ЗМІСТ
Психологічний стан можна коригувати
Психологічний стан можна коригувати На жаль, це сталося……..................................................4 Природні почуття з приводу захворювання.............5 Етапи переживань і небезпеки на різних етапах на що звернути увагу…...................................................6 Захворювання як хронічний стрес - що робити….....7 Сенс і можливості психологічної допомоги…..........9 Повернення на роботу….............................................10 Як розмовляти про захворювання з дітьми…..........12 Харчування і рух для онкопацієнтів Харчування при онкологічних захворюваннях. Правда і міфи…...........................................................13 Рух як потужний спосіб реабілітаці…......................25
Психологічний стан можна коригувати Хвороба ніколи і ні до кого не приходить вчасно або очікувано. Але якщо вже так сталося, дуже важливо діяти максимально виважено і оперативно. Перше і найголовніше – пройти всі необхідні дослідження, щоб вибрати найкращий варіант лікування і розпочати його. Щиро бажаємо знайти вам свого лікаря, якому ви будете довіряти, і я з яким змоШевчук Олена Shevchuk.clinic@gmail.com жете відверто обговорювати нагальні www.shevchuk.clinic питання. Але крім медичних, є ще багато запитань, які хвилюють онкоодужуючих. Найпоширеніші з них: «Як пережити стрес?», «Як правильно харчуватися?» та «Які фізичні навантаження нам дозволені?». Так, харчування, адекватний психологічний стан і здорове фізичне навантаження – три важливих складові, які стануть вашими помічниками у боротьбі з хворобою. 3
Психологічний стан можна коригувати
На жаль, це сталося… Після проведення різних аналізів і обстежень, коли лікар переконаний в діагнозі злоякісного захворювання, починається процес лікування. Така ситуація - це серйозне випробування для будь-якої людини і його близьких. І за силою переживань його можна порівняти з горем. Тому що цей діагноз вносить істотні зміни в плани, звичний ритм і режим життя на найближче доступне для огляду майбутнє. Піднімаються різні непрості емоції. Виникає ряд питань: від «Де і як краще лікуватися?» до «Чому це сталося зі мною? Що буде далі?». Складаючи плани на лікування, важливо пам’ятати наступне. Так, у Вас серйозна хвороба, але сучасна медицина НЕ безпорадна перед нею. Більшість різновидів онкозахворювань на сьогодні досить успішно лікується. Безперервно ведуться дослідження і розробки все більш ефективних методів і ліків. Існують різні державні та благодійні програми лікування, групи взаємної підтримки. Ви - НЕ САМОТНІ перед обличчям цих випробувань. Вже зрозуміло, що на результат лікування помітно впливає позиція самого пацієнта. Усвідомлені зусилля, спрямовані в бік на одужання, грають ключову роль. Бажання допомогти собі і активне партнерство в лікуванні, навіть, якщо це лікування буде важко переносити фізично, психологічно і соціально, - різко підвищують ймовірність одужання. Категорично не можна порівнювати свій випадок з історіями інших пацієнтів. Тому що на виникнення, пе4
Психологічний стан можна коригувати ребіг хвороби і результат лікування впливають багато різних факторів, які свідомо неоднакові у двох різних, навіть дуже схожих між собою, людей. Будь-яке хронічне захворювання (онкологічне таким і є) - це чергування періодів поганого і хорошого самопочуття, позитивних і негативних емоцій, активних дій і відпочинку, напруження і «тиші». І стратегічне завдання - за допомогою медичного лікування та реорганізації свого життя домогтися подовження благополучних періодів і скорочення неприємних, таким чином, наблизитися до одужання.
Природні почуття з приводу захворювання Лікар, який повідомив діагноз, може викликати почуття негативу у хворого. У стародавні часи саме тому гінця з поганими новинами навіть страчували... Іноді звучать звинувачення в запізнілому діагнозі, повільному обстеженні, неоднозначних відповідях і т.п., але однозначних відповідей в конкретному випадку реально може не існувати . Основна небезпека в зв’язку з цим - недовіра до конкретних лікарів або до медичних працівників взагалі. І як наслідок - необґрунтована зміна лікаря, порушення схем лікування, помилки при прийнятті самостійних рішень. Природними почуттями також є тривога у зв’язку з невідомістю, ризиками, фінансами... А також страх перед хворобою, болем, смертю, безпорадністю, невдачею і ймовірними втратами (можливостей, способу життя, статусу, кола оточуючих, тощо). Дуже важливо пам’ятати - НЕ МОЖНА обходити тему страхів і тривог! Інакше можна в них «зависнути» і, таким чином, втратити дорогоцінний час і сили. Обов’язково треба знайти, з ким обговорити ці почуття (рідні, друзі, знайомі, психотерапевти, інші пацієнти). Обговорення хвилювань знижує тривогу, почуття самотності і приреченості, додає більше впевненості і допомагає перейти до корисних дій. 5
Психологічний стан можна коригувати Разом з цим є надія на одужання, очікування сприятливого результату, потреба в людському теплі і розумінні. І тому важливо знайти людей, готових надати підтримку, зрозуміти і підбадьорити. Корисно також знайти/згадати свої способи зміцнення надії і підбадьорювання, зафіксувати свої позитивні результати, навчитися приймати допомогу і тепло від інших людей. Важливо також знати, що схожі почуття (особливо, страху, безпорадності і невпевненості) можуть переживати Ваші рідні і близькі, адже їхнє життя теж змінюється. Але ж у кожного з нас є своя межа витримування певних емоцій. І саме тому не всі і не завжди можуть надати Вам потрібну підтримку і розуміння. Так, це може бути дуже прикро, але це не допоможе їм стати більш стійкими... Тому часто більше ресурсів виявляється у малознайомих або у зовсім незнайомих нам людей. І буде дуже корисно і правильно прийняти допомогу від них.
Етапи переживань і небезпеки на різних етапах - на що звернути увагу Головна мета - ЛІКУВАННЯ МАЄ ТРИВАТИ! Поради досвідчених - план дій: 1. Припинити паніку. 2. Дати час собі на адаптацію і право на помилку. 3. Дізнатися про захворювання якомога більше. 4. Отримати кілька думок фахівців (ос. - про альтернативи) 5. Повідомити рідним / знайомим про хворобу (кому, як і чи повідомляти взагалі - вирішує тільки сам пацієнт). 6. Просити допомоги у інших (фонди, психологи, знайомі) - конкретної, за згодою. Бути готовим до того, що не всі зможуть виконати те чи інше Ваше прохання. 7. Про народження дітей подбати заздалегідь (програми збереження яйцеклітин і сперматозоїдів). 8. Щоденник ЛІКУВАННЯ, зберігати документи і результати обстеження, записувати реакції на лікування. 9. Щоденник ЕМОЦІЙ (там же - думки, переживання, ідеї) 6
10. Після лікування - пацієнт НІКОЛИ не буде таким як раніше, тому необхідний період адаптації при поверненні на місце. 11. Планувати тільки дуже короткий період (тиждень, місяць) 12. Піклуватися про себе!!! Прагнути максимального прояву емоцій і переживань в безпечній обстановці. А також реалізації своїх різних бажань.
Захворювання як хронічний стрес - що робити
Сьогоднішня медицина вважає, що захворювання виникає як крайня ступінь порушення адаптації. Тому для успішного лікування онкозахворювань добре було б зменшити негативний вплив стресу у своєму житті. В ідеалі - розробити і впровадити індивідуальну антистресову програму. Важливо пам’ятати, що кожної хвилини на нас діє одночасно цілий ряд умов/факторів. І на кожен з них організм зобов’язаний відреагувати, навіть на ті, які ми не помічаємо. Наприклад, атмосферний тиск, зміни клімату, освітлення, температури, присутність інших людей, їжа, яку ми годину назад з’їли... І якщо таких впливів багато або вони дуже сильні, то в якийсь момент наш організм досягне межі своїх можливостей. І тоді ми страждаємо від головного болю, або з’являється слабкість, відключається увага - так виглядає перевантаження. 7
Психологічний стан можна коригувати Наскільки легко перевантажити організм? Є поняття «стресостійкість». Це чотири компоненти: 1. Фізіологія тіла (в т.ч. баланс і сила реакцій гальмування / збудження); 2. Поріг чутливості (до конкретного фактору); 3. Здатність витримувати напругу тривалий час (це про запаси сил і енергії і про вміння вчасно розвантажуватися, скидати напругу); 4. Швидкість відновлення (це про вміння розслабляти тіло і відпускати думки, а також - про вміння отримувати задоволення від чого-небудь і про ресурси). Чим слабкішим є кожен з компонентів, тим важче організм переносить навантаження стресу, тим швидше виникає або загострюється захворювання. Ресурсами є: ЗНАННЯ, ГРОШІ, ЛЮДИ (помічники), ІДЕЇ (досвід), ЧАС, ЕНЕРГІЯ (задоволення, нормальна фізіологія тіла). Є два шляхи збільшення ресурсів - накопичувати і перестати втрачати даремно. «Точки входу» у стрес: 1. Шкідливі звички, нездоровий спосіб життя - виснажують організм, «зношують» системи і органи, порушують фізіологію тіла. 2. Нерозуміння своїх істинних потреб і бажань зараз - робимо непотрібні дії, в результаті втомлюємося і розпилюємо сили. 3. Недоліки планування і організації - так ми перевантажуємося і порушуємо свій природний ритм, не встигаємо накопичувати сили і відновлюватися. 4. Невміння правильно реагувати на стрес - виснажує сили, посилює процеси. 5. Негативне мислення - створює додаткові стресові переживання. 6. Помилкові переконання (всі вороги, всі обманюють, я нічого не можу ...) - вони змушують більше нервувати і втрачати сили, час і енергію, підвищують напругу і тривогу. Правильно реагувати на стрес: 1. Помітити підвищення напруги; 8
Психологічний стан можна коригувати 2. Усвідомити що відбувається (після чого почалося, чого хочу, що можу, хто може допомогти); 3. Зробити щось з цього приводу (зробити рух, вийти з контакту, зняти напругу, знайти інформацію, вирішити); 4. Відновитися (розслабитися, отримати задоволення від чого-небудь); 5. Провести аналіз ситуації (що є корисним, як уникнути, варіанти на майбутнє); 6. Кожного дня дбати про накопичення і раціональне використання ресурсів і сил; 7. За необхідності використовувати психотерапію.
Сенс і можливості психологічної допомоги Для чого потрібна психологічна допомога? Часто хворі не можуть показати рідним і близьким свою втому, смуток, слабкість та душевний біль. Та й не всі рідні в силу різних вагомих причин можуть дати хворому необхідну допомогу. Тоді завдання психолога - допомогти пацієнтові поговорити про хворобу, про свої переживання і тривоги. Іноді для людини дуже важливо висловитися про своє ставлення до родичів і друзів. Ще з психологом можна розглянути й інші важливі питання: - страх перед майбутнім, перед смертю і життям в нових умовах; - сумніви в діагностиці та лікуванні, складності в прийнятті рішень; - почуття неповноцінності у зв’язку з перенесеним лікуванням; - боязнь бути відкинутим своїми близькими і друзями; 9
Психологічний стан можна коригувати - депресія і смуток, відсутність емоційних сил; - проблеми в поведінці (агресивність, мовчання, сльози без видимої причини ...); - дисбаланс в сімейних і інтимних відносинах; - незадоволеність своєю зовнішністю, що змінилася в результаті лікування; - потреба в розумінні себе і поведінки інших людей; - труднощі у процесі відновлення або зміні трудової діяльності. Чого очікувати від психолога? Точно НЕ треба очікувати - засудження, розмови про мораль або про те, щоб забути про хвороби. Психолог точно НЕ замінить лікаря-онколога. І у нього немає чарівної таблетки від переживань і болю. Завдання психолога: - допомогти подолати випробування з більшим розумінням і спокоєм; - навчити прийомам розслаблення і зниження напруги; - допомогти прийняти свій новий фізичний стан і особливості; - сприяти більш м’якій адаптації під час повернення на роботу або її зміни. Психологи працюють і індивідуально з пацієнтами та/ або їхніми родичами, і в груповому форматі (група таких же пацієнтів), і з сім’єю, і з подружньою парою. Це залежить від конкретних завдань в кожному конкретному випадку. Найголовніше - щоб рішення звернутися до психолога було прийнято добровільно і самостійно, без тиску ззовні.
Повернення на роботу Повертатися чи ні на колишню роботу, або змінити роботу взагалі - залежить від бажання пацієнта, важкості праці і наявності медичних протипоказань. Важливо розуміти, що навіть за умови повернення на попереднє місце і умови, можуть бути певні складнощі з відновленням робочого ритму, присто10
Психологічний стан можна коригувати суванням до робочого оточення, іноді - з подоланням шляху на роботу і додому. Це пов’язано з тим, що організм зберігає сліди лікування тривалий час і викликає втому в більшій мірі, ніж раніше. Процес повернення пройде легше, якщо: - під час лікування Ви підтримували контакти з колегами; - незадовго до конкретної дати виходу на роботу Ви нанесли попередній візит до керівництва і колег; - Ви дали собі час на адаптацію, виключивши очікування негайної високої результативності; - Ви продумали і підготували режим праці і відпочинку з урахуванням своїх реальних сил, планового медичного контролю і лікування; - Ви розумієте і готові до того, що деякі відносини на роботі треба буде вибудовувати ніби, вперше і по-новому. Після лікування часто змінюються погляди на життя, пріоритети і самооцінка. Іноді може з’явитися або посилитися почуття відстороненості і несправедливості, можливо злості і роздратування. В такому випадку треба шукати спосіб безпечно висловити ці емоції і подбати про отримання більшої підтримки від оточуючих. І також постаратися уникнути конфліктів. У цей період дуже корисною може виявитися робота з психологом. Буває, що хвороба істотно змінює професійні перспективи. І якщо у Вас виникло бажання змінити рід занять - зробіть це. Адже впертість в прагненні, за будь-яких умов, вести життя як і раніше може призвести до погіршення стану. 11
Психологічний стан можна коригувати
Як повідомляти дітям про захворювання 1. Максимально чесно, зрозумілою дитині мовою; 2. Якщо не знаєте - так і сказати: «поки не знаю», назвати терміни - коли будете готові відповісти; 3. До кого і з якого приводу дитина може звернутися за допомогою в разі вашої відсутності; 4. Хто буде виконувати (ваші) обов’язки по відношенню до дитини; 5. Прийняти ВСІ її реакції (в тому числі, агресію, відторгнення і т.п.). Адже Ви все одно залишаєтеся старшим; 6. Важливо!!! - дати дитині можливість бути Вам корисною (наприклад, підлітки цілком можуть вести Щоденник ЛІКУВАННЯ; молодша дитина може взяти на себе миття посуду, частина прибирання... і т.п.); 7. Дякувати дитині за допомогу!
12
Харчування і рух для онкопацієнтів
Кучеренко Ніна реабілітолог Аidanulia@ukr.net
Харчування і рух для онкопацієнтів
Харчування при онкологічних захворюваннях. Правда і міфи
Всі ми любимо смачно поїсти, добре розуміємося на корисних та шкідливих продуктах, багато хто з нас вміє контролювати стан свого організму під час споживання того чи іншого продукту харчування. Не виникає ніяких питань аж до того моменту, коли в наше життя приходить хвороба. В першу чергу, ми починаємо шукати лікувальну дієту при цій хворобі. В Україні офіційно прийнято 15 дієтичних столів, які диференційовані за основними нозологічними формами та варіантами їх перебігу з урахуванням виду, стадії захворювання (загострення чи ремісія), ступеню компенсації (компенсована чи декомпенсована стадія хвороби). У всіх лікувальних закладах хворим призначають відповідні дієти (дієтичні столи) залежно від характеру захворювання. Багатопрофільні лікарні постійно користуються 15 дієтичними столами (за Певзнером). Але у цьому переліку немає онкологічних захворювань. І онкопацієнт або його родичі починають шукати інформацію 14
Харчування і рух для онкопацієнтів в інтернеті. Всі ми розуміємо, що харчування при онкологічному захворюванні потребує певної уваги. Саме тому дуже просимо критично ставитись до великої кількості непідтвердженої інформації, яку можна знайти в інтернеті. Основне питання з харчування, відповідь на яке шукають пацієнт або родичі: чи існують лікувальні дієти, які лікують рак? В інтернеті ви можете знайти багато «лікувальних дієт» - наприклад, дієти Ласкіна, Моермана, Бадвіг, голодування тощо. За кордоном навіть існують клініки, які рекламують ці дієти з метою лікування раку. При чому лікування в таких клініках досить вартісне. Але треба усвідомити, що це, насамперед, комерція. Нема жодного клінічного дослідження, яке б довело хоча б будь-який лікувальний ефект. До того ж, ці дієти обмежені у калорійності та поживних речовинах, що аж ніяк не сприяє забезпеченню енергією та корисними речовинами організм, який знаходиться в процесі лікування. Розповсюджене твердження інтернету - треба перестати вживати цукор, солодке, м’ясо, обмежити вживання вуглеводів та білкових продуктів, тому що глюкозою та амінокислотами, у процесі розщеплення білка живляться ракові клітини. Існує думка, що обмеживши або зовсім виключивши з раціону ці продукти, можна викликати апоптоз ракових клітин, тобто пухлина помре від голоду. Це неправда. Людина, як і будь-яка жива істота на Землі, є білковим організмом, якому потрібні енергія і пластичні речовини для відновлення клітин організму. Всі клітини нашого організму потребують вуглеводів для забезпечення енергією, білків для відновлення клітин організму, жирів для підтримання обмінних процесів. Обмеження у будь-якому з цих трьох компонентів тягне за собою дефіцит поживних речовин, поглиблення стресової ситуації. Це проявляється у підвищенні втомлюваності, появі депресивних станів, зменшенні об’єму та дистрофії м’язів, зменшенні ваги, порушенні роботи внутрішніх органів, таких як мозок, печінка, нирки. Для онкологічного пацієнта ці фактори аж ніяк не сприяють одужанню. 15
Харчування і рух для онкопацієнтів
Харчування і рух для онкопацієнтів
Американське онкологічне співтовариство кожні 5 років видає рекомендації щодо здорового харчування та рухової активності, які побудовані на підставі результатів багатьох наукових досліджень, що проводяться в світі. На підставі останніх рекомендацій зазначено, що одним з чинників зростання деяких видів раку, а також інших небезпечних для життя захворювань, є зайва вага, яка виникає внаслідок надмірного вживання харчових продуктів із підвищеним вмістом простих вуглеводів, цукру. Ключові слова в цьому твердженні – зайва вага та надмірне споживання. Практичні рекомендації Американського інституту з дослідження раку (American Institute for Cancer Research — www.aicr.org), в яких узагальнено результати понад 5000 наукових досліджень щодо взаємозв’язку між виникненням злоякісних новоутворень та особливостями харчування і життєдіяльності людини: • щодня слід споживати щонайменше п’ять різних видів фруктів та овочів. Рослинна їжа повинна на 45–60% покривати потреби людського організму в енергії; • максимально обмежувати споживання червоного м’яса. Сукупний вміст у раціоні олій та жирів повинен забезпечувати не більше ніж 30% необхідної людині енергії; • м’ясо та рибу слід готувати при невисокій температурі, якомога частіше уникати споживання смажених страв; • не можна допускати як перевищення, так і зниження маси тіла. В середньому вона не повинна перевищувати таку у молодому віці більш ніж на 5–6 кг; • регулярні щоденні одногодинні прогулянки або щотижневі одногодинні інтенсивні зайняття спортом сприяють значному зниженню ризику виникнення онкологічної патології, особливо раку прямої кишки. 16
Сам по собі цукор, згідно з рекомендаціями, не є таким, що викликає рак або сприяє росту ракових пухлин. Це просто некорисний продукт, який окрім високої калорійності, не дає нашому організму ніяких поживних речовин. Фактично, це порожні калорії, завдяки яким ми перебираємо добову норму калорій та набираємо зайву вагу. Складніше питання стоїть з м’ясом. Але й тут безліч нюансів. Згідно з даними Американського онкологічного товариства, червоне та перероблене м’ясо містить кілька складових, які можуть збільшити ризик раку товстого кишківника. Мутагени та канцерогени отримують шляхом приготування м’яса під впливом високої температури або вугільним грилем. Нітрати, нітрити та солі, що використовуються для обробки м’яса, сприяють утворенню нітрозамінів, що відомі як мутагени і канцерогени у тварин. Залізо з гемагрупи міоглобіну в червоному м’ясі може виступати в якості каталізатора до утворення нітрозамінів, що утворюють вільні радикали, які можуть пошкодити ДНК. Тому слід обмежити в своєму раціоні червоне та перероблене м’ясо. Максимальна добова норма червоного м’яса та обробленого м’яса згідно з рекомендаціями – 100г та 50г відповідно. Саме тому, бажано обирати альтернативу червоному м’ясу у вигляді м’яса птиці, риби та бобових. 17
Харчування і рух для онкопацієнтів За останні 2 десятиліття в центрі уваги харчування і раку було дослідження раціону харчування та поведінки і співвідношення їх з ризиком виникнення раку. Наприклад, люди, які вживають менше червоного і обробленого м’яса також, як правило, їдять менше рафінованих зернових продуктів та споживають більше овочів і фруктів. Люди, які їдять більше переробленого і червоного м’яса, картоплі, рафінованих круп, підсолоджених напоїв і продуктів харчування, мають більш високий ризик розвитку певного виду раку або вмирають від раку. В той час використання дієт, які містять різноманітні овочі і фрукти, цільне зерно та рибу або птицю та зменшену кількість червоного та обробленого м’яса в раціоні, пов’язане з більш низьким ризиком розвитку деяких видів раку або смерті від раку. З основними принципами харчування розібралися. Вуглеводи, м’ясо не виключаємо, але вибираємо найбільш корисні різновиди цих продуктів. Але в процесі лікування пацієнту може бути призначена хіміотерапія. І саме в цей період харчуванню треба приділити особливу увагу. Через те, що хіміотерапія впливає на всі клітини організму – і здорові, і ракові, особливо на ті, які швидко діляться, найбільше ушкоджуються слизові оболонки шлунку, кишківника, серця, легенів, випадає волосся, пригнічується робота кісткового мозку, що впливає негативно на компоненти крові, розвиваються патології сечовидільної системи. Через токсичність майже всіх хіміотерапевтичних препаратів і необхідність нейтралізації та виведення з організму продуктів метаболізму, виникає підвищене навантаження на такі органи, як печінка та нирки. Виникає тимчасова інтоксикація організму, внаслідок чого хворий відчуває слабкість, запаморочення, нудоту, блювання, грипоподібні симптоми. Ці явища мають тимчасовий характер, але вони можуть бути дуже небезпечними для людини. Період між курсами хіміотерапії зазвичай складає 21 день. Прояви інтоксикації найбільш виражені з 2 по 5-6 день після проведення курсу. В цей період, з метою виведення продуктів 18
Харчування і рух для онкопацієнтів
розпаду токсичних речових та залишків ушкоджених ракових клітин, необхідно дотримуватися відповідного питного та харчового режиму. У онкологічних хворих під час проведення хіміотерапії виникають зменшення апетиту, втрата або зміна смакових вподобань, сухість в роті. Побічні ефекти хіміотерапії мають негативний вплив на органи травного тракту, погіршують загальний стан хворого та перешкоджають нормальному харчуванню. Між тим, нормальному повноцінному харчуванню під час хіміотерапії надається дуже велике значення, тому що однією з умов для призначення та ефективної дії протипухлинних препаратів є задовільний стан хворого, який значною мірою залежить від повноцінного харчування. Раціональне харчування в цей період передбачає дотримання таких основних принципів: • рівновага між енергією, яка поступає з харчуванням, та енергією, яка використовується хворим; 19
Харчування і рух для онкопацієнтів • задоволення потреб організму в певній кількості та співвідношенні харчових речовин; • дотримання режимів харчування (певний час прийому їжі та певна її кількість під час кожного прийому). Таким чином, раціональне збалансоване харчування означає вибір цілого ряду продуктів, які містять вітаміни, білки, мінерали та інші елементи, необхідні для підтримання нормальної роботи організму. Білки. Надзвичайно важлива роль білків. Без них неможливе відновлення тканин організму, які ушкоджуються під час проведення хіміотерапії. Однак, для повноцінного використання білків на відновному етапі необхідна достатня кількість калорій. За недостатнього споживання калорій білок буде направлений насамперед на вироблення енергії, в такому випадку його може не вистачити на відновну функцію. Необхідно регулювати кількість в дієті білків і калорій. Для відновлення після важкого курсу хіміотерапії необхідно на 40-50% більше білка, та на 20% більше калорій, ніж в звичайному раціоні. Під час проведення хіміотерапії доцільно підвищити кількість рідини за рахунок чистої води, овочевих, фруктових та ягідних соків. Ця рекомендація особливо доцільна під час лікування препаратами платини, які входять в стандартні схеми лікування онкогінекологічних захворювань. Особливо корисні морквяний, буряковий, томатний, малиновий соки. Під час проведення хіміотерапії доцільно відмовитись від жирної їжі, тому що вона важко засвоюється, підвищує нудоту та можливість виникнення діареї. Хворим із супутніми хронічними захворюваннями шлунка, кишківника, жовчних протоків, нирок, гіпертонічної хвороби - під час проведення хіміотерапії слід дотримуватись дієти, яка відповідає цьому захворюванню. За відсутності виражених побічних ефектів дієта під час хіміотерапії має бути звичною для онкологічних хворих. Необов’язкове підсилене харчування з вишуканими стравами та делікатесами. Доцільніше включати в раціон щонайбільше 20
Харчування і рух для онкопацієнтів свіжих та варених овочів, фруктів. Якщо немає протипоказань, збільшити споживання овочевих, фруктових та ягідних соків. Харчування при порушенні апетиту. Апетит під час хіміотерапії може як підвищитися, так і знизитись. Збільшується, як правило, при підтримці хворого глюкокортикостероїдними препаратами (преднізолон, дексаметазон). Частіше зустрічається зниження апетиту, пацієнти відзначають, що їм перестали подобатися раніше улюблені страви. Може скластися ситуація, коли незважаючи на необхідність вживання певної кількості їжі та дотримання правильного харчування, немає можливості отримувати необхідний раціон. Розлади апетиту в онкологічних хворих проявляються в різному ступені його ослаблення до повної втрати, у відразі до виду та запаху їжі, в зміні апетиту, коли хворі стають байдужими до певних, раніше улюблених страв. При використанні сучасних агресивних режимів хіміотерапії хворі
21
Харчування і рух для онкопацієнтів можуть втрачати 1-2кг ваги, які при правильному харчуванні відновлюються під час перерви між курсами лікування. Втрата апетиту зазвичай виникає в день проведення хіміотерапії і продовжується протягом кількох днів. В цей час необхідно більше їсти в перервах між курсами, коли самопочуття більш-менш нормальне. Їжу приймати потрібно, коли виникає відчуття голоду, якщо навіть ще не настав час їжі. При зниженні апетиту необхідно приймати їжу, яка за мінімального об’єму дозволяє отримати максимальну кількість поживних речовин. Їжа повинна збуджувати апетит. Якщо печінка функціонує нормально та лікуючий лікар не заперечує, можна в період між курсами хіміотерапії вживати сухе вино, пиво, кагор. Сприяють підвищенню апетиту мариновані, кислі та солоні овочі, а також кислі соки – лимонний, журавлинний, смородиновий. Подрібнений кріп, петрушка, кінза, зелена цибуля, якими приправляють юшки, салати та інші страви, покращують смакові якості їжі. Дуже важливим фактором є різноманітність харчування. Вона не тільки покращує апетит, але й сприяє зменшенню депресії.
22
Харчування і рух для онкопацієнтів Якщо хворого супроводжує нудота, крім лікарських препаратів її можна зменшити шляхом наступних заходів: • перед сніданком посмоктати шматочок льоду, замороженого лимону, кислу сливу; • їсти натщесерце сухі продукти: сухарики, сухофрукти, декілька ягід журавлини, тости, печиво; • вживати їжу протягом дня, невеликими порціями, з розрахунку, щоб в шлунку не виникало відчуття переповнення; • уникати їжі, яка має специфічний присмак, не використовувати продуктів із сильним запахом; • не використовувати смажену, особливо жирну їжу, молочні соуси, цільне молоко; • не вживати дуже солодкі страви; • не вживати дуже солону або пряну гарячу їжу; • полегшення може принести охолоджена їжа – м’ясо, сир, фрукти. Кислі продукти (лимон, журавлина, маринади), солоні огірки та помідори можуть зменшити нудоту; • треба уникати споживання рідини під час їжі, щоб запобігти наповненню шлунка рідиною. Треба більше пити між прийомами їжі. Рідину краще споживати за 1 годину до прийому їжі або через 1 годину після. Пити краще охолоджені, чисті, підсолоджені напої; • їжу приймати повільно, ретельно пережовуючи; • уникати споживання їжі безпосередньо перед введенням препаратів; • якщо пацієнт знає, в який момент у нього виникає нудота або блювота, в цей період краще не їсти улюблені продукти через те, що виникне негативний умовний рефлекс. Після лікування буде виникати почуття нудоти на ті продукти, які споживались під час виникнення нудоти під час лікування; • доцільно використовувати заморожені продукти, які можна розігріти, або їжу, яку не треба готувати; 23
Харчування і рух для онкопацієнтів • доцільно доручити приготування їжі родичам, членам родини або друзям. Краще в цей час не знаходитись в приміщенні, де готується їжа; • доцільно уникати будь-яких запахів (їжі, диму, парфумів), продуктів та напоїв, запах яких викликає нудоту (наприклад, кава); • використовувати легкі закуски протягом дня; • старатися дихати через рот, коли пацієнт відчуває нудоту; • ретельно дотримуватись гігієни ротової порожнини, полоскати рот лимонною водою; • споживати морозиво. Фруктове морозиво може знижувати нудоту. Наостанок треба зазначити, що під час проведення хіміотерапії треба дуже ретельно відслідковувати реакції свого організму. Він, як і у стані вагітності, може вимагати якихось незвичних або некорисних продуктів. Опитування, проведене серед онкопацієнтів, які вже закінчили лікування, показало, що під час проведення хіміотерапії у них виникали різноманітні потреби в продуктах, які вони до лікування не вживали, або улюблені продукти переставали бути такими. Наприклад, у одних лікування пригнічувало смакові властивості (їжа як тирса або металевий присмак у роті), і вони прагнули страв з яскравим смаком, додаванням спецій, зелені. Інші, навпаки, перестали вживати «смакову» їжу і воліли прісних, несолоних, несолодких, нейтральних страв. Багато дівчат надавали перевагу або відчували підвищену потребу в стравах з Макдональдсу, в смаженому м’ясі та шашликах, картоплі з оселедцем, дерунах, цитрусових, сирокопчених ковбасах, сосисках. Дехто, навпаки, перестав їсти ковбасу та копченості, а споживав нейтральні продукти з тіста, запечену картоплю тощо. Майже всі підвищили споживання рідини за рахунок води, фруктових та овочевих соків. Я вважаю, якщо виникає якась потреба в смакових вподобаннях, необхідно прислухатись до організму і дозволити собі харчуватися так, як потребує організм. 24
Рух як потужний спосіб реабілітації Ще кілька десятків років тому поняття «фізична реабілітація» після перенесеного онкологічного захворювання або взагалі не звучало, або звучало в контексті «для онкопацієнтів фізична реабілітація не показана». Лишився живий, іди і радій, тільки сильно не рухайся, щоб не розігнати кров. Цікавий момент - для онкопаціента вважалося шкідливим все, що корисно для будь-якої здорової людини або пацієнта з іншими хворобами. Але науково-технічний прогрес не стоїть на місці, з’являються нові знання, розвиваються медичні технології. Кількість радикально пролікованих пацієнтів зростає, багато виходять у ремісії та стабілізації захворювань. Багато серед них молоді і не дуже молодих, але працеспроможних людей, які бажають після лікування відновити попередню фізичну форму, повернутися до улюбленої роботи, відчути себе повноцінною частиною суспільства. Останні дослідження підтверджують, що фізичні навантаження не є шкідливими для онкопацієнтів. Навпаки, достатня фізична активність не менше 9 МЕТ / год на тиждень (МЕТ - метаболічний еквівалент навантаження), що відповідає 3 годинам ходьби або 2 годинам аеробіки, знижує ризик рецидиву раку молочної залози на 37% для жінок з перенесеним гормонопозитивним раком молочної залози. Якщо до цього додати ще й дієту зі зниженим вмістом жирів і достатньою кількістю овочів, фруктів 25
Харчування і рух для онкопацієнтів та харчових волокон, цей ризик знижується вдвічі. До того ж, не має значення індекс масси тіла пацієнтки, стадія перенесенного захворювання, вид фізичної активності. Не секрет, що лікування онкозахворювань це важкий тривалий процес, який впливає на всі органи і системи організму, причому не в кращу сторону. Оперативне втручання травмує м’язи та зв’язки, видалені лімфовузли підвищують ризик розвитку лімфостазу кінцівок, зниження ваги, часто різке, невелика рухова активність веде до атрофії м’язової маси, застосування хіміопрепаратів і препаратів супроводу провокує підвищення або катастрофічне зниження ваги. Всі ці фактори знижують якість життя. У таких випадках на допомогу може прийти спеціаліст з фізичної реабілітації. Методи фізичної реабілітації можна застосовувати на всіх етапах лікування онкологічного хворого, починаючи з доопераційного періоду, протягом проходження комбінованого лікування, впродовж відновлення після лікування та формування правильних навичок здорового способу життя. На різних етапах лікування фізична реабілітація може вирішити різні завдання. У доопераціоному періоді застосування методів дещо обмежено, але спільно з психотерапевтом може бути зниження рівня тривожності, навчання релаксаційним методикам, підготовка серцево-судинної та дихальної систем до попередньої операції. У післяопераційному періоді стоїть завдання якнайшвидше відновити нормальну роботу важливих систем організму, які так чи інакше страждають при введенні наркозу - це дихальна і серцево-судинна система, що допомагає якнайшвидше піднятись з ліжка, що служить профілактикою деяких ускладнень. Для жінок, які перенесли операцію, пов’язану з раком молочної залози, реабілітолог повинен бути поряд з першого післяопераційного дня. Він навчає жінку комплексу вправ для відновлення роботи руки, навички запобігання виникнення лімфостазу за рахунок видалених підшкірних лімфовузлів. Не у всіх рух лімфи від руки відновлюється однаково, але використання 26
Харчування і рух для онкопацієнтів спеціальних гімнастик, лімфодренажного масажу та самомассажу дозволяє зменшити ризик виникнення цього ускладнення. Тому якщо на вас чекає операція або вона у вас вже була, поцікавтесь, чи є в клініці спеціаліст з фізичної реабілітації, який допоможе вам відновитись. Хочеться зазначити про рух як про потужний фактор реабілітації. Онкопацієнтів часто лікарі намагаються обмежити у русі, особливо під час лікування. Але втомленість онкопацієнта, особливо під час лікування, має особливість. Вона не проходить після сну і відпочинку. Розбитість існує весь час. Людина почувається наче після отруєння. Реальний засіб зменшити симптоматику - здійснювати регулярними прогулянки на свіжому повітрі. Іноді потрібно заставляти себе йти гуляти, але це потрібно зробити бажано максимально можливим для вас темпом на максимально можливу для вас відстань. Не варто перевантажувати себе, але варто дати організму посильне навантаження. Бажано уточнити з реабілітологом і лікарем, яким саме для вас буде посильне навантаження у зв’язку з препаратами хіміотерапії, які ви отримуєте. Деякі з них надають токсичний вплив на серце. Результат полягатиме в підвищенні бадьорості, поліпшенні сну, в більш швидкому виході з токсичного стану. Та і показники крові, як правило, стануть кращими, ніж, якщо ви не будете рухатись. Це пояснюється досить просто. Існує такий ефект, який вивчають спортсмени та реабілітологи - ефект суперкомпенсації. Це означає, що перед тренуванням або перед заняттям ваш рівень метаболізму (запаси і витрата 27
Харчування і рух для онкопацієнтів енергії) знаходиться на певному рівні. Коли ви фізично рухаєтесь, ваш організм переважно працює на витрату енергії. Але найцікавіше розпочинається в період відпочинку. В процесі відпочинку наш організм відновлює запаси енергії не до попереднього рівня, а трохи вище. Це «трохи вище» тримається недовго, кілька днів. І якщо в цей період ми знову підемо добре погуляємо, а потом ще додамо, то наш організм не тільки доповнить запаси енергії, він ще буде вчитися їх економно і ефективно використовувати. Хочу зазначити, що до питання дозування навантажень потрібно підійти дуже ретельно. Якщо з’являється задишка або серцебиття, що перевищує допустиму норму, якщо з’являється різка слабкість, холодний піт і сильне запаморочення, то ви перестаралися. Бажано вийти на прогулянку з супроводжуючим. Так само важливо стежити за власним самопочуттям, краще вести щоденник самоспостереження. Туди можна записувати кожен день якість сну, рівень задоволення, настрої. Погіршення настрою, небажання займатися також може бути пов’язано з тим, що ви дали собі навантаження більше, ніж можете собі дозволити сьогодні. Допустимий рівень частоти серцевих скорочень для середнього навантаження розраховується за наступною формулою ЧСС = (220-вік) х 60 або 70% Це те значення, вище за який ваш пульс в період реабілітації піднятися не повинен. Але для отримання корисного ефекту, навіть під час ходьби, він повинен бути вище 90-100 ударів на хвилину. За помірних регулярних тренувань ваша кров буде циркулювати економічно, серцевий ритм у процесі навантаження, який все одно теж у нас усіх коливається, буде підніматися оптимальніше. Рівень пульсу в стані спокою буде нижчим, нормалізуватиметься тиск. Організм просто буде працювати більш злагоджено і оптимально. Звичайно, якщо є метастази або проблеми з серцем після лікування, до фізичних навантажень необхідно підійти більш ретельно, отримати рекомендації лікаря-онко28
Харчування і рух для онкопацієнтів лога про обмеження. Але це не означає, що потрібно виключити фізичні навантаження назавжди. Бажаним є той вид руху, який підходить саме вам. З чого краще почати своє відновлення після закінчення лікування? Для онкоодужуючого золоте правило - «тихіше їдеш - далі будеш». В першу чергу необхідно зайнятися підвищенням стійкості свого організму, відновленням адекватної роботи серцево-судинної та дихальної систем. Краще починати, звісно, з циклічних видів спорту. Це, коли ми певні рухи повторюємо монотонно протягом тривалого часу. До них відносяться дозована ходьба, скандинавська ходьба, плавання, їзда на велосипеді. Необхідно включити в свій день загально зміцнюючу і спеціальну гімнастику. Спеціальна гімнастика для жінок з РМЖ це, в першу чергу, гімнастика для руки з боку оперованої залози, щоденне вимірювання об’ємів руки, при необхідності легкий самомасаж. Інколи під час лікування може зменшитися маса тіла, або наступити атрофія м’язової маси. У цій ситуації будуть корисні дозовані силові вправи в тренажерному залі. Вони дозволять набрати вагу, впорядкувати і підкачати слабку мускулатуру. Наші м’язи недаремно називають додатковими серцями. Добре розвинена м’язова система допомагає повернути венозну кров серцю, знімає підвищене навантаження з серцево-судинної системи. Зрештою, дуже хочеться, щоб була можливість займатися лікувальною фізкультурою у спеціальних групах. Але і отримавши індивідуальні рекомендації спеціаліста з фізичної реабілітації саме для вас, ви можете самостійно або з колегами по діагнозу покращити своє здоров’я на прогулянці в парку, під час плавання у басейні, в фітнес-клубі або в танцювальному центрі. 29
Для нотаток
30
Для нотаток
31