Флейти та прянощі: про найбагатшу компанію світу

зліт і падіння найбагатшої компанії світу

Записала: Олена Іванова

Найдорожчою корпорацією вважають не звичні нам Apple або Amazon, а Голландську Ост-Індійську компанію. З нею пов’язують народження сучасного капіталізму. Про неї та про те, як її історія може стати в пригоді бізнесу сьогодні, говоримо з Єгором Зиряновим.

Утій частині Європи, де Північне море прагне накрити сушу, розкинулися Нижні Землі (Nederlanden) — територія нинішнього Бенілюксу. Саме тут, на думку багатьох, зародився капіталізм, яким знаємо його.

До середини XIV століття сім північних провінцій Нідерландів об’єдналися, щоби протистояти Габсбургам, влада яких надто їм надокучила. Серед головних причин — високі податки, переслідування протестантів і спроба короля централізувати волелюбні землі. Так, ще під час Нідерландської революції, але де-факто до 1602 року на півночі з’явилася конфедерація Семи Об’єднаних провінцій, або Голландія (відповідно до назви найважливішої серед них).

VOC

Йтиметься про Голландську Ост-Індійську компанію, або VOC (Verenigde Oostindische Compagnie). Першу акціонерну фірму у світі, що мала армію, валюту і колонії. Але звідки вона взялася? Без моря Голландію не уявити, отже, і без торгівлі також. Місцеві моряки успішно торгували оселедцем у Балтійському морі, у майстернях ткали текстиль... Але на дворі було XVII століття — час відкриття нових земель та їхніх екзотичних багатств: прянощів, чаю, шовку. Багатії тієї доби важко уявляли життя без них.

Але лише один із трьох кораблів повертався, інші захоплювали пірати або бурі. Щоби менше ризикувати, купці придумали часткову відповідальність. Вносиш більше грошей — отримуєш пропорційно більше, коли судна припливали назад. Проблема була в тому, що такі об’єднання конкурували між собою і внаслідок цього знижували ціни. Для боротьби з демпінгом 1602-го Об’єднані провінції заснували єдину Голландську Ост-Індійську компанію.

Акції компанії продавалися на Амстердамській біржі (перша фондова біржі у світі). Кожен міг купити як цілу акцію, так і частину цінного паперу, на яку вистачало коштів. Дослідники переважно свідчать, що незабаром капіталізація VOC сягнула феноменальної цифри — 7,4–7,9 трильйона доларів у перерахунку на сучасні гроші. Це найдорожча приватна компанія в історії. Вона проіснувала майже 200 років. Сьогодні така сума зіставна з вартістю FAANG — усіх техногігантів планети разом узятих. ЄГОР ЗИРЯНОВ — журналіст, автор ютуб-каналу «RedRoom», на якому розповідає про історію. З іронією та ілюстраціями — так, що навіть той, хто ніколи не цікавився цією темою, кардинально змінює думку.

Флейт — революційна на той час модель голландського судна

Одна з найперших відомих історії акцій, видана VOC, датована 1606 роком Єгоре, VOC приписують безліч винаходів: IPO, фондова біржа тощо. Що це за «квантовий стрибок»?

Я не розглядав би VOC як стовідсотковий прообраз сучасних корпорацій, адже вона була тісно пов’язана з державою й отримала від неї монополію. Коли говоримо про неймовірний підйом, маємо на увазі і зліт самих Нідерландів. З іншого боку, її успіхи складно применшувати: величезні ресурси, держава в державі з армією й колоніями. Щодо «стрибка», для нього було багато передумов. Голландці вміли ефективно освоювати навіть ті мізерні земельні ресурси, які мали: будували канали, знамениті млини. Крім того, варто згадати про урбанізацію. Через конфлікти з іспанцями всі, кому не подобалася їхня модель управління і кривавий каток релігійних воєн, опинилися на Півночі. Там зібрався середній клас, з якого кується капіталізм. Амстердам став новим центром для купців й освічених людей. Раніше товарна біржа вже працювала в Антверпені. Але саме в Амстердамі цінні папери замінили товари по-справжньому.

Паралельно з VOC набирала обертів тюльпаноманія. Що це було? Як тюльпани пов’язані з винаходом ф’ючерсів і розвитком фондової біржі?

Так, тюльпани допомогли винайти прообраз ф’ючерсу — форвард. Це контракт про купівлюпродаж певного товару в майбутньому. Адже квіти ростуть сезонно, щоб отримати свою партію, потрібно почекати. Ідея форвардів стала тут у великій пригоді.

Тюльпаноманію вважають першою в історії фінансовою бульбашкою. У той час Європа, зокрема Голландія, дійсно переживала тюльпанову лихоманку. Ці квіти були предметом розкоші. Але ще цікавішою була ідея про те, що придбання цибулини дає змогу через кілька років отримати безліч тюльпанів і примножити багатство. Тому ціни за цибулини деяких сортів сягали вартості будинку під Амстердамом. Коли бульбашка лопнула, багато хто розорився. Проте наслідки часто

перебільшують. Кризу тих часів не можна порівняти з масштабом колапсу 2008 року, наприклад. Про це говорить спосіб життя голландців, що не особливо змінився.

Підсумуємо: які п’ять причин призвели до злету Голландської Ост-Індійської компанії?

1. Багатство Нідерландів і монополія VOC на торгівлю в Індійському і Тихому океанах. 2. Фінансовий ринок і винахід дробової акції. Для торгівлі, до прикладу у Венеції, потрібно було купувати корабель. У разі краху втрати були б значними. Водночас у Голландії частина населення, що багатіла, з радістю вкладала гроші в дробові акції, які точно приносили прибуток. 3. Протестантизм. Ідея Макса Вебера про те, що філософія капіталізму з’явилася завдяки протестантському концепту особистої відповідальності перед Богом, застаріла. Проте велике зерно істини в цьому все-таки є. Ба більше, коли на твої землі приходять насамперед торгувати (а не тільки насаджувати свою релігію), це сприяє успіху. 4. Нідерланди — традиційно морський регіон, з колоніями й добре організованою торгівлею. 5. Було чітко зрозуміло, які країни — суперниці, які — союзниці.

Здавалося б, що могло піти не так? Компанія з торговельно-військовим флотом, армією і приватними колоніями. Назвімо п’ять головних причин банкрутства VOC 1798 року.

«НЕЗАБАРОМ VOC ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА ВЕЛИЧЕЗНУ ІМПЕРІЮ З МІСЦЕВИМИ ТОПМЕНЕДЖЕРАМИ. ПЕРЕДУМОВИ ПАДІННЯ ВЕЛИЧЕЗНОЇ МОНОПОЛІЇ НІХТО НЕ ПОМІТИВ: ЯК БУДЬ-ЯКА ІНША, ВОНА ВТРАТИЛА ГНУЧКІСТЬ»

1. VOC мала монополію, гарантовану державою. Що більше монополія, то більше вона інертна. Навіть якщо все починається з інноваційних ідей (на кшталт дробової акції), як це було в голландців. Незабаром VOC перетворилася на величезну імперію з місцевими топменеджерами, які чудово почувалися. Середньостатистичного капітана корабля або губернатора факторії цікавило збереження місця тут і зараз. Подібне відбувалося й на вищих позиціях. Саме тому передумови падіння величезної монополії ніхто не помітив: як будь-яка інша, вона втратила гнучкість.

У сучасних корпораціях-гігантах топменеджери, до речі, теж витрачають величезні суми на бай-бек (покупку своїх акцій), через що їхня ціна зростає. Водночас реальні розробки можуть бути абсолютно нереволюційними. У них колосальний запас міцності, проте не вічний. 2. Зміна структури світового попиту і промислова революція. Свого часу VOC з’явилася в Голландії, яка багатіла, тому що там створювалися нові технології, зокрема млини, канали, текстиль. Але до XVIII століття на перші місця вийшли вугілля й залізо. Leo Belgicus — мапа історичних Нідерландів

Штаб-квартира Голландської Ост-Індійської компанії в Амстердамі

Тюльпаноманію вважають першою в історії фінансовою бульбашкою. Ціни за цибулини деяких сортів сягали вартості будинку під Амстердамом

3. Коли VOC господарювала в Індійському океані, між Голландією й Англією точилися війни. Остання помітно зміцнилася, а потім ввела ембарго на торгівлю в прибережних водах. VOC не звертала належної уваги на конкурентку, проте варто було б. 4. Робота Амстердамської біржі та дробові акції — прогресивний крок. А ось те, що там торгували акціями лише двох компаній, Ост-Індійської та Вест-Індійської (Новий Світ) — ні. Так VOC теж перетворилася на бульбашку. Вона вже не приносила неймовірні доходи, але гроші акціонерам повинна була виплачувати. Ті ж знову і знову вкладали їх назад, без справжньої диверсифікації. 5. Проблеми в колоніях Нового Світу.

У країнах пострадянського простору часто не усвідомлюють величезну роль двох чинників добробуту Західної Європи: «старих» (успадкованих) грошей та інститутів (фінансових і соціальних). Наскільки вони дійсно варті уваги?

Так, у Західній Європі дуже багато капіталів, які залишаються в руках одних і тих самих компаній та сімей століттями. І тут ховається проблема. Економіки всіх розвинених країн уповільнюють темпи зростання, продуктивності праці. Це нормально. Але постійно потрібно щось придумувати. Власники «старих грошей» не схильні ними ризикувати. А ризик на вільному ринку — синонім ефективності. Особливо чітко це проявляється з 2008-го. Європейські центральні банки почали заганяти в мінус ключову ставку, що повинно було стимулювати попит. Але цього не сталося. Гроші просто осідали, життя — дорожчало.

Уявімо, що є компанія з давньою історією, елітна виноробня наприклад. У неї прекрасна кредитна репутація, отже, її будуть перекредитовувати раз за разом (що особливо легко при від’ємних ставках ЦБ). Ця виноробня ще здатна випускати облігації. Куди знов-таки понесуть гроші звичайні європейці, адже це вигідніше за депозити. Так з’являються компанії, які можуть існувати на ринку, взагалі не прагнучи розвитку. І навіть не мати монополії. Вони, по суті, повторюють помилки VOC. Утримувати статус-кво і «старі гроші» максимально зручно для їхніх власників, але вкрай некорисно для економіки.

ГОЛЛАНДСЬКА ОСТ-ІНДІЯ — підконтрольні VOC землі в Південно-Східній Азії та Індостані. Пізніше вони частково перетворилися на колонії, частково — так і залишилися локаціями для факторій (але землями володіла місцева знать). У різні часи це були території сучасних Індонезії, Малайзії, Тайваню, Таїланду, В’єтнаму. Найбільший центр Голландської Ост-Індії — м. Батавія, нинішня Джакарта.

СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО

ТИБЕТУ

Текст: Юлія Риндіна

Чи існує у Тибеті сучасне мистецтво? Там, де майже не літають літаки, а поселення розділяють сотні кілометрів. Час дізнатися.

Сучасне мистецтво Тибету, здається, не пов’язане зі світовим рухом contemporary art, майже не бере участь і у виставкових проєктах у Китаї. Воно схоже на дивну істоту, яка росте і розвивається самостійно, змішуючи воєдино червоно-сині неонові вогні нічних клубів, масляні лампи і палац Потала з пластиковими вічнозеленими пальмами біля його підніжжя. Саме у такій фантастичній екосистемі тут зародилося сучасне мистецтво. Його розвиток завжди був непростим через нестачу інформації та ускладнений зв’язок із світом. Воно обтяжене кайданами власної давньої культури і зовнішніми стереотипами. Але у цих умовах місцеві художники можуть уважніше вивчити себе і зберегти ідентичність під час інформаційного буму».

Геде, член гільдії художників Гедуна Чопеля 30 листопада 2003 року

Таші Норбу

Зародженням сучасного мистецтва у Тибеті можна умовно назвати Культурну революцію 1950–1951 років, коли комуністичні авторитети Китаю підпорядкували художнє життя пропагандистському соціалістичному реалізму. У 1990-х вдалося прийти до консенсусу: хоча сучасне мистецтво на Даху світу і виникло як інструмент пропаганди, воно розвинулося і стало методом локального артистичного самовираження. Попри те, що багато ви-

«ТИБЕТСЬКА БАРБІ»,

2005, 48×58

МИТЕЦЬ ЗАІНТРИГОВАНИЙ ЗІТКНЕННЯМ ДАВНІХ ТРАДИЦІЙ І СУЧАСНОГО ІНДУСТРІАЛІЗМУ КРАЇНИ

Чангюнг народився у провінції Нінса 1972-го у сім’ї китайців.

Деякий час творив у Пекіні як незалежний художник, а 2000 року переїхав до Тибету. Тут 2003-го став співзасновником гільдії художників

Гедуна Чопеля. Покинув Лхасу 2011 року.

Митець заінтригований зіткненням давніх традицій і сучасного індустріалізму країни.

Це і використовує як стимул для роздумів про долю навколишніх, оплакуючи втрату старих цінностей і вір.

Головне джерело натхнення художника — симбіоз уявного і справжнього сучасного Тибету.

Художник Як Цетен — член гільдії Гедуна Чопеля — 1985 року став директором і дизайнером Тибетської опери.

Митець народився 1968-го у Туйлуні, навчався на художньому факультеті Тибетського університету.

Зображений на картині як (сімейство бізонів і водяних буйволів) — найважливіша тварина Тибету, на якого населення покладається у важливих справах.

Роботи Цетена — данина поваги не лише якам, а й всьому тибетському народу, його стійкості у безперервній боротьбі.

СЕРІЯ «ЯКИ»,

50×58

Цю картину написав один із засновників об’єднання Бхучунг, митець Пурбу, який народився 1974 року у Лхасі. Малювати олією він навчився самостійно. Власний стиль винайшов завдяки традиційному мистецтву тхангка, відомому неповторним способом малювання ліній із ритмом, схожим на музику. Робота «Золотий Будда» символізує тибетський буддизм і його народ. Болти й інструменти навколо скульптури — символи промислової революції, впровадження

«ЗОЛОТИЙ БУДДА»,

2018, 97×79

машин китайцями у Тибеті. Саме це призводить до відходу від традиційного укладу життя, посилення урбанізації та індустріалізації.

ГОРИ ПРОНИЗУЄ ДРАНЬЄН — ТИБЕТСЬКА ГІТАРА. ЗАГОРНУТА, ТОМУ НА НІЙ НЕ МОЖНА ГРАТИ. ВОНА СИМВОЛІЗУЄ СТАН ТИБЕТСЬКОЇ КУЛЬТУРИ І НЕЗДАТНІСТЬ МИТЦІВ ПОВНОЮ МІРОЮ ВИСЛОВЛЮВАТИ СВОЇ ДУМКИ

«ЗІ СНІГОВОЇ КРАЇНИ»,

2019, 80×100

Автор цієї роботи — художник Цултрім, учасник об’єднання Бхучунг. Три снігові гори — три провінції Тибету — Амдо, У-Цанг і Кхам — пронизує драньєн, тибетська гітара. Загорнута, тому на ній не можна грати. Вона символізує стан тибетської культури і нездатність митців повною мірою висловлювати свої думки. ХОЧА СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО НА ДАХУ СВІТУ І ЗАРОДИЛОСЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОПАГАНДИ, ВОНО РОЗВИНУЛОСЯ І СТАЛО МЕТОДОМ ЛОКАЛЬНОГО АРТИСТИЧНОГО САМОВИРАЖЕННЯ

Кальце

творів мистецтва містять неоднозначні послання, художники свідомо намагаються використовувати традиційні тибетські мотиви, сцени з історії й культури. Раніше це було неможливо.

Сучасних митців Тибету умовно можна поділити на дві групи — гільдія Гедуна Чопеля й об’єднання Бхучунг.

Всі художники гільдії Гедуна Чопеля народилися у неспокійні 1960–1970-ті, у період правління Мао. Їхня творчість зазнала впливу радикальних модернізаційних змін, які охопили весь Китай. Гільдія була створена 2003-го, у рік столітньої річниці від дня народження тибетського інтелектуала і діяча мистецтв ХХ століття Гедуна Чопеля. Це перший митець у Тибеті, який залишив роботи, що можна назвати нетрадиційними, або сучасними.

Таші Пунцок

До більш молодого об’єднання Бхучунг, заснованого 2013 року, входять митці, які народилися у Лхасі у 1980-х — на початку 1990-х. Вони позиціонують себе як художників постмаоістського часу, торкаються тем споживання і китаїзації. Учасники об’єднання використовують переважно жорсткі й холодні кольорові контрасти, експериментують із непрямими посиланнями на традиційну спадщину і західні впливи.

Художники гільдії Гедуна Чопеля, представники старшого покоління, мають багатий культурний досвід і цінують традиційні аспекти унікальної тибетської культури. У творчості найчастіше звертаються до теми місцевих жителів і тварин, використовуючи більш теплу палітру.

Панчонг, 2018

БЕЗ НАЗВИ, 49×96

Митець Таші Пунцок також відомий як засновник об’єднання Бхучунг. Він народився 1977 року у Лхасі й здобув художню освіту у Китайському університеті Міньцзу для етнічних меншин. Сьогодні працює вчителем малювання в одній із початкових шкіл столиці.

Цяробота нагадує популярну серію Енді

Воргола збанками супу «Campbell». Пунцок поєднав поп-арт ізісторичним спадком. Тло картини— мережа невеликих будівель, які символізують десятки

тисяч тибетських монастирів. Частина з них була зруйнована у 1960-х, частина руйнується досі. Логотип «Coca-Cola» відсилає до комуністичної та споживацької

Китайської Народної

Республіки, її впливу наБатьківщину митця.

Сучасні тибетські митці розкидані по всьому світу. Це і біженці, які вимушено покинули Батьківщину, і художники, які ніколи не були на цій землі, але мають тибетське коріння. Вони живуть у сусідніх країнах — Бутані, Індії або Непалі, а також на інших континентах — у Європі й Америці. Кожен унікально інтегрує у свою творчість багату культурну спадщину Тибету. Якщо художники з Лхаси використовують більш метафоричну візуальну мову і намагаються відкрито не епатувати, роботи митців, які живуть за межами Тибету, мають виражений політичний характер. За їхніми плечима — більше досвіду свободи, який вони і демонструють у своїх творах. Панчонг

Дякуємо за допомогу у створенні матеріалу Музею сучасного тибетського мистецтва у місті Еммен (Нідерланди): www.mocta.org.