Газета "Два Слова" Серпень 2012 (№32) by Dva Slova

Можна Вас на два слова?

№8 (32) серпень 2012

виходить щомісяця

ціна договірна

тел.: (097) 20 999 85

e-mail: dvaslova@ymail.com

dvaslova.com

Передплата на газету “Два Слова“ на 2012 рік Хочеш розповідати про Христа? Не знаєш, як зробити перший крок? Газета “Два слова“ - твій помічник у поширенні Божого Слова

у найближчому відділенні Укрпошти 89677

або на сайті www.dvaslova.com

НЕБЕЗПЕКА МАРНОВІРСТВА

Курені, що горять

ля початку розглянемо значення слова «марновірство». Воно є складним, тобто складається з двох інших однокореневих слів – «марнота» і «віра». Таким чином, марновірство – це те, що включає в себе марні, пусті та позбавлені якого б то не було сенсу вірування. Це переконання, що не несуть і не містять у собі жодної користі людині, яка їх дотримується. Сумно і прикро, що часом люди самі, абсолютно не усвідомлюючи суті своїх слів і не намагаючись вдуматися в те, що вони говорять, з якимось почуттям самозабутнього захвату промовляють красномовне свідоцтво про власну недалекоглядність і духовне потьмарення: «Я, знаєте, людина забобонна!» На превеликий жаль, подібних псевдо-вірувань, у їх найрізноманітніших формах, видах і проявах (прикмети, сонники, астрологія і т.д.) , дотримується переважна більшість людей, і навіть якщо хтось із них не скаже прямо про своє забобонне ставлення до речей, подій і понять, все-таки своєю поведінкою і вчинками людина видає свою залежність від переслідуючих її забобонів. Не дивно, тому що пророк Божий, сповіщаючи про час найбільшого просвітлення та преображення, якого не знав і не бачив світ, про час Суду і настання слідом за ним Царства Божого, каже, ніби звертаючись до Творця від імені всіх, хто живе на землі, що ходять по ній в духовному мороці і найчастіше в добровільно покладеному на себе невігластві: «О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі! Поприходять до Тебе народи від кінців землі та й промовлять: Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту, пожитку ж від них не було…»(Єр. 16:19). Воістину, благословен кожен, хто чує ці слова і піклується про те, щоб дослідити їх, розглянути і зрозуміти для себе їх найглибшу суть і їх значення! Вони дійсно здатні розповісти багато про що навіть за межами досліджуваного нами питання і на багато що розкрити очі тому, хто читає їх.

Цікава історія

Віч-на-віч

диний чоловік, що вижив після аварії корабля, був викинутий хвилею на маленький безлюдний острів. Він палко молився про те, щоб Бог врятував його. Він щодня вдивлявся у горизонт у пошуках допомоги. Вкрай виснажившись, він вирішив побудувати невеликий курінь з плаваючих колод, щоб захиститися від стихій і зберегти свої володіння.

Продовження ст.4

Хочу знати

Ти віриш у забобони?

Сказавши про те, що забобони не несуть людині абсолютно ніякої користі, доречно буде звернутися до наступного, цілком закономірного питання: чи не завдають вони шкоди, і якщо так, то якою мірою? Думка Біблії у відповідь на це питання звучить абсолютно недвозначно і зводиться до того, що забобони прирівнюються до ідолопоклонства з усіма витікаючими звідси наслідками. Ідолопоклонство ж корінням своїм йде або в незнання Бога, Його заповідей і Його шляхів, або в небажання дотримуватися їх. Чудовий приклад, що розкриває зв’язок між марновірством і ідолопоклонством, знаходиться в сімнадцятому розділі Книги Діянь Апостолів. Тут, у двадцять

Для тих, хто вірить у гороскопи

Віч-на-віч

давна астрологія притягувала до себе увагу людей. Але ми хочемо сказати вам, що астрологія – це не наука, як, наприклад, астрономія, а справжнє чарівництво, яке включає в себе людську систему пророцтв, ідолослужіння, що прославляє творіння, а не Бога-Творця. Де ж коріння астрології? Астрологія – це релігія стародавнього Вавилона, і гороскопи відомі ще з давнини. Вони складалися язичниками, які вважали планети, сонце, місяць, зірки – богами, а тому давали їм грецькі імена. Поняття «доля», про яке так часто люблять говорити, насправді нав’язувалося людям жерцями, які служили при язичницьких храмах і поклонялися вигаданим «богам». Адже вся сонячна система лише певна матерія, що виконує певні завдання, встановлені Творцем.

Продовження ст.3

другому вірші Біблії, переклад, на жаль, далекий від того, щоб бути точним. Використане в Синодальній версії слово «побожні» - в оригіналі це грецьке слово «deisidaimonesteros», яке здатне виступати у вкрай негативному забарвленні. Важливо, що така популярна англомовна версія перекладу Біблії як KJV передає це грецьке слово більш прямолінійно - забобонні (англ. superstitious). Ще один переклад - DBY Darby’s - остаточно розставляє все на свої місця; в цьому вірші Діянь він читається так (в перекладі на українську): «І Павло, стоячи посеред Ареопагу, сказав: Афіняни, по всьому вбачаю я, що ви зрадили себе поклонінню демонам».

Продовження ст.5

Чому я навчився ...

Життя

равильний шлях завжди веде в правильне місце, тому встаньте на правильний шлях і рухайтеся по ньому стільки, скільки зможете. Мій батько завжди був повністю переконаний у тому, що невірні засоби не призводять до правильного результату. Або, говорячи в позитивному сенсі, він був переконаний, що правильний спосіб життя (тобто вчинення правильних дій) є тим засобом, який неминуче веде туди, де Бог хоче, щоб ми були. Тому коли я ставив питання про Боже керівництво у моєму житті, він говорив мені: «Сину, тримай у чистоті ту кімнату, в якій ти знаходишся, і у призначений Богом час відчиняться двері у наступну». У будь-якій справі потрібно робити одне – те, що правильно. Роби правильно.

Продовження ст.6

Наші партнери “Cихівська Церква Євангельських Християн Баптистів”

-ша церква

Євангельських Християн Баптистів міста Львова

Християнський книжковий дім

? ? ?

Якщо забобони збуваються, чому б у них не вірити?

Відповідає пресвітер Ігор Резнік

Чому християни не повинні бути марновірними? Відповідає пресвітер Анатолій Шміліховський

Як стати вільним від віри у забобони ? Відповідає пресвітер Дмитро Колесник

Продовження ст.7 Золотий вірш

Не зробите собі божків та ідола, і кам’яного стовпа не поставите собі, і каменя з фігурами не покладете в вашім Краї, щоб кланятися перед ними. Бо Я Господь, Бог ваш! (Левит, 26 розділ, 1 вірш)

dvaslova.com №8 (32) серпень 2012

Проблема

Тобі боляче? - Чому ти плачеш? - Мені боляче. - Тебе хтось образив? - Так. - Розкажи, тобі стане легше. - Не впевнена. Думаю, зрозуміти мене зможе тільки той, хто сам пережив подібне. - А ти спробуй. - Добре... Знаєш, як боляче, коли на тебе не звертають увагу? Коли з тобою тижнями не розмовляють, коли ти говориш, а тебе наче не чують? Коли ставиш запитання, а у відповідь – тиша? - Знаю, до Мене так ставилися і не раз. І зараз не всі реагують на Мій голос. - Розумієш, це так принизливо, коли про тебе постійно забувають. Коли всі збираються за столом, а тебе навіть не запрошують. Коли про тебе згадують лише тоді, коли треба щось подати, приготувати чи прибрати. - Розумію. Зі Мною так поводиться багато хто. Вони згадують про Мене тільки тоді, коли в них якась біда чи їм щось від Мене потрібно. - А ще так образливо, коли зробиш щось хороше, а ніхто цього навіть не помітить, не оцінить. Усе приймається як належне. Але ж я не чекаю багато – усього пару слів подяки або хоча б просто, щоб мою працю помітили. - Знайоме. Я, наприклад, кожен день наказую сонцю зійти на небо і зіркам освітлювати землю вночі, але це не цінують. Усе сприймається як само собою зрозуміле. - А знаєш, як важко вести господарство одній, без помічників? Коли вони можуть дозволити собі сказати «хочу» або «не хочу», а в тебе тільки одне слово – «треба».

Забобони і прикмети в світлі Біблії

ротиріччя у прикметах і забобонах. Найцікавіше полягає в тому, що практично не існує універсальних прикмет і забобонів, які б були однаковими у всіх країнах і народах. Насправді зовсім навпаки. У кожного народу існують якісь свої забобони та прикмети, які в інших країнах можуть означати щось інше, а часто – абсолютно протилежне. Це показує суперечливість прикмет і забобонів.

Розглянемо цей факт на прикладі забобонів, пов’язаних із кішками:

• Чорні коти приносять удачу і достаток.– Англійське повір’я. • У п’ятницю, 13-го числа, всім чорним котам господарі зобов’язані надягати дзвіночки, випускаючи їх на вулицю. - Закон в Лик-Спрінгс, штат Індіана, США. • Чорний кіт на ґанку - достаток у домі. - Шотландська прикмета. • Остерігайтеся людей, які не люблять котів.- Ірландське прислів’я. • Будинок без кота чи собаки - це будинок скнари. Португальське прислів’я. • Кішка дарує життя, благополуччя і здоров’я, вона робить це щодня й забезпечує спокійну старість. - Напис на стародавніх могилах. • Якщо на кораблі є чорна, без єдиного білого волоска, кішка, то плавання буде вдалим. – Повір’я моряків. • Якщо чорна кішка чхне недалеко від нареченої - молодим щастя. - Англійське повір’я. • Під час грози треба обов’язково викинути чорного кота з будинку, інакше він притягне до себе блискавку. Російське народне повір’я. • Козеріг з 22 грудня по 20 січня. Талісман: чорний кіт, диявол. - Сучасна книга з астрології «Зірки і долі». • Хоча вважається, що чорні кішки приносять нещастя, бродячий кіт, особливо якщо він чорний, обов’язково віщує удачу. Якщо чорний кіт прийшов до Ваших дверей, впустіть його і будьте до нього добрі.

Така суперечливість у тлумаченні тих чи інших прикмет свідчить про те, що все це ніщо інше, як звичайні людські забобони і прикмети, негідні нашої уваги, а тим більше – нашого поклоніння. Адже страх перед забобонами, в які ми віримо, є нічим іншим, як однією з форм поклоніння. Нескладно помітити, що забобони в основному базуються на людському страху. - Знаю. Мені теж багато відмовляють у допомозі. - А ще я так втомилася чекати теплих, ласкавих слів, ніжності і любові. А я ж все-таки жінка. - Помиляєшся, коли думаєш, що цього потребують лише жінки... - І мені дуже боляче, коли мене обманюють, обіцяють і не виконують, говорять одне, а роблять інше. - Так, Мені теж від цього завжди боляче... - А Тобі знайома біль від думки, що твоя любов не потрібна. Коли ти хочеш висловити її обіймами, поцілунком, але натикаєшся на крижаний «граніт» і байдужий погляд крізь тебе. - Так, люба, Я багато раз розбивався об холодні гранітні серця... - Я так втомилася. Я терплю це вже півтора року. У мене немає більше сил. - Але Я терплю це від самого початку. Я – Той, Хто від початку! І зі Мною так чинили завжди, всі народи, в усі часи. - Так, але я не сказала тобі найголовнішого. Знаєш, як жахливо, коли тебе зраджують, коли на твою любов відповідають зрадою. Це – плювок у душу! Розчарування. Страшний біль... - Це біль душевний. Набагато важче, коли до нього приєднується ще й біль фізичний. Коли плюють в обличчя, б’ють батогом і палицями. Коли твою Любов розпинають на хресті і сміються, дивлячись, як вона помирає... - І як Ти переніс цей біль? Чому не наказав небесам у той же час згорнутися? - Тому що пробачив. - Чому Ти не зробиш це зараз? - Тому що довго терплю і чекаю. - Але де Ти береш сили терпіти все це? - У Любові...

Різновиди забобонів:

Забобони бувають різними в залежності від їх походження. Вони можуть бути за своєю природою язичницькими, а можуть бути навколо церковними (або

Проблема

церковними). Але ті й інші є за своєю суттю релігійними, бо є вірою (в невидиме, непізнане, незрозуміле, породжуюють у нас страх) і поклонінням цьому невідомому.

Забобони або віра?

Забобонна людина найчастіше думає не про те, як нести людям доброту, радість і братську любов, а про те, що недостойне серйозної уваги. Тому християнська Церква завжди вважала забобони великою небезпекою для здоров’я душі. Але піднятися до справжньої віри людям нелегко, і вони починають «доповнювати» віру забобонами. Одні забобони – є очевидними і всім відомими (віра в прикмети). Інші приклади забобонів – не так очевидні. Приклад такого марновірства – «гонитва за чудесами». Чудо (справжнє або помилкове) багатьма сприймається як доказ правильності віри, хоча самі собою чудеса нічого не доводять і (коли вони справжні) лише свідчать про милість Божу. А Бог, як відомо, милостивий не тільки до своїх дітей (які прийняли дар вічного життя вірою в жертву Ісуса Христа на Голгофському хресті). Тим не менш, деякі віруючі люди женуться за чудесами і чудотворними проявами, щоб довести свою святість або хоча б приналежність до віри і Бога. Приклад церковних забобонів – віра у святі мощі і поклоніння іконам, хрестам та ін. Ще один типовий приклад церковних забобонів – перебільшення ролі різного роду церковних правил, звичаїв і ритуалів. Є люди, які надають незначним правилам і звичаям майже таке ж значення, як і заповіді «не вбий», абсолютно втрачаючи здатність відрізняти головне від другорядного, важливе від не настільки важливого. Так і з’являються сучасні фарисеї. Забобони погані не тільки тим, що відволікають людину від істини Слова Божого, від спілкування з братами і сестрами по вірі, від служіння Богу і Церкві (Тілу Христа – братам і сестрам по вірі), від життя по вірі і від добрих справ, вони також обмежують людську свободу (яку дав нам Бог), ставлять взаємини людей з Богом в залежність від випадковостей, відводять в духовні сфери, згубні для людини. Висновок: Віруюча людина відрізняється від релігійної людини тим, що вірить в непорушну істину Слова Божого, тоді як релігійна людина більше довіряє своїм почуттям і безглуздим забобонам, які в її житті займають місце Бога і є її ідолом, якому вона поклоняється, часто сама того не підозрюючи. Однак необхідно пам’ятати, що тільки Бог і Його святе Слово – єдине, що гідне нашої віри та поклоніння. Уривок з короткого конспекту однойменної дискусії Біблійний дискусійний клуб, м. Монреаль, Канада

Прохання дитини до Бога ...

Цікава історія

чителька початкових класів одного разу попросила дітей написати твір про те, що б вони хотіли, аби Бог зробив для них. Увечері, перевіряючи роботи, вона натикнулася на один твір, який її дуже засмутив. У цей момент увійшов її чоловік і побачив її сльози. «Що трапилося?» - запитав він. «Читай,» - відповіла вона, простягнувши йому твір одного хлопчика. «Господи, сьогодні прошу Тебе про дещо особливе: перетвори мене на телевізор. Я хочу зайняти його місце. Хочу жити, як живе телевізор у нашому домі. Хочу мати особливе місце і збирати сім’ю навколо себе. Щоб мене слухали не перебиваючи і не задаючи питання, коли я говорю. Хочу бути центром уваги. Хочу, щоб мною займалися, як займаються телевізором, коли він перестає працювати. Хочу бути в компанії батька, коли він повертається додому, навіть утомлений. Щоб моя мама, замість того щоб ігнорувати мене , йшла до мене, коли залишається одна і сумує. Хочу, щоб хоч іноді мої батьки залишали все осторонь і проводили небагато часу зі мною. Боже, я не прошу багато чого ... Я тільки хочу жити, як живе будь-який телевізор». «Жах! Бідний хлопчик! – вигукнув чоловік вчительки. – Що ж це за батьки такі?!» Вона зі сльозами на очах відповіла: «Це твір нашого сина...» mirboga.ru

dvaslova.com №8 (32) серпень 2012

ДЛЯ ТИХ, ХТО ВІРИТЬ У ГОРОСКОПИ

Продовження

и з вами сьогодні живемо у час найбільшої зваби людства сатаною. Він намагається «запудрити» голови, затуманити розум дорослих і дітей, розставляючи свої капкани (наприклад: гороскопи, магія, ворожіння, привороти, забобони та ін.) для ловлі людських душ. Через усе надприродне і незрозуміле, але яке ніби має дію в житті людини, сатана насправді намагається приховати від людини істину про Бога, про життя з Богом і для Бога. Сатана ловить, підбираючи ключі до сердець людей, користуючись їх цікавістю передбачити своє майбутнє. А ще багато хто хоче володіти надприродними здібностями поза Богом, чи не так? Сьогодні гороскопи наповнили всі засоби масової інформації: газети, журнали, TV, мобільні телефони, Internet. Дуже шкода, що на цей гачок попадаються діти, розум яких не захищений. Адже діти люблять усе загадкове, чудесне, надприродне, що приходить за помахом чарівної палички. Ми хочемо дати пораду батькам, чиї діти сьогодні захоплені гороскопами як грою: бийте на сполох, тому що гороскопи – це чаклунство в сучасному вигляді. А тому за гороскопами стоять так звані демони гороскопів (духовні істоти), які будуть керувати вашим життям і життям ваших дітей, якщо ви будете вірити в ці астрологічні прогнози. Господь говорить у Біблії, що все, що пов’язано з прогнозами, чаклунством, ворожіннями, проріканням і т. п. – це гидота перед Богом: «І щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, усе військо небесне, щоб не був ти зведений і не вклонявся їм, і не служив їм; бо Господь, Бог твій, приділив їх усім народам під усім небом» (Повторення Закону 4:19). Нам із вами вже давно час зрозуміти, що ще жодна людина не чула голосу сонця, місяця, зірок. Якщо хтось і чує голоси з потойбічного світу, то вони явно бісівські, які захоплюють людину у світ злих духів. Сьогодні диявол маніпулює людьми, нав’язуючи їм свій сценарій завтрашнього дня, диктуючи свої умови: «не виходь з дому», «у тебе проблеми зі здоров’ям», «не складай сьогодні угоди», «завтра не виконуй фінансові операції», «а в суботу ввечері можливі любовні зу-

стрічі...» і т. д. Великий майстер брехні просто програмує тебе. А Біблія каже, що для тебе кожен день сприятливий, тільки довіряй Богу. Гороскопи не безневинні. Диявол говорить так для того, щоб змусити тебе прийняти його волю для твого життя. Він грає на твоєму страху перед неприємностями, бажанням застрахувати себе від бід і несподіванок. І ось ти кажеш: «Так, це правда. Це може статися зі мною». І ти вже на гачку! Твоя віра відкриває двері для цих подій, і ось ти вже обплутаний павутинням дрібних неприємностей і негараздів, про які тебе «попереджали». Ну як тут не повірити ще більше?! І ось вже з вуст в уста ходять легенди про те, що хтось знехтував астрологічним прогнозом і тепер не може вибратися з «наслідків» своєї «легковажності».

Дорогі друзі, духовний світ – світ причин, а фізичний світ – світ наслідків. Паскаль якось сказав: «Найбільш легковірні люди – це невіруючі». Люди готові довіряти кому завгодно, чому завгодно, тільки не Богу і не істині, яка про них написана в Біблії. Дивлячись на історію, наведемо один приклад. Цар Микола ІІ та його родина були віруючими людьми, але звернулися за допомогою не до Бога, а до чаклуна Распутіна. І ось результат: уся царська родина трагічно загинула. Астрологи, пророкуючи долю, часто самі не можуть влаштувати своє життя: одружуються по декілька разів, не можуть знайти свого щастя, обіцяного зірками. Це просто великий бізнес, на якому багато хто гріє свої руки. У тому, що написано в гороскопах, – ні краплини істини.

Люди готові довіряти кому завгодно, чому завгодно, тільки не Богу і не істині, яка про них написана в Біблії

Віч-на-віч

Це просто букет диявольського мистецтва. Тому захоплення гороскопами та всім, що з цим пов’язано, – великий гріх, який несе за собою прокляття. Біблія каже, що «доля людини від Господа» (Притчі, 29:26). Коли людина народжується у цей світ, для неї вже приготовлений план на її життя і доля від Господа. І тільки Бог знає час зачаття дитини, бо саме Він вдихає в цей зародок Своє життя. А астрологи намагаються передбачити долю дитини за часом її появи на світ. Але нове життя зародилося не в момент появи на світ, а в момент зачаття. От і думайте самі, чи варто йти на поводі у шахраїв. Кожен наш вдих і видих, кожна мить нашого життя залежить тільки від Господа. Доля, яку Бог запланував для кожної людини, нерозривно пов’язана з самим Богом. Народжуючись у цей світ, дитина вже народжується з первородним гріхом, який тягнеться ще від Адама та Єви, тому що так каже Біблія: «Всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Римлян, 3:23). Але в момент істинного покаяння перед Богом, в момент відновлення відносин з Богом людина має можливість дізнатися про свою долю, яка була для неї запланована Творцем. «Як?» – запитаєте ви. Через близькі стосунки зі Своїм Творцем у молитві, через Біблію, через Дух Святий. Людина, яка матиме з Богом близькі відносини, дізнається від Нього про свою оригінальну долю особисто на своє життя. І коли Господь відкриє вам вашу долю у Христі Ісусі, то Він і допоможе вам реалізувати її. Сьогодні церква – проголошувач істини Божої, і лише у неї є право проголошувати про суди Божі, про майбутні події в житті людей, спираючись при цьому на Слово Боже, яким є Біблія. Довіряйте Біблії. Якщо Слово Боже говорить, що «так не можна робити», то значить «ТАК НЕ МОЖНА РОБИТИ». Навіщо експериментувати з власним життям? Наше життя має початок, але не має кінця, і його продовження на небесах. І у Бога є для кожного з нас наша індивідуальна доля. Наша доля, наш земний шлях і наш шлях в Небеса написаний не на зірках і не на кришталевих кулях, а на долоні у Бога. Так говорить Біблія. Підготувала Несвіт Валентина

Новини Історія про 88-річну жінку, яка присвятила останні 40 років свого життя порятунку від смерті покинутих китайських немовлят «Ці діти потребують любові та турботи, – говорить Лоу. – Це всі дорогоцінні людські життя. Я не розумію, як люди можуть залишити таких безпомічних дітей на вулиці». оу заробляла на життя, переробляючи сміття. Одного разу, в 1972 році, вона знайшла залишену дівчинку-немовля, що лежала прямо в смітті на вулиці. «Дитина померла б, якби ми не врятували її і не забрали», – сказала вона. Коли Лоу та її чоловік дивилися, як росте дитинка, вона зрозуміла, що її «справжнє бажання – піклуватися про дітей». Лоу, яка має лише одну біологічну доньку, врятувала більше 30 дітей. Вона та її чоловік, який помер 17 років тому, виховали четверо покинутих дітей і допомогли іншим знайти дім, сім’ю і друзів. «Я зрозуміла: якщо у нас достатньо сил збирати сміття, то як ми не можемо врятувати щось настільки цінне як людське життя?!» – сказала вона. Її молодший прийомний син – хлопчик на ім’я Жанг Кілін – був у сміттєвому баку, коли вона його знайшла. Хоча їй було 82 роки, вона вирішила взяти його, дати йому китайське ім’я, яке означає «коштовний і рідкісний».

«Хоча я була вже стара, я не могла проігнорувати дитину і залишити її помирати в смітті, – сказала вона. – Він виглядав таким безпорадним. Мені довелося забрати його додому». Вона пояснила, що взяла його у свій будинок, дуже маленький скромний будиночок у селі, і виходила його. Сьогодні інші її діти допомагають доглядати за семирічним хлопчиком, який щасливий і здоровий. За повідомленням Daily Mail, Лоу поважають в окрузі як місцеву героїню, яка рятує дітей, незважаючи на те, що у неї немає грошей і сил. Марк Шан, представник China Aid Association – групи, яка захищає релігійні свободи і допомагає постраждалим від порушення прав людини у Китаї, сказав, що він чув аналогічні історії про людей, «які збирають дітей на вулиці». «Покинуті діти – особливо дівчатка – це серйозна проблема в країні, викликана «дуже суворим законом», а також «культурою, яка воліла синів», сказав він CNA. «У країні суворо нав’язується політика однієї дитини, а порушення закону може викликати великі штрафи і навіть втрату роботи або будинку, – пояснив він. – Покарання й справді суворе, і діти дуже від цього

страждають». В останні місяці політика однієї дитини в Китаї викликала пильну міжнародну увагу після того, як сліпий активіст із захисту життя, Чен Гуанченг, уникнув арешту і в результаті зміг з родиною виїхати до США. Чен був в ув’язненні після того, як розповів про примусові аборти і стерилізації, які регулярно проводяться за допомогою поліції. Суворе регулювання, яке забороняє більшості пар мати більше однієї дитини, приписують створенню проблемного гендерного дисбалансу в країні, що веде до високого рівня дитячої смертності серед дівчаток, абортів і відмови від дітей, а також продажу дівчаток сексторговцям. Крім закону, зазначив Шан, традиційна китайська культура підкреслює важливість успадкування, що змушує цінувати хлопчиків більше за дівчаток. Коли парам дозволяється мати тільки одну дитину, вони можуть відмовитися від небажаної дівчинки-немовляти, тому що кожна сім’я хоче мати сина,наголосив він. Інформаційне Агентство CNL-NEWS за матеріалами Christian Telegraph

dvaslova.com №8 (32) серпень 2012

Притча про кульки

я притча - реальна історія з нашого життя. Кілька тижнів тому я приготував собі каву, взяв ранкову газету й сів послухати радіо. Я повертав ручку радіо, поки раптом мою увагу не привернув м’який голос одного старого. Він щось говорив про «тисячі кульок». Я зацікавився, зробив звук гучніше і відкинувся на спинку крісла. «Добре, - сказав старий, - можу посперечатися, що ви дуже зайняті на роботі. Учора, сьогодні, завтра. І нехай вам платять багато. Але за ці гроші вони купують ваше життя. Подумайте, ви не проводите цей час зі своїми коханими і близькими. Нізащо не повірю, що вам потрібно працювати весь цей час, щоб звести кінці з кінцями. Ви працюєте, щоб задовольнити ваші бажання. Але знайте, що це замкнене коло – чим більше грошей, тим більше хочеться і тим більше ви працюєте, щоб отримати ще більше. Потрібно зуміти в один момент запитати себе: «А чи дійсно мені так потрібна ще одна кофточка або машина?» І заради цього ви готові пропустити перший шкільний виступ вашої доньки або спортивне змагання вашого сина. Дозвольте мені розповісти дещо, що реально допомогло мені пам’ятати про те, що головне в моєму житті». І він почав пояснювати свою теорію «тисячі кульок»: «Дивіться, в один прекрасний день я сів

і підрахував. У середньому людина живе 75 років. Я знаю, деякі живуть менше, інші більше … Але живуть приблизно 75 років. Тепер я 75 множу на 52 (кількість тижнів у році), і виходить 3900 – стільки тижнів має ваше життя. Коли я задумався про це, мені було п’ятдесят п’ять.

Відносини

Це означало, що я прожив уже приблизно 2900 тижнів. І в мене залишалося тільки 1000. Тому я пішов у магазин іграшок і купив 1000 невеликих пластикових кульок. Я засипав їх усіх в одну прозору банку. Після цього кожен тиждень я витягав і викидав одну кульку… І я помітив, що коли

я робив це і бачив, що кількість кульок зменшується, я став звертати більше уваги на справжні цінності у цьому житті. Немає сильнішого засобу, ніж дивитися, як зменшується кількість відпущених тобі днів! Тепер, послухайте останню думку, якою я хотів би поділитися сьогодні з вами, перед тим як обійняти мою кохану дружину і піти з нею на прогулянку. Цього ранку я витягнув останню кульку з моєї банки ... Тому кожен наступний день для мене подарунок. Я приймаю його з вдячністю і дарую близьким і коханим тепло та радість. Знаєте, я вважаю, що це єдиний спосіб прожити життя. Я ні про що не шкодую. Було приємно з вами поговорити, але мені потрібно поспішати до моєї сім’ї. Сподіваюся, ще почуємось!» Я задумався... Дійсно, було про що подумати. Я планував ненадовго з’їздити сьогодні на роботупотрібно було робити проект. А потім я збирався з колегами по роботі сходити до клубу. Замість цього я піднявся нагору і розбудив мою дружину ніжним поцілунком. - Прокидайся, люба. Поїдемо з дітьми на пікнік. - Любий, що трапилося? - Нічого особливого, просто я зрозумів, що ми давно не проводили вихідні разом. І ще, давай зайдемо в магазин іграшок. Мені потрібно купити пластикові кульки.

КУРЕНІ, ЩО ГОРЯТЬ А

Цікава історія

Продовження

ле одного разу, повернувшись додому після походу в пошуках їжі, він знайшов свій курінь оповитий полум’ям, а дим піднімався аж до неба. Найжахливішим виявилося те, що все було втрачено. Він був переповнений горем і гнівом. - Бог, як Ти міг так вчинити зі мною?! - ридаючи, кричав він. Рано-вранці наступного дня його розбудив звук корабля, що наближався до берега. Корабель прибув, щоб урятувати його. - Як ви дізналися, що я тут? - запитав стомлений чоловік своїх рятувальників. - Ми бачили твій димовий сигнал, - відповіли вони. Дуже легко впасти духом, коли все навколо погано. Але ми не повинні втрачати віри, тому що Бог працює в нашому житті навіть посеред нашого болю і страждання. Пам’ятай, якщо наступного разу, коли твій маленький курінь згорить дотла, це може бути димовий сигнал, який викликає милість Божу.

На всі негативні думки, які ми можуть бути всередині нас, Бог має позитивні відповіді: Ти кажеш: «Це неможливо!» Бог говорить: «Усе можливо» (Луки 18:27). Ти кажеш: «Я дуже обтяжений». Бог говорить: «Я заспокою тебе» (Матвія 11:28). Ти кажеш: «Ніхто не любить мене». Бог говорить: «Я люблю тебе» (Івана 3:16, 13:34). Ти кажеш: «Я не можу просуватися вперед!» Бог каже: «Досить тобі Моєї благодаті» (2Корин-

тян 12:9).

Ти кажеш: «Я не розумію оточуючих мене речей». Бог говорить: «Я буду направляти твої кроки»

(Псалом 3:4-5).

Ти кажеш: «Я не можу цього зробити». Бог каже: «Ти все можеш» (Филип’ян 4:13). Ти кажеш: «Це не піде мені на користь». Бог говорить: «Це піде тобі на користь»

(Римлянам 8:28).

Ти кажеш: «Я не можу пробачити себе». Бог говорить: «Я прощаю тебе» (1 Івана 1:9,

Римлян 8:1).

Ти кажеш: «Я не можу впоратися з цим». Бог говорить: «Я забезпечу тебе всім необ-

хідним» (Филип’ян 4:19).

Ти кажеш: «Я боюся». Бог говорить: «Я не дав тобі духа страху»

(2 Тимофія 1:7).

Ти кажеш: «Я завжди заклопотаний і розчарований». Бог говорить: «Поклади ти на Мене всю свою

журбу» (1 Петра 5:7).

Ти кажеш: «Я недостатньо розумний». Бог говорить: «Я даю тобі мудрість» (1 Корин-

тян 1:30).

Ти кажеш: «Я відчуваю себе самотньо». Бог говорить: «Я ніколи не покину тебе» (Єв-

реїв 13:5).

dvaslova.com №8 (32) серпень 2012

Небезпека марновірства

Продовження

абобонна людина переконана: якщо, наприклад, не поплювати через ліве плече або не постукати по дереву після згадки про яку-небудь справу або подію, яка розгортається в доброму та бажаному напрямку, то це положення може якимось містичним способом, за дією якихось злих і могутніх сил, змінитися аж до навпаки, так що результатом стане небажаний або навіть лихий кінець. Зверніть найпильнішу увагу на те, що відбувається в цей момент у свідомості людини, і на те, в якому світі все це постає в очах Божих. Виходить, що людина покладає свою віру (або, точніше, її досить викривлену подобу) на певні знаки, жести або заклинання і вважає, що вони здатні захистити і позбавити її від нещасть або невдач, від дії знову-таки вигаданих нею (! ) злих сил, про які вона упевнена, що вони існують цілком реально і відособлено і що їх мета – шкодити людині всюди, де тільки можливо. Бог при цьому не просто відсувається на задній план, але думка ні про Нього Самого, ні про лише Його силу, яка присутня у навколишньому світі, ні про Його безмежні можливості, ні про готовність у всі часи сприяти і допомагати Своїм дітям, навіть на мить не проноситься в розумі забобонних людей. Чим же тоді відрізняється сучасна людина від неосвічених язичників давнини, від представників єгипетської, вавілонської, римської та інших цивілізацій, які в пориві свого витонченого ідолопоклонства привели на світ недослідиму безліч обрядів, символів, знаків і ритуалів, які не мають нічого спільного з Істиною та з Богом, Який створив «землю і людину на ній»? Абсолютно нічим, і в цьому сенсі більш ніж зрозумілими і вірними виглядають слова Проповідника, який писав: «Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно,– і немає нічого нового під сонцем» (Екл. 1:9) . Ця істина дуже правомірна при описі суті людської природи в цілому і нахилів, незмінних з часом плоті. Так що ж Бог? Чи дивиться Він на те, що відбувається, байдужим поглядом, попускаючи кожному ходити слідом своїх власних вигадок, нахилів і пожадливостей, чи Він далекий від того, щоб не помічати те, що відбувається на землі в цілому і в житті кожної людини окремо? Бог наш є Богревнитель, як про те було сказано Ним Самим через Мойсея Ізраїлю у дні освячення останнього як обраного народу Божого. «Бо не будеш ти кланятись богові іншому [маються на увазі ідоли - неіснуючі, вигадані людиною «боги», див Пс. 95:5 і 1Кор. 8:4], бо Господь – Заздрісний ім’я Його, Бог заздрісний Він «(Вих. 34:14). Це повторює і Павло: «Бо наш Бог – то «палючий огонь»! (Євр. 12:29). Тим, які звернулися до Нього і прийняли Істину, принесену і проголошену Його Сином, Він через Христа ж «їм владу дало дітьми Божими стати» (Івана 1:12). Шлях до цієї великої милості відкритий із часу вознесіння Господа Ісуса абсолютно кожному; Біблія і її Вчення доступні у світі практично повсюдно, і людина відтепер «без виправдання» перед Богом, якщо не використовує у своєму житті можливість дістати її і дізнатися про Бога істинного і живого. Ти, хто увірував у Нього Самого і в посланого Ним Сина, Бог обіцяє Своє власне благословення, Своє неперевершене заступництво і підтримку протягом усього життєвого шляху людини, і навіть набагато більше того! Бог говорить у Біблії, що все створене у Всесвіті – це чин Його рук (Іс. 44:24; Єр. 10:12 і т.д.), і тільки Він один має абсолютну, ніким і нічим не обмежену владу, і повний контроль над усім, що відбувається в ньому і на землі, так що

від погляду Його не сховається ніщо, від очей Його не вислизне жоден жест, ні намір, ні навіть думка людини (Псалом 138 та ін.). У Його руках доля всього, що дихає на землі і що рухається по ній: «...Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки» ( Повт. Зак. 32:39); «Я – Господь, і нема вже нікого, нема іншого Бога, крім Мене ... Я – Господь, і нема вже нікого. Я, що світло формую та темність творю, чиню мир і недолю творю, Я – Господь, який робить це все!...» (Іс. 45:7). Бог наказує і закликає у важкі та тривожні хвилини звертатися тільки до Нього як до Отця і Творця роду людського, бо лише Він один здатний позбавити і захистити: «і до Мене поклич в день недолі, ¬– Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!»(Пс. 49:15). Наскільки величні ці слова і яку невичерпну розраду ховають вони в собі! Будь-яка людина, яка всім єством своїм звертається до Отця Небесного і говорить разом з псалмоспівцем «Охороно моя та твердине моя, Боже мій, – я надіюсь на Нього!» (Пс.90:2), отримує натхненне завірення Давида, засноване на його особистій долі і на його власному досвіді взаємин із Творцем:

«Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив...» (Пс. 33:5). «Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога!...» (Іс. 45:22). В якому ж світлі постає людина, яка, маючи можливість наблизитися до цього багатства слави Отця і запрошення повністю довіритися Йому і скуштувати Його милостей, благ і безмежного покровительства, що діють перш за все на користь самій людині, звертається замість цього до суєти і до порожнього – до того, що підміняє собою зосередження її сподівань і закладеної в ній Творцем здатності вірити в Нього Самого? Всі ми повинні прагнути якомога швидше і повністю звільнитися від обтяжливого тягаря колись пануючих над нами забобонів та інших подібних до них пороків, під ношею яких зігнуте людство бродить протягом вже багатьох століть, не забуваючи при цьому самовдоволено називати себе «освіченим», «навченим» і «вільним від забобонів». Існує, однак, якась дуже практична сторона в усьому цьому питанні про за-

«Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної, Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда. Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає, ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні, впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!… Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш, бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!...» (Пс. 90:3-9). Не існує жодного прикладу в усьому світі або в століттях, коли Бог зрадив би того, хто надіється на Нього, і не подав би йому Своєю допомоги в найпотрібніший момент. Він вірний Своєму слову і, на відміну від людини, ніколи не відступиться від обіцяного Ним, бо «Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?»(Чис. 23:19). І все нижченаведене теж сказано про Нього, хоч це лише мала краплина тих безлічі свідчень турботи і заступництва Божого, якими сповнена Біблія: «Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк… Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх» (Пс. 33:16,18).

бобони. Справа в тому, що забобонна людина рано чи пізно, але найсерйознішим чином ризикує зіткнутися з цілком реальним проявом своїх власних помилок. Істина, що здається дивною і майже неймовірною для людини, далекої від Біблії і шляхів Божих, полягає в тому, що Бог не залишається байдужим до наших гріхів і помилок, якщо ми вперто не бажаємо усвідомлювати їх порочності і покаятися в їх скоєнні. Бог карає людину, що, теоретично, відомо навіть невіруючому. Однак набагато меншій кількості людей відомо, що у вигляді покарання Бог може наслати на нього сильну оману, примусити його вірити в чужу чи власну брехню, так що людина всім своїм єством упевниться в правоті своїх підходів і поглядів, у той час як в реальності справа буде просуватися зовсім інакше. І, врешті-решт, власне впертість людини завдасть їй удар, від якого вона може і не оговтатися і який просто може погубити її. Ось слова Біблії, сказані апостолом про те, що таке покарання, дійсно, може мати місце: «І за це Бог пошле їм дію обмани, щоб у неправду повірили, щоб стали засуджені всі, хто не вірив у правду, але полюбив неправду» (2 Солунян 2:11,12). У Слові Божому чимало прикладів, що підтверджують правоту цих висновків, і найсильніший і відомий

Віч-на віч

з них, можливо, відображений у 1 Книзі Царів, розділ 22. Так і людина, віруюча в дію яких би то не було містичних або інших вигаданих нею сил, замість того щоб сподіватися на Господа і на Його безмежну владу, силу і милість, здатна викликати лише жаль і страх за її долю, бо в день, в який вона найменше цього чекає, її може спіткати згуба від Бога, що стала втіленням її власних очікувань і страхів. Бог цілком може зробити так, що для людини, яка прислухувалася до прикмет, снів, розташування зірок та іншої марноти, подібні забобони можуть виявитися ефективними і матимуть силу в тому сенсі, що вона прийме покарання через те, у що вірила, у чому вбачала своє сподівання і чого боялася: «Чого нечестивий боїться, те прийде на нього» (Прип. 10:24). Ісус вчить нас і каже у Своєму Вченні: «Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений» (Матв. 12:37), і ще: « Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його «(Мат. 16:27). Слова ж, згідно з вченням Біблії, і в ще більшій мірі діла -–це всього лише відображення внутрішнього стану людини, стану її серця, його душі та розуму. Бо всяке марновірство тримає людину в рабстві страху і, немов заручника, не відпускає її. Воно обтяжує і змушує хвилюватися і ... боятися порожнього і марного. Біблія має багато що сказати про тих, хто боїться, і про страх. Перш за все, добре відомі слова Івана: «Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові» (1Івана 4:18). Любов, про яку говорить Апостол, є досконала любов Божа – любов до Бога і любов походить від Бога (про неї ж ідеться в Мат. 22:37,38; 1Кор. 13 і т.д.). Вона не може жити і існувати окремо від віри в Нього, але вона походить від останньої, так само як віра, в свою чергу, походить від попереднього їй пізнання Творця, Його шляхів і Його задуму про створене Ним людство. Ця любов не відає страху. «А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!» (Об. 21:8). Сподівання на Бога і любов до Нього, життя по Його заповідям і впевненість в тому, що Він не залишить ніколи і ні за яких обставин, веде людину до того, що вона посправжньому звільняється від своїх найпотаємніших страхів, спочатку властивих нам усім, і забуває хвилюватися за свою долю, за своє життя, за своє благополуччя, за завтрашній день і за своє майбутнє, бо все це в Його руках, і Він проведе. Він – єдиний у Всесвіті, перед ким слід тремтіти і благоговіти, усвідомлюючи, що в Його і тільки в Його руках цілком перебуває доля кожного з нас, як і написано про те у Данила : «... в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої» (5:23). Тільки в Ньому і в Нього Істина, і тільки пізнанаючи її через Слово, що було проповідуване Його улюбленим Сином, і неухильне дотримання цього Слова, здатне дати людині прозріння і звільнення від рабства гріха і пороку, від брехні і безчестя, від усіх забобонів і від страхів перед забобонами ,які наповнюють собою життя кожного, хто віддаляється від Навчання життя і обирає для себе ходити у темряві. «...Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:31-32). Добрые вести soglacye.ru

dvaslova.com №8 (32) серпень 2012

Чому я навчився ... Продовження

е можна сказати людині, що опинилася у важкій ситуації, результат якої ще не відомий. Людина може сказати: «Я просто не знаю, що з цим робити». Не буде зайвим сказати їй: «Зроби те, що правильно». Можливо, це не підкаже вам в точності, що саме слід зробити, але допоможе прояснити ситуацію і відсіяти безліч поганих варіантів. Щастя не здобувається в його пошуках. Ти раптом спотикаєшся об щастя, йдучи шляхом виконання свого обов’язку. Ой, ой, ой... зачекайте-но. Як же з цього з’явився Джон Пайпер? Так, я ніколи так не сказав би. І головна причина полягає у тому, що Біблія багаторазово наказує нам досягати радості. «Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!» «Утішайся Господом». Я думаю, ось що він мав на увазі: 1) Радість завжди знаходиться в чомусь. Радість сама собою не є щось. Тому ми шукаємо радість у Христі. Не просто радість в загальному; 2) Коли нам важко виконувати свій обов’язок і ми не відчуваємо в цьому радості, ми все одно повинні виконувати його і молитися про те, щоб Бог дав нам радість. Але ми повинні усвідомити, що виконання обов’язку не повинно протиставлятися радості, оскільки радість і є наш борг за Писанням. Двері, що ведуть до успіху, тримаються на петлях опору. Дивно, але цей вислів має на увазі, що опір не просто природний супутник або попередник успіху, але що це – той засіб, за допомогою якого відкриваються ці двері. Можна згадати багато біблійних прикладів. Протидія братів Йосипа відкрила йому двері до управління Єгиптом. Перепис в імперії відкрив двері до народження Месії у Вифлеємі, а не в Назареті, і так виповнилося пророцтво. Зрада Іуди Іскаріота відкрила двері до спасіння світу. Правильне місце Бога у твоєму житті налагоджує всі інші твої взаємини (Матвія 6:33). Буде нечесно намагатися досягти правильного невірним шляхом, наприклад, хороших оцінок, багатства, влади, становища. Не поступайся своїм принципам. Тут він продовжує стверджувати, що для досягнення хорошого результату не слід вдаватися до поганих засобів. Будь принциповою, а не прагматичною людиною. О, як нам потрібно це почути сьогодні! Церквам треба бути принциповими, а не підла-

ив-був хлопчик із жахливим характером. Його батько дав йому мішечок із цвяхами і наказав забивати один цвях в садову огорожу кожен раз, коли він буде втрачати терпіння і з кимось сваритися. У перший день хлопчик забив 37 цвяхів. Протягом наступних тижнів він намагався стримувати себе, і кількість забитих цвяхів зменшувалася з кожним днем. Виявилося, що стримуватися легше, ніж забивати цвяхи ... Нарешті настав день, коли хлопчик не забив в огорожу жодного цвяха. Тоді він пішов до свого батька і сказав про це. І батько наказав йому витягати один цвях з огорожі за кожен день, в який він не втратить терпіння. Дні йшли за днями, і нарешті хлопчик зміг сказати батькові, що він витягнув із огорожі всі цвяхи. Батько привів сина до огорожі і сказав:

штовуватися нескінченно під культуру. Людям потрібно навчитися давати обіцянки і виконувати їх, незважаючи на ціну. Робити менше того, на що ти здатний, є гріхом. Недостатньо просто робити щось добре, потрібно робити це якнайкраще.

Життя

Не слід впрягатися в одне ярмо з тим, хто відкидає Христа (2 Коринтян 6:14). Не вступайте в шлюб з невіруючим. Це не означає, що слід виключити всі взаємини з невіруючими. Інакше ми не зможемо виконувати повеління Христа

Робити менше того, на що ти здатний, є гріхом. Недостатньо просто робити щось добре, потрібно робити це якнайкраще «Усе, що всилі чинити рука твоя, теє роби» (Еклезіаст 9:10). Але будьте обережні. Іноді «зробити якнайкраще» означає отримати «четвірку» за проповідь, але додатково до цього провести час зі своєю дитиною. Іншими словами, «робити якнайкраще» завжди має на увазі робити одночасно більше справ, ніж ви звикли. Це означає робити багато що з того, що зазвичай залишається незробленим. Тому «робити якнайкраще» завжди означає робити щось в повноті, а не частково.

Цвяхи

про те, щоб любити і благословляти їх. Але «ярмо» має на увазі зв’язаність, яка або визначить напрямок нашого шляху, або змусить їх кудись іти. Але змусити їх повірити в Ісуса Христа неможливо. Це – Божий дар. Найбільш слабка сторона твого характеру вимагає твоєї найбільшої уваги. Протилежна цьому порада говорить: «Вище голови не стрибнеш». Істина полягає і в тому, і в іншому. Так, радій будь-якому прояву Божої благодаті у твоєму житті і використовуй свої дари і

здібності для Його слави. Але ти станеш самовільним і марним, якщо не будеш пам’ятати про свої недоліки і працювати над ними. Не кидай розпочатої справи. Завжди доводь справу до кінця. Бог не може використовувати авантюристів. Попередження: «А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений» (Марка 13:13). Обітниця: «Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса» (Филип’ян 1:6). Усе, що перешкоджає тобі наближатися до Бога, неправильно. О, як я вдячний, що мій батько спонукав мене здійснювати моє освячення саме таким чином. Він не прагнув нав’язувати мені список заборон, хоча вони у нас, звичайно ж, були. Вони були цілком ясними. В основному він говорив: «Прагни до максимального прогресу в пізнанні Бога та в служінні Йому». Такий підхід відразу виключає сотні нерозумних вчинків, деякі з яких просто погані, а інші непотрібні. Остерігайся всякого товариства, в якому ти змушений поставити під посудину своє свідоцтво. Це означає, що ви можете піти в товариство нечестивих людей, якщо ви хочете там відкрити свої уста і виступити на боці Христа і праведності. Тим не менш, у 1 Коринтян 15:33 говориться: «Не дайте себе звести, – товариство лихе псує добрі звичаї!» Недостатньо просто бути хорошим. Будь хорошим для чогось. Християнство не полягає в бездіяльній чистоті. Праведність або святість не полягають лише в тому, від чого ви ухиляєтеся, але й у тому, що ви робите. Як в іншому випадку мій батько сказав: «Не будь ухильником, а будь працівником». Позитивна дія виробляє негативні наслідки. Мудра порада твердить, що прагнення до хорошого завжди має на увазі заперечення поганого. Якщо ви думаєте, що можете жити без відчуження від чогось, то ви втратили зв’язок з реальністю. «Ненавидьте зло та туліться до доброго» (Римлян 12:9). Неможливо любити когось без ненависті до того, що ранить коханого. Вчися бути люб’язним і твердим. Саме це говорив він моїй мамі по телефону, коли її дратував єдиний і неслухняний син: «Будь люб’язною і твердою». Я думаю, що в неї це вийшло. З безмежною і глибокою вдячністю за мудрість мого батька. Пастор Джон Пайпер. soglacye.ru

Цікава історія - Сину мій, ти добре поводився, але подивися на ці діри в огорожі. Вона більше ніколи не буде такою, як раніше. Коли ти з кимось сваришся і говориш речі, які можуть зробити боляче, ти завдаєш людині рану на зразок цієї. Ти можеш устромити в людину ніж, а потім його витягти, але рана все одно залишиться. Неважливо, скільки разів ти будеш просити прощення, рана залишиться. Душевна рана приносить стільки ж болю, скільки тілесна. Друзі – це рідкісні коштовності, вони приносять тобі усмішку і радість. Вони готові вислухати тебе, коли тобі це потрібно, вони підтримують тебе і відкривають тобі своє серце. Намагайся не завдавати їм ран…

Відповідь:

ереглядаючи тлумачення слова «забобон» у ряді словників, я проаналізував і спробував дати просте і чітке визначення в першу чергу для самого себе. Отже, забобони — це віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі (успіху, щастя) чи невдачі в чому-небудь. У той же час це віра пуста, даремна, помилкова, неправдива, тому що важко пояснити причину і наслідок того, що ніяк не пояснюється.

Усі, напевно, чули про кота (особливо чорного), який перейшов дорогу. Чи необхідність постукати по столі або сплюнути 3 рази, щоб минуло лихо. І дуже багато іншого чогось подібного. З позиції віруючої людини я хочу сказати, що Біблія вчить кожного з нас, щоб ми мали віру Божу. Праведна людина житиме вірою (Рим. 1:17). Вірою в Бога і Його вічне, живе, діюче слово. Коли Ісус Христос є мій особистий Спаситель і Господь, Якого я люблю і шаную, чиє Ім’я я сповідую, то кого чи чого мені боятися?

Які явища, істоти, предмети можуть зробити мені щось, коли за мене заступається Сам Господь, Великий, Всемогутній Бог. За забобонами стоїть людський страх. Божий страх проганяє усякого роду людські страхи. А чи збувається там щось і чи допомагає чи ні — це все дійсно пусте, даремне і неправдиве. Забобони, я би так сказав, є частиною окультного. За ними стоїть демонічний світ з усіма наслідками, які випливають з цього. А Бог категорично забороняє брати участь у такому.

Хочу знати

Запитання:

Чому християни не повинні бути марновірними?

Відповідає: пастор Анатолій ШМІЛІХОВСЬКИЙ

Відповідь:

екілька місяців тому я їхав позаду одного поважного автомобіля. Раптом перед ним перебіг дорогу чорний кіт. Реакція шофера була миттєвою: він зупинився, зробив паузу і поїхав зовсім в іншому напрямку від запланованого. На здивування цього шофера, я свого напрямку й не міняв. У нашій слов’янській культурі є чимало подібних вірувань. Хтось ставиться до цього дуже серйозно, виконуючи усі мислимі і немислимі деталі. Хтось не звертає на це особливої уваги до часу, поки певні ознаки не зустрінуться у житті. Інші взагалі ігнорують забобони як такі, розуміючи, що це є пуста трата часу.

Отже, як нам, християнам, ставитись до забобонів? Саме тлумачення слова «забобонний» частково дає відповідь - вірити надаремно або віра, яка веде в нікуди. Сама Біблія закликає нас зовсім до іншого, а саме: до живої віри. А жива віра має привести людину до спілкування з живим Богом, який може вплинути на людину. Тому забобони самі по собі є безкорисними і абсолютно не впливають на життя людини. Але наше ставлення до них може вплинути на нашу поведінку і навіть принести нам прокляття. Все одно знайдеться хтось, хто процитує конкретний випадок і підтвердить вірогідність певного забобону. Але істина

полягає у тому, що випадки підтвердження чітко фіксуються, і таких дуже мала кількість, а факти явної помилковості часто забуваються, хоча таких абсолютна більшість. Отже, чому ми як християни не повинні бути марновірними? Бо це ніщо інше як справжня трата часу, яка може принести нам справжнє прокляття. З іншого боку, Святе Письмо нас закликає вірити Особистості - тобто живому Богові, а не якимось там забобонам! Між іншим, після того випадку з чорним котом моє життя стало ще більш благословенним. Цікаво було б поспілкуватися з шофером того авто, що змінила свій напрямок...

Хочу знати

Запитання:

Як стати вільним від віри у забобони?

Відповідає: пастор Дмитро КОЛЕСНИК

Відповідь:

асправді, я не бачу іншої відповіді на це питання, крім слів Ісуса: «Коли Син, отже, зробить вас вільними, то справді ви будете вільні»( Івана 8:36). Людська душа створена Богом з потребою вірити. Якщо ця потреба не задовольняється вірою в живого Бога і в Його Слово, людина звертає своє серце до віри у різні забобо-

ни. Я особисто неодноразово зустрічав далеких від Божого Слова людей, які, будучи досить освіченими і розумними, водночас вірили у такі нісенітниці, що мені навіть соромно про це говорити. І коли в розмові я наводив конкретні цитати із Святого Письма, які руйнували ці марновірства, це змушувало їх переглянути свої погляди.

Отож, я не бачу іншого способу для людини звільнитися від забобонності, крім ретельного вивчення Слова Божого і особливо щодо того, у що нам, християнам, варто вірити і на що покладати свою надію. Це і є шлях, за допомогою якого Ісус звільняє людей!

Ярослав НАЗАРКЕВИЧ

Відповідає: пастор Ігор РЕЗНІК

Андрій КОРНІЙЧУК

Якщо забобони збуваються, чому б у них не вірити?

Email: dvaslova@ymail.com чи СМС: (097) 20 999 85

Дмитро КОЛЕСНИК

Хочу знати

Запитання:

На ваші запитання відповідають пастори Євангельських Церков України. Надсилайте запитання на

Ігор РЕЗНІК

На ваші запитання відповідають пастори християнських церков

Задавай Цікаві Запитання отримуй відверті відповіді

Василь БЕРЛІНЕЦЬ

Ти віриш у забобони?

Анатолій ШМІЛІХОВСЬКИЙ

dvaslova.com №8 (32) серпень 2012

Вислови відомих людей

Афоризми про марновірство Людина забобонна лише тому, що полохлива; а полохлива вона тільки тому, що неосвічена. Поль Гольбах Людину принижує не атеїзм, а марновірство та ідолопоклонство. Карл Маркс Дайте забобонній людині науку, і вона перетворить її на марновірство. Джордж Шоу Засіб від анархії – свобода, а не рабство; подібним чином засіб від забобон – релігія, а не атеїзм. Едмунд Берк Найбільш забобонні епохи були завжди епохами найжахливіших злочинів. Вольтер Народ, заражений забобонами, невиліковний і стає здобиччю шарлатанів усякого роду. П’єр Буаст Страх забобону з усіх страхів є найбільш безпомічним і найбільш бездіяльним. Плутарх Не будьте забобонні, це приносить нещастя. Трістан Бернар Забобонні в суспільстві – це ті ж самі, що боягузливі у війську: вони самі відчувають і вселяють в інших панічний страх. Вольтер

Притча про каву

риходить до батька молода дівчина і каже: - Тату, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, але я не маю більше сил ... Що мені робити? Батько замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав розмелені зерна кави. Через деякий час він вийняв із води моркву і яйце та налив у чашку каву. - Що змінилося? - запитав він свою дочку. - Морква і яйце зварилися, а зерна кави розчинилися у воді, - відповіла вона. - Ні, доню моя, це лише поверхневий погляд на речі. Подивися, тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою і піддатливою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Ззовні вони не змінилися. Вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу. Так і люди – сильні ззовні, можуть розклеїтися і

Чому?

Роман Саломатін, 16р., м.Шпола (Черкаська обл.)

Не вірю))))тому що я вірю в Бога))))а з ним ніякі прикмети не страшні!!!))

Над випуском працювали: Головний редактор: КАРЧА Давид Редактор / журналіст: МУЛЯК Сусанна Редактор рубрики “хочу знати”: РУДА Оксана Літературний редактор: ШУПАРСЬКА Юлія Дизайн / верстка: ТАРАПАНОВА Ірина

на чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють самі обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання з ситуації.

Чи віриш ти у прикмети?

Аня Дацко, 21р., м. Київ

Забобон, заволодівши душею людини, здатний назавжди порушити її спокій. Поль Гольбах

стати слабкими там, де крихкі та ніжні лише зміцніють ... - А кава? - запитала вона. - О! Це найцікавіше! Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому середовищі і змінили його – перетворили

Опитування

Ні, не вірю. Тому що я православний християнин.

Забобон небезпечний, допускати його існування – в цьому навіть є відоме боягузтво. Ставитися до нього терпимо – чи не означає це назавжди примиритися з невіглаством, відродити морок середньовіччя? Забобон робить слабким, робить нерозумним. Еміль Золя

Відносини

Вероніка, м. Москва

Вірю, що не можна класти сумку на підлогу – грошей не буде…

Видавець: Релігійна громада ЦЄХБ. Свідоцтво про державну реєстрацію Серія КВ №17434-6184Р від 21.01.2011 Віддруковано: ПП Купровський В.М., м. Нововолинськ, вул. Грушевського, 19, тел.: (03344) 2-46-58. Друк офсетний, 2 друковані аркуші. Читацька аудиторія: 6 000. Газета виходить з 5 жовтня 2008 року.

Христина

Так, я вірю у прикмети… але це не стосується чорної кішки чи подарованої свічки... я вірю в особисті прикмети, які неодноразово траплялись у моєму житті. Максим Щербінін, 22р., м. Львів

Діана Іхсанова, 21р., м. Казань

Ні, в прикмети не вірю, тому що це випадковий збіг обставин і дій з негативними явищами, які народ пов’язує за невизначеним принципом і передає з покоління в покоління Тарас Козаченко, 19р., м. Львів

Ні, не вірю!!!!! Назар Якимів

Ні, не вірю! Чому? Це застаріла думка вірити у все, що кажуть.

Не у всі, мало в які… Практично ні, тому що це все придумане, вигадане, так як казка чи фільм.

Реквізити для благодійних внесків: (обов’язкова примітка «пожертва для газети Два Слова») п/р 2600800013220 ПАТ УСБ м.Львів МФО 325019 ЗКПО 20817163 РГ Церква ЄХБ м.Львів

Опитування провела Сусанна Муляк

Адреса редакції: 79005, м. Львів, вул. Зелена 11-Б; тел.: (032) 276-34-25; моб.: (097) 20-999-85, gazeta@dvaslova.com, www.dvaslova.com

«Два Слова» – українська християнська газета. Виходить українською мовою щомісяця та розповсюджується через передплату та вроздріб. Матеріали, які публікуються в газеті без посилання, є власністю видавця. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у газеті, можливий лише з дозволу редакції. При цитуванні посилання на газету «Два Слова» обов’язкове. Редакція веде листування лише на сторінках газети. Отримані рукописи не рецензуються і не повертаються. У разі публікації редакція залишає за собою право редагувати і скорочувати надіслані матеріали, а також право друкувати матеріали в дискусійному порядку. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та іншої інформації несуть автори публікацій. Редакція не завжди поділяє погляди авторів.