Афіша міста Львів №06(27) 2017 by Афіша міста Львів

Бартоломей: Lemberger Küche Alfa Jazz Fest: сьомий міжнародний Христина Соловій: джазові прикраси Оксана Линів: віртуози LvivMozArt

просп. Т. Шевченка, 25 [ 25 Shevchenko Avenue, Lviv ] 11:00 - 00:00 +38 063 529 37 71 +38 098 877 75 12

зміст

3 Зміст

подія

Бачили

Здай крапку 26

Під небом старого міста

Сьомий Міжнародний джазовий фестиваль Alfa Jazz Fest 2017

8 10

Бачили

запитань

Винне питання 32

Христина Соловій: «лемківська принцеса»

К’янті, що в серці прекрасної Тоскани Смакуй по-львівськи 34

10 Гастротема

Де живе літо

16 Гастрофічер

Афіша промо 39

Львів-стріт-фуд

Марафет 42

20 Ресторани Бартоломей: ресторація львівської кухні

Здай крапку 38

Megasmile: швейцарська революція

нове

Марафет 43

Doctor Faust: наймістичніше місце Львова

нове

Стейк-хаус На Мангал

Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ “Афіша міста” Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ № 1189/443. Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років.

Оксана Линів та LvivMozArt

Некролог 54 Керівник проекту: Станіслав Зайченко Головний редактор: Олександра Зайченко Комерційний директор: Яна Ковальчук

Обкладинка фото: Назар Струтинський

Палітурка 52

№ 06 (27) 2017 червень

Музика

Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами

Друк: ТОВ «ПРИВОЗ ПРИНТ» м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а (061) 213–3394 Тираж 3500 прим. Замовлення № Розповсюджується в ресторанах, салонах краси, нічних клубах, готелях, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста» Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net

© Афіша міста Львів, 2017 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ «Афіша міста» і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ «Афіша міста» ЗАБОРОНЕНО – Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами

розміщення реклами: (067) 829‑1755 АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

подія

Alfa Jazz Fest – міжнародний джазовий фестиваль, який щорічно проходить в Україні в останні вихідні червня. Цього року відбудеться сьомий Альфа Джаз Фест – найбільша джазова подія України, що зараз стала популярною і за кордоном – у 2016 році фестиваль був визнаний поважним британським виданням The Guardian одним із найкращих джазових фестивалів Європи поруч з Францією, Великобританією, Швейцарією та іншими провідними країнами. Традиційно запрошені зірки виступають на трьох сценах – ім. Едді Рознера у Парку культури, на площі Ринок та на подвір’ї Палацу Потоцьких. Саме тут вручають премію Alfa Jazz Fest Awards ім. Едді Рознера за внесок у розвиток джазової музики. Львівські концерти транслюють рейтингові міжнародні арт-телеканали, у Парку культури створюють величезний концертний зал на кілька тисяч глядачів, а ще тисячі любителів джазу просто слухають музику на галявинах довкола. Щорічно фестиваль відвідує близько 70 тисяч гостей з України та іноземних країн. Сьомий Міжнародний джазовий фестиваль Alfa Jazz Fest 2017 традиційно відбудеться за підтримки Альфа-Банку Україна у Львові в період 23‑27 червня. Цього року на поціновувачів чекають п’ять днів чудового джазу, три сцени у місті та 48 концертних годин. Крім концертів визнаних джазових музикантів, під час фестивалю пройдуть джем-сешени, майстер-класи та автограф-сесії світових зірок джазу. І хоча для організаторів Alfa Jazz Fest вважається збитковим, але на економічне та культурне життя Львова джазовий захід впливає дуже позитивно. Інформація про відмову від спонсорства Alfa Jazz Fest була опублікована на офіційному сайті Альфа-Банку. Ініціатива банку за сім років дозволила створити музичний фестиваль міжнародного рівня. Фестиваль виріс, зміцнів і готовий до самостійного життя. Зараз Альфа-Банк Україна прийняв пропозицію організаційного комітету міжнародного джазового фестивалю Alfa Jazz Fest про проведення ребрендингу фестивалю. З 2018 року ця банківська установа не буде титульним спонсором проекту, а фестиваль змінить назву на Leopolis Jazz Fest. На думку організаційного комітету фестивалю, ребрендинг відкриє можливості для реалізації повного потенціалу фестивалю.

Alfa Jazz Fest – Leopolis Jazz Fest 4

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

23 червня

Gordon Goodwin’s Big Phat Band USA Колектив був заснований успішним композитором та аранжувальником Гордоном Гудвіном. Він зібрав у Big Phat Band справжніх професіоналів, музикантів-універсалів, здатних виконувати будь-яку музику – свінг, латинський джаз, блюз, класику, рок. Альбом Swingin’s For The Fences, для запису якого був зібраний Band, отримав дві

номінації на премію Греммі. З того часу кожен наступний альбом групи користується незмінним успіхом та є новим щаблем на шляху до досконалості.

BUIKA Spain Буйка – яскрава та неординарна іспанська співачка та композитор. Завдяки її африканському корінню в музиці відчувається вплив безлічі музичних течій – від джазу та фламенко до поп-музики та соул, все це приправлене

Сцена ім. Едді Рознера (Парк культури ім. Б. Хмельницького)

африканською поліритмією. Буйка – володарка двох латинських Греммі. Співпрацювала з Петом Метіні, Чіком Коріа, Бебо та Чучо Вальдесом. Її минулорічний тур охопив всю Земну кулю – країни Європи, Латинської Америки, Азії, Африки та США.

24 червня An Evening with AVISHAI COHEN and INSO-Lviv Orchestra Israel – Ukraine За підтримки посольства Ізраїлю Авішай Коен – ізраїльський джазовий бас-гітарист, контрабасист, композитор та аранжувальник. Популярність прийшла до нього в групі Origin Чіка Коріа. Виступав із такими зірками, як Данило Перес, Боббі Макферрін, Джефф Тейн Уоттс, Джефф Баллард, Рой Харгроув, Хербі Хенкок, Пакіто Д’Рівера та багатьма іншими. Записав 15 альбомів. Чік Коріа вважає його «геніальним музикантом», а журнал Bass Player поставив його ім’я у список 100 найвпливовіших басистів XX століття. А ще іноді він чарівно співає. Авішай Коен виступить у Львові з Академічним симфонічним оркестром INSO-Львів.

YELLOWJACKETS USA Відомий американський квартет, який працює на перетині двох жанрів – електричного фьюжн та сучасного акустичного джазу. Неодноразовий номінант та володар

премії Греммі. Засновниками Yellowjackets були піаніст Рассел Ферранте та бас-гітарист Джиммі Хесліп. Багато років з Yellowjackets співпрацює легендарний саксофоніст та композитор Боб Мінцер. Після того, як пішов Джиммі Хесліп у групі недовго працював син великого Джако Пасторіуса Фелікс, а зараз у квартеті – новий басист, віртуоз з Австралії, Дейн Елдерсон.

25 червня

Греммі та трьох латинських Греммі, один із найвпливовіших афро-кубинських музикантів в історії. Його першим учителем став батько, відомий кубинський піаніст Рамон Бебо Вальдес. Чучо – засновник знаменитої кубинської групи Irakere (1973‑2005), яка об’єднала у своїй творчості традиційну афро-кубинську музику, джаз, рок та класику. Диск Tribute to Irakere: Live at Marciac завоював Греммі як найкращий латинський джазовий альбом 2016 року.

26 червня

Чайна Мозес USA Чайна Мозес – відома американська вокалістка, дочка знаменитої джазової співачки Ді Ді Бріджуотер та Гілберта Мозеса. Перші альбоми принесли їй успіх та популярність на соул- та поп-сцені. Паралельно з кар’єрою співачки та бек-вокалістки, вона працює в якості ведучої на Radio Nova та на MTV у Франції. Альбом Crazy Blues увійшов до рейтингу 100 найкращих альбомів 2013 року за версією британського видання Times. У кінці березня 2017 року вийшов довгоочікуваний новий альбом Чайни Мозес Nightintales.

CHUCHO VALDÉS QUARTET Cuba – USA Кубинський піаніст Чучо Вальдес, композитор та аранжувальник, володар шести

GREGORY PORTER USA Один із провідних джазових та соул-вокалістів та композиторів. Випустив чотири студійних альбоми. Альбом Liquid Spirit перетворив Грегорі Портера на зірку, одного із найбільш затребуваних співаків по всьому світу. Liquid Spirit став платиновим та отримав Греммі як найкращий джазовий вокальний альбом. Наступний запис Грегорі Портера з’явився у 2016 році й отримав чергову Греммі. Портер сказав: «З цим альбомом я продовжую концентрувати свій життєвий досвід у мелодіях, але найважливіше – я ділюся любов’ю з усіма».

Хербі Хенкок USA Американський піаніст, клавішник, бендлідер та композитор, справжній універсал. Хербі Хенкок увійшов до еліти джазових музикантів ще на початку 60-х. Протягом

50-річної кар’єри музикант спробував себе в безлічі жанрів, отримавши псевдонім Хамелеон, у зміні кольору якого є всі відтінки, крім сірих та невиразних. Хербі Хенкок є Послом доброї волі ЮНЕСКО, а також ініціатором проголошення Міжнародного дня джазу. Він володар різних нагород, серед яких 14 премій Греммі. Його диск River: The Joni Letters став другим в історії джазовим альбомом, який отримав премію Греммі у найпрестижнішій категорії Альбом року. На фестивалі Хербі Хенкок представить новий проект та виступить із зірковим складом.

27 червня MARE NOSTRUM: Paolo FRESU Richard GALLIANO Jan LUNDGREN Italy – France – Sweden Італійський трубач Паоло Фрезу, французький акордеоніст Рішар Гальяно та шведський піаніст Ян Лундгрен – це тріо Mare Nostrum (назва Середземного моря у древніх римлян). У 2007 році Mare Nostrum випустили перший альбом і стали однією із найбільш затребуваних груп Європи. Тріо вже зіграло більше 150 концертів у більш ніж 20 країнах. Mare Nostrum II, випущений в 2016 році, став одним із найбільш очікуваних альбомів року та ознаменував повернення європейської супергрупи. АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

поді я

Сцена біля Палацу Потоцьких 24 червня

Chick Corea Elektric Band USA Одна із найвпливовіших груп електричного джазу всіх часів, легендарний квінтет органічно поєднує джаз, рок, фанк та латинську музику. На рахунку Chick Corea Elektric Band 8 альбомів та кілька світових турне. У Elektric Band грали також інші виконавці, але «золотим» прийнято вважати квінтет у складі: піаніст Чік Коріа, альт-саксофоніст Ерік Марієнтал, гітарист Френк Гамбале, бас-гітарист Джон Патітуччі та барабанщик Дейв Векл. Цей склад зібрався для запису другого альбому Light Years у 1987 році, а після цього записав ще чотири альбоми, які стали класикою сучасного джазу та стилю фьюжн.

12:00 Konstantin Kolesnichenko Quartet Ukraine Костянтин Колісниченко – сучасний блюзовий харпер, педагог та ендорсер Seydel Harmonicas. Його гра отримала позитивні відгуки від таких всесвітньо відомих музикантів, як Гай Девис, Адам Гассоу, Джейсон Річчі, Пьєр Лакок, ПіТі Газелл та ін. Костянтин грає на губній гармоніці більше 14 років, за цей час випустив три альбоми. Музика з останнього альбому Hypnotized! пролунала в ефірі Лондонського BBC. Альбом потрапив у топ‑40 блюзових альбомів 2016 року за версією журналу Blues Junction. 14.00 Igor Osypov Quartet UA – US – GB – LV Ігор Осипов – український гітарист та композитор із Берліна. Ігор закінчив Берлінський університет джазу, де навчався у відомого американського гітариста Курта Розенвінкеля. За останні кілька років музикант став переможцем та призером багатьох міжнародних конкурсів, грав на фестивалях Copenhagen Jazz Festival, Winter Jazz Festival (Данія), X Jazz Festival Berlin (Німеччина) та ін. Записав два альбоми – I та Dream Delivery. У Львові Ігор представить нову авторську програму.

25 червня 12:00 Kompost 3 Austria Kompost 3 – сучасний австрійський квартет, який виконує цікавий синтез джаз-фанку та електронної музики. Гурт існує з 2009 року. Kompost 3 стартували у Відні та з часом стали однією із найяскравіших молодих формацій на Австрій6

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

ській джазовій та імпровізаційній сцені. У дискографії квартету чотири роботи, які вони видали на власному лейблі Laub Records. У Львові гурт представить програму Ballads For Melancholy Robots.

жем. У 2007 році заснував квартет, виступає на сцені багатьох клубів та фестивалів в Європі та Америці. Квартет Грега Лемі – це надихаючий, амбітний та гармонійний ансамбль.

14:00 Ilhan Ersahin Istanbul Sessions Turkey Istanbul Sessions виконують першокласний, позбавлений будь-яких кліше, етно-ф’южн та виступають на сценах у всьому світі. На рахунку гурта три альбоми та готується до виходу четвертий. Фронтмен гурту Ільхан Ерсахін – один із небагатьох представників андеграундної сцени Нью-Йорка, власник клубу та лейбла Nublu. Ільхана можна побачити на джемі з The Red Hot Chili Peppers у Сан-Паулу, на концерті з Бугге Весселтофтом у токійському клубі «Blue Note» або виконуючим сет з турецькими циганами десь в Європі.

12:00 GrooveKeepers Czechia Гурт GrooveKeepers – це місце зустрічі музикантів, які поділяють любов до блюзу, джазу та музики соул. Стиль Яна Корінека еволюціонував від коренів блюзу до соул-джазфанку з «присмаком» блюзу. Ян понад двадцять років активно гастролює та записується. Улюблений музичний інструмент – орган Хаммонда. Його музика наслідує традицію великих органних комбо, таких як Jimmy McGriff або Jimmy Smith.

26 червня 12:00 Ruslan Egorov Quartet Ukraine Квартет Руслана Єгорова створений у 2010 році. Колектив об’єднав кращих джазових музикантів України, які виконують нестаріючі речі, визнані класикою стилю. Квартет активно виступає як у клубах, так і на великих майданчиках, престижних фестивалях, гастролює. Крім виконання класичних джазових композицій, гурт створює авторську музику. 14:00 Greg Lamy Quartet Грег Лемі – гітарист з Нового Орлеану, вважається одним із найталановитіших артистів серед «нових зірок» на європейській джазовій сцені. Живе між Люксембургом та Пари-

27 червня

14:00 Get The Blessing Great Britain Британський фьюжн-квартет Get The Blessing заснований у Брістолі у 2000 році. Гурт відноситься до представників сучасного європейського ф’южн, у музиці яких об’єднані джаз, альтернативний рок, електронна та танцювальна музика, інді-поп та багато інших музичних жанрів.

Сцена на площі Ринок 23 червня 15:00 ManSound Ukraine ManSound – експерти жанру а капела, провідний вокальний бренд України. За свою історію ManSound взяли участь у більш ніж 70 фестивалях світу, від Аляски до Камчатки, від Гонконгу до Норильська. Неодноразово запрошувалися Лайонелом Хемптоном на Lionel Hampton Jazz Festival в США.

17:00 Remi Panossian Trio France Піаніст Ремі Паноссян заснував тріо, до складу якого увійшли контрабасист Максим Дельпорт та барабанщик Фредерік Петіпре. Протягом семи років гурт зіграв більше 350 концертів у 30 країнах, таких, як Франція, Канада, Норвегія, Бразилія, Німеччина, Португалія, Бельгія, а в Азії здійснив 11 турів та більше 150 концертів. Ремі Паноссян записав три альбоми.

25 червня

17:00 Kinga Głyk Trio Poland Кінга Глик у своєму 20-річному віці зіграла понад 100 концертів у Польщі та за кордоном. Сьогодні Кінга вважається найкращим польським виконавцем на бас-гітарі, представляє молоде покоління, вона – нова європейська зірка джазової та блюзової музики.

24 червня 15:00 Tamara Lukasheva Quartet Germany За підтримки Goethe-Institut Тамара Лукашева – відома джазова вокалістка родом з Одеси. У 2010 році переїхала до Німеччини. Вже через місяць після переїзду заснувала свій колектив Квартет Тамари Лукашевої. Переможець багатьох конкурсів.

15:00 Criss Cross All Stars feat USA Criss Cross All Stars – це гурт з Нью-Йорка, що складається з п’яти відомих у всьому світі музикантів: саксофоніста Уїлла Вінсона, трубача Майка Родригеса, піаніста Міші Циганова, басиста Метта Брюєра та барабанщика Дональда Едвардса. Всі учасники гурту активно записуються на відомому голландському лейблі Criss Cross Jazz, який був заснований у 1980 році продюсером Джеррі Тікенсом. Гурт представляє програму сучасного нью-йоркського джазу, що складається з оригінальних композицій музикантів та джазових стандартів. 17:00 Caryl Baker Quartet with special guest Chico Freeman Switzerland – USA Caryl Baker Quartet – це піаніст Каріл Бейкер, барабанщик Луїджі Галаті, басист Емануель Шнайдер та тенор-саксофоніст Доменік Ландорф. Гурт постійно співпрацює із легендарним саксофоністом, композитором та продюсером Чіко Фріманом (Chico Freeman), разом з яким виступить у Львові.

26 червня 15:00 Quests Ukraine – Germany QUESTS – це експериментальна за звучанням програма, в якій музика Шопена представлена в оригінальних та несподіваних джазових проекціях. У єдності з музичним контекстом прозвучать вірші сучасника Шопена, польського поета Адама Міцкевича. Разом з квінтетом виступить відомий німецький трубач, педагог університету в Вюрцбурзі (Німеччина) Ханс Пітер Салентин.

27 червня 15:00 Jimmy Bosch & Dislocados Ukraine – USA Dislocados – сальса-бенд №  1 в Україні. За 11 років гурт взяв участь у десятках фестивалів в Україні, Польщі, Швеції, Марокко, Чехії та інших країнах. Співпрацював з такими легендарними виконавцями музики сальса, як Херман Олівера, Хьюї Дунбар, Франкі Васкес, Мітч Фроман, Піт Нейтер. У Львові гурт виступить з приголомшливим сальса-тромбоністом, вокалістом та шоуменом Джиммі Бошем. 17:00 Dave Fields Blues Band USA Дейв Філдс – американський блюз-роковий гітарист, на рахунку якого чотири успішних альбоми. Музикант співпрацював з такими зірками, як: Арета Франклін, Шон Леннон та Лені Кравіц, а також групами U2 та The Drifters. Одну з пісень Дейва Філдса, «Train To My Heart», для альбому «Tough» записав легендарний Джон Мейолл.

17:00 Yilian Cañizares CU-CH Іліан Канізарес – швейцарська скрипалька та вокалістка кубинського походження, яка виграла Montreux Jazz Festival Competition у 2008 році. Музика її нової програми розмиває кордони між джазом, афро-кубинською музикою, класикою та іншими стилями. Invocación ілюструє різноманітність її музичного світу; це пристрасний та чарівний альбом від артиста, який зберігає своє кубинське коріння та не обмежує себе рамками кліше.

АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

1 0 з а п и та н ь

Христині

Соловій, співачці та музикантці

Христино, як ти сприйняла пропозицію виступити із сольним концертом на площі Ринок у рідному Львові 28 червня у рамках Alfa Jazz Fest? Це був приємний сюрприз. Я безмежно щаслива, що цього року мені випала нагода долучитися до фестивалю саме своєю музикою. Такий концерт – велика відповідальність. Тому не приховуватиму, що мені трохи лячно. Але я з тих, хто радо приймає будь-які виклики. Хочу, щоб це була особлива програма. Недавно я мала сольний концерт у Львівській опері, основою якої став мій перший альбом Жива вода. Так-от, на площі Ринок, під час джазового фестивалю, хочемо разом із музикантами додати до моїх пісень джазових прикрас. Очікую, що це буде тепла зустріч у рідному місті. Готуємо кілька прем’єр – пісні, які увійдуть до другого альбому. Знаю, що у минулі роки ти відвідувала концерти Alfa Jazz Fest. Джаз звучить у твоєму плеєрі? Не скажу, що я – фанатка джазу, але так, щороку я була серед відвідувачів Alfa Jazz Fest. У перші роки, пригадую, слухала концерти на сходах біля входу у Парк культури. Згодом, після знайомства зі Святославом Вакарчуком, мала місця у залі. Пригадую, як трепетно і хвилююче було для мене спостерігати за всім тим, що відбувалося на сцені, а поруч у залі сиділи відомі джазові музиканти. Я зробила для себе багато відкриттів. Найяскравіше із них – Avishai Cohen. Як тільки почула цього музиканта, відтоді він поселився у моєму плей-листі, слухаю його досі. І це так чудово, що і цього року буде нагода почути Avishai Cohen на Alfa Jazz Fest! 8

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Недавно закінчився твій тур Україною Жива вода. Які відкриття ти зробила для себе під час свого першого туру рідною країною? Це був мій перший туровий досвід. Тому відкриттів багато. Було і страшно, і цікаво водночас. Найбільш захопливим було знайомитися із людьми, які слухають мою музику. Ми нарешті побачили одне одного. Це те, чого мені бракувало раніше. Я стала більш відкритою для них і для самої себе. Після цих концертів зрозуміла, що хочу концертувати далі. Раніше концентрувалась лише на створенні музики, і тільки після туру відчула, як концертні виступи надихають та заряджають. Тому на осінь готуємо новий тур – у підтримку нового альбому. Другий альбом буде об’єднувати більше авторських пісень чи, як перший, народних? Цього разу – навпаки: більшість пісень будуть авторськими і лише кілька народних. Шукаю унікальні народні пісні, яким хотіла б дати друге дихання. А щодо авторського матеріалу, то на час виходу альбому Жива вода у мене було лише дві власні пісні. Вони і увійшли до збірки. Я досить пізно відчула в собі потребу до написання пісень. Святослав підтримав мене в цьому, і це надихало. То був період, коли мені дуже багато писалося. Тепер у мене понад два десятки власних пісень. Частина з них складатиме другий альбом. Хочеться якомога швидше зробити реліз і з вільним серцем віддатися новим емоціям та новим пісням. Завдяки відродженню лемківської пісні тебе почали називати «лемківською принцесою». Чим особливою, унікальною ця народна пісня є для тебе? Як ти її чуєш, відчуваєш, розумієш? Якщо артист щось виносить на п’єдестал, то за цим повинна бути його історія, щось особисте – інакше люди не повірять і артист залишиться на цьому п’єдесталі сам. Я не увібрала в себе лемківську пісню із молоком матері – але в один момент я відкрила її для себе. Разом із цим відкриттям у мені прокинувся голос моїх предків-лемків, зокрема, мого діда, якого я не знала, але якого дуже відчуваю. Хтось називає це покликом предків, а я – своєю місією. Вона полягає в тому, щоб якомога більше людей дізналися про лемківську пісню. Зараз у мене є змога нести цю пісню Україною. Мені дуже пощастило, що я зустріла Святослава і ми почали працювати разом. Я – не фаталістка, але часто здається, що у нашому житті все стається так, як має статися. А в який момент ти відкрила для себе лемківську пісню?

Ще малою, почула по радіо пісню Под облачком у виконанні Анички Чеберенчик – української співачки, яка зараз живе у США, де, до речі, займається волонтерством – дає благодійні концерти і збирає кошти на реабілітацію поранених в АТО воїнів. Згодом, почала співати у хорі Лемковина (проспівала там три роки) і дізналася про лемківську пісню набагато більше. Кожен фестиваль, який ми відвідували, відкривав мені все нові лемківські пісні, їхні традиції і звичаї. Так хвилююче було, коли під час туру Жива вода у деяких містах до мене підходили люди і казали, що вони – мої далекі родичі, лемки. У такі миті усвідомлювала, що ще й об’єдную свою родину. Якби у твоїй творчій біографії не було Голосу країни, то як би ти розвивалася як співачка? Якби не було Голосу, я продовжувала б співати. Коли навчалась на філологічному факультеті ЛНУ ім. І. Франка, була у творчому середовищі – серед поетів, музикантів, художників, акторів. Дуже любила Дзиґу. Там познайомилася, зокрема, із віолончелістом Володею Бедзвіном, який зараз за кордоном. А тоді ми зробили дует – і виконували у Дзизі лемківські пісні. На той час у моєї мами, яка також дотична до світу музики: вона навчає дітей, – було дуже багато зауважень до того, як я співаю. Я ніколи не зважала на техніку співу, на те, як беру чи тримаю дихання, а казала мамі, що співаю серцем, душею, так, як відчуваю. Якби не Голос країни та зустріч зі Святославом Вакарчуком, – я б і далі займалась музикою, але мені б знадобилося набагато більше часу, аби дійти до тієї точки, в якій перебуваю зараз. Навряд чи без його віри і підтримки у мене з’явилося б так багато можливостей – найкращі музиканти, кліпи, записи, альбом, тур… Як виглядають ваші зі Святославом творчі наради? Минулого місяця в інтерв’ю Афіші Вакарчук розповів про вашу співпрацю таке: «Я намагаюся виробити з Христиною такі ж відносини, які у мене з моїм учителем із йоги: не хочу бути їй ані татом, ані начальником, ані кимось, хто говорить їй, що і як саме робити. На всіх наших зустрічах намагаюсь лише акуратно спрямовувати її – так, щоб вона робила все сама». До цього інтерв’ю мені важко було вербалізувати наші творчі відносини – і тут Святослав все дуже гарно пояснив. Тільки мені здається, що він може бути справжнім особистим гуру (із санскриту – «той, хто знає шлях»). Ніколи не розповідає мені, що і як робити, а чекає від мене ідей, бачення, рішень. Лише, коли гублюся, завжди приходить на допомогу.

У пісні вносить корективи здебільшого на фінальних етапах і то лише ті, які нам із музикантами спрощують роботу. Мабуть, більшість людей, коли чують слово «продюсер», уявляють собі людину, яка створює образ для артиста і диктує поведінку. У нашій зі Святославом роботі такого немає взагалі. Зрештою, Вакарчук завжди говорив, що це – новий формат продюсування. Я роблю все сама – із командою професійних, талановитих музикантів. А наші наради зазвичай відбуваються або по телефону, або по мессенджеру. Щільний гастрольний графік Святослава не дозволяє нам часто зустрічатися. Але перед відповідальними концертами, наприклад, перед туром, він знаходить час прийти на репетицію. Як ти як львів’янка знайшла спільну мову із Києвом? Як тільки переїхала жити до Києва, мені було дуже важко, як і більшості львів’ян у столиці. Зізнаюся, був період, коли я робила все можливе для того, щоб залишитися працювати у Львові, шукала у рідному місті музикантів. Але настав момент, коли ми зі Святославом прийняли рішення, що мені треба таки перебратися до столиці. І тепер я сама розумію, що не змогла б у Львові реалізовувати все задумане так якісно, як у Києві. Столиця пропонує кращі можливості, тут усе відбувається швидше, тут головний музичний ринок. А полегшила мій діалог із Києвом моя квартира, в якій я оселилася. У мене – дуже львівський інтер’єр: старі меблі, якісь милі дрібнички. Це мій куточок Львова у Києві, і тут я знайшла свій спокій. А недавно взяла собі кота із притулку (у Львові в нашому домі – кілька котів). І цей котик є для мене ще одним фактором спокою та розміреності у швидкому Києві. Часом бракує відчуття приватності. Ще не відчуваю себе у столиці «своєю», тому по натхнення за найменшої нагоди їду до Львова. Пісні мені й надалі краще пишуться у рідному місті. У вас зі Святославом є дует Гамерицький край, гімн емігрантів. Чи задумувалася ти коли-небудь про еміграцію? Це не моя історія. Я давно сформувала свою позицію щодо еміграції. Мій тато дванадцять років жив у Канаді, але таки повернувся до України. Пригадую, що не раз у нашій сім’ї були розмови про мою поїздку за океан, але я так і не поїхала до тата. Можливо, боялася, що він захоче, щоб я залишилася із ним. А я дуже прив’язана до України. І я не з тих, хто зміг би любити Батьківщину здалеку. Моє місце – тут. Галина Гузьо Фото: Сергій Самонов

АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

Га с т р о т е м а

Vintage Nouveau вул. Староєврейська, 25 (032) 235‑6834

Vintage Nouveau – це гармонійне поєднання авторської кухні, власної винотеки та унікального інтер’єру. Вечеря на романтичній терасі ресторану, розташованого у самому серці міста Лева, завжди переростає у маленьке свято. Особливо, коли ваш вибір припадає на карпачо з раків із неповторного авторського меню.

Зробіть

собі приємність 10

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Як тільки теплішає, ресторації запрошують на літні майданчики та тераси, де можна провести теплий вечір, насолоджуватись містом, смакуючи улюблені страви та напої, відчувати літо у Львові на смак і на запах, спостерігати за його невпинним рухом. Зробіть собі приємність – пообідайте на літньому майданчику затишного ресторану, випийте кави на терасі чи влаштуйте побачення під відкритим небом.

Медівня вул. Краківська, 17 (098) 787‑9393 Ресторація Медівня має аж дві можливості посмакувати просто неба: майданчик по вулиці Краківській та неймовірний внутрішній дворик. Тут смачно і дуже атмосферно. Можна сховатися від гамору міста і в блаженному спокої віддатися трапезі.

Mon Chef вул. Городоцька, 15 (050) 372‑8291 monchef.com.ua

Стильна відкрита тераса ресторану Mon Chef запрошує відпочити в елегантних фотелях під парасольками, смакуючи прохолодні коктейлі, та скуштувати страв від відомого шеф-кухаря Юрія Ткаченка.

АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

Га с т р о т е м а Чесне м’ясо пл. Ринок, 28 (068) 439‑4396

Тераса ресторації Чесне м’ясо запрошує у затінок посеред площі Ринок. Не покидаючи меж самого серця міста, спостерігаючи, як сонячні промені цілують Ратушу, заховайтеся від спеки під парасольку і перепочиньте перед дальшою мандрівкою Львовом.

Trattoria da Domenico пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808‑5858 Trattoria da Domenico – амбасада італійських гастрономічних традицій. У меню – різні види пасти, супи, десерти, сири і вина. Для міської сієсти у затінку пасажа Андреолі облаштований зручний літній майданчик.

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Га с т р о т е м а Szkocka просп. Шевченка, 27 (067) 374‑2300

Проходячи повз готель Atlas Deluxe Hotel, важко не помітити відкриту літню терасу, що привертає увагу стильним дизайном, яскравими квітами і зеленню. Ресторація Szkocka у теплий час запрошує на терасу – на ділову зустріч, ланч чи рандеву.

Doctor Faust вул. Вірменська, 14 (098) 507‑7066 Тераса ресторації Doctor Faust, як і належить повній містики локації, прихована від ока – треба пройти таємничими залами, зупиняючись, роздивитися магічні предмети та зображення. На терасі вас зустрінуть Фауст і Мефістофель – обидва схвально дивляться з портретів, як ви тішитися кожній миті, прожитій у гастрономічному задоволенні.

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Фічер

Львівстрітфуд

Стріт-фуд – не просто система швидкого харчування. Це культурний феномен, літочислення якого йде з Древнього Риму. У сучасному місті, коли час – г роші, а їсти вдумливо не завжди є час, заклади стріт-фуду, де можна перекусити швидко, ситно, недорого і смачно або ж захопити їжу в зручному форматі з собою, стрімко набувають популярності. Афіша познайомить вас із деякими з них.

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Концептуальний бар з найбільшим вибором хот-догів, страв з ковбасками, крафтовим пивом, міцним алкоголем та кавою свіжого обсмажування. На першому поверсі закладу – шоурум з речами, одягом та аксесуарами українських виробників і тату-студія. Rock’n’Dogs вул. Лесі Українки, 33 (063) 626‑3934

Справжнє міське кафе, де в меню – бургери, салати, оригінальні супи (зокрема том-ям та рамен), хот-доги, десерти. Тут все – від булки до соусів – готують самі. Відкрита кухня дає змогу в цьому пересвідчитися. Працює доставка. Delicateka вул. Друкарська, 11 (098) 572‑6311

Wafjoy змінить ваше уявлення про те, які бувають вафлі. Вас приємно здивує співвідношення ціни та якості. Тісто, з якого робиться Wafjoy, – легке та м’яке, а начинка – найрізноманітніша. Тут кожен знайде собі вафлі до смаку: з тунцем, прошутто, різними видами сиру, печеним м’ясом, лососем та, навіть, форшмаком. Wafjoy city cafe вул. Братів Рогатинців, 24 (067) 892-3330

АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

Фічер

Стріт-фуд у стилі ф’южн у самому центрі Львова. Соковите м’ясо та пряний фалафель доповнюють соусами власного виробництва та свіжими овочами і загортають у м’яку тортілью, щоб було зручно смакувати на ходу. Жовтий віслюк М’ясо & фалафель вул. Староєврейська, 10 (063) 246‑3430

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Цілодобова локація стріт-фуду Lviv Doner Kebab вул. Петра Дорошенка, 2 (063) 032‑4789

дегустація

15 червня

19:00 На Мангал стейк-хаус просп. Т. Шевченка, 25 додаткова інформація

(067) 829-1755

неперевершені

італійські

вина у новому закладі АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

Р е с т о ра н и

Бартоломей: ресторація львівської кухні За часів життя Бартоломея Зиморовича, бургомістра Львова, справедливо названого нащадками «львівським Соломоном», наше місто не лише було культурним центром, а й стояло на перехресті торгових шляхів.

Бартоломей ресторація львівської кухні Lemberger Küche вул. Вірменська, 5 (098) 835‑5570 20

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Екзотичні продукти, спеції та страви для львів’ян не були чимось екстраординарним чи незвиклим. Під впливом різних кухонь у рецептах старольвівської кухні з’являлись унікальні страви. З того часу хоч чимало пива випито, а традиція готувати і смакувати по-львівськи не занепала. На варті автентичних смакописів – ресторація львівської кухні Бартоломей. Атмосфера благородного достатку, старовинний креденс, антикварні різьблені крісла з Франції (XVII‑XVIII ст.), люстри, оздоблені хмелем, гравюри та фрески, що зображують герби ремісничих гільдій та перший герб Львова, переплетені із сучасним підходом до сервісу та ведення ресторанної справи. Бартоломей – єдина ресторація, котра має свій герб і право за законом та духом називатися ресторацією львівської кухні (Lemberger Küche). Саме приміщення має цікаву пивоварно-гастрономічну історію: Бартоломей Зиморович, скуштувавши хмільного напою за власним рецептом місцевого броваря, видав указ, що на Вірменській, 5 варити пиво дозволяє. Більше того – вподобавши напій, не раз приходив сюди на гальбу. З того часу рецепт не втрачено – пиво, схвалене бургомістром, наливають у Бартоломеї поряд з новими, не менш цікавими видами.

Кухнею ресторації керує справжня львівська шляхтянка Лілія Красіцька. «Кухня Львова – одна з найкращих у світі, – ділиться пані Лілія. – Вона мультиетнічна. Рецепти з 1900 року були завезені з Франції, Австрії, багато належало до єврейської діаспори, а з української кухні львівська ввібрала все найкраще. Наша кухня звикла бути вишуканою і прогресивною – аж до випередження свого часу. У 1940 році в книзі львівських переписів уже був рецепт макаронів (макроніків), а м’ясо тушкували при невисоких температурах – аналог сучасного су-віду». Пані шеф розповідає, що колежанка її бабці була знаною львівською кухаркою, видала книжку Львів – Варшава, кухарила

в Косові (колись центрі здорової їжі Європи) з доктором Тарнавським і при австрійському цісарському дворі. Тож пані Красіцька з дитинства мала дотичність до львівської справжньої кухні. Улюбленими продуктами на львівських кухнях були квасоля (яськи – біла квасоля, шпарагівка), шпондер, м’ясо кролика, дичина. Використовувалося багато мигдалю і польових печериць і мало – смальцю. Телятина мала бути віком до року – і в ресторації Бартоломей теж тільки молоденьке м’ясо. За переписами, віднайденими в старих книжках, архівах єпископських кухарів, що відтворюють рецепти шляхетської, панської, кулінарії, готують у Бартоломеї і тепер, осучаснюючи їх відповідно до нинішніх технологій та продуктів. До прикладу, флячки, котрі ми звикли вживати зі сметаною, насправді не старольвівські, а варшавські. До Львова флячки завезли з Парижа з іншою рецептурою на основі томатного соку, імбиру, солодкого перцю, помідорів, коріандру, м’яти. Саме такими їх треба куштувати у Бартоломеї. Найоригінальніша страва у меню – тепла салатка з грильованих баранячих

язиків, а найекзотичніша – м’ясо крокодила. За розповіддю пані Лілії, дієтичне крокодиляче м’ясо готували у Львові як річкову рибу в маринаді з сепараторною сметаною і з гордеманами –карпатським трюфелем. Саме так крокодила готує і пані Лілія. Можна знайти у меню і жульєн з грибів – з французької кухні, але по-львівському модернізований квасолею і пармезаном, який кухарі здавна шанували – як і соус Ворчестер. Продукти для страв львівської кухні мусять бути локальними та екологічними. Цієї засади у ресторації дотримуються, обираючи продукти тільки перевірених місцевих фермерських господарств. «До ресторану людина йде по відчуття свята – і має його отримати. Так у Львові здавна: якщо людина не вміла малювати, не могла бути кухарем. Щоб не казали, що вміли зварити, а не вміли подати, – проводить екскурс у ресторанне минуле міста Лілія Красіцька. – У львівських рестораціях традиційно зустрічали гостей на найвищому рівні. На архівних фото видно, що кухні були оснащені на найвищому рівні

технічно, а посуд був дуже панським – так і ми дотримуємося принципу подавати вишукані страви на вишуканих тарелях. Що ж до обслуговування, то Львів теж має свою традицію. Знаючи кельнерів з досвідом, не раз чую від них розповіді про львівську гостинність. Навіть з одягу видно, який то був вишкіл – на все життя». Ресторація Бартоломей справляє враження зеліпсованого часу: за вікном тихий дворик вірменської церкви, дубові столи і масивні стіни ще живуть Середньовіччям. Вулиці сповнені гамору сучасного міста – телефони, машини, музика. Балансуєш між минулим і сучасним, а скуштуєш страву чи пива і ловиш себе на думці – так смакує історія. АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

нове

31 жовтня 1632 р. раве Меркава відкрив у Львові загадкову ресторацію, де подавали чарівні напої і викладали охочим до містики алхімію, астрологію, перетворення каміння в мишей, мандри Всесвітом, цитували Тору і таємничі кабалістичні вірші. Минали століття і духи доброї магії чекали повернення свого часу. Doctor Faust, наймістичніша ресторація Львова, відроджує традицію таємничих трапез. Переступіть поріг – і сили незвіданих стихій візьмуть вас за руку та поведуть у світ насолоди, ілюзій та блаженства. Тут магія смаків розкриває свої таємниці.

Doctor Faust: наймістичніша ресторація Львова За княжої доби у Львові проживало чимало чаклунів, віщунів та ворожок. У 1632 році з Богемії зайшов до Львова адепт і практик окультних мистецтв раве Ма’асе Меркава. Мав на меті познайомитися з вірменським чорнокнижником і магістром магії Дмитром з Краківського передмістя та його секретом «філософського каменю». Коли варта не схотіла пустити раве за мури, його саламандри викликали пожежу, яка наробила немало шкоди. Бургомістр Алембек захотів покарати мага і відправив до нього розпорядника з охороною. Коли ті прийшли, магістр закликав на допомогу демонів, які викинули непрошених гостей за двері. Розуміючи, що так йому не минеться, Меркава втікає до Європи, щоб повернутися на прохання Алембека та спільно з духом Фауста знайти скарби бургомістрового дядька.

Doctor Faust ресторація вул. Вірменська, 14 (098) 507‑7066 22

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Від пізнього сніданку, який може з легкістю перейти в неперевершений обід, і до пізнього вечора, осяяного зорями і ліхтарями, Doctor Faust чекає адептів смачної і вишуканої кухні. Розпочати день можна з чіабати з шинкою або лососем, граноли, вівсяної каші, сирників з джемом та сметаною, яєць пашот з голландським соусом. І все це, звичайно ж, у супроводі запашної кави. До обіду – легкий салат із морепродуктів із зеленим міксом в апельсиновому соусі, чи мікс салатів з сиром дорблю та грушею в медово-гірчичному соусі, а можливо – просто легка тарталетка з малиною. Чарівний вечір варто розпочати з чогось незвичайного – до прикладу, зеленого вина Віньо Верде чи келиха ігристого. Зрештою, обирайте до настрою і погоди. А можна – до музики, адже в ресторації довгими літними вечорами запрошують на EVENING MUSIC на відкритій терасі. У Doctor Faust отримане задоволення не коштуватиме душі. Тут кожну мить хочеться зупинити, та жоден Мефістофель не наважиться спокушати – меню та карта напоїв вмістили такий перелік спокус, що просто не стане фантазії перевершити. Навіть якщо ви не вірите в містику – відчиніть двері ресторації. Магія вірить у вас.

дегустація

22 червня

19:00 ресторан готелю Шопен вул. Маланюка, 7 додаткова інформація

(067) 829-1755

вишукані італійські

вина Grignano у супроводі пікантних страв

нове

Що б не казали вегетаріанці, а м’ясо – один із найважливіших продуктів у людському раціоні. І замінити його смак та аромат – не така легка задача. А для м’ясоїдів – то і взагалі нереальна.

Добре м’ясо – добрим людям

На Мангал Steak House просп. Т. Шевченка, 25 11:00‑00:00 (063) 529‑3771 (098) 877‑7512

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Мабуть, тому у Львові відчиняють двері нові заклади м’ясної спеціалізації. Найновіший на часі – стейк-хаус На Мангал. У меню – страви з баранини, свинини, телятини, курятини. Як можна здогадатися із лаконічного інтер’єру – епатажної голови бика на стіні і вітринах з м’ясом – ресторація не тяжіє до гламуру. Зручно, просто, світло. Атмосфера підкреслює: отримати задоволення від стейку можна лише сконцентрувавшись на його багатому смаку. На перший погляд, апетитне просмажене м’ясо виглядає простою стравою. Насправді, приготувати правильний стейк дуже складно: смак і консистенція формується задовго до того, як потрапить на вогонь. У ресторані є спеціальний холодильник із соляними стінками (система dry aged), в якому мармурова телятина витримується в спеціальному мікрокліматі в середньому 21 день. Під час витримки відбувається перетворення амінокислот, ферменти розщепляють м’язові волокна, які містяться у м’ясі. Так стейк стає м’яким і набуває властивого аромату.

Стейки смажать на мангалі безпосередньо в залі ресторану, що створює апетитний фоновий аромат і додає елементу гастрономічного перформансу: ви обираєте з вітрини шмат м’яса, спостерігаєте, як відкритий вогонь перетворює його на підсмажене задоволення і насолоджуєтеся смаком. Готують у закладі якісно та смачно. Хороший келих вина або пива доповнять вашу «м’ясну» вечірку, а також збільшать градус гарного настрою.

б ач и л и

Аргентинське

танго

Гостинно і тепло 18 травня зустріли гостей дегустації елегантних аргентинських вин у панорамному ресторані Євроготелю. Мережа фірмових крамниць Вина Світу, як і завжди, здивувала лінійкою високоякісних новосвітських вин з бодегі Нортон (Bodega Norton). Тонке і ніжне шардоне сперечалось з терпким і відвертим мерло, королівський, оксамитовий смак мальбеку підтримували та підкреслювали вишукані наїдки від шеф-кухаря ресторації. Вечірнє сонце грало на тонкому склі бокалів, солодкі ноти десерту поєднались з делікатним букетом аргентинського високогірного вина. Панорама весняного вечірнього Львова за вікнами налаштовувала всіх дегустаторів на романтичний лад.

в Євроготелі

АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

Р е сто ра н и

Відпочити

душею

Заклад працює трохи більше, ніж півроку. Вишуканий, елегантний інтер’єр, легкі пастельні кольори одразу налаштовують на відпочинок – тут піклуються, щоб відвідувачі отримували не тільки гастрономічне задоволення, а й втіху від атмосфери тепла та затишку. Керуючий рестораном Віталій Губайдуллін наполягає: «До нас приходять не клієнти, не відвідувачі, а гості. Колектив персоналу ставиться до закладу, як до рідної домівки – і цей настрій передається гостям. Бо, в першу чергу, офіціанти є обличчям ресторації. Від того, як вони привітаються, як подадуть страву, як посміхнуться залежить 60 відсотків успіху. Решта – кухня, інтер’єр. А ще краще, коли гості перетворюються на друзів ресторану».

Євроготель панорамний ресторан та відкрита тераса вул. Тершаковців, 6а (093) 348‑3114 цілодобово 26

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Сюди приходять відсвяткувати особливу подію або тихо поспілкуватися та поділитися власними думками. Чи просто смачно поїсти і сфотографуватися на фоні сходу або заходу сонця над старим Львовом. Панорамний ресторан Євроготелю задовольнить усі примхи гостей.

У меню панорамного закладу – страви європейської та української кухонь, інтерпретовані фантазією і натхненням молодого та креативного шефа Романа Гаргаса. Легкі та ніжні салати, ситні м’ясні або рибні страви, вишукані десерти. Є дитяче меню, смачний бізнес-ланч – ресторан задовольняє кожну потребу гостя. А зараз з’явилась новинка – хоспер-меню з авторськими стравами від шеф-кухаря. Винна карта охоплює всі відомі регіони Нового та Старого Світів. Більше того: напої підбираються для гостей та для страв особисто – бо ці смаки повинні підкреслювати один одного. Є непоганий вибір віскі, коктейльна карта – теж на всі смаки. Але, якщо чогось бракує, – обов’язково зроблять за бажанням гостя. Причому, це стосується і їжі, і коктейлів.

У просторому світлому залі закладу місця досить для масштабного бенкету. Команда ресторану допоможе організувати будь-яку вечірку. Коли душа співає, можна переміститися в караоке-зал. Тут вам також запропонують насолодитися ароматним кальяном. Не вистачає прохолодного повітря? Два кроки – і ви на найвідомішій відкритій терасі Євроготелю. Ресторан і тераса працюють від ранкової кави до романтичного вечора – тут вас завжди гостинно зустріне привітний персонал та панорама казкового міста Лева.

Б ач и л и

Журнал Афіша та мережа крамниць Вина Світу знов зібрали поціновувачів гарного вина у ресторації львівської кухні Бартоломей, яка й дотепер стоїть на варті автентичних смакописів Галичини. Дегустували 11 травня чудові білі, ніжні та яскраві вина з різних регіонів Нового та Старого Світів. А підсилювали їх тонкий смак без перебільшення кулінарні шедеври шеф-кухаря закладу – пані Лілії Красіцької. Пікантне парфе з васабі, кизилом та карамелізованим перцем чілі додало гостро-солодкої ноти прохолодній лінійці золотавих вин.

Білі та пікантні

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Клуб поціновувачІв міцного

29 червня

19:00 паб Дублін вул. Вірменська, 1А

додаткова інформація

(067) 829-1755

добрі бренді Старої Франції АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

Б ач и л и

Більше

хересних

бренді

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Що може бути кращим за хересний бренді? Тільки ще один хересний бренді! Саме так вирішили відвідувачі травневого засідання Клубу поціновувачів міцного, який щомісячно проводять журнал Афіша та мережа крамниць Вина Світу в гостинних стінах пабу Дублін на Вірменській. Почалася зустріч з ковтка білого хересу, після чого дегустатори традиційно перейшли на більш міцні напої. Що сподобалось більше? Думки розійшлись, але в одному гості були єдині: наступного місяця зустріч у пабі за келихом міцного відбудеться обов’язково.

б ач и л и

Четверта вечеря проекту 13 Шефів зібрала товариство у прекрасному місці – ресторані Тераса комплексу Edem Resort Medical & SPA. Приймав гостей харизматичний шеф-кухар Артур Туманян. Традиційно для проекту, страви у меню готувалися з локальних продуктів. Утім, шеф зумів здивувати гастроаматорів незвичайними поєднаннями та способами приготування: слабосолена форель із варенням з копченого огірка, осетер з кульбабою, пастрома з яловичого яблучка. Фаворитами вечері стали осетрина з чізкейком із зеленого горошку та морквяний десерт, у якому Артур поєднав різні способи приготування та подачі овоча у форматі десерту. Вишукані вина, запропоновані шеф-сомельє, доповнили палітру смаків.

Вечеря

в раю Не тільки стравами дивували гостей – відкрита кухня, високий сервіс, приголомшлива панорама весняного вечора за вікнами, затишок алей і романтика зали створили довершену атмосферу та емоції. Мабуть, кожному з присутніх хотілося залишитися в Едемі – філії раю в околицях Львова.

АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

В и н н е п и та н н я

Область К’янті, що лежіть в самому серці нескінченно прекрасної Тоскани, схожа на об’ємну цікаву книгу. Але у поспіху сучасного життя прочитати її до кінця зовсім непросто. В ній чимало захоплюючих сторінок. Одна з них – К ’янті Руфіна.

Grignano: король винного регіону

Вина Світу мережа фірмових крамниць вул. Стрийська, 78 32

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Це зовсім невелика область на сході Італії, недалеко від Флоренції – всього лише кілька мальовничих пагорбів вздовж річки. Один край цієї зони впирається в річку Арно, а інший – в передгір’я Апеннін. Руфіна – найменший регіон К’янті. Всі виноградники тут займають площу не більше 600 га. З одного боку, виноробну зону таких розмірів надзвичайно важко просувати на ринку. З іншого – саме в таких умовах вдається якнайкраще контролювати якість вин. Саме по цій причини область була класифікована як DOC (в 1932 році), а потім як DOCG (в 1984-му). Вина К’янті Руфіна володіють приголомшливою гастрономічностью. Вони елегантні і добре збалансовані, мають високу кислотність, шовковисту текстуру, ніжні таніни та фруктові аромати. Такого результату вдається досягнути завдяки наявності в грунті великої кількості вапняку та піщанику. Допомагає цьому й сухий, прохолодний клімат долини та геогрфічна близькість Апеннін. Король регіону – сорт винограду санджовезе, але є й інші фаворити – канайоло, колоріно, треббьяно тоскано і мальвазія дель К’янті. Зрозуміло, тут прекрасно ростуть також каберне, мерло, шардоне, піно нуар, совіньон, рислінг і інші міжнародні сорти. На сьогоднішній день в регіоні вино виробляють всього 22 господарства. До числа кращих фахівці безумовно відносять виноробню Grignano. Базові вина – легкі, свіжі, з чистою, ніжною фіалковою нотою і легким ягідно-квітковим смаком. Власники господарства називають такий стиль «жіночим». Вина Riserva різко відрізняються огрядністтю у смаку і ароматі: з нотками терпкого бальзаміко, ірису і тютюнового листа.

Господарство Grignano строго дотримується принципів органічного виноробства. Колись воно було частиною величезних володінь родини маркізів Гонді, але у 1972 році перейшло в руки сім’ї Інгирамі, які володіють також одним з найвідоміших італійських модних брендів. Господарство має приблизно 50 га виноградників, що за мірками Руфіна досить багато. На них висаджені з десяток сортів, але левову частку посадки займає санджовезе. Grignano Chianti Rufinа є легке і свіже вино з тонкими фруктовими ароматами і ніжними танинами. Risreva Gualtieri демонструє чудову фруктовість, до якої додається дивний «капчений» тон. Смак вина м’який і делікатний. Воно має, як зараз кажуть, чудову перспективу і розвивається, стаючи елегантніше. З таким к’янті можна провести чудовий вечір. Тільки наливайте вино у великий келих – аромати Тоскани з часом розкриються у всій своїй повноті.

готелі

Lviv

Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com

Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua

Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua

Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua

Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua

Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua

Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua

Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036, (096) 142-8366 Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua

Ramada Lviv Перехрестя вулиці Городоцької та Кільцевої дороги тел. +38 (032) 243 00 10 моб. +38 (067) 320 44 77 reception@ramadalviv.com.ua

Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel.com.ua panorama-hotel.com.ua

Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua

Дністер Прем`єр Готель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua

Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (032) 232 6232 Факс: (032) 232-6242, info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua

Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com

Ibis Styles Lviv Center вул. Шухевича, 3А (032) 245 67 67 факс: (032) 254 67 77 H9709@accor.com ibisstyles.com accorhotels.com

Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua

Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org

Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua

Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua

Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50'8.16"N, 24°2'28.32"E

Готель «Соната» вул.Морозна,14 тел. (032) 232-5000 info@sonatahotel.com.ua факс. (032) 232-5015

Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua

Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua

Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua

Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com

Бутік-готель «Сент Федер» пл.Звенигородська,3 (032) 297 00 00, (063) 879 76 94 (098) 090 57 54 reservation.stfeder@gmail.com http://www.stfeder.com

Edem Resort Medical & SPA c. Стрілки, Перемишлянський р-н Львівська обл. (067) 314–6512, (067) 314–3733 info@edem.com.ua edem-resort.com.ua АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

р е сто ра н и

Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009 www.panorama-hotel.com.ua 10:00–01:00 Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676–4600 www.cinemajazz.com.ua 09:00–02:00 Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242–1780 пр. Чорновола, 2 Б (032) 229–5177 www.kumpel.biz 00:00–24:00 Del Pesto сієста ресторан вул. Костюшка, 6 (032) 255–0080 www.delpesto.lviv.ua

Український літній борщ Щавель (по-галицьки – квасок) вживають у їжу, певно, з часу перших українців. Спочатку листя щавлю споживали свіже, сире. Потому разом з іншою яриною почали додавати до страв. Ще задовго до того, як нам став відомий буряк, борщ варили з кваском. Втім, назва «борщ» до кваскової зупки теж прижилася пізніше. На початках то була літня яринова юшка.

Оскільки щавель росте на луках і пасовищах, де гніздилося болотяне птаство, неодмінною складовою зупи стали яйця: колись польової птиці, тепер переважно курячі. А якщо в господарці доїлися корови, то було досить молока, і молочні продукти (особливо сметана) так само вживали до приготування зупи. Додавали також кропиву – здавна ціноване джерело вітамінів. А щоб було поживніше, то варилася зупа на реберцях чи кістках. Кваскова зупа лишилася майже достеменно у своїй первісній формі дотепер як справжній український літній борщ. І в такому вигляді увійшла до смакопису Галичини. Голодний Микола Hungry Nicholas вул. Стрийська, 352 (098) 229‑2222 34

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261–4765 www.szkocka.com.ua 07:00–23:00 Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751, (032) 235–8752 www.wienkaffe.lviv.ua 09:00–24:00 Галицька жидівська кнайпа Під Золотою Розою ресторан вул. Староєврейська, 37 (050) 370–3863 www.fest.lviv.ua Пструг, хліб та вино ресторан вул. Братів Рогатинців, 49 (050) 373–9654 Перша Грильова Ресторація М’яса та Справедливости вул. Валова, 20 (Бернардинський дворик) (050) 430–2826 www.fest.lviv.ua

Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина 1 (032) 229–5505 www.stargorod.net 00:00–02:00 Амадеус ресторан пл. Катедральная, 7 (032) 235–6316 (032) 297–8022 restaurant-amadeus.virtual.ua Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352. (032) 232–9606 (098) 229–2222 mykola.kumpelgroup.com 12:00–24:00 Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188 Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080 royal-brewery.com 10:00–23:00

Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291

Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул.Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834

PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7–8 поверх) (067) 388–1133

Split паб, ресторан, клуб пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211

Вероніка кондитерська-ресторан пр. Т. Шевченка, 21 (032) 261–4456 (032) 298–6028 пн-нд 10:00–22:00

Під Клепсидрою (Дзиґа) кафе вул. Вірменська, 35 (032) 297–5612

Чесне м’ясо ресторан Пл. Ринок, 28 (068) 439–4396

Валентино ресторан вул. Нижанківського, 20 (032) 235–6766

Winston Churchill PuB вул. Академіка Гнатюка, 4 (032) 255–3999

Тлустий гусак ресторан середньовічної кухні вул. Друкарська, 9 (067) 238–0462

Lemberg Graf ресторан вул. Братів Рогатинців, 4 (093) 417–9777 (098) 617–5725

Прага ресторан вул. Гнатюка, 8 (032) 260–2442

Хата Воєводи Ресторан парк-готелю Древній Град 7-й км траси Київ-Львів, с. Гамаліївка (098) 715–8878 (032) 235–1001 drevnygrad.com.ua 4friends Віскі-бар Вул. Дудаєва, 2 (032) 225–6554 44 Tart Flambe & Bar пл. Ринок, 44 (067) 831–8788

Правда театр пива площа Ринок, 32 (050) 374–4986

Білий Лев ресторан Вул. Лесі Українки, 15 (032) 235–4625, (067) 675–5123

Terrazza ресторан пл. Звенигородська, 3 (032) 297–4843 (093) 439–9310 (098) 090–4990

Динамо Блюз ресторан вул. Василя Стуса, 4 (032) 275–0189

Старий Рояль ресторан вул. Ставропігійська, 3 (032) 235–6694

Buon Gusto ресторан Вул. Щирецька, 36 (096) 205–0568

кав’ярня Вірменка вул. Вірменська, 19 +38 067 278 1608 www.virmenka.akurat.com.ua

Шекспір ресторан вул. Любінська,144 (032) 295–5295 08:00–24:00

Підпільний Кіндрат ресторація авторських настоянок вул. Валова, 25 (098) 035–7678

Speak Easy The Cult ресторан, клуб вул. Чайковського, 7 (097) 239–1414

Світ кави кав’ярня пл. Катедральна, 6 (032) 297–5675

Дублін паб вул. Вірменська, 1А (032)_261-6171

Цукерня кондитерська вул. Староєврейська, 3 (032) 235–6949

Вечірній Львів ресторан пр. Свободи, 26 (067) 321–0077

Libraria Speak Easy Bar Вірменський дворик (067) 726–4924

BarB.Q. караоке-ресторан проспект Свободи, 1/3 (067) 731–3333

Львівська копальня кави Книгарня-кав’ярня пл. Ринок, 10 (067) 670–6106 (050) 371–4474

Вулик Медовий ресторан вул. Грушевського, 16 (098) 035–7677

Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997–5565 (032) 297–5565

Бачевських ресторан вул. Шевська, 8 (098) 244–4444 Закарпатське від Ковача ресторан вул. Друкарська, 6а (032) 235–7147 Tante Sophie cafe escargot кафе вул. Друкарська, 6А (098) 095–8129 Соната ресторан, караоке-бар вул. Морозна, 14 (032) 232–50 14,

Eclair Boutique вул. С. Бандери. 6 067 201 0184

Tartufo trattoria вул. Під Дубом, 7 (068) 885–4736 Сім Поросят ресторан-музей вул. Степана Бандери, 9 (096) 117–7555 Бартоломей ресторація львівської кухні Lemberger Küche вул. Вірменська, 5 098 835 5570 LOVE&LVIV ресторан вул. Стрийська,66 (098) 715–8851 Trattoria da Domenico Пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808–5858

проспект Свободи,45 (032) 225–9009; (050) 315–1234 panorama-hotel.com.ua Полунична панакота АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

Зд а й к ра п к у

Вишукане

весілля в центрі

Європи Edem Resort Medical&SPA, унікальний палацовий комплекс, розташований за 25 км від Львова – справжній рай для молодят. Саме тут мрії про казковий початок родинної історії стають реальністю.

Edem Resort Medical&SPA c. Стрілки, Перемишлянський р-н Менеджер з організацйії подій (067) 373-6858 (Уляна) Рецепція (067) 314-6512 wedding.edem.com.ua 38

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Атмосфера неперевершеної аристократичної розкоші та вишуканого смаку на березі чистого озера в оточенні прадавнього лісу, мармурові банкетні зали, прикрашені скульптурами італійських майстрів та декоровані золотом, кришталеві люстри, ексклюзивні елементи інтер’єру, сучасне обладнання, бездоганний сервіс та індивідуальне весільне меню з урахуванням усіх можливих побажань – Edem Resort Medical&SPA пропонує все це для проведення досконалого весілля: – Дев’ять зон для проведення весільної церемонії; – фото- та відеозйомки в оточенні неймовірної природи (в альтанці на озері, на Алеї Ангелів, у парку скульптур сучасних українських митців); – чотири елегантних ресторани з авторською кухнею та три вишукані зали для святкування весілля до 200 гостей; – проживання в п’ятизірковому готелі; – музичний супровід; – трансфер ; все це Edem Resort Medical&SPA. А як продовження весільної церемонії – СПА для двох (аюрведичні ритуали, масаж, басейн, сауни, джакузі, доріжка Кнейпа).

Бенкетний зал Grand Hall Щасливих молодят та гостей свята гостинно запрошує бенкетна зала Grand Hall, що розташована на березі мальовничого озера на протилежному боці від готелю. Велич та розкіш тут усюди: в кришталевих люстрах, мармурових колонах та безмежному просторі. До залу веде тіниста Алея Ангелів. Поєднання класичного інтер’єру з сучасними технологіями, великий простір приміщення надає можливість облаштувати зал сценою, музичним та світловим обладнанням, експериментувати з розміщенням столів.

Бенкетний зал Palais Зала Palais зустріне гостей прохолодою кришталевого озера в оточенні лісу. Світлі, білі стіни, ліпнина на стелі, елегантні елементи інтер’єру, величезні вікна, з яких відкривається феєричний вид на казкове озеро. Класичне приміщення обладнано найкращою сучасною звуковою та світловою апаратурою.

Ресторан Edem Аристократична елегантність у тандемі з мелодіями роялю – це визитівка вишуканого ресторану Edem. Кришталеві люстри, антикварні меблі, концертна сцена та цифровий рояль – все це створює неповторний настрій. Досвідчений весільний координатор допоможе продумати та організувати все до найменших деталей. Щоб весілля було саме таким, як ви мріяли.

Аф і ш а п р о м о

Ідеальний шугаринг

з Pandhy’s

тм

Pandhy’sтм – одна з провідних марок для шугарингу – завдяки високій якості своєї продукції досягла всесвітньої популярності менш ніж за 10 років. Ця молода компанія заснована в Угорщині і спеціалізується на виготовленні натуральної професійної косметики для салонного догляду.

Процедура СПА-шугарингу від Pandhy’sтм не лише безболісно видаляє волосся, але й піклується про шкіру: не травмує живі клітини епідермісу, забезпечує ніжний пілінговий ефект, інтенсивно зволожує шкіру. Техніка видалення волосся цукровою пастою забезпечує венотонічний масаж, усуває набряки і гарантує лімфодренажний ефект. Шкіра відновлюється, стаючи більш м’якою і гладкою. Шугаринг забезпечує якісну депіляцію у чоловіків та жінок без запальних реакцій і подальшого вростання, а також видалення волосся будь-якої довжини та типу (пушкове, довге, вросле, жорстке).

Цукрова паста Pandhy’sтм не містить жодних кислот – л ише фруктозу, глюкозу та воду, а тому є гіпоалергенною і не викликає алергічних реакцій. Шугаринг є оптимальнішим за віск, який фіксує тільки частину волосини над поверхнею шкіри і ламає, а не видаляє її, тоді як цукрова паста проникає в устя волосяних фолікулів і здатна видаляти найкоротше волосся. Цукрова паста Pandhy’sтм, на відміну від воску, нагрівається до температури тіла і не викликає опіків – с аме тому при варикозі шугаринг не протипоказаний. Її знімають за ростом волосин, тому вони не ламаються і не вростають у шкіру. Крім того, цукор допомагає усунути бактерії з поверхні шкіри, зменшуючи ризик виникнення неприємних ускладнень.

Сьогодні існує безліч різних способів позбавлення від небажаного волосся на тілі, але останнім часом великої популярністі набирає шугаринг – депіляція за допомогою цукрової пасти. Це один із найдавніших способів видалення волосся, який прийшов до нас зі Сходу, де добре знали секрети депіляції: за східними законами, жінка чиста лише тоді, коли на її тілі не залишається жодної волосини.

Після процедури шугарингу ріст волосся зменшується, а тому ваші ніжки залишатимуться гладенькими довше. Компанія Pandhy’sтм пропонує не тільки цукрову пасту для депіляції, але і цілий арсенал засобів для підготовки шкіри до процедури і заспокоєння після неї та велику кількість засобів для салонного і для домашнього догляду. Всі вони готуються за перевіреними часом рецептами із використанням натуральних продуктів, які позитивно впливають на стан шкіри, роблячи її шовковистою.

Запис на процедуру професійного шугарингу: (068) 037‑6249

М а ра ф е т

Megasmile:

швейцарська революція

Радикально нові продукти для краси ротової порожнини із використанням ультрасучасних нових технологій, численними клінічними випробуваннями та бездоганно високими стандартами у кожній деталі – ц е Megasmile.

Хелсі Стайл Ексклюзивний представник в Україні ТМ Megasmile (044) 338‑8538 (096) 507‑0222 www.hest.com.ua 42

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Свіжі дизайнерські рішення для предметів щоденного використання сприяють щасливим посмішкам і поліпшенню якості життя. Високоякісна лінія засобів для догляду за ротовою порожниною швейцарського бренду Megasmile складається з ультрасучасних зубних щіток, зубної пінки, що є унікальним поєднанням пасти та ополіскувача в одній ємкості, і такої важливої деталі для повноцінного догляду за ротовою порожниною як інтердентальна щітка.

У 2017 зубна пінка Megasmile Відбілююча підкорила серця поціновувачів краси та естетики. Поєднання зубної пасти й ополіскувача вражає потрійним ефектом. Активна відбілююча речовина із вмістом кисню ефективно видаляє наліт та пігментацію навіть у важкодоступних місцях і робить зуби білосніжними. Особливий компонент наногідроксиапатит (або рідка емаль) заповнює та відновлює дефекти на поверхні емалі і робить її бездоганно рівною та блискучою. На поверхні зубів формується фільтр, що віддзеркалює світло, підкреслюючи природний білий колір та блиск зубів. Нова зубна пінка дуже зручна для застосування і можете використовуватись будь-де і будь-коли. До речі, після використання зуби не потрібно споліскувати водою. Переконайтесь самі: Megasmile – це дійсно швейцарська якість, функціональність та дизайн.

Марка-

фотошоп Meder Beauty Science пропонує об’єктивно найкращі на сьогодні програми неінвазивної корекції обличчя.

Марка Meder Beauty Science була заснована у 2006 році легендарним європейським косметологом-розробником доктором Тійною Орасмяе-Медер у співпраці з провідною швейцарською лабораторією. Сім років досліджень доктора Медер і біохіміків лабораторії дозволили створити п’ять інноваційних професійних б’юті-програм, які не мають аналогів на ринку, а також ідеально продуману лінію для домашнього догляду.

Українські фахівці добре знають швейцарську якість Meder Beauty Science і називають її «марка-фотошоп» за яскраві результати. Дійсно, ефективність професійних неінвазивних косметичних програм Meder Beauty Science може змагатися з ін’єкційними методиками, гарантуючи при цьому повну безпеку і відсутність ускладнень. Чому ж фахівці обирають Meder Beauty Science? Ефективність. Лабораторія Meder використовує тільки ті інгредієнти, ефективність яких підтверджена науковими дослідженнями. Безпека. Дерматологічний протокол процедури і висока якість активних компонентів виключають навіть мінімальний ризик травми для шкіри та інші ускладнення.

Meder Beauty Science м. Київ, вул.Тарасівська, 16А (044) 235‑0200 www.mederbeauty.com

Широкий спектр вирішуваних завдань. Корекція мімічних зморшок, терапія акне, розацеа і куперозу, вирішення проблеми сухості і гіперчутливості шкіри, позбавлення від зайвих жирових відкладень і набряклості, «заповнення» зморшок і зменшення проявів вікових змін – спектр б’юті-процедур бренду надзвичайно великий. Легкий контроль і облік. Всі професійні програми упаковані в моно-дози.

Домашній догляд. Ідеально продумана лінія домашнього догляду забезпечує посилення ефекту професійних програм. Розроблений стандарт призначення домашнього догляду забезпечує високий рівень продажів. Мінімальні інвестиції. Оскільки всі професійні програми упаковані в моно-дози, клініка або салон можуть закуповувати конкретні курси та забезпечувати швидку оборотність коштів. Навчальна програма. Всі косметологи Meder проходять спеціальну підготовку для роботи з програмами і засобами, що гарантує правильне використання препаратів марки. Гнучкий підхід. Meder пропонує поглиблені навчальні програми для фахівців, продуману, максимально зручну логістику і гнучкі умови оплати. АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

Му з и к а

LvivMozArt – новий музичний бренд, народжений Львовом

ініціатор та арт-директор Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, головний диригент Опери та філармонійного оркестру австрійського Ґраца Пані Оксано, які перспективи фестивалю LvivMozArt стати помітною точкою на мапі класичної Європи? Україні дуже не вистачає саме такого фестивалю. Хоча є чимало міжнародних фестивалів – і класичної музики, і сучасної академічної музики, куди з року в рік приїжджають цікаві виконавці. Тільки у Львові варто згадати Віртуози Львова, Контрасти… Але фестивалю, який був би присвячений постаті, яка пов’язана із найзнаменитішою музичною династією у світовій культурі – із сім’єю Моцарта, у нас досі не було. Мені завжди це видавалося дивним. Така собі іронія історії: Франца Ксавера Моцарта, сина геніального Вольфганга Амадея Моцарта, забули як в Україні, так і в Європі. Відтак сам факт заснування у Львові фестивалю, присвяченого Моцарту-молодшому, може стати чудовим прикладом того, які насправді міцні культурні, історичні та географічні зв’язки між Україною та Європою. І дуже символічно, що така подія стартує на тлі початку дії безвізового режиму між нашою країною та Європейським Союзом. 44

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Які ваші головні завдання як ініціатора та арт-директора LvivMozArt? Ідею заснувати такий фестиваль я виношувала дуже довго. У певний момент зрозуміла, що така подія – наче моя місія: я отримала музичну освіту в Україні, а кар’єру свою будую переважно в Європі. Для мене це – сильний знак: на даний момент у мене є вся необхідна база – контакти, персональні взаємини, творчі та інформаційні ресурси – для того, щоб, нарешті, втілити ідею LvivMozArt у життя. Моя головна місія – цим фестивалем прокласти міцний місток між Україною та Європою. Тому зараз, на етапі підготовки, намагаюся продумати найперше: що приведе іноземців до Львова, заради чого вони захочуть приїхати на такий фестиваль? Одне із найоригінальніших наших завдань – показати, що Львів, Галичина розташовані на перехресті культур – східної та західної традицій. Тому LvivMozArt буде універсальним фестивалем, він об’єднає у своїй програмі і класику, і сучасну, і українську музику. За тиждень кожен зможе знайти концерт на свій смак. У нас

Фото: Олег Павлюченков

Оксана Линів, будуть і вечори класичного академічного характеру у Львівській опері, і експериментальні формати у Трамвайному депо, де поряд із Моцартом звучатиме сучасна електронна музика, а доповнюватимуть її хореографія та перформенс. Чому вашу увагу завоювала постать саме Франца Ксавера Моцарта? Франц Ксавер Моцарт – визначна людина свого часу. Вивчаю його постать уже давно. І за цей час не раз була вражена фактами з життя і творчості Моцарта-молодшого. Чим більше я дізнавалася про цього музиканта, композитора, педагога, тим більше запалювалася ідеєю організувати у Львові фестиваль, центром якого став би цей митець. Мене до глибини душі зворушила його доля і те, як він жив, якою людиною був, яку музику творив. Франц Ксавер Моцарт був наймолодшою, шостою, дитиною Вольфганга Амадея Моцарта. Його музичний дебют, як піаніста та композитора водночас, відбувся у 13 років, – на одній із найпрестижніших сцен Відня. Тоді Моцарт-молодший зіграв один із концертів свого батька, а також спеціально написав власну кантату для хору, оркестру та трьох солістів, яку присвятив тодішньому, ще живому патріарху класичної музики Йозефу Гайдну. На той час Моцарт-батько уже помер, і навіть планувалося, що сам Гайдн виведе Моцарта-молодшого на сцену – й представить переповненому театру нащадка знаменитої музичної династії, сина найвидатнішого генія, найвеличнішого композитора всіх часів. Дебют Франца

Далеко не кожен львів’янин знає, що цей видатний син геніального батька прожив у місті Лева тридцять (!) років… Чому Україна забула про це? Цьому є і політичне пояснення. За часів Радянського Союзу все робилося задля того, щоб цей факт затерти у книгах з історії, із музики, в енциклопедіях. Так совєти прагнули перекреслити спільну історію України та Європи. Ім’я Франца Ксавера Моцарта в Україні, у Львові не популяризувалося взагалі. А чому його забули і в Європі? Тут йому пророкували велике майбутнє. Але хлопець у юному віці, коли йому було лише 17, поїхав до Галичини, яка у ті часи, на початку ХІХ століття, не відзначалася бурхливим культурно-мистецьким життям. Це була австрійська провінція. Живучи у Львові тридцять років, Моцарт-молодший по суті занапастив свою музичну кар’єру, хоча для міста зробив чимало (зокрема, був диригентом Львівської опери, багато викладав, заснував музичне товариство, яке стало фундаментом Львівської філармонії). Відтак, повернувшись наприкінці 1830‑х років до Відня, втративши частково старі зв’язки, Франц Ксавер уже став не просто тінню свого батька, а тінню і власного імені… На карколомну долю сина Моцарта вплинув і один дуже сильний особистий факт: Франц Ксавер дуже рано закохався у Львові в одну жінку – у баронесу фон Кавалькабо, дітей якої навчав музики. І от заради цього кохання Моцарт-молодший фактично знехтував власною композиторською кар’єрою. Якби з таким іменем, амбіціями і таким талантом концертного піаніста він у ті роки опинився, скажімо, у Парижі, то дуже швидко зробив би ім’я не менше, ніж Шопен. Але Франц Ксавер залишився у Львові – і присвятив себе коханій жінці та вихованню її дітей. Вона ніколи не могла належати повністю йому, але він міг бути і був поряд з нею до кінця життя. Із часом одна із його учениць, Юлія фон Кавалькабо, стає однією із перших жінок-композиторів Австрії ХІХ століття. Отримала вона визнання і як піаністка. Сам же Моцарт-молодший був дуже самокритичною та скромною людиною, він постійно сумнівався, чи достойний того, щоб стояти поруч зі своїм знаменитим батьком. Тим не менше, ім’я львівського Моцарта за його життя було у сімці найвидатніших композиторів першої поло-

вини ХІХ ст. А опісля його смерті Європа швидко забула про цього митця. Дітей Моцарт-молодший не мав, тож не було кому займатися його музичним спадком. Баронеса фон Кавалькабо, його єдина спадкоємиця, згідно із заповітом, просто віддала все, що він по собі залишив, Зальцбургу – у Моцартеум. У найближчі три роки ви, український диригент, керуватимете Філармонійним оркестром та оркестром Опери міста Ґраца (Австрія). Як вас зустріли, прийняли? Я виграла конкурс та підписала контракт. І наразі ми визначаємо творчі плани на найближчі три роки, до реалізації яких приступлю у вересні. Радію, що мене прийняли дуже тепло. В Австрії мене сприймають не тільки як диригента, який робить успішну кар’єру в Європі, а, власне, як українського диригента. Тамтешні журналісти часто запитують мене про Україну, про музичний розвиток у нашій країні. А при складанні програм концертів – усе частіше чую: «Запропонуй щось для виконання авторства українських композиторів». Це дуже приємно. Я вже не один рік борюся за те, щоб твори українських композиторів виконувалися не тільки в Україні. Ви кілька років пропрацювали в Одеській опері. У чому принципова різниця «правил гри» класичного світу тут і там? Головна принципова різниця – в Європі популярність класики ніколи не ставилася під сумнів. Тому робота європейських симфонічних оркестрів та оперних театрів поставлена на дуже високу професійну основу. І не тільки творчу, а й фінансову та менеджерську. У більшості держав ЄС діють закони, які стимулюють бізнес-структури інвестувати у культурні проекти. Великим концернам вигідно ставати спонсорами оперних театрів, бо тоді вони отримують пільгове оподаткування. А окрім цього, це створює позитивний імідж компаній. В Україні про таке наразі можемо хіба що мріяти. За 25 років незалежності у цьому напрямку не було зроблено жодного кроку. Театри

та оркестри змушені виживати на жалюгідні бюджети, а це впливає на якість музичного продукту, який створюється… До речі, у контексті LvivMozArt ми хочемо почати змінювати цю ситуацію. Мою ініціативу жваво підтримали саме бізнес-кола Львова. Люди, які досягнули успіху у різних сферах діяльності, зацікавилися ідеєю фестивалю класичної музики. Коли я запитую таких людей: «Що спонукає вас підтримувати LvivMozArt?», – у відповідь чую, що вони відчувають на собі відповідальність за майбутнє нашого суспільства і за майбутнє як міста Львова, так і України загалом. Такі події можуть стати брендом – і презентувати нашу країну на міжнародному рівні. Організаторів LvivMozArt – четверо: крім мене, це – Марк Зархін, Олег Мацех та Андрій Сидор. Але підтримали фестиваль дуже багато львів’ян та компаній, вони готові інвестувати в нього. LvivMozArt – новий музичний бренд, народжений Львовом. Диригент – доволі авторитетна і навіть авторитарна професія. Як вона змінила ваш характер, вашу жіночність? Ви своєю кар’єрою взагалі ламаєте чимало стереотипів… Це наче відповідати на запитання «А що було перше – курка чи яйце?». Чи спершу був такий характер, який знайшов себе у такій професії, чи навпаки? Мабуть, якби я не була настільки цілеспрямованою, то не дійшла б туди, куди уже дійшла. Надіюся, й надалі рухатимуся тільки вперед. Принаймні, ніколи не збираюся зупинятися. А моя професія примусила мене бути дуже організованою та вимогливою – як до себе, так і до інших. Я за максимальну продуктивність. Мій принцип – нічого не пробувати, а одразу робити все добре. Звісно, мені це вдається і завдяки тому, що мене оточують дуже міцні мури – мої батьки, друзі, моя команда та мої однодумці. Галина Гузьо LvivMozArt фестиваль класичної музики 18‑25 серпня mozart.lviv.ua

Фото: Вільфрід Гьосл

Ксавера Моцарта мав шалений успіх і приніс нечуваний у той час прибуток. А з часом його мали за велику честь приймати у себе найвідоміші родини Європи. Читаючи про все це, я думала, як же несправедливо постать Моцарта-молодшого забута у наш час…

АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

музик а

#ПісніВійни

презентує А пісня На схід – відверта сповідь автора-воїна. До війни автор тексту та виконавець Богдан Ковальчин працював на радіостанції, через що згодом на фронті отримав позивний FM. До армії пішов добровольцем, став десантником 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. «На схід – це більше емоція, ніж пісня. Та емоція, яка гризе тебе після повернення: невизначеність, несприйняття, часто відчай,.. – розповідає Богдан Ковальчин. – Хочеться повернутись у той свій Схід, щоб там знову зустріти ранок, почати усе спочатку – з тими, хто за короткий час став найріднішими, і з тими, кого вже не повернеш… Зустрічати ранок – ці слова у пісні для мене головний її месседж, адже життя триває, і попереду – ще багато світанків та світла». «У пісні На схід – слова і почуття людини, яка пройшла війну. Тут чути біль від того, що часто ці люди після повернення із фронту не знаходять себе у мирному просторі, – каже лідер гурту Мері Віктор Винник. – Ми просто спробували розказати історію… Дякую авторам пісні – Богдану Ковальчину та Мар’яну Ганусяку – за емоції і за довіру. Окрема подяка проекту #ПісніВійни, який не дозволяє суспільству забути, що в нас війна…». Головну роль у кліпі На схід, оператором та режисером якого виступив Віталій Костишин (ArtSide Production), виконав бойовий побратим Богдана Ковальчина Володимир Шамрай – боєць АТО, старшина десантних військ (80-та бригада). В АТО десантники були пліч-о-пліч, воювали у місті Щастя Луганської області – у 2014‑15 роках. Нагадаємо, до Дня захисника України, 14 жовтня 2017 р., світ побачить альбом #ПісніВійни, який об’єднає близько 15 сучасних україномовних військових пісень, написаних українськими захисниками та записаних в унікальних дуетах бійців із відомими українськими артистами. Галина Гузьо Фото: Маркіян Лисейко 46

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

У травні в рамках масштабного соціальномистецького проекту #ПісніВійни відбулася прем’єра дев’ятого синглу – пісні На схід у дуеті воїна АТО, десантника Богдана Ковальчина і лідера гурту Мері Віктора Винника. Саунд-продюсування та запис треку було здійснено на студії Jenny Records, а відеопродакшн ArtSide Production зняв на пісню кліп. Наразі ж триває робота над ще двома треками, презентація яких запланована на червень. Десятим синглом проекту стане експериментальна пісня у стилі реп Мій Дім – від автора-воїна Ігоря Шульца та співака Тараса Гаврика. А наступну прем’єру представлять боєць-бард Олекса Бик і лідер гурту Тінь Сонця Сергій Василюк – це буде образна рокова композиція Янголи в камуфляжі.

б ач и л и

Picasso: 20 років

свята

Ідея створення клубу Picasso народилася у 90-ті у середовищі львівських митців. Завдяки креативності та розмаїттю заходів, клуб тоді ще Львівської академії мистецтв швидко набув популярності. У 1997 році місцем нової „приписки” Picasso стало приміщення колишнього кінотеатру Байка на вулиці Зеленій, 88. Старовинна архітектура приміщення і напрочуд затишний куточок Львова щоразу приваблюють все більше любителів креативного клубного відпочинку. У червні 2009 року біля входу у клуб, з нагоди його 12-ліття, встановлено перший в Україні пам’ятник Пабло Пікассо. Своє визнання клуб здобув не лише дизайном в стилі Пікассо, а й смачними стравами. В меню кафе поєднуються оригінальні страви європейської кухні і традиційний смак українських наїдків. Тематичні вечірки, концерти, виступи молодих і зіркових виконавців збирають львів’ян різних поколінь. Кожна подія в клубі, якому в цьому місяці виповнюється 20 років, стає для його учасників незабутнім відпочинком.

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

музик а

W LIVE. ТИХІ ДНІ ЛЮБОВІ І МУЗИКА МИРУ

Василь Сліпак. Співак. Патріот. Воїн. Він любив Україну. Він жив для України. Він дарував світові свій талант з іменем України і загинув за Україну. Його смерть – ц е важливий заповіт для прийдешніх поколінь, це приклад великої сили національної самосвідомості.

Організатори: ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ КУЛЬТУРИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОДА ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ЛЬВІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА ФІЛАРМОНІЯ ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЧНА ХОРОВА КАПЕЛА ДУДАРИК THE WASYL SLIPAK FOUNDATION

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

Маратон W LIVE. Тихі дні любові і миру відбуватиметься у Львові від 29 червня до 1 липня і буде присвячений пам’яті українського оперного співака Василя Сліпака, який загинув в АТО влітку 2016 року. Музичні події відбуватимуться протягом трьох днів на різних локаціях Львова і поєднають у собі оперну, фортепіанну і хорову музику. Маратон – це можливість зібрати на одній сцені найкращих музикантів з різних країн Європи, які знали і працювали із Василем Сліпаком. Ця музична подія є спробою відчути музику як мову миру і любові, а також показати слухачам, якою потужною може бути сила класичної музики і скільки сучасних інтерпретацій вона може мати. Повна програма подій Маратону – на сайті philharmonia.lviv.ua

таксi та трансфери +38 032 253-73-63 +38 067 371-16-88

Comfortable safe cars Комфортні безпечні авто Ticket on demand Чек з вартістю поїздки на вимогу Micro Usb Mobile Charger Зарядне для смартфону

+38 093 198-09-95

hoteltaxi.lviv.ua

+38 066 778-76-57

Lviv Hotel Taxi

Umbrella Брендована парасоля Free Wi-Fi Visa/MasterCard English speaking dispatcher Англомовний диспетчер

Український модерн і неовізантизм, авангард та постмодернізм, найкращі зразки мистецтва 50-70 років ХХ століття найпомітніших українських митців квитки: для дорослих 25 грн. для студентів 10 грн. для учнів, пенсіонерів 5 грн. екскурсія: для дорослих 50 грн. для студентів та учнів 30 грн.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Окремий відділ: вул. Драгоманова, 42 10:00 – 18:00 Вих. пн, вт

па літурк а

Пантелеймон Куліш

Чорна рада (уривок) Рідко, може, єсть на Вкраїні добра людина, щоб ізжила вік, да не була ні разу в Києві. А вже хто був, то знає Братство на Подолі, знає ту високу з дзигарками дзвіницю, муровану кругом ограду, ту п’ятиголову, пишно, з переднього лиця, розмальовану церкву, тії високі кам’яниці по боках. От же років за двісті назад, тоді, як отой-то Шрам був у Києві, все те було інше. Тоді ще стояла дерев’яна церква гетьмана Петра Сагайдачного, і ограда, і дзвіниця, і всі братські школи, усе те було дерев’яне. Усередині в монастиреві сгояв тоді густий старосвітський сад. Була то колись благочестива пані Ганна Гулевичівна, що подаровала на братство свій двір із садом; і на тому-то дворі гетьман Сагайдачний церкву збудовав і монастир братський і школами устроїв, щоб теє братство дітей козачих, міщанських і всяких учило, людям у темноті розуму загинути не давало. Постоявши прочаен наші в церкві, подали срібла панотцям братським на школи і прогаялись 52

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ

геть-то, оглядуючи монастир. А було тоді на що там задивитись. Придавсь один чернець на мальованнє і пообмальовував не то церкву, да й саму ограду округи Братства, що вже де на яку дивовижу, а в Братство миряне йшли дивитись на мальованнє. Що тілько в Біблії прописано, усе чернець той мов живе списав скрізь по монастиреві. То ж святе саме по собі, а то таки й наше козацьке лицарство було там скрізь по ограді помальоване, щоб народ дививсь да не забував, як колись за батьків та за дідів діялось. Був там намальований і Нечай, і Морозенко. Круг його горять костьоли й замки, а піп січе-рубає, топче конем ляхів з недоляшками. Іще й підписано: «Лицар славного війська Запорозького»; а над ляхами: «А се проклятущі ляхи». Знаєте, тоді ще Хмельниччина тілько що втихла, так любив народ, дивлячись, споминати, як наші за себе оддячили. А ченці собі любили мирянам у голову задовбувати, що нема в світі ворога над католика. Пали,

рубай його, вивертай з коренем, то й будеш славен і хвален, як Морозенко. Був там і козак Байда, що висів ребром у турків на гаку, а не зламав своєї віри. Так і те все там помальовано, щоб усяке знало, які то колись були лицарі на Вкраїні. Був і Самійло Кішка, що й досі про його співають кобзарі, як він попавсь у турецьку неволю і п’ятдесят чотири роки був на галерах у кайданах, за замками, як йому господь допоміг і себе, і товариства півчвартаста визволити і як, узявши ту галеру, приплив до козаків і корогви хрещаті давні у кишені козакам привіз – не зневажив козацької слави. Дивляться наші на тії намальовані дива, доходять уже до дзвіниці, аж слухають – за оградою щось гуде, стугонить, наче грім гримить оддалекй, і музики грають. – Се, – каже чепчик, що проводжав їх по монастиреві, – се добрії молодці-запорожці по Києву гуляють. Бачте, як наші бурсаки-спудсі біжать за ворота?

Жодною мірою не вдержиш їх, як зачують запорожців. Біда нам із сими іскусителями! Наїдуть, покрасуються тут, погуляють; дивись – половина бурси і вродиться да Порогами. Тим часом музики, галас і тупотня підходили все ближче. Люде один одного пхає та біжать дивитись на січових гуляк. Тільки й чути: «Запорожці, запорожці з світом прощаються!» Що ж то було за прощаннє з світом? Була то в запорожців гульня, на диво всьому мирові. Як доживе було которий запорожець до великої старості, що воювати більш не здужає, то наб’є черес дукатами, да забере з собою приятелів душ тридцять або й сорок, да й їде з ними в Київ бенкетовати. Дома, у Січі, ходять у семряжках да в кажанках, а їдять мало не саму соломаху, а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти, горілка, меди, пива так за їми в куфах і їздять, – хто стрінеться, усякого частують. Тут і бандури, тут і гуслі, тут і співи, й скоки, і всякі викрутаси. Отеє одкуплять було бочки з дьогтем да й розіллють по базару; одкуплять, скілько буде горшків на торгу, да й порозбивають на череп’є; одкуплять, скілько буде маж із рибою, да й порозкидають по всьому місту: «їжте, люде добрії!» А погулявши неділь ізо дві да начудовавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Межигорського Спаса. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого монастиря. Сивий сивий, як голуб, у дорогих кармазинах, вискакує, попереду йдучи, запорожець; а за ним везуть боклаги з напитками і всякі ласощі. Пий і їж до своєї слюбості, хто хочеш. А вже як прийдуть до самого монастиря, то й стукає запорожець у ворота. – Хто такий? – Запорожець! – Чесо ради? – Спасатися! Одчиняться ворота, він увійде туди, а все товариство і вся суєта мирськая, з музиками, і скоками, і солодкими медами, останеться за ворітьми. А він, скоро ввійшов, зараз черес із себе і оддає на церкву, жупани кармазинові з себе, а надіне волосяну сорочку да й почав спасатись. Так-то розказують старі люде про тих прощальників. От же й тепер, перед Шрамом да Череванем, висипали вони з улиці, як із рукава, танцюючи. Чуприн-дирі такі, що любо глянути. Ідучи мимо церкви, покладали хрести, били поклони, да знов,

схопившись, навприсядки, да через голову, да колесом! А бурсаки, повибігавши за ограду, дивляться на них да й плачуть. – Не плачте, дурні! – кажуть їм запорожці. – Дніпро тече просто до Січі… Дома в себе вони, кажу, ходять було у дьогтяних сорочках да в дірявих кожухах-кажанках, а тут повбирались у такі жупани, що хоть би й гетьманові, – і все, щоб тілько показати перед миром, що запорожцю тії сукна й блапатаси все одно, що й семряга. Шрам хоть і сердивсь на запорожців, да й сам не постеріг, як задививсь на них. Добрії молодці багато інколи діяли людям шкоди по Вкраїні, да, мимо того, якось припадали до душі всякому.

Не раз доводилось мені самому слухати, як інший дід, споминаючи їх пакості, зачне було їх коренити, а далі як заговориться, як забалакається про їх звичаї да ходи, то й сам не знає, чого йому й жаль стане сіромах, і зачне сива голова гуторити про них, як про своїх родичів. Чим же то, чим тії запорожці так припадали до душі всякому? Може, тим, що вони безпечне, да разом якось і смутно дивились на божий мир. Гуляли вони і гульнею доводили, що все на світі суєта одна. Не треба було їм ні жінки, ні дітей, а гроші розсипали, як полову. Може, тим, що Запорожжє іспоконвіку було серцем українським, що на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду дней не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні іскра: який хоч, такий і розідми з неї вогонь. Тим-то, мабуть, воно й славне поміж панами й мужиками, тим воно й припадало так до душі всякому! Черевань, дивлячись на тії скоки й викрутаси, аж ногою притупував, узявшись у боки.

– От, бгате, – каже Шрамові, – де люде вміють жити на світі! Коли б я був не жонатий, то зараз би пішов у запорожці! – Не знать, що ти провадиш, свате! – дав йому одвіт Шрам. – Тепер чесному чоловікові стид мішатись між сі розбишаки. Перевернулись тепер уже кат знає на що запорожці. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди втікав щонайкращий люд з городів; а тепер хто йде на Запорожжє? Або гольтяпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба. Сидять там окаянні в Січі да тілько п’янствують, а очортіє горілку пити, так і їде в городи да тут і величається, як порося на орчику. Цур їм із їх скоками! Поїдьмо боржій у Печорський, а то не застанем на службу. Коли ж тут хтось із-за плечей: – Овва! Обернувсь Шрам, аж у його ззаду стоїть запорожець у кармазинах; стоїть і сміється. – Овва, – каже, – і оце б то наче й правда, а воно зовсім брехня. – Іроде! – не стерпівши, гукнув на його Шрам; да, схаменувшись, де він, зараз і переміг себе, – Цур тобі, – каже, – опріч божого дому! Да скорій до коня, да й поїхав. Черевань із Петром за ним. Череваниха теж поспішала до ридвана, бо до запорожця пристав другий братчик, і хоть нічого їй не сказали, да поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялись над тими очима, і – враг його знає – глянеш раз: здається, супиться; глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх. А другий був молодий, високий козак, тілько щось азіатське; зараз і видно, що не нашого поля ягода, бо до Січі сходились бурлаки з усього світу: прийде турок – і турка приймають; прийде німець – і німець буде запорожцем, аби перехрестивсь да сказав: «Вірую во Христа Ісуса; рад воювати за віру християнську». Уривок з твору відомого письменника та мовознавця – на випадок, якщо Нацбанк України введе в обіг купюру 1000 гривень з його портретом.

АФІША

МІСТА

Л ЬВІВ

Некролог

Дайте два! Хочемо ми того чи ні, дорогі читачі, але всі живемо в світі споживання, який, так чи інакше, нав’язує нам свої умови співіснування. І ми їх, як правило, приймаємо: хто з нас час від часу не піддається так яскраво і щиросердно рябіючим спокусам: «Увага! Тільки тут та тільки зараз! Акція! Дають два – бери три!». І так далі, і тому подібне. Швидко продати залежаний товар, звільнити місце на полицях для нових надходжень, позбутися минулорічної колекції – та хіба мало причин у магазина для виникнення акцій? І багато які з них дійсно є вигідними для споживача. На жаль, випадки зворотного доволі часті. Більше того: те, що акція закінчилася два чи три дні тому ми з’ясовуємо лише на касі. І, до речі, добре, якщо з’ясовуємо: маса торгових мереж «грішать» такими простроченими акційними розпродажами, про недійсність яких ми дізнаємося тільки вдома – переглянувши чек. Але, якщо ви все-таки викриєте підступні акційні дії і справедливо обуритеся – в кращому випадку вам скажуть: «Йой! Забули цінник поміняти!». І ось тут – стоп. Згідно з українським законодавством цінник на товарі – документ, що підтверджує його вартість. Скільки написали – стільки й отримали, грубо кажучи. І жодні відмовки (забули, не встигли змінити і т. д.) тут не працюють: прийміть у касу зафіксовану і задекларовану вартість, шановні. Скажете, не працює? Працює – будьте наполегливі і посилайтеся на Закон про захист прав споживачів. Пам’ятайте: ці наші права ще ніхто не відміняв. А от користуватися ними чи ні – право і вибір кожного. Олександра Зайченко

А Ф І Ш А

МІСТА

Л ЬВІВ