Люди
Суспільство
Сторінка 6
Сторінка 5
«Особливості професії вуличних музикантів», Лада Чубенко
«Проблематика селища Котовського...», Тимофій Мельников
Мистецтво
«Street Art в Одесі», Володимир Лук’янчук Сторінка 8
The∞Octopus
Культура
«Українські зірки на карантині», Вікторія Биковська Сторінка 7
Газета редакції №3 факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова
Випуск №1 вересень 2020
Політика
«Місцеві вибори-2020», Ольга Діденко Сторінка 2
Карантин «Карантин не можна вчитися (постав кому)», Марія Тєрєхова Сторінка 7
Спорт «Негарних людей не буває», Аліна Оганезова Сторінка 3
Суспільство
«Свято всупереч карантину», Катерина Нікітенко Сторінка 3
Спогади
«Від одинадцятикласниці до першокурсниці» Маргарита Хмельницька «Від школярки до студентки...», Марія Берекет Сторінка 5
2 Місцеві вибори 2020 Ольга Діденко
Наприкінці жовтня в Україні відбудуться чергові місцеві вибори, на яких громадяни Одеси матимуть можливість обрати депутатів, які будуть представляти їхні інтереси у міській та обласних радах, та міського голову. Ми підготували невеликий огляд цієї виборчої кампанії, аби наші читачі були ознайомлені з усією потрібною інформацією. Коли і куди приходити на вибори? Вибори відбудуться в останню неділю жовтня, а саме 25. Дізнатися, де саме ваша виборча дільниця, можна на офіційному сайті державного реєстру виборців (https://www.drv.gov.ua/). Що треба взяти на дільницю? Обов’язкова умова отримання бюлетенів — наявність паспорту. ЦВК також розробила правила, пов’язані з пандемією: потрапити на виборчі дільниці можна буде лише в масці, рекомендують також користуватися санітайзерами, які повинні бути розміщені на дільниці. Але перевіряти температуру тіла не планують. Якими будуть бюлетені? Цього року Верховна Рада прийняла законопроект 3485, що передбачає вибори за партійною системою з відкритими списками до міської ради. Що це означає? Тепер у громадян є більше простору для свого волевиявлення — обираючи партію, ви можете також вписати номер кандидата з цієї партії, за якого бажаєте віддати голос. Хто балотується? На посаду міського голови Одеси балотуються як і давно відомі політики, наприклад, Геннадій Труханов, нинішній міський голова з 2014, чи Едуард Гурвіц, який займав посаду мера у 1994-1998 та 2005-2010. З’явилися і нові обличчя — Петро Обухов, активіст та підприємець, засновник міського таксі «Бонд» (балотується від партії «Європейська солідарність») чи підприємиця Наталія Делієва, в минулому — директорка театру «Маски Шоу» (балотується від партії «Голос»), від «Слуги Народу» — актор Олег Філімонов, відомий одесит.
Джерело: офіційний сайт КМІС
Слово редакторки Дорогі студенти та викладачі! Цього року усі ми стали свідками історичних подій, які так чи інакше колихнули та торкнулись кожного з нас. Майже півроку карантину, невтішні статистичні показники та лише мрія повернутися до нормального життя. Людина здатна адаптуватися до будь-яких, навіть найскладніших умов життя. Під час пандемії суспільство вчиться жити повноцінно у нових реаліях, наскільки дозволяють обставини: із дотриманням умов карантину намагаються відпочивати, вчитись, працювати, виховувати дітей та просто жити. Саме про те, як COVID-19 вніс та продовжує вносити свої корективи у наше життя, редакція «Octopus» й вирішила розповісти. Про дистанційне навчання, місцеві вибори, державні свята та багато інших тем, які не стосуються пандемії коронавірусу, ви зможете «почути» від майбутніх професіоналів своєї справи – журналістів нашої редакції. Бажаємо вам легкого навчання, спокійної сесії, нескінченного натхнення та міцного здоров’я! Разом ми можемо усе та навіть більше!
Щиро ваша Аліна Оганезова, Головна редакторка студентської газети «Octopus».
Свято всупереч карантину
3
Катерина Нікітенко
У далекому 1974 році 2 вересня було засноване наше місто-герой Одеса. Кожного року у цей день міська влада організовує свято для жителів та гостей міста. Здавалося б, карантин, захід мали скасувати, бо не можна знаходитися у великому натовпі. Але ні, не у цьому випадку. Другого вересня на одеситів чекала велика святкова програма — підняття прапору на Думській площі, відкриття нових імен на Алеї слави, показ спектаклю у Зеленому театрі, гала-концерт на Потьомкінських сходах та багато чого іншого. Саме концерт викликав багато суперечок між людьми, оскільки на улюблених зірок пришло подивитися немало глядачів. Міська влада знехтувала правилами карантину, мало того, що вони не скасували святкування, так ще й не змогли його організувати із дотриманням усіх санітарних норм — люди були без медичних масок та не дотримувалися дистанції. Така поведінка обурила голову МОЗ Максима Степанова. «У мене питання до міської влади. Я розумію, що ви всі перебуваєте зараз в виборах, що ви усі живете зараз якимось виборчими процесами. Ну, ви-то точно знаєте, в якому стані зараз знаходиться епідситуація в місті Одеса, ви ж точно знаєте, яка заповненість ліжок хворими COVID-19, ви ж точно знаєте, скільки людей, що вмирають кожен день від цієї хвороби, ви точно знаєте, що проведення таких заходів несе небезпеку здоров’ю та життю громадян», — заявив міністр. Також на своїй сторінці у фейсбуці голова МОЗ звернувся до представників влади інших міст, із проханням на робити такі заходи: — «Такий формат святкування, який обрала Одеса, — це приклад того, як НЕ можна робити. Запам’ятайте це і не повторюйте, поки весь світ ще бореться з хворобою». Але у тому, що відбулося, винні перш за все ті, хто не бе-
реже себе та не поважає іншого — гості свята. Люди, саме люди, які знаходилися на святі. Погодьтеся, відповідальна людина ніколи не піде кудись, де її може чекати небезпека. Але чому ж тоді на концерт прийшло так багато людей? Кожного дня нам нагадують про те, що потрібно знаходитися у масках, тримати дистанцію, не знаходитися у місцях великого скупчення людей. Владу можно звинувачувати скільки завгодно, але перш за все саме людина повинна дбати про себе та свою безпеку. Люди, прийшовши на свято, наразили себе та оточуючих на велику небезпеку, адже інкубаційний період хвороби два тижня, і навіть здорова з виду людина може бути небезпечною. Але, як ми бачимо, багатьом все одно на це. «Я відвідала святковий концерт до Дня народження нашого міста під час пандемії, і можу сказати, що, звичайно, це є порушенням карантину. За дійством я спостерігала з VIP-трибун, де стільці були розміщені з дистанцією і на кожного гостя було виділено за правилами 1м^2, персонал був у масках і рукавицях, але на Потьомкінських сходах був великий натовп, який викликав жах. Концерт був чудовий, але краще було б зробити трансляцію і не наражати таку кількість людей на небезпеку», — розповідає одеситка Вікторія Биковська. Далеко не всі люди думали про небезпеку. Багатьох не лякала ні дистанція, ні відсутність масок на обличчях оточуючих. «Я пішла туди, бо хотіла відчути дух свята. Чесно кажучи, мене не лякає хвороба, тому на заході мене не цікавило, дотримуються карантинних норм чи ні», — говорить одеситка Марія Устинова. Кожна людина має сама відповідати за своє здоров’я. Потрібно розуміти, що чим більше ми будемо нехтувати правилами безпеки, тим довше буде карантин, не факт, що у такій послабленій формі. Будьте здорові!
авторські фотографії
Негарних людей не буває – лише ті, хто не знають про свою красу Аліна Оганезова
У часи соціальних мереж, коли «рівень краси» визначається за уподобаннями на фото, рятівним канатом на шляху до омріяних лайків стає фотошоп, накладені ефекти та інші допоміжні додатки. Натомість надзвичайно стрімко популярності набуває природність. Увесь світ наголошує на тому, що тонни косметики не прикрашають, а відверті наряди лише спотворюють та наголошують на недоліках. Намагаючись бути схожими на свої ідеали та у гонитві за вподобайками, дівчата геть забувають, що найголовніше залишатись дійсно собою. А секрет довгої молодості та краси, як не дивно і не банально, дуже простий: правильне харчування, свіже повітря і регулярне виконання спеціальних фізичних вправ. Під час занять спортом в організмі виробляються дві речовини – колаген та еластин – які необхідні для підтягнутої та пружної шкіри. А також прискорюється рух метаболізму, який виводить токсини з організму, внаслідок чого зменшуються темні круги під очима та набряклість. «Найголовнішим для збереження жіночої природної краси, – наголошує тренер Оганезов Сергій. – Була, є та залишатиметься постава. Саме від неї залежить безліч зовнішніх факторів: свіжість шкіри, вираз обличчя
(обвислі щічки, синці під очима, рум’янець тощо), зморшки, міцність кісток, еластичність м’язів та це ще не повний список усього. Також найбільш важливим у правильному стані є те, що внутрішні органи не страждають від ущільнення та працюють повноцінно. Необов’язково бути професійним спортсменом, аби бути здоровим, навпаки – професійний спорт лише додає травми та проблем із здоров’ям. Аби підтримувати свою красу протягом багатьох років та тримати своє тіло в тонусі вистачить лише декілька нескладних вправ, які потрібно виконувати регулярно, бажано з ранку, коли організм відновлений після втоми та готовий до фізичних навантажень. У кожного має бути свій індивідуальний комплекс вправ, який допоможе не тільки фізично, а й емоційно та духовно. Адже те, що не приносить задоволення – не приносить і користі». Не менш важливим, окрім головної задачі – підбору вправ, також є зовнішні чинники. Наприклад, одяг має бути комфортним, приміщення добре освітленим та провітреним; не зайвим буде і улюблена музика – це не може не мотивувати. Ні для кого не секрет, що найкращим способом для зняття стресу, зниження емоційної напруги та негативу також є спорт, що допомагає позбутися нав’язливих думок та
не зациклюватися на щоденних проблемах. Зв’язок між малорухливим способом життя та збільшеним ризиком серцевих захворювань було встановлено ще у середині минулого століття у Лондоні (університет Мінессоти на своєму сайті розмістив статтю із даним дослідженням). Малорухливість може спровокувати незліченну кількість захворювань: від зайвої ваги до складних порушень внутрішніх органів. До того ж, хочеться наголосити на важливості раціонального харчування, та у жодному разі – відмови від їжі. Здорове харчування – це не лише корисно, а й смачно. І «не їсти після 6 години вечора» – це лише стереотип, а не правило, «не їсти» потрібно за 2-3 години до сну; тож, якщо ви лягатиме опівночі, то не дивно, що відчуватимете голод, якщо в останнє вечеряли 6 годин тому. Тож секрет краси – це не вигадки і не пусті слова – це дії. І зовсім необов’язково щодня фарбуватись, робити хірургічні операції та приймати «спеціальні» ліки. Варто лише не лінуватись та пам’ятати, що негарних людей не буває – лише ті, хто не знає про свою красу. Не варто заздрити голлівудським красуням, адже все у наших руках. Та як колись сказала всесвітньовідома Коко Шанель: «Догляд за собою повинен починатися в серці і душі, адже без цього будь-яка косметика – безсила».
4 Проблематика селища Котовського: Тимофій Мельников
Суворовський район у порівняно короткі стро- ючи всі пункти. Розповідь буде вестись з точ- маючи особистого транспорту. Крокова доступки зумів стати найчисельнішим Тема селища Котовського неоднозначна та багатогранна. У розмовах ність повністю відсутня, а трансрайоном міста, безпосередньо про найвіддаленішу околицю міста слід почати з розповіді про історію порт не такий гарний, як про нього сам «поскот» налічує 180 тис. — вона, в свою чергу, не менш цікава, ніж поточне положення справ. розказують ріелтори в рекламних буклетах. Середній час дороги до мешканців, а враховуючи аглоцентру міста важко оцінити. У мерацію — 280 тисяч. Перші годину-пік на громадському транспорті дорозгадки про селище Котовського з’явилися ще в га займає годину та більше. Дорогою з малим далеких 50-х, тоді ж, коли й інші спальні райтрафіком поїздка громадським транспортом заони Одеси почали свій розвиток. Але ж тоді ймає приблизно 40 хвилин. На авто в годину-пік це були лише розмови про приватний сектор цифри приблизно такі ж. Хоча, враховуючи в районі Лузановки, але в 1960-му році було поточне положення справ, час в дорозі на авто розподілено вже 3,5 тисячі ділянок. На моможе бути більше через те, що нещодавно на мент початку будівництва житлового масиву Миколаївській дорозі з’явилася смуга для грона півночі Одеси планувалося, що чисельність мадського транспорту, що в свою чергу ще більнаселення буде більш ніж 100 тисяч мешканше погіршило положення справ для керманичів. ців, а «поскот» буде містом-супутником Одеси. Миколаївська дорога складається з 5 смуг, Першими багатоповерхівками в селищі Коодна з яких є реверсивною. Нині ж на одну смутовського стали хрущовки серії К-7, що було гу стало менше, вона набула статусу смуги для зумовлено неспроможністю комбінатів ЗБВ-5 та громадського транспорту. Потік автотранспорту ЗБВ-7 забезпечити будівництво багатоповерхоза напрямком селище Котовського – центр на вих будинків достатньою кількістю «запчастин». ділянці «Молода Гвардія» має наступні цифри: Вже до 1968 року у Суворовському районі було З проспекту Добровольського – 1160 авто та побудовано перші 9-поверхівки, а до 1972 року 175 автобусів на годину. тут мешкало вже 30 тисяч людей. У 1975 були З Південної дороги – 2500 авто та 230 автозбудовані перші 16-поверхівки. Стрімкими темпами до 1980 року селище Котовського дійшло до ки зору мешканця центру міста та мешкан- бусів на годину. Весь цей трафік впирається в пляшкове горпозначки 100 тисяч жителів, а на момент розвалу ки «поскоту», а також позиції муніципалітету. Говорячи про перший пункт, жителі наголо- лечко, з чого й витікають всі проблеми та недоліки Радянського Союзу там мешкало вже 170 тисяч району, наразі вони не вирішені, а муніципальна жителів, що становило 15% всіх мешканців міста. шують наступні недоліки: – Транспортна розв’язка не виконує всіх влада не вживає заходів для розв’язання цієї задачі. Якщо розглядати мікрорайон КотовськоДалі слід перейти до позитивних сторін го більш детально, то динаміка розвитку рай- потреб мешканців. Єдина транспортна арНезважаючи на все сказане, цей район був та ону виглядає дуже наочно – чим ближче до терія, що з’єднує житловий масив з центром проспекту Сахарова, тим сучасніше житло. міста – недалекоглядне рішення, плоди якого залишається сучасним, комфортним та розвинеЗ історією розібралися, але ж як справи пожинають по нинішній час. Реверсивна сму- ним. Окрім всього, ціни на нерухомість тут більш йдуть зараз? На теперішній час в Суворовсько- га руху повинна була розподілити трафік у го- демократичні, ніж в інших районах. Однокімнатму районі проходить кампанія з відокремлен- дину-пік, але, об’єктивно, цього недостатньо. на квартира – від 10 до 15 тисяч доларів, інші райня від центра міста, але саме ця тенденція й Потрібно розширення дорожнього полотна они неконкурентоспроможні в цьому порівнянзробила ключову помилку в розвитку района. або будівництво альтернативної дороги, що, в ні. До того ж, житловий фонд тут упоряджений. Якщо говорити тезово, то до основ- свою чергу, розвантажило б основний шлях. Близькість до моря, безперечно, є великим плю– Маршрутні таксі – це окрема, доволі вели- сом в користь Суворовського району. Причому, них проблем можна віднести наступні: ка тема для дискусій. Цей вид транспорту не- якість пляжів тут не поступається центральним. – Транспортна Таким чином ми підійшли до підведення піддосконалий за різними категоріями, від якості – Інфраструктурна рухомого складу до обсягів пасажиропотоку. сумків. З точки зору жителя центра міста недоліки – Кримінальна все ще превалюють, бо недоступність району та Наступна категорія проблем – – Проблема доступності нерозвинений громадський транспорт муніциінфраструктура. Далі слід розбиратися детальніше за кожним З точки зору мешканця селища Котовського, палітет може побороти ще не скоро. Однак у пунктом окремо й зробити висновки, підсумовуінфраструктурних проблем не спостерігаєть- відриві від цих двох факторів, цей район крася або вони незначні. Але ж якщо роздивити- ще, ніж його конкуренти, інші спальні райони. ся детальніше, то дитячих садків та шкіл не вистачає, а виходячи з рейтингів навчальних закладів видно, що місцеві школи там не фігурують. Магазинів же, як продовольчих, так і непродовольчих в селищі Котовського достатньо, також тут розміщені декілька великих торговельних центрів в безпосередній близькості. Парків та скверів критично мало, район ледве можна назвати зеленим. Місць для прогулянок також недостатньо. Кримінальна проблема, на думку жителів «поскоту», повністю відсутня, а всі розмови про це – застарілий стереотип. Якщо звернутися до статистики, то Суворовський район в рейтингах кримінальності займає почесне третє місце, після Приморського й Малиновського районів. Остання та важлива проблема – це проблема доступності. Поєднувати роботу чи навчання з життям у Суворовському районі вкрай важко, особливо не авторські фотографії
5 Зі школи – до університету! Від школярки до студентки: проблеми «віртуального» учня Марія Берекет
Карантинні заходи надали людям можливість займатися тим до чого не доходили руки. Вони залишили когось без роботи або дали поштовх відкрити свій бізнес на онлайн-платформі. А може, через такі зміни постраждала чиясь психіка. Загалом, чого тільки не наробили карантинні заходи, але чим в цей час займалися абітурієнти 2020 року? «Недостатньо місця в пам’яті пристрою», — фраза, яка зустрічалася на шляху до знань в період карантину набагато частіше ніж банальне «здрастуйте». Не кажучи вже, що кількість рефератів, презентацій, проєктів різко збільшилася до числа наближеного до нескінченності. Усе наше життя проходило за робочим столом. Комунікації, навчання, обмін інформацією перейшли на віртуальний рівень, що мало не звело з розуму частину населення. Тим часом підготовка до ЗНО набула нових відтінків — курси, вебінари, лекції, безкоштовно/платно, без реєстрації та смс, 2-тижневий марафон, присвячений поверхневому огляду української літератури, 3-місячне групове вивчення англійської онлайн... Як обрати серед такої кількості, що саме
ефективно для тебе? Візьмусь за англійську... чи може онлайн-курси з вишивання хрестиком? Ще одна проблема — повернення до звичного способу життя, складно знову взаємодіяти з такою кількістю людей, навіть якщо їх не більше, ніж тих, хто відвідує бібліотеку. Незважаючи на позбавленіня живого спілкування, дистанційне навчання мало низку переваг для абітурієнтів 2020 року. По-перше, ми самі складали свій робочий графік і мали можливість скористатися вільним часом, аби підготуватися до іспитів (при наявності самодисципліни), а також заглибитись у саморозвиток і присвятити себе вдосконаленню своїх навичок (при наявності самодисципліни). По-друге, ми потрапили в такі умови, за яких наш успіх визначався лише бажанням вчитися і йти вперед. Так, якщо вас задовольняє результат ваших зусиль — вітаю, адже тепер ви знаєте, що ніщо не може завадити вам підкорювати вершини знань. Карантин для багатьох з нас став великим шансом правильно скористатися власними ресурсами і підготуватися до успішного вступу в бажаний ВНЗ, і те, де ти зараз знаходишся — показник того, чи скористався ти ним.
Від одинадцятикласниці до першокурсниці Маргарита Хмельницька
Із року в рік випускники старших класів стають студентами, але для цього їм необхідно пройти довгий і складний шлях. Саме крізь такий пройшли всі діти світу, щоб стати студентами в цьому році. Ще на початку останнього шкільного року всі чітко визначитися, ким хочуть бути й почали свою підготовку до ЗНО. Усе було добре, доки у світі не почалася пандемія коронавірусу. Школи було зачинено на карантин, тож зрозуміти, як саме завершиться навчальний рік, було складно. У першому семестрі ніхто навіть не міг уявити, що може статися така непередбачувана ситуація; здавалося, що це з роду фантастики, але після Нового року все перевернулося догори дриґом. Навчальні заклади почали впроваджувати систему дистанційного навчання, і довелося швидко адаптуватися до нових, незвичних умов. Незважаючи на недоліки, переваг було чимало. Наприклад, часу на підготовку стало набагато більше, ніж би було тоді, коли б учні ходили до школи. Проте українські школярі нервували, бо ніхто не знав чітко визначених дат проведення незалежного оцінювання. Минули іспити, значна
частина випускників склала їх добре, саме завдяки онлайн-навчанню. А далі на усіх нас чекав не менш важливий етап — вступ до вищого навчального закладу. Тепер потрібно було зібрати всі необхідні документи й подати заяви до ЗВО. Їх, до речі, також подавали в електронному форматі; це було дуже зручно. Після цих етапів треба було тільки чекати на рішення приймальної комісії. Моєю мрією було стати студенткою Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, який є одним із найкращих в Україні. Коли повідомили про те, що я зарахована до університету, то дуже зраділа. Залишилося лише привезти документи і все – я студентка омріяного університету Минув тиждень мого навчання в ролі першокурсниці. Мені вже є, що сказати: реальність перевершила мої очікування, я щаслива, бо вчуся саме в цьому закладі освіти, зустріла величезну кількість цікавих людей і тепер маю таких професійних викладачів. За цей рік усі переконались, що життя таке непередбачуване, швидкоплинне, і тому як би сильно не лякали зміни й дорослі проблеми, треба не зупинятися й рухатися вперед до своїх цілей і мрій!
Випускник 2020
6 Особливості професії вуличних музикантів Лада Чубенко
Безліч чинників відповідають за атмосферність міста. Особливо помітними є архітектура, ландшафт і, звичайно ж, місцевий колорит. Незалежно від географічного положення, часу і населення, на вулицях завжди були і будуть творці. Вони-то і доповнюють загальну картину. Здавна люди мистецтва обирали подібний спосіб із багатьох причин: від впливу на велику публіку до заробітку. Тому сьогодні ми поговоримо про вуличних музикантів. Якщо звернутися до історії, першим терміном, що використовували ще в середні віки був «ваганти». Вагантами називали мандруючих співаків із Західної Європи. Їхня поезія збереглася до нашого часу в рукописних збірках, серед яких найбільш відомий «Карміна Бурана». Але близькими нам завжди будуть кобзарі і бандуристи. Ці люди стали не просто відомими музикантами у минулому, а цілим явищем, образом, який постійно спливає в українському фольклорі і повсякденні. Кобзарювання стало цілим феноменом через ліричний підтекст. Сліпі козаки поверталися на батьківщину після бою, брали до рук інструмент і до старості виконували думи і величні балади. Що ж ми бачимо і головне чуємо на вулицях зараз? Які теми оспівують у своїх піснях вуличні музиканти і що взагалі рухає виконавцями нашого часу? Щоб хоч трохи розібратися в цій темі, ми взяли інтерв’ю у скрипальки з багаторічним стажем - Наталії Цисельскої. (Інтерв’ю мовою оригіналу) – Наталья, вы можете рассказать, как начинался ваш музыкальный путь? В семь лет я поступила в евпаторийскую музыкальную школу, где меня отобрали для Одессы. Два педагога из школы Столярского выбрали меня как талантливого ребёнка. Я её закончила и поступила в консерваторию. Будучи студенткой, я начала работать в национальном оркестре одесской филармонии, который возглавил Хобарт Эрл. Я проработала там 35 лет. Мы с успехом гастролировали во многих странах мира. Выступали в Карнеги холл, Музик Ферайне... – На ваш взгляд, где за рубежом публика радушнее воспринимает одесский оркестр? Мне очень понравилась Испания и Италия, там народ очень тёплый. В Америке публика очень похожа на нашу, в Германии более сдержанная, но от этого приём совсем не хуже. Разные культу-
ры, разные цвета кожи, но люди очень позитивные. Однажды мы играли на благотворительном концерте в память одесситов, пострадавших от Чернобыльской катастрофы, представьте, в Австрии. – Нашим читателям будет интересно, что же случилось с вашей работой? Около пяти лет назад я уезжала к сыну в Америку и немного там задержалась. На моё место был конкурс. Что поделать, омоложение коллектива. Это с другой стороны даже хорошо. – Помимо улицы, вы выступаете где-то ещё? Да, я играю ещё на различных мероприятиях, стою скорее как реклама самой себя. Мне люди помогли освоить социальные сети, вести красиво Instagram, делать клипы. Здесь, на улице, я могу зарабатывать гораздо больше, чем в агентствах. Очень часто тебя продают подороже, а платят минимум, с учётом дороги почти ничего. – Существует ли конкуренция между уличными музыкантами? Нет, у меня конкуренции нет, потому что я очень миролюбивый человек, и всегда помогаю тем, кто хочет попытаться работать также. Даже отдаю свои минусовки, многие из которых записываю со своим мужем-композитором. Также помогают мне с техникой и пиаром. У нас всё очень мирно. – Как вы подбираете свой репертуар? Мне нравится музыка душевная, романтичная. Благодаря молодёжи я стараюсь осваивать новые произведения, подстраиваюсь под современные ритмы и исполняю то, что близко людям моего возраста. Они уже хотят ощутить какую-то ностальгию благодаря музыке. Бывает, часто заказанная кем-то музыка становится постоянной в моем репертуаре. – Какой отклик вы получаете от слушателей на улице? У меня есть возможность, чтобы люди услышали хорошую итальянскую скрипку, качественное звучание. Людям это нравится, и мне кажется, я делаю их немножечко добрее. Многие люди подходят и говорят: «Такое впечатление, что вы вынули сердце, помыли его и вернули обратно, более чистым и обновлённым». Многие вспоминают умерших родителей, первую любовь или жалеют о том, что когда-то забросили скрипку. Наталія — людина з дуже багатою біографією і внутрішнім світом. Незважаючи на усі життєві обставини, залишатися життєрадісним і дарувати своїм слухачам настрій — це почесна місія для музиканта. Дуже важливо усвідомлювати значущість таких людей і пам’ятати, що без них Одеса була б абсолютно іншою.
фото з Instagram
7 Street Art в Одесі Володимир Лук’янчук
Сучасне графіті – це окрема субкультура, стиль вираження думки, вид мистецтва. Щоб довести це твердження, візьмемо у приклад Одесу та розповімо про види графіті, які є у цьому місті. Найпоширенішим стилем графіті є «tagging» («тегінг»), який з’явився вперше у Нью-Йорку в період з 1960 по 1970 роки та був способом позначки території кримінальної банди і шляхом звернути на себе увагу, бо перші теги були з ім’ям «рейтера» (художника) та його номером вулиці, де він (вона) живе. Першим рейтером, на якого звернули увагу нью-йоркські ЗМІ, був «Taki 183». Окремим видом мистецтва, яке притаманне розвинутим та великим містам, є мурали, які стали не актом вандалізму, а окремими картинами на будинках. Це масштабні художні творіння, які спочатку кинуться в очі, а потім ти захочеш їх роздивитися детальніше. По-перше, слід зазначити, що такі картини не повністю відносяться до графіті, але роботи виконані у приближеному до них стилі. Це малюнки тварин, абстракції та візерунки. Таких в Одесі багато, ви їх бачите кожен день. А уявіть, яке це відчуття, коли турист таке бачить вперше… У стилі графіті Bubble Letters букви переважно виглядають як кулі або бульбашки з різними формами, кольорами, та іноді,
щоб розпізнати, що ж написано на тому чи іншому графіті цього стилю, доводиться вдивлятися у надпис. Цей стиль зародився також у Нью-Йорку у 1980-х роках, і першим, хто тоді малював так, був Річард Мірандо. Також він відомий як Річі та Seen UA. У місті можна знайти також графіті у стилі «Blockbuster». Вони кидаются в очі своїм розміром та яскравими кольорами. Цей стиль також зародився у період 1980-1990х років у Нью-Йорку, і його називають хіп-хоп, чи динамічний. Графіті знайшли собі застосування та набули ще більшої популярності завдяки комп’ютерним відеоіграм, які були випущені в 2000-х роках. З такими графіті асоціюють найбільше гру Grand Theft Auto: San Andreas (2005). У цій грі графіті використовують вигадані банд формування Grove Street Families та Front Yard Ballas. Ознайомившись ближче з цією субкультурою, можливо ви зміните свою думку щодо цих «вандалів». Але слід зазначити, що в Україні за такий вид мистецтва можна отримати відповідно до статті 194 ККУ штраф у розмірі до 50 неоподаткованих мінімумів (850 гривень) або строк з позбавленням волі до 2 років. Але як це працює у Європі? Мій знайомий мав досвід малювання та через це побував у поліцейському відділі німецького міста Трір (ін-
терв’юйований побажав залишитисяанонімноюособою): — Так вийшло, що я намалював з другом графіті на поверхні однієї з старовинних башт. Ми зробили своє діло та пішли тією ж дорогою, якою прийшли. Але виявилося, що там нас вже чекали люди у формі, тобто поліцейські. Нам тоді було по 13 років. Нас відвезли у відділок та змусили подзвонити батькам. Я подзвонив мамі, вона мене забрала, у відділку сказали чекати повістки до суду. Через два місяці прийшло сповіщення про те, що ця башта є нічийною власністю. — Це як так, нічийною? — А ось так, нічийною. Той клаптик землі не був ні за ким закріплений по документам, не був історичною пам’яткою. Це просто була стара будівля, яка вже поржавіла та нікому не була потрібна. — І що було в повістці? — Я був дуже щасливий її читати, бо за законом до мене не було ніяких претензій і оштрафувати вони не можуть. А штраф мав бути у розмірі до 10 тисяч євро! Ти тільки уяви собі скільки коштує графіті у Німеччині… У висновку ми маємо такий розклад, шановні. Бажаєте малювати? Постарайтеся робити це на папері, бо така річ, як окремі острівки у містах з непотрібними та старими будівлями, на яких можна намалювати свій тег або слово з візерунками, на даний момент нездійсненна мрія.
авторські фотографії
Карантин не можна вчитися (постав кому) Марія Тєрєхова Карантинні обмеження внесли чималі зміни в усі сфери життя від економіки та медицини до способів відпочинку. Навчання теж не стало винятком і перейшло у дистанційний режим. Як же відбувалася діджиталізація навчальних процесів у різних ЗВО Одеси? Для того, щоб дізнатися, ми поспілкувалися зі студентами трьох університетів, а також з викладачем одного з вишів. Одеський національний політехнічний університет Студентка другого курсу розповіла, що їй дуже сподобалося дистанційне навчання. Викладачі швидко створили Google Classroom та освоїли програму Zoom, через яку і відбувалася більша частина лекцій та згодом іспитів. Єдиною проблемою дівчина виділяє фізичне виховання. Цю дисципліну доволі важко проводити в онлайн-режимі, а складати заліки взагалі неможливо. Перший місяць деякі викладачі просили відправляти їм відео з зарядкою. Потім було прийнято рішення про перенесення всіх заліків з фізичного виховання на наступний семестр. Одеський національний морський університет «Дистанційне навчання ввели швидко чи, як у нас кажуть, оперативно. Усі викладачі майже одразу долучилися до роботи, а ми натомість отримали величезну кількість завдань. Щодо якості – дуже здивувала якість апаратури (наприклад, через погану гарнітуру деяких було ледве чутно), а також нерідко підводив інтернет-зв’язок. Кількість завдань непропорційна тому, що ми робили б у звичайний семестр,» – студент 3 курсу філологічного факультету. Одеська національна академія харчових технологій Студент 5 курсу розповів про заочну та денну фор-
ми навчання. Так як заочне навчання і так вимагає від студентів більш самостійного ознайомлення з матеріалом, було дуже мало годин на кожну тему, тому намагалися дати лише найголовнішу інформацію. Щодо денної форми – там ситуація дещо інша. Треба було працювати повноцінно, як і під час звичайного семестру: відвідувати лекції, готувати практичні завдання тощо. Матеріал подавався якісно, а викладачі були зацікавлені у тому, щоб студенти справді зрозуміли та вивчили їхні предмети. Одеський національний медичний університет Викладачі теж зіткнулися з певними проблемами під час дистанційного навчання. Про це нам розповіла завідуюча однієї з кафедр: «Спочатку на шляху стали технічні проблеми. Ми займалися врізнобій – хто через вайбер, хто через телеграм або зум. Складність також очікувала нас у вигляді відсутності невербального зв’язку. Коли викладач не бачить зворотнього зв’язку, емоцій, жестів студента, йому самому важко їх проявляти. Виникають непорозуміння, неможливо влаштувати дискусію. Частина занять передбачала відпрацювання практичних навиків. Як ми раніше відпрацьовували перев’язки? Ставили студентів по парам, щоб вони тренувалися один на одному. А як це влаштувати дистанційно? Поступово ми знаходимо виходи: зараз створюємо маленькі групи для відпрацювання практичних навичок за графіком. Відгуки щодо дистанційного навчання досить різні. Здебільшого це залежить від того, як серйозно до цього поставилися викладачі та самі студенти. Чи зможе колись онлайн-освіта замінити звичайну? Можна довго сперечатися на цю тему, проте покаже лиш час.
8
Не кажи «гоп»,
Українські зірки на карантині
доки не сходиш до психотерапевта Олександра Бондаренко
Карантин настав несподівано і різко, замикаючи людей на довгий час в чотирьох стінах. Це вимушений захід, що покликаний тримати під контролем розповсюдженість Covid-19, який не мав можливості пройти без наслідків для ментального здоров’я людей. Чи справді карантин забезпечує безпеку населення або ментальні проблеми – занадто висока ціна? Після виявлення Covid-19 у всьому світі почалася профілактика інфекції – широке дистанціювання й ізоляція. Вже в січні цього року багато країн почали вживати заходи щодо стримування поширення вірусу. Важливою частиною цих заходів було закриття навчальних закладів – дитячих садків, шкіл, коледжів та університетів. Сотні тисяч підлітків виявилися замкнені вдома наодинці зі своїми думками. За даними ЮНІСЕФ за 2019 рік люди у віці від 10 до 19 років складають 16% населення світу. І саме на них ізоляція вплинула найбільше. Діти і підлітки сильніше підпадають під вплив ізоляції на емоційний стан та соціальний розвиток. Дослідження показали, що діти молодшого віку, від трьох до шести років, частіше проявляють страх перед захворюванням членів сім’ї, ніж підлітки у віці від шести до вісімнадцяти років (Viner et al., 2020). «Досліджень щодо впливу карантину на психічне здоров’я поки дуже мало. Результати тих, що є, показують: під час ізоляції у людей підвищується рівень тривоги і фрустрації, з’являються дратівливість, безсоння, емоційне виснаження і спалахи гніву», - розповідає Єлизавета Мєшкова, дитяча та підліткова псіхіаторка, в своєму коментарі для інтернет-видання Wonderzine. Серед студентів також спостерігаються тривожні тенденції. Незважаючи на те, що закриття на-
вчальних закладів передбачало перехід на дистанційне навчання і підтримування зв’язку між учнями і викладачами, карантин згубно позначився на 91% учнів (Lee, 2020). Домашнє навчання для них пов’язано з невпевненістю і тривогою, порушенням освітнього процесу, звичного розпорядку дня, фізичної активності та можливостей соціалізації. Відсутність структурованої навчальної обстановки протягом тривалого часу призводить до порушення розпорядку, нудьгуванню та відсутності ідей й бажання для участі в академічних і позанавчальних заходах. «Багато студентів при вступі до університету стикаються зі стресом у зв’язку з цілою низкою чинників: переїзд в нове місто, сепарація від батьків або необхідність вибудовування нових відносин з батьками з позицій не дитини, а дорослого (якщо студент продовжує жити з батьками), питання побутового влаштування свого життя та інші проблеми, – розповідає практикуюча психологиня московської ЛГБТ-групи «Стимул» Марина Фадєєва. – Окремий пласт цього нового устрою життя – пристосуватися до життя в університеті. У цьому сенсі в цьому році студенти (як першого курсу, так і більш старших курсів) зіткнулися з додатковим навантаженням – потрібно було звикати ще й до навчання в онлайн-форматі». Під час дистанційного навчання багато студентів відчувають стрес через відчуття того, що навчальний процес тепер невіддільний від звичайного життя і, відповідно, здається нескінченним. Для деяких лекції і практичні в Zoom стали ще важчими, ніж звичайний похід до університету. Учні зазнають труднощів з концентрацією, всепоглинаюче почуття самотності і навіть страх домашнього насильства. На жаль, для деяких людей навчальні заклади – єдине місце, де вони
THE ∞ OCTOPUS випуск №1, вересень 2020
Журналісти: Маргарита Хмельницька, Марія Берекет, Тимофій Мельников, Вероніка Крючек
можуть бути в безпеці. Карантин змусив всіх не тільки покинути університети, але ще і відправитися додому з гуртожитків, тому багато молоді повернулося додому, до своїх абьюзивних батьків. Цей навчальний семестр почався з відновлення очного навчання: тисячі студентів знову їздять в маршрутках на пари, а викладачі обживають кабінети робочих місць. Як же зробити перехід від дистанційних занять назад в оффлайн якомога менш проблемним і болючим для студентів? На питання відповідає психологиня Марина Фадєєва. «Потрібно постаратися взяти з собою щось цінне, що вже знайшлося в онлайн навчанні. Наприклад, вже в процесі навчання в форматі онлайн студенти могли виявити, які якості або навички необхідні їм для успішного навчання», – пояснює Марина Фадєєва. – «Варто врахувати, які якості та навички залишаться як і раніше затребуваними, а які речі при переході будуть змінюватися. Наприклад, залишиться незмінним розклад занять, але змін зазнає розпорядок дня студента – потрібно буде враховувати час на дорогу. Необхідно облаштувати своє повсякденне життя, щоб полегшити для себе процес переходу на оффлайн-навчання – подбати, щоб досить було часу на дорогу, запланувати, де можна буде снідати і обідати, вирішити, як вести конспекти лекцій та інше». Марина Фадєєва також нагадує, що серед навчального життя дуже важливо не забувати звертати увагу на самовідчуття: знати, що приносить радість і радувати себе, відстежувати свій психологічний стан і приділяти йому достатньо уваги. Вимоги університету не повинні ставати єдиним джерелом, що формує студентське життя - турбота про себе також має бути серед важливих пріоритетів в житті.
Вікторія Биковська
В Україні карантин оголосили 11 березня 2020 року: було призупинено навчання у школах і заборонені масові заходи. Пандемія вплинула на кожну сферу діяльності людини, в тому числі і на розважальну. Скасовуються концерти, різні церемонії, покази, які є основним прибутком для зірок. Залишившись вдома, артисти втрачають гонорари і мають щось вигадувати. А прибуток без концертів — це стрімінг та рекламні пропозиції від різних брендів та компаній. В моду входять онлайн-концерти; деякі зірки виступають у порожній залі з професійним звуком, світлом і знімальною групою. Наприклад, Юлія Саніна, лідер групи The Hardkiss, виступила наживо з домашньої студії. Співачка також зазначила, що передала естафету Тіні Кароль і Джамалі. 20 березня відома група O.Torvald провела повноцінний онлайн-концерт зі студії. «Для мене карантин — це період, у який був час вигадати щось нове, цікаве. Звісно, були заплановані концерти, виступи, які через карантин скасувалися. Ми мали можливість віддати написанню пісень якомога більше часу, і це не може не радувати», — розповідає учасник українського гурту Mountain Breeze Ілля Біляк. Незважаючи на всі обставини, артисти займаються волонтерством. Музиканти об’єднуються, щоб підтримати громадян, виходять в ефір прямо з дому, не дивлячись на кризу. Але все одно зірки продовжують створювати хіти, співати для нас та надихати під час карантину.
фото з Instagram
Склад редакції Головна редакторка Аліна Оганезова Друга редакторка Катерина Нікітенко Верстальниця Олександра Бондаренко Коректорка Ольга Діденко
Коректорка Марія Тєрєхова Антиплагіат Лада Чубенко Електронна версія Вікторія Биковська Керівниця Світлана Брошкова