Можна Вас на два слова?
№5 (29) травень 2012
виходить щомісяця
ціна договірна
тел.: (097) 20 999 85
e-mail: dvaslova@ymail.com
dvaslova.com
Передплата на газету “Два Слова“ на 2012 рік Хочеш розповідати про Христа? Не знаєш, як зробити перший крок? Газета “Два слова“ - твій помічник у поширенні Божого Слова
у найближчому відділенні Укрпошти 89677
або на сайті www.dvaslova.com
Одруження
Сім’я
Ще раз про шлюб та сім’ю
А Ти маєш Тата? Наш світ - великий сирітський будинок, який потребує Батька.
Т
ема важлива, наболіла і нескінченна. Ошукані дружини, обдурені чоловіки, нездійсненні мрії, розбиті плани. Кого звинувачувати? Тільки себе. Наскільки кожен із нас відповідальний і серйозний у цьому питанні, рівно настільки наші взаємини у шлюбі та сім’ї пропорційні цьому.
Продовження ст. 6-7
Про що варто поговорити до весілля
Ч
оловік і жінка створені по-різному, і тому можуть мати різний підхід у вирішенні багатьох питань. Як тільки чоловік був створений, то перше, що він побачив, – це була його робота. Бог відразу дав йому мету, завдання для життя, і лише потім у нього з’явилася сім’я. Коли ж була створена жінка, то перше, що вона побачила,– це був її чоловік. Тому, коли чоловік перебуває на роботі, на відпочинку або в спілкуванні з друзями, то він думає і говорить про зовнішні речі – про політику, про спорт, про нові технології, про бізнес, про служіння тощо. Коли ж він приходить додому, до дружини і дітей, то він продовжує думати і говорити про те ж саме. Його прагнення спрямовані весь час кудись назовні. Все це цікавить чоловіка, бо він був так створений.
Щ
е з історії створення світу і людини бачимо, що кожна людина потребує Батька-Творця. При створенні Адама Бог був переповнений любов’ю до Свого створіння. І перш ніж людина побачила природу, тваринний світ, вона побачила Люблячого і Доброго Отця.
Продовження ст. 3
Проблема
Вибір жінки:
Б
аборт чи пологи?
агато жінок, зіткнувшись із незапланованою вагітністю, погоджуються на аборт. Проте своєчасна підтримка допомагає їм відмовитися від штучного переривання вагітності. Батьки проти, чоловік проти, попереду навчання, кар’єра руйнується, лікарі забороняють, удома ще семеро — ось лише декілька причин, через які сучасна жінка найчастіше йде на аборт.
Продовження ст. 2
Реальність
Міфи про кохання, в які вірить сучасна молодь МІФ 1.
Інтимні стосунки до шлюбу – перевірка на сумісність. Чи можна купувати взуття, не примірявши його, або вибирати машину, жодного разу на ній не проїхавшись? Людина – це не річ, якою можна скористатися і, якщо не підійшла за розміром, залишити на полиці магазину або викинути у смітник. Сумісність – це не тільки фізіологія (в цьому практично всі чоловіки і жінки сумісні), але в набагато більшому сенсі – результат емоційного зближення, порозуміння, побудови близьких стосунків. Велика частина молодих людей, які перевіряли себе на сумісність до шлюбу, тим не менше, незабаром розлучалися (про це говорить статистика). «Примірка», на жаль, не допомогла їм зберегти відносини. Продовження ст. 4
Продовження ст. 3
Золотий вірш
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити... А я та дім мій будемо служити Господеві. Iсуса Навина 24:15
Наші партнери “Cихівська Церква Євангельських Християн Баптистів”
-ша церква
Євангельських Християн Баптистів міста Львова
2
dvaslova.com №5 (29) травень 2012
Про що варто поговорити до весілля К
оли ж жінки збираються разом, то вони думають і говорять про дітей, про чоловіків, про покупки для дому, про нові рецепти пирогів і запіканок і т.д. Коли ж вони перебувають у церкві, на роботі або в гостях, то вони продовжують думати про те ж саме. Цим відрізняється мислення чоловіка і жінки. Мислення чоловіка назовні, щоб забезпечити свою сім’ю фінансами. Мислення жінки всередину, щоб забезпечити затишок, тепло в домі. Це збалансований Божий проект для сім’ї. Люди з різних сімей, з різним вихованням, освітою, мріями і планами зустрілися і полюбили один одного.
Потрібно бути реалістами і не кидатися гучними фразами, про те, що головне - любов, а там «Хоч у курені, аби до серця», але бути готовими, до вирішення проблем.
їхати на кілька років на заробітки в іншу країну відразу після весілля. Або ж хтось уже має борги або фінансові зобов’язання, які в шлюбі ляжуть на плечі обох. Може бути таке, що чоловік планує вступати до інституту і вчитися очно, не працюючи при цьому, а живучи на підтримку батьків. І т.д., і т.п. Все це дуже важливі питання, щоб дивитися на них крізь пальці або взагалі випустити з уваги.
2. Відносини з батьками Окреме або спільне проживання з батьками – це питання не лише присутності, а й впливу. Потрібно все добре продумати та обговорити, щоб одного разу не почути такі слова: «Я одружився на тобі, а не на твоїй мамі» або «Навіщо ти взагалі на мені одружився, якщо при першій можливості ти біжиш до матусі?» Майбутнє подружжя повинно мати згоду і чітку позицію з питань відносин із батьками на випадок, якщо свекруха почне вчити дружину, що вона не так готує пампушки її синочку, або теща буде намагатися керувати фінансами молодої сім’ї. Ці питання повинні бути оговорені «до». Молода сім’я може звертатися до батьків за порадою чи допомогою, але жити вони повинні своїми власними силами і рішеннями, які узгодили між собою. Така позиція ніяк не суперечить синівському або дочірньому обов’язку перед батьками у вшануванні та повазі.
3. Місце проживання У «курені» може бути добре влітку пожити тиждень, а для постійного місця проживання сім’ї потрібно житло трохи краще. Хтось може й звик жити у халупі і митися раз на
правильне вирішення цього питання може коштувати занадто дорого, тому до згоди потрібно прийти до вступу в шлюб.
5. Здоров’я Я, звичайно, розумію, що це делікатне питання не обговорюється відразу після знайомства, але й приховувати інформацію про проблеми зі здоров’ям було б умисною брехнею. Зараз я не кажу про хвороби, перенесені в дитинстві, які зазвичай проходять без наслідків і благополучно забуваються: про зубний біль, ангіну, не вирізані гланди ... Якщо ж людина перебувала на обліку в психіатричному диспансері, перенесла колись венеричні або онкологічні захворювання, має діагноз бездітності, епілепсії, цукрового діабету, поліартриту і т.п., то треба бути чесним і розповісти це майбутньому чоловікові чи дружині. І розповісти до весілля, а не після. Я вірю в Боже зцілення і проповідую про це, але зараз я говорю про сміливість і чесність, щоб, люблячи іншу людину, хворий міг перед нею бути чесним. Я знав немало випадків, коли заручені люди були відкриті та щирі один із одним і, незважаючи ні на що, були готові бути разом, боротися з хворобою, молитися і вірити, а також робити фінансові витрати на необхідне лікування. Хтось може бути наляканий, що його обранець або обраниця розлюблять його, дізнавшись про проблеми зі здоров’ям. Так, таке цілком може бути, але приховувати такі речі – це означає бути брехуном перед Богом і перед коханою людиною. Дехто каже: «Я не буду говорити, бо я не хочу її втратити, я її люблю». Обманюєш! Ти себе любиш більше. Коли людина любить, то вона думає про іншого більше, ніж про себе. Якщо людина ходить у страху Божому, то вона не буде брати благословення шляхом обману. Ці питання болючі та неприємні, про них важко говорити, але говорити треба.
6. Діти
Тому коли молоді люди люблять один одного і вже готові вступити в шлюб, то, крім радісної ейфорії, їм потрібно обговорити деякі важливі питання, щоб після весілля не виявляти раптом неприємних сюрпризів. Давайте розглянемо, що ж це за питання:
1. Робота і фінанси Є жінки, які вважають, що, одружившись, вони не повинні працювати, а мають займатися лише сім’єю. Є й інші жінки, які думають про кар’єру. Дуже важливо, щоб обранець знав про це. Тому що є чоловіки, які очікують, що дружина залишить роботу і повністю присвятить себе сім’ї. Так само є й інші чоловіки, які вважають, що працювати повинні обоє. Дізнатися очікування коханої людини в питанні кар’єри і заробітку потрібно до весілля. Тут може бути дуже багато цікавих відкриттів. Наприклад, дівчина мріє стати співачкою, а він не знає про це. Або хлопець не проти по-
тиждень в лазні, але інший може очікувати більш комфортних умов. Як бути, якщо відразу немає власного житла? Жити з батьками чи орендувати квартиру, скількох кімнатну, за яку ціну і в якому районі – все це потрібно обговорити і прийти до взаємної згоди.
4. Помісна церква Якщо обоє з подружжя відвідували одну й ту ж церкву, то питання виникати не повинні. Якщо ж вони з різних церков і навіть належали до різних християнських деномінацій, то питання про те, в якій церкві парафіянами вони будуть, потрібно обов’язково обговорити до весілля, щоб потім не було: «Я не збираюся йти з моєї церкви» або «Давай будемо продовжувати ходити в різні церкви». Перехід з однієї церкви в іншу – це завжди болюче питання, але ситуація, коли подружжя ходить у різні церкви, взагалі не допустима. Різнодумство в доктринальних питаннях може привести до великих сімейних проблем. Не-
Здавалося б, народження дітей – це таке природне питання для молодої сім’ї, і навіщо заздалегідь говорити, якщо Господь Сам про все подбає. Але саме в цьому питанні може виникнути непорозуміння між подружжям. Буває так, що хтось із подружжя бажає мати 15 дітей, хтось жодного, доки вони не мають квартири або бажаної зарплати; хтось може бути переконаний, що дружина повинна народжувати до тих пір, поки хлопчик не народиться; хтось хоче зробити спочатку кар’єру або мігрувати в іншу країну і т.д. Ці питання треба обговорювати. Так само в питанні народження діток треба бути чесними один перед одним, якщо у когось з подружжя є серйозні проблеми зі здоров’ям, які можуть стати причиною бездітності. У християнському середовищі багато полеміки з приводу планування народжуваності і питань застереження від вагітності. Дуже важливо, щоб подружжя мало одні й ті ж доктринальні переконання з цих питань. Якщо ж у них будуть різні погляди, то на цьому ґрунті можуть бути серйозні конфлікти. Адже це питання не може бути вирішене компромісним шляхом, як наприклад, кількість солі в їжі або відчинена кватирка на ніч. Планування народжуваності, здатність мати дітей, кількість дітей, вікова різниця між дітьми – всі ці питання повинні бути обговорені до весілля.
7. Розподіл прав і обов’язків Обов’язки та права – це питання може виявитися як дуже простим, так і дуже складним. Деякі чоловіки вважають, що всі права у них, а всі обов’язки у дружин. Але якщо сім’я хоче бути щасливою, то така комбінація не-
реальна. Також не завжди виходить поділити все класично – на чоловічу і жіночу роботу. Є жіночі справи, які деякі чоловіки готові робити із задоволенням, і навпаки. Кожна сім’я індивідуальна, і для щастя кожній парі потрібні власні правила і власний спосіб життя, який влаштовував би їх обох. Але в той же час ці питання потрібно обговорювати, тому що в побуті є безліч справ і обов’язків, які самі собою вирішитися не можуть, як не можуть бути скинуті на плечі однієї людини. Вирішення того, хто буде за що відповідальний, може залежати від зайнятості і здібностей кожного з подружжя. Важливе спільне прагнення поділяти один із одним не тільки права, але й обов’язки, тягарі, клопоти. Проблеми виникають при зайвій амбітності й елементарній ліні.
8. Глобальні плани на життя Якщо люди планують довгострокові поїздки з метою заробітку, або мають бажання емігрувати в іншу країну, або масштабні інвестиції в якісь проекти, то такі питання повинні бути обумовлені та погоджені до весілля. Бувають абсолютно комічні ситуації, коли, наприклад, жінка виходить заміж за чоловіка - єврея з наміром виїхати найближчим часом до Ізраїлю для постійного проживання, і лише після весілля дізнається, що він взагалі категорично ніколи не хотів туди їхати. Якщо у вас є геніальні плани, які будуть стосуватися всієї сім’ї або сімейних фінансів, і ці плани вже можна обговорити до весілля, то буде дуже нечесно замовчувати про них.
9. Служіння Інтенсивність участі людини в служінні протягом її життя може змінюватися. Час, який незаміжня дівчина приділяла служінню і церкві, може сильно скоротитися після того, як вона вийде заміж. Пара, яка збирається одружитися, повинна обговорити і обдумати питання їхнього служіння в церкві. Буває так, що хлопець звертає увагу на дівчину, яка дуже талановита і активна в служінні, а після весілля забороняє їй взагалі щось робити в церкві. Або ж молода дружина починає вимагати від чоловіка, щоб він залишив служіння і більше заробляв для сім’ї. Проблем насправді може виникнути дуже багато. Є чоловіки, які заявляють, що будуть служити Богу, а дружину женуть заробляти. Добре буде, якщо удвох заздалегідь обговорити всі плани, бажання та очікування в питанні майбутнього і теперішнього служіння, щоб потім не бути розчарованими і не звинувачувати один одного. Крім того, хочу сказати, що не можна бути категоричним, стверджуючи, що чоловік і дружина зобов’язані перебувати в одному служінні. Буває так, що сім’я насправді працює для Бога в одному служінні, і це благословення і для церкви, і для них самих. Але буває, що вони служать у різних служіннях, і це також благословення і для церкви, і для них самих. Але питання служіння обов’язково повинно бути обговорене до весілля. Не треба, звичайно, кидатися в крайнощі, і на другий день після знайомства шокувати такими питаннями: «А яка у тебе робота? Скільки ти заробляєш? А квартира яка? А хвороб серйозних не було?» тощо. Питання, які я тут запропонував для обговорення, призначені для нареченого і нареченої, для пари, яка вже досить довго знайома і серйозно вирішила поєднати свої долі один з одним. Сім’я щаслива тоді, коли двоє йдуть разом і в одному напрямку. Шлюб буде успішним тоді, коли чоловік і жінка спочатку кожен сам для себе визначилися у важливих життєвих питаннях, а потім досягли взаємної згоди один з одним. Павло Классен
3
dvaslova.com №5 (29) травень 2012
А Ти маєш Тата?
Наш світ - великий сирітський будинок, який потребує Батька. Продовження
Н
е дивно, що сьогодні так багато співають про любов, тепло і справжню дружбу. Адже саме такими нас створив Бог – залежними від Нього, від Його любові і тепла. Чому світ нині такий жорстокий, самотній, подібний до сирітського будинку? Тому що всі відвернулися від справжньої Любові, якою є Бог! Багато бід, катаклізмів, розлучень, неправильних стосунків через те, що ми не знаємо правди про себе і про Того, Хто є нашим Творцем. Подумайте: якщо забрати від нас правду, то ми проживемо своє життя неправильно, хаотично і матимемо великі проблеми. І не тому, що Богу байдуже до нас, а тому, що ми не знаємо правди про Того, Хто нас створив. Ми потребуємо Батька – люблячого, справедливого і милостивого. Чому нині при живих батьках дитина стає сиротою? «Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком. А тому, що забув ти Закон свого Бога, забуду синів твоїх й Я!» (Ос. 4:6). Це слова нашого Небесного Батька. Погине народ не через те, що він недосконалий, слабий чи невпевнений у собі, а через те, що відкинув знання, забув Закон Божий. Тому-то діти й залишаються сиротами при живих батьках – вони не знають Бога. А ті, хто Його не знає, схильні до безвідповідальності, аморальної поведінки, ліні. Батьки мають страх перед відповідальністю виховувати своїх дітей, переживають через нестабільну
економіку. Іншими факторами, які призводять до того, що діти залишаються сиротами, є медицина, освіта і церква. Якщо вони зайняли нейтральну позицію і не переймаються питаннями моралі і духовних цінностей українця загалом, то чому нам тоді дивуватися, що дитина стає сиротою при живих батьках?
у дім не приходь! Ось вам і результат… Нелегко було перемагати «дух сирітства», долати те, у що вірив. Довший час я вірив, що нікому не потрібний – без мами і тата, та ще й з інтернатським минулим, яке несе в собі більше поганого, аніж доброго. Кому потрібен сирота? Коли я прийшов у церкву, то теж думав, що нікому не потрібний, але це була не-
Я також сирота. Свого часу мама залишила мене. Не через те, що не хотіла народити і виховати мене, а тільки тому, що її залишила найближча людина – мій тато, а її батьки, дізнавшись, що вона вагітна, дали їй чітко зрозуміти: з дитиною
правда від лукавого, адже насправді тільки в церкві, де збираються відкуплені люди, я став по-справжньому потрібний. Нині в мене є справжні друзі, які повірили в мене і допомогли стати кращим, сильнішим і впевненим у Тому, Хто дав мені життя, – в Ісусі.
Вибір жінки: аборт чи пологи? «Що скаже мама?»
Батьки 20-річної студентки Ганни почали шантажувати дочку, дізнавшись про вагітність. Народиш дитину, ми допомагати не будемо, розраховуй тільки на себе, повторювала мати. Ситуації, коли батьки нав’язують свою точку зору, зустрічаються часто, особливо коли вагітній дівчині менше 24 років. Ганна ще не вийшла до кінця з-під опіки батьків і боїться їх не послухатися, адже вона живе в їхній квартирі і розраховує на підтримку. Звичайно, батьки мають право на емоції, оскільки вони опиняються в такій же незапланованій ситуації, як і їх вагітна дочка. Як правило, батьки покладають на дітей великі надії. Вони з народження орієнтувалися на те, що дівчинка збудує своє життя і в неї все буде ідеально. Якщо щось не так, як вони уявляли чи мріяли, починається внутрішній конфлікт. Навіть якщо батьки наполягають на аборті, у жодному разі не потрібно перекладати відповідальність на них, адже остаточне рішення ухвалює сама жінка. У майбутньому може бути не одна можливість дорікнути своїм батькам за те, що особисте життя не склалося з їхньої вини. Жінці потрібно самій вирішити і повестися, як доросла людина. І зрозуміти, що батькам потрібен час, щоб все зважити. Як правило, негативні емоції швидко забуваються і після народження внуків бабусі і дідусі допомагають доглядати за новонародженими дітьми.
Три синочки
Мамі двох дітей Людмилі народжувати втретє заборонили лікарі. Зміни в гормональній системі могли спровокувати загострення діабету. Авторитет лікаря складно подолати, але жінці не давали спокою муки совісті і думки про те, що вона може позбавити життя маленьку людину.
Сім’я
Коли я зустрів віруючих, які засвідчили мені про Любов Небесного Батька, то вагався: йти чи не йти до їхнього Бога? Що про мене подумають люди? Цей страх багатьох не пускає до Бога, і вони залишаються у стражданнях і болях самотності, розчарування і безвиході. Перемагаючи дух сирітства, я усвідомив, що для більшості людей байдуже, як минає твоє життя і де ти будеш завтра. Здається, що про тебе весь час думають люди, але це зовсім не так. Вони думають про тебе лише перші п’ять хвилин, а далі переключаються на себе. Вони заклопотані своїми проблемами. Це стало для мене поштовхом у пошуках Бога. Я зрозумів, що мене створив Бог, а не людина, тому Богові є до мене діло, Він, як ніхто інший, піклується про мене і хоче якнайкращого для мого життя. В інтернаті я навчився пасивності, був перестрашеним, невпевненим у собі. І тільки мої друзі, які знають Ісуса Христа, почали показувати мені правду про те, ким я є за задумом Божим. Я особливий для Бога, вибраний на спасіння і радість – ось для чого я був створений. Дорогі читачі! Ви залишатиметеся рабами минулого і вчорашніх поразок доти, поки не дізнаєтеся правду про себе! А правда в тому, що Небесний Батько так полюбив світ, що віддав Свого Однородженого Сина Ісуса Христа за нас, грішних, і кожен хто вірує в Нього, не загине, а матиме вічне життя. Свобода приходить від усвідомлення того, що в тебе є Люблячий, Добрий, Сильний і Всемогутній Батько – наш Бог! Валентин Опря
Проблема
Друзі жінці пояснили, що аборт гірше позначиться на здоров’ї жінки, аніж природний фізіологічний процес народження дитини. Жінка вирішила виношувати третю дитину, тому що дуже сподівалася, що народиться дівчинка. Заради дочки вона була готова піти на будь-які жертви. Проте народила третього хлопчика, улюбленого і неповторного. А нині вона говорить, що готова ризикнути, щоб народити ще дівчинку! Вагітність проходила без ускладнень, ніяк не позначившись на здоров’ї багатодітної мами. Наталя, ще не підозрюючи про вагітність, приймала антибіотики, тому лікарі порадили їй зробити аборт. З’ясувалося, що препарати, які вона застосовувала, не є препаратами з ряду тетрациклінових, які однозначно можуть вплинути на розвиток дитини. У результаті дитина народилася гарною, повноцінною і розвиненою.
Життя «в кубі»
Трійню виношує 26-річна Марина, яка ще кілька місяців тому хотіла позбавитися тільки від однієї майбутньої дитини. Жінка прийшла на аборт, тому що троє дітей у неї вже є. На УЗД жінка дізналася, що буде ще троє малюків, і лікар в жіночій консультації, прогнозуючи складну вагітність і оцінюючи ситуацію в сім’ї, заговорив про аборт. Але чоловік-бізнесмен і мати вагітної наполягали за народження. Усе пройшло прекрасно.
Бажане дитя
Маленькій Дарині виповнився рік. Її братик Данило старший на півтора року і дуже любить гратися з сестричкою. Тато не намилується донечкою, носить її на руках і називає «моя принцеса». А раніше він умовляв
дружину Ольгу зробити аборт, вважаючи, що сучасній сім’ї достатньо й однієї дитини. У такій ситуації треба дати чоловікові зрозуміти, що це бажана дитина і рука не піднімається її вбити. Коли Ольга взяла на себе відповідальність, чоловік достатньо швидко зорієнтувався в ситуації. Більше того, коли в сім’ї росло вже двоє дітей, він почав більше допомагати своїй дружині. І в них покращилися стосунки. rubka.org.ua
4
dvaslova.com №5 (29) травень 2012
Цікава історія
и сиділи за обідом, коли моя дочка М ніби мимохіть згадала, що вона та її чоловік думають про те, щоб «завести по-
вноцінну сім’ю». – Ми тут проводимо опитування громадської думки,– сказала вона жартуючи. – Як думаєш, може, мені варто обзавестися дитиною? – Це змінить твоє життя,–- сказала я, намагаючись нічим не видавати своїх емоцій. – Я знаю, – відповіла вона. – І у вихідні не поспиш, і у відпустку нормально не з’їздиш. Але це було зовсім не те, що я мала на увазі. Я дивилася на мою доньку, намагаючись чіткіше сформулювати свої слова. Я хотіла, щоб вона зрозуміла те, чому її не навчать на жодних дородових курсах. Мені хотілося сказати їй, що фізичні рани від пологів заживуть дуже швидко, але материнство дасть їй таку кровоточиву емоційну рану, яка ніколи не затягнеться. Мені хотілося попередити її, що надалі вона вже ніколи не зможе читати газету без внутрішнього питання: «А що якби це сталося з моєю дитиною?» Що кожна авіакатастрофа, кожна пожежа буде переслідувати її. Що, передивляючись фотографії дітей, які вмирають через голод, вона буде думати про те, що на світі немає нічого гіршого, як смерть твоєї дитини. Я дивилася на її манікюр і стильний костюм і думала про те, що, якою б вишуканою вона не була, материнство опустить її на примітивний рівень ведмедиці, яка захищає своє ведмежатко. Що стривожений крик «Мама!» змусить її кинути без жалю все– від суфле до найкращого кришталевого келиха. Мені здавалося, що я повинна попередити її: скільки б років вона не витратила на свою роботу, її кар’єра значно постраждає після народження дитини. Вона може
БУТИ МАМОЮ
найняти няню, і одного разу вона піде на найважливішу ділову зустріч, але думати вона буде про солодкий запах дитячої голівки. І їй буде потрібна вся її сила волі, щоб не втекти додому просто заради того, щоб упевнитися, що з її малюком усе гаразд. Я хотіла, щоб моя дочка знала, що щоденні безглузді проблеми вже ніколи не
і волаючих дітей, питання незалежності та статевої приналежності встануть на одну чашу терезів, а страх, що там, в туалеті, може виявитися ґвалтівник малолітніх, – на іншу. Дивлячись на свою гарну доньку, хочеться сказати, що вона зможе скинути набрану при вагітності вагу, але вона ні-
будуть для неї нісенітницею. Що бажання п’ятирічного хлопчика піти в чоловічий туалет в «Макдоналдсі» стане величезною дилемою. Що там, серед брязкоту підносів
коли не зможе скинути з себе материнство і стати такою, якою була раніше. Що її життя, таке важливе для неї зараз, вже не буде настільки вагомим після народжен-
ня дитини. Що вона забуде про себе в той момент, коли треба буде врятувати її сина, і що вона навчиться сподіватися на здійснення – о ні! не своєю мрії! – мрії своїх дітей. Я хотіла, щоб вона знала, що шрам від кесаревого розтину або розтяжки будуть для неї знаками честі. Що її стосунки з її чоловіком зміняться і зовсім не так, як вона думає. Мені хотілося б, щоб вона зрозуміла, як сильно можна любити чоловіка, який обережно посипає присипкою твою дитину і який ніколи не відмовляється погратися з нею. Думаю, вона дізнається, що таке закохатися знову з причини, яка зараз здається їй зовсім неромантичною. Я хотіла, щоб моя донька могла відчути той зв’язок між усіма жінками землі, які намагалися зупинити війни, злочини і водіння у нетверезому стані. Я хотіла описати моїй доньці почуття захоплення, яке переповнює матір, коли вона бачить, як її дитина вчиться їздити на велосипеді. Я хотіла відтворити для неї сміх малюка, який уперше торкається до м’якої шерстинки цуценяти або кошеняти. Я хотіла, щоб вона відчула радість настільки животрепетну, що вона може заподіювати біль. Здивований погляд моєї доньки дав мені зрозуміти, що у мене на очі навернулися сльози. –Ти ніколи не пошкодуєш про це, – сказала я нарешті. Потім я дотягнулася через стіл до неї, стиснула її руку і подумки помолилася за неї, за себе і за всіх смертних жінок, хто присвячує себе цьому найпрекраснішому з покликань. Джин-Лу Трінтігнант
Міфи про кохання, в які вірить сучасна молодь Продовження
МІФ 2. Інтимні стосунки до шлюбу – доказ любо-
ві. Якщо відмовляєшся від сексу – значить не любиш. Але любов і секс – не одне й те ж саме. Люди – не кролики, якими рухають тваринні
інстинкти. У кожної людини є свій внутрішній світ, емоції, душа. І любити треба не тільки тіло, а й душу. У Біблії говориться, що любов «... не шукає тільки свого» (1 Кор. 13:5). «Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен – для ближнього» (1 Кор. 10:24). Якщо людина вимагає від свого партнера інтимних стосунків, то вона шукає свого задоволення, а не
Реальність
думає про щастя іншого. І це насправді є не любов’ю, а егоїзмом. Якщо ти по-справжньому любиш людину, то будеш чекати. «Любов довготерпить» (1 Кор. 13:4). Доказом любові є не миттєва пристрасть, а здатність очікувати – стільки, скільки буде потрібно.
найменший шанс, але після ампутації органа лікувати його вже марно ... Розлучившись, ти не почнеш життя з «чистого аркуша», а, навпаки, принесеш в новий шлюб старі проблеми. Наступний шлюб, як правило, буває ще менш міцним, ніж попередній.
потрібні якісь формальності, якщо ти любиш людину? За статистикою, кожен десятий шлюб в Україні є «цивільним». Насправді ніякий це не шлюб, а просто співжиття, стосунки без зобов’язань і відповідальності. Але справжня любов бере на себе зобов’язання і несе відповідальність за іншу людину. Законний шлюб не вбиває любов, а, навпаки, робить її більш міцною, захищеною. Небажання узаконити відносини говорить про егоїзм партнерів і ненадійність їхніх почуттів. Штамп у паспорті – це не формальність, а підтвердження серйозних намірів людини побудувати справжні стосунки з коханою людиною.
людину, то в ім’я любові можна піти на все – піти на зраду, розбити чиюсь сім’ю, розлучитися з власним чоловіком ... На жаль, на чужій біді щастя не побудуєш. Любов – це не тільки почуття, але ще й відповідальність та обов’язки. Невірність по відношенню до чоловіка чи дружини не можна виправдати любов’ю чи пристрастю до іншої людини. Зрадивши один раз, легко зрадити і вдруге. І те, що заподіює біль і страждання іншому, не можна назвати любов’ю. Любов – це ще й жертовність, зусилля, спрямовані на побудову стосунків. Якщо в багаття не підкладати дрова, воно швидко згасне. Кажуть: якщо нічого не робити зі шлюбом, він зруйнується сам по собі... Якщо не вкладати у відносини, не підтримувати вогнище любові, то від нього незабаром залишиться лише попіл. Любов – це праця. Щоденна, напружена, постійна. Результатом цієї праці обох партнерів є прекрасна винагорода – близькі взаємини, сімейне щастя, Боже благословення.
МІФ 3. Законний шлюб убиває любов. Для чого
МІФ 4. Якщо шлюб не склався, є простий вихід
– розлучення. Можна спробувати знайти щастя в іншому шлюбі (третьому, четвертому і т.д.), починаючи все заново, з «чистого аркуша». Розлучення – це завжди глибока травма і трагедія. Це не вихід з проблеми, а глухий кут, з якого вже немає виходу. Це як ампутація – лікарі борються з хворобою, поки є хоч
МІФ 5. Головне – це любов. Якщо дуже любиш
Павло та Олена Седлецькі
5
dvaslova.com №5 (29) травень 2012
Історія життя Терещенко Василя Василь: «Нас знайшли на вокзалі. Мені було тоді два роки, а їм було по три роки. Як ми опинилися на вокзалі, що сталося? До цього часу ніхто не знає. Мене відправили в місто Бучу, в ясла». Пізніше Василь потрапив до інтернату. Але, перебуваючи там, він ніколи не втрачав надії зустрітися з батьками. Василь: «В інтернаті, діти з першого по четвертий клас, всі мріють мати батьків. Усі вони засмучені. Багато плачуть в подушку, коли лягають спати. Багато залишаються на вулицях одні і мріють про батьків. У мене було бажання знайти батьків. Може, вони б мене взяли до себе назад? І я б ріс, як всі інші діти. Була злість на суспільство, тому що люди нас називали покидьками. Вчителі наші і вихователі в інтернаті говорили нам, що ми - непотріб, що ми нікому не потрібні. Влітку нас відправляли в табори, де ми перебували серед дітей, яких ми називали «домашні діти». Вони нас вважали ненормальними. Бо вони говорили, що нормальних дітей батьки не могли кинути. Або ви хворі фізично, або у вас з головою не все гаразд. Тому ви - ненормальні! І це нас дратувало. Ми хотіли довести, що ми такі ж члени суспільства, як і всі інші». Зневага і покинутість буквально переслідували Василя. Але, не дивлячись на це, він наполегливо шукав прийняття і любові. Василь: «Єдині, хто з товариства нам допомагав, це люди, які пройшли через в’язниці. Саме вони нас приймали, вони нам дозволяли робити те, що нам не дозволяли робити в інтернаті. Вони нам дозволяли курити, пити, грати в карти. Вони нам давали свободу. І ми хотіли
Свідоцтво
крали санчата, тому що хотілося. Ми збивали з ніг, узимку, перехожих і крали у них шапки. Тому що нам теж хотілося мати такі шапки. Була злість на суспільство». Одного разу проходячи повз церкву, Василь почув спів, що доносився із відкритих вікон. Він зупинився і рішуче переступив поріг церкви. Василь: «Один із пасторів прочитав з Біблії і розповів про Ісуса Христа. І мене зацікавило це, тому що я це все розумів. Я зрозумів, хто такий Ісус і що Він зробив. Я залишився, і слухав до кінця». Після служіння до Василя підійшли люди і запропонували помолитися молитвою покаяння. Василь: «І я тоді подумав: «А чому б ні! Якщо Бог пропонує вічне життя і щасливе життя, то чому б не спробувати його прийняти? У всякому разі я ні чим не ризикую! І в той день я помолився і прийняв Ісуса Христа у своє серце. Я відчув таку радість, що не можу передати словами. І вона була всередині мене. Мені хотілося усім про це розповісти, що я прийняв Ісуса Христа. Пройшла гіркота, образи, коли я думав, що мене всі залишили і що я нікому не потрібен. Потроху з’являлася в серці думка, що в мене є Батько, що я усиновлений, що я не один. Слава Богу, на сьогоднішній день я це добре засвоїв. Я знаю, що я нормальний член суспільства, нормально спілкуюся з людьми. Мене люди приймають, і я можу їх приймати. А також, що ми тепер - одна сім’я. Я навіть і не думав, що в мене може бути таке життя. Напевно, найкраще життя, про яке я навіть і не мріяв!»
бути схожими на цих людей. І ми були схожими на них». Майбутнє лякало його. Василь не знав, куди йому піти і чим займатися після закінчення інтернату. Василь: «Ми розуміли, що коли ми вийдемо з інтернату, то залишимося ні з чим. Нам дали валізу в руки і все! Що буде далі з нами, ми не знали. Ми бачили, що інші діти, які жили в сім’ях, вони отримували апельсини, мандарини, цукерки, тортики і так далі. У нас же всього цього не було. Це було причиною того, що ми хотіли теж це отримати. Тому ми ходили красти. Ми крали джинси, тому що нам цього хотілося. Ми крали велосипеди, бо хотіли кататися. Взимку ми
Дом Живых Историй
Цікава історія
Рецепти збереження кохання у шлюбі • Вміти прощати і не згадувати. • Розбавляти щоденні клопоти та одноманітність буднів романтикою. • Щоб мати щастя, потрібно докладати власні зусилля. • Двоє людей повинні мати бажання більше зрозуміти один одного. • Бути щирими один перед одним, приймати свою половинку такою, якою вона є. • Постійно говорити про кохання один до одного. • Робити один одному маленькі сюрпризи і служити один одному.
• Нагадувати собі найкращі якості своєї половинки і найкращі моменти стосунків. • Бути відвертими один з одним.
• Робити подарунки (особливо неочікувані). • Враховувати думку іншого. • Продовжувати кохати, незважаючи ні на що.
• Та, як каже Біблія, у всьому має бути любов, яка “ніколи не перестає“ (1Коринтян 13:8)
6
П
ричину розлучень слід шукати в несерйозному ставленні до шлюбу ще до того, як у нього вступили. У цьому корінь багатьох конфліктних ситуацій. У моєму розумінні, питання створення сім’ї – це друге питання після спасіння. Згідно Писання, між людьми, які поєднали свої долі, не повинно бути розлучень, Бог не допускає розлучень. Шлюб – це посвята. Понад десять років тому почув таке визначення любові: Саме це відображає любов Бога, адже
dvaslova.com №5 (29) травень 2012
ЛЮБОВ
Продовження
що прощення – це якесь почуття, яке вони будуть відчувати. Прощення – це рішення волі, це свідоме рішення пробачити. На мою думку, прощення – це не згадування минулого, коли тобі випала можливість помститися або вчинити по справедливості. Сьогодні довкола чути: той розлучився, той пішов. І це вже не одиничний випадок,
Тим християнам, хто відчуває труднощі у сім’ї, варто звернутися в молитві до Бога і просити, щоб Господь зцілив їхній шлюб, який починає руйнуватися. Бог є засновником шлюбу. Він привів дружину до Адама. Він знає відповіді, всі відповіді. Він знає, як побудувати міцний шлюб. Про це написано в Святому Письмі, тому для щасливого
а чи не масовий рух. При тому, що написано: «Бо ненавиджу розвід, – говорить Господь…» (Малахії 2:16). Те, що відбувається сьогодні, не може не турбувати. Вся проблема у тому, що люди обрали собі інші пріоритети. Слово Боже для них не авторитет,
шлюбу треба вивчати ці питання через Біблію. Не те, що людина відчуває, а те, що Бог пропонує. І я впевнений (переконався в цьому на власному досвіді, бо у нас теж були сварки, непорозуміння та конфлікти): якщо ти бажаєш вирішити конфлікт так, як пропо-
Любов це безумовне посвячення себе недосконалій людині, жертовне задоволення її потреб
Бог є любов. Коли Бог нас полюбив, Він не ставив жодних умов для людей, Він просто полюбив, полюбив безумовно. Він не мав із цього жодної вигоди. Що Він отримав від нас натомість? Кому Він присвятив Себе: святим хорошим людям? Ні, недосконалим особистостям. У Бога все є, Він ні в чому не має потреби, Він віддав Себе для задоволення наших потреб і зробив це жертовно, принісши Себе на смерть за гріхи людей. На жаль, слово «любов» стало пустим. Хтось каже, що це почуття, які повинні лоскотати, або якось по-особливому людина повинна себе відчувати. Я розумію, що повинна бути взаємна симпатія, але любов це набагато глибше. Проблема людей у тому, що вони зосереджені на собі, на своєму власному егоїзмі, тому й бувають розлучення: вони хочуть задоволення власних потреб, самі не хочуть служити – звідси виникає проблема. Любов це, в першу чергу, посвята. І лише
Шлюб - це там, де служать, це там, де віддають і приймають. потім почуття. Якщо людина женеться за почуттями, я думаю, вона буде розчарована. Бо є таке російське прислів’я: «Від любові до ненависті один крок». Це не Боже визначення, і не визначення людей, які посвячені Богу. Почуття оманливі, часто людина за зовнішнім виглядом, за першою симпатією сподобалася, а потім прийшло глибоке розчарування, коли познайомився з нею ближче. Я думаю, що люди, які мають бажання вступити у шлюб, щоб не відчувати розчарування, повинні мати впевненість від Бога у тому, що це саме Він дає їм цю людину. І ця впевненість повинна бути взаємною. Ми читаємо: «Що Бог спарував, – людина нехай не розлучує!» (Марка 10: 9). Зараз багато хто, на жаль, говорить про те, що в деяких ситуаціях розлучатися можна. Моя думка однозначна: не можна. Вона заснована на Біблії. Я думаю, тим, хто зазнав зраду з боку чоловіка або дружини, треба пам’ятати і таке повеління – «Любіть своїх ворогів» (Луки 6:27). Це питання прощення. Цікаво, що навіть саме слово «прощення» люди неправильно розуміють. Вони думають,
С
ім’я була і залишається основною ланкою, осередком суспільства, країни і держави. Наскільки міцні взаємини у сім’ях, настільки є міцним суспільство, держава, країна. Чому так багато розлучень сьогодні в кожній країні? Через нерозуміння глибини всієї відповідальності взаємин у шлюбі. За кожною дружиною та чоловіком, матір’ю та батьком стоїть не просто одна сім’я, а ціле покоління людей, що складають майбутнє країни. Які відносини і фундамент шлюбу будуть закладені, така буде і спадщина, наше суспільство. Відносини укладання шлюбного союзу – це укладання заповіту, угоди, договору, де все «моє» – стає «твоїм» і все «твоє» – «моїм» (гроші, батьки, недоліки, також і сильні сторони, недосконалий характер, промахи і помилки). Єдина правильна підстава для шлюбу і сім’ї – це не егоїзм і «захоплення» в полон чоловіка, дружини, грошей та інших привілеїв, але об’єднання нас, все, що у нас є, – у загальне наше. В єдності – величезна сила, використовується метод команди, взаємовиручки, взаємодопомоги. У шлюбі немає когось одного «Я», у шлюбі є вже тільки «Ми». Двоє стають одним. Небажання поступатися, прагнення до лідерства, приниження і поневолення іншої людини для задоволення власних потреб (секс, матеріальні, душевні та інші потреби) завжди будуть руйнувати, а не будувати наш шлюб і сім’ю. Часто люди помиляються у своєму виборі, і це служить так само причиною нещасного шлюбу.
Причини, за якими не слід створювати сім’ю:
хоча можуть стверджувати протилежне, але насправді це не так. Для них важливіші одномоментні хвилювання, емоції, а не те, що говорить Бог про шлюб. Для цього є різні причини: вплив світу, люди не хочуть вчитися на чужих помилках. Основна причина розлучень – це турбота про власний комфорт, егоїзм, небажання служити. Люди не розуміють Божого задуму про сім’ю, своєї ролі в шлюбі, тому і виникають такі проблеми.
нує Бог, тоді він вирішується. Я не вірю, що існують сім’ї, де немає конфліктів, в кожній сім’ї вони є. Але одні люди вирішують їх правильно, так, як каже Бог, а інші поглиблюють конфронтацію, після чого відбувається розрив у сім’ї. Єдиний вихід – це звертатися до Творця шлюбу, до Бога, слухати Його і чинити так, як Він говорить. Це гарантія успішного шлюбу… «Мир в Бозі» Мороховец Ю.М.
Страх перед самотністю. Людині погано одній, і часто цей страх штовхає вийти заміж (одружитися) на першому зустрічному, не дослідивши своє серце. Низька самооцінка також «штовхає» вийти за будь-кого, «аби взяли», «треба йти, поки беруть». У кожному з нас є гідність і те, за що нас можуть полюбити. Ніколи не думайте про себе гірше, ніж ви є. Бо як ми самі ставимося до себе– так нас і сприймають інші люди. Закоханість, яка приймається за любов. Наші бажання і потяг до іншої статі часто «замилюють» нам очі і ми не сприймаємо об’єктивно нашого обранця, його справжнього і починаємо бачити те, що нам би хотілося побачити, фантазуємо і малюємо ідеальну картину того, чого насправді не існує. І згодом ми з’ясовуємо, що помилилися з чоловіком (дружиною). «Краса – то омана, а врода – марнота, жінка ж богобоязна (людина, яка ухиляється від всякого зла, неправди, беззаконня, розсудлива, мудра, що обдумує свої дії та вчинки) – вона буде хвалена!» (Приповісті Соломонові 31:30). Дійсно, спочатку треба добре все обміркувати, зважити і розглянути, «сім раз приміряти і один раз відрізати» перш ніж
7
dvaslova.com №5 (29) травень 2012
Ще раз про шлюб та сім’ю укласти шлюб. Сексуальні відносини не є домінуючою позицією у шлюбі. Вони як доповнення з’єднання душ на фізичному рівні. Це важливо, але це не головне.
повіданням – християн і мусульман – так само призводить до постійних «битв» і трагедій у сім’ях.
само є неправильним мотивом. Так, матеріальна сторона дуже важлива. Який добувач буде ваш майбутній чоловік, наскільки працьовита майбутня дружина – це важливі і цінні якості при виборі партнера. Але якщо ми одружуємося на грошах, квартирі, машині, а не на людині,
подруги давно заміжні, а я ні. Треба й мені». І виходять заміж, аби вийти. І в результаті ще одна багатосерійна сімейна трагедія. Отримання свободи від надмірної батьківської опіки, контролю та недовіри через заміжжя. «Отримаю свободу від батьків – вийду заміж, а потім розлучуся!» Шлюбні відносини – це з’єднання душ і життів людей. Цим не можна жартувати, кидати або розбивати. Занадто велика ціна – душа і життя людини. Це завжди «шви» і «рани», безбатченки, гіркота, образа і біль.
Укладання шлюбних відносин через матеріальну вигоду і блага так
Одруження
Часто люди одружуються через те, що відчувають себе ущемленими в соціальному становищі. «Всі друзі,
На що слід звернути увагу при виборі дружини (чоловіка)?
то це ніколи не зробить нас щасливими. Ще нікого не зробило, і ми не є винятком. Сьогодні все більше дівчат і жінок стоять у черзі в «Інтернет-клубах» за своїм обранцем. Що штовхає їх шукати свою половинку за кордоном, а не у себе вдома, серед своїх? Мимоволі пригадуються рядки М.Ю. Лермонтова: «Что ищет он (она) в краю далеком, что бросил он (она) в краю родном?» Гонитва за матеріальним і нерозуміння проблем, пов’язаних з відмінностями в культурі, національних звичаях, традиціях), – так само призводять до сумних наслідків. Важливо враховувати несумісність інтелектуального, культурного виховання, віросповідання. Вислів «Птахи збираються за родом своїм» залишається актуальним і сьогодні. Звичка до порядку в домі одного і неохайність іншого неминуче будуть призводити до конфлікту. Багато прикладів укладання шлюбу людей з різним вірос-
1) Яка сім’я цієї людини, її підвалини, позиції і норми поведінки, бо діти завжди ведуть себе так, як вони навчені у своїй сім’ї. Якщо батько у вашого обранця «під каблуком» у матері, вашому чоловікові важко буде приймати рішення і нести відповідальність за сім’ю. Якщо в родині вашого майбутнього обранця конфліктні ситуації з’ясовуються з позиції сили, застосування кулаків, стусанів і матів, то так само буде вести себе ваш чоловік (дружина) за першої ж суперечливої ситуації, коли ви розійдетеся в поглядах. Якщо вас не влаштовує такий метод з’ясування стосунків, тоді це не «хлопець вашої мрії» і краще не перевіряти, а відразу відмовитися від цього вибору. Діти завжди проектують поведінку своїх батьків у власних сім’ях. При зустрічах ми всі хочемо показати себе з кращого боку, але це не ми справжні, тому завжди дивись не на те, що видно зверху, а в корінь, глибину. 2) Сексуальна розбещеність і вседозволеність – одна з поширених причин краху стосунків у шлюбі. Людина народжена для того, щоб завжди вдосконалюватися у своє-
му розвитку, але багато хто сьогодні опускається на рівень тварин, починаючи жити не здоровим розумом, а інстинктами, руйнуючи себе, сім’ї, дітей, суспільство. Сексуальна розбещеність – це деградація людини, яка веде її до страждання, залежності, одержимості, божевілля і самогубства. Розум і воля людини можуть і повинні керувати інстинктами, пожадливістю і бажаннями плоті, а не навпаки. Тварина не може стати людиною. Чи слід людині ставати і опускатися на рівень тварини і втрачати дружину (чоловіка), дітей, сім’ю через свою розбещеність і неприборканість?
3) Причиною величезної кількості розлучень так само є незнання людей про правила взаємин і обов’язків у шлюбі. Найкращим джерелом знань, у тому числі і про шлюб, є книга, яку ще ніхто не перевершив своєю мудрістю та глибиною. Це – Біблія – Слово Бога, керівництво до життя і до правильних дій. Лише від кожного з нас залежить, чи стане наш шлюб успішним, чи захочемо
ми знати істину, як змінюватися самим, щоб стати кращим, піднятися самому на вищий рівень і допомогти піднятися іншому. Шлюб і сім’я – це завжди важка і кропітка праця, в першу чергу над собою, за якою завжди слідує винагорода. Якщо ви заплуталися у ваших сімейних стосунках, виборі супутника життя і підійшли до межі, яка називається тупик і безвихідь, у мене для вас є радісна новина – не впадайте у відчай, у вас є вихід, є майбутнє. Бог хоче прийти на допомогу і все, абсолютно все, відновити у вашому житті і житті близьких вам людей. «Ісус Христос, прийди в моє життя, моє серце, зміни мене, прости мене за всі мої промахи і помилки, дай мені вихід, дай мені щасливе майбутнє. Я дуже хочу, щоб моє життя змінилося на краще». У Того, Хто нас створив, є все необхідне для нашого життя, нашого щастя і радості! Е. Никитина
Церковна лавка
Н
Історія рятувальної станції
а морському березі, біля якого частенько траплялися аварії кораблів, скромно стояла невелика рятувальна станція. Точніше сказати, це був просто барак, поруч з яким на хвилях гойдався всього лише один човен. Однак на цій станції служило кілька вірних рятувальників, які невпинно несли вахту, оглядаючи морську гладь в пошуках ознак біди. Йшов час... Люди, врятовані колись працівниками цієї станції, приходили до них і записувалися в добровольці. Вони були готові жертвувати свої сили, час і кошти, щоб рятувальні роботи велися більш ефективно. Штат станції збільшувався, купувалися нові плавзасоби та обладнання. Маленька станція почала розширюватися і модернізуватися. Комусь із рятувальників здалося, що станція надто вже незатишна для жертв, яких доставляють сюди після корабельних аварій. Вони запропонували замінити лежаки на ліжка, купити гарні меблі, найняти дизайнера з інтер’єру. Тепер станція перетворилася в тепле місце спілкування для її працівників. У свого роду клуб... І вже мало кому хотілося вирушати в дозір, боротися з хвилями, битися за життя людей. Незважаючи на це, заклад продовжували називати «рятувальною станцією», а в головному його залі навіть повісили рятувальний круг у вигляді символічної прикраси.
Одного разу біля берега, де стояла «рятувальна станція», сталася велика корабельна аварія. В цей день декілька, ще вірних своїй роботі, рятувальників несли вахту. Вони негайно поспішили на допомогу потопаючим. Який
же переполох піднявся на «станції», коли в головний зал почали заносити брудних, мокрих, знесилених людей. Після цього інциденту комітет «станції» постановив звести поруч з головною будівлею спеціальну прибудову, де б розташовували вийнятих із води людей. Там їм надавали першу медичну допомогу, і тільки після цього дозволяли ввійти в головний зал «станції». Але на наступних зборах працівників «рятувальної станції» стався розкол. Кілька рятувальників почали вказувати на те, що «станція», називаючись рятувальною, вже не виконує свого призначення. Однак більшість працівників стверджували, що потрібно взагалі припинити рятувальні роботи, тому що це заважає жити «станції» спокійним життям. Результат голосування був легко передбачуваний. Кільком вірним рятувальникам, якщо їм вже так хочеться допомагати тонучим людям, порадили відкрити свою нову станцію. Тепер на узбережжі з’явилося дві рятувальні станції. Йшли роки... Нова станція пройшла через все, через що проходила перша: збільшення штату працівників, перетворення в соціальний клуб, розкол. І якщо тепер поглянути на узбережжя, то там можна побачити безліч станцій, клубів і всього лише кілька справжніх рятувальних станцій. А корабельні аварії біля цих берегів відбуваються часто, і багато людей при цьому безнадійно гине.
8
dvaslova.com №5 (29) травень 2012
В
Усе добре…
одного африканського короля був близький друг, з яким він разом виріс. Цей друг, розглядаючи будь-яку ситуацію, яка траплялася в його житті, позитивна чи негативна, мав звичку говорити: «Усе добре!» Одного разу король вирушив на полювання. Друг, бувало, готував і заряджав рушниці для короля. Очевидно,
Цікава історія
цього разу він зробив щось неправильно, готуючи одну з рушниць. Коли король узяв у свого друга рушницю і вистрілив з неї, у нього відірвало великий палець руки. Досліджуючи ситуацію, друг, як завжди говорив: «Усе добре!» На це король відповів: Ні, це не є добре! Після чого наказав відправити свого друга у в’язницю. Минуло близько року, король полював у районі, в якому він міг, на його думку, перебувати зовсім безпечно. Але канібали взяли його в полон і привели в своє село разом з усіма іншими. Вони зв’язали йому руки, наносили багато дров, встановили стовп і прив’язали короля до стовпа. Коли вони підійшли ближче, щоб розвести вогонь, вони помітили, що у короля не вистачає великого пальця на руці. Через свої забобони вони ніколи не їли того, хто мав ваду в тілі. Розв’язавши короля, вони його відпустили. Повернувшись додому, він згадав той випадок, коли він втратив палець, і відчув докори сумління. Він відразу ж пішов у в’язницю, щоб поговорити зі своїм другом. - Ти мав рацію, - сказав він, - це було на добре, що я залишився без пальця. І він розповів усе, що тільки-но з ним сталося. - Я дуже шкодую, що кинув тебе до в’язниці, це було з мого боку погано. - Ні, - сказав його друг, - усе добре! - Що ти кажеш? Хіба це добре, що я посадив свого друга на цілий рік у в’язницю? - Якби я не був у в’язниці, то був би там разом з тобою, - відповів друг.
Фотофакт
Опитування
«Як побудувати щасливу сім’ю?» Тамара Гончеренко, м.Рівне (2 роки у шлюбі) Щасливу сім’ю побудувати можна на довірі і на підтримці. Оля Засмоліна, незаміжня Головне, щоб і чоловік, і жінка хотіли будувати цю щасливу сім’ю: намагалися зрозуміти один одного, а не уставляти палиці в колеса, були підтримкою один для одного, не докоряли. Що стосується матеріального, то, на мою думку, необхідно, щоб обоє робили певний вклад. А якщо в сім’ї є ще й дитина, то вона ніколи не має бути тягарем, а лише щастям. Перед народженням дітей чоловік та жінка мають підготуватися до цього як морально, так і матеріально, щоб забезпечити сім’ю всім необхідним. І надалі, більш вірогідно, що буде менше конфліктів. У результаті будуть щасливі як батьки, так і діти. Це, звісно, коротко, ще є багато факторів, які необхідно врахувати. Лєна Провозюк (5, 5 років у шлюбі) Потрібно в першу чергу будувати відносини з Богом, і тоді Він пошле щастя у сім’ю. Якщо немає тісного спілкування з Богом, людина стає великим егоїстом, а з егоїстом щасливої сім’ї не побудуєш. Одним словом, якщо Бог на першому місці, то все решта теж буде на своїх місцях.
Остік Николяк, неодружений На довірі, порозумінні, любові та Божому Благословінні!
Марія Гереженко, м.Київ (заміжня) Для того щоб побудувати щасливу сім’ю, людині потрібно спочатку примиритися з Богом. Щаслива сім’я може бути тільки з Господом! Читайте Біблію, Слово Боже – і ви знайдете щастя! Юлія Грох , м. Кам’янець-Подільський (8 місяців у шлюбі) Я не перестаю закохуватись у свого чоловіка! Нам допомагають Біблійні принципи: приходячи в шлюб, ти стаєш не споживачем (мені,я хочу...),але з усіх сил намагаєшся,щоб краще було йому. І важливо пам’ятати, що він чи вона тобі нічого не зобов’язані, а ти – зобов’язаний, і якщо обоє людей вступають з такими принципами у шлюб, вони будуть щасливі!
Ірина Беднарчик, м. Львів (заміжня) Тільки на довірі, поступливості та любові.
В Словакії відкрили пам’ятник ненародженим дітям Над випуском працювали: головний редактор: КАРЧА Давид редактор / журналіст: МУЛЯК Сусанна Редактор рубрики “хочу знати”: РУДА Оксана Літературний редактор: ШУПАРСЬКА Юлія Дизайн / верстка: ТАРАПАНОВА Ірина
Видавець: Релігійна громада ЦЄХБ. Свідоцтво про державну реєстрацію Серія КВ №17434-6184Р від 21.01.2011 Віддруковано: ПП Купровський В.М., м. Нововолинськ, вул. Грушевського, 19, тел.: (03344) 2-46-58. Друк офсетний, 2 друковані аркуші. Читацька аудиторія: 6 000. Газета виходить з 5 жовтня 2008 року.
Давид Кузьмич, м. Борислав (неодружений) Щоб побудувати щасливу сім’ю, треба за фундамент ставити Бога і моральні цінності, адже саме Бог був автором сім’ї. Молода людина повинна одружуватися не для того, щоб задовольнити свої бажання та мрії, а для того, щоб його половинка була щаслива і задоволена.
Реквізити для благодійних внесків: (обов’язкова примітка «пожертва для газети Два Слова») п/р 2600800013220 ПАТ УСБ м.Львів МФО 325019 ЗКПО 20817163 РГ Церква ЄХБ м.Львів
Адреса редакції: 79005, м. Львів, вул. Зелена 11-Б; тел.: (032) 276-34-25; моб.: (097) 20-999-85, gazeta@dvaslova.com, www.dvaslova.com
«Два Слова» – українська християнська газета. Виходить українською мовою щомісяця та розповсюджується через передплату та вроздріб. Матеріали, які публікуються в газеті без посилання, є власністю видавця. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у газеті, можливий лише з дозволу редакції. При цитуванні посилання на газету «Два Слова» обов’язкове. Редакція веде листування лише на сторінках газети. Отримані рукописи не рецензуються і не повертаються. У разі публікації редакція залишає за собою право редагувати і скорочувати надіслані матеріали, а також право друкувати матеріали в дискусійному порядку. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та іншої інформації несуть автори публікацій. Редакція не завжди поділяє погляди авторів.