Катерина КОТ
Середовище існування З 06 до 29 червня у просторі Bottega Gallery та Щербенко Арт Центру був реалізований кураторський проект Марини Щербенко «Cередовище існування», до якого були залучені молоді українські художники, учасники конкурсу МУХі 2010, 2011 і 2012. На сайті виставки вказано: «Середовище існування» – це дослідження соціальної реальності, умови якої впливають на суспільство в цілому і на кожну людину зокрема. Особливо гостро цей вплив відчуває особистість творча, художник, чиє творче висловлювання – в центі проекту. Тема національної ідентифікації, економічної нестабільності, двозначності моральних категорій, які інтерпритуються суспільством, відчуття особистого і соціального відчуження, неоднозначності особистого вибору – основні категорії, на яких фокусуються художники в проекті «Середовище існування» Дякую за допомогу і фото Ользі Кучерук (Bottega Gallery, Щербенко Арт Центр)
Ми вирішили поспілкуватися з учасниками проекту особисто і запитали: 1. Чим є ваше середовище існування? 2. Як ваше особисте повсякденне життя формує реальність навколо вас? Відповіді приводимо як вербальні, так і візуальні. Отже, слово – художникам:
Марина ТАЛЮТТО 1. Середовище існування для мене є фрагментарним. Це як пазл. Можна складати картинку в цілісне зображення, а можна і в невеликі фрагменти – це залежить від моїх цілей. 2. Різні етапи життя і творчості притягують і формують мою реальність. Сама ж я формую свою реальність за принципом «тут» і «тепер» мого часу і моєї присутності. Тут і тепер – фокус моєї уваги.
Марина Талютто. «А пам’ятаєш?»
64
Віктор МЕЛЬНИЧУК 1. Для мене реакцією на середовище є мої роботи. 2. Реальність є такою, якою ми хочемо її розуміти.
Віктор Мельничук. «Маріо»
Тереза БАРАБАШ 1. ...пошуком... 2. Час покаже...
Тереза Барабаш. «Плинність»
Даниїл ГАЛКІН 1. Моє середовище існування – це вигадана авторитарна держава «2222», котра виконує роль «подвійного дзеркала» для навколишньої дійсності, в якій спостерігаються переважно негативні тенденції розвитку. Беручи до уваги те, що мої альтер-особистості обіймають головні посади цієї держави, середовищем існування є обструкціоністське поле бою проти себе самого як члена суспільства, а також проти окремої особистості, де головною метою стає попередження перетворення на те, проти чого сам виступаєш.
2. Повсякденне життя перетворилося на адміністративну роботу для потреб вигаданого простору. Це залишає слід на сприйнятті особистого минулого і робить неможливим безболісний перебіг теперішнього. Дійсність зосереджується на конструюванні майбутнього, в якому можливий прихід «реального». Таким чином, мистецтво пропрацьовує життя, як в переносному, так і в буквальному значеннях. Даниїл Галкін. «Подвійне дзеркало»
Анна СОРОКОВА Олександр КУРМАЗ (Гомер) 1. Моє середовище існування – це своєрідна павутина соціальних зв’язків, що об’єднує художню активність, робочі процеси, постійний обмін знаннь, навиків, інформації з професійним колом, друзями. 2. Ні для кого не секрет, що наші думки є потужною деміургічною силою, конструктором універсальної матерії – і вони творять нашу реальність кожної миті часу. Кожен із нас є транслятором і приймачем одночасно. Іншими словами, в залежності від того, на якій частоті ми транслюємо – ми отримуємо (формуємо) ту реальність, у якій хочемо знаходитися.
Гомер. «Зони»
1. Це взаємозв'язок різноманітних факторів – соціальних, культурних, природних – дуже різних за своїм характером, які ти переживаєш у цей конкретний момент часу. 2. Я вважаю, що погляд формує дійсність – те, як ти сприймаєш світ. Немає об'єктивної реальності, а є особисте її сприйняття. Те, що тебе оточує, залежить від твоїх тенденцій та звичок, а якщо хочеш бачити більш сприятливу реальність, робиш навіть незначні дії, спрямовані на розвиток, і намагаєшся вийти за межі своїх приватних інтересів. Тоді і дійсність стає більш захоплюючою.
Анна Сорокова. «Клумба»
Анрій СИДОРЕНКО 1. Кожен формує навколо себе власне середовище існування, спосіб думок, друзів, відношення до них. У цьому контексті я за те, щоб таке середовище було комфортним не лише для мене. А на глобальному рівні проблема в тому, що у гонці за кращим середовищем існування люди часто готові залишити за собой хоч би й випалену пустелю, аби лиш не їм потім довелося в ній жити. 2. Але я вірю, що порядок можна навести не лише у тому середовищі, де ти живеш, але й у себе в голові. Просто слід бути більш уважним до того, хто і що тебе оточує, і більш самокритичним.
Андрій Сидоренко. «Суспільство спектаклю»
УК. 65