Можна Вас на два слова?
№9 (33) вересень 2012
виходить щомісяця
ціна договірна
МІФИ ПРО АЛКОГОЛЬ Міф 1. Алкоголь підвищує статевий потяг На якомусь етапі сп’яніння таке ствердження дійсно спрацьовує. Так як алкоголь негативно діє на кору головного мозку, в людини притуплюється почуття сорому, знімаються всілякі бар’єри, вилазять назовні різні нестримні бажання. Якщо чоловік, який зрідка вживає спиртне, прийме 100 грамів горілки за один раз, у нього з’явиться легке сп’яніння і піднятий настрій. 150 грамів горілки — підвищать сексуальне бажання, яке буде направлене на декількох жінок водночас. Проте 300 грамів горілки, випитих за короткий відрізок часу, суттєво знижують статеву потенцію і, як правило, чоловік стає нездатним відчувати сексуальне бажання. Як не дивно, але природа ніби каструє чоловіків та жінок, які вживають алкоголь. У жінок під дією спиртного гинуть яйцеклітини, а в чоловіків зникає ерекція. Негативний вплив алкоголю поширюється також на дітей тих, хто вживає спиртне. Ще в давні часи люди спостерігали, що у п’яниць діти народжуються із психічними та фізичними дефектами. Давньогрецький лікар Гіппократ вважав, що причиною ідіотизму та епілепсії у дітей є вживання вина в день зачаття. У багатьох країнах у давнину забороняли під страхом тяжкої кари вживати алкогольні напої молодятам у день весілля. Римляни писали на стінах алкоголіків слова Плутарха: «П’яниці породжують п’яниць».
тел.: (097) 20 999 85
Відверто
e-mail: dvaslova@ymail.com
8 найбільш
dvaslova.com
Життя
надихаючих людей світу
П
опулярний американський сайт ODDEE опублікував рейтинг «8 найбільш надихаючих людей світу». Вісім людей, наших сучасників, життя яких вражає, змушує дивуватися і надихає. Це ті люди, які, не дивлячись на неймовірні труднощі, що випали на їхню долю, живуть так яскраво, що запалюють інших. Почнемо з кінця.
8-е місце
За статистичними даними, 28% жінок, які вживають алкоголь, мають ускладнену вагітність, у 34% народжуються недоношені діти, а у 25% — мертвий плід. Імпотенція, безпліддя, венеричні хвороби, небажана вагітність - це лише невеликий список негативної дії алкоголю на інтимну сферу життя. Подумайте, чи готові ви понести такі наслідки взамін на п’яний секс після дискотеки? Чи готові ви втратити своє майбутнє заради цього?
Міф 2. Слабкі алкогольні напої безпечні для людини
З горілкою все зрозуміло. Вона шкідлива і її краще не вживати. Ну а як же вино, пиво чи шампанське? Невже вони також шкідливі для людини? Міф про користь легких алкогольних напоїв, зокрема пива, створений і поширений самими виробниками алкоголю, які отримують величезний прибуток
від його реалізації. Свою лепту в цей обман додає й українське законодавство, яке з невідомих причин не відносить пиво до алкогольних напоїв і не ставить вікове обмеження на його вживання. Проте лікарі вже давно б’ють на сполох щодо поширення в державі такого поняття як пивний алкоголізм. Відомо також, що пиво є перехідним алкогольним напоєм для молоді, які пізніше починають вживати щось міцніше. Всесвітня організація охорони здоров’я у 2001 році оприлюднила звіт під назвою «Алкоголь і молодь». Виявляється, що 22% українських підлітків почали вживати алкоголь у віці молодше 13 років. У цьому ми обігнали таких відомих виробників пива та вина як Чехія, Італія та Франція і посіли 7-ме місце серед 28 європейських країн.
Продовження ст.4, 8
Навіщо дитині потрібен тато?
Відносини
О
днією з ознак нашого часу давно стала фемінізація, тобто переважання жінок в усіх сферах, які активно формують особистість, і відповідні наслідки цього. Жінка, звичайно, може навчити рішучості, цілеспрямованості, шляхетності, великодушності, чесності, мужності і хлопчиків, і дівчаток, вона може розвинути в них ті якості, які необхідні майбутньому лідеру, організатору... Жінка часто просто поставлена перед такою необхідністю – вміти обходитися без чоловіка, і тому їй хочне-хоч доводиться заміняти його! Жінка може багато що! Може навіть перевершувати чоловіка в суто чоловічих якостях («чоловіча рішучість», «чоловіча прямота», «чоловіча великодушність» тощо), навіть може бути мужнішою за багатьох чоловіків... Пригадується, як начальник величезного техвідділу одного заводу «виховував» своїх підлеглих: «Більше ста мужиків у відділі, а справжній чоловік – один-єдиний, та й то...» І він назвав ім’я жінки!
Патрік Генрі Хьюс: народився сліпим і з каліцтвом, а тепер «марширує» в оркестрі Луісвілла. Патрік народився без очей, до того ж його руки і ноги були так викривлені, що вони не дозволяли йому ходити. Кілька років по тому для виправлення сколіозу йому вставили в спину два металевих стрижня. Незважаючи на ці обставини, Патрік є видатним музикантом. Сидячи в інвалідному візку, він грає на трубі в марш-оркестрі Університету Луісвілла. Піаніст-віртуоз, вокаліст і трубач, Патрік виграв численні змагання і є частим гостем телевізійних шоу, але найголовніше те, що він не здався, він переміг обставини.
Більш докладно на сайті www.patrickhenryhughes.com
7-е місце
Ліз Мюррей: від бездомної до випускника Гарварда Ліз Мюррей народилася у 1980 р. в Нью-Йорку, в бідній сім’ї. Її батьки були ВІЛ-інфікованими наркоманами. Коли їй виповнилося 15 років, її мати померла від СНІДУ, а батька забрали до притулку для бездомних. Її життя обернулося кошмаром, проте вона не тільки не кинула школу, але ще й закінчила її на два роки раніше. І це тоді, коли вона не мала, де жити, і їй доводилося підтримувати свою молодшу сестру. У 2000 році її помітили і нагородили стипендією для вступу в кращий університет у світі – Гарвард. З 2003 по 2006 роки вона залишає університет і піклується про свого хворого батька. Після смерті батька вона відновила своє навчання, і в червні 2009 року стає дипломованим фахівцем у галузі психології. На основі її життя в 2003 році вийшов фільм під назвою «Історія життя Ліз Мюррей». Зараз вона працює професійним спікером у Вашингтоні, намагаючись надихнути людей подолати їх власні перешкоди. Більш докладно на сайті www.homelesstoharvard.com
Продовження ст.2
Продовження ст.3, 8
Золотий вірш
Також у номері:
Вплив алкоголю на організм людини.............................ст. 5 Пивний алкоголізм...............................................................ст. 6 Алкоголь і життя. Їм по дорозі?......................................ст. 8
Наші партнери “Cихівська Церква Євангельських Християн Баптистів”
-ша церква
Євангельських Християн Баптистів міста Львова
Християнський книжковий дім
Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь. Біблія. Книга Псалмів 36 розділ, 23-24 вірш
2
dvaslova.com №9 (33) вересень 2012
8 найбільш надихаючих людей світу Продовження 6-е місце.
Бен Андервуд: хлопчик, який може бачити вухами Бен Андервуд жив як звичайний підліток, який любив кататися на скейті, велосипеді, грати у футбол і баскетбол. Бен у свої 14 років був точно таким самим як інші діти в цьому віці. Єдине, що відрізняло його від усіх ... він був сліпим. Бен народився в 1992 році здоровим хлопчиком, але у 2 роки через рак сітківки ока Бену довелося видалити очі. Однак це не змусило його здатися. Замість очей він став використовувати ехолокацію: звукову навігацію, яку використовують кажани
і дельфіни. Для цього Бен клацав язиком; звук відбивався від поверхні у вигляді луни, що дозволяло Бену орієнтуватися. Цей спосіб був настільки хорошим, що він міг відрізнити пожежний насос від сміттєвого відра, розрізнити залишені автомобілі і вантажівки. Він міг навіть розрізнити матеріали. Бен був християнином, і як говорила його мати: «Саме безстрашна віра в Бога зміцнювала Бена протягом декількох місяців, коли рак поширився в мозок і по спинному хребту». Він помер в січні 2009 року у віці 16 років. «Він дякував Ісусу до останньої хвилини, і він не боявся того, що повинно було статися. Він знав, що Бог веде його додому», – говорить його мати в листі, опублікованому на www.benunderwood.com.
4-е місце.
Шон Сварнер: перший чоловік, який підкорив 7 найвищих вершин планети, після того, як залишився живим після раку.
1-е місце.
Нік Вуйчич – чоловік без рук і ніг, який вчить людей вставати.
Восьми з половиною кілометровий гігант, відомий як гора Еверест, є небезпечним місцем для життя альпіністів: вітер до 180 км / год, брак кисню, хуртовини та смертельні лавини. Таку гору підкорив Шон. Крім усього, Шон є медичним дивом, він єдина людина, якій поставили одночасно діагноз хвороби Ходжкіна і саркому Аскіна. У 13 років у нього виявили хворобу Ходжкіна на останній стадії. Лікарі сказали, що йому залишилося жити 3 місяці. Крім того, у нього виявили пухлину в легкому величиною з кулю для гольфу. Йому сказали, що він буде жити менше 2 тижнів. 10 років потому Шон став відомий як перший чоловік, що підкорив Еверест і який вижив після раку.
3-е місце.
Джесіка Кокс: перший у світі пілот без рук, вона доводить, що ви не потребуєте «крил», аби летіти по життю.
5-е місце.
Ренді Пауш: передсмертна промова якого надихає мільйони людей
Джесіка народилася без рук, але з сильним духом. Сьогодні Джесіка дипломований фахівець із психології, вміє друкувати, вести автомобіль, розчісувати волосся, дзвонити по телефону за допомогою ніг. Вона займається балетом і спортом. До того ж вона має автомобільні права без обмежень і має ліцензію пілота. Керуючи літаком за допомогою ніг, вона налітала 89 годин. Ренді (1960 - 2008 рр..) був американським професором інформатики університету в Пітсбурзі. Життя різко змінилося, коли у 2006 році у Ренді виявили панкреатичний рак. У вересні 2007 він вирішив прочитати свою лекцію під назвою «Остання лекція: досягнення ваших дитячих мрій», яка стала популярною в YouTube і в ЗМІ. Його автобіографічна книга стала бестселером «Нью-Йорк Таймс». Пауш помер від раку в 2008. Йому лікарі давали 3 місяці, а він прожив 2 роки.
Життя
2-е місце.
Нандо Паррадо: людина, яка пережила авіакатастрофу і 72 дні у горах. Після аварії літака Нандо та інші 32 поранені людини опинилися в горах без теплого одягу, на снігу, при температурі -37 градусів. Їх вже припинили шукати, коли кілька людей під керівництвом Нандо, подолавши снігову пустелю, спустилися з гір. Нандо схуд на 40 кг і втратив половину родини у катастрофі. Тепер він мотиваційний спікер.
Нік народився в Австралії з рідкісним захворюванням: у нього відсутні обидві руки на рівні плечей, замість ніг у нього стирчить невеликий відросток з лівого стегна. Незважаючи на відсутність кінцівок, він веде повноцінне життя: подорожує, займається плаванням, грою в гольф і футболом. У 21 рік Нік закінчив колледж з двома вищими освітами у сфері бухгалтерського обліку та фінансового планування. У нього є чудовий будинок, і він планує побудувати другий. Але найголовніше в його житті це Ісус Христос, який врятував його від депресії і смерті. Ось що говорить Нік: «У віці 8 років я серйозно хотів покінчити життя самогубством. Але Господь не дав мені зробити таку помилку. Я навчився плавати, набирати на комп’ютері 43 слова за хвилину, самостійно чистити зуби. І продовжував молитися про диво, просячи Бога про руки та ноги. Але Бог не дав мені дива. І тоді я зрозумів, що саме в такому вигляді я є дивом для інших людей. Зараз я їжджу по світу зі служінням «Життя без обмежень». Є багато людей з руками і ногами, але вони інваліди в розумі. Їм потрібно допомогти знайти правду і щастя». Сьогодні Нік Вуйчич всесвітньо відомий євангеліст і проповідник. Він радіє життю, прославляє Бога, жартує над собою, заразливо посміхається і надихає фізично повноцінних людей не здаватися, а жити для Господа! У свої 27 років він об’їхав США, Австралію, Африканський континент і багато інших країн, проповідуючи великого і всемогутнього Бога, несучи звістку про Спасительний Хрест і про те, як сильно Бог любить кожну людину. А 12 лютого 2012 року Нік Вуйчич одружився і на сьогоднішній день проживає у Каліфорнії, США. Нік: «Можливо, ви в розбитому шлюбі, або будинку, або тілі, але я хочу сказати, що Бог може використовувати вас більше, ніж мене. Ви боїтеся прийти до Бога таким брудним від гріхів? А хіба ви йдете в душ чистими? Ні, ви йдете брудними, щоб стати чистими. Так і з Богом». www.lifewithoutlimbs.org і www.attitudeisaltitude.com.
Новини У Британії християн будуть судити за протести проти абортів. Двох християн, які організували протест біля клініки в Брайтоні, в якій роблять аборти, будуть судити. Близько 150 тисяч християн щорічно гине внаслідок гонінь. Згідно з даними християнського руху Open Doors, близько 150 тисяч християн щорічно гине внаслідок гонінь. Сьогодні християни є найбільш переслідуваною релігійною групою на планеті.
В Африці чисельність християн перевищила кількість мусульман. В Африці іслам більш не є релігією з найбільшим числом прихильників. Християни в даний час складають близько 46% населення континенту. Близько 41% африканців сповідають іслам. 12% є послідовниками традиційних місцевих вірувань. Якщо в 1900 році африканці складали всього 2% всіх християн у світі, сьогодні це число зросло до 20%. За 10 років спільнота хрещених в Африці жителів утворює найбільшу континентальну групу християн у всьому світі.
3
dvaslova.com №9 (33) вересень 2012
НАВІЩО ДИТИНІ ПОТРІБЕН ТАТО?
О
Продовження
дного не може жінка – бути чоловіком. Нехай не таким рішучим, не надто мужнім, не хтозна-яким благородним і великодушним, як хотілося б, а просто чоловіком, хоча б і з безліччю недоліків... А між тим, як би не була мати гідна поваги свого сина, як би не радів він тому, що схожий на неї, все ж таки ідентифікувати себе він може тільки з чоловіком. Придивіться до дітей дошкільного віку. Ніхто не говорить хлопчику: «Ти повинен наслідувати чоловіків або старших хлопчиків». Він сам безпомилково вибирає жести і рухи, властиві чоловікам. Ще зовсім недавно малюк кидав свій м’ячик або камінці безпомічно, замахуючись десь з-за вуха, як і всі малюки. Але ось до кінця літа, проведеного в спілкуванні з хлопцями більш старшого віку, цей же хлопчина, перш ніж кинути камінчик чи паличку, робить чисто чоловічий замах, відводячи руку вбік і перегинаючи до неї корпус. А дівчинка, його ровесниця і подружка, як і раніше замахується через голову... Чому? Чому маленький Олег копіює жести свого діда, а не бабусі? Чому маленький Борис ображається, коли чує цілком дружелюбне звернення зустрічного однолітка, який не проти зав’язати знайомство: «Агов, ти куди пішля?» Після цього «пішля» Борис навідріз відмовляється надягати пальтечко з капюшоном, обкладене оксамитом, і заспокоюється, коли капюшон відпорюють, замінивши його непоказним коміром і «чоловічим» беретом... Правда, в останні десятиліття форма одягу майже втратила атрибутику певної статі, стаючи все більш «безстатевою». Однак майбутні чоловіки вимагають собі не спідницю, не плаття, а «штани строчені», «джинси з кишенями»… І як колись, схильні ображатися, якщо їх приймають за дівчаток. Тобто спрацьовує механізм одностатевої ідентифікації. Пташенятам співочих птахів потрібно в певний час їх віку почути спів їх дорослого одноплеменця, інакше вони так і не навчаться співати. Хлопчикові необхідний контакт з чоловіком у різні вікові періоди, а краще постійно. І не лише для ідентифікації... І не тільки хлопчикові, але й дівчинці теж...
Про зв’язки «органічні» Ми дуже мало знаємо про ті види орга-
нічної залежності однієї людини від іншої, яку поки що не виміряти приладами чи визначити відомими науковими термінами. І все ж ця органічна залежність частково виявляє себе в умовах психоневрологічної лікарні. Першою з усіх інших виявляє себе органічна потреба дитини у фізичному та емоційному контакті з матір’ю, порушення якого є причиною різних форм психічного неблагополуччя. Дитина – плід материнського тіла, і навіть відокремившись від нього, стаючи фізично все більш автономною, вона довго ще буде мати потребу в теплі цього тіла, в материнському дотику, в її ласках. І все своє життя, вже ставши дорослим, потребуватиме її любові. Вона – перш за все пряме фізичне її продовження, і вже тому її психологічна залежність від неї – органічна. (Коли мама виходить заміж за «чужого дядька», це часто сприймається як зазіхання стороннього на найважливіший у житті дитини зв’язок! Засудження її поведінки, дорікання в егоїзмі, тиск, що змушує «прийняти» чужого дядька в батьки, – все це викличе тільки негативне до
Відносини
нього ставлення. Потрібен особливий такт, щоб дитина не відчула позбавлення життєво важливого тепла матері та її уваги). Подібний зв’язок у дитини буває і з батьком – у тому випадку, якщо з якихось причин він змушений замінити йому мати. Але, зазвичай, батько сприймається інакше. Вже ставши дорослими, колишні хлопчики і дівчатка рідко можуть передати словами свої перші відчуття його близькості. Але перш за все – в нормі – це відчуття сили, рідної та близької, яка й огортає тебе, захищаючи, і ніби стає твоєю власною, дає відчуття своєї невразливості. Якщо мати – джерело життя й життєдайного тепла, то батько – джерело сили та притулок, перший старший друг, який ділиться з дитиною цією силою, силою в найбільш широкому сенсі цього слова. Діти дов-
ходив часто, але тільки один, без дітлахів... Багато дітей із тих, у кого не було близького старшого чоловіка, в підлітковий період обростали гострими шипами перебільшеної схильності до самозахисту без необхідності в ній. Виявлялася хвороблива значимість захисту у всіх, хто не отримав її належним чином у ранньому віці. І підліткові батько теж потрібен як старший друг. Але вже не як притулок, а швидше як пристановище, джерело самоповаги. До цього часу наші уявлення про функції старшого чоловіка в житті підлітка гнітюче невірні, примітивні, убогі: «острашка потрібна...», «дати б ременя, та нікому...», «У-у, безбатченки прокляті, спасу від вас немає, страху ніякого, без мужиків ростуть...». До сьогодні ми підміняємо повагу страхом!
І раптом, відчувши ваш погляд, воно ніби прокидається, і з дна його очей виростає неусвідомлене їх господарем питання : «Ти? Це ти?» Можливо, це питання спалахувало колись і у вашій душі. Можливо, і у вас до цього часу не відпущена туго натягнута струна очікування старшого друга, вчителя... Нехай недовгою була б зустріч, але вона життєво необхідна. Невгамована спрага, потреба в старшому другові – майже як відкрита рана на все життя... Але не піддавайтеся першим, нічим не забезпеченим пориванням, ніколи не обіцяйте дітям те, чого не зможете дати! Важко у двох словах описати ту втрату, яку терпить незміцніла дитяча душа, натикнувшись на наші безвідповідальні обіцянки, за якими нічого немає! Ви поспішаєте по
го не можуть відрізнити силу фізичну від психічної, але чудово відчувають останню і тягнуться до неї. І якщо немає батька, але є поруч будь-який чоловік, який став притулком і старшим другом, дитина не знедолена. Старший чоловік для дитини, починаючи з раннього дитинства і майже до підліткового віку, необхідний для формування нормального почуття захищеності від усього, що містить загрозу: від темряви, від незрозумілого грому, від злого собаки, від «сорока розбійників», від «космічних ґангстерів «, від сусідського Петра, від» чужих «... «Мій тато (або» мій старший брат «, або» наш дядя Саша «) я-я-як дасть! Він найсильніший!» Ті з наших пацієнтів, які росли без батька і без старшого чоловіка, розповідають (різними словами і в різних формах) про почуття, яке одні називали заздрістю, інші – тугою, треті – знедоленістю, а хтось ніяк не називав, а розповідав приблизно так: – Коли Генка при зустрічі знову починав хвалитися, що йому тато цукерок привіз і ще рушницю купить, я або розвертався і йшов геть, або ліз битися. Пам’ятаю, не любив бачити Генку поруч із його батьком. А пізніше не хотів заходити додому до тих, у кого є батько. А ось був у нас пастух дід Андрій, жив один на краю села. До нього я
Страх в якійсь мірі може – до пори до часу – стримувати деякі спонукання. Але на страху нічого хорошого не може вирости! Повага – ось єдиний благодатний ґрунт, необхідна умова позитивного впливу старшого на підлітка, провідник його сили. І цю повагу можна заслужити, але неможливо випросити, марно вимагати, ставити в обов’язок. Змусити поважати силою теж не можна. Насильством повагу знищують. Ми ж хочемо, щоб наші діти володіли нормальним почуттям людської гідності. Тому чоловік своїм положенням старшого зобов’язаний частіше дивитися у психологічне та моральне дзеркало: чи зможуть діти поважати його? Що візьмуть від нього? Чи захоче його син бути схожим на нього?
своїх справах, серед яких так багато місця займають книги, приятельські зустрічі, футбол, рибалка... Ви проходите повз хлопчака, який проводжає вас поглядом... Чужий? Яке має значення, чий він син! Чужих дітей немає. Якщо він обернувся до вас – відповідайте йому взаємністю, дайте йому хоча б те небагато, що можете, що вам нічого не вартує: дружній привіт, ласкавий дотик! Натовп притис до вас у транспорті дитину – захистіть її, і нехай із вашої долоні ввійде до нього добра сила! «Я сам», прагнення до автономії – це одне. «Ти мені потрібен, старший друже» – це інше. Воно рідко знаходить у молодшого словесне вираження, але це так! І між першим і другим немає суперечності. Друг не заважає, а допомагає цьому «я сам»... І коли молодші відвертаються і йдуть від нас, захищаючи свою автономію, голосно протестують проти всього, що виходить від нас, це означає, що ми пожинаємо плоди нашого бездумного до них ставлення і, можливо, нашої зради. Якщо найближчий старший не хоче навчитися бути другом молодшому, не хоче зрозуміти його щоденні психологічні потреби, він уже зраджує його...
Діти, які чекають... Ми іноді бачимо на екрані очі дітей, які
чекають: чекають, що за ними хтось прийде і візьме до себе, чекають, що хтось їх покличе... Чекають не тільки вихованці дитбудинку. Вдивіться в обличчя дітей та молодших підлітків у транспорті, у чергах, просто на вулиці. Є особистості, які відразу виділяються цієї печаткою очікування. Ось воно тільки-но жило самостійно, незалежно від вас, заглиблене у свої турботи.
Закінчення ст. 8
4
В
dvaslova.com №9 (33) вересень 2012
Загубився…
и коли-небудь губилися? Просто в якийсь момент не могли збагнути, де ви знаходитесь, в який бік потрібно звернути... Зі мною таке траплялося не раз. Причому і в дитинстві, і в досить зрілому віці. Стоїш ось так де-небудь посеред площі і думаєш: «А де це я?.. Як я сюди потрапив? Куди тепер далі йти? Як мені взагалі звідси вибратися?» Найстрашніше, що на жодне з цих питань не вдається знайти чіткої відповіді... Зрештою, навмання вибираєш вулицю, якою, як тобі здається, можна повернутися туди, звідки прийшов, щоб уже на знайомій місцевості зорієнтуватися, і починаєш рухатися нею. Але за короткий час розумієш, що рухаєшся в невірному напрямку, тому що все навколо стає ще більш незнайомим. Ти обираєш іншу вулицю, третю, четверту... – але всі пошуки виявляються безрезультатними. Твої ноги з кожним кроком пересуваються все швидше, але це анітрохи не наближає до бажаної мети. І найнеприємніше: чим більше ходиш, тим більше відчуваєш усередині себе зростаюче почуття тривоги. А якщо ти, до того ж, не можеш пояснити оточуючим людям, куди тобі потрібно потрапити (може, не знаєш адреси, мови місцевих жителів, – та хіба мало причин може бути!), то ситуація стає критичною. Ти знову і знову повертаєшся на ту ж площу або опиняєшся на інший, такій же незнайомій, із остаточним розумінням того, що заблукав. Прикро, адже ти точно знаєш, що потрібне тобі місце існує і воно навіть десь поруч. Тебе там чекають. І дорога до цього місця досить коротка і проста, потрібно тільки відшукати її, і тоді легко опинишся там... Але ти ніяк не можеш її згадати, дізнатися, зрозуміти, що це саме вона… Ти загубився. Якщо ви колись-таки губилися, то вам, мабуть, знайоме це почуття розпачу і безвиході, які наповнюють душу в такі хвилини... Сьогодні безліч людей знаходяться в подібному стані з тією лише різницею, що для них питання вибору стосується не до того, в який провулок звернути, а до всього їхнього життя, долі, їхньої душі... Багато хто не хоче зізнатися собі в тому, що заблукав . Вони намагаються ігнорувати цей факт, хоча він продовжує залишатися об’єктивною реальністю. Але я зараз звертаюся не до цих людей. Напевно, зараз їм узагалі варто відкласти читання і продовжувати жити далі в полоні своїх ілюзій (хоча, можливо, це звучить трохи жорстоко). Але я хотів би поговорити з тими, хто готовий визнати, що загубився, з тими, хто бажає якимось чином знайтися.
Проблема
Ці люди не можуть зрозуміти, для чого живуть. Вони не можуть знайти сенсу в усьому, що відбувається, не можуть визначитися з життєвою метою. В їхніх серцях живе незадоволеність, причина якої залишається для них незрозумілою. Їх часто огортає незрозуміла тривога. Вони не зна-
загубилися і блукають тепер без сенсу, відчуваючи, що щось не так... І чим далі вони від Бога, тим більше заплутуються. Тому що, як сказав Блаженний Августин, звертаючись до Бога: «Ти створив нас для Себе, і не знає спокою серце наше, поки не заспокоїться в Тобі...»
Сьогодні у всіх втрачених є шанс знайтися, тому що Сам Бог шукає їх. Він послав на землю Свого Сина, Який прийшов «спасти загинуле» (Матв.18: 11). Для Нього не має значення, як далеко ви пішли і як довго блукали, наскільки низько опустилися або як сильно за-
ють, кому вірити, чим керуватися і куди йти. Навіть коли вони йдуть, думаючи, що знають, куди потрібно йти, то дуже скоро їх переповнює розчарування, і вони розуміють, що напрямок був невірним. Такі люди знають, що є щось більше, але не можуть зрозуміти, що саме і як це знайти... Симптоми можна перераховувати до безкінечності, але діагноз усе той самий: вони загубилися. У чому ж причина такого стану? Вона дуже проста: люди відкинули Бога, вирішили обійтися без Нього. Вирушаючи у подорож довжиною в життя, вони не попросили Творця, Який знає всі шляхи землі і долі світу, стати їхнім Путівником. Тому
Яке ж майбутнє у загубленої людини? Вельми непривабливе. «Людина, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине», - написано в біблійній книзі Притч Соломона 21:16. Як вам така перспектива? Але навіть якщо і не говорити про майбутнє, сам по собі стан розгубленості пригнічує. Коли можна знайти тверду основу для надії, навіть якщо ви безнадійно загубилися, не знаєте вірний шлях, не можете ні в кого запитати, заплуталися і втратили останні сили? – Тільки тоді, коли вас хтось чекає і шукає. Якщо за вами вирушили на пошуки ті, хто добре знає місцевість, то у вас є всі шанси бути знайденими!..
плуталися. Бог Сам вирішив зайнятися вашими пошуками, незважаючи на те, що тільки ви винні в тому, що загубилися. Він знає, що самі ви тепер ніколи не знайдете вірний шлях. Уявіть тільки: ви настільки цінні для Бога, що Він шукає вас і бажає врятувати! Дозвольте ж Йому зробити це. Чи вам подобається бути в безнадійному положенні вічно втраченого?.. Нехай у вашому серці і на ваших вустах прозвучить проста молитва: «Боже, я загубився, знайди мене!..»
Міфи про алкоголь Продовження Пиво Хоча пиво виробляється з багатьох корисних природних компонентів і містить у собі багато вітамінів та мінералів, воно залишається досить шкідливим для організму. Будь-яке пиво (в тому числі і так зване безалкогольне) містить у собі етанол. Бокал звичайного пива має стільки ж спирту, як і чарка горілки. Також, через відносно низький вміст етанолу, пиво не так сильно подразнює стінки шлунку, тому швидше всмоктується в кров. Усупереч поширеній думці, пиво не здатне вгамовувати спрагу, а лише внаслідок дії алкоголю пригнічує це почуття. Окрім цього, пиво відрізняється високим вмістом калію, який в поєднанні з великою кількістю води,
збільшує утворення сечі, що призводить до вимивання корисних мінералів з організму. Доведений також зв’язок між споживанням пива та ожирінням. Пиво — це висококалорійна суміш, яка при частому вживанні сприяє відкладенню жиру під шкірою. На перших етапах це створює ілюзію здорового вигляду людини. В цей же час в організмі порушується обмін речовин, страждають печінка та підшлункова залоза. Окрім цього, пиво містить фітоестрогени, які є аналогами жіночих гормонів. Через це у чоловіків поступово починають звужуватися плечі і розширюватися талія. Для того щоб пиво не мутніло і не втрачало смак, у нього добавляються різні хімічні сполуки. Наприклад, хлорид кобальту — стабілізатор пивної піни – є найтоксичнішим із усіх добавок і викликає ураження серцевого м’яза. Вміст цього токсичного елементу в серцевому м’язі у тих, хто споживає пиво, перевищує допустиму норму в 10 разів. Крім того, кобальт викликає запальні процеси в стравоході й шлунку.
Віталій Рєчнов
Відверто
Ви знаєте, як правильно знищувати гризунів? Якщо взяти і покласти їм у нору отруту, то нічого не станеться. Гризуни її не будуть їсти. Але якщо змішати трішки отрути з гарним запашним зерном, вони обов’язково попадуться. Виробники пива пропонують молоді отруту, яка гарно виглядає і вабить око. Але чи варто бути такою нерозумною мишею і продовжувати вестися на цей обман? Міф 3. У Біблії написано: «Пий та не впивайся» Одного разу мій знайомий священнослужитель їхав потягом. Разом із ним у купе було ще троє чоловіків, які поставили на стіл пляшку, закуску і запропонували йому впити. Він відмовився, пославшись на свою віру в Бога. Тоді один з них закинув священнослужителю аргумент: «У Біблії ж написано: «Пийте та не впивайтеся». Тоді мій знайомий витягнув Біблію, простягнув їм і сказав:
Закінчення ст. 8
5
dvaslova.com №9 (33) вересень 2012
Вплив алкоголю на організм людини Історія алкоголю. Викрадач розуму — так часто іменують алкоголь. Про оп’яняючі властивості спиртних напоїв люди довідалися вже з давніх-давен, що дало можливість виготовляти алкогольні напої з меду, плодових соків і дикого винограду. Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Чистий спирт почали одержувати в 6-7 століттях араби і назвали його «аль коголь», що означає «одурманюючий». Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Процес перероблення вина на спирт різко збільшив пияцтво. Не виключено, що саме це послужило приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухаммедом (Магомет, 570--632). Ця заборона ввійшла згодом і в звід мусульманських законів – Коран (7 століття). З того часу, протягом 12 сторіч, у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступників цього закону (п’яниць) жорстоко карали. Але навіть у країнах Азії, де споживання вина заборонялося релігією (Кораном), культ вина все-таки процвітав і оспівувався у віршах. У середньовіччі в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом сублімації вина й інших цукристих рідин, що бродять. Відповідно до легенди, уперше цю операцію зробив італійський чернець – алхімік Валентиус. Скуштувавши отриманий продукт і прийшовши в стан сильного алкогольного сп’яніння, алхімік заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, який робить старця молодим, стомленого – бадьорим, а сумного – веселим. З того часу міцні алкогольні напої швидко поширилися у країнах світу, насамперед за рахунок постійно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини. На сьогодні споживання спиртних напоїв на земній кулі відзначається колосальними цифрами.
Причини вживання алкоголю
У побуті вважається, що спирт є гарним засобом для зігрівання організму, а також має лікувальні властивості не тільки при застудних, але й при ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад, при виразці шлунку. Лікарі ж, навпаки ,вважають, що хворим категорично заборонено приймати алкоголь. Чи інше, існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття, робить бесіду більш жвавою і цікавою, що важливо для компанії молодих людей. Недарма спиртне приймають «проти утоми», при нездужаннях і майже на усіх святах. Більш того, існує хибна думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, який швидко забезпечує енергетичні потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу і т.п. У медичній практиці використовують бактериостатичні властивості спирту, застосовуючи його для дезінфекції (при уколах і т.п.), приготуванні ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб. Тому міркування про користь алкоголю – досить розповсюджена омана. Потреба в алкоголі не входить у число природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в кисні чи їжі, і тому сам собою алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші «потреби» людини (наприклад, паління), з’являється тому, що суспільство, по-перше, виготовляє цей продукт і, по-друге, «відтворює» звичаї, форми, звички і забобони, пов’язані з його споживанням. Зрозуміло, що ці звички не властиві усім в однаковому ступені.
З чого починається пияцтво?
і робити те, чого ніколи не сказала і не зробила б, будучи тверезою. Кожна нова порція спиртного все більше паралізує вищі нервові центри: порушується координація рухів, наприклад, рух очей (предмети починають двоїтися), з’являється незграбна хитка хода. Порушення роботи нервової системи і внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні алкоголю: одноразовому, епізодичному і систематичному. Відомо, що порушення роботи нервової системи безпосередньо пов’язані з концентрацією алкоголю в крові людини. Коли кількість алкоголю складає 0,04-0,05 відсотка, виключається кора головного мозку, людина втрачає контроль над собою, втрачає здатність розумно міркувати. При кон-
Особливої уваги заслуговує друга група мотивів споживання алкоголю, що формують пияцтво як тип поводження правопорушників. У число цих мотивів входить прагнення позбутися нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, пов’язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений чи втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, що вживають спиртне, майже не займаються суспільною діяльністю. Істотні зрушення спостерігаються в них у сфері дозвілля. Ці хлопці менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, втрачають інтерес до серйозної музики, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти з себе напругу, звільнитися від неприємних переживань.
центрації алкоголю в крові 0,1 відсотка пригнічуються більш глибокі відділи головного мозку, що контролюють рухи. Рухи людини стають невпевненими і супроводжуються безпричинною радістю, пожвавленням, метушливістю. Однак у 15 відсотків людей алкоголь може викликати бажання заснути. В міру збільшення вмісту алкоголю в крові послаблюється здатність людини до слухового і зорового сприйняття, притупляється швидкість рухових реакцій. Концентрація алкоголю, що складає 0,2 відсотка, впливає на області мозку, які контролюють емоційне поводження людини. При цьому пробуджуються низинні інстинкти, з’являється раптова агресивність. При концентрації алкоголю в крові 0,3 відсотка людина, хоча і знаходиться у свідомості, але не розуміє того, що бачить і чує. Цей стан називають алкогольним отупінням. Концентрація алкоголю в крові 0,4 відсотка веде до втрати свідомості. Людина засинає, дихання стає нерівним, відбувається мимовільне випорожнення сечового міхура. Чутливість відсутня. При концентрації алкоголю в крові 0,6-0,7 відсотка може наступити смерть. У результаті епізодичного прийому алкоголю часто розвивається хвороблива пристрасть, невтримний потяг до алкоголю – алкоголізм.
У загальному мотиви вживання спиртного підлітками поділяються на дві групи. В основі мотивів першої групи лежить бажання відповідати традиціям, спробувати нові відчуття, цікавість і т.п. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, що пробуджують у них почуття дорослості, бажання бути як усі, прагнення наслідувати старших і т.п. Часто підлітки вживають спиртні напої і для «хоробрості». Цей мотив пов’язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати в спілкування з навколишніми.
Вплив алкоголю на нервову систему та вміст алкоголю в крові
Алкоголь зі шлунку попадає в кров через 2 хвилини після вживання. Кров розносить його по всіх клітках організму. У першу чергу страждають клітини великих півкуль головного мозку. Погіршується мовно-рефлекторна діяльність людини, сповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Під впливом алкоголю порушуються довільні рухи, людина втрачає здатність керувати собою. Проникнення алкоголю до клітин лобної кори розкріпачує емоції людини, з’являються невиправдана радість, дурний сміх, легкість у судженнях. Слідом за цим у корі великих півкуль мозку виникає різке ослаблення процесів гальмування. Кора перестає контролювати роботу нижніх відділів головного мозку. Людина втрачає стриманість, сором’язливість, починає говорити
Алкоголізм – не звичка, а хвороба
Алкоголізм – важка хронічна хвороба, у більшості випадків тяжковиліковна. Вона розвивається на основі регулярного і тривалого вживання алкоголю і характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його переносимості і деградацією особистості. Для алкоголіка сп’яніння уявляється найкращим психічним станом. Цей
Віч-на віч
потяг не піддається розумним доказам припинити пити. Алкоголік направляє всю енергію, засоби і думки на добування спиртного, не зважаючи на реальну обстановку (наявність грошей у родині, необхідність виходу на роботу і т.п.). Один раз випивши, він прагне напитися до повного сп’яніння, до безпам’ятства. Алкоголізм – не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, її можна позбутися. Пристрасть до алкоголю перебороти складніше через отруєння організму. Приблизно 10 відсотків людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм – хвороба, що характеризується психічними і фізичними змінами в організмі. Алкоголізм розвивається за певною схемою. Початкова фаза: сп’яніння з втратою пам’яті, «помутніння». Людина постійно думає про спирт, у неї розвивається жадібність до алкоголю. Однак він зберігає визнання своєї провини, уникає розмов про свою тягу до спиртного. Критична фаза: втрата контролю над собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір усім спробам запобігти його бажанню випити. У людини розвивається зарозумілість, агресивність. Вона обвинувачує навколишніх у своїх лихах. У неї починається запій. Вона змушена піти з постійної роботи, втрачає інтерес до усього, що не стосується спиртного. Хронічна фаза: щоденне похмілля, розпад особистості, помутніння пам’яті, плутанина в думках. Людина п’є сурогати алкоголю, технічну рідину, одеколон. У неї розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психози. Одним із характерних ускладнень під час запою є біла гарячка. Біла гарячка виникає, звичайно, в стані похмілля, коли в п’яниці з’являються беззвітний страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари, слухові і зорові омани у виді шумів, дзвоників, руху тіней. Симптоми білої гарячки особливо виражені вночі. Удень галюцинації трохи згасають, хоча хворий залишається збудженим, у нього трясуться руки, він метушливий і не може спокійно сидіти на одному місці. Іншою формою психозу є алкогольне марення. Воно виникає і після короткочасного пияцтва, але, на відміну від білої гарячки, не супроводжується галюцинаціями. Таких хворих переслідують нав’язливі думки. Найчастіше це марення підозрілості, переслідування, ревнощів. Не бачачи виходу з положення, що створилося, він може покінчити життя самогубством.
Алкоголізм і суспільство
Алкоголь «б’є» не тільки самого «питущого», але й людей, які оточують його. Часто чоловіки чи жінки, схильні до алкоголізму, зневажають своїми обов’язками, друзями, родиною і дітьми для того, щоб задовольнити свою потребу. Пристрасть до алкоголю – причина різних злочинів. Відомо, що 50 відсотків усіх злочинів пов’язано з уживанням алкоголю. За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їхньої хвороби часто є алкоголізм батьків. Шкода алкоголю доведена. Навіть малі його дози можуть стати причиною великих неприємностей чи нещасть : травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду родини, втрати духовних потреб і вольових рис людиною. Тому алкоголізм – велика соціальна і медична проблема, для вирішення якої кожен повинен докласти максимум зусиль. horting.org.ua
6
dvaslova.com №9 (33) вересень 2012
ПИВНИЙ АЛКОГОЛІЗМ
Проблема
Пиво не є нешкідливим слабоалкогольним напоєм.
Учені, що досліджують проблему алкоголізму, цілком обґрунтовано вважають неправомірним поділ спиртних виробів за ступенями їхнього шкідливого впливу на організм, оскільки немає серед них нешкідливих. Усупереч такій установці виробники пива, рекламуючи свій товар, прагнуть збільшити кількість покупців тим, що пиво – не алкогольний, а слабоалкогольний, нібито нешкідливий і ледве не корисний «напій». І це незважаючи на те, що за останні роки вміст алкоголю в пиві досягає в деяких сортах 14% (тобто відповідає за вмістом спирту вину), тоді як за часів СРСР міцність пива в залежності від сорту коливалася в межах 1,56 %, а частіше – від 2,8% в Жигульовському до 3,5% в Московському.
Пивний алкоголізм.
Про те, що існує пивний алкоголізм, відомо давно. І хоча в очах споживача він менш небезпечний, ніж винний і горілчаний, наслідки його руйнівні. У XIX столітті англійці, борючись із алкоголізмом, вирішили витіснити міцні алкогольні вироби пивом. Але НЕЗАБАРОМ довелося скасувати «пивний закон», оскільки його введення лише збільшувало пияцтво. Перший рейхсканцлер Німеччини Бісмарк, що знав не з чуток про шкідливі наслідки вживання пива, дав наступне визначення пивному алкоголізму: «Від пива робляться ледачими, дурними і безсилими» (під терміном «безсилими» малася на увазі імпотенція).
Шкідливий вплив пива на серце.
Найбільш руйнівний і шкідливий наслідок непомірного споживання пива – хворе серце або, як назвав його німецький лікар, професор Болінгер, баварське «пивне серце». Воно виражається в розширенні порожнин серця, потовщенні його стінок, некрозах в серцевому м’язі, зменшенні мітохондрій тощо. Визнано, що ці зміни пов’язані з наявністю у пиві кобальту, що застосовують як стабілізатор пивної піни. Вміст цього токсичного елементу в серцевому м’язі у вживаючих пиво перевищує допустиму норму в 10 разів. Крім того, у вживаючих пиво кобальт викликає запальні процеси в стравоході та шлунку. Існують також інші фактори, що порушують роботу серця при пивному алкоголізмі. По-перше, це великі порції пива, що поглинаються в день його любителями, а також насиченість пива вуглекислим газом. Потрапляючи в організм, пиво швидко переповнює кровоносні судини. Це призводить до варикозного розширення вен і розширення меж серця. Так виникає синдром «пивного серця», або синдром «капронової панчохи», коли серце провисає, стає в’ялим і погано перекачує кров.
Пиво шкідливо впливає на гормони людини.
Пиво містить ряд токсичних речовин, у тому числі солі важких металів, що викликають зміни в ендокринній системі. Так, в організмі чоловіків при систематичному вживанні пива виділяється речовина, що пригнічує вироблення чоловічого статевого гормону тестостерону. Одночасно починають вироблятися жіночі статеві гормони, що викликають зміни зовнішнього вигляду чоловіка. У вживаючих пиво розростаються грудні залози, стає ширшим таз. У жінок, що вживають пиво, зростає ймовірність захворіти на рак, а якщо це годуюча мати, то у дитини можливі епілептичні судоми. Також у жінок стає грубшим голос і з’являються так звані «пивні вуса».
Важкі наслідки і шкода пивного алкоголізму.
На основі досліджень, проведених у 1985 р. в платних клініках Канади, шляхом порівняння тих, хто п’є пиво, зі споживачами інших алкогольних виробів встановлено, що діагноз «пальпуюча печінка» найчастіше діагностується у людей, які систематично вживають пиво. Дослідження, проведені у багатьох країнах, свідчать, що хронічний алкоголізм розвивається в 3-4 рази швидше від вживання пива, ніж від міцних алкогольних виробів. Шкода пива для людського організму дуже велика. Загибель клітин головного мозку (які, відмираючи, виходять з сечею), порушення функцій спинного мозку, міокардіодистрофія, цироз печінки, гепатит, панкреатит, гастрит, невропатія, ураження зорового і слухового аналізаторів. Доведено також кореляцію між щоденним
Згідно з сучасними дослідженнями, пиво - це легальний наркотик, що прокладає шлях іншим, більш сильним нелегальним наркотичним засобам споживанням пива і підвищенням артеріального тиску. Одним із важких ускладнень при пивному алкоголізмі є молочно-кислий ацидоз та гіпонатриємія. Хворі на пивний алкоголізм потрапляють до лікарні у вкрай важкому, запущеному стані, найчастіше з вираженим недоумством і зниженням самооцінки. Такі основні наслідки пивного алкоголізму.
Пиво – наркотик, що викликає агресію.
Згідно з сучасними дослідженням, пиво – це перший легальний наркотик, що прокладає шлях іншим, більш сильним нелегальним наркотичним засобам. Саме вживання пива є першопричиною покалічених доль мільйонів наших співвітчизників. Наркологи стверджують, що алкоголь є агресивним серед наркотиків, а пивний алкоголізм характеризується особливою жорстокістю. Цим і пояснюється завершення пивних вакханалій бійками, вбивствами, зґвалтуваннями і грабіжками. Співробітник кафедри біомедичних основ життєдіяльності людини Красноярського державного педагогічного університету С. Анікін у своїй статті «Пиво – не молоко» наводить ряд прикладів, що підтверджують вищесказане. Аналогією до наведених ним даних про згубні для суспільства наслідки пивопиття, особливо для молодого покоління, є й травневі події 2002 р. на Манежній площі Москви, коли збуджені пивом футбольні фанати влаштували «широкомасштабні показові побиття» не тільки співвітчизників, а й громадян інших країн. Був забитий до смерті випускник однієї з московських шкіл, який випадково опинився в юрбі п’яних підлітків і молоді, які громили автомашини й вітрини магазинів, жорстоко били всіх, хто потрапляв під руку... Усі ці події підтвердили: агресію породжує алкоголь і неробство.
Реклама пива замовчує про шкоду.
Такий багаторазовий скачок у споживанні пива не є дивним, якщо врахувати наполегливо нав’язувану, різноманітну за способом представлення пивну рекламу до-
вірливим людям, що не мали до цього досвіду протистояння їй. Чого тільки варті барвисто оформлені величезні щити в містах і на транспортних магістралях, які рекламують надзвичайну «користь» пива, і убивча щоденна настирлива реклама пива на телебаченні?! А як можна пройти повз рекламний заклик, що звучить з екранів телевізора про пиво: «Є речі, заради яких варто жити!»? За твердженням деяких «знавців», пиво корисніше за молоко. Деякі ЗМІ рекомендують вживати його вагітним жінкам і годуючим матерям для кращої лактації, а дітям – для солодшого, глибшого сну. Про отруйні сполуки пива та їх шкоду не прийнято говорити. Але в жодному ЗМІ не повідомлялося, що за шкідливостю для організму пиво може зрівнятися тільки з самогоном, тому що в процесі спиртового бродіння і в пиві, і в самогоні в повному об’ємі зберігаються властиві алкоголю набагато більш отруйні сполуки (побічні продукти бродіння). Це альдегіди, сивушні масла, метанол, ефіри, вміст яких у пиві в десять, а то й у сто разів перевищує рівень їх допустимої концентрації в горілці, отриманій зі спирту вищої очистки.
Пивний алкоголізм веде до деградації поколінь.
На кого розраховують рекламодавці пива? Перш за все на споживача, що вірить усім гарненьким казкам про доступний йому за ціною «напій». Що ж стосується гарних картинок із пивом на щитах і коротких рекламних «водевілів» на ТБ, то вони, насамперед, адресовані молоді, щоб не втратити клієнтуру в найближчому майбутньому. В результаті на очах батьків тверезі діти перетворюються в «п’ющу» молодь, а «п’юща» молодь – у батьків-п’яниць. Невже не зрозуміло, що пивна субкультура – це початок культури наркотизму, яка веде до деградації поколінь, а зрештою – до загибелі всього народу… Підготовлено за матеріалами: «Особливості пивного алкоголізму» З.Коробкіна Доктор технічних наук, професор
7
dvaslova.com №9 (33) вересень 2012
Чи можлива дружба між хлопцем і дівчиною? Я
к дружити з хлопцем / дівчиною і чи можлива така дружба взагалі? Варто було мені одного разу озвучити це питання групі молоді, як із залу відразу ж прозвучало: «Просто дружити? Звичайно, можливо! Ось у мене є другхлопець!» Можливо, так само скаже і хтось із наших читачів. Однак давайте спробуємо проаналізувати такого роду дружбу. Я думаю, що всі звернули увагу на фразу «просто дружити» ... під якою мається на увазі: «не любити, не зустрічатися».
Він і Вона
почати «підігравати». Адже так приємно, коли друг не просто дружить, але ще й доглядає за тобою, чи подруга робить знаки уваги. Однак легкий на перший погляд флірт може залишити важкий відбиток у житті людини... Тоді ми з моєю знайомою чесно і відкрито поговорили. З’ясували, хто що думає і те, що у нас нічого, крім спілкування, бути не може і не буде. Минуло кілька років: зараз я одружений, а вона заміжня. У нас прекрасні сім’ї. Ми періодично
а з ким нам ще спілкуватися?» Просто по дружбі сьогодні один хлопець, завтра – інший. А в неділю – до церкви. Ось таке християнство... Я вважаю, що якими б чистими не здавалися відносини, але якщо серед друзів більше представників (або представниць) протилежної статі, це вже серйозний привід задуматися про своє ходіння перед Богом. Чи може хлопець, у якого більшість друзів — дівчата, а фотографії в соціальних мережах аж ніяк не є прикладом цнотливої поведінки, проповідувати
більше. Підсумок? Дивись пункт перший. Зрозумійте, що певне тяжіння до протилежної статі закладено в нас нашим Творцем на генному рівні. І чим ближче ми до неї (протилежної статі) не тільки у фізичному, а й в духовному сенсі знаходимось, тим сильніше нас тягне далі. Чим сильніше нас тягне далі – тим ближче ми опиняємося. І так до тієї самої межі, за якою дружба або розквітає в любов, або закінчується урочистим розбиттям горщиків та іншої кераміки.
спілкуємося, і у нас рівні дружні відносини. Але все завдяки тому, що одного разу ми зуміли в потрібний момент зупинитися і бути чесними один перед одним. А інакше чиєсь серце могло би бути розбите. У Біблії написано: «Не стосуйтесь до віку цього» (Римлян 12:2). Але що ми бачимо? Зараз звідусіль рекламуються «фрівільні» стосунки між статями і ця порочна практика проникає і в церкву. Молодь, підлітки, діти не бачать нічого поганого в дуже тісних взаєминах, називаючи це просто дружбою. Хлопці просто по дружбі дозволяють собі «лежати» або сидіти на колінах у дівчат, тісно притулившись до них. Дівчата просто по дружбі цілують хлопців, вітаючись при зустрічі. А на запитання про стосунки всі в унісон відповідають: «Ми просто дружимо,
про Бога? Щось очевидно не так із ним і з його мотивами. І можна переконати в будь-чому директора недільної школи, молодіжного пастора, але Бог поводиться «з лукавим – за лукавством його» (2 Самуїлова 22:27). Чому не буває дружби між хлопцем і дівчиною? У наш час, коли слово “люблю” написано мало чи не на кожному паркані і смітнику, така дружба часто не можлива з наступних причин: 1. Дружба автоматично припиняється, якщо ваша (подруга/ друг) вам симпатичні як жінка / чоловік відповідно. 2. Навіть якщо на момент старту ваших відносин пункт №1 не виконувався, ніхто не гарантує, що в процесі спілкування хтось із вас не побачить в співрозмовнику щось
Передбачаю, що хтось з обуренням запитає: «То що нам і спілкуватися не можна?» Однак першим, хто вжив подібний аргумент, був диявол, який запитав: «Чи Бог наказав…?» (Буття 3:1). Прочитайте вірш далі самі... Загалом, відповідь на дане питання проста. Можна спілкуватися, можна бути приятелями. Але врешті-решт завжди потрібно бути чесним перед собою, перед вашим знайомим / приятелем / другом і перед Богом. Я думаю, в глибині душі, люди завжди розуміють, що вони роблять насправді: люблять або грають у любов, дружать або грають у дружбу. Узагалі, в народі недаремно говорять: «Є три друга: батько, та мати, та вірна дружина». Є в цьому щось. Дружіть, Любіть і будьте щасливі!
Він + Вона =? Отже, чи є дружба між хлопцем і
дівчиною? Розмірковуючи над цим питанням, я зазирнув у словники і з’ясував парадоксальний факт. Любов – це наступна сходинка дружби ... Дивно? Та невже? Адже очевидно, що саме дружба є дуже важливою складовою любовних стосунків. Давайте подивимося визначення цих слів у словнику:
Дружба – взаємна прихильність двох або
більше людей, тісний їхній зв’язок;
Любов – сильна прихильність, починаючи
від схильності до пристрасті (це далеко не повний опис, але це вже любов). Ви не знаходите щось спільне в цих визначеннях? Зауважте, в обох випадках присутня взаємна прихильність. Тільки у другому – вона «сильна», до «пристрасті». Виникає бажання не просто бути поряд, а бути разом, бути одним цілим. У цьому випадку вже не залишається місця для інших. Друзів може бути багато – кохана людина одна. Отже, дружба та любов завжди ходять поруч. Не дивлячись на те що бувають друзі дитинства і все таке... – саме у цій подібності і криється підводний камінь. Недарма в Біблії ніде не згадується про дружні стосунки чоловіка і жінки. Є яскраві приклади дружби Давида і Йонатана, Рут і Ноомі... І тільки так. Можливо, тому, що Творець на генному рівні заклав у нас тяжіння до протилежної статі. І чим тісніше взаємини між хлопцем і дівчиною, тим сильніше їх притягує один до одного. Крім того, чоловік, який бідкається в жилетку подружці, виглядає, так скажемо, не сильно мужньо. Розповім приклад зі свого життя. Спілкувався я з однією дівчиною, і було нам дуже цікаво разом. У неї був хлопець, і вона часто запитувала у мене поради з приводу їхніх стосунків, вирішення конфліктів. Ну я, такий увесь мегаправильний і суперпухнастий, – радив. І от якось вона мені каже: «Ти такий хороший і т.п.» ... Раз, і я притиснув педаль гальма... У вас були такі ситуації? Значить ви бачили, як пробуджується симпатія, за якою буде слідувати... Так, саме любов! У цей момент дуже важливо не
Олексій Скурихін
8
dvaslova.com №9 (33) вересень 2012
Опитування
«Алкоголь і життя. Їм по дорозі?» Женя Керод, м. Львів
Звичайно, що Ні. Життя без алкоголю – це нормальне життя. У наш час їх змішувати не можна, якщо ти випиваєш трішки на всяких забавах, то це нормально, а коли напиваєшся безбожно – це зло!!! І тому жити і напиватися – це не життя…
Женя Ахременко, 20р., м. Хуст
Моя відповідь – ні. Адже алкоголь створює інше життя, неправильне, яке не співпадає з реальністю. Вживаючи алкоголь, люди деградують ,поступово вбиваючи себе і своє майбутнє.
Андрій Коваль, 24р.
Ну, я вважаю, що так ... якщо не зловживати алкоголем… Я спортсмен і п’ю вкрай рідко на якесь свято і небагато… Інколи після складних змагань хочется пляшечки пива...розслабитись… Але глянувши на всіх навколо, як вони ставлятся до алкоголю, нічим більше не цікавлятся, то скажу алкоголю «ні» ...Бо не він робить щастя, а сама людина для себе його робить.
Вероніка Нікітіна, м. Львів
Кожен вибирає свою дорогу! Життя має бути вільним, а не залежити від чогось.
Саша Гурський, м. Львів
Алкоголь – захоплення і слабкість слабих. Посправжньому жити — це знати, чого хочеш ти, і робити те, що хочеш ти, а не підтримувати ліберальні принципи і робити те, що потрібно і загально прийнято. У нашому суспільстві, за моїм глибоким переконанням, більшість просто ліберали, їх думки – навіяні їм тими, кому це потрібно.
Олександр Костикін, 23р., м. Львів
Їм не по дорозі, так само як і життю зі смертю не по дорозі. Не думаю, що сильно вирішує проблему заборона вживання (сухий закон), тому важливо, щоб було здорове виховання у цьому питанні (так само як для нормальної людини ненормально приймати наркотики). Просто в нас поки що існує культура, яка включає в себе вживання алкоголю як обов’язковий елемент.
Юля Авраменко, 24р., м. Київ
Ні. У мене тато п’є. Я знаю не з чуток, що значить «бути залежним». Людині потрібно в усе, що вона робить, вкладати зміст: чи то гуляння на дні народженні, чи то читання книги, чи прогулянка осіннім парком. «Для чого?» – ось питання. Яка ціль може бути в «напитися». Можливо, забутися, розслабитись, а може, просто нічого не робити… Коли в церкві на причастя я п’ю ковток вина, я вкладаю в це зміст: Ісус омив мене і освятив Своєю кров’ю… В інших випадках я не п’ю. Хіба що кефір, де вміст алкоголю 0,5%.
Над випуском працювали: Головний редактор: КАРЧА Давид Редактор / журналіст: МУЛЯК Сусанна Редактор рубрики “хочу знати”: РУДА Оксана Літературний редактор: ШУПАРСЬКА Юлія Дизайн / верстка: ТАРАПАНОВА Ірина
Навіщо дитині потрібен тато? Продовження
М
ені дуже заважає, що я вже не молода, що я всього лише жінка, вічно перевантажена чужими бідами. І все ж іноді я зупиняю підлітків. Від незнайомих у відповідь на моє «Привіт» можна почути і таке: «А ми вітаємося тільки зі знайомими!» І потім, гордовито відвертаючись або ідучи: «А з незнайомими ми не вітаємося!» Але ці ж підлітки, почувши моє «Привіт» другий раз, виявляють цікавість і не поспішають йти геть... З ними рідко хто говорить шанобливо і як з рівними. У них немає досвіду розмови про серйозні речі, але ж у них є свої міркування про різні сторони
нашого життя! Іноді вони тиняються з під’їзду в під’їзд, подібні до порожніх судин, які чекають, коли їх наповнять. Деякі вже не вірять, що їх хтось покличе. Та якщо й покличуть – куди? Чоловіки, йдіть до дітей – до своїх і чужих, до дітей будь-якого віку! Ви дуже потрібні їм! Знала я одного вчителя-математика – Капітона Михайловича Балашова, який працював до глибокої старості. Десь вже на дев’ятому десятку років він залишив шкільні класи. Але взяв на себе роль дідуся в найближчому дитячому садку. Він готувався до кожної зустрічі, репетирував, збираючись «розповідати казку», підбирав картинки до неї. Здавалося б, старий дід – кому такий потрібен? Потрібен!! Дітла-
Відносини
хи дуже любили його і чекали: «А коли наш дідусь прийде?» Діти – маленькі і великі – чекають на вас, навіть не віддаючи собі звіту у цьому. Чекають і ті, у кого є рідні батьки. Важко сказати, хто більше знедолений: ті, хто свого батька ніколи не знали, чи ті діти, які пройшли через огиду, презирство і ненависть до рідного батька... Як же потрібно, щоб хтось із вас, чоловіки, прийшов на допомогу такому. Таким... Може, один із них десь поблизу. Стати хоч на короткий час поруч із ним. Нехай ви залишитеся тільки спогадом, але наповніть цю дитину світлою силою, інакше вона може не відбутися як людина...
Міфи про алкоголь Закінчення «Якщо знайдете, де таке написано — буду пити з вами до самого приїзду». Після тривалого перегортання сторінок, чоловіки залишили його в спокої. Як не дивно, але в Біблії немає слів «Пийте та не впивайтеся». Проте в ній міститься безліч Божих застережень щодо п’янства та небезпеки алкоголю взагалі. «Не будь поміж тими, що жлуктять вино» (Приповісті Соломона 23:20).
Дуже часто люди говорять, що п`ють для того, щоб втопити у горілці горе, зняти стрес або побороти втому. Проте в жодній із перерахованих ситуацій алкоголь не допомагає «У кого «ой», у кого «ай», у кого сварки, в кого клопіт, у кого рани даремні, в кого очі червоні? У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. Не дивись на вино, як воно рум’яніє, як виблискує в келиху й рівненько ллється, - кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов гадюка, - дивитимуться очі твої на чужих жінок, і серце твоє говоритиме дурощі» (Приповісті Соломона 23:29-33). «Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні
Видавець: Релігійна громада ЦЄХБ. Свідоцтво про державну реєстрацію Серія КВ №17434-6184Р від 21.01.2011 Віддруковано: ПП Купровський В.М., м. Нововолинськ, вул. Грушевського, 19, тел.: (03344) 2-46-58. Друк офсетний, 2 друковані аркуші. Читацька аудиторія: 6 000. Газета виходить з 5 жовтня 2008 року.
Н.В. Жутикова
Відверто
хижаки — Царства Божого не вспадкують вони!» (1 Коринтян 6:9-10). «Не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще сповняйтесь Духом» (Ефесян 5:18). Стосовно останньої цитати з Біблії є одне дуже цікаве спостереження. На латині слово спирт звучить як «spiritus» і означає «дух». Виявляється, коли ти п’єш алкоголь, то наповнюєшся його духом, так само як наповнюються Духом Божим під час молитви. І цей дух починає керувати тобою. Тому або ти дозволяєш, щоб дух вина керував тобою, і ти грішиш, або стаєш під керівництво Духа Божого і виконуєш Його заповіді. Все залежить від твого вибору. Міф 4. Алкоголь знімає стрес Дуже часто люди говорять, що п’ють для того, щоб втопити у горілці горе, зняти стрес або побороти втому. Проте в жодній із перерахованих ситуацій алкоголь не допомагає. Пити для того, щоб втопити горе — це ніщо інше, як втеча від проблеми. Коли людина п’яна, їй здається, що проблема минула. Проте з отверезінням, окрім горя, яке нікуди не дівається, приходять ще й негативні фізичні відчуття. Тому краще у час біди та труднощів почати молитися до Бога і виговорити свої проблеми людині, яка зможе зрозуміти та потішити. У боротьбі зі стресом та втомою алкоголь також є досить поганим засобом. Якщо на початку сп’яніння дійсно може здатися, що організм розслабляється, то пізніше все змінюється. Настрій падає, з’являється депресія, підсилюється почуття внутрішньої втоми. Міф 5. Гріх не випити на свято. В українській мові слово «свято» походить від такого поняття як «святість», що означає «віддільність від гріха». Проте саме на свята наші люди намагаються чомусь чим побільше нагрішити.
«Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони!» (1 Коринтян 6:9-10) «Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Біблія)
Реквізити для благодійних внесків: (обов’язкова примітка «пожертва для газети Два Слова») п/р 2600800013220 ПАТ УСБ м.Львів МФО 325019 ЗКПО 20817163 РГ Церква ЄХБ м.Львів
pravdapro.org
Адреса редакції: 79005, м. Львів, вул. Зелена 11-Б; тел.: (032) 276-34-25; моб.: (097) 20-999-85, gazeta@dvaslova.com, www.dvaslova.com
«Два Слова» – українська християнська газета. Виходить українською мовою щомісяця та розповсюджується через передплату та вроздріб. Матеріали, які публікуються в газеті без посилання, є власністю видавця. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у газеті, можливий лише з дозволу редакції. При цитуванні посилання на газету «Два Слова» обов’язкове. Редакція веде листування лише на сторінках газети. Отримані рукописи не рецензуються і не повертаються. У разі публікації редакція залишає за собою право редагувати і скорочувати надіслані матеріали, а також право друкувати матеріали в дискусійному порядку. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та іншої інформації несуть автори публікацій. Редакція не завжди поділяє погляди авторів.