Подорож в Африку майбутнього

ТУТ ЖИВУТЬ РІДКІСНІ ВИДИ ПТАХІВ, А ТАКОЖ БАГАТО ЗАВЕЗЕНИХ ДИКИХ ТВАРИН З МАТЕРИКОВОЇ АФРИКИ

інфраструктурою для туристів: інформаційні центри, кафе, сувенірні крамниці. Можна організувати піший трек до низу водоспаду.

Це незвичайна формація гірських порід — дюни з піску семи кольорів: червоного, коричневого, фіолетового, зеленого, блакитного, пурпурного і жовтого. Випадково вони опинилися на різних рівнях, утворивши сюрреалістичні вигини. Цікаво й те, що кольори не змішуються навіть під час дощів. Це місце — знакове на острові та єдине у світі з подібним феноменом.

ПАРК ПРИРОДИ ТА ВІДПОЧИНКУ КАЗЕЛА

А для рідкісних тварин на острові виділена величезна територія, яку частково перетворили на парк відпочинку. Тут живуть рідкісні види птахів, а також багато завезених диких тварин із материкової Африки. Історично Маврикій не є ендемічним для хижаків (тут навіть немає жодної отруйної змії!), але задля реабілітації та збереження видів сюди заселили рудих і білих тигрів, левів, гепардів, сервалів, жираф, сейшельських черепах. На цій великій огородженій території вони вільно пересуваються, а туристи можуть побачити хижаків, замовивши прогулянку сафарі-автобусом. Жираф, оленів і черепах є шанс навіть погодувати, але тільки спеціальним кормом, що продається в парку. І не забувайте дивитися на дерева: тут безліч яскравих птахів, а деколи з’являються й летючі лисиці!

Та навіть за межами туристичних місць Маврикій яскравий і колоритний. Безліч соковитих фруктів (особливо радимо кокос і ананас) та спекотні вулиці з мальованими вивісками нагадають, що ви десь далеко-далеко в Африці. У спокійному захопливому місці, яке ще не перетворилося на тревел-класику й запам’ятається як одне з найбільших відкриттів у житті.

ДРЕГСТЕРИ:

автомобілі-літаки

Текст: Тарас Андрієвський

Є авто, здатні розвинути 500 км/год усього за 3,5 с. Це дрегстери — спеціальні машини для дрег-рейсингу, спринтерських заїздів на час.

З ВУЛИЦЬ — НА ГОНОЧНИЙ ТРЕК

Розгінна динаміка — один із ключових параметрів спортивних і перегонових автомобілів. Найкращі сучасні суперкари досягають 100 км/год за 2,5–3 с, боліди «Формули-1» — за 2 с. Дрегстери перевершили навіть ці показники. Їх створюють саме для того, щоби бити рекорди та знаходити нові, часто неймовірні способи для реалізації цієї мети.

Дрег-рейсинг виріс із субкультури вуличних перегонів США. Американці ще у 1930-х змагалися, хто швидше стартує зі світлофора. Незабаром автомобілі почали модифікувати — оновлені варіації називали хот-родами. Звісно, поліцію такі небезпечні забави не радували, але боротися з ними було важко. Тому заїзди легалізували — перенесли з вулиць на спеціально обладнані треки. 1951 року в Каліфорнії заснували Національну асоціацію хот-родів (NHRA), яка регулювала змагання та створила правила перегонів. Згідно з ними, дистанція стандартного заїзду складає 402 м (¼ американської милі). Зазвичай автомобілі змагаються попарно, стартуючи з місця. Перед заїздом дозволяється ефектно прогріти шини,

палячи гуму. Турніри організовуються за кубковою системою: переможець переходить у наступний раунд, переможений вилітає. Щоби популяризувати офіційний дрег-рейсинг, асоціація влаштувала турне Штатами за підтримки поліції.

Спочатку під егідою NHRA змагалися допрацьовані серійні моделі, проте зовсім скоро з’явилися спеціалізовані боліди. Перший дрегстер 1954-го спроєктував гонщик і конструктор Мікі Томпсон. Нові автівки були переважно легкими, з величезними двигунами й надзвичайно швидко еволюціонували. Їх обладнали компресорами, у якості пального використовували нітрометан, який під час згоряння виділяє більше енергії та суттєво покращує характеристики двигуна. NHRA намагалася заборонити «нітро» — небезпечну вибухівку з показниками, як у гексогену.

РЕКОРД СЕРЕД «ФАННІ КАРС» 2017-ГО ВСТАНОВИВ РОБЕРТ ХАЙТ. ВІН ЗДОЛАВ ¼ МИЛІ ЗА 3,82 С, РОЗВИНУВШИ 543,3 КМ/ГОД НА ФІНІШІ