Суспільство
Інтернет
«Діти з інвалідністю – теж діти», «Складний підліток...», Марія Берекет Аліна Оганезова
«Соціальні мережі в житті кожного», Вікторія Биковська
Сторінки 2, 9
Сторінка 5
Мистецтво «Жити без планування», Марія Тєрєхова
Сторінка 7
The∞Octopus
Культура
«Ідоли серед підлітків», Катерина Нікітенко Сторінка 11
Газета редакції №3 факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова
Випуск №3 листопад 2020
Екологія
«Флораріуми – новітнє садівництво?», Олександра Бондаренко Сторінка 8
Карантин «Як заробити студенту, щоб не заважати навчанню?», Володимир Лук’янчук Сторінка 7
Одеса
«Урбаністика», Тимофій Мельников Сторінка 3
Культура «Література про і для підлітків», Лада Чубенко Сторінка 12
СПОрт
«Фігурне катання vs коронавірус» Ольга Діденко «Великий теніс – гра крізь роки» Маргарита Хмельницька «Відродження веслування», Вероніка Крючек Сторінки 6, 9, 10
Покликані надихати, або діти із інвалідністю – теж діти
2
Аліна Оганезова
Найцінніші спогади здебільшого пов’язані саме з дитинством. Безтурботні дні, сповнені веселощами та незабутніми емоціями, аромат бабусиних пиріжків, мамині колискові, батькові історії, розбиті колінки, перші двійки, справжні друзі – це те, що назавжди залишається з кожним із нас, у серці. Та як бути тим, хто за певних обставин позбавлений повноцінних радощів дитинства? Усі ми приходимо у цей світ з певною місією та жоден з нас не обирає, у який час народитись, у якій сім’ї та, найголовніше, яким. Саме тому дуже дивно та, відверто кажучи, гидко, коли батьки вже змалку вчать своїх дітей, що «інваліди – не люди». По-перше, відразу зауважимо, що слово «інвалід» є дискримінуючим, вульгарним та принизливим. Так само як і «людина з обмеженими можливостями», адже немає жодного, хто міг би однією рукою запустити літак у небо, хто міг би пробіжать усю земну кулю зі швидкістю світла, а отже, не існує (принаймні до сьогоднішнього дня) того, чиї б можливості були б безмежні. Діти бувають різні, саме тому ті, хто мають порушення зору чи слуху, ті, хто мають хронічні захворювання чи ті, хто народились без якоїсь частини тіла, – не ізгої, не гірші, а просто інші. Вони так само люблять гратися, спілкуватися, дивитися мультфільми та вчитися чомусь новому. І те, що вони потребують певних умов, означає лише те, що суспільство має забезпечити ці умови, а не цуратися та сторонитися. Дуже прикро чути, коли діти, що ростуть у повноцінних сім’ях і мають фізичне здоров’я тицяють пальцями на інвалідний візочок або показово уникають та обходять стороною своїх «інших» однолітків. Все йде з родини, саме тому батькам необхідно ще з ранніх літ вчити своїх чад поважати «інших» дітей, допомагати їм та підтримувати. Протягом багатьох років діти з інвалідністю були немов ізольовані від навколишнього світу: вони вчились вдома, не мали змоги (умов) гратися на дитячих майданчиках, відвідувати спортивні секції та інше. Цих дітей жаліють та шляхом утримування їх подалі від людей, ніби опікують. Та хто сказав, що ці діти не можуть знаходитися у суспільстві? Повірте, вони можуть більше, ніж ми від них очікуємо. У природі завжди присутній баланс, і якщо чогось бракує, то десь обов’язково чогось є більше. Доказом цього є усім відомий Нік Вуйчич, який народився без кінцівок, та попри зневіру інших, повірив в себе та, відчувши повноту любові батьків, зміг досягти висот, побудувати успішну кар’єру та створити велику сім’ю. Ми переконані, що діти, що з якихось причин народились «особливими», прийшли у цей світ, щоб надихати, робити його добрішим та толерантнішим. Вони так само мають право на рівність, свободу, повагу, щастя та любов. Наразі в Україні існує багато організацій, що покликані захищати дітей з інвалідністю. «Бачити серцем» – це одна з таких громадських організацій, що допомагає дітям, підліткам та молодим людям з інвалідністю бути повноправними членами суспільства та адаптуватися у сучасних реаліях. Наталя Гладких, керівниця інклю-
Джерело: офіційний сайт КМІС
зивних проєктів ГО, увійшла до ТОП-50 світової премії Teacher Global Prize як одна з найкращих педагогів планети. Вона є співзасновницею першої в Україні інклюзивної школи для підлітків. «Багато скептиків кажуть, мовляв, підлітки з комплексними порушеннями нічого не розуміють. Це не так — вони розуміють, і глибину їхнього розуміння ми не в змозі осягнути. Бо це ми, дорослі, не здатні підібрати до них ключик комунікації. Мені сподобалось, як сказав тренер на семінарі з танцювальної терапії: «Коли я працюю з дітьми з інвалідністю, то вони — норма, а я — антинорма». Якщо почнемо дивитися на ситуацію так, то зрозуміємо: у підлітків з інвалідністю все ок, у них такі можливості. І ми маємо сприймати їх такими, якими вони є. За ці два роки роботи проєкту змінилися їхні батьки. Коли діти були маленькі, батьки вірили, що їх можливо розвинути і скорегувати. А коли почався складний підлітковий вік, батьки почали сумніватися — чи зможуть діти ще щось. З однією дівчиною-підлітком була проблема — вона дуже нервувалася і кричала, коли треба було вчасно вийти з дому. Тепер, коли її збирають до школи, вона просто терпить, поки її одягнуть і заплетуть, бо знає, що тут вона має бути гарна і стильна, адже в школі є товариство, друзі. Щойно батьки припиняють вірити у своїх дітей, результатів не буде. А якщо батьки вірять, стається неймовірне. Маємо мрію — щоб у нас була школа від першого класу і до останнього, але зі зворотною інклюзією: зробити навчання настільки крутим, щоб до нас хотіли приходити діти без інвалідності» (Наталя Гладких з інтерв’ю для Osvitoria.media). Такі діти особливі тим, що сприймають світ та оточуючих із відкритим серцем та розпахнутою душею. Вони також хочуть бути почутими та відчувати, що ними пишаються. Дані 15 років, він народився із синдромом Дауна, проте так само, як і інші, має мрії та захоплення: «Я давно хотів займатися спортом, прийшов з татом, записався на самбо і вже рік тренуюся. Виступаю на змаганнях і хочу бути схожим на нашого тренера. Ще люблю малювати, співати, грати на гітарі. Все люблю: природу, квіти: тюльпани, конвалії, троянди. Хотів би на Мальдіви полетіти, до моря». Так, чужих дітей не буває. Вони різні, але такі однакові. Діти з інвалідністю – теж діти. Талановиті, щирі, відкриті та емоційні. А їхня любов особлива, вона безкорисна. І кожен з них заслуговує на безхмарне дитинство
Урбаністика в Одесі:
3
5 порад щодо збереження міста Тимофій Мельников Проблема комфорту міської середи в Одесі загострилася за останні 15 років, свого піку вона досягла зараз – затори на дорогах, недоглянуті вулиці, негаразди з транспортом, знищені фасади будівель. Безумовно, у місті ведеться активна робота з благоустрою, муніципалітету виділяються кошти з держбюджету, проте ключові питання ще не вирішені, а деякі навіть посилилися. Урбаністика – багатогранна наука, яка включає в себе багато термінів та понять, деякі з них будуть викладені в тезовому форматі у цій статті. Автомобілізація Згідно зі статистикою, кількість автівок в Україні на 1000 осіб становить 232, для порівняння, у США цей показник становить майже 800, а в Німеччині — 550 (джерело: world data bank). Автомобілізація — це наслідок посиленої урбанізації та економічного зростання, однак зворотні сторони вона також має. Пропускна спроможність однієї лінії електротранспорту становить від 4500 до 9000 осіб/ год, пропускна спроможність ділянки автодороги становить від 1000 до 4500 авт/год. В автомобілі пересувається 1-2 людини, в одиницю електротранспорту вміщується 100-200 осіб. До того ж, актуальною є і проблема нестатку автостоянок як в центрі, так і у спальних районах. Наявність особистого транспорту значно полегшує життя, але приносить значну шкоду інфраструктурі міста, тому що тенденція посиленої автомобілізації несе за собою потребу в розвитку інфраструктури: розширення смуг руху та збільшення їхньої кількості, побудова паркінгів, кишень для паркування та перехоплюючих автостоянок на під’їзді до центру міста. Архітектурна спадщина На сьогоднішній день в Одесі налічується 1353 об’єкти культурної спадщини. Стан їх дуже відрізняється: від доглянутої напівциркульної будівлі на Приморскьому бульварі до майже зруйнованого будинку Гоголя. Споруда під номером 11 на вулиці Гоголя була побудована в 1836-1849 роках, у ньому М.В. Гоголь жив і писав. Зараз будівля знаходиться на балансі міської адміністрації, у неї зруйнований дах, знищений інтер’єр, внутрішні конструкції також зруйновані. За період з квітня по травень в Одесі обвалилося 6 будинків. Чому так відбувається? В Україні недосконалі механізми для стимулювання реставрації старих будівель, фонди зі збереження архітектурної спадщини або від-
Авторські фотографії
сутні, або неспроможні на активну діяльність. Якщо і далі відкладати цю проблему, ми втратимо ще більше пам’ятників архітектури, а винними будуть і муніципалітет і мешканці міста. Що робити? — Створити незалежну комісію з питань збереження об’єктів архітектурної спадщини. В Одесі є «Управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини». — Залучити не зацікавлені сторони для вирішення даного питання, такі як фонди, некомерційні та неурядові організації, громадські платформи. — Висвітлювати у ЗМІ усі етапи реновації та збереження архітектурної спадщини. Міська середа Формування комфортної міської середи — це один з ключових чинників в підвищенні економічного та демографічного показника. Міська середа, як складова урбаністики, містить в собі багато тез, деякі з них будуть викладені далі. Чому державі та муніципалітету потрібно створення комфортної міської середи? Благоустрій житлового фонду, прибудинкової території, та покращення інфраструктури — це умови для підвищення якості життя у місті, залучення нових мешканців та туристів, і, відповідно, економічне зростання. Що робити? — Автомобілям закрити доступ на тротуар, а самі тротуари відремонтувати. — Ґрунт і газони повинні бути нижче рівня тротуару. В іншому випадку бруд, пил і листя будуть на тротуарі. — Замінити бордюри, використовуючи принципи універсального дизайну. — Зробити освітлення на всіх ділянках проїжджої частини і тротуарів. — Створити комфортну міську середу: більше парків, менше промислових і виробничих об’єктів у межі міста, створити місця для відпочинку
та проведення дозвілля. — Здійснити проєкт «пішохідний центр» і побудувати перехоплюючі паркінги на під’їзді до центру міста, організувати зручний транспортний хаб для пересадки на громадський транспорт — Реалізувати транзитний швидкісний трамвай, розширити обсяг електротранспортної мережі (слід зазначити, що громадський транспорт оновлюється новими трамваями та тролейбусами), скасувати маршрутні таксі, замінивши їх повноцінними автобусами або електробусами. Чому в реалізації міських проектів обов’язково повинні брати участь ЗМІ? ЗМІ можуть виступати майданчиком для відкритості, координації, організації - налагодження контакту між сторонами: муніципалітетом, мешканцями і громадськими організаціями. Забудова «Одна з найсерйозніших проблем - це крапкова забудова історичного центру новими багатоповерховими будинками. Їх пальові фундаменти порушують природний відтік грунтових вод, плюс врізки в каналізаційні інженерні мережі призводять до їх перевантаження і множинним протіканням, які в свою чергу ведуть до ослаблення фундаментів старих будівель. Через багатоповерхове будівництво змінюється рівень грунтових вод в місті, що теж призводить до втрати несучої здатності грунтів» — архітекторка Марія Янушкевич. За останні 12 років кількість комунальної власності скоротилася у 2 рази. Будівництво в історичному центрі несе за собою серйозні наслідки. Архітектурна спадщина не витримує такого навантаження — будівлі поступово руйнуються. У спальних районах ситуація не краще. Інфраструктура міста не здатна витримати такого навантаження. Які можуть бути наслідки крапкової забудови міста? — Завелике навантаження на міські комуніка-
4 ції. — Нездатність міської інфраструктури забезпечити жителів новобудов всім необхідним. — Порушення природного відтоку ґрунтових вод. — Навантаження на одеські на каменоломні, катакомби. — Руйнування розташованих поряд об’єктів архітектурної спадщини. — Надмірне навантаження на транспортну і дорожню системи міста. Дизайн-код Що таке дизайн-код? Дизайн-код — це звід правил і нормативів, які регулюють зовнішній вигляд міста, вивіски, зовнішню рекламу, елементи благоустрою, а також міську навігацію. Функція дизайн-коду — це створити міське середовище, де плями забудови вдають із себе єдине ціле. Чому одеситам потрібен дизайн-код? — Він полегшує навігацію в місті . — Зводить естетичність міського середовища на якісно інший рівень. — Збільшує привабливість міста для туристів. — Створює чесну конкуренцію для бізнесу.. — Гарантує безпечне середовище для маломобільних громадян.
Що потрібно зробити? — Вивіски без підкладки – окремі літери на фасаді із зберіганням елементів екстер’єру будівель. — Стандартизований шрифт. — Вивіски-кронштейни, що не закривають елементів архітектури міста. — Обмежити кількість вивісок і банерів на торгових точках. — Розробити стандартизовану колірну палітру для зовнішньої реклами. — Обмежити стихійне перепроєктування фасадів будівель, а також їх “утеплення” і будь-які незаконні дії, пов’язані зі змінами екстер’єру. — Прибрати штендери (мимоходи), а також будь-яку рекламу, що виходить за межі будівель. Які можуть виникнути проблеми? Небажання підприємців і торгових мереж йти на поступки. Як це реалізовано в інших містах? У Києві в 2017 році прийнято дизайн-код, який визначає нові правила розміщення реклами та оформлення фасадів. Київська міська рада заборонила зовнішню рекламу в історичному центрі міста. В Житомирі, Дніпрі, Кривому Розі також створений дизайн-код — створено звід правил і рекомендацій щодо оформлення фасадів
Авторські фотографії
5
Соціальні мережі в житті кожного Вікторія Биковська
На сьогоднішній день наше життя неможливо уявити без використання Інтернету. Більшість розпочинає ранок з перевірки соціальних мереж: що там опублікували у Facebook улюблені селебріті, «чекнути» фото з відпочинку подруги в Instagram та прочитати новий «твіт» або самому щось «запостити». Ми проводимо у віртуальному світі багато часу, тому необхідно обов’язково розуміти, яку небезпеку складають соціальні мережі для психічного і фізичного здоров’я. Зараз Інтернет використовує понад 4,5 мільярда людей, тоді як кількість користувачів соціальних мереж перетнула позначку в 3,8 мільярда. Соціальна мережа – це веб-сервіс, віртуальне співтовариство, що складається з людей з однаковими інтересами. Це нові можливості та знайомства, але чи досконала ця система. Головною проблемою є так звані «мертві душі» – фейкові профілі, які інтенсивно заповнюють соціальні мережі. Вони можуть публікувати брехливу інформацію, копіювати оригінальні компанії і надавати фальшиві послуги, тим самим обдурювати великі аудиторії. Кожна соціальна мережа максимально намагається убезпечити своїх користувачів, тому вводить і постійно оновлює механізм блокування фейкових акаунтів. Але все одно треба бути дуже уважним, адже серед віртуальних «друзів» цілком ймовірно можуть сидіти шахраї і тролі. Основная мета соціальних мереж — це можливість заводити нові знайомства і підтримувати спілкування через кілометри. Багато людей працюють через Інтернет, вивчають мови і будують свої імперії. Кожен має можливість здобути свою аудиторію, поділитись своєю історією і не тільки розповсюдити інформацію, а й допомогти іншим, показати якийсь приклад, підняти питання проблем сучасного суспільства. Наша газета не стала виключенням. Ми маємо Instagram сторінку, де публікуємо наші матеріали, але лише стисло, повністю ознайомитись можна на Telegram-каналі (посилання шукайте в кінці випуску). Невід’ємною частиною має бути вміння розділяти поняття реального і віртуального, відчувати цю тонку межу. Не дозволяти Інтернет-світу диктувати правила, створювати певні рамки нашого зовнішнього і внутрішнього стану. Відриваючись від соціальних мереж, ми вертаємось до сірого буденного життя, що є не таким цікавим, як картинки в тому ж Instagram.
Не можна сховатися від проблем у цьому вигаданому світі. Не лайки та коментарі вирішують хто ти, а тільки ти сам будуєш свою особистість. Нерідко у просторі соціальних мереж можна зустріти негатив. Хейтер витрачає сили, час і енергію на те, щоб закидати брудом того, хто, можливо, ніколи про ці гнівні нападки не дізнається, тому реагувати і дозволяти таким пустим балачкам вплинути на самооцінку є безглуздям. Якщо у вас з’явилися свої власні ненависники, це означає лише одне – ви досягли успіху. Соціальні мережі мають навичку відволікати нас від роботи, навчання, що впливає на успішність і якість виконаних завдань. Марнуювання часу у віртуальному світі зашкоджує здоров’ю: падає зір, можуть виникнути порушення нервової системи, безсоння. Перебування online більше двох годин на день може призвести до значних змін настрою: відбувається перевантаження інформацією. А це несе за собою тривожність, нестабільну психіку і можлива навіть депресія. Ще, наприклад, звичка перевіряти перед сном стрічку новин у Facebook чи Twitter погано впливає на якість сну. Але найстрашнішим результатом перенасичення соціальних мереж є залежність, Інтернет стає певним видом наркотиків. Для гаджетозалежгої людини життя у віртуальному світі стоїть в пріоритеті. Вона з легкістю може повністю відмовитись від живого спілкування і весь час не відривати очей від екрану. Віртуальне спілкування набагато простіше: можна просто написати повідомлення і відправити його, користувачеві не потрібні міміка, емоції. В соціальних мережах майже відсутня відповідальність за свої дії. Соціальні мережі — це технологічний і культурний процес розвитку Інтернету, це стало невід’ємною частиною нашого життя і в майбутньому вони будуть вдосконалюватися і набувати ще більшого значення. Зупинити прогрес ми не в змозі, але контролювати — так. Важливо не дозволити соціальним мережам зайняти провідне місце у впливі на свідомість і замінити живе спілкування, а отже і змінити спосіб життя. Використовувати Інтернет треба вчитись правильно, контролюючи свою діяльність і кількість часу, проведених online, щоб в один момент не загубитись серед двох світів. Так, реальність має свої недоліки, проблеми і перешкоди, але вона справжня, важка, але щира. Лайки, емоджі ніколи не зможуть замінити живих емоцій, посмішки коханого, щастя матері або сурового погляду начальника. Достатньо навчитись радіти дрібницям, і тоді віртуальний світ не зможе протистояти справжньому.
6 Фігурне катання vs коронавірус Ольга Діденко
Коронавірус значно змінив наше повсякденне життя: носіння ма- тинентів, та світу; вони відбуваються у кінці грудня-січні; — Чемпіонат Європи та Чемпіонат чотирьох консок, дистанція в два метри, уникнення переповнених місць. Але пандемія кардинально вплинула навіть на ті сфери життя, про які ми тинентів (у ньому беруть участь спортсмени з АмериАзії, Австралії) відбуваються наприкінці січня-лютому; і не згадуємо кожного дня, як, наприклад, сфера професійного спор- ки, — і головний старт Чемпіонат світу — в березні. ту. Найяскравіша зміна — перенесення Олімпіади-2020 у Токіо. Так виглядає структура звичайного сезону. Цього року cеПід питанням, поки що неофіційно, залишається на- зон Гран-прі складається з 4 змагань (етапи в США, Китаї, Росії та ступна зимова Олімпіада, яка запланована на лютий 2022 Японії; Канада та Франція скасували проведення), фінал Гран-прі у Пекіні. Чи переможе людство пандемію до цієї дати? Чи перенесений на невідомий строк. В етапах беруть участь фіне трапляться кардинальні зміни у спорті до того моменту? гуристи лише з країн-організаторів. Чемпіонати Європи, чоФігурне катання, один з найвидовищніших зимових видів спор- тирьох континентів та світу все ще заплановані як раніше, але ту, постраждало від пандемії ще наприкінці минулого сезону (2019- в повітрі зависло питання: а чи дійсно вони будуть проведені? Але для фігуристів відсутність змагальної практики дорівнює 2020). Традиційно спортивний сезон закінчується Чемпіонатом світу, який проходить у березні. Цього ж року через поширення пандемії спортивній смерті, тому основні країни зосередилися на внутрішМіжнародний союз ковзанярів прийняв рішення не проводити його. ніх змаганнях та відбрах. Посилилися правила знаходження у льоУ сум’ятті фігуристи пішли на міжсезоння, яке звично три- дових палацах, всі змагання проходять у форматі без глядачів (у ває десь до вересня, коли починаються турніри серії B. За п’ять США, наприклад, замість глядачів у залі розмістили картонні фімісяців перерви між змаганнями спортсмени, насправді, відпо- гури, аби зберегти атмосферу). Багато фігуристів відмовилися від чивають максимум місяць. Весь інший час йде на підготовку до участі у міжнародних змаганнях, як наприклад, Юдзуру Ханю чи нового сезону — постановку нових програм, вивчення нових танцювальна пара Габріела Пападакіс – Гійом Сізерон. Авжеж, фістрибків, участь в тренувальних зборах чи комерційних шоу… гуристи сподіваються взяти участь хоча б в цьогорічному ЧемЧерез пандемію така рутина майже зникла: закриті кордони не піонаті світу, який є відбірковим етапом на наступну Олімпіаду. І хоча все виглядає трохи безнадійно, фігуристи намагаються взядали можливості поїхати на заплановані виступи в шоу чи збори; у багатьох країнах закрилися тренувальні бази з катками. ти максимум від такої ситуації. Хтось уже звик до складних тренуПідготовка виглядає сумбурно, як і сам сезон. Крім ви- вальних умов, як-от американець Нейтан Чен, двократний чемпіон щезгаданих турнірів серії B, які топові фігуристи сприй- світу, який поєднує спортивну кар’єру з повноцінним навчанням мають як можливість випробувати нові програми та увій- у Єльському університеті (так, він тренується по Скайпу). Чи як, ти у ритм, сезон складається з таких основних турнірів: наприклад, латиський фігурист Денис Васільєвс, який тренуєть— серії Гран-прі (6 відбіркових етапів у різних країнах світу та ся у Швейцарії, за цей карантин зміг нарешті освоїти четверний фінал, до якого проходять 6 фігуристів або 6 пар у кожній дисципліні); стрибок й успішно виконати його на змаганні (уперше в кар’єрі). А нам, фанатам цього спорту, залишаєтьсерія відбувається у першій половині сезону — з жовтня по грудень; — національні турніри, на яких визначається, хто буде ся лише побажати успіху улюбленим фігуристам та чепредставляти країну на Чемпіонатах Європи, чотирьох кон- кати на нові змагання вже у безкоронавірусному світі.
Жити без планування —
7
надто дороге та сумнівне задоволення Марія Тєрєхова
на кав’ярні, походи в кіно, на ковзанку тощо. Звучить легко. Але як насправді? Для планування бюджету існує безліч застосунків на будь-який смак. Треба лиш не забувати вчасно вносити дані — тоді буде чітко видно основні Для планування вам необхідно знати дві статті витрат та легше планувати наступний основні речі: суму прибутку та основні ви- бюджет, відштовхуючись від минулих помилок. Список продуктів у магазин допоможе затрати. Враховуйте все максимально детально. Під час підрахунку прибутку не забувайте ні ощадити час, кошти та не виходити за рамки про що (стипендія, заробітна плата, поверне- спланованого бюджету. Оптимально — скланий борг, премія тощо) — усе має значення. дати меню на тиждень. А далі зі списком проОсобливо детально виділяйте витрати. Почи- дуктів, які необхідні для цього меню, йти у нати варто з обов’язкових: комунальні послуги, магазин. Бо ж часто ми заходимо до крамнитранспорт, їжа, ліки, мобільний зв’язок. Нама- ці без конкретної цілі, бо хочеться «чогось». гайтеся виділяти суму «із запасом», бо комуналь- У таких випадках люди завжди купують купу ні послуги та бензин можуть раптом подорожча- не дуже потрібних речей та/або продуктів. Якщо ж ви маєте сезонний заробіток, більш ти, так само як і продукти в крамниці біля дому. Далі — від суми, яка у вас залишилася, не- доречним буде планування бюджету на рік. погано відкласти частину коштів. Це корисно Проте це складно, тому варто все ж таки спонавіть у випадку, коли ви не збираєте кошти чатку потренуватися з бюджетом на місяць. Правильно запланований бюджет — гана щось конкретне. Якщо така потреба виникне, це буде легше зробити не з нуля. Також рантія спокійного (у фінансовому плані) мітакі заощадження можуть дуже допомогти в сяця, подушка безпеки під час форс-мажорів, непередбачених ситуаціях. Окрім стандарт- чітке розуміння того, скільки можна витратити них щомісячних витрат, треба враховувати дні на задоволення, а скільки необхідно на побут. Чимало людей живуть одним днем, не народження друзів цього місяця, потребу в новому одязі та інші, здавалося б, очевидні речі. думаючи про завтра. Вони можуть купиЄ два варіанти, що робити з рештою суми. ти пачку цигарок на останні гроші, а завтра Можна просто поділити її на кількість днів не матимуть, що поїсти, бо зарплата через у місяці та витрачати щодня певну частину. три дні. Є й такі, хто заощаджує на всьому, Або більш детально внести в план та зазначи- максимально себе обмежує, при цьому має ти, скільки плануєте витратити у цьому місяці гроші, але від цього зовсім не щасливий. Чи плануєте ви свій бюджет? Думаєте, що це марна трата часу? А що, як ми скажемо, що правильне планування допоможе не лишитися зовсім без грошей у критичних ситуаціях?
Як заробити студенту
щоб не заважати навчанню? Лук’янчук Володимир
У наш час є безліч професій та різного роду робіт на ринку праці. Але які будуть більш зручними для студента та не будуть заважати навчанню та збереже час для себе? Є безліч способів домашнього заробітку, який не буде заважати навчанню та буде приносити вам прибуток. До таких способів можна віднести створення сайтів, копірайтинг, рерайтинг чи роботу в сall-центрах. Також до роботи, яка не заважає навчанню, можна віднести працю кур’єром у сфері послуг або, якщо є навички, веб-дизайнером. Тобто це робота з частковою зайнятістю та гнучким графіком, бажано до 8 годин робочого часу (або навіть менше). Ми провели невелике опитування серед студентів факультету журналістики, які поєднують роботу та навчання і дізналися, де вони працюють: Бідна Вероніка: «Я працюю баристою у кафетерії від «Сільпо», робота не заважає навчанню, бо я працюю по вихідних». Єкатерина Кропивницька: «Я працюю оператором чату у дейтинговому агентстві IRENS. Почала працювати ще
на початку літа, коли не було навчання, тоді все було добре. Зміна в мене з 2 години дня. Коли пари закінчуються пізніше, я можу почати працювати пізніше. Адмін увійшов в моє становище та підлаштував графік так, щоб мені було зручно. Так що я нібито завжди встигаю, втомляюсь, звісно, інколи, але якщо відчуваю, що потрібен відпочинок, беру вихідний. Можу брати 6 вихідних на місяць та відпустку, але поки що відпустки в планах немає». Вероніка Далеко: «Я працюю кухарем у кав`ярні ElSolo. Чи вдається мені поєднувати роботу та навчання? Тут 50 на 50. До карантину було важко та незручно, все заважало. Постійно приходили думки, що час піти з роботи, бо вона заважає навчанню. Воно все ж таки важливіше. Пізніше все якось саме схаменулося, стало трошки легше. Але я вважаю, що не варто починати працювати якщо ви не готові до цього, та не знаєте як поєднати роботу з навчанням. Все ж, якщо ви готові на цей крок, то чому б ні? Ми живемо один раз і потрібно все спробувати. Не вічно ж сидіти на шиї батьків». Максим Ульянов: «Я працюю асистентом майстра з промисло-
вому холоду. Встановлюємо холодильні камери в ресторанах, на заводах та бійнях. Графік підлаштовую під себе в залежності від кількості пар та навантаженості домашнім завданням.» Марія Тєрєхова: «Я працюю старшим касиром у мережі супермаркетів «Сільпо». Перший рік, коли я починала працювати, я була на підвищеній стипендії, але потім я зрозуміла, що мені цікаво розвиватися в мережі мережі. Якщо мені потрібно більше часу на навчання, я беру додатковий вихідний». Менеджер з персоналу «Сільпо» поділилася думками щодо працевлаштування студентів: «Ми готові навчати з нуля, завжди раді виказати підтримку для наших студентів і даємо можливість кар’єрного зростання. Існує программа “Легіон”, яка дає можливість студентам за рік навчитися та отримати посаду заступника керуючого. Я сама почала працювати в мережі ще у часи студентства». Правильний розподіл власного часу, сил та наявність бажання розвиватися і вчитися чомусь новому відкривають для вас нові можливості. Вчитися ніколи не пізно.
8 Флораріуми – новітнє садівництво? Олександра Бондаренко
Через другу хвилю Covid-19 безліч людей знову опинилися замкнутими в чотирьох стінах наодинці із самими собою. Дистанційне навчання, «карантин вихідного дня», щоденні оновлення статистики заражених – все навколо так і викликає бажання відволіктися від обридлої повсякденної рутини! А що допоможе відволіктися краще, ніж нове хобі? Сьогодні ми поговоримо про один із сотні варіантів нових інтересів – кімнатне садівництво у вигляді флораріумів! Що таке флораріуми, як за ними доглядати і як зібрати один своїми ж руками? Флораріум – відмінна заміна звичним «зеленим куточкам» у квартирі, під зав’язку забитим величезними горщиками. Це маленький сад, поміщений в прозору конструкцію зі скла або пластику, заповнений ґрунтом, мохом, піском і, звичайно ж, зеленню. Контейнер для рослин може бути абсолютно різної форми, розміру і навіть розташування – деякі флораріуми можна зручно розташувати на підвіконні, а деякі краще відчувають себе підв’язаними до книжкових полиць! Через те, що міні-сади в основному призначені для вологолюбних рослин, їх горлечко зазвичай або сильно вузьке, або взагалі закрите, щоб створювати затишний парниковий ефект для рослин, які мають в цьому потребу. Є кілька видів флораріумів, які різняться видами ґрунту і особливостями догляду. Наприклад, вид під назвою «пустеля» складається з дрібного просіяного піску і кількох шматків пісковика, більше підходить різноманітним сукулентам.
«Лісова» конструкція складається зі складного двусоставного ґрунту, декількох каменів або коріння і обов’язкової ванночки з водою. Він підходить більш стандартним рослинам і потребує регулярного провітрювання. «Гірський» флораріум є вищим, ніж звичайні, імітує кам’янисті осипи і гірські пустелі, добре підходить для сукулентів і кучерявих рослин. Конструкція такого типу так само потребує регулярного провітрювання і зволоження. Список відповідних для тераріуму рослин залежить від джерела світла і виду флораріума. Віддалена від джерела світла конструкція більше підійде папоротям і лісовим кактусам, тоді як світліші місця можуть зайняти флораріуми із квітучими рослинами. Важливо розуміти, що кожен тип рослини вимагає особливого догляду і уважного спостереження. Основні правила догляду за флораріумами включають в себе полив один раз в два-три місяці лійкою з дуже тонким носом або відповідним за розміром медичним шприцом, протирання і ополіскування листя, акуратний і спокійний полив. Слід уникати потрапляння води на листя – це викличе раптові появи цвілі і грибів. Одне з найголовніших правил подібної конструкції – не перебільшувати з поливом, адже зайва вода з напівзакритої конструкції нікуди не піде і врешті-решт призведе до гниття коренів рослин і швидкому їхньому захворюванню. Незважаючи на наявність безлічі магазинів з широким асортиментом різних флораріумов, простий екземпляр можна зробити і своїми руками. Вам знадобиться скляна ємність, дренаж – він забезпечує вихід зайвої води від рослин, активоване або деревне вугілля для знищення бактерій, рослини і відповідний їм ґрунт. Ємність слід заповнити шаром дренажу (галька, пісок, дрібні камінчики), за ним – вугілля і ґрунт. У кінці в заздалегідь зроблені поглиблення потрібно обережно висадити рослини. За бажанням можна додати прикрас – відмінно підійдуть різні декоративні деталі для акваріумів. Закінчити створення слід зволоженням ґрунту з пульверизатора або лійки з тонким носиком. Готовий флораріум слід зволожувати за потребою раз у декілька місяців і провітрювати щодня протягом декількох годин, щоб уникнути появи конденсату. Так само необхідно стежити за температурним і світловим режимами, спостерігати за здоров’ям рослин і, звичайно ж, милуватися власним творінням з гордістю.
Відродження веслування
9
Вероніка Крючек
Зовсім недавно, років 20-30 тому, на розвиток спорту виділялися чималі гроші, були добре оснащені тренувальні бази, у штаті були кваліфіковані тренери. Спортом займатися було почесно. Талановита молодь була залучена до всіх видів спорту, зокрема і до веслування. В Україні існує декілька баз для тренувань, одна із найвідоміших – «Локомотив», яка знайшла своє місце у Києві, на березі Дніпра, її керівником був легенда веслування на байдарках і каное, заслужений тренер СРСР Геннадій Павлович Дяченко. ДЮСШ «Локомотив» виховав багатьох Олімпійських чемпіонів, імена яких досі відомі усьому світові. На жаль, і цей вид спорту спіткала низка перешкод: спад фінансування, втрата баз, нестача кваліфікованих тренерів та необхідність купувати все потрібне за свій рахунок, що теж є справою не з легких. Через такі перепони спортсмени були змушені продовжувати свою діяльність у країнах, де популяризація веслування лише зростала. Наразі в Україні, зокрема в Києві та в Одесі, продовжують працювати спортивні школи з веслування, при чому досить успішно, і головною метою є, як завжди було та залишається у спорті, найкращі результати.
Складний підліток: гра гормонів чи щось більше? Марія Берекет
«Пубертатний період – процес змін в організмі підлітка, унаслідок яких він стає лим і здатним до продовження роду» («Pro человека человечеству» Том 1, `Ohsar G.
доросSwan).
тільки психологічний фактор та навколишнє середовище, але й дають про себе знати особливості віку. — Тобто ці особливості повністю виправдовують поведінку складних підлітків? — Розумієте, питання стосується не виправдань, а головної причини, тож особливості віку — причина, яка штовхає підлітків на неординарну модель поведінки. — Яку динаміка має статистика? Чи стрімко зростає із року в рік кількість випадків, з якими ви працюєте? — Не можу сказати що є значні коливання, картина загалом є стабільною. — Якщо б ви розставляли рейтинг головних факторів впливу на становлення підлітків, яким би він був? Яке б місце займав Інтернет – головне — У чому полягає різниця між підлітком-бунтарем та складним підліт- джерело проблем за експертною думкою мам і бабусь? — Перше — родина. Друге — близьке коло спілкування. Третє — шкоком? Яка загальна головна ознака об’єднує таких підлітків? — Не дуже полюбляю використовувати епітети «складний» або «не- ла. Інтернет, звісно, є причиною, але не основною, він може прищеплюблагополучний». Скажемо так: є категорія дітей, які вступили у конфлікт вати дитині неправильне розуміння тих чи інших речей. У віці 8-9 років із законом, ведуть певний спосіб життя, не приймають загальноприйняті діти вже розуміються у технічному плані, тому я б порадив батькам виконорми. Але є і «романтики», які, наприклад, втікають з дому на пошук ристовувати програму батьківського контролю для обмеження доступу до пригод, тобто роблять не шкоду, а проблеми батькам. Кожного з них мож- матеріалів порнографічного характеру та до тих, що містять культ насильства і жорстокості. Особливо треба звернути увагу на популяризацію злона віднести до поняття «складний підліток». чинної філософії. Навіщо? Бо саме в цьому віці формується основа особи—Який злочин найчастіше вчиняють такі підлітки? стості і якщо не розмовляти з дитиною на конкретні теми, він буде брати — Крадіжка. — На яких саме проблемах спеціалізується ваша служба, і які заходи ви інформацію з інтернету і буде сприймати її за авторитетну думку, норму. — Наостанок розкажіть нам одну з найважчих ситуацій, результат якої застосовуєте задля їх вирішення? — Служба займається превенцією загалом, профілактичними захода- не можна назвати успішним. Випадок цей річної давності. Дитина систематично здійснювала дрібми, які бувають індивідуальними (якщо дитина знаходиться на профілакні злочини, стояла на обліку за крадіжку і застосування фізичної сили, тичному обліку, складається індивідуальний план, проводиться робота як з дитиною, так і з батьками) і загальними (лекції, відвідування закладів вживання алкоголю і наркотиків. Звісно, з нею проводилась робота, але освіти, співпраця з педагогічними колективами). Також протидія домаш- відгуку не було, і за підсумком справа завершилась вбивством однолітки. ньому насильству, боротьба з правопорушеннями в родині, розшук дітей і За словами Дмитра, все починається і закінчується законом, який у нашій вирішення багатьох інших питань входить до наших обов’язків. країні потребує модифікації. Тож аби вирішити проблему, влада повинна зосе— Серед складних підлітків більшу частку складають діти «з родин, які редити увагу на підвищенні рівня соціальної відповідальності серед бунтівпотрапили у складні життєві обставини»? — Зазвичай це не обумовлено сімейним станом, адже впливають не них підлітків, а ці самі підлітки — на приборканні проявів «особливого віку». Ось таке визначення можна знайти на просторах Інтернету і на сторінках книжок. Тобто цей період можна ознаменувати як перехідний портал між дитинством і дорослим життям. Звісно, фізичні зміни, зміни у світогляді, у стосунках з оточуючими, призводять до великої кількості стресу, тим паче людина знаходиться на роздоріжжі, на межі між двома світами і до жодного з них не може себе віднести. Не даремно батьки виправдовують дивні, іноді неприйнятні вчинки своїх дітей «грою гормонів». «Мине перехідний період і буде з нього нормальна людина», — кажуть вони. Але чи всі проступки можна виправдати за допомогою особливостей віку? Як зрозуміти, коли підліток перетинає межу дозволеного, навіть враховуючи всі його «пільги і потурання»? На ці питання нам дасть відповіді начальник одеського відділення ювенальної поліції, Дмитро Ревун.
10 Великий теніс – гра крізь роки Маргарита Хмельницька
Великий теніc – спорт, який протягом багатьох століть надихає, розважає та захоплює; який був і залишається однією з найулюбленіших ігор у суспільстві. Ця гра почала набувати розвитку ще в XI столітті в монастирях. Вона дещо різнилася від сучасного тенісу: гра полягала в тому, щоб відбивати невеликі м’ячі руками. У другій половині XIX століття «лаун-теніс» набув вже традиційних ознак. Достовірно не відомо, хто був винахідцем цієї гри, однак найпопулярнішою версією вважається теорія про майора Волтера Вінгфілда. Метою було розважити гостей на прийомах у своєму особняку в Уельсі. Більшу частину своєї історії гра була лише для «обраних». Кількість учасників мaтчу та обмежений простір для глядачів ніяк не надавали їй змоги стати «всенародною розвагою». Та у наш час теніс все більш набуває популярності. На сьогоднішній день цей аристократичний вид спорту став доступним і саме цим приваблює нових шанувальників. Люди вважають, що цей спорт більше, ніж просто гра, це насамперед тренування характеру та розумового процесу. Ще він має значну кількість переваг, серед основних прихильники виділяють такі: 1) На корті прекрасно покращюється фізична форма і зміцнюється здоров’я. Завдяки комплексним тренуванням на різні м’язи, укріплюється м’язовий корсет, також зміцнюється серце та розвивається координація і реакція. 2) Під час тренувань та змагань спортсмени змінюють багато стратегій та прораховують кожну свою дію наперед, щоб перемогти. Тому цей спорт можна назвати інтелектуальним. 3) Після заняття організм відчуває приплив сил та енергії, саме через це людина менше звертає увагу на негатив та має здоровий сон. 4) Існує велика можливість завести багато нових та цікавих знайомих тому, що можна грати з партнером або командою. Валерія, що з 15 років займається великим тенісом, вирішила поділитися з нами своїми спогадами про найперше тренування: «Ніколи не думала, що це такий захопливий і сильний вид спорту, коли тобі потрібно завжди бути в русі та максимальній концентрації». Не дивлячись на таку кількість переваг, цей спорт також має й іншу сторону медалі, яку зазвичай намагаються замовчати. Про це погодився розповісти 23 річний хлопець на ім’я Ігор: «Мої батьки водили мене на теніс з 6 років. З самого початку мені подобалося, але з кожним роком наш тренер ставав дедалі жорсткішим. Через будь-яку помилку, він, не стримуючи своїх емоцій, кричав та лаяв усіх. Я казав про це рідним, але їх засліплювали призові місця, нагороди, матчі, слава та найголовніше – престиж. Незважаючи ні на що, вони вважали, що потрібно займатися цим видом спорту. Я просив батьків більше не водити мене туди, але їх нічого не могло переконати. У 15 років я почав прихрамувати на праву ногу, мати повезла мене до лікарні, тут виявили те, що у мене стерся тазостегновий суглоб, пізніше було виявлено, що ще є проблеми зі спиною та легенями. І тільки потім батьки зрозуміли, що із цим треба закінчувати. Зараз мені 23, а я досі лікую своє тіло та здоров’я. Майже ніхто не здогадується про травми, які спортсмени можуть отримати, займаючись великим тенісом, усі думають, що це неймовірно легко та не несе за собою ніяких наслідків, але це не так. Зазвичай ця інформація не розповсюджується та ретельно замовчується». Сьогодні на кортах можна побачити людей абсолютно різного віку: від наймолодших до вже досвідчених спортсменів. Кожен з них тренується заради власної мети: одні для високих досягнень, інші для задоволення. Зваживши всі за і проти, можна з упевненістю сказати, що кожен сам має вирішувати, чи хоче він займатися цим видом спорту, але ніколи не пізно спробувати. Тож, обирати кожному своє. Головне, аби до цього лежала душа!
11 Ідоли серед підлітків Катерина Нікітенко
Із року в рік ряди співаків, акторів та інших медійних особистостей поповнюються новими кадрами. А це значить, що кожна зірка починає збирати свою публіку і отримувати популярність серед аудиторії різного віку. Серед усіх поколінь є люди, які дуже сильно втрачають голову і поринають у життя артиста, але більшість таких випадків саме серед підлітків. Ідоли, чи простіше кажучи, кумири — це люди, які мають популярну професію, яка сприяє появі фанатів. Мабуть, у кожного в житті була історія, яка пов’язана з дуже теплими відчуттями до тієї чи іншої зірки. От навіть зараз згадайте своїх кумирів, було ж, правда? Але кожна людина реагує на такі почуття до відомої людини по-різному. Хтось просто любить її творчість та слідкує за життям у соціальних мережах, а хтось перетворює цю людину на Бога у своїй голові, ні на хвилину не відпускає думку про зірку та намагається якось звернути на себе увагу. Бувають випадки, коли фанати дуже сильно переходять усі можливі межі стосовно особистого простору відомої людини, переслідують її або калічать себе через якісь дії артиста. Так, наприклад, коли гурт «One Direction» покинув Зейн Малік, дівчата-підлітки ма-
сово викладали в Інтернет відео, на яких вони не плакали, а аж ридали. Ходили чутки, що хтось навіть покінчив життя самогубством, але це ніяк не підтвердилося. І таких історій, коли підлітки так яскраво реагують на артистів, дуже багато. «Я слідкую за гуртом “One Direction” вже понад 8 років, завжди однією з перших слухала нові пісні, знала усе про учасників, навіть мала плакати з їхніми фотографіями. Але ніколи не переходила межу, не робила з них ідолів, адже розуміла, що вони перш за все такі ж люди, як і я. Та я спілкувалась із багатьма фанатами гурту із різних країн, і чула історії, як дівчата, бачачи поряд з учасниками гурту різних дівчат, впадали у депресії і влаштовували істерики. Вважаю, що це зовсім ненормально. Ми вже не спілкуємося, але, сподіваюся, у цих дівчат усе добре», — розповідає одеситка Марія Устинова. Звісно, така поведінка зустрічається не лише серед молодих людей, а й серед дорослих, але, все ж, підлітки більш яскравий приклад ідолопоклонства. Мати улюблених артистів зовсім не погано, а навіть навпаки — класно, коли є люди, які надихають. Але потрібно розуміти, що у кожного є свої особисті кордони, які не потрібно переходити.
12 Література про і для підлітків Лада Чубенко
Дорогий читачу, коли ми складали цю добірку книг, перед нами постало важливе питання. Яка література потрібна підліткам, щоб виховати в них високі моральні якості і нагадати тим, хто пережив цей вік прості, але правдиві істини? Що йде під руку з юністю і дорослішанням? Для тих, хто хоч раз так, як і ми, задавався цими питаннями, і потрібен цей топ підліткових книг.
1. Вільям Голдінг «Володар мух» Унаслідок авіакатастрофи, група дітей потрапляє на безлюдний острів. А ніяких дорослих — значить, ніяких дорослих правил. Усередині цього невеликого суспільства панує своя маленька ієрархія. У кожного тут своє місце: мисливці, доглядачі за багаттям і відщепенці, але лідер може бути тільки один. На прикладі зовсім юних і недосвідчених дітей можна побачити безліч вад дорослих. Але вони не звикли приховувати свої почуття, а в дикому середовищі це помітно як ніколи. Головною темою алегоричного роману є дитяча жорстокість, яка може призвести до непоправних наслідків. «Якщо лице змінюється від того, освітлюють його знизу чи згори, тоді що ж таке лице?» 2. Віра Христина Фельшерінов «Я, мої друзі і героїн» Особливість цієї книги полягає в тому, що це автобіографія дитини, яка пережила всі жахи наркотичної залежності. Христині було всього 13 років, саме тоді вона вперше спробувала марихуану, а вже через кілька років ледь не померла від передозування героїном. Книга місцями занадто відверта. У ній розповідається, на що йшла Христина з метою заробити грошей (обман батьків, злодійство, проституція). Ми, як і
THE ∞ OCTOPUS випуск №3, листопад 2020
Журналісти: М.Хмельницька, М.Берекет, Т.Мельников, В.Крючек, А.Оганезова, К.Нікітенко, О.Діденко, О.Бондаренко, М.Тєрєхова, Л.Чубенко, В.Биковська, В.Лук’янчук
автор книги, сподіваємося, що настільки правдива, реалістична література не відлякає читача, а на прикладі цієї історії продемонструє замкнуте коло, з якого вкрай важко вийти. «Ми шукали людей, у яких можна навчитися чого-небудь цікавого. Все тому, що наше життя нам не подобалося». 3. Герма Гессе «Деміан» Дії в романі починаються з маленького Емілія Сінклера, який звик вважати, що батьки, сестри, їхній будинок, молитви і різдвяний ранок — це світла сторона світу, рай на землі. Але одного разу він зустрічає Франца Кромера і знайомиться зі світом темним і гріховним. Невдало збрехавши, Сінклер змушений піддатися шантажу і прислужувати Кромеру. Після занурення у другий зі світів важко повернутися у перший — принаймні, на думку хлопчика. Даний роман підійде далеко не всім. У ньому є причинно-наслідкові зв’язки, проте це потік — потік думок, образів, самобичування і самопізнання. У ньому ти дорослішаєш разом з героєм і намагаєшся осягти щось дуже важливе, можливо, найголовніше в житті …
«Для кожного є своя «посада», але ні для кого немає такої, яку він міг би сам вибрати, описати і виконувати, як йому заманеться. Ніяких обов’язків не існує для пробуджених людей, крім одного; шукати себе, зміцнювати в собі, намацувати свій власний шлях вперед, і куди б він не привів ...справжнє покликання кожного полягає тільки в одному — прийти до самого себе ». 4. Джей Ешер «13 причин чому» Клей Дженсон звичайний американський підліток. Він непогано вчиться, підробляє в кінотеатрі і закоханий в одну дівчину. Ім’я коханої — Ханна Бейкер, і вона вчинила самогубство. Через деякий час Клей знаходе у себе на порозі коробку. У ній лежать 13 касет від дівчини, на яких є і він сам. Світ юнака перевернувся: тяжкість втрати переходить на перший план. Дженсон дізнається кривдників Ханни, її причини накласти на себе руки. Книга розповідає нам про все згадане вище в інших книгах: про наркотики, жорстокість, насильство, страх. Книга навчить вас цінувати і поважати людей тому, що шалено просто зачепити їхні почуття. «Ніхто не знає напевно, який вплив він чинить на життя інших людей. Іноді ми навіть не здогадуємося, що від наших дій або слів залежать долі і життя інших».
Склад редакції Головна редакторка Аліна Оганезова Друга редакторка Катерина Нікітенко Верстальниця Олександра Бондаренко Коректорка Ольга Діденко Коректорка Марія Тєрєхова
Коректорка Марія Берекет Коректорка Вероніка Крючек Антиплагіат Лада Чубенко Електронна версія Вікторія Биковська Керівниця Світлана Брошкова