Postmetodika. - 2006. - N3(67). by Postmetodika

Postmetodika

Вітаючи читачів із початком нового навчального року, редакція вважає за необхідне зосередитися на одному із завдань освіти України – входження у європейський та світовий простір. У вирішенні цього завдання передусім допоможе стаття співробітника ЮНЕСКО Дакмари Георгеску (С. 2 – 17). У ній розкриваються дві ідеї, над якими працює освіта Європи. Перша – необхідність надавати комплексні знання, щоб діти могли вижити в сучасному "суспільстві знань". Наприклад, навіть така елементарна операція, як придбання квитків на міський тран4 спорт на вулицях Женеви потребує неабияких знань для використання су4 перскладної квиткової машини (детальніше – на С. 7). Друга ідея – необхід4 ність виробляти зміст освіти (курикулум) на основі сучасних досягнень науки про людину, її мозок, пам'ять. У "ПМ" № 1, 2006 повідомлялося про фінський курикулум, який вивів Фінлян4 дію на одне з чільних місць у дослідженні PISA. У цьому номері на С. 25 – 27 з'ясовується, чому при відсутності в навчальному плані Великої Британії чіткої схеми реалізації громадянської освіти рівень демократії, активності громадян Британії та їх участі в суспільному житті є високим і який урок для України криється у цьому "парадоксі". Як освітяни області долучаються до європейських цінностей – у рубриці "Педтехнології". "Зростає кількість країн, де білінгвальна освіта (місцева / національна мо4 ва та англійська) упроваджується майже на всіх етапах навчання". Цю тен4 денцію майбутнього, що її наводить Д.Георгеску (С. 5), розкрито на С. 26 – 29 Л.Нічуговською в статті про проблеми реалізації білінгвістичної моделі навчання студентів Полтавського університету споживчої кооперації. Полтавська гімназія № 28 та Полтавська ЗОШ № 26 одні з перших навчаль4 них закладів на Полтавщині почали упроваджувати ініціативи з поглиблення інтеграції України у європейський та світовий простір, а відтак помітно пожвавили діяльність молодіжних євроклубів в районах Полтавської області та накопичили поважний досвід роботи у Проекті Асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Докладніше – на С. 18 – 21; 22 – 24. Стаття про ресурсно4інформаційний центр (РІМЦ) Лубенської школи № 6 вказує напрям реформування шкільних бібліотек. У Лубенському РІМЦ за допомогою комп'ютерних технологій виконують методичну обробку інфор4 мації, доводячи її до форм використання в навчальному процесі (С. 28 – 30). Стаття М.І.Лахижі буде корисною учителю для розмови з учнями про сут4 ність європейської інтеграції (С. 42 – 49). Матеріал В.В.Громового (С. 55 – 62) розкриває парадокси і абсурдні супе4 речності інтеграції України у європейські і світові процеси. Переконані, що у 2006 – 2007 навчальному році завдяки цьому номеру "ПМ" Європа стане ближчою до освітян України…

№3(67), 2006 Європейська інтеграція Журнал засновано в березні 1993 року

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ

ВИДАВЦІ: Управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

Курикулярна філософія двадцять першого століття: що старого і нового? Д.Георгеску .........................................................................2

РЕДАКЦІЙНА РАДА:

Євроклуб у Полтавській гімназії № 28 І.І.Земелько ............................................................................18

П.І.Матвієнко (голова), А.І.Бардаченко, С.Ф.Клепко, М.В.Гриньова, Н.М.Барболіна, І.О.Кіптілий

РЕДКОЛЕГІЯ: О.А.Білоусько, А.М.Бойко, Б.П.Будзан, М.С.Вашуленко, М.В.Гриньова, В.В.Громовий, М.Б.Євтух, В.М.Золотухіна, І.А.Зязюн, В.Р.Ільченко, В.Г.Кремень, О.М.Кривуля, М.Д.Култаєва, В.С.Лутай, О.О.Мамалуй, П.І.Матвієнко, В.І.Мирошниченко, В.Ф.Моргун, М.М.Рогожа, С.Сванберг, Н.М.Тарасевич, Г.Хілліг

Головний редактор: С.Ф.Клепко Відповідальний секретар: І.О.Кіптілий Літературні редактори: О.В. Стоцька, О.Є.Козлов Технічний редактор, макет та верстка: Т.В.Шарлай Оператор: Н.Ю.Землякова Відповідальність за підбір і виклад фактів у підписаних статтях несуть самі автори. Висловлені в цих статтях думки можуть не збігатися з точкою зору редколегії. Рукописи не горять, але і не повер5 таються.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:

36029, Полтава, вул. Жовтнева, 64 (05322) 7526508; тел./факс: 50580585 e5mail: redpm@pei.poltava.ua http://ipe.poltava.ua Реєстраційне свідоцтво: ПЛ № 51 від 17 лютого 1994 р.

ПП “Інарт“ вул.Г.Сталінграду, 34/24, корп. 1, к. 128, м.Полтава, 36040 тел. (0532) 61513530 ................................................ Постановою Президії ВАК України від 09.06.1999, №1 05/7 “ПМ” включено у перелік наукових видань, у яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт. Журнал “ПМ” № 3 (67), 2006 р. підписано до друку за рішенням вченої ради ПОІППО (протокол № 3 від 20.06.2006 р.). ISSN 1815.3194

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Асоційована школа ЮНЕСКО – на Полтавщині Н.Д.Гонжак ............................................................................22 Громадянська освіта в країнах сталої демократії (Велика Британія) О.М.Карпенко .........................................................................25 Інформаційно.комунікаційні технології в шкільній бібліотеці Р.О.Гелеверя ..........................................................................28 Білінгвістична модель навчання як напрям реалізації євроінтеграційних тенденцій Л.І.Нічуговська .......................................................................31

УКРАЇНСЬКЕ КОЛО Харчування учнів на Полтавщині: що змінилося за останні 100 років? І.О.Козак, О.Є.Козлов ............................................................35

ДОВІДКИ Євроінтеграція України: історія, проблеми та перспективи М.І.Лахижа ........................................................................42

ХРОНІКА "Реформування освіти має починатися "знизу", або Семінар.тренінг з управління сучасною школою Т.І.Гладка ...........................................................................50

НАШІ ЮВІЛЯРИ П.І.Матвієнку – 60!............................................................52

СКАРГА ДИДАСКАЛА Вечори на хуторі поблизу Європи В.В.Громовий .....................................................................55 Випускний бал по.американськи .....................................63

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ Редакція "ПМ" продовжує друкувати матеріали Міжнародного колоквіуму "Теперішні та майбутні виклики до розвитку навчальних курсів: вивчення практик та мережева співпраця для змін" (Руму# нія, 2005 р.). Початок читайте, будь ласка, у "ПМ", № 1 (65), 2006. У статті Д.Георгеску проаналізовано проблеми філософії освіти стосовно курикулуму. Розкрито питання: мова та особистість; суспільство знання; сучасний і традиційний курикулум; дослід ження головного мозку; пам'ять і навчальний процес; само побудова людини як особистості. Роз робникам курикулуму автор пропонує ретельно опрацьовувати міжнародні знання й досвід, щоб з'ясувати, які підходи в освіті є ефективними. В статье Д.Георгеску проанализированы проблемы философии образования относительно курри кулума. Раскрыты вопросы: язык и личность; общество знания; современный и традиционный куррикулум; исследования головного мозга; память и учебный процесс; само построение человека как личности. Разработчикам куррикулума автор предлагает тщательно изучать международ ные знания и опыт, чтобы выяснить, какие подходы в образовании эффективны. The philosophy of Education curriculum problem is analysed in the article of Georgescu. Such questions are discussed: language and personality; the society of knowledge; modern and traditional curriculum; the researches of brain, memory and learning process; person's constitution as a personality. The author offers the curriculum developer to learn carefully international knowledge and experience to clear up which approaches in Education are effective.

КУРИКУЛЯРНА ФІЛОСОФІЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШОГО СТОЛІТТЯ: ЩО СТАРОГО І НОВОГО? Дакмара Георгеску, координатор програм відділу бюро освіти ЮНЕСКО/ Dakmara Georgescu, Programme coordinator, Transversal Programmes A Technical assistance to member states IBE UNESCO e mail: d.georgescu@ibe.unesco.org Чи можна передбачити майбутнє? Або хоча б передбачувати окремі аспекти? І, якщо так, як "тенденції майбутнього" мо жуть живити роботу над курикулумом1 зараз? Передбачення майбутнього завжди асо ціюється з містичними, екстрасенсорними, надприродними вміннями читати або ба чити картини майбутніх або минулих по дій. Карл Юнг вважав, що людина володіє абсолютним знанням (на жаль, на рівні неcвідомого), яке пояснює нашу здатність провіщати майбутнє. Ця здатність в окре мих випадках виявляється напрочуд по тужно. Провіщення майбутнього охоплює такі форми: від маревоподібної інтуїції та передчуттів позитивних чи негативних прийдешніх подій до їх чіткої характерис тики та впливу на наші долі. Намагаючись розвіяти містичну тем ряву давніх передбачень, учені двадцять ______________________

першого століття винайшли "ліхтарик" під назвою "футурологія", тобто науку про майбутнє. Її призначення – досліди ти майбутнє та зрозуміти, куди прямує світ. Від сучасного футуролога чекають систематизованого, глибинного розуміння тенденцій майбутнього, зокрема, висвіт лення найважливіших напрямів змін. Щоб підготувати учнів до зустрічі з новими викликами та можливостями, ос вітянам обов'язково потрібно знати нап рями й тенденції майбутнього. Чи можли во це здійснити? І яким чином? У цій статті зроблено обережну спро бу дати ствердні відповіді на поставлені питання й зазирнути у майбутнє з опти мізмом. Обережну, оскільки, як ствер джував Азімов у трьох законах футуро логії, "усе, що відбувається сьогодні, ма тиме продовження у майбутньому" (інакше кажучи, "усе, що сталося у ми

1Курикулум (лат. Curriculum) – багатоаспектне явище освіти, що включає планування, контент, перебіг, ре зультат освіти. В українській мові зміст терміна "курикулум" найближчий до змісту терміна "зміст освіти". Також радимо прочитати статтю І.Галінен "Процес становлення фінського курикулуму" у "ПМ" № 1 (65), 2006 (прим. перекл.).

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ нулому, також станеться у майбут ньому"). Це означає, що деякі риси сучас ності та компоненти сьогоднішнього світу (включаючи світ освіти) матимуть про довження у майбутньому. Другий закон футурології, за Азімовим, привертає на шу увагу до факту, що майбутнє не обов'язково означає радикально змінене або нове, цілковито відмінне від існуючо го і звичного для нас сучасного світу. Майбутнє не завжди схоже на ефект не театралізоване видовище. Це – про довження нашого сучасного та минулого світу з іншими дійовими особами і, мож ливо, новими технологіями. Ось чому Азі мов у другому законі футурології пропо нує нам "повірити в очевидність речей, які на сучасному етапі може бачити ли ше незначна кількість людей". Третій за кон футурології говорить про наслідки: передбачення майбутнього також озна чає передбачення наслідків сьогоднішніх дій. Наприклад, якщо нові інформаційні технології охоплять освіту майбутнього, стануть універсальним навчальним засо бом і замінять традиційні навчальні засо би, то нам необхідно ретельно дослідити не лише глибинну суть цього феномена, але й усі його можливі наслідки, бути сві домими й відповідальними за численні, й, можливо, не очікувані й не передбачувані ефекти. Які ж очевидні факти сьогодення вка зують нам шлях у майбутнє? У пошуках цих очевидних речей ми дослідимо деякі точки зору щодо навчання та навчально го курикулуму, висловлені у найпопу лярніших сучасних каналах обміну дум ками: впливових наукових та науково популярних журналах. Які ж сигнали надсилають нам "оче видності"? На які курикулярні філософії вони можуть надихнути, якщо ми прис танемо до точки зору, що мати курику лярну філософію означає скрупульозно, з різних аспектів розглядати, сумнівати ся, вивіряти наші освітні рішення та дії у той самий спосіб, яким філософи вивіря ють підґрунтя багатьох речей і явищ: від знань до світу як явища та нашого осо бистісного існування. Мати "курикулярну філософію" озна чає уміти правильно ставити запитання щодо складових, що визначають успішне навчання та є основою доброго курикулу му відповідно до усталених уявлень про сучасний та майбутній вигляд світу. Це також означає оцінювання альтернативи, *В оформленні статті використано електронну презентацію Д.Георгеску "Сучасні виклики у створенні кури кулуму: досягти змін шляхом наукових досліджень та створення мережі", представлену на Міжнародному ко

локвіумі "Теперішні та майбутні виклики до розвитку навчальних курсів: вивчення практик та мережева спів праця для змін" (Румунія, 2005 р.). Постметодика, №3 (67), 2006

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ тому що людські дії приречені на безкі нечний вибір та дилеми. Часто ми стаємо перед вибором із кількох можливих сце наріїв вирішення проблеми. Часто ми вважаємо, що найкраще рішення – те, що дає змогу досягти найбільшої вигоди за найнижчу ціну. Такий результат ми на зиваємо ефективністю, або коефіцієнтом корисної дії. Суспільне життя (зокрема освіта) досі не бажає сприймати інше ро зуміння ефективності: іноді найефектив ніше рішення – не найдешевше. Згадай те, наприклад, дедалі популярнішу сис тему невеликих шкіл на території США, альтернативу "економнішої" системи ве ликих шкіл. Ця остання зарекомендувала себе негативно з боку і дисципліни, і нав чальних досягнень. Курикулярна філософія також спону кає до суспільного, професійного та полі тичного діалогів. Те, що ми воліли б нази вати "істиною" чи "правильним рішен ням", бере початок із продуктивного діа логу і передбачає конструктивні дискусії: це одне з найстійкіших переконань, міць якого підтримується такими впливовими теоріями, як американський прагматизм та критична теорія. І останнє, але не найменш важливе: нам потрібні конкретні орієнтири для дій, і дехто очікує отримати їх саме із філо софських конструктив. Філософія може не знати, який наступний крок робити, однак, безперечно слугує джерелом нат хнення, вказує можливі напрями та під тверджує правильність їх вибору, грун туючись на неспростовних доказах. Врешті зауважу, що нам необхідно підтримувати сталу здатність курику лярної філософії мати основні уявлення про потреби учнів та оптимальні шляхи систематичного та продуктивного задово лення цих потреб. Означена здатність не повинна стати догмою, радше її необхідно формувати як відкриту архітектуру ба чень освіти, що вивіряє усі можливі варі анти розвитку перед їх втіленням в жит тя. Яких змін нам слід остерігатися у май бутньому, яким – відчиняти двері нас тіж? За висловом Шердена2, "... не можна ігнорувати майбутнє лише через нез датність його передбачити". Як зазна чено вище, огляд низки найвпливовіших наукових та науково популярних журна лів дав нам цікаву картину таких "оче видних речей із майбутнього" та можли востей. Ось їх перелік: 2William

A. Sherden – ад'юнкт професор Стенфордської школи бізнесу, спеціалізується з менеджмент консуль тування, прогнозування товарного ринку, стратегій ринку, спеціаліст зі світовим іменем, автор книг Market Ownership та The Fortune Sellers (The Big Business Of Buying and Selling Predictions). (Прим. перекл.).

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ Багато наукових журналів відзнача ють, що сучасна освіта дедалі більше зо середжує увагу на питанні мова та осо бистість, наголошуючи на очевидному: зростає кількість країн, де білінгвальна освіта (місцева/національна мова та анг лійська) упроваджується майже на всіх етапах навчання. Чи визначає ця тенден ція майбутнє? Який час англійська мова залишатиметься мовою міжнародного спілкування, перемагатиме інші мови конкуренти у боротьбі за звання панів ної? Можливо, однією з найвірогідніших траєкторій розвитку суспільства у май бутньому є організація "суспільства знань". Це означає повний перехід від ін формаційно базованого ланцюга дій до комплексних знаннєво базованих проце сів в усіх соціальних секторах, економіці та повсякденному житті. Надзвичайно цікавими і викличними для курикулярної роботи є результати останніх досліджень головного мозку лю дини, досить продуктивні щодо розв'язання сучасних дилем та інформа тивні для створення опуклого образу Не обхідного Учителя, який, серед інших ви мог, повинен уміти: диференціювати нав чання для оптимізації досягнення основ них цілей, уміти ефективно стимулюва ти пам'ять та розвивати навчальні уміння і сприяти розвитку в учнів нави ків, необхідних для безперервного нав чання протягом життя та життєво важ ливих компетентностей. Насамкінець, багато ідей стосується гендерних питань в освіті, а також пи тань стимулювання само структуру вання особи як індивідуальності, щодо аспектів само менеджменту та між особистісних зв'язків, а також управлін ня та організації життя школи в кон тексті персонального та колективного розвитку.

Мова та особистість Питання мови, якою здійснюється нав чальний процес, та статус інших місце вих/національних та/чи іноземних мов – один із найактивніше обговорюваних ас пектів, що стосуються реформування систем освіти та покращення "живлення" курикулуму. Упродовж багатьох десяти річ побутувало переконання, що навчан ня дітей рідною мовою (особливо на ран ніх стадіях здобуття освіти, наприклад, у початкових класах) надасть їм більше шансів для успішного навчання в школі та у післяшкільний період, підвищить Постметодика, №3 (67), 2006

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ шанси на ринку праці. Навіть незважаю чи на початковий ентузіазм, пов'язаний із концепцією мультикультурної та білін гвальної освіти, не зафіксовано реальних доказів позитивного довготермінового впливу такої освіти ні в розвинених краї нах, таких, як Сполучені Штати, ні в бід них країнах, таких, як країни, що розта шовані південніше Сахари (Sub Sahari an), колишніх французьких, британ ських, португальських колоніях, де білін гвальна освіта впевнено крокує упродовж останніх років, спираючись на переко нання, що навчання рідною мовою здатне зміцнити самооцінку та самосвідомість учня, позитивно вплинути на його само ідентифікацію та етнічну/громадянську гордість. Одначе у багатьох випадках спостері гаються зворотні тенденції, особливо щодо використання англійської мови для нав чання в середніх та старших класах сучас них систем освіти. Як повідомляє News week3, нещодавно уряд Малайзії вирішив навчати математики та природничих дис циплін школярів усіх класів англійською (с. 50). Більш за те, спеціальна Комісія ві домої Французької Академії4 опублікува ла Рекомендації, у яких зазначено, що "знання базової англійської мови повинне бути на рівні базових знань із матема тики; англійська мова повинна входити у перелік обов'язкових навчальних дис циплін базового курикулуму", які затвер джують суттєві зміни в країні, де вчена еліта присягає захищати і відстоювати право чистоти французької мови. Хоча ці Рекомендації Міністерство освіти Франції не сприйняло серйозно, подія допомагає нам проникнути в суть деяких тенденцій курикулуму майбутнього: чи стане анг лійська мова мовою освіти періоду до нав чання у вищому навчальному закладі? Чи буде це питання на порядку денному висо ких посадових осіб неангломовних країн? Важко дати відповідь цілком упевнено, особливо беручи до уваги нові горизонти розвитку світової економіки. Наприклад, багато вищих навчальних закладів Франції мріють готувати своїх студентів так, щоб ті згодом могли вести бізнес з дедалі привабливішим сектором китайської економіки. Історія поширення англійської мови у всьому світі не лише як мови міжнародного спілкування, але саме як мови здобуття освіти можна по рівняти з появою грибів після дощу, і ця історія є далекою від завершення. News week безпристрасно свідчить: у Німеччи

ні "сьогодні цільовою групою мовних шкіл є не початківці, а охочі навчатися на спеціалізованих курсах бізнес англій ської, англійської для проведення презен тацій тощо"5. Це означає, що початковим рівнем діти успішно оволодівають уже на ранніх етапах навчання (і часто у позаш кільний час), а навчання в школі допома гає підвищити рівень майстерності воло діння мовою від середнього до високого. Навчання мови (особливо навчання рідною мовою, скор. англ. MTE) завжди тісно пов'язане із формуванням та загар туванням національної самоідентифікації. Які ж наслідки ми б мали сьогодні (і в май бутньому), якби "іноземні" мови на кшталт англійської заполонили національні кури кулярні системи як мови навчання? Як ут римати баланс між общинною, національ ною та "глобальною" індивідуальністю, ко ли "мова міжнародного спілкування, нап риклад, англійська, комп'ютеризація та масова міграція населення планети є тур бодвигунами глобалізації"6? Підтримка багаторівневої, комплек сної особистості – це, схоже, одне з клю чових рішень для мирного та конструк тивного пом'якшення гострих кутів на шої несхожості. А поки що лунають пи тання, чи зможе англійська як універ сальна мова навчання (навіть якщо лімі тувати її використання в деяких курику лярних галузях на кшталт природничо математичних дисциплін) допомогти ви рішити сучасні та майбутні проблеми що до етнічної/мовної/культурної розрізне ності та конфліктів. Скептики, які боять ся втратити індивідуальні риси і висту пають проти використання англійської як мови – лідера освіти, можуть заспокоїти ся: за даними Newsweek, англійська, якої навчають у світі, насправді є "варіантом англійської в країні, у якій її вивчають". "Місцеві англійські мови" більшою чи меншою мірою схожі на Стандарт англій ської – Оксфордський діалект. То ж мож на бути впевненими, що нові версії анг лійської і надалі з'являтимуться на шля ху пошуків практичних відповідей на ре алії та потреби сьогодення, серед яких – взаємопов'язаність, взаємонеобхідність та інформаційний обмін. Суспільство знання Незважаючи на широке використання в сучасному дискурсі з економіки, освіти, комунікаційних сфер тощо, термін "сус пільство знання" має долю багатьох су

3Newswek [цит. 7 березня 2005, с. 50] , доступний з <www.msnbc.msn.com/id/7038031/site/newsweek/> 4Відповідно до установчого Статуту Академії (1635 р.) головне завдання Академії регулювати французьку

мову, що повинна бути основою нації, яка усвідомлює себе єдиним цілим (прим. перекл.). 5Newsweek [цит. 7 березня 2005, с. 59], доступний з < http://www.msnbc.msn.com/id/7038031/site/newsweek/> 6див. посилання 4.

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ часних модних слів: ми всі вважаємо, що знаємо їх значення, але нам важко дійти згоди щодо реального визначення площи ни, яку охоплює значення цього слова. Коротше кажучи, коли ми говоримо про "суспільство знання", здебільшого маємо на увазі факт, що "автентичні знання" є надзвичайно важливими для особи та суспільного життя, у той час коли "знан ня" (особливо в електронній формі) стали потужним знаряддям виробничої сфери та долевизначення. Із часів Платона відо мо, що "автентичні знання" важко осяг нути і майстерно ними оволодіти, але можна здобути. Що змінилося в наш час? Посередні суспільства були змушені пок ладатися на знання – тож робімо виснов ки: що визначило позиції та характер знань, таких різноманітних у сучасному світі? Щоб зрозуміти виклик (та можливість) життя в суспільстві знання, ще раз пе регляньмо переваги критичного ставлен ня до модних слів. Багато з них із часом зникають разом зі зниженням інтересу до теми. Дозвольте згадати лише деякі з них: "flower power/влада квітів", "новий між народний порядок". Якби люди почали вживати модні слівця у їх прямому зна ченні (наприклад, характеристика об'єк та, явище навколишнього середовища то що), вони були б вражені. Ми спробуємо зрозуміти і описати суть цього явища та намагатимемося зрозуміти, як риси "сус пільства знань" можуть вплинути на су часний і майбутній розвиток курикулуму. Загальновідомо: ми живемо в сус пільстві знань тому, що: інформація доступна у спосіб, що ра ніше був неможливим (особливо засобами Інтернет технологій); інформація та знання розглядаються як потужний засіб виробництва і як фак тор успіху в контексті економіки "знань або інформації" та змагання у глобально му масштабі; технології (включаючи ІКТ) напов нили повсякденне життя невідомими до недавна способами; нам необхідно постійно адаптуватися до швидких змін та нових ритмів життя; інформація має дедалі більший гло бальний характер: "місцевий", "регіо нальний" та "глобальний" аспекти як ні коли взаємно переплітаються. Намагаючись пояснити відмінності між поняттями "інформація" та "знання", люди часто кажуть: "Ну, знання – це

Суспільство знань: комплексні знання ( предумова життєвого успіху

7Навіть у повсякденних ситуаціях людям пропонують вправлятися зі складним комплексом "знання". На приклад, придбання квитків за посередництва суперскладної квиткової машини на вулицях Женеви: людині необхідно вміти читати карти мегаполісів, вправлятися з матрицею та грошима, досліджувати різні варіанти та на їх основі приймати єдино правильне рішення, встановлювати кореляцію між часом та місцем тощо ли( ше для того, щоб купити квиток і проїхати дві зупинки у міському громадському транспорті.

Постметодика, №3 (67), 2006

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ більше, ніж інформація...", але більшість із них не спроможні точно визначити їх відмінні риси. Оскільки інформація є ба зовим компонентом знань, то можливо, що значення, яке ми вкладаємо у поняття "знання", – це більшою мірою необхідна інформація, що зчленована з іншою реле вантною інформацією (та ідеально комбі нується з уміннями та настановами), ос кільки знання роблять нас здатними ке рувати різними ситуаціями у діапазоні від простих і відомих до складних та неві домих7 (див. на с.7). Знання помітно "мережувалося", тобто більше немає центральних фокусів і меж – вони змінюють своє розташування; ко лективна творчість переважила індиві дуалізм у інноваційності, який на зорі су часності був основною рушійною силою. Крім того, у сфері здобуття знань ми говоримо не лише про індивідуальність та індивідуалізм, але про навчальні спільноти як важіль (колективного) сус пільного прогресу та поступального роз витку. Здобуття знань не закінчується навчанням у школі та університеті, а стає щоденною потребою і метою на все жит тя. Критичний підхід до концепту "сус пільство знань" передбачає підрахунок не лише здобутків, але і втрат, іншими словами, нам потрібно постійно слідкува ти за боями, які є імовірність програти. Дехто ототожнює суспільство знань із практично необмеженим доступом до ін формації засобами нових інформаційно комунікаційних технологій. З одного бо ку, справедливим є твердження про те, що спрощений доступ до інформації від криває двері всім, хто в них стукає, а з ін шого, таким же справедливим залиша ється твердження, що спрощений доступ до інформації не замінить персональних зусиль ретельної обробки інформації та її інтеграції в довготермінові схеми про цедурних знань8 (procedural knowledge schemes)9. Доступ до інформації повинен бути пов'язаним із компетентностями її ре тельного опрацювання, що дає нам здат ність уникнути провалля "копіювання та вставляння" інших культур. Сліпе наслі дування культур стало однією з найакту альніших проблем сучасності, зоною ри

зику та можливої поразки прогресу. Поя ву цієї проблеми пов'язують з існуванням інформаційно комунікаційних та Інтер нет технологій. Практично нелімітований доступ до інформації провокує виникнення нових бар'єрів та нових розділень, тому що та кий вид доступу мають лише особи чи групи людей, у яких є електричне світло та комп'ютери. Дехто може запитати се бе: чи викликають інформаційна мережа та ініційовані мережею міжнародні зміни стандартизацію суспільного життя, осві ти, системи роботи та повсякденного життя і які переваги та недоліки така стандартизація може мати. Насамкінець, практично нелімітова ний доступ до інформації засобами комп'ютерних та Інтернет технологій в жодному разі не повинен викликати зне важливе ставлення до багатьох інших важливих аспектів та вимірів життя лю дини, таких, як цінності, орієнтації та по ведінка. Давно відомо, що "віртуалізація" та "життя у мережі" не замінять живого міжособистісного спілкування та креа тивної динаміки груп, які мають шанс взаємодіяти в контексті реальних ситуа цій. Пам'ятаючи про це попередження, ми повинні усвідомлювати, що в наш час від буваються певні зміни (які, можливо, триватимуть і у майбутньому) стосовно масового доступу до релевантної інфор мації та швидкості міжнародної комуні кації та взаємодій. Цей факт помітно впливає на курикулярну роботу, потре буючи зміщення від ментальної моделі створення/розвитку курикулуму, що зо середжує основну увагу на передачі ін формації, у бік стійкішої ментальної мо делі створення/розвитку курикулуму, що збалансовує передачу інформації та сприяє її ретельній обробці, а також креативного, автономного та успішного використання у вирішенні усіх видів зав дань. Ми розуміємо, що іноді нова модель розвитку курикулуму відкидає трансмі сійний вимір навчання на користь моделі соціальної будови формування знань, маючи на увазі, що всі знання (зокрема, не лише сама інформація, але також і цінності, уміння та орієнтації) є предме

8Процедурні знання – це знання, що зберігаються у пам'яті інтелектуальної системи у вигляді опису процедур, за допомогою яких їх можна отримати. Звичайні процедурні знання використовуються для надання інформа ції про способи виконання завдань із проблемної галузі, а також різноманітні інструкції, методики тощо. За формою представлення процедурні знання протиставляються декларативним знанням (прим. перекл.). 9Процедурні знання – частина не декларативних та неявних знань. Вони базуються на "процедурній пам'яті", яка поєднує логіку та практику, а також дає змогу (майже підсвідомо) виконати співвідносні завдання, таким чином визначаючи нашу особистість та типи реагування на щоденні складні ситуації, виклики буття, їх рішення.

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ том індивідуальної й соціальної фільтра ції, яка відбувається у процесі соціальної інтеракції і базується на моделях та структурах культури. Істина, як це буває у багатьох випадках освітніх контроверсій, є, вочевидь, десь посередині. Якщо багато складових наших знань – точні й безперечні (наприклад, ін формація, базована на фактах, – назва столиці, математична формула чи дати історичних подій), то це не означає, що їх осмислення індивідуумом не належить до значеннєвих і вони не повинні бути пред метом персональної навчальної схеми. Можливо, одним із найбільших викли ків у курикулярній роботі в наш час та у майбутньому буде перегляд різних моде лей і форм курикулуму у процесі пере осмислення "застарілих" й "антиквар них" освітянських премудростей на кшталт: дитину потрібно навчати спочат ку простого й ускладнювати матеріал ли ше поступово, з концентричним повто ренням, інтенсивність якого повинна виз начатися індивідуальними фізичними та психічними характеристиками кожної окремої дитини (освітній процес повинен

починатися з вивчення простого матеріа лу й ускладнюватися лише поступово). У контексті безперервної освіти навча тися вчитися залишається (можливо) цінним гаслом. Навчитися учитися озна чає здобувати знання та вміння в найріз номанітніших життєвих ситуаціях, це – здатність безперервно здобувати знання навіть поза межами навчальних закладів. Ефективні учні повинні бути здатними покладатися на широкий репертуар інс трументів та стратегій для передачі знань і умінь з одного контексту в інший і мати справу з новими непередбачуваними си туаціями тепер та у майбутньому. Ефек тивні учні повинні бути здатними діяти як рефлексивні та самокритичні здобувачі знань, здатні самостійно оцінити свої ус піхи під час використання активних стра тегій для здобуття та збагачення необхід них і корисних компетентностей. Якими є можливі відповіді курикулу му на виклики "суспільства знань"? Ана ліз сучасної курикулярної літератури дає змогу зробити порівняння явищ, які зазвичай називають "сучасним курику лумом" та "традиційним курикулумом":

Порівняння традиційного курикулуму із сучасним

• • • • •

«Традиційний» курикулум Ôîêóñ íà âõ³äíèõ çíàííÿõ. Ôîêóñ íà â÷èòåëåâ³ òà àêàäåì³÷íèõ ïðåäìåòàõ. Ïîä³ëåíèé íà ïðåäìåòè òà ïðåäìåòíî-êåðîâàíèé. Ñò³éêà ñòðóêòóðà ðîçïîä³ë ó ÷àñó. Íàäëèøîê äèðåêòèâ òà öåíòðàë³çîâàíîãî óïðàâë³ííÿ.

• • • • •

•

Ôîêóñ íà àêàäåì³çì³.

•

Îð³ºíòîâàíèé íà çàïàì’ÿòîâóâàííÿ ³ òî÷íå â³äòâîðåííÿ çàçäàëåã³äü ï³äãîòîâëåíîãî íàáîðó çíàíü.

•

• •

Ôîêóñ íà ñóìàðíîìó îö³íþâàíí³. Íàäàº ïåðåâàãó ëåêòîðñü êèì, äîãìàòè÷íèì, îô³ö³éíèì ï³äõîäàì. Íàäàº ïåðåâàãó òåîðåòè÷íèì ïðîåêö³ÿì.

• •

Íàäàº ïåðåâàãó îäíàêîâîñò³, îäíîìàí³òíîñò³.

•

Постметодика, №3 (67), 2006

•

«Сучасний» курикулум Ôîêóñ íà âèõ³äíèõ çíàííÿõ òà íàñë³äêàõ. Ôîêóñ íà ó÷íåâ³. Âèçíà÷àºòüñÿ øèðîêèìè íàâ÷àëüíèìè ãàëóçÿìè òà êðîñêóðèêóëÿðíèìè ï³äõîäàìè. Ãíó÷êà ñòðóêòóðà ðîçïîä³ëó ÷àñó. Ïåðåäáà÷åíî ãíó÷ê³ñòü, ´ðóíòîâàíó íà ð³çíèõ òèïàõ òà ð³âíÿõ ì³ñöåâî¿ àâòîíîì³¿, ó ðàìêàõ çàãàëüíîïðèéíÿòèõ ïðèíöèï³â òà ñòàíäàðò³â ÿêîñò³. Â³äêðèòèé ñóñï³ëüñòâó, ðîçðàõîâàíèé íà áåçïåðåðâíó îñâ³òó. Ñòèìóëþº ðîçâèòîê ³íòåëåêòóàëüíèõ çä³áíîñòåé âèùîãî ïîðÿäêó, íàáóòòÿ ñîö³àëüíèõ, ïñèõîåìîö³éíèõ, òåõíîëîã³÷íèõ, ïðàêòè÷íèõ, ìîòîðíèõ, õóäîæí³õ òà ³íøèõ óì³íü. Ôîêóñ íà ïðîãðåñ -âèõîâíîìó îö³íþâàíí³. Íàäàº ïåðåâàãó ï³äõîäàì, îð³ºíòîâàíèì íà àêòèâíó ó÷àñòü, ñï³âïðàöþ, âçàºìîä³þ. Íàäàº ïåðåâàãó êîìïëåêñíèì ï³äõîäàì, ÿê³ ñïðèÿþòü âñòàíîâëåííþ çâ’ÿçê³â ì³æ òåîð³ºþ òà ïðàêòèêîþ, ä îïîìàãàþòü çàñòîñîâóâàòè çíàííÿ íà ïðàêòèö³ òà âèð³øóâàòè çàâäàííÿ. Ñïðèÿº ³íäèâ³äóàë³çàö³¿ íàâ÷àííÿ.

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ Але справжнє життя – не кришталево прозоре, як це може здатися після озна йомлення з таблицею, і не схильне до різ кого розрізнення категорій, як це зробле но вище. Зазвичай курикулярні реалії більше схожі на головоломку з окремих елементів та рис, притаманних обом сто ронам: традиційне й сучасне існують по руч і в жодному разі не суперечать пос туповому відходу від традиційної моделі курикулуму до інноваційної, у якій на лежним чином репрезентовані елементи, які в таблиці розміщені у правій колонці (навіть якщо це відбувається (здебільшо го) на рівні декларацій, а не у повсякден ному житті). Безумовно, не правильно вважати, що традиційні навчальні програми та плани взагалі не сприяли підвищенню рівня креативності, адже якби всі навчальні програми минулого систематично блоку вали прагнення людини вдосконалювати своє життя, відкривати та досліджувати невідоме, то ми б уподібнилися до нездат них до змін, а тому вимираючих біологіч них видів. Також не правильно вважати, що "традиційні" навчальні плани не сприя ють розвитку інтелектуальних умінь ви щого порядку, а щодо емоційних та соці альних навиків – традиційні курикулуми мають власні методи їх набуття. Можли во, вони дещо грубіші, неповороткіші, потребують більших затрат енергії, часу та зусиль, але досягають однакових або схожих із сучасними методами результа тів. Нам потрібно зібрати до купи всі різкі відмінності, які бачимо у наведеній вище таблиці, ще раз критично їх переглянути і зрозуміти, що, можливо, у світовій ку рикулярній роботі панує змішана модель курикулуму, що має специфічні, прита манні певній окремій культурі та її соціу му риси.10 У практичному вимірі відбувається постійний осмос між двома теоретичними моделями: традиційною та сучасною. На віть нещодавно модні терміни "інтегрова ний курикулум" та "компетентнісно ба зований курикулум" уже є не лише дум ками мріями: у багатьох країнах вони позначають добре продуману та розбудо вану практику. У наш час існує значний інтерес до компетентнісно базованого підходу, хоча термін "компетентності" використовують давно, особливо в галузі професійно тех нічної освіти. Спроби класифікувати ці

компетентності "для життя" й скласти їх перелік зроблені університетами, науко во дослідними закладами, міністерства ми та такими міжнародними організація ми, як ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Європей ський Союз та Світовий банк. Компетентнісно базований підхід де далі більше розглядають як адекватне рі шення для перебудови освітньої системи з метою відображення в ній потреб адап тації до нових ситуацій у швидкозмінно му світі. Компетентності іноді ототожнюють з уміннями чи потенційними можливостя ми, але найчастіше їх розуміють як за стосування набутих індивідуумом ціннос тей, знань, умінь, відносин, процедур, звичок для ефективної відповіді на вик лики сучасного світу. Компетентності визначають як здібності та набуті уміння думати, діяти, вивчати, самостійно здій снювати трансфер знань та пошук рі шень проблем. Наприклад, у той час, ко ли здатність запам'ятовувати слова й граматичні правила є важливим умінням для вивчення іноземної мови, повноцінна компетентність у спілкуванні іноземною мовою означає дещо інше. Щоб виступи ти з публічною промовою, написати листа чи есе іноземною мовою, передбачається наявність здібності збирати в одне ціле і ясно формулювати різні одиниці фактич ної інформації, ефективно та відповідно до конкретних цілей використовувати уміння, установки та процедури. Ці ком петентності повинні бути підтверджені не лише в тестах. Передбачається, що вони – здобуток на все життя і людина здатна мобілізувати їх у будь який час, а не ли ше на екзаменах. Стали актуальними деякі питання що до компетентностей та компетентнісно базованих підходів. Компетентнісно ба зовані підходи в сучасному курикулумі зазвичай пов'язують із кількома важли вими передумовами: Є необхідність створити список зна чущих компетентностей для кожного ок ремого суспільства та узгодити їх із його цінностями та цілями. Звідси виникає пи тання, чи є компетентності універсаль ними, контекстними, а чи поєднують обидві якості одразу? Компетентності потрібно категори зувати за усіма можливими категоріями: загальні й часткові; що в кожному кон кретному випадку ми уявляємо: одну ок рему компетентність чи їх набір; це гру

10Наприклад, якщо розглянути складові сучасного курикулуму, такі, як, скажімо, Міжнародна організація бакалаврату, стане очевидним існування певних конфігурацій змішаної моделі: одночасно із збереженням традиційних дисциплін та курикулярних галузей зростають міждисциплінарні зв'язки та підтримуються інтерактивні стратегії, які породжують "дух, що прагне інтеграції" у галузі інтегративних та холістичних знань.

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ пова чи індивідуальна компетентність; які компетентності ми передбачаємо: ба зові, ключові, перетинні, мета компетент ності чи всі їх разом у різних можливих співвідношеннях? Компетентнісно базовані підходи у вигляді, у якому вони існують на сучас них освітніх просторах країн, мають тен денцію пов'язуватися з досить радикаль ними відхиленнями від предметно базо ваного курикулуму до моделі створення курикулуму, орієнтованого на потреби учня. Створити такий курикулум прак тично значно складніше, ніж описати те оретично. Більшість сучасних курикулу мів (навіть у розвинених суспільствах) надають великої ваги ментальній моделі навчання, яку загалом слід розглядати як культуральну трансмісію. Ми намагаємося внести у курикулум цінне культурне над бання людства, неначе дитяча пам'ять – це найкраще місце для їх збереження. Автентичний компетентнісно базова ний підхід міг би стати початком вирі шення різних питань, зокрема: що необ хідно учням для успішної діяльності в су часному (майбутньому) світі? І якщо ми вважаємо, що учням потрібно набувати компетентності в комунікативній галузі, то нам краще будувати курикулум нав коло цієї ключової компетентності, а не навколо таких виховних та навчальних домінант, як граматика, література, ора торське мистецтво. Але учителів досі готують (у більшості країн світу) так, неначе їм потрібно знати й уміти лишень кілька речей: а) бути впевненими, що їх навчальний предмет може здійснити культурну трансмісію засобами формальної освіти; б) їм можна і не перейматися, які компетентності можна під час навчання розвинути у ді тей. Ця ситуація створює додаткові викли ки компетентнісно базованому підходу, особливо за умови строгої настанови на відхід від предметно орієнтованого та викладач центрованого підходів та роз витку необхідних для успішного життя компетентностей. Упровадження компетентнісно ба зованих підходів без радикальної рефор ми системи професійної підготовки вчителя приречене на поразку, як ми ба чимо на кількох прикладах зі світової освітньої практики. Незважаючи на це, компетентнісно базовані підходи можуть знайти своє міс це навіть у контексті традиційного кури кулуму за умови створення структури для розвитку базових та інструменталь Постметодика, №3 (67), 2006

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ них умінь, таких як уміння читати, писа ти, рахувати, а також застосовувати ін тегровані та холістичні здобутки та (іноді неминуче) фрагментацію потоку нав чальної інформації на курикулярні об ласті та предмети. Компетентності зростають на знаннях, уміннях, орієнтаціях, цінностях, проце дурах тощо, і було б зовсім не доцільно зневажати їх справжнє підґрунтя. Нам потрібно усвідомити, що учні здобувають та поглиблюють знання, уміння, установ ки та процедурні знання і водночас здатні швидко та ефективно їх мобілізувати у відповідь на будь які зміни в ситуаціях їх особистого, професійного та громадського життя. Дослідження головного мозку

Відповідно до наукових знахідок окре мих дослідників12 гендерні особливості мають важливу роль у навчальному про цесі, оскільки вони, очевидно, є характе рологічною ознакою "сегрегації сенсу" між жінками та чоловіками: у жінок біль ша здатність дискримінувати стимули, що впливають на сенс, ніж у чоловіків. На додачу, за словами Хайєра (цитую з Тайм) "чоловіки та жінки мають різну архітектоніку мозку [аналогічна ситу ація із зонами інтелекту], і ми не знає мо, що це означає" (там же, с.50). Отже, із сучасних досліджень головно го мозку випливає, що жінки й чоловіки користуються ним зовсім по різному, але нам не відомо ні того, що це означає, ні того, чому так трапилося: чи завдяки природним чинникам (генам), чи це – явище культурального походження, чи "винуватцями" є обидві складові: гени – це справжні рушії культурно детерміно ваних звичок та способів дій, то ж чи мо же їх зміна провокувати генетичні моди фікації? Справді, науковцям дуже подобається доводити нам до відома факт, що нам ні коли не слід недооцінювати мозок люди ни: він може адаптуватися, розвиватися, оцінювати. Особистісна мотивація та очі кування також мають дуже важливу роль: тоді як говорять, що в жінок зазви чай переважає права півкуля, є докумен тальні свідчення щодо навчальних груп (приклад Ісландії13), у яких вищі нав чальні досягнення з математики мають дівчатка. Чим це зумовлено? Виявляєть ся, ісландські хлопчики бачать свою долю у рибальському ремеслі, а дівчатка мрі ють виїхати геть із маленьких прибереж них селищ у великі міста. Це прагнення – достатній аргумент на користь старанні шого опрацювання дівчатками матема тично природничих дисциплін, які тра диційно вважаються цариною інтересу та успіху чоловічої статі. Приклади на зразок ісландського да ють нам дуже корисний урок про важли вість мотивації навчання і, можливо, здатні надихнути нас на роздуми про те, як належним чином мотивувати учнів, спираючись на релевантні аспекти кури кулуму.

Дослідження головного мозку упро довж останнього десятиліття стали одні єю з найперспективніших галузей наси чення інформацією освітньої та курику лярної роботи, допомагаючи краще зро зуміти, як функціонує мозок, якими шля хами людина краще навчається і що слід робити, щоб подовжити час продуктив ності мозкової діяльності та довго не втрачати високий навчальний потенціал. Тема "ліво півкульного" та "право пів кульного" навчання у всьому світі викли кає жваві дискусії освітян. Наприклад, нам відомо, що11 в жінок "…більше зв'яз ків між лівою та правою півкулями" і що "вони мають схильність використову вати більше частин мозку, ніж чолові ки, для виконання однакових завдань", а у чоловіків "думки виникають у більш локалізованих зонах мозку, як під час розв'язування математичних задач, чи тання книг, так і при гніві чи смутку" (Тайм, с. 48 – 49). Із результатів останніх наукових досліджень дізнаємося, що "розмір мозку не відповідає обсягу інте лектуальних здібностей"; "жінки та чоловіки показують однакові результа ти в IQ тестуванні", але "чоловіки та жінки у сфері емоцій – абсолютно різні" (там же, ст. 50). Що це означає для курикулярної ро боти? Чи потрібно розробникам курику луму диференціювати навчання відпо відно статі? Оскільки на жінок, очевидно, Пам'ять та навчальний процес під час навчання більше впливають емо ції, ніж на чоловіків, то чи існує необхід Висновки з досліджень головного моз ність активніше звертатися до емоційної сфери під час навчання жіночої частини ку та когнітивна психологія – два важли ві джерела, необхідні для підживлення учнів? 11Див. Тайм, 7 березня, 2005. 12Таких, як Леонард Сакс (Leonard 13Див. Тайм, 7 березня, 2005.

Sax): "Чому така важлива стать?".

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ курикулярної роботи тепер і у майбут ньому. Здебільшого вони повертають до активного життя "стародавні" освітні премудрості і вдалі рішення, такі, як спостереження, що знання, здобуті в ре зультаті навчання дією (використання у навчальному процесі повного спектра відчуттів + автономна відповідь учня на практичні виклики), та навчання, що спи рається на попередній досвід учнів, діти запам'ятовують на довше, ніж знання, здобуті теоретично і замало пов'язані зі щоденним життям дитини. Такі журнали, як "Штерн"14, на своїх сторінках роблять огляди відомих на сьо годні даних про принципи роботи пам'яті та різні моделі її функціонування в го ловному мозку людини15. Одна частина досліджень підтверджує модель "повно го покриття мозку" (тобто пам'ять поши рена по всьому мозку, і спеціального цен тра пам'яті не існує), друга – модель "сег ментного покриття мозку", згідно з якою пам'ять розміщена у його різних части нах. Звісно, суперечкам про істинність тверджень у цьому питанні не видно й краю, але ми абсолютно переконані в іс нуванні довготермінової та короткотермі нової пам'яті і що ключ до успішного нав чання – розвиток довготермінової пам'яті. Довготермінова пам'ять людини скла дається з декларативної16 та недеклара тивної17. Декларативна пам'ять поділя ється на образну і семантичну – у випад ку пізніших асоціативних зв'язків з еле ментами, наданими образною пам'яттю, допомагає утримати у пам'яті і щонай глибше зрозуміти зміст матеріалу. Це, 14Див. Штерн, 14.10.04 15Сучасні дослідження

мозку свідчать, що актуалізація слідів пам'яті потребує одночасної активації багатьох структур мозку, кожна з яких виконує специфічну функцію відносно процесів пам'яті. Процеси пам'яті пов'язують із фронтальною, скроневою і парієнтальною корою, мозочком, базальними гангліями, мигдалиною, гіпокампом, неспецифічною системою мозку. Є гіпотеза, що слід пам'яті через різний час після навчання реалізується різними за складом нейронними ансам блями. Як показало вивчення динаміки асоціативного навчання у ізольованих нейронів, більш ніж у 80 % нейронів спостерігається відстрочене навчання. Ефект навчання виявляється через 540 хв. після завершення процедури нав чання. Пряме або відстрочене навчання кожного нейрона прив'язане до певного моменту часу і є стійкою індивіду альною характеристикою нейрона при конкретному типі навчання (прим. перекл.). 16Під декларативною, або експліцитною пам'яттю, розуміють запам'ятовування об'єктів, подій, епізодів. Це пам'ять на обличчя, місця подій, предмети. Вона часто базується на асоціації одночасно діючих подразників (прим. перекл.). 17Недекларативна, або процедурна, ікспліцитна пам'ять, – це пам'ять на дії. Вона виявляє себе у вигляді моторних навиків, перцептуальних стратегій, класичних умовних та інструментальних рефлексів. Обидві системи схарактеризовані в концепції пам'яті за видами інформації. Вони не однаково пов'язані зі свідоміс тю. Декларативна пам'ять є свідомою, оскільки припускає обізнаність суб'єкта про об'єкт або подію, образи яких витягуються з пам'яті, тоді як використання недекларативної, процедурної пам'яті у поведінці може здійснюватися без усвідомлення цього факту. Декларативна і процедурна пам'ять відрізняються і за швидкістю їх формування. Експліцитне навчання відбувається швидко, іноді після першого "уроку", коли інформація про певну разову подію, що відбулася в певний час і у визначеному місці, відображається відразу і назавжди. Саме за допомогою деклара тивної пам'яті ми розрізняємо знайомі і незнайомі події. Навпаки, експліцитне навчання відбувається поволі і пот ребує повторення асоційованих і часто послідовно діючих Подразників, наприклад, для створення умовного реф лексу. Процедурна пам'ять дає змогу зберігати інформацію про причинно наслідкові відносини між подіями. Слід у декларативній пам'яті може зберігатися роками, тоді як процедурна пам'ять при невикористанні і без підтримки відповідним підкріпленням схильна до згасання. У філогенезі декларативна пам'ять з'являється піз ніше від процедурної (умовнорефлекторної) (прим. перекл.). Постметодика, №3 (67), 2006

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ своєю чергою, гарантує стабільні і високі навчальні результати. Процесуальна пам'ять – важлива частина довготерміно вої недекларативної пам'яті, що базуєть ся на інтерналізації процесів та проце дур, що перетворюється на "автоматич ні"/підсвідомі патерни реакцій на стиму ли всіх видів. Сучасна когнітивна психологія ствер джує, що пам'ять частково свідома, част ково несвідома. Велику вагу має емоцій ний контекст процесу запам'ятовування та вивчення. Головний мозок людини пот ребує постійного підкріплення у вигляді повторень із метою консолідації нейрон них "чартів". Нам як розробникам кури кулуму слід звертати велику увагу на та кі елементи: чи у пориві ентузіазму щодо "компетентнісно базованих підходів", "курикулярної інтеграції" та "холістич ного" навчання ми не забули про елемен тарні аспекти, такі як необхідність ство рення нейронного "шляху", чому найпер ше слід надавати підтримку? Бажання зменшити перенасичення курикулуму приводить нас до ситуації, коли ми відмовляємо учням у праві зна чущого і важливого повторення, помил ково вважаючи повторення не потрібним. У пошуках "холістичного виміру" та "інтеграції" знань іноді забуваємо, що передусім потрібно закласти наріжний камінь у будівлю знань. Як кажуть, по чинати будувати будинок слід із фунда менту, а не даху. Сучасний педагогічний дискурс (часто його надихають когнітивна психологія і такі погляди, як конструктивізм) переко нує нас виховувати студентів із високим рівнем інтелектуальних умінь та навиків замість наполягання на рутинному за пам'ятовуванні та менторстві готових знань. Розуміючи, що ці пропозиції без перечно законні, нам як розробникам ку рикулуму не слід забувати, що наше зав дання – сприяти розвитку пам'яті та ін телектуальних умінь і навиків високого рівня, не вважаючи їх антагоністами. Тренувати пам'ять зараз не модно, але все ж не слід забувати старі хитрощі ос віти: використання наочності, пошук зна чущих зв'язків, розвиток позитивних настанов і процедур, оскільки, будучи людьми, ми не повинні повністю залежа ти від розумних машин та Інтернет ін формації. Ми часто забуваємо, що учні – не по рожні горнята, які слід наповнювати інформацією, вони більше схожі на дина мічний вогонь, якому потрібне живлен

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ня, щоб і далі горіти. І знову істина, ви дається, посередині: одночасно з розвит ком внутрішнього потенціалу та індиві дуальності нам також необхідно живити мозок необхідною інформацією яка, спи раючись на складні мозкові зв'язки, пе ретворювалася б на надійні й доцільні знання, а отже, міцну основу для адек ватних відповідей на будь які виклики життя. Само побудова людини як особистості Гендерні питання За даними Шпігель18, "освітяни хви люються про віру чоловіків у майбутнє: дедалі більше хлопчиків і юнаків поли шають навчання, досягаючи лише низь ких результатів. Хлопчики і юнаки по чувають себе незахищеними, і надійних моделей для них немає…". Своєю чергою, Тайм19 стверджує: нез важаючи, що "наука досі залишається світом чоловіків", ніхто не може сказати, що "жінка не може бути Ейнштейном". Найсучасніші дослідження освіти роз винених країн здатні підтвердити, що си туація змінилася, і на сучасному етапі батьки й освітяни мають більше причин турбуватися про навчальні успіхи хлоп чиків, аніж дівчаток, на відміну від мину лого, коли нас змушували переживати дівчатка. Наскільки суттєвою є ця зміна? Чи потрібно її враховувати в інших контек стах? Чи не забули освітяни у розпалі бо ротьби за гендерну стабільність дівчаток про хлопчиків та їх потреби? Контролюючи наші переживання Штерн20 говорить, що освіті потрібно допомагати індивідууму та суспільству загалом контролювати переживання й страхи. Є багато страхів, які людині необ хідно побороти, з поміж них – страх заз нати поразки. Тягар необхідності бути успішним може бути частковим пояснен ням, чому хлопчики – вочевидь найімо вірніші його жертви, адже дівчаткам ки нули виклик бути на гребені успіху (у професійному та суспільному житті) значно пізніше, ніж хлопчикам, які не суть цей тягар давно. Чи ми маємо перелік тих переживань і страхів, на боротьбу з якими освіті (та 18 Шпігель, № 12/17.05.05, с. 82. 19 Тайм, 7 березня, 2005. 20 Штерн, 25 листопада, 2004.

Постметодика, №3 (67), 2006

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ курикулуму) слід звернути особливу увагу? Чи можливо створити такий пере лік на основі аналізу подій сучасності? Чи можливо передбачити, як і які страхи бу дуть змінюватися/зміцнюватися/чату вати на людство у майбутньому? Навіть якщо така спроба навряд чи буде вдалою, нам як розробникам курикулуму не слід забувати, що людина – тендітне створін ня, а сучасний світ у жодному разі не дає надії, що майбутнє буде мирним, затиш ним місцем без страхів та переживань. Як будувати значимі міжособистісні зв'язки? Sciences humanities21 визнають необ хідність допомогти людині навчитися створювати й розвивати значимі міжосо бистісні зв'язки одним із основних пріо ритетів сучасності. У цьому розумінні щось трапилося жахливо неправильно, і це – думка багатьох. Наприклад, що ста лося з авторитетом і порядком? Що ми зробили неправильно? Шпігель22 наголо шує на "праві дітей та молоді на дис ципліну та само структуризацію", що, на жаль, майже скрізь цілковито ігнору ється в контексті руху до емансипації та лібералізації політичних напрямів та ос вітніх поглядів і практик у період після Другої Світової війни. У цьому ж номері Шпігеля зустрічає мо ідею шкіл інтернатів як можливе рі шення щодо впорядкування сучасного хаосу та нестачі управлінських рішень, про що свідчать численні тенденції в осві ті: це означає відокремити дітей від пере вантажених роботою сімей (батьків), які більше не мають змоги приділяти достат ньо уваги вихованню та освіті своїх нащад ків. У пошуках відповідних рішень спри яння особистісному розвитку Тайм23 гово рить про переваги одностатевих класів на прикладі Сміт Коледжу (Smith College), США. Відтак знову постає питання – що в освіті нового і що старого? Які уроки нам слід винести? Які уроки нам як розробникам кури кулуму слід винести із цього досвіду? Можливо, слід озирнутися у минуле і майбутнє: майбутнє значною мірою за лежить від минулого, і нам слід усвідом лювати, що не все у минулому було пога 21 22 23

Sciences humanities, червень, 2004. Шпігель, № 29/18.07.05. Див. Тайм, 7 березня 2005, с. 45

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ним. Нам слід переглянути основні пог ляди на освіту, щоб майстерно створити та втілити в життя "новий" курикулум та навчальну культуру. Перш за все, треба з'ясувати, що ми називаємо новим і що – старим чи заста рілим? Безперечно, традиційну освіту можна звинувачувати у багатьох недолі ках. Одначе придивімося до неї ліпше: чи є в ній речі, які варто взяти із собою у майбутнє? Чи стане нам розуму не потра пити на гачок моди на нові слова і нові ві яння, які, претендуючи на знання "пра вильних" розв'язків освітніх завдань, за мало відображають, власне, суть проб лем? Штерн24 говорить, що з освітніх дослід жень (наприклад, PISA) можна помітити, що в країнах, де відбуваються помітні зміни та оновлення в освітній політиці, спостерігається постійне підвищення нав чальних досягнень учнів. Приклад – Польща. У цій країні, незважаючи на брак усебічної реформи курикулуму, рання профілізація була замінена загаль ним навчальним планом аж до закінчен ня курсу обов'язкової освіти (9 клас). Навчання, спрямоване лише на за пам'ятовування фактів, також поступово замінили складнішими методологічними підходами. Крім того, участь школярів у створенні власного навчального плану, здається, має важливу роль у підвищенні мотивованості дітей до навчання і стиму лює їх докладати більше зусиль до нав чання. Розробникам курикулуму слід ретель ніше опрацювати міжнародні знання та досвід: що і чому ефективно працює в ос віті? Практика і бачення – не унікальні і не належать лише минулому або лише майбутньому. З англійської переклала Л.Іщенко Стаття надійшла в редакцію 20.01.06

Див. Штерн, 25.11.04

Постметодика, №3 (67), 2006

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ЄВРОКЛУБ У ПОЛТАВСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ № 28 І.І. Земелько

Розповідь заступ ника директора Полтавської гім назії № 28, керів ника Полтавського молодіжного Єв роклубу Ірини Зе мелько розкриває технологію від криття євроклубів у школах області та поширення навчального курсу "Європейські сту дії".

Заместитель ди ректора Полтав ской гимназии № 28, руководитель Пол тавского молодеж ного Евроклуба Ири на Земелько раскры вает технологию открытия евроклу бов в школах облас ти и распростране ния учебного курса "Европейские сту дии".

The deputy director of Poltava Gymna sium N 28, leader of Poltava youth Eu roclub Iryna Ze mel'ko tells us about technology of orga nization of the Eu roclubs in the scho ols of region and training course 'Eu ropean studios' pro pagation.

Інтенсивний розвиток інтеграційних процесів постіндустрі ального суспільства потребує відповідних форм політичної та економічної організації. Геополітичне розташування на пере хресті європейських доріг зумовлює актуальність самовизна чення України у Європі, відносин нашої держави із сучасним єв ропейським світом, який уже невіддільний від такого утворення, як Євросоюз. Глобальні проблеми зумовлюють оптимізацію пошуків шля хів спільного виживання. Успішному вирішенню цієї проблеми допоможе нове світосприйняття в контексті вимушеності й мож ливості жити разом. Ми – європейці і не можемо ігнорувати пи тання стосунків з ЄС. Це зумовлює актуальність такого напря му, як отримання молоддю освіти, що розвиває "європейську свідомість", базується на загальній духовній спадщині, гуманіс тичній традиції та демократичних цінностях. Активну функцію у процесі формування світогляду молодого європейця здійснює освітня сфера. Європейська тематика у змісті освіти упроваджується, зокрема, завдяки залученню до численних програм Європейського Союзу. "...Освіта повинна го тувати людину до життя в демократичному суспільстві, роблячи її здатною виконувати свої громадські обов'язки, знайомлячи її з політикою й основними принципами та цінностями, на яких ґрунтується наше суспільство, такими, як повага до прав люди ни і демократії, а також толерантність і солідарність, які є ре зультатом кращого порозуміння між людьми", – зазначено в Ре комендації 1111(1989) Парламентської Асамблеї Ради Європи. Виховання молоді повинно завжди містити такі цінності, як толерантність, співпраця і прагнення консенсусу. Нове поколін ня слід виховувати на усвідомленні правил демократії, які по требують свідомої участі всіх громадян. Новий тип громадян – громадян Європи – потрібно виховувати без упереджень щодо представників національних меншин. Учні мають знати євро пейські географічні, політичні й культурні особливості, адже са ме це забезпечить розуміння того, як різні структури об'єднаної Європи можуть впливати на їх життя, життя місцевих громад, регіонів. При цьому слід зазначити, що поширення європейсько го виміру в освіті "на весь континент... не є синонімом членства в окремій Європейській організації" (Рекомендація ПАРЄ). На території України розташовано пам'ятний знак, що під тверджує належність нашої держави до Європи – її географіч ний Центр. Що знаємо ми про Європу? На уроках географії, істо рії, іноземної мови, зарубіжної літератури учні отримують пев ну інформацію, але вона не дає уявлення про нове утворення, з яким після 1 травня 2004 р. межує Україна. Учні Полтавської гімназії № 28 є поінформованими щодо єв ропейської спільноти завдяки навчальному курсу "Євростудії" для учнів 11 кл. суспільно гуманітарного профілю, учнівському Євроклубу, що об'єднує учнів 8–11 класів, участі у проекті "Ін формаційні дні Євросоюзу в школах України". Про впроваджен ня цих напрямів у тій послідовності, у якій ми до цього долуча лися, читайте далі.

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ на конференція "Євроатлантичні інтегра ційні процеси в Україні: освітній погляд" "Європейські клуби" – вільно сформо (червень 2004 р., Полтавський універ вані асоціації учнів і вчителів. Діяльність ситет споживчої кооперації) за участю цих осередків у сфері євроосвіти сприяє урядових структур; презентація діяль розвитку європейської свідомості. Євро ності Євроклубу в Київському ліцеї біз клуби є у Болгарії, Польщі, Словаччині, несу (грудень 2004 р.); міжнародний нау Латвії, Україні. Спільними зусиллями ково практичний семінар "Європейські учні різних вікових груп разом з учите студії в школах України" (4 – 6 листопа лями проводять у євроклубах індивіду да 2004 р., м. Київ); "круглий стіл" "Ін альні та колективні дослідження, збір ін формування територіальних громад що формації та документації, різноманітні до ЄС та європейської інтеграції: прик навчально пізнавальні заходи, розробля лад м. Полтави" (31 березня 2005 р., Пол ють навчально методичні матеріали. тавський університет споживчої коопе Полтавський молодіжний Євроклуб рації). На засідання Євроклубу учні готують створений 31 березня 2003 р. на базі Пол тавської гімназії № 28 у межах проекту тематичні матеріали: про історію, симво "Європейські студії", за підтримки Між ліку, традиції, культуру, сучасне життя певної країни – члена народного Фонду "Від Євросоюзу. Євроклу родження". Членами бівці приносять кар Євроклубу є старшо тографічні та фотома класники багатьох шкіл теріали, довідкову лі та студенти ВНЗ Пол тературу, журнали, тави. Полтавський мо які допомагають краще лодіжний євроклуб діє уявити ту чи іншу під егідою Центру соці спільно визначену на альних досліджень, попередньому засідан який очолює Віталій ні країну. Обмінюю Зелюк. чись повідомленнями, На сьогоднішній розглядаючи ілюстра день діяльність Євро тивні матеріали, ми клубу вийшла за межі здійснюємо заочну проекту і підтримуєть День Європи у гімназії № 28 м. Полтави мандрівку Європою. На ся ініціативою самих тематичні зустрічі, євроклубівців. Упро довж діяльності Полтавського Євроклубу присвячені Швеції та Великій Британії, ми запрошували гостей – випускників реалізовано чимало цікавих ідей. У портфоліо Євроклубу: семінари школи, які побували в цих країнах. Готуючись до засідань, учні розвива тренінги з учнівською та студентською ють навички користування джерелами, молоддю на європейську тематику; літня планування виступів, алгоритмізації ді школа семінар (липень 2003, Нові Сан яльності, активного слухання тощо. Ра жари); поїздка євроклубівки Юлії Ярмо зом з інформативним аспектом і толерант ленко (кореспондент обласної газети "Зо ним спілкуванням це є корисним для роз ря Полтавщини") до Страсбурга в рам витку особистості учня. ках програми знайомств із європей Окремо слід відзначити інформаційну ськими інституціями; конкурс учнівських базу Євроклубу, що містить журнали творів та малюнків "Ми – європейці"; від "Європейські студії" (Інформаційний бю значення Дня Європи в гімназії; участь у летень проекту Міжнародного Фонду телепередачі "Будуємо Європу у своєму "Відродження"), "Європейський бюле домі" на обласному телебаченні (ТРК тень", інформаційно рекламні матеріали, "Лтава"); розроблення та публікація нав надані Представництвом Єврокомісії в чально методичних матеріалів до 12 засі Україні. дань євроклубів "Європейські студії". Випуски журналу "Європейський бю Євроклуб веде активну діяльність що летень" вміщують матеріали про акту до залучення нових членів і партнерів та альні події, що відбуваються в країнах – інформування громадськості про ЄС та членах ЄС: референдуми з приводу ухва євроінтеграцію України. З цією метою єв лення Європейської Конституції, події в роклубівці взяли участь у заходах на єв Україні очима європейців, заходи Євросо ропейську тематику: семінар "Європей юзу політичного та економічного спряму ські цінності та життєвий шлях україн вання в Україні, інформацію про діяль ської молоді" (31 березня 2003 р., Полтав ність Європарламенту. Ці та інші матеріа ський технічний університет); Міжнарод ли допомагають розширити знання про Євроклуб

Постметодика, №3 (67), 2006

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ спільноту європейських держав. Інформа ційний бюлетень "Європейські студії" вис вітлює методику створення, організаційну структуру та тематику засідань, діяль ність євроклубів у Європі та Україні. Різні конкурси, вікторини, "круглі сто ли", ділові ігри, інтерактивне спілкування на європейську тематику не тільки дають дітям знання про Європу, а й розвивають комунікативні компетенції, навички робо ти з інформацією, командної діяльності. Соціальна адаптація учнів – важливе завдання сучасної школи. Клубна діяль ність є одним із видів роботи, що сприяє цьому. Перші євроклуби в Україні засновані 1995 року. 2005 й був ювілейним, і єврок лубівці Полтавської гімназії № 28 відзна чили його творчою цікавою діяльністю.

практичному семінарі "Європейські студії в школах України" (2 4 листопада 2005 р., Київ, організатори – Міжнародний Фонд "Відродження" та Асоціація керівників шкіл м. Києва) ми, скориставшись пропозицією організаторів, замовили й навесні отрима ли комплект навчальних посібників "Єв ропейські студії", розрахований на учнів 8 12 класів, і відповідний посібник для вчителя. Матеріали для навчального курсу складено на модульній основі, що дає змогу при необхідності інтегровано вико ристовувати його в інших навчальних курсах. Як приклад, наведемо деякі теми: "Європейська та інші цивілізації", "Місце України у європейській історії", "Захист прав людини у Європі та світі", "Європей ський економічний простір", "Релігія в житті сучасного європейця", "Небезпечні Навчальний курс "Єв хвороби та їх поши ропейські студії" рення у Європі". Між дисциплінарне навчан Ще одна особливість ня доцільніше, ніж об нашого шкільного жит межене конкретним тя – наявність у Робо предметом, а значить, чому навчальному пла більш зручне в умовах ні гімназії курсу за ви завантаження програ бором "Європейські ми. При використанні студії" в 11 класі сус запропонованих мате пільно гуманітарного ріалів треба зосеред профілю. Зміст нав жувати увагу на спіль чального курсу – ком ній спадщині, культур плекс знань, умінь, ній єдності та розмаїт уявлень, навичок, які Полтавські євроклубівки Анна Петренко та ті, взаємозалежності і Леся Бутенко на Дні Європи 2005 у сприятимуть активній необхідності співпраці, Донецьку участі юного громадя європейському плюра нина в політичному, правовому, економіч лізмі, ролі Європи у світовому контексті. ному та культурному полі сучасного євро На уроках ми з учнями активно викорис пейського співтовариства. Інтегрований товуємо матеріали ЗМІ. Це розширює по навчальний курс розроблено за сприяння інформованість учнів, сприяє формуван Міжнародного Фонду ,,Відродження", ню власної точки зору шляхом опрацю Академії педагогічних наук України, Асо вання різних джерел. ціації керівників шкіл України. У 2004 р. курс рекомендовано МОН України до вик Інформаційні дні Європейського Союзу ладання. Спочатку для проведення занять в районних школах України користувалися посібником "Європейські студії. Навчально методичні матеріали до Представництво Європейської Комісії засідань Полтавського молодіжного Єв в Україні, Молдові та Білорусії в рамках роклубу" (Автор упорядник Т.А.Устимен реалізації Інформаційної та комунікацій ко за ред. В.В.Зелюка. – Полтава, 2003). ної програми спланувало проведення ін Посібник містить характеристику вико формаційних днів Євросоюзу в районних ристаних технологій і матеріали навчаль школах України. них модулів: "історія європейської інтег Програма Представництва Єврокомісії рації", "європейське право", "економічна в Україні спрямована на поширення ін інтеграція в рамках ЄС", "європейська формації про Євросоюз серед населення ідентичність". Автори узагальнили для України. Уперше цільовою аудиторією сприйняття учнями значний матеріал різ проекту є школярі сільської місцевості та нопланового спрямування. Наявність райцентрів 8 областей України – Дніпро усього кількох примірників стало суттє петровської, Донецької, Полтавської, Ки вою допомогою в роботі вчителя й учнів. ївської, Рівненської, Тернопільської та Після участі у Міжнародному науково Івано Франківської. Координатором про

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ екту у Полтавській області є Полтавська гімназія № 28 (директор І.В.Заворотюк). Бажання взяти участь у проекті виявило більше двадцяти шкіл Полтавського, Карлівського, Семенівського, Гадяцького, Пирятинського, Хорольського, Решети лівського, Шишацького районів. Євроклубівці зацікавлено взялися за роботу, розуміючи відповідальність бути, за рішенням Представництва Єврокомі сії, "регіональним партнером". Інформа ційну підтримку забезпечило представ ництво ЄК, надавши брошури, карти, прапорці, календарі, плакати, флаєри, листівки, номери "Євробюлетеня". Організатори проекту запропонували різноманітне методичне забезпечення, розраховане на різновікову учнівську ау диторію. Презентації, інформаційні хви лини, уроки, літературні вікторини, кон курси малюнків, брейн ринги, оформлен ня інформаційних стендів, фестиваль єв ропейської кухні – це неповний перелік заходів, проведених у квітні – травні 2005 р. Полтавські євроклубівці, готую чись до зустрічі з однолітками земляка ми, використовували і підручники "Євро пейські студії", які надійшли цільовим призначенням з Києва, і відеоматеріали про сучасне життя Європи, надані Євро комісією. Ми сформували мережу зацікавлених шкіл, провели опитування щодо обраних форм роботи, отримали від Єврокомісії замовлені матеріали, поширили їх відпо відно до замовлень, самі провели за до мовленістю заходи в декількох школах. У рамках проекту 15 квітня 2005 р. в Києві відбулася прес конференція у при міщенні Представництва Європейської Комісії в Україні за участю посла ЄК в Україні Ієна Боуга, керівника проекту Вікторії Давидової та координаторів про екту на місцях. Із вражень учасника цьо го заходу, євроклубівця десятикласника Полтавської гімназії № 28 І.Пархоменка: "Після прес конференції у приміщенні Єрокомісії я зрозумів, що Європа – це своєрідний світогляд і своєрідне бачення вирішення тих чи інших питань. Євросо юз може робити нам скільки завгодно по зитивних сигналів, але нічого з цього не буде, доки ми самі не зрозуміємо, що ли ше тим, хто стукає у двері, відчиняють. Мене вразила зацікавленість пана посла такими організаціями, як Євроклуби, ад же саме молодь вносить в життя нове ба чення, зокрема і Європи". Приємним подарунком стало запро шення взяти участь у проведенні Днів Європи в Одесі 19 травня та Донецьку 22 травня 2005 р., де Анна Петренко, Оксана Постметодика, №3 (67), 2006

Деньга, Леся Бутенко та Ігор Пархоменко презентували наш Євроклуб. До речі, електронний варіант макета презента ційних матеріалів затверджувало Пред ставництво Єврокомісії, у листі відзна чивши змістовність і яскравість їх подан ня. Проведення Інформаційних Днів Єв ропейського Союзу для євроклубівців і тих, хто також зацікавився цією роботою, стало практичним застосуванням проект ної діяльності. Діти формулювали мету, розробляли програму дій, планували кожний етап, виконували сплановані зав дання, підсумовували зроблене, проводи ли рефлексію. Наслідки: незвичайна по заурочна нова діяльність, яка збагачує знаннями про ЄС і Україну, дає навички пошукової та креативної діяльності, вчить співпраці й толерантного ставлен ня до інших. Звичайно, це лише один із напрямів роботи педагогічного колективу Полтав ської гімназії № 28 щодо створення умов для педагогічного розвитку дітей. Дирек тор гімназії Інна Заворотюк підтримує багатовекторну спрямованість позауроч ної роботи. Учні закладу долучилися до Всеукраїнської акції "Громадянин", 5 ра зів шкільна команда брала участь у Все українській конференції "Модель ООН – Україна". Ми намагаємося створити умо ви, що допоможуть розкритися кожній дитині. Стаття надійшла в редакцію 10.08.05

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

АСОЦІЙОВАНА ШКОЛА ЮНЕСКО – НА ПОЛТАВЩИНІ

Н.Д.Гонжак Уже понад п'ять де

сятиліть у світі ус

пішно діє Проект Асоційованих Шкіл ЮНЕСКО (ПАШ). Полтавська загаль

ноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 26 – єдина у місті учас

ниця цього проекту з 1986 року. Пропоно

вана стаття дає відповіді на запи

тання: що таке ЮНЕСКО, що таке ПАШ, чим займа

ється Полтавська школа № 26 у рам

ках Проекту? Уже более пяти де

сятилетий в мире успешно работает Проект Ассоциирова

нных Школ ЮНЕСКО (ПАШ). Полтавская общеобразователь

ная школа І – ІІІ ступеней № 26 – единственная в горо

де участница этого Проекта с 1986 года. Предлагаемая ста

тья содержит отве

ты на вопросы: что такое ЮНЕСКО, что такое ПАШ, чем занимается Полтав

ская школа № 26 в рамках Проекта? The Project of UNES

CO Associated Scho

ols has been functi

oning successfully for 50 years all over the world. The Poltava secondary school N 26 is the only school in the region that has participated in this Project since 1986. This article answers the following questi

ons: "What is UNES

CO?", "What is PAS?", "What does the school do in the frames of this Pro

ject?".

З історії Проекту Асоційованих Шкіл ЮНЕСКО 12 травня 2004 року Україна відзначила знаменну дату – 50 років членства в ЮНЕСКО. ЮНЕСКО – міжнародна міжурядова організація, спеціалізо вана установа ООН із питань освіти, науки і культури, що офі ційно існує з 4 листопада 1946 р., коли набрав чинності її Статут, підписаний представниками 44 держав на установчій конферен ції в Лондоні. У різних частинах світу працюють 64 бюро ЮНЕСКО. У наш час членами ЮНЕСКО є майже 200 держав. Найви щим органом цієї організації є Генеральна конференція, що складається з представників держав – членів і скликається один раз на два роки. Діє Секретаріат ЮНЕСКО, очолюваний Гене ральним директором. Штаб квартира ЮНЕСКО знаходиться у Парижі. ЮНЕСКО належить велика роль у розвитку об'єднаних нау кових досліджень океанів, атмосфери, тваринного й рослинного світу, поширенні наукової інформації. Коштом цієї організації, за її планами здійснюється багато корисних справ – ліквідація неписьменності в деяких країнах Азії, Африки та Латинської Америки, підготовка спеціалістів для цих країн, передача нау кового і технічного досвіду країнам, які розвиваються. ЮНЕСКО є організатором святкувань ювілеїв видатних людей і подій, які сприяли справі миру і зближенню народів різних країн і конти нентів. 1970 р. за ініціативою ЮНЕСКО створено міжнародну програму "Людина і біосфера", у реалізації якої використову ється досвід людства у вивченні водних екосистем, проблем зем лекористування, заповідної справи, питань демографії та урба нізації. Україна вступила у ЮНЕСКО 12 травня 1954 р. і відтоді плід но співпрацює в усіх її сферах. Реалізуючи гуманістичні засади ООН, наша держава активно сприяє збереженню миру й безпе ки, зміцненню співпраці між країнами, бере участь у різноманіт них програмах і проектах ЮНЕСКО щодо розвитку освіти, нау ки і культури, інформаційних технологій, вирішення проблем екології, охорони пам'яток історії та культури. Значний внесок у цей важливий процес зроблено Проектом Асоційованих Шкіл ЮНЕСКО, що діє понад п'ять десятиліть. ПАШ був задуманий як експеримент зі створення міжна родної мережі шкіл з метою апробації нових ідей і методів, об'єднання міжнародної освіти на основі єдиного навчального плану для поліпшення змісту, методик і матеріалів навчання. Ідея полягала у покращенні контактів і обмінів між школами в усьому світі. Нині у Проекті бере участь близько 7 тис. установ у 171 й країні світу. ПАШ – одна з найбільш успішних довготривалих ініціатив ЮНЕСКО, і впродовж останнього десятиліття спосте рігається помітне зростання діяльності за проектом.

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ туру цієї впливової міжнародної органі зації, зокрема такого її структурного під розділу, як ЮНЕСКО. 2003 р. у Вінниці делегація школи бра ла участь у Міжнародному фестивалі Асоційованих шкіл ЮНЕСКО "Так куль турі миру і ненасильства!"; 2004 р. в Оде сі презентувала школу на творчому звіті Під час 166 ї сесії Виконавчої ради Маріїнської гімназії (в рамках відзна ЮНЕСКО (Париж, 4 – 16 квітня 2003 р.) чення 50 річчя вступу України у ЮНЕС діяльність мережі Асоційованих шкіл КО); 2005 р. в Хмельницькому була пред ставлена на Всеукраїнській конференції України було визнано найкращою. "Громадянин України – громадянин сві А в серпні цього ж року на Конгресі, ту", 2005 р. – в Житомирі на ІV Всеукра присвяченому 50 річчю ПАШ, схвалено їнській конференції учнів Асоційованих стратегію діяльності Проекту на майбут Шкіл ЮНЕСКО "Європейський вимір очима молоді України" . нє. У Полтавській загальноосвітній школі № 26 діє чітка система роботи з питання Полтавська загальноосвітня школа "Права людини". Упроваджено курси № 26 – член ПАШ "Практичне право" та "Громадянська ос Одним із пріоритетних напрямів ді віта", спрямовані на виховання в учнів терпимості, толерант яльності цього нав ного ставлення один чального закладу від до одного, солідар часу його заснування ності, діалогу, взає в 1970 р. була робота морозуміння. Адмі з інтернаціонального ністрація школи під виховання молодого тримує розвиток ди покоління. Наслідком тячого самовряду цих зусиль стало вання. З 2002 р. шля приєднання школи у хом демократичних 1986 р. до ПАШ. виборів обирається Протягом 20 років шкільний парламент. школа плідно працює Працює учнівський за всіма напрямами діяльності проекту: Учні Полтавської школи № 26 учасники 7 ї науково прес центр, що вис відзначення пам'ят практичної конференції "Від Магдебургського права – вітлює шкільне жит (м. Львів) з головою Шевченківського тя, випускає газету. них дат ООН (21 лю до євроінтеграції" районного суду м. Львова Ю.Донченком Вивчення "Конвенції того – Міжнародний день рідної мови, 22 березня – Всесвітній про права дитини" – невід'ємна складова день води, 23 квітня – Всесвітній день роботи школи в зазначеному напрямі. До преси, 5 червня – Міжнародний день дов дня прийняття цього документа в школі кілля, третій вівторок вересня – Міжна проводяться такі заходи: години спілку родний день миру, 24 жовтня – День Орга вання "Знаємо свої права, виконуємо свої нізації Об'єднаних Націй, 16 листопада – обов'язки", брейн ринг "Діти та їх права", Міжнародний день толерантності, 10 груд зустріч у диспут клубі "Навіщо людям ня – День прав людини тощо), розвиток потрібні закони", інтерактивна гра "Пра дитячої дипломатії, участь у міжнарод во охороняє людину чи обмежує її свобо них освітніх проектах; вивчення світових ду?", дебати "Освіта – право чи проблем і роль системи ООН у їх урегу обов'язок?", конкурс малюнків для мо люванні; права людини; інші країни і лодших школярів "Я і мої права". Шкіль культури; людина і довкілля. Ефективно на модель правовиховної роботи у 2006 р. досліджувати ці теми допомагає викорис отримала друге місце на міському кон тання методу проектів. Найбільш вдалі з курсі огляді. Громадянське навчання і виховання – них – "Зелена скарбниця України", "Лі тературна Полтавщина", "Історична один з пріоритетних напрямів роботи школи. Підсумком цієї роботи стало Полтавщина" тощо. Вивчаючи світові проблеми і роль сис включення навчального закладу в коло теми ООН у їх урегулюванні, 24 жовтня лауреатів конкурсу "100 кращих шкіл школа відзначає День створення ООН. У України – 2006", у якому взяло участь цей день проводяться уроки, на яких учні 1 887 навчальних закладів з усіх регіо вивчають цілі, завдання, роль та струк нів України. Україна приєдналася до Проекту Асо ційованих Шкіл ЮНЕСКО у 1967 р. і вже має більше ніж 40 навчальних закладів різних типів, що беруть у ньому участь. Кожен такий навчальний заклад є цент ром нововведень, провідником принципів ЮНЕСКО.

Постметодика, №3 (67), 2006

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ Бути здоровим у нездоровому навко тячого малюнка "Культура світу" – Голе лишньому середовищі неможливо. Тому шув – 2003 (Польща) – один із тих, на напрям роботи школи "Людина і довкіл якому були представлені роботи юних ля" є актуальним. Учні школи не стоять талантів Полтавської школи № 26. осторонь екологічних проблем міста. До Неодноразово шкільна команда закла Міжнародного Дня Землі стало доброю ду брала участь у міжнародній ініціативі традицією висаджувати кущі й дерева "Mondialogo", спрямованій на сприяння навколо школи та у її мікрорайоні. Від діалогу між культурами. Учні школи ма значення цього дня неможливе без при ють змогу довідатися про цікаві факти із бирання захаращених сміттям територій своєї культури та культури інших наро навколо ставків, збирання макулатури та дів, причому не тільки з книжок, а й у пластикових пляшок. прямому спілкуванні з од Постійно проводить про нолітками. Цей міжкуль паганду екологічних знань турний діалог створює ос серед учнів школи еколо нову для взаєморозуміння, гічна агітбригада "Гориц поваги і, насамперед, тер віт", яка 2006 р. посіла пер пимості. ше місце у міському і третє Педагогічний та учнів в обласному конкурсі огля ський колективи школи ді. підтримують партнерські Літня навчальна практи зв'язки з містами Фільдер ка учнів відбувається не штадт, Остфільдерн, Лаін лише в стінах школи, а й у фельдерн та Ехтердінгер регіональному парку "Ниж (Німеччина) і працюють у ньоворсклянський". Діти рамках культурно освіт досліджують і вивчають ньої програми з обміну уч рідкісні види рослин і тва нівськими делегаціями. рин, створили екологічну Робота школи у Проекті стежку в лісовому масиві триває. Попереду – цікаві "Лісові поляни". Наслідком зустрічі, відкриття. Позаду цієї роботи є написання на двадцятирічний досвід ро Буклет міжнародної ініціативи боти, яка у травні 2004 р. укових робіт учнями чле Chrysler ( Stuttgart Germany) була відзначена почесною нами МАН. Одна з таких Daimer та ЮНЕСКО "Mondialogo" робіт 2006 р. посіла ІІІ міс грамотою Національної ко це на республіканському конкурсі захис місії України у справах ЮНЕСКО "За ак ті наукових робіт. Декілька років поспіль тивну участь у міжнародній співпраці школа мала переможця республіканської України на ниві освіти, науки й культу олімпіади з біології. ри". Полтавська школа № 26 сприяє вив ЛІТЕРАТУРА ченню і творчому осмисленню учнями 1. Орієнтовне положення про Асоційовані культури народів нашої планети. Зроби школи в Україні // Інформаційний ти це допомагають заняття в гуртках збірник ЮНЕСКО Міністерства освіти і науки України. – "Країнознавство" та "Кур'єр ЮНЕСКО". 2001. – № 23, грудень. – С. 28 31. Ознайомлення зі світовою культурою не 2. Відкритий урок. – 2003. – № 21 22. можливе без вивчення традицій рідного краю. Учасники гуртка "Дизайн" декіль Стаття надійшла в редакцію 30.05.06 ка років досліджували історію створення українського народного костюма. Уза гальненням цієї роботи стало виготовлен ня ляльок та національних костюмів, які були представлені на виставці у Полтав ській міській галереї мистецтв та під час творчого звіту школи у Маріїнській гім назії (Одеса) у 2004 р. Там же школу було нагороджено грамотою оргкомітету "За популяризацію українського національ ного одягу". Далеко за межами нашого закладу ві домі роботи юних художників – учасни ків мистецької студії "Веселка". Вони не залишають поза увагою цікаві конкурси різних рівнів. Міжнародний конкурс ди

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ У статті розглядається стан викладання громадянської освіти в системі шкільної освіти Великої Британії, роль і місце громадянської освіти в суспільно політичному житті країни. Визначаються основні засади громадянської освіти – закон та права людини, з'ясовується вплив суспільної та політичної думки на розвиток громадянської освіти в закладах шкільної освіти Вели кої Британії. Аналізуються причини виникнення проблем у галузі навчального планування та виз начення напрямів шкільної політики. В статье рассматривается состояние преподавания гражданского образования в системе школь ного образования Великобритании, роль и место гражданского образования в общественно поли тической жизни страны. Определяются основные принципы гражданского образования – закон и права человека, обосновы вается влияние общественной и политической мысли на развитие гражданского образования в уч реждениях школьного образования Великобритании. Анализируются причины возникновения проблем в области учебного планирования и определения направлений школьной политики. The article deals with the role and status of civic education in the system of school education in Great Brita in and its place in the political context and society. Main foundations of civic education, as law and human rights are distinguished. The impact of society and politics on civic education in schools of Great Britain is reflected as well as the reasons of problems rising in the sphere of curriculum and trends of school policy.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА В КРАЇНАХ СТАЛОЇ ДЕМОКРАТІЇ (ВЕЛИКА БРИТАНІЯ) О.М. Карпенко Проблеми реформування педагогічної ос віти в контексті глобальної педагогіки, грома дянської освіти у перехідних суспільствах, педагогіки миру, а також культурних, істо ричних концепцій підготовки вчителів в Ук раїні набувають надзвичайної актуальності. Адже становлення громадянського суспіль ства в нашій державі потребує обґрунтуван ня і впровадження нової парадигми навчання і виховання, визначення головних засад, змісту і методів громадянського виховання особистості, спрямованого на формування моральних цінностей, громадянської зрілос ті, компетентності, відповідальності. ХХІ ст. привнесло нові аспекти в розвитку громадянського виховання в середній та ви щій школі України. Розроблені "Концепція громадянського виховання" (2000 р.) та "Кон цепція громадянської освіти" (2001р.). У ре зультаті активного сприяння Міністерства освіти і науки України та завдяки діяльності Ради Європи, благодійним, політичним та громадським організаціям України, США групою авторів був створений курс громадян ської освіти у двох варіантах: "Ми – громадя ни України" для 9 го класу та "Основи грома дянської освіти" для 9 – 11 класів. Ці курси мали апробацію у 2002 – 2003 навчальному році. 2005 рік було оголошено Радою Європи роком громадянської освіти в Україні. Проблему змісту і напрямів громадян ської освіти досліджують вітчизняні (В.Бе бік, М.Боришевський, І.Жадан, Т.Клинчен ко, Л.Мицик, О.Наровлянський, О.Пометун, О.Сухомлинська та ін.) й зарубіжні (В.Кап лан, Д.Хітер, Р.Фулфорд, Г.Філіпс, Р.Девіс, К.Бостон) учені. Вітчизняні й зарубіжні дослідники під креслюють важливість забезпечення умов для задоволення і правильного формування особистісних потреб, ціннісних орієнтацій, Постметодика, №3 (67), 2006

настанов, що стають основою здійснення громадянських вчинків особистості. Перш за все, йдеться про родинне коло, мовне сере довище дитини, що сприяють формуванню її національних поглядів, культури, самосві домості і громадянської поведінки. Наступ ним етапом є школа, яка має відповідати на ціональному духовному складу, поєднувати ідеї національної належності, самобутності особистості. Уся система шкільного навчан ня повинна бути перебудована на демокра тичній основі, демократичні відносини слід внести в усю систему шкільного буття. Важливою умовою результативності ро боти школи в реалізації громадянської осві ти і виховання є її системність, цілісність, взаємозв'язок усіх елементів. Ефективність її, на нашу думку, досягається лише тоді, коли система громадянської освіти чітко структурована, визначені основні елементи і параметри її змісту, узгоджені загальні принципи реалізації і підходи до методики, визначений єдиний знаннєвий компонент і перелік основних умінь і навичок, які фор муються в учнів, задіяні всі учасники освіт нього процесу, активно використовуються можливості соціуму, не застосовуються ав торитарні способи впливу, педагоги мають особистісну мотивацію до заняття освіт ньою діяльністю та виражену громадянську позицію. Як зазначає Л.Коробка, "за таких умов об'єктивно зростає значення громадянської освіти – інтегративної галузі громадян ських знань із підготовки громадян до жит тя в умовах демократії" [2]. Метою статті є розгляд історичних та соціальних передумов громадянської освіти і виховання у Великій Британії, вивчення досвіду становлення та розвитку системи

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ громадянської освіти у закладах шкільної освіти Великої Британії. Зосередження уваги у Великій Британії на громадянськості та громадянській освіті викликане двома причинами. Перша при чина – вплив світової нафтової кризи сере дини 70 х років ХХ ст. на західні промисло во розвинені демократичні держави. Як наслідок, у демократичних суспільствах відбулася радикальна реструктуризація економічних систем, благоустрою та систе ми освіти. Відтак, інтелігенція була змуше на замислитися, чи названий період озна чатиме кінець сучасного ліберального де мократичного суспільства і початок не виз наченого постсучасного суспільного устрою. Друга причина – руйнування соціальної, політичної, економічної та моральної ситуа ції у Великій Британії напередодні швид ких економічних та соціальних змін. У зоні ризику опинилися інституції та цінності, які традиційно зміцнювали суспільство та під тримували соціальну єдність і стабільність, – сім'я, шлюб, релігія та повага до закону. У суспільстві виникло занепокоєння щодо впливу таких подій і явищ на ставлення та поведінку молоді. На початку 90 х рр. ХХ ст. розпочалося активне обговорення громадянської освіти у світлі виховання громадянських цінностей та духовного, морального, соціального і культурного розвитку молоді, яке спричи нило хвилю дебатів у всіх верствах британ ського суспільства щодо необхідності ви роблення послідовної програми особистіс ного, морального, соціального та громадян ського виховання молоді в шкільному та по зашкільному середовищі. Соціально політичний контекст грома дянської освіти у Великій Британії Домінування того чи іншого напряму громадянської освіти часто залежало від уявлень панівної соціальної чи політичної групи. Наприкінці 80 х – на поч. 90 х рр. ХХ ст. зосередження на правах і обов'язках окремого громадянина відобразили вплив риторики і політики уряду консерваторів. Це було коротко викладено у відомому за уваженні тодішнього прем'єр міністра Ве ликої Британії Маргарет Тетчер: "Немає такого поняття, як "суспільство". Є чолові ки, є жінки і є сім'ї" [3]. Уряд консерваторів захищав індивідуа лізм вільної особи і підкреслював важли вість громадянського обов'язку, чи "актив ного громадянства". Поняття "активне гро мадянство" було частиною більш широкої філософії консерваторів, що базувалася на правах та обов'язках індивіда, вищих за державні. Громадян закликали брати на се бе громадянські обов'язки, а не покладати їх виконання на уряд. Для порівняння, новий уряд лейбористів, що прийшов до влади в травні 1997 р., зосе редився на "громадянській етиці". Це части на більш загальної філософії "нових лейбо ристів"; таку назву дав Тоні Блер своїй пар

тії та напрямам її політики, які базувалися на громадянських обов'язках індивіда у співпраці з державою. Уряд лейбористів закликав громадян діяти, усвідомлюючи потреби та погляди інших членів суспіль ства з метою позитивного внеску в життя ширшого загалу. Зосередження уваги на "громадянській етиці" було публічно прого лошене з метою протистояти шкідливим наслідкам неприборканого індивідуалізму, який підкріплював "активне громадянство". Громадянська освіта очима британців Упродовж останніх 20 років національ ним Фондом досліджень у галузі освіти бу ло проведене вивчення політичної соціалі зації громадян та громадянської освіти у Великій Британії. Зокрема виявилося, що дебати та обговорення, вироблення офіцій ної політики в галузі навчального плану вання, зусилля розробників навчального плану та визначення напрямів політики в окремих школах супроводжуються прак тично повним ігноруванням поточних цілей та практик громадянської освіти на шкіль ному рівні і впливу такої освіти на молодь. британців поняття "громадянська освіта" 9 Для було чужим, займаючи лише периферійну час

тину свідомості; вони надавали значно більшо го значення почуттю "британськості". Якщо громадянськість і мала якийсь сенс, то лише в контексті приналежності до певної спільноти (місцевої, а не національної) та виконання пев ної громадської роботи.

Дистанціювання громадян від питань де мократії, національної приналежності та соціальної різноманітності і єдності у Вели кій Британії має глибоке коріння. У країні немає традицій розвитку соціальної єдності через політичну систему і громадянську культуру. При цьому громадянська культу ра не втілена у таких символах демокра тичної державності, як Білль про права лю дини чи Конституції. Справді, у Великій Британії немає за гального ядра громадянських принципів і цінностей, які керують національною свідо містю та передаються студентам у школах та інших суспільних інституціях. Таке дистанціювання було перенесене і в систему освіти. Викладачі стикалися з труднощами при розмежуванні освіти сту дентів та їх ідеологічного виховання. на те що забезпечення демокра 9 Незважаючи тичного суспільного ладу є основною метою

освіти у Великій Британії, у навчальному плані немає чіткої схеми її реалізації. Скоріше ця ме та залишається бажаним результатом усього навчання студентів, яке відбувається у розмаїтті форм і контекстів не тільки у школі, а й у сім`ї та суспільстві. У результаті, школи розглядали ся як установи, що розвивають навички кри тичного мислення та намагаються формувати громадянську поведінку вихованців, а не слугу ють патріотичним цілям.

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ Громадянська освіта в навчальному плані У державному стандарті освіти Великої Британії немає чітко визначених цілей гро мадянської освіти. Натомість є певні імплі цитні цілі в офіційній структурі шкільного навчального плану, відображені в Акті Ре форми Освіти (АРО) від 1988 р. Згідно із цим Актом, школи є відповідальними за за безпечення "збалансованого навчального плану, що пропагує духовний, моральний, культурний, розумовий та фізичний розви ток учнівської молоді у школі та суспільстві ... [та] готує учнів до перспектив, обов'язків і досвіду дорослого життя" (Розділ 1) [4]. Кожна школа за погодженням місцевої освітньої адміністрації вирішувала, яким чином найкраще виконати оновлений нав чальний план. Шлях від визначення офіцій них цілей навчального плану урядом до ви бору кожною школою способів їх досягнен ня вкрай складний. До цього процесу залу чені не лише центральний уряд та місцеві органи влади, але і політичні групи, місцеві установи, працівники та керівництво шкіл, неурядові організації. За останні 20 років у Великій Британії теми демократії, національної свідомості та соціальної єдності викликали велике сус пільне обговорення та протиріччя. Ці теми залишаються в центрі уваги частково ще й завдяки зусиллям багатьох неурядових ор ганізацій, які цікавляться тим, що повинна знати 11 16 – річна молодь. Це різноманітні організації: від тих, що перебувають в осерді діяльності щодо підтримки розвитку громадянської освіти в школах (особливо Центр громадянської освіти, Фонд грома дянства та Інститут соціологічних дослід жень), до тих, які працюють з дітьми та мо лоддю (агентства з питань молоді та юнац тва, благодійні організації та організації із захисту прав дітей); а також різні політичні групи, ЗМІ та національні організації, що переймаються проблемами рівних можли востей та расовою рівністю. Багато з таких організацій, особливо волонтерських, пові домляють, що відчувають себе відмежова ними від офіційного обговорення теми гро мадянської освіти. Вони розглядають це об говорення як таке, що перевантажене вузь кими проблемами форми шкільного нав чального плану, виключаючи загальніші проблеми про повний навчальний досвід студентів у школах та громаді. Вивчення стану викладання громадян ської освіти у Великій Британії виявило відсутність практики детального викладан ня громадянської освіти в школах, волон терських та громадських організаціях для молоді. Немає послідовної системи вивчен ня цього предмета. Громадянська освіта викликає інтерес у багатьох суспільних груп, проте ці групи зазвичай мають різні уявлення про зміст та методи громадян ської освіти. Постметодика, №3 (67), 2006

системі середньої освіти Великої Британії й досі 9 Унеження досягнуто консенсусу щодо шляху впровад та розвитку громадянської освіти. Справді,

історія громадянської освіти у Великій Британії – цікава суміш: шляхетні наміри, що перетворю ються на загальні декларації, які, своєю чергою, стають мінімальною настановою для шкіл.

На жаль, виявилося неможливим оціни ти ступінь володіння студентами знаннями з тем, асоційованих із громадянською осві тою. Немає жодного державного іспиту чи формального оцінювання, які б проходили всі студенти. Не вдалося визначити кількість матеріа лів (підручників) із громадянської освіти, які використовуються у школах Великої Бри танії. Насамперед тому, що у британській державній системі освіти немає затвердже ного переліку підручників. Натомість кожна школа купує підручники в комерційних ви давців. По друге, важко визначити най більш популярні підручники з огляду на іс нування вільного ринку. По третє, багато підручників не охоплюють тему громадян ської освіти, оскільки вона не чітко вказана в державному стандарті освіти. Незважаючи на суперечливу ситуацію, яка скла лася у Великій Британії в галузі громадянської ос віти, рівень демократії в країні залишається висо ким, громадяни займають активну позицію та беруть участь в усіх аспектах суспільного життя країни. Це досягається завдяки пріоритету прав осо бистості від самого початку її соціалізації, від критості навчально виховного процесу у нав чальних закладах усіх рівнів, пануванню де мократичного стилю управління навчальними закладами, забезпеченню широкої участі ви хованців у розробленні і вирішенні шкільних, місцевих та суспільних проблем.

В Україні, державі з порівняно невели ким досвідом демократії, вивчення практи ки громадянської освіти та освітньої спад щини країн сталої демократії сприятиме формуванню критичної оцінки суспільних процесів, розвитку вмінь і навичок захисту громадянських прав і свобод, зміцненню де мократичної стабільності. Незважаючи на відмінність підходів, ме тодик та масштабу національних систем громадянської освіти, єдиною залишається їх мета – виховання громадянина, який ці нує та готовий відстоювати ідеали свободи, демократії та прав людини. ЛІТЕРАТУРА 1. Ліпман Метью. Критичне мислення. Чим воно може бути? // Управління школою. – № 25. – 2005. – С.10 – 12. 2. Коробка Л. Модель громадянського вихо вання в умовах школи життєтворчості. – Постме тодика. – № 6 (64). – 2005. – С.19. 3. Great Britain. Central Statistical Office. Soci al Trends. London: HMSO. Second edition, 2004. 4. Great Britain. Statutes (1988) Education Re form Act 1988. Chapter 40. London: HMSO, p. 67.

Стаття надійшла в редакцію 13.02.06

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ РІМЦ – це розгалужена система різних підроз ділів, головною метою яких є збір інформації з різних носіїв, що прохо дить методичну оброб ку і набирає форми, у якій її можна викорис товувати у навчально виховному процесі, під вищуючи його якість

Висвітлено досвід роботи бібліотечно інформаційного центру як основно го підрозділу Ресурсного інформаційно методичного центру Лубенської спеціалізованої школи I III ст. № 6. Представлено структуру і основні напрями роботи зазначеного бібліо течно інформаційного центру, його науково методичну діяльність та су часні технології бібліотечної справи. Освещён опыт работы библиотечно информационного центра как основ ного подразделения Ресурсного информационно методического центра Лубенской специализированной школы І ІІІ ст. № 6. Представлена структура и основные направления работы названного библиотечно информационного центра, его научно методическая дея тельность и современные технологии библиотечного дела. The experience of the library & information centre as the main part of the Re source information & methodological centre of Lubny specialized school №6 is presented. The structure and main trends of the library & information centre, its scientific & methodoogical work and new technologies are given.

ІНФОРМАЦІЙНО КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ШКІЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ Р.О.Гелеверя Структура й основні напрями роботи бібліотечно інформаційного центру Шкільний Ресурсно інформаційний центр є улюбленим місцем учнів, учителів Лубенської спе ціалізованої школи № 6 та їх батьків, і вони оці нюють його створення як крок у майбутнє

Учні Лубенської спеціалі зованої школи № 6 пере конані: лиш той зможе підкорити світ, хто нав чився вчасно і терміново здобувати інформацію

Завбібліотекою Наталія Панченко демонструє можливості комп'ютерної програми "Бібліограф", яка дає змогу автомати зувати бібліотечний про цес, створити довідково пошукову систему, систе му замовлень та каталог запитів на літературу

Як відомо, тільки інноваційна школа може називатися сучасною, спроможною забезпечити оптимальний розвиток кожної дитини, да ти учнівській молоді глибокі й міцні знання з основ наук, сформувати відповідальне ставлення до знань, стійку потребу до самоосвіти, вміння застосовувати набуті знання в життєтворчій діяльності. У Лубенській спеціалізованій школі № 6 створено добрі умови для виконання цих завдань на базі Ресурсного інформаційно методично го центру (РІМЦ), започаткованого за ініціативи директора школи В.Е.Дмитренка у вересні 2003 р. (рис.1). Для педагогів та учнів школи, колег з інших навчальних закладів міста центр став справді популярним осередком знань, культури, ду ховності, сучасних інформаційних можливостей. Адже уміння здо бувати різноманітну інформацію та аналізувати її – обов'язкова умо ва існування сучасної людини в конкурентному мегаполіінформацій ному світі. На сучасному етапі шкільна бібліотека Лубенської спеціалізованої школи № 6 перетворилася на мультимедійний бібліотечно інфор маційний центр (такі центри успішно функціонують у школах Аме рики), цілком задовольняючи інформаційні, комунікаційні потреби всіх учасників навчально виховного процесу. У бібліотечно інформаційному центрі Лубенської спеціалізованої школи № 6 наявні традиційні засоби інформації: книги, підручники та навчальні посібники; газети, журнали, методичні періодичні ви дання; довідково інформаційний фонд (словники, енциклопедії, до відники); таблиці, схеми, діаграми; 6 сучасних комп'ютерів, об'єдна них у локальну мережу; виділена цілодобова високошвидкісна лінія Інтернет; навчальні відеофільми з базових дисциплін; телематеріали, супутникове телебачення; відеозйомки позакласних заходів, від критих уроків тощо; навчальні комп'ютерні програми; потужна роз множувальна техніка; поліграфічне обладнання, що забезпечує дру кування, ламінування, брошурування тощо; відеотека англомовного кіно; фонд електронних підручників, художньої, науково популярної та довідкової літератури. Бібліотечно комп'ютерний комплекс обслуговує 1 545 читачів і ко ристувачів Інтернет мережі, нараховує понад 23 тис. книг та 13 тис. підручників, 60 передплатних періодичних видань. У фонді є рари тетні видання XIX ст. Особливою цінністю читальної зали є найсу часніші науково популярні та довідкові видання, серед яких "World book" та 50 томів енциклопедії "Britannica", яку подарувала профе сор Мічманського університету США Лінда Уайт.

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ Ðàäà ñïåö³àë³çîâàíî¿ øêîëè ¹ 6 Ï³êëóâàëüíà ðàäà ñïåö³àë³çîâàíî¿ Ïåäàãîã³÷íà ðàäà ñïåö³àë³çîâàíî¿ Ìåòîäè÷íà ðàäà Ð²ÌÖó

Ó÷í³

Áëàãîä³éíèé ë³öåéíèé ôîíä “Åðóäèò”

Ó÷èòåë³

Ì³ñüêèé áëàãîä³éíèé ôîíä

Áàòüêè

Áþäæåòí³ êîøòè Ñïîíñîðñüêà äîïîìîãà

Ñòóäåíòè Ïåäàãîã³÷íà ãðîìàäñüê³ñòü ì³ñòà

Âëàñí³ êîøòè (ãîñïðîçðàõóíêîâà ä³ÿëüí³ñòü) òà ïîæåðòâè ïðåäñòàâíèê³â ãðîìàäñüêîñò³

ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ÊÎØÒ²Â

ÊÎÐÈÑÒÓÂÀ×²

Ðåñóðñíèé ³íôîðìàö³éíî -ìåòîäè÷íèé öåíòð á³áë³îòåêà ç ÷èòàëüíîþ çàëîþ; öåíòð ïñèõîëîã³÷íîãî ä³àãíîñòóâàííÿ é äîïîìîãè; öåíòð ïðîôîð³ºíòàö³¿, äîâóç³âñü êî¿ ï³äãîòîâêè é çäîáóòòÿ âèùî¿ îñâ³òè; ó÷èòåëüñüêèé ìåòîäè÷íèé ìóëüòèìåä³éíèé öåíòð; ëàáîðàòîð³ÿ âèâ÷åííÿ, óçàãàëüíåííÿ, ïîøèðåííÿ é îáì³íó äîñâ³äîì ðîáîòè; ëàáîðàòîð³ÿ âïðîâàäæåííÿ ³ííîâàö³éíèõ òåõíîëîã³é â íàâ÷àëüíî -âèõîâíèé ïðîöåñ; ëàáîðàòîð³ÿ ìåòîäèêè âèõîâíî¿ ðîáîòè, ñïîðòó, äîçâ³ëëÿ, òóðèçìó òà êðà¿íîçíàâñòâà; êîìï’þòåðíèé ³íòåðíåò -öåíòð; öåíòð íàóêîâî -äîñë³äíèöüêî¿ ðîáîòè; ³íôîðìàö³éíî-âèäàâíè÷èé öåíòð, ðåäàêö³ÿ

Рис. № 1. Ресурсний інформаційно методичний центр у структурі Лубенської спеціалізованої школи № 6

Бібліотека як структурний підрозділ РІМЦу проводить роботу за багатьма напрямами: виховання гармонійно розвинених громадян незалежної України, готових до життя у відкритому демократично му суспільстві; виховання шанобливого ставлення до бібліотек як осередків культури людства; забезпечення підручниками із загаль ноосвітніх предметів, спеціальних та профільних дисциплін, пошук нових шляхів комплектування; збагачення учнів основами бібліогра фічних знань та навичками користування бібліографічною інформа цією (зокрема на електронних носіях), виховання культури роботи з книгою; спільна робота з учнями та вчителями з проведення урочних і позакласних заходів з використанням ресурсів центру; навчання учнів системного підходу до роботи з інформацією; задоволення пот реб учителів та учнів у методичній, художній, довідковій, науково популярній літературі; надання методичної допомоги при підготовці до олімпіад, написанні робіт на конкурс Малої академії наук.

Приміщення РІМЦ

Науково методична діяльність бібліотечно інформаційного центру У бібліотечно інформаційному центрі використовуються сучасні інформаційно комунікаційні технології навчання, зорієнтовані на формування особистості учня. Робота ведеться з урахуванням віко вих та індивідуальних особливостей учнівської молоді, чому сприяє діяльність центру психологічного діагностування та допомоги, що та кож є складовою частиною РІМЦ. Для диференційованого інформування виділено кілька категорій споживачів інформації: учителі; учні молодших класів; учні середніх класів; старшокласники; студенти. Працівники бібліотечно інформа ційного центру вивчають їх інформаційні потреби за допомогою різ них методів: опитування, спостереження, аналіз письмових джерел, анкетування, моніторингові дослідження (проводяться за такими оз Постметодика, №3 (67), 2006

У бібліотеці спеціалізованої школи № 6 є унікальні ви дання англійською мовою – енциклопедія "Британіка" та World Book; СD та DVD з навчальною інфор мацією

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Електронні формуляри за безпечують якісне і швидке обслуговування читачів. На кожній книзі нанесено штрих код, що відповідає інвентарному номеру, який заноситься у формуляр чи тача

При оформленні статті використано кадри з фільму "РІМЦ – крок у майбутнє", створеного відеостудією "Глобус" Лубенської спеціалізо$ ваної школи № 6.

наками: предметна галузь і зміст інформаційних потреб; характер ін формації, яка необхідна користувачам бібліотеки). Для поліпшення обслуговування читачів усіх категорій бібліотеч но інформаційний центр має такий довідково бібліографічний апа рат: алфавітний каталог; систематичну картотеку статей; краєзнав чу картотеку; картотеки виконаних бібліографічних довідок; тема тичні картотеки; картотеки доукомплектування (вона є нововведен ням у роботі бібліотеки). Із використанням матеріально технічної бази бібліотеки в школі проводиться науково методична робота: відкриті уроки, які є ефек тивним засобом популяризації досвіду найкращих учителів; школи класного керівника та молодого вчителя; психолого педагогічні та методичні семінари практикуми; дні відкритих дверей методичних кафедр для вчителів загальноосвітніх шкіл міста; курси підвищення кваліфікації вчителів англійської мови за спільними освітніми проек тами з провідними навчальними закладами США й Канади, а також методичні семінари в системі курсової перепідготовки викладачів закладів освіти II рівня акредитації за авторською програмою Н.І. Бі лик (ПОІППО ім. М.В.Остроградського); традиційні методичні семіна ри для вчителів англійської мови шкіл м. Лубен "Training the trai ners" під керівництвом учителів волонтерів Корпусу миру США та ведучих педагогів кафедри іноземних мов школи, серед яких 6 націо нальних переможців міжурядових програм, що стажувалися в різ них університетах США; навчання педагогів школи й міста за прог рамою "Intel"; засідання школи соціальних знань для батьків; діяль ність різних творчих клубів та студій ("Оригамі", "Магеллан" тощо), шкільного кінотеатру. У формуванні інформаційної грамотності значна роль належить Інтернету. Тому бібліотекарі Н.В.Панченко, В.О.Дмитренко сприяли залученню медіа ресурсів Інтернету до комплектування бібліотеки; навчальних лазерних дисків із довідковими та іншими виданнями. Необхідно відзначити, що створення такої медіатеки без підтримки адміністрації школи та праці учнів було б неможливим. Зараз у біблі отечно інформаційному центрі Лубенської школи № 6 до послуг ко ристувачів записані на лазерних дисках сотні творів художньої та науково популярної, навчальної, довідкової літератури, музичні тво ри, навчальні фільми тощо. Ці ресурси використовують і учні, і вчи телі під час проведення уроків і підготовки до них. Учні мають змогу переписати інформацію, знайдену в шкільному бібліотечно інформа ційному центрі, на диск і взяти для роботи додому. Викладачам біології, фізики, астрономії, географії, історії стають у нагоді СD "Уся фізика", "Біологія", "Енциклопедія персонального комп'ютера", "Хімія. Репетитор", "Оксфордська дитяча енциклопедія наук", "Космос" тощо. У своїй роботі вчителі використовують відео касети: "Всесвітня історія";"Живопис"; "Ці загадкові тварини"; "Лю дина"; "The Matrix"; "Тhe Outsider"; "Historic sights of Great Britain on video"; "Brussels" тощо. Описаний досвід активно трансформується в освітній простір Полтавщини. Сучасні інформаційні бібліотечні центри створені на ба зі загальноосвітніх навчальних закладів міст Кременчука, Полтави, Миргорода. Перетворення шкільних бібліотек на інформаційні цен три дає можливість створення єдиного освітнього середовища. Світо ва практика свідчить, що рівень розвитку національної інформацій ної інфраструктури значною мірою визначає інтелектуальний рівень нації, тому розв'язання проблеми інформатизації бібліотечної систе ми регіонів України є потребою часу. ЛІТЕРАТУРА 1. Абгарян А. Комплектование библиотеки при помощи электронной ком мерции // Шкільна бібліотека. – 2005. – № 8. – С. 36 – 40. 2. Інформаційні технології в гімназії. Новітні технології та здобутий досвід (мультимедіа) // Шкільна бібліотека. – 2004. – № 11. – С. 29. 3. Мельник О. Комп'ютеризація шкільних бібліотек – вимога часу // Шкільна бібліотека плюс. – 2005. – № 3. – С. 10 – 11. 4. Ситник Г. Технології інформаційної роботи шкільної бібліотеки // Шкільний світ. – 2000. – № 1. – С. 57. 5. Кохановська О., Фарафонова Н. Інтернет – найсучасніше джерело інфор мації: Бібліотечний урок // Шкільна бібліотека плюс. – 2006. – № 5. – С. 29. 6. Старовойтова О.Р. Информационные ресурсы школьных библиотек // Шкільна бібліотека плюс. – 2006. – № 7. – С. 6. 7. Пашкова В. Нові проекти: інформаційна грамотність, електронні бібліоте ки, розвиток книжкових колекцій // Бібліотечна планета. – 2006. – № 2. – С. 23.

Стаття надійшла в редакцію 22.05.06

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ Розглядаються проблеми реалізації білінгвістичної моделі навчання студентів спеіцальності "Ме неджмент зовнішньоекономічної діяльності" математичних дисциплін англійською мовою. Рассматриваются проблемы реализации билингвистической модели обучения студентов специ альности "Менеджмент внешнеэкономической деятельности" математическим дисциплинам на английском языке. The problem of implementing bilingual model of mathematical disciplines teaching in English for students of the speciality ‘International Management’ has been considered in this article.

БІЛІНГВІСТИЧНА МОДЕЛЬ НАВЧАННЯ ЯК НАПРЯМ РЕАЛІЗАЦІЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ Л.І.Нічуговська Намагання України стати рівноправ ним партнером Європейської спільноти потребує у процесі реформування вищої освіти врахування сучасних і перспек тивних тенденцій вектора розвитку Єв ропейської системи освіти та звернення особливої уваги на досягнення гарантій якості вітчизняної освіти. Ринкові умови, технології, глобаліза ція, інтернаціоналізація, конкуренція, економічна ефективність – усі ці фактори суттєво впливають на процес радикаль ного оновлення системи освіти протягом останніх десяти років у всьому світі. Важ ливим є розуміння, що всі ці фактори вза ємопов'язані і впливають на динаміку кожного з них. Зокрема, "... технології по роджують конкуренцію та прискорюють глобалізацію, яка, своєю чергою, стиму лює зростання конкуренції" [1, с. 46]. Отже, технології, глобалізація й конку ренція значною мірою формують перспек тивні тенденції розвитку системи вищої освіти взагалі та європейської зокрема. Слід зазначити, що провідні навчальні заклади Європи вирішують пов'язані із цим проблеми різними способами, нама гаючись відповісти на вимоги суспіль ства, що переживає період глобалізації, відповідними навчальними планами й програмами підготовки фахівців. При цьому загальною тенденцією у європей ському освітньому середовищі є різке зростання пропозиції програм підготовки фахівців англійською мовою викладання. Активність у цьому процесі спостеріга ється не лише серед провідних вищих навчальних закладів Європи, що є під твердженням думки міжнародних екс пертів із проблем освітньої політики. Во ни переконані в тому, що " ...традиційні інститути ефективніше розв'язують ло кальні суспільні завдання, при чому та кими способами, які не можуть бути розв'язані "брендовими" зарубіжними вищими навчальними закладами [1, с. 49]. Постметодика, №3 (67), 2006

Особливої актуальності в цьому кон тексті набуває білінгвістична модель нав чання дисциплін математичного циклу, яка сьомий рік поспіль реалізується в Полтавському університеті споживчої кооперації України. В основу білінгвістичної моделі була покладена програма поширення наукової англійської мови шляхом навчання дис циплін "Вища математика", "Теорія ймо вірностей та математична статистика", "Математичне програмування" та "Дос лідження операцій" студентів спеціаль ності "Менеджмент зовнішньоекономіч ної діяльності" англійською мовою. Передумовою впровадження цього проекту були такі позиції. Завдяки навчанню дисциплін англій ською мовою освіта в більшості розвине них держав створює єдиний міжнарод ний освітній простір із зрозумілими для всіх науково технічною термінологією, лексикою, орієнтацією на перспективний розвиток не тільки національної, а й між народної економіки. Ізоляція основної маси наших молодих співвітчизників, старших школярів та студентів, від самостійного вибору та по шуку інформації у міжнародному інфор маційному просторі – найбільш вразливе місце нашої системи освіти. Це ставить нашу молодь в нерівні умови відносно її можливих майбутніх зарубіжних партне рів та конкурентів. У наш час жодна держава, навіть су перзаможна, не здатна забезпечити роз виток національної економіки на основі власних наукових досягнень. Отже, доцільно запропонувати біль шості студентів навчатися своєї майбут ньої спеціальності прикладною англій ською мовою, що дасть їм змогу за допо могою Інтернету користуватися підруч никами, навчальними програмами в ре жимі "on line" тощо будь яких універси тетів світу і таким чином долучатися до

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ сучасних напрямів знань, пов'язаних із майбутньою професійною діяльністю. Відомо, що розроблені українськими вченими "ноу хау" не мали ринків збуту за межами держави, оскільки не відпові дали міжнародним стандартам якості. То му дуже важливо, щоб українські фахівці були добре поінформованими про те, що можна розробити та створити в країні, але вигідно продати на зовнішньому ринку. Отже, кожен середньостатистичний фахівець нашої держави в ХХІ сторіччі повинен поєднувати знання зі своєї спе ціальності зі знаннями прикладної анг лійської мови, а не тільки володіти роз мовною англійською мовою. Провідними російськими економістами підраховано, що підготовка кадрів на екс порт вигідна національній економіці, тому що вітчизняні дипломовані фахівці ко ристуються попитом на міжнародному ринку праці, якщо сладають американ ські або європейські ліцензійні екзамени краще, ніж випускники вищих навчаль них закладів тих держав. Крім того, це значно розширить зовнішньоекономічні зв'язки держави. Для економіки України загалом важ ливий розвиток індивідуальної ділової ініціативи, прямих економічних зв'язків із ринками збуту нашої продукції, де б вони не були. Для розвитку вітчизняного виробниц тва, промисловості тощо необхідно, щоб майбутнє покоління наших спеціалістів мало необмежений, самостійний, щоден ний доступ до міжнародних баз науково технологічної інформації через Інтернет, який уже давно став звичайним для їх зарубіжних однолітків – майбутніх парт нерів та конкурентів. Це забезпечить Ук раїні рівні інформаційні умови для захис ту своїх економічних позицій в епоху гло балізації. Реалізація програми поширення нау кової англійської мови передбачає науко ву обґрунтованість та створення техноло гії навчання математичних дисциплін англійською мовою. Водночас, у дидактиці ні науково тех нічні основи, ні комплексні інноваційні методичні системи управління процесами формування професіоналізму та компе тентності студентів, майбутніх керівни ків для бізнес діяльності у процесі їх навчання математичних дисциплін анг лійською мовою не виявлено. Зазначмо, що сьомий рік поспіль для студентів Полтавського університету споживчої кооперації України з фахового спрямування "Менеджмент зовнішньо економічної діяльності" автором реалізу ється білінгвістична модель навчання ма

тематичних дисциплін, що базується на комунікативно діяльнісних підходах. Ко мунікативно діяльнісний підхід характе ризується тим, що синтезує усі можливі методи навчання математичних дисцип лін у ВНЗ, у результаті чого навички зас воюються у діалектичному взаємозв'яз ку, і це сприяє позитивній інтерференції. Комунікативно діяльнісний підхід увібрав більшість наявних навчальних стратегій, наприклад, білінгвістичну, або білінгвальну, систему навчання, яка виз начається як система освіти, що викорис товує викладання навчальних предметів більше ніж однією мовою. [2]. Передумовою розроблення білінгвіс тичної моделі є твердження фахівців ме тодистів з навчання іноземних мов, що в рамках навчального курсу іноземної мо ви неможливо навчити і навчитися мові "взагалі", але можна оволодіти її фраг ментами – доцільно побудованою і тому діючою підсистемою цієї мови. Побудова такої фундаментальної підсистеми відбу вається в три етапи: спочатку фіксується обсяг необхідних знань, якими хоче або повинен оволодіти студент; потім відбу вається відбір, мінімізація та дозування фактичного матеріалу, що повністю пок риває цільову комунікацію, і тільки після цього обирається стратегія навчання, яка приводить до трансформації мовних на вичок та умінь в комунікативні компетен ції, що визначаються як використання мови для розв'язання соціальних нелін гвістичних завдань [3]. Методологічною основою білінгвістич ної моделі є синтез особистісно орієнто ваного, діяльнісного, системного та ком плексних підходів, які сприяють створен ню особистісної системи математичних знань, що відповідають індивідуальним потребам особистості та розвивають її компетентність [6, 7, 8]. Теоретичною базою методичної систе ми навчання є теорія поетапного форму вання розумових дій О.Я.Гальперіна і ді яльнісного підходу до навчання О.М.Ле онтьєва, суть якої полягає в тому, що всі наші вчинки (при їх величезній різнома нітності) специфічні тільки для "гомо са пієнс" і підпорядковані комунікативним потребам особистості [4, 5]. Наші зовнішні предметно інструментальні та внутрішні (розумові) дії будуються й аналізуються за єдиною універсальною схемою, інварі антною відносно конкретних видів діяль ності та виконавців. Ця схема в різнома нітних термінологічних позначеннях міс тить обов'язкові й об'єктивно існуючі складові: настанова (мотиви, цілі), поста новка, аналіз задачі та побудова програ

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ми її розв'язку, реалізація програми, конт роль та коригування. Вищевикладені положення дають змо гу визначити правила співпраці в тандемі "викладач – студент" у вигляді комуніка тивно діяльнісної моделі процесу нав чання математичних дисциплін англій ською мовою як ефективного засобу уп равління діяльністю викладача і студен та. Але це можливо тільки за умови адек ватного відображення реалій педагогіч ного процесу: особливостей діяльності викладача, рівня його професіоналізму, досвіду соціального спілкування, творчої діяльності, його власної позиції щодо змісту, програми, стратегії і тактики вик ладання математичних дисциплін, нап рямів практичного використання знань, реалізації міжпредметних та внутріш ньопредметних зв'язків; діяльності сту дентів, взаємодії особистості та колекти ву; специфіки етапу навчання, його орга нізаційних форм тощо. Це означає, що білінгвістична модель навчання – не замкнута схема, вона міс тить досить динамічну програму дій вик ладача і студента, яка враховує можливу наявність рівнів навченості та научува ності студентів, репродуктивний або про дуктивний тип мислення, внутрішню мо тивацію, рівень здібностей та інші чинни ки, що впливають на процес навчання. Крім того, комунікативно діяльнісна основа білінгвістичної моделі, враховую чи специфіку математичних дисциплін як базових, фундаментальних, повинна реалізовувати такі функції навчання – інформативну, мотивуючу, прагматичну, контролюючу. Інформативна функція білінгвістичної моделі орієнтована на те, щоб студент у процесі навчання математичних дисцип лін міг отримати адекватну, індивідуаль но доступну, об'єктивну, корисну, повну, релевантну, своєчасну інформацію, яка відповідає сучасному рівню розвитку фундаментальних наук. Мотивуюча функція білінгвістичної моделі спрямована на те, щоб по можли вості компенсувати відсутність мовного середовища, сприяти створенню внут рішньої та зовнішньої мотивації, стиму лювати пізнавальний інтерес, діяти на всі сфери психіки студентів – свідому та підсвідому. Прагматичну функцію білінгвістичної моделі можна вважати також комутатив ною, оскільки вона забезпечує і стимулює застосування наукової англійської мови, демонструє прикладний характер матема тичних дисциплін, допомагає здобути знан ня, навички й уміння з економіко матема тичного моделювання та їх застосування Постметодика, №3 (67), 2006

при розв'язанні практичних завдань еконо міки. Контролююча функція моделі перед бачає створення реальних можливостей для здійснення контролю та самоконтро лю, коригування та самокоригування на бутих знань. Із метою забезпечення означених функ цій білінгвістичної моделі розроблені тексти лекцій англійською та україн ською мовами з усіх основних розділів ма тематичних дисциплін. І. Із "Вищої математики": 1) "Elements of linear algebra" (Елемен ти лінійної алгебри). 2) "Elements of vector algebra and anal ytic geometry" (Елементи векторної ал гебри і аналітичної геометрії). 3) "Elements of Differentiation" (Еле менти диференціального числення). 4) "Functions of several variables" (Функції кількох змінних). 5) "Integration" (Елементи інтеграль ного числення). 6) Elements ordinary differential equa tions and infinite series (Елементи теорії звичайних диференціальних рівнянь та нескінченних рядів). ІІ. Із "Теорії ймовірностей та матема тичної статистики": 1) Elements of Probability (Елементи теорії ймовірностей). 2) Elements of Mathematical Statistic (Елементи математичної статистики). ІІІ. Із "Математичного програмування": 1) Elements of the Mathematical Prog ramming (Елементи математичного прог рамування). IV. Із "Дослідження операцій": 2) Elements of the Operations Research (Елементи дослідження операцій). Отже, навчальною літературою та по сібниками з окремих розділів математич них дисциплін студенти повністю забез печені. Крім того, студенти мають змогу ко ристуватися залом електронної бібліоте ки ПУСКУ, де можна знайти необхідну інформацію, розв'язання типових прик ладів та вправи для самостійного опра цювання з будь якого розділу вищої ма тематики. Важливим є те, що існує програмне за безпечення індивідуальних занять із ма тематичних дисциплін, що активно реалі зується в навчальному процесі, сприяє поліпшенню фундаментальної підготовки фахівців менеджерів і формує навички застосування математичних методів у прийнятті оптимальних рішень в управ лінській діяльності.

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ Таким чином, реалізація білінгвістич ної моделі процесу навчання математич них дисциплін англійською мовою сту дентів економічних спеціальностей вищо го закладу освіти надає унікальні можли вості: – оволодіти системою математичних понять, розвинути здатність швидкого відтворення розумових операцій та фор мування їх результатів з коментарями англійською мовою; – одержати глибокі знання з матема тичних дисциплін, включаючи знання спеціальної термінології з математики, теорії ймовірностей, математичної ста тистики, математичного програмування, дослідження операцій, що становить ба зовий комунікативний мінімум наукової англійської мови; – закріпити мотивацію, що базується на бажанні навчитися швидко й опера тивно здобувати наукову інформацію англійською мовою (система Iнтернет, міжнародні фахові журнали, доступ до спеціальної літератури з математико статистичного моделювання економічних процесів різноманітної маркетингової та управлінської діяльності тощо); – посилити інтерес студентів, індифе рентних до математичних знань; – забезпечити одержання достатнього рівня знань для розв'язання теоретичних та практичних завдань економіки шля хом багаторазового повторення мовного матеріалу, еквівалентного математичній інформації, який автоматично поглиблює міцність її засвоєння та підвищує ступінь научуваності математичних дисциплін; – розвинути і закріпити навички й уміння систематичної самостійної робо ти, швидкої орієнтації в навчальному ма теріалі, якісному засвоєнні його головних позицій, що дає змогу перенести значну частину роботи щодо засвоєння навчаль ного матеріалу на позааудиторний час. Як засвідчує практика впровадження білінгвістичної моделі, студенти одержу ють навички і вміння, що дають змогу: – знати або ідентифікувати певні ма тематичні конструкції згідно із заданою інформацією; – оволодіти тренінгом основних умінь щодо розв'язання типових задач певних тем і розділів математичних дисциплін; – уміти застосовувати одержані мате матичні знання (означення, формули, те ореми, обчислювальні алгоритми, мето дики математико статистичного аналізу тощо) до розв'язання типових і нестан дартних задач навчальної діяльності; – розуміти, що економіко математичні моделі та методи – це не тільки потуж ний інструментарій для одержання нових

знань з економіки, але й визнаний апарат прогнозування для прийняття практич них рішень у банківській справі, інвести ційній діяльності, бізнесі тощо; – на основі розуміння методології ма тематичного моделювання економічних явищ та процесів самостійно розв'язува ти проблемно виробничі ситуації, давати економічну інтерпретацію одержаних ре зультатів. Ці напрями формують спіральну тра єкторію руху студентів на шляху пізнан ня математичних дисциплін: від абстракт них знань через рефлексію до творчої ді яльності та розвитку їх індивідуальних здібностей. Слід відзначити, що розроблена білін гвістична модель призначена не для вдосконалення чинної практики навчан ня математичних дисциплін студентів менеджерського спрямування ВНЗ, а для її якісної зміни, що обумовлено переорі єнтацією парадигми математичної освіти та пріоритетів її спрямування в контексті євроінтеграційних тенденцій щодо підго товки майбутніх фахівців для бізнес ді яльності. ЛІТЕРАТУРА 1. Грин М., Екель П, Барблан А. Дерзкий, хо тя и маленький, новый мир высшего образова ния (реферат) // Alma Mater. – 2004. – № 3. – С.45 – 52. 2. Melenk H. Der didaktische Begriff der "Kom munikativen Kompetenz". – Praxis, 1997, #1, s.11. 3. Стиркіна Ю.С. Англійська мова й образо творче мистецтво – педагогічна технологія мовного заглиблення // Постметодика. – 2000. – № 2 (28). – С. 22 – 27. 4. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / Избранные психологические произве дения: В 2т. / Под ред. В.В. Давыдова и др. – М.: Политиздат, 1983. – Т. 2 . – 584 с. 5. Гальперин П.Я. Введение в психологию: Учебн. пос. для вузов. – М: Кн."Дом" Универси тет", 1999. – 332 с. 6. Якиманська І.С. Особистісно орієнтована система навчання // Завуч. – 1999. – № 7. 7. Якунин В.А. Обучение как процесс управ ления: Психологические аспекты. – Л.: СПб, 1988. – 160с. 8. A Splintered Visions: An Investigation of U.S. Science and Mathematics Education (Schmidt, W.H., McKnight, C.C., and Raizen, S.A.) <Schmidt, William, et al. and (1996) Splintered Vision: An Analysis of U.S. Mathematics and Science Curricu la. Dordrecht, The Netherlands: Kluwer Academic Publishers. Стаття надійшла в редакцію 9.06.06

УКРАЇНСЬКЕ КОЛО У статті на основі порівняння харчування учнів у 1916 та 2006 рр. в навчальних закладах Пол тавщини досліджуються зміни в організації харчування в українських школах з початку ХХ ст. до початку ХХІ ст. В статье на основе сравнения питания учеников в 1916 и 2006 гг. в учебных заведениях Пол тавщины исследуются изменения в организации питания в украинских школах с начала ХХ ст. до начала ХХІ ст. In the article on the basis of the comparison of the pupils' nourishment in the years 1916 and 2006 the re were investigated changes in the organization of nourishment in ukrainian schools from the begin ning of the 20 th till the beginning of the 21 century.

ХАРЧУВАННЯ УЧНІВ НА ПОЛТАВЩИНІ: ЩО ЗМІНИЛОСЯ ЗА ОСТАННІ 100 РОКІВ? І.О.Козак, О.Є.Козлов Вступ Недостатня увага до такого на перший погляд простого питання як харчування дітей у сучасній українській школі може мати серйозні негативні наслідки в май бутньому для здоров'я цілого покоління, як це вже сталося у Сполучених Штатах Америки. За даними організації "Форум Дитячої і Сімейної Статистики" (Forum on Child and Family Statistics), частка ді тей з надлишковою вагою в США збіль шилась з 6 % в 1970 1980 х роках до 16 % на початку третього тисячоліття. Голов ною причиною цього вважають нестачу фізичної активності та нездорове харчу вання [12]. Лише після того, як ситуація з харчуванням набула таких масштабів, американці зрозуміли її важливість і по чали вживати заходи на офіційному рівні. Так, у деяких американських школах за бороняють продавати висококалорійні га зовані напої, проводять відповідні семіна ри для батьків та дітей, а також створю ють дієтичні програми для учнів, які особливо потерпають від ожиріння [12]. Безсумнівно, легше і дешевше попере дити проблему, ніж ліквідовувати її нас лідки. Тому до організації харчування в українській школі треба підходити, нав чаючись на помилках інших і враховуючи попередній вітчизняний досвід. Метою статті є дослідити український досвід у цій галузі, порівнявши організацію хар чування в українських навчальних зак ладах сто років тому і нині.

З організації харчування на поч. ХХ ст. Про харчування дітей у 1915 1916 н.р. у 12 му полтавському училищі написано у статті "Про шкільні сніданки в м. Пол таві" Г.Р.Борковської, завідувачки цього навчального закладу. Стаття була надру кована в липні 1916 року у "Педагогічно му журналі", який сто років тому висвіт лював актуальні педагогічні питання в Полтавській області (тоді ще Полтавській губернії), як це робить зараз його наступ ниця "Постметодика". У своїй статті Г.Р.Борковська подає док ладний звіт про шкільні сніданки, влашто вані в 1915 1916 навчальному році в 12 му початковому полтавському міському учили щі з 30 го листопада 1915 року по 16 травня 1916 року включно, протягом 104 днів. Тоді, як і в наш час, реалізація такої доброї справи потребувала коштів. Зі стат ті Г.Р.Борковської з'ясовуємо, що на поч. ХХ ст. шкільне харчування фінансувалося частково з коштів меценатів, частково коштом місцевої влади та самих батьків. Завідувачка училища, керуючись досві дом минулих років і забезпечивши попе редню заготівлю продуктів, беручи до ува ги також підвищення цін* на деякі про дукти, у 1916 році повідомляла, що "сніда нок для одного учня обійдеться на день у 2,5 коп., – це максимум, відповідно на мі сяць – 62,5 коп., для 50 учнів за цей час – 31 крб. 25 коп.; маючи на увазі 180 нав чальних днів, що становить близько 7,5 навчальних місяців, отримаємо видатків на одну школу в сумі 225 карбованців, а на 15 міських шкіл 3375 крб. Сума загалом

* Ціни подаються у карбованцях станом на липень 1916 року. Порівняйте: фунт картоплі тоді кош тував 2 копійки, гречаної крупи 8 к., сала 32 к. (1 фунт 409,5 г, 1 пуд 16,38 кг). Постметодика, №3 (67), 2006

УКРАЇНСЬКЕ КОЛО велика, але можна сподіватися, що уста нови і приватні особи прийдуть на допо могу місту в його доброму починанні і, по мірі можливості, одноразовою допомогою і щомісячними відрахуваннями будуть сприяти здійсненню насущної потреби маленької людини – угамуванню голоду. У закладах, як це було влаштовано кілька років тому одним із полтавських попечи тельств, можна ввести книжечки, від ривні купони яких будуть купуватися тими, хто бажає прогодувати за свій ра хунок протягом місяця одного учня (ціна місячної вартості сніданку для одного учня – 62,5 коп.)" [1, с.5]. На поч. ХХ ст. ситуація з постачанням продуктів ускладнювалася тим, що взим ку крупу та інші продукти внаслідок під вищення цін доводилося шукати в різних магазинах. Це забирало багато часу та грошей. Влада міста Полтави вирішила цю проблему, подавши запит до завідува чів навчальних закладів, що влаштовува ли шкільні сніданки, про приблизну кіль кість необхідних продуктів з метою заку півлі їх оптом і постачивши ними школи. Це дозволило зекономити кошти і зберег ти час людей, що займалися цією справою. Питання з постачанням продуктів час тково вирішувалося способом заготівлі де яких продуктів харчування безпосередньо

у школах. Так, оскільки на початку ХХ ст. при школах облаштовувалися підсобні гос подарства, значну частину провізії школа уже мала у своєму розпорядженні. Однією з особливостей організації хар чування на поч. ХХ ст. була відсутність у школах професійних кухарів. Приготу ванням сніданків займалися переважно сторожі жінки, які отримували за це до даткову платню. Слід сказати, що не всі учні харчува лися на пільгових умовах. При виборі ді тей, які потребували сніданків, бралося до уваги матеріальне становище їхніх батьків і недостатня вгодованість самих дітей. Про сімейне становище дізнавали ся в учнів та їх товаришів. Виходячи з наявності заготовлених навчальними закладами і закуплених міською владою продуктів, складалося меню для дітей (табл. 1, 2). Шкільне меню на поч. ХХ ст. Меню сніданків намагалися урізнома нітнити відповідно до християнського ка лендаря. У дні посту в 1915 1916 нав чальному році в 12 му початковому пол тавському міському училищі складалося меню, наведене у таблиці 1. Таблиця 1

Меню, яке складалося під час посту в 12 му початковому полтавському міському училищі (1915 1916 н.р.) Ñêëàä Ê³ëüê³ñòü, âàðò³ñòü 1. Êóë³ø ãðå÷àíèé ï³ñíèé. Êðóïà ãðå÷àíà 5 ô. ïî 8 ê. = 40 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Ñ³ëü 0,75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê. 2. Ñóï ïåðëîâèé ï³ñíèé ç ãðèáàìè. Êðóïà ïåðëîâà 3 ô. ïî 9 ê. = 27 ê. Ãðèáè 0,25 ô. ïî 1 ð. = 25 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Ñ³ëü 0,75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê. 3. Êóë³ø ïøîíÿíèé ï³ñíèé. Ïøîíî 5 ô. ïî 7 ê. = 31,5 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Ñ³ëü 0,75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê. 4. Êóë³ø ÿ÷íåâèé ï³ñíèé. Êðóïà ÿ÷íåâà 4 ô. ïî 6 ê. = 24 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

Âàðò³ñòü íà îäíó ëþäèíó

80,5 ê. : 50 = 1,61 ê.

92,5 ê. : 50 = 1,85 ê.

75,5 ê. : 50 = 1,51 ê.

64,5 ê. : 50 = 1,29 ê.

УКРАЇНСЬКЕ КОЛО 5. Ãàëóøêè ï³ñí³. Áîðîøíî 8 ô. ïî 4,5 ê. = 36 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Êàðòîïëÿ 3 ô. ïî 2 ê. = 6 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê. 6. Ï³ñíèé ñóï êâàñîëÿíèé. Áîðîøíî 1 ô. ïî 4,5 ê. = 4,5 ê. Êâàñîëÿ 6 ô. ïî 6,5 ê. = 39 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê. 7. Âàðåíèêè ç êàïóñòîþ. Áîðîøíî 11 ô. ïî 4,5 ê. = 49,5 ê. Êàïóñòà 8 ô. ïî 1,875 ê. = 15 ê. Öèáóëÿ 1,5 ô. ïî 5 ê. = 7,5 ê. Îë³ÿ 0, 5 ô. ïî 29 ê. = 15 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

70,5 ê. : 50 = 1,41 ê.

72 ê. : 50 = 1,44 ê.

88,5 ê. : 50 = 1,77 ê.

Скоромна їжа готувалася у дні, коли посту не було. Обов'язковим компонентом та ких страв були сало або м'ясо (таблиця 2). Таблиця 2 Меню скоромної їжі в 12 му початковому полтавському міському училищі (1915 1916 н.р.) Ñêëàä

Ê³ëüê³ñòü, âàðò³ñòü 1. Êóë³ø ïøîíÿíèé ç ñàëîì. Ïøîíî 4,5 ô. ïî 7 ê. = 31,5 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Ñàëî 0,75 ô. ïî 32 ê. = 24 ê. Ñ³ëü 0, 5 ô. ïî 2 ê. = 1 ê. 2. Êóë³ø ïøîíÿíèé ç ñàëîì. Ïøîíî 4,5 ô. ïî 7 ê. = 31,5 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Ñàëî 0,75 ô. ïî 32 ê. = 24 ê. Ñ³ëü 0, 5 ô. ïî 2 ê. = 1 ê. 3. Êóë³ø ãðå÷àíèé ç ñàëîì. Êðóïà ãðå÷àíà 4 ô. ïî 8 ê. = 32 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Ñàëî 0,75 ô. ïî 32 ê. = 24 ê. Ñ³ëü 0,75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê. 4. Êèñë³ ù³ ç³ ñâèíèíîþ. Êèñëî¿ êàïóñòè 10 ô. ïî 2,5 ê. = 25 ê. Ì’ÿñî (ñâèíèíà) 3 ô. ïî 20 ê. = 60 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Ñàëî 0,25 ô. ïî 32 ê. = 8 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Áîðîøíî 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Ñ³ëü 0, 5 ô. ïî 2 ê. = 1 ê. 5. Êèñë³ ù³ ç ñàëîì. Êèñëî¿ êàïóñòè 10 ô. ïî 2,5 ê. = 25 ê. Ñàëî 1,25 ô. ïî 32 ê. = 40 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Áîðîøíî 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Ñ³ëü 0, 5 ô. ïî 2 ê. = 1 ê. Постметодика, №3 (67), 2006

Âàðò³ñòü íà îäíó ëþäèíó

63,7 ê. : 50 = 1,27 ê.

69,5 ê. : 50 = 1,39 ê.

1 ð. 16 ê. : 50 = 2,82 ê.

88 ê. : 50 = 1,76 ê.

УКРАЇНСЬКЕ КОЛО 6. Êóë³ø ÿ÷íåâèé ç ñàëîì. Êðóïà ÿ÷íåâà 4 ô. ïî 6 ê. = 24 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Ñàëî 0,75 ô. ïî 32 ê. = 24 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê. 7. Ãàëóøêè ç ñàëîì. Áîðîøíî 8 ô. ïî 4,5 ê. = 36 ê. Ñàëî 0,75 ô. ïî 32 ê. = 24 ê. Êàðòîïëÿ 3 ô. ïî 2 ê. = 6 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

Як уже згадувалося, сніданки у 1916 році організовувалися лише для учнів із малозабезпечених сімей. Такі діти окрім сніданків у школі у кращому разі мали легку вечерю або ж не їли більше нічого, часто це і був їх денний раціон. Прості підрахунки показали, що у 1916 році діти, снідаючи в школі, отримували близько 200 ккал (одна порція), не рахуючи хліба, який вони приносили з собою. По суті, енергетична цінність сніданку більше за лежала від розміру шматка хліба, що во ни його приносили з собою (100 г хліба – це близько 200 ккал), тобто, якщо дитина принесла із собою 200 г хліба, то цей про дукт був удвічі калорійнішим за сам сні данок. Разом це могло бути 400 500 ккал і більше. Таким чином, з точки зору енер гетичної цінності сніданку – це норма, а для добового раціону діти отримували не достатнє харчування. "Снідали діти зі своїм хлібом, – пише Г.Р.Борковська. – Це було зроблено з та ких причин: 1) кожна сім'я, навіть бід на, могла дати дитині шматок хліба; вважали, що гроші, які коштував би хліб для кожної дитини, раціональніше ви користати на краще харчування або ж, не змінюючи харчування, годувати сні данками більшу кількість дітей; 2) не давався дітям хліб у навчальних закла дах також і з метою уникнення появи недоїдених шматків; якщо ж кожен має свій хліб, то він і відповідає за нього і таким чином не витрачається зайвих грошей на недоїдені шматки. Наскільки шкільний сніданок для дітей був бажа ний і необхідний, можна було бачити з того, з яким апетитом він вживався і як деякі діти умудрялися з'їдати по 2 3 порції, що виявилися зайвими внаслідок відсутності записаних на сніданок ін ших школярів. Така жадібність дітей вселяла навіть побоювання з приводу достатньої поживності страв – збіль шувалася кількість деяких продуктів, що входили до складу страв. Більш за все діти любили вареники з капустою, ква соляний суп, щі, перловий суп; серед

61,5 ê. : 50 = 1,27 ê.

67,5 ê. : 50 = 1,35 ê.

круп – гречаний куліш; не дуже полюб ляли густі страви" [1, с.10]. Таким чином, можна підсумувати, що організатори намагалися нагодувати ді тей, максимально ефективно викорис тавши обмежені ресурси, й більше того – пристосувати шкільне меню до народних традицій харчування. З організації харчування на поч. ХХІ ст. У Полтавській області з початку 2005 2006 навчального року розпочали роботу 870 загальноосвітніх навчальних закла дів усіх типів і форм власності, 45 профе сійно технічних навчальних закладів, 22 інтернатні заклади, 474 дошкільні нав чальні заклади, у яких навчаються та ви ховуються близько 175 тисяч учнів. Першими кроками новопризначеного голови Полтавської обласної державної адміністрації В.М. Асадчева були ініціа тиви щодо розвитку освіти регіону, зокрема поліпшення харчування учнів за рахунок введення абонентної системи. Полтавська обласна санепідемстанція в жовтні 2005 року провела анкетування з метою поглибленого вивчення стану ор ганізації харчування школярів не лише на рівні школи, а і в сім'ї. Анкетуванням було охоплено 20 тис. школярів в містах та районах Полтавської області. За результатами анкетування в цілому в області встановлено: харчуються в шкільній їдальні 71,8 % учнів, буфетом ко ристуються 32,4 % дітей, приносять у шко лу бутерброди 14,9 % дітей. Кожна п'ята дитина, яка отримує від батьків кошти на харчування, використовує їх за іншим призначенням. Жодного разу на тиждень не їдять м'ясо 4,7 % дітей, рибу – 21,1 %, молокопродукти – 4,6 %, овочі і фрукти – 1,2 %. Дотримуються дієти 12,6 % дітей, приймають періодично риб'ячий жир 2,6 %, полівітаміни – 32 % дітей [9]. Для лабораторних досліджень якості харчування відібрано 117 проб готових страв на калорійність, 311 проб харчових продуктів на бактеріальну забрудненість. Результати показали, що відхилення від

УКРАЇНСЬКЕ КОЛО санітарних норм є (в 3 х і 8 ми пробах від повідно). Серед 102 проб готових страв на якість термічної обробки відхилень не ви явлено. З 3 240 змивів на патогенну мікро флору кишкова паличка висіяна в 3,7 % [4]. На початку ХХІ ст., як і сто років тому, питання дитячого харчування має резо нанс у засобах масової інформації. У своїй статті "Дорогі обіди – дорогим дітям" Юлія Ярмоленко 27 квітня 2005 року пи сала, що "наче у доісторичний період пра цюють кухарі 15 їдалень без проточної хо лодної води, зокрема у школах Великоба гачанського, Зіньківського, Новосанжар ського районів. А без гарячої обходяться 45 шкіл, найбільше таких у Козельщин ському, Лохвицькому та Решетилівському районах. Коли мова йде про обов'язкову організацію гарячих обідів, у 37 школах учні харчуються вик лючно чаєм з бутер бродом, принесеним з дому. Наприклад, та кий обід організовують у селі Вовчик Лубен ського району, Зачепи лівській та Пристан ційній школах Ново санжарського району, селі Слобідка Мирго родського району, у школах сіл Липове, Шушвалівка, Попівка, Манилівське, Глобин ського району та ін." [13, с. 6]. Журналіст Ірина Борт, провівши дос лідження у квітні 2005 року, загострила увагу на тому, що "окремі спритники бу дують бізнес на дитячих обідах" [2], маю чи на увазі високі (до 61 %) націнки посе редників, що монопольно постачають продукти до їдалень навчальних закла дів. Слід сказати, що в 2006 р. ситуація починає змінюватися на краще. Так, у Кременчуці "спритники" зменшили на цінки з 30 50 до 20 40 %. У полтавському ТОВ "Нове відродження" (генеральний директор Г.М.Сахно) націнки знаходять ся в межах 20 58 % проти 61 % в квітні 2005 року, ПП "Продсервіс А"(директор Є.В.Азаров) – від 14 до 52 % проти 41 55% минулого навчального року. А ЗАТ "По ловки" (директор Л.С.Кібальник) встано вило середню націнку 15,6 % проти 30 % у квітні 2005 р. [2]. У сільських школах Полтавської об ласті здешевлюють харчування, утриму ючи пришкільні ділянки. Загальна тери торія цих ділянок – 4865,9 га (на 633 сіль ські школи), з них 240 школам 3965,02 га землі виділено сільськими радами або приватними сільськогосподарськими під Постметодика, №3 (67), 2006

приємствами, 22 школи володіють 626,2 га власної землі, що засвідчено оформлени ми державними актами [5]. Пільгові категорії школярів, зокрема діти сироти, діти, позбавлені батьківсько го піклування, діти загиблих під час вико нання службових обов'язків, а також 81 % учнів з малозабезпечених сімей харчу ються безкоштовно, на це з місцевих бюд жетів виділено 2,5 млн грн., а також залу чено 928 тис. грн. позабюджетних коштів. Шкільне меню на поч. ХХІ ст. Чи покращилося шкільне меню за сто років? Що саме змінилося за цей час? По рівнявши сніданки учнів у ХХ і ХХІ сто літтях, ми зможемо зробити певні вис новки про шкільне харчування взагалі. Сніданки школярів у 1916 та 2006 роках можна порівняти на основі енергетичної цінності страв. Енергетичну цін ність раціону учнів під раховують виходячи з того, що у зв'язку з ви сокою інтенсивністю обмінних процесів і пе реважанням синтезу речовин над розпадом добова потреба в хар чових речовинах у них вища, ніж у дорослих: у 11 13 років вона складає 65 75 ккал, у 14 17 років – 65 50 ккал; а у дорослих – 45 ккал за добу на 1 кг маси тіла. Таким чином, необхідна кількість калорій з віком знижується. Дослідження показали, що у дітей та підлітків (період росту та форму вання організму) вважається за нормаль не, коли харчовий раціон перевищує до бові енерговитрати на п'ять відсотків. На сьогодні, за даними спеціалістів з гігієни і здоров'я, добова норма для дитини стано вить близько 3 000 ккал [6]. Енергетична цінність дитячого харчу вання у сучасній школі (пораховано за меню гімназії № 9 м. Полтави, табл. 3) становить 1 344 ккал. А коли взяти до уваги, що 77,9 % дітей обов'язково сніда ють вдома, а вечеряють майже 100 % [9], то можна вважати калорійність харчу вання школярів у наш час задовільною. Середня калорійність шкільного сніданку на початку третього тисячоліття складає 500 ккал. Порівнявши дані за ХХ і ХХІ століття, можна зробити висновок, що не зміна поживності сніданку, а введення триразового харчування дає можливість збільшити енергетичну цінність добового раціону сучасного школяра.

УКРАЇНСЬКЕ КОЛО Таблиця 3 Меню в Полтавській гімназії № 9 на 29 листопада (2005 2006 н. р.) Ïåðåë³ê ñòðàâ

Ö³íà â ãðí

1. Ñí³äàíîê: - êàøà ðèñîâà, 150/5 ã - îëàäêè ïå÷³íêîâ³, 40 ã - õë³á, 30 ã - ÷àé ç ëèìîíîì, 215/5 ã - ïå÷èâî, 20 ã Ðàçîì: 2. Îá³ä: - ñóï ãîðîõîâèé, 250 ã - êàøà ðèñîâà, 150/5 ã - îëàäêè ïå÷³íêîâ³, 40 ã - õë³á, 60 ã - êàêàî, 200 ã Ðàçîì: 3. Ï³äâå÷³ðîê: - êàêàî, 150 ã - ïå÷èâî, 15 ã Ðàçîì:

Отже, найвагомішими відмінностями харчування на початку третього тисячо ліття від харчування на поч. ХХ ст. стало введення триразового харчування та фі нансування з державного бюджету. Якщо говорити ширше – про увесь ра ціон сучасного школяра, – то слід враху вати, що серед дітей є дуже популярна fast food ("швидка їжа"). Чіпси, сухарики, горішки, солодкі газовані напої, продукти фритюрного способу виготовлення тощо містять значну кількість вуглеводів, жи рів та мізерну кількість вітамінів, міне ральних солей, інших поживних речовин. Подібні харчі є небезпечними для здо ров'я. Заборонити їх уживання недемок ратично, та й нереально. Можливо, шлях до вирішення цієї проблеми полягає в то му, щоб навчити дітей правильно харчу ватися. Учені з Університету штату Пенсиль ванія (Pennsylvania State University) спостерігали за харчуванням школярів старших класів декількох шкіл, де страви в кафетеріях були помічені спеціальними картками, які вказували на вміст кало рій, жирів і вуглеводів у їжі. Виявилось, що школярі, які бачили кількість калорій певної страви, вибирали їжу з меншою енергетичною цінністю, ніж їхні одноліт ки з інших шкіл, де таких карток не було. Існують також докази, що учні середніх і молодших класів позитивно ставляться до отримання інформації про те, яка їжа корисна і яка шкідлива. Діти, які відвіда ли серію спеціальних уроків про пра вильне харчування, запам'ятовують цю

0,27 0,86 0,06 0,12 0,19 1,50 0,28 0,27 0,86 0,12 0,47 2,00 0,35 0,15 0,50

інформацію і часто керуються нею при виборі їжі [12]. У шкільній програмі з біології людини (8 клас) цілий розділ виділений для опа нування учнями теми "Обмін речовин та перетворення енергії". Він розкриває пи тання про обмін органічних і неорганіч них речовин, про вітаміни, харчування і здоров'я, зокрема, співвідношення кало рійності страв із енергетичними витрата ми організму, раціональне харчування (а не недостатнє і не надмірне). А раціо нальне харчування у наш час – це зба лансований раціон з обов'язковим дода ванням вітамінів, макро та мікроелемен тів, біологічно активних добавок до хар чування тощо. У підручнику подається енергетична цінність основних продуктів на 100 г. Програмою передбачені прак тичні заняття, на яких діти можуть самі скласти свій індивідуальний харчовий раціон [10, c.148 166]. Таким чином, можемо підсумувати, що харчування дітей в Україні в наш час можна покращити шляхом підвищення поінформованості учнів про раціональне харчування. Також залишається простір для роботи над покращенням організації шкільної мережі харчування. Висновки Підсумовуючи, зазначимо, що на поч. ХХ ст. харчування фінансувалося пере важно за рахунок меценатів, частково коштом батьків та місцевої влади. На поч. ХХІ ст. фінансування відбувається в ос

УКРАЇНСЬКЕ КОЛО новному з державного бюджету, частково залучаються додаткові кошти меценатів та батьків. Якщо постачання продуктів на поч. ХХ ст. можна було охарактеризувати тенденцією до централізації (це зберігало час і кошти), то на початку третього тися чоліття використання одного постачаль ника призводить до монополізації і висо ких націнок на продукти харчування, то му з'являються спроби децентралізувати процес постачання продуктів з метою по шуку найдешевшого варіанта. На поч. ХХ ст. охоплені харчуванням були лише діти з малозабезпечених сі мей. У наш час на Полтавщині – це всі учні початкової школи. Причому всі учні з 1 по 11 клас, що належать до категорій діти сироти, діти, позбавлені батьків ського піклування, діти загиблих під час виконання службових обов'язків, а також 81 % учнів з малозабезпечених сімей хар чуються безкоштовно. Для здешевлення та часткового вирі шення проблеми з постачанням продук тів у наш час використовуються підсобні господарства, як і сто років тому. Енергетична цінність сніданків не змі нилася. Уведення триразового харчуван ня дозволило значно збільшити енерге тичну цінність добового раціону. Смаки учнів значно змінилися з почат ку ХХ століття, коли вони ґрунтувалися на національних традиціях, до сьогодні, коли діти часто віддають перевагу попу лярним "швидким" харчам, які негативно впливають на їхнє здоров'я. Харчування українських школярів можна покращити, інформуючи дітей про правильне (раціональне) харчування. На дання такої інформації передбачене шкільними програмами з біології та основ здоров'я. Висловлюється подяка за допомогу у напи санні статті методисту ПОІППО Павленко Вік торії Миколаївні, заступнику начальника відділу інформації та використання документів держав ного архіву Полтавської області Коротенку Во лодимиру Васильовичу, директору ЗНЗ № 34 м. Полтави Єрмак Любов Василівні, директору гімназії № 21 м. Полтави Руденко Надії Андріїв ні, директору полтавської гімназії № 9 Годні Вік торії Іванівні, директору гімназії № 1 м. Лохвиці Лисенко Наталії Іванівні.

2. Борт І. Чому школяреві не смакує обід, або операція "Фальшива котлета" // Новини Пол тавщини. – [Цит. 2005, 23 листопада]. – Дос тупний з: <http://www.regionnews.polta va.ua/modules.php?name=News&file=artic le&sid=2494>. 3. Давиденко Н.В., Смирнова І.П., Горбась І.М., Кваша О.О. Харчування та артеріальна гіпер тензія. – [Цит. 2005, 23 листопада]. – Доступ ний з: <http://www.rql.kiev.ua/car dio_j/2004/5/davydenko.htm>. 4. Довідка Полтавської обласної санітарно епідеміологічної станції "Про санітарно гігієніч ні вимоги до організації харчування в навчальних закладах" від 01.12.05. 5. Довідка про стан організації дитячого хар чування в загальноосвітніх школах області на чальника управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації В.І.Мирошниченка до роз ширеної щотижневої апаратної наради при го лові Полтавської облдержадміністрації 26 верес ня 2005 року. 6. Кузьмінська О. Червонна М. Капосні калорії. Щоб не заробити гастрит змолоду – прислухай тесь до порад фахiвцiв // Україна молода. – [Цит. 2005, 3 лютого]. – Доступний з: <http://www.umo loda.kiev.ua/number/360/218/12987/>. 7. Курилов О. Харчування у школах... Чому учням не загрожує ожиріння? // Поштовий кур'єр. – [Цит. 2005, 23 листопада]. – Доступ ний з: <http://www.regionnews.polta va.ua/post/stor2.php?z=1>. 8. Курилов О. Шкільне харчування вивчили. Тепер його здешевлять? // Поштовий кур'єр. – [Цит. 2005, 23 листопада]. – Доступний з: <http://www.region news.poltava.ua/post/stor2.php?z=12>. 9. Лист Головного державного санітарного лікаря області В.Ф.Шаповал Полтавської об ласної санітарно епідеміологічної станції на чальнику управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації Мирошніченку В.І. № 03.04/3951 від 21.11.05. 10. Шабатура М.Н. та інші. Біологія людини: Підручник для 8 кл. загальноосвітніх навчальних закладів / М.Н.Шабатура, Н.Ю.Матяш, В.О.Мотузний. – 3 тє видання, перероб. – К.: Генеза, 2004. 11. Шаповала В.Ф., Швець О.П. Організація хар чування дітей в Полтавській області. – [Цит. 2005, 23 листопада]. – Доступний з: <http://www.he alth.gov.ua/Publ/conf.nsf/0/27b097b21a372dafc2256 d96003b3bf5?OpenDocument>. 12. Школы начинают борьбу с лишним весом учеников // Washington ProFile. – 2005. – 17 ве ресня. – [Цит. 2005, 17 вересня] . – Доступний з: <http://www.washprofile.org/ru/node/3854>. 13. Ярмоленко Ю. Дорогі обіди – дорогим ді тям // Коло. – № 15 (148). – 21 27 квітня 2005 р. – С. 6.

Стаття надійшла в редакцію 5.05.06 ЛІТЕРАТУРА 1. Борковская Г. О школьныхъ завтракахъ въ г. Полтаві // Педагогическій журналъ для уча щихъ народныхъ школъ Полтавской губерніи. – 1916 годъ. – № 2 (февраль). – С. 4 12. Постметодика, №3 (67), 2006

ДОВІДКИ Узагальнено матеріали щодо пріоритетів зовнішньої політики України. На базі державних доку ментів, наукових досліджень та періодичної преси показано особливості сучасного світу, місце України в ньому, охарактеризовано процес глобалізації та основні міжнародні інституції, визна чено переваги євроінтеграції та перспективи входження України у світові та європейські органі зації. Автор проводить думку щодо необхідності прийняття зважених рішень, які б гарантували найкращі умови для розвитку суспільства і держави. Наголошено на європейськості України. Обобщены материалы о приоритетах внешней политики Украины. На базе государственных до кументов, научных исследований и периодики показаны особенности современного мира, место Украины в нем, охарактеризовано процесс глобализации и основные международные институции, определены преимущества евроинтеграции и перспективы вхождения Украины в мировые и евро пейские организации. Автор проводит мысль о необходимости принятия выверенных решений, гарантирующих наилучшие условия для развития общества и державы. Сделан акцент на евро пейскости Украины. Materials about priorities of foreign policy of Ukraine are generalized in the article. On the base of state documents, scientific researches and periodicals the features of contemporary world and the place of the Ukraine in it are shown, the process of globalization and basic international establishments is described, advantages of Eurointegration and perspectives for the entry of the Ukraine in the world and European organizations are determined. Author provides us with thought about need for making the weighed decisi ons, which would guarantee the best conditions for the development of society and state. Stress on Euro pean way of development of the Ukraine is made.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ М.І.Лахижа Євроінтеграція як поняття Здобуття Україною незалежності не минуче поставило і суспільство, і держа ву перед вибором спрямованості зовніш ньої політики. Цей вибір особливо важли вий, оскільки українцям необхідно визна читися із своєю цивілізаційною належніс тю. Аналіз свідчить, що декларування єв ропейської спрямованості розвитку по різному розуміється провідними політич ними силами. Суттєві також розбіжності між деклараціями та спрямованістю зу силь. Це особливо помітно щодо розумін ня пріоритетності східного чи західного векторів зовнішньої політики. Проголо шений євроінтеграційний курс України поєднується з різними підходами до ме тодів реалізації мети. Це стосується не лише полярності поглядів крайніх лівих і правих, а й протилежностей у підходах центристських сил. По суті, в наші дні і влада, й опозиція складаються із політич них сил, що захищають різні вектори зов нішньої політики.

Євроінтеграція в літературі Слід зауважити, що питання євроінтег рації нашої держави належно висвітлені у періодичній пресі та науковій літературі. Зокрема, слід виділити публікації в жур налах "Стратегічна панорама", "Розши рення ЄС" та "Політична думка", матеріа ли наукових конференцій, збірників мате ріалів тощо. Указом Президента України від 13 грудня 2003 р. затверджено три державні програми з інформування насе лення та підготовки фахівців. Проводять ся навчальні студії, зокрема й на Полтав щині. Так, із серпня 2005 р. Управлінням державної служби ГУДСУ в Полтавській області реалізується пілотний проект "Розвиток спроможності державної служ би у сфері європейської інтеграції". Готуючи цю статтю, автор спирався на аналіз широкої документальної бази проблеми, відповідної літератури та бага торічний власний досвід викладання нової і новітньої історії зарубіжних країн, поєд наний із знанням історії України, а також на результати вивчення досвіду євроін теграції Польщі, який засвідчує корис ність євроінтеграції, показуючи водночас і певні проблеми, які виникають у її ході.

Неминуче ці проблеми виникають і в нав чальному процесі. Їх трактування найчастіше залежить від політичної позиції вчителя та на явної у нього літератури, а найчастіше – мате ріалів засобів масової інформації. Тому, на наш погляд, варто осмислити питання євроін Єдність вітчизняної та світової історії теграції України комплексно, враховуючи іс торію, аналізуючи наявні проблеми, зважаю Насамперед важливо наголосити на чи на переваги і недоліки того чи іншого вибо необхідності осмислювати вітчизняну іс ру, а відтак – говорити про перспективи.

ДОВІДКИ торію як невід'ємну частину світової, у глибокому взаємозв'язку, взаємовпливі та взаємодоповненні. Це повинно допо могти учням уникнути зайвого самокри тицизму, зрозуміти, що Україна має значні політичні, соціально економічні та духовні традиції, якими ми можемо і по винні гордитися, що особливо важливо для молодого покоління. Сьогодні потрібно визначитися щодо геополітичної орієнтації України, оскіль ки процес глобалізації примушує нас накреслювати перспективу розвитку на найближчий та віддалений час. При цьому необхідно врахувати особ ливості національної історії, менталь ність українців, глибоко проаналізувати наявні соціально економічні та суспіль но політичні умови, вивчити іноземний досвід, виявити основні тенденції світово го розвитку, а відтак – прийняти пра вильні рішення щодо спрямованості сус пільних зусиль. Оцінюючи пройдений нашою країною упродовж років незалежності шлях, слід насамперед враховувати його стратегіч ний ефект. По перше, Україна утверди лася як самостійна держава, по друге, відбувся остаточний розрив із комуніс тичним минулим, по третє, сформовано ринкову економіку, подолано тривалу економічну кризу, витоки якої беруть по чаток ще з радянських часів. Державні пріоритети в зовнішній політиці Але й досі тривають дебати щодо ро зуміння основних національних пріори тетів, існують альтернативні варіанти зовнішньої та внутрішньої політики Ук раїни. Це нормально для демократичної держави, де всі політичні сили мають право висловлювати свою думку та доби ватися законним шляхом її реалізації, але тривалий брак єдиної стратегії роз витку уповільнює поступ суспільства. Згідно із соціологічними опитуваннями останніх років, частина населення Украї ни висловлюється за поглиблення союзу з Росією та Білоруссю. Інші громадяни і далі захищають ідею багатовекторності. І все ж найперспективнішою видається ідея інтенсифікації входження України у європейські структури, яка й утверджу ється як стратегічна лінія державної по літики [1, 4]. Час показує правильність такого під ходу, який проголошувався протягом усіх років незалежності, хоча й не завжди ре алізувався послідовно. Тому неминучими стають певні корективи, спрямовані на глибше врахування внутрішніх та зов нішніх процесів та більшу самостійність і прагматичність у зовнішній політиці. Постметодика, №3 (67), 2006

У ЗМІ досить часто зустрічаються звинувачення перших президентів Укра їни, а особливо Леоніда Кучми, у розбіж ності декларування і дій. На наш погляд, і декларування відігравало свою роль. Певною мірою воно було вимушеним кро ком під впливом світової громадськості та суспільної думки. Необхідно враховувати і зміну ситуації та громадських настроїв. Це яскраво помітно, зокрема, щодо ней трального та без'ядерного статусу Украї ни. Ці положення, проголошені у Декла рації про державний суверенітет Украї ни у 1990 р., виглядали на той час для більшості громадян логічними і необхід ними й відбивали, очевидно, незгоду ос танніх з протистоянням двох систем. Слід підкреслити, що, починаючи з 1991 р., фактично реалізовувалася стра тегія різновекторності зовнішньої політи ки держави. Зовнішньополітичні досяг нення України сприяли збільшенню сту пеня геополітичного плюралізму на пост комуністичному просторі, здобули Украї ні міжнародний авторитет. Особливо важливими були одностороння відмова України від володіння ядерною зброєю, закриття ЧАЕС, активна участь у миро творчих операціях, хоча і ці кроки керів ництва країни зазнавали і зазнають кри тики. На жаль, ситуація значно погірши лася у 2000 – 2002 рр. унаслідок внутріш ньополітичних скандалів, пов'язаних із касетною справою, корупцією, протисто янням влади й опозиції, яка апелювала до світової громадськості у вирішенні внутрішніх питань. Ці події завдали ве личезної шкоди іміджу України за кор доном, закріплювали в очах західної гро мадської думки стійкий образ недемок ратичної, напівавторитарної держави з відповідним керівництвом. Зовнішній та внутрішній тиск приму сили у ті роки керівництво України зро бити досить рішучі зовнішні кроки до Єв росоюзу і НАТО, взяти участь у ірак ських подіях тощо. Але прохолодне став лення Заходу сприяло пошуку альтерна тиви. Тому різко посилився вплив Росії, що, зокрема, проявилося у підписанні рамкової угоди про створення Єдиного економічного простору. Прихід до влади нових політичних сил знову різко посилив європейський та американський вектори зовнішньої полі тики, що супроводжується погіршенням відносин із Росією. Історичний екскурс Аналізуючи місце України в сучасному світі, ми повинні пам'ятати, що від найдавніших ча сів її терени були місцем, де сходилися шляхи різних племен і народів. Тут пролягала межа

ДОВІДКИ між світом осілих землеробських культур, які заклали основу європейської цивілізації, та степовими кочовими азійськими племенами. Місцеве населення постійно відчувало бо ротьбу цих світів та їх вплив, намагаючись зберегти свою автентичність і самостійність. Водночас трипільська культура була верши ною розвитку енеолітичних землеробських суспільств у Європі, а Київська Русь сприйма лася у середньовічному світі як велика держа ва і рівноправний партнер. Та після розпаду Київської Русі укра їнській еліті не вдалося ні об'єднати в ме жах національної держави етнічні україн ські землі, ні зберегти їх незалежність. Значною мірою це зумовлено монголо та тарською навалою. Але яскраво проявило ся і превалювання серед можновладців особистих і регіональних інтересів над на ціонально державними, яке зумовило неспроможність панівної верстви органі зувати й очолити боротьбу українців за створення незалежної соборної держави. Лише в роки національної революції сере дини ХVІІ ст. у самосвідомості україн ського народу стався, по суті, революцій ний прорив: з'являється державна ідея, вироблена генієм великого гетьмана Бог дана Хмельницького. Проте вкрай неспри ятливий для України стан міжнародних відносин не дав йому змоги досягти мети. Із точки зору історика, в наш час яск раво помітна подібність у дзеркальному відтворенні ситуації середини ХVІІ ст. та сучасної. І тоді, і нині для України влас тиві утвердження як самостійної держа ви, відчуття необхідності допомоги сусі дів, зрештою, потреба робити вибір між ними. І у ХVІІ столітті, і в наші дні доля України значною мірою залежить від пе ребігу подій у світі та позиції інших дер жав. Українська карта сьогодні, як і в ми нулому, розігрується провідними полі тичними гравцями світу. Переяславська козацька рада 1654 р. належить до тих вузлових етапів україн ської та світової історії, які внаслідок свого великого значення не можуть оці нюватися однозначно і лише з історичних позицій. Переяславська рада завжди викликала значний інтерес політиків та науковців, а її трактування мало політич ний підтекст. Тому цю угоду потрібно розглядати лише в контексті із Гадяць ким трактатом 1658 р. та спробами того часної української дипломатії знайти на дійного союзника у боротьбі із зовніш ньою загрозою. Поразка гетьмана Івана Мазепи у бо ротьбі за самостійність української дер жави значно посилила російський вплив на українські території. А поділ україн ських земель між західними та східними

сусідами на тривалий час затримав роз виток нашої державності, призвів до по мітних відмінностей у менталітеті схід них та західних українців. Українська революція 1917 – 1920 рр. зробила реальною мрію багатьох поко лінь українців про об'єднання у єдину со борну державу. Але реалізувати ідеї со борності завадили в той час як зовнішні вороги, оскільки "усі іноземні сили, які залучалися до справи побудови самостій ної України у 1918 1920 роках, у кінцево му підсумку переслідували власні інте реси, нерідко протилежні інтересам на роду України" [2, с. 424], так і супереч ності всередині українського керівниц тва, політичний розбрат, які розпорошу вали державницький потенціал нації. Да лося взнаки багатовікове роз'єднання ук раїнських територій, їх перебування під іноземним впливом. Ця проблема яскраво виявляється і в наші дні. Коротка історична розвідка свідчить, що на терені України відбувалися ті ж соціально еко номічні та політичні процеси, що й у інших єв ропейських державах. Часто Україна навіть ви переджала інших, прикладом чого можуть бути козацький демократизм та конституція Пилипа Орлика. Отже, були здобутки, які втрачалися внаслідок зовнішніх чи внутрішніх причин. Місце України в сучасному світі Оцінюючи місце України в сучасному світі, ми повинні мати на увазі різні фак тори, виходячи також і з перспективи. Очевидно, можна говорити про виконан ня нашою державою ролі певного буфера у відносинах Заходу зі Сходом. Отже, ми повинні враховувати, що ставлення до нашої держави з боку інших країн визна чається і їх бажанням не порушити пев ний баланс сил. При цьому Україна часто сприймається на Заході як буферна дер жава між ЄС та Росією [3]. Важливо також більше покладатися на власні сили, оскільки історія минулих сто літь і наші дні підтверджують ілюзорність надії, що всі проблеми України будуть ви рішені Заходом чи Сходом [4, с. 6 7]. Аналіз свідчить, що за роки незалеж ності українці значно змінилися, і це особливо помітно по молоді. Поступово формується середній клас населення як основна опора наступної еволюції сус пільства. Його інтереси потребують пог либлення реформ у напрямі розвитку ринкових відносин, поліпшення україн ського культурного продукту, розвитку вищої освіти, зростання поваги до під приємництва та розширення зв'язків зі світом, жаги до зростання української присутності в ньому [5].

ДОВІДКИ Геополітика Сучасний світ надзвичайно складний і динамічний. Визначальним є посилення процесу глобалізації, тобто збільшення взаємодії економічних, політичних, куль турних та інших факторів. Народи і дер жави стають все більш взаємозалежни ми. На думку відомого фінансиста Джор джа Сороса, під глобалізацією слід розу міти насамперед розвиток глобальних фі нансових ринків, посилення транснаціо нальних корпорацій, а також їх дедалі більше панування в національних еконо міках [6, с. 17]. Перш за все, змінилося саме поняття "геополітика". Воно не зводиться тепер лише до географічного чи просторово те риторіального компонента. Нові геополі тичні підходи враховують наявність еко номічних, інформаційних, комунікацій них, інтелектуальних, енергетичних, вій ськово технологічних та інших видів ре сурсів. Велику роль відіграють також ін теграційні процеси, під час яких форму ються нові наднаціональні утворення, диктуючи новий геополітичний поділ сві ту. Особливостями глобалізації є кілька основних факторів, серед яких слід виді лити такі, як системна цілісність світу, зростаюча глобальна стратифікація, тех нологічна диференціація, системна вес тернізація, яка охоплює всі сфери життя, та явна тенденція посилення впливу сильних держав. У сучасному світі зростає кілька цен трів сили й економічної могутності. Домі нують Сполучені Штати, які є беззапе речним лідером нинішнього однополюсно го світоустрою. У США дедалі виразніше виявляються риси імперії нового типу. Другий світовий центр – Європейський Союз, об'єднуючи 25 країн із населенням 455 млн чо ловік, перетворюється на абсолютно безпре цедентне у світовій історії геополітичне, гео економічне та міжнародно правове утворен ня, розвиваючись як федеративна наддержава нового типу. Роль ЄС та його вплив на Україну зростатиме за експонентою у ХХІ ст. Кинути виклик Сполученим Штатам та Європейському Союзу зможе третя сила – Китай, який у 2025 р. має шанс стати дру гою у світі державою за мілітарною та еко номічною міццю й поставити в практично му плані питання про двополюсність світу, повторивши спробу Радянського Союзу 1950 – 1980 х рр. Швидкими темпами роз виваються й інші азійські держави. Зростає значення мусульманського сві ту, який протиставляє іншим утворенням свій фанатизм та сировинну потужність. Важливим фактором світової політики залишається і Росія. Значно поступаючись передовим країнам світу в економічному Постметодика, №3 (67), 2006

розвитку, вона має великі потенційні при родні ресурси та військову силу. Очевид ною метою Росії є відновлення її статусу наддержави, цього разу шляхом не вій ськово загарбницьких операцій, а побудо ви паливно енергетично транспортної сві тової імперії. Американо російське нафто ве партнерство має забезпечити стабільне постачання російських енергоносіїв. Укра їна, на думку провідних російських політи ків, повинна стати інтегральною частиною цієї газонафтової імперії в рамках угоди про Єдиний економічний простір та інших домовленостей. Справедливість такого припущення показують події кінця 2005 – початку 2006 рр. навколо газових домовле ностей між Росією та Україною. Отже, геополітичну ситуацію України, як і інших країн світу, визначають кілька фундаментальних фактів глобального значення, що диктують необхідність ак тивних пошуків нашого місця в нових ко ординатах ХХІ ст. Так, скорочення жит тєво важливих стратегічних ресурсів – нафти, газу, питної води, урану – при зростанні глобальних потреб в енергоно сіях через 20 років удвічі, веде до почат ку епохи асиметричних міжцивілізацій них воєн і втягування людства в новий геополітичний переділ світу, у якому продовжують зростати глобальні супе речності. Геополітику почала дедалі ак тивніше витісняти зі світового простору геоекономіка. Виживе і переможе той, хто матиме ефективнішу ресурсозбері гальну економіку і вільний доступ до ре сурсів. Саме цей фактор називають при бічники союзу з Росією. Виклик глобалізації є особливо гострим для молодої української держави, яка по винна модифікувати свої недосконалі структури і функції, допомогти громадя нам відійти від низки консервативних і посткомуністичних уявлень про державу як напівавторитарне утворення, знайти свою нішу у світовому поділі праці тощо. Проблеми Європейський вибір потребує здій снення суттєвих реформ. Частину їх уже проведено. Україну визнали державою з ринковою економікою, поступово відбу вається демократизація. Проте є і невирі шені питання. Важливою умовою євроінтеграції Ук раїни та розвитку її економіки є вступ на шої держави до Світової Організації Тор гівлі (СОТ). Ця організація покликана встановлювати загальні правила світової торгівлі, контролювати їх виконання та сприяти лібералізації торгівлі. Теоретич но за рівності інших умов міжнародна торгівля вигідна всім сторонам. Проте до сягти такої рівності умов важка справа, і

ДОВІДКИ критики СОТ справедливо стверджують, що більшу користь мають багаті країни й транснаціональні корпорації. Потрібно враховувати обов'язкове зростання кон куренції на внутрішньому ринку, що влаштовує не всіх українських товарови робників. Але відкритий характер еконо міки України робить такий крок об'єктив ною необхідністю. Він сприятиме інтенси фікації зовнішньоекономічних зв'язків України з більшістю країн світу і закладе реальне підґрунтя для створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Отже, гостро стоїть питання забезпе чення конкурентоздатності економіки. Сьогодні вже зрозуміло, що нав'язана сві тові, зокрема й Україні, латиноамерикан ська модель реформ довела свою неефек тивність у головному: вона не забезпечує випереджальних темпів розвитку та знач ного зростання добробуту громадян. Тому перспективнішою є західноєвропей ська, точніше – рейнська модель розвитку, характерними рисами якої є реальна демок ратія, громадянське суспільство і не просто ринкова, а соціально орієнтована ринкова економіка. Важливо також, що ця модель роз будовується на основі більш рівноправних від носин між державами на відміну від амери канського гегемонізму. Інноваційний розвиток економіки повинен поєднуватися з формуван ням середнього класу як основного носія де мократії та посиленням дієздатності держави як основного суб'єкта реформ. Наступна принципова проблема стосу ється співвідношення єврокурсу України та відносин із Російською Федерацією. Гас ло "У Європу разом із Росією!" набуває де далі більше прибічників. Воно вигідне для України тому, що враховує не лише значні економічні та людські зв'язки, а й посилює позиції нашої держави у світі. Маючи аль тернативу, легше вести самостійну зовніш ню політику. Водночас відносини з Росією потрібно підпорядковувати євроінтеграцій ному курсу України. Тому важливо припи нити пристосовуватися до чужої – росій ської чи американської – гри, як це часто робилося у перші роки незалежності, а чіт ко проводити власну лінію. Важливо врахувати і використати принципові економічні переваги країн Західної Європи. Для них характерне ви робництво високотехнологічних продук тів кінцевого споживання, зокрема пред метів широкого вжитку. Західноєвропей ська модель економічного розвитку має вищий порівняно зі США рівень відкри тості, країни ЄС посідають панівні пози ції в експорті капіталу та вищу порівняно із США та Японією самодостатність еко номічної системи.

Головне ж те, що у Європі впродовж трива лого часу здійснюється активна та цілеспря мована політика соціального вирівнювання, зменшення майнової диференціації та утри мання доходів низькооплачуваних верств на селення на прийнятному рівні. Саме такий со ціально орієнтований підхід і потрібен нашій державі. Перебуваючи на перехресті складних геополітичних інтересів, Україна має ли ше один вектор виживання – зміцнення економічного суверенітету. Необхідно ви ходити з того, що наша держава має ви сокий потенціал економічного розвитку – значні корисні копалини, вигідне геогра фічне розташування, а головне – висо кокваліфіковані трудові ресурси та висо кий науковий потенціал. Проте є і низка негативних факторів. Зокрема, слід пам'ятати, що перебуваючи у складі СРСР, Україна виробляла менше ніж 20 % кінцевого продукту. Обсяги енергоємної, трудо та капіталоємної продукції значно перевищували масштаби внутрішнього ринку. Ці економічні потужності були зо рієнтовані на задоволення потреб усього тодішнього соцтабору. Давалася взнаки і військова орієнтованість промисловості, хоча й тут кінцева продукція становила лише 3 % від загальносоюзної. Усе це ускладнює розвиток самостійної української економіки. Але вихід лише у її розвитку, залученні у європейські і світові структури, участі у міжнародному поділі праці, чому й повинно сприяти зближення з іншими європейськими державами. Ук раїна вже подолала певну частину шляху в означеному напрямі. Нині стоїть завдан ня створення для цього насамперед інсти туційних, а також соціальних, економічних та політичних передумов. Характерно, що подальше просування України на шляху до Європейського Со юзу й НАТО іноземні політики пов'язу ють насамперед із політичними процеса ми в Україні. Проте, формується й думка, що байдужість євроатлантичних струк тур до України є основною проблемою у її відносинах із Заходом. Сучасне керівництво України прагне переходу від відносин партнерства з ЄС до відносин інтеграції й асоціації. Процес розширення ЄС відкриває нові страте гічні перспективи та додаткові можли вості поглиблення євроінтеграційної по літики нашої держави. Реалізація зав дань європейської інтеграції вирішаль ною мірою залежить від забезпечення сталого зростання та прискореного подо лання на цій основі розриву в обсягах ВВП на душу населення між Україною та державами ЄС. За підрахунками еконо містів, це можливо лише при забезпечен ні щорічного зростання ВВП у середньо му на 6 % і більше.

ДОВІДКИ Економісти вказують і на проблеми, які виникають в українській економіці. Підтвердилося, що суто ліберальні пог ляди перших років незалежності не вит римали випробування часом. Зокрема, про це свідчать негативні наслідки фак тичного відходу держави у ті роки від ре гулювання та формування ринку зерна. Держава повинна бути активним суб'єк том перетворень як у економічній сфері, так і при вирішенні соціальних проблем, не порушуючи при цьому правил ринко вої економіки. Важливим політико правовим завдан ням залишається адаптація законодав ства України до законодавства Європей ського Союзу. Це перший етап тривалого процесу наближення національної систе ми права, включаючи також правову культуру, доктрину та судову й адмініс тративну практику, до системи права Єв ропейського Союзу згідно з критеріями, що висуваються відносно держав, які ма ють намір приєднатися до ЄС. Уважно вивчаючи з метою застосуван ня досвід передових держав світу, важли во врахувати й аспекти управління тери торіями, залучення громадськості до по літичного життя. Тому особливого значен ня набуває розвиток місцевого самовря дування та створення умов для динаміч ного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспро порцій. Адже реалізація стратегічних і тактичних завдань здійснюється не ли ше шляхом дії центральних органів вла ди, а й на місцях, переломлюючись через дію конкретних осіб. Необхідне приско рення продуманої адміністративно тери торіальної реформи, створення умов для більшої економічної самостійності регіо нів та врахування думки територіальної громади при виробленні та прийнятті рі шень. У цьому відношенні варто викорис тати досвід колишніх соціалістичних дер жав, які нині є членами Європейського Союзу, насамперед Польщі [7]. Важливо, щоб у наших громадян не було комплексу меншовартості. Адже в історії нашого народу були високі досяг нення, а наявний потенціал дає змогу сподіватися на гідне місце у світі. Людям, які песимістично оцінюють можли вості України, варто нагадати, що в середині 50 х років ХХ ст. деякі американські психоло ги вважали, що німці матимуть демократичну політичну культуру лише через 100 років. Але німецьке суспільство виявилося спроможним генерувати нові ціннісні інновації та забезпе чити економічні основи їх реалізації [8, с. 71]. Перспективи Дослідження сучасних учених дово дять можливість значного прискорення Постметодика, №3 (67), 2006

економічного зростання, вирішення соці альних питань та розвитку демократії в Україні. Але умовою цього повинні бути, крім максимального докладення зусиль усередині країни, і зацікавленість розви нених країн та їх економічна, правова й методична допомога. Отже, уже декларування Україною намірів вступу до Європейського Союзу та інших європейських інституцій разом із виконанням необхідних для цього ви мог мають важливе значення для май бутнього держави. Україна визначилася з пріоритетами свого розвитку, підпорядковуючи їх ос новному завданню – створенню умов для всебічного розвитку та добробуту своїх громадян. Наближення ЄС до україн ських кордонів об'єктивно збільшує вплив європейської спільноти на Украї ну, модернізує співпрацю з новими чле нами ЄС. У стратегічному плані цей про цес можна розглядати як позитивний – такий, що сприяє упровадженню в Укра їні європейських стандартів та розширює рамки співробітництва з ЄС. Роль та місце України в новій архітек турі Європи визначатиметься здатністю нашої держави максимально використати нові можливості та знайти адекватні від повіді на виклики розширення ЄС. Украї на йде у Євросоюз не з порожніми рука ми. Економічний та інтелектуальний по тенціал за належної корекції і вигідне гео стратегічне положення можуть не лише суттєво доповнити структурні угрупован ня ЄС, а у багатьох позиціях і посилити їх. ЛІТЕРАТУРА 1. Геополітичні орієнтації населення країни. Ре зультати опитування громадської думки. – К., 2003. 2. Історія держави і права України. У 2 ч., ч.2. – К.: Ін Юре, 1996. – 448 с. 3. Балкенштайн Ф. Інтерв'ю // Бизнес. – 2004. – № 12. – С.96. 4. Україна на шляху у світ: керівники зовніш ньополітичних відомств України у 1917 1996 рр.: (Біографічні нариси, документи і матеріали). – К.: Вид во УАДУ, 1996. – 384 с. 5. Михайленко М. Українська ідея: спроба спіймати хвилю // День. – 30 січня 2004 року. 6. Сорос Д. Про глобалізацію. – К.: Вид во Со ломії Павличко "Основи", 2002. 173 с. 7. Див., напр.: Лахижа М., Орлов Д., Пустовгар О., Черчатий О. Європейський вибір України. – Пол тава, 2006. – 60 с.; Механізми координації євро пейської політики: практика країн членів та країн кандидатів. – К.: Міленіум, 2003. – 380 с.; Україна на шляху до європейського Союзу.Vade mecum. – Варшава, 2006. – 190 с. 8. Фадеев Д. Демократизация и политическая культура (опыт послевоенной Германии) // Вест ник Московского университета. Сер.12. Социаль но политические исследования. – 1993. – № 2. 9. Инициатива Блейзера: завершение эконо мической трансформации в странах бывшего СССР. – К., 2002. – 80 с. Стаття надійшла в редакцію 10.10.05

ДОВІДКИ В АВСТРІЇ ВИДАНО ПЕРШИЙ ШКІЛЬНИЙ ПОСІБНИК З ІСТОРІЇ ЄС Перший шкільний посібник з історії Євросоюзу "ЄС для тебе" ('EU for You') виданий в Австрії, до якої від Великобританії на найближчі 6 місяців переходить головування в цій регіональній організації. Як повідомили у прес службі Єврокомісії, авторами тексту, у якому кожній з 25 країн – членів ЄС присвячена окрема стаття, а також доступно пояснені мета і принципи функціону вання організації, стали двоє австрійських журналістів. Голова Єврокомісії Жозеф Мануел Баррозу вітав ініціативу австрійців, виказавши надію, що вона набуде поширення в інших державах ЄС. Перші 50 тис. примірників безкоштовного посібника з історії ЄС вже надійшли в австрійські школи. "Книжковий клуб +", 2006, № 2

"ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ" У ПОЛТАВІ Центр Європейської Інформації створено громадською органі зацією "Центр соціальних досліджень" у партнерстві з Полтав ською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. І.Котля ревського за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" (МФВ). Центр надаватиме доступ до інформаційних ресурсів з питань європейської інтеграції, сприятиме поширенню знань про засади функціонування Європейського Союзу, діяльність керів них інституцій ЄС, відносини між Україною та ЄС, політику євро пейської інтеграції України та європейські цінності. Інформаційний центр у Полтаві започатковано в рамках Все українського консорціуму центрів європейської інформації, ство реного у листопаді 2005 року за ініціативи Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". У рамках Всеукраїнського консорціуму вже відкрито 8 центрів європейської інформації у Луцьку, Одесі, Донецьку, Хмельницьку, Вінниці, Рівному, Львові та Ужгороді. Контактна особа полтавського Центру Європейської Інфор мації: Віталій Зелюк, керівник проекту, тел/факс: (0322) 56 09 46, 52 20 59, електронна пошта: csr@pi.net.ua ЗА МАТЕРІАЛАМИ INTERNET

В УКРАЇНІ ВПЕРШЕ СТВОРЕНО ДОВІДНИК З ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ Електронний довідник з європейської інтеграції створено Цент ром миру, конверсії та зовнішньої політики України за ініціативи й підтримки міжнародного фонду "Відродження" і Фонду "Євразія". Його поява спричинена потребою широких верств населення Украї ни у доступі до систематизованої бази даних з питань європейської інтеграції і спрямована на підвищення обізнаності та консолідації ініціатив та ресурсів із питань європейської інтеграції. Довідник з європейської інтеграції вміщує вичерпну та система тизовану інформацію про Європейський Союз, його країни члени та країни – кандидати на вступ, відносини між Україною та ЄС, а також політику європейської інтеграції України. Довідник є най більшою в Україні базою даних змістовної і контактної інформації з європейської інтеграції для тих, хто працює у сфері європейської інтеграції або цікавиться європейською тематикою. Довідник також може допомогти знайти зацікавленим сторонам партнерів як в Ук

ДОВІДКИ раїні, так і Європі. Фізичні та юридичні осо би, зацікавлені у розвитку співпраці та біз несу з іноземними партнерами, є також по тенційними користувачами інформації. Довідник складається з таких розділів: І. ОФІЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ про ЄС, країни члени, країни кандидати на вступ до ЄС та Україну, а також про інституцій ну структуру означених акторів у сфері формування або здійснення політики євро пейської інтеграції. ІІ. НОРМАТИВНО ПРАВОВА БАЗА, що регламентує процес європейської інтег рації, сфери діяльності ЄС, відносини між Україною та ЄС і політику європейської ін теграції України. ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЇ, що включають: ана літично дослідницькі інституції; вищі нав чальні заклади, які здійснюють підготовку фахівців з питань європейської інтеграції; організації, що підтримують проекти та програми з європейської інтеграції в Украї ні; бізнес компанії України, країн–членів та країн–кандидатів на вступ до ЄС. ІV. ОСОБИ: інформація про ключових експертів, громадських та політичних дія чів України, країн членів та країн канди датів ЄС у сфері європейської інтеграції. V. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ Украї ни, країн членів та країн кандидатів ЄС, що висвітлюють тематику європейської ін теграції, а також пов'язаних із нею проек тів. Довідник існуватиме у вигляді елек тронної бази даних, розміщеної на сайті Євроатлантичної України за адресою http://eu directory.ea ua.info/, що буде постійно оновлюватися, а також на елек тронних носіях (СD), які періодично поши рюватимуться серед бібліотек, навчальних закладів, громадських організацій, редак цій ЗМІ, органів державної влади, бізнес структур тощо. З метою постійної актуалізації інформа ції, розміщеної у довіднику, керівники про екту щиро запрошують користувачів довід ника додавати інформацію про себе або ор ганізацію, яку вони представляють, а також іншу інформацію з європейської інтеграції за вказаними у довіднику анкетами. (Контактні особи: Олена Пристайко, ке рівник проекту, тел.: (044) 230 8376, 238 6843, е пошта: prystayko@cpcfpu.org.ua; Ірина Солоненко, менеджер Європейської програми МФВ, тел.: (044) 461 9709, 486 2596, е пошта: solonenko@irf.kiev.ua). Щоб отримати примірник електронного носія довідника (СD), потрібно заповнити форму запиту, розміщену на титульній сторінці Інтернет версії довідника. Джерело: http://www.auc.org.ua/acti vities/international/?id=22352&ln=ua Постметодика, №3 (67), 2006

СЛУХАЙТЕ "УРОКИ ЄВРОПИ" Cерія 15 хвилинних радіопрограм "Уроки Європи", які транслюються щонеділі о 15.45 на Першому каналі Національного радіо та пов торюються щопонеділка о 10.15 на Другому каналі Українського радіо (радіо "Промінь"), призначена описувати дотичний до України досвід країн давньої та нової демократії з ко ментарями українських та іноземних експер тів, соціологічними опитуваннями, новинами Європи тощо, підвищуючи рівень обізнаності громадськості з питань євроінтеграції. Проектом передбачено виготовлення та трансляцію близько 40 радіопередач, у яких у живій розмовній формі обговорюється пози тивний досвід країн членів ЄС з різних аспек тів політичного, суспільного та економічного життя, а також діяльність керівних інституцій ЄС та відносини України з НАТО тощо. Як са ме країни Заходу свого часу розв'язували (а су сідні країни близького Заходу і досі розв'язу ють) ті ж проблеми, що заважають нам розви ватися нормально, – корупцію, злиття політи ки і бізнесу, залежність суддів, кумівство, непо вагу до громадської думки, нехтування закона ми – це основна тематика циклу програм. Перші декілька місяців 2006 р. радіопрограми мали відчутний виборчий присмак. В ефірі по рівнювалися різні аспекти ведення кампаній в країнах Європи, організації процесів голосуван ня та підрахунку голосів, а після 26 березня – формування коаліційних урядів, правила щодо поваги до прав парламентської меншості тощо. Проект реалізовує медіа центр "Розмай" за підтримки Європейської програми Міжна родного фонду "Відродження". Інтернет версії програм доступні на сайті www.rozmai.com.ua у вигляді текстів та звуко вих файлів. Ссилки на транскрипти усіх прог рам, що вже з'явилися в ефірі, знаходяться за адресою http://rozmai.com.ua/project.php?out put=3&id_project=21&id=24. Теми програм, які вже з'явилися в ефірі Тема 1 Виборчі системи Тема 2 Списки виборців Тема 3 Активність виборця Тема 4 Формування партійних списків Тема 5 Пошук політичних союзників Тема 6 Виборчі комунікації Тема 7 Медичне обслуговування Тема 8 Податки Тема 9 Корупція Тема 10 Освiта Тема 11 Жінки і вибори Тема 12 Пенсії Тема 13 Голосування Тема 14 Коаліція Тема 15 Уряд Тема 16 Бiльшiсть меншiсть Тема 17 Референдум Тема 18 Парламентськi комiтети і регламент Тема 19 Парламентська журналiстика Тема 20 Вiдповiдальнiсть Підготувала О. Стоцька

ХРОНІКА Висвітлено роботу семінару тренінгу "Уроки реформування української та американської освіти" (травень 2006 р., м. Кременчук), що сприяв ос мисленню директорами шкіл Полтавської області шляхів реформування управління освітою, стимулював їх інтерес до вивчення уроків інноваційних перетворень у школах США та інших країн. Освещена работа семинара тренинга "Уроки реформирования украинского и американского образования" (май 2006 г., г. Кременчуг), который способ ствовал осмыслению директорами школ Полтавской области путей рефор мирования управления образованием, стимулировал их интерес к изучению уроков инновационных преобразований в школах США и других стран. Author highlights the work of the seminar training "Ukrainian and American Education Reforming Lessons", which promoted the understanding of education management, reforming ways by Poltava headmasters, stimulated their interest to the learning of innovative transformations at schools of the USA and other coun tries.

"РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ МАЄ ПОЧИНАТИСЯ "ЗНИЗУ", АБО СЕМІНАР ТРЕНІНГ З УПРАВЛІННЯ СУЧАСНОЮ ШКОЛОЮ Т.І.Гладка Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної осві ти ім. М.В.Остроградського з метою опанування інноваційними підхо дами управління сучасною школою запропонував міським (районним) методичним кабінетам відділів (управлінь) освіти райдержадміністра цій, рай(міськ)виконкомів у рамках програми "Педагогічні інновації", що підтримується Відділом преси, освіти та культури Посольства США, проведення тренінгів для керівників шкіл. Ідея миттєво була підхоплена м. Кременчуком. І результат – 18 – 19 травня 2006 року на базі ліцеїв № 4 та № 11 м. Кременчука для ди ректорів шкіл міста та їх заступників проведено семінар тренінг "Уроки реформування української та американської освіти" за участю випускника програми "Партнери в освіті (РіЕ)", автора публі кацій з актуальних освітніх проблем, заслуженого учителя України Віктора Громового. До учасників тренінгу долучились і директори, які виявили неабия ку зацікавленість у заході: М.І.Решетило (Новосанжарський НВК), Л.В.Полобок (Комсомольська гімназія ім. В.О.Нижниченка), А.М.Куракі на (ЗОШ № 4 м. Комсомольська), Л.А.Жиденко (Ялосовецька школа Хорольського району), А.Д. Сотник (Диканська гімназія № 2), О.І.Ка лашник (Великобудищанська школа Диканського району), Я.Г.Пос тольник (Кобеляцький НВК № 2), В.Д.Жовтяк (Білицька ЗОШ І – ІІ ст. № 3 Кобеляцького району). Мету семінару тренінгу Віктор Громовий визначив так: "Реформу вання освіти у будь якій країні має починатися "знизу", і, як показує американський досвід, у ролі агентів змін, справжніх лідерів освіти XXI століття мають виступати керівники навчальних закладів. З огля ду на те, що в Україні досі немає професії "менеджер освіти" і значна частина людей, котрі займають посади директора чи заступника ди ректора школи, усе ще перебувають у полоні стереотипів радянської освіти, а можливості для порівняльної педагогіки все ще досить обме жені, тренінг покликаний здетонувати дискусію щодо шляхів рефор мування управління освітою, стимулювати інтерес до вивчення уроків інноваційних перетворень у школах США та інших країн". Програма семінару тренінгу передбачала комплекс цікавих пізна вальних заходів із використанням активних форм роботи: міні лекції

ХРОНІКА з елементами дискусії, читацьку конференцію, "круглий стіл", прове дення ділових ігор, практикумів. Прогресивні погляди Віктора Громового на шкільну освіту, чітке бачення проблем та шляхів їх вирішення, представлені у міні лекції з елементами дискусії "Як управляти шкільною освітою? (західний досвід на тлі українських освітніх реалій)", викликали неабиякий ін терес і налаштували аудиторію на конструктивну роботу. Завідувач ка методичного кабінету Олена Миколаївна Никифоренко, що сиділа поруч зі мною, зауважила: "Які активні керівники шкіл! І немає жод ного байдужого!" Коментований перегляд відеопрезентацій "Американська школа", "Японська школа", "Ізраїльська школа" дав змогу учасникам семінару довідатися про іноземну освітню реальність, на основі порівняльного аналізу пізнати "чужу школу" та поглянути збоку на самих себе. Під час читацької конференції, проведеної у формі критичного ре цензування книги Віктора Громового "Школа, школа...", керівники шкіл чітко визначили: "Книга "Школа, школа…" призначена для тих, хто не байдужий до стану справ в освіті, для тих, хто прагне знайти відповідь, якою має бути сучасна школа в нашій країні, "щоб не залишитися ізо льованим хутором у світі". А "просунутий" директор ліцею № 4 м. Кре менчука Любов Михайлик додала: "Для мене книга давно вже стала настільною. Використовую її постійно. І, повірте, дуже допомагає". Особлива увага у програмі семінару була відведена проблемі лі дерських якостей керівника школи. Тренер провів практикум "Діа мант пріоритетів директора школи", ділову гру "Я – лідер!", під час яких керівники шкіл жваво дискутували, виявляючи лідерську ак тивність. У процесі проведення "круглого столу" "Пошук механізмів інно ваційного розвитку освіти на місцевому рівні" керівники шкіл із та ким запалом узялися відстоювати свої проекти, що ми, спостерігаю чи, часом вагалися, хто з них стане "переможцем". Учасники семінару не полишали тренера навіть у коротких пе рервах на каву. Вони прагнули отримати відповіді на всі проблеми, що їх турбували, починаючи з питання "зовнішнього тестування" і закін чуючи буденними проблемами директора школи… Віктор Громовий уважно вислуховував співрозмовників, щось собі занотовував, давав поради, як найдоцільніше вирішувати питання. Семінар тренінг непомітно для всіх наближався до завершення. Хай не ображаються інші учасники, бо ж активними були всі, але хотілося б відзначити "яскраву активність" керівників: Л.В.Яшиної (школа № 1), А.П. Пашедіна ( школа № 19), В.Н.Шульги (школа № 7), Н.О.Попович (лі цей № 11), І.Т.Гаркуші (школа № 24), Т.О.Москалик (колегіум № 25), І.Б.Каткової (гімназія № 6), Г.Л.М'якоти (школа № 14) Л.В.Полобок (Комсомольська гімназія ім. В.О.Нижниченка), А.Д.Сотник (Диканська гімназія № 2). Під час підведення підсумків семінару учасники виставили трене ру найвищий бал, висловлюючи йому щиру вдячність за "можливість подивитись на освіту з висоти пташиного польоту…". А ще особливо запам'яталися слова директора Новосанжарського НВК М.І.Решети ла: "На таких, як Громовий, тримається освіта в Україні. Саме такі педагоги дають імпульс до створення якісно нової шкільної освіти". Упевнена, що пробудження внутрішніх стимулів, які даватимуть поштовх до роздумів і спонукатимуть до перегляду звичних моделей ді яльності, відбулося! Уже сьогодні директори шкіл Полтавської області, які побували на семінарі тренінгу "Уроки реформування української та американської освіти", переступають поріг своїх закладів із твердою пе реконаністю, що "українська освіта загалом і кожен заклад освіти зокре ма мають розвиватися за світовими тенденціями, орієнтуватися на євро пейський вимір прогресу людини і прогресу суспільства"… P.S. Повертаючись із Кременчука, я міркувала, як виконаю обіцянку, дану керівникам шкіл, у тому, що такі заходи стануть на Полтавщині традиційними, адже Відділ преси, освіти та культури Посольства США не зможе постійно підтримувати нашу об ласть… Ще думала про тих, кому не змогла допомогти взяти участь у семінарі, бо кіль кість учасників і так перевищувала чітко визначену тренером межу… Але завтра буде інший день... І будемо шукати інших шляхів… Стаття надійшла в редакцію 31.05.06 Постметодика, №3 (67), 2006

НАШІ ЮВІЛЯРИ

Високошановний Павле Івановичу! Із повагою та любов'ю вітаємо Вас, свого колегу, керівника, наставника, порадника, друга, з ювілеєм! Народжений далекого повоєнного 1946 го поблизу славної Козельщини в се лі на Пслі, що мов приліпилося до Шар гори, звідки видно, здається, увесь світ і всю Україну, що увійшло тривожним щемом у самісіньке серце на всеньке життя любов'ю і болем, радощами синівського серця, сьогодні Ви збираєте щедрий урожай свого життєвого поля. Із роками всі ми стаємо мудрими. Кожен по своєму. У кожного своя гли бина. А що на тій глибині – то вже яке життя прожив. У Вашому ж – жива вода святої любові до України й усього рідного. Примножена численними на уковими працями, добрими справами, щирим бажанням словом і ділом слу жити Богові й Вітчизні чи то на Донеччині, чи в рідній Козельщині, чи у Полтаві. Щорічне народне Свято рідного краю, що збирає на Шар горі українську громаду для щирих пісень, спогадів, козацьких змагань – то Ваших рук і ро зуму справа. То все – від любові. До батьків учителів, які дали "путівку в життя" на щастя долю. До односельців, колег, дітей, дружини, онуків, до своєї непростої педагогічної справи. Висококваліфікований фахівець, незаперечний авторитет серед педаго гічного загалу, зразок уважності, працелюбства, терпіння, людяності, Ви наділені талантом до українського влучного слова, що надихає Вас у хвили ни творчого горіння. Про Ваше професійне зростання свідчить плідна наукова діяльність на посаді завідувача кафедри педагогічної майстерності інституту, численні публікації у фахових виданнях, навчальні посібники, дисертація кандидата педагогічних наук. Буйно квітує травневе зело, свічками білими тішать полтавські каш тани – вітають разом з нами нашого ювіляра. Хай на Вашому обличчі сяє усмішка і молодіє серце повесні! Хай Вас радує колосом поле, небо – голубін ню, а пісня – роздоллям! Здоров'я Вам міцного, віри, надії, любові світлої, дружби щирої і многая, многая літа! Начальник управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації В.І. Мирошниченко Ректор Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти В.В.Олійник Колектив ПОІППО Редакційна колегія та редакція науково%методичного журналу "Постметодика"

НАШІ ЮВІЛЯРИ

П.І.МАТВІЄНКУ – 60! Народився П.І.Матвієнко 28 травня 1946 р. в с. Приліпка Козельщинського району Полтавської області. 1968 р. за кінчив історико філологічний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г.Короленка за спеці альністю "учитель української мови та літератури". 1987 р. – Вищу партійну школу при ЦК Компартії України. Особистостями, котрі вплинули на становлення П.І.Матвієнка як педагога, були мати Наталія Гаврилівна Матвієн ко, вчителька математики; шкільні вчи телі фронтовики С.І.Линник, І.А.Мокієн ко, О.І.Прохно, О.П.Григоренко; виклада чі педагогічного інституту, зокрема кан дидат філологічних наук, відомий літе ратурознавець П.К.Загайко. Великий вплив на формування світогляду і наці ональних почуттів П.І. Матвієнка мали письменники Олесь Гончар, Олесь Бер дник та поети шістдесятники Борис Олійник, Борис Чіп. У студентські роки Павло Матвієнко разом із своїми одно думцями активно виступав на захист ук раїнської мови та літератури. Із 1968 року – учитель української мо ви та літератури Новоекономічної серед ньої школи № 27 Красноармійського ра йону Донецької області. У 1968 – 1969 рр. служив у Радянській Армії, в ракетних військах стратегічного призначення. Упродовж 1972 – 1977 рр. – директор Гродівської середньої школи Красноар мійського району Донецької області, здій снив її добудову. Депутат Гродівської се лищної та Красноармійської районної рад, а також член райкому партії. У 1977 – 1979 рр. – директор Козельщинської се редньої школи імені А.Головка, будує її нове приміщення. У 1979 – 1991 рр. працює у Полтав ському обкомі Компартії України. На всіх посадах (інструктор, завідувач відділом Постметодика, №3 (67), 2006

науки і навчальних закладів, секретар обкому партії) П.І.Матвієнко турбувався перш за все про розвиток культури і осві ти Полтавщини. За його активної участі у Полтаві збудовані Співоче поле, музей заповідник А.С.Макаренка в селі Кова лівка Полтавського району, меморіал жертвам сталінських репресій під Полта вою, а також лікарні в смт. Чутове і дитя ча лікарня в Полтаві. За його сприяння було розпочато будівництво обласної біб ліотеки в Полтаві, збережений від руй нації Різдвяно Богородицький собор у Козельщині. Проводив велику роботу як депутат Полтавської обласної ради. Після серпня 1991 р. Павло Іванович, залишаючись зі своїми ідейними переконаннями, щиро вболіває за соціаль ну справедливість і зміцнення державнос ті України, його діяльність спрямовується на розвиток української мови, національ ної культури, національного виховання. 1992 р. П.І.Матвієнко започаткував ро боту кафедри українознавства у Полтав ському медичному стоматологічному інс титуті. З 1993 – директор (з 1999 – ректор) Полтавського обласного інституту після дипломної педагогічної освіти. Під його керівництвом кардинально поліпшується діяльність цього закладу. Інститут стає справжнім методичним і навчальним центром освітян Полтавщини, у якому щороку підвищують кваліфікацію тисячі педагогів. В інституті створюються чоти ри кафедри: філософії та економіки осві ти, педагогічної майстерності, менед жменту освіти, методики та змісту освіти. З 1996 р. П.І.Матвієнко стає беззмінним завідувачем кафедри педагогічної май стерності. У ці роки П.І.Матвієнко творчо працює над науковою проблемою "Оцінка ефек тивності дидактичного процесу". 2003 р.

НАШІ ЮВІЛЯРИ

Антологія краєзнавства Пол% тавщини: Науково%методич% ний посібник / За ред. П.І.Мат% вієнка. 3%є вид., допов. – Пол% тава: ПОІППО, 2005. – 322 с.

Матвієнко П.І. Комплексна оцінка дидактичного процесу. – Полтава: Довкіллля%К, 2005. – 216 с.

Матвієнко Павло Іванович: Біо% бібліографічний покажчик/ ав% тор%упорядник Н.І.Білик. – Полтава: ПОІППО. – 2006. – 56 с. (Серія: "Персоналії після% дипломної педагогічної освіти Полтавщини". Вип. 2).

Охріменко І.В. Головний ви% бір життя: Нарис. – Пол% тава, 2006. – 120 с.

здобуває ступінь кандидата педагогічних наук. Щороку друкує 10 – 15 науково методичних статей із проблем виховної роботи, краєзнавства. За його редагування вийшло три видання науко во методичного посібника "Антологія краєзнавства Полтавщи ни", аналога якого немає в Україні; десятки збірників матеріалів науково практичних конференцій. П.І.Матвієнко є головою редакційних рад педагогічних жур налів: науково методичного "Постметодика" та науково прак тичного освітньо популярного "Імідж сучасного педагога", які виходять на базі ПОІППО. За часи директорства (ректорства) П.І.Матвієнка зміцнилася матеріально технічна база інституту, а навчальний процес по повнився сучасними навчальними засобами. Завдяки його спри янню при інституті діє санаторій профілакторій для вчителів області. П.І.Матвієнко приділяє велику увагу встановленню зв'язків освітян області з освітянами світу. Між ПОІППО та лабораторі єю Марбурзького університету "Макаренко реферат" (керівник Dr. phil. habil., приват доцент історії педагогіки, Іноземний член АПН України та РАН Г.Хілліг) провадиться обмін науковою ін формацією з питань сучасного макаренкознавства, здійснюють ся спільні проекти та публікації. За сприяння П.І.Матвієнка відбулася низка семінарів для вчи телів області за участю іноземних спеціалістів; здійснено проек ти: з упровадження курсу "Еко логіка екологічна освіта ме тоди та приклади" за підтримки Шведського Інституту та по сольства Швеції в Україні; спільно з Товариством викладачів тренерів (Варшава) українсько польський освітній проект "Під вищення якості роботи шкіл в Україні". З 2003 року ПОІППО спільно з Норвезьким товариством охорони природи бере участь у розробленні посібника "Енергозбереження", проведенні семінарів "Шкільний проект з використання ресурсів та енер гії SPARE". У 2004 році П.І. Матвієнко в складі делегації Національної Ради з економічної освіти побував у США. У результаті вивчення американського досвіду економічної освіти запропону вав шляхи поліпшення її організації та методичного забезпе чення в навчальних закладах області. ПОІППО у 2005 р. нагороджений Дипломом Міжнародного Академічного Рейтингу популярності "Золота Фортуна" з прис воєнням титулу "Лауреат Рейтингу". П.І.Матвієнко є членом українських асоціацій – імені В.Су хомлинського та керівників закладів післядипломної освіти. Від значається активністю як член колегії управління освіти Пол тавської обласної державної адміністрації. П.І.Матвієнко – яскрава творча особистість. У його доробку 130 наукових та 50 публіцистичних статей із суспільно політич них проблем; монографія "Комплексна оцінка дидактичного про цесу". За свою плідну працю Павло Іванович Матвієнко п'ять разів нагороджувався грамотою Міністерства освіти і науки України; значком "Відмінник народної освіти УРСР" та "Відмінник освіти України", а також медаллю А.С.Макаренка. Павло Іванович одружений, має двох дорослих синів та двох онучок. На дозвіллі цікавиться мистецтвом, літературою, має велику колекцію репродукцій картин та багату бібліотеку. Свій ювілей Павло Іванович Матвієнко зустрічає в розквіті творчих сил, сповнений великих планів на майбутнє. Від "ПМ". Про життєвий шлях та наукові здобутки П.І.Матвієнка розповідається у нарисі І.В.Охріменка "Головний вибір життя" та у біобліографічному покажчику.

СКАРГА ДИДАСКАЛА Проаналізовано ідею глобальної освіти як чільну у побудові прогностичних теорій нового тися чоліття. Висвітлено питання: що таке глобальна освіта; явища, що ведуть до появи глобаль ної педагогіки; п'ять вимірів глобальної освіти; мета глобальної освіти; що заважає глобальній освіті в Україні; ризики глобалізації освіти. Проанализирована идея глобального образования как главенствующая в построении прогнос тических теорий нового тысячелетия. Освещены вопросы: что такое глобальное образование; явления, которые ведут к появлению глобальной педагогики; пять измерений глобального обра зования; цели глобального образования; что мешает глобальному образованию в Украине; риски глобализации образования. The idea of global Education as the main one in the construction of new millennium prognostic theories is analysed. Such questions as global education, phenomena that lead to global Pedagogics, five measu res of global educations, theaim of global education threats of global education, global Education in Ukraine are highlighted.

ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ ПОБЛИЗУ ЄВРОПИ... (ПРО ОСВІТНЄ ХУТОРЯНСТВО В ГЛОБАЛЬНОМУ СЕЛІ ТА ПРО ТЕ, ЯК НАМ ЗАВДЯКИ ОСВІТІ ВІДКРИТИ ДВЕРІ У ЄВРОПУ)*

В.В.Громовий Дедалі більше майбутнє людства постає як біг наввипередки між освітою і катастрофою. Герберт Уеллс Наша здатність досягти єдності за існуючого розмаїття буде чудовим іспитом для нашої цивілізації. Махатма Ганді Хочеш бути глобальним педагогом – будь ним! Книга, яку я зараз читаю, називається "Лексус і оливкове дерево (зрозуміти гло балізацію)". Її автор, відомий американ ський журналіст Томас Фрідмен, розпові дає про конфлікт між сучасним електрон ним світом, який перетворив нашу плане ту на глобальне село (його уособленням є надмодерне японське авто "Лексус") та потенціалом національних культур (його уособлює образ оливкового дерева; в ук раїнському варіанті це була б червона ка лина). Кожному з нас, педагогів, сьогодні теж слід шукати рівновагу між ними з тим, щоб допомогти кожному учневі з ни нішнього "покоління тисячоліття" жити у гармонії зі світом, своїм "національним корінням" і собою. Пропоную цю статтю роздум на допо могу педагогам, які переймаються тим, як плекати українця і громадянина світу. * Публікується зі скороченнями Постметодика, №3 (67), 2006

Глобальний прорив Як стверджує Ірина Погорєлова у ма теріалі "Чия епоха" ("Українська Прав да", 11.04.05), в сучасній Україні "відкри то шлюзи" для чистки авгієвих стаєнь за методом Геракла в усіх сферах життя за галом та в освіті зокрема… Нас таки наз догнав поступ "глобалізації", вважає во на, вказуючи на цей напрямок "руху" ма терії, зрушеної з "мертвої точки" енергі єю "керованого вибуху"" президентських виборів та помаранчевої революції. Пере конаний, що саме могутній потік ідей та педагогічних технологій глобальної осві ти зможе очистити ті нашарування, які за десять років кучмізму "замулили" і до того не досить чисті джерела пострадян ського шкільництва. На думку Сергія Грабовського, режим Кучми "не працю вав над створенням україноцентричного культурного, інформаційного й освітнього простору, бо, власне, й сам за духом був

СКАРГА ДИДАСКАЛА не український і навіть не космополітич ний (бо "громадянин світу" – це той, яко му однаково болять усі негаразди, де б вони не траплялися), а майже суцільно побудований на безнаціональному, без батченківському ґрунті" (див. С.Грабов ський, "Останній козир фюрерів", "Укра їнська правда", 19.04.05). "Італія у нас уже є, тепер потрібно, щоб з'явилися італійці", – сказав Джу зеппе Гарібальді після того, як відбулося об'єднання країни 1860 року. Україні ХХІ століття цього замало. Наші лідери помаранчевої революції ма ють усі підстави сказати:

інтелект, здібності, майстерності, праг нення тощо", – вважає Богдан Будзан (Міжнародний інститут менеджменту). Процес глобалізації виштовхує усіх нас, педагогів, з "хати скраю" на магіс тральні шляхи розвитку світової педаго гічної думки та сучасної практики шкіль ництва. І якщо ми, наприклад, беремося за підвищення соціальних нормативів чи намагаємося подбати про рівний доступ до якісної освіти, це не є ознакою популіз му нової влади. Це прагнення наблизити ся до загальноприйнятих стандартів соці альної та освітньої політики, бажання ро бити так, як роблять люди в усьому світі. Джеральд Голтгем та Розалін Х'юз "Україна у нас уже є, тепер потрібно, щоб (Інститут досліджень Публічної бібліоте з'явилися українці і громадяни світу (чи ки в Лондоні) стверджують: принаймні європейці)". "У сучасній глобальній економіці капітал та інвестиції легко перетинають географічні й До останнього часу у світі, який став політичні кордони. Єдиний специфічний ре0 глобальним селом, ми залишалися ізольованим сурс кожної країни – це її народ. Глобаліза0 хутором. ція неминуча, отже, єдиною доречною еко0 номічною політикою є інвестування в лю0 Причому найстрашнішим було навіть дей, тобто в освіту й професійну підготовку" не те, що ми відставали в телекомуніка ("Дзеркало тижня", 01.12.01). ційній сфері. Найстрашнішою була гли боко провінційна ментальність, яка зас Звичайно, нам ще довго доведеться на відчувала себе на всіх рівнях, починаючи долужувати втрачене та ліквідовувати з найвищого й закінчуючи рівнем пере прогалини в знаннях, щоб зрештою стати січного громадянина. "глобальними педагогами". Іншої альтер За холодної війни та поділу світу на нативи у нас немає, адже Україна, як і ін два ворогуючих табори найважливішою ші розвинені країни світу, має здійснити була відповідь на запитання: "На чиєму перехід до "суспільства знань". Сьогодні ви боці?" Глобалізація висуває на перший ідея глобальної освіти стала чільною у план проблему: якою мірою ми пов'язані побудові прогностичних теорій нового ти з рештою? сячоліття. Гордон Драйден зображає "різні грані Там, на "дикому" Заході у малесенькому знання" у вигляді шестикутника, причо містечку Ельк Горні (штат Айова, США), де му одна з них має таку назву: "глобальні є всього кілька сот будиночків, люди живуть знання" (всесвітня "культурна грамот динамічним урбанізованим життям, а у нас ність"). На інших гранях перебувають ба громади багатотисячних міст дотримуються зові знання, поверхневі знання, загальні глибоко сільського штибу життя. знання, особисті знання, спеціальні знан Зрозуміло, що з нееластичною, закляклою ня (Див. Г.Драйден, Дж. Вос. Революция в на віки соціальною свідомістю ми ще довго обучении. – М.: Парвинэ, 2003, – 672 с.). будемо безнадійними хуторянами в гло0 Глобалізуйте мене! бальному селі.

інтеграція України у європей0 9 Повноцінна ські та світові процеси потребує подолання "прірви", яка нас відокремлює від євроат0 лантичної спільноти, за рахунок пріоритет0 ного розвитку людського капіталу. "В історії розвитку наземних комуні кацій подолання прірви здійснювалося двома шляхами: засипанням її або будів ництвом мостів через неї. Очевидно, що засипання, заповнення прірви – процес тривалий і неперспективний. Краще бу дувати мости, а, якщо продовжити вико ристання метафор, то мости – це люди, їх

Чи знаєте Ви, що пошукова система Yahoo дає 72,4 млн джерел інформації, які містять термін "global education" (гло бальна освіта)? Чи знаєте Ви, що, заві тавши на сайт Американського форуму за глобальну освіту (www.globaled.org), Ви потрапите у третю сотню тисяч його відвідувачів? Якщо ж Ви переглянете глобальні ос вітні новини на австралійському сайті www.globaleducation.edna.edu.ua, то діз наєтеся, наприклад, про те, що 14 берез ня 2005 р. "британський світ", який скла дається з 54 країн, святкував День Спів дружності, девізом якого у 2005 р. була

СКАРГА ДИДАСКАЛА фраза: "Освіта: створюємо можливості, реалізуємо потенціал". На цьому ж сайті ви знайдете ресурси з глобальної освіти для вчителя ("Ма ленький світ. Ресурси для глобальних громадян") і учня ("Глобалізуйте мене! Учнівський гід з глобалізації"). Див. біль ше інформації: http://smallworld.las tfirst.net. Чи є у Вас інформація про те, що, згід но з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, 2001 рік було оголошено Роком діа логу між цивілізаціями? Зважаючи на цей факт, наприклад, Всесвітній пошто вий союз провів міжнародний молодіж ний конкурс епістолярних творів на тему: "У цьому листі я пишу тобі про нашу дружбу та про відмінності між нами". Чи знаєте Ви про те, що 9 жовтня 2005 р. світ відзначав щорічний Глобальний день навчання (Global Lean Day)? Чи знаєте Ви про те, що не тільки в США є Інститут глобальної освіти ім. Бен джаміна Франкліна, а й, наприклад, у місті Рязань діє Російський центр гло бальної освіти, під егідою якого працює 12 шкіл цієї країни? Чи відомо Вам про те, що у назві гімназії № 631 При морського району м. Санкт Петербурга містяться слова "центр глобальної освіти"? Можливо, Ви чули про те, що нова школа гімназія № 17 м. Астани стала пілотним навчальним закладом, який реалізує проект глобальної освіти в Казахстані (розпо чатий у лютому 2003 р.). Не всім відомо, що в місті Кіровограді знайшли над звичайно цікаву форму "глобалізації" старшокласників. Тут 2005 р. відбувся вже десятий міжнародний фестиваль ди тячої творчості, присвячений Всесвітньо му дню Землі. Тема фестивалю 2005 року – "Європа – наш спільний дім" – розкри валася впродовж масштабного триденно го дійства, яке включало і роботу центру дитячої дипломатії, і свято фольклорного мистецтва народів світу, і урочисте вста новлення Стовпа Миру (його до нашого міста привезли з Японії), і "ватру друж би"… Що таке глобальна освіта? "Сутність глобальної освіти полягає у плеканні вільної, творчої особистості, го тової до відстоювання своїх переконань, але водночас толерантної до поглядів ін ших, здатної до конструктивного вирі Постметодика, №3 (67), 2006

шення конфліктів, особистості, яка розу міє і цінує специфіку різноманітних культур і те спільне, що їх об'єднує з рід ною культурою, сприймає цілісність сві ту, усвідомлює особисту причетність до локального, національного і світового со ціуму" (Див. Лиферов А.П., Ролкер Я.М., Устинова Є.С. "Организация учебного процесса в глобально ориентированной школе". – Рязань: Издательство Рязан ского государственного педагогического университета им. С.А.Есенина, 1995). Глобальна освіта – це пошук можли востей "принести світ у класну кімнату" чи, точніше, "розширити класну кімнату до масштабів Всесвіту". Глобальна освіта – це і науковий нап рям, який вивчає взаємозв'язок між сус пільствами, народами і державами, спів відношення всіх соціальних культурних і природних феноменів, єд ність емоційних, фізичних і духовних особливостей лю дини. Глобальна освіта – це різнобічний підхід до нав чання, який допомагає уч ням якомога повніше роз винути фізичні, інтелекту альні, моральні та духовні особливості, виробити вміння адаптуватися до різних умов. Глобальна освіта – це й ідеологія не упередженого сприйняття світу у всій його складності та різноманіт ності, яка народжує відчут тя самого себе як невід'ємної частки єдиного та взаємоза лежного світу. Глобальна освіта – це процес, який триває упро довж усього життя (нам же слід визначитися, що має бути на його початковому етапі у шкільні роки). Глобальна освіта – це вивчення різних форм існування і моделей поведінки в світі. Така освіта надзвичайно важлива, бо розглядає місце людини не тільки у її найближчому соціальному та суспільно му оточенні, а й у всьому світі. Глобальна освіта – це перш за все пе дагогіка високих технологій. Глобальна освіта – це і засіб гуманіза ції української школи, гуманізації педа гогічних технологій. До появи глобальної педагогіки ведуть принаймні три явища: 1. Гігантське прискорення соціокуль турних змін у сучасному світі, які ведуть до зростання розриву між розвитком ос віти і стрімкою появою нового культурно го і технічного оточення.

СКАРГА ДИДАСКАЛА Саме з огляду на те, що інформаційна епоха глобалізує проблеми освіти, з'яв ляється глобальне педагогічне завдання: спільний пошук нових стратегій організа ції освіти та її нового змісту, які б були адекватні реаліям ХХІ століття. Відпо віддю на те, що освіта стає тепер тран снаціональною за своїм характером, є по ява різноманітних транснаціональних асоціацій, таких як Міжнародна конфе дерація директорів шкіл (ICP) чи всесвіт ній рух скаутів. 2. Глобальні проблеми людства, вирі шення яких потребує усвідомлення спільної відповідальності та нових підхо дів до освіти наступного покоління, суть яких у сприянні в появі поглядів на світ як єдину, але різноманітну цілісність, у якій від дій кожного залежить благопо луччя всіх. 3. Спільні тенденції і проблеми, які є в освіті різних країн світу (проблема гума нітаризації викладання, плекання твор чої особистості, проблема глобалізації ці лей освіти, які визначають організацію, ефективність навчально виховного про цесу тощо). Як зазначають наші західні колеги (Ф.Стейлі та ін.), перехід до глобальної освіти є поступовим процесом. Етапами на шляху до побудови глобальноорієнто ваної моделі школи можуть бути: 1. Утвердження чітко виражених ак центів на глобальній перспективі у про цесі викладання вже наявних навчальних курсів. 2. Розроблення спеціальних навчаль них модулів, які додаватимуться до чин них навчальних програм або використо вуватимуться у процесі організації поза урочної активності учнів (наприклад, гра "Модель ООН"). 3. Упровадження глобальноорієнтова них інтегрованих курсів (наприклад, роз роблений за підтримкою Міжнародного фонду "Відродження" курс "Європейські студії"). 4. Повна перебудова навчального пла ну школи в глобальному аспекті. П'ять вимірів глобальної освіти (за Робертом Хенві) Вимір перший: усвідомлення неодно рідності сприйняття світу. Школярів слід навчати бачити світ очима різних людей, враховуючи те, що людина може сприй мати й оцінювати ті ж самі факти, вчинки і події не так як решта. Учнів варто пере конати в тому, що толерантність до інших поглядів допоможе знайти спільну мову з ровесниками, батьками, учителями. Тільки так може з'явитися перспек тивна свідомість – усвідомлення індиві дом того, що він має погляди, які інші люди

можуть не поділяти, що люди мають право дивитися на світ з різних точок зору. Вимір другий: усвідомлення відпові дальності за стан справ у світі, який став "глобальним селом", усвідомлення того, що світ єдиний і перебуває у постійному розвитку, що процеси, які відбуваються у світі, є взаємозалежними (зростання на родонаселеності, міграція, міжнаціональ ні конфлікти тощо). Це і є тим, що можна визначити як світоглядну перспективу (широта бачення світу). На думку Р.Хенві, саме школа має навчити людей вболівати за стан плане ти, прищепити звичку замислюватися про глобальні наслідки звичайних учин ків окремих індивідів (передбачати нас лідки тієї чи іншої лінії поведінки, пропо нувати варіанти рішень тих чи інших проблем тощо). Вимір третій: розуміння культури ін ших народів. Р.Хенві стверджує, що чу жу культуру можна збагнути лише ана лізуючи ті особливості, які різко контрас тують з особливостями власної культури. Шкільна освіта має допомагати не тільки осягнути чужу культуру "ззовні", а й навчити трансспекції, тобто здатності ду мати і відчувати так, як це робить пред ставник іншої культури. Тільки таким шляхом може з'явитися кроскультурна свідомість – усвідомлення різноманіт ності ідей та дій, інтелектуальних інстру ментів для їх порівняння. Вимір четвертий: розуміння глобаль ної динаміки, знання того, як функціонує світ, сприйняття світу як єдиної системи різноманітних факторів. Р.Хенві вважає, що учнів слід навчити, що, наприклад, економічне зростання має два боки: підви щення добробуту й одночасно зростання споживання природних ресурсів, забруд нення навколишнього середовища тощо. Це дасть усвідомлення того, що світ розвивається як єдиний організм із взає мозалежними частинами, що системний аналіз процесів на мікрорівні може допо могти зрозуміти динаміку розвитку світу на всіх його рівнях. Саме через локальні відносини здійснюється один із принци пів глобальної освіти: дій локально – ду май глобально. З огляду на це глобально орієнтовані школи надають особливого значення розвитку взаємовідносин із міс цевими громадами. Тільки у процесі на лагодження тісного зв'язку з локальним соціумом в учнів можуть з'явитися по чуття відповідальності за навколишній світ, доброзичливість та повага до членів громади, бажання захищати власні пра ва. На прикладі взаємин між особистістю і суспільством загалом в учнів з'являєть ся уявлення про навколишнє життя, як наслідок – відбувається процес їх соціа лізації та адаптації.

СКАРГА ДИДАСКАЛА Вимір п'ятий: усвідомлення відпові дальності за вибір, який стоїть перед ін дивідом, нацією, людством. Необхідно навчитися передбачати можливі резуль тати різноманітних варіантів рішень тієї чи іншої проблеми, звертати увагу на різ ницю між близькими і віддаленими нас лідками цих рішень. Р.Хенві вважає за необхідне допомогти учням побачити че рез призму власної культурної перспек тиви можливість вибору, таким чином, сприяючи більш усвідомленій та відпові дальній поведінці представників наступ ного покоління. Підсумовуючи сказане, можна констату вати, що Р.Хенві не тільки розкрив у назва них вище п'яти пунктах суть глобального мислення, а й спрямував його у площину конкретних педагогічних завдань, які мож на реалізувати на рівні школи. Загальною метою глобальної освіти є подолання: – поділу світу на ворогуючі угрупо вання; – соціальних, національних та інших антагонізмів, які призводять до військо вих конфліктів; – розладу між людиною і природою, який загрожує екологічною катастро фою; – розщеплення людської свідомості та душі. Зрештою. саме глобальна освіта забез печує необхідні й достатні умови для то го, щоб реалізувати головну мету освіти – допомогти дитині стати щасливою та потрібною, універсальною людською іс тотою, – адже вона дає змогу: – зрозуміти планетарні проблеми та усвідомити свій нерозривний зв'язок зі світом; – стати відповідальними жителями нашої планети, громадянами Землі; – зрозуміти дедалі більшу взаємоза лежність і нерозривний зв'язок людей один з одним у всьому світі (єдність людства); – усвідомити цінність кожної особис тості, її унікальність для людства; – осягнути красу і сенс різноманітнос ті, побачити спільне у різному; – перейнятися радістю від усвідом лення себе часткою людства. Глобальна освіта спрямована на те, щоб допомогти: – навчитися цілеспрямовано оволоді вати методиками самопізнання, пізнання людських характерів і подолання кон фліктів; – напрацювати здатність змінюватися самому і змінювати неконфліктними спо собами обставини, щоб досягти поставле ної мети; Постметодика, №3 (67), 2006

– формувати культуру, яка ґрунту ється на повазі до прав людини – як пер вісно притаманним людині, так і до уні версальних за своїм характером колек тивних прав суспільств і народів (на ста лий розвиток, мир, безпечне навколишнє середовище); – здолати стереотипи і забобони у сфері міжнаціональних взаємин, навчити нове покоління розпізнавати нерівність, відчувати несправедливість, пробудити бажання та вміння боротися із цими яви щами, якщо вони трапляться у їхньому житті; – прискорити інтелектуальний і емо ційний розвиток індивіда, щоб розвинене почуття соціальної відповідальності та солідарності з тими, хто піддається тим чи іншим формам дискримінації, спону кало до боротьби за дотримання принци пу рівності у повсякденному житті; – навчитися толерантності та між культурного взаєморозуміння; – сприяти розумінню економічних, со ціальних, політичних і екологічних фак торів, які визначають наше життя, та розвинути навички, компетенції, ціннос ті, які дають можливість діяти разом, щоб змінити світ на краще, стати госпо дарями власного життя; – призвичаїти всіх учасників глобаль ного освітнього процесу до універсальних глобальних цінностей (повага до прав лю дини, здорове довкілля тощо); – навчити дітей оцінювати наслідки вчинків та усвідомлювати власну відпові дальність; – вирішити проблему формування в учнів спроможності самостійно здобувати знання, які є актуальними в контексті потреб глобального світу високих техно логій і швидкоплинних змін; – навчити дітей впевнено дивитися у майбутнє світу, у якому люди зможуть досягти найвищого ступеня самореаліза ції в суспільстві завдяки співпраці. Що стоїть на заваді глобальній освіті в Україні? По перше, для того, щоб усерйоз гово рити про реальні можливості для гло бальної освіти, потрібно забезпечити все охопне і доступне включення всіх учас ників освітнього процесу (учнів, учителів, батьків) у "глобальну павутину" (Інтер нет для всіх!). По друге, необхідно віднайти ефек тивні способи інтеграції нових можливос тей, які відкривають сучасні інформацій ні та комунікаційні технології, у тради ційну систему шкільної освіти. Це виключить "паралельне" існування "цифрового" світу "сьомого континенту" мережі Інтернет й шкільного світу в стилі ретро, допоможе школі остаточно відмо

СКАРГА ДИДАСКАЛА витися від "тоталітарного" стилю викла дання, стимулюватиме пошук нової па радигми освіти, яка б ураховувала нові реалії ("розмиті" кордони між правиль ними і неправильними, швидке "старін ня" знань тощо). По третє, в Україні особливо гостро відчувається криза традиційної педагогі ки. Як вважає білоруська дослідниця Га лина Шатон, "змінена концепція знання потребує зміни педагогічних способів йо го передачі, проте ці процеси не збігають ся в часі". Педагогіка, на жаль, відстає від рівня розвитку "технічних можливостей трансферту спеціальним чином організо ваного знання". Сьогодні індивід може са мостійно здобувати потрібний рівень ква ліфікації і компетенції, здійснити влас ний освітній проект і без педагогічної під тримки. Тож, на думку Галини Шатон, "педагогіка може зникнути не тільки як теорія і практика навчання, а й як форма гуманітарної рефлексії, якщо не зможе знайти свої якісні визначеності в контек сті розвитку процесів глобалізації освіти". Справді, глобальна освіта передбачає існування глобальної педагогіки, спро можної на теоретичному і практичному рівнях відповідати на виклики часу (знайти нові педагогічні засоби "прочи тання" реалій глобалізації, дослідити протиріччя між глобалізацією освіти і відсутністю педагогічної системи, яка б відповідала цій тенденції, виробити адек ватну відповідь на ризики десоціалізації учнів, які опиняються в обмеженому для прямих соціальних контактів просторі комп'ютера тощо). По четверте, серед українських пе дагогів досі, навіть після помаранчевої революції, є чимало стихійних антигло балістів і вимушених євроскептиків. Час тина цих людей досі перебуває у полоні міфу про "найкращу у світі" радянську систему освіти. До речі, їх російських "братів по розуму" не так давно спіткала втрата ілюзій: участь у міжнародному порівняльному дослідженні (PISA) пока зала, що російська освіта не тільки не найкраща, а й навіть далека від "золотої середини". Решта знаходяться по той бік "цифро вого" поділу світу на тих, хто має доступ до сучасних інформаційних і комуніка ційних технологій і тих, хто змушений покладатися на крейду й дошку як єди ний доступний йому освітній ресурс. Побудова глобальноорієнтованої моде лі школи не можлива без перебудови сві домості вчителя, зміни його психологіч них настанов, модернізації його знань як фахівця з того чи іншого навчального предмета та оновлення його методичного арсеналу як педагога.

Утіхою для тих педагогів, які панічно бояться будь яких західних впливів, а то му не сприймають ідей глобальної освіти, може бути те, що при бажанні не важко знайти і вітчизняне коріння цієї моделі ос віти. Так, наприклад, саме академік В.І.Вернадський заклав основи "ноосфер ної педагогіки", основні ідеї якої перегуку ються з ідеями глобальної педагогіки. Так, на думку російського вченого В.Спартіна, "науково педагогічна база для створення системи ноосферної освіти уже склада ється, наприклад, у рамках таких освітніх моделей, як глобальна освіта…". Ті ж, кому не подобається термін "гло бальна освіта", можуть використовувати інший термін: "освіта для сталого розвит ку". Мета освіти для сталого розвитку пе регукується з метою глобальної освіти: "Допомогти учням та студентам розвину ти такі знання, уміння і цінності, які да дуть змогу їм приймати індивідуальні і колективні рішення локального й гло бального характеру для поліпшення якості життя без загрози для майбутньо го планети". У широко відомому докумен ті "Порядок денний на ХХІ століття" зна ходимо орієнтир, на який має рівнятися освітня система України і будь якої ін шої країни світу: "Освіта має вирішальне значення у сприянні сталому розвитку і розширенню можливостей країн у вирі шенні питань навколишнього середовища і розвитку". По п'яте, Україна не готова ні матері ально, ні інтелектуально до пошуку від повідей на поставлені викликами глобалі зації проблеми. "Гріхи" і "недоліки" глобалізації мож на перераховувати без кінця: це й витіс нення національних культур і поширення масової культури, і розмивання націо нальних кордонів, і виникнення "атомар ного" соціуму з індивідів, які втрачають культурно національні традиції тощо. Хоча з іншого боку, глобалізація вия вилася саме тим процесом, дослідження якого призводить до вибудовування но вих гуманітарних парадигм. У пострадянських країнах поняття "глобалізація", як правило, асоціюється з поняттям "глобальні проблеми". Часто це поняття розуміють як ледь не синонім "американізації". Це теж створює певний негативний відтінок. Ризики глобалізації освіти 1. Глобалізація освіти як сучасний фе номен реалізації потенціалу розвитку ос вітніх систем змушена приймати на себе всі звинувачення, які лунають на адресу глобалізації з уст антиглобалістів. Зокрема це стосується закидів щодо спрощення освітніх парадигм, розвитку

СКАРГА ДИДАСКАЛА універсального на шкоду національному, щодо поширення "ідеології McWorld", яка культивує споживацьке ставлення до життя, комерціоналізацію культури тощо. 2. З огляду на те, що трансферт освіт ніх технологій з одного культурного прос тору в інший має здійснюватися з ураху ванням культурних особливостей цього процесу, глобальна освіта має відбувати ся за умови врахування необхідності міжкультурного діалогу. Оскільки "глобалізація в освітньому менеджменті реалізується через експорт теорії, політики і практики з однієї систе ми, головним чином англо американ ської, в інші системи, зокрема, не західні, у країни, що розвиваються", існує ризик їх сліпого копіювання, загроза низької "культурної чутливості" процесу тран сферту. Перш за все, слід утвердити в суспіль ній свідомості посттоталітарних країн уявлення про глобалізацію як шанс для тих, хто його особливо потребує. Справді, у глобалізованому світі індивід може от римати підтримку не тільки у межах власної держави, а й поза її межами. Так, режим Кучми в Україні був яскравим зразком того, як національна бюрократія ставала гальмом для вільного руху лю дей, капіталів, знань та ідей, а опозиція могла апелювати до світової громадської думки, правозахисники – спиратися на допомогу Заходу в організації "юридич них клінік", борці з корупцією в освіті – отримати грант на створення системи зовнішнього тестування… Якщо в недемократичному суспільстві людина позбавлена права на інформацію, у неї зберігається можливість отримати її через глобальні мережі. Якщо індивід зазнає несправедливого судового перес лідування у власній країні, він може знайти підтримку в інститутах міжна родного правосуддя. Критерії, які визначають становлення глобальної педагогіки: – ступінь універсалізації та "включен ня" в основне русло сучасних педагогіч них технологій; – ступінь орієнтації на навчання в умовах різноманітного середовища; – використання міжкультурного діа логу у процесі викладання; – розвиток лідерських якостей учнів як інструмент реалізації їх професіо нальної кар'єри; – орієнтація на перехід від моделі пе дагогіки кваліфікації до моделі педагогі ки компетенції; – підвищення ефективності викладан ня шляхом кооперації між студентами; – зростання значення "процесуальної педагогіки" (тьютінг); Постметодика, №3 (67), 2006

– забезпечення учня спеціальними за собами інформаційної активності; – використання у викладанні сучасних комунікаційних технологій. Міжнародні освітні обміни для глобальних громадян Глобальна освіта забезпечує можли вість здобути знання і навички, потрібні для активного життя у будь якому соці альному оточенні у власній країні і в будь якій точці земної кулі. Програми міжнародного обміну (Ака демічний рік для старшокласників у США за програмою "Акт на підтримку свободи" чи за програмою AFS) створю ють передумови для міжкультурного навчання і здобуття на його основі гло бальної освіти. Проживши рік в іншій країні з іншою культурою, мовою, системою шкільної ос віти, стилем життя 16 річна людина, сві тогляд якої ще є у стадії становлення, от римує унікальну можливість для макси мального розвитку "прихованих" здібнос тей до адаптації в нових умовах, налагод ження спілкування з людьми різних культур, поглядів та переконань, до ефективної співпраці у багатомовному се редовищі, до самостійного прийняття рі шень в критичних ситуаціях, практичного використання та поглиблення набутих знань з іноземних мов та глибшого розу міння нюансів міжнародних та міжетніч них стосунків тощо. Діалоги культур Розвиток освіти як діалогу культур пов'язаний із тим, що жодна національна культура сама по собі не спроможна охо пити всі грані людського суспільства, створити універсальну систему цінностей планетарного характеру. Тому нова пара дигма освіти, універсальна та загально людська за своєю природою, потребує синтезу діалогу культур. Якщо націо нальна культура не є основою освітян ської діяльності, народ втрачає своє інди відуальне обличчя, можливості для само бутньої творчості і перетворюється на пасивного споживача результатів діяль ності інших. Результат – культурна аси міляція, яка є тяжкою втратою не лише для того чи іншого народу, а й для людс тва загалом. Тож, принцип "єдності у багатоманіт ності", колись обґрунтований канадськи ми авторами концепції багатокультур ності, а тепер широко використовуваний ЮНЕСКО, передбачає синтез культур за схемою, описаною в рекламі на каналі "Discovery": з'єднаймося зі своєю культу рою і відзначмо різноманітність.

СКАРГА ДИДАСКАЛА Гімназія імені Тараса Шевченка: гло2 що, наприклад, серед учителів гімназії бальна освіта з індивідуальним дотиком підвищували свою кваліфікацію у США Лариса Петрига (громадянська освіта) чи Серед трьох "китів", на яких базується Валерій Ромащенко (програма вивчення педагогічна система гімназії, є і концеп Голокосту), у Швеції – Ірина Громова ція глобальної освіти. У взаємодії з інши (проект з гендерної освіти), у Чехії – Іри ми двома "китами" (системою індивіду на Харченко (екологічна освіта). альної педагогічної підтримки та орієнта цією на розвиток емоційного інтелекту) Глобальна освіта: один світ, одне майбутнє глобально й індивідуально орієнтоване навчання дає змогу не тільки забезпечи Нам випала честь бути першопрохід ти "індивідуальний дотик", а й успішно цями нової освіти, яка віднині і назавжди плекати українця й громадянина світу, спроможного думати, відчувати та дія стає глобальною. Світові, який змінюєть ти як на локальному, так і на глобально ся, має відповідати освіта, здатна постій но змінюватися й урізноманітнюватися, му рівнях. Гімназія імені Тараса Шевченка міста щоб відігравати роль своєрідної "машини Кіровограда взяла курс на побудову гло часу", форпосту майбутнього, у якому бальноорієнтованої моделі шкільної осві людина житиме в гармонії зі світом та со бою. ти в 1997 р. Кожен педагог в Україні рано чи пізно Толерантність до інших поглядів та звичаїв, уміння сприймати українську змушений буде розпочати пошук власно культуру в контексті культур інших на го варіанта відповіді на запитання: "Що родів і світової культури загалом, праг таке глобальна освіта: ностальгія за май нення усвідомлювати світ як сукупність бутнім чи реалістичний поступ у ХХІ складних взаємозв'язків та розуміння, століття". Адже орієнтація винятково на що порушення навіть одного з них може "виживання" вітчизняної школи давно призвести до глобальної катастрофи, – засвідчила свою безперспективність. Ро усі ці світоглядні засади нової освіти вия бити ставки слід на розвиток, мріяти слід вилися вкрай актуальними для філософії про майбутнє освіти, яка, хочемо ми чи ні, освіти гімназії. Поступово сформувалася сьогодні переходить від національної до система роботи цього навчального закла транснаціональної моделі. І майбутнє бу ду, яка охоплює широку палітру засобів де таким, яким ми його уявляємо… плекання українця та громадянина світу. Наприклад, англійську мову у гімназії Глобальне село викладають за британськими підручни ками видавництва Оксфордського уні Якщо уявити людство у вигляді села кількістю верситету. сто мешканців, то у пропорційному співвідно0 Нікого не дивує те, що одним із педаго гів іноземців гімназії є доброволець Кор шенні його населення виглядатиме так: 57 азіатів; пусу Миру американка китайського по 21 європеєць; ходження Крістіна Хью. Упродовж бага 14 американців (північних та південних); тьох років в гімназії грають у "Модель 8 африканців; ООН", а щорічні тижні національних 52 жінки; культур (єврейської, польської, росій 70 не білих; ської тощо) стають справжнім діалогом 30 білих; культур і захопливим шоу, яке породжує 89 гетеросексуалів; справжнє "чуття єдиної родини". 11 гомосексуалів; Щороку кілька учнів здобувають пра 6 будуть володіти 59 % світового багатства і во на навчання в США (за програмою "Акт на підтримку свободи") чи у Вели всі шестеро будуть зі США; кобританії (стипендія Ельворті). Ці учні 80 не матимуть задовільних житлових умов; встановлюють канали міжнародних кон 70 будуть неграмотними; тактів, які діють як під час навчання за 50 недоїдатимуть. кордоном, так і після їх повернення додо Упродовж року: 1 помре, 2 народяться. му. Наші ж випускники, які стали сту У селі буде 1 комп'ютер. дентами зарубіжних ВНЗ, приходять у 1 (лише один!) мешканець глобального села гімназію, щоб дати власні уроки німець здобуде вищу освіту. кої чи ізраїльської культури. Такий реалістичний погляд на світ переконує Активна участь педагогів гімназії у нас у тому, що потреба в солідарності, взаємо0 найрізноманітніших міжнародних прог розумінні, терпимості та освіті дуже висока. рамах та проектах є надійним способом Над цим варто задуматися! "розширення горизонтів" та наведення педагогічних мостів. Уже нікого не дивує, Стаття надійшла в редакцію 14.10.05

СКАРГА ДИДАСКАЛА В американській школі існує цікава традиція проведення випускних балів, які мають свої особ ливості і відрізняються від шкільних вечорів по українськи. І хоч цей номер "Постметодики" чи тачі побачать уже після того, як випускні в Україні відбудуться, сподіваємося, інформація буде корисною.

ВЫПУСКНОЙ БАЛ ПО АМЕРИКАНСКИ

Каждый май тысячи американских школьников начинают подготовку к одному из самых важных событий школьной жизни – к балу, который в Америке называется "prom" (сокраще ние от "promenade"). Балы могут уст раивать лишь учащиеся двух послед них классов американской школы – 11 го и 12 го. Подготовка к балу начинается забла говременно. В начале последнего школьного учебного года выпускной класс избирает членов спе циального комитета, который и организо вывает бал. Оргкоми тет придумывает те му бала (например, "Лунная ночь", "Гол ливуд" или "Семиде сятые годы"), нанима ет диск жокея, при думывает декорации и украшения. Традиционно задолго до выпускного бала начинается пора распространения приглашений на бал. Теоретически вы пускники могут приглашать кого угод но. Единственное требование – пригла шающий должен быть учащимся 11 го или 12 го класса. Старшеклассники мо гут приглашать учащихся младших классов или студентов университетов. В неофициальной иерархии приглаше ний согласие студентки университета прийти на бал к школьнику ценится крайне высоко. Но есть и более крутые варианты. Например, три года назад один школьник пригласил на школьный бал порноактрису, которая согласилась только после того, как школьник пос лал ей свои фотографии. Любопытно, что родители продвинутого ребенка полностью поддерживали его в этом де ле. Постметодика, №3 (67), 2006

Юноша имеет право пригласить де вушку, девушка, соответственно, юно шу. Но иногда происходят накладки, например, когда любвеобильный вы пускник приглашает сразу несколько подружек, или когда на бал приглаша ются возлюбленные нетрадиционной сексуальной ориентации. Такие случаи происходят довольно редко и обычно становятся причиной разногласий и споров в оргкомитете и администрации школы. Известны случаи, когда педаго ги запрещали школь никам гомосексуа листам приводить на бал своих партнеров. Эти истории стали известны после того, как обиженные гомо сексуалисты подава ли иск в суд, обвиняя своих бывших учите лей в дискриминации. Впрочем, в наиболее либеральных городах США гомосексу альные пары, развлекающиеся на вы пускном балу, стали привычным зрели щем. Хотя большинство школьников рас сматривает бал как ответственный ро мантический ритуал, некоторые из них оказываются не в состоянии или не хо тят пригласить подружку (друга) и по этому приходят на бал "группой одино чек". Групповые посещения выгодны для кошельков их родителей, посколь ку школьный бал не только сложное и пышное, но и весьма дорогостоящее ме роприятие. Затраты начинаются с одежды: юно ши берут напрокат смокинг, что стоит $50 150, а девушки обычно покупают платье, которое стоит несколько сотен долларов. Более того, в день танца де вушки делают профессиональный ма

СКАРГА ДИДАСКАЛА никюр и сложную причёску. Если вечер проводится в пятницу, то многие де вушки не посещают занятия в этот день, так как их подготовка занимает слишком много времени. Юноши также должны купить специальный цветок, который они нацепляют на платье де вушки в начале бала. Бал начинается ужином в дорогом ресторане, куда школьники обычно хо дят группами. В этот вечер школьники обычно арендуют роскошные лимузи ны ($50 100 в час). Билет на сам бал стоит ещё $30 50 – эти деньги идут на оплату трудов диск жокея и покупку напитков. Алкоголь строго запрещён. Чтобы удостовериться в том, что все участники бала трезвые, директор школы обычно приветствует каждого школьника при входе. У входа также стоит профессиональный фотограф, и большинство пар фотографируются на память, что стоит ещё $30 50. Вечер продолжается 3 4 часа, обыч но от 8 ми до 11 ти вечера. В конце ме роприятия директор школы объявляет короля и королеву бала, которые обыч но являются одними из самых популяр ных и красивых учащихся школы. Многие школьники после бала отправ ляются в отели, где они снимают номе ра ($100 300), чтобы продолжать весе литься допоздна. Номера снимают и для иных целей: для многих девушек ночь выпускного бала является особен но важной, так как многие из них реша ются именно в эту ночь потерять не винность. Общая стоимость бала обычно обхо дится $200 400 юношам, и в $100 плюс стоимость платья – девушкам. Школь ники могут сэкономить, если они прие дут на бал на собственной или роди тельской машине, а не на лимузине, а продолжат веселье на дому, а не в оте ле. Как показывают опросы школьни ков, проведенные профессором Деброй Панков\Debra Pankow из Университе та штата Северная Дакота\North Da kota State University, 31% юношей и 27% девушек получают все деньги на бал от родителей. Соответственно, 28% и 10% заплатили за всё из собственного кармана, а 26% и 21% разделили расхо ды между собственными сбережениями и родительской помощью. Несмотря на то, что алкоголь на школьных балах запрещен, спиртное

употребляют крайне активно. По дан ным организации "Матери Против Вождения в Пьяном Виде"\Mothers Against Drunk Driving, большое коли чество автомобильных аварий с учас тием школьников происходит именно в разгар сезона выпускных балов – с конца апреля до начала июня. В это время года в среднем 220 учеников еженедельно погибают в автомобиль ных катастрофах, в 60% случаев води тели были пьяны. Чтобы отвлечь старшеклассников от алкоголя, педагоги начали использо вать секретное оружие: в последние го ды многие школы стали превращать выпускной бал в шоу, которое продол жается всю ночь. После окончания бала школа превращается в центр развлече ний – участников бала развлекают гип нотизёры и фокусники, циркачи и т.д.

19 Мая 2004, Washington ProFile

ДОВІДКА "ПМ"

Рекомендації Міністерства освіти і науки України до 2006 2007 навчального року розміщено за адресою: http://www.mon.gov.ua/education/ave rage/topic/n_pr/m_r

НАШІ АВТОРИ

Гелеверя Рита Олександрівна, методист відділу методики виховання Полтав ського обласного інституту післядипломної пе дагогічної освіти ім. М.В.Остроградського Георгеску Дакмара / Dakmara Georgescu, координатор програм відділу бюро освіти ЮНЕСКО / Programme coordinator, Transversal Programmes A Technical assistance to member states IBE UNESCO Гладка Таміла Іванівна, методист центру педагогічних інновацій та ін формації ПОІППО Гонжак Наталія Дмитрівна, заступник директора з навчально виховної робо ти Полтавської загальноосвітньої школи І ІІІ ст. № 26 Громовий Віктор Володимирович, Заслужений учитель України Земелько Ірина Іванівна, заступник директора Полтавської гімназії № 28, керівник Полтавського молодіжного Євроклубу Карпенко Олена Миколаївна, аспірантка відділу теорії і методики педмайстер ності Інституту педагогіки і психології профе сійної освіти АПН України

CONTENTS European Integration PHILOSOPHY OF EDUCATION Curriculum Philosophy of the Twenty First Century: What is New and What is Old? D. Georgescu PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES Euroclub in Poltava Gymnasium № 28 I. Zemelko UNESCO Associated School in Poltava Region N.Honzhak Civic Education in Countries of Old Democracy (Great Britain) O.Karpenko

Козак Ірина Олексіївна, методист природничо математичного відділу ПОІППО

Information & Communication Technologies in School Library. R.Heleveria

Козлов Олександр Євгенович, методист редакційно видавничого відділу ПОІППО

Bilinguistic Model of Learning as a Trend of Eurointe gration Tendencies Realization. L. Nichuhovska

Лахижа Микола Іванович, кандидат історичних наук, доцент, заступник на чальника Управління державної служби ГУДСУ в Полтавській області

UKRAINIAN CIRCLE Pupils' Meals in Poltava Region: What has Changed for the last 100 years? I.Kozak , O.Kozlov

Нічуговська Лілія Іванівна, доктор педагогічних наук, доцент, професор ка федри вищої математики і фізики Полтавського університету споживчої кооперації України

Eurointegration of Ukraine: History, Problems and Perspectives. M.Lakhyzha

Сиротенко Григорій Олексійович, старший викладач кафедри філософії та еконо міки освіти, завідуючий центром педагогічних інновацій та інформації ПОІППО На 1 стор. обкладинки: фото із сайту www.dw world.de На 3 й стор. обкладинки: вболівальниця за команду України на Чемпіонаті світу з футболу – 2006 / http://cup2006.lenta.ru/news/2006/06/14/gorodok/

CHRONICLES Reforming of Education should Start from School or Seminar training in Modern School Managements. T.Hladka OUR JUBILEES P.Matvienko – 60th Anniversary DYDASCAL'S COMPLAIN Village Evenings near Europe V.Hromovyi American School leaving Ball

При підготовці цього номера використовувалося обладнання, отримане від Міжнародного фонду “Відродження”, Бюро з освітніх та культурних програм США (BECA), Ради з міжнародних досліджень та обмінів IREX