Можна Вас на два слова?
№12 (36) грудень 2012
виходить щомісяця
ціна договірна
тел.: (097) 20 999 85
e-mail: dvaslova@ymail.com
Сім’я
Свідчення
Чому діти обманюють?
З
тим, що діти – квіти життя, я сперечатися не стану. Але вміють же ці «квіти» роз злостити вкрай! «Поливаєш» їх, «удобрюєш», пестиш, витрачаєш на них безліч сил і часу, і ось, коли здавалося, що час би вже насолодитися духмяними плодами своїх тяжких праць, – на тобі!! Вони знову «втекли з грядки»! Пам’ятаю, в чотири роки мій син був милою, «домашньою» дитиною. Прочитавши декілька книг з виховання дітей, я вважала себе мало не найрозумнішою мамою на світі, так що його поступливий і спокійний характер щиро вважала виключно своєю заслугою. Немало сприяли цьому численні дифірамби, якими сусі-
ди і знайомі буквально обсипали нашу дитину. Неприємності почалися з дитячого садка: син став більш свавільним, непоступливим, зухвалим ... Я розгубилася, але за допомогою нової порції педагогічної літератури якось вдалося придушити «бунт на кораблі». Відносини налагодилися, і я знову наївно вирішила, що тепер-то вже можна розслабитися. «Грім серед ясного неба» стався у середині другого навчального року, коли несподівано з’ясувалося, що моя «ясноока кульбабка» після уроків старанно вивчає місцевість у радіусі декількох кілометрів від дому. М-да ... Про знамениту прочуханку він згадує й досі (пробачте за такі інтимні подробиці). Для мене ж новина про його пригоди стала
Вижити, щоб жити
справжнім ударом. Як?! Мій лагідний і слухняний хлопчик насправді обманщик та хитрун?!! Образа та гнів переповнювали мене, але, задовольнивши справедливе батьківське обурення, я серйозно задумалася над тим, що тепер робити. На жаль, переконавшись у тому, що дитина нас обманює, ми найчастіше задаємося питанням, яке б винайти покарання, щоб йому «надалі не кортіло». І це – велика помилка. Справа в тому, що безпричинної брехні не буває. Тому необхідно спочатку з’ясувати, чому і з якою метою обманює дитина? Його обман – це захист чи напад? А можливо, це просто природна реакція на те, що він бачить навколо?
Продовження ст. 3 Думка у конверті
Чому я видалив
Документальне свідчення Алли Брянської.
Читайте на ст. 7
Візитка
Магазин християнської літератури Книжковий дім “Барви” www.barvu.prom.ua М. Львів, вул. Городоцька, 7 (магазин “Лідер”, навпроти “Магнусу”) Працюємо щодня з 10:00 до 20:00; У неділю з 12:00 до 18:00 без перерви, тел. 096 71 77 888
Хочу Знати
Золотий вірш
Коли
народився
мою сторінку
Ісус?
Читайте на ст. 4
Читайте на ст. 4
Наші партнери “Cихівська Церква Євангельських Християн Баптистів”
dvaslova.com
-ша церква ЄХБ
“Преображення” міста Львова
Християнський
книжковий дім
Біблія про Ісуса: «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру.» Ісаї 9:5
2
dvaslova.com №12 (36) грудень 2012
Проект “Подаруй Благовістя”
П
очинаючи з 2008 року, газета “Два Слова” продовжує розвиватися і досягати нових цілей у поширенні доброї звістки про Ісуса Христа. У 2012 році ми здійснили реєстрацію газети на всеукраїнському рівні та розпочали процес реєстрації для офіційної передплати. З 1 грудня 2012 року мешканці будь-якого регіону України мають тепер змогу здійснити передплату газети в найближчому відділенні Укрпошти. Проте, ми усвідомлюємо, що не досягнемо успіху, якщо будемо орієнтуватися виключно на індивідуальну передплату, не фокусуючи нашу увагу на малих Церквах області. Адже тільки члени помісних Церков здатні використати газету як ефективний та практичний інструмент для розповсюдження вістки спасіння своїм рідним, друзям, сусідам, студентам та близьким людям. Саме з цієї причини ми пропонуємо християнським організаціям, бізнесменам,
а також кожному бажаючому долучитися до праці благовістя та передплатити газету “Два Слова” для сільської помісної Церкви у будь-якому регіоні України. Не є новиною, що значна частина членів помісних Церков України – це незаможні люди похилого віку, які в силу певних обставин не в змозі організовувати місцеві євангелізації, перегляд фільму “Ісус” або запрошувати відомих євангелістів-проповідників у свої общини. Не говорячи вже про те, що більшість помісних Церков не має доступу до україномовних християнських новин та євангелізаційних ресурсів, які розповсюджуються через Інтернет, християнські сателітарні TV-канали та книжки. Жертвуючи та Передплачуючи газету, Ви стаєте співслужителем і допомагаєте у розповсюдженні Божого Слова у найрізноманітніших куточках України!
Якщо ви бажаєте передплатити газету для будь-якого села чи міста України, пишіть нам на електронну адресу dvaslova@ymail.com або телефонуйте 097 20 999 85.
Хочу знати
Люди з Великої букви
Як ставитися до Крижана
біометричних
«А
паспортів?
про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас, бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі… А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій… Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!» (1 Сол. 5:1-6). Християни України знову в пошуках відповіді на актуальні питання: як ставитися до біометричних паспортів? Останні закони Верховної Ради щодо впровадження біометричних паспортів викликають шквал емоцій, запитань і навіть обурення. Віруючий у прогресивному 21 столітті знову стоїть перед непростими питаннями. Як зрозуміти різного роду інновації? Як визначитися в лабіринтах прогресу, щоб не помилитися? Що Біблія говорить про такі явища? Безумовно, нам як християнам важливо відчувати особливості часу і розуміти сутність сьогодення. Але не варто втрачати орієнтири і кидатися в крайнощі. Біблія дає досить чіткі і зрозумілі відповіді. Християнам варто розуміти деякі особливості наших днів: 1. Ми живемо в часи тотальної глобалізації. Світові лідери підтримують і впроваджують систему «глобального суспільства». Світ без кордонів: руйнуються національні, культурні, релігійні відмінності. Те, що пропонують нам в Україні сьогодні, давно вже апробовано в інших країнах. Тому біометричні паспорти – це лише незначна частина гігантського айсберга, який ми визначаємо як «новий світовий порядок».
2. Сучасні комп’ютерні технології (зокрема чіпізація) в будь-якому вигляді не є прийняттям «знака звіра». Це лише переконливі докази того, що ми живемо В ЧАСИ ПІДГОТОВКИ до з’явлення світового лідера – антихриста: «Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього, ЩОБ ВИ НЕ ЖАХАЛИСЯ ЗАРАЗ УМОМ ТА НЕ ЖАХАЛИСЬ ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній… Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль, що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме…» (2 Сол. 2:3,4,6,7) 3. Церква Христова готується не до битви з антихристом, а до зустрічі з Господом Христом. Слово Боже закликає нас саме до гідного приготування для зустрічі з Ним. Нас як членів Його Церкви чекає славний момент зміни і зустрічі: «Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч на повітрі, і так завжди будемо з Господом. Отож, потішайте один одного цими словами! (1Сол. 4:16-18) Чи є підстави для нас, християн, боятися таких нововведень як біометричні паспорти? Ми розуміємо, що це лише черговий сигнал про наближення есхатологічних часів. Наразі ми переконуємося: пророцтва Біблії точно виконуються. Такі факти не є підставою для паніки, це швидше ще один привід для підготовки до зустрічі з Христом. Тієї славної миті ми залишимо всі наші документи, незалежно від того, були вони виготовлені за останніми зразками технологій чи ні. Валерій Антонюк
неволя
03.12.2012 у Челябінську на греблі озера Шершні маршрутка злетіла з траси і пішла під лід. МНС розшукує героя, який урятував пасажирів – чоловік зник з місця НП відразу після того, як надав допомогу людям. Усім пасажирам автобуса № 56 лише дивом вдалося врятуватися. Після того, як маршрутка перелетіла через мостову огорожу і впала на лід, у людей залишалися лічені хвилини, щоб вибратися з лежачого на боці салону. Один з молодих людей не розгубився, вибив вікно і через нього витягнув кілька людей. Як тільки пасажири вибралися, лід почав тріскати, і маршрутка почала йти на дно водосховища. До речі, водій маршрутного таксі подбав лише про себе і в порятунку пасажирів участі не брав. Переконавшись у тому, що всі люди врятовані, герой зник. Заразі його розшукує Головне управління МНС Росії в Челябінській області. Дивним чином момент катастрофи та порятунку вдалося зафіксувати на камеру. Відео на сайті Два Слова (dvalova.com)
3
dvaslova.com №12 (36) грудень 2012
Чому діти обманюють? Продовження Отже, спробуємо розібратися. Узагалі, до чотирьох років малюк навіть не дуже розуміє, що таке брехня. Він робить усе, що йому заманеться, вважаючи це правильним і чесним. Ставши трохи дорослішим, дитина починає ставити собі запитання: за що його сьогодні покарали і чи можна було цього уникнути; чому його заохотили і як досягти цього знову? Прийшовши до певних висновків, дитина шукає способи зробити своє життя більш легким і приємним. Найпростіший засіб для досягнення цієї мети, на жаль, брехня... При цьому дитина поки не розуміє, що брехня заслуговує засудження. Безневинна брехня, або БРЕХНЯ-ФАНТАЗІЯ Найшкідливіший варіант дитячої брехні – це жарти, розіграші та фантазії. Ну, з першими двома все зрозуміло: малюк жадає повеселитися або звернути увагу на свою спритність, винахідливість тощо. З фантазіями дещо складніше: психологи стверджують, що приблизно до 6-7-річного віку діти, в яких сильно розвинена уява, не завжди здатні відрізнити вигадку від реальності. Тому, якщо чадо стверджує, що у нього під ліжком оселився Чебурашка, а лялька Маша власноруч розбила улюблену мамину чашку, навряд чи вийде довести йому протилежне. У цьому випадку завдання батьків – допомогти дитині навчитися проводити чітку межу між своїми вигадками і дійсністю. Втім, робити це потрібно обережно й обдумано, адже безапеляційні звинувачення у брехні можуть, виявляється, навіть травмувати чутливу дитячу психіку. В жодному разі не слід карати або принижувати дитину фразами типу: «ніхто не захоче дружити з обманщиком» або «ми не будемо тебе любити». У подібних ситуаціях найправильніше – розпитати дитину, підтримати, вислухати, а можливо, навіть пофантазувати разом з нею. Насправді дитячі фантазії дуже цінні, оскільки є благодатним ґрунтом для батьківських досліджень. У них закодовано те, чого маляті не вистачає в реальному житті: спілкування, ласка, прагнення до успіху ... Іноді буває й таке: часто чуючи від батьків «не можна», дитина знаходить вихід у тому, щоб отримати все бажане за допомогою фантазій. Так він вирішує проблеми у своєму житті, оскільки ще не навчився бачити різницю між реальністю та мрією. Так що, спостерігаючи, дорослим неважко буде здогадатися, що турбує, мучить дитину або навіть викликає страх. І все ж розіграш, жарт чи фантазія – це ще не зовсім брехня. Це скоріше безневинний трюк, безкорислива і смішна витівка. Справжня брехня носить навмисний і цілеспрямований характер. Однак тут теж не все так просто. БРЕХНЯ-САМОЗАХИСТ Згідно з дослідженнями, провідне місце серед причин дитячої брехні займає страх перед покаранням, приниженням, осудом з боку батьків і оточуючих. Дорослим, бачите, хочеться, щоб дитина була постачальником тільки позитивних емоцій, на негативні, на відміну від нас, він не має права. До чого призведе в таких випадках агресивна реакція старших? Наприклад, якщо мама висловлює явне невдоволення з приводу того, що дитина неохоче йде в дитячий садок або в гості до суворої бабусі, малюк, щоб уникнути докорів і несхвалення, найвірогідніше, сховає свої справжні почуття і віддасть перевагу найлегшому шляху – брехні. У результаті всім начебто добре: спокійна мама, задоволена бабуся... Усім, крім дитини, яка змушена придушувати в собі негативні емоції і приховувати свої справжні почуття. А пізніше поступово виробляються вміння не проговорюватися і здатність хитрувати. У результаті часто у такої дитини-брехуна з’являється позитивне ставлення до обману, який розцінюється ним як прояв власного розуму та спритності. Між іншим, на думку психологів, зачатки брехливості можуть сформуватися вже в 5-6-річному віці. Але ще гірше, якщо дитина настільки «увійде в роль», що згодом брехня стане його повсякденною потребою. Тому дорослим варто добре подумати, перш ніж робити вибір між власним спокоєм і майбутнім сина або дочки. Ще одна дуже важлива причина дитячої брехні – НЕСПРОМОЖНІСТЬ відповідати завищеним вимогам. У цьому випадку дитину штовхає на обман страх розчарувати батьків, не виправдати їхніх сподівань. Нам, дорослим, часто дуже важливо, що скажуть про нашу сім’ю оточуючі, і ми прагнемо створити ілюзію благополуччя, в той час як слід спиратися на реальні факти. Тобто зрозуміти й прийняти власну дитину такою, якою вона є, а не такою, якою ми хотіли б її бачити. У цьому плані дуже повчальною є історія англійського графа лорда Честерфілда.
Завдяки розуму, красномовству, галантності та дипломатичності граф зробив запаморочливу кар’єру при дворі Георга II – від гувернанта до державного секретаря. У лорда не було спадкоємців, крім незаконнонародженого сина Пилипа, чиєю матір’ю була гувернантка-француженка. Батько зробив для хлопця все, що міг на ті часи. Дав своє прізвище, поселив разом із матір’ю в особняку в передмісті Лондона, найняв добрих вчителів. Усі свої настанови і поради лорд викладав у вигляді дружніх листів – не тому, що вони з сином не бачилися, а щоб хлопчик краще засвоїв урок. Їхнє листування закінчилося тільки зі смертю Честерфілда-молодшого, який помер від сухоти в 36 років у Франції. Разом зі смертю стала відомою вся правда: виявилося, що в нього є невістка та двоє онуків, але син багато років приховував факт одруження від батька. Граф звертався у листах до людини, яку зовсім не знав. Відомий російський психолог Володимир Леві проаналізував послання Честерфілда і прийшов до висновку, що граф загубив сина своєю владною любов’ю. Він чекав від нащадка блискучих успіхів в науках, дипломатії і світському житті, у всьому ставив високу планку і прямо говорив, що його любов потрібно заслужити. Але хлопчик був сором’язливим, досить пересічним, і, незважаючи на протекцію батька, страждав від невпевненості свого становища в суспільстві. Його кар’єра не склалася, одружився він рано і невдало... Однак, до смерті боячись розчарувати обожнюваного татуся, в листах прикидався тим персонажем, якого лорд намалював у своїй уяві. Цілком можливо, що і сухота стала результатом «роздвоєння особистості»... До речі, доки рекомендації Спока не стали настільною батьківською книгою, цю роль грав епістолярій графа Честерфілда. Його послання і зараз цілком актуальні – і як джерело живих, зухвалих, тонких думок про виховання, і як зразок того, як не варто ставитися до своєї дитини. БРЕХНЯ-ПОМСТА Також буває ще так звана БРЕХНЯ-ПОМСТА, викликана браком уваги з боку дорослих. Часом трапляється так, що дитина обділена любов’ю або увагою оточуючих. Коли мова йде про байдужість батьків, малюк здатний різними засобами намагатися привернути їхню увагу. Він може наговорювати на батьків, братів і сестер або навіть на себе, тому що вважатиме за краще бути покараним, ніж непоміченим. Якщо ж дитина відчуває труднощі в спілкуванні з однолітками, у нього низька самооцінка, то навколишній світ сприймається ним як ворожий. Він бреше, щоб дати вихід своїй озлобленості, а не зі страху покарання. Звичайне суперництво в дитячому колективі (будь то сім’я чи шкільний клас) нерідко провокує дитину обмовляти інших дітей, щоб доставляти неприємності «ворогам» або «суперникам». До вигаданих історій старанно додаються правдоподібні «докази» і подробиці. Подібна практика формує негативні особистісні якості: підлість, підступність і непорядність. А успішність таких спроб зміцнює в дитині впевненість, що це кращий спосіб восторжествувати над кривдниками. БРЕХНЯ-ХВАСТОЩІ Усі ми, напевно, бажали б стати успішними, знаходитися в центрі уваги, і брехня в цьому випадку здається найпростішим засобом для досягнення цієї мети. Трохи спотворивши факти, можна уникнути неприємних пояснень, вийти зі скрутного становища і взагалі відчутно полегшити собі життя. Ми всі схильні приховувати невдачі і подавати про себе інформацію у кращому світлі. Ось і дитина, не знаходячи в реальному світі того, що може змусити інших її поважати, придумує історії, здатні справити потрібне враження. Таким чином маленький хитрун розраховує стати «своїм» для оточуючих, не розуміючи, що тим самим позбавляється довіри людей. Адже з ошуканцями дуже важко спілкуватися – знаючи, що вірити такій людині не можна, постійно подумки перевіряєш його слова, пропускаєш через кілька фільтрів. І навіть після всіх цих пересторог все одно не знаєш, як ставитися до отриманої інформації. Крім того, одного разу почавшись, маленька брехня типу «влітку ми з батьками їздили за кордон» вимагає необхідності підтримувати її все новим і новим обманом, а нагорода – увага, захоплення, визнання – занадто спокуслива навіть для дорослої людини. Проте зазвичай люди вимагають доказів, і врешті-решт невдаха Мюнхаузен остаточно заплутується у власній брехні та з ганьбою скидається зі спорудженого ним п’єдесталу. Найстрашніше, що в цій ситуації незміцнілу дитячу психіку може підстерігати нищівний удар, тому що дитина ще зовсім не готова до подібного роду випробувань. Показати маленькій людині, як можна самостверджуватися, не вдаючись до перебільшень і обману – завдання дорослих. Приклади з власних життєвих ситуацій, допомога, а головне – участь у вирішенні дитячих проблем –
Сім’я
ось те, що допоможе малюкові повірити в себе. На жаль, найчастіше буває так: з раннього дитинства батьки не заклали у свідомість дитини прості істини моральних цінностей і пріоритетів, а з віком надолужити це упущення стає все складніше. Схаменувшись, тато й мама раптом починають в поспіху роз’яснювати своєму чаду «що таке добре і що таке погано», і в результаті подібного настирливого виховання отримують повне заперечення батьківського авторитету та скоєння вчинків, як кажуть, «на зло». Звичайно, брехню не можна ігнорувати, але заборони і лайка не покращать ситуацію. Тільки розуміння, довіра і роз’яснення життєвих цінностей допоможуть розвинути в маленькій людині моральні переконання, необхідні для того, щоб самостійно судити про те, що добре і що погано. Для цього потрібно стати для дитини близьким другом, який завжди зрозуміє, пожаліє і дасть пораду. БРЕХНЯ-НАСЛІДУВАННЯ Але є ще одна важлива причина,з якої дитина обманює, – це наш власний приклад. Ми схильні спотворювати або прикрашати інформацію, відверто маніпулювати фактами, а деякі щиро вважають брехню необхідним елементом спілкування. Одна моя знайома створила в сім’ї щось на зразок власного міні-клану: на одному боці – вона, діти та бабуся, на іншому – чоловік, тобто тато і зять. Сім’я, до речі, на вигляд цілком благополучна. Але! Вся інформація, яка надходить чоловікові від дітей, попередньо «фільтрується» мамою і тещею. Причина банальна: так просто легше жити. Не треба зайвий раз радитися, сперечатися, щось доводити, комусь поступатися... Для багатьох це найзручніший варіант, але навряд чи хтось із них захотів би опинитися на місці того, кого вони обманюють ... До того ж неможливо вимагати від дитини чесності, якщо ми самі поводимося нечесно, навіть у дрібницях. Дитина – це дзеркало батьків. Чуючи, з якою легкістю ми лукавимо з друзями і навіть близькими, він робить висновок, що це – норма, і, повірте, не прийме пояснень типу «мама доросла, їй можна, а тобі не можна». Тому, якщо сьогодні він на ваше прохання відповідає сусідці, що вас немає вдома, не дивуйтеся, коли завтра він почне брехати вам. Є дані, що у батьків-брехунів і діти часто брешуть. І, навпаки, психологи одностайні в тому, що у вихованні чесності та порядності головне – це позитивний батьківський приклад. Адже набагато легше переконати дитину в правильних пріоритетах і життєвих цінностях, коли ці принципи неухильно дотримуються самими батьками в щоденних побутових ситуаціях. Отже, якщо дитина бреше, значить, з’явилися проблеми, що потребують уваги дорослих. Можливо, йому не вистачає спілкування, розуміння, довірливих відносин, поваги. Що саме відбувається – належить з’ясувати батькам. Якщо, звичайно, ми не хочемо, щоб посаджена нами «квітка життя» одного разу перетворилася на колючий бур’ян. Біблія: “Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!” (Плач Єремії 5:7); ”А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!” (Ефесян 6:4);
“Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!” (Колосян 3:21). Евгенія Чернова «Для Тебя»
4
dvaslova.com №12 (36) грудень 2012
Думка у конверті
Чому я видалив мою сторінку К
оли на цьому тижні я оголосив, що видаляю свою сторінку, мене засипали питаннями: «Чому? Хіба це не зручний засіб для служіння? Яка причина цього?» Я думав, що поділюся своїми міркуваннями не більше, ніж на 140 символів. Не вдалося! Чесно кажучи, мені трохи дивно, чому людей настільки зацікавило це. Але одразу попереджаю: мої причини не можуть бути вашими. Іншими словами, я не прихильник того, щоб кожен «покинув FB». Начебто нічого поганого там нема: FB можна використовувати для добра або для зла, відповідально або безвідповідально. Ось мої причини для виходу із FB (у довільному порядку): Причина № 1: Хочу раціоналізувати своє спілкування і використовувати свій час мудро. Хоча я не був активним користувачем FB, проте помітив, що він займає у мене багато часу, щоб прийняти друзів, з якими я ніколи не буду розмовляти; брати участь у заходах, які я рідко відвідую; брати участь в обговореннях, про які я нічого
не знаю; відповідати людям, яким я можу відписати з електронної пошти; коментувати чийсь статус і т. д. Як регулярний користувач Email, Blogger і Twitter, у мене достатньо контактів для спілкування і листування. Додайте до цього зростаючі соціальні мережі, які вимагають також мого часу (Acts 29, GCM Collective, Austin City Life – християнські мережі. – Ред.), і я, ймовірно, скоро покину ще якусь соціальну спільноту. Причина № 2: Я дивлюся крізь фасад багатозадачності і дбаю про його вплив на мій погляд. Кілька років тому прочитав корисну статтю в журналі TIMES про ілюзію багатозадачності. У статті стверджується, що неможливо працювати в багатозадачному режимі. Мозок може зосередитися тільки на одній речі в цей час. Коли ми вирішуємо багато завдань, то фактично розподіляємо психічну енергію у великій кількості на дрібні шматочки, які повільно знижують концентрацію уваги і цілеспрямованого відображення:
«Десятиліття досліджень (не кажучи вже про здоровий глузд) показують, що якість продукції і глибина думки погіршуються, коли людина займається багатьма завданнями». Якщо ви не думаєте, що це правда, просто порівняйте молитовне життя до соціальних мереж і молитовне життя після їх появи. Я хочу розвивати увагу, яка може зосередитися на читанні, Писанні, молитві і роздумах для слави Божої. Причина № 3: Бог мене судитиме і нагороджуватиме (а не відхилятиме або прийматиме) за використання часу. Писання чітко говорить про використання часу: час повинен бути зважений (Луки 14:28), використаний (Кол. 4:5), не бути витраченим даремно (1 Кор. 3). Чим старшим я стаю, тим більше хочу використовувати свій час для найголовнішого. Я хочу збирати собі нагороду на небесах, а не накопичувати похвалу на землі. Я хочу керуватися не ефективністю, але любов’ю. Саме любов змушує мене залишити деякі соціальні мережі, щоб я
Запитання: РОМАН: «Я ЧУВ, ЩО КОЛЯДА МАЄ ПОГАНСЬКЕ КОРІННЯ. ЧИ ЦЕ ДІЙСНО ТАК? ЯКЩО ТАК, ТО ЧОМУ ХРИСТИЯНИ КОЛЯДУЮТЬ».
міг витрачати більше часу для своєї сім’ї, церкви і друзів. Тобто вести більш цілеспрямоване життя. Причина № 4: Я хочу заглиблюватися у справжню дружбу. Переглянувши фільм «Соціальна мережа», я написав коментар: «Соціальна мережа і падіння дружби». У ньому я зізнався про свою тенденцію заміни друзів, яких можна поміняти на друзів, які пасивно стоятимуть у списку контактів і яких ми замінити не можемо. Деколи ми вважаємо за краще написати віртуальному другові, жертвуючи інвестуванням любові і радості для одного реального, в якого є труднощі і проблеми. Таким чином, це рішення, ймовірно, стане частиною нової лінії рішень, котрі з’являться наступного року. Року (сподіваюся, таких років буде багато), який буде багатим на дружбу, важливу дружбу, насолоду від сімейного життя, глибокого мислення і відданості та більш повноцінного життя. Джонатан Додсон
Хочу знати
Відповідь:
С
правді, колядки з’явилися ще у язичницькі часи і були пов’язані з днем зимового сонцестояння. Згодом, із появою християнства обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі.
Я вважаю, що конфлікт, який виник у Церкві на цьому ґрунті подібний до конфлікту, описаного у 1 Коринтян 8 розділі, коли одні християни спокійно споживали м’ясо, посвячене ідолам, а інші вважали це гріхом. Апостол говорить, що головне у цьому питанні – стан твого серця.
Так само і з колядуванням: якщо для тебе Різдвяні пісні – це спосіб прославити новонародженого Ісуса, співай іх без тіні сумніву. Можливо, якщо серце неспокійне відносно самого терміну «коляда», просто заміни його на якийсь інший, наприклад: «різдвяна пісня» і радісно прославляй Різдво Христа разом з усім християнським світом.
Запитання: РУСЛАН: «ЧОМУ МИ СВЯТКУЄМО РІЗДВО 7 СІЧНЯ, 25 ГРУДНЯ? АДЖЕ В БІБЛІЇ НЕ ЗГАДУЄТЬСЯ ДАТА НАРОДЖЕННЯ ХРИСТА». Відповідь:
Б
ільша частина християнського світу святкує Різдво 24-25 грудня. Проте є кілька православних церков та українська греко-католицька, які святкують Різдво 6-7 січня. Цей факт одних засмучує, інших обурює... Щоб сприймати цей факт з розумінням, ми мусимо знати наступне: абсолютно усі християни насправді святкують Різдво 2425 грудня, проте роблять це за різними календарями. Новий Григоріанський календар був упроваджений у 1582 році Папою Римським Григорієм ХІІІ, хоча на території України був прийнятим лише у 1918 році. Таким чином, Різдво за Юліанським (старим) календарем, який на 13 днів “відстає”
від нового Григоріанського, якраз і випадає на 6-7 січня за новим календарем. Подібним чином “старий Новий рік” святкують з 13 на 14 січня, тобто через 13 днів після Нового року за Григоріанським календарем. Думаю, важливо додати і те, що згідно з уточненими історичними даними, Христос не міг народитися на початку першого року нашої ери. У Новому Завіті читаємо, що Христос народився ще при житті Ірода І Великого, який помер у 4-му році до н.е. Що ж до відомого перепису в Юдеї, який і привів Йосипа з вагітною Марією до Вифлиєма, то згідно Йосипа Флавія, він відбувся у 8-6 рр. до н.е. Таким чином, найбільш ймовірним народження Христа було у 7-5 рр. до н.е.
Не маємо ні біблійних, ні історичних підстав стверджувати, що Христос народився саме в ніч на 25 грудня. Ця дата була обрана християнами у V – VІ століттях. Проте, неможливість визначити точні число, місяць та рік народження Спасителя жодним чином не повинні захмарювати святкування самого ФАКТУ народження Спасителя світу, який, безсумнівно, був унікальним. Унікальним тому, що в точності сповнилися біблійні пророцтва: народження у Вифлиємі, народжений від діви, переслідуваний з перших днів життя тощо. Унікальним ще й тому, що Син Божий став Сином Людським, щоб ми, людські сини, могли стати синами Божими.
Хочу знати
5
dvaslova.com №12 (36) грудень 2012
Батьки та діти
Життя
Конфлікт поколінь?
«Ц
е моє життя! Я сам знаю, як мені жити!» – не раз, гримнувши дверима, виходиш із квартири з такими словами. Байдуже, чи потрібно взагалі кудись іти, аби швидше б із дому… Набридли постійні настанови: роби те і так, а ось тут краще б отак… «Я й сам прекрасно розуміюся у своїх справах. Я дорослий, зі своїм життям впораюсь якось уже!» А там,
за зачиненими дверима, лишилися стояти батьки…, сумно опустивши голови, відчуваючи в серці якийсь пекучий біль. Ось так блукаєш собі вулицями міста. У думках будуєш плани на майбутнє, будуєш, звісно, сам. У своїх очах ти достатньо дорослий, та ще й не можеш зрозуміти, чому тебе й досі сприймають як дитину. Таким самовпевненим і насупленим повертаєшся додому. До того дому, в якому нещодавно не хотів слухати батьківські настанови. Починаєш будувати якусь невидиму стіну між собою і батьками. Цеглина за цеглиною… Скажу тобі відверто: ти не перший і не останній стикаєшся з проблемою у відносинах батьків і дітей. Ясна річ, легше від цього не робиться. Ми, молоді, звикли вважати, що наша думка істинно правильна, відкида-
ємо чиїсь повчання та поради. Бачимо тільки себе, бідну й нещасну людину, яку ніхто з дорослих не розуміє, не підтримує. І тут включаємо так звану реакцію самозахисту – стаємо схожими на їжаків: закриваємося у собі від людей, які, на нашу думку, хочуть від нас незрозуміло чого, насторожено дивимося на них, не підпускаючи до себе. І тільки в компанії собі подібних стаємо
знову «білими і пухнастими». Загалом така властивість притаманна усім людям, але це не оправдовує нас. Якщо ти так живеш, найближчим часом нікого, окрім себе, бачити не будеш. Одним словом, станеш справжнім егоїстом. Але давай усе-таки повернемося до твоїх батьків. Зараз ти не сприймаєш їхніх настанов, порад, та прийде час, коли шкодуватимеш про це. Скажеш, що чув це мільйон разів. Не заперечую. Тільки-от дочитай до кінця, гаразд? Можливо, ти не сприймеш усього, що я хочу тобі сказати, з розумінням, але сподіваюся, що щось-таки візьмеш для себе. Я розумію той стан, коли тебе дратують батьки, коли ти просто хочеш закрити вуха від їхньої мови, вийти в іншу кімнату (у кращому випадку!) або ж включити музику настільки голосно, щоб вони самі себе не
чули. Я це пережила. І теж будувала стіну. З вигляду усе нібито нормально, але ти ж відчуваєш, що на душевному рівні вас щось роз’єднує. Ти можеш скільки завгодно грати роль дитини із нібито дружної сім’ї, але себе не обманеш. Приходить час, коли ця напруженість у відносинах доходить до певної межі, після якої щось змінюється. Знаєш, це не перехідний період, не думай, що ти переростеш і якось усе буде добре. Звичайно, можеш і так зробити, якщо тобі байдужі стосунки у твоїй же сім’ї. Та насправді це є проблема, в якій ключову роль відіграєш саме ти. Я не маю на увазі, що ти є причиною, що, мовляв, не буде тебе – і все стане на свої місця, ні. Важливим є твоє ставлення, твоє внутрішнє «Я», яке ти сам у собі будуєш і виховуєш. Переглянь своє ставлення до батьків. Вони не заслуговують твоїх докорів, різких слів, сказаних зопалу, набундюченого виразу твого обличчя або ігнорування ними. Вони, як ніхто у цьому світі, заслуговують на твою любов. На жаль, часом ми з радістю віддамо цю любов комусь іншому, вкрадемо від батьків і віддамо…бездумно. Батько і мати є тими єдиними людьми, які посправжньому будуть любити тебе все своє життя. Таке їхнє почуття є сліпим. Згадай, скільки разів ти їх ображав, робив боляче. Вони ж не платили тобі тим же. Згадай… Бог наділив батьків правом благословляти своїх дітей. І в тому благословенні криється велика сила. З ним приходить успіх і щастя у твоє життя. Пригадай п’яту заповідь: «Шануй батька і матір…» За це Бог тобі обіцяє добро і довголіття. Зауваж: не людина обіцяє, а Бог, слово Якого є незмінним. За своє ставлення до батьків ти будеш відповідати перед Ним. Бог дасть благословення за послух батькам або ж відверне Своє лице від тебе за непослух. Бог буде судитися з тобою за пролиті сльози батька і матері, Він заступиться за них. Не відкидай порад батьків, прислуховуйся до них, бо ж насправді вони хочуть для тебе тільки добра. Вони мудріші за тебе. Можливо, не у всьому тебе розуміють, але це – твої батьки. Поважай їх і люби незалежно від обставин, незалежно від того, хто вони і наскільки добрими є. Просто прийди до батьків і скажи: «Я Вас дуже люблю…» Це буде найбільшою вдячністю для них… P.S. … Якщо твої батьки забули тебе, відвернулися від тебе, пам’ятай, що ти не забутий Богом. Він завжди поруч, щоб підтримати, потішити і подарувати тобі надію… Козак Ірина upgrade.rv.ua
Не думали
Коли Христос описував стан людського роду часів Ноя, Він сказав наступне: «У дні перед потопом їли, пили, женилися й заміж виходили до того дня, коли Ной увійшов у ковчег, і не знали (не думали) аж поки потоп не прийшов й усіх не забрав» (Мтв. 24:38-39) Здатність мислити, аналізувати тут на землі властива тільки людині. Це одна з найважливіших рис нашої подоби Творцю. Однак, саме це виявилося в дефіциті у людей часів Ноя – вони не думали. Звичайно ж, їх розум і здатність мислити нікуди не поділися. Напевно, вони думали про те, що їм їсти та пити, на кому одружуватися або за кого виходити заміж. Але схоже, вони виключили зі свого «раціону» роздуми про себе і Бога, про сенс життя і небо. Ми знаємо, що якщо достатньо довгий час не використовувати якусь групу наших м`язів, вони втрачають свою пружність, слабшають і можуть атрофуватися. Але це ж саме відбувається і з нашою здатністю мислити про вічність, про Бога. Якщо наші думки зосереджуються на суєті, другорядному, тиснуться до землі, то ми йдемо все далі і далі від Бога.
Християнські
Досить корисно тут подивитися, про що міркували автори Псалмів: * Розмірковую про Тебе; * Про великі Твої діяння, про справи рук Твоїх; * Про заповіді Твої, про Закон Твій, про настанови Твої; * Про чудеса Твої; * Про пишну славу величі Твоєї; * Про дні давні; * Про дороги невинного; Саме про це «не думали» сучасники Ноя. А як часто люди сьогоднішнього дня думають про такі речі? Як часто ми, проводимо час, розмірковуючи про те, що вгорі, вникаючи в себе і у вчення?
Р.Носач
принципи
- Люди бувають нерозумні, нелогічні і егоїстичні; Все одно прощайте їм. - Якщо ви проявляли доброту, а люди звинувачували вас у прихованих особистих мотивах; Все одно проявляйте доброту. - Якщо ви досягли успіху, то у вас може з’явитися безліч фальшивих друзів і справжніх ворогів; Все одно досягайте успіху. - Якщо ви чесні і відверті, то люди будуть обманювати вас; Все одно будьте чесні і відверті. - Те, що ви будували роками, може бути зруйноване в одну мить; Все одно будуйте. - Якщо ви здобули безтурботне щастя, вам будуть заздрити; Все одно будьте щасливі. - Добре, що ви створили сьогодні, люди забудуть завтра; Все одно творіть добро. - Діліться з людьми кращим, що у вас є, хоча цього ніколи не буде достатньо; Все одно діліться найкращим, що у вас є. Врешті-решт, все, що ви робите, потрібне не людям; Це потрібне тільки тобі і Богу. Моліться разом і залишайтеся в єдності.
Уроки Історії
6
dvaslova.com №12 (36) грудень 2012
Служіть
Поруч
Передплата на 2013 рік
один одному Т
рирічна Аліда Ноблох (Alida Knobloch) із Луісвіла (штат Джорджия) через свою хворобу змушена майже весь час дихати через трубку від спеціального кисневого балона. Для того щоб дівчинка не сиділа постійно вдома і не носила балон сама, їй видали спеціального компаньйона – навчену собаку Гібса. Пес носить на своїй спині прикріплений кисневий балон, довга трубка від якого тягнеться до Аліди.
БІблія про служіння: «Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті» (1Петра 4:10)
Ісус: «Як хто служить Мені, того пошанує Отець…“
Хочеш розповідати про Христа? Не знаєш як зробити перший крок? Газета “Два Слова“- твій помічник у поширенні Божого Слова
(Євангелія від Iвана12:26)
Незрівнянний
Христос
Б
ільше двадцяти століть тому жив Чоловік, народжений проти законів природи. Він жив у бідності і був вихований в невідомості. Він мало подорожував і всього один раз перетнув кордон Своєї батьківщини – під час втечі до Єгипту, ще немовлям. У Нього не було ні впливу, ні багатства. Родичі Його були люди скромні, без кваліфікації та освіти. Але Він керував природою, ходив по хвилях, наче по бруківці, і втихомирював море. Він
зцілював натовпи людей без ліків і не брав плати за це. Він не написав жодної книжки. Але всі бібліотеки нашої країни не вмістять книг, написаних про Нього. Він не написав жодної пісні. Але Він дав тему для стількох пісень, скільки не дали всі композитори, разом узяті. Він ніколи не заснував жодної школи. Але всі школи світу не можуть похвалитися такою кількістю учнів, яка є у Нього.
Він ніколи не командував армією, не закликав солдатів, не стріляв з гвинтівки. Але ні в одного державного діяча ніколи не було стільки добровольців, які за Його наказом змусили б стількох заколотників скласти зброю і здатися без єдиного пострілу. Він ніколи не займався психологією, але зцілив більше розбитих сердець, ніж всі лікарі світу. Де імена колишніх гордих правителів Греції та Риму? Де імена вчених,
філософів і богословів минулого? Але ім’я цієї Людини звучить все частіше і частіше. Час проклав багато століть між Його смертю на хресті і нашим поколінням, однак Він до цих пір живий. Ірод не зміг погубити, а могила – утримати. Він встає на найвищому п’єдесталі небесної слави, коронований Богом. Йому підкоряються ангели, поклоняються святі, і біси бояться Його – живого, близького Христа, нашого Господа і Спасителя.
7
dvaslova.com №12 (36) грудень 2012
Свідчення
Вижити, щоб жити! У
Продовження
2001 році (взимку) я потрапила в аварію. Мене збила машина, шофер злякався, затяг мене в салон автомобіля, а потім викинув за містом. Отямившись, я намагалася встати, потім падала, і знову все повторювалося спочатку. Перед тим як знепритомніти, я ні з сього ні з того сказала: “Господи, допоможи мені!” – і провалилася в темряву. З того, що я пам’ятаю, це була страшна темрява, і хтось стояв наді мною. Тепер я знаю, що то був Бог, Котрий дав мені ще один шанс почати нове життя. Мене знайшов якийсь чоловік о четвертій годині ранку, він чомусь пішов у свій гараж. Тепер я розумію, Хто його туди направив. Опам’яталася я вже в лікарні. У мене були обморожені руки й ноги (тоді були сильні морози). Для мене почався кошмар: операції, потім болючі перев’язки, наркотичні препарати, якими мене заколювали лікарі. Хлопець, з яким я збиралася одружитися, кинув мене, довідавшись, що я потрапила в аварію. Мені стільки разів хотілося плакати від болю, але я не могла цього зробити, я чекала свою кохану людину і думала: а раптом вона увійде й побачить у мене сльози на очах?! Медичний персонал дивувався: “Чому вона не плаче, адже їй боляче, вона що залізна?” Потім лікар переплутав назву мазі для мене і спалив кисті рук. За 24 години мої руки стали дерев’яними. Я була схожа на мумію. Мені відрізали кисті рук і пальці на ногах. Я бачила, як на очах умирають люди у відділенні, які ще вчора розмовляли зі мною. Я бачила, як лікарі жорстоко відрізають і ноги, і руки хворим. Але щось не давало мені збожеволіти. Я вірила, що рано чи пізно цей кошмар пройде, й у мене все налагодиться. Батьки в мене лікарі. Коли тато побачив, в якому я стані, він забрав мене додому. Удома сам, використовуючи “Ледокаїн”, доробляв те, що повинні були зробити в лікарні. Усього я перенесла 9 операцій. А бинтів від перев’язок вистачило б, щоб обмотати великий багатоповерховий будинок. Як терпіла це все моя мама, для мене залишається загадкою й донині. Бачачи, як боляче її дитині, вона не тільки перев’язувала мені рани, а ще й підбадьорювала мене. Удома я почала пити, при несамовитому стані сестра ловила мене двічі, щоб я не вистрибнула зі свого балкона на десятому поверсі. Мені було нестерпно бачити, що на вулиці весна, що гуляють закохані пари. Мама дізналася про одну церкву. До мене додому прийшли брати й сестри, вони молилися за мене. А потім мене
привезли машиною на служіння, а назад я вперше після операції йшла додому сама. Не було ні страху від того, що в мене немає рук, ні ворожості до інших людей, що в них усе добре. Тепер зі мною був Бог, і я відчувала себе щасливою людиною. Через тиждень у супроводі сестри я поїхала на християнську конференцію в інше місто. Вісім годин туди й стільки ж назад автобусом здалися мені хвилинами. І мене вже не турбувало те, що на ногах пов’язки, а зверху одягнені тапочки. У цих же пов’язках я приймала водне хрещення. І як люди не відговорювали мене, що, мовляв, не можна з такими ранами лізти в озеро, я не слухала їх. Зі мною був Бог і віра в Нього.
Рідні подарували мені комп’ютер, який я освоювала сама, без помічників. На одному із сайтів знайомств я познайомилася з чоловіком. У нього був семирічний син, дружина-п’яниця залишила їх. Ми зустрілися й зрозуміли, що це любов, що ніщо не зможе нас розлучити. Він гуляв зі мною на вулиці, допомагав одягатися, доглядав, як за дитиною. А його син відразу почав називати мене мамою. Ми зняли квартиру й стали жити окремо. З ним я навчилася заново і куховарити, і прати, та й узагалі всьому довелося вчитися заново. Але поруч була кохана людина, а це сильний стимул. Я виїхала на протезування в Петербург,у самому інституті побачила
багато людей, побитих горем. Але завжди підбадьорювала їх, розповідала свою історію, що після чорної смуги обов’язково наступить біла. А якщо з вами ще й Бог, то жодна перешкода вам не стане на заваді. А сама чекала тільки одного: швидше б повернутися до свого чоловіка й сина. Коли повернулася, дізналася, що вагітна. Але ж до зустрічі з Богом мені говорили, що я не зможу мати своїх дітей! Мене всі вмовляли зробити аборт, але я точно знала, що якщо Бог дає дитину, то Він допоможе мені виростити її. А люди зі світу дивувалися, як же я буду вправлятися без рук з дитиною?! Зараз моїй доньці вже 3 роки. Коли вона народилася, то акушер сказала мені, що давно не бачила таких пологів, що я мужня жінка. Бог дає слабким жінкам не тільки мужність! Я справляюся з дочкою, хоча мені пропонували гувернантку або просто доглядальницю. Ми одержали квартиру, тому тепер у мене багато турбот: приготувати їжу для сім’ї, погодувати дитину, сина зібрати, відправити до школи. Я встигаю випрати й попрасувати одяг, помити посуд. І щодня все починається спочатку. Але я рада, що разом із Богом можу перейти через будь-які труднощі. Зараз ще й в’яжу шалі, покривала, подушки й дитячі речі й дарую людям, щоб вони відчували тепло й любов, знали, що ці почуття є в цьому світі. Я щаслива від того, що Бог повернув мені повноцінне життя. Я служу Йому в церкві, багато що роблю на комп’ютері. Встигаю й у дитячому, і в тюремному, і в материнському служіннях. Для Бога немає різниці, чи ти колишній наркоман, чи алкоголік, бомж, чи інвалід. Для Нього всі ми діти, яких Він любить, і Якому ми потрібні всі, такі різні і такі однакові в любові до Нього.
Фото-факт
На Луганщині згорів Дім Молитви ЄХБ Сумна звістка з Луганщини – 18 грудня 2012 року згорів Дім Молитви Церкви ЄХБ у м. Кіровську. Попередня причина пожежі – пошкодження електромережі. З огляду на фото згорілої церкви стає зрозуміло, що відбудовувати будівлю немає сенсу. Необхідно або будувати нову, або купувати будівлю, яка підійде для богослужінь. Церква налічує менше сорока осіб, більшість з яких – люди похилого віку. Сам Кіровськ – депресивне шахтарське місто Луганщини.
№12 (36) грудень 2012
Можна Вас на два слова
Чому газета «Два Слова»?
Ми закликаємо наших читачів до коротких та змістовних роздумів про найактуальніші теми для нашої душі.
Різдвяне опитування - З чим у вас асоціюється Різдво? - На вашу думку, які три речі потрібно зробити на Різдво?
Україна – християнська держава, але християнські принципи в ній стають усе менш популярними, а людей зі скаліченим життям усе більше та більше. І як би настирливо не боролися засоби масової інформації з наркоманією, насильством, алкоголізмом, суїцидом, безпритульністю, халатністю, все це ніколи не зникне з життя нашого народу, доки Божі принципи не стануть нашими принципами у повсякденному житті. Саме тому всеукраїнська християнська газета «Два Слова» – це газета із найактуальнішими темами сьогодення, адже вона цілеспрямовано пропагує Христа та християнські цінності. За ідеєю створення стояло троє молодих друзів, які вирішили скористатися можливістю розповідати про Христа та Його цінності через ЗМІ, а саме – через газету. Без досвіду, але з величезним бажанням донести до людей життєво важливу істину, розпочалася праця над першим пілотним номером. Стартовий крок був зроблений… Восени 2008 року у світ вийшов перший номер газети, завданням якої було свідчити про Ісуса Христа, розповідати не про життя певної церкви, а про життя з Ісусом Христом, без табу та простою мовою говорити правду про проблеми та їх практичне вирішення. Господь продовжує благословляти новими ідеями та статтями, які, потрапляючи на шпальти газет, стають благословінням для багатьох людей. Робити Христа Знаним: - розповідати про дію триєдиного Бога у житті людини; - пропагувати християнські цінності та світогляд; - знайомити людей із Господом, із християнським життям і допомогти знайти Церкву у своєму регіоні; - надати ефективний та практичний інструмент членам Церкви для розповсюдження Євангелія; - допомагати робити перший крок і бути постійним в особистому євангелизмі. - ми знайомимо людей із Христом та з принципами християнського життя; - ми допомагаємо християнам невимушено спілкуватися з невіруючими друзями; - ми висвітлюємо різноманітні актуальні теми сьогодення у світлі Слова Божого; - ми служимо для підбадьорення та розвитку членів Церкви.
Тарас Андрікевич На жаль зараз, це свято асоціюється в людей з рекламою «кока-коли», Санта Клаусами і тим святом, коли можна добренько попоїсти. Для мене Різдво- це велике, гарне,тепле свято, від якого весь світ відраховує роки (н.е.). Це час, коли народився на світ Спаситель людства – Ісус Христос, а з ним і надія на вічне життя. Це те свято, коли люди можуть ще раз пригадати наскільки вони цінні в Божих очах. Асоціюється Різдво в мене з гарним настроєм, усміхненими лицями та чимось добрим. 1 – хоча б одній людині зробити щось дуже приємне, за що вона була б вдячною... 2 – Розказати своїм дітям,онукам про те, що це за свято... 3 – І просто чудово провести Різдво з людьми яких ти любиш і ціниш. Богдан Пришляк Перед очима одразу ж постає картина моєї сім»ї, що зібралася на Святу вечерю. Ялинка, на якій горять кольорові вогники та вишита скатертина з дванадцятьма стравами, а також, якесь духовне зближення і віра в диво. Перш за все відвідати усіх близьких людей, послухати колядки у чиємусь виконанні, ну і,звичайно, самому поколядувати. Таня Єремейчук Різдво-це для мене світле сімейне свято. В цьому році я хочу, щоб все було не так як раніше, адже часто я забувала чий це насправді День Народження, тому хочу подарувати це свято Христу. Звіщати всім ближнім цю чудову новину про те, що народився Божий Син. Також, забути всі образи та попросити вибачення у тих кого чимось образила.
Партнери Богослужіння християнських євангельських церков м. Львова Євангельська Церква
“Трійця“
Богослужіння
щонеділі об 11:00
служіння проходять в приміщенні ЗОШ “Надія“(вул. Наукова, 60) Над випуском працювали: головний редактор: КАРЧА Давид редактор / журналіст: МУЛЯК Сусанна Літературний редактор: ШУПАРСЬКА Юлія Дизайн / верстка: ТАРАПАНОВА Ірина
Богослужіння відбуваються Богослужіння: щонеділі о10:00 та 18:00 та шосереди 18:00 Вивчення Біблії (домашні групи): Понеділок 19:00, Вівторок 19:00, Загальноцерковна молитва: П’ятниця 9:00 вул. Зелена 11-Б baptist.lviv.ua vk.com/baptist_lviv
“Cихівська Церква Євангельських Християн Баптистів” Богослужіння:
щонеділі о 10:00 та 18:00 щочетверга о 19:00 просп. Червоної Калини, 38 (за ринком “Шувар“)
щонеділі о 10:00 вул. Шухевича, 1 ПК ім. Г.Хоткевича
тел.: (096) 274 21 51, www.hosanna.org.ua
Церква “Преображення” ЄХБ Щонеділі Богослужіння о 15:00 (вул. Зелена 11-Б)
Щопонеділка молодіжне спілкування о 19:00 (вул. Фабрична 21, Дім Молитви) Вечірнє Богослужіння щочетверга о 18:00 (вул. Фабрична 21)
Дзвінка Шаламага Різдво для мене – це час проведений разом із сім’єю. Якщо ж говорити про те,що хотіла б зробити на Різдво, то це було б, мабуть, бійка з братом за вареники, прогулянка вечірнім Львовом та весело проведений час з друзями. Вероніка Родіонова Різдво у мене асоціюється зі снігом, родинною вечерею, добром, ялинкою та дітьми. Хочеться цього Різдва, допомогти тим, хто має менше, ніж я. А також, відвідати родичів і друзів. Марія Цедуляк Для мене Різдво- це казка, тому і хотілось би в час різдвяних свят, більше усміхатися, побачитись з близькими людьми та поколядувати. Алла Ткачук Різдво асоціюється з народженням Ісуса, з початком відліку нашої ери, а також – це свято світла і сім’ї. На Різдво хотілося б зробити: піти до церкви, побачитись із родиною, з’їсти кутю і переглянути фільм «Сам удома» Марк Собчук Так як я християнин, то для мене насамперед Різдво- це народження Ісуса Христа, проте, люди вже давним-давно зробили так, що це свято ми відчуваємо ще задовго до його святкування. А все через те, що довкола нас ялинки, подарунки, різдвяні привітання по телебаченню і не лише.В ці дні, я б хотів привітати свою маму якось особливо, а також, подарувати більше позитивних емоцій своїм друзям. Денис Рижук Насамперед, для мене Різдво – це зима, ялинка, та яскраві вогники, що виблискують всюди. А найголовніше – це народження нашого Спасителя. Також, святковий обід разом із сім’єю ну і, звичайно, подарунки,привітання та море позитивного настрою. Хотілось би зробити свято для людини,яка ще його ніколи не мала і не знає насправді, що таке Різдво. А також, запросити у свою домівку багато друзів, щоб краще відчути дух Різдва. Богдан Григоренко Різдво для мене це народження Спасителя світу Ісуса Христа. Тепле спілкування в колі родини та друзів, а також, ще одна можливість згадати прожитий рік і побудувати плани на майбутнє. В день Різдва хочу подякувати Богу за кожен подарований Ним день. Багато спілкуватися з близькими та рідними і обов’язково випромінювати радість, адже Син Божий прийшов у цей світ. Підготувала Висоцька Марта