Ceglina_march2011

Жити чи не жити

Відпочинок Інтелв Красії Техно в КПІ

ЦЕглина

Лютий-Березень 2011 Фундамент Твоїх Ідей

Зі святом вас!

Вони творять ФізТех

ЗМІСТ ОСОБИСТА ДУМКА

ЛИСТИ В РЕДАКЦІЮ

..слова Еріка...

Жити чи не жити...

4

6

ЗНАЙ НАШИХ

LIVE

СФЕРА ІТ

Острів Любові 8

Міс та Містер 12 ФТІ

Перше резюме

HI-TECH

ПОДІЯ

Червоний провід, синій...

«ІнтелТехно» 22 в КПІ СТАВАЙ НА ЛИЖІ Відпочинок в Красії 32

PTI COLUMN Жодного слова про 24 фіалки... 28

АФІША

СІНЕМАТИКА

Анонс подій березня 34

Шоколад, Механік...

36

ЦЕглина Головний редактор Максим Краков'ян

Журналісти

Микола Захарчук

Андрій Зарічний Андрій Родіонов Ірина Кушнір

Олександр Захаров Михайло Бас

Поліна Байденко Катерина Федорець

Технічний редактор Фотографи

Літературний редактор Олександра Ліганенко

20

Оглядачі

PR відділ Катерина Ільчук Контакти редакції PTInewspaper@gmail.com vkontakte.ru/club19852247 http://pti.kpi.ua/gazeta Випуск №4

(Лютий-Березень 2011)

ОСОБИСТА ДУМКА

Автор: Максим Краков'ян

.... згадайте собі слова Еріка … З кожним днем сильніше відчувається запах весни, яка принесла з собою цілу низку несподіванок: як приємних так і не надто. Певне, почнемо з неприємних. По КПІ настирливо подорожують чутки про можливе здорожчання проживання в рази, подейкують, що 25 лютого відбулося засідання Колегії Всеукраїнської Студентської Ради (дорадчий орган при МОН України), на якому намагалися провести рішення про рекомендацію підняти середній бал успішності для отримання стипендії. Рішення не набрало необхідної кількості голосів, але суть зрозуміла. Весна обіцяє для студентства цікаві перспективи. На сторінках цього випуску ви знайдете лист, що надійшов на адресу редакції, стосовно можливого подорожчання проживання в гуртожитках студмістечка. В ньому є цікавий рядок, що дуже чітко описує наше ставлення до ситуацій такого штибу: ”та добре ще вдвічі підвищити, а втричі...” Це ж така вивірена часом, на нас з вами, стратегія. Як підняти ціни так, аби народ не пручався? Скажіть, що піднімете втричі, а тоді підніміть на 80% і всі будуть тішитися, що менше, ніж обіцяли. Критики і скептики відсилають нас аргументами про здорожчання енергоносіїв, тому має дорожчати все. От скажіть чесно особисто собі: Ви почали використовувати більше води, чи, можливо, у Вас цілодобово горить газ в конфорках, певне, Ви просто не вимикаєте, навіть на ніч, світло по всій квартирі, і загалом - вся Україна почала споживати значно більше...раптово і в один момент. То чому ж все „логічно” подорожчало?! Мабуть, причиною тому є низка вигідних підписів на цікавих бланках, зроблених одним рухом руки, проте з розумінням власної вигоди.

4 | ЦЕглина

В листі порушено і тему того, що якось потрібно ці спільні проблеми вирішувати. От тільки як?! Методів вам запропонують безліч (на сайтах, в групах за інтересами та ін.), на будь-який смак: починаючи від абсолютної апатії і завершуючи крайнім радикалізмом. Ну, на колір і смак „всі фломастери різні” :) Основне – не втрачайте голови, власної думки, власної гідності, не робіть передчасних висновків. Не дозвольте зробити з себе маріонетку, навіть в руках „доброго” лялькаря, адже суть його та ж сама. Іноді людина опускає руки, бо їй здається, що поставлені цілі неможливо досягнути. В такому випадку згадайте собі слова Еріка Вейхенмаєра, коли він підкорив Еверест: „Піднявшись на 7 найвищих гір на 6 континентах, я сподівався показати людям, що цілі, які можуть здаватися неможливими, насправді - цілком досяжні.” Просто класний альпініст?! Так, от тільки річ в тім, що Ерік повністю втратив зір ще в 13 років через вроджену ваду. Тож вибір.... хм, він завжди за Вами разом зі всіма наслідками, адже без них було б скучно:) Ну а тепер, до речей просто неймовірно приємних, на заваді яких не стане жодне коливання цін і які, принаймні нині, ще ніхто в нас не може забрати. Редакція газети щиро вітає всю нашу ніжну, чарівну і дбайливу половину людства зі святом весни, з 8 Березня! Нехай щодня, за будь-якої погоди та при будь-якому настрої весна живе у ваших серцях, нехай кожна мить буде цікавою та незабутньою і сонце світить по-особливому!! Світ без вас був би моторошним місцем, тож наше щастя, що ми його таким не знаємо.

ЛИСТИ В РЕДАКЦІЮ

Жити чи не жити...

Останнім часом у студмістечку КПІ ширяться чутки щодо підвищення оплати за проживання у гуртожитку. Може і безпідставна паніка, але таке питання без обговорень точно не може залишитись. Але і що сказати теж не знаєш.

Нібито і адміністрація студмістечка вже кілька років поспіль не підвищувала плату, і була можливість студентам із пільгами, малозабезпеченим, із неповних сімей отримати знижку на оплату проживання.

Але економіка країни нестабільна як колосочок в осінньому полі. Ціни ростуть настільки стрімко, що не встигаєш навіть оком моргнути.

І от питання: а що як підвищать ціну вдвічі. Наче 200 гривень і не велика плата за кімнату з трьома сусідами. Знімати квартиру в Києві і дорожче,і ще час витрачати аби добратися до корпусів на пари. Та от стипендія ж 660 гривень (на руки), і двісті гривень із них віддати лише за гуртожиток вже не так легко, як сто. І не тільки ж проживання дорожчає, ще й саме життя дорожчає, а їсти, як не крути, хочеться кожен день. Все зростає в фінансовій сфері окрім стипендії студента – особи, яку можна прирівнювати до соціально незахищеної категорії громадян України – дохід менше за прожитковий мінімум, працювати студент бюджетної форми навчання права не має. І от як тут виживати? Комусь батьки допоможуть, а от хтось має батькам допомагати, а у когось в рідному місті мама і молодша сестричка чи братик, і вже питання про 200 гривень стає дуже тяжким для гаманця студента, який окрім усіх побутових задач ще має справлятись із питанням навчання. Та добре ще вдвічі підвищити, а втричі? Це вже буде половина стипендії.

Для прикладу, представимо скільки може платити сім’я киян із чотирьох осіб, проживаючи в трикімнатній квартирі нехай 80 кв.м. Заходимо на будь-який сайт, що до-

6 | ЦЕглина

(Збережено стиль і орфографію автора)

поможе розрахувати оплату, наприклад:

payhome.com.ua, прописуємо чотирьох мешканців, вибираємо відсутність лічильників на воду, що значно дорожче, аніж платити лише за використану воду. Залишаємо всюди середні тарифи. Обіцяють квитанцію на сплату 608 грн. Додамо ще рахунок за електроенергію, та нехай навіть 100 гривень (кВт*год – 24 копійки). Отже всього трохи більше 700 гривень. І це для трикімнатної квартири. Гуртожитки за ціною здаються подібними до пентхаусів.

А запитайте у батьків, про їх щасливі 80-ті, коли вони отримували стипендію у 50 рублів, а платили за гуртожиток 5 рублів – це аж ніяк не половина стипендії, це лише 10 відсотків!

І це ще лише частина питання, а що ж робити молодим сім’ям у сімейних гуртожитках?! Там же просто можна затягувати паски і складати зуби на полицю – збільшити бодай вдвічі, вже не кажучи втричі, теперішню оплату за кімнату в сімейці і помножити ще на виховання маленької дитини. Скоріш за все молодій сім’ї вигідніше буде переїздити на квартиру, чи взагалі не одружуватись і не народжувати дітей.

Немає можливості завершити якось ці роздуми радісно. Тим паче, що це суб’єктивна думка однієї людини. Для вирішення таких важливих питань потрібно чути голос усіх мешканців студмістечка. Це спільні проблеми, і їх потрібно вирішувати разом. Усвідомлення питання і висловлення власної думки – перший крок до хорошого рішення.

З повагою, Silence DoGood.

РОЗВАГИ

ЦЕглина | 9

ЗНАЙ НАШИХ

Острів Любові Продовження інтерв'ю з Романом Миколайовичем Кадоб'янським. Початок у жовтневому номері.

Окрема велика тема – книжки у моєму житті! До їх збирання я приступив з перших днів перебування у Львові. Я без вагань відмовлявся від обіду на користь книжки, яка мені подобалася. На щастя, книжки на той час були дуже дешеві, хоча їх хронічно не вистачало на всіх бажаючих. То було особливе мистецтво – добути потрібну книжку. Можна було виписувати за каталогами видавництв на рік наперед, але підписка теж була обмежена. Двічі на тиждень я після занять ішов у «Технічну книгу» на Ринковій площі і, майже ніколи, не повертався звідти без однієї або й декількох книжок. Які то були щасливі хвилини – запах свіжої типографської фарби і передчуття неймовірної насолоди від ознайомлення з книжкою за чаями і кавами. Це і досі найяскравіші спогади мого життя і нічого потім, за рідкісними винятками, не могло з цим зрівнятися. Я читав тоді дуже багато, з першого курсу самотужки брався за квантову механіку, квантову теорію поля, теорію гравітації, математичну логіку, історію мистецтв, теорію музики, італійську мову і ще бозна що. Далеко не все було зрозуміло, але перечитування і обдумування поступово вело до ясності, відкривалася велич змагань високого людського духу – аж перехоплювало подих.

Через книжки я пережив і одне з найбільших жахіть у своєму житті. Як староста групи, я отримував стипендію на всю групу. Стипендію видавали після занять, так що я роздавав її студентам наступного дня. Одного разу я одержав гроші і по дорозі до дому зайшов у кни-

8 | ЦЕглина

гарню, хоча, як правило, уникав прогулянок з грошима. Посеред книгарні стояв великий круглий стіл з новинками. Я довго їх переглядав, але нічого, що б мені хотілося придбати, не знайшов і пішов з книгарні без покупки. І коли я пройшов майже кілометр, то збагнув, що свій шикарний портфель з натуральної шкіри, привезений мені з Польщі як подарунок дядьком, з 700 карбованцями я залишив на столі. Щоб ви добре розуміли про що йдеться, скажу вам, що для мене тодішнього це було так, якби зараз я загубив 70 000 чужих доларів. Ці гроші складали повну заробітну платню мого батька за цілий рік. Мого літературного хисту не вистачає, щоб передати, як я на ватяних ногах вертався у книгарню. На щастя, мій портфель у всій своїй красі височів посеред столу разом з неторкнутим вмістом. Наступного дня я не тільки роздав стипендію товаришам, але й запалив у Соборі Святого Юра дві найтовстіші свічки, які там тільки знайшлися…

Мушу визнати, що в університеті мене носили на руках. Як тільки за статутом це стало можливим (здається, після третього семестру), мені призначили Ленінську стипендію, яка складала 100 карбованців і майже не різнилася від заробітної платні інженера-початківця. До речі, мій батько на той час як робітник на залізниці заробляв 60 карбованців на місяць. Я був призначений громадським деканом (чесно визнаю, що ці обов’язки справував халатно, оскільки ніколи не мав ні охоти, ні хисту до адміністрування), моя фотографія серед дев’яти інших висіла у головному корпусі у ректорському фойє.

ЗНАЙ НАШИХ Я був удостоєний честі реферувати доручені мені статті з наукових журналів на семінарах кафедри теоретичної фізики і після третього курсу на іспитах частенько мені ставили п’ятірки без опитування. Подумки вертаюся у ті часи, низько кланяюся і кажу «спасибі!»: я мав багато часу для самоосвіти.

На четвертому курсі я пережив і перше велике розчарування, пов’язане з науковою роботою. Це був перший «привіт» від жорстоких реалій життя, яке чекало мене за порогом університету.

Я займався статистичною фізикою резонансно збуджених систем і вже отримав деякі цікаві результати. В одному з останніх чисел престижного московського журналу «Експериментальна і теоретична фізика» була опублікована робота на цю ж тему, результати якої дуже різнилися від моїх. Через кілька тижнів я знайшов причину: у надрукованій роботі автори припустилися істотної математичної помилки у квантово-механічних підрахунках фаз розсіювання. Я забив копитом, мов застояний арабський кінь, підготував статтю і доповідь на семінар. Мені признали рацію, але «керівник» м’яко пояснив мені, що з москвичами сваритися не можна, в житті, як на довгій ниві і т.п., тому мою роботу публікувати не можна, треба пошукати чогось більш нейтрального і безпечного. Роботу дозволялося представити як дипломну. Тепер я не взявся б так категорично його засуджувати, але тоді для мене, самовихованого на романтичній і лицарській літературі, закоханого у мужню прозу Гемінґвея, це була шокова терапія.

На четвертому курсі я також вже знав, що на мене чекає місце в аспірантурі. Оскільки дипломна робота у мене була готова, то весь п’ятий курс я самотужки вивчав квантову теорію поля і загальну теорію відносності, волочився по музеях, виставках і концертах, завів дружбу з львівськими художниками, ходив на заняття до Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, а інколи подумував, чи не кинути все і віддатися без решти живописові. Так промайнув п’ятий курс. Я захистив дипломну роботу, у рецензії до неї рецензент несподівано для мене написав, що після незначних доробок робота може бути представлена як кандидатська. І тут доля не позбавила мене вибору: я мав запрошення до аспірантури з Києва і з Харкова. І знову з міркувань, далеких від науки, я вирішив

ЦЕглина | 9

ЗНАЙ НАШИХ

10 | ЦЕглина

ЗНАЙ НАШИХ

Тож ідіть і їжте з радістю хліб свій, Та з серцем веселим вино своє пийте,

Коли Бог уподобав собі вчинки ваші. Нехай кожного часу одежа ваша білою буде, І нехай на голові вашій не бракує оливи. Заживайте життя по всі дні, що Бог дав вам Під сонцем – бо оце доля ваша в житті та В труді вашому, що ним під сонцем трудитеся ви.

Вже споночіло, коли ми стали прощатися. Тепер за вікном Печерські пагорби мерехтіли різнокольоровими вогнями, а над красиво підсвіченою Лаврською дзвіницею завис золотавий місячний серп. Вже з порога я оглянулася і мій погляд зупинився на фотографії, що залишилася на моніторі після перегляду фоторобіт Романа Миколайовича: осінній ранок у Софіївці, чисте ясне небо віддзеркалюється у тихих водах Верхнього озера, а посеред озера Острів кохання з альтанкою, затопленою у купах позолочених осінню і ранковим сонцем дерев. І я подумала: ось переді мною людина, яка впродовж всього життя будує свій Острів Любові у найширшому розумінні цього слова. На цьому острові мирно уживаються фізика, математика, мистецтво, доброзичливість і непідробна щирість. Місток до цього острова відкритий для всіх, а для нас з вами – поготів. Поспішаймо, саме час – квітуча весна.

Автор: Катерина Ільчук

залишитися у Львові. Ішов 1971 рік, ще двадцять один рік я мав бути його мешканцем.

За поріг університету я виніс з со бою не побляклу любов до фізики і математики як до мистецтва розмовляти з Богом про закони природи. Живопис, музика, література мені видавалися рівнозначними науці, це теж було мистецтво розмови з Богом, тільки на інші теми. Все ще було попереду, на все, здавалося, вистачить сил і часу. Люди любили мене і я любив людей. Я ще не відчував і не розумів, що університетські стіни і залишки університетських традицій вже не захищають мене, що мені дуже не просто буде пронести свій багаж через життя.

Але давайте залишимо тодішнього Романа Миколайовича у його блаженному стані і не будемо тривожити його візіями бакаїстих доріг. Про все інше, і про те, як я став математиком, поговоримо колись іншим разом. Як написано у книзі Еклезіястовій, «для всього свій час і година своя кожній справі під небом»...

А на завершення нашої розмови хочу вам, дорогі мої друзі, і у вашій особі – всім своїм студентам, висловити побажання мудрими і поетичними словами з того ж Еклезіяста:

ЦЕглина | 11

LIVE

Автор: Ірина Кушнір

Міс ФТІ

Думаю, ви ще не встигли забути гучну подію, яка на початку зими розфарбувала сірі будні нашого інституту яскравими враженнями та цікавими несподіванками. Так-так, мова йде саме про улюблений всіма фізтехівцями, а особливо його чоловічою частиною, вже традиційний конкурс «Міс ФТІ». Навіть жахлива злива, така «доречна» 9 грудня, не завадила публіці благополучно дістатися до клубу «Prime» та отримати масу задоволення і позитивних емоцій.

Як виявилося, цьогорічні першокурсники не просто надзвичайно активні. Серед них, як ніколи, раніше багато дівчат, та ще й яких! Четверо з них вирішили позмагатися за титул «Міс ФТІ-2010». Циганенко Анастасія (ФБ-01), Олена Малік (ФІ-03), Думська Марта (ФІ-02), а також Марія Гавриляк (ФІ-01) достойно проявили себе у конкурсі, подарувавши при цьому глядачам незабутнє видовище.

Цьогорічна «міска» була проведена у дусі фемінізму. Дівчата виступили в образах сучасних жінок – сильних, пристрасних та незалежних, здатних підкорювати серця чоловіків та керувати ними. Кожна із них особлива, приваблива по-своєму. За допомогою свого шарму та ефектних костюмів вони змогли звести з розуму чоловічу частину залу. Після трьох виходів дівчата продемонстрували глядачам свої особливі таланти, довівши при цьому, що вони не лише чудові актриси та гарно рухаються, а ще й вміють яскраво передавати свої емоції через творчість.

Сюрпризом для конкурсанток став оригінальний інтелектуальний конкурс. Їм довелося відгадувати назви численних деталей автомобіля. Хм, не кожному чоловіку під силу вивчити цю купу термінів! Проте, і з цим надзавданням дівчата гідно впоралися.

В останньому, четвертому, виході конкурсантки танцювали надзвичайно гарний та жіночний контемп.

12 | ЦЕглина

LIVE Наші «феміністки» продемонстрували, що в глибині душі кожна з них все-таки ніжна, чуттєва та беззахисна і потребує підтримки міцного чоловічого плеча.

А в той час, як дівчата готувалася до своїх виступів, глядачам не доводилося нудьгувати. Їх розважали танцювальні номери, веселі конкурси та жарти ведучих. Вперше серед глядачів був проведений аукціон симпатичних фізтехівських хлопців, кошти, виручені з якого, були передані на благодійну акцію до Дня святого Миколая.

А тепер вирішальний момент: котра ж із конкурсанток отримала заповітний титул? Насправді, кожна із них є переможницею, адже їм довелося пройти нелегкий шлях підготовки до конкурсу, і всі дівчата виступили гарно та достойно. Проте найбільше сподобалася журі Олена Малік, вона і стала новою «Міс ФТІ». Також журі виділило Настю, присудивши їй, за словами Олени Валентинівни, найдостойніший титул – «Міс Сексуальність». Всі дівчата отримали цінні призи від партнерів конкурсу.

Я поспілкувалася з переморжницею та поставила їй декілька запитань про конкурс, відповіді на які, думаю, вам буде цікаво

дізнатись.

Чого ти, перш за все, очікувала від конкурсу? Не розчарувалась?

- Нових вражень, нових знайомств…Просто хотілося весело провести час. Не розчарувалась, адже репетиції і справді проходили дуже весело та, якоюсь мірою, допомагали відволіктись від навчання.

Що тобі найбільше запам’яталось із підготовки до «Міс ФТІ»?

- Не можу виділити нічого конкретного, запам’яталось все... І як Катя з Олею вчили нас передавати характер через танець, і дуже веселі репетиції з Кирилом.

Якою була атмосфера на репетиціях? Відчувався дух суперництва?

- Атмосфера була дуже дружньою. Суперництва, мабуть, і не було. На мою думку, всі конкурсантки добре провели час та не шкодують, що вони взяли участь у конкурсі.

Чи зіткнулась ти з якимись труднощами у процесі підготовки до конкурсу?

- Тільки в плані навчання, адже доводилось пропускати деякі пари, тому що репетиції займали багато часу. А ще мій партнер із сольного виступу захворів, коли вже залишалось дуже мало часу до «міски».

ЦЕглина | 13

LIVE

Який із ваших виступів приніс тобі найбільше задоволення?

- Наші хореографи дуже добре постаралися. Чесно кажучи, мені сподобались всі виступи: і вихід із нашими хлопцями, який поставив Кирило, і номери, придумані Катею та Олею. Особливо гарним був контемп. Мабуть тому, що вийшов дуже ніжний і жіночний танець, а глядачам надзвичайно сподобалися наші костюми ;)

Думаю, чоловіча частина залу просто втрачала голови. Важко такій гарній дівчині навчатись у колективі, переважну частину якого складають хлопці?

- Не важко, але я до цього не звикла. До того ж, третина нашої групи – дівчата, тому не можу поскаржитись на нестачу жіночого спілкування.

Пам’ятаєш першу думку, що промайнула в голові, коли члени журі оголосили тебе переможницею?

- Мабуть, першою в мене була думка «Чому я?!». Та мені й досі не віриться що я – Міс ФТІ.

14 | ЦЕглина

Як ти вважаєш, що допомогло тобі виграти конкурс?

- Звичайно, віра та підтримка моїх друзів та близьких, без їхньої допомоги в мене нічого б не вийшло.

Що для тебе означає ця перемога? Твоє життя якось змінилось?

- Певною мірою, так. Після цього конкурсу я почала більше вірити в себе і свої сили, стала впевненішою в собі. Тому можу сказати, що трохи змінилась я, але не моє життя.

Відчула якісь переваги на своїй першій сесії від титулу «Міс ФТІ»?

- На жаль, їх не було :)

Хвилюєшся перед майбутньою «Королевою КПІ»?

- Так, звичайно. Дуже хвилююсь через навчання, адже підготовка до «Королеви КПІ» буде ще напруженішою і займатиме багато часу.

Що ти порадила б майбутнім міскам?

- Більше вірити в себе, адже на Фізтесі кожна дівчина може вважати себе «Міс», бо в нас дівчата не лише красиві, а ще й розумні!

LIVE

ЦЕглина | 15

LIVE

Автор: Катерина Ільчук

Містер ФТІ

14 грудня 2010 р. в Центрі культури і мистецтв Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» вкотре відбувся конкурс «Містер КПІ». Наш факультет не залишився осторонь цієї події, представником ФТІ став Павлюченко Олег.

З цієї нагоди, взявши з собою не тільки блокнот і ручку, а ще й цілий міх питань (п.с. звичайно, більшість була поставлена з особистою вигодою :) Містер, як-не-як) вирушила я в гості до нашого конкурсанта.

Привіт, Олеже! Звичайно, всі в курсі того, щоб дійти до містера КПІ, ти брав участь і у факультетському «містері». Хоча це було вже давненько, розкажи, будь-ласка, коротко про свої враження від факультетського конкурсу.

- Це дійство відбувалося в минулому році, коли я навчався на першому курсі. В той період мені надзвичайно хотілося нових вражень, нових цікавих знайомств. Загалом, конкурс дав мені все те, чого я хотів на той момент.

Репетиції, звичайно, були незабутніми. На більшості з них ми створювали «моральний безлад».

Як проходила підготовка до «Містера КПІ»?Розкажи про особливості організації репетицій.

- Мені складно порівнювати ці 2 конкурси. Загалом, «Містер КПІ» проходив в 3-х форматах : моральний, артистичний, побутовий.

Суть морального полягала у розкутості учасників. Було багато тренінгів. В одному треба було викричатись, а був один, який нам важко давався. Його суть полягала в тому, що всі учасники стояли по колу і робили один одному масаж шиї та плечей, при всьому цьому мали ще й повторювати фрази, які вимовляв ведучий. Та складність була зовсім не в цьому, особливістю була зміна рівня звуку, потрібно було то голосніше то тихше вимовляти фрази. Останньою фразою було: «я мужик и мне все равно, что говорят». Саме цього не вистачало, на

16 | ЦЕглина

LIVE

мою думку, факультетському конкурсу.

Артистичний – вміння показати себе на сцені, відкритися глядачу, зацікавити його. Розкрились артистичні здібності більшою мірою в танцювальному номері і, звичайно ж, в незабутньому номері з кулінарами і дівчатами-цукерками)).

Ну, під побутовим я розумію самі дефіле, їх «механічну» частину.

Якими були твої стосунки із конкурентами? Конкуренти. Ваші відносини.

- Конкуренції взагалі як такої не відчувалося, я б навіть сказав так: «0» конкуренції. Були більш дружні відносини, які взагалі словом «конкуренція» важко схарактеризувати, описати. Яку роль зіграла підтримка факультету?

- Допомога факультету протягом підготовки полягала в пошуку необхідних речей та в генеруванні ідей. В цьому мені допомогла студентська рада факультету.

А 14 числа, в день конкурсу, була

підтримка?

- Більшість моїх «вболівальників» та «шанувальниць» сиділи в 15 ряду. На жаль, зі сцени мені цей ряд зовсім не було видно. Але, здавалось, що я їх чув. І це підтримувало!

Яку тобі користь принесла участь в конкурсі?

- Перш за все – знайомства. Зараз я працюю в студентській раді нашого улюбленого факультету і нові зв’язки стають у пригоді. Особливо під час організації власних, факультетських заходів. Ще – як галочка, що таке було в житті. Ну і звичайно, після інтелектуального конкурсу, усвідомлення того, що іноді «туплю» ))

Скоро 8 березня, у тебе є нагода привітати «кращу половину» ФТІ з цим святом. Чого б ти їм побажав?

- Бажаю вам завжди* почуватися жінками. Не залежно від того, чим ви займаєтесь і де знаходитесь (*- і восьмого, і цілий рік).

ЦЕглина | 17

ФОТОЗВІТ «МІСТЕР КПІ»

4 | ЦЕглина 18 | ЦЕглина

ЦЕглина | 7 ЦЕглина | 19

СФЕРА ІТ

Поради на тему першого резюме Рано чи пізно, але Вам усе одно доведеться складати своє перше резюме (або CV, лат. curriculum vitae). У резюме підсумовуються всі Ваші вміння, знання та досвід, на основі яких майбутній роботодавець буде оцінювати, наскільки ефективно Ви зможете виконувати певні завдання в організації. До резюме ще додається супровідний лист (motivation letter), мистецтву написання якого на Заході починають вчити ще зі школи. Передбачається, що роботодавець спочатку читає супровідний лист і, якщо він його зацікавив, переходить до Вашого резюме. В Україні, переважно, обходяться без такого листа. Але якщо Ви збираєтесь влаштовуватись чи то в аспірантуру, чи то на роботу закордон, то складанню motivation letter необхідно буде приділити уваги навіть більше, ніж складанню резюме. Але у даній статті не буду торкатись того як складати CV та супровідний лист - цій темі присвячено безліч сторінок в Інтернеті. (Також раджу подивитись «приколи з резюме», щоб самим не припускатись подібних помилок.) Я ж спробую дати пораду, що саме Ви можете написати у розділі резюме «Досвід роботи» (Experience), бо він є основним, і саме з ним виникає більш за все проблем у молодих людей, які щойно закінчили чи закінчують навчання. Серед відвідувачів форумів та студентів дуже поширеним є твердження, що без досвіду на роботу влаштуватись неможливо, і тому, замість того, щоб протирати штани у Вузі, треба якомога швидше починати працювати та набувати досвіду.

20 | ЦЕглина

Автор: Андрій Родіонов Так, не буду заперечувати істинність цього твердження: якщо у Вузі лише протирати штани та вчитись за принципом найменшого спротиву (аби якось здати), тоді, дійсно, краще йти працювати. Але, все-таки давайте спробуємо розібратись, що ж являє собою цей самий досвід роботи. Багато хто під досвідом роботи розуміє запис у трудовій книжці, тобто сам факт наявності роботи – що хтось десь певний час працював. Насправді ж, говорячи про досвід роботи, слід мати на увазі не те, де Ви працювали, а те, чим саме Ви займалися. Роботодавець очікує від людини певних навичок, знань та досвіду роботи з конкретними технологіями чи мовами програмування, та вміння застосовувати їх для розв’язання практичних завдань. А цей досвід можна набути, навіть ніде не працюючи. І взагалі, мабуть, єдиний тип досвіду, якого неможливо набути самостійно – це досвід роботи в команді.

ІТ СФЕРА

Кінець робочого дня. Сидять два спеціалісти з підбору персоналу: старий і молодий. Старий: - Ну що, я скінчив. Ходімо додому? Молодий, поглянувши на купу неопрацьованих резюме: - Та у мене ще робота… Старий підходить, бере половину резюме і викидає у смітник. Молодий: - Як же можна?!.. Старий: - Їм не пощастило. А навіщо нам невдахи? Як це все корелює з навчанням у вузі? Давайте спочатку порахуємо приблизну кількість курсових робіт, які Ви маєте написати за час навчання. Якщо вважати, що Ви виконуєте по одній роботі щороку, то за весь час вийде близько п’яти курсових. На кожну з курсових відводиться близько чотирьох місяців. За ці чотири місяці можна вивчити певну технологію, мову програмування та написати на ній досить пристойну систему. Ось Вам і досвід, про який можна сміливо писати у резюме. Таким чином, лише на основі курсових Ви вже можете мати близько п’яти записів у резюме. Що саме можна писати у резюме про досвід роботи? Для кожного проекту, який Ви виконували, приблизна структура опису має бути наступною: - назва проекту, його тривалість і короткий опис; - роль у проекті (якщо була); - технології, які використовувались; - засоби, які використовувались;

- обов’язки (тут перераховується все, що Ви робили в рамках проекту); - отримані результати (ті результати проекту, які хочеться підкреслити). До проектів можна зарахувати складні лабораторні, курсові, бакалаврську та магістерську роботи, у результаті яких Ви щось розробили (наприклад, алгоритм криптографічних перетворень, програму розпізнавання образів, паралельний алгоритм, програмний продукт з використанням певного стеку технологій тощо) або опанували певний спосіб. Крім цього, якщо Ви вважаєте, що ваш код є цікавим, то можете розмістити його в Інтернеті (наприклад, на http://code. google.com/intl/ru/projecthosting/) і дати на нього посилання у резюме. Також корисно буде написати про конференції, на яких Ви виступали, ваші опубліковані статті, участь у конкурсах розробників та олімпіадах. Адекватний роботодавець чудово розуміє, що людина, яка щойно закінчила навчання, не може похвалитись великим портфоліо з визначними проектами. Але він також чудово розуміє, що людина, яка зовсім нічого не досягла за час навчання в інституті, йому не особливо то й потрібна. Тому, коли будете писати курсову, задумайтесь – а чи не зможете Ви її потім включити до досвіду роботи у Вашому першому резюме?

ЦЕглина | 21

HI-TECH

Чевоний провід, синій провід... нанопровід... Автор: Андрій Зарічний

Я сиджу за своїм лептом, серфінгую по Інтернету у пошуках матеріалу для статті. Мій улюбленний Radiohead звучить у вінапмі. Десь у фоні працюють інші додатки з купи постійно запущених у мене. Радіохед нагадали мені про старі добрі 60-ті, коли вся електроніка ще працювала на лампах. Кримезні такі шафи були, що вміли надрукувати, за певний час, таблицю множення, що у 2011 році, ще подекуди можна знайти на звороті зошита в клітинку....

Що ж змінилось за ці півсторіччя? Теперішні процесори в арифметиці подужають навіть саму кмітливу людину, та й розмір у них в тисячі разів меньший, ніж в отих шаф. Найменші його елементи мають розмір 45 нанометрів. Круто...

22 | ЦЕглина

- Треба було різати червоний провід...

- Але ж ти перерізав червоний?!

- Ні, я перерізав синій...

Ліворуч це розфарбована мікрографія процесора. Сотні тисяч (!) компонентів...

Проте, для будь-якого процесора основними елементами є польові транзистори, з яких і будуються інтегральні схеми.

Але ж і завдання у нас стають все «крутіші», тому технології і розвиваються далі.

Дослідники з Гарварду та MITRE Corporation розробили програмований нанопроцесор – «клубок» з нанопроводів, що може виконувати арифметичні та логічні операції.

Цей процесор є величезним кроком вперед в створенні складних комп’ютерних схем, що можуть бути зібрані з синтезованих нанокомпонентів. Великою перевагою цього процесора є те що його «гігамаленькі» :) наносхеми можуть бути електрично запрограмовані виконувати ряд основних арифметичних чи логічних операцій.

Універсальні нанопроводи представляють собою «дроти» виготовлені поєднанням германію та кремнію і вкирті оксидною оболонкою.

TECH, HI! На малюнку зображено атомносилове (ліворуч) та оптично-мікроскопічне (в центрі) зображення програмованих нанопровідних нанопроцесорів, і відповідна схема архітектури нанопровідного ланцюга (праворуч). Зображення надано Чарльзом Лібером (Charles M. Lieber)

a, Ліворуч схематично зображено нанодротовий польовий транзистор; S, D та G відповідають витоку (Source), стоку (Drain) та затвору (Gate). Праворуч: представлено кондесацію дірок, в Ge/Si польовому транзисторі p-типу b, Електромікрографія перерізу представленого нанопровідного пристрою. Фото з оригінального листа в Nature.

Крім того запропонована технологія виготовлення нанодротових нанопроцесорів - абсолютно маштабована, що дозволить робити ситеми під широкий клас задач – від контролерів у телефоні, пральній машинці тощо до процесорів для кластерних систем.

Такі нанопроцесори будуть споживати дуже мало енергії, що в нашу еру мобільних пристроїв є дуже важливою характеристикою. Також запрограмовані нанотразистори не потребують додакових затрат енергії на утримання свого стану. За отаннє десятиріччя було багато екпериментів з на-

нопроводами – карбоновими трубками та іншими наноматеріалами, але не було створено самих простих, базових елементів електричних ланцюгів. Даний екперимент подолав цей бар’єр! Вперед за наступним!

Що ж поки ми чекаємо на квантовий комп’ютер, нанопровідні процесори знайдуть своє місце під сонцем складних обчислювальних задач. За матеріалами: Harvard School of Applied Science and Engineering (http://seas.harvard.edu) Nature magazine ( VOL 470 | 10 FEBRUARY 2011 )

ЦЕглина | 23

ПОДІЯ

«Інтел-Техно Україна» в стінах Київського Політеху Роль конкурсів від Intel особливо зростає в наші дні: коли на перший план виходить рівень наукової діяльності, коли молоде покоління поєднує своє майбутнє з інноваційними шляхами розвитку.

Якщо ви мрієте, щоб про вас говорив світ, щоб ваші пропозиції обговорювали провідні організації світу, у вас є шанс – Intel-Техно. Конкурс Intel-Техно створений для підтримки талановитої молоді, якій ще тільки належить визначити свій життєвий шлях. Вперше Intel-Техно був проведений в 2010 році за сприяння Фізико-технічного інституту НТУУ «КПІ», заходи якого відвідали більше 500 чоловік. В цьому році конкурс залучив більше ніж 1000 учасників. Конкурс проводився з 28 по 31 січня 2011 року. Конкурсантами стали учні десятків шкіл, ліцеїв та інших учбових закладів.

24 | ЦЕглина

Серед членів наукового журі всеукраїнського конкурсу – провідні вчені та освітяни з наукових та науковоосвітніх установ України (наукові інститути Національної академії наук України, НТУУ “Київський політехнічний інститут” тощо), а також молоді науковці, які оцінювали не лише науковий рівень проектів, але й звертали увагу на ті особливості, які підвищують шанси на перемогу на Intel ISEF, у тому числі презентаційні та комунікаційні навички конкурсантів (вміння ефективно спілкуватись, відповідати на питання, відстоювати свою точку зору), логічне мислення, володіння англійською мовою, самостійність та завершеність проектів, відповідність категоріям Intel ISEF.

ПОДІЯ

що наша молодь не позбавить світ задоволення споглядати презентації нових раціоналізаторських пропозицій в добу прогресу!

Автор: Валерія Коротченко

Молодим науковцям довелося дійсно докласти багатьох зусиль, щоб грунтовно довести науковий бік своїх розробок та відповісти на всі питання членів жюрі. Програма конкурсу передбачала досить цікаві заходи, серед яких відвідування Ліги комп’ютерних ігор Intel Challenge. Враження від чемпіонату залишились дійсно яскравими. Також незабутньою була екскурсія «Вечірній Київ», під час якої учасники, що вперше приїхали до столиці, відкрили для себе всю її чарівність повною мірою. Понад усе сподобалась блискуча вистава від студентів Фізико-технічного інституту «Магічна лабораторія». Студенти демонстрували різні фізичні «фокуси», які, на перший погляд, здавалися дуже простими, але рівень демонстрації та акторська майстерність зацікавили не тільки шкільну аудиторію, але і знаючих наукових керівників. Хочеться висловити подяку всім організаторам за таку незабутню і важливу подію! Можна сміливо стверджувати,

ЦЕглина | 25

ФОТОЗВІТ «ІНТЕЛ-ТЕХНО»

PTI COLUMN

«Жодного слова про фіалки» :) «Мастеръ Гамбсъ этимъ полукресломъ начинаетъ новую партию мебели», говорить нам класичне першоджерело, а ми цим записом починаємо серію авторських статей про «Що? Де? Коли?» та інші інтелектуальні ігри. Власне, я завжди розгублююсь, коли мене просять розповісти «що-небудь цікаве про ваші ігри»: про що тут розповідати, коли треба грати самому? :) Здається, неможливо описати всі ті миті мініатюрного творчого пошуку, коли ти сам або разом із друзями, командним обговоренням за жалюгідну хвилину, проходиш увесь задуманий автором питання логічний ланцюжок. Ще менше піддаються опису організаційна біготня до та посиденьки після. Але я спробую :) Ось, скажімо, в останні вихідні лютого пройшов Молодіжний чемпіонат Києва з «Що? Де? Коли?», де я, майже випадково, виявився головним організатором. Двадцять чотири команди – ті, що пройшли відбори у своїх ВНЗ та збірні команди, деякі навіть наполовину немісцеві, – боролись за титул чемпіона Києва, здобували право представляти Київ на Молодіжному чемпіонаті України та просто «ловили лулзи», оскільки без цього пережити 60 питань підряд – аніяк. :) Одним питанням з цього чемпіонату хочу з вами поділитись. Отже, (Команди одержують роздрукований текст: «**e ***e****e ** **e ******* *e*») Назвіть українською твір, назву якого ми зашифрували. Існує міф, що для того, щоб грати у «Що? Де? Коли?», треба надзвичайно багато знати та, власне кажучи, бути таким

28 | ЦЕглина

Автор: Сергій Яковлєв

собі «ботаніком». Це не так. Звісно, якщо зовсім нічого не знати, то грати буде просто нецікаво; але питання, що вимагають однієї лише ерудиції, ще з десяток років тому стали моветоном. Культурний мінімум і зараз потрібен, звичайно, але значно більше цінується вміння «працювати головою»: розкручувати підказки та знаходити асоціації, що їх вніс у текст автор. (Сподіваюсь, що ви вже спробували це зробити, а можливо, навіть вже розкрутили це питання, оскільки цей абзац був написаний саме для того, щоб дати вам час подумати. :)) Ось і в наведеному питанні є все, що є гарного у сучасних питаннях ЩДК (зізнаюсь, що я, як практикуючий криптограф, кусав собі лікті, що не я це питання написав :)). Воно коротке, без зайвих слів – отже, кожне слово є важливим. Нас просять «назвати українською» – то, може, оригінальна назва іншою мовою? Скажімо, англійською чи латиною, а чи навіть

PTI COLUMN китайською, але англійських творів ми знаємо набагато більше. І чому власне назву цього твору «зашифрували»? Чому не «роздали», «приховали», «замінили на зірочки»? Може, його зашифрували в буквальному сенсі? Хм… і сам розданий текст – видно одні лише літери «е», але скільки ж їх? Не буду забирати у вас задоволення самостійно знайти правильну відповідь. І, якщо вам сподобалось – приходьте на тренування, приходьте на ігри, збирайте

друзів, бо разом цікавіше. Щиро ваш, Зіц-голова неформального інтелектуальних ігор НТУУ «КПІ».

Клубу

P.S. Щоп’ятниці на телеканалі «Інтер» – нова серія телеігор «Що? Де? Коли?»; зараз також повним ходом ідуть зйомки телеверсії «Брейн-рингу», яку чекаємо із нетерпінням.

Сьогодні в рамках конкурсу (який, сподіваюсь, стане традиційним) ми проведемо розважально-інтелектуальну вікторину :) 1. Яке з даних тверджень є правильним? а) На картині «Святе сімейство» Рафаеля зображена сім’я папи Олександра Борджіа б) На картині «Страшний суд» Мікеланджело зображено вибух атомної бомби в) Натурщиком для гравюри Дюрера «Св. Ієронім» був Ієронім Босх г) «Венера» Ботічеллі тяжко хвора на туберкульоз д) На картині Веронезе «Брак у Кані Галілейскій» зображені, зокрема, страви з картоплі е) Ангела на фресці «Вигнання з раю» Мазаччо малював із себе 2. Хто з цих осіб спочатку не входив до Клубу одиноких сердець сержанта Пепера (у варіанті «Бітлз») ? а) Мохандас Карамчанд Ганді

б) Марія Магдалена фон Лош в) Агата-Мері-Кларіса Міллер г) Норма-Джин Мортенсон-Бейкер д) Фінгалл О'Флаерті Уілс е) Роберт-Аллен Циммерман 3. Натураліст Дж. МакГілліврей здобув на Соломонових островах рідкісного метелика Ornitopteria victoriae у такий спосіб: а) Підманив криками, подібними до галасу самки у період спарювання б) Випадково наступив на нього під час прогулянки з собакою в) Застрелив влучним пострілом з гвинтівки г) Спіймав його у капкан д) Пригостив його коньяком е) Витягнув його із тарілки супу 4. В лютому 1945 року маршал Рокосовський одержав від бійців... а) Пляшку біленької б) Пляшку коньяку в) Пляшку води г) Пляшку пива д) Пляшку «Ленин в разливе» е) Пляшкою по голові

ЦЕглина | 29

PTI COLUMN 5. Що з наведеного Карлсон називав найціннішим скарбом в домі Свантессонів? а) Парову машинку, що вибухає б) Шафу для гри у привидів в) Телевізор із симпатичною дівчиною г) Вставну щелепу дяді Юліуса д) Домомучительку фрекен Бок (в інших перекладах – «хатнього цапа панну Цап») е) Себе 6. Шерлока Холмса за всю його кар’єру перехитрили... а) Одна жінка б) Один чоловік та одна жінка в) Троє чоловіків та одна жінка г) П’ятеро чоловіків та одна жінка д) Двоє чоловіків та місіс Хадсон е) Четверо чоловіків та одна собака 7. Відповідно до Кумранських апокрифів, що наразі можуть бути включеними у склад Біблії... а) Іону з’їв білий кашалот б) Ворон, що був випущений Ноєм, каркав «Ніколи!» в) Єва була невірною Адаму г) Содом і Гоморру знищила грибовидна хмара д) Валаамова ослиця була насправді віслюком е) Справжнє ім’я Мойсея було Мойсей Іоанн Сусанна 8. Яку кількість закінчених інститутів нарком Луначарський вважав необхідною умовою, щоб бути інтелігентом? а) Жодного б) 1 в) 2 г) 3 д) 10 е) 10 та ще 10 років «без права переписки» 9. В.І. Ленін не дозволив Л.А. Оцуку в 1917 г. сфотографувати себе, оскільки не бажав, щоб нащадки побачили його... а) З «ліхтарем», який поставив Дзержинський б) Без кепки, яку він подарував Троцькому на пам’ять в) З роздряпаною Інесою Арманд щокою г) Без зуба, який вибив Керенський д) З лисиною, що її проїла Крупська е) Без нещодавно поголеної, за власним бажанням, бороди 10. Яке з цих тверджень вірне? а) У Шахерезади було чотири сестри та три племінниці б) За 1001 ніч Шахерезада народила Шахріяру чотирьох дітей в) В першій редакції збірника Шахерезада розповідала всього 101 казку г) Цар Шахріяр належав до династії Сасанідів та правив на островах Індокитаю д) Шахерезада була чоловіком, а Шахріяр - жінкою е) Починаючи з 802-ї ночі Шахерезада переказувала Шахріяру власне «1001 ніч»

30 | ЦЕглина

ЦЕглина | 31

СТАВАЙ НА ЛИЖІ!

Зимовий відпочинок в Красії

Всі лаби здано, всі «лєтучки» написано, екзамени і заліки складено! Отже, сувора ФТІшна сесія скінчилася, прийшов час відпочити ;) Питання тільки – куди податися? Трішки інформації з Інету та декілька порад від друзів – і вирішено, їдемо в Красію. Все вказувало на те, що для катання місця краще годі і шукати.

Нарешті наш потяг прибув до

32 | ЦЕглина

Ужгорода. Перше враження – ААА! Жах, де зима?! Снігом навіть і не пахне! Зустрічаємо студентів з попереднього заїзду. Нам розповідають як провели час, діляться враженнями, дають важливі поради про тонкощі відпочинку ;) Кажуть, що все було чудово, не хочуть повертатися до Києва, обіцяють купу снігу. Недовірливо оглянувши голий асфальт, завантажуємося до автобуса. Ага, сніг. Бачимо ми ваш сніг.

Трішки більше години – і ми на місці. Нас розміщують в номерах (розрахованих на 2-ох, 3-ох та 4-ох осіб). Поселення на диво швидке, ніяких складнощів не виникає. База відпочинку знаходиться в мальовничому місці, на березі річки Уж. Поруч село Кострина, так що цивілізація близько. Друзі друзів, загальні знайомі –

СТАВАЙ НА ЛИЖІ! ну мінеральну воду, а потім людину в ній «варять». Відварившись як слід, відразу стрибаєш в льодяну річку, що тече поряд, і знову в чан. Після всіх падінь і синців – невимовно чудова річ!) Свій невеличкий чан є в Кострині, але ми також їздили в Лумшори – там і чанів побільше, і самі вони більш місткі.

Варто також згадати про харчування. Воно просто бездоганне. Навіть язик не повертається назвати те місце, де ми снідали і вечеряли, їдальнею. Це справжній ресторан. Нас просто відгодовували, як поросят перед Різдвом =). І так було смачно, що хочеш-не хочеш, а доводилося з’їдати всю порцію.

Ех…. Довго ще можна розповідати про пригоди в Красії. І про те, як форель куштували, і як шашлик в колибі смажили, і про чудове закарпатське вино. Але я не буду. Для того, щоб все це відчути, необхідно самому туди з’їздити. Обов’язково! Одну річ я можу сказати точно – відпочинок вдався на всі 100! =)

Автор: Віталій Халімончук

і вже є компанія, з якою відпочивати ще веселіше. В перший же день йдемо в сауну, що знаходиться відразу ж на території бази. А як же, потрібно ж підготуватися до лижних подвигів!

І ось ми на схилі. Сніг!! Багато снігу. На трасах є снігові гармати, за трасами доглядають, постійно. І ще приємно здивувало те, що людей майже немає – з’їжджати можна одразу до пропуску на підйомник, ніяких черг. Самих спусків небагато, але всі вони досить довгі, такщо не потрібно морочитися з перескакуванням з одного підйомника на інший.

Але крім освоєння лиж та бордів, тут знайдеться чим себе зайняти. На базі до ваших послуг сауна, більярд, настільний теніс, бар, справжня карпатська колиба. Є кімната відпочинку з купою столиків, де можна дуже навіть непогано пограти в «мафію». В селі поряд багато магазинчиків, для любителів попаритись є лазня. Окремої розповіді заслуговує чан. Це здоровенний чавунний котел, в який наливають дуже корис-

ЦЕглина | 33

АФІША ТЕАТРАЛЬНА

26 березня

18 березня

«Edith Piaf: життя в рожевому свiтлi»

«Одиннадцатая за- «Ангелятко, або поведь, или ночь сексуальні неврози Шутов» наших батьків»

Нац. акад. театр росiйськоi драми iм. Лесi Українки

МІСТ, молодіжний інтерактивний сучасний театр

Нац. акад. театр росiйськоi драми iм. Лесi Українки

11 березня

18, 25 березня

26 березня

Роберто Зукко

«Крысолов»

Король - Олень

Театр «Вільна сцена»

Театр «Вільна сцена»

Театр пластич. драми на Печерську

Дiйство відбувається в пеклі або в раю. Це вже хто куди віднесе легендарну співачку Піаф. Співачка намагається вгадати ім'я чоловіка, що прийшов за нею: Луї, Ів, Едді, Джон, Тео, Марсель… «Скільки ж коханців у вас було?» Початок о 20:00.

«Роберто Зукко» — історія реального серійного вбивці, але ні крові, ні сцен підвищеної жорстокості в українській постановці немає. Є містерія. В фіналі, наперекір звичній схематичності, «беземоційності» авангарду, серце схоплює гострий біль, а на очі навертаються сльози. Початок о 20:00.

34 | ЦЕглина

П'єса написана в парадоксальному жанрі: мелодрамофарсі, сенс якого розкривається тільки в фіналі, а інтрига тримає глядачів у напрузі протягом усього спектаклю. Початок о 20:00

Надзвичайне вміння дивного казкаря Олександра Гріна перетворювати фантастичне в реальне яскраво втілене в одній з найкращих його новел - «Крысолов». Початок о 20:00

12, 24 березня

Це історія Дори. Дори, у якої трохи «не всі вдома», яка, може, і не є красунею, однак здатна причарувати кожного, хто має з нею справу... Початок о 18:00 (12.03) та о 20:00 (24.03)

Спектакль «Король - Олень» за мотивами казки для театру Карло Гоцці. Це комічна та зворушлива історія про кохання та довіру, про те, як довірою можна скористатись і творити зло, зруйнувати кохання. Але, оскільки це казка, то кохання перемагає. Початок о 19:00.

АФІША

16 березня

Олег Скрипка та Flёur джаз-бенд «Забава» презентують новий Будинок офіцерів відомо, що влітку 2011 альбом «Жоржина» Вже Flёur розпочнуть Джаз-кабаре Олега Скрипки

Наскрізь пронизаний шаленим драйвом, новий проект Олега Скрипки поєднує в собі елементи ретро-джазкабаре, української ліричної пісні, французького шансону та класичного рок-нролу. Джаз-оркестр «Забава» — це створений Олегом Скрипкою своєрідний український «all star band», колектив солістів-віртуозів, до складу якого входять одні з найкращих вітчизняних джазових та рок-музикантів. Жанрова унікальність колективу на теренах України сьогодні є беззаперечною! Вартість квитків: 150 грн. В день концерту 200 грн. Початок о 20:00.

10 березня ФТІ йде на каток! ТЦ»Більшовик

Льодова арена. Приходьте та приводьте з собою друзів! Початок сеансу 0 18.30. Вартість 45 грн.

студійну роботу. Весняні концерти з програмою «Flёurescent» будуть останніми виступами до релізу нового альбому. Ціни (грн.): 100; 120; 140; 160; 180; 220; 250

17 березня Всеукраїнські інженерні змагання UBEC, Київ НТУУ «КПІ», корпус 18, ауд. 306 (початок презентації о 16:30)

Це проект орієнтований на студентів технічних університетів. Але це не звичайна олімпіада з фізики чи математики, інженерні змагання – це подія, що включає завдання з проектування та моделювання, аналітичні кейс-стаді, дебати та перемовини.

14 березня Юрій Андрухович + Кarbido «Кінопанорама»

Свою співпрацю з Кarbido Юрій Андрухович вважає однією з найбільш вдало реалізованих давніх мрій. «Аперитив-Тур» - це коктейль, в якому вперше об'єднаються всі їхні попередні спільні проекти: «Самогон» і «Цинамон», це скомбінований аперитив, що пробуджує бажання дочекатися останнього, найдивнішого альбому трилогії Андруховича- Кarbido «Абсент», фрагменти з якого будуть вперше виконані під час «Аперитив-Туру». Гурт Karbido - унікальний музичний сплав, в якому виразно домінують рокові та фрі-джазові елементи. Творчою фішкою колективу є створення музичного супроводу до експериментальних театральних спектаклів, кіно- та анімаційних фільмів. Початок о 19:30.

Автор: Катерина Федорець

14 березня

Деталі та реєстрація участі на http://UBEC.BEST-Kyiv.org Реєстрація відкрита до 21

березня

2011 року!

ЦЕглина | 35

СІНЕМАТИКА

Маленький Ніколя

Білий полон

( Le petit Nicolas )

( Eight Below )

Жанр:

комедія

Жанр:

пригоди, драма

Країна:

Франція, Бельгія

Країна:

США

Рік:

2009

Рік:

2006

Режисер:

Лоран Тірар

Режисер:

Френк Маршал

В ролях:

В ролях:

Максим Годар

Пол Уокер

Валері Лемерсьє

Джейсон Бігз

Кад Мерад

Брюс Грінвуд

Сандрін Кіберлен та інш.

Мун Блудгуд

На перший погляд, Ніколя така ж звичайна дитина, як і всі інші. Але розповідь про його пригоди не перестає захоплювати великою кількістю витівок Ніколя та його друзів. Головний герой та його дружня компанія сіють довкола себе безлад і веселий розбрат.

фільм

Пригодницький кінокомпанії Уолт Дісней (Walt Disney Pictures) про життя собак в Антарктиці. Наукова експедиція вирушила на пошуки метеориту. Однак неочікувані обставини і тяжкі погодні умови змушують головних героїв покинути свої собачі упряжки і повернутися назад. Слоган фільму: «The Most Amazing Story Of Survival, Friendship, And Adventure Ever Told.»

36 | ЦЕглина

Шоколад

Механік

( Chocolat )

( The Mechanic )

Жанр:

комедія , драма, мелодрама

Жанр:

бойовик, трилер

Країна:

Великобританія,США

Країна:

США

Рік:

2000

Рік:

2010

Режисер:

Ласс Халлстрем

Режисер:

Саймон Уест

В ролях:

В ролях:

Жюльєт Бінош

Джейсон Стетхем

Альфред Моліна

Дональд Сазерленд

Джоні Депп

Бен Фостер

Джуні Денч

Тоні Голдуін

Якось в тихому французькому містечку з'являється молода жінка на ім'я Вієнн. Вона відкриває незвичайний шоколадний магазин, пропонуючи відвідувачам випробувати нове задоволення. Вієнн чарівним чином вгадує чужі бажання. І вони збуваються! Але тільки коли в місто приїжджає Ру, Вієнн, нарешті, змогла зрозуміти свої власні.

Професійний вбивця, що працює на певну кримінальну організацію, планує відійти від справ і бере в учні сина однієї зі своїх жертв. Учень намагається осягнути усі премудрості професії і посісти місце у злочинній ієрархії. Проте бандитські угрупування нікого просто так не відпускають …

Слоган фільму: still indulging!»

«...and the world is

Автор: Катерина Ільчук

СІНЕМАТИКА

Слоган фільму: «Someone has to fix the problems.»

ЦЕглина | 37

ЖИТТЯ - ЦЕ РУХ!