BARVA Vol. 4: ІЛЮСТРАЦІЯ by Barva Magazine

BARVA

Vol. 4 ІЛЮСТРАЦІЯ

ТЕМА: ІЛЮСТРАЦІЯ. ВЧОРА 8 СЬОГОДНІ 29 ЗАВТРА 154

The world always seems brighter when youâ&#x20AC;&#x2122;ve just made something that wasnâ&#x20AC;&#x2122;t there before. -Neil Gaiman

ІЛЮСТРАЦІЯ

ому ілюстрація? Тому що це ціла історія в одному образі. Ця історія може надихнути, нагадати, наголосити, або відкрити щось незнане. Здається, що перенести певний посил із своєї голови на цілком матеріальний папір – це щось фантастичне. Тоді ким має бути та людина, яка витягує цю одну історію із рою думок в голові та матеріалізує для нас цю фантастику? У нас є декілька варіантів.

ВЧОРА

The New Yorker та снобська претензійна тяга до ілюстрацій Олена Басараб

ью-йорський денді Юстас Тіллі народився 21 лютого 1925 року. Ну, як народився… з’явився на обкладинці першого

номера журналу The New Yorker. Художник Рі Ірвін навіть дав ім’я своєму персонажу, який з часом перетворився на символ журналу. Вже з першого випуску ілюстрація стала важливою (якщо не найважливішою) частиною видання New Yorker, яке жодного разу не зрадило традиції ілюстрованої обкладинки, і не тільки.

Для засновника та редактора The New Yorker Гарольда Рос-

са, журнал мав стати прикладом дуже тонкого гумору. Заснувавши у 1925 році видання для нью-йорківців, редактор орієнтувався на аудиторію, яка буде готова до вишуканого гумору. А для цього читачами мали стати жителі Нью-Йорка із хорошим художнім та естетичним смаком – слабакам тут не місце.

Тому й наповнення з часом стало задавати тренди у лі-

тературних та мистецьких колах. Якщо тебе надрукували у The New Yorker – можеш бути впевненим, що, як мінімум, у майбутньому твоя книга буде видана ( а для дуже амбіційних – це Пуліцер чи Нобель). Авторами The New Yorker були Трумен Капоте, Джером Селінджер, Джон О’Хара, Стівен Кінг, Ханна Арендт. Щономера у журналі публікували художні твори, рецензії, публіцистику та карикатури. Щоб бути читачем The New Yorker – потрібно бути готовим до будь-чого.

априклад, що одна стаття може зайняти весь номер, як це було із матеріалом «Хіросіма» Джона Херсі. Автори та й ре-

дактори ніколи не полегшували життя своїм читачам та не переймалися, що великі тексти можуть перелякати – читач мав бути вже заздалегідь загартованим і не бути інтелектуальним слабаком. Але з часом журналу все ж довелося змінити свої постулати та переглянути свою «поведінку». Можливо проблема була у тому, що американці почали вважати журнал снобським – розваги та плітки займали все більше часу у житті жителів США у 80-х. роках минулого століття. Саме тоді у журналі з’явилися рубрики світської хроніки, бізнес-замітки, колонка «міських пліток», розлогі інтерв’ю з відомими акторами, музикантами та політиками. Одним словом, з тими, чиє ім’я було популярним. Аудиторія захотіла змін – вона їх отримала. Та що залишилося вічним? Ілюстрована обкладинка та карикатури.

ПОГЛЯД НА СВІТ З 9-Ї АВЕНЮ Якщо пробувати знайти найвідомішу обкладинку після славетного Юстас Тіллі, то варто припустити, що такою буде саме Погляд на світ з 9-ї авеню. Чому саме вона? Напевно ж ми не одразу зрозуміємо, що такого надзвичайного у цій ілюстрації, яку Кріс Уорр назвав «найвідомішою обкладинкою журналу, окрім його неофіційного талісмана, Юстаса Тіллі. Автор ілюстрації для номера за 29 березня 1976 року, Сол Стейнберг змалював погляд нью-йоркців на своє місто та світ, центром якого і є Нью-Йорк. Схематичне зображення Нью-Йорка за допомогою Десятої та Дев’ятої авеню, а також світу за допомогою п’яти міст: Лос-Анджелеса, Лас-Вегаса, Вашингтона, Канзас-Сіті й Чикаго, трьох штатів: Небраски, Техасу та Юти й п’яти країн: Мексики, Канади, Китаю, Японії та Росії, також річки Гудзон окреслює світогляд заклопотаного нью-йоркця для якого світ за межами Дев’ятої та Десятої авеню настільки чужий, що схематичне уявлення про нього саме таке.

Бракує лише трьох слонів і черепахи.

“View of the World from 9th Avenue,” by Saul Steinberg, March 29, 1976

“9/11/2001,” by Art Spiegelman and Françoise Mouly, September 24, 2001

9/11/2001 Пуліцерівський лауреат, каракутурист Арт Шпігельман та його дружина Франсуаза Моулі створили цю обкладинку, присвятивши її подіям 11 вересня. Щоб зобразити на форматі А4 весь відчай та біль цього дня, подружжя використали чорний колір, як символ скорботи. Спочаку у друку мала піти обкладинка просто чорного кольору, але пізніше ілея зазнасала змін: «Десять років тому мій чоловік, карикатурист Арт Шпігельман, наша дочка та я стояли через чотири квартали від другої вежі та спостерігали, як вона розвалюється у болісноповільному темпі. Пізніше, повернувшись до свого офісу, я відчула, що зображення раптово втратило силу, яка б допомогла нам зрозуміти, що відбулося. Єдиним рішенням, здавалося, було опублікувати обкладинку без зображення – повністю чоного кольору. Потім Арт запропонував додати контури двох веж чорне на чорному. Так ні з того, ні з цього виникло ідеальне зображення, яке передавало нестерпну втрату життя, раптову відсутність нашого горизонту, гострий розріз реальності.

Обкладинка 11 травня 1935 року не отримала назви, однак це не завадило їй виділитися своєю атмосферою, яка передала настрій претензійної нью-йорської місіс у Деь матері. Критик Лєсл Шілінгер вважає, що за всю історію обкладинок, ця ілюстрація до Дня матері стала найхолоднішою та найменш сентиментальною. Аристократка, яка повністю захоплена грою в карти у своїй компанії серед сигаретного диму та коктейлів, звертає увагу на букет квітів. Ви також помітили, що цей кислий вираз обличчя, яке так і говорить «хм» та записка із словом «Мама» дисонують у своєму настрої? Одразу хочеться дізнатится, чому ця поважна місіс ледь не із зневагою дивиться на ці квіти. Які у неї причини для цього? І чи виправдені вони?

Напевно із цієї сцени можна розпочати фільм, який би

отримав свого Оскара.

Will Cotton, May 11, 1935

Art

is the reflection of pure emotion and mind, the nature of sensation. An artist illustrates that. -Unarine Ramaru

Сатира Еко

оли люди вперше чують це ім’я -

Олена Басараб Юнак Едвард навчався у малярсь-

вони ніяковіють. Вам легко уявити кій школі О. Новаківського, яка, до речі,

особу, яку звуть Едвард Козак? Екзотич- була заснована за підтримки Андрея но, як для наших країв. А уявіть, що ця Шептицького. Окрім досвіду навчання людина народилася 1902 року. Як там ка- в Олекси Новаківського, Еко навчався жуть, як назвати корабель, так він і по- у Кракові та Любліні, де удосконалюпливе? Чи то екстравагантне поєднання вав свої здобуті навички та звичайно імені та прізвища, характер, талант, чи ж вроджений талант. Напевно саме це вихор цих трьох компонентів, але Едвард й стало причиною швидкого завоюКозак став постаттю, яка через сатиру у вання авторитету в мистецьких колах, малярстві бачив явище за фактом, і став а найважливіше – змога працювати у дзеркалом для українського суспіль- досить відомих і популярних на той час ства, яке могло бачити у ньому свої вади. виданнях. До прикладу, Едвард Еко був То ви ще не чули про ЕКО (Ед- ілюстратором у видавничому концерні варда Козака)? Ну, що ж у цьо- «Українська преса», власником якого му випадку краще ще й побачити. був Іван Тиктор, такий собі тогочасний

Так-от, народився Едвард у 1902 медійний магнат. До концерну Тиктора

році на Стрийщині, якщо колись будите входили газети «Новий час», «Наш прапроїжджати біля назви стовпці Гірне – пор», «Наш Лемко», «Народня справа» заїжджайте, саме тут на світ з’явився ві- і журнал «Комар», на сторінках яких з домий карикатуристі та ілюстратор, але часом з’являлося все більше ілюстрацій таким він тсане лише через кілька де- Еко. Роботи було багато, тому досліднисятків років потому. Поки що вам варто ки стверджують, що псевдонім Еко з’ядізнатися, що Едвард Козак мав німецькі вився тільки тому, що ці три букви закорені, що й пояснює вибір цього імені ймали менше часу для написання, аніж його батьками. Одному з його братів повне ім’я і прізвище. Просто та швидко. дали не менш цікаве ім’я – Альфред. Повертаючись до життєвих перепетій,

потрібно сказати, що 1939 року Едвард Козак опиняється у Кракові, де займається однією із найвизначніших робіт для української культури – ілюструє «Лиса Микиту» Івана Франка. Той самий що:

Варто сказати, що у США Ед-

варду Козаку жилося зовсім не солод«ЛИС МИКИТА ЗЛОДІЙ Є.

ко – конкуренція і заздрість завжди

ВІН СУМЛІННЯ, ЧЕСТЬ І ВІРУ

змушувала його тримати оборону. Та

ЗА ДРИГЛІ, ГОРІВКИ МІРУ

незважаючи на усі земні труднощі, за

БЕЗ ВАГАННЯ ПРОДАЄ.».

всю свою активну працю Едвард Козак створив тисячі ілюстрацій і карикатур,

Вже пізніше він так само назве своє

та близько тисячі картин.

власне сатиричне видання, яке започат-

кує у США. Цей період дається не просто,

варда Козака зовсім невідоме на його

однак, Едвард Козак починає працювати

батьківщині, та все ж воно більш

на американських каналах. Одна із його

пізнаванне у США, ніж в Україні. До

програм, де він ілюстрував дитячі казки,

прикладу, у 2012 році у нас відбува-

стала дуже популярною та захопила не

лася виставка «Едвард Козак мандрує

маленьку аудиторію. А в 1955-1957 ро-

Україною», яка знайомила українців з

ках Едвард Козак навіть отримує першу

цим художником і карикатуристом у

нагороду на конкурсі мультиплікацій-

різних містах нашої країни. Але разом

них фільмів у Дейтройті. Його виставки

із тим за всю незалежність ми так не

подорожували світом та проводилися у

побачили жодного нового перевидан-

Нью-Йорку, Копенгагені, Мюнхені, То-

ня альбомів із його роботами. Хоча

ронто – хороший список. Перша вистав-

кого цим вже й здивуєш?

ка його робіт в Україні відбулася лише у 1990 році, на якій був присутній і сам художник.

Не можна заявляти, що ім’я Ед-

«… мистецтво (поскільки воно впливає взагалі) збурює емоціональну сферу й таким чином дезорганізує людину, як логічну машину. Мистецтво заміняє мисль на почуття, розрахунок на афект, — а це ми можемо з повним правом назвати дезорганізацією (коли, звичайно, не гратися словами) … і не взивати збурення емоцій «організацією дезорганізації», мистецтво дезорганізує людину». - Майк Йогансен

СЬОГОДНІ

Євгенія Гайдамака

апевно, як і кожний ілюстратор, Євгенія Гайдамака створює окрему реальність зі своїми героями, яку напевно і варто вважати особистим стилем У цій реальності усі надзвочайно добрі, милі, радісні…одним словом - viva la vida! Та чим потрібно озброїтися, щоб створювати ілюстрації і завжди знаходити нові ідеї? Далі про процес творення, американський досвід, TEDxLviv, оголені тіла та український фольклор.

«Ілюстрація може бути окремим твором, а може лише супровідним тлом» Спілкувався: Андрій Мирошниченко Розпочнемо з найскладнішого. Отже, проявляється у творчості. Роботи іняк відбувається процес мислення і нат- ших художників зокрема, але тут варто хнення, як саме поодинокі фрагменти діяти осмислено і дуже в міру. Я стараідей та образів сформовуються в нала- юсь тримати свої ідеї «чистими» від вігоджену картинку?

зуальних впливів, хоча в наш час це бу-

І чи можна певним чином каталізувати ває важко. це явище за допомогою певних чинніків

Мої соцмережі та галереї відфіль-

– подорожей, прогулянок, вивчення тровані, і я однозначно не зависаю на робіт інших художників?

пінтересті чи біхенсі, коли працюю над

Процес мислення - це скоріше про проектом - це тільки мутить води. При-

певний «паттерн» в роботі, у кожного скорити чи посилити робочий процес він різний. Коли я починаю роботу над звісно можна, особливо якщо завданпроектом, виписую собі ключові слова, ня складне. Інколи треба просто взяти роблю дослідження питання чи об’єкту, невелику перерву від малюнку, якщо збираю референси, працюю над ескіза- здається, що не клеїться. ми і рухаюсь звідти.

Як таке, поняття «натхнення» я Український митець Павло Маков якось

вживаю не дуже часто, бо це очевидні сказав, що не погоджується на проекти, речі. Ми надихаємось тим, що нас ото- в яких його роботи слугують виключно чує, свідомо чи несвідомо. Зрозуміло супровідним тлом для тексту твору. За що подорожі, прогулянки, зустрічі з його думкою, ілюстрації мають бути недрузями, література чи естетика, якою залежними і давати загальне враження ми себе оточуємо, - все це частина на- читачеві від синергії, взаємодії тексту та шого життя, тож так чи інакше все це них самих. Чи поділяєш таку позицію?

Автор: Євгенія Гайдамака

Я не бачу тут конфлікту - ілюстра-

Просто різниця між США та

ція може бути окремим твором, а може Україною, якщо вже брати їх за приклад лише супровідним тлом - запитання у - там набагато більший вибір. Є проекти тому, наскільки майстерно ти, як ілю- всіх рівнів - від безоплатних до багатостратор, зможеш використати вихідні тисячних, і залежно від твого рівня як дані, і яка в тебе ціль. Якщо говорити професіонала - ти можеш долучитись про книги, то це нормальна практика - до різної величини проектів. В Україні, відмовлятись від проекту, якщо тобі не якщо дуже узагальнити - просто менподобається текст. Тут все просто.

ший вибір. Хоча це змінюється і, на

Щодо трактування ролі ілюстра- щастя, з’являється все більше великих

ції, її взаємодії з текстом - як художник проектів, до яких долучають ілюстрая сама це визначаю, мені ніколи і ніх- торів. то не диктує малювати строго так, як в тексті - я схильна вірити, що замовники З огляду на величезну кількість та роздовіряють мені, коли звертаються, і я це маїтість виконаних тобою проектів, які ціную.

з них більше лежать до душі, які цікавіше створювати – короткотермінові

Ти вже багато розказувала про досвід (окремі постери чи анонси) або ж ті, навчання та роботи в США. Стосовно для яких необхідно розробляти стиль цього є бажання поставити таке запи- та цілісний світ образів? тання: де органічніше працюється – у

Не можу сказати, що одне цікаві-

США, де ілюстрація є бізнесом і навко- ше за інше. Кожен проект особливий ло неї існує прекрасно розвинена екоси- по-своєму. Тут скоріше справа в хастема, чи все ж таки в Україні, де щодня рактері. Знаю людей, яким комфортно доводиться долати певні челенжі?

працювати над одним і тим же проек-

Ілюстрація - це бізнес і в Україні, том, скурпульозно і методично. Я трохи

просто тут не всі поки це розуміють. інша людина, особисто мені імпонують Фактично все, за що ти отримуєш опла- швидші проекти, плюс короткі дедлайту і платиш податки - це своєрідний біз- ни дуже допомагають не розслаблятись нес. Так само популярна думка, що на і генерувати свіжі ідеї, а не колупатись в більш розвинених ринках праці менше старих. проблем- це далеко не так.

Дуже люблю книжкові обкладинки -

Автор: Євгенія Гайдамака

напевно в такому типі проектах для браження дуже милі та красиві. Чи для мене золота середина між поспіхом і тебе взагалі є якісь табуйовані теми для вдумливою роботою.

ілюстрацій, такі, за які ти ніколи не взялася би – політика абищо?

TEDxLviv – як це було?

Політична ілюстрація - це нас-

Це були кілька місяців підготов- правді дуже цікава тема, просто стилі-

ки і багато нервів, які раптово випару- стично трохи не моя. Але я з уважністю вались, як тільки довелось ступити на слідкую за цим, маю багато знайомих, сцену з фінальною промовою. Супер які успішно працюють на перетині тадосвід, багато роботи над собою. Я не ких тем, які буває складно висвітлити. звикла говорити з аудиторією в 1000 Що особисто для мене є табу? Розумієосіб, з аудиторією, яка не складається те, є якісь загальнолюдські речі, в яких з художників чи дизайнерів - і в цьому кожна свідома людина не буде брати весь шарм TED. Найкращим для мене участі. Це насильство, булінг, пропаганособисто було знайомство з іншими да тощо. Але тут ще справа в тому, що в спікерами і волонтерами. Я обожнюю кожного свій рівень обізнаності, в тому такі події, вони нагадують мені минулі числі і мистецької - що для когось норнаші семінари Фулбрайт, - коли тебе мально, для іншого табу. Наприклад, я в оточують люди з абсолютно різних ілюстрації ню, еротиці - не бачу нічого сфер, і кожен - непересічна особистість негативного, моє завдання, як ілюстразі списком досягнень за плечима. Спра- тора, подати ці теми так, щоб людина ва в енергетиці від людей, які діють. На дивлячись не відчувала дискомфорту. самій події відчуваєш в повітрі таку за- З іншого боку - часом роль ілюстрації рядженість і силу від того, що всі прий- саме в тому, щоб викликати цей дискомшли сюди і десь переступили через себе, форт, тому тут можна говорити довго і десь попрацювали ще більше - і ділять- нудно. В кінці кінців, все зводиться до ся чимось важливим.

тебе, як до особистості.

Ти співпрацювала із магазином секс-і- Що для тебе означає не лише самій награшок і маєш досвід зображення на- вчатися та розвиватися, а й показувапівоголених тіл. Мені особисто ці зо- ти орієнтири та давати поради іншим?

Ти вже залучала український фольклор Я багато раніше думала про це.

у свої ілюстрації. Чи є подібні плани на

Що можу сказати - просто я комфортно

майбутнє? І взагалі – яких ідей незаба-

конвертую свій досвід у слова, люблю

ром чекати?

працювати з людьми і говорити про

ілюстрацію. Мені все це в кайф, плюс

великою частиною мого натхнення в

я знаю що величезний відсоток гарної

студентські роки. Я цілі курсові роби-

лекції - це підготовка до неї, тому все це

ла на основі цих мотивів. Крім цього я

з плануванням приносить тільки пози-

завжди дуже фанатіла від традиційної

тив. Фідбек який я отримую після лек-

японської графіки, і ще досі - але з ча-

цій, дає матеріал для наступних подій, з

сом просто рухаєшся вперед, шукаєш

кожної зустрічі я роблю певні виснов-

ще якісь цікаві рішення. Зараз проекти,

ки.

з якими я працюю, просто мають дещо

Українська

орнаментика

була

Викладання - це важка робота на-

іншу специфіку. Робота художника,

справді, і не кожному це до душі, плюс

ілюстратора- це постійне перетікання

коли ти проводиш лекції, чи стаєш ку-

одного в інше, постійна зміна досві-

ратором розумієш, що на тебе направ-

ду. Якісь речі просто є і вони фунда-

лені десятки очей, і не всі вони розділя-

ментальні - ти до них вертаєшся рано

тимуть твої думки. Справлятись з цим

чи пізно, або вони за певних обставин

допомагає розуміння, що є якісь загаль-

самі з’являються в роботі. Зараз з осо-

ні речі, які є основою в будь якій ро-

бистих проектів на першому плані у

боті. Є твій реальний (!) професійний

мене книжка-картинка, проект якої от-

досвід, онлайн та офлайн. Є об’єктивні

от закінчу. Комерційна ілюстрація - це

речі, які не потрібно оцінювати особи-

чудово, але інколи хочеться попрацю-

сто, треба просто подати. Є суб’єктивні

вати над важливою для себе історією -

- і ти кажеш про це, тоді людина сама

от її надіюсь скоро презентувати.

обирає, як правильно приймати цю інформацію від тебе. Я стараюсь розробляти власні підходи до викладання. Це цікаво, бо це знову ж в основному робота над собою.

â&#x20AC;&#x153;Art should comfort the disturbed and disturb the comfortable.â&#x20AC;? - Banksy

Сергій Майдуков

ергій Майдуков, Київський ілюстратор, родом з Донецька. Співпрацював ыз The New Yorker, The Washington Post, The Architectural Review, The Financial Times , The Boston Globe, Buro 24/7, Adobe Systems, Google, London Wine Fair, українським Esquire. З ним поговорили про його творче дитинство, шлях митця,переживання залишені війною. Сергій розвів також, де знаходиться натхнення та постійний саморозвиток.

«Позитивною темою для мене є місто» Спілкувався: Кірілл Єрмаков Ваші батьки, художник та архітектор-

Тож я постійно мав перед очима

ка, але працювали економістом та ін- цю активність. А потім комбінат скороженером. Ваші батьки працювали не тив 99 людей зі 100. Життя прискориза фахом?

лось. Відкрилась купа «нових дверей» і

Якийсь час мама працювала за вони перекваліфікувались.

фахом — в архітектурному комбінаті. Я там бував серед кульманів, рулонів ват- Ви закінчили університет на економіста, ману та креслень. Мама займалась ле- але вважаєте, що освіту не здобули, терингом. Це називалось «декоративне чому так? оформлення інформації».

Я не отримав освіту тому, що не

Від маленьких хедерів для вну- вчився. Ну, й, власне, освітня програ-

трішніх цілей до плакатних для міста. ма була схожа більше на «фарбування Вона працювала чорнилами — пір’ям, жухлой трави в зелений колір». Мені пензлями, власними трафаретами (в було не цікаво. нас вдома були здоровенні коробки різ- ного приладдя для літер).

Я приходив до універу заради при-

ятелів та дівчини, що я в неї був закоха-

Тато працював там же, з нею. ний . В мене було три чи чотири зошити

Обидва багато малювали вдома. Тато на на всі предмети з усім крім конспектів вихідні часто перетворював вітальню усередині. Винятком були англійська на студію. Під ногами «катались» тюби- та психологія з філософією, бо цікаві ки олії, пахло розчинниками. Я також викладачі. мазав щось на фанерках.

Я тусив з «мажорами», що про-

Одного разу вони навіть брали гулювали всі пари з першої до остан-

участь у створенні здоровенного комік- ньої. Ми з’являлись в університеті су на конкурс. Малювали місяць удвох.

тільки вранці, щоб зустрітись, а далі

проводили час або в когось вдома, або тись з іншими бадьорими видами малюв комп’ютерних клубах, або вештались вання, щоб не закарбовувати людину. містом. Але в них були гроші на сесії, а в мене — ні. Тому я ходив і вимучував Ви народились в Донецьку. Деякі Ваші заліки класичним обличчям позитив- роботи зображують реалії російськоного двієчника, що загубився та ось-ось го військового вторгнення на Донбас, повернеться на шлях світлої людини. І але Ви не уникаєте й інших «гострих», так п‘ять років.

політичних тем. Для Вас це можливість висказати свої думку чи авторське ба-

Чотири роки Ви старанно навчались чення глобальних речей? академічному малюнку в художній сту-

Я часто малюю про війну (в мере-

дії при Національній академії мистецтв жу потрапляє небагато) Ця тема — одна України.

Кинули, коли відчули, що з головних в моєму житті та творчості

починає подобатись. Що саме Вас від- п’ятий рік, і я не маю бажання це змінюштовхує в «академічному малюнку»?

вати.

Я вивчав академічний малюнок.

Я страждаю, переживаю війну, ін-

Він містить в собі купу догм. Якщо ти коли — це раніше було, в більш гарячі робиш так, то тут уже тільки так і так. часи — досить було подивитись хвиГротеск — ні, пристрасть — ні, колір лину відео з аеропорту, щоб залитись — ні. Я ніби й зростав в академічно- сльозами. Я буду рефлексувати з цього му рисунку, але водночас відчував, що приводу все життя і завжди буду про це скутість правилами формує певні звич- малювати. ки в малюванні й поза художкою.

Інші гострі політичні теми — це

Ну й сама атмосфера, через те, що з одного боку — професійне завдання:

не змінювалась роками — одні й ті самі висловитись за допомогою метафонатурники, однакові постановки, ті самі ри, гротеску або іншого інструменту. зауваження та завдання, однакові запи- шого — необхідність сформувати своє тання новачків до викладача — здатна ставлення до теми або проблеми. Білих «консервувати» вміння та погляди, не плям у свідомості не буває мало, вони дивлячись на просування.

є завжди та завжди потребують на-

Мені здається, що суворість ака- повнення або переоцінки.

демічного малюнку мала би поєднува-

Автор: Сергій Майдуков

Якщо війна це жахлива тема, яка на- значущі, або тривалі проекти. завжди стала частиною Вас та вашої

Але

це

відбувається

просто

творчості, то що є противагою. Яка по- завжди, і я вчусь сприймати це, як чазитивна тема є такою ж «невіддільною» стину професії та життя. частиною?

Позитивною темою для мене є мі- Ви надаєте перевагу олівцям, чорнилам

сто. Мене надихають його ритми, люди, та кольоровому паперу. Поясніть, будь кохання в ньому, автомобілі, ліхтарі, ласка, чому в епоху, коли люди «марять пам’ятники, світло буквально все.

всім віртуальним», Ви надаєте перева-

Окрім МАФів, паркувальних ко- гу «матеріальним» способам для твор-

нусів, реклами на стовбах, дірок в ас- чості? фальті, гівна на газоні, кульків, брудної

Тому що, як я відчуваю, тут пра-

зими, білих пластикових вікон в модер- цюють різні механізми. Інший тип зору, нових будинках, «Богданів» заліплених інші сухожилля та м’язи. Мабуть, і рекламою, з якої коржами відпадає су- ділянки мозку інші. Я хотів би тренувахий бруд та, мабуть, дешевих комерцій- ти все загалом, не залишаючи за дужканих псевдомистецьких інсталяцій типу ми нічого. Raffaello, Jacobs або KINDER. А, і ще го-

Ще фарби би подужати та якусь

ловне з останнього: станції метро, залі- техніку типу скрин-принту (cкринплені рекламою від підлоги до стелі.

принт техніка малювання - це ручний друк в декілька кольорів і, відповідно,

Вже довгий час Ви працюєте фріланс. декілька етапів нанесення картинки), і Які найбільші труднощі, очікують ілю- великий (відносно) формат. страторів, що вибирають цей шлях?

Ілюстрація на фрилансі висна- Завдяки постійним експерименти з

жує, не більше за будь-яку іншу спра- новими техніками та «не звичними» ву, що потребує повної віддачі та купи терілами, Ви навчаєтесь новому. Почасу. Складнощі для мене не змінились. радьте, будь ласка, як перестати боятись Це відносно нестабільний фінансовий нового та відчуття власної незграбності стан, цього місяця ти маєш три тисячі при виході з професійної «зони комдоларів, а наступного — три тисячі гри- форту»? вень. І тривоги, коли закінчуються або

Я не маю тут поради. Я також

боюсь нового і відчуваю незграбність. І через це повільно засвоюю нові звички в малюванні. Щоправда, мені здається, що коли ти в чомусь новачок, ти маєш більше можливостей, ніж ті, хто тут тривалий час. І це фора.

Серед Ваших планів на майбутнє є і

Під час роботи Вам допомагає музика.

власний графічний роман. Зважаючи

Якій музиці Ви надаєте перевагу під

на різні теми у творчості, яку історію

час творчого процесу?

Ви хотіли б розповісти?

Цей роман уже другий рік існує

Напевно, якщо аналізувати мої впо-

у вигляді десяти помальованих та спи-

добання, перевага буде за ніжним мі-

саних аркушів А3, і я зараз знаходжу-

нором, мелодією, за жіночим вокалом

ся в стадії чергового переосмислення

та чимось типу інді або непопулярного

підходу та пошуку драматургічних рі-

pop.

шень. Я не хочу баритися і даю йому

час для визрівання.

реально не «перетравлюю» і не любив

Мені подобається купа жанрів.

Російськомовну тільки музику

ніколи за дуже рідкісними виключеннями. «Хіпхопчик» також не «заходить» і «роковоє направлєніє» не моє. Я можу слухати трек по колу протягом годин.

Невеликий бонус від Сергія. Плейлист треків під які він працює: 1. of Montreal - my fair lady 2. Cassidy Cooper - Genius Next Door (Regina Spektor Cover) 3. Midnight Juggernauts - Ballad Of The War Machine 4. Saint Privat - Mille Baci 5. BLOOMS CORDA - vechirka na odnogo 6. Michelle Gurevich - Go 7. Susanne Sundfør - Torn to Piece 8. The Saxophones - If You’re on the Water 9. Wake Owl - Oh Baby

«Саме щирість надає картинам характер, який робить їх схожими на протест, тоді як художник намагався лише виразити свої відчуття». - Едуард Мане

Марися Рудська

сі ми мріємо про диво. Особливо зараз, коли звідусіль чуємо лише про зраду, коли всюди шукаємо обман й підставу, коли перестали вірити у щось світле. Усі ми мріємо про диво, яке б відволікло нас від сірої реальності. Диво, яке б змусило нас усміхнутись щиро та від усього серця, як у дитинстві. Знову відчути себе маленькими мрійниками, що подорожують вирієм казки та магії. У світі, де немає ніяких турбот та “дорослих проблем”. Саме такі відчуття - безтурбтності та дитячого захвату - виникають під час перегляду робіт ілюстраторки Марисі Рудської. Її картини сповнені теплими емоціями, які наповнять кожного. Художниця співпрацює з багатьма авторами. Ми розпитати Марисю про її творчий шлях, стиль та натхнення. +

« Часто «підводні камені» ховаються за туманом романтизації» Спілкувалась: Поліна Малець Хто для тебе “ілюстратор”? Чи є прин- ня, треба хобі перетворити на роботу. ципова різниця між художником та Звучить гарно, але часом складно виріілюстратором?

шити, яке саме хобі стане найліпшою

Чіткої різниці між ілюстратором і роботою. Спочатку я вибрала написан-

художником немає, як, власне, і чітко- ня текстів. Кілька років працювала в го визначення, що таке «ілюстрація». журналістиці та пішла через це вчитиІлюстрація — це форма візуальної ко- ся на філолога. Десь на третьому курсі мунікації, яка перетинається з художні- я почала отримувати перші комерційні ми роботами, з дизайном, з типографією замовлення з ілюстрації і зрозуміла, що та іншим. Більше того, є дуже багато на- вибрала не те хобі. Власне, вийшло так, прямків усередині ілюстрації: книжко- що я «все кинула» заради ілюстрації. ва ілюстрація, ілюстрація для дизайну, Це звучить більш драматично, ніж було для реклами, ігор, для освітніх проектів насправді. Перехід від журналістики до тощо. Я не впевнена, що чіткі визначен- ілюстрації у мене був досить плавним. ня потрібні, це досить пластична сфера, Певний час я брала і ті, й ті замовлення, і куди важливіше визначитися для себе, і лише з часом ілюстрація перемогла. з чим і як працювати, ніж як це нази- вається.

Якось на професійній зустрічі

мене запитали, чи впевнена я в тому, що ілюстрація — це моя «справа життя».

З чого почався твій творчий шлях? Чи Хороше питання. Поняття «покликанбули ситуації, коли хотілось “кинути ня» — дуже романтизоване. Саме словсе” та займатись чимось іншим?

во «покликання» містить нотку пафосу.

Я з дитинства любила малювати і Можна уявити, що людина, яка вибрала

ніколи не покидала цього заняття. Ка- собі певну діяльність, цілодобово впевжуть, аби робота приносила задоволен- нена у своєму виборі. Але людський

Автор: Марися Рудська

мозок прагне все піддавати сумніву. фами птахів. Мені здається, це обов’язЯкщо ви схильні до аналізу, то в будь-я- кова частина професійного зростанкому виборі буде присутня частка ня — слідкувати за роботами інших та скепсису, — це нормально. Ця особ- аналізувати їх. Що робить ту чи іншу ливість додає вагань, але, з іншого боку, роботу крутою? Що зачіпає, що вражає? такі регулярні «перевірки» виборів та Виокремити когось одного складно. цінностей вельми корисні. Часом ми Серед українських колег захоплююсь робимо щось за звичкою, а не тому, що роботами Жені Гайдамаки, Анастасії хочемо це робити. До того ж, немає ні- Стефурак, Поліни Дорошенко та ін., чого принизливого в тому, щоб змінити серед іноземних — Ira Sluyterman van вибір, професію, якщо в цьому є потре- Langeweyde, Daniel Isles, Paul Madonna, ба. Дозвольте собі змінюватися.

Ralph Steadman та іншими.

У тебе особливий, авторський стиль. Які емоції та почуття ти вкладаєш у свої Хто твій “ідейний натхненник”? Мож- твори? Що б ти хотіла передати своїми ливо, були певні митці на яких ти рів- малюнками? нялась, на початку кар’єри?

Сподіваюся, що емоції які я вкла-

Навколо мене дуже багато худож- даю в малюнки, сприймаються гляда-

ників та ілюстраторів, які мене надиха- чами безпосередньо з малюнків. Як ють. Моя стрічка в Instagram наповнена кажуть, якби я могла пояснити це слопереважно ілюстраторами та фотогра- вами, я б цього не малювала :)

Автор: Марися Рудська

У яких стилях* тобі зручніше працюва- застосовувати в комерційних замовленти? Що саме ти любиш зображати більш нях. за все? Та в якій кольористиці

(*я малюю в одному стилі — в своєму,

Переважно малюю аквареллю, ін- тому відповіла більше про техніку ма-

коли додаю гуаш чи кольорові олівці. лювання). Час від часу намагаюся малювати лише чорним чорнилом, зміна техніки при- Як мені відомо, ти ілюстраторка саме носить певну свіжість у роботи.

Люблю

природничу

дитячих книжок. Чи відчуваєш ти пев-

ілюстра- ну відповідальність перед дітьми за свої

цію (natural history illustration), малюю роботи? птахів, ссавців, амфібій, риб, динозав-

Ілюстрація — це завжди взає-

рів, планктон, джмеликів і жуків та ін- модія з публікою. Ця публіка може бути ших істот. Ще працюю з книжковою дорослою або не дуже — це не має знаілюстрацією, переважно з дитячою.

чення, завжди є завдання зробити якіс-

Також я роблю особисті роботи, ну ілюстрацію. Надто якщо говорити

не на замовлення. Для мене вони най- про природничу ілюстрацію: зображенцінніші, бо їх я малюю не по роботі, а ня має бути не лише естетичним, але й радше для відпочинку. Це якісь спосте- інформативним. реження чи персональні історії. У таких роботах найлегше експериментувати Чи можеш ти себе назвати дитиною? і відточувати вміння, які я потім буду Адже, щоб “знайти хом’яка - потрібно

думати як хом’як”. Чи використовуєш певні замовлення, натомість працювала ти це правило під час своєї роботи?

би над власними проектами. Але легко

У всіх нас є внутрішні діти. Питан- бути мудрим заднім розумом.

ня лише в тому, як з ними взаємодіяти. Вони можуть вносити безпосередність і Чи думала ти про випуск власної книжспонтанність у життя, а можуть — над- ки/журналу/коміксу? (якщо не секрет, мірну емоційність і незрілість. Я думаю, то про що:) щоб малювати для дітей, потрібно бути

Такі ідеї у мене з’являються ре-

дуже чесним в ілюстрації. Але також гулярно. Поки працюю над постерами уміти аналізувати, розуміти функції на різні теми, наприклад, маю постери ілюстрацій, що ліпше працюватиме — а з птахами, прісноводними рибами, але це вже риси дорослої людини. Тут, як і нехай вони будуть сюрпризом. всюди, потрібен баланс.

Чи були якісь замовлення (теми), які За яким принципом ти обираєш, які тобі було важко намалювати? Чи відчукнижки ілюструвати, а які ні?

вала ти себе сильнішою, після виконан-

Принцип простий: подобається ня роботи?

чи не подобається. Вважаю, що коли є

Якщо віддаватися на всі 100%

можливість, то не варто працювати над в роботі, то будь-яке замовлення має проектами, які не до смаку, навіть якщо виклик. Як ліпше подати тему, які вице суб’єктивне відчуття. Ти не отримуєш брати кольори, як обіграти все композадоволення від цієї роботи, замовник зиційно, які використовувати деталі, а не отримує роботи, в яку вклали душу, де все спростити, як зробити, щоб вийі виходить компроміс для всіх сторін. шло і добре, і швидко. Кожна на совість Звісно, якщо ти початківець і замовлень виконана робота — це крок уперед у обмаль, то доводиться братися за різні, професійному плані. Буває, що роботи але й тоді питання про принцип вибору лякають технічно, наприклад, зараз я не виникає. Однак, я вважаю, що варто малюю малюнок аквареллю про життя, критично приглядатися, над чим дове- пов’язане з водою, у форматі А1. Це додеться працювати. Якби я могла повто- сить складно для мене, але цікаво! рити все спочатку, то не бралась би за

Автор: Марися Рудська

Які виклики постають перед сучасними українськими ілюстраторами та ілюстраторами-початківцями?

Часто «підводні камені» ховаються за ту-

маном романтизації — люди уявляють ілюстратора на фрілансі людиною у просторій світлій студії, що цілими днями малює під легку музику в оточенні муз. Дійсність більш прозаїчна. Крім малювання ілюстратор мусить володіти ще цілою низкою навичок, часто працювати не в студії, а вдома, і займатися зовсім не творчими речами. Аби нормально заробляти на життя ілюстрацією, треба бути досить гнучким, організованим, активним, вміти заявити про себе, вести бухгалтерію, знатися на юридичних питаннях, регулярно оновлювати портфоліо, слідкувати за галуззю, спілкуватися з колегами, постійно шукати ліпші рішення і балансувати. Вся ця професія — вже чималий виклик для будь-якої людини. Однак якщо саме візуальне мистецтво, а зокрема ілюстрація, — це ваша мова, ваш спосіб виразити себе і працювати з насолодою, тоді за це варто боротися!

"Every child is an artist. The problem is how to remain an artist once he grows up". - Pablo Picasso

Аліна Труш

олода ілюстраторка з Тернополя, яка живе сьогодні у Києві. Аліна, як професійна ілюстраторка, малює у різноманітних жанрах: сюжетні картини маслом та квіти аквареллю. У справі – з дев’ятнадцяти років. Тож як це – щоденно малювати квіти? Як молода мисткиня відчуває «м’якість» фарб та чому часом може розчулитися?

«Ілюстрація – це спосіб знайти себе, своє цілісне «Я» Спілкувалась: Катерина Клименко

ЗНАЙТИ СЕБЕ ТА ПОВЕРНУТИСЯ ДО СЕБЕ:

Коли я навчалася на третьому курсі у Тернопільському націо-

нальному економічному університеті, зрозуміла, що втрачаю себе: у мене не було звичного бажання щоранку вставати та бігти на пари. Щороку нам розказували одну й ту ж теорію без практики. Раптом, досі пам’ятаю ту мить: я виходжу з корпусу університету у червоних туфельках та кажу собі: «Я маю знайти те, що мені сподобається». Я перебирала море варіантів, та аж ніяк не думала, що пов’яжу своє життя з мистецтвом. Одного дня мене завели до художньої студії. Коли заходила всередину, я бачила величезні вікна, з яких простягалося багато світла, нарахувала десятки мольбертів, і потім, у цій гущі творчості, я побачила свого майбутнього викладача, який виглядав, наче змальований Леонардо да Вічні – мав таку ж довгу сиву бороду та притягуючу харизму. У цей момент, опинившись серед цього творчого виру, я закохалася у малювання.

Автор: Аліна Труш

СТЕРЕОТИП «ПЕНЗЛЯ ТА ВІВАЛЬДІ»:

Я почала вчитися малювати, коли мені було дев’ятнадцять. Найваж-

че у період навчання було зрозуміти, про що говорить вчитель. Бувало: він простягав руку і казав: «Раз, два». Я дивилася на нього з подивом і намагалася зрозуміти, оскільки перепитувати вже котрий раз не наважувалася. У такі моменти я самостійно додумувала, що ж це може означати, та згодом усвідомила, що у такий спосіб, простягаючи вперед руку з олівцем в руках, вчитель вираховував співвідношення ширини до довжини. Більше – люди завше думають, що малювання виглядає так: ти взяв пензель, включив Вівальді на грамофоні та красиво рисуєш, це не так. За кожною картиною стоїть титанічна праця, адже її просто так не намалюєш. Треба достеменно розуміти та часто практикуватися, аби всі технічні моменти були добре виконані.

Зазвичай одне заняття тривало до двох годин, та коли ми (вся гру-

па загалом, - ред.) ввійшли у творчий смак, то могли проводити і до чотирьох годин в студії. А згодом я зовсім випала з університетського життя: замість пар я йшла у студію та була там цілий день. І зараз ніскільки не шкодую.

Автор: Аліна Труш

АКАДЕМІЧНА АТМОСФЕРА ІЗ ЗАПАШНОЮ ВІВСЯНКОЮ:

Ох, як згадую свого викладача, то перше, що мені хочеться сказати,

– це: «Дякую». Бо саме завдяки йому я здобула ґрунтовний художній кістяк. Мій вчитель не був одним із тих, хто вчив інших задля матеріальної вигоди, він є ідейник – завше хотів створити навколо себе творче середовище, в якому «гудів» би дискурс щодо мистецтва. Також у мене ніколи не було великого бажання готувати, а викладач, знаючи це, часто пригощав мене запашним борщем чи вівсянкою.

У студії я провчилася чотири роки. Це був дуже цікавий період мого

життя: на заняттях ми вивчали анатомію, читали хорошу мистецьку літературу і навіть – рисували з натури. Тобто всі набуті знання поєднані академічним малюнком, на основі якого ти можеш створювати свій стиль та розвиватися.

Коли я тільки покинула студію, в якій трепетно навчалася більш ніж

чотири роки, я малювала лише сюжетні картини, наприклад: балерину, яка танцює, фотографа чи дівчину з арфою. Тоді ж у мене був творчий ступор, який тривав рік. Якраз тоді переїхала до Києва, тому потрібно було більше зосередитися на заробітку грошей. З часом, приблизно минув рік, я активно малюю квіти. ПРИМХЛИВА АКВАРЕЛЬ:

Малювати квіти аквареллю не так легко: вона (акварель, - ред.) не

дає шансу на помилку, бо потрібно діяти швидко. Якраз в один із доленосних вечорів якось сіла на кухню…почала «творити» квіти аквареллю. Пам’ятаю, скільки фарби та аркушів паперу я згаяла, намагаючись відтворити те, що я уявила. Минув з того часу тиждень, і я нарешті зуміла намалювати таку квітку, яка мене задовільнила. З того часу я не розлучаюся з навалюванням квітів аквареллю, хоч скільки разів уже хотіла змінити своє творче амплуа.

Автор: Аліна Труш

МЕДИТАТИВНА ЧАРІВНІСТЬ ГОРТЕНЗІЇ:

Найбільше до душі мені гортензія. Чому? Коли працюєш над нею,

ти віддаєшся роботі сповна, адже вона є такою скрупульозною, такою детальною…часом думаєш, що, малюючи її, ти попадаєш у процес медитації. З іншого боку, звісно, тобі трохи набридає малювати роботу так довго, та, глянувши на цю картину, розумієш, що робота варта твоїх зусиль. НАСТРІЙ ІЛЮСТРАТОРА- НАСТРІЙ КАРТИНИ:

У своїх роботах я найчастіше використовую рожеві та сині кольори.

Ці поєднання також люблю використати всюди – чи то в одязі, інтер’єрі чи посуді. Про кольори у роботах не можу сказати однозначно, бо у мене так: з яким настроєм встаю, такі й використовую.

Недавно відкрила у собі таку річ, що коли працюю над роботами

більш ніж день, то втрачаю початковий настрій. Тому наразі працюватиму над швидкістю, щоб закінчувати роботи з тим настроєм, з яким починаю. Щоб не відчувалося ніякого дисонансу. Адже, прокидаючись наступного ранку, на картину ти дивишся по-іншому, відповідно, робиш не так.

Я не можу малювати, коли у мене поганий настрій, не виходить втек-

ти від усіх негараздів у творчість. Просто технічно не виходить рисувати, адже щоб вийшла робота, завше маю думати про воду, колір, кісточку. Більше – я не хочу малювати якусь зів’ялу квітку. Звісно, вони існують в природі, але я хочу відображати щось гарне, а не похмуре. РОЗВИВАТИСЯ ТА ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ: Поки не можу сказати, що маю хмару замовлень та все іде помаленьку. Тобто я в процесі комерціалізації. Зараз я працюю над вдосконаленням техніки, бо гроші грошима, а ілюстрації мають бути на належному рівні. Також за цей рік я поставила собі мету – стабільно працювати та заробляти як ілюстратор. А навіть якби виникли труднощі, то я не здалася б – продовжила б розвиватися та вдосконалюватися у цьому напрямі.

Вікторія Русин

ікторія Русин – Instagram- художниця, яка має заздалегідь вигаданих персонажів. Вони є її оперою та основою для відтворення різних ситуацій за допомогою пензлика та ручок. Дівчина з дитинства мріяла стати художницею, тому ніколи не покидала свого захоплення. Навіть після народження дитини. І саме про те, як залишатися вірною своїм стандартам та покликанню Вікторія розповіла у своєму інтерв’ю.

«Три складові успіху у цій сфері: наполегливість у пошуку свого клієнта, працьовитість і класний відпочинок» Спілкувалась: Ася Радько

ШЛЯХ ДО УСПІХУ ЧЕРЕЗ INSTAGRAM

Я із самого дитинства любила малювати. Закінчила художню школу,

потім університет за спеціальністю «Дизайн». Коли завагітніла і народила донечку, то дуже хотіла малювати олійними фарбами, але не мала часу на тривалу роботу. Тому спробувала зробити акварельну ілюстрацію для свого чоловіка, потім для друзів. Тоді виставила ці фото у Іnstagram - і закрутилось.

Автор: Вікторія Русин

ПРО ВЛАСНИЙ СТИЛЬ, НЕЙМОВІРНУ КОНКУРЕНЦІЮ ТРУДНОЩІ В ПРОФЕСІЇ

Так у мене є свій стиль - це є у кожного творця, чи то кераміки, чи

слова, чи образотворчого мистецтва. У мене є певні вже сформовані персонажі, які є моєю опорою і стабільністю. А все що відбувається довкола них немає ніяких правил, це суцільний політ фантазії. Стиль, як ви назвали, «мультяшний» притаманний усім ілюстраціям, тому що це така собі інтерпретація реалістичного у площину художника. Вона є у всіх ілюстраторів, у мультяшності немає нічого особливого.

Пробити собі шлях не легко. Конкуренція неймовірна. Ви просто

знаходите «своїх» людей. А знайти їх можна різними шляхами. Для мене це Instagram. Три складові успіху у цій сфері: багато роботи, багато наполегливості у пошуку свого клієнта, і класний відпочинок - це ваше натхнення. Щодо труднощів… Труднощі в пошуку добрих для вас матеріалів, фарб, паперу, рамочок. Найважче у професії - це спілкування з людьми. Часто всі покладаються на вас- тоді усе гаразд. Якщо клієнт вам не довіряє повністю, контролює ваш крок - то це вже не творчість. А це, як забирати повітря у художника - дуже важко. ПРО ГЕНЕРАТОРІВ НАТХНЕННЯ, ТЕХНІКУ ТА СПІВПРАЦЮ З ІНШИМИ ІЛЮСТРАТОРАМИ

Натхнення приходить по-різному. Усе залежить від багатьох фак-

торів. Інколи сюжет іде від побажань замовника, інколи ви вже самі пропонуєте те, що давно сидить у вашій голові. Звичайно що кожна моя робота унікальна і двох таких немає. Усе робиться спеціально для однієї людини, пари чи сім‘ї. Техніка моя проста. Це акварельні ілюстрації на папері з додаванням гелевої ручки. Щодо співпраці… Пропозицій ще не отримувала.

“ Co lo r

is my daylong obsession, joy, and torment.” - Claude Monet

Олександра Дікая

лександра Дікая, українська ілюстраторка, яка запам’ятовується своїми «чарівними світами». Також вона є засновницею освітнього проекту ADD MAGIC. У неї ми дізналися про її творчий шлях, необхідність розуміння себе, організацію благодійних проектів. А ще чому важливо мріяти та де вона знаходить натхнення.

«Хочеться не стати значущим, а створити значуще» Спілкувався: Кірілл Єрмаков Розкажіть, будь ласка, як фахівець з ди- на той період стиль. пломом індустріального дизайну, «пе- ретворився» в успішного ілюстратора?

В офісі я проявляла ініціативу і на-

магалась вирішувати графічні завдання

Мені завжди подобалася ілюстра- за допомогою ілюстрації. Це працюва-

ція. У 5 років я написала і проілюстру- ло. Кожен день багато роботи, усвідомвала невелику книжечку. У 8 пішла в лена творчість, вміння слухати себе, ось художню школу. У 14 познайомилася з і весь рецепт. діджитал ілюстрацією. Індустріальний дизайн я вибрала, тому що мене запев- У Вас велике портфоліо. Крім «кланили, що комп’ютерна графіка на цій сичних ілюстрацій», Ви працювали спеціальності починається раніше, ніж з мобільними іграми, малюєте розв інших. Але це виявилася трохи інша мальовки, а раніше навіть займалиграфіка.

ся веб-дизайном. Є якісь напрямки до

Я випала зі світу ілюстрації на 7-8 яких Ви тепер не маєте стосунку, але хо-

років: почала працювати на 3-му курсі чете повернутися? в рекламних агентствах, після — в IT-

Так, працювала я в багатьох ди-

сфері. Поєднувала дві фултайм роботи, зайнерських напрямках. Зараз сумую навчання і фріланс. Було не до ілюстра- за науковими роботами на соціальну ції.

тему та проектуванням дитячих образПізніше дізналася про стоки та них меблів. Іноді хочеться повернутися

загорілася ідеєю малювати те, що по- скоріше в той період, ніж у сферу. добається, без замовника. Стоки у мене

Згадую про гейм-дизайн. Але якби

«вистрілили». Малюючи кожен день но- мені дійсно хотілося до чогось повернучами в мене сформувався впізнаваний тися, я б це зробила.

Автор: Олександра Дікая «Чарівниця ароматного чаю»

Автор: Олександра Дікая «Дослідник солодких гарбузів»

Ви засновниця проекту Школа ма- чість, мотивація. гії ADD MAGIC. У цьому проекті Ви

У 2018 на моє запрошення від-

виступаєте, як ментор. Але курси при- гукнулися прекрасні спікери: Еліна свячені не тільки мистецтву ілюстрації, Елліс, Саша Незаконов, Сєда Каспароале і бренду особистості. Розкажіть про ва, Лілу Рамі, Саша Крю, Катя Канєва, це більше.

Мар’яна Бородань, Даша Мєжевич,

Школа ADD MAGIC охоплює Женя Ліпатова, Дмитро Гриценко, Юлія

кілька напрямків: ADD MAGIC Cruise Мацаенко. Edition, ADD MAGIC Express, ADD MAGIC Sketchbook Edition.

На отримані кошти будинок тва-

рин зміг придбати вакцини та врятува-

Cruise Edition — курс-подорож ти псових від епідемії, побудувати ли-

вглиб себе, темою якого є бренд осо- сятники, придбати корм і господарські бистості. Складається з прямих ефірів матеріали. і домашніх завдань з моєї особистою

ADD MAGIC Sketchbook Edition

перевіркою. За місяць ми пишемо стра- — це 29-денний марафон, про традитегію розвитку особистості, знаходимо ційні матеріали та малюванню для душі своє гармонійне місце у світі на даний у скетчбуку. Головна ідея — знаходити період життя і, як наслідок, гармонію в час для себе кожен день, прокачувасобі.

ти «творчий м’яз» і залишати слід пісТакож в цей курс входить плану- ля себе в скетчбуку — маленькому, але

вання для творчих людей, пошук осо- світі. бистого стилю, позиціювання, розвиток

У розробці також ще один Edition,

творчого аккаунта в Instagram, медита- темою якого буде діджитал ілюстрація. ція. Це комплексний курс, що допомагає «розкласти по поличках» справжні Уваги варта ініціатива ADD MAGIC бажання, скласти план дій, встановити EXPRESS. Ви з іншими ілюстраторами пріоритети та діяти.

провели благодійну онлайн-конферен-

ADD MAGIC Express — це бла- цію і змогли зібрати 113 тисяч гривень

годійна онлайн-конференція в допом- для зоозахисниці та волонтера Олесі огу дому тварин «Стая». Загальна тема Кулик і її проекту з порятунку тварин конференції — особистісний ріст, твор- «Зграя». Як у Вас з’явилася така ідея і,

чи плануєте ще подібні заходи?

працюючи над собою, розуміючи себе

Спочатку з’явилася ідея масштаб- глибше, ми можемо усвідомлювати та

ної конференції до Нового Року. Хотіло- вибирати контекст, в якому зможемо ся запросити 12 спікерів, як символ нат- розкрити свій потенціал. Адже можна хнення на 12 місяців в новому році.

прожити життя, навіть не дізнавшись,

Але чогось не вистачало в ідеї. на що ти насправді здатний. А можна

Був добрий поїзд — візуальна частина, пробувати, помилятися, робити висбула концепція зростання і мотивації. новки, перемагати та знову помилятиАле не вистачало головного. І я виріши- ся, створювати. Розкриватися і змінюла, що хочу зробити конференцію бла- вати світ на краще навколо себе. годійною. Тоді все склалося, як пазл, і я дізналася про Олесю та «Стаю».

Переглядаючи Ваші ілюстрації, «пори-

Я б хотіла, щоб подібний захід наєш з головою» в чарівний світ. Що для

став доброю Новорічною традицією.

Вас є відображенням цієї магії в реальному світі, що надихає і «зачаровує»?

У своєму навчанні, творчості, і текстах,

Осінь. Важко пояснити, але все,

які пишете в Instagram багато уваги пов’язане з осінню мене надихає й окриВи приділяєте питанню особистості й лює. Складні відтінки природи, ранкові усвідомлення себе. Існує буддійська му- тумани, золоті крони й ажурні сплетендрість: «в житті треба не шукати себе, ня гілок на тлі неба. а не втратити». Чому тема особистості,

Подорожі, пізнання нового. Де-

усвідомленості та гармонійного ро- талі кожного дня, народження нових зуміння себе так важлива для Вас?

думок — важливо їх почути в собі.

Себе потрібно не шукати, а ство-

«Підвищення планки». Озираю-

рювати — близько до мого девізу. Ми чись на пройдений шлях розумію, що не народжуємося успішними, ми ними можу і хочу ще. Розуміння, що людина стаємо. І це вибір і можливість кожно- може рости та вдосконалюватися — вего.

лике натхнення, воно мотивує створюПо-моєму, важливість розуміння вати концептуальні роботи.

себе очевидна. Приймаючи усвідомлені рішення, розвиваючи особистість, Ви прихильниця думки, що реалізову-

вати свої бажання ніколи не пізно. Хочеться дізнатися, що якщо не вік, можна вважати справжньою перепоною на «шляху до мрії»?

Думаю, перепона це втрата сенсу.

Коли мотивація «живится» не чистим джерелом (гроші, его, слава), настає вигорання. Мотивація до зростання повинна йти з більш глибоких смислів. Рефлексуючи до Вашої творчості та дуВтрата внутрішнього розуміння «наві- мок. Зобов’язаний запитати, а яка ж що?» може стати причиною зупинитися Ваша головна мрія? на півдорозі.

У мене їх багато. Спочатку це далекі

мрії. Коли я усвідомлюю, що це реально,

Ви в шлюбі три роки, а разом зі своїм мрія перетворюється на мету. Далі в спикоханим вісім років. У деяких постах, ски завдань, ще далі в сенс періоду житйдеться про те, що Ви досить різні, але тя. це зовсім не заважає вашим відносинам.

Якщо говорити про вектор — хо-

Можливо Ви можете дати пораду людям четься не стати значущим, а створити в чиїх відносинах разом творчі та «да- значуще. Нехай це будуть маленькі кролекі» від цього люди?

ки кожен день, які допомагають іншим, в

Немає універсального рецепта для результаті роблячи життя людей навко-

розв’язання сімейних питань. І, на жаль, ло трохи щасливішими. не в моїй компетенції брати на себе відповідальність роздавати подібні поради. Єдине, що я знаю: немає людей не творчих. Кожен творчий по-своєму. Я вірю в те, що якщо загальний вектор в житті співпадає , то дрібні негаразди вирішує звичайна адекватність.

ÂŤI dream my painting

Vincent Willem van Gogh

and I paint my dreamÂť.

Галина Венглінська

алина Венглінська – професійний акварельний ілюстратор, яка відточує своє вміння більш ніж десять років, розказала про те, як правильно «шукати» творчу музу, що варто враховувати, малюючи аквареллю, та чому потрібно дослухатися до свого внутрішнього «Я».

«Мені подобається сам творчий процес, коли на папері створюєш саме той ідеальний образ, який щойно повстав у твоїй уяві» Спілкувалась: Катерина Клименко

ПОШУК Пам’ятаю, як я почала малювати, бувши ще дитиною. Мабуть, на мене вплинуло творче середовище, в якому зростала, або ж… я як і всі діти теж малювала, та згодом не закинула цю справу, а почала ходити в художню школу. Потім уже знала, що хочу пов’язати своє життя із творчістю – вступила в Українську академію друкарства, де навчали всього: від азів академічного рисунку до створення логотипів.

Спочатку, коли в академії мене навчали різних напрямків, було

важко визначитись в якому саме рухатись. Спочатку для однієї вакансії створила акварельну ілюстрацію, для іншої плакат, а ще для третьої – графічні ескізи. Тоді я почала шукати свій стиль, щоб не розпорошуватися на все підряд, а розвиватися та бути професіоналом конкретно в одному напрямі.

Автор: Галина Венглінська

101

ВИБІР НА КОРИСТЬ АКВАРЕЛІ Чому мені подобається малювати? Мені подобається сам творчий процес, коли ти створюєш естетичну річ, коли на папері створюєш саме той ідеальний образ, який щойно повстав у твоїй уяві. Взагалі моя душа ближче лежить до робіт, намальованих вручну. Тому поки не задумувалась про цифрову ілюстрацію, усі мої картини намальовані вручну.

Найчастіше на замовлення я малюю квіти. Хоч раніше працю-

вала над більш різноплановими роботами, зараз роблю ілюстрації до тих проектів, які справді цікаві . Також малюю і олійний живопис, та поки що практично його не показую і більше роблю це для себе, готуючи серію картин.

Насправді малюнок аквареллю не такий легкий як здається: у

цій техніці немає права на помилку, хоч виглядає усе таким легким та повітряним. Наприклад, ти вже наклав шар фарби, зробив його затемним, - уже не висвітиш. Тут потрібно відчувати фарбу, щоб знайти з нею спільну мову. Акварельна фарба – мінлива, малюючи, в деяких моментах ти не до кінця знаєш, що вийде. Тому потрібно і контролювати її, і десь пускати «на вільне плавання». Це завжди цікаво. ЖИТТЯ ІЛЮСТРАЦІЇ

Більше – вельми надихає, коли створюєш ілюстрацію, а згодом

бачиш її продовження у друці на чохлах, листівках, чайних сервізах чи навіть – подушках. Це як друге життя для ілюстрації.

102

Автор: Галина Венглінська

103

Автор: Галина Венглінська

104

НЕ ЧЕКАТИ НАТХНЕННЯ, А СТВОРЮВАТИ ЙОГО Загалом я не перебуваю в пошуках музи, адже вона сама мене знаходить. Мені імпонує фраза Пікассо: «Натхнення має знайти тебе під час роботи». Тобто, коли ти маєш якусь ідею, яка зародилася у твої фантазії, ти починаєш її втілювати: малюєш ескізи, розвиваєш свою творчу думку і….виходить. Звісно, бувають моменти ступору, та в такі миті – я роблю перерву, переключаюсь на якусь іншу роботу, або далі малюю ескізи.

Мені подобається Моне: його ніжність, кольорові переходи,

надаючи його картинам невимовного шарму. Також люблю подорожі, з них теж черпаю лепту натхнення. А наслідування – це не потрібна річ, оскільки вдаючись до нього, ти не створюєш себе. І, як результат, ти не даєш ніякого оригінального вкладу у свої роботи. Тому моє головне правило – експериментувати, створювати щось на перетині різних галузей. ВИНИКНЕННЯ ОБРАЗУ Чим далі ти пізнаєш малювання, тобто, чим більше ти малюєш, твориш, тим легше та натхненніше у тебе виходить. Мій досвіді показує, що починаючи малювати картину, я знаю, що вона приблизно виглядатиме так, як хочу я.

105

МИСТЕЦТВО ТА РОБОЧИЙ ПРОЦЕС Зараз працюю на половину з вітчизняними та із закордонними замовниками. Для мене великої різниці у них, по суті, немає, хіба що у рівні оплати. Однак на теренах України добре діє «сарафанне радіо», якщо ти добре виконав замовлення, то чекай, що друг цього замовника звернеться до тебе, а за кордоном – ти самостійно маєш шукати проект, для якого ти хочеш працювати.

Я знаю, що деякі фрілансери працюють розподіляючи годину: пра-

цюєш - п’ятдесять хвилин, а відпочиваєш - десять, чи навіть – спеціальні програмки з таймером, на яких ти можеш фіксувати, скільки ти працюєш та відпочиваєш. Я просто сідаю та малюю. Часто буває, що сідаю за роботу, «зливаєшся» з нею і вуаля – уже ти забув поїсти і не помітив, як пролетів день . Взагалі мені дуже подобається моя робота, тому час, творячи свої картини, минає вельми швидко.

Працюю я, як і більшість людей – п’ять днів на тиждень, час від

часу можу виділити пару годинок на вихідних, якщо не встигаю з дедлайнами. Та все ж, я стараюся розділити своє робоче та особисте життя. БАГАТОЛИКІСТЬ ІЛЮСТРАТОРА: Взагалі робота ілюстратора досить різнопланова. Бо крім того, що ти твориш, ти маєш бути і піарником, і бізнесменом, і успішним перемовником. Тобто усім в одному, щоб себе організувати та подати те, що робиш. Наприклад, ти щось створив, це потрібно оформити, виставити у соцмережі, відписати усім на листи, тобто це все займає дуже багато часу. Потрібно правильно організовувати свій час.

Автор: Галина Венглінська

ДАЛІ БУДЕ Надалі я хочу активно розвиватися в двох напрямках: щодо акварельної ілюстрації – цікаво було б співпрацювати з різними виробниками та створювати принти та розширити асортимент своєї продукції з ілюстраціями, на разі це – листівки та чохли на телефон. Також попри замовлення хотілось би

біль-

ше часу приділяти олійному живопису, а згодом – і зробити виставку своїх робіт.

«If you ask me what I came to do in this world, I, an artist, will answer you: I am here to live out loud». - Émile Zola

109

Ярина Саєнко

XXI столітті важко вигадати інновації у мистецтві, проте звичайні речі ми можемо піднести так, що вони змусять затямити подих і замислитися про щось важливе. Секрет простий – наповни роботу почуттями та знайди свої шляхи натхнення. А головне - «Не бійся псувати папір».

111

«Глядача не обдуриш, він зупиниться біля картини, яка несе за собою щось більше, ніж просто технічно гарно виконане зображення» Спілкувалась: Анна Коваленко

Коли Ви зрозуміли, що хочете бути ілю- вати до студії, де викладала моя мама стратором ?

та тітка і раз в рік були групові вистав-

Мені не надто заходить термін ки, що тішило всіх учасників. Пам’ятаю

«ілюстратор», більше «художниця», на- лиш цукерки) певно. Бо я малюю і живопис, і батік і за-

Перша індивідуальна виставка

ймаюся тестилем та перфомансом. Ілю- була у Львові, в 2016 році. Проект настрація – лише частина. Не було такого зивався «ЗВІРУ ВІР», він був присвямоменту просвітлення і усвідомлення, чений звіру всередині кожного з нас, що ось це – мій шлях. Це було зрозуміло якого важливо бачити і якому важливо завжди. Я народилася в родині худож- довіряти. ників і в мистецтві була з дитинства.

Почуття були піднесені, звісно.

Інколи мені здається, що інакше і не Хвилювалась тільки і дуже коротко могло бути.

прощебетала промову.

Що для Вас є джерелом натхнення? Чи Як проходить процес створення нової є відомі художники/ілюстратори, які роботи? впливають на Вашу творчість?

Половина процесу – це ідея. Тому в

Все, буквально. Мене надихають мене завжди під рукою скетчбук або но-

люди, місто, море, книжки, кіно. Остан- татки в телефоні. Часто приходять ідеї нім часом найбільше надихає гра різних коли засинаєш – ось цей невизначений слів.

стан поміж сном і не сном, тоді я швиденько «прокидаюся» і записую собі,

Чи пам’ятаєте свою першу виставку? щоб не забути. Для мене важливо, щоб Які у Вас були почуття?

була присутня метафора, сенс - інакше

Якщо говорити про першу-най- не відчуваю діалогу з роботою. Потім

першу – то ні. Змалку я ходила малю- я малюю декілька ескізів, серед яких

Автор: Ярина Саєнко

113

обираю найвдаліший, щоб виконати у більшому форматі та матеріалі.

Робота зроблена і я її відпускаю,

На Вашу думку, що необхідно для ство- що характерно, дуже часто вона почирення гарної ілюстрації?

нає жити своїм життям. Ніколи не вга-

Гарна ілюстрація, особливо в су- даєш як зреагують люди на твоє мис-

часному світі, – дуже відносне поняття. тецтво. Особисто для мене – важливо пропустити роботу через себе, провідчути, Яку життєву пораду Ви можете дати знайти щось, що ти зможеш в ній полю- ілюстраторам-початківцям? бити.

Спостерігайте і багато малюйте.

Зрозуміти навіщо ти це малюєш, Всі геніальні ідеї поруч з вами, треба

знайти щось корисне для себе окрім просто розплющити очі і почати заувафінансів, якщо це замовлення. Емоція – жувати, порівнювати, додумувати. дуже відчувається. Глядача не обдуриш,

Найкраще я навчилась правильно

він зупиниться біля картини, яка несе технічно малювати в школі, в класі 11за собою щось більше, ніж просто тех- ому. Вчитель казав приносити по 100 нічно гарно виконане зображення

начерків в тиждень. А потім вибирав з них 5 (в кращому випадку) і говорив– о,

Чи є у Вас ваша найулюбленіша ілю- це нічого. страція або проект?

Мій дідусь-скульптор своїм студен-

Кожен мій проект – мій найулю- там казав – не бійтеся псувати папір. Це

бленіший. Єдине що найбільша любов дуже хороша порада. до роботи є в самому процесі. Інколи дивлячись на готовий малюнок – я вже її не відчуваю так сильно.

Автор: Ярина Саєнко

114

«Я не вигадував свій світ, я його відчував і творив, і виявилося – він потрібен не тільки мені одному. Хіба це не щастя?». - Іван Марчук

117

Анастасія Стефурак

настасія Стефурак, українська ілюстраторка, яка долучилася до роботи над ілюстраціями та обкладинками до «Середньої статті» Джеффрі Євгенідіс, «Під скляним ковпаком» Сильвії Плат, «Чоловіки без жінок та інші оповідання» Ернеста Гемінґвея, «Чоловік, який вирощував комети» та «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті – і це не закінчення списку. Повірте, зважаючи на досвід Анастасії у цій справі, - вам точно довелося тримати в руках та розглядати книги, над якими вона працювала. З Анастасією говорили про здійснення дитячих мрії, роботу на міжнародних ринках. А також про улюблені жанри в літературі, майбутні плани та власні проекти.

119

«Реальність прозаїчна, але за допомогою фантазії через літературу, мистецтво, кінематограф її можна змінювати» Спілкувався: Кірілл Єрмаков

Більшість Ваших робіт - це ілюстрації враження в співпраці з ілюстрацією. для обкладинок книжок. Існує думка, що

Книжкова обкладинка - це як

це окремий вид ілюстрації. Які особли- піджак, не даремно в англійській мові вості під час роботи над обкладинкою? її ще називають «book jacket» :) У ній

Обкладинка для мене - це синтез важливі деталі і всі сторони, не лише

типографіки і зображення. Я розгля- перед, а й зворот, корінець і форзаци. даю ці дві складові завжди разом, не розділяю їх (якщо йдеться про обкла- Доволі популярний вислів каже: «Не динки з ілюстрацією). Не працюю спо- треба обирати книжку за обкладинчатку над ілюстрацією, а потім допасо- кою». Наскільки, на Вашу думку, вую до неї всі інформаційні шрифтові важливу роль відіграє обкладинка у елементи, чи навпаки, ні. На етапі пошу- сприйнятті книги майбутнім читачам? ку ескізів обкладинки одразу враховую

Обкладинка

відіграє

важливу

усі частини в загальній композиції: зо- роль, адже це те, з чим зустрічається браження, типографіку, інші елементи погляд читача в першу чергу. Це обдизайну (лого видавця, штрихкод, ано- личчя книги, яке може зацікавити, тацію і т.п.) їх розміщення, співвідно- заінтригувати або навпаки відштовхшення і пропорції. Все має гармонійно нути, чи не привернути уваги взагалі. співпрацювати, мати свої чітко визна- Вона може не відображати багатогранчені місця, не бути випадково прище- ності усієї книги, але повинна перепленим. Типографіка надзвичайно важ- давати загальну ідею, настрій твору, лива, адже вона виконує перш за все гармонійно пасувати йому. Дуже приінформативну функцію і в той же час де- кро, коли прекрасну книгу псує некоративну. Її вигляд, настрій і пластика вдало оформлена обкладинка. Робота можуть передавати емоції і посилювати дизайнера полягає саме в тому, щоб

120

Автор: Анастасія Стефурак

121

створити книжці лице і голос, які би ві- для обкладинок використовую лише зуально передавали її суть і атмосферу. готові шрифти. Для українських книг

Перед читанням обкладинка дає часто роблю написи вручну. Якщо по-

певні передчуття й очікування сто- трібно оформити книжку американсовно того, що всередині. А в кінці ського автора, я читаю її англійською. твору – підтримує післясмак, і може продовжувати

працювати,

Для китайського ринку я робила

розкри- м’які обкладинки, у них немає форзаців,

ваючи ті сенси й деталі, які були не зате є клапани. Для українських видавзауважені на початку, тобто до знай- ництв завжди роблю тверді палітурки омства читача з вмістом книжки. з форзацами. Робочий процес відбу

Особисто я постійно звертаю ува- вається за такою ж самою схемою: про-

гу на дизайн обкладинок. Коли мова читання книги, створення ескізів, пойде про відомі мені твори - завжди годження/правки, перехід до роботи аналізую, чи пасує обкладинка книжці. над фінальним файлом і здача проекту.

Ви розробили декілька проектів для В інтерв’ю для «Читомо», Ви казаринку Китаю. Розкажіть, будь ласка, ли що мрієте створити власну книжякі особливості та відмінності найбіль- ку-картинку. Чи можете Ви розповіше Вас вразили під час такого досвіду? сти трохи більше про цей проект?

Вже більше року працюю з китай-

Ідей назбиралось вже не на одну

ським ринком. За цей час розробила по- книжку-картинку, але від ідеї до втілення над 20 обкладинок, велика частина яких є великий кавалок часу і роботи. Я прадо класичних книг (Граф Монте-Крісто, цюю над тим, щоб виділяти більше часу Віднесені вітром, Гордість і упереджен- для особистих проектів в своєму робоня і т.д.), а також декілька сучасних. Є чому графіку поміж замовлень для вивідмінність в тому, що наша співпра- давництв. Коли більша частина роботи ця відбувається через ілюстраторське буде зроблена - зможу розповісти деталі. агентство, а не на пряму з видавцями, як в Україні. Я не маю змоги створю-

У ще одному із своїх інтерв’ю Ви

вати написи вручну, бо не володію ки- розповідали, що часто під час роботи скатайською мовою і каліграфією, тому нуєте реальні предмети для перенесення

122

Автор: Анастасія Стефурак

123

їх текстури. Зважаючи на це, чи не вини- першої і до останньої сторінки. Але так кає бажання спробувати себе в «фізич- стається не завжди, бувають різні книній творчості», скульптурі, наприклад? ги. Моїм завданням є розкрити суть

Специфікою цифрової ілюстра- книги, її душу і показати це візуально.

ції є те, що завершену роботу не можливо тримати одразу в руках. Потрібен Вам до вподоби стиль магічного реалізчас, щоб вона набула фізичної форми му. Розкажіть, будь ласка, більше про у вигляді книжки, постера чи листів- це вподобання. (сам ним захоплюсь :) ки. Під час навчання в академії я за-

Реальність прозаїчна, але за до-

ймалась станковою графікою та жи- помогою фантазії через літературу, мивописом, безперечно в цьому є свій стецтво, кінематограф її можна змінюшарм і краса, але мені, наразі, зручні- вати, зображати звичні речі по-іншому, ше працювати в комп’ютерній графі- перетинати грані можливого (наповнюці. Ескізи і пошуки я зазвичай роблю вати кімнату хмарами, набирати повну на папері олівцем, але чистову робо- ванну ночі, вирощувати зірки). Мені ту за комп’ютером. Іноді мені бракує дуже імпонує напрямок магічного ребільш тактильної творчості, тоді я за- алізму, а також сюрреалізму і символіздумуюсь про фортепіано і кераміку. му. Люблю творчість Рене Магрітта та Фріди Кало, фільми Гільєрмо дель Торо.

Було у Вашій практиці, коли отримували замовлення, читали і розуміли, що Що допомагає Вам долати творчі крине можете це проілюструвати. Якщо зи? Можливо музика, чи подорожі, так, то що робили в такій ситуації? або спілкування з близькими людьми?

Думаю, що проілюструвати можна

Буває й справді, що робота не

будь-яку книгу, тут питання в бажанні. йде, і починає здаватись, що всі-всі ідеї Такого, щоб відчувала, що не можу вичерпались. Хоча, звісно, це не так, оформити не було поки що, зате було, оскільки їх є велике різноманіття. Зазщо не хотіла. Коли книжка мені не ціка- вичай потрібно залишити на певний час ва зовсім, то я відмовляюсь від проекту, проект, змінити картинку перед очима. бо якщо бажання немає, то краще й не Для мене це працює. Переключитись починати. Звісно, приємніше працюва- можна на іншу роботу, на поїздку, проти з твором, від якого ти в захваті від гулянку на самоті з гарним краєвидом.

Автор: Анастасія Стефурак

124

125

Автор: Анастасія Стефурак

126

Можна мами,

надихнутись книгами,

музикою,

подорожами,

фільспілку-

ванням або бездіяльністю. Кожен раз по-різному. Але й під час роботи приходить натхнення, спонтанна ідея, інсайт. Дуже специфічне і приємне відчуття.

Вашою

мрією

стратором, що

Ви

Скажіть,

окрім

було

вже

теж

будь

стати

ілю-

побачити

Париж,

встигли

зробити.

ласка,

який

пункт»

те-

пер

«наступний

списку?

Найближчий пункт, який поєднує в

собі те, що мене надихає: книги, ілюстрацію та європейські міста - це поїздка на Болонську книжкову ярмарку в квітні. Окрім того, під час цієї подорожі ще раз відвідаю Флоренцію і вперше побуваю у Венеції.

«Працюй, шукай і ні на що не звертай уваги: все інше прийде саме. Але тобі потрібне терпіння, щоб все випробувати, й сила, щоб усе пережити». - Каміль Пісарро

129

Стелла Марчук

телла Марчук (@stellamarchuk) – українська ілюстраторка та засновниця бренду Stella Sun Studio.

«Завжди страшно починати робити щось нове, чим ніколи не займався раніше, а ще важче поділитися цим з іншими. Я скажу, це неабияк бадьорить і дає новий поштовх для подальшого розвитку. Ми з командою розвиваємо свій бренд «Stella Sun Studio». У планах поповнення нашого Instagram магазинчику «Sun Studio Store», де можна знайти речі з авторськими принтами, новими товарами, ну і звичайно, створити хоча б тридцять нових листівок за цей рік. Я зрозуміла, що з моменту перших публікацій робіт, хочу продовжувати малювати і малювати ще краще. Ніхто не дізнається чим ви займаєтесь, поки ви самі про це не розкажете».

131

«Сьогодні ілюстрація - щось значно більше, ніж хобі. Це частинка мого життя» Спілкувалась: Анна Зелінська З чого все почалось, як ти стала ілю- та образів на папір. Я малюю тільки від стратором?

руки, тому це ще й свого роду медита-

Моє навчання зовсім не пов’язане ція. Багато чого залежить від настрою,

з тим, чим я зараз займаюсь. Я закінчи- в якому перебуваєш під час малюванла КНЕУ та КПІ. У мене немає худож- ня. Із самого початку це було маленьке ньої освіти, однак без основ академіч- захоплення для душі, куди я могла поного малюнку звичайно ніяк, тому я ринути з головою. Сьогодні ілюстрація вирішила вивчити це все на курсах. Як - щось значно більше, ніж хобі, це чана мене, в ілюстрації важлива уява, її стинка мого життя. Я хочу покращувапотрібно постійно розвивати. З дитин- ти свою техніку малювання, тому пластва любила малювати, однак, в мені ную закінчити ще курси з ілюстрації. дуже добре спрацював стереотип, що це несерйозна справа, тому й не шукала Як ти знайшла свій творчий стиль? себе в творчості. Ілюстрацією заціка-

Мені складно відповісти на це за-

вилась декілька років назад, тоді ж і по- питання. Я ніколи не вибирала стиль чала створювати листівки.

навмисно, я просто малюю те, що мені подобається і як мені це подобається.

Стелла займається ілюстрацією три Наївність, простота та легкість – це те, роки. Також, вона відмітила, що один із що приваблює мене в ілюстрації. Я приїї перших та улюблених напрямків – це хильник того, що стиль приходить сам з листівки.

часом, головне – побільше малювати.

Для мене ілюстрація – це спосіб

передати свої цінності та бачення. Я Що надихає тебе на творіння? обожнюю працювати над персонажами,

У кожного своя відповідь на це

формами та кольорами. Мене захоплює запитання, я теж довго над цим замиссам творчий процес, перенесення думок лювалась і зрозуміла, що для мене є три

132

Автор: Стелла Марчук

133

Автор: Стелла Марчук

134

Автор: Стелла Марчук

135

Автор: Стелла Марчук

136

незмінні джерела, звідки можна черпа- брати комерційні замовлення і деякий ти натхнення: люди, природа та музика. час втілювала лише свої ідеї. А думок Найбільш за все мене надихають, зви- про те, щоб кинути малювання нікочайно, люди. Я обожнюю знайомитись з ли не було. Творчі перерви – це просто цікавими людьми, читати історії з жит- musthave для відновлення сил і пошуку тя відомих людей, дивитися біографічні нових ідей. Я з легкістю дозволяю собі фільми про художників, письменників, відпочити декілька днів від малювання, музикантів. Це надихає.

щоб потім повернутися знову.

Варто відзначити, що всі роботи ілю- Які плюси і мінуси ти можеш виділити у страторки виконуються від руки.

професії ілюстратора?

Найбільше часу в мене забирає

Зазвичай ілюстратори працюють

продумування майбутньої ілюстрації фріланс, часу вдосталь, лише потрібта створення ескізу. І хоча в кінці, все но його правильно організувати. Для рівно виходить не так, як я уявила, це когось це плюс, для когось – навпаки. найбільш затратний по часу етап. Далі Мені, наприклад, складно малювати з найцікавіше – акварель, я роблю не- ранку до вечора, тому що це нагадує роскладні ілюстрації, тому це займає від боту і певною мірою втрачається романдекількох годин до декількох днів. Не тичність цієї професії, тому я поєдную з люблю малювати поспіхом, мені важли- іншими напрямками.Потрібно постійво відчути задоволення від самого про- но контактувати із замовниками, бути цесу створення ілюстрації. Останній дуже гнучким і вміти вкладатися в дедетап – сканування та цифрова обробка лайни, багато роботи зовсім не творчої. дрібних деталей і підготовка до друку.

Ще один мінус – нестабільність. Ніколи не знаєш, коли прийде замовлення і

Чи бували у тебе моменти, коли ти якого об’єму. А найбільший плюс, для хотіла покинути цю справу?

мене - це бачити результат своєї праці,

Були моменти, коли я припиняла втілені ідеї та емоції людей.

137

Автор: Стелла Марчук

138

Які твої основні поради ілюстраторам-початківцям?

Бути готовими до того, що знадобиться час

перш ніж ви побачите перші результати. Також багато хто може скептично поставитися до ваших творчих починань, потрібно вірити в себе і з усією душею любити те, що ви робите. Шукайте однодумців, шукайте людей, від яких ви можете вчитися - і все вийде.

A picture is a secret about a secret, the more it tells you the less you know. - Diane Arbus

141

Надія Дойчева-Бут

адія Дойчева-Бут – талановитий ілюстратор, яка вміє спіймати натхнення будь-де. Її творчий шлях почався в Одесі, але зараз жінка підкорює столицю зі своєю музою-донечкою. Нам Надія погодилася розповісти, як долала вершини, над якими проектами працю та ким вона себе відчуває насправді.

143

«За покликанням я – живописець» Спілкувалась: Ася Радько

ПРО ПОЧАТОК ТВОРЧОГО ШЛЯХУ

Мій творчий шлях почався в п’ятнадцять років зі вступу

у Одеське художнє училище. Труднощів було багато, більше побутових: особливо життя в гуртожитку за майже вісімсот кіломентрів від дому. Іноді хотілось все кинути, але то тільки перші півроку, далі затягло.

Раніше я займалась не тільки ілюстрацією, а більше живо-

писом, але після народження дитини я зосередилась на ілюстрації, тому що це робота вдома з більш-менш гнучким графіком. ПРО ТВОРЧІ ПРОЕКТИ

Працюю одночасно багато над чим, але основні великі

тривалі проекти - міжнародна дитяча анімована інтерактивна книга, яку я зможу анонсувати трохи згодом, і також ілюстрації для підліткової трилогії дуже відомого англійського письменника, поки що це також таємниця.

Стосовно майбутнього: я намагаюсь не планувати на да-

лекі терміни, оскільки останім часом ідеї до мене приходять іззовні, як пропозиції, і вони бувають настільки цікавими, наче я їх сама вигадала.

144

Автор: Надія Дойчева-Бут

145

ЩО ЧЕКАЄ ІЛЮСТРАЦІЮ В МАЙБУТНЬОМУ

Зараз важко прогнозувати майбутнє у будь-якій сфері.

Стосовно реалістичної ілюстрації, я думаю, що вона буде завжди популярна, оскільки це створюється для масового продукту .Я займаюсь не тільки книжковою ілюстрацією, часто це ілюстрації для різної продукції, брендові речі.

Автор: Надія Дойчева-Бут

146

ПРО ЧАС І НАЙРІДНІШІ РОБОТИ

Про затрачений на книгу час не можу сказати точно. Залежить від

об’єму, складності поставлених задач, і від того, скільки я особисто готова витратити часу на проект. Звичайно, чим більше часу виділяється, тим якісніший виходить результат, як і у будь-якій справі. А найрідніші роботи - ті, які я створюю не на замовлення. Зазвичай, коли з’являється трохи вільного часу, я малюю мою сім’ю у різних вигаданих ситуаціях і костюмах. Тут я абсолютно вільна від будь-якого контролю, особливо часового, і можу ставити собі власні задачі, а напрацьований результат використовувати згодом у комерційних проектах. ПРО ТРАДИЦІЙНУ ТЕХНІКУ, ПОРАДИ НОВАЧКАМ ТА НОВИЙ ПОГЛЯД

Довгий час я працювала тільки у традиційних техніках. Коли моя

донька почала мені «допомагати» і переливати фарби на роботи, мені довелось терміново перейти у цифровий формат. Працюю тільки у Photoshop і намагаюсь, щоб робота виглядала максимально схожою на роботу у традиційній техніці. Тобто, не стараюся навмисно, але так виходить через довготривалу роботу на папері, полотні, стіні...

Початківцям можу порадити, звичайно, засвоювати якомога більше

програм. Зараз є така прекрасна можливість, щоб згодом обрати саме свій комфортний інструмент.

Але програми - це тільки кнопки, основа для мене - це академічний

рисунок, ну хоча б ази. Без розуміння форми важко навчитись стилізувати. Ну і звичайно, постійна робота і обдумування цієі роботи навіть у стані спокою. Я не вірю в якісь особливі здібності, я прихильник правила 10 0000 годин. Хоча якщо підрахувати, 10 0000 - це дуже мало. Для успіху у будь-якій сфері потрібно витрачати на це весь продуктивний час. Головне - знайти саме свій напрямок і не кидатися у різні боки (чим я теж «грішила» довгий час), головне - стратегія.

147

МОЯ ДОНЬКА – НАТХНЕННЯ

Із появою доньки повністю змінився робочий процес. Дитина

найбільше виснажує, але і надихає. Найбільший позитив для робочого процесу - не залишається часу на всі ці нескінченні самокопання і пусті рефлексії, на обдумування різних абсурдних речей. І мені не зрозуміло, що таке натхнення. Воно вимушено прихожить, коли мене всі залишають у спокої.

Нові ідеї з’являються у процесі спостереження за донькою, як

вона розвивається. Вона дуже гарно малює, і я розумію, що дорослий ілюстратор не зможе досягти такого рівня стилізації, як дитина. Тому я і не намагаюсь, а працюю в іншому напрямку, використовуючи більш реалістичні прийоми. ПРО СТИЛІ, КУМИРІВ І ТЕПЕРІШНЄ МИСТЕЦТВО

Я відчуваю себе більше живописцем, тому те, що я роблю, я

більше позиціоную як цифровий живопис. І кумирами для мене є старі майстри. Я люблю і поважаю сучасне мистецтво, сучасну ілюстрацію, різні напрямки і стилі, але зараз мені підходить саме такий напрямок. Звичайно, мені багато що подобається в сучасній ілюстрації, і я завжди намагаюсь поцупити вдалі прийоми, навіть із зовсім не схожих на мій стилів. Тобто, я аналізую, як можу використати той чи інший підхід, і що саме в певній цікавій мені ілюстрації є такого, чого бракує мені.

148

Автор: Надія Дойчева-Бут

149

Автор: Надія Дойчева-Бут

150

ПРО ВИБІР ПРОФЕСІЇ

Я взагалі не схильна до пафосу і не буду писати, що це все

моє життя, що хотіла цим займатись, скільки себе пам’ятаю і різне таке... Мене в дитинстві цікавило багато різних предметів, далеких від мистецтва, і точні науки навіть більше, ніж гуманітарні.

Ілюстрація - насамперед, робота, і ця робота могла б бути

зовсім іншою, якби в якийсь момент моє життя пішло у іншому напрямку. Але ставлення до роботи визначається основною метою, з якою людина її робить, тобто, або для людини робота - це тільки заробіток, або все ж таки вона хоче створити щось якісне, нове і незвичне. Я думаю, це також залежить від базового інстинкту, який домінує у людини: або інстинкт виживання, або ієрархічний:) Зізнаюсь, я як і більшісь митців, не позбавлена марнославства і бажання домінувати у певній сфері. Тому завжди намагаюсь зробити все найкраще, наскільки я можу на цей момент.

Â«Art

;

is what you can get away with".” ― - Andy Warhol

153

154

ЗАВТРА

155

ПОЕТИЧНА ЛИСТІВКА

ривіт-привіт. Я знаю, ви готові відповісти на питання «Що вас надихає?». Не соромтеся, кажіть. А поки думаєте – почну першою. Джерелом мого натхнення є ви. Саме відчуття того, що мої тексти комусь потрібні викликає радість і бажання продовжувати працювати. Та якщо ми говоримо, до прикладу, про різноманітні малюночки та картинки (ой, тільки не кажіть, що не малювали у конспектах квіточок). То звідки ж виникають ці карколомні та цікаві лінії, які потім з’єднуються в якесь ціле і розповідають нам історію. Я теж не знаю. Бо малюю на рівні, що нижчий від будь-якого рівня:) Але ж серед нас є й такі таланти, яких просто неможливо не помітити. Хтось уже став визначним художником і може дивувати глядачів своїми виставками. А хтось сидить за сусіднім столиком у кав’ярні і вимальовує якусь дивину у блокнотику, паралельно розмовляючи по телефону та попиваючи каву. Напевно, ця людина не усвідомлює, що хвилину тому створила шедевр. Вона просто розрахується за свій напій, закриє зошит та покладе до сумки ручку. Історія її таланту може на цьому закінчитися. Але чому? Бо, мабуть, вона просто не знає, як поділитися своїм творінням зі світом. Страх та невпевненість також є одним із факторів, які гальмують цей процес. Тому сьогодні розповідь якраз про те, як наважитися намалювати свою історію і про місце, де її обов’язково побачать. Знайомтеся, проект «Твоя поетична листівка» та її творець Світлана Вертола. Занурюйтесь у нашу бесіду і черпайте корисну інформацію.

157

«Ми допомогли опублікувати свої вірші та прозу більш ніж вісімдесяти авторам, а у команді ілюстраторів працювало приблизно тридцять різних художників» Спілкувалась: Тетяна Марценюк Що ж, Світлано, кажуть, що кожна обличчі просто виступили сльози, до історія має свій початок. Яким він був останнього не вірила, що нам це вдалоу проекту «Твоя поетична листівка»? ся! Найбільше я боялася того, що якиМожливо, це була давня мрія, що на- мось чином не зумію зібрати усе разом, решті стала реальністю, чи спонтанна зроблю якусь помилку та поведу коідея, яка раптово спала на думку?

манду не в тому напрямку. Я відчувала

Це була абсолютно спонтанна на собі величезну відповідальність, і це

ідея. Я висловила її наприкінці чергової відчуття не зникає навіть після року іслітературної студії, як припущення, що нування проекту. можна було б спробувати працювати в такому форматі. Думала, що всі будуть Наскільки я зрозуміла, команда, що байдужими, але після тієї студії мені у творить красу – це ілюстратори та авприватні повідомлення почали надси- тори. Але ж саме ви є тією невід’ємною лати вірші та портфоліо з ілюстрація- частиною проекту не лише, як людина,

що його придумала, але й як людина,

ми.

що відповідає за всі процеси успішноЧи пам’ятаєте свої емоції під час під- го його існування. Тож, як кажуть псиготовки до запуску проекту? Чого най- хологи, а тепер поверніться на початок більше боялися та чого очікували?

нашої бесіди, і скажіть, яку її частину я

Так, дуже добре пам’ятаю ті мо- пропустила. Звісно ж, знайомство. Ми

менти. Я не уявляла, що саме роблю, – допитливі читачі. А хто ж ви? але мене до останнього підтримували

Студентка 4 курсу КНУ ім. Т. Шев-

близькі люди та наша команда. Коли ченка, Інституту філології, спеціальвідкрила пакунки із листівками – на ності «літературна творчість». Жартую,

158

Проект «Поетична листівка»

159

Проект «Поетична листівка»

160

що я майбутня дипломована письмен- ру. Головне лише мати бажання та сміниця та ще й філолог на додачу. Не уяв- ливість натиснути на кнопку «Відправиляю свого життя без творчості. Окрім ти файл». (На цьому місці ілюстратори цього, обожнюю вишивку бісером та та письменники, які це читають, позаймаюся посткросингом, веду власний винні почати формувати документ для невеличкий блог в Instagram, де ділюсь участі ). Наскільки мені відомо, проект усім цим шаленим вінегретом. Підпи- стає дедалі помітнішим, що не може не сана як @patronus1997 і залюбки запро- тішити. Які успіхи можете вже відзна-

чити та як далі плануєте розвиватися?

шую на вогник ;)

Нині «Твоя поетична листвіка» на

Що ж, звертаюся до наших читачів. Не етапі активної реалізації: ми власним гайте часу і додайте цікавої інформації коштом видаємо вже шостий комплект у свою інстаграмну стрічку. А тепер, листівок (у кожному окремому комСвітлано, настав момент найважливі- плекті до 20 листівок), зробили більшого питання. Як же до вас потрапити? ше 5 літературних студій-презентацій Які правила участі в проекті?

у сучасному коворкінгу «Лунотека» та

За весь час ми допомогли опу- музеї ім. Максима Рильського, вийшли

блікувати свої вірші та прозу більш у фінал конкурсу соціальних проектів ніж вісімдесяти авторам, а у команді Social Project Awards 2017, презентуваілюстраторів

працювало

приблизно ли проект на Інвестиційному Ярмарку

тридцять різних художників. Тематику культурних та креативних індустрій обриємо шляхом «мозкового штурму» у м. Львів (2018 рік), розповідали про серед «старожилів» проекту. І далі все проект на Українському радіо «Культуза такою схемою: оголошуємо про на- ра», брали участь у благодійній ярмарці бір поетів та ілюстраторів – формуємо «Чуйний Інстаграм». конкурсний файл – художники створю-

Зараз активно створюємо не лише

ють ілюстрації – верстаємо – друкуємо листівки, а й тематичні стікери та конлистівки. Вірші чи прозу для малюнків верти. Хотілося б і надалі розвивати цей обирають самі ілюстратори.

напрямок. Також ми плануємо збільшити кількість місць, де можна було б

Це справді дуже прості правила відбо- придбати наші листівочки офлайн. А

161

Проект «Поетична листівка»

162

ще намагаємося давати нашим ілюстраторам ширше поле для розвитку, тому зараз деякі з них працюють над індивідуальними серіями листівок. Вас чекає багато чого цікавого! ;) вас завжди вірити у свої сили та ніко-

Що ж, це справді чудові новини. Також

ли не зупинятися на досягнутому.

хочу зазначити, що слідкую за онов-

Любіть свою творчість (і просто лю-

леннями у соціальних мережах і дуже

біть!), не бійтеся бути відкритими

приємно спостерігати, як люди з усього

світу, і, звичайно, дозволяйте собі дні,

світу надсилають фото з листівками із

коли можна просто відпочити, не зва-

вашого проекту. То у яких місцях вони

жаючи на будь-які дедлайни ;)

подорожують? Якщо говорити про географію на-

А я щиро бажаю вам успіхів та твор-

шого проекту, то у ньому беруть участь

чих злетів. І дуже вірю, що наші чи-

люди з усієї України, а листівочки вже

тачі таки почують кожне слово, яке

помандрували до Швеції, США, Британії,

так старанно було написане для них.

Австралії, Німеччини, Польщі тощо.

Ну і невеличке P.S. від мене. НатхненЯ думаю, що такі результати ще більше

ня скрізь, просто ловіть його хвилі

надихають вас творити. І це прекрасно.

і купайтеся в цьому морі, аж поки

На завершення скажу, що ви справді

не створите те, чого так хочете і про

надаєте хорошу можливість авторам та

що мрієте. Сподіваюся, ви зрозуміли

ілюстраторам сказати своє слово у мис-

мій натяк і відчули, що я у вас вірю.

тецтві та просто повірити в себе. Впев-

А «Твоя поетична листівка» – те, що

нена, що майже всі читачі з нетерпінням

треба. Кажу це, як учасниця проекту і

чекають ваших побажань та порад, що

як автор цього матеріалу.

надихатимуть так само, як і чудові листівки. Якими ж будуть ці поради?

Неймовірно приємно чути такі те-

плі слова! Я хочу побажати кожному з

PLAYLIST

164

Salvador Dali Jonathan Richman

Frida Kahlo Rachelâ&#x20AC;&#x2122;s

Pablo Picasso David Bowie

Mona Lisa Nat King Cole

Warhol Lisa Mitchell

Vincent Ellie Goulding

165

Команда

BARVA Автори:

Басараб Олена Єрмаков Кірілл Зелінська Анна Клименко Катерина Коваленко Анна Малець Поліна Марценюк Тетяна Мирошниченко Андрій Радько Ася

Редактори: Басараб Олена Віктюк Катерина Креативний менеджер: Божик Софія SMM-менеджер: Попсуй Ірина

166

БЕРЕЗЕНЬ’2019