Катря КОТ
Як приборкати монстра? Про: новий проект «Анатомія абсурду», старезний мозок людини, масову війну, російські бороди і барокові перуки, химери розуму і серце Європи, а також Арджуну, якому таки довелося почути Крішну і передати людству найважливіший урок… Хто: Павло Ковач — художник-анатом із Закарпаття. Якщо звернутися до грецької мови, то вийде щось про «верх» і «різати», утім він ріже вглиб і розкроює врізнобіч. Розмовляти із ним — як знімати пелюстки з безкінечної квітки — і йти, і йти, і йти до гірчичного зерняти. І знаходити там щось «немилозвучне» — бо якщо звернутися до латинської мови, то саме так розшифровується слово «абсурд» Павло Ковач та гість виставки, його земляк танцюрист Василь Козар (Об’єкт «Шкатулка-Книга», 2014)
Мені цікава присутність художника в його роботі і дослідження не лише навколишнього середовища, а передусім, самого себе. Як написано на Дельфійському храмі: «Пізнай самого себе». Не Бога, не людину, а себе. Бо хіба можливо пізнати щось, коли ти не знаєш про себе, хто ти є?
50
Творчість художника чи взагалі людини для мене визначається за такими трьома станами. Це фокусник, факір і йог. Фокусник постійно створює ілюзію, його завдання — обманути людину. Факір більше працює над собою — він уміє управляти своїм тілом і можливостями. Йог — найвища форма. Тому що людина засвоїла не тільки фізичний рівень, а й ментальний і духовний. Він може все те, що й фокусник і факір, але не робить цього. Тому що його мета — дотримуватися законів Усесвіту. Він співпрацює з вищими енергіями і не маніпулює ними, тому що цим може лише зашкодити. Для мене категорія йога є співвідносною з художником, який відповідає за все, чим займається. Тому що свобода — це відповідальність. Якщо її немає — виникає анархія, руйнування. При чому не лише себе, а й того, хто долучається до споглядання твоїх творів — він теж руйнується, тому що енергії у такому творі інші, аніж, скажімо, ті, що випромінює художник-йог.