Ірина АРХИПЧУК
Україна-через-кому-з-БельгієюНімеччиною-Фінляндією-ФранцієюНідерландами-Норвегією-Швецією-і-т.д.- …
Україна – міжнародна? Хто замовляє поїздки в Росію? Хто не проявляє лояльності до країн Африки? Що знаходить молодь світу в Україні та що привозить молодь України з-за кордону додому? Про взаємодію культур, стереотипи і можливості, про те, як українці позиціонують себе у світі та як їх сприймають іноземці, «УК» поговорила з президентом міжнародної організації AIESEC в Україні Єлизаветою Бачиною З історії: AIESEC (Association Internationale des Etudiants en Sciences Economiques et Commerciales) − міжнародна молодіжна організація, яка була створена 1949 року невеликою групою студентів з метою заповнення культурної порожнечі між країнами світу задля уникнення загрози ІІІ світової війни. «Налагодження дружніх стосунків між країнами» мало забезпечуватись через програму міжнародного обміну студентів. Представники Бельгії, Німеччини, Фінляндії, Франції, Нідерлан-
дів, Норвегії та Швеції поставили свої підписи в установчих документах. Навесні 1989 року на Міжнародному Конгресі у Квебеці до AIESEC був офіційно приєднаний СРСР. А вже 5 років потому до організації долучилась молода незалежна держава − Україна. Учасники організації − це студенти і випускники, які кожного дня розвиваються особистісно та професійно на шляху формування себе як лідерів, що хочуть та знають, як змінювати світ на краще. Сьогодні AIESEC у світі об'єднує 113 країн, 5 континентів і більше 60 000 сту-
дентів. Щороку завдяки програмі міжнародних стажувань близько 16 000 студентів змінюють своє життя та відкривають для себе нові культури. Україна входить до 15 найактивніших країн за своєю діяльністю в організації. Основними напрямками діяльності AIESEC є культурний і професійний. Учасники організації можуть подорожувати країнами світу не лише для отримання іноземного досвіду у політичній, економічній та суспільній сферах життя, а й з метою пізнати інші культури, традиції, світогляд і релігію. Єлизавета Бачина (п’ята зліва) з командою
29
УК. Єлизавето, охарактеризуйте, будь ласка, специфіку роботи AIESEC в Україні. Люди, які розвивають AIESEC в Україні − організовані і цілеспрямовані, готові до культурного обміну. Саме це посприяло тому, що наша держава входить до 15 найбільш активних країнучасників організації. В Україні за 2011-2012 роки кількість міст, у яких знаходяться наші представництва, збільшилася з 15 до 19. Центри міжнародної організації зосереджені у Києві, Львові, Донецьку та Харкові. Варто зауважити, що не всі, хто долучається до роботи в організації і хоче пізнавати інші культури, готові одразу їхати за кордон на термін від 6 тижнів. Значній частині нашого суспільства потрібна додаткова культурна освіта для того, щоб, живучи в чужих сім’ях, сприйняти традиції та звичаї інших народів. Для цього AIESEC створює фестивалі культур, які дають можливість вивчати надбання тієї країни, до якої хочеться поїхати. Українці виявляють глибоке розуміння і сприйняття навіть до дуже відмінних від нашої культур. Вони хочуть пізнавати світ і прагнуть показати себе як громадянина держави молодої, але з дуже давньою історією. Довіра людей до програм міжнародного обміну в Україні кожного року зростає.
УК. Які відмінності в оформленні документів для учасників програми: виїзд за кордон та в’їзд іноземців в Україну? Порівняно з такими країнами, як, до прикладу, Росія чи Казахстан, оформлення документів для виїзду з України не є проблемою. Українців охоче випускають за кордон. А от щодо в’їзду іноземців наша влада не така лояльна, особливо, якщо йдеться про країни Африки. Чому саме так, мені не відомо. УК. Культурами яких країн найбільше цікавиться українська молодь? Багато українців їдуть пізнавати культури Сходу, зокрема, Індії, Китаю. Ті, хто морально не готові до кардинальних змін, обирають Європу.
30
AIESEC: ми різні
Але в цілому, куди б не їхали українці, і як би це не змінювало їхній світогляд, вони повертаються додому з масою позитивних вражень, нових ідей, і, що найважливіше, з потроєною любов’ю до Батьківщини, бажанням її розвивати. Цікаво те, що учасники організації із західних регіонів України виявляють бажання поїхати до Росії, натомість молодь зі східних областей часто цікавиться Польщею.
КУДИ Б НЕ ЇХАЛИ УКРАЇНЦІ, ДОДОМУ ВОНИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ З ПОТРОЄНОЮ ЛЮБОВ’Ю ДО УКРАЇНИ І БАЖАННЯМ ЇЇ РОЗВИВАТИ
AIESEC: ми разом
УК. Ментальні, релігійні та мовні бар’єри – як їх подолати? AIESEC проводить спеціальні заходи, які ставлять собі за мету підготувати наших учасників до ментальних та релігійних особливостей різних культур. Тут варто зазначити, що бувають випадки, коли люди, повернувшись із закордону, мали негативні враження. Це пояснюється їх недостатньою підготовкою і тим, що очікування від тієї чи іншої країни не виправдались. І не варто забувати, що все залежить від людини та її відкритості іншим культурам. Подолання мовного бар’єру теж залежить від кожного особисто. Працюючи у нашій організації, можна досконало вивчити англійську − методом живого спілкування, також вивчення інших мов можна закріпити не виїжджаючи за межі України, адже до нас приїздить чимало іноземців. Удосконалення мовної освіти найкраще здійснювати з носіями мови, адже сучасне звучання навіть тієї ж англійської у різних країнах і різних регіонах має свої особливості. УК. Що подобається закордонним студентам в Україні? Всі, хто приїздить в Україну, захоплюються нашою гостинністю, щирістю, простотою і наївністю людей. Щоб не бути голослівною, наведу такий приклад. Чех, який приїхав в Україну, довго розказував своїм співвітчизникам і працівникам нашої організації про високу довіру в українському суспільстві. Справа в тому, що якось у громадському транспорті йому передали п’ятисотгривневу купюру з проханням оплатити проїзд. Його здивувало те, що власник грошей спокійно чекав на решту, а отримавши, навіть не
порахував грошей, і люди, задіяні у процесі, обережно передавали гроші між собою, намагаючись не згубити жодної копійки. Щодо інших вподобань іноземців, то не можна обійти українську кухню, різноманіття якої зазвичай оцінюють закордонні гості, знаходячи щось смачненьке саме для себе. До прикладу, деякі українські страви охоче вживають навіть мусульмани, і все без загрози відступу від їхніх релігійних поглядів. Цінують іноземці й уміння українців розважатися, при нагоді охоче долучаються до наших пісень та танців. І, звичайно, було б гріх не зауважити про захоплення закордонних гостів красою українських жінок. УК. Чи знають про українців у світі? Як їх сприймають? Україна відома на Заході, хоча не завжди в позитивних асоціаціях через Чорнобильську катастрофу і політичну ситуацію з Юлією Тимошенко. Але після проведення Євро наші позиції покращилися. Європейці оцінили Україну зсередини, і враження більшості − позитивні. Стосовно Сходу, то тут дещо інша картина. Часто українців ототожнюють з росіянами (особливо старше покоління), але, якщо є можливість познайомитись особисто, ця упереджена думка швидко нівелюється. Хоча Україна довгий час була у складі СРСР і вплив російської культури був надзвичайно потужним, український менталітет завжди кардинально відрізнятиметься від російського, і представники інших культур різко відчувають цю різницю. Щодо того, як сприймають нашу молодь за кордоном, це теж справа особиста. Кожна людина позиціонує себе так, як вважає за потрібне. Українці ніколи не соромляться свого походження. А якщо у чужій країні не знають про нас, то більшість намагається пояснити, що Україна − це середина між Польщею і Росією. І коли іноземці відкривають карту, то починають дивуватися, що не знали про існування такої великої країни (другої за розмірами в Європі)! Тоді вже наші земляки починають розповідати про Україну, і, навіть не маючи того на меті, позиціонують себе як національно свідомі громадяни, а до кінця розповіді набігає така ностальгія, так хочеться додому – хоч плач! УК. Чи багато нашої молоді цікавиться організацією AIESEC? Кожного року частка зацікавлених зростає. Це засвідчує наш рейтинг поміж інших країнучасниць і збільшення кількості міст, де ми проводимо свою діяльність. Головним є те, що молодіжні рухи, які пропагують українську культуру, теж є відкритими. Вони прагнуть долучатися до співпраці, аби, отримавши знання інших культур, розвивати нашу країну, а також поділитися тими надбаннями, які ми вже маємо. УК. Якими засобами ви популяризуєте свою діяльність?
AIESEC: ми друзі
У цьому нам допомагає робота зі студентами, школярами. Декани навчальних закладів та директори шкіл підтримують нашу діяльність. Основними засобами для поширення інформації про AIESEC (окрім Інтернет-ресурсів) є презентації, живе спілкування з іноземними гостями, мовні курси, зустрічі, на яких можна не лише ознайомитись, а й долучитися до танцювальної та співочої культури інших народів. Багато молоді після таких заходів і надалі спілкуються з іноземцями, а дехто залюбки допомагає нам у популяризації організації.
УЧАСНИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ МОЖУТЬ ПОДОРОЖУВАТИ КРАЇНАМИ СВІТУ НЕ ЛИШЕ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ІНОЗЕМНОГО ДОСВІДУ У ПОЛІТИЧНІЙ, ЕКОНОМІЧНІЙ ТА СУСПІЛЬНІЙ СФЕРАХ ЖИТТЯ, А Й З МЕТОЮ ПІЗНАТИ ІНШІ КУЛЬТУРИ, ТРАДИЦІЇ, СВІТОГЛЯД І РЕЛІГІЮ
AIESEC: за спільною метою!
УК. Чи підтримує вашу діяльність влада? Як? Яскравим прикладом владної підтримки є культурно-освітній проект «Всесвітня спадщина» («World Heritage»). Він був створений з метою посилення міжнародного діалогу, заохочення молодих людей до активної участі у процесі вивчення, збереження та примноження універсальних цінностей всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Проект проходив у жовтні-листопаді 2012 року у 9 містах України: Києві, Одесі, Харкові, Донецьку, Івано-Франківську, Львові, Запоріжжі, Чернівцях і Тернополі. Протягом шести тижнів студенти-волонтери з різних країн світу працювали з українськими студентами. Разом вони проводили дослідження місцевої спадщини, яка потребує уваги та захисту громадськості. Іноземні волонтери організовували для учасників проекту лекції та семінари про культурно-історичну спадщину своїх країн та методи її захисту і збереження. УК. 31