Острів Любові
ФТІ гуляє
Фест науки
ЦЕглина
Листопад-Грудень 2010 Фундамент Твоїх Ідей
Ще на рік старші...
ЗМІСТ ОСОБИСТА ДУМКА Ще на рік старші
ФОТОЗВІТ День ФТІ
4
РОЗВАГИ
ЗНАЙ НАШИХ
Фотополювання Квест
Острів Любові
СФЕРА ІТ ... чи потрібна вища освіта, щоб стати хорошим програмістом?
8
6
12
HI-TECH
16
Країна чудес Карбону
18
LIVE
АФІША
СІНЕМАТИКА
Фестиваль науки
Цікаві події грудня
Листи до Джульєтти
20
22
ЦЕглина Головний редактор Максим Краков'ян
Журналісти
Микола Захарчук
Андрій Зарічний Андрій Родіонов Ірина Кушнір
Олександр Захаров Михайло Бас
Поліна Байденко Катерина Федорець
Технічний редактор Фотографи
Літературний редактор Олександра Ліганенко
Оглядачі
PR відділ Катерина Ільчук Контакти редакції
PTInewspaper@gmail.com vkontakte.ru/club19852247 http://pti.kpi.ua/gazeta №3 (Лист.-Грудень 2010)
24
ОСОБИСТА ДУМКА
Автор: Максим Краков'ян
Ще на рік старші :) Кожен святкує День Народження на власний лад: хтось збирає гамірну та веселу компанію, хтось віддає перевагу окремим особистостям і сімейному колу, дехто взагалі не відзначає цього дня. Коли ж ти – молодий, цікавий і відомий факультет, то твоє ДН однозначно буде гамірним, веселим та не передбачуваним, в приємному сенсі цього слова. Так чи інакше, в такий день задумуєшся над тим, чого ж ти досягнув за попередній рік, які бажання, з тих що побажали на минулому святкуванні, збулися і що ж його загадати сьогодні. Отже, якщо гарно задуматися, то досягнули ми значних речей, серед них і низка таких, в які ніхто не вірив. Випустили ще один випуск спеціалістів та магістрів, набрали нових першаків – неймовірно талановитих, здібних та перспективних молодих людей, як показали урочистості до нашого свята („не загубіть цього в собі”, „так тримати”, „пісні про Фізтех – супер”... це тільки частина реплік після Ваших виступів). Провели відмінний захід, що відкрив нові перспективи, для творчої шкільної молоді. Запрацював наш власний сайт, який можна гордо назвати цілим інформаційним порталом. Основним є навіть не старт самого проекту, а те, що він знайшов цілковиту підтримку серед користувачів. Регулярно відбуваються засідання наукових
4 | ЦЕглина
гуртків: квантової інформатики та сучасної криптології. Нещодавно почалися засідання ще одного семінару з інформаційної безпеки (дуже цікаві теми розглядаються, до речі). Проведено низку інститутських культмасових заходів. І ми створили власну газету...це тільки перелік тих досягнень, що запам’ятався мені, а ще є стільки інших, навіть таких, про які ми – студенти – нічого і не підозрюємо:) За всім цим стоять люди. Безперечно, є імена, які ми знаємо і постійно чуємо, в контексті життя факультету, є й такі, яких ми могли жодного разу за всі 6 років не зустріти просто тому, що вони з іншої кафедри, але робота, яку вони роблять (хоч і не помітна, здавалося б, для нас) значна і важлива. Всі вони свої, всі вони – фізтехівці! А ще ж задуми на майбутній рік. З початком весняного семестру стартує низка проектів, які покликані активізувати соціальну складову життя фізтехівців. І основна роль в них відведена саме нашим студентам, тільки від Вас залежатиме успішність цих заходів та їхній подальший розвиток, але про це все згодом. Ну, все. Гості зібралися, святковий торт – ось він, свічки палахкотять, заплющили очі, загадали бажання....фуф, ще на рік старші!
ФОТОЗВІТ
4 | ЦЕглина 6 | ЦЕглина
ЦЕглина | 7 ЦЕглина | 7
РОЗВАГИ
Автор: Ірина Кушнір
Полювання на позитив
В рамках святкування 11-річчя нашого інституту було проведено фотополювання вже четверте в історії ФТІ та третій квест. Недоспані ночі організаторів цих яскравих заходів, витрачені на вигадування неординарних завдань для учасників, не пройшли дарма: усі команди отримали масу позитивних емоцій та гарних вражень. Креативним ФТІ-шникам та гостям з інших факультетів довелося проявити неабияке вміння швидко та творчо мислити. Команди гасали всією територією КПІ у пошуках об‘єктів для оригінальних кадрів та старанно схованих локацій, розгадували різноманітні логічні задачки та ребуси. Щоб максимально наблизитися до перемоги, потрібно було добряче напружити мізки, проте усі учасники змагань залишилися задоволеними. Переможцем фотополювання стала команда “Креативно спростовані тривіальності”. Приз за найкращу фотографію отримали учасники “Андроїда”, а найкреативнішими стали члени “Бізнесу”. Першою ж до фінішу у квесті добралася команда “ТанькО”.
и
нд а ом « к О к ни ньк с а а Уч «Т
8 | ЦЕглина
• Фотополювання – це командне
змагання, метою якого є за виділений час зробити власні варіанти фотографій, зміст яких описаний у завданні. Найвище оцінюються оригінальні та позитивні фото, що зображають маленькі історії, містять неординарні ідеї. Учасникам змагання необхідно проявити усе своє вміння креативно мислити та позувати перед об’єктивами фотокамер. Та головне – це отримати максимум вражень та позитивних емоцій від процесу виконання завдань.
• Квест – це командна логічна
гра, так звані “інтелектуальні перегони”, відпочинок і пошук пригод водночас. Ідея змагання полягає у послідовному виконанні різноманітних завдань, результати яких вказують на місцезнаходження ключів до наступних кроків чи на виконання певних дій. Завдання команди – рухатися маршрутом згідно із затвердженим організаторами сценарієм, розв’язуючи під час процесу проходження квесту масу цікавинок. Чим швидше і точніше учасники знаходять відповіді на ці головоломки, тим у них більше шансів виграти змагання.
РОЗВАГИ Фотографія на тему “Краса поукраїнськи” (команди “Андроїд”): “Для цього фото ми вирішили зібрати головні українські атрибути. Гарна дівчина із розкішною косою у нас уже була, ми знайшли синьо-жовтий прапор, купили хліб, який послужив нам за справжню паляницю (потім звичайно з’їли його усією командою), і принесли з гуртожитку смачнюче сало, яке дегустували в процесі фотосесії. До того ж, чорнобривці так доречно росли в тому місці, де ми виконували попередні завдання”.
«Красиві дівчата vs ботан»
Фотографія зроблена на зупинці поблизу 7 корпусу. В руках героя підручник з економіки , за яким навчаються в КНЕУ. Знайти гарних дівчат – не проблема :)
Переможці фотополювання
ЦЕглина | 9
ЗНАЙ НАШИХ
Острів Любові Продовження інтерв'ю з Романом Миколайовичем Кадоб'янським. Початок у жовтневому номері. Як же так, Романе Миколайовичу, адже про фізику досі не було жодного слова? – Розповідь, особливо коротка, не вичерпує всього багатства життя. Я описав вам головний стрижень, на який опиралося моє духовне становлення, те, що займало мене самого і чим я не дуже ділився удома. Я ріс у простій, чесній, працьовитій робітничій сім’ї, яка з великими труднощами виживала, ледь заробляючи на хліб. Про дешеві акварельні фарби ціною у кілька карбованців треба було мріяти роками. А були ще й важливіші обставини. Вступити до мистецького закладу без спеціальних занять академічним рисунком неможливо – навіть ніхто з великих цього не потрафив. Михайло Прокопович забезпечити мені таких занять не міг, бо сам був аматором, і взагалі таких художників у Калуші не було. Треба було їздити за 35 км до ІваноФранківська і, що найважливіше, дорого платити за заняття. Цього наша сім’я дозволити собі не могла. До того ж, у середовищі, в якому я ріс, панувало тверде переконання, що слово «художник» є синонімом до слова «алкоголік». Цю тезу старанно утверджували три художники (два з них навіть дипломовані), що проживали у Калуші і перебивалися випадковими заробітками, в основному перед жовтневими і першотравневими святами, малюючи багатометрові портрети класиків марксизму-ленінізму і лозунги «Під керівництвом Комуністичної партії вперед до перемоги комунізму!». Ніде правди діти, сам Михайло Прокопович любив заглянути до чарки і зрідка можна було побачити, як він дефілює центральною вулицею Калуша не зовсім по прямій лінії… На цьому тлі кар’єра вчителя, інженера, не кажучи вже про вченого, видавалася чимось
12 | ЦЕглина
незрівнянно вищим і привабливішим. А я був обвішаний п’ятірками з усіх предметів, як ветеран медалями, і всі вчителі пророчили мені велике майбутнє. Над моїми батьками тяжіло ще одне пророцтво: лемківська переселенка Ганя, яка була знаменита тим, що дуже добре зналася на грибах, цілий рік ходила боса і вміла «знімати вроки», глянувши на мене новонародженого, безапеляційно заявила: «Буде індзіміром!» (інженером). А що перед внутрішнім зором моїх батьків при слові «інженер» виникав образ пана з часів Австро-Угорської імперії, який їздив каретою, мав щонайменше п’ять чоловік прислуги і власну п’ятиповерхівку, то таке пророцтво дуже гріло їх душу. Про які «художества» могла йти мова?! Сам Михайло Прокопович схилявся до вибору професії, пов’язаної з наукою, яка б гарантувала певний матеріальний рівень (як вчить історія мистецтв, художник – істота переважно голодна), а художником можна бути і «недільним», тобто займатися живописом у вільний від роботи час. Навіть серед імен, що залишили слід в історії мистецтв, є багато таких, що починали як «недільні» (треба сказати, що серед них не було жодного фізика чи математика – ці професії ревниві). Що мені, бідаці, залишалося робити? Треба було полюбити такою ж великою любов’ю щось більш реалістичне. І нагода невдовзі з’явилася: мені потрапила до рук книжечка М. Ґарднера «Теорія відносності для мільйонів». Не пригадую, щоб я ще коли-небудь у житті переживав такий емоційний струс, пов’язаний з науковими речами. Емоції, призначені мільйонам, випали мені одному. Навіть живопис побляк, побляк і образ Наталки Задорожної, у яку я був два роки нестямно, мовчазно і
ЗНАЙ НАШИХ
безнадійно закоханий (вона була на два класи старша за мене і дочка директора(!) калуського хімічного комбінату, чудово читала вірші, і зараз, мов наяву, бачу її на сцені і чую дзвінкий чудового тембру голос: «Не для войны рождаются мужчины, а для того, чтоб не было войны!»). А що Наталка вже закінчувала 11-й клас і невдовзі виїхала на навчання до Москви, мені залишалася тільки теорія відносності: я марив парадоксами близнюків, кривими просторами, чорними дірами, білими карликами і червоними ґіґантами. У бідній калуській бібліотеці став шукати книжки на подібні теми, але таких книжок не було. Правда, у «Загальній хімії» Н. Глінки я знайшов дещо про квантову теорію будови атома, псі-функції, електрони, які і не частинки, і не хвилі та інші
екзотичні речі. Це теж хвилювало і збуджувало уяву. Одного разу натрапив на книжку «У світі семи стихій» (автора не пам’ятаю). Я взяв її з собою, ідучи на бойове завдання: пізнього літа батьки попросили мене якогось дня постерегти від горобців невеличкий лан стиглої пшениці, яку збиралися незабаром жати. Я взяв під пахву книжку, канапки і пляшку з водою і рушив до лану, що був за два кілометри від дому, біля залізничної колії, на березі маленької річечки, майже струмка. Було спекотно, небо ясне і горобців багато. Я походив довкола, розмахуючи ліщиновою жердкою з прив’язаною ганчіркою, а потім присів на горбочку і став читати. До реального світу повернув мене батько, коли вже запав пізній вечір і він, стривожений, пішов розшукувати мене.
ЦЕглина | 13
ЗНАЙ НАШИХ
Горобці склювали все збіжжя, зате я багато дізнався про плазму і термоядерний синтез. Моя доля була вирішена: я хотів стати фізиком. (Це було вже третє і останнє бажання – навіть у казках більшої кількості бажань не буває; від трьох до семи років я мріяв стати візником і мати коня, моєю улюбленою іграшкою був батіжок, а трохи пізніше у мене був справжній чудовий візницький батіг з відполірованим часом і руками ліщиновим держаком і сирівцевим плетеним батожищем з малиновим кутасиком). А чому Ви вибрали Львівський університет і як Вам там велося? – Львівський університет був вибраний з «метричних» міркувань: це був найближчий до Калуша університет з фізичним факультетом. Я, звичайно, мріяв про московський фізико-технічний інститут, слава якого на той час була велика і заслужена, але батьки про це і слухати не хотіли: мати давно і тяжко хворіла, а тут єдиний син поїде за тридев’ять земель з перспективою ніколи не повернутися, грошей на дороге столичне життя катма, я не відзначався залізним здоров’ям, і якщо захворію, то що ж воно буде і т.д. і т.п. Мене самого, не дивлячись на мої шкільні успіхи, трохи лякала можливість не набрати потрібних балів на іспитах (про «жорстокі» іспити у фізтеху теж ходили леґенди, а документи тоді можна було по-
14 | ЦЕглина
давати тільки до одного вузу) і потрапити до армії, а армійський стиль життя мені не посміхався, я не терплю його і понині. У моєму найближчому оточенні не було жодної людини з вищою освітою, не кажучи про людину, яка була б у стані допомогти мені визначити свій рівень у абсолютній шкалі, вселити впевненість у власних силах. Мої шкільні вчителі вважали, що я здатен вергати гори, але давати категоричні рекомендації не хотіли і не могли, оскільки не володіли московським «фольклором». Як не крути, Калуш був провінцією провінції, а моя сім’я – забутий Богом острівець у ній. Гадаю, що якби не ридання матері, я таки направив би свої стопи до метрополії. А матір я дуже любив і турбувався за неї. Тепер я знаю, що мої шанси вступити до фізтеху були практично стовідсоткові (я самостійно опрацював багато літератури з фізики, наприклад, тритомник Ландсберґа, початки аналізу за коротким курсом Фіхтенґольца, порозв’язував задачі високого рівня з фізтехівських конкурсних збірників). Звичайно, я поступався рівнем деяким випускникам московських і ленінградських спеціалізованих шкіл, які часто були з професорських сімей, мали висококваліфікованих репетиторів і з дитинства дихали потрібним повітрям, брали участь у всесоюзних і міжнародних олімпіадах, але вони не покривали всього
набору. Інколи я думаю про те, як склалося б моє життя за іншого вибору. Трудно сказати, одне є певним – воно було б радикально іншим. Я не мав би того, що маю зараз, а те, інше, чи було б воно краще? Не знаю, не певен. І ніхто не знає і ніколи не знатиме. Зокрема, ми не сиділи б з вами зараз отут і не діставали задоволення від нашої бесіди. Тож чи варто було йти на такі жертви? (Р.М. сміється). До Львова я вирушив за кілька днів до іспиту (як золотий медаліст я складав тільки фізику, хто не мав медалі, крім фізики складав ще усну і письмову математику, а також українську мову і літературу). Добре пам’ятаю, як батьки проводжали мене на нічний поїзд до Львова, як мати плакала біля приступки вагону. А в мені вирували почуття, подібні, мабуть, до тих, що посідали Христофора Колумба на борту «Санта Марії» перед виходом у невідоме. (Забігаючи наперед, мушу сказати, що нас з Христофором ріднить і те, що для нас обох землі, до яких ми прибилися внаслідок довгої подорожі, разюче не співпали з тими, які ми малювали у своїй уяві). Дні перед іспитом я провів у напруженій роботі. Виразно пам’ятаю сам іспит, аудиторію, атмосферу. З усіма завданнями я справився за п’ятнадцять хвилин і це мене тривожило: мені важко було повірити, що все настільки просто. За традицією відповідати я пішов першим (іспит був усний) і незабаром прогулювався університетським парком вже студентом – п’ятірка гарантувала вступ. Потім були прогулянки містом, яке після обшарпаного Калуша вражало старовинною архітектурою, музеями, картинною галереєю, виставками, театром, іншим биттям пульсу. Що я можу сказати про навчання в університеті? Тоді, на першому курсі, у 1966 році я був надто наївний, надто недосвідчений і зробив надто високий як
на себе стрибок, щоб відчути глибоку наукову провінційність Львова. І сліду не залишилося від шкіл Мар’яна Смолуховського і Стефана Банаха. У точних науках не було жодного «патріарха» і, відповідно, жодної справжньої, на велику мірку, наукової школи. На фізичному факультеті не було і видатних викладачів, які б самі палали любов’ю до предмету і були у стані передати той вогонь студентам. З великою вдячністю згадую тільки викладача математичного аналізу Богдана Дмитровича Воробця, який не був навіть кандидатом наук, але в його лекціях я знаходив ту красу, якої так прагнула моя душа. Яке захоплення викликала у мене у його викладі своєю простотою і широченним спектром застосувань теорема Банаха про нерухому точку! (І як мені прикро, коли інколи під час розповіді про цю теорему, мій погляд вихоплює із задніх рядів студента, який мирно переписує лабораторні роботи або ділиться із сусідом нематематичними новинами). Зрозумійте мене правильно: я не поливаю брудом свою alma mater, це була загальна ситуація, були створені умови, коли все гідне уваги тягнулося до Москви. Офіційна статистика бравурно оголошувала, що у Радянському Союзі, який займав шосту частину суші планети, 85% науки робиться у Москві! Решта приходилася на Ленінград, Новосибірськ і вже зникомі долі тих відсотків на решту велетенської країни. Наслідки такої політики ми пожинаємо і досі. Але це я розумію тепер. А тоді життя бігло гірським потоком: лекції, семінари, завдання, турботи, радощі маленьких відкриттів, закоханості, весняний, осінній і зимовий стрийський парк, львівські етюди. І книжки. Це окрема велика тема – книжки у моєму житті!
Автор: Катерина Ільчук
ЗНАЙ НАШИХ
(Закінчення розповіді читайте в наступному номері)
ЦЕглина | 15
СФЕРА ІТ
Роздуми про те, чи потрібна вища освіта, щоб стати хорошим програмістом? (навіяно форумом) Коли читаю професійні (і не зовсім) форуми програмістів, помічаю, що приблизно кожна третя тема зводиться до обговорення недоліків вищої освіти. Основні претензії від студентів та молодих працівників можна звести до того, що в університеті вчать не тому, за що потім можна отримувати гроші. А від роботодавців – що важко знайти працівників з відповідним рівнем знань та досвіду, і що молодого працівника доводиться вчити майже всьому з початкового рівня. Крім цього, від дуже відомих керівників «вітчизняних» аутсорсингових фірм (чия реклама знаходиться на станціях метрополітену) звучить навіть заклик – кидайте вчитись і йдіть працювати. Читаючи це все, якось спочатку засмучувався і не розумів - «ну як же це так!?» Але потім, задумавшись та почитавши перелік вакансій цих фірм, загалом погодився. Чому? Уявімо керівника ІТ компанії, якій замовили деякий гарний проект. Йому потрібні люди. І от до нього на співбесіду приходить випускник університету зі своїми фундаментальними знаннями. Але ж йому для проекту потрібне вміння працювати з певними технологіями! В результаті:
16 | ЦЕглина
Автор: Андрій Родіонов керівник буде незадоволений, а у людини з’явиться думка, що вона витратила 6 років на навчання марно. Цю ситуацію можна ще порівняти з наступною: наприклад, в мене зламалась машина і я кличу механіка, а замість механіка приїздить доктор технічних наук, спеціаліст з теоретичної механіки. Звісно, користі моїй машині від теоретичних знань буде не дуже. На сьогоднішній день в Україні, на жаль, близько 95% всіх вакансій у фірмах дійсно потребують саме «механіків». В принципі, достатньо року чи півтора (залежить від напрямку) якихось спеціалізованих курсів чи самоосвіти після школи, щоб влаштуватись на junior position. При цьому, десь у 20-30% Вам ще можуть знадобитись знання алгоритмів програмування, таких як: перебору, динамічного програмування, графи, дерева і т.д. Далі все буде залежати від Вашого вміння швидко вчитися і опановувати новітні технології. Але все таки є і ті 5% вакансій, де дійсно потрібні фундаментальні знання
ІТ СФЕРА (включно із фізикою), яких ще вам може й не вистачити. Звісно, якщо Ви вважаєте себе молодим Білом Гейтсом чи Стівом Джобсом, то можна кинути навчання. Хто не знає, у свій час ці люди так і зробили, і вважають, що це було одним з наймудріших рішень у їхньому житті. Але, з іншого боку, можна згадати і засновників Google (Сергій Брін та Ларрі Пейдж) - чиї магістерські, а потім і кандидатські, стали основою для пошукової системи, Марка Цукерберга – студента факультету психології Гарварду та засновника Facebook (він розробив цю мережу для свого університету), або одного зі студентів Ендрю Таненбаума - Лінуса Торвальдса ;) Що ж робити, якщо Ви хочете навчатись і одночасно бути потрібним на ринку праці після закінчення університету? Докладайте власних зусиль! Без самостійної Не подобається тема курсової? роботи, особливо в напрямку ІТ, який Запропонуйте свою, ту, яка Вас цікавить. розвивається дуже швидко, нічого не вийде. Не розповідають про C# чи Java? Скачайте книжку і приділяйте вивченню цієї технології по декілька годин в день. Хочете стати справжнім програмістом? - Вивчайте алгоритми та структури даних, шаблони (патерни) проектування, рефакторинг, UML, і найголовніше – програмуйте! Бо знання синтаксису мови програмування та його API не зробить Вас програмістом. Беріть також участь в TopCoder, Google Summer of Code, Google Code Jam та інших проектах. Де можуть знадобитись Ваші фундаментальні знання? – Там, де замість «механіка» потрібен дійсно «доктор технічних наук». Головне, прагніть чогось і робить щось для досягнення мети. Підсумовуючи, скажу, що університет - це не те місце, де Ви зможете оволодіти найпопулярнішими ІТ технологіями, університет – це місце, де ці технології мають створюватись. Вибір за Вами!
ЦЕглина | 17
HI-TECH
Чарівний олівець або країна чудес Карбону
Автор: Андрій Зарічний У жовтні вручено Нобелівську премію з фізики двом російским вченим, що працюють у Манчестері. Андрію Констянтиновичу Гейму (Andre Geim) і Констянтину Сергійовичу Новосьолову (Konstantin Novoselov). Вчені отримали премію за відкириття нового матеріалу – графену. Що ж таке графен? Графен це одноатомний шар вуглецю із гексагональною структурою – «сітка із правильних шестикутників». Ця сітка за своєю будовою схожа на окремий атомний шар у структурі графіту – атоми вуглецю у графіті утворюють кристаталіну гратку із «графенових шарів». Без «опори» графен має тенденцію згортатися, але може бути стійким на підкладинці, що буде утримувати його від згортання. Більше того, графен був утриманий також без використання підкладинки у вільному підвішеному стані, розтягнутий на опорах. Ця чарвіна сітка має низку важливих всластивостей серед яких – надзвичайна міцність та хороша електропровідність. Фізики-експерементатори Джеймс
18 | ЦЕглина
Тур (James Tour), Юбао Лі (Yubao Li) і Олександр Синицький (Alexander Sinitskii) зуміли створити чіп перезаписуваної пам'яті, побудований на найдрібніших графенових транзисторах. При цьому щільність розміщення даних у 5(!) разів (це в лаборатоного зразка) перевищила можливості авангардів flashтехнології. Ступінь надійності графенових комірок пам’яті дає великі надії. У процесі лабораторного тестування згадані чіпи пройшли 20000 циклів звертання одиничного транзистора, проте фізичні показники матеріалу залишалися на тому ж рівні, не продемонструвавши істотної деградації. Вражає і термостійкість графенової пам'яті: діапазон допустимих температур коливається від -75 до 200 градусів Цельсія, що дозволяє використовувати її в структурі процесорного кристалу, що працює при підвищеній темературі, не кажучи вже про промислове застосування. Окрім транзисторів, тригерів у пам’яті, різноманітних композитів, графен також знайшов ще одне неочікуване застовування. Новий матеріал може стати важливим інстументом в лікуванні такої страшної хвороби, як рак. Ідея лікування,яка полягає в тому, щоб інжектувати певні наночастинки в пухлину, а потім за їх допомогою спалити пухлину лазером на одному із «резонансів»
TECH, HI! ОДНОЕЛЕКТРОННИЙ Завдяки електронним властивостям із нанорозмірних пластинок графена може бути створено одноелектронний (квантова точка, [quantum dot]) транзистор[single electron transistor, SET]. Зображення (мал. 1 - верх) схематично показує, як два електроди, – «джерело» і «витік», пов'язані «острівцем» із провідного матеріалу, або квантової точки. Острівець в центрі фото, зробленого електронним мікроскопом (мал. 1 - низ) збільшеному в 40000Х, занадто малий для розміщення атомів іжектованого матеріалу, «поселилась» в головах вчених вже давно. Проте, жоден з випробовуваних наноматеріалів не був ідеальним. Наприклад, вуглецеві нанотрубки накопичувалися не тільки в раковій пухлині, але і в деяких інших органах лаборатоних мишей, і коли пухлину починав спалювати лазер, згорала не тільки вона. Але експеременти з графеном у якості наночастинок, що інжектували в пухлини мишей, дають дуже позитивні результати. Під час всіх проведених на мишах експериментах усі види пухлин було видалено! Наступні десять років будуть десятиріччям графену! КОМПОЗИТНІ Матеріали, отримані поєднанням двох або більше компонентів, що є нерозчинні або малорозчинні один в одному і мають властивості, які сильно відрізняються, називають композитами або композитними матеріалами. Вчені виміряли фізичні властивості композитів, виготовлених із полімерів та зміцнених графен-подібних матеріалів, таких, як графеноксид - хімічно модифікована версія графена, що є жорсткою і міцною. Гафенові композити показали дуже хороший
ТРАНЗИСТОР більше електрона в один момент часу; в будьякий момент часу інші електрони утримуються на відстані за рахунок елктричного відштовхування.. Електрон з джерела через квантовомеханічне тунелювання переходить на острівець, потім, з нього тунелює на витік. Напруга на третьому електроді, що називають «затвором» (не показано на електронній мікро-фотографії) визначає, чи може електрон перейти на острівець, чи піти з острівця, тим самим реєструючи або, 1 або 0.
мал. 1
мал. 2
Матеріали з Wikipedia.org, Scientific America magazine, Элементы.ru
МАТЕРІАЛИ результат. Особливо як для новачків :) На відміну від графена, «папір» з графеноксида (мал. 2, передній план) порівняно легко виробити, і незабаром може знайти свої корисні застосування в ламінувальних композитах, матерілах що складаються зі слою що надає жорсткість та міцність на який ламінуванням наноситься шар, що має певні корисні властивості, але немає потрібної міцності (мал. 2, на фоні). Так що, наприклад, iPhone 6 буде з новим надміцним покриттям для тачскріну!
ЦЕглина | 19
LIVE
Intel та МДУ – «Ученые будущего» спільний конкурс для молодих вчених в рамках V Московського Фестивалю Науки Цього року V Московський Фестиваль Науки по праву вже можна назвати Міжнародним! Він зібрав не лише університети – його учасниками стали і школярі країн СНД – в рамках Фестивалю Московський державний університет разом із корпорацією Intel організували конкурс молодих науковців «Ученые будущего». «МДУ вважає своїм основним завданням пошук талановитих дітей по всій Європі. Система олімпіад та творчих конкурсів є головним інструментом роботи з талановитими дітьми та молоддю в шкільний період. Творчий потенціал є у кожної дитини і його треба намагатися повністю розкрити, - каже ректор МДУ імені М.В. Ломоносова, академік В.А. Садовничий – Такі конкурси як «Ученые будущего», покликані залучити в науковий пошук школярів не тільки випускних класів. Це дозволить виявляти талановитих дітей в ранньому віці і сприяти їх залученню до наукової творчості». Потрапити на очний етап до Москви було непросто, адже, не зважаючи на те, що конкурс проводився вперше, він викликав неочікуваний ажіотаж серед учасників. Кількість заявок на заочний етап була такою,
20 | ЦЕглина
що журі на кілька днів поринули у дитячі проекти. І ось кращі вже обрані – це по 12 проектів в кожній з шести категорій: Математика і програмування, Фізика, Хімія і нанотехнології, Біологія і науки про життя, Науки про Землю, Техніка і інженерні науки. Цікавим був проект «Тепловий двигун для водометних суден із зовнішнім підводом теплоти», який у секції Фізика представляли Коротченко Валерія (капітан команди) та Копиловський Микола – студенти Економіко-правничого коледжу при Запорізькому національному університеті (ЗНУ). Керівниками проекту є Дмитренко Максим Анатолійович (Фізико-технічний інститут, НТУУ «КПІ») та Андрєєв Андрій Миколайович (Фізичний факультет, ЗНУ). Хоча цей проект і не зайняв призового місця, але учасники отримали неоціненний досвід та незабутні враження. А ось що вони розповіли: На Вашу думку, навіщо потрібні такі конкурси? – Такі конкурси дають можливість нам, молодому поколінню, розповісти про дослідження та проблеми сучасної науки.
Вони дозволяють відкрити двері нашим талантам, заради розвитку наших творчих здібностей, а також інтересу до вивчення точних наук. А що Ви скажете стосовно результатів? – Щодо результатів, то ми щиро радіємо за нашого співвітчизника Сергія Ліліковича, учня 11 класу м. Луганська, який з проектом “Розробка та реалізація архітектури для системи управління сайтом” зайняв І місце в категорії “Математика і програмування”. Що стосується наших результатів – перемогою для нас вже є участь у Міжнародному конкурсі! Спілкування з членами журі стало для нас ще одним поштовхом до покращення нашої розробки. Що Ви скажете про організацію Фестивалю, та які будуть побажання щодо подальшого його проведення? – Хотілося б звернути увагу організаторів на те, що слід підвищити рівень освітньопізнавальних заходів для учасників. Річ у тім, що було дуже прикро дізнатися про те, що захист проектів відбувався
одночасно із лекційними заняттями, які проводилися найвідомішими вченими світу. Нам, наприклад, хотілося б відвідати низку лекцій, в яких освітлювались сучасні наукові досягнення, проте, ми не мали такої можливості, адже не могли навіть на крок відійти від стенду, бо щохвилини доводилось задовольняти цікавість учасників та відвідувачів фестивалю, обґрунтовувати науковий бік роботи перед членами журі. Які Ваші враження від Фестивалю загалом? – Враження, залишені Фестивалем науки, без перебільшення можна назвати незабутніми, так як Фестиваль – це свято: радісне, яскраве, пам’ятне. Організатори зробили все, щоб наука та святкова атмосфера були як одне ціле. Хочеться висловити подяку всім, хто організував таку чудову і важливу подію, як V Фестиваль Науки. Можна бути впевненим: наука та освіта будуть розвиватися і взаємно збагачуватися, а ми, обдаровані, талановиті майбутні вчені, будемо робити все можливе для цього!
Автор: Валерія Коротченко
LIVE
ЦЕглина | 21
АФІША
21 грудня
9 грудня
9 грудня
Вікінги. Воїни Півночі.
Семінар з криптології
Гурток з квантової інформатики
М. Нивки, вул. Щербакова, 9 А, «Новий Акрополь»
7 корпус «КПІ» в ауд. 112
11 корпус, бібліотека ФТІ
Безстрашні завойовники з півночі, що були загартовані суворим кліматом, володіли магічними знаннями і древнім культом богіввоїнів, стали справжнім лихом для Європи раннього середньовіччя. Вікінгом міг стати кожен, хто відважиться вирушити у далекий похід на чужу землю. Вірна дружина однодумців, надійний корабель і гострий меч – нерозлучні друзі вікінга.
О 16 годині відбудеться засідання семінару «Проблеми сучасної криптології», на якому планується доповідь: «Порушення структури факторгрупи при використанні різних групових операцій на одному носії». Доповідачі: докт. тех. наук, професор Ковальчук Л. (Інститут спеціального зв'язку і захисту інформації НТУУ «КПІ»), аспірант Сиренко О. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, механіко-математичний факультет). Сайт семінару: http://cryptonews.org.ua
Зимовий відпочинок Відпочивайте разом із профкомом студентів КПІ. Початок занять: 19:00 Вартість квитка: 25 грн., пільговий - 15 грн. Телефон: (044) 501-0135 info@newacropolis.org.ua
22 | ЦЕглина
http://vkontakte.ru/ club21345738 Всі питання в групу або особисто Поліні Байденко. моб. 066 704 28 35
До уваги студентів, які цікавляться проблемами сучасної фізики та квантової інформатики! Продовжує роботу студентський гурток з квантової інформатики. В програмі: «Приховування квантових даних та суперадитивні квантові канали» доповідає аспірант Трініті коледжу (Кембрідж) Стрельчук С. Ми дізнаємось «з перших рук» про те, чи можна ефективно передавати інформацію по двох квантових каналах нульової ємності, як використати властивість суперадитивності для приховування інформації та про найновіші досягнення в галузі квантової інформатики. Початок о 16:15. Запрошуємо всіх зацікавлених
АФІША
23 грудня
14 грудня
Вечір зустрічей
Спартанці. Воїни поза часом.
Семінар «Безпечне середовище»
24 корпус КПІ (Спорткомплекс), аудиторія 402 (наліво, 4 поверх).
м. Нивки, вул. Щербакова, 9 А, «Новий Акрополь»
«КПІ», корпус No.1, Велика фізична аудиторія
Унікальна внутрішня структура держави і У програмі велосипедсуспільства, особливе ставна та пішохідна подорожі лення спартіатів до житНорвегією: тя і смерті, сувора систе• Велосипедний похід ма військового вихованНорвегією в липні 2010 ня на основі доблесті, бла(1000 км прекрасною країною фьордів, озер та гір; городства і мужності ще у давні часи зробили Спарпівнічна краса заполярря, гострі піки та бірюзові води ту предметом подиву і захоплення для всього анЛофонтенських островів, тичного світу. Її героїчна відвідання Атлантичної доісторія, методи пробудженроги, Сходи Троллів та ін.). ня і виховання у людині Доповідач: мандрівниця хоробрості і волі до переІлона Мостова; мог і сьогодні, як ніколи, • Пішохідний похід необхідні нам у процесі нанаціональним парком шого внутрішнього становJotunheimen у Норвегії лення та оновлення. у серпні-вересні 2010. Доповідач: керівник походу Вивчаючи багатовіковий спадок Спарти, історію Віталій Шурута. військових походів, подвиги Час початку — 19:00. Вхід вільний, запрошуються героїв, можемо знайти чимало корисних прикладів, що всі бажаючі! можуть надихати і сповнити Якщо заблукаєте, дзвоніть пригодами наше життя. 067-527-18-56 (Натіка). Початок занять: 19:00 Вартість квитка: 25 грн., пільговий 15 грн
15 грудня
Фізико-технічний інститут продовжує серію семінарів «БЕЗПЕЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ — актуальні питання безпеки інформації». Керівник семінарів — Безмалий Володимир Федорович — відомий фахівець у галузі інформаційної безпеки. Тема наступного семінару: «Захист робочих станції під управлінням ОС Windows від атак шкідливого ПЗ». Протягом семінару буде висвітлено: 1. Автозавантаження у Windows XP/Vista/7 — доповідач Безмалий В.Ф. Де і як шукати резидентний вірус в автозавантаженні, і за допомогою яких інструментів. 2. Захист робочої станції засобами Forefront — доповідач Найда А. У ході семінару найбільш активні слухачі будуть нагороджені ліцензіями Kaspersky Internet Security 2011 (Термін дії ліцензії 3 місяці). Семінар відбудеться о 16.30
ЦЕглина | 23
СІНЕМАТИКА
N
O
SO
Три дні на втечу (The Next Three Days)
Солодкий листопад (Sweet November)
Жанр:
кримінальна мелодрама, триллер
Жанр:
драма-комедія
Країна:
США
Країна:
США
Рік:
2010
Рік:
2001
Режисер:
Пет О’Коннор
Режисер: Пол Хеггіс В ролях:
Рассел Кроу
Елізабет Бенкс
Ліам Нісон
Олівія Уальд
Розмірене родинне життя Джона Бренана (Рассел Кроу) повністю змінюється, коли його дружину (Елізабет Бенкс) помилково звинувачують у вбивстві. Переконаний в її невинності, герой Рассела Кроу йде на небезпечний крок – він планує і організовує її втечу. Як далеко він зайде, щоб врятувати кохану? Слоган фільму: «Lose who you are to save what you love»
В ролях:
Кіану Рівз
Шарліз Терон
Ланджелла Френк
Нельсон Мос - типовий бізнесмен, який жертвує особистим життям заради кар'єри. Але одного разу він зустрічає Сару, не схожу на жодну жінку, яку він коли-небудь зустрічав. Їхнє, абсолютно випадкове, знайомство продовжується ще декількома зустрічами за ініціативою Сари, яка досить незвична, життєрадісна і безтурботна, вона змінює життя Нельсона. Дівчина вириває його з одноманітного життя, в якому є лише кар'єра, показує життя і те, як йому можна радіти. Слоган фільму: «She Just Needed A Month To Change His Life For Ever»
24 | ЦЕглина
СІНЕМАТИКА
Листи до Джульєтти
Париж, я тебе люблю
(Letters to Juliet)
Жанр:
кіноальманах
2010
Країна:
Франція, Ліхтенштейн, Швейцарія, Німеччина
Гарі Вінік
Рік:
2006
Режисер:
Альфонсо Куарон, Гас Ван Сэнт та інші
Жанр: Країна:
комедія-мелодрама США
Рік: Режисер: В ролях:
Аманда Сейфрід
Крістофер Іган
Марсія ДеБоніс
Гаель Гарсія Берналь
В ролях:
З метушливого Нью-Йорка молода пара приїхала не куди-небудь, а в знамениту Верону, батьківщину тих, що зробили її знаменитою, – Ромео і Джульєтти. І чи то сонце тут світить яскравіше, чи то повітря чистіше, чи то вона завжди була такою, але Софі, не заморочуючись особливо з приводу нареченого, що поїхав у своїх справах, втягується в абсолютно неймовірну романтичну історію з літньою дамою, що розшукує свою першу любов, втрачену 50 років тому. Слоган фільму: «The greatest story ever told... is your own»
love
Натали Портман
Жерар Депардье
Жюльет Бинош
Элайджа Вуд
Уиллем Дефо
Автор: Катерина Ільчук
(Paris, je t'aime)
Ця стрічка – кіноальманах, що складається з 18-ти історій про різні прояви кохання, кожна з яких відбувається в конкретному окрузі Парижу. Родзинкою цього проекту є те, що екранний час кожної короткометражки – 5 хвилин, при чому, у кожної історії – свій режисер, сценарист і актори. Слоган фільму: «One City. 10 Millions Hearts. One Love Story. One Film.»
ЦЕглина | 25
НЕ БІЙСЯ ЛІТАТИ...