність. Ми постійно стежимо за тим, як використовуються ресурси, за допомогою систем диспетчеризації та моніторингу. Це дозволяє максимально ефективно керува-

№6

SunTimes

ти окремими системами будівлі навіть дистанційно, а також забезпечує необхідну основу розрахунків для стратегій заощадження та інвестиційних рішень. Замість холодильників з фреоном встановлено обладнання, у котрому в якості холодоагенту виступає вуглекислий газ. CO2 не руйнує озоновий шар Землі, при цьому він є більш енергоефективним. Під час вибору холодильних установок ми також ретельно аналізували навіть дрібні деталі та шукали найсучасніші рішення: від частотно-регульованих приводів у мультикомпресорних установках до енергозберігаючих кришок і дверей у торговому холодильному обладнанні. Ми відмовилися від класичного газону на користь більш екологічного підходу – вирощуємо багаторічні рослини та використовуємо крапельний полив. Для виробництва візків використовували пластик, перероблений з рибальських сіток та мотузок. У магазині встановили електронні цінники. Такі рішення, крім прямої користі для довкілля, також є чудовим методом комунікації та залучення гостей до екологічного руху.

Ми закликаємо наших гостей обирати екологічний транспорт і створюємо для цього комфортні умови. У Silpo Re Cycling встановлено 6 заправок для електромобілів. Також є крита парковка для велосипедів. Тут працює станція з прийому вторсировини Silpo Re Cycling. Утім, сортування відбувається й у повсякденній діяльності супермаркету. На всіх етапах роботи: в офісі, виробничих цехах, підсобних приміщеннях, всередині торговельного залу та на вході до магазину – замість баків для сміття встановлені контейнери для роздільного збору відходів. Наші підрядники забирають, досортовують та відправляють на переробку зібрану вторсировину. Крім управління екологічними навантаженнями, споживанням енергії, використанням води, утворенням відходів тощо, ми також враховуємо цілі соціальної складової сталого розвитку, що стосуються добробуту працівників та гостей. І, звісно, цілі економічної складової, без яких екологічні та соціальні цілі не можуть бути досягнуті на постійній основі.

Про мотиви

Про інновації

Мережа «Сільпо» є екодружньою та має потужну спільноту однодумців – ми дуже тішимося тому, що наші гості виявляють екосвідомість і турбуються про планету. Ми пропагуємо свідоме споживання та завжди намагаємося впроваджувати якомога більше екоініціатив. Завдяки співпраці з ЄБРР – його фінансовій та консультативній підтримці – у нас з’явилась можливість втілити в життя цей масштабний проєкт і побудувати «зелений» супермаркет.

Це перший в Україні супермаркет із системою холодопостачання торгового обладнання на CO2. Також Silpo Re Cycling першим поєднав таку кількість рішень з енергоефективності, зокрема, геотермальне опалення та кондиціювання, а також сонячні електростанції.

Про мету

Про футпрінт

«Зелені» супермаркети – це світовий тренд, який стає дедалі більш затребуваним. Європейські мережі щороку будують або переобладнують відповідно до сучасних екологічних вимог по кілька сотень супермаркетів. Наша мета – започаткувати цей тренд на українському ринку. Ми сподіваємось, що «зелених» технологій і магазинів буде більше, адже це єдиний сталий шлях розвитку.

Так, різниця з іншими супермаркетами дуже велика. По-перше, Silpo Re Cycling частково забезпечує себе електроенергією з відновлюваних джерел, а це кардинально відрізняється від історії, коли енергопостачання йде від традиційних електростанцій. По-друге, ми використовуємо в якості холодоагенту CO2. Його коефіцієнт Global Warming Potential становить одиницю, на відміну від фреону, у якого коефіцієнт GWP вимірюється тисячами. Потретє, розвиток користування екологічним транспортом знижує шкідливі викиди до атмосфери та зменшує споживання горючого палива, яке під час використання забруднює атмосферу.

Про масштабування «зелених» рішень

Наразі ми перебуваємо на шляху сертифікації BREEAM – міжнародної системи оцінки екологічності будівель. Серед її головних умов: мінімальний вплив на довкілля, використання енергоефективного обладнання та відповідність екологічним цілям. Silpo Re Cycling побудовано відповідно до вимог BREEAM, чий сертифікат сьогодні в Україні мають лише декілька об’єктів.

Є підходи, що вже впроваджуються в мережі. Наприклад, станції з прийому вторсировини, сортування відходів на всіх етапах роботи всередині магазинів, VRF системи кондиціонування з можливістю роботи в режимі теплових насосів, система рекуперації від холодильного обладнання для нагріву води, частотне регулювання в холодильних компресорах, двері на холодильних регалах, датчики руху для освітлення в холодильних камерах та енергозберігаючі штори, екодружнє пакування, як-то пакети з крохмалю, котрі можна компостувати, та багато іншого.

Про досвід користування «зеленими» технологіями Ми впевнені, що варто використовувати енергоефективне обладнання та сортувати відходи. Та, звісно, якщо є можливість, переходити на використання відновлюваних джерел енергії. Також варто наголосити на важливості системи автоматизації будівель. Це інтелектуальна система як апаратного, так і програмного забезпечення, що об’єднує системи опалення, вентиляції та кондиціонування, освітлення та інших систем для управління за допомогою однієї платформи. Система автоматизації надає важливу інформацію про експлуатаційні характеристики будівлі, а також підвищує безпеку користувачів та дозволяє знизити витрати на енергоносії.

№6

SunTimes

Перед прийняттям рішень щодо впровадження різних технологій проводився глибокий аналіз пропонованих систем великою кількістю спеціалістів нашої компанії. Виходячи з цього, усі впроваджені рішення успішно працюють на об’єкті та дозволяють оптимізувати енергоспоживання, а також зменшити вплив на навколишнє середовище.

Про ціну «зелених» інновацій Кожна технологія має свій термін окупності, до того ж при розрахунках варто враховувати особливості бізнесу та його обсяги, виробничі процеси та життєвий цикл. Тому неможливо оперувати загальними термінами – задорого чи ні. Але є, наприклад, вражаючий досвід європейських супермаркетів, які отримують до 50% економії енергії завдяки використанню відновлюваних джерел енергії.

Про відповідальність Ми намагаємося робити все, аби зменшити шкідливий вплив на довкілля, скоротити відходи та раціонально використовувати ресурси, а також не забуваємо про соціальну складову. Крім екоініціатив, цей підхід ми використовуємо й у формуванні асортименту магазинів. Так, наприклад, у Сільпо є проєкт Лавка Традицій. Він підтримує малих українських виробників – фермерів та ремісників, які дотримуються екологічних та етичних умов виробництва, сприяють розвитку локальних громад. Також ми вважаємо однією з надважливих речей рівень задоволеності життям, тож працюємо для того, щоб дарувати радість нашим гостям, і створюємо комфортні умови роботи для наших співробітників.

РЕСУРСИ ДЛЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ

Енергетичний перехід країни – це спільна справа і влади, і суспільства, і бізнесу, зокрема – банківського сектору. Про участь в енергетичному переході країни Укргазбанку, лідера у фінансуванні проєктів сталого розвитку та відновлюваної енергетики, розповідає Олексій Савін, директор екологічного департаменту Укргазбанку. Відповідальність за енергетичний перехід 5 років кропіткої роботи в екобанкінгу – це зусилля задля скорочення загального рівня викидів парникових газів за рахунок впровадження профінансованих нами проєктів. Ми фінансуємо проєкти, спрямовані на екологічну модернізацію – більшість з них зменшує використання викопного палива та, як наслідок, зменшує викиди CO2.

Три наші пріоритети – це відновлювальні джерела енергії, підвищення енергоефективності та сталий розвиток. Як екобанк, ми приділяємо рівноцінну увагу всім складовим, адже лише так, у комплексі, можна продуктивніше впоратися з викликами сьогодення. Нині, через зміну умов «зеленого» тарифу в Україні, Укргазбанк у проєктах ВДЕ змістив акценти більше на проєкти альтернативної генерації електричної енергії для власного споживання підприємств та домогосподарств.

Крім того, ми значно розширили сферу фінансування проєктів сталого розвитку. Так, відтепер ми фінансуватимемо ще й проєкти медицини, утилізації, сталого використання води тощо. Проєкти з енергоефективності історично вирізняються постійною потребою у фінансуванні, оскільки не існує вічних технологій: наука, техніка, нормативні та екологічні обмеження змінюються, а отже, маємо й потребу в заміні та модернізації.

Збір «зеленого» бізнесу Завдяки власній технічній експертизі та здобутому досвіду Укргазбанк кілька років тому запровадив детальний аналіз діяльності ЕРС-контракторів та почав надавати перший в Україні відкритий доступ до переліку надійних підрядників, що пройшли процедуру відбору та об’єктивного оцінювання. Зараз таких 12. Ми перевірили їхні можливості в проєктуванні та підготовці документації, виробничий персонал, забезпеченість обладнанням, а результати перевірки опублікували на сайті банку (https://www. ukrgasbank.com/eco/epc_contr). Тож тепер клієнти можуть просто на сайті обрати собі компетентного та відповідального підрядника. Ба більше, перелік виявився настільки затребуваним, що плат-

№6

SunTimes

форма для інвестицій GetMarket у рейтингуванні підрядників надає додаткові бали за наявність у нашому переліку. Акредитовані компанії періодично проходять процедуру актуалізації з метою підтвердження їхнього професіоналізму та надійності.

власного виробництва, сонячні панелі є зрозумілішими та простішими для клієнта. Наприклад, маючи офіс чи магазин, не надто складно встановити на ньому маленьку сонячну станцію, проте важче, а інколи й неможливо, встановити вітряк чи ГЕС.

Чому в портфелі банку більше «сонця»

«Озеленення» бізнеспроцесів

Причина в тому, що за останні роки здешевлення сонячних панелей, а також простота в їх установці та експлуатації забезпечили прискорений розвиток проєктів саме сонячної енергетики. Посприяв також і вигідний на той час «зелений» тариф в Україні. По-друге, навіть за умов переходу на фінансування проєктів ВДЕ для

Впоратись із цим завданням нам допомогла консультаційна підтримка нашого партнера – IFC. Разом з ними ми змінювали свої бізнес-процеси та додавали в них нові елементи: так, банк керується 8 вимогами в соціальній сфері та сфері охорони довкілля щодо реалізації проєктів. Також було створено перелік видів економічної діяльності, що не кредитується.

Під час оцінки проєкту банком враховується його розмір, місце розташування та потенційні екологічні й соціальні наслідки. Для цього наш технічний офіс та підрозділ екологічних та соціальних ризиків (ESRM) аналізує та перевіряє проєкти на відповідність екокритеріям. Крім того, поруч із базовими показниками ефективності роботи бізнес-підрозділів ми встановлюємо показники кредитування екопроєктів. Укргазбанк і у своїх офісах впроваджує ресурсоефективні рішен-

ня, що сприяють оптимізації споживання електроенергії, водних ресурсів, палива, реалізує внутрішні проєкти екологічного менеджменту. Ідеться і про використання паперу, виготовленого з вторинної сировини, і впровадження SMART-систем контролю освітлення на базі встановлених у місцях загального користування датчиків руху, і про автоматизовану систему контролю роботи комп’ютерної техніки та системи кондиціонування, про збір використаних елементів живлення, сортування твердих побутових відходів тощо.

Приклади підтриманих екопроєктів З тих, що одразу спадають на думку, це, наприклад, фінансування реконструкції міжнародного аеропорту в Запоріжжі, будівництво сонячної станції для власного споживання на Черкащині, фінансування закупівлі сучасного медичного обладнання для лікарні швидкої допомоги у Львові. Насправді, цих проєктів сотні, і кожен, навіть найменший, для нас знаковий.

Ресурси для енергетичного переходу У нас є програма «Екодепозит», її особливість у тому, що залучені кошти спрямовуються Укргазбанком виключно на фінансування екопроєктів. Враховуючи значний інтерес вкладників банку саме до «зелених» депозитів, можемо констатувати, що підвищенням енергоефективності та збереженням довкілля починає перейматися дедалі більше свідомих українців. Ми впевнені, що це вагомий та перспективний крок до побудови чистого майбутнього для прийдешніх поколінь. Та нині вагомішою є проблема не пошуку ресурсів, а їхнього ефективного використання. Зараз значним стоп-фактором став

№6

SunTimes

ковід-19, що вповільнив роботу бізнесу, зосередивши його на виживанні. Тому масштабних та дорогих екопроєктів стало менше. Проте завдяки державній програмі доступних кредитів «5-7-9», малих проєктів з енергоефективної модернізації, заміщення використання викопного палива стало більше. Після закінчення карантину та задля повернення економіки в робочий стан ми сподіваємось на зростання зацікавленості в реалізації екопроєктів. Додаткові ресурси для фінансування розробляються за участі держави, очікуємо пілотний проєкт із «зелених» облігацій від Держенергоефективності чи програми фінансування проєкту декарбонізації. У кожному з них плануємо брати участь.

Курс на енергетичний перехід Банк і надалі фінансуватиме проєкти, що зменшують негативний вплив на довкілля (зменшення викидів шкідливих речовин, управління відходами), а також проєкти екологічного транспорту, виробництва екологічно чистих та безпечних продуктів харчування тощо. Україна має значний потенціал для подальшого зростання саме в «зеленому» напрямі. За оцінками IFC, до 2035 року загальний розмір фінансування, необхідний для модернізації обладнання, ресурсоефективності, заміни транспорту, оновлення енергетики, перевищить 35 млрд євро. Тож українським підприємцям потрібен надійний банк, що «розуміє» цей напрям та пропонує вигідні кредити, тобто ми :).

АНДРІЙ ЗІНЧЕНКО:

КОЖНЕ МІСТО МОЖЕ СТАТИ СОНЯЧНИМ 24

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ДЛЯ МІСТА

Яка глобальна ситуація з енергокооперативами? Можна виділити кілька країн, де енергетичні кооперативи відіграють серйозну роль у «зеленому» переході. Звісно, це Німеччина, де ще кілька років тому було понад 1100 енергокооперативів. Вони різні: переважна більшість використовує відновлювані джерела енергії, є ті, хто вирощує та спалює біомасу, є «сонячники» – їх, звісно, найбільше – та «вітровики». Дуже цікавий досвід в американців, бо вони мають не лише традиційні для Європи енергокооперативи, де гуртом будують собі електростанцію. У США є кооперативи, які володіють електромережами, ця практика почалася від 1930х років. Серед таких об’єднань людей або компаній є ті, хто займається послугами розподілу електроенергії – те, що в нас роблять обленерго, – та є навіть такі,

що займаються послугами транспортування енергії між штатами, тобто тим, що у нас робить Укренерго – це такі мегакооперативи, які є об’єднаннями інших кооперативів. Іноді вони володіють і генерацією, у тому числі великою, вугільною або частками власності в атомній генерації. Ці кооперативи приділяють сьогодні багато уваги тому, щоб здійснювати «зелений» перехід, на їх сайтах часто можна зустріти «we are going green». Вони впроваджують власні програми переходу на відновлювані джерела енергії, дехто розвиває напрямок накопичення енергії. Ці місцеві об’єднання громадян думають, як зменшити свою залежність від викопних чи невідновлюваних ресурсів, вони швидко рухаються від «викопної» моделі до відновлюваної.

Дуже цікаві є моделі взаємодії в кооперативів у Нідерландах. Можна побачити, як вітроферма на сотні мегават будується членами кооперативу. Раніше – у 1970х роках – цю модель опанували в Данії, коли вітротурбіни ще були значно менш потужними, але люди об’єднувалися, щоб побудувати собі джерело відновлюваної енергії. Цікаві моделі є в Іспанії, де кооператив може виступати постачальником енергії різних видів ВДЕ-генерації, а вони є таким собі посередником, завдяки якому люди та компанії можуть бути певні, що вони купують енергію з відновлюваних джерел. Є різний цікавий досвід, енергокооперативи стрімко розвиваються у світі – від США та Європи до Австралії. Ніби й у нас в Україні цей процес почався.

Наскільки ми відстали від світу у створенні енергокооперативів? Чи наздоженемо? Хтось із представництв іноземної технічної допомоги якось сказав про Україну, що це країна, де ви ніколи не зможете коректно оцінити, чи добрі, чи погані в неї справи. Ми є країною фронтиру, країною, де співіснує цивілізація й дике поле, великі можливості та значні загрози й турбулентності. Безперечно, ми цивілізована країна з цікавими компаніями, що пропонують технічні рішення для енергетики, і регуляторним полем, що тяжко й повільно, але

№6

SunTimes

рухається в напрямку Європи. Але частково ми – «дике поле». Тому, чи доженемо ми світ у створенні енергокооперативів, залежить від наших зусиль, нашої амбіції. Принаймні в мене особисто є амбіція в найближчий час допомагати українським громадам, компаніям, спільнотам, які цікавляться моделлю енергетичних кооперативів, з реалізацією їхніх проєктів. Я хочу поділитися з ними своїм і світовим досвідом, щоб вони могли реалізувати цю модель. Є клас-

ний принцип: хочеш іти швидко – іди один, хочеш іти далеко – іди з кимось. Думаю, українці з цього кооперативного «конструктора» створять дуже креативні та несподівані речі – і ми ще багато чого нового покажемо світові. Усе залежить від нас самих, від нашої уваги одне до одного, від нашої співпраці, адже кооперація – це, перш за все, співпраця.

Здається, що об’єднати людей навколо гарної ідеї, яка покращує світ та ще й приносить дохід, нескладно. Але то тільки в теорії. Які бар’єри довелося долати в процесі залучення інвесторів? Те, як ми уявляли собі краудфандинг, і те, як він реально відбувався, – це два різні процеси. Практика показала, наприклад, що не треба суцільно покладатися на маркетингові дослідження. Але при цьому не потрібно забувати, що без цих досліджень теж не варто починати – ось цікавий парадокс. Тобто ваше маркетингове дослідження вам потрібне як те, довкола чого будуєте свої плани із залучення інвесторів, це ваша точка відліку. Однак потрібно бути готовим до зміни планів «на ходу». Тобто потрібно бути готовим до швидкої розробки та перевірки гіпотез стосовно ваших аудиторій по ходу самої кампанії. До речі, це підтверджується не лише в нашому досвіді – той самий Деніел Тонкопій, який нещодавно завершив свій краудфандинг на виробництво електромотоциклів, каже, що в них виявилася зовсім інша аудиторія, ніж вони думали. Від початку вони всю кампанію планували очікуючи, що їхнім основним інвестором будуть люди зі США та ЄС. Однак, фактично, переважна більшість їхніх вкладників виявилася українцями.

У нашому випадку дуже погано на залучення інвесторів впливало те, що вже у 2019 році влада буквально почала залякування та шантажування ринку ВДЕ, це сталося якраз посередині нашої кампанії та стало великим гальмівним чинником. Коли запускаєшся в турбулентний час – це завжди створює виклики. Добре, що ми зуміли маневрувати, розуміли, як потрібно змінювати комунікацію. Ну, і головне – казати людям правду, не прикрашати дійсність. Це породжує довіру.

«Сонячне місто» пройшло всі стадії – від задуму до успішного втілення. Першим завжди найважче. Що буде легшим для тих, хто піде вашим шляхом? Буквально все буде легшим для тих, хто піде після нас. Адже, по-перше, можна послатися на «Сонячне місто» і сказати: «Це працює». Уже є зрозуміла робоча модель, є реальні люди, які вклалися, є результати. Завжди можна зателефонувати нам і розпитати, як у нас справи. Легше буде залучати нових членів, інвесторів, складати документи. Єдине, що може бути важчим для наступних проєктів, це те, що минулого року держава дуже жорстко обійшлася з інвесторами в «зелену» енергетику – це багатьох може насторожити. Із цим є певні проблеми, але «зелений» тариф – далеко не єдина модель кооперативів, як показує світовий досвід. Думаю, що з часом будуть інші моделі для роботи енергетичних кооперативів в Україні.

Чи є в Україні інші цікаві приклади енергокооперативів на різних етапах реалізації? Є кілька людей, які активно цікавляться енергокооперацією, і зараз я потроху допомагаю їм своїми знаннями та досвідом, щоб вони вийшли на зрозумілу й якісну бізнес-модель. Усі ці проєкти на фазі раннього девелопменту. Ми сподіваємося найближчим часом запустити навчання для людей, які хочуть створювати кооперативи, щоб дати їм те, чого не було в нас – зрозумілий шлях та набір змінних, з якими слід працювати, щоб проєкт «злетів».

Говорячи про енергетичний перехід, чи перспективним є цей шлях – краудфандинг – для розвитку сектору відновлюваної енергетики в Україні? Енергетика, на жаль, надмірно залежить від державного регулювання. Успішність краудфандингу як інструменту в Україні дуже прив’язана до державного регулювання й до того, які ніші доступні для адекватного та безпечного ведення бізнесу. Хоча, зрозуміло, краудфандинг – точно не єдиний інструмент енергетичного переходу, є велика кількість речей, які можна зробити за його допомогою. Теоретично, можна зараз було б спільно інвестувати в засоби накопичення електроенергії, але ринку для цього поки що немає. Тобто потенційно ринок є, але законодавчі та регуляторні рамки унеможливлюють його функціонування.

Стараннями поточної влади енергетичний перехід в Україні зупинився. На жаль. Інвесторів настільки залякали, що те зростання, яке ми бачимо – це зростання в секторі споживання бізнесом під власні потреби: поки його зовсім трошки, і це невеликі станції. Є зростаючий сектор домашніх електростанцій, але цього не достатньо для енергетичного переходу, це такий «равликовий» темп. Але з кожним новим вдалим рішенням держави в регулюванні й дерегуляції з’являтиметься більше можливостей для краудфандингу й кооперативного руху.

Що може пришвидшити наш енергетичний перехід? Лібералізація енергетичних ринків. Є таке поняття «дизайн ринку». Наприклад, неправильний дизайн ринку свого часу в Каліфорнії призвів до загальновідомих проблем з Enron – той ринок, який «намалювали» регулятори у своїй уяві, на практиці працював зовсім по-іншому. Треба дуже уважно ставитися до дизайну ринку. Те, що у нас є – з усіма субсидіями, викривленням ринку, ПСО – це є великою перешкодою для енергетичного переходу. Держава сказала, що буде захищати вразливих споживачів – це є в законі про ринок електроенергії, законі про ринок газу. Однак, попри те, що там сказано, до цього часу не зроблено якихось практичних кроків, немає уявлення про те, хто такі «вразливі споживачі». Відсутність цієї ясності дуже впливає на перспективи ринку, оскільки уряд покладає власні соціальні зобов’язання на компанії, що працюють на ринку. Це спричиняє руйнування бізнес-моделей його учасників та створює чималу нестабільність. Немає ясності щодо екстерналій – шкідливим впливом того чи іншо-

№6

SunTimes

го виробництва та відповідним його фінансовим дестимулюванням. На щастя, нас дещо підштовхує European Green Deal – це той зовнішній чинник, на який ми не можемо не зважати, тому що європейці рахуватимуть, наскільки товари, які ми експортуємо до ЄС, будуть вуглецево інтенсивними, і відповідно їх оподатковуватимуть на кордоні. Я думаю, що краще б зміни почалися зсередини, з розуміння того, що «зелений» перехід для України значить прийняття великої кількості соціальних рішень – цього вимагає бізнес. Без бізнесу, без того, щоб ринки були зацікавлені в цьому, «зеленого» переходу не буде в принципі. Треба правильно збалансувати інтереси бізнесу й інтереси незахищених верств населення. Ми говоримо, по суті, про національні інтереси, вони завжди дискутабельні й складні, вони не знаходяться за одну хвилину, їх треба шукати в ході перемовин, серйозного стратегування, розуміння інтересів ключових груп. Щойно в нас з’явиться ясність, зафіксована хоча б на 5-10 років, тоді й почнеться справжній енергетичний перехід.

Андрій Зінченко, співзасновник енергетичного кооперативу «Сонячне Місто»

ВУГЛЕЦЕВОНЕЙТРАЛЬНИЙ ЖИТОМИР: СЦЕНАРІЇ ПЕРЕХОДУ НА 100% ВДЕ ДО 2050 РОКУ

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ДЛЯ МІСТА

Автор: Юлія Мельник-Пашковська

Енергетичний перехід для цілого міста? Чому б ні, адже тільки амбітні та сміливі цілі ведуть до розвитку. Житомир у пошуках свого шляху до енергетичного переходу вдався до моделювання різних сценаріїв, які ведуть до мети – щоб обрати найкращий. Результати моделювання підтвердили – Житомир може перейти на 100% використання відновлюваних джерел енергії до 2050 року.

100% ВДЕ – до 2050 У 2018 Житомир став першим містом у Східній Європі, що заявило про мету перейти на 100% відновлюваної енергії. Це не лише електроенергія, отримана в межах міста та агломерації з відновлюваної енергетики, а й придбана у постачальників, що транспортують її через загальну енергосистему України, але декларують як «чисту». Тож перейти на ВДЕ – не означає обов’язково відключитися від загальної української енергосистеми. Зрештою, на загальнодержавному рівні до 2050 також є намір довести частку «чистої» енергії в електроенергетиці до 70%. У 2018 мер Житомира Сергій Сухомлин підписав меморандум про співпрацю з міжнародною кліматичною організацією 350. org. А рік потому в рамках цієї співпраці науковці Інституту економіки та прогнозування НАНУ змоделювали чотири сценарії переходу енергетичної системи Житомира на 100% ВДЕ.

№6

SunTimes

Моделювання показало, що Житомир технічно може перейти на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050. Щорічні інвестиції у втілення стратегії – близько 100 тисяч євро, загальна сума – від 2,1 до 2,8 мільярдів євро за весь період залежно від обраного сценарію.

Однак це попередні розрахунки, тому вартість може змінюватися з огляду на форс-мажори та нові тенденції в енергетиці та світовій економіці, адже, за словами автора документа, науковця Олександра Дячука, українські ціни наразі відповідають загальносвітовому

рівню. Крім того, сценарії беруть до уваги лише частку ВДЕ в загальному енергобалансі міста, а не структуру відновлюваної генерації. Тобто вони не конкретизують, скільки відсотків енергії має надійти від того чи іншого джерела чистої енергії. Рішення залежать від домовленостей з інвесторами, планів розвитку, вартості конкретних технологій у конкретний час. «Ще у 2018 році ми почали мріяти, щоб намір Житомира перейти на 100% ВДЕ до 2050 року підсилився ще й якісним планом переходу. Поговорили про це з мером Сергієм Сухомлином, він зацікавився, а команда 350.org вирішила підтримати розробку сценарію фінансово та експертно. 1,5 року разом з науковцями Інституту прогнозування НАНУ та фахівцями Житомирської міської ради шукали дані, рахували різні сценарії переходу, і ось, нарешті, у 2020 році мрія стала реальністю: ми презентували готовий сценарій житомирянам та українцям. Наша команда очікує, що цей документ допоможе місту залучати іноземні інвестиції в енергетичний перехід. Також є сподівання, що мери інших міст почнуть брати приклад з амбітної кліматичної політики Житомира та діяти більш рішуче щодо розвитку відновлюваних джерел енергії. Зараз у руках місцевого самоврядування багато можливостей, щоб змінювати національну політику», – говорить Юлія Мельник (Пашковська), координаторка розробки сценарію переходу Житомира на 100% ВДЕ.

Міський голова Житомира Сергій Сухомлин

Сценарії «чистого» міста Загалом науковці запропонували 4 сценарії, які так чи інакше ведуть до досягнення вуглецевої нейтральності Житомира. Сутність першого – «якщо все йтиме так, як іде». Тобто якщо міська влада не буде запроваджувати «зелених» рішень, не споруджуватиме нових потужностей для генерації «зеленої» енергії. За цих умов прогнозується зростання вартості «традиційних» енергоносіїв та не скасовується необхідність імплементації положень міжнародних нормативно-правових актів: наприклад, екологічних Директив ЄС. Інші три сценарії різняться часткою «чистої» енергії, що має бути імпортована, тобто отримана від загальної енергосистеми України. При моделюванні науковці радять не розглядати варіант «автономності», тобто повного відключення від загальнодержавних енергетичних потужностей, – просто генерувати більше «чистої» енергії.

Перший сценарій: 50% «чистої» енергії генерує місто, а 50% закуповує у виробників ВДЕ, наприклад, сонячних електростанцій на Херсонщині, де завжди є надлишок енергії, яку готові будуть продавати. Другий сценарій: місто виробляє стільки «зеленої» енергії, скільки споживає. Але оскільки треба буде досягти енергобалансу, то частина енергії експортуватиметься, ще частина буде імпортуватися, щоб у підсумку чистий імпорт дорівнював нулю. Тобто, наприклад, місто будує кілька СЕС, і в «хмарні дні» має брак власної генерації – тоді воно імпортує «енергію з півдня». У сонячні ж дні, коли місто має надлишок енергії, – воно повертає його в енергосистему для інших регіонів як експорт. Третій сценарій пов’язаний з очікуванням, що Україна таки переходить до 2050 на 70% ВДЕ в електроенергетиці. Тоді місто бере цю частку «чистої» енергії із загальної енергосистеми й додатково генерує з відновлюваних джерел решту енергії для своїх потреб.

Куди йде енергія

У чому переваги?

Приклад для інших

При створенні сценаріїв науковці проаналізували дані як генерації, так і споживання енергії містом. Найбільше споживають населення, промисловість, транспорт та сфера послуг. У кожній із цих категорій є 2 обов’язкові шляхи: скоротити витрати енергії та перейти на споживання «чистої» енергії.

Запровадження сценаріїв енергетичного переходу є дуже вигідним для міста – наголошують як науковці, так і представники міжнародної організації 350.org. Адже це дасть стабільну енергетичну систему міста, гнучку й готову до викликів – спроможну балансувати використання енергії від різних технологій.

Світлана Романко, керуюча директорка міжнародної кліматичної організації 350.org у регіоні CЄКЦА (Східна Європа, Центральна Азія і Кавказ), наголошує на тому, що цей сценарій – це перший документ, який містить ґрунтовне математичне моделювання та враховує фактори економіки, розвитку та енергоспоживання. Втілення ж його залежить від волі міської влади та громади. При цьому інші міста та громади можуть звертатися до Коаліції «Енергетичний перехід» щодо співпраці у створенні аналогічних сценаріїв для їхніх населених пунктів з урахуванням конкретних вихідних даних та специфіки.

Коли йдеться про населення, головний шлях – енергоефективність. Утеплення будинків зменшить витрати на опалення взимку та кондиціонування влітку. Встановлення дахових котелень чи дахових СЕС дасть електроенергію для цілого будинку. При спорудженні нових багатоповерхівок можна відразу планувати їхнє енергозабезпечення за рахунок винятково «зеленої» енергії: твердопаливні котельні, СЕС, електродуховки та електроплити замість газових тощо. Переорієнтація промисловості на використання енергії ВДЕ дозволить мінімізувати викиди, а ту частку викидів, що залишиться, нейтралізувати завдяки зеленим насадженням. Щодо транспорту – рішення наразі дорогі й складні у втіленні. Електротранспорт поки є суттєво дорожчим за традиційний, тому масово навряд чи буде запроваджений. Однак такі рішення можуть бути принаймні на рівні системи громадського транспорту й переходу на трамваї та тролейбуси замість автобусів і маршрутних таксі. На рівні приватного транспорту поки майже відсутнє використання біопалива чи водню з огляду на брак виробництва, пропозиції, рентабельності.

№6

SunTimes

У час кліматичної кризи та перспектив, що дає долучення до програм європейського зеленого курсу, у міської влади є багато можливостей знайти додаткові надходження на такі зміни за рахунок грантових та інвестиційних програм, програм технічної підтримки, пільгового кредитування. Такі кошти мають витрачатися не лише на спорудження нових електростанцій, котелень, але й на інфраструктуру – модернізацію застарілих мереж. Для мешканців міста в цьому також є переваги: нові робочі місця на нових підприємствах, спорудження й експлуатація нових об’єктів, змога перекваліфікації. Фактично енергетичний перехід міста принесе нові соціальні стандарти: добре оплачувані робочі місця, економічне зростання та сталий розвиток міста. «Зелена» генерація сприятиме кращій ситуації з викидами, меншій шкоді для здоров’я, отже, сприйняттю міста як більш благополучного для життя.

Олександр Дячук додає: цей документ зможе стати основою для сценаріїв енергетичного переходу інших міст. Однак наголошує: це лише можливі напрямки розвитку, а не прогнозоване майбутнє, конкретна ж стратегія залежатиме від вартості технологій, обраного комплексу дій, законодавчих рішень.

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ДЛЯ ГРОМАДИ: БАРАНІВСЬКА ОТГ

Найбільша СЕС в ОТГ СЕС “Баранівка” Збудована KNESS у 2019 році. Потужність 2,9 МВт - пік. Орієнтований річний виробіток: 13,858 млн кВт*год Скорочення викидів СО2: 13613 т/рік 32

Матеріал створено у січні 2021р.

Розповідає енергоменеджер громади Юрій Савич

Децентралізація – це можливості Реформа децентралізації відкрила нові перспективи для розвитку місцевих громад. Але успішність громади багато в чому залежить від уміння ефективно управляти фінансовими та матеріальними ресурсами. При створенні Баранівської міської територіальної громади в її управління було передано понад 100 комунальних об’єктів. Майже всі будівлі потребували термомодернізації, а їхній персонал не знав, що таке енергоефективна поведінка. Видатки на енергоносії були другою за величиною статтею в бюджеті громади після заробітної плати. Тому керівництво прийняло рішення впроваджувати систему ефективного управління споживанням енергоресурсів. Упровадження заходів з енергоефективності є одним з основних джерел, що дозволяють отримати значні додаткові кошти. А заощаджені ресурси вже можна спрямувати на розвиток інфраструктури.

№6

SunTimes

Баранівська ОТГ знаходиться в південно-західній частині Житомирської області.

Створена: 18 грудня 2016 року Кількість рад, що об’єднує: 13 рад Площа ОТГ: 602 кв. км Чисельність населення громади: понад 26 тис

Система управління енергоспоживанням Для якісного та системного проведення енергоощадних заходів та підвищення рівня енергоефективності громади необхідним є впровадження дієвої управлінської моделі, якою на сучасному етапі є система енергетичного менеджменту.

Що для цього потрібно? По-перше, адаптувати наявну організаційну структуру громади. До штатного розкладу міської ради ввели посаду головного спеціаліста з організації ефективного використання енергії – енергоменеджера громади. У структурних підрозділах та комунальних установах міської ради, що є розпорядниками бюджетних коштів, визначили працівників, які, крім основних посадових обов’язків, мають контролювати енергоспоживання. Безпосередньо в самих закладах – школах, садочках, будинку культури, медамбулаторії тощо – призначили відповідальних осіб, які щоденно слідкують за конкретною будівлею. По-друге, після затвердження місцевих нормативних актів, що регламентують впровадження і функціонування системи енергоменеджменту, ми розпочали моніторинг споживання енергетичних ресурсів на об’єктах бюджетної сфери. Нині щодо кожного комунального закладу ведеться журнал обліку споживання енергоресурсів, дані з якого також вносяться до спеціалізованого програмного комплексу «АСЕМ».

Міжнародна співпраця Щоб забезпечити стратегічне планування енергетичної політики за міжнародними стандартами, у жовтні 2017 наша громада приєдналася до провідної ініціативи Європейського Союзу – Угоди мерів щодо Клімату та Енергії (Covenant of Mayors for Climate&Energy). Угода передбачає добровільні зобов’язання муніципалітетів підвищити енергоефективність та використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. У межах Угоди підготовлено проєкт Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату громади до 2030 року, затверджений рішенням сесії Баранівської міської ради влітку 2018 року.

Моя історія На щойно створену посаду енергоменеджера я перейшов з позиції радника міського голови. Сприяла цьому моя участь влітку 2017 у 10-денному тренінгу з питань енергоефективності та енергозбереження в межах проєкту «Підвищення спроможності ОТГ щодо впровадження енергетичного менеджменту та покращення надання консультаційних послуг з енергоефективності», організованого Німецьким товариством міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit – GIZ). Після навчання я зрозумів, наскільки важливим та необхідним є енергетичний менеджмент для громади та які величезні перспективи він може

відкрити для її розвитку. Далі процес підвищення мого професійного рівня був практично постійним, і цьому сприяли якісно організовані тренінги та навчальні програми GIZ, національного офісу «Угода мерів – Схід», Асоціації енергоаудиторів України. Досить корисною в плані навчання та підвищення кваліфікації була участь у заходах, організованих Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження, а також асоціаціями – міст, об’єднаних територіальних громад та «Енергоефективні міста України».

Досягнення і проєкти у сфері енергоефективності Впровадивши систему енергоменеджменту в громаді, вже третій рік поспіль маємо зменшення енергоспоживання завдяки постійному контролю та оптимізації використання енергоресурсів. Хоча бюджет розвитку громади є досить невеликим, вдалося реалізувати декілька значущих для громади енергоефективних проєктів. Зокрема, встановлено понад 700 LED-світильників вуличного освітлення. Річний потенціал заощадження електроенергії від таких проєктів складає понад 200 тис. кВт*год.

Допомога громаді Крім навчального компоненту, громада отримувала й іншу допомогу. За розробленими та поданими мною заявками у 2019-2020 наша громада здобула перемогу в 10 конкурсних відборах. Результати – грантова підтримка у вигляді проведення енергоаудитів з виготовленням енергетичних сертифікатів, виготовлення проєктно-кошторисної документації та комплексної термомодернізації будівель, комплектів вимірювального обладнання для роботи енергоменеджерів, безкоштовного користування програмним комплексом для енергомоніторингу, а також допомоги

№6

SunTimes

у створенні центру енергоефективності: встановлення сонячної електростанції та облаштування навчального класу. Крім того, щиро вдячний за надану експертну допомогу від GIZ та «Угода мерів – Схід» у розробці Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату нашої громади. Також ми активно співпрацюємо з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження, з яким у 2019 укладено відповідний меморандум про партнерство.

За рахунок співпраці з міжнародною фінансовою корпорацією НЕФКО, що надала майже 5 млн грн пільгового кредиту лише під 3% річних у гривні, реалізовано проєкт з термомодернізації приміщення найбільшого освітнього закладу громади – Баранівського ліцею №1. За рахунок субвенції з державного бюджету на формування інфраструктури ОТГ реалізовано аналогічний проєкт у Полянківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Роботи з термомодернізації мають подвійний ефект: вони не лише дозволяють зменшити енергоспоживання (у згаданих закладах економія споживання природного газу – понад 30%), але й створити комфортні умови перебування в приміщеннях дітей та педагогічних працівників.

Відновлювана енергетика Постійно із ЗМІ, від політиків і активістів ми чуємо про кліматичні зміни та екологічні проблеми, а також про необхідність відповідних змін у цивілізаційному розвитку. Це не чергові «лякалки», а саме те, що кожен з нас відчуває на собі. Наша громада розуміє надзвичайну важливість цієї проблеми й не стоїть осторонь глобального руху за сталість клімату. Приєднавшись до Угоди мерів (Covenant of Mayors for Climate and Energy), у своєму Плані дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату ми взяли зобов’язання не лише скоротити споживання енергоресурсів, але й збільшити споживання відновлюваних джерел енергії. Впевненість у правильності руху громади на шляху до ВДЕ додала моя участь в організованій Dena (Німецьке енергетичне агентство) та ГО «Екоклуб» поїздки до Німеччини у 2019. На ювілейному

конгресі Dena з питань реалізації нової енергетичної політики з уст урядовців та політиків найвищого рангу, незважаючи на розбіжності їхніх політсил у поглядах щодо питань соціально-економічного розвитку, звучав один лейтмотив: необхідно лише збільшувати темпи змін та впроваджувати заходи, що стимулюють якнайшвидший перехід на ВДЕ. Це не лише красиві слова, адже Німеччина офіційно заявила про відмову від АЕС та використання вугілля в найближчому майбутньому. А екскурсії до громад Рефельде та Фельдхайм, де активно використовуються відновлювані джерела енергії, тільки підтвердили, що основним рушієм впровадження змін може і має бути місцева влада у тісній співпраці з населенням та бізнесом. Держава ж лише повинна створити відповідні умови для такого співробітництва.

Тож під час проведення восени 2019 Національного форуму «Кліматичні амбіції міст» між нашою громадою та міжнародною екологічною організацією 350.org було підписано меморандум про співпрацю щодо перспективи руху громади до досягнення 100% відновлювальних джерел енергії в енергобалансі до 2050 року. Хтось скаже, що це занадто амбітні та недосяжні цілі, та й взагалі – до 2050 року ще треба дожити! І буде правий лише в тому, що якщо нічого не робити з причинами та наслідками кліматичних змін, до яких причетна людина, то життя майбутніх поколінь буде досить непростим. А щодо амбітності цілей, то хіба були б можливими науково-технічні винаходи, якби їхні автори не ставили перед собою, здавалося б, недосяжних цілей та не зазирали подумки за горизонт? Тільки той досягає мети, хто йде. Перші кроки щодо розвитку генерації ВДЕ в громаді вже зроблено. Завдяки пошуку інвесторів та їхньому сприянню у 2017 запрацювала мала ГЕС на річці Случ, її потужність – 382 кВт. Наприкінці 2019 поблизу м. Баранівка з’явилася сонячна електростанція сумарною піковою потужністю 13 МВт. Ці проєкти не лише забезпечують додаткові надходження коштів у місцевий бюджет у вигляді орендної плати за землю, податку з доходів фізичних осіб, але й сприяють енергонезалежності та енергобезпеці нашої громади.

Просування ідей ВДЕ Також завдяки отриманому гранту від МЗС Норвегії у співпраці з ГО «Екоклуб» нещодавно ми завершили заходи з реалізації проєкту «Створення центру енергоефективності на базі Баранівського міжшкільного ресурсного центру». Ідея проєкту виникла в мене ще під час проведення перших Днів сталої енергії в громаді, які показали, що обізнаність мешканців щодо необхідності впровадження енергоефективних заходів є ще досить низькою. Однак інтерес населення до отримання кваліфікованих порад із цих питань є достатньо високим. У ході реалізації проєкту було проведено капітальний ремонт даху будівлі міжшкільного ресурсного центру та встановлення на ньому сонячної електростанції потужністю 10 кВт, що покриватиме потреби підприємства в електроенергії. Окрім того, електростанція слугуватиме об’єктом, на якому демонструватимуться принципи роботи та переваги ВДЕ мешканцям громади. Також відремонтовано й переобладнано в навчальний клас одне з приміщень будівлі: облаштовано інформаційними стендами, мультимедійним презентаційним комплексом з демонстрацією роботи сонячної електростанції в режимі реального часу; тут роздаються інформаційно-роз’яснювальні матеріали. По завершенню карантинних обмежень плануємо на базі центру проводити відповідні навчальні заходи щодо впровадження енергоефективних заходів та переваг ВДЕ для жителів громади, зокрема, й для учнівської молоді.

№6

SunTimes

Поради іншим громадам Хочу наголосити, що на шлях підвищення стану енергоефективності громадам потрібно було стати ще вчора. Тож ті громади, які ще нині розмірковують над тим, чи варто це робити, втрачають дорогоцінний час та можливості для розвитку, що в підсумку значно знижує їхню загальну конкурентоспроможність. У першу чергу кожній громаді потрібно здійснити заходи щодо впровадження системи енергоменеджменту з обов’язковим моніторингом споживання енергоресурсів. Також необхідно розпочати роботу щодо відповідного стратегічного планування. Найкращим варіантом тут є приєднання до Угоди мерів та написання власного Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату громади. Обов’язково слід скористатися можливостями та налагодити співпрацю з міжнародними програмами підтримки

і державними структурами, що опікуються питаннями розвитку енергоефективності в Україні, а також ознайомитися з позитивними практиками інших громад, які вже зробили кроки в цьому напрямку. Це дозволить не лише обрати оптимальний шлях розвитку, але й значно заощадити час при проходженні необхідних етапів. І, авжеж, надзвичайно важливим є впровадження в громадах енергоефективних заходів та ВДЕ, адже за цим – наше майбутнє. Розвиток енергоефективності та впровадження ВДЕ – це не лише підтримка загальносвітової тенденції збереження сталості клімату, але й можливість громадам гарантувати свою енергетичну безпеку, а також отримати значні додаткові інвестиції та потужний поштовх для подальшого розвитку. Тож приєднуйтеся!

«ЗЕЛЕНИЙ» ПЕРЕХІД БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ Енергетичний перехід для багатоквартирного будинку – мабуть, найскладніший процес, адже домовитися із сусідами – непроста справа. Надто, коли цей шлях ще не пройшов жоден інший подібний будинок у країні. Проте у мешканців на проспекті Бажана, 16 були один мотив і одна перевага, які зробили можливе реальним. По-перше – завеликі рахунки за комуналку, більші, ніж у решти будинків навколо. По-друге – у будинку жив Валерій Нікітченко, юрист за фахом, який погодився стати лідером енергетичного переходу та очолив ОСББ, яке назвали «Оберіг на Позняках». «Побутує думка, що мешканці не можуть впливати на тарифи та на вартість комунальних послуг. Наш приклад свідчить про те, що якщо постаратися, все стає можливим, – каже Валерій Нікітченко. – Починати варто з того, щоб змінити ставлення до своєї власності. Власність не закінчується за порогом квартири. За дверима – будинок, який є спільною власністю. Зробити її якіснішою, реконструювати й тюнінгувати її можливо, якщо ви об’єднаєтеся». Зараз тут три індивідуальні теплові пункти, терморегулятори та датчики на кожній батареї,

економне розумне освітлення, вітряки на даху й сонячні панелі на фасаді, і навіть своя зарядка для електричних авто у дворі. Невдовзі буде гаряче водопостачання на енергії, що генерує сам будинок, та системи рекуперації, що надалі підвищать енергоефективність будівлі. Будинок збудовано 2003 року, він має 6 секцій від 17 до 24 поверхів, де розташовані 422 квартири – разом виходить понад 40 000 метрів опалюваної площі. Упродовж 10 років стіни вкривалися тріщинами, умови життя в будинку дедалі погіршувалися. Історія наймасштабнішого проєкту з модернізації багатоквартирного будинку почалася з енергоаудиту. Висновок: клас енергоефективності F – це другий з кінця показник. Також купа будівельного браку, некоректно зібрана система опалення й багато інших неприємних новин. Починали з того, що було зробити найлегше. Поставили вікна й двері в під’їздах, замінили всі лампи на енергоощадні з датчиками руху. Далі – важче. Взялися за індивідуальні теплові пункти, відрегулювали систему, встановили необхідне обладнання, провели теплоізоляцію труб, теплообмінників та запірної арматури. Оп-

тимізували роботу насосів: зробили так, щоб вони працювали не всі одночасно, а кожен окремо, за потреби. Заощадили на цьому електроенергію й подовжили термін експлуатації насосів. Реконструювали технічний поверх, дах став теплим. Далі – утеплення фасадів, що розтягнулося на 3 роки. Система опалення ще завдала клопоту, адже вона старого типу – горизонтальна, тобто немає можливості обмежитися лічильником на вході до квартири. На кожну батарею поставили терморегулятор – тепер мешканці самі можуть регулювати комфортну температуру та за потреби обмежувати свої комунальні витрати. Також на всіх батареях з’явилися розподілювачі тепла. Їхня функція – передавати інформацію про температуру, щоб точно обчислити нарахування за тепло й платити лише за спожите. До речі, 90% мешканців вирішили не змінювати радіатори, а користуватися старими чавунними. Усе перераховане значно вплинуло на витрати – споживання тепла зменшилося у 2,5 рази. Завдяки суттєвій економії на освітленні вдалося значно збільшити кількість ламп, і тепер і сам будинок, і двір чудово освітлені. Черговий

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ДЛЯ ГРОМАДИ

енергоаудит зафіксував, що його теперішній клас енергоефективності – В. Але хто ж зупиниться, коли вже досягнуто таких успіхів? Мешканці хочуть іти далі й досягнути класу А. Що для цього потрібно зробити? Встановити системи рекуперації та змінити старі склопакети на нові. Рекуперація – провітрювання з фільтрацією та відбором теплого повітря – дасть кілька переваг. По-перше, мешканці припинять відчиняти взимку вікна для провітрювання, по-друге, у місті, що перебуває в топі найбільш забруднених міст світу, взагалі краще не відчиняти вікна. А рекуперація дасть свіже й чисте повітря в кожній квартирі. Було б дивно, якби ОСББ не звернуло увагу на відновлювані джерела енергії. Адже тільки вони здатні забезпечити справжню автономність будинку. На фасадах розмістили сонячні панелі потужністю близько 150 кВт. Вільні місця, що залишилися на секціях будинку та над паркінгом, дають можливість розширити СЕС до 400 кВт. Сонячна енергія, за задумом, повинна живити теплові насоси для забезпечення гарячого водопостачання. На цю ж мету мають працювати сонячні колектори й концентратори на даху. Поки немає сонця й у холодні сезони, їм допомагатимуть 9 вертикальних вітрогенераторів на тому ж

№6

SunTimes

даху. Це дасть змогу мінімізувати витрати на гарячу воду. На опалення мають працювати теплові насоси «повітря-вода». Коли все необхідне обладнання запрацює, вартість гарячої води знизиться до 50 грн за кубометр, а влітку вона стане майже безкоштовною. Вартість опалення вже зараз складає 7-11 грн за м2. Сумарні витрати на всі заходи з енергомодернізації – близько 30 млн грн. Київська міська програма «70/30» дала змогу внести лише 30% цієї суми, решту забезпечує місто. Оскільки для мешканців така сума також завелика, ОСББ взяло кредит у банку. Також було створено свій фонд енергоефективності – мешканці будинку щомісяця сплачують у нього 3,50 грн за м2.

склопакетів будуть підтримані з іншої програми – «Енергодім». Щоб захищати свої інтереси та збільшити можливості, створено Асоціацію ОСББ м. Києва. Щоб збільшити фінансові можливості для заходів з енергоефективності, у ній працюватиме «револьверний фонд». «Колись таких будинків стане багато, – підсумовує Валерій Нікітченко. – І кожному стане зрозуміло: щоб зробити так, не потрібно нічого неймовірного, потрібно лише бажання встати, спланувати й пройти цей шлях до мети – і це може зробити кожен».

Заплановане мало б уже працювати, проте гроші з київської програми «70/30» пішли у фонд боротьби з коронавірусом. ОСББ доводиться чекати, поки ситуація зміниться. Рекуперація та заміна

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ Ми звикли вважати освітню сферу системою закладів, де навчають лише теорії. Проте тренд сучасної освіти – навчання на практиці. Його застосовує й Хмельницький політехнічний коледж НУ «Львівська політехніка». Адже як готувати покоління фахівців, зокрема і в новій енергетиці, без навичок практичного застосування знань? Ніяк. Проєкт енергетичного переходу хмельницькі політехніки розпочали 2 роки тому. Завдання перше – енергоефективність. Тому що спочатку треба припинити «опалювати вулицю». Усі старі вікна було замінено на сучасні. Фасади було утеплено, і, як побічний ефект, вони набули естетичнішого вигляду.

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ДЛЯ ГРОМАДИ

«Сонячна станція в коледжі передбачає не лише економію електроенергії через власне виробництво, але й потужний навчально-інноваційний засіб, який обов’язково вплине на підвищення якості освітнього процесу. Поєднання міцних теоретичних та практичних знань забезпечить політехнікам успіхи в професійному майбутньому та сприятиме розбудові сильної незалежної України. З огляду на те, що відновлювані джерела енергії стали популярними, на ринку праці зростатиме потреба у фахівцях. Саме тому в Хмельницькому політехнічному коледжі запроваджується обов’язковий предмет «Альтернативні джерела енергії».

Завдання друге – джерело чистої енергії. Завдяки енергоефективним заходам було заощаджено кошти – їх поклали на депозит. Згодом ними оплатили перші 30 сонячних панелей. Електростанцію монтували власноруч на даху другого корпусу ХПК. Потім докупили ще 30 сонячних панелей та встановили три інвертори, для чого обладнали лабораторію. Загалом обладнання для сонячної електростанції коштувало приблизно 440 000 гривень. 60 панелей дають загальну потужність 22,5 кВт*год та генерують близько 3 000 кВт*год електроенергії на місяць. Обслуговування СЕС не обтяжливе: треба 1-2 рази на місяць протирати панелі від запилення та посліду птахів, узимку – прибирати сніг.

№6

SunTimes

Завдяки СЕС на даху вже заощаджується 20-30% платежів за електрику. Але можна й більше. У коледжі порахували: щоб забезпечити себе повністю електроенергією, треба вкрити сонячними панелями дахи обох корпусів, а також розмістити їх на фасадах. Але сонячні можливості тут розцінюють не лише як засіб заощадити. Вони, у першу чергу, є рішенням екологічним, позитивним прикладом того, що запуск навіть невеликої СЕС – це внесок у зменшення викидів та нагода користуватися чистою енергією.

На власній СЕС у коледжі отримуватимуть практичні навички студенти, що навчаються за спеціальностями «Комп’ютерна інженерія» та «Прикладна механіка». Також тут відбуватимуться практичні заняття з фізики, комп’ютерної схемотехніки, економіки, екології, хімії та ще низки предметів.

Іван Векірчик, співзасновник KNESS Group

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ДЛЯ ЛЮДИНИ

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ДЛЯ ЛЮДИНИ: НОВА СВІДОМІСТЬ Перехід від старого до нового – це завжди стрес. Енергетичний перехід не є винятком. Чому світу потрібно пройти через цей черговий стрес? Люди завжди важко сприймають зміни. Будь-які зміни. Адже вони породжують невизначеність майбутнього. Але… Історично всі зміни, що відбувалися, призводили до еволюції людини, до прогресу та покращення життя. Воно стало на рівень комфортнішим, на рівень спокійнішим, кращим у забезпеченості базових потреб. Тому переходи потрібні. Необхідність енергетичного переходу викликана низкою нових потреб. Слід забезпечити енергією населення, кількість якого на планеті постійно зростає. Також ми почали набагато більше споживати, а будь-яке споживання має бути підкріплене виробництвом, що потребує додаткової енергії. Ми зіткнулися з тим, що традиційні засоби для отримання енергії використовують викопні палива, які закінчуються й забруднюють атмосферу Землі.

№6

SunTimes

Наслідки цього вже відчутні. Ми бачимо, що зими стали менш сніжні, менш холодні. Якщо нічого не зміниться, то десь у 50-60-ті роки пів України стане пустелею. Тому зміни необхідні. Що далі, то більше корпорацій, міст, країн це розуміють і вживають заходів, спрямованих на енергетичний перехід. Ми не можемо відставати від світу, ми хочемо бути рівними серед рівних, ми прагнемо розвиватися. Це одна, певно, з найвпливовіших причин того, чому Україна змінюється. Але прийняття цих змін важке для людини, адже за зміни завжди доводиться платити більше, ніж за усталене життя. Люди мають бути готовими заплатити більше, щоб отримати краще майбутнє. Але це майбутнє настане за 20, 30, 40 років. Чи готові ми платити більше зараз? Не впевнений.

Дуже показовою є ситуація з ковідом. У багатьох країнах маски носять не тільки через ковід: просто людина, яка відчула себе недобре, одразу надягає маску, щоб не наражати оточення на небезпеку. У нас, на жаль, цієї культури немає. Минув рік, і тільки зараз люди починають розуміти й трішки думати. А до цього всі були «антимасочниками», «антизахисниками»... Люди несерйозно ставились до цієї проблеми, поки поряд хтось не загинув. Через зміни клімату, через ситуацію з екологією також гине багато людей. Коли це стане таким самим очевидним, як наслідки ковіду, – ми будемо прямувати до енергетичного переходу набагато швидше.

Як відбувався ваш особистий «енергетичний перехід»? З чого починається цей процес у свідомості людини? Я, напевно, один з небагатьох винятків, бо дуже легко сприймаю зміни. Мені цікаве все нове. Я завжди думаю на кілька років наперед. Тому я бачу, що відбувається, аналізую й розумію шляхи, якими необхідно йти для того, аби покращити ситуацію. Власне, переходу в мене не було – було розуміння. Є наявний стан, а є майбутнє. Яким шляхом до нього йти? Для мене він зрозумілий, і це – відновлювана енергетика. Теперішні ціни на електростанції для домогосподарств уже переходять межу економічної доцільності. Приватному будинку зараз уже вигідніше не живитися від загальної мережі, а поставити собі сонячну станцію й акумулятори. А це вже прямий шлях до енергетичного переходу.

Як це зазвичай буває? Одна людина собі поставила, побачила, що це економно, сусіди навколо побачили, що людина витрачає менше коштів на енергію, вони теж собі ставлять. Це ланцюгова реакція, котра у світі вже активно працює. У нас – лише починається. Але минулий і цей рік показали, що кількість домогосподарств, які встановлюють панелі, зростає за експонентою. Нехай не всі це роблять задля того, щоб зупинити зміну клімату, а з економічних причин, – усе одно вони покращують спільне майбутнє.

Як у людини, котра пройшла особистий «енергетичний перехід», – що змінилося у вашому ставленні, цінностях?

Свідомість – це найважче, що можна змінити. Важливою є інформованість. Телебачення має вплив на 70% населення. Воно має демонструвати, що є і що буде, якщо не почнемо зміни, і як досягнути цих змін. На жаль, зараз навпаки транслюється, що «зелена» енергія дуже дорога.

Дуже добре, що зараз в Україні почали сортувати сміття з подальшою переробкою. Це великий крок уперед для того, аби повторно використовувати спожите. Але також необхідно виробити звичку не купувати те, що не потрібно.

Нещодавно прем’єр-міністр висловився, що в нас не найдорожча електроенергія для населення, а найдешевша у світі. Усі неправильно рахують, адже беруть до уваги, скільки платять виробнику, і ніхто не показує, скільки платить споживач за електроенергію. Є перехресне субсидіювання, держава приховано компенсує населенню вартість енергії. Коли енергія коштуватиме стільки, скільки вона має коштувати на ринку, взагалі питань не залишиться: одразу підуть ставити сонячні панелі, вітрогенератори для приватних домогосподарств – це буде набагато вигідніше. Ми це бачимо в Європі, ми це бачимо в США.

Ми споживаємо набагато більше, ніж нам потрібно. Через це виробляється більше товарів. З одного боку – це прогрес, це дає фінансову спроможність розвиватися. Але є негативний момент: ми витрачаємо природні ресурси на те, що нам не потрібно, що потім ще слід утилізувати.

Треба зменшити цю споживацьку лихоманку та збільшити ймовірність повторного використання речей. Ці дві аксіоми були для мене великим відкриттям, переходом. Від їх розуміння залежить багато. Ці маленькі прості кроки може робити кожен. Не купувати зайве, почати сортувати сміття… Це прості речі, які дисциплінують. Водночас – це краще для власного бюджету, для збереження нашого майбутнього. Дуже важливо, коли людина свідомо починає це робити.

Якщо говорити про побутові звички – що ви тепер робите інакше, що змінилося в щоденних діях? Найпростіше – використання води вдома. Якщо подивимося на розвинені країни Європи, там усе, що споживає людина, коштує своїх грошей, не субсидіюється. У тому числі вода. Зокрема у Франції, знаю багато прикладів, сім’я по черзі миється в одній ванній, оскільки дуже дорого коштує вода. Так вони витрачають її менше. А менше витрачається – менше виробляється. Від того Франція має чисті річки, і вода, що йде зі свердловин, теж не закінчиться. І такий підхід майже в усьому світі. Інше – тепло. Утеплення квартири, щоб не брати зайве тепло з мережі, або встановлення котла в приватному будинку чи квартирі. Це знову ж таки добре для кишені – заощадливо, і це енергоефективно – зменшує споживання. Сортувати сміття, не купувати зайвого, економно ставитися до води, до практично всіх побутових речей і до хімії зокрема, щоб не забруднювати воду – все це енергоефективність. Необхідна дисципліна. Треба поставити собі мету: наприклад, чи зможу я сортувати сміття протягом місяця? Або на 3-4 день припиню це робити? Так, потрібно буде годину витратити на пошук в інтернет, щоб подивитися, як правильно сортувати. Потім слід розібратися, куди ж це сортоване сміття здавати. Витратити 2 го-

№6

SunTimes

дини на початку і протриматися місяць. За місяць ви вже не зможете інакше. Ви будете дивитися на тих, хто цього не робить, як на дикунів. Зміни відбудуться і у свідомості. Якщо людина житиме в суспільстві, де всі розумні, грають у шахи, читають багато книжок, то в результаті вона теж буде читати книги й грати в шахи. Може, не краще за всіх, але все одно буде це робити. Суспільство дуже сильно впливає на окрему людину, і нікуди ми від цього не дінемося. Завдяки цьому, власне, людство й вижило.

Якщо немає можливості споживати чисту енергію, що може зробити людина, яка прагне власного енергетичного переходу? Енергонезалежність – якщо є можливість, якщо немає – енергозбереження. Вікна не мають випускати тепло, стіни мають бути утеплені. Дуже важливим є регулювання системи обігріву. Щоб не було так, коли доводиться відкривати вікно, аби трішки холодніше стало. На жаль, у більшості людей опалення не регулюється, і це теж проблема споживання. Знову ж таки, кожен може сортувати сміття, розумно використовувати воду та електрику.

Усі процеси у світі подібні, різняться лише масштаби. Компанія – це мікромодель суспільства. Як відбувається енергетичний перехід серед співробітників KNESS? Коли людина потрапляє в нашу компанію, що вона бачить найпершим? Бачить, що компанія успішна, компанія сучасна, компанія молода. Тут приємно знаходитися. Далі вже людина дивиться, що робить компанія, чому вона цього досягає. Теза «Відновлювана енергетика – це майбутнє» відкладається на рівні підсвідомості. Компанія сортує сміття. Якщо успішна компанія це робить – значить, це добре.

Людині, яка приходить до нас у компанію, дуже легко змінитися й адаптуватися. Адже кожна людина, яка бачить, що навколо всі живуть у світлому майбутньому і йдуть до ще кращого майбутнього, буде автоматично переймати такий досвід.

Ці кроки ведуть до збереження всіх видів енергії. Сподіваюся, що з 2030 на ринок вийде найдешевша енергія з відновлюваних джерел, і люди матимуть змогу обирати, яку енергію купувати. Вони навіть без думки про майбутнє – суто з економічних розрахунків – будуть купувати відновлювану енергію.

Багато в чому KNESS було легше працювати зі свідомістю співробітників, тому що всі вони фахівці саме у відновлюваній енергетиці. З чого варто почати розвиток свідомості компаніям з інших секторів? Усе залежить від культури компанії, а її формують або власники, або керівництво. Варто починати з навчання, з донесення інформації до керівництва, яке потім зможе адаптувати все це для компанії. Культурні зміни – це дуже складно. Багато підприємств у нас лишилися з пострадянських часів. Але зараз нове покоління, яке навчається, яке стає успішними підприємцями, дивиться, що відбувається навколо. Молодь бере активну участь у соціальному житті й активно змінює своє життя, життя співробітників і компанії загалом на краще. Потрібно розуміти, що люди – не просто ресурс. Компанія – це і є люди, фахівці, які там працюють. Із цими фахівцями ми живемо фактично 8 годин на день, тобто третину життя всі проводять на роботі. Чому б не зробити цю третину життя приємною, сучасною, з думкою про майбутнє? Прожити її, а не відпрацювати. Знаю багато прикладів, як компанії змінюються. Коли люди залучені до процесу діяльності компанії, вони набагато ефективніші. Це компанії, що думають не на рік уперед, а хоча б на 5-10 років. Тобто вкладаються у свій розвиток з відкладеними дивідендами.

Якщо масштабувати досвід енергетичного переходу на місто та країну – що з нього буде доречним, які технології та засоби «спрацюють» у більшому масштабі? Дуже добре, що в нас відбувається активна децентралізація. Люди починають розуміти, що містом, районом, областю керують люди, яких вони обрали. У цих людей з’явився бюджет, і вони хочуть бачити, на що витрачаються кошти. Люди сплатили податки, тому можуть вимагати від керівництва: нехай ці податки підуть на те, що дійсно нам потрібно. Ці кошти повинні створювати щось корисне для населення. Якщо є можливість, вони мають примножуватись і ставати більш ефективними. А примножувати кошти – це, зокрема, і менше витрачати. Якщо ми, наприклад, поставимо на кожному дитсадочку сонячну панель, у результаті електрика для них вийде дешевшою. Тобто місто почне заощаджувати. На всіх держустановах можна поставити сонячні панелі. Так, первинні вкладення – дорогі, але за 5 років вони окупляться, і далі вже буде набагато дешевше. Ці кроки потрібно робити. Це найпростіші зміни. Чудові зміни відбуваються зараз у теплозбереженні, в утепленні будинків. Це теж дуже важливий крок, що знімає навантаження з централізованих систем обігріву, гарячого водопостачання... Ну, і місто повинно бути зеленим, люди мають дихати чистим повітрям. Ця тенденція характерна майже для всього світу. Дуже добре, що Вінниця не пасе тут задніх. Маленькими кроками можна досягти будь-яких змін, але нам

постійно потрібні невеликі позитивні досягнення для того, щоб продовжувати йти до великої мети. Такими невеличкими кроками, як сортування сміття, енергозбереження, встановлення сонячних панелей, ми досягаємо цілей. Людина отримує задоволення від того, що вона рухається вперед. З іншого боку, ми маємо бюджет, сформований з наших податків, який повинен використовуватися владою так, як це потрібно. Не просто проїдати й постійно жити в дефіциті бюджету. Варто розвивати економіку, розвивати сучасне виробництво, чисте, доброзичливе до довкілля. Але країна повинна цей курс чітко прийняти й здолати всі перешкоди, що на цьому шляху стоять: насамперед, олігархів з монополістами «традиційної» генерації. Маємо цікавий приклад зі Швеції. Ми спілкувалися з представниками влади Стокгольма. Вони кажуть, що політичні партії між собою конкурують, але, власне, для людей зміна керівництва практично нічого не змінює. Тому що є стратегічні цілі. У цій країні повинні до 2050 року дійти до вказаної точки. Можуть піти різними шляхами, але все одно мають до неї прийти, і не дай боже хтось з керівництва спробує піти в інший бік – його відразу звільнять. Ніхто навіть не замислюється змінити напрямок. Усе просто… Це ефективне народовладдя. Щодо державних програм. Потрібні державні програми з підтримки людей, які йдуть назустріч енергонезалежному розвитку. Гарний приклад – утеплення будинків. Десь воно відбувається коштом держави, десь коштом людей. Упродовж перших років усі вже бачать, що виграють і держава, і люди. Але це потрібно й відчувати. А ось для того, щоб це відчути, держава повинна мотивувати людей. Ефект вражаючий.

Також існують інші способи стимулювання. У багатьох країнах ти можеш викидати сміття роздільно, можеш разом. Якщо викидаєш роздільно, платиш за це 10 доларів на місяць, якщо викидаєш разом – 1000 доларів. Є вибір: хочеш так, хочеш інакше, ніхто не примушує. Але люди чомусь вибирають платити 10 доларів. У Південній Кореї була велика проблема з біологічним сміттям. Зараз там дуже дорого викидати продукти. Тому люди намагаються купувати рівно стільки продуктів, скільки вони споживають. Відходи, якщо є, зберігають у морозилці. Раз на тиждень приїжджає машина – тоді викидають, але це дуже дорого коштує. Так вони побороли безвідповідальне споживання. Дуже ефективно працює.

№6

SunTimes

Якщо енергетичний перехід розглядати як філософське питання, ширше за кіловати і джоулі, – які енергії всередині людини зараз мають поступитися місцем іншим? На передній план повинні вийти позитивні енергії. На жаль, «постсовковий» менталітет залишив дуже багато негативу. Дійсно, було пережито важкі часи. У людей забагато негативу. Нещодавно прочитав, що один англієць заздрить сусідові, який п’є дуже смачний чай, француз заздрить сусіду, бо в того коханка краща, ніж у нього, і тільки в пострадянських країнах роблять сусідам на зло. Потрібно переключитися. Не хотіти, щоб комусь стало гірше, а хотіти, щоб усім стало краще. Коли людина переключається на це, коли вона хоче йти вперед і розвиватися, коли прямує з позитивом – вона завжди досягає своєї мети. Є такий сталий вираз, що якщо на шляху до свого щастя реагувати на кожного собаку,

який гавкає, то не дійдеш. Треба бачити позитив попереду, йти до нього. Буде дуже багато всього заважати, і якщо ці ж «сусіди» робитимуть на зло – намагатися не реагувати, просто відкидати ці негативні емоції від себе, йти вперед і отримувати позитив. Яскравий приклад – Індонезія, острів Балі. Місцеві вважають, що живуть у раю, і дуже співчувають людям, котрі приїздять до них у гості, оскільки їм не пощастило народитися в раю. Вони дуже позитивно ставляться до гостей, щоб поділитися трішки своїм щастям. У них навіть є відповідне міністерство, щось на кшталт міністерства задоволення. Вони налаштовані на позитив. Так, вони не попереду всієї планети технологічно, але вони себе дуже гарно почувають.

Владислав Скальський, радник генерального директора з питань міжнародного розвитку KNESS Group

«ЗЕЛЕНИЙ» ПЕРЕХІД – ПИТАННЯ РЕПУТАЦІЇ КРАЇНИ

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ДЛЯ КРАЇНИ

Якою світ бачить нашу країну зараз – зокрема, через події, що відбуваються в галузі відновлюваної енергетики? Безсумнівно, Україна має величезний потенціал розвитку відновлюваної енергетики. Якщо проаналізувати результати останнього глобального дослідження Global Innovations Index 2020, можна помітити, що Україна посідає 58 місце з-поміж 131 країни з обсягу виробленої електроенергії на одного мешканця, і одночасно – тільки 117 місце в розрахунку енергетичних витрат на створення одиниці ВВП. Це – вкрай низька «база», що створює серйозну мотивацію для підвищення енергоефективності економіки країни та приваблює багатьох іноземних інвесторів у реалізацію сучасних енергетичних проєктів, зокрема, й у відновлюваній енергетиці. Але щоб інвестиційні процеси відбувалися, необхідно перш за все виконувати обіцянки перед інвесторами. «Deliver what you promise» – і обсяг інвестицій буде зростати. На жаль, станом на кінець 2020 року маємо невиконання державою в особі ДП «Гарантований покупець» зобов’язань з відшкодування «зеленого» тарифу, тобто обіцяного рівня оплати за електроенергію, вироблену відновлюваними джерелами енергії. Сотні мільйонів інвестицій у спорудження та запуск фотоелектричних станцій на підставі гарантій держави зроблено, але домовленості фактично не виконуються. Тому дуже важко позитивно оцінити поточну репутацію України, як країни, що активно приваблює інвестиції в розвиток відновлюваної енергетики. Уже традиційно слабка позиція України з огляду на політичну та операційну стабільність, на жаль, тільки підсилює цей негативний ефект.

№6

SunTimes

Наразі світ розділився – є країни, які свідомо й наполегливо йдуть шляхом енергетичного переходу, є інші, що мовчки залишаються позаду із застарілими технологіями енергетики. У цьому сенсі дуже показовим є приклад Китаю, який вибрав «зелений» шлях. Що здобуває на міжнародній арені країна завдяки енергетичному переходу і що втрачають країни, які пасуть задніх у цьому процесі? Усі ми живемо на одній планеті Земля, котра майже щороку демонструє негативні наслідки збільшення антропогенного навантаження. Термін «зміна клімату» знайомий чи не кожній людині на планеті, потужність цих змін ми будемо щороку відчувати все більше. З позиції «запобігання зміні клімату» всі економічно розвинені країни переходять на «адаптацію до зміни клімату». Ця робота відбувається не тільки на суверенному рівні, а й на рівні регіонів та громад. Один з головних інструментів – енергетичний перехід на відновлювані джерела енергії, що буде мейнстрімом до 2050 року.

Розподіл виробництва електроенергії за видами джерел (1970р, 2020р.,2050р.)

1970

2020

Вугілля

Гідро

Газ

Вітер

Нафта

Сонце

атомна

Інші

2050

Джерело: BloombergNEF, IEA

Розподіл корисної енергії за видами джерел ПДж 400,000

Залежність від вугілля та нафти – один з провідних чинників викидів парникових газів, і, як наслідок, зміни клімату. Згідно з останнім прогнозом Bloomberg NEF світ у цілому зменшуватиме споживання вугілля, а структура джерел генерації енергії змінюватиметься протягом найближчих тридцяти років.

350,000 300,000 250,000 200,000 150,000 100,000 50,000 0 2000

Вугілля

2010

Газ

Джерело: BloombergNEF

2020

Нафта

2030

Біопаливо

2040

Електро

2050

інші

Країни, що свідомо й наполегливо демонструють як на стратегічному, так і на практичному рівні своє прагнення скоротити викиди двоокису вуглецю, зменшити залежність від викопних видів палива й забезпечити свої економіки сучасними сталими енергетичними рішеннями, – автоматично збільшують свою привабливість для серйозних інституційних ін-

вестицій. До прикладу, ці країни вже знайомі з тим, як працюють так звані «зелені облігації», а соціально відповідальний великий бізнес, великі публічні корпорації мають чудову можливість зробити зелені інвестиції та створити умови для пришвидшення реалізації енергоефективних проектів будь-якого масштабу.

Інші країни, не здатні сформулювати й виконувати свої стратегічні плани зі зменшення впливу на навколишнє середовище за умов постійного зростання потреби в електроенергії, не просто не приваблюють інвестиції, а створюють загрозу тим країнам, що відповідально ставляться до свого майбутнього.

180

150

120

Мільярди доларів США (загалом)

Мільярди доларів США (2020)

Топ країн за кількістю випущених «зелених» облігацій

і ні ії нія й ія лія ція нія нада вегія та ль ац Чіл н ан н СШ ччи ве по уга а Ки іона аніз Іспа ла р ит ра Я т К р о Ш е р р Ф г е б Н ац ор По Нім ко Нід дн ли На Ве А

на

ція

ди

Іта

лія

ур

р гап Ко Сін нна де Пів

ея

ші

Ін

Green Bond Summary Q3 2020 Climate Bonds Initiative

Не можна казати, що зараз – вдалі часи для розвитку, світова економіка потерпає від викликів часу, пандемії зокрема. Тим не менш, багато країн знаходять сили й ресурси торувати шлях до енергетичного переходу, а деякі – ще й допомагати іншим країнам у цій нелегкій справі. Чому країни вважають енергетичний перехід важливішим за будь-що інше, що не може чекати і що не можна відкладати «на потім»? Якщо коротко – збільшення середньої температури на планеті на кожен градус призводить до незворотних кліматичних процесів, танення льодовиків, збільшення рівня світового океану. А це, у свою чергу, призводить до загрози зникнення не тільки окремих острівних територій, а

№6

SunTimes

й цілих країн. Кожен додатковий градус середньорічної температури – це зміна клімату. Це зменшення частоти, але водночас істотне збільшення інтенсивності опадів, зменшення обсягів сільськогосподарських земель, опустелювання територій та інше. Ці наслідки зміни клімату відчувають

абсолютно всі. Успішні країни розуміють, що час втрачати не можна. Будь-які позитивні зміни потребують багато десятиріч для отримання наслідків. Тут не може бути змагань пріоритетів. Фактично це є індикатором розвитку та спроможності кожної країни, регіону, муніципалітету, громади.

На офіційному рівні Україна ніби декларує цінності енергетичного переходу, проте на практиці ми бачимо зовсім іншу ситуацію. Що нам заважає від закликів та декларацій перейти до стратегічного планування та покрокового виконання плану енергетичного переходу? Політика заважає. Сучасна українська й не тільки українська політика демонструє надзвичайну популярність популістичних підходів, особливо в країнах молодої демократії. Хто пообіцяє всім найбільше щастя – того й оберуть. Питання суспільного розуміння необхідності технократичних змін дуже часто не є популярними серед широких верств населення. На мою думку, ми занадто мало говоримо про зміну клімату, про незворотність негативних кліматичних процесів і їх наслідків для наступних поколінь. Ми дуже мало говоримо про досвід розвинених європейських країн, де населення має найбільший та-

риф на електроенергію й просто змушене постійно опікуватися енергоефективністю свого помешкання. Ми недостатньо говоримо про так зване «перехресне субсидіювання», коли населення отримує штучно знижений тариф, що фінансується комерційними споживачами електроенергії, які потім закладають цей компонент собівартості в товари, що споживаються тим самим населенням… Необхідна політична сміливість і максимально швидкий перехід на загальноєвропейську практику, що вже кілька десятиріч демонструє можливості сталого розвитку відновлюваної енергетики та зменшення впливу на довкілля

через створення справедливих умов для всіх учасників енергоринку, можливість конкурувати між учасниками державних зворотних аукціонів на гарантований обсяг електроенергії, що буде згенеровано відновлюваними джерелами енергії, збалансовано сучасними системами накопичення й спожито платоспроможним споживачем. Наразі головним викликом для подальшого розвитку як української, так і європейської сонячної енергетики є якраз проблематика балансування генерації та споживання. Ось перспективи розвитку систем накопичення електроенергії до 2050 року.

Сукупна ємність накопичувачів енергії в світі ГВт*год 5,000 4,500 4,000 3,500 3,000 2,500

Джерело: BloombergNEF

2,000 1,500 1,000 500 0 2012

2020

2025

Малогабаритні накопичувачі: комерційні

2030

2035

Малогабаритні накопичувачі: житлові

2040

2045

2050

Накопичувачі для комунальних підприємств

У країні є осередки, більш прогресивні за інші. Є бізнес, що вміє рахувати гроші. Є домогосподарства, які прагнуть не залежати від нестабільної електромережі. Є активісти, які добре розуміють ціну старих технологій генерації для клімату й планети. Як вважаєте ви, яка з частин нашого суспільства може стати драйвером енергетичного переходу в Україні? На мою думку, досягти успіху можливо тільки за умови накопичення «критичної маси» освічених та свідомих учасників екосистеми споживачів електроенергії. Ключовою тут є просвітницька та інформаційна діяльність, що потребує залучення величезного ресурсу грошей, часу та терпіння від апологетів ідеї. Яскравим прикладом є якраз група компаній KNESS, що відповідним чином сформулювала свою місію і будь-які теперішні та майбутні проєкти спрямовує на реалізацію цього місійного бачення.

Якщо Україна не досягатиме успіхів у енергопереході, чи може взяти на себе, наприклад, український бізнес створення міжнародної репутації України як сучасної, динамічної та інноваційної країни? Чи цього недостатньо для покращення репутації? Дедалі більше українських компаній стають міжнародними. Дедалі більша частка з них воліє залучати міжнародний акціонерний капітал для масштабування й пришвидшення свого розвитку, для підвищення конкурентоспроможності та зменшення вартості використання залученого капіталу. Сьогодні одна з основних умов для взаємодії з закордонними інвесторами – сповідувати європейські підходи до сталих енергетичних рішень, гарантувати якість інвестицій сталим розвитком з використанням,зокрема, сучасної відновлюваної енергії. З часом, зі збільшенням кількості таких компаній, зі збільшенням їхнього комерційного успіху, цілі індустрії будуть поступово переорієнтовуватись саме на таку конкуренцію, де не останню роль може відіграти споживач, голосуючи своїм гаманцем на користь виключно такого бізнесу, який варто підтримувати й на рівні споживання товарів та послуг. На мою думку, тільки за таких умов сьогоднішня Україна може на національному рівні здобути статус прогресивної та інноваційної країни з позитивною репутацією, що динамічно розвивається.

№6

SunTimes

Що покращиться, що зміниться для України на світовій арені, коли країна робитиме публічні й відчутні кроки до енергетичного переходу, очевидні для світу? З чого взагалі складається гарна репутація країни і що з цих позицій реалістично втілити Україні? На жаль, Україні необхідно починати з виправлення помилок, що вже були зроблені. Репутація дуже довго та непросто здобувається й моментально втрачається. Навіть коли я працював у публічній сфері, постійно повторював: сталість, довіра, репутація. Три пов’язані між собою поняття, що послідовно вибудовують у зовнішнього інвестора бажання прийти. Діалог, погодження компромісних варіантів, фіксація домовленостей і неухильне виконання зобов’язань. Тут немає нічого нового. Так повинно відбуватися завжди. Навіть якщо зниження собівартості вироблення електроенергії з відновлюваних джерел відбувається швидше, ніж зменшення «зеленого» тарифу, спочатку потрібен діалог, де взаємно зацікавлені сторони завжди можуть знайти компромісне рішення, і тільки потім – припинення виконання попередніх домовленостей і перехід на нові формати, узгоджені всіма учасниками.

У ПАРТНЕРСТВІ З ВЛАДОЮ ТА ГРОМАДОЮ: ДОСВІД ФОНДУ СХІДНА ЄВРОПА

Розповідає Віра Недзведська, координаторка програм енергоефективності та екології Фонду Східна Європа. За її плечима – реалізація кількох багаторічних та багатомільйонних енергоефективних проєктів коштом міжнародно-технічної допомоги.

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД ДЛЯ КРАЇНИ

Енергетичний перехід Енергетичний перехід України нерозривно пов’язаний з її енергетичною незалежністю. А це питання для країни є стратегічним – воно лежить у площині національної безпеки. Ми всі мали змогу пересвідчитись у цьому 2014 року. Відтак енергоефективність має залишатися пріоритетною, незалежно від тих тимчасових труднощів, з якими стикається країна: чи то пандемія COVID-19, чи то економічна криза тощо. До речі, увага міжнародних донорів до енергоефективності з початком війни жодним чином не ослабла, а навпаки – зросла, що підтверджує мою думку. Фонд Східна Європа працює від 2008 року. За цей час він інвестував у соціально-економічний розвиток України вже понад $30 млн доларів. Ідеться про проєкти та програми різної тривалості й масштабу: і про впровадження електронного урядування та інструментів електронної демократії, і про розвиток парламентаризму, і про соціально-економічний розвиток територій, підтримку організацій громадянського суспільства, реінтеграцію ветеранів, розвиток соціального підприємництва та багато чого іншого. Але проєкти з екології та енергоефективності завжди посідали серед них поважне місце. Протягом своєї діяльності ми реалізували понад десяток таких проєктів.

№6

SunTimes

Відповідальність за енергетичний перехід Формує політику держава, але і бізнес, і активісти, і громадськість докладають (чи мають докладати) у цей енергетичний перехід свою частку. Тільки шляхом такої синергії можна досягти найефективнішого результату. Бізнес, впроваджуючи енергоефективні технології, стає конкурентним як на внутрішньому, так і на глобальному ринку. Кожен українець стає більш свідомим, більш ощадливим і заможним. Місцева влада – ефективним менеджером комунального майна. Усі разом – сильнішими, перш за все – економічно. Яка роль у цьому громадянського суспільства? Такі організації, як Фонд Східна Європа, є, в хорошому сенсі, «подразнювачами» для влади та суспільства. Коштом донорів ми приносимо в Україну експертизу, найкращі практики та створюємо конкретні історії успіху: освітлені вулиці, теплі садочки, встановлені сонячні панелі тощо. Демонструємо як владі, так і громадянам ті вигоди, які можна мати від реалізації енергоефективних проєктів. Тож з боку людей формується попит на реалізацію таких практик, а з боку влади – з’являються можливості для їх втілення. Суцільний win-win, як сказали б у бізнесі.

Конкретні приклади

2011

Фактично перший наш проєкт – «Енергоефективність: місцеві партнерські ініціативи». Він реалізовувався з 2006 до 2010. Тоді Фонд установлював енергоефективне обладнання в дитячих садках, лікарнях, школах, музеях. Таким чином було підтримано 21 ініціативу в 11 регіонах. Фонд і наша материнська структура – Фонд Євразія – інвестували в цей проєкт близько 2,5 млн грн.

За результатами другого проєкту ми реалізували загалом 25 демонстраційних ініціатив на базі соціальної інфраструктури: у дитсадках, школах, бібліотеках, лікарнях, басейнах. Десь установили світлодіодне вуличне освітлення, десь – утеплили стіни, реконструювали дахи, замінили вікна та двері. На деяких об’єктах забезпечили опалення та гаряче водопостачання за рахунок біомаси.

У 2011 році розпочалися ще два проєкти: «Енергоефективні технології на службі у людей» та «Чиста енергія для Дніпропетровщини» (2011–2014). У межах першого ми дослідили можливості використання сонячної енергії та інших відновлюваних джерел у Криму і визначили 140 об’єктів соціальної сфери, де застосування цих технологій було б максимально ефективним. Також завдяки встановленим сонячним батареям забезпечили гарячим водопостачанням чотири дитячі садочки Криму.

У 2012 році Фонд реалізував проєкт «Стимулювання відновлюваної та альтернативної енергетики у Севастополі та Інкермані». Тоді ми провели енергоаудити 74 дитячих садочків, на базі яких підготували техніко-економічні обґрунтування використання геліосистем для гарячого водопостачання. А на даху навчально-виховного комбінату №5 установили сонячні батареї.

2012

2020 року Фонд Східна Європа завершив роботи з утеплення дитячого садочка №5 в Кам’янці-Бузькій

2013

У 2013–2017 роках ми втілювали проєкт «Розумне енергоспоживання для добробуту громад Львівщини». Тоді ми провели конкурс, на якому відібрали два міста – Жовкву та Кам’янку-Бузьку, котрі отримали по 750 тис. грн на реалізацію демонстраційних проєктів. Як результат – у Кам’янці-Бузькій у Будинку дитини та в садочку «Барвінок» у Жовкві проведено термомодернізацію та реалізовані інші енергоефективні заходи.

впровадили систему моніторингу та управління технологічними об’єктами міського освітлення. Візитівка міста – чудова архітектура, тому в центрі на історичних будівлях ми встановили декоративне підсвічування. Наше партнерство зі Львівщиною – давнє і плідне. У більшості проєктів львівська обласна та міська влади є співреалізаторами, виділяючи бюджетні кошти на енергоефективні заходи.

Окрім цього, у містах провели енергоаудити всіх об’єктів соціальної інфраструктури та на їх основі розробили плани тепломодернізації 25 об’єктів у Жовкві та 21 – у Кам’янці-Бузькій. Також ми провели конкурс серед галузей, у результаті якого Департамент охорони здоров’я Львівської ОДА отримав 1 млн гривень на проєкти з енергоефективності. 9 медичних закладів Львівщини пройшли енергоаудити. У якості демонстраційного проєкту виступив Львівський обласний центр служби крові, в якому виконали утеплення зовнішніх стін і горища та модернізували котельню. На ці заходи залучили кошти гранту та обласного бюджету.

2015

У 2015 році стартував проєкт «Муніципальні партнерства для покращення енергоефективності у Самборі та Жовкві», що тривав до 2017 року. За кошти, надані Євросоюзом, ми проклали 800 метрів тепломережі в Жовкві, переобладнали котельню для споживання поновлюваних джерел енергії, запустили в роботу насоси системи теплопостачання, встановили 4 ІТП для 3 об’єктів комунальної власності та одного багатоповерхового будинку. У Самборі – комплексно модернізували вуличне освітлення. Замінили 28% загальної мережі та 45% освітлювальних приладів,

№6

SunTimes

Ще один проєкт зі Львівщини – «Підвищення показників мікроклімату та енергоефективності у дитячій лікарні Охматдит у Львові на 65 тис. дітей та дитячому садку для 190 дітей у місті Кам’янка-Бузька». Його ми реалізуємо спільно з німецькою неурядовою організацією Kinderhilfswerk ChildFund Deutschland за фінансової підтримки German Federal Ministry for Economic Cooperation and Development (BMZ). Працюємо з 2 об’єктами соціальної інфраструктури: лікарнею у Львові та дитячим садочком в області. На меті – забезпечити комфортні та здорові умови для дітей та їхніх батьків, а також – для медиків, які працюють у лікарні.

Лікарня Охматдит у Львові тепер має комфортні умови для пацієнтів і працівників закладу

2018

Розпочали працювати над проєктом 2018 року, а завершуємо цьогоріч, хоча підвалини були закладені ще в попередніх проєктах Фонду. Зокрема, 2017 року, коли у Львівській області був проведений енергоаудит 9 закладів охорони здоров’я. Лікарня Охматдит належала до них. Тож наявність такого енергоаудиту стала однією з ключових підстав, чому інший донор підтримав фінансування енергомодернізації. Почалося, як завжди, з розробки проєктно-кошторисної документації для обох проєктів. Наразі всі роботи з так званої hard-частини виконані. У лікарні утеплили

горище, виконали монтаж двох ІТП (для головного корпусу та поліклініки), встановили теплові помпи для приготування гарячої води в головному корпусі. У дитячому садочку провели теплореновацію та капітальний ремонт фасаду. Встановили на території модульну котельню, потужність якої дозволяє забезпечити обігрів не тільки цього садочка, а й того, що розташований поруч. Проклали теплотрасу. До цього долучилась адміністрація закладу та Кам’янка-Бузька міська рада. Уже коштом громади відремонтували харчоблок, відновили систему вентиляції на кухні, перекрили дах, облаштували ринви.

Модульна котельня, встановлена на території дитячого садочка у Кам’янціБузькій, обігріває два дошкільні заклади

Перешкоди Звісно, не можна не згадати пандемію COVID-19. Щоправда, у випадку з лікарнею та з дитячим садочком вона спрацювала не однаково: десь обернулася на мінус, а десь – на плюс. У лікарні довелося призупиняти роботи на кілька місяців. А в дитячому садочку – навпаки. Через те, що був цілковитий локдаун і в садочку не було діточок, ми значно швидше провели всі роботи.

Чомусь, говорячи про складнощі, згадую кумедний випадок з котельнею в дитсадочку. Обладнання встановили, перевірили, запустили. За певний час воно перестає працювати. Ми вже всі встигли посивіти, гадаючи, у чому може бути справа. Виявилося, що листочок з дерева забив якийсь фільтр. Круте іноземне обладнання, і ось така халепа. Це, звісно, не труднощі, а просто кумедна історія.

Зміни для громади З-поміж очевидних речей – економія бюджетних коштів на утримання об’єктів соціальної інфраструктури, комфорт для відвідувачів лікарні та садочка, освітян і медиків. Позитивний рейтинг місцевої влади, якщо вона мала активну позицію в реалізації проєкту.

З тих, про які говорять менше, але які також є надзвичайно важливими: кількість успішно реалізованих проєктів підвищує шанси громади залучати додаткову донорську допомогу. Адже таким чином формується позитивне

портфоліо з виконаного коштом міжнародно-технічної допомоги. Донори на це завжди звертають увагу і з більшою вірогідністю підтримують проєкти, де вже є успішні історії.

Зразковий проєкт з будівлею Міністерства регіонального розвитку У межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна зобов’язалася гармонізувати своє законодавство із законодавством ЄС, зокрема у сфері енергоефективності. Директива 2012/27/ЄС «Про енергоефективність» також зобов’язує Україну проводити реновацію 1% загальної площі опалюваних/охолоджуваних будівель центральних органів влади на рік з метою приведення їх до мінімальних вимог щодо енергоефективності. Задля цього й було ініційовано показову реновацію будівлі Мінрегіону. На його прикладі ми хотіли продемонструвати, як слід впроваджувати проєкти з енергоефективності в будівлях ЦОВВ і якого ефекту при цьому можна досягти.

На основі енергоаудиту розробили план комплексної термомодернізації – він складається з двох фаз. Перша фаза тривала у 2018–2020 і передбачала низку робіт. Фонд розробив проєктно-кошторисну документацію, успішно пройшов державну експертизу, при цьому до процесу залучив досвідчених німецьких експертів. Ми також установили індивідуальний тепловий пункт, що дозволяє зменшити втрати теплової енергії в будівлі. ІТП має автоматизовану систему теплопостачання, що самостійно реагує на зміну погодних умов. ІТП підключили до системи моніторингу та дистанційної диспетчеризації, що дозволило

в реальному часі відслідковувати інформацію про споживання теплової та електроенергії й води, параметри мікроклімату всередині будівлі та, відповідно, найбільш точно налаштувати всю автоматику і вчасно побачити якісь аварійні чи позаштатні ситуації. Під час встановлення ІТП також провели електромонтажні роботи, замінили та відновили теплоізоляцію на трубопроводах, модернізували систему освітлення. Водночас до проєкту долучилось і саме міністерство. Коштом держбюджету виконали капремонт системи вентиляції. Також провели утеплення та підсилення горища.

Спочатку, 2017 року, в межах проєкту GIZ «Енергоефективні реформи в Україні» австрійські консультанти провели енергетичний аудит будівлі міністерства, що розташована в історичному центрі Києва по вул. Велика Житомирська, 9.

На історичній будівлі Мінрегіону в центрі Києва встановили 35 сонячних панелей

№6

SunTimes

У фоє Мінрегіону є велогенератор. Кожен охочий може покрутити педалі та на моніторі побачити, скільки енергії він виробив

Взаємодія з органами влади

Окрім того, на фасаді будівлі встановили сонячні панелі. А «вишенькою на торті» стало встановлення у фоє будівлі демонстенда з велогенератором. Кожен охочий може покрутити педалі та на моніторі побачити, скільки енергії він виробив. Під час реалізації проєкту ми зіткнулися з низкою адміністративно-бюрократичних перешкод, пов’язаних, перш за все, з недосконалістю нормативно-правової бази. Закон України про енергоефективність створює максимально ліберальну процедуру взяття на баланс подібних робіт (виконаних коштом матеріально-технічної допомоги), але підзаконні акти ще досі не приведені у відповідність до закону. У нормативці досі присутні певні суперечливі моменти, що можуть максимально ускладнювати процес. Але, зрештою, ми всі складнощі подолали. І не в останню чергу тому, що Мінрегіон всіляко сприяв вирішенню ситуації. По суті, він, як лідер усієї цієї справи, вирішив, як-то кажуть, «поставити експеримент на собі» і своїм прикладом показати, як це можна робити, щоб у інших міністерств та органів влади був наочний приклад втілення схожих проєктів та вирішення, у тому числі, правових питань.

В усіх проєктах взаємодія з органами влади була невід’ємною складовою. Без неї, чесно кажучи, нічого й не змогло б відбутися в принципі. Не раз чула думку: органи влади ні на що не спроможні. Мовляв, у них немає ресурсу, мотивації, компетенції тощо. Категорично не згодна. Бо в органах влади працюють такі самі люди, яких спонукає певний інтерес. У когось це логіка політична (бути переобраним на наступний термін), у когось – покликання, у когось – жага професійної самореалізації. Тому стукайте у двері – вам завжди відчинять. Не раз переконувалась у цьому на власному досвіді. Один з яскравих прикладів – лікарня Охматдит. Ми провели роботи з утеплення горища: ці роботи були передбачені нашим проєктом, а ось ремонт даху – ні.

І щоб залатати дірки в даху, аби дощ не заливав наше утеплення, ми звернулися до Львівської обласної ради. Наразі питання про виділення потрібних коштів з бюджету розглядається. Ось це якраз приклад такої синергії. Налагодження продуктивної співпраці з владою має бути одним із ваших пріоритетів. Шукайте вмотивованих та проактивних. По суті, ці критерії можуть вплинути на вибір громади, в якій ви здійснюватимете проєкт. Нам пощастило: часто мери та голови обласних адміністрацій першими виходили з нами на зв’язок, залучали нас до своїх активностей. Готовність органів влади бути активними учасниками проєктів завжди сприймається як позитивний сигнал для донорів. Під такі проєкти вони охоче виділяють фінансування.

Але не лише влада Навіть якщо у вас чудові відносини з органами влади, не варто нехтувати комунікацією з місцевими спільнотами та кінцевими бенефіціарами проєкту. Це можуть бути мешканці вулиці, жителі ОСББ, освітяни в школі, працівники бібліотеки, батьки... Усі вони мають бути добре поінформовані про ті вигоди, які надасть проєкт. Надто, якщо йдеться про розгортання якогось будівництва. Із ситуації у великих містах ми бачимо, що мешканці з неабиякою пересторогою ставляться

до якихось робіт в історичному центрі міст. Тому початок будь-якого проєкту має бути дуже добре прокомунікований. Це також має значення, якщо, приміром, владні органи на якомусь етапі «втрачають тонус» та інтерес до проєкту. Нерідко таке трапляється після виборів – зі зміною влади, коли нові обранці не хочуть продовжувати проєкти попередників. У цьому випадку замотивовані місцеві спільноти формують до влади певний соціальний запит і слугують таким собі «подразнювачем». Тобто, по суті, грають на ваше підсилення.

Наш досвід Фонд Східна Європа завжди відкритий до співпраці. Власне, кожен наш проєкт містить інформаційно-просвітницьку складову. Десь ми працюємо з кінцевими бенефіціарами (школярами, мешканцями, пацієнтами, дітлахами) – проводимо лекції, розробляємо настільні ігри з екологічної тематики, влаштовуємо екскурсії, облаштовуємо демонстраційні класи в школах.

Але не менш важливо й те, що ми забезпечуємо обмін досвідом на експертному та владному рівні. Проводимо тематичні форуми, виступаємо на публічних заходах, проводимо тренінги для співробітників комунальних закладів тощо. Адже наше завдання полягає не стільки в модернізації самих об’єктів (хоча це, безперечно, доволі важливо), а в тому, щоб створити умови для мультиплікації таких практик.

До речі, буквально зараз ми готуємо форум для мерів міст – хочемо створити такий майданчик, де вони зможуть поділитись одне з одним своїми історіями успіху, проговорити проблеми та шляхи їх вирішення. Бути в курсі наших новин можна на сайті Фонду Східна Європа https://eef.org.ua та на ФБ сторінці: https://fb.com/eef.org.ua.

БІБЛІОТЕЧКА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ВІД ФОНДУ СХІДНА ЄВРОПА

«Найкращі практики щодо енергозбереження в житлово-комунальному господарстві України»

«Каталог проєктів щодо енергозбереження в житлово-комунальному господарстві України»

«Моделі фінансування заходів з підвищення енергоефективності для бюджетних установ Львівської області»

№6

SunTimes

«Громадський контроль у житлово-комунальній сфері: роль органів самоорганізації населення»

«Керівництво з питань фінансування заходів з підвищення енергоефективності об’єктів бюджетної сфери Львівської області»

ЧИСТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ ДЛЯ БІЗНЕСУ BY KNESS ENERGY

Сергій Кравчук, директор KNESS Energy

РІШЕННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО Бізнес, що створює додаткову вартість, – основний драйвер розвитку економіки кожної країни. Проте українські виробники товарів та послуг наразі знаходяться в дещо дискримінаційній ситуації, коли йдеться про доступ до електроенергетичних ресурсів. На ринку електричної енергії підтримується постійний режим перехресного субсидіювання виключно на користь побутових споживачів. Доступ до електричної енергії монополізований суб’єктами природних монополій – власників електричних мереж та жорстко керується державним регулюванням. Проте навіть у таких умовах є можливості зменшити залежність

від природних монополій, підвищити конкурентоздатність підприємства та заразом уникнути негативного впливу на глобальну зміну клімату. Ці можливості дає чиста й економічно вигідна сонячна енергія. Ми назвали цю модель Future of Generation (FOG). Вона полягає в економічно обґрунтованій децентралізації електропостачання підприємства-споживача шляхом встановлення сонячної електростанції, що приєднана безпосередньо до його внутрішніх електричних мереж, до лічильника. Споживання власної енергії доповнюється можливістю докупити потрібну енергію з ринку. FOG надає низку переваг. Для електричних мереж – це розвантаження та зменшення

рівня втрат при транспортуванні електроенергії. Для споживача – це економiя коштів на розподілі електричної енергiї та реальна можливість використовувати чисту енергію, а отже, суттєво зменшити вплив своєї діяльності на навколишнє середовище. Важливо й те, що такий пiдхiд вирішує питання енергетичної безпеки, адже великi теплові та атомнi електростанцiї, з одного боку, майже вичерпали технiчний ресурс, а з іншого – залишаються залежними від імпорту палива для виробництва електроенергії.

кредитних коштів підбираються так, щоб щомісячний платіж був еквівалентним обсягу заощаджених коштів за рахунок споживання електроенергії від власної СЕС за ринковою ціною з урахуванням тарифів операторів системи передачі та розподілу, без націнки постачальника. Тобто, простими словами, сума витрат на закупівлю електроенергії з ринку та кредитного платежу за СЕС не перевищуватиме щомісячного платежу за електроенергію до встановлення СЕС. Від працездатності та ефективності СЕС залежить обсяг економії споживача при закупівлі електроенергії, тому для технічного обслуговування та прогнозування виробітку СЕС залучена компанія KNESS Service, що гарантує найбільш ефективну роботу об’єкта генерації. Ціна

та обсяг електричної енергії, що постачається із зовнішньої мережі, значно залежить від вміння споживача спрогнозувати обсяги власного споживання. KNESS Energy постачатиме необхідний обсяг електроенергії з ринку для формування оптимального міксу, що забезпечить мінімум витрат клієнта на закупівлю та врегулювання небалансів електроенергії. Маючи власну чисту генерацію, споживач отримує можливість через KNESS Energy додатково споживати чисту енергію з ринку, походження якої підтверджене відповідним сертифікатом. Таким чином комплексний підхід KNESS Group дозволяє повністю – на 100% - забезпечити виробництво чистою електроенергією.

Як це працює? Система досить універсальна. Нею може скористатися кожен промисловий споживач електроенергії. Бізнес-модель FOG передбачає реалізацію девелоперського проєкту з будівництва сонячної електростанції, що інтегрується у внутрішні мережі споживача або групи споживачів таким чином, щоб електроенергія з СЕС максимально забезпечувала графік споживання за мінімальної видачі в зовнішню мережу. Саме будівництво СЕС здійснюється за комфортною для споживача фінансовою моделлю. Він сплачує підрядній будівельній компанії KNESS Construction лише 20% від оціночної вартості СЕС, а решту 80% рефінансує партнерський банк. Після завершення будівництва СЕС переходить у власність споживача. Умови погашення

№6

SunTimes

ЯК ЗМЕНШИТИ КІНЦЕВУ ВАРТІСТЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА? Група компаній KNESS надає комплексну послугу з електрозабезпечення підприємства шляхом реалізації девелоперського проєкту з будівництва сонячної електростанції (СЕС), що інтегрується у внутрішні мережі, щоб електроенергія з СЕС максимально забезпечувала графік споживання при мінімумі видачі в зовнішню мережу. Це дасть змогу зменшити витрати на закупівлю електроенергії з зовнішніх електричних мереж.

Підприємство заощаджує на споживанні електроенергії внаслідок встановлення СЕС, що інтегрується у внутрішні мережі споживача за рахунок заміщення частини споживання електроенергією з СЕС.

1,6

грн./кВт*год

0,01

грн./кВт*год

Ринок електроенергії

Постачальник електроенергії

Ціна закупівлі електроенергії на ринку за останні 9 років показує щорічний середній приріст на 15% і така тенденція постійно зберігається.

Націнка постачальника, плата, що отримує постачальник за контрактування певного обсягу електроенергії для споживача, якому надає відповідну послугу.

Будівництво СЕС Будівництво електростанції «під ключ» здійснює KNESS Construction, що отримує дозвільну документацію для реалізації будівництва та виконує роботи з проєктування, закупівлі основного обладнання, монтажу і пуско-налагоджувальних робіт.

Сервісне обслуговування KNESS Service надає послуги з сервісного обслуговування станції та гарантує щорічний обсяг виробленої електроенергії.

0,3

грн./кВт*год

Постачання електроенергії KNESS Energy є організатором енергобалансу підприємства ліцензіатом з постачання електричної енергії, що надійде з зовнішніх мереж. Окрім вигідних умов постачання електроенергії з відсутністю плати за небаланси, компанія готова викуповувати надлишки електроенергії у випадку, якщо генерація сонячної електростанції буде більша за споживання підприємства, за ринковою ціною.

1,15

грн./кВт*год

3,06

НЕК Укренерго

Оператори систем розподілу

Тариф споживача на лічильнику

Тариф на передачу НЕК «Укренерго» показує темпи зростання майже у 6 разів, аналізуючи період з 2017 рік (5 коп./кВт*год) та 2021 рік (29.4 коп./кВт*год).

Тариф на послуги з розподілу зростає достатньо швидко, для прикладу по АТ «Вінницяобленерго» у 2017 році тариф складав 0.65 грн/кВт*год, у 2021 році – 1.15 грн/кВт*год.

Кінцевий тариф на лічильнику електроенергії формується як сума ціни закупівлі електроенергії на ринку, націнки постачальника, тарифу за послугу з передачі та послугу з розподілу електроенергії.

№6

SunTimes

Розвиток

Приклад

Є компанії, що можуть легко підлаштовувати виробничі цикли під графік сонячної генерації. Для інших, коли є потреба перенесення енергії в часі, до системи FOG може додатково знадобитися промисловий накопичувач енергії – BESS (battery energy storage system). Прототип такої акумулюючої станції українського виробництва вже розроблений та тестується науково-дослідним центром KNESS RnD.

Рекомендувати іншим можна продукт, який випробував сам. Система FOG спершу була застосована на заводі з виготовлення обладнання для сонячних станцій – KNESS Product. На даху виробничого цеху встановили сонячну електростанцію потужністю 293 кВт.

СЕС виробляє близько 283 078 кВт*год електроенергії на рік, що дало можливість на 25% забезпечити виробництво власною чистою електроенергією. З погляду екологічної відповідальності встановлення СЕС на KNESS Product скоротило кількість викидів CO2 на 278 тонн за рік.

Використання системи FOG на заводі KNESS Product Потужність: 293 кВт

Виробляє: близько

283 078

кВт*год/рік

Скорочення викидів СО2:

на 278 тонн/рік

Підсумок Енергетичний перехід для бізнесу – це не данина моді і навіть не лише соціальна відповідальність та застосування принципів сталого розвитку, це нагальна бізнесова необхідність. І з погляду власної енергетичної безпеки, і з погляду вимог споживачів, що на повний голос звучать у розвинених країнах і які є дедалі гучнішими по всьому світу. Це й питання собівартості та конкурентоспроможності продукції. Отже, що конкретно дає енергетичний перехід та модель FOG? Цілком практичні економічні переваги. По-перше, економію на споживанні електроенергії за рахунок власного об’єкта генерації. По-друге, власну сонячну електростанцію, що сама по собі,

безперечно, є активом, який збільшує капіталізацію бізнесу. По-третє, енергетичну незалежність від природних монополій – операторів систем. Далі, що важливо, – потрібно мінімум власних інвестицій на будівництво та експлуатацію СЕС. І, нарешті, можливість отримати доступ до дешевших кредитних ресурсів підприємствам, котрі виробляють продукцію на чистій енергії. А як наслідок застосування – репутацію компанії як такої, що частково або повністю споживає чисту електричну енергію та екологічні вигоди, які допоможуть запобігти зміні клімату. Усе починається з відповідальності кожного: від окремої людини та її повсякденних звичок до

підприємств, бізнесу та держави. Від кожного залежить, у якому майбутньому будемо жити ми та прийдешні покоління. Упевнений, що лише синергією, спільністю дій та думок можна досягти комфортного, екологічного та безпечного майбутнього. Від самого початку своєї діяльності команда KNESS поставила за мету: 100% Renewable для України. Ми переконані, що невдовзі кожен матиме доступ до чистої енергії, а це значно зменшить викиди вуглецю в атмосферу. Продукти нашої групи компаній дозволяють споживачам здійснювати енергетичний перехід – отже, ми йдемо до своєї мети.

Анатолій Дахновський, директор ТОВ «Вінпромхолод»: «Ми вирішили стати володарями власної сонячної електростанція перш за все з метою економії електроенергії. Але не тільки. Для нашого бізнесу важливо, звідки береться електрика. Адже енергоресурси планети не безкінечні. Ми переконані, що людство повинне переходити на відновлювальні джерела енергії. На власному прикладі Вінпромхолод демонструє, що це можливо. З часом наша компанія досягне енергонезалежності й перейде на 100% чистої енергії. Вибирали групу компаній KNESS як партнера нашого енергетичного переходу за відгуками та інформацією у медіа. Команда KNESS надихнула відданістю ідеї енергетичного переходу, який вона підтверджує й своїм власним прикладом. Яку конкретну користь ми отримали від проєкту Future of Generation та появи власної сонячної генерації? Насправді, велику. Суттєвий вплив на на собівартість нашої продукції. Внесок у репутацію нашого бізнесу. Додаткову цінність для команди та клієнтів. Дуже хотілося, щоб до такого самого вибору, який зробили ми, прийшли й інші українські компанії».

№6

SunTimes

ENERGY STORAGE SYSTEM BY KNESS – ДОСЯГАЮЧИ БАЛАНСУ НА ЕНЕРГОРИНКУ Мета – створити умови для досягнення країною 100% renewable. На цьому шляху є низка перешкод. Одна з них – «зелено-вугільний парадокс». Що це? Ми розбудовуємо «зелену» генерацію, щоб знизити викиди CO2. Проте генерація ВДЕ є залежною від природних умов, і графіки виробітку електроенергії не збігаються з графіками її споживання. Отже, потрібні балансуючі потужності, що забезпечуються ТЕС та ГЕС. Обсяг ГЕС є обмеженим, зі зростанням частки ВДЕ – зростає й нерівномірність добового балансу генерації. Збільшуються обсяги регулюючих потужностей ТЕС, що витісняє з енергетичного балансу атомні станції, які не викидають CO2. Відтак, настає ситуація, за якої разом зі зростанням ВДЕ збільшується й обсяг викидів CO2, у чому, власне, і полягає зелено-вугільний парадокс.

Як уникнути цього парадокса? Для балансування системи треба використовувати акумулюючі потужності або маневрену генерацію. Маневрена генерація – це, наприклад, газопоршневі станції. Вони – як двигун в автомобілі: їх можна вмикати-вимикати, скільки потрібно. Проте й тут є кілька «але». По-перше, ці станції працюють на газі, а він дорожчий за вугілля і так само дає викиди CO2. По-друге, коли сонячні станції разом з базовою генерацією (такою, що не можна розвантажити) генерують енергії більше, ніж споживається, маневрена генерація нічим не допоможе. Залишається лише переносити надлишок енергії в часі за допомогою накопичувачів енергії. Чи є така можливість в Україні?

РІШЕННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО

Про види та нюанси балансування на енергоринку розповідає директор з розвитку бізнесу KNESS Group Євген Дідіченко Короткострокове балансування – регулювання частоти та потужності Нормальна швидкість реагування людини-диспетчера – 15 хвилин: це час на прийняття рішення, передачу, отримання та виконання команди. Важливо, щоб процеси, виконання яких має займати менше 15 хвилин, були автоматизовані. Найшвидше – первинне та вторинне регулювання частоти, коли в систему не втручається людина. Автоматизоване управління постійно підтримує потужність і частоту в системі. Зазвичай для автоматичного регулювання частоти та потужності використовуються окремі гідроелектростанції, адже вони можуть дуже швидко підняти або знизити потрібну потужність. Коли диспетчер бачить, що резерви автоматичного регулювання зменшуються – їх треба оперативно

№6

SunTimes

оновити. Це вже третинне регулювання, воно наразі відбувається на балансуючому ринку, але це теж більш-менш швидкі процеси з 15-хвилинним кроком на кожну годину. Ефективним рішенням для всіх рівнів автоматичного регулювання частоти та потужності є система накопичення енергії – battery energy storage system, реалізована на технології LFP (LiFePO4), здатна за короткий проміжок часу накопичити або видати в мережу значний обсяг електроенергії. Альфа-версія такої акумулюючої станції українського виробництва вже розроблена та тестується науково-дослідним центром KNESS.

Володимир Голодюк, керівник відділу силової електроніки KNESS RnD Center «Це – батарейний кластер, розроблений в Україні. Він є результатом роботи лабораторії силової електроніки KNESS RnD Center, яка тривала близько року. Власне, Energy Storage System складається з таких батарейних кластерів та двонаправленого перетворювача. Всередині батарейного кластера – три типи пристроїв: модулі для накопичення електроенергії, модуль управління кластером, а також модуль додаткової резервної батареї. Усі інтелектуальні системи цих модулів є розробкою інженерів KNESS. Вони виконують функції балансування заряду комірок всередині модулів, моніторингу та управління всіма процесами, що відбуваються в межах кластера. Встановлення комплексів ESS дозволить підвищити загальну надійність енергосистеми шляхом запровадження додаткових маневрених потужностей. Наразі триває етап лабораторних випробувань розробки. Уже в першому півріччі 2021 року ми плануємо її імплементувати в систему енерджи сторедж ESS від KNESS».

Власник акумуляторної батареї може брати участь на ринку допоміжних послуг під автоматичним регулятором, і тоді нею буде керувати автоматика оператора системи передачі. Або ж такий власник може виходити на балансуючий ринок, подавати заявки на завантаження та розвантаження. Окрім цього, таку систему акумулювання можна застосовувати не лише для швидкого реагування, але й для перенесення невеликих обсягів енергії в часі.

Добове балансування Найбільшу частку в балансі генерації в Україні наразі становлять атомні електростанції – понад 50%, але їхню потужність не можна змінювати протягом доби. Таким же некерованим джерелом є й ТЕЦ. Кількість електроенергії, що вони виробляють, залежить від графіка виробництва тепла, оскільки електроенергія для них є другорядним продуктом. Отже, залишається лише 2 джерела регулюючої потужності – ТЕС і ГЕС. Гідроелектростанція – найбільш маневрена, адже її можна вмикати-вимикати протягом доби стільки, скільки потрібно: вона швидко набирає та скидає потужність. Потужності гідроелектростанцій можна було б використовувати вільно й закривати всі потреби в балансуванні, але, на жаль, в Україні цих станцій замало. Тому можемо за допомогою ГЕС регулювати хіба що піки споживання, коли не вистачає іншої генерації. З тепловими електростанціями також усе непросто. Запуск теплових блоків – складний та ресурсозатратний процес. Їх не можна вмикати й вимикати щоденно. Так роблять лише в безвихідних ситуаціях, але це суттєво впливає на зношення обладнання та є економічно недоцільним. Розповсюджений в Україні енергоблок ТЕС потужністю 300 МВт працює в діапазоні від 170 МВт до 250-300 МВт (залежно від його технічного стану). Нижче 170 МВт він працювати не може – це його база. Отже, мінімальний рівень споживання в добі закривається базою атомної та теплової генерації. При цьому мінімальний склад блоків ТЕС визначається їх максимальною потужністю в пікові години доби з урахуванням потужності ГЕС. Коли хочемо завантажити багато атомних станцій, завдання балансування не завжди має рішення, оскільки блоки ТЕС, поставлені в пікові години, не завжди можуть поміститися зі своєю мінімальною потужністю в енергобалансі в години мінімального споживання. Зростання потужності сонячних станцій ще більше ускладнює проблему. При значному зростанні потужності сонця вдень споживання для інших станцій залишається ще меншим, ніж уночі, тож нерівномірність добового графіка збільшується, і необхідна регулююча потужність також збільшується. Мусимо вмикати більше теплових блоків і вимикати атомні.

№6

SunTimes

В енергосистемі працюють також гідроакумулюючі станції. Їхній принцип роботи: у режимі зарядки вода закачується у верхнє водосховище, у режимі генерації скидається в нижнє. Їх застосовують для добового балансування: у режимах профіциту генерації вони працюють як споживач, а в режимі дефіциту генерації – як генератори. Це зручна система, але вона вимагає тривалого терміну спорудження та великих капітальних вкладень. Виникає нагальна потреба в технологіях переносу енергії в часі протягом доби. З цим відмінно справляються акумулятори. Щоправда, з акумуляторами на базі літієвих комірок це поки що є економічно невиправданим. У поточній ситуації (ринок без ринкових умов) мінімальна та максимальна ціна енергії є зафіксованою, тому в разі виникнення дефіциту не виникає охочих цей дефіцит закрити – адже ціна обмежена. І навпаки: коли є надлишок, ніби й можна дешевше продати, але умови не дозволяють. Виникає парадокс. Коли ринок запрацює по-справжньому, із суттєвою різницею ціни в періоди профіциту та дефіциту генерації, власникові акумулюючих потужностей стане вигідно надавати свої послуги. Для добового балансування ідеально підходить проточний акумулятор. Це електрохімічний перетворювач, який має певну потужність. Скільки годин він працює – визначається кількістю електроліту, що через нього протікає. В акумулятор заходить електроліт однієї хімічної форми, а витікає – іншої. Коли відбувається це перетворення, він генерує струм, і навпаки: коли той самий електроліт протікає в іншому напрямку, струм споживається. Ємність таких акумуляторів обмежена тільки розмірами баків з електролітом. Ця технологія може конкурувати з маневреною генерацією. Наразі розроблений у KNESS RnD Center проточний акумулятор уже пройшов етап лабораторних досліджень. У майбутньому проточні акумулятори можуть виконувати роль і тижневого регулювання.

Річне балансування Узимку споживання енергії є більшим, ніж улітку. Хоча й вітрові електростанції взимку генерують більше, ніж улітку, але їх не так багато. Ситуація із сонячними електростанціями протилежна. Виникає задача: як переносити енергію протягом року? Тут слід рухатися у бік водневих технологій. Чому? Тому що сам по собі водень як хімічне джерело нічого не коштує, адже він отримується з води – найбільш поширеного ресурсу на планеті. Коштує грошей сам процес перетворення води на водень і те, у чому водень зберігається, а от саме джерело водню – умовно безкоштовне. Тому це основний напрямок для сезонного акумулювання, у якому KNESS теж працює, і до ринкової технології вже недалеко.

За крок до впровадження Світ орієнтований на ринкові відносини. На ринку можуть надаватися будь-які послуги, у тому числі – балансування електроенергії. Коли говорять про допоміжні послуги, це, як правило, означає швидкі процеси та автоматизацію. У межах години працює балансуючий ринок, що управляється командами диспетчера. Заздалегідь постачальником послуг балансування диспетчеру заявляється ціна завантаження або розвантаження, за якою він готовий продавати або купувати балансуючу електроенергію. Отже, диспетчер відбирає таких учасників балансуючого ринку за потребою. Між годинами впродовж доби можна продавати або купувати електричну енергію на внутрішньодобовому ринку, де можна коригувати ціну за декілька годин, або на ринку на добу наперед. Також на ринку двосторонніх договорів можна формувати циклічну купівлю-продаж на більш тривалі періоди часу. Завдяки акумуляторам LFP можна надавати допоміжні послуги, послуги балансування або торгувати електроенергією в межах доби. Чи, наприклад, можна створити проточний накопичувач, що міг би тиждень накопичувати енергію, чергуючись у роботі з тепловою станцією: тиждень працюють теплові станції, акумулятор накопичує, а в наступний тиждень відключається ТЕС і енергія береться з акумулятора. В Україні вже є ціла низка компаній, зацікавлених у використанні Battery Energy Storage System. Є бажання створювати та надавати послугу балансування відразу, щойно з’явиться законодавчо підтверджена можливість.

№6

SunTimes

Поки законодавством не визначений такий окремий учасник ринку, як накопичувач. За наявних правил енергоринку накопичувач стає збитковим, оскільки, заряджаючись, він формально вважається споживачем. А кінцевий споживач має заплатити за кінцевий розподіл та передачу електроенергії, тобто виходить подвійна оплата за закумульовану електроенергію, а потім за спожиту електроенергію споживачем. Сплата цих тарифів за нинішніх цін на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг нівелює економічний ефект роботи акумулятора. За логікою, акумулюючі станції не є споживачами, вони є буфером, який накопичує, щоб віддати. Це має бути офіційно врегульовано. Та частина електроенергії, що увійшла й вийшла, не повинна оплачуватися. Оплачуватись як споживання мають тільки втрати електроенергії в акумуляторі. Повинна залишатися концепція, згідно з якою за розподіл і передачу платить тільки кінцевий споживач. Але сфера застосування акумуляторів не обмежується балансуванням ринку. Вони можуть використовуватись як первинний регулятор у мікрогріді – мережі, що працює окремо від загальної. А також як джерело безперебійного живлення в разі аварійного відключення споживача від мережі. KNESS Group з великим оптимізмом дивиться в майбутнє розвитку відновлювальної енергетики й активно займається розробкою законодавчих та регуляторних рішень для створення можливості ефективного впровадження систем накопичення енергії в ринок електричної енергії України.

ПАНДЕМІЯ ФУТУРОШОКУ – ЧИ Є ВІД НЕЇ ЛІКИ? ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД – ЯК ПЕРЕТВОРИТИ ПРОБЛЕМУ НА МОЖЛИВІСТЬ Андрій Кашпур, FUTUREDEVELOPER

Будь-які зміни викликають занепокоєння та протест у більшості людей. Особливо, коли ці зміни відбуваються швидко та одночасно в різних галузях. Елвін Тоффлер, американський соціолог та футуролог, описав це явище ще в 1970 році і назвав його футурошок (англ. future shock). Можна сміливо сказати, що енергетичний перехід наразі став одним з факторів футурошоку, зокрема в Україні. Велика кількість міфів і суперечок навколо відновлюваної енергетики – наслідки цього явища – тиснуть на державну владу та підприємців у галузі ВДЕ, стримуючи розвиток та вимагаючи повернення до «традиційних джерел» енергії – вугілля й нафти. Водночас сьогодні вже є цілком очевидним, що саме за енергоефективністю та відновлюваною енергетикою – майбутнє. Адже саме енергетичний перехід здатен вирішити глобальні проблеми людства – стрімке зростання попиту на електричну енергію в ситуації не менш стрімкого погіршення навколишнього середовища – у тому числі, через генерацію електрики методом спалювання вугілля та вуглеводів. І тут виникає «футуро-парадокс»: що швидше відбувається енергетичний перехід, то більше він провокує футурошок, який його гальмує. І чим довша затримка переходу, тим швидше потрібно його робити, оскільки зміна клімату може стати невідворотною. Тобто що довше ми зволікаємо з переходом на ВДЕ та впровадженням енергоефективності, то більш шокуючим та болючішим він стає.

Як розірвати коло цього парадокса?

№6

SunTimes

БІЛЬШЕ РОЗУМІННЯ – МЕНШЕ СТРАХУ Родина прадавніх людей сидить уночі біля багаття. Позаду – ще один важкий день, сповнений небезпек, необхідності знайти їжу та місце для ночівлі. Попереду – темна ніч, наповнена загрозами. Навколо – вузьке коло мерехтливого світла від багаття, до якого стиснувся весь великий світ. Люди сидять у цьому колі, а за його межами щось відбувається. Це щось – незрозуміле – іноді вдирається в коло світла: голодним хижаком, каменепадом, стіною дощу… «Те, що відбувається поза колом світла, – це загроза» – тисячолітня аксіома людства. Еволюційно наш мозок боїться всього незрозумілого та незвичного – усього, що перебуває поза колом мерехтливого світла багаття. Сучасні люди, як і наші пращури, живуть у тому ж колі світла – звичайного та зрозумілого для них світу. Коли в життя вторгається щось нове та незрозуміле, ми схильні сприймати це, перш за все, як загрозу. Але за тисячоліття людство все ж навчилося не тільки боятися незрозумілого, а й досліджувати його. Власне, дослідження незрозумілого з метою зменшення майбутніх ризиків та загроз і є основою прогресу. Що краще людина розуміє сутність нового явища чи технології, то спокійніше та виваженіше вона ставиться до нього та активніше шукає можливості використати його собі на користь. Сьогодні ми є свідками та учасниками чергового стрибка прогресу: в освітлене коло нашого звичного життя увірвалася нова загроза – зміна клімату. Клімат змінюється дуже стрімко, і протягом життя одного покоління це з абстрактних дискусій науковців стало очевидним для всіх, кожен це відчув на собі. Людство побачило цю загрозу, почало шукати відповідь на неї. За якихось 20-30 років було знайдено рішення – перехід на відновлювані джерела та усвідомлено ощадливе використання енергії – енергетичний перехід, який дуже швидко став одним з пріоритетів політики провідних країн світу.

Разом з тим енергетичний перехід, вирішуючи одну проблему, створив нову – викликав хвилю тривоги та навіть агресії серед людей, які ще не зрозуміли сутність цього процесу та його безумовну необхідність. «Незрозуміле лякає» – давній принцип спрацював знову: по всьому світові прокотилася хвиля сварок та агресивних дискусій. Не оминула вона й Україну. Тим більше, що ми «вскочили» в цей процес пізніше за інші країни, в яких тема необхідності розвитку енергозбереження та відновлюваної енергетики з «нової та незрозумілої» вже стала «звичною та очевидною». Цілком закономірно, що перші кроки енергетичного переходу в Україні спровокували бурхливу дискусію в соціумі та породили безліч міфів, страхів та навіть агресії. Україна стала яскравим прикладом «футуро-парадокса»: швидкий розвиток спричинив негативну реакцію соціуму, що почала його гальмувати. Ця затримка призвела до необхідності прискорити розвиток, щоб не відстати остаточно від розвинутих країн. Як подолати цей парадокс? Зробити загадково-лякаюче спершу зрозумілим, а згодом – корисним. Тобто таким, де кожна людина побачить свою власну можливість та свою власну користь. Не десь в абстрактному майбутньому, а тут і зараз. Зробити це можна, розширивши коло світла від багаття – освітою.

СВІТЛА ЕНЕРГІЯ ОСВІТИ Протягом останніх років в Україні тема незворотності енергетичного переходу набувала щодалі більшої актуальності. Однак, як показують дослідження, значна частина українців і досі здебільшого не розуміє його сутності й, відповідно, ставиться до нього негативно, а подекуди навіть агресивно. Це стримує цей важливий процес. Ще одним чинником, який уповільнює розвиток, є певна невизначеність ставлення до нього з боку керівних органів різного рівня – від національних до місцевих. Це стало родючим ґрунтом, на якому зростають міфи та фейки, що заповнюють інформаційний простір. Сучасні українці знову опиняються в ситуації стародавніх людей: в особисті інформаційні бульбашки (мерехтливе коло відомого) вривається невідоме – страхітливі міфи про відновлювану енергетику. «Зелений» тариф дотується з наших кишень», «атомна енергетика дешевша за будь-яку іншу», «вітрогенератори знищують птахів»… І все це підкріплюється відлунням суперечок у «високих кабінетах» та регулярною інформацією про «чергову змову олігархів». Очевидно, що це тільки збільшує страх перед невідомим і створює чергове коло футуро-парадокса. Громадськість дедалі більш негативно ставиться до відновлюваної енергетики, тим самим гальмуючи її розвиток в Україні. А відставання в розвитку вимагатиме від держави все більш рішучих кроків, що викликатимуть ще негативнішу реакцію громадськості.

№6

SunTimes

Розірвати це коло можна тільки одним шляхом – перетворенням невідомого на зрозуміле та корисне. Для цього необхідні освітні проєкти та програми, що розкриють зміст і механіку енергетичного переходу, зроблять його зрозумілим не тільки для вузького кола спеціалістів, а й для широких верств. Потрібні такі проєкти, як 12-серійний науково-популярний цикл фільмів «Світла енергія», що було створено за ініціативи KNESS Group та Укргазбанку. Або платформа Solar Abilities, започаткована KNESS Group, яка щоденно публікує позитивні новини «зеленої» енергетики й екології та має аудиторію понад 300 тисяч читачів. Але очевидно, що для вирішення цього завдання виключно спеціалізованих платформ та медіа недостатньо. Адже, попри всі зусилля, кількість освітнього контенту, що вони виробляють та популяризують, на порядки менша за кількість іншого контенту – міфологічного та негативного. Відповідно необхідно збільшувати частку «зеленого контенту» в інших, широкопрофільних медіа. Для цього слід допомогти журналістам та редакторам краще зрозуміти зміст та роль відновлюваної енергетики. Адже вони такі самі люди, як і всі інші. І вони теж живуть у «мерехтливому колі» власних уявлень про події та процеси великого світу. Саме шляхом «освіти для освітян» пішов Вінницький прес-клуб, що впроваджує освітній проєкт для журналістів та редакторів. Цей проєкт наразі охоплює Вінницьку, Одеську, Миколаївську та Херсонську області. Водночас його досвід може бути цікавим для масштабування підходу на національний рівень.

ЕНЕРГЕТИЧНА ШКОЛА ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ За задумом ініціаторів – Вінницького прес-клубу – мета полягає у створенні системи освітніх матеріалів для допомоги журналістам та редакторам медіа в покращенні розуміння змісту енергетичного переходу, зокрема в галузі відновлюваної енергетики.

Протягом 3 місяців близько 50 слухачів школи в кожній області пройдуть низку навчальних семінарів та вебінарів, зустрінуться з науковцями та практиками в галузі ВДЕ та енергетики в цілому. Також вони зможуть взяти участь у конкурсі журналістських робіт.

Спочатку експертна група з науковців, фахівців та експертів із сучасної енергетики розробила інформаційну основу для майбутнього курсу: були визначені основні теми та їх наповнення конкретними фактами й прикладами. Наступним кроком було створення конкретних медіапродуктів: онлайн- та друкованих посібників, відеолекцій тощо.

За задумом авторів, такий підхід дозволить створити передумови для поширення корисної й коректної інформації про енергетичний перехід та ВДЕ, а також запобігти появі нових та примноженню вже наявних фейків і міфів.

Спільно з командою «Світлої енергії» було розроблено та відзнято цикл з 4 відеолекцій: «Історія відновлюваної енергетики», «Що таке енергетична система?», «Стимуляція розвитку: «зелений» тариф та аукціони», «Тренди майбутнього: ціна електроенергії ВДЕ в Україні та світі». Лекції розроблено таким чином, щоб їх можна було переглянути самостійно онлайн або використати як складову офлайнових тренінгів та навчальних зустрічей. Головні особливості медіапродуктів: простота та зрозумілість викладу, висока актуальність та пов’язаність із практичними прикладами, зручність у використанні. Тобто автори проєкту зробили все для того, щоб подати складну інженерно-економічну тему простою та зрозумілою мовою й наситити її реальними прикладами. Після створення відео було розпочато розгортання школи для журналістів та редакторів. Спершу у Вінницькій, а згодом в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, у співпраці з місцевими прес-клубами та з урахуванням досвіду Вінниччини.

У разі успіху ця проєктна модель може бути застосована до інших областей України та стати вагомою складовою національної програми інформаційної підтримки енергетичного переходу. Звісно, що один цей проєкт, як і інші окремі освітньо-інформаційні проєкти, не здатен кардинально змінити ситуацію. Але сам факт його появи та можливість взаємодії цього та інших проєктів робить важливу справу – готує підґрунтя для розгортання освітньої програми національного масштабу. А така програма буде конче потрібна в той момент, коли на державному рівні нарешті буде прийнята національна стратегія енергетичного переходу України й гостро постане питання мінімізації наслідків футурошоку. Тоді досвід різних освітніх проєктів, що зараз реалізуються ентузіастами з мікроскопічними ресурсами, стане унікальним підґрунтям для розгортання системної роботи з подолання суспільного страху перед невідомим та створення громадської підтримки сталого розвитку.

Наталія Болховська, ініціаторка проєкту та керівниця Вінницького прес-клубу

Мітя Хопта, креативний продюсер «Світла енергія», головний редактор Solar Abilities

Євген Дідіченко, директор з розвитку KNESS Group

№6

SunTimes

На жаль, відсутність доступних і зрозумілих знань у галузі ВДЕ для ЗМІ, відсутність експертів-комунікаторів зі зрозумілою для представників ЗМІ, а, відповідно, і населення, мовою спілкування – є тими факторами, що унеможливлюють освіту українців щодо розвитку енергоефективної країни. З метою подолання цього ми й розробили освітній курс для представників медіа. Таким чином ми плануємо досягти вагомих результатів – суттєвого збільшення кількості та якості контенту на тему енергетичного переходу, зокрема енергоефективності та відновлюваної енергетики. Ми працюємо з тими, хто має вплив на тисячі інших людей. Допомагаючи краще зрозуміти сутність та зміст енергетичного переходу, ми сприяємо їм у створенні якісних та цікавих матеріалів для їхніх читачів. Тобто це стратегія win-win, коли всі отримують особисту користь і працюють на позитивний результат для країни в цілому.

Викласти складні речі яскравою та зрозумілою мовою – це завжди виклик. Зацікавити глядача й донести до нього важливу інформацію – це інструмент, яким необхідно володіти в сучасному світі, переповненому інформацією та контентом. Працюючи над науково-популярним циклом «Світла енергія», наша команда зібрала та обробила велику кількість інформації, відзняла кількасот годин відеоматеріалів по всій Україні, поспілкувалася з кількома десятками експертів… Але головне – ми змогли перетворити все це на цікавий та зрозумілий відеопродукт. Коли колеги з Вінницького прес-клубу запросили нас зробити відеолекції для їхньої освітньої програми, ми радо пристали на цю пропозицію. Разом з тим перед нами постав новий виклик – стиснути величезний обсяг інформації в чотири 10-хвилинні лекції. Робота з цим проєктом стала для нас стимулом та надихнула нас розпочати діяльність над продовженням науково-популярного фільму «Світла енергія». Його буде присвячено історіям конкретних людей, які зробили свій внесок в енергетичний перехід України. Адже будь-яка справа, будь-яка країна – це перш за все люди. Вони точно заслуговують на те, щоб їхні надихаючі історії були розказані.

Освітні проєкти – це невід’ємна складова прогресу та розвитку. Тому я вважаю, що кожен професіонал має знаходити час та можливість для участі в таких проєктах. Ба більше, успіх компанії залежить від її спроможності інвестувати не тільки в RnD та нове обладнання, а й в освітні проєкти також. Наша група компаній робить це від моменту свого заснування, і ми вважаємо, що це один з факторів, що дає нам можливість бути лідером галузі й рухатись уперед. А для мене особисто участь у таких проєктах – це ще й можливість переосмислити зроблене та викласти складні професійні речі в простій та цікавій формі.

КОАЛІЦІЯ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД» Про поточний стан енергетичного переходу в Україні 2020 – був роком виживання ВДЕ. Серед проблем – криза неплатежів, зниження «зеленого» тарифу, невиконання урядом і НКРЕКП Меморандуму та законів, політичний тиск тощо. Почало нарощуватися безпідставне паплюження відновлюваної енергетики. Ймовірно, репутацію «зелених» будемо відновлювати ще довго. Минулого року було введено в експлуатацію менше потужності СЕС, ніж у 2019. А власники компаній, які працюють в сонячній індустрії, були вимушені скоротити близько 3 000 співробітників. Це означає, що держава робить помітні кроки назад від енергетичного переходу. При цьому маємо доведений потужний потенціал для подальшого розвитку відновлюваної енергетики. До 2020 року ми мали певні успіхи, адже в Україні стрімко розвивалася сонячна енергетика, будувалися нові вітрові електростанції. У 2019 загальна потужність «чистої» електроенергетики збільшилася втричі порівняно з 2018 і досягла рівня 6,78 ГВт електроенергії.

Наталія Литвин, координаторка коаліції «Енергетичний перехід», координаторка проєктів ГО «Екоклуб»

Українські міста переходять на відновлювану енергетику. Першим містом, муніципалітет якого в партнерстві з громадськістю та міжнародними організаціями розробив та втілює довгострокову стратегію переходу міста до 2050 на повне енергозабезпечення та 100% відновлюваних джерел енергії, став Житомир. Крім Житомира, амбітні плани мають такі міста, як Львів, Чортків, Кам’янець-Подільський. Мала ВДЕ-генерація розвивається дуже складно. В Україні працюють 492 малі ВДЕ-електростанції потужністю до 1 МВт. Вона займає менше, ніж 2,5% від усіх установлених ВДЕ-потужностей – 184,7 МВт. Ці показники свідчать про несприятливі для малих учасників ринку законодавчий та регуляторний режими. При цьому є низка важливих переваг розподіленої генерації. Зокрема: менший вплив на енергосистему, більш справедливий енергетичний перехід та диверсифікація власності, наближення виробництва енергії до споживача, можливість

збільшення надійності енергопостачання, нові можливості для громад та спільнот тощо. Країни ЄС стимулюють розвиток саме розподіленої генерації з ВДЕ та створюють привабливі умови для малих учасників енергетичних ринків. Домашні СЕС. Загалом в Україні у кінці 1 кварталу налічується майже 32 000 СЕС загальною потужністю 835 МВт. Заможність держави визначається не кількістю проєктів, побудованих великими корпораціями, закордонними чи місцевими інвесторами, а саме малими домогосподарствами. Якщо враховувати, що в нас 6 млн домогосподарств, то відсоток перших на сьогодні мізерний. Слід визнати, що перехід відбувається досить повільно. Для того, щоб ми спостерігали результати енергетичного переходу, для впровадження ВДЕ в Україні необхідне стабільне регуляторне поле та виважена й послідовна державна підтримка.

Про коаліцію «Енергетичний перехід» «Енергетичний перехід» – це всеукраїнська коаліція громадських організацій, муніципалітетів та активних громадян, що об’єднали зусилля для сприяння переходу України до ощадливого енергоспоживання та використання відновлюваних джерел енергії. До коаліції входять 8 ГО з різних куточків України: «Екоклуб» (Рівне), «Екодія» (Київ), «Всеукраїнська Агенція Інвестицій та Сталого Розвитку» (Київ), «Хмельницький енергетичний кластер» (Хмельницький), «Ekoltava» (Полтава), Безпечний хаб «ПравоPolice» (Костянтинівка Донецької області) і ГО «Місто Сонця» (Миколаїв). Робота коаліції розпочалась у 2018 році. У 2020 учасником коаліції стало місто Миколаїв. Міська рада підписала заяву на членство і заявила про намір міста поступово переходити на ВДЕ.

№6

SunTimes

Місія коаліції – просування переходу України на 100% відновлюваних джерел енергії через адвокацію, інформування та об’єднання зацікавлених сторін. На державному рівні ми працюємо над тим, щоб підвищення енергоефективності в усіх секторах та розвиток ВДЕ стали реальними пріоритетами державної енергетичної та кліматичної політики. На місцевому рівні – це допомога муніципалітетам у розробці та впровадженні Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату, щоб українці у містах та селах мали можливості для впровадження енергоефективних заходів та використання переваг відновлюваних джерел енергії. Тому підвищуємо їхню обізнаність, створюємо фінансові інструменти та відстоюємо інтереси власників дрібних об’єктів ВДЕ.

Діяльність коаліції «Енергетичний перехід» у 2020 році Минулого року основна робота була зосереджена на дослідженнях та реагуванні на виклики у сфері енергетики. Спільно з ГО «Спілка активних споживачів і проз’юмерів» ми підготували 2 дослідження наявного стану ВДЕ-станцій до 1 МВт і варіантів підтримки розподіленої генерації в Україні: Малі учасники ВДЕ-ринку в Україні. Дослідження сегменту генерації встановленою потужністю до 1 МВт: https://cutt.ly/9bKfiXm Звіт «Стимулювання розподіленої генерації в 4-му Енергетичному Пакеті ЄС»: https://cutt.ly/fbKfsmN Дослідження висвітлюють проблему бар’єрів для розвитку малих ВДЕ-електростанцій і описують, які інструменти 4-го енергопакету ЄС можуть бути ефективно застосовані в Україні. Цю інформацію було представлено на відкритому заході та у вигляді позиційних заяв донесено до Уряду. Ми прийняли рішення про роботу з містами. Через ситуацію з пандемією комунікація та робота з муніципалітетами в цілому були ускладнені, але нам вдалося

почати співпрацю з Миколаєвом. Зокрема, ми на постійній основі надаємо інформаційну підтримку Центру енергоефективності Миколаєва та комунікуємо з Департаментом енергетики. Також ГО «Екоклуб» у межах роботи Коаліції провела онлайн-навчання «ЕнергоШкола депутата й управлінця», що складалося з 6 семінарів і тривало упродовж місяця. Загальна кількість зареєстрованих учасників – 128. З них 82 – чинні та потенційні депутати місцевих рад, 46 – представники виконавчих органів місцевих рад. Завдання, що ми перед собою поставили, – збільшити кількість представників муніципалітетів, котрі мають знання у сфері клімату, енергоефективності, ВДЕ та сталого розвитку. Також очільники громад України, які є потенційними прихильниками Коаліції, щомісяця отримують інформацію з новинами та можливостями розвитку, пов’язаними з переходом на 100% ВДЕ. За минулий рік було підготовлено та розіслано 16 розсилок для 949 громад. У результаті на заходи Коаліції зареєструвалися понад 100 представників ОМС з різних куточків України.

Про результати діяльності коаліції «Енергетичний перехід» Упродовж 2020 року Коаліцією було підготовлено 11 позиційних документів і підписано 2 спільних звернення. Їх можна знайти на нашому сайті в розділі «Анонси та прес-релізи» (https://energytransition. in.ua). Статті та позиційні документи представляють думку громадськості та поширювалися ресурсами коаліції. Усі позиційні документи відправлялися Президенту України, Прем’єр-міністру України та в профільні міністерства. Така активність з боку ГО і представників громад з різних куточків України стала для влади показником важливості теми енергетичного переходу для українців. Щодо досліджень, присвячених малим учасникам ВДЕ-ринку, ми визначили, якими вони є за потужністю, технологіями, регіонами та як розподілено капітал між малими гравцями ВДЕ-ринку. Досі подібних досліджень не публікувалось.

У продовження 1-го дослідження було підготовлено 2-й звіт, де ми описали, які інструменти 4-го енергопакету ЄС можуть бути ефективно застосовані в Україні, та розповіли про особливості схем підтримки для малої генерації й ВДЕ-спільнот. Під час презентації звіту спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України ми представили основні рекомендації для нашої країни. На їх основі ми також вибудовуємо схеми власної роботи. За рік ми провели 8 тематичних заходів, презентацій, у тому числі «ЕнергоШколу депутата й управлінця». Незважаючи на специфічність тематик заходів, було зареєстровано понад 500 учасників. Більше 1000 українців цікавилися діяльністю Коаліції та темою ВДЕ через Фейсбук-сторінку.

Як можна приєднатися до проєктів коаліції? Громадські організації, муніципалітети, експертів у сфері енергетики та активних громадян ми запрошуємо стати членами коаліції та долучатися до просування енергетичного переходу в Україні. Беріть участь у наших заходах, вподобайте Фейсбук-сторінку (www.facebook.com/ energytransition.in.ua) – це показник підтримки нашої роботи та підтвердження важливості теми розвитку ВДЕ в цілому. Також запрошуємо ставати волонтерами й прихильниками наших ГО у вашому місті.

№6

SunTimes

ЗМІНА ПОВЕДІНКИ ВРЯТУЄ ВІД ЗМІНИ КЛІМАТУ

Розповідає Ольга Гусакова, фахівчиня з питань адаптації до зміни клімату ГО «Екодія» Є чимало вчених, які спростовували теорію про «глобальне потепління» та вплив викидів СО2 на клімат. Що вважається загальноприйнятою кліматичною концепцією зараз? 97% науковців-кліматологів світу погоджуються з тим, що причиною зміни клімату є саме викиди парникових газів від діяльності людини. Основними джерелами антропогенних викидів парникових газів є сфери видобування, транспортування, а також спалювання викопного палива, промисловість, сільське господарство та відходи.

Викиди парникових газів значно зменшилися – у всьому світі припиняють будувати ТЕС, переводять енергетику та промисловість на відновлювані джерела, до того ж викиди скоротилися разом зі зменшенням споживання електрики, спричиненим початком пандемії. Чи цього достатньо, щоб запобігти кліматичній кризі? Якщо недостатньо – то чи варто й далі переходити на ВДЕ та зменшувати викиди в атмосферу, адже все одно зміни клімату відбуваються? Навіть таке короткострокове зменшення викидів мало вплине на загальну концентрацію СО2, що довгим часом накопичувався та накопичується в атмосфері. Людство все ще продукує забагато парникових газів. Згідно з висновками Міжнародної групи експертів зі зміни клімату, для втримання зміни глобальної температури на рівні 1,5 – 20С загальний обсяг антропогенних викидів має зменшуватися на 7,6% щороку з цього моменту до 2030. Зрештою, рівень викидів має досягти нуля.

№6

SunTimes

Тому дуже важливо, щоб для відновлення після наслідків пандемії світ обрав шлях системних змін у кліматичній політиці, споживацькій поведінці, технічному оснащенні тощо. Це єдиний надійний порятунок від погіршення кліматичної кризи. На жаль, Україна поки не демонструє амбітність та наснагу долучатися до «зеленого» відновлення після пандемії. У рейтингу країн за Індексом впровадження кліматичної політики (Climate Change Performance Index) за 2020 рік Україна опустилася на 20 місце, хоча у 2019 посідала 17-те.

Забруднення довкілля не знає державних кордонів: те, що робить одна країна, легко долає кордони і з повітрям та водою розповсюджується далі по планеті. Якщо екологічних практик не дотримується країна-сусід, то даремні всі твої зусилля. Чи є шанси, що колись концепція відповідальності за неекологічні практики буде прийнята всіма країнами? Дійсно, щоб подолати глобальну загрозу довкіллю, необхідно діяти злагоджено та об’єднувати зусилля багатьох країн. Які існують приклади такої глобальної відповідальності? Наприклад, у 2015 році була підписана Паризька угода для втримання середньої глобальної температури на рівні 1,5 – 20С. Станом на листопад 2019 її ратифікували 187 країн. Також уже більш ніж 100 країн світу заявили про намір досягти кліматичної нейтральності вже за 30 років. До переліку цих країн входять Японія, Південна Корея, Велика Британія та країни Європейського Союзу. Китай теж поставив таку мету, але на 2060 рік.

У своїй Національній економічній стратегії на наступне десятиліття Україна теж указала на необхідність досягнення кліматичної нейтральності до 2060 року. А наприкінці 2019 року Єврокомісія презентувала Європейський зелений курс – дорожню карту для урядів європейських держав, що дає конкретні практичні рекомендації щодо досягнення кліматичної нейтральності. Якщо ж казати про стимули підтримувати безпеку довкілля, то, як приклад, можна навести вуглецеві податки. У березні цього року Європарламент проголосував за введення на кордоні вуглецевого податку, який запрацює у 2023. Компаніям-експортерам буде необхідно зменшити свій вуглецевий слід, якщо вони не хочуть переплачувати та втрачати прибутки.

Давайте спробуємо зрозуміти, хто та що несе найбільшу відповідальність в Україні за викиди. Це промисловість, агросектор, транспорт, енергетика – хто псує довкілля найбільшою мірою? Згідно з кадастром викидів парникових газів найбільше їх припадає на сектор енергетики – це 66% на 2019 рік. Наступними секторами йдуть промисловість – 17%, сільське господарство – 13% та відходи – 4%. Це якщо казати про викиди газів, що спричиняють глобальну зміну клімату. Кожен із секторів шкодить довкіллю по-своєму. Енергетика продукує найбільше парникових газів та прискорює підняття глобальної температури. Шкода від промисловості складається з декількох сегментів: видобуток сировини, споживання енергії, виробництво цементу, хімії та нафтопереробка. Кожний з етапів впливає на виснаження ґрунтів та водних ресурсів, забруднення води та повітря. Транспорт, крім використання викопного палива, відповідає за шумове забруднення як у населених пунктах, так і в природних екосистемах, через які пролягає дорога.

Автомагістралі, що проходять через природні екосистеми, часто відрізають тваринам шляхи сезонної міграції, через що скорочується чисельність популяцій диких та рідкісних тварин, що призводить до втрати біорізноманіття. Навіть посипання сіллю доріг має свої наслідки. Разом з талою водою навесні вся ця сіль просочується в ґрунт та стікає в річки. Усі шкідливі речовини зносяться вниз за течією й осідають у водосховищах та морі. У ґрунті ж вони накопичуються та поступово засолюють його, роблячи менш придатним для здорового росту рослин. Для потреб сільського господарства вирубуються ліси, а на їхньому місці або засаджуються поля, або випасається худоба. Через неналежну утилізацію гною, зловживання азотними добривами та невчасне їх внесення вода, повітря та ґрунт забруднюються нітратами. Яскравий прояв забруднення нітратами – цвітіння води зелено-блакитними водоростями. Ця речовина часто потрапляє в ґрунтові води, а з ними в колодязі. Якщо їхня концентрація перевищена, це смертельно.

Якщо порівнювати відповідальність влади, бізнесу та суспільства за зміну клімату – який із цих прошарків в Україні найбільш свідомий та дієвий у протидії кліматичній кризі? Протидія зміні клімату – комплексне завдання, що потребує участі всіх сторін. На сьогодні суспільство досягло тієї точки кліматичної кризи, що лише поодинокими діями в царині побуту неможливо все вирішити. За результатами соціологічного дослідження, проведеного в лютому 2020, 86% громадян негативно оцінює внесок влади у вирішення проблем охорони довкілля. Окрім того, 59,6% респондентів вважають, що захист навколишнього середовища й економічне зростання мають існувати в паритеті. Кожен п’ятий при цьому переконаний, що захист навколишнього середовища повинен забезпечуватися, незважаючи на можливе уповільнення економічного розвитку. Порівняно менше голосів (14,4%) набирає варіант, коли економічне зростання має забезпечуватися, незважаючи на можливе погіршення екологічної ситуації.

№6

SunTimes

Щоб влада розвивала напрямок збереження довкілля та вживала відповідних заходів, має бути запит на це від суспільства. Громадяни мають писати звернення, петиції та вимагати скорочення викидів парникових газів та природоорієнтованих рішень. Влада повинна приймати відповідні закони та постанови, які зобов’язують підприємства замінювати обладнання на сучасне енергоефективне, використовувати електроенергію з відновлюваних джерел, проводити капітальний ремонт мережі постачання (наприклад, водоканали) тощо. Необхідні системні зміни, і для цього має бути кооперація між владою, бізнесом та громадськістю. Поки що в Україні цього не вистачає.

Зараз багато кажуть про катастрофічні наслідки змін клімату для українців. Про пустелі й повені, підняття рівня моря... Що з цього – реальність, з якою ми обов’язково зіткнемося? Чого з цих наслідків ще можна уникнути? Через зміну клімату в Україні за останні три десятиріччя кількість випадків небезпечних погодних явищ зросла вдвічі. Протягом 2020 року були зафіксовані масштабні пожежі, повені, посухи, які завдали значних збитків людям, природним екосистемам. Кожного року небезпечні погодні явища будуть тривати й посилюватися, якщо не буде зроблено достатньо для їх попередження.

Не омине країну й проблема підняття рівня моря. ГО «Екодія» провела дослідження «Вода Близько», що показує наслідки підняття рівня моря в Україні до 2100 року. Згідно з дослідженням близько 650 тис. га суходолу потрапляють до потенційної зони затоплення – це рівноцінно площі Тернопільської області. 75 000 мешканців Херсонської, Одеської, Миколаївської, Запорізької, Донецької областей вимушені будуть переїжджати.

Площі затоплення території населених пунктів 590

Поселень загалом

Міста

СМТ

Селища

Села

471

Частка території в зоні затоплення, % 0-25

25-50

50-75

75-100

Джерело: Екодія

Стихійні лиха відбуваються в усіх куточках України, тому сховатися від негод навряд вдасться. Важливо розуміти, що ті наслідки, які ми бачимо зараз, не зникнуть одразу, навіть якщо температура магічним чином припинить зростати просто зараз. Тож до таких подій необхідно бути готовими та заздалегідь впроваджувати заходи, що дозволять адаптуватися до несприятливих умов. Адаптація, відновлення екосистем, скорочення викидів парникових газів – головна зброя в пом’якшенні впливу від зміни клімату.

Київ уже традиційно потрапляє в топ найгірших міст з погляду повітря й екології. Як ми до цього дійшли, адже промисловості в місті дедалі менше й менше? Що ми робимо не так? У Києві 90% забруднення повітря спричиняє транспорт. За останні 20 років концентрація діоксиду азоту в місті зросла на 50%, а формальдегіду на 200%. Це наслідок зростання кількості автомобілів. Ще один фактор впливу на якість повітря в Україні – непереборна жага українців палити сухостій. Коли люди навесні починають розчищати городи від торішньої сухої трави та восени прибирати опале листя, їх майже ніхто не компостує, а здебільшого спалює. Саме в ці періоди в повітрі збільшується концентрація пилу, сажі та токсинів від спалювання

пластику, який неодмінно перемішується з листям, коли його загрібають. Більше того, зміна клімату також негативно впливає на якість повітря. Навесні 2020 року відбулася пилова буря, а лісові пожежі в Чорнобильській зоні та Житомирській області мали негативний вплив на якість повітря в Києві. Окрім заходів з пом’якшення впливу глобальної зміни клімату, для покращення якості повітря місту потрібно розвивати громадський транспорт та мікромобільність – інфраструктуру для велосипедів, самокатів, моноколіс тощо.

Рейтинг рівня забруднення повітря у найбільших містах світу 255

Шеньян, Китай

171

Джакарта, Індонезія

165

Пекін, Китай

154

Ченг-Май, Тайланд

148

Ханой, В’єтнам

147

Ер-Ріяд, Саудівська Аравія

140

Інчхон, Південна Корея

140

Янгон, М’янма

133

Ханчжоу, Китай

132 0

100

150

200

250

300

Дані за 18 квітня 2020 року. Джерело: Українська правда

Київ, Україна

Нещодавно були дослідження Dixi group, які показали, що 80% українців ЗА відновлювані джерела, але лише 15% готові платити більше за «зелену» енергію. Очевидно, що свідомість випереджає економічні можливості. Що українці можуть робити для запобігання зміні клімату з того, що не вимагає витрат? Є низка простих кроків, які українці й українки можуть робити вже зараз. Зберігати енергію та природні ресурси вдома – окрім користі для навколишнього середовища, це також буде заощаджувати гроші людей. Суттєво скоротити споживання або зовсім відмовитися від продуктів тваринного походження. Обирати громадський транспорт або велосипед для поїздок. Ставитися дбайливо до природних екосистем: лісів, рік, озер, дерев, водно-болотних угідь, адже вони поглинають й утримують СО2 та допомагають грома-

№6

SunTimes

дам адаптуватися до зміни клімату. Об’єднуватися з однодумцями для протидії зміні клімату. Кожен з нас може написати запит до влади та висловити свою позицію або запитати, що політики роблять для захисту клімату. За посиланням ви можете завантажити шаблон звернення, підписати його та надіслати до відповідного міністерства. Долучитися до Екодії у фейсбуці, інстаграмі або підписатися на розсилку, щоб бути в курсі останніх новин у сфері енергетики та зміни клімату.

НАМ ПОТРІБНА АРМІЯ ФАХІВЦІВ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ! Про енергоефективність

Енергоефективність – дуже важлива для країни тема. Це шлях до енергонезалежності. Та це не лише наша воля, але й наш обов’язок. Ми підписали Угоду про асоціацію з ЄС і взяли зобов’язання впроваджувати в законодавство документи з енергоефективності. За дорученням уряду Німеччини ми в GIZ уже 5 років працюємо над тим, щоб допомогти уряду України розробити законодавство у сфері енергоефективності. Наші політичні партнери – це Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство освіти і науки, Кабінет Міністрів, Верховна Рада. Ми сприяємо покращенню експертизи та налагодженню роботи в командах фахівців цих органів. Закон «Про енергетичну ефективність будівель» уже прийнято. Також кілька років, як розроблено й підготовлено Закон «Про енергоефективність», в якому йдеться, зокрема, про енергоефективність на підприємствах. Але зміна уряду сповільнила його ухвалення.

Про практику впровадження енергоефективності У будівлі Міністерства розвитку громад та територій було реалізовано пілотний проєкт для демонстрації усіх переваг впровадження енергоефективних заходів. Почали з реконструкції системи опалення та встановлення теплового пункту – GIZ надав фінансування, провів навчання для працівників міністерства. Але після установки індивідуального теплового пункту представники міністерства не змогли отримати дозвіл Київенерго, яке почало вимагати додаткові технічні умови. Отакий парадокс – люди, які фактично розробили Закон «Про енергоефективність будівель», не можуть пояснити великій енергетичній компанії, що ці папери вже не варто вимагати. Абсурдна ситуація. Зараз ця бюрократична машина за допомогою юристів уже запрацювала – видано офіційний лист-роз’яснення, що не потрібно погоджувати установку індивідуального теплового пункту. Це вже не інновація, а звична для країни технологія, яка з’являється навіть у школах. Наприклад, за підтримки GIZ такі проєкти впроваджено вже в понад 30 навчальних закладах. Цей лист стане в пригоді всім власникам будівель, де встановлюються індивідуальні теплові пункти, наприклад, ОСББ. Ось так виглядає практика впровадження технологій енергоефективності. Але важко лише на початкових стадіях.

№6

SunTimes

Про те, хто відповідальний за заходи з енергоефективності Часто чуємо висловлювання на кшталт: «То нехай нам міністерство впровадить ту енергоефективність». Виникає потреба пояснити, хто є власником будівель і хто за що відповідає в питаннях енергоефективності. За будівлі центральних органів виконавчої влади відповідають посадовці. Наприклад, якщо це Кабмін, то відповідає державний секретар, якщо міністерство – то міністр. За будинки освітніх установ – дитячі садки та школи – відповідає мер. Якщо йдеться про житловий будинок, то ані мер, ані міністри не мають до нього жодного стосунку, а ми всі, як співвласники, відповідаємо за нього самі. Мешканці будинків можуть вимагати хіба що створення програм сприяння. Така програма є у Фонду енергоефективності. На його формування 20 мільйонів євро надав уряд Німеччини, 80 мільйонів – ЄС. Працюють місцеві програми, як, наприклад, 70/30 у Києві. Муніципалітети вже навчилися користуватися цими можливостями, розробляють плани розвитку міста у сфері енергоефективності, самі виділяють кошти та залучають фінансування міжнародних організацій.

Про те, хто платить Коли йдеться про кредитні гроші, які бере держава чи місто на заходи з енергоефективності, – це фінансові зобов’язання, що лягають на бюджет. Тобто це ми з вами за всі ці заходи платимо. Адже немає ніяких інших державних чи місцевих грошей, крім тих, що йдуть у бюджет від населення. А якщо гроші наші, то й відповідальність – наша: за тих, кого ми обрали розпоряджатися бюджетами, за те, як вони цьому завданню дають лад.

Про енергоефективність у бізнесі Уже майже 4 роки працює проєкт з підвищення енергоефективності на підприємствах. Це великий та важливий сектор. GIZ розпочинав з того, що безкоштовно проводив енергоаудити на підприємствах. Спочатку всі вагалися, потім зрозуміли їхню необхідність. Загалом понад 65 енергоаудитів було проведено. Під час цього процесу виникла інша проблема – у країні немає тієї кількості фахівців, які могли б робити енергоаудити для підприємств, тому що, власне, не було запиту. Отже, ми розробили програму навчання енергоаудиторів для промисловості.

Про освіту і кадри Зараз ми підходимо до нового компоненту освітньої програми – підвищення кваліфікації та впровадження знань про енергоефективність із самого дитинства. Уряд Німеччини через проєкти GIZ працює в цьому напрямку зі школами, профтехосвітою, вишами. Чому це важливо і чому саме в такому порядку? Необхідно залучати дітей, аби вони розуміли, що таке енергоефективність і йшли навчатися в цю сферу. Аби усвідомили, що тут – престижні та дуже затребувані професії. Для профтехосвіти ми розробляємо новітні програми, що базуються на досвіді українських та німецьких експертів, які реалізовували проєкти в Україні та знають, яких знань не вистачає нашим фахівцям. У низці університетів створено Energy efficiency innovation hub’и. Розроблено спеціальний курс «Авторський нагляд в енергоефективності», він уже впроваджується, наприклад, у Дніпрохабі. Інші хаби в Харкові та Чернівцях також ідуть цим шляхом. Передаємо цю програму в МОН, щоб вони рекомендували вишам запровадити її по всій країні. Навіщо цей курс? Можу пояснити на прикладі. Одного разу ми з німецьким архітектором інспектували будмайданчик та помітили, що клей для утеплення нанесено не за технологічними стандартами, а це впливатиме на показники в майбутньому. Саме тому в українському законодавстві, як і в європейських, для контролю за стандартами є позиція фахівця, котрий здійснює відповідальний автор-

ський нагляд за виконанням технологічних норм. Такий нагляд мають здійснювати фахівці, які добре розуміються на сучасних технологіях, знають, що і як потрібно робити і що саме перевіряти. Особисто я вважаю – нам потрібна армія фахівців: від архітектора, проєктувальника, до людини, яка працює на будмайданчику та фактично своїми руками закладає основи енергоефективності. Бо якщо цей робітник не виконає норми, прописані в документах, ми з вами не отримаємо економію, не зможемо ефективно використати вкладені гроші. Якість має найбільше значення.

Про «зелений» перехід Усім нам разом треба імплементувати екологічні кліматичні заходи, щоб мати чисте повітря та воду, щоб стати не лише екологічною країною, а СО2-нейтральною та комфортною для життя. Спочатку була Паризька угода, зараз Green Deal. Усі чують «green» і думають: це про екологію та зелену енергетику. Але це набагато більше. Це енергоефективність. Сільське господарство – теж частина Green Deal. Це ланцюжки поставок. Якщо купуємо сезонні продукти від локальних фермерів – ми вже частина Green Deal. Це теж крок до зміни ситуації. По-друге – мобільність. Який транспорт використовуємо? Їздимо кожен у своїй автівці, що спалює бензин, чи всі разом на екологічному електротранспорті – цей вибір

має велике значення. Можемо подивитися рівень забруднення ось прямо зараз у Києві. Норма – 40, бачимо 105. Приватний сектор під Києвом – 110. Люди виїжджають жити за місто, щоб дихати свіжим повітрям. Чому вони його там не знаходять? Є ідеї? Бо там спалюють сміття, листя, плюс популярні зараз твердопаливні котли. Так, це більш енергоефективно, але завдає великої шкоди екології. Тому енергоефективність і поєднується з екологічною свідомістю, аби ми досягали ефекту, якого прагнемо. Зараз усі хочуть позбутися центрального опалення, але ефективне центральне опалення – більш екологічне й дешеве. Воно може працювати не лише на викопних видах палива. Це все – Green Deal.

Про поступ країни в енергоефективності Якщо подивитися на те, що було 10-15 років тому і на теперішню ситуацію – зміни у впровадженні енергоефективності очевидні. За цей час зроблено дуже багато. Але зараз спостерігаємо призупинення темпу змін. Країні дуже важливо обрати свій «зелений» курс. Треба впевнено та сміливо рухатися вперед. Ми обрали курс на Європу, а Європа прагне стати «зеленою» та вуглецево-нейтральною. Треба наголошувати на цих цілях, комунікувати між собою. Комунікація дуже важлива. Нам потрібно більше відверто розмовляти між собою. Про те, чим ми дихаємо? Чи маємо чи-

сту воду? Про те, чого нам слід позбутися, щоб за 10-20-30-50 років наші діти дихали чистим повітрям. Потрібно більше обговорювати насправді важливі теми, ставити цілі, дискутувати, виробляти чіткі плани та втілювати їх. Не боятися рухатися, тому що коли ти обираєш правильний шлях і впевнено крокуєш ним – завжди знайдуться однодумці, які підтримають тебе. Уряд Німеччини дуже допомагає Україні, допомагають ЄС, USAID – у нашої країни так багато добрих друзів! За ці 30 років, упродовж яких вони нас підтримують, маємо велику кількість позитивних зрушень.

Про ціну та цінності «зеленого» переходу У Європі сортують сміття, і люди за це свідомо платять. Мешканці Німеччини можуть обрати постачальника енергії. І навіть коли чиста енергія коштує дорожче, багато людей вирішує сплачувати більше, адже усвідомлюють важливість чистої енергії. Скажімо, обирають поїздку на роботу велосипедом замість автівки. Результат успішної комунікації – довіра до уряду, діалог з людьми та розуміння спільної мети. Це все впливає на зміну звичок кожного.

І в нас багато таких зрушень: люди купують електричні автомобілі, пересідають на велосипеди, вони відкриті до нового, до позитивних змін. За правильної комунікації ми всі будемо змінювати звички на ті, що сприятимуть «зеленому» переходу.

Довідка: Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підтримує Уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами співпраці Німеччини з Україною є: ефективне державне врядування, енергоефективність і захист клімату, сталий економічний розвиток. Співпраця з Німеччиною також охоплює подолання кризової ситуації на сході країни. При цьому особлива увага приділяється підтримці українських громад, що прийняли внутрішньо переміщених осіб.

№6

SunTimes

СВІТЛА ЕНЕРГІЯ ЛЮДЕЙ:

ОСМИСЛЕНЕ СПОЖИВАННЯ ТА ОСОБИСТА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Ганна Козирь, менеджерка з корпоративної соціальної відповідальності KNESS Group Сталий розвиток неможливий без соціальної відповідальності кожного. Особливістю KNESS є те, що наша корпоративна соціальна відповідальність гармоніює із соціальною відповідальністю кожного, хто тут працює. Ми різні, маємо різні мрії та особисті плани, але ми об’єднані спільними цінностями та вірою в те, що робимо щодня. КСВ у KNESS базується на принципі добровільності. Кожен зі співробітників обирає для себе ініціативи, які є близькими до душі та ціннісно. А ще в KNESS кожен має можливість запропонувати власну ініціативу та отримати підтримку для її реалізації. І хоч ми не можемо змінити весь світ і одночасно досягнути всіх цілей сталого розвитку – ми можемо змінювати своє мислення, ставлення людей довкола до окремих питань та проблем суспільства, і вже цим наближатися до їх вирішення. У нас стали традиційними екологічні ініціативи, донорські дні, екскурсії, забіги. Ми ділимося знаннями, енергією, кров’ю, робимо щось власноруч – творимо та множимо, не втрачаючи власного ресурсу, навпаки – відновлюючи його.

Незалежно від періоду, на який припадало ваше дитинство, впевнена – більшість із нас тоді мріяла змінювати світ на краще. Моя мрія виглядала так: я буду така крута, що одного разу всі прокинуться, а світ – інший, і всі у ньому щасливі. Я не знала, як це зробити, та була впевнена, що коли виросту – точно знатиму. Як і в більшості, з часом прийшло розуміння, що дорослою я стала, а як зробити світ щасливим – так і не дізналася. Але дізналася значення слова «утопія». І здалося, що в круговерті роботи-дому-сну змінювати світ на краще – мрія нездійсненна. Зрадити мрію? Ні. Я вирішила шукати шлях, оцінила свої можливості та просто змінила підхід. Змінювати світ довкола на краще – точно можливо. Упевнена, більшість чула та знає простий рецепт цих змін: почати із себе. Люди, які кожного дня працюють поруч зі мною, доводять це. А далі ці зміни розходяться та масштабуються, як кола на воді. Не потрібно бути громадським активістом чи лідером думок – треба просто почати із себе. Можна переживати, що клімат змінюється, а енергоресурси вичерпуються. А можна ввести у звичку вимикати воду, коли чистиш зуби, і поремонтувати нарешті кран, що протікає. Так витрати цінного ресурсу будуть зменшені. Можна вимкнути монітор, виходячи на перерву, та вимкнути світло, виходячи з приміщення, – і витрати енергії зменшаться. Цим я не зміню світ, але зроблю крок на шляху до позитивних змін. Це може робити кожен уже зараз – споживати осмислено. Осмислене споживання необхідне в усьому: купівлі, приготуванні їжі та навіть у щоденних переміщеннях. Мислити, планувати, діяти тут і зараз. Мислити стало, вирішуючи конкретні завдання в межах своєї сім’ї, колективу чи громади. Кожен з нас має можливість змінити світ довкола себе. Можливості в кожного різні, та вже тут і зараз можна розпочати позитивні зміни, які не потребують капіталов-

№6

SunTimes

кладень. Простий приклад: сміття і поводження з ним – загальновідома, глобальна проблема. Що з цим робити? Звинувачувати владу та чекати, поки вона вирішить проблему? А можна просто почати сортувати вдома, хоча б пластикові пляшки. Але почати із себе. Люди, які сортують та віддають відходи на переробку, вже не рідкість. Хтось почав сортувати відходи вдома. Навчив своїх дітей сортувати пластик, розповів своїм друзям чи близьким, що це потрібно й можна робити – отже, людей, які сортують та віддають сировину на переробку, стало більше. Серед таких людей виявився «адепт», який запропонував колегам в офісі також почати сортувати макулатуру або пластик, або і те, і інше. Так почала сортувати вся команда KNESS. Велися дискусії, обговорення, робилися помилки (сортування – ще той квест), але є факт: людей, які сортують відходи, стало більше. Моє спостереження: той, хто почав сортувати, вже не зможе по-іншому. Тому з офісу ця ініціатива почала поширюватися на домашній побут співробітників. А початок був покладений десь кимось, хто вирішив змінити одну свою звичку. Це лише один приклад, та є багато інших. Ми різні, але маємо спільне. Ми віримо в те, що робимо. Робота в KNESS дає можливість щодня робити внесок у чисте та незалежне майбутнє, змінювати світ довкола на краще вже зараз своєю повсякденною роботою. А КСВ у KNESS – це можливість об’єднуватися навколо соціальних, екологічних чи етичних питань, привертати до них увагу та спільно докладати зусиль для їх вирішення. І тут ключове слово – об’єднуватися. Наша команда – чудовий приклад того, як люди об’єднуються навколо ідеї зробити світ краще: це не обмежується лише нашою щоденною роботою. Робота займає третину нашого життя. То чому б не прожити її, залишивши після себе щось для безпечного, чистого, незалежного майбутнього?

Андрій Юхновський, інженер групи технічних засобів безпеки KNESS Energy Група компаній KNESS – одна з тих, що наближає нашу країну до енергонезалежності. Напрямок, який ми обрали, доволі різнобічний – це і побудова, і розвиток сектору ВДЕ: сонячні електростанції, розробка та виробництво систем накопичення електроенергії ESS, купівля-продаж електроенергії. Особисто я зараз займаюся системами відеоспостереження та пожежної сигналізації на сонячних електростанціях та високовольтних підстанціях. Технічні засоби безпеки – важлива ланка для нормальної експлуатації таких об’єктів, оскільки безпека завжди повинна стояти на першому місці. Соціально відповідальний бізнес – це робота компанії, яка не просто працює, щоб заробляти кошти, але при цьому приносить користь суспільству, державі, громаді, де розгорнута її діяльність. Саме такими і є ми, група компаній KNESS. Мені подобається, що ми намагаємося бути корисними суспільству. Я вірю, що допомагаючи йому та природі, у першу чергу допомагаю собі, оскільки я хочу жити в Україні, хочу, щоб мої діти й наступні покоління жили тут. Тому потрібно піклуватися не тільки про себе, але й про природу, що нас оточує, про людей, які живуть поруч. Я хочу, щоб Україна розквітла, і всі у світі почали нас любити та поважати. Адже ми цього варті.

Дар’я Вєдєрнікова, фахівчиня з адміністрування KNESS Group

Богдан Бондар, диспетчер KNESS Service

Ілона Лисюк, начальниця відділу адміністрування та документообігу KNESS Group

Корпоративна соціальна відповідальність для мене – це взаємодія, діалог із суспільством, відповідальність за стан навколишнього середовища, участь у вирішенні соціальних проблем. КСВ – це та відповідальність, ті дії, за допомогою яких ми можемо зробити наше навколишнє середовище кращим. Для мене КСВ – це саме системність заходів, спрямованих на вдосконалення всіх напрямків відповідальності, адже без системного підходу неможливо досягти визначених результатів у будь-якій сфері. Соціально відповідальний бізнес – це добровільна участь компанії в підтриманні активної соціальної позиції, у розвитку економіки, у розвитку зовнішнього оточення компанії, відповідальне ставлення до того продукту, який вона випускає.

Найбільше та найсильніше до енергетичного переходу нашу країну спонукає просвітницька діяльність. Наша компанія «проливає світло» на багато міфів про «зелену» енергетику. Це те, що я та мої колеги з Диспетчерського центру робимо кожного дня, ми розвіюємо стереотипи про ВДЕ. Енергетичний перехід можливий тільки за сприятливого клімату в державі, а його не буде без знань та розуміння людей, до чого прямує енергетика.

Наша держава дорослішає та стає свідомішою, як і ми. Ми відчуваємо відповідальність перед собою та перед світом. Колись мій тато проводив електромережі до сіл, що ніколи не бачили електричного світла. Для людей це було, як перший вогонь. Тато навчив мене цінувати енергію, вимикати зайві електроприлади, згодом ми перейшли на енергоощадні лампи, завжди віддавали використані лампи на утилізацію. Якщо ми можемо зробити світ кращим, варто починати із себе. Зараз електроенергія стала доступнішою, однак постало питання екології сьогодні та в майбутньому. Першочергове завдання KNESS – допомогти Україні в переході на електроенергію, повністю вироблену з відновлюваних джерел.

KNESS – компанія, яка мене мотивує, надихає та дає велику можливість бути соціально активною. Саме тут я стала більше брати участь у соціальних ініціативах.

Соціально відповідальний бізнес – це можливість ділитися корпоративними цінностями та ідеями зі всім світом, не нав’язувати, а пояснювати, просвітляти.

Участь у соціально корисній діяльності – це коли ти просто не можеш по-іншому, коли не можеш стояти осторонь, коли ти взірець для своєї дитини, ти є прикладом для близьких. Коли ти не вважаєш, що «моя хата скраю», коли позбавляєшся думки, що від тебе одного нічого не залежить, коли тобі не байдуже.

Наталія Фіалковська, менеджерка з персоналу KNESS Group

Станіслав Ярошенко, начальник планововиробничого відділу KNESS Product

Яна Кияновська, інспекторка з кадрів KNESS Group

На мою думку, соціально відповідальний бізнес – це про зрілих людей та «зрілі» цінності. Коли компанія в процесі створення свого продукту ще й робить внесок у покращення суспільства та навколишнього середовища, сприяє вирішенню соціальних та етичних проблем – це свідчить про небайдужість на всіх рівнях: від власників компанії до фахівців на місцях. Більше того, продукти групи компаній KNESS створюються з метою вирішення енергетичних та екологічних проблем, з якими наша країна зіштовхнеться в найближчому майбутньому. Отже, ці проблеми торкнуться кожного з нас, незалежно від того, бажаємо ми визнавати їх чи ні.

Що відновлювальна енергетика – це незаперечне майбутнє для міста, країни, континенту, світу – зрозумів ще з юнацьких років. Відтоді, коли вперше побачив промислову станцію відновлюваної енергетики на основі сонячних батарей. 2 роки тому я приєднався до команди KNESS. Тут ці переконання ще більше вкорінилися в мою свідомість.

Мотивує бути соціально активною відчуття єдності, що виникає в процесі роботи. Не залишатися байдужою надихають приклади того, що незначні, на перший погляд, вчинки створюють прекрасний результат, а також небайдужі люди навколо. Підтримувати ініціативи – це можливість змінюватися самій і змінювати навколишнє середовище на краще, а також набувати нового досвіду.

На прикладі KNESS стає зрозуміло, що можна не «боятися проблеми», а активно шукати рішення. Особисто мене мотивує можливість бути причетною як до роботи компанії, так і до ініціатив, пов’язаних із соціальною відповідальністю. Це можливість бути кращими самим і робити світ навколо трохи кращим, ніж він був учора. Це можливість думати на перспективу й відчувати відповідальність за те, яким цей світ буде завтра. Особисто я вважаю, що ці речі залежать від вектора мислення та дій кожного з нас.

№6

SunTimes

Сучасний світ та сучасна екологія мають дуже важливий та глобальний виклик – накопичення та збереження «чистої» енергії. Головними передумовами застосування таких технологій є декарбонізація, діджиталізація, децентралізація виробництва енергії та розвиток відновлюваної енергетики. Зараз за моєї участі відбувається виробництво Energy Storage System.

ній-двом тваринам у притулку, але разом з компанією наша турбота про довкілля, планету є в рази більшою. KNESS дає можливість. Можливість з однодумцями та підтримкою компанії мати вплив, зробити внесок, що може змінити ситуацію на краще, відтермінувати глобальне потепління, зробити доступною чисту енергію.

Крістіна Горчинська, графічна дизайнерка KNESS Group Може, у масштабах країни моя окрема участь й не сильно відчутна. Але разом з компанією, разом з командою я маю вплив. Одна я на місяць здаю кілька кілограмів вторсировини чи допомогаю од-

Анна Крутченко, адміністраторка KNESS Group Життя одним днем – філософія, яку на сьогоднішній день сповідує левова частка жителів нашої планети. Піддаючись миттєвому бажанню, спровокованому привабливою рекламою, ми купуємо зайві, непотрібні нам речі, не думаючи про особисте майбутнє та майбутнє наступних поколінь. Такі, на перший погляд, незначні дії окремої людини в сукупності

Це все реально, і кожен крок у цьому напрямку важливий. Про сортування. Я разом з родиною сортую сміття на 9 фракцій. Я не викидаю одяг, знаходжу йому інше застосування. Прагну навчитися споживати грамотно: купувати так, щоб не довелося складати скрині з «добром», а потім шукати підприємства, які утилізують цей,

Про благодійність. Коли в мене з’явився кіт (забрала у волонтерки вуличного котика), я почала матеріально підтримувати один із притулків для котиків. Ще хороший варіант купувати подарунки для своїх рідних та друзів у таких благодійних організаціях, бо кошти потім ідуть на допомогу тваринам. Мене мотивує відповідальність за моє майбутнє та те, яким воно буде після мене. Це надихає бути корисною та небайдужою. Треба віддати світу більше, ніж отримала.

призводять до значних наслідків і породжують не менш небезпечну для суспільства епідемію споживання. Аби уникнути її розповсюдження, я підтримую концепцію свідомого споживання й намагаюсь купувати речі лише в разі потреби. Ідучи в магазин, я завжди маю при собі перелік необхідного; купуючи одяг, я завжди обираю якісні матеріали, що прослужать декілька років; старим речам деколи «дарую друге життя»: шию з них вбрання на холодну пору для мого чотирилапого друга.

Віктор Яковенко, інженер-конструктор з електротехніки 2 категорії KNESS RnD Center Коли працюєш у сфері «зеленої» енергетики, починаєш переносити її ціннісну складову й у повсякденне життя. Енергоефективність починається з кожного з нас. Я та моя сім’я почали сортувати сміття. Це зовсім нескладно – додати

колись такий нібито потрібний непотріб. Також стараюся поширювати цей рух - роблю дизайн плаката про сортування сміття, щоб повісити у своєму під’їзді.

ще пару контейнерів удома для скла, пластику, металевих виробів та органічних відходів. Розібратися, що може йти на вторинну переробку, та почати сортування. Трохи складніше знайти пункти прийому, але тут у пригоді інтернет, тож можна розібратися і з цим. Найголовніше – це бажання залишити світ чистим та комфортним для прийдешнього покоління.

Ліна Кукуруза, начальниця відділу кредитного адміністрування KNESS Group Я вважаю себе відповідальною за майбутнє нашої планети. Окрема людина втрачає свою велич у сучасному глобальному світі, тому ми часто перекладаємо відповідальність на політиків, компанії, країни. Але світ – це людина, компанії – це людина, майбутнє – це людина. І проблеми екології може вирішити тільки окрема людина: встановивши баланс між власним споживанням та впливом на навколишній світ. Коли я викидаю пакетик, я уявляю, що те саме в цю мить робить 7 мільярдів людей. Моя родина вже багато років сортує сміття на декілька категорій, і вже цього року ми плануємо збільшити кількість категорій до 5. Розумію, що сортування недостатньо – потрібно зменшувати споживання: ми плануємо повністю відмовитися від використання целофанових пакетиків. Наш стиль життя сьогодні створює майбутнє для нашої планети: або ми перетворимо нашу планету на купу сміття та отруїмо наше повітря, або ми зробимо все, щоб лишити планету хоча б такою, якою вона є сьогодні. Вибір за окремою людиною: особисто я обираю усвідомлене споживання.

Сергій Чертков, еколог KNESS Group

Олександр Сагдієв, керівник управління проєктами KNESS RnD Center Весь свій професійний досвід я отримував на великих виробництвах: важке машинобудування, вагонобудування, харчові виробництва, агрокомпанії. Очолюючи виробничі підрозділи й сервісні служби, я завжди ставив за мету збільшення обсягу виробництва та зниження витрат. Екологічність була не в першому пріоритеті. Приєднавшись до команди KNESS RnD Center, я побачив, що можна виконувати свою роботу й одночасно робити свій внесок у розвиток «зеленої» енергетики як в Україні, так і в усьому світі. Моя головна мета – допомагати професіоналам досягати своїх цілей з максимальною ефективністю, і якщо цілі правильні, це приносить максимальне задоволення від роботи. Щиро впевнений, що компанія на правильному шляху щодо забезпечення чистого майбутнього. Впровадження цих технологій призведе до покращення як надійності Об’єднаної Енергетичної Системи України (ОЕС), так і економічних критеріїв промислових об’єктів. Тому це стратегічний інноваційний напрямок для України.

Ніколи не вважав себе волонтером, і часто дивуюся, коли хтось надто захопливо реагує на те, як я ставлюся до тварин. Напевно, ніколи б не розповідав про це, як про щось незвичайне чи унікальне, якби мене не попросили. Адже чогось особливого в тому, щоб не пройти повз і допомогти тому, хто цього потребує, немає. Це наша відповідальність. Ми маємо відповідати за вчинки інших, адже ніхто не винен у великій кількості безпритульних тварин на вулицях, крім нас, людей. Якось так сталося, що соціальна відповідальність компанії перед проблемою бездомних чи «промзонних» собак проявилася в моєму житті. Вулиця Енергетична, що у Вінниці, де розташовані підприємства та головний офіс KNESS, – швидше, промислова частина міста. Тому не дивно, що тут багато безпритульних собак. Спочатку працівники підгодовували їх. Потім кількох взяли під свою опіку: збудували будки на території підприємств, лікували їх, навіть довелося кількох рятувати та відправляти на реабілітацію до ветклініки. Збирали кошти всім колективом, бо небайдуже. Декому знайшли турботливих господарів. Я гадаю, що ми показуємо цим, що пройти повз – ні, це не варіант. Просто коли хтось потребує допомоги і я бачу, що в цю мить ніхто інший не може допомогти, я роблю все, що можу зробити і що мені до снаги. Зазвичай до мене долучаються й інші, кому теж не байдуже.

KNESS всерйоз ставиться до питань виробництва «чистої» енергії, енергоефективності та енергобезпеки. У цьому напрямку компанія реалізувала велику кількість проєктів. Створення системи накопичення енергії ESS буде важливим кроком та прикладом для всього українського бізнесу.

№6

SunTimes

Аліна Тарнопольська, інженерка з документообігу KNESS Group Вперше ідея посадити дерева виникла рік тому. Світом тоді прокотилося кілька хвиль масштабних нищівних пожеж – ліси Австралії, східносибірська тайга. Полум’я торкнулося й українських лісів.

До того ж ще й неконтрольована вирубка Карпат, і пандемія. У мене було відчуття, наче планета задихається і їй потрібна киснева маска, вона благає про допомогу. Потрібно діяти, а дописи в соцмережах на кшталт «як мені прикро» малоефективні. Я почала самотужки шукати інформацію в інтернеті, які існують правила висаджування молодих дерев. Знайшла контакти лісових господарств, з’ясувала ціни на різноманітні саджанці та за яких умов можна допомогти лісівникам. Так я дізналася, що їм щороку бракує робочих рук, і вони тільки раді, коли хтось на волонтерських засадах приїздить допомагати. А вже під час моїх пошуків з’ясувалося, що ті самі питання бентежать не лише мене і я маю однодумців. Якраз у той самий час зароджувався всеукраїнський проєкт «Озеленення України», започаткований CEO Club Ukraine, який мав на меті встановити рекорд України – висадити 1 000 000 дерев за добу.

100

Я була впевнена, що корпоративні цінності KNESS – це сприятливе середовище для моєї ідеї, тож одного дня я відправила два листи. Один – у корпоративний «Простір ідей», а інший – організаторам «Озеленення України», щоб дізнатися умови участі. Моя ідея отримала схвалення й підтримку керівництва компанії. цьогоріч, 10 квітня 10 гостролистих кленів прикрасили вулицю Енергетичну завдяки командним зусиллям свідомих екоактивістів KNESS та технічній підтримці КП «Вінницязеленбуд».

Андрій Бондар, начальник відділу хімічних досліджень KNESS RnD Center, та Володимир Голодюк, начальник відділу силової електроніки Велоподорож Україною – 550 кілометрів за 5 днів… Це була поїздка з Вінниці до Карпат. Зазвичай, коли надворі суха погода, ми на роботу приїжджаємо на велосипедах, тому нам не потрібно було додатково фізично готуватися до поїздки. Тож за тиждень зібрали всі необхідні речі й вирушили. Це було справді неймовірно… Ми обрали змішаний маршрут, щоб

мати можливість зупинятися в тих місцях, які були нам цікаві. Перша зупинка – водоспад Бурбун, що в Хмельницькій області, це справді диво природи. Коли з водоспаду виставили фото в соцмережі, наші закордонні друзі сплутали його з одним з індонезійських. Далі зупинялися в колоритних селах, біля гір, цікавих пам’яток, куштували традиційні західноукраїнські страви. Ночували в наметах. Словом, ми отримали від такого ековідпочинку максимальний емоційний детокс. Байкпекінг – це можливість оцінити колорит місцевості, адже локації змінюються повільно, тож ви вдосталь можете насолодитися природою та підзарядитися. Як тільки потепліє, ми знову плануємо велоподорож, у пошуках нових місць та вражень.

www.kness.energy

№6

SunTimes

101