екологія
«``Ми робимо це для людей...``, – кролик Ральф», Вікторія Биковська СторінкА 2
суспільство
«Проблема культури мовлення...», Маргарита Хмельницька Сторінка 10
Культура «Джерело життя», Лада Чубенко
Сторінка 5
The∞Octopus
суспільство «Фемінізм у сьогоденні», Вероніка Крючек Сторінка 10
Газета редакції №3 факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова
Випуск №6 травень 2021
АРХІТЕКТУРА
«Модернiзм – не архаїзм», Тимофій Мельников СторінкИ 7, 8
СУСПІЛЬСТВО «Ягідки і квіточки: принципи ``екологічного`` спілкування», Олександра Бондаренко Сторінка 9
Одеса
«Розваги на канікулах», Катерина Нікітенко Сторінка 6
ЗДОРОВ'Я «Особливо нервовим вхід до щасливого життя (не) заборонено», Марія Берекет «Скажи «так!» здоровому сну», Аліна Оганезова Сторінки 3, 4
СПОрт
«UKRAINE CAN WRESTLE!», Володимир Лук’янчук Сторінки 11, 12
2 «Ми робимо це для людей.
Вони значно перевершують нас, тварин»,
– кролик Ральф
Вікторія Биковська
мерли, працюючи». У відеоролику кролик дякує людям за таку можливість мати роботу, по суті, демонструє це як своє покликання: «Це те, заради чого ми народилися. Це робить нас щасливими». Та говорить він так, нібито сам вселяє і нагадує собі, що це – нормально, але його душа вважає інакше і в саме в цей момент з його ока тече сльоза. І так з ока лише одного, оскільки на другому вже провели тестування і ввели рідину, тому функції органу були втрачені. У мультику було показано на скільки жорстокі Сьогодні піднявся шквал навко- такі тестування і лунав голосний ло теми вівісекції, а саме – тесту- заклик до припинення використанвання косметики на тваринах. Від ня таких косметичних продуктів. «Ми робимо це для людей. Воекспериментів страждають кролики, щури, морські свинки, прима- ни значно перевершують нас, твати, собаки та кішки, яких вилов- рин», – сказано в ролику. Але чим люють, купують або спеціально ми краще, якщо проявляємо таку вирощують. Над ними проводять жорстокість до беззахисних істот? страшні досліди, що призводять Організація People for the Ethical до загибелі друзів наших менших Treatment of Animals (PETA), що та при цьому не дають стовідцот- веде боротьбу за права тварин встаковий результат безпеки продукту. новила: щорічно від болючих ексПідняв цю тему на глобальне со- периментів гине близько мільйона ціальне обговорення кролик Ральф. тварин, заради того, щоб косметичТочніше – короткометражний муль- на продукція потрапила до магазитфільм від Товариства захисту тва- ну. Та нині існують альтернативи рин США. Головний герой – ла- вівісекції, при цьому вони мають бораторний кролик, який розповів більш точні результати та нікому про своє життя і те, що його батьки, не зашкоджують. Бренди, що вибрати та сестри мали ту саму до- користовують такі методи називалю: «Всі тестувальники. Вони по- ють «cruelty-free», і легко їх можПланета, на якій ми живемо – це прекрасне, неповторне місце, де людей оточує світ можливостей і постійних відкриттів. Та, крім нас, на Землі панує безліч живих організмів: це і мікроскопічні бактерії, і величні дерева, і різноманітний тваринний світ. Ми складаємо одну велику систему життя. Та замість гармонійного співіснування люди нищать все на своєму шляху, забуваючи про інших жителів та жорстоко використовуючи блага природи без відновлення рівноваги.
Джерело: Врятувати Ральфа (Youtube)
на розпізнати за спеціальними позначками. Також для пришвидшення процесу пошуку етичних брендів існує спеціальний додаток «Bunny Free», який легко завантажити на будь-який смартфон. У пошуковій строфі при введенні назви бренду можна дізнатися інформацію щодо тестування, а також застерегти від фейкових позначок. Ролик дійсно полонив багато небайдужих сердець і навіть вплинув на багатьох глядачів. Але залишились ті, які вважають це нормальним та ставлять на перше місце свій комфорт. Так, серед опитаних лише 39% сказали, що мультик вплинув на їхню думку та змінив ставлення до вибору косметичних засобів. «Я готова вибирати довше засоби догляду, але хочу розуміти, що на моїй поличці лише косметика cruelty-free», – повідомила одна з учасниць опитування. Дар’я Носич – візажист, яка працює з даним товаром постійно й у великій кількості, розповіла: «Це питання мене цікавить, але не можу сказати, що ставлю його в пріоритет при виборі косметики. Якщо бачу, що бренд є етичним, то однозначно моя думка й оцінка будуть набагато кращі. Ще річ у тому, що багато глобальних брендів тестують косметику на тваринах, і я знаю, що для них вихід на ринок деяких країн буде просто заборонений, якщо вони не будуть виконувати цієї
умови. Наша країна, на жаль, не може похвалитися широким вибором брендів cruelty-free – вони всі переважно зосереджені в Штатах. А це вже, як ти розумієш, і висока вартість продуктів, і їх важкодоступність. Загалом, бренди crueltyfree – молоді, та багато хто навіть про них не знає. І я впевнена, що будь-який споживач, включно зі мною, в першу чергу звертає увагу на якість і властивості продукту. Я б дуже хотіла, щоб в майбутньому компанії припинили тести на тваринах, винайшовши інший метод випробувань. Знаю, що маленькі кроки до цього вже зроблені». Тема знущання над тваринами часто порушується у нашому буденному житті. І у 21 столітті, коли ми прагнемо до повної толерантності населення, важливо пам’ятати й про тварин, які також мають право на вільне життя. Їхнє первинне місце існування – це природа, ліси, поля, а зовсім не лабораторії з жорстокими знущаннями. Та чим частіше на просторах Інтернету будуть порушувати дану тематику, тим більше людей замислюються над правильністю та сенсу таких дій. А такі ролики створюють екологічну культуру виховання громадян та формують дбайливе ставлення до природи. Варто замислитись, що ми обираємо: пусті поля чи гармонійне життя на планеті із собою, суспільством та істотами навколо.
3 Особливо нервовим вхід до щасливого життя (не) заборонено Марія Берекет
Кожен з нас хоча б раз у житті чув: «Не можна стільки хвилюватися – нервові клітини не відновлюються!» Чи дійсно справа у нервових клітинах? Які відбуваються процеси у нашому організмі під час стресу? Які наслідки ховаються за ними? У цих питаннях ми спробуємо розібратися за допомогою наукових досліджень. Не дивлячись на те, що тема стресу пов’язана з багатьма аспектами життя і має психологічне, фізіологічне та біохімічне підґрунтя, визначення цього поняття не є складним. У першу чергу, стрес модулюється сприйняттям людиною конкретної ситуації, яка саме для неї є некомфортною. Тож, стрес — це індивідуальна реакція організму на будь-які несприятливі зовнішні фактори, від холодного клімату і фізичних навантажень до болю і медикаментів. Згубний вплив хронічного або періодичного стресів не має меж. Серед них: - Зниження встигаємості і рівня життя, порушення когнітивних функцій через зменшення окремих ділянок мозку до 33% - Вразливість імунітету - Скорочення тривалості життя через зменшення довжини тіломір - Якнайшвидше «зношування» органів, що призводить до загального швидкого старіння, адже постраждалі клітини та органи передають інформацію здоровим. Поміж інших наслідків – ожиріння, ламкість кісток, розтяжки, синдром Кушинга тощо. Основною вимірювальною одиницею стресової реакції є рівень так званих гормонів стресу. До цієї фантастичної трійці входять кортизол, адреналін та норадреналін. Вони покликані бадьорити організм, мотивувати до дій та змін, і мобілізувати в стресових умовах. У дикій природі період похолодання викликає велику кількість стресу у ведмедів, вони у свій час починають більше їсти, запасають жир і можуть спокійно перезимувати ці складні часи у світі мрій. До речі, цей процес пристосування до зовнішніх факторів шляхом внутрішніх змін (досягнення стабільності через зміни) називається аллостаз. Вироблення стресових гормонів у певний період часу визначає наш спосіб життя. Так, у здорової людини пік «секреції» кортизолу припадає на час пробудження (о 7-10 ранку). Але якщо механізм порушується, наприклад, через ненормований режим дня, кортизол може виділятися у найбільшому обсязі і після півночі. Звідти і з’явилося розподілення людей на жайворонків і сов: справа лише у циркадних ритмах, які регулюють виробку конкретних гормонів у певний час. Або не лише у них? Насправді, якщо копнути глибше, у цій схемі існує ще так звана стресова вісь гіпоталамус-гіпофіз-наднирники. Сенс полягає у то-
Джерело: офіційний сайт КМІС
му, що саме взаємозв’язок між цими органами визначає чи правильно буде працювати стресовий механізм з його гормонами та ритмами. Якщо вимірювати стрес ми маємо кількістю стресових гормонів, то здатність протистояти стресовим факторами — стійкістю до стресу. Як запевняє Б.Х. Варданян (1983): «Стресостійкість можна більш конкретно визначити як властивість особистості, що забезпечує гармонійне ставлення між усіма компонентами психічної діяльності в емоціогенній ситуації...». Серед індивідуально- особистісних факторів стресостійкості виокремлюють: інертність/рухливість, врівноваженість нервових процесів, темперамент, тривожність, мотивацію та установи особистості, самооцінка, гендер та індивідуальний стиль діяльності («Современные взгляды на проблему стрессоустойчивости», Церковский А.Л.) Звісно, багато моментів є спадковими (сила нервової системи) або вродженими (темперамент, стать тощо), але є зовнішні фактори, які ми можемо регулювати. Це доводив Гілліамс Т.Г. у своїй роботі «Роль стресу і вісь HPA у веденні хронічних захворювань (2015)». На його думку існує 4 ключові проблеми, вирішення яких приведе до ладу наш стресовий механізм: порушення серцевого ритму, запалення, дерегуляція цукру та сприйнятливість до стресу. Якщо розібратися у причинах цих проблем, одразу знайдемо методи їх вирішення. Так, аби врегулювати рівень цукру, потрібно їсти більше клітковини та споживати їжу з низьким глікемічним індексом. Задля зниження загального запалення в організмі, ми маємо стежити за раціоном, виключити можливість алергій, інфекційних та хронічних захворювань. Щоб серцеві ритми були у нормі, треба слідкувати за якістю та тривалістю сну, регулювати кількість кофеїну, нікотину, алкоголю і навіть болю. І наостанок, наш «больовий стресовий поріг» можна підняти за допомогою нейромедіаторів — гормонів щастя. У своїй книзі «Гормони щастя» Лоретта Бройнінг надає декілька порад як підвищити вироблення таких гормонів: дофамін виробляється кожен раз, коли ми робимо малий крок на шляху до мети і очікуємо на нагороду; ендорфін – під час фізичних навантажень, сміху та навіть плачу, який є одним з перших навичок виживання; окситоцин – у процесі побудови довірчих відносин з оточуючими; серотонін виробляється, коли ми відчуваємо свою значимість та авторитет серед оточуючих, беремо на себе відповідальність та пишаємося своїми досягненнями. Тож, слідкуючи за своїм режимом дня й харчування, емоційним станом і соціальним життям, ви можете звести до мінімуму стрес та вивести життя на новий рівень. Ми бажаємо всім студентам легкої сесії, здорової нервової системи, нормованого рівня стресових гормонів та окситоцинових сплесків!
Джерело: Pinterest
Скажи «так!» здоровому сну
4
Аліна Оганезова
Життя тим і цікаве, що в ньому сни можуть стати реальністю. – Пауло Коельо
Джерело: Pinterest
здоров’я, вашого гормонального здоров’я, вашого зовнішнього вигляду, вашої молодості, ваги, вашого мозку, вашого розуму, вашого серця, вашої підшлункової залози, вашої печінки – так, я можу ще довго продовжувати цей список. Чи вважаєте ви, що підживлення організму й розуму – це марнування часу? Напевне, що ні. Отже, намагайтеся спати 6-8 годин щоночі». Тож у такий спосіб ми намагалися у загальних рисах довести важливість сну з фізіологічної сторони, але що з приводу сновидінь? Вони супроводжують нас Сон є невід’ємною частиною нашого життя, та від протягом усього життя, допомагають зрозуміти психонього залежить не тільки енергетична наповненість фізичний стан людини, розібратися у собі та навіть людини, а здоров’я майже усіх органів та клітин ор- віднайти відповідь на те чи інше питання. Мова не піде ганізму. Від повноцінного здорового сну залежить са- про сонники чи те, що «сновидіння пророкують маймопочуття, настрій, продуктивність, розумова та фі- бутнє», адже сни мають дещо глибше значення – чазична активність тощо. Коли ми спимо по декілька го- сто допомагають зрозуміти психічні розлади людини. Цікавими фактами є те, що з віком кількість снодин на день через навчання, роботу та інші клопоти, то перший час може здаватися, що нічого страшного не видінь зменшується, а люди, які намагались накласти відбувається і що навпаки енергії більше, але, насправ- на себе руки, зазвичай навпаки схильні бачити більді, у такий спосіб поступово виснажується організм. ше снів, значна частина яких – яскрава та кольорова. Сон має чотири фази (альфа-, бета-, тета- та дельрит- Останнє має наукове пояснення: люди здатні на відми), найголовнішою з яких є, так званий, глибокий чайдушні кроки, коли реальне життя сповнене (чи як сон. У цей час наш мозок «відпочиває», виробляєть- їм здається) проблем, а світ невідомого здається крася гормон мелатоніну, сповільнюється процес старін- щим. Вони мають надію, що підсвідомість допомоня та виділяється гормон росту, який у дитинстві виро- же впоратись їм зі страхами та відчуттям самотності бляється у надлишку, а після досягнення двадцятиріч- у житті. Саме тому провідні психологи світу радять ного віку сповільнюється, але не припиняє роботу. батькам цікавитися тим, які сновидіння бачать їхні Для досягнення глибоких фаз сну необхідно від- діти, особливо підлітки, які їхні відчуття та емоції, аби носно багато часу. Саме тому, коли ми спимо ли- у разі необхідності вчасно звернутись по допомогу. Докторка Коен у своїй книзі також запевняє, що наше декілька годин на день, то просто не встигаємо проходити усі цикли сну у правильній послідов- ші сни стосуються лише нас, тому усі ці сонники, тлуності. Тож, замість «ідеальних» 5-8 циклів за ніч, мачники не варто сприймати серйозно, набагато важми (за умови декількох годин) проходимо макси- ливіше – навчитися розуміти та чути власну підсвімум два. Через це не виділяється необхідна кіль- домість, внутрішнє «я». Мова снів – специфічна та бакість гормону росту, як наслідок – ослаблений імуні- гатогранна. Її вивчення потребує часу, але того варте. Сон та сновидіння – це важлива складова натет, втома та прискорене старіння внутрішніх органів. Як зазначає у своїй книзі «Сновидіння: про що го- шого життя, яку часто ми недооцінюємо. Піклуворить мозок» авторка Доріс Е. Коен, американсь- вання про власне здоров’я – це не обов’язок, а ка клінічна психологія та психотерапевтка з приват- вибір кожного з нас. Тож, якщо ви любите та поною практикою понад 30 років: «Якщо ви переконані, важаєте себе, то, обираючи між кількагодинним що не можете «марнувати» щоночі стільки часу, про- задоволенням на кшталт нічних клубів, пересто пам’ятайте, що виділення достатньої кількості го- гляду серіалу, який без проблем можна поставидин для проходження всіх етапів глибокого сну віді- ти на паузу, та здоровим повноцінним сном, ми грає надзвичайно важливу роль для вашого фізичного сподіваємось, що ви зробите правильний вибір. Хто з нас не мріяв після важкого, довгого дня опинитися у теплому улюбленому ліжечку, загорнутись у велику ковдру та, обійнявши обома руками м’яку подушку, відволіктись від реальності та зануритись у яскравий світ сновидінь? Бодай, жоден. Та чи замислювались ви, що насправді представляє собою сон та як він впливає на наше життя? Та мова жодним чином не стосується всілякого роду сонників, це радше – про здоров’я, власні почуття та саморозуміння.
Джерело: Центр Громадського Здоров’я
5
Джерело життя Лада Чубенко
3 травня – всесвітній день Сонця. Сонце – одна із зірок нашої Галактики (Чумацький Шлях). Навколо Сонця обертаються інші об’єкти цієї системи: планети і їхні супутники, карликові планети, астероїди, комети і космічний пил.
Сонце – центральне світило нашої планетної системи, і фізичні процеси, що протікають у ньому, у значній мірі визначають також фізику планет, принаймні найближчих до Сонця. Але колись людям були невідомі прості істини. У різні проміжки часу і в різних цивілізаціях люди дотримувалися політеїзму (багатовір’я). Давайте ж розглянемо різних богів сонця і їхні унікальні здібності. Єгипетський Бог Ра Він був одним із найбільш шанобливих в пантеоні єгипетських богів. Найчастіше його зображували у вигляді сокола або людини з соколиного головою і диском. Крім того, що бог Ра дарував світло і захищав від мороку наземних жителів, він ще й освітлював шлях небіжчикам, приймав участь в суді над людьми. Символом влади Ра є анх-хрест, який вінчає кільце. Його називали ключем до життя або вузлом життя через форму. У єгипетській міфології бога Ра вважали творцем усього світу. Люди з’явилися з його сліз. За однією із версій удень Ра переміщується небесною річкою Ніл у човні Манджет й освітлює все навколо. Увечері він пересідає на човен Месектет і спускається до пекла. Там він боровся з силами мороку і на ранок, здобувши перемогу, знову поставав на обрії. Давньогрецький бог сонця Геліос Він відноситься до найдавніших олімпійських богів. Так, як Геліос перебуває над усіма,
високо в небі, то бачить всі діяння людей і богів. Часто за злочини карав сліпотою. Овідій писав, що Геліос мешкає в чудовому палаці в оточенні чотирьох пір року. Щоранку він піднімається з криком півня (його священним птахом) і в супроводі дочки Еос (богині ранкової зорі) сідає у вогняну колісницю і проробляє шлях від палацу на сході до палацу на заході. У римлян же в III столітті офіційно введено культ Сонця (бог Сол). Він ненадовго став головним божеством античного пантеону. Однак божество було взято з грецької міфології, тому культ багато не проіснував. Давньоримський бог сонця і музики Аполлон У цього бога було дуже багато різноманітних особливостей. Йому приписують здатність лікувати, відкривати та будувати міста, заглядати у майбутнє. Також він був покровителем співаків і музикантів, ватажком муз. І все-таки зв’язок його з сонцем був. Його золоті стріли символізували світло, яке встановлювало зв’язок з усіма здібностями, описаними вище. У слов’ян існував розподіл між сезонами. За кожен із них відповідальність ніс свій бог сонця. Слов’янський бог сонця Херс (зима – весна) Він символізував початок нового року і виглядав як маленький хлопчик. Так як хлопчик був зовсім юним і слабким, то й погода відповідала: на землі панував холод. Але він зростав і ставав дедалі сильнішим.
Ярило (весна – літо) Його слов’яни представляли як молодого нареченого, який символізує розквіт і плодовиту любов. Ярило виганяв зиму і холод, давав хороші врожаї і приплід худоби. Дажбог (літо – осінь) Він подавав цілющу силу і родючість. Слов’яни вірили, що Даждьбог виконає заповітні бажання і подарує здоров’я. Люди славили його, коли було зібрано врожай. Сварог (осінь – зима) Це божество було найстарішим і його представляли як темне сонце, що їде в колісниці. Завдяки Сварогу люди навчилися добувати вогонь і обробляти метали. Він передав закони і знання людям як мудрий старець. На заміну одним віровченням приходили і закріплювалися інші. Все ж таки, міфологія залишила неабиякий відбиток на сучасній культурі та психології людей. Деякі з нас досі вірять у приказки та відмічають свята, коріння яких уходить далеко в минуле. Сонце завжди було джерелом життя на землі, його важко переоцінити. Проте за історію існування людства ми приписували йому немало магічного, персоніфікували та поклонялися. Інколи повернення до давніх традицій дає нам змогу краще зрозуміти життя тогочасних людей і поглянути на історію трохи під іншим кутом.
Джерело: Pinterest
6
Розваги на канікулах Катерина Нікітенко
Літо... Як багато надій та емоцій викликають ці чотири літери. Мабуть, немає одесита, який б не чекав цю пору року, адже на вулиці дуже тепло, пляж, море, відпочинки із друзями на природі та канікули в школярів і студентів. Що ж може бути кращим? Але дехто не розуміє, чим можна зайнятися влітку, щоб воно не минуло безслідно. Тому ми вирішили зробити невелику підбірку розваг та занять, які додадуть вашому літу яскравих кольорів.
ОДЕСА
спеціальні «кінотеатри» на березі моря, у яких можно обрати фільм на свій смак та подивитися його під відкритим небом із пакетиком попкорну.
Парк атракціонів Коли людина дорослішає, вона все рідше приділяє увагу розвагам. Звісно, із часом все більше клопоту та все менше часу на себе. Але повірте, кожному потрібен такий емоційний відпочинок. Радимо піти хоча б декілька разів у парк розваг та поринути в атмосферу дитинства. Каруселі, тир, солодка вата та багато іншого подарують вам справжній феєрверк емоцій. Обов’язково беріть із собою друзів – із ними буде набагато веселіше.
Світанки Обов’язковим пунктиком у планах на літо має бути зустріч світанку, знову ж таки на березі моря. Уявіть: ранок, сходить сонце, тиша, спокій. Це неймовірний час для розмірковувань про життя або гарних посиденьок за розмовами разом із подругою чи другом.
Катання на водних санях Одеситам дуже пощастило, адже у нашому місті є море, куди можна ходити хоч кожен день. Тому у список планів на літо стовідсотково потрібно включити водні розваги, а саме катання на банані, бетмені чи водному скутері. Це дійсно неперевершені емоції, які кожен має відчути.
Парк атракціонів
Аквапарк Неможливо не згадати за інший вид водних розваг — аквапарк. Як дітям, так і дорослим буде дуже цікаво покататися на водних горках та відчути сплеск адреналіну. Переважно в усіх аквапарках є зони для дітей та дорослих, тому тут кожен отримує свої особисті враження, без яких просто неможливо влітку.
А к в а п а р к
Фільми біля моря У світі дуже популярним є кінопокази на вулиці, на яких люди дивляться фільми зі своїх авто. В Одесі такі покази теж є, але влітку хочеться чогось особливого. Саме для таких випадків є
Морські прогулянки на катері Біля Морвокзалу на воді стоять багато катерів та яхт, на яких за невелику плату можна покататися. Це неймовірні емоції, які радимо відчути кожному. Подорожі Літо — це найкращий час для подорожей. У зв’язку з карантином, зараз сильно не поїздиш за кордон, адже багато країн закрили змогу на в’їзд у країну. Але багато людей не знає, що наша країна має неймовірну кількість місць, які не поступаються іншим країнам у своїй красі. Тунель кохання, острів Хортиця, Лемурійське озеро та багато інших, які має побачити кожен українець. Тому не гайте часу – подорожуйте рідною Україною. Літо – час нових можливостей для кожного з нас. Найголовніше, пам’ятати про те, що час швидкоплинний, тому його потрібно витрачати лише із користю для себе.
Фільми біля моря
Світанки
Джерело: Pinterest
7 Модернiзм – не архаїзм:
Зникаючі пам’ятники минулої епохи
Частина друга, Одеса
Тимофій Мельников Модернізм | Одеса Одеса значно менше багата на соціалістичний модернізм, нiж Київ. Це пов’язано з тим, що за часів СРСР тут не були розташовані важливі партійні об’єкти або підприємства. Але деякі з будівель все ж обов’язкові до ознайомлення, серед них: будівля театру музкомедії, корпус Одеського національного морського університету і деякі науково-дослідні інститути, санаторії та архітектурний комплекс санаторію «Куяльник»; також не можна обійти стороною і радянські мозаїки в Одесі. Одеський академічний театр музичної комедії ім. М. Водяного, вул. Пантелеймонівська 3, Одеса
Будівля театру була споруджена в 1981-му році. Архітектор Генріх Топуз дотримувався законiв архітектурного модернізму: сучасні практичні матеріали, лаконічний і стриманий екстер’єр, вільні простори як всередині театру, так і зовні, а химерні форми будівлі підкреслювали її величність. Проєктування почалося у 1965-му, а закінчилося тільки у 1975-му році – все через проблеми із фінансуванням проєкту, він (проєкт) значно змінив свою форму і вид за час створення. Внутрішнє оздоблення та планування театру не тільки підкреслює пластику і форми модернізму, а й несе практичну функцію: взимку глядачі потрапляють у гардеробне приміщення, а з нього – відразу в партер.
Проєкт будівлі є абсолютно унікальним і спроєктований спеціально під одеське історичне середовище, це підкреслюють і алюзії на морську тематику біля головного входу в театр; там розташована скульптура Князика А. В. «Муза» – дівчина з лірою, що сидить на дельфіні.
Зовнішнє оздоблення споруди прикрашають декоративні фасадні елементи з міді і анодованого алюмінію. Фасад виконаний з рожевого туфу, граніту і мармуру. Архітектор Топуз самостійно їздив кар’єрами і домовлявся про постачання кам’яних матеріалів для оздоблення. Увесь архітектурний ансамбль театру, фонтану, площі і скульптури характеризується своєю унікальністю і самобутністю. Піднесений стилобат підкреслює височину і грандіозність споруди. При своїх велетенських розмірах архітектурний комплекс добре вписався в навколишню забудову. 16-поверхові корпуси санаторію «Куяльник», вул. Курорт Куяльник 1-3, Одеса «Нові» корпуси санаторію «Куяльник» були побудовані протягом 1981-1986 рр. за проєктами архітекторів Пальгуева А.С., Лінкова А.А. і інженера Гордона І.Я. на замовлення КиївНДІЕП. Два з трьох 16-поверхових будинків функціонують, один – безслідно занедбаний. Корпус «відкритий» для всіх бажаючих. Із даху, колись обладнаного для прийняття сонячних ванн, відкривається вид на панораму лиману, два iнших корпуси, на старий корпус грязелікарні ім. Пирогова та загадкову металеву піраміду. У цій піраміді знаходиться громадський лікувальний басейн з теплою солоною водою з лиману. Піраміда виглядає футуристично та, як і 16-поверхові житлові корпуси, є пам’ятником радянського модернізму.
Фото авторські
8 Модернізм | Одеса | Мозаїки
Монументальне мистецтво було добре розвинене у СРСР. Значна кількість радянських мозаїк досі прикрашають будівлі міст пострадянського простору, вони збереглися у хорошому стані навіть через 50 років. Мозаїки в Радянському Союзі були ледь не єдиною формою самовираження авторiв, до того ж вони гарно пасували до радянського архітектурного стилю, через роки воМорський вокзал Одеського морського порту, вул. Приморська 6, Одеса Задуми містобудівників про створення нового морського пасажирського терміналу почали з’являтися ще в 1950-х, нова будівля морвокзалу споруджена за проєктом архітекторів Головіна В.П. і Кремлякова В.К. у 1968-му році. Ранні проєкти (50-х років) нового морського вокзалу являли собою споруди у стилі сталінського ампіру і були схожі на «сталінські висотки» в Москві. Але проєкт 1960-го року остаточно затвердили – таким морвокзал ми бачимо зараз. Архітектори хотіли надати будівлі форму круїзного лайнера і їм це вдалося – виступаюча консоль і призматичність форми нагадують рубку пасажирського лайнера. Будівлю ввели в експлуатацію у 1968-му. Будівельникам і проєктувальникам довелося на 70 метрів продовжити мол (від лат. насип), а на нульовому поверсі вони зробили складські приміщення. Новий мол почав приймати як пасажирські судна, так і вантажні – уздовж причалів були (і зберігаються досі) залізничні рейки і вантажні крани. До всього архітектурного ансамблю було додано і новий ескалатор уздовж Потьомкінських сходів, який замінив старий фунікулер. У 1994-му році будівлю морвокзалу зазнала значних змін: була проведена капітальна реконструкція з повною заміною інтер’єрів, а в 2001му році на молі звели готель «Кемпінські» (пізніше – готель «Одесса»), який, на жаль, був занадто далекий від стилістики модернізму (зараз готель порожніє). У 2016-2018-му роках до морвокзалу прибудували новий футуристичний екстер’єр з безлічі рухливих металевих пластин. Вони приховали зруйнований морським повітрям фасад – колишня динамічність і форми будівлі були безслідно втрачені.
Одеський національний морський університет вул. Мечникова 34, Одеса Дев’ятиповерховий новий корпус ОНМУ був побудований у 1975-му році, спроєктований архітектором Рибліцким.
ни тісно поєдналися з поняттям соціалістичного модернізму. «В 1954 году Хрущев начал борьбу с так называемыми архитектурными излишествами, к которым были причислены абсолютно все ордерные элементы (колонны, капители, портики, пилоны), а с ними и монументальная скульптура и лепнина, нередко украшавшая здания эпохи сталинского ампира. С этого момента в истории советской архитектуры произошел поворот к новому стилю, который сегодня принято называть советским модернизмом», – Ольга Казакова, кандидат мистецтвознавства, директор Iнституту модернiзму. Однією з серйозних проблем у цьому виді монументального мистецтва є атрибуція (встановлення особи автора) – творці строкатих панно, які розбавляють сірість хрущовської типової забудови, залишилися забуті через роки. Український фотограф Євген Нікіфоров провів велику роботу з каталогізації радянських мозаїк. Він три роки подорожував Україною з метою пошуку і фіксування монументального мистецтва; згодом він у співдружності з «Видавництвом Основи» видав книгу «Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics». У книзі міститься понад 200 фотографій мозаїк по всій країні, деякі з них вже знищені через закон про «декомунізацію».
9 Ягідки і квіточки: принципи «екологічного» спілкування Олександра Бондаренко
Наразі в соцмережах часто зустрічається згадка «екологічного спілкування». Іноді воно зустрічається як «сприятливе» або «ненасильницьке», але незалежно від формулювання має одне і те ж значення — комунікація, побудована на здатності людини до емпатії, що дозволяє створити близькі душевно-сприятливі відносини. Концепція ненасильницького спілкування була вперше представлена Маршаллом Розенбергом у 1960-х роках. Він, неприємно вражений методами вирішення конфліктів на вулицях свого рідного Детройта, рішуче почав рухатися у сторону створення правил, які допоможуть людям у вирішенні як міжособистісних конфліктів, так і комунікативних проблем більшого масштабу. Екологічне спілкування будується на чотирьох основних принципах: спостереження, почуття, потреби і прохання. Людина повідомляє співрозмовнику про свої спостереження — важливо зробити це без оціночних суджень, потім розповідає, які почуття в неї ці спостереження викликали, пов’язує їх з власними потребами і врешті-решт висловлює певне прохання. «Останнім часом я помітив що ти часто ігноруєш мої повідомлення. Я відчуваю себе самотньо і ображено. Мені б хотілося, щоб ти відповідав на них хоча б парою слів, якщо є можливість. Можеш, будь ласка, попереджати мене, якщо ти зайнятий і не можеш відповісти, щоб я не відчував, що ти мене ігноруєш?» Дуже важливо не давати оцінки своїм спостереженням і утримуватися від звинувачень. Якщо емоції захльостують з головою, краще відійти від діалогу на деякий час і заспокоїти розбурханий шторм. У запалі конфлікту можуть бути сказані неприємні речі, взяти назад які буде неможливо. Набагато більш «екологічно» буде дати собі час на те, щоб пережити гостру емоційну реакцію та трохи пізніше повернутися до діалогу з чистим розумом! Розвиток уміння комунікувати без токсичних патернів вимагає часу і сил. Стежити за своїми емоціями і називати їх, утримуватися від прихованих маніпуляцій, чути співрозмовника і його почуття — все це велика ро-
бота, яку за пару днів не осилити навіть найусвідомленішим людям. Не варто засмучуватися, якщо відразу не вийшло. Головне — продовжувати, пробувати, мати в собі сили визнавати свої помилки і вибачатися першим. Для допомоги в освоєнні досвіду ненасильницького спілкування редакція «Octopus» підібрала кілька нескладних, але дієвих порад! 1. Розпізнавайте свої емоції Зазвичай люди рідко задаються питанням, що саме вони відчувають, коли перебувають у занепадницькому настрої. У розмовах із близькими раз у раз проскакують «мені погано» і «мені сумно», хоча за цими простими словами майже завжди ховаються складніші емоції. Для активного застосування екологічного спілкування буде корисно поспостерігати за своєю поведінкою: що саме ховається за «погано», які слова змушують відчувати смуток, які — образу, з чим пов’язана раптова злість на близьких та інше. Розширювати словниковий запас допоможе колесо емоцій — малюнок, що розділяє знайомі нам основні емоції на дрібніші. «Сумно» насправді може виявитися нудьгою, пригніченістю, соромом і самотністю, а не просто сумом. 2. Обережніше зі словами Екологічне спілкування будується на словестній комунікації, під час якої підбирати потрібні фрази слід обережніше звичайного, щоб утриматися від оціночних суджень і звинувачень. Під час озвучення свого стану слід використовувати конструкцію «я відчуваю» або «мені». «Я відчуваю себе розчарованою і пригніченою, коли ти підвищуєш голос» звучить куди більш безпечно, ніж «Твої крики змушують мене боятися». Слід уникати наказового способу, так як часто він трактується невірно і нічого хорошого для ситуації в собі не несе. «Не сумуй» це, звичайно, непогана спроба в підтримку, але слід постаратися краще. 3. Активний слухач Діалог має на увазі під собою двостороннє спілкування, тому крім висловлювання своїх претензій і почуттів доведеться так само послухати і співрозмовника. Дуже важливо показати, що ви — активний слухач і готові, як-
що є потреба, протягнути руку допомоги. Кивайте, утримуйте зоровий контакт, задавайте навідні запитання і перепитуйте — так співрозмовник зрозуміє, що ви і справді намагаєтеся зрозуміти його позицію, і тим самим буде більш відкритий до того, що зрозуміти вас. На життєвому шляху будуть попадатися не лише люди з високим самоусвідомленням, але й ті, хто ніколи не бачили ненасильницьке спілкування та його принципи. У таких ситуаціях дуже важливо розуміти, що за словами, навіть огидними та образливими, ховаються людські почуття. «Ти лише про себе думаєш та зовсім мені не дзвониш!» — це не виклик на удар у відповідь, це просте «я сумую за тобою». Треба вміти слухати не лише слова, а й емоції, тоді спілкуватися буде легко навіть із тими, хто ніколи в житті про екологічне спілкування не чув. 4. Говоріть про потреби Ніхто не зрозуміє, що вам необхідно краще за вас самих. Дуже багато конфліктів мають в собі фразу а «ти що, сам зрозуміти не міг?!» Ні, на жаль, не міг, навіть у супергероїв є певні рамки можливостей. Людина сама відповідає за свої почуття і її основна робота — зрозуміти, що саме потрібно для того, щоб їй стало легше. Усі обвинувальні фрази — це проста спроба перекласти відповідальність за свої емоції на іншу людину. Замість «ти що, не бачив, що я засмутилася і хочу щоб зі мною посиділи?» краще сказати «сьогодні складний день, я засмутилася, я була б рада, якби ти зі мною посидів». 5. Не всі люди на вашому боці. Деякі люди, які знають про існування ненасильницького спілкування і вміють його застосовувати на практиці, можуть переслідувати наміри далеко не завжди здорові. Дуже важливо розуміти, де закінчується екологічне взаємодія, а де починаються маніпуляції з протилежного боку. «Мені сумно, коли ти говориш мені прибирати за собою посуд» і «я ревную, коли ти листуєшся з іншими хлопцями» це не про здорове спілкування, це спроба обмежити особисту свободу дій. Подібні маніпуляції треба розрізняти серед адекватного спілкування та припиняти на початку, тому що із часом зупинити співрозмовника буде набагато складніше.
Джерело: Pinterest
10 Проблема культури мовлення в сучасному світі Маргарита Хмельницька
Культура мовлення-примха чи необхідність для сучасної людини… У наш час проблема володіння чистою та культурною мовою є дуже актуальною. Зростаюче покоління все частіше вигадує нові слова для того, щоб швидко висловити свої думки: часто з декількох слів роблять одне, і саме це спотворює зміст слова та виклад думок. Із розвитком технологій молодь відкладає книжки подалі, віддаючи перевагу гаджетам. Наразі послугами бібліотеки користується дедалі менше людей, майже всі книги можна знайти онлайн і погортати, не виходячи з дому. Серед підлітків актуальним є використання нецензурної лексики. Більшість вбачає у цьому крутість, хибно вважаючи, що саме це є ознакою дорослої людини. Звісно, ніхто не забороняє знати такі слова, але використовувати всюди їх не потрібно. В Україні існує стаття, за якою можна отримати покарання використовуючи нецензурну лайку в громадських місцях – Стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка кваліфікує нецензурну лайку в громадських місцях як дрібне хуліганство і передбачає покарання штрафом або громадськими/виправними роботами. Саме тому до вживання таких слів треба також відноситися з розумом і аналізувати, чи доречно сказати це в тій чи іншій ситуації. Відірвані від культури мовлення, слова людини втрачають глибину думки. Мова тьмяніє, втрачає свій внутрішній зміст, стає просто сигнальною системою Найпопулярнішими помилками у мовленні є: — Порушення порядку викладу думок;
— Збіднений словниковий запас, вживання однотипних виразів та фраз, рідке використання різних художніх засобів; — Невміння правильно узгоджувати слова за змістом; — Не володіння нормами офіційного та наукового мовлення. Правильно й вільно володіти чистою мовою не є перевагою вчених, лінгвістів, вчителів або письменників, це під силу кожному, якщо приділяти цьому хоча б 10 хвилин на день та виконувати декілька простих порад для покращення мовлення: — Читайте більше книжок, саме там ви знайдете нові слова; — Звертайтеся до словників, у разі виявлення незнайомих слів та вагання як правильно писати слова; — Тренуйтеся говорити перед дзеркалом; — Намагайтеся продумувати кожне слово, фразу, думку, речення; — Контролюйте слова-паразити, вульгаризми та нецензурну лексику; — Гарною практикою буде написання диктантів та списування текстів. Культура мовлення – це обличчя кожного з нас, це своєрідна візитна картка особи незалежно від її віку, фаху, посади. Саме за спілкуванням можна скласти враження про будь-кого. Саме мовленням можна вирішити конфлікти, укласти угоди, прийти до спільного висновку, отримати авторитет та переконати людей. Тому завжди потрібно покращувати себе і не потрібно нехтувати розвитком свого словникового запасу, адже вільне та чисте володіння мовою – запорука культурного суспільства, де кожен поважає один одного.
Джерело: Pinterest
11 UKRAINE CAN WRESTLE! Володимир Лук’янчук
Одним із популярних видів спортивних розваг у всьому світі є реслінг. Але що воно таке і чи є він в Україні? Уперше реслінг-шоу було проведено у Криму та з 2011 по 2013 роки проводилося на постійній основі. Називалося воно «Клуб гладіаторських боїв». Потім ця культура розповсюдилась по всій території Україні. Сьогодні ми розповімо вам про одеську федерацію реслінгу. UWA (Ukrainian Wrestling Arena) зародилася у 2016 році з мрії людей робити якісне та захоплююче шоу. Навчання у школах реслінгу в Одесі, Харкові та Дніпрі проводиться за американською системою. Уже цим літом можна буде пірнути у світ реслінгу та відчути «фальшивку» на собі. Організатор та засновник UWA Костянтин Семенович Перлов та реслер Big One Markus погодилися розповісти про реслінг в Одесі та Україні: — Костянтине, розкажіть, будь-ласка, як все починалося. Якою була історія Української Реслінг Арени? — На момент нашого старту це був 2016 рік, весь український реслінг був у форматі бек’ярду: реслери виступали без шоу, у спортзалах. На той час мені було 30 років, я вже залишив ідею стати рестлером, проте все ще був фанатом і постійно дивився реслінг. І ось мені трапився на очі виступ реслерів на «Україна має талант». І знову в мені прокинулося бажання стати частиною реслінг-індустрії. Я спробував знайти хлопців, і мені це вдалося. У 2015 році я знайшов Джейка Сцукобайта, одного з найдосвідченіших реслерів України: він мав за плечима не лише досвід бек’ярду, але і низку професійних виступів. На той час я був фінансово незалежним та мав деякі накопичення. Спочатку спробував домовитися про проведення невеликого бек’ярд-шоу в Одесі, але пропозиція була відкинута. Загалом, я запитав у Джейка, чи буде рестлерам (від англ. wrestler – борець) цікаво робити шоу в Одесі, якщо тут буде ринг, публіка і все, що потрібно, і отримавши упевнене «так», було прийнято рішення побудувати ринг, яких Україні на той час не було. Можна сказати, що наш ринг – унікальний. Паралельно йшла робота з пошуку майданчика для першого виступу. Старі контакти та зв’язки дали свої результати. Так, за допомогою організаторів фестивалю «ФанЕкспо» (фестиваль фанатської культури), було проведено перше шоу, яке гарантувало нам дуже велику кількість глядачів. Зізнаюсь: я і не очікував, що наше перше шоу вийде зробити на такому великому і крутому майданчику, і його побачить стільки людей… Ринг був практично готовий, ростер зібрано, ми підготували постери, трохи історій про рестлерів, щоб представити їх публіці та узгодили, що на шоу пройде турнір з реслінгу за кубок Одеси – фактично перша професійна реслінг-нагорода в Україні! Отже, крім рестлерів, на рингу завжди знаходиться одна дуже важлива людина, від якої залежить в матчі дуже багато, а саме – рефері. Тож рефері був необхідний і нам. Я питав у
всіх знайомих, чи не хочуть вони взяти участь в шоу, але отримував відмови. Але за три дні до «ФанЕкспо» я сидів на кухні у розпачі і дивився якесь реслінг-шоу, як раптом усвідомив: «Але ж моя дружина вже протягом 7 років дивиться величезну кількість реслінгу разом зі мною, знає всі правила!» Загалом, вечір пройшов за домовленостями – і вже наступного дня у нас був рефері. Так що можна сказати, що в серпні 2016 відбувся дебют Оксани Перлової як рефері у професійному реслінгу. За свою кар’єру вона відпрацювала у 10 шоу в 40 матчах! Також допомагала в організації та проведенні шоу, підтримувала мене у всьому і була поруч у важких моментах. За день до шоу приїхали Ронні Браво і Ріппер. Вони провели тестовий матч і оголосили, що зібраний мною ринг відмінно підходить для реслінгу. Наступного дня приїхали Біг Ван Маркус і Пепсі Коля. Ми завантажили ринг і вирушили на шоу. Після нашого успіху на цьому фестивалі, я почав обмірковувати, а що ж робити далі? Рестлери хотіли виступати і були окрилені віддачею від фанатів і можливістю виступати на рингу, а не в спортзалах, та й я хотів розвивати реслінг в нашій країні. Почав шукати майданчики для виступів й варіанти постійної арени, так як в планах і мріях було відкрити школу і організувати постійні шоу. Практично одразу після «ФанЕкспо» нас запросили взяти участь ще в одному популярному в нашому регіоні фестивалі – «Гобліншоу». Це щорічний зліт-фестиваль байкерів, який проходить зазвичай на великому стадіоні або на подібній локації. На ньому проходять паради байкерів, різні змагання і конкурси, а також рок-концерти. На 17 і 18 вересня 2016 року в нас було заплановано два виступи: на рок-н-рольному байкерському зльоті-фестивалі і обкатка власної арени. Шоу називалося «Битва під сонцем» та «Тепловий удар» відповідно. І ось в 2016 році у програмі фестивалю з’явилося реслінг-шоу. До цього часу «мій ростер» трохи розширився і на шоу були заявлені вже не 4 рестлера. У карді були вже знайомі одеським глядачам за першим шоу Ронні Браво, Біг Ван Маркус, Пепсі Коля, Ріппер, а також Джейк Сцукобайт, Аксель Блекхарт і Джо Менсон. Шоу вийшло якісним: глядачі і рестлери залишилися задоволені, а ми почали планувати новорічний виступ. Було знайдено вже постійний майданчик. Але ситуація раптово змінилася. У ніч з 17 на 18 грудня 2016 роки мене розбудив дзвінок директора ДК. «У нас пожежа, приходь вранці, може щось залишилося від твого рингу – забереш, поки пожежники не винесли». Я подумав, що я ще сплю, але, на жаль, це був не сон. У цю ніч 2016 року невідомі підпалили дах концертного залу ДК. Вогнище спалаху склало 250 квадратних метрів. Вогонь зжер все, залишивши від ДК тільки зовнішні стіни і фойє, як мінімум, концертний зал був повністю знищений. Гасили майже чотири години; що не знищило вогнем – залило повністю водою. Від нашого рингу залишилися лише залізні конструкції, які я багато довгих годин вигрібав з-під завалів тліючого ДК. Та-
кож було повністю знищено геть усе обладнання: світло, звук і так далі. Це був величезний удар для мене і промоушену. Загалом, ДК, наш ринг, обладнання і навіть деякі мої надії згоріли у полум’ї. Із мого оточення на той момент ніхто не вірив у те, чим я займався, постійно говорили – «Згоріло? Ну і покинь». І тільки дружина бачила, що згорів не просто ринг – у цій пожежі для мене згоріло щось більше. Її підтримка змусила мене зібратися, подолати цей важкий час, знайти сили, засоби, відновити ринг, зробивши його міцніше і краще, і ось вже 18 лютого, усього через 2 місяці після пожежі, ми провели перше у 2017 році шоу – «Кримінальна сцена 3», але це вже зовсім інша історія. Усі заощадження, які залишилися, які я хотів вкласти в розкрутку і проведення подальших шоу, були мною вкладені в реставрацію рингу. Подекуди навіть довелося взяти в борг. На жаль, після цієї пожежі, своєї домашньої арени у нас більше не було. Ми тинялися по різних клубах і майданчиках. На дуже довгий час нашим притулком став арт-центр «Андерпаб», і він був дійсно відмінним місцем. До речі, дуже шкода, що він закрився. Нам не потрібно було підлаштовуватися під розклад, ми могли зберігати там ринг, тренуватися, у нас було обладнання, мікрофони, звук, екран, світло і, буду відвертий, дуже низька орендна плата. Для початківця промоушена про таке можна було тільки мріяти. З іншого боку навіть така велика втрата не змусила нас відступити, і я сподіваюся, що я не дарма продовжую робити в Україні реслінг-шоу, і що це дійсно комусь потрібно.
12 — А чим реслінг-ринг відрізняється від, наприклад, боксерського? — Big Van Markus: Реслерский ринг від боксерського відрізняється наявністю трьох канатів для можливості виконання деяких прийомів. А амортизація присутня для виконання небезпечних прийомів, які на боксерському рингу можуть бути фатальними. Але це не означає, що робота на рестлерському не несе шкоди. Як то кажуть, падіння є падіння. При всьому цьому, багато рестлерів, у тому числі й ми, працювали на боксерському рингу. Рестлерський ринг допомагає продовжити кар’єру реслера. Це і є різниця між ретслерським і боксерським рингом. — Як ви прийшли у це шоу? — Big Van Markus: «Це не ти обираєш реслінг – це реслінг обирає тебе». Починаючи з тих часів, коли реслінг вибрав мене, я завжди мріяв виступити саме на рестлінг-рингу. Першу таку можливість я отримав на рингу «Клубу гладіаторських боїв». Після промоушен закрився, і ми повернулися на мати. Бек’ярд. Після закриття промоушена, жага повернутися на ринг не угасала, але фінансової можливості рестлери не мали і просто працювали на перспективу. Може хтось помітить. І нас все таки помітили. Костянтин Семенович Перлов надав нам таку можливість. Змушений сказати, що не всі рестлери поставилися до цього з ентузіазмом. Той же Джейк (Сцукобайт) віднісся до цього скептично. Але я погодився на це без жодних вагань. Виступати на рингу та ще й на такому майданчику перед тисячним натовпом! До того ж, Костянтин Семенович надав усі умови: переїзд, проживання... Я нічого не втрачав. — Нещодавно дивився ваше шоу «Шути та Королі» та помітив неординарну особистість. Звідки взявся рестлер «El Orgasmo»? —Костянтин: Мексика, о. Косумель. У нас гарні відносини з закордонними промоушенами. — Чи багато таких рестлерів наших, українських, які виступають ще й за кордоном? — Костянтин: Зараз не дуже – карантини. Але є декілька. Постійно за кордоном виступає Лана Нево та Пойзон, але ж він і живе в Німеччині. Алекс Артур також виступав за кордоном.
— До речі, раз мова зайшла про карантин. Як всі ці карантини сказалися на UWA? — Костянтин: Пішов на користь. За час карантину нам вдалося знайти домашню арену та з’явилася можливість проводити зйомки шоу або самі шоу, коли це можливо. — Наприклад, є рядовий спортсмен, скажемо так, з вулиці, який хоче займатися реслінгом. Чи є для нього якісь критерії? — Так, може. Може й не спортсмен, але йому знадобиться більше підготовки. Основні критерії на старті – бажання та хоча б мінімальна фізична підготовка. Однак, щоб стати хорошим рестлером, потрібно буде набагато більше якостей. — Тренування рестлерів, те як вони виглядають, якими видами спорту паралельно треба займатися? Це тільки атлетика або ще й, наприклад, бойові мистецтва? — Костянтин: Всього потроху. А також акторська складова, психологія матчів та робота з глядачем. Ми намагаємось наголошувати на шоу-складову, однак не забуваємо й про спортивну частину. — Big Van Markus: Рестлер повинен бути і атлетом, і актором. Непогано ще й бути бійцем. — Нещодавно з другом обговорювали реслінг і UFC. Він мені сказав що реслінг – це не для масової аудиторії (принаймні в Україні). Питання звучить так: реслінг – це для широкої авдиторії чи вузькоспрямовані шоу? — Костянтин: Абсолютно для масової. Кожен може знайти собі те, що йому до вподоби. Різноманітні сюжети, спортивна складова, шоу. Це як театр, кіно або будь-яка інша вистава. — Markus, скажіть будь-ласка, який найнебезпечніший прийом ви виконували? Небезпечний для вас особисто. — Загалом, небезпечними вважаються прийоми, від яких страждає шия. Це як раз більше до Японії. Я можу сказати, що мій коронний прийом «Ram Jam» теж доволі небезпечний. Польоти за ринг і з третього канату також не дуже безпечні. — Чи можливо створення повноцінного жіночого дивізіону в українському реслінгу? І чи реально у нас таке зробити? — Костянтин: У нас виступало і більше дівчат. Але поки що жінок, які займаються
реслінгом, в Україні дуже мало. — Big Van Markus: Нам би нових рестлерів побільше, що ж там казати про жінок. — Ви, я думаю, спостерігаєте за реакцією публіки на деякі моменти на рингу. Кому більше натовп надає перевагу – лиходіям чи добрим хлопцям? Особливо цікава відповідь Big One Markus як виконавця. — Перевагу – звісно ж хорошим. А ось хто викликає більше реакцій, вже залежить від реслера, а не від добрий/поганий. — Big Van Markus: Якщо ти лиходій і за тебе вболіває публіка – ти щось робиш неправильно. Хіл – поганий хлопець, повинен робити свою роботу. Тоді все спрацює. Насправді багато реслерів хочуть грати поганих. У них повністю розв’язані руки в їхніх діях. А хороший хлопець – фейс, повинен гнути свою лінію та служити прикладом, бути героєм. — Яких заходів, на вашу думку, потрібно вжити, щоб реслінг в Україні був популярний на рівні боксу чи MMA? — Костянтин: Спонсори, реклама, участь у фестивалях та TV-контракти. Це загалом. — Big Van Markus: Тут треба дивитися історію реслінгу. Бокс та реслінг тісно перетинаються та працюють за однією схемою. Є ще одна проблемка – це менталітет. Я тут на днях дивився інтерв’ю українського промоутера з боксу. Так, навіть бокс у нас у країні ставав на ноги не одразу. Минули десятки років. А у них і фінанси, і підтримка, і телебачення. — Big Van Markus, як фанату мені цікаво. Яким ви бачите майбутнє українського реслінгу? — У нас тут з недавніх років пішла така думка, що реслінг, якщо й стане популярним в Україні, то це вже буде на наших кістках, і ми цього не побачимо. Ось візьмемо наших колег по СНД. НФР (російський реслінг промоушен) мають вже майже двадцятирічну історію, але глобального зрушення у них так і не вийшло. Це якщо ми говоримо про прийняття реслінгу як культури. Це питання не одного десятиліття. На жаль, для нас. — Наприкінці, що б ви хотіли сказати нашим читачам? — Костянтин: Як я люблю казати – дивіться хороший реслінг, підтримуйте український реслінг! Чим більша підтримка глядачів, тим краще шоу ми зможемо зробити.
Фото з власного архіву
THE ∞ OCTOPUS випуск №6, травень 2021
Журналісти: М.Хмельницька, М.Берекет, Т.Мельников, В.Крючек, А.Оганезова, К.Нікітенко, О.Діденко, О.Бондаренко, М.Тєрєхова, Л.Чубенко, В.Биковська, В.Лук’янчук
Склад редакції Головна редакторка Аліна Оганезова Друга редакторка Катерина Нікітенко Верстальниця Олександра Бондаренко Коректорка Аліна Оганезова Коректорка Марія Берекет
Коректорка Вероніка Крючек Антиплагіат Лада Чубенко Електронна версія Вікторія Биковська Електронна версія Лада Чубенко Керівниця Світлана Брошкова