Катерина КОТ
Доза приємного з корисним
С
воєрідний, нетиповий осередок освіти й культури в історично-духовному серці столиці — це Дім освіти та культури «Майстер Клас» на Лаврській, що забезпечує дорослих і дітей наповненою програмою освітніх і культурних проектів, мистецьких майстерень і фестивалів. У контексті теми номеру, що означена як «культурний плюралізм», «УК» поспілкувалися з МК про наступне: 1. МК активно співпрацює з європейськими культурними інституціями у Києві. Які напрямки діяльності Ви забезпечуєте? 2. Чому важливо надавати об'ємну освіту, ознайомлювати дітей і дорослих з культурами й мовами інших країн? Як це формує особистість?
Ірина БУДАНСЬКА,
директор та засновниця Дому освіти та культури «Майстер Клас» 1. Дім МК дійсно активно і з великим ентузіазмом співпрацює з культурними центрами при посольствах іноземних держав в Україні (Швейцарія, Франція, Аргентина, Іспанія, Мексика, Японія, Австрія та ін). Мене особисто дуже надихає щире бажання багатьох культурних посланців привнести свою культуру в нашу країну, їх шанобливе ставлення до своєї культурної спадщини. Такому ставленню варто повчитися у наших закордонних друзів, хоча, я не впевнена в тому, що цьому можливо навчитися, але можна таке ставлення прищеплювати і культивувати в наших дітях. А співпрацюємо ми в галузі кіно (так, наприклад, зараз в кіноклубі Дому МК проходить сезон іспанського кіно), і в області музики (нещодавно з успіхом пройшов концерт японської піаністки Чісато Кусунокі, на торішньому кінофестивалі «Молодість» ми організували концерт видатної швейцарського піаністки українського походження Альони Черні), і в галузі освіти (як приклад, в минулому році спільно з Французьким посольством ми обладнали інтерактивний клас в Лінгвістичному університеті на
32
3. Про певні напрямки діяльності МК можна сказати, що вони сприяють інтеграції України з Європою і світом на особистісному, індивідуальному рівнях — скажіть, на скільки такий шлях є результативним і як його розвивати? 4. Як долати міжкультурні непорозуміння? Чи важлива національна гідність, коли говоримо про тенденційну міжнаціональну інтеграцію? 5. Чому, в контексті національної ідентичності, слід навчитися українцям, і чому можемо навчити ми? На запитання відповідають директори різних напрямків діяльності МК, спрямованих на розвиток міжкультурних зв'язків, та засновниця МК, яка, власне, і визначає концепцію освітньої та культурної програми Дому освіти.
кафедрі французької мови). Таких проектів багато. На мій погляд, з культурними центрами нас об'єднує «любов до мистецтва». Культурні центри просувають свою культуру в Україні, а ми прагнемо підтримувати свою, українську. Однак, найцікавішою і більш значимою для нас є «спільна творчість», коли проект або подія створюються за участю українських та іноземних митців. 2. Якщо говорити про дітей, то, на мій погляд, основне завдання будь-то батька чи педагога, або освітньої інституції – допомогти дитині знайти себе в цьому світі, виявити свій талант (а талантів у кожній людині, принаймні, десять), розкрити і розвинути його. Саме для того, щоб провести такі педагогічно-археологічні розкопки, просвітницьку науководослідну роботу, і необхідна об'ємна освіта. Безсумнівно, національна і світова культури є матеріалом такого дослідження, а вивчення іноземних мов – потужним засобом. Якщо говорити, зокрема, про вивчення іноземних мов, то тут, окрім задоволення від процесу навчання, діти (і дорослі) вирішують одразу кілька завдань: соціальне – можливість і вміння спілкуватися з людьми різних культур; особистісне – сприймати і приймати інші культури, а значить, інші способи мислення, життя, і, як наслідок, терпиме ставлення до іншої позиції, точки зору;
світоглядне – безсумнівно, вивчення іноземних мов розвиває, розширює наші горизонти і світогляд. 3. «Майстер Клас» ми називаємо Домом, відкритим майданчиком. На мій погляд, будь-які закриті системи нежиттєздатні. І тільки відкриті держави, компанії, проекти, особистості здатні творити, а отже – вносити зміни в наше життя. Тому я б говорила про інтеграцію в контексті відкритості та прийняття. 4. Кілька років тому ми разом із чоловіком і старшою дочкою їздили до Лондона. Дочці тоді було 10 років, і подорож стала її першим знайомством з англійською столицею. Ми відвідували музеї, здійснили мандрівку на двоповерховому автобусі під лондонським дощем, гуляли у парку та подорожували галасливими вулицями, насолоджуючись мелодикою лондонського акценту. Абсолютно несподівано моя 10-річна дочка сказала: «Коли люди поважають себе і свою країну, тоді й інші люди поважають їх». Ось воістину – вустами немовляти глаголить істина. 5. Українцям слід навчитися поважати себе і один одного. А європейцям варто повчитися в українців їх самовіддачі, винахідливості, нестандартному мисленню, умінню знайти рішення в складній ситуації. Он, виявляється, скільки у нас достоїнств! Хоча в реальному житті їх набагато більше...
Щотижневий джазовий проект Олексія Когана у «Майстер Класі» — «Тема з варіаціями. Live»
Юрій КРЮЧКОВ,
директор школи англійської мови «Оксфорд Клас» 2. Вивчаючи мови, дитина розширює свої культурні горизонти, стає більш гнучкою і чутливою до осягнення нового. Чим раніше дитина починає вивчати мови, тим легше вона інтегрується зі світом культури. Гнучкість в єдності зі здатністю аналізувати – ключовий інструмент в досягненні успіху. Вивчення мови, залучення до творчості якраз і формують ці важливі якості. 3. Людина творчості (в мистецтві, науці та інших галузях) стає людиною світу. Дім МК допомагає дитині знайти і розвинути її творчі здібності, і, таким чином, вивести її за рамки повсякденної обмеженості, відкрити перед нею світ у всьому розмаїтті. 4. Джерелом міжкультурних непорозумінь є нерозуміння сенсів, символів і значень, які в різних культурах часто не
збігаються. Для зменшення ризику появи міжкультурних складнощів люди повинні вчитися розмовляти спільною мовою (як у переносному, так і в прямому значенні) – і тут навчання іноземним мовам виконує ключову роль. Вивчення іноземних мов сприяє відкритості особистості та її здатності до толерантного сприйняття всього нового. Іноземна мова, під час її вивчення, перетворює чуже у своє. Опановуючи нову мову, ми до певної міри набуваємо розуміння і тих культурних змістів і значення, які за цією мовою стоять. Національна гідність, зустрічаючись із іншими мовами і, відповідно, культурами, не страждає. Страждає національна обмеженість і засновані на обмеженості зарозумілість і чванство. Гідність, за своєю суттю, – категорія особистісна, а не групова і не національна, в тому числі. Мені зрозуміло, що є патріотизмом та любов'ю до своєї культури, але абсолютно не зрозуміло, що міститься у визначенні «національна гідність». Я думаю, це термін без змісту.
5. Дуже багатьом українцям потрібно долати комплекси неповноцінності у ставленні до своєї мови і культури, і, одночасно, потрібно долати недовіру і боязнь інших культур.
Ірина КЛИМЕНКО,
директор відділу «Навчання за кордоном, культурний та сімейний туризм» 2. На мою думку, сьогодні це є абсолютом, що кожна людина повинна отримувати об’ємну освіту. Завдяки стрімкому розвитку технологій ми можемо щоденно спілкуватися з представниками різних країн та культур не лише особисто, а й віртуально. За часів Радянського Союзу люди були обмежені в можливостях спілкування та пізнання культур інших країн, а тим паче – вільного відвідування «закордонного світу». Сьогодні ж ситуація кардинально змінилася: ми вільно мандруємо і відкриваємо
33
для себе нові простори. І в таких умовах людина з об’ємною освітою, яка володіє не лише мовами, але і знаннями культури країни, яку відвідує, відчуває себе незрівнянно вільніше! 1, 3. Мені здається, що не певні, а всі напрямки Дому МК орієнтують на європейські культурні цінності. При цьому, однак, ми дотримуємося індивідуального підходу до кожного. 4. У кожній країні існують певні традиції та звичаї, а також правила поведінки, які суттєво можуть відрізнятися від звичних для нас. Мабуть, достатньо просто знати про них та поважати менталітет своїх нових знайомих, аби не потрапити в незручне становище. В «Майстер Класі» ми завжди пам’ятаємо про ці культурні розбіжності і стараємося максимально їх донести до людей, коли організовуємо поїздки за кордон. І тоді учасники наших проектів з легкістю позбавляються культурного шоку та незручностей під час подорожей різними країнами. 5. Українцям, на мій погляд, слід, перш за все, вчитися пишатися своєю країною. Я пам’ятаю декілька випадків, коли наші студенти, яких ми відправили на навчання за кордон, підкорили іноземних студентів своїми знаннями українських традицій та звичаїв. А до того ще додали гарну орієнтованість в історії та культурі країни, в якій навчалися, та загальний високий інтелектуальний рівень. Тож, я вважаю, – все в наших руках.
Френк МАКГОВЕРН,
директор з культурних проектів Дому освіти та культури «Майстер Клас». Френк за походженням – ірландець, випускник Оксфордського університету (має диплом та ступінь доктора). Він курує культурні проекти та веде англомовний кіносалон МК. 1. Дім МК з початку свого заснування виступає як освітній та культурний осередок. МК об’єднує у собі одразу декілька навчальних закладів, а також проводить безліч культурних заходів: кінопокази, концерти, музичні вечори, зустрічі з митцями та ін. 2. Знайомство з іншими культурами і мовами значно розширює світогляд.
34
Дітлахи бавляться в британській телефонній будці школи англійської мови «Оксфорд Клас»
Невтішна картина як в Україні, так і в Росії – багато людей взагалі ніколи не виїжджали за кордон, і сприймають інші країни так, як їх підносить телебачення, радіо чи преса. На мій погляд, це хибний шлях. Щоб пізнати іншу країну, треба заглибитися в її культуру. 3. Так, дійсно. Багато наших заходів сприяють інтеграції з Європою. В мистецькому напрямку перше місце займають концерти. Не так давно нам вдалося реалізувати дуже успішний проект «Три
сторіччя британської музики». Я особисто доклав багато зусиль задля цього – домовлявся з музикантами, орендував з-за кордону ноти, яких просто ніколи не бачили українські музиканти. В результаті вийшла ціла серія ексклюзивних концертів, що презентувала 80 % ніколи не виконуваних в Україні британських творів. Також, на мою думку, перспективним проектом є наші кіносалони. У більшості міст Європи існують кінотеатри, в яких можна переглядати класичні фільми на
Освітня програма від «Майстер Класу» в рамках інноваційного дитячого проекту Мистецького Арсеналу Sparklab
великому екрані. В Україні, що мене здивувало, подібних закладів не було. Усі кінотеатри віддавали перевагу новим фільмам, класичні ж стрічки можна було переглядати лише вдома на екранах моніторів. Тому я і загорівся бажанням створити такий кіносалон, в якому усі бажаючі змогли б насолодитися шедеврами класичного кіно на великому екрані в оригінальній версії (без дубляжу). Щочетверга в нас проходять покази британських і американських стрічок, а щовівторка – іспаномовних (проект
здійснено спільно з Іспанським посольством). А після показу ми обговорюємо побачене мовою тієї країни, яку представляє фільм. Це дає не тільки більш глибоке осмислення побаченого, але й занурює в чужу культуру, роблячи її більш близькою і зрозумілою. 5. Українцям, на мій погляд, не вистачає поваги до власної культури. Я зустрічав багато українців-емігрантів, які мають більше поваги до батьківщини, ніж корінні її жителі.
Що ж можуть європейці запозичити у вас — прагматичність та працьовитість. Сьогодні в Європі великою проблемою є безробіття, але не тільки тому, що держава не може забезпечити свій народ роботою. Проблема в іншому. Багато безробітних європейців отримують досить пристойну матеріальну допомогу від держави, і їм абсолютно не обов’язково працювати задля того, щоб мати засоби для існування. Тож українці, в цьому сенсі, більш самостійні та пристосовані. УК. 35