Фармацевт Практик № 04–05, 2021

04–05 [199] 2021 ISSN 2409–2584

ПОДВІЙНА СПІРАЛЬ ЖИТТЯ 10 Жити сьогодні: бізнес у нових реаліях

4 COVID-19: ризик повторного зараження

6 Як подолати резистентність бактерій

12 Йододефіцит і йодозалежні стани

14 WWW.FP.COM.UA

Мезим®, відтепер ɭ ɤɚɩɫɭɥɚɯ!1

Мінітаблетки1 Мезим® капсули 10000/25000

Інформація про безрецептурний лікарський засіб для фахівців охорони здоров’я. Перед прийомом обов’язково ознайомтесь з повною інструкцією1 для медичного застосування Мезим капсули 10000/25000 від 25/02/2020 РП № UA/6763/01/01 та № UA/6763/01/02 (особливо розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»). Діюча речовина. Порошок з підшлункових залоз (свиней); МЕЗИМ® КАПСУЛИ 10000: 1 капсула тверда містить порошку з підшлункових залоз (свиней) 153,5 (98,3-178,6) мг, що має мінімальну ліполітичну активність 10000 ОД ЄФ (одиниці Європейської фармакопеї), мінімальну амілолітичну активність 9000 ОД ЄФ, мінімальну протеолітичну активність 500 ОД ЄФ; МЕЗИМ® КАПСУЛИ 25000: 1 капсула тверда містить порошку з підшлункових залоз (свиней) 356,1 (245,6-446,66) мг, що має мінімальну ліполітичну активність 25000 ОД ЄФ, мінімальну амілолітичну активність 22500 ОД ЄФ, мінімальну протеолітичну активність 1250 ОД ЄФ. Показання. Порушення екзокринної функції підшлункової залози, що супроводжуються порушенням травлення. Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини, м’яса свиней (алергія на свинину) або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу. Гострий панкреатит або хронічний панкреатит у стадії загострення. Проте, якщо розлади травлення зберігаються, епізодичний прийом препарату є доцільним у фазі затухаючого загострення при розширенні дієти. Спосіб застосування та дози. Дозу потрібно підбирати індивідуально, відповідно до тяжкості порушення травлення та кількості жирів, що входять до складу їжі. Рекомендована доза на прийом їжі: 2-4 капсули препарату МЕЗИМ® КАПСУЛИ 10000 (відповідає 20000-40000 ОД ЄФ ліпази) або 1 капсула препарату МЕЗИМ® КАПСУЛИ 25000 (відповідає 25000 ОД ЄФ ліпази). Зазвичай рекомендованою дозою є доза ліпази 20000-50000 ОД ЄФ на прийом їжі, але залежно від виду їжі, а також від ступеня тяжкості розладів травлення доза препарату може бути більшою. Побічні реакції. Дуже рідко: біль у животі, нудота, діарея, дискомфорт у животі, блювання.

1 Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Мезим® капсули 10000 / Мезим® капсули 25000, наказ МОЗ України №527 від 25/02/2020, ПР № UA/6763/01/01 та № UA/6763/01/02. Виробник: Берлін Хемі АГ, Глінікер Вег 125, 12489, Берлін, Німеччина. Адреса Представництва “Берлін Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ” в Україні – м.Київ, вул. Березняківська, 29. Тел.: +38 (044) 494-33-88, факс: +38 (044) 494-33-89 UA_MEZ_25_2020_V1-print затв. 26/11/2020.

Новий Мезим® капсули: інноваційна форма для сучасного лікування Традиційно святкування Великодня в Україні супроводжується пишними застіллями. Після тривалого посту із суворими обмеженнями щодо вживання м’ясних і жирних страв ЛЗ для покращення травлення потребують як люди із захворюваннями травного тракту, так і здорові. Лідер серед найкращих ферментних препаратів пропонує для ферментозамісної терапії нову інноваційну форму — Мезим® капсули 10 000/25 000 ЛІКАРСЬКА ФОРМА ЯК КРИТЕРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ Ефективність препарату залежить не лише від діючої речовини та її дози, але й від лікарської форми, яка згідно з вимогами сучасної фармакології повинна: • забезпечувати максимальний терапевтичний ефект; • бути безпечною і зручною у застосуванні; • мінімізувати ризик розвитку ймовірних побічних реакцій; • зберігати необхідну стабільність засобу. Завдяки сучасним технологіям тепер є можливість об’єднати властивості усіх твердих лікарських форм — таблеток, капсул і гранул — для підвищення ефективності і безпеки препарату, а також зручності його застосування. Це, безумовно, буде високо оцінено пацієнтом. Прикметно, що нова лікарська форма особливо актуальна для препаратів з пептидною структурою, зокрема ферментів і гормонів. Адже такі засоби потребують захисту діючої речовини від несприятливих умов середовища (наприклад, низьких або високих значень pH), а також вивільнення діючої речовини у певному місці й у певний час. Таке завдання вважається доволі складним для препаратів, що містять активні компоненти з пептидною структурою, з огляду на метаболічну активність складників. Показовий приклад — ЛЗ на основі панкреатичних ферментів, які проявляють активність щодо всіх основних поживних речовин. ТЕХНОЛОГІЯ EURAND MINITABS® Панкреатин належить до ферментних комплексів, що є найбільш затребуваними. До його складу входять травні ферменти підшлункової залози: ліпаза, амілаза та протеаза. Як відомо, панкреатин проявляє свою активність у лужному середовищі тонкої кишки. Однак доставити його туди досить складно через те, що вивільнення діючої речовини у традиційних таблетках чи капсулах відбувається в кислому середовищі шлунка, що, зрозуміло, спричиняє її інактивацію. Для того щоб всі компоненти ферментного комплексу діяли ефективно, необхідно «зібрати» їх у високоспецифічну лікарську форму. Прикладом сучасного підходу до терапевтичного застосування панкреатину для лікування низки захворювань травного

тракту (хронічний панкреатит, муковісцидоз, звуження проток підшлункової залози, стани, зумовлені повною чи частковою резекцією підшлункової залози) є препарат Мезим® капсули, виготовлений за технологією інкапсульованих мінітаблеток Eurand Minitabs®. Ця технологія дозволяє досягти рівномірної концентрації ферментів у місці застосування. МІНІТАБЛЕТКИ ЗДОБУЛИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Інноваційна технологія Eurand Minitabs® концерну Eurand International (Мілан, Італія), на основі якої створено Мезим® капсули, забезпечує вищу фармакологічну доступність панкреатину порівняно зі стандартними твердими пероральними лікарськими формами, заповненими гранулами. Водночас технологія Eurand Minitabs® підвищує біологічну активність панкреатину. Лікарська форма, у якій випускають Мезим® капсули, є комбінованою системою і об’єднує властивості капсул і таблеток. Разом з тим мінітаблетки, якими заповнені капсули, стійкі до дії кислого середовища шлунка, оскільки вони вкриті функціональною мембраною на основі кополімеру метакрилової кислоти, яка забезпечує максимальне вивільнення ліпази у дванадцятипалій кишці. Мезим® капсули містить стандартизовану кількість мінітаблеток (20–50) залежно від ферментативної активності панкреатину. Мінітаблетки мають розмір приблизно 2х2 мм, що повністю відповідає європейським рекомендаціям з хронічного панкреатиту HaPanEU 2017. Одна мінітаблетка містить близько 500 ОД ліпази, відтак, це дозування зручне для застосування в педіатрії. У більшості інструкцій до прийому твердих капсул зазначено, що їх необхідно ковтати цілими, щоб увесь вміст потрапив у травний тракт. В іншому разі можлива інактивація діючої речовини. Однією з переваг лікарської форми Мезим® капсули є можливість розкрити капсулу і висипати вміст у ємність із водою. Це надзвичайно комфортно для пацієнтів, які мають проблеми з ковтанням. Технологія Eurand Minitabs® забезпечує повну незалежність мінітаблеток поза капсулою, а їх ефективна фармацевтична доступність забезпечує відповідну біологічну доступність і клінічний ефект препарату в цілому. ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

1

Зміст 04–05’ 2021 REVIEW Новий Мезим® капсули: інноваційна форма для сучасного лікування Достойна відсіч діареї

Чи вдасться подолати резистентність бактерій?

12 профілактика і лікування 1 3

події ЖИТИ СЬОГОДНІ: бізнес у нових реаліях 2021 року

актуальна тема COVID-19: антитіла і ризик повторного зараження Вельми важлива дисципліна Новини. Оцінки медичних технологій: що? де? коли?

Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@fp.com.ua Науковий редактор Ігор Зупанець Редактор науково-практичного відділу Олександра Демецька Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина

16

6 8 9

10

Польові роботи без болю в спині Новини. Захистити найбільш вразливих Еректильна дисфункція: не нашкодити Новини. Синдром хронічної втоми

18 19 20 21

Такий необхідний природний матеріал Калина — символ, легенда, лікар Астрологічний прогноз на літо 2021 року Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 15

Арт-директор Руслана Лутова

Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов

ТОВ «МАКРОС» м. Київ

Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик» Відділ продажу Інна Дмитрієва тел.: (044) 498-06-72, e-mail: fp@fp.com.ua

25

26

цей дивовижний світ

Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець

Фото Ігор Садовий, shutterstock.com

24

ЖИТТЯ

Редагування та коректура Ірина Златоус

Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова

22

ex tempore Приготування твердих лікарських форм: порошок Преображенського

школа фармацевта

лекторій Український фармацевтичний вісник ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК Спеціалізоване медичне видання для інформування спеціалістів медицини про напрямки розвитку медицини, фармації та рекламування лікарських засобів Видається із січня 2003 року. Виходить 1 раз на місяць 04–05 (199)’2021

14

4 ПРАКТИКА

НАУКА Подвійна спіраль життя

Йододефіцит і йодозалежні стани Печія: лікуємо правильно

Інфекції, що передаються статевим шляхом Холецистит: запалення жовчного міхура Новини. У зоні ризику — блондини зі світлою шкірою

Адреса видавництва 03142, Київ, вул. Кржижановського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74 Передплатний індекс — 06466 Наклад 12 500 прим. Ціна договірна Свідоцтво про реєстрацію КВ № 22822–12722Р від 11.08.2017

28 30 32

Кольороподіл і друк

Підписано до друку 24.05.2021 р. Замовлення № 2405 Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Матеріали друкуються мовою оригіналу (українською, російською). Редакція залишає за собою право редагувати передані матеріали. Повне або часткове відтворення опублікованих матеріалів здійснювати тільки за згодою редакції. При використанні матеріалів посилання на «Фармацевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню достовірність несе рекламодавець.

Достойна відсіч діареї Нарешті тепло! Сонячні дні, лагідний вітерець, пікніки на природі і… діарея. В аптеці щоразу зростає попит на протидіарейні засоби. Певна річ, усі відвідувачі хочуть позбутися цих неприємностей якомога швидше і найчастіше звертаються за порадою саме в аптеку. Але діарея також може поєднуватися з іншими симптомами. Як підібрати оптимальне й швидке лікування у таких випадках? ТРИВОЖНІ ДЗВІНОЧКИ Особливо небезпечним вважають поєднання діареї з нудотою і блюванням, оскільки зростає ризик зневоднення організму та розвитку інших загрозливих станів. Це відбувається через подразнення рецепторів травного тракту під час запаль-

ного процесу, а також свідчить про можливе потрапляння бактеріальних токсинів у систему кровообігу. В такому випадку можна говорити про наявність кишкової інфекції. Що в такій ситуації краще підходить для першої допомоги? У разі наявності нудоти або блювоти симптоматичні препарати, які впливають на моторику і перистальтику кишечнику, не рекомендовано застосовувати без попередньої консультації з лікарем, оскільки затримка інфекційного чинника в організмі лише посилює діарею та інтоксикацію [1, 2]. НАЙКРАЩЕ РІШЕННЯ У такій ситуації буде раціональним застосування препарату Ніфуроксазид Ріхтер. Впливаючи на причину розладів, а саме на бактерії, які продукують токсини, Ніфуроксазид Ріхтер в змозі подолати діарею, запалення та припинити подальше всмоктування токсинів у кров. Цей якісний кишковий антисептик швидко та безпечно

усуває не тільки симптоми, але й причину захворювання — кишкову інфекцію. Ефект від застосування препарату проявляється вже з перших годин після прийому. Ніфуроксазид Ріхтер випускають у двох лікарських формах — таблетках і суспензії. Тож кожен пацієнт може завжди обрати найбільш зручну для нього форму випуску. Це найбільш відомий і популярний серед лікарів та пацієнтів антимікробний препарат з широким спектром дії, який не всмоктується в травному тракті та має високий профіль безпеки. НІФУРОКСАЗИД РІХТЕР — ШВИДКО УСУВАЄ ДІАРЕЮ І ЛІКУЄ КИШКОВУ ІНФЕКЦІЮ! Література 1. Фармакотерапия диарейного синдрома / Швец Н.И., Бенца Т.М. // Раціональна фармакотерапія. — 2009; 4 (13): 38-44.

2. Синдром диареи в практике гастроэнтеролога: патофизиология и дифференцированный подход к лечению / Белоусова Е.А., Златкина А.Р. // Фарматека. — 2003; 10: 65–71.

REVIEW

АКТУАЛЬНА ТЕМА

ЖИТИ СЬОГОДНІ: бізнес у нових реаліях 2021 року 19 травня 2021 р. відбулася маркетингова конференція фармацевтичної галузі, учасниками якої були керівники та провідні фахівці компаній — виробників лікарських засобів і медичних виробів, співробітники медичних лабораторій, представники профільних асоціацій та суспільних організацій, дослідницьких, консалтингових та сервісних компаній сії (рівне або негативне зростання), що призведе до погіршення доступності послуг для пацієнта. Очікується, що бюджетний сегмент буде стабільним або зростатиме повільніше, ніж у 2020 р. (зниження цін на ліки завдяки державним закупівлям та обмеженням бюджету, зростання частки генериків). Частка Rx-препаратів збільшиться до 77–79%. Також до 36–38% у грошовому еквіваленті зросте частка локальних виробників. Песимістичний сценарій не виключає спаду, який залежатиме від загального стану економіки.

ЯК ЖИВЕШ, ФАРМРИНКУ?

2020 і 2021 рр. виявилися періодом випробування не тільки для фармацевтичної галузі, а й для економіки країн загалом. Пандемія COVID-19 внесла корективи в життя кожної людини. З оглядом стану справ на фармацевтичному ринку України виступила Ірина Горлова, генеральний директор компанії SMD. Криза, до якої призвела пандемія, на глобальному ринку позначилася дефіцитом AФI, затримкою поставок продукції, а також встановленням пріоритетів у її розподілі. Взаємозалежність країн у світовій економіці стала більш очевидною. В Україні карантинні заходи призвели до масового банкрутства малого та середнього бізнесу, зростання безробіття, втрати доходів або значного зменшення фінансових резервів домогосподарств. Результатом цього стало зниження купівельної спроможності населення. Загалом ВВП у 2020 р. знизився на 4%. Відбулися зміни і у медичній галузі: велика кількість пацієнтів із хронічними

4

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

захворюваннями не отримали належної діагностики та лікування, перевантаження системи охорони здоров’я змусило перепрофілювати клініки з метою створення додаткових місць для хворих із COVID, стала відчутною нестача медичного персоналу. Щодо просування медичної реформи, то держава стала важливою зацікавленою стороною та органом, що формує правила на фармацевтичному ринку. Її частка на ринку зросла на 29%. Відзначено загальний ріст державних закупівель до 72% у грошах (дол. США) та до 112% в упаковках. Разом з тим у І кварталі 2021 р. обсяги продажу в роздрібному сегменті знизилися на 13% у грошах (дол. США) порівняно з аналогічним періодом минулого року. На фоні загального падіння у роздрібній торгівлі зріс продаж харчових добавок (+4%). Це вітаміни та мінерали, БАР, пов’язані з COVID, антистресові препарати та засоби для покращення сну. Що ж очікувати у 2021–2022 рр.? Загальний ринок у 2021 р., за оптимістичним сценарієм, передбачає зростання. Однак роздрібна торгівля може опинитися в реце-

БІЗНЕС В УМОВАХ КАРАНТИНУ Про виклики, з якими довелося стикнутись під час пандемії представникам вітчизняного та іноземного бізнесу, розповіли Михайло Пасічник, генеральний директор НВЦ «Борщагівський ХФЗ»; Раджив Гупта, СЕО «Кусум»; Борис Лабенський, генеральний директор «Штада Україна»; Олексій Бабич, генеральний директор «Медична лабораторія «Діла»; Павло Гриневич, генеральний директор «Медична клініка «Інновація». Раджив Гупта розповів про стратегічний план, який було розроблено в компанії задля мінімізації негативних наслідків поширення COVID-19. Однією з найважливіших проблем пан Гупта вважає негативне ставлення у суспільстві до вакцинації. Заходи, що було розроблено в компанії «Кусум», допомогли збільшити частку людей, прихильних до вакцинації, з 20 до 80%. Михайло Пасічник зауважив, що завдяки вжитим заходам НВЦ «Борщагівський ХФЗ» не зупиняв виробництво ні на один день. Він розповів про наукові розробки компанії та дослідження ефективності кверцетину як засобу з антиоксидантною та ендотелійпротекторною дією у лікуванні пневмонії на фоні коронавірусної хвороби. «Початок пандемії спровокував панічні настрої населення, — сказав Олексій Бабич. — Відсутність необхідної інформації про COVID-19 і його діагностику ускладнювалось тотальним дефіцитом реагентів і витратних матеріалів, а також браком виробничих площ. Запуск ПЛР-тестування і нових досліджень для діагностики стали основним

АКТУАЛЬНА ТЕМА

викликом для компанії у 2020 р.». Спікер зауважив, що довелося стикнутися з новим викликом — інформаційною пропагандою щодо якості лабораторного ринку і, зокрема, діагностики COVID-19. «Діла» сертифікувала свої лабораторії ISO 19185. Тепер кожен із 15 тис. тестів на місяць, що роблять у компанії, має відповідні документи. Павло Гриневич розповів про тяжкі випробування, що випали на долю пацієнтів і лікарів у спеціалізованих клініках: «У пацієнта онкологічного профілю немає 2–3 днів, аби з’ясувати, чи хворий він на COVID-19. Ми стикнулись із хибнонегативними результатами тестів, коли через кілька днів у стаціонарі пацієнт виявляється позитивним і наражає на небезпеку захворіти не тільки медичний персонал, але й інших хворих». На жаль, держава не надала допомоги таким пацієнтам. Клініка змушена була самотужки вирішувати цю проблему. Було відкрите відділення для хворих на COVID-19. Спікер поставив запитання щодо доцільності телекомунікаційних методик для консультування таких хворих. РОЗВИТОК МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «На сучасному етапі розвитку людство використовує таку кількість ресурсів, що для подальшого існування наша планета не зможе задовольнити наші потреби. Вчені підсумували, що в найближчому майбутньому нам потрібно 2,6 такої планети, як наша Земля, — говорить Костянтин Косяченко, президент громадської спілки «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я». — Тож сьогодні потрібно говорити про сталий розвиток , який дозволить задовольнити потреби сучасного покоління без шкоди для майбутніх. Основою сталого розвитку є економічні та екологічні інтереси суспільства. Порушення рівноваги між ними впливає на погіршення якості життя». Спікер зауважив, що забезпечення якості життя значною мірою залежить від якості медичних послуг. Він розповів присутнім про затвердження національної програми Нealth Тechnology Аssessments як важливого політичного інструменту впливу на якість ме-

дичного обслуговування. Оцінка технологій охорони здоров’я — мультидисциплінарний процес впровадження наукових знань для обґрунтування ефективних рішень у галузі охорони здоров’я. В якості прикладу ефективності НТА пан Косяченко навів приклад: «Приблизно 2,8 млрд. доларів США — вартість розробки вакцини від кожного з 11 захворювань із переліку ВООЗ, що становлять найбільші пандемічні загрози. Порівняно з витратами на пандемію внаслідок спалаху атипічної пневмонії у 2003 р. — 54 млрд. доларів США — інвестиції не видаються занадто великими. Що ж до втрат економіки світу під час пандемії СOVID-19 мова йде вже про сотні трильйонів доларів». Про впровадження оцінки медичних технологій на ринок лікарських засобів в Україні розповіла Ореста Піняжко, PhD, директор Департаменту оцінки медичних технологій ДП «Державний експертний центр МОЗ України». Вона розповіла присутнім про визначення цінності медичної технології та етапи її доступу на ринок. Окрему увагу спікер приділила етапам впровадження НТА в Україні, розробку дорожньої карти, яка була затверджена Постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення державної оцінки медичних технологій» від 23.12.2020 №1300.

REVIEW

ЯК ЗМІНИЛИСЯ УКРАЇНЦІ ЗА РІК ПАНДЕМІЇ? Наталія Бухалова, директор компанії UMG, поділилася результатами дослідження щодо таких змін. Вона відзначила більшу схильність наших громадян до депресії, тривожності та вплив карантину на зміну способу життя. Українці стали ретельніше стежити за гігієною (мити руки, користуватися антисептиками), більше їсти і вживати алкоголь. На жаль, звичка займатися спортом не з’явилася, навпаки, українці стали більше лінуватися, менше дивитись політичні новини, прагнути подорожувати і робити покупки онлайн. Наші громадяни надають перевагу домашньому і спортивному стилю в одязі, більше часу проводять з родиною та за період пандемії знайшли нові домашні захоплення. «У 2020 р. приріст ринку е-commerce становив 41%, що вдвічі більше, ніж у Східній Європі», — розповідає Юлія Клименюк, шеф-діджитал-менеджер мережі аптек «9-1-1». На сьогодні онлайн-покупцями є 55% українців. До речі, розширилися вікові рамки таких покупців (75% з них становить вікова категорія 25–54 роки). Найбільш відвідуваними сайтами є OLX, Rozetka, prom.ua. Лікарські засоби є третіми за частотою покупок онлайн (після продуктів харчування та одягу/взуття). Найшвидше відбувається приріст продажів дитячого харчування. Українці почали більше користуватися послугами доставки. За цей рік понад 32 тис. відправлень лікарських засобів було здійснено «Новою Поштою». За даними сайту Kabanchik.ua, за час пандемії кількість замовлень на доставку ліків зросла на 300%. Щодо «портрету» покупця, то найчастіше покупки онлайн роблять люди, які мають роботу, а їхній дохід має середній рівень. Понад 85% покупок було зроблено зі смартфона. Можна сказати, що інтернет потіснив головне медіа — телебачення. На сьогодні активними користувачами мережі є люди віком від 14 до 70 років.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

5

REVIEW

АКТУАЛЬНА ТЕМА

COVID-19: АНТИТІЛА І РИЗИК ПОВТОРНОГО ЗАРАЖЕННЯ Результати великого обсерваційного дослідження, проведеного у Великобританії влітку 2020 р., свідчать, що після перенесеного захворювання рівень антитіл до SARS-CoV-2 відносно швидко знижується. Є також інформація про випадки реінфекції, або повторного захворювання. Наразі ці явища є предметом підвищеної уваги через зусилля щодо розробки вакцин та формування колективного імунітету ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ REACT2 Широкомасштабне оцінювання наявності антитіл до COVID-19 було зроблене після першої хвилі пандемії у Великобританії. З червня по вересень 2020 р. в дослідженні REACT2 взяли участь 365 104 випадково вибрані дорослі особи [1]. Тестування проводили в три раунди (кожний з різними учасниками) з використанням домашніх тестів для виявлення антитіл IgG проти SARS-CoV-2. Наявність антитіл визначали після коригування властивостей тесту як середньозваженого показника щодо демографічних факторів дорослого населення. За даними усіх трьох тестів було зареєстровано 17 576 позитивних результатів. Рівень антитіл у популяції протягом 3 міс тестування суттєво знизився — з 6% наприкінці червня 2020 р. до понад 4,8% у другому раунді тестування і до 4,4% у вересні 2020 р. Загальне передбачуване зниження рівня антитіл у популяції становило 26,5%. Більш повільне зниження рівня антитіл (-14,9%) спостерігали у групі наймолодших учасників (18–24 роки), хоча поширеність позитивних тестів у цій групі була найвищою. Найнижчим рівень антитіл був у віковій групі старше 75 років, а його зниження відбувалося найбільшою мірою (-39%). Слід зазначити, що в учасників, у яких хвороба мала безсимптомний характер, рівень антитіл значно знижувався (-64%) порівняно з таким у пацієнтів із COVID, підтвердженими тестами ПЛР (-22,3%). ВИПАДКИ РЕІНФЕКЦІЇ COVID-19 Результати дослідження свідчать, що імунітет у населення до цієї хвороби з часом знижується, а ризик можливого повторного зараження зростає [2]. У літературі описано кілька випадків реінфекції COVID-19. На початку жовтня американські дослідники описали перший підтверджений випадок у 25-річного чоловіка, який був повторно інфікований вірусом SARS-CoV-2 з геномом, що деякою мірою відрізнявся від ізоляту

6

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

за першої інфекції. Перебіг другого захворювання був тяжчим, пацієнт потребував госпіталізації та кисневої підтримки. У ретроспективному французькому дослідженні описано 11 пацієнтів, у яких рецидив COVID-19 стався принаймні через 21 день після початку першого захворювання і безсимптомного періоду [3]. Четверо з них були молодими медичними працівниками без супутніх захворювань, вони повністю одужали після першого епізоду. Автори припускають, що ці пацієнти перенесли другий епізод захворювання через 1–2 тиж після зникнення симптомів внаслідок реінфекції. Але ця гіпотеза не має підтверджень результатами тестування за допомогою ПЛР. У решти — 7 пацієнтів літнього віку — зафіксовані два епізоди гіпоксемічної пневмонії. Повторний вплив вірусу був малоймовірним, тому автори припускають, що це випадок реактивації захворювання. Другий епізод, на жаль, був смертельним для 3 пацієнтів цієї групи. ТРИВАЛИЙ ІМУНІТЕТ — «ТАК ЧИ НІ»? Мешканці будинків для людей похилого віку або будинків із особливим режимом належать до груп, які суттєво ризикують заразитися SARS-CoV-2. Під час осінньої хвилі епідемії в Чехії в більшості цих закладів

сталася коронавірусна епідемія, яка уразила значну частину пацієнтів та персоналу. Попри те, що багато людей похилого віку зазнали зараження, переважна більшість одужала і зараз «застрахована» від зараження. Чеські експерти з урядової лабораторної групи неодноразово ставили під сумнів наявність довготривалого імунітету [4]. Вони стверджували, що немає доказів імунної відповіді від інфекції SARS-CoV-2. Однак імунна система працює за певними правилами, і, як і у разі інших вірусних захворювань, у випадку коронавірусної інфекції людина має цілий арсенал зброї для боротьби з можливим зараженням [5]. Хоча випадки реінфекції SARS-CoV-2 відзначалися, але задокументовано їх дуже мало [6]. Відомо, що у разі повторного зараження іншими типами коронавірусу люди або зовсім не хворіють, або перебіг захворювання у них значно слабший [7]. То ж чи є докази того, що так само відбувається із новим коронавірусом? ЗАХИСТ НАВІТЬ ЧЕРЕЗ 8 МІС! Клієнтів та персонал чеських будинків для літніх людей неодноразово тестували за допомогою ПЛР на наявність антитіл до SARS-CoV-2 у периферичній крові, використовуючи декілька методів (ECLIA Elecsys Roche, CMIA Abbott Architect, ELISA Testline

АКТУАЛЬНА ТЕМА та ELISA Euroimmun). Загалом визначення антитіл проводили 5 разів — у квітні, травні, липні, вересні та листопаді (рисунок). Крім того, у вересні наявність нейтралізуючих антитіл було перевірено з допомогою тесту на нейтралізацію вірусів (VNT) в акредитованій лабораторії Інституту охорони здоров’я в Остраві. Наявність захисних нейтралізуючих антитіл була підтверджена у 18 з 20 людей похилого віку. Однак кожен другий пацієнт із негативним VNT має антитіла, тобто не є повністю імунним. Титр 20 вважають позитивним, тоді як у 8 осіб старшого віку титр був 160 і вище. Серед людей з високим титром нейтралізуючих антитіл троє були старше 90 років. Останній на сьогодні огляд відбувся у листопаді, тобто через 8 міс після захворювання. Антитіла IgG були виявлені у 18 та IgA — у 17 з 20 людей похилого віку. Отже, антитіла зберігаються щонайменше 8 міс після перенесеного захворювання. ЗАПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ Чи відбувається реінфекція, оскільки реакція антитіл на першу інфекцію була недостатньою? Поки це невідомо. Через різницю в методології тестування неможливо порівняти результати, отримані в різних частинах світу. Рівень антитіл також значно змінюється з часом під впливом інфекції. Чи захищає набутий імунітет людину від симптомів захворювання під час реінфекції? Два випадки з Невади та Еквадору показали, що перебіг другого захворювання був тяжчим за перший. Однак не варто забувати, що описані випадки вказують лише на ступінь тяжкості симптомів. Без комплексного тестування всієї популяції не буде інформації про безсимптомні реінфекції.

Результати досліджень, проведених у Великобританії у червні — вересні 2020 р., засвідчили зниження рівня антитіл в популяції

REVIEW

Рисунок. Результат визначення антитіл IgG (верхня панель) та IgA (нижня панель) у людей похилого віку з будинку в Бржевниця (Чеська Республіка) з допомогою методу ELISA, Euroimmun. Коментар до рисунку: Вісь «y» вказує на значення коефіцієнта OD (співвідношення оптичних щільностей зразка та калібратора, значення > 1,1 відповідають позитивному результату). Кожна лінія представляє одного пацієнта. Особи мають кольорове кодування за результатами VNT (тест на нейтралізацію вірусів), який було проведено у вересні 2020 р. [8].

Чи були заражені реінфіковані особи? За результатами ПЛР-тестування мазків носоглотки можна приблизно оцінити вірусне навантаження досліджуваного. У деяких підтверджених випадках реінфекції вірусне навантаження було, ймовірно, відносно високим. Пацієнти виявилися інфікованими. Науковці підкреслюють, що не слід покладатися на імунітет, набутий внаслідок хвороби, для запобігання передачі COVID-19 та формування колективного імунітету. НАСЛІДКИ ДЛЯ РОЗРОБКИ ВАКЦИНИ Чи потрібно буде отримувати вакцину від кожного з підтипів SARS-CoV-2? Хоча аналіз геному вірусних ізолятів є хорошим засобом відрізнити реінфекцію від реактивації вихідної інфекції, немає жодних ознак того, що друга інфекція з іншим підтипом зумовлена мутацією, яка уникає імунного нагляду. Таким чином, на даний момент, науковці вважають, що вакцинації буде достатньо. Випадки реінфекції дають можливість науковому співтовариству вивчити, від чого залежить рівень імунної відповіді, необхідний для захисту людини від повторного інфікування. Ця інформація є ключовою для визначення того, які вакцини здатні ефективно забезпечити індивідуальний захист та колективний імунітет. Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук

Література 1. Ward H., Cooke G., Atchison C. еt al. Declining prevalence of antibody positivity to SARS-CoV-2: a community study of 365,000 adults. medRxiv 2020 Oct 27, doi: 10.1101/2020.10.26.20219725.

2. Iwasaki A. What reinfections mean for COVID-19. Lancet Infect. Dis. 2020 Oct 12: S1473-3099 (20) 30783-0, doi: 10.1016/S14733099(20)30783-0 [Epubaheadofprint].

3. Gousseff M., Penot P., Gallay L. еt al. Clinical recurrences of COVID-19 symptoms after recovery: Viralrelapse, reinfection or inflammatory rebound? J. Infect. 2020;81 (5):816-846, doi: 10.1016/j.jinf.2020.06.073.

4. Menšík J. Vládní epidemiolog Chlíbek: Masové očkování je nezbytné. Jinak nad virem nezvítězíme. cz, 7. října 2020. Dostupné na: www. novinky.cz/domaci/clanek/vladni-epidemiologchlibek-cr-uz-ma-pripady-opetovne-nakazymasove-ockovani-je-nutne-40338480.

5. Poland G.A., Ovsyannikova I.G., Kennedy R.B. SARS-CoV-2 immunity: review and applications top hase 3 vaccine candidates. Lancet 2020 Nov 14; 396 (10262):1595-1606, doi: 10.1016/S01406736(20)32137-1.

6. Ledford H. Coronavirus reinfections: three questions scientists are asking. Nature 2020 Sep; 585 (7824):168-169, doi: 10.1038/d41586-02002506-y.

7. Kellam P., Barclay W. The dynamics of humoral immune responses following SARSCoV-2 infection and the potential for reinfection. J. Gen. Virol. 2020; 101 (8):791-797, doi: 10.1099/ jgv.0.001439.

8. Рисунок запозичено зі статті Fejt et al. Stáří není nemoc: Vývoj hladiny ochranných protilátek proti koronaviru SARS-CoV-2 u seniorů z Domova Břevnice, který vyjde v Časopisu lékařů českých 7–8/2020 (5).

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

7

REVIEW

АКТУАЛЬНА ТЕМА

Вельми важлива дисципліна Думку деяких освітян про те, що в медичних освітніх закладах, можливо, варто відмовитися від викладання математики на користь профільних клінічних та фармацевтичних дисциплін, слід вважати абсолютно недоцільною. Оскільки роль математики за останні роки стрімко зростає, про що свідчать наведені нижче приклади сучасних напрямів розвитку медицини

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ Завдання адекватного математичного моделювання процесів, що відбуваються в живому організмі, можна вважати одним з найактуальніших для сучасної медицини й науки в цілому. Величезний за обсягом фактичний матеріал, зібраний за століття спостережень практикуючими лікарями й збагачений результатами досліджень, проведених з допомогою найсучаснішої апаратури, потребує пильної уваги з боку спеціалістів у галузі числового моделювання. Однак процеси, що забезпечують життєздатність людини, настільки складні й взаємопов’язані, що безумовною вимогою для успішної роботи в цьому напрямі є максимально тісна взаємодія математиків, біологів та медичних працівників. Подібна співпраця вже зараз дозволяє сподіватися на досягнення більш глибокого розуміння закономірностей функціонування організму людини як єдиного цілого й відповідно сприяє підвищенню медицини на новий рівень. Об’єктом досліджень у сучасному математичному моделюванні є практично всі основні органи й системи організму людини: система кровообігу й дихання, центральна й периферійна нервові системи, система травлення, нирки та печінка, опорно-руховий апарат, органи зору, шкіра тощо. Особливий інтерес викликають процеси, що відбуваються на клітинному та генному рівні. Крім того, вчені кількісно вивчають механізми виникнення та перебігу захворювань, питання імунології, доставки ліків, створення й функціонування штучних органів тощо. ДОКАЗОВА МЕДИЦИНА Незважаючи на багатовікову історію застосування ЛЗ у медицині, лише наприкінці ХХ ст. лікарі почали замислюватися над тим, чи можна здійснювати екстраполяцію результатів конкретного випадку ефективного виліковування на великі групи людей. Що взагалі слід розуміти під поняттям «ефективний препарат»? Як лікарю правильно оцінювати ефективність того чи іншого способу терапії? Чи є можливим використання науково-математичних підходів до оцінки ефективності лікування? Так з’явилося поняття «доказова медицина». Словосполучення «доказова медицина» (англ. evidence-based medicine — EBM) вперше було застосовано лікарем і аналітиком Девідом Едді в статті, опублікованій 1990 р. в журналі Journal of the

8

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

American Medical Association, де автор стверджував, що основою медичної практики мають бути не сталі стереотипи, а наукові дані. Однак термін ЕВМ було введено у вжиток епідеміологами Макмастерського університету на чолі з Гордоном Гайяттом, які розробляли нову програму навчання у практичній медицині. Наразі існує величезна кількість препаратів для лікування різних захворювань. За твердженням виробників, усі ці препарати є високоефективними, однак насправді вони мають різні рівні доведеної ефективності. Для того щоб результати наукового дослідження вважалися максимально достовірними, необхідно дотримуватися певних правил, які знижують ризик отримання хибних результатів. Для цього, по-перше, необхідна широка вибірка — велика кількість обстежуваних пацієнтів, що дозволяє зменшити погрішність. По-друге, дослідники мають провести статистичну обробку отриманих даних з урахуванням розміру вибірки й типу досліджуваних параметрів. У разі цього погрішність не повинна перевищувати 5–10%. По-третє, обов’язковою є наявність контрольної групи пацієнтів, які отримують плацебо або лікують за стандартними методиками. Дослідження, в яких виконують ці умови, називаються плацебоконтрольованими. ОСОБЛИВОСТІ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ В МЕДИЦИНІ Статистика в медицині є одним з інструментів аналізу експериментальних даних й клінічних спостережень, а також мовою, за допомогою якої сповіщають про отримані математичні результати. Крім того, статистику широко застосовують у діагностичних цілях, під час вирішення класифікаційних задач, у пошуку нових закономірностей, а також для висування нових наукових гіпотез. Використання статистичних програм передбачає знання основних методів й етапів статистичного аналізу: їхньої послідовності, необхідності та достатності. Статистична обробка результатів медичних досліджень ґрунтується на принципі того, що вірне для випадкової вибірки є вірним й для генеральної сукупності (популяції), з якої ця вибірка була отримана. Однак вибрати або набрати істинно випадкову вибірку з генеральної сукупності на практиці вельми складно, тому слід прагнути до того, щоб вибірка була репрезентативною стосовно по-

НОВИНИ пуляції, що вивчається, тобто достатньо адекватно відображала всі можливі аспекти досліджуваного стану або захворювання в популяції. Цьому сприяє чітке формулювання цілі й суворе дотримання критеріїв як включення до дослідження, так і виключення з нього, а також до статистичного аналізу в цілому. СИСТЕМИ ОЦІНКИ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Наприкінці 70-х років минулого століття, у період бурхливого інноваційного розвитку медицини, у розвинених країнах було створено системи з оцінки медичних технологій — Health Technology Assessment (HTA). Ці системи дозволяють отримувати достовірну інформацію для прийняття рішень щодо необхідності та умов доступності нової технології для населення, її вартості й прогнозу ефективності. У країнах, які розвивають системне використання НТА, відбувається постійна робота з оцінки співвідношення ціна/якість нових медичних технологій, релевантного інформування провайдерів та пацієнтів про нові можливості вибору медичних технологій, а це також підтримує інноваційні процеси через вибір найбільш ефективних з них. Оцінка медичних технологій, як підхід і метод управління сучасною системою охорони здоров’я, розвивається у взаємодії з теорією й практикою підвищення якості медичної допомоги, управління наукою та інноваційним розвитком, підготовкою кадрів, економічними умовами доступності медичної допомоги тощо. Слід зазначити, що єдиної універсальної моделі НТА не існує, в кожній країні вона має свої особливості. Вельми актуальним такий підхід є для нашої країни, де складна економічна ситуація в системі охорони здоров’я зумовлює необхідність ще більш раціональної витрати ресурсів, ніж в інших країнах. Проте внаслідок постійного браку коштів в Україні дотепер є випадки застосування низькоефективних застарілих ЛЗ і лікувальних втручань, дублювання діагностичних досліджень під час переведення хворого з поліклініки до стаціонару. Досить частим є невиправдане застосування дорогих технологій діагностики і лікування, неефективне використання наявної ресурсної бази тощо. ДО ПИТАННЯ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ Слід розуміти, що суть математики полягає не у чисельних теоремах, формулах, задачах, а в зв’язках між ними, або, інакше кажучи, у спробах побудови логічних конструкцій та міркувань, з якими було б дуже корисно ознайомитися (а ще ліпше їх застосовувати) будь-якій інтелектуально розвиненій людині. Але існує й інша думка. У наш час, коли обсяг інформації зростає шаленими темпами, чи є доцільним обмежений час студента-гуманітарія (а формально медицина належить саме до гуманітарних наук) витрачати на вивчення математики, яка, можливо, й не стане в нагоді в його майбутній професійній діяльності? Звичайно, ті обсяг й точність математичної дисципліни, яку викладають студенту-математику, явно не потрібні студенту-медику. Але останньому корисно і необхідно навчитися проводити паралелі між різними фактами, засвоїти прийоми раціонального мислення, просто вміти побудувати та провести переконливі міркування, чітко виділяючи проміжні етапи (все це можна назвати культурою розумової діяльності). Саме математика, серед будь-яких інших учбових предметів, сприяє розвиненню цих якостей у людини. Це неодноразово зазначали відомі вчені минулих століть. Отже, немає жодних сумнівів, що у певному обсязі математика як дисципліна неодмінно має залишатися, як і раніше, представленою в будь-якому середньому та вищому медичному навчальному закладі України. Підготував Руслан Примак, канд. хім. наук

Оцінки медичних технологій: що? де? коли? Для студентів НМУ імені О.О. Богомольця вперше був проведений вебінар з оцінки медичних технологій (ОМТ) із залученням міжнародного експерта — Рабії Кахведжи, старшого медичного радника з питань фармацевтичної політики та управління, SAFEMed Україна Перед початком вебінару Олена Філінюк, викладач кафедри організації та економіки фармації зазначила, що серед студентів, як і загалом у медичній спільноті, про мету і можливості ОМТ відомо не всім. Тож доцільним є проведення вебінарів із залученням світових експертів. Костянтин Косяченко, д-р фарм. наук, професор, завідувач кафедри організації та економіки фармації сказав: «Три роки тому в Україні почали впроваджувати ОМТ. За короткий час зроблено кілька вагомих кроків, але важливим сьогодні є забезпечення достатньої кількості кваліфікованих кадрів. Ми запросили Рабію Кахведжи поділитися досвідом упровадження ОМТ у світі та Україні». Рабія Кахведжи брала участь у кількох національних та міжнародних проектах із впровадження ОМТ, включаючи EUnetHTA (Європейська мережа з ОМТ) та AdHopHTA (Європейський проект з ОМТ на рівні медичного закладу). У 2017 році вона працювала національним координатором клінічної якості у Міністерстві охорони здоров’я Туреччини, де координувала всі заходи, пов’язані з ОМТ, клінічними рекомендаціями та якістю. Пані Кахведжи є доктором медичних наук, має науковий ступінь з ОМТ. Вона написала понад 150 рецензованих статей, 8 книг та виступила більш ніж з 300 презентаціями на міжнародних зустрічах із питань ОМТ. Наразі доктор Кахведжи бере активну участь із впровадження ОМТ в Україні в рамках проекту SAFEMed. «Цінність ОМТ полягає в тому, що вивчаючи передбачувані та непередбачувані наслідки використання технологій, є можливість порівнювати їх з існуючими альтернативами, — говорить Рабія Кахведжи. — ОМТ включає клінічну ефективність, безпеку, витрати та економічні наслідки, етичні, соціальні, культурні та правові питання, організаційні та економічні аспекти, а також більш широкі наслідки для пацієнта, родини, опікунів тощо. Прийняття рішень на основі ОМТ дозволяє створити ефективну, справедливу та якісну систему охорони здоров’я». Сфера застосування та методи ОМТ можуть бути адаптовані до систем охорони здоров’я різних країн. Але кожна з них визначатиме власні пріоритети, ресурси, унікальні процеси для прийняття рішень. На сьогодні ОМТ використовують для прийняття інформованих рішень щодо відшкодування вартості ЛЗ 25 країн, медичних виробів — 20, інших технологій — 13. ОМТ також використовують у ціноутворенні ліків 20 країн, медичних виробів— 9, інших технологій — 7. ОМТ — це науково обґрунтований інструмент, який допомагає визначити, які ЛЗ, вироби медичного призначення та схеми лікування є оптимальними для покриття з державного бюджету. Завдяки ОМТ в Україні розроблено програму реімбурсації, підготовлено пакет медичних гарантій, здійснюються публічні закупівлі (номенклатура, Нацперелік, позитивний перелік). Постановою КМУ №1300 «Про затвердження Порядку проведення оцінки медичних технологій» розроблено Дорожню карту.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

9

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

ПОДВІЙНА СПІРАЛЬ ЖИТТЯ У 1951 р. американський біолог Джеймс Вотсон почав працювати із британським фізиком Френсісом Криком у Кавендишській лабораторії при Кембриджському університеті. Протягом декількох років напруженої роботи під тиском конкурентів вони розмірковували про структуру молекули ДНК, намагаючись створити її модель. Старання виявилися немарними — 25 квітня 1953 р. Вотсон і Крик опублікували статтю в науковому журналі Nature, де описали структуру ДНК [1]. Саме через цю подію 25 квітня став Днем ДНК, що відзначають у деяких країнах світу, організаціях, пов’язаних із біологічними дослідженнями, а також у мережі інтернет

«ЛЕДІ-ДНК» У 1962 р. Джеймс Уотсон, Френсіс Крик та їхній колега фізик Моріс Вілкінс отримали Нобелівську премію за відкриття структури ДНК. Примітно, що на трибуні була відсутня Розалінд Франклін, зроблені нею рентгенівські знімки ДНК безпосередньо сприяли відкриттю подвійної спіралі [2]. Наприкінці лютого 1953 р. Розалінд Франклін, яка працювала у біофізичному відділенні Королівського коледжу в Лондоні, написала у своєму нотатнику, що структура ДНК складається з двох ланцюгів. Через два тижні Дж. Уотсон і Ф. Крик побудували свою знамениту модель ДНК саме у вигляді подвійної спіралі. Вони зробили це не тільки завдяки блискучій інтуїції та спільній науковій праці, але й також на основі неопублікованих даних експериментальних досліджень, виконаних Р. Франклін, що продемонстрували безпомилкові докази їхньої гіпотези щодо спіральної структури «молекули життя». Згодом у своїй книзі Вотсон відверто написав: «Розі, звичайно, не дала нам безпосередньо свої дані. Якщо вже на те пішло, ніхто не здогадувався, що вони у наших руках». Так чи інакше, Розалінд Франклін не змогла б розділити високу нагороду разом із колегами — вона померла в 1958 р. від онкологічного захворювання у віці 37 років. ДНК — НАУЦІ Нове знання про структуру ДНК наблизило людство до розуміння фундаментальних основ генетики та істотно вплинуло на розвиток медицини, фізики, хімії, палеонтології, антропології тощо. Завдяки такій науці, як генетика, сьогодні ми можемо отримати відомості про величезний шлях, який пройшли наші предки за десятки тисяч років, зрозуміти походження вірусів та намагатися лікувати захворювання, зумовлені ними, здійснювати прориви у сільському господарстві тощо.

10

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

Амінокислотне секвенування (визначення послідовності нуклеотидів ДНК), гібридизація нуклеїнових кислот, зонний гель-електрофорез та імунохімія були одними з експериментальних методів, які відкрили нові перспективи для вивчення закономірностей і механізмів еволюції. Нові концепції, такі як «годинник молекулярної еволюції» (метод датування філогенетичних подій) та відкриття несподіваних молекулярних явищ, зокрема наявність повторюваних послідовностей у геномах еукаріот, сприяли усвідомленню того, що еволюція може відбуватися з різною швидкістю на організмовому і молекулярному рівнях, до того ж за різними механізмами [3]. Дослідники використовують ДНК для раціонального проєктування і конструювання нанорозмірних об’єктів упродовж майже 30 років. Так зване ДНК-орігамі — це нанорозмірне згортання ДНК для створення довільних дво- та тривимірних фігур у наномасштабі. Останнім часом каркасне ДНК-орігамі стало одним з найбільш багатообіцяючих методів збірки у нанотехнологіях ДНК із широким спектром додатків [4]. «СКЕЛЕТИ У ШАФАХ» З допомогою високих технологій тепер можна розкрити навіть ті злочини, які були вчинені десятиліття назад. У даний час співробітники правоохоронних органів можуть набагато точніше аналізувати генетичний матеріал, знайдений на місці злочину, тоді як раніше занадто маленька кількість ДНК або забруднення слідів не дозволяли це зробити. Натомість нові методики навіть з однієїєдиної краплі поту дозволяють визначити, хто її залишив. Ключем до розгадки злочину може стати навіть крапля слини на звороті поштової марки, наклеєною на конверт чверть століття тому. Отже, ДНК допомагає розслідувати давні злочини та є надійним

ЛЕКТОРІЙ «постачальником» доказів, необхідних для доведення вини. Завдяки тесту ДНК можна також знайти рідню і встановити батьківство. У разі цього сотні, якщо не тисячі сімей виявляють за допомогою аналізу ДНК заховані у комірках «скелети». Нерідкістю є випадки, коли люди, які вирішили заради забави протестувати себе і найближчих родичів, з’ясовували, що вони якраз такими й не є. Цікаво, що іноді бажання розшукати родичів завдяки аналізу ДНК може зіграти на руку поліції. Зокрема, в минулому році шведським правоохоронцям вдалося розкрити подвійне вбивство 16-річної давності. Попри те, що знаряддя вбивства з ДНК злочинця всі ці роки перебувало в руках поліції (генетичний матеріал просто не було з чим порівнювати), у поліцейській базі збігів не виявилося. Ситуація змінилася, коли 2 роки тому влада Швеції дозволили поліції не тільки шукати збіги ДНК підозрюваних у правоохоронних базах, але й також зіставляти зразки із ДНК їхніх родичів у цивільних ресурсах. У кінцевому підсумку злочинця «вирахували» через збіг ДНК із місця злочину з ДНК його родичів у базі даних американського генеалогічного сайту. ДНК-ДІАГНОСТИКА Прогрес у швидкості генетичного секвенування і різке зниження витрат зробили можливим виявлення сотень або навіть тисяч генетичних захворювань, що виникають у дитинстві. Протягом останніх років декілька десятків лікарень, зокрема у США, почали пропонувати можливість проведення швидкого секвенування геному дитини, щоб допомогти діагностувати небезпечний для життя стан незабаром після народження [5]. Яскравим прикладом доцільності такої процедури є історія хлопчика, що народився у серпні 2019 р. у Сан-Дієго (США). На перший погляд новонароджений виглядав цілком здоровим, аж раптом через декілька годин медсестра помітила, що він став млявим і зовсім не плакав. Монітори зафіксували, що його тіло отримує недостатньо кисню, оскільки він не зв’язувався із гемоглобіном, тож еритроцити вмирали один за одним. Комп’ютерна томографія сканування мозку

Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, що забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів. Основна роль ДНК у клітинах — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків. ДНК міститься в ядрі клітини в складі хромосом, а також в деяких клітинних органелах (мітохондріях, а також у пластидах рослин). Ділянкою молекули ДНК є ген — одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки

і аналізи на виявлення інфекційних захворювань не допомогли з’ясувати, у чому справа. Як останній засіб було прийнято рішення секвенувати геном дитини. Через 48 год стало відомо, що малюк має рідкісну мутацію в гені гемоглобіну, яка заважає кисню зв’язуватися з білками в еритроцитах плода. Мутація впливає тільки на гемоглобін плода, вже через кілька місяців у немовляти починає синтезуватися нормальний гемоглобін. Отже, лікарям потрібно було лише зробити так, щоб дитина змогла дожити до цього моменту. Таким чином, розшифровка всього геному дозволила знайти відправну точку для лікування у вигляді серії переливань крові. Через місяць дитина

Прогрес у швидкості генетичного секвенування і різке зниження витрат зробили можливим виявлення сотень або навіть тисяч генетичних захворювань, що виникають у дитинстві

НАУКА

була достатньо здоровою, щоб відправитися додому. Очікується, що до 2027 р. фінансування проведення генетичного секвенування плода та новонародженого виросте до 11,2 млрд доларів порівняно з 4 млрд доларів у 2018 р. ГЕНЕТИЧНА МЕДИЦИНА Ідея генної терапії — різновиду медицини на основі ДНК, що передбачає введення здорового гена в клітини для заміни мутованого, який спричиняє захворювання, була вперше опублікована у 1972 р. Після десятиліть спірних результатів, невдач лікування і деяких смертей в експериментальних випробуваннях перший препарат генної терапії для лікування раку шкіри був схвалений у Китаї в 2003 р. Однак решта світу не так легко переконалася у його перевагах — перший препарат для генної терапії було схвалено у США лише у 2017 р. [6]. З того часу темпи узгодження швидко прискорилися. Принаймні, для генної терапії було схвалено дев’ять препаратів для лікування певних видів раку, деяких вірусних інфекцій та спадкових захворювань. Зокрема Кімрія (Kymriah), розроблена для пацієнтів з B-клітинним лімфобластним лейкозом, була схвалена Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими препаратами США (FDA) у 2017 р., а в країнах ЄС — у 2018 р. Препарат діє шляхом введення нового гена у власні Т-клітини пацієнта, що дозволяє їм знаходити і знищувати ракові клітини. Люкстурна (Luxturna) була схвалена FDA у 2017 р. і в ЄС у 2018 р. для лікування пацієнтів із рідкісною формою спадкової сліпоти (двуалельна дистрофія сітківки), що пов’язана з мутацією гена RPE65. Хвороба уражує від 1000 до 2000 пацієнтів у США, які мають мутацію в обох копіях RPE65. Також Люкстурна доставляє нормальну копію гена RPE65 до клітин сітківки пацієнтів, дозволяючи виробляти білок, необхідний для перетворення світла на електричні сигнали та відповідно для відновлення зору. У травні 2019 р. FDA схвалило Золгенсму (Zolgensma) для дітей молодше 2 років зі спинальною м’язовою атрофією — нервовом’язовим спадковим захворюванням з частотою 1:10 000, що є однією з основних генетичних причин дитячої смертності. Золгенсма доставляє здорову копію гена SMN мотонейронам пацієнта. Так, майже через півстоліття концепція генетичної медицини стала реальністю. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Список літератури знаходиться в редакції

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

11

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

Чи вдасться подолати резистентність бактерій?

Однією з найважливіших проблем сучасної медицини є явище резистентності бактерій до антибіотиків. Нових антибіотиків стає все менше, адже жодна фармацевтична компанія не буде робити свій бізнес на препараті, який невдовзі через розвиток до нього стійкості може втратити попит на ринку. Останнім часом учені все активніше проводять пошук нових можливостей боротьби з цим явищем ЩО ТАКЕ «АД’ЮВАНТНИЙ» ПІДХІД? Замість модифікування старих антибіотиків або перевірки бази синтетичних речовин щодо антибіотичної активності учені пропонують боротися з резистентністю, що виникає у бактерій, з допомогою методу, який заснований на блокуванні механізмів стійкості. Такий підхід має назву «ад’ювантний», а сам процес — «потенціація» через здатність посилювати дію вже існуючих препаратів. Зрозуміло, що потенціатор необхідно застосовувати разом з антибіотиком, до якого у більшості бактерій уже сформувалася резистентність. Усі механізми резистентності «включаються» у відповідь на наявність антибіотика в середовищі, тому боротися з нею можна шляхом збою настройки й порушення роботи сигнальної системи. Якщо бактерія не відчує присутності антибіотика, вона просто не буде активувати системи захисту від нього. У разі отримання й обробки сигналів

12

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

бактерії використовують двокомпонентні системи, що складаються з мембранного білка-кінази (зазвичай це гістидинкіназа) й внутрішньоклітинного білка-регулятора. Ці системи слугують бактеріям для одержання інформації про своє оточення. Цікаво зазначити, що за нестачі такої інформації бактеріальна клітина гине. Таким способом, зокрема у результаті спільної дії валрицину А й валрицину В, був переборений стійкий до метициліну Staphylococcus aureus [1]. А от потенціаторів, які б блокували передачу сигналу про наявність антибіотика в середовищі, поки що не синтезовано. Однак зауважимо, що це дуже перспективний напрям, оскільки у такий спосіб можна «повернути до життя» практично будь-який антибіотик. «РАДИКАЛЬНЕ» РІШЕННЯ У деяких бактерій резистентність проявляється вже на першому етапі дії антибіотика: вони просто не дають проникнути

препарату всередину клітини і здійснюють це за рахунок зменшення кількості пор у мембрані або навіть зміни будови цих пор. Саме так виникла, наприклад, резистентність у кишкової палички до цефалоспоринів — через структурні зміни спеціальних білків-поринів. Останні необхідні клітині для пропускання невеликих молекул (перш за все води), оскільки найчастіше антибіотики проникають всередину бактерій саме цим шляхом. Однак внаслідок мутацій порини кишкової палички перестали пропускати маленькі гідрофільні молекули (такі як цефалоспорини) [2]. Для подолання резистентності такого виду дослідники прийняли «радикальне» рішення: зробити отвір у мембрані бактерій за допомогою винайдених спеціальних речовин, що порушують цілість зовнішньої мембрани, завдяки чому антибіотики можуть пройти крізь неї навіть за відсутності поринів та інших білків-переносників [3].

ЛЕКТОРІЙ До речі, саме у такий спосіб антибіотики стають універсальними. Головна відмінність грамнегативних бактерій від грампозитивних полягає в наявності другої мембрани, через що антибіотикам тяжче проникати в клітину грамнегативних бактерій. Але у разі використання потенціаторів, що порушують цілість зовнішньої мембрани, цієї проблеми не виникає. «БІГ НАВИПЕРЕДКИ» Після того як антибіотик проник всередину клітини, йому необхідно виконати головне завдання — знайти й зв’язатися зі своєю мішенню, для чого потрібен певний час. Найпопулярніший, неспецифічний та простий спосіб завадити цьому з боку бактерії — викачати антибіотик, доки він не встиг знайти свою мішень. Відповідно для боротьби з таким типом резистентності необхідно якимось чином порушити роботу тих насосів, які це здійснюють. Існує кілька рішень даної проблеми. Наприклад, за допомогою РНК-інтерференції можна перешкодити експресії генів, що кодують насоси; модифікувати антибіотик таким чином, щоб бактеріальна клітина не змогла його розпізнати; завадити синтезу подібних насосів; не допустити надходження енергії до насосів. Усі ці ідеї заслуговують на увагу, але мають одну ваду: ті сполуки, за допомогою яких буде порушуватися

Отже, дослідження механізмів виникнення резистентності у бактерій тривають. У деяких випадках отримано обнадійливі результати щодо можливостей її подолання, тому стверджувати, що ера антибіотиків вже скінчилася, певно, зарано

робота насосів, також почнуть виводити з клітини ті самі насоси. Отже, буде спостерігатися «біг навипередки», тобто що відбудеться раніше — антибіотик встигне знайти свою мішень чи насоси виведуть його з клітини. Можна також використати сполуки, що конкурують з антибіотиками за насоси [4]. У цьому випадку антибіотик все одно буде виводитися з клітини, але у меншій кількості. ХІМІЧНА «АТАКА» НА АНТИБІОТИК Ще один шлях розвитку резистентності полягає в тому, що деякі бактерії руйнують хімічні зв’язки в антибіотику, внаслідок чого він не здатний зв’язатися зі своєю мішенню. Найвідоміший приклад подібної реакції — бета-лактамазна. Спеціальний фермент бета-лактамаза «розрізає» у бета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніциліну) їх бета-лактамне кільце. До речі, цю стійкість було відкрито ще до масового застосування пеніциліну. Інший приклад подібного ферменту — естераза, яка руйнує ефірні зв’язки в макролідах. Судячи з усього, її ген перебуває у мобільному генетичному елементі [5], тому варто чекати, що, певно, скоро відбудеться поширення цього ферменту. Інші ж бактерії здійснють боротьбу з антибіотиками протилежним шляхом — не руйнують у них зв’язки, а приєднують різноманітні групи: ацильні, фосфатні, нуклеотидні, рибозні, тіольні тощо. Для цього у бактерій існує велика кількість спеціальних ферментів — трансфераз, але діяти вони можуть тільки всередині клітини, оскільки потребують участі АТФ. Тривалий час дослідники намагалися перемогти в цій гонитві шляхом створення сполучень, які не можуть розрізати беталактамази, естерази або епоксидази, а різні трансферази — модифікувати. Нині спостерігається новий виток цієї боротьби, оскільки було відкрито інгібітори бета-лактамаз, й фармацевтичні компанії розпочали пошук речовин, здатних інгібувати роботу подібних ферментів. БАКТЕРІЇ «МАСКУЮТЬ» МІШЕНІ АНТИБІОТИКІВ Є випадки, коли антибіотик проник до клітини й перебував у ній достатньо часу, але все одно не зміг знайти свою мішень. Справа в тому, що бактерії можуть модифікувати цю мішень, щоб препарат не впізнав її і не зв’язався з нею. Вони навіть «включають» спеціальні обхідні шляхи метаболізму, до яких мішень не входить. Звичайно, такі випадки є досить рідкісними, адже однією спонтанною мутацією тут не обійтися. Однак якщо це все-таки сталося, подолати подібну

НАУКА

резистентність за допомогою потенціаторів складніше. Цікавим прикладом такого випадку може слугувати виникнення резистентності до ванкоміцину у грампозитивних бактерій. Цей антибіотик інгібує синтез клітинної стінки за рахунок утворення водневих зв’язків з ацил-D-аланіл-D-аланіном на кінці зростаючого пептидоглікану. Через те, що його мішенню є не білок, до ванкоміцину тривалий час (понад 30 років) стійкість не вироблялася. Небагато з антибіотиків можуть «похизуватися» таким довгим життям. Навіть у наші часи ванкоміцин все ще вважають антибіотиком «останньої надії» й застосовують лише в тому випадку, коли інші препарати не допомогли. Також бактерії можуть змінювати мішень вже після її синтезу — за допомогою спеціальних ферментів. Наприклад, у цьому полягає стійкість стафілококів до макролідів, лінкозамідів та стрептограмінів. Ці антибіотики є вельми різними за структурою, але чинять подібну дію: прикріплюються до рибосоми й «зачиняють» вихід пептидів з її великої субодиниці, внаслідок чого порушується синтез білка в клітині. Стафілококи ж «винайшли» фермент метилтрансферазу, котра приєднує до великої субодиниці рибосоми метильну групу, через що зазначені вище антибіотики зв’язатися з рибосомою не мають можливості. На жаль, у цьому випадку винайти потенціатор також вельми складно. Можливо, ним може стати інгібітор метилтрансфераз або інгібітор роботи сигнальної двокомпонентної системи. Допоки будь-яких сполучень з подібними властивостями не виявлено. Підготував Руслан Примак, канд. хім. наук Література 1. Gotoh Y., Doi A., Furuta E. et al. Novel antibacterial compounds specifically targeting the essential WalR response regulator // J. Antibiot. — 2010; Vol. 63: 127–134.

2. Martinez-Martinez L., Conejo M.C., Pascual A. et al. Activities of Imipenem and Cephalosporins against Clonally Related Strains of Escherichia coli Hyperproducing Chromosomal betaLactamase and Showing Altered Porin Profiles // Antimicrobial Agents and Chemotherapy. — 2000; Vol. 44: 2534–2536.

3. Zabawa T.P., Pucci M.J., Parr T.R., Lister T. Treatment of Gram-negative bacterial infections by potentiation of antibiotics // Current Opinion in Microbiology. — 2016; Vol. 33: 7–12.

4. Mahamoud A., Chevalier J., Alibert-Franco S. et al. Antibiotic efflux pumps in Gram-negative bacteria: the inhibitor response strategy // Journal of Antimicrobial Chemotherapy. — 2007; Vol. 59: 1223–1229.

5. Biskri L., Mazel D. Erythromycin Esterase Gene ere (A) Is Located in a Functional Gene Cassette in an Unusual Class 2 Integron // Antimicrobial Agents and Chemotherapy. — 2003; Vol. 47: 3326–3331.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

13

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

Йододефіцит і йодозалежні захворювання Науковці стверджують, що зростання частоти захворювань щитовидної залози можна було б уникнути, якби населення, що зазнало радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, отримувало адекватне йодне забезпечення

26 квітня — Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу

14

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

ЕНДЕМІЧНИЙ ЗОБ Йододефіцитні захворювання — це найпоширеніші неінфекційні недуги, пов’язані з дефіцитом йоду. У світі понад 1,5 млрд людей потерпає від нестачі йоду, близько 200 млн мають збільшену щитовидну залозу, тобто ендемічний зоб, саме через нестачу цього мікроелемента. Ендемічний зоб — захворювання мешканців географічних регіонів із нестачею йоду в навколишньому середовищі, яке характеризується збільшенням щитовидної залози. В ендемічних районах близько 90–95% випадків збільшення щитовидної залози спричинене йодним дефіцитом. Якраз тому йододефіцит розцінюють як найбільш серйозну медико-соціальну проблему сучасного суспільства. Стосовно зобу в Україні ендемічними місцевостями є Прикарпаття, Карпати, Закарпаття і Полісся. Йододефіцит в організмі людини розвивається через низький вміст йоду в ґрунті, воді та продуктах харчування. До додаткових чинників, що поглиблюють проблему, належать: • куріння, вживання наркотиків, алкоголю; • забруднення навколишнього середовища зобогенними речовинами — гумі-

Ендемічний зоб — захворювання мешканців географічних регіонів з нестачею йоду в навколишньому середовищі, яке характеризується збільшенням щитовидної залози. В ендемічних районах близько 90–95% випадків збільшення щитовидної залози спричинене йодним дефіцитом

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

НАУКА

СИМПТОМИ ЕНДЕМІЧНОГО ЗОБА 1. Головний біль 2. Дискомфорт у ділянці серця 3. Швидка втомлюваність від фізичних навантажень 4. Напади задухи 5. Сухий кашель 6. Труднощі під час ковтання і дихання 7. Відчуття стискання у ділянці шиї, і стороннього предмета в горлі

новими і хлорорганічними сполуками, вугіллям, сланцями, нафтою; • нестача білків у раціоні, внаслідок чого порушується транспортування йоду до щитовидної залози; • високий вміст хлорорганічних сполук і бактеріальне забруднення питної води; • застосування добрив, інсектицидів, пестицидів у сільському господарстві; • екологічно недосконалі системи очищення нафти для автомобільного транспорту. Доведено, що йододефіцит знижує інтелектуальний потенціал населення в цілому. В світі зареєстровано понад 45 млн людей з розумовою відсталістю різного ступеня, обумовленою нестачею йоду. Згідно з даними наукових досліджень, проведених в регіонах з йодною недостатністю, було виявлено зниження показника інтелекту (IQ) в середньому на 13,5 бала. Профілактичний прийом йодовмісних засобів дає можливість підвищити середньостатистичний показник IQ населення щонайменше на 15–20%. Йодний дефіцит має безпосередній вплив на функцію всіх органів і систем людського організму, тому нестача йоду часто загострює перебіг хронічних захворювань внутрішніх органів. Несприятливий вплив йододефіциту проявляється вже під час внутрішньоутробного розвитку дитини. У дітей, окрім ендемічного зоба та гіпотиреозу, може розвиватися вроджений гіпотиреоз як післядія дефіциту йоду під час внутрішньоутробного розвитку. Нестача йоду розбалансовує функції життєво важливих органів і може призводити

до затримки як фізичного, так і розумового розвитку дитини. ВИДИ ЕНДЕМІЧНОГО ЗОБА Еутиреоїдний — навіть у разі збільшеного розміру щитовидної залози рівень гормонів тримається в межах норми. Гіпотиреоїдний — супроводжується гіпофункцією щитовидної залози. Гіпертиреоїдний — супроводжується гіперфункцією щитовидної залози. За формою прояву ендемічний зоб буває вузловим (з утворенням вузлів щільної тканини), дифузним (з рівномірним збільшенням щитовидної залози), змішаним (з рівномірним збільшенням щитовидної залози і окремими вузлами). Залежно від локалізації виділяють односторонній і двосторонній зоб. ЙОДНА ПРОФІЛАКТИКА Ендемічний зоб належить до тих захворювань, які підлягають ефективній первинній профілактиці. Профілактика набагато ефективніша, ніж лікування, тим більше, що деякі зі змін (розумова відсталість, кретинізм) практично необоротні.

Йодна профілактика полягає у регулярному і тривалому прийомі ЛЗ, що містять фіксовану фізіологічну дозу йоду: • для дітей віком до 12 років — від 50 до 100 мкг на добу; • для підлітків і дорослих — 100–200 мкг на добу; • у період вагітності та під час годування груддю — 200 мкг на добу. Препарати калію йодиду містять добову фізіологічну дозу йоду, тому їх слід приймати щоденно після їжі, запиваючи водою. Масова йодна профілактика — це додавання солей йоду (калію йодиду або йодату) до найпоширеніших продуктів харчування (кухонної солі, хліба, води). Цей метод профілактики розрахований на всіх жителів певного ендемічного регіону. Його називають також німим, адже людина може не знати, що використовує продукт харчування, збагачений йодом. Додавання калію йодату підвищує якість йодування солі і дозволяє збільшити термін придатності такої солі з 3 міс до 1 року.

Масова йодна профілактика — це додавання солей йоду (калію йодиду або йодату) до найпоширеніших продуктів харчування (кухонної солі, хліба, води)

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

15

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

Печія:

лікуємо правильно

За даними статистики, близько 20% дорослого населення розвинених країн один раз на тиждень, а 40% — один раз на місяць відчувають печію. Помірна і виражена, вона негативно впливає на фізичний стан людини, погіршуючи якість життя ЧОМУ ВИНИКАЄ ПЕЧІЯ? Симптоми дискомфорту і печіння в надчеревній ділянці та за грудниною виникають в результаті закидання шлункового вмісту в стравохід (рефлюксу). Стінки стравоходу не захищені від впливу соляної кислоти і ферментів, що входять до складу

16

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

шлункового соку. Їх дія на слизову оболонку обумовлює появу печії. У здорових людей печія може виникати внаслідок переїдання, нерегулярного прийому їжі або споживання її поспіхом, а також внаслідок вживання продуктів, що знижують тонус нижнього стравохід-

ного сфінктера (газованих напоїв, кислих продуктів, шоколаду, чаю, кави, свіжоспеченого хліба або здоби). Нерідко причиною печії стають прийом ЛЗ (нітратів, антагоністів кальцію), куріння, зловживання алкоголем, стреси, гіподинамія, а також підвищений внутрішньочеревний тиск, обумовлений ожирінням або вагітністю. А прийом їжі безпосередньо перед сном навіть у здорових людей часто призводить до нічної печії. Крім того, печія є основним симптомом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та низки інших патологій травного тракту: хронічного гастриту з підвищеною кислотністю, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, функціональної диспепсії, хронічного холециститу, дискінезії жовчовивідних шляхів тощо. Ефективне усунення цього симптому залежить від лікування основного захворювання.

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ ЧИ НЕБЕЗПЕЧНА ПЕЧІЯ? Контакт з кислим вмістом шлунка призводить до пошкодження слизової оболонки стравоходу і розвитку запалення. За відсутності адекватного лікування зміни слизової оболонки стравоходу прогресують, підвищується ризик розвитку ерозивного езофагіту, запальних і рубцевих стриктур. Тому метою лікування хворих з печією має бути ефективне пригнічення кислотоутворення в шлунку. Загрозливі симптоми, поява яких потребує негайного звернення до лікаря*: • блювання кольору «кавової гущі» або кров’ю; • випорожнення чорного (дьогтеподібного) кольору; • постійна печія протягом 3 діб та більше; • задишка, потовиділення, утруднення ковтання; • біль у животі; • прогресуюче зменшення маси тіла; • поява печії внаслідок прийому ЛЗ. ЯК ЛІКУВАТИ ПЕЧІЮ? Якщо печія виникає періодично, позбавитись її можна шляхом корекції раціону і режиму харчування (їсти часто, але потроху), зменшення вживання алкоголю, відмови від куріння, нормалізації маси тіла. Якщо турбує нічна печія, їжу слід споживати не менше ніж за 3 год до сну. Крім того, рекомендовано підняти узголів’я ліжка, щоб верхня частина тулуба опинилася вище нижньої на 15–20 см. Якщо ці заходи неефективні, призначають антацидні препарати, антисекреторні засоби — блокатори Н2-гістамінових рецепторів та інгібітори протонної помпи. Антациди, що містять солі алюмінію, магнію, кальцію, нейтралізують соляну кислоту, пригнічують активність пепсину, адсорбують жовчні кислоти і лізолецитин. Під час прийому всмоктувальних анта-

цидів (кальцію і магнію карбонат, натрію гідрокарбонат) існує ризик виникнення кислотного «рикошету», тобто вторинної гіперсекреції соляної кислоти. Невсмоктувальні антациди (алюмінію і магнію гідроксид, алюмінію фосфат), позбавлені цього недоліку, покращують мікроциркуляцію в слизовій оболонці шлунка, сприяють регенерації шлункового епітелію, стимулюють вироблення простагландинів і глікопротеїнів, адсорбують токсини і мікроорганізми. Після прийому антацидів ефект настає швидко, однак триває недовго (до 90 хв). ЧИ МОЖНА ЗНИЗИТИ СЕКРЕЦІЮ КИСЛОТИ В ШЛУНКУ? З появою в 1977 р. першого блокатора (антагоніста) Н2-гістамінових рецепторів циметидину стався революційний переворот у лікуванні захворювань, обумовлених підвищеним вмістом соляної кислоти в шлунку. Препарати цієї групи (циметидин, ранітидин, фамотидин, нізатидин) ефективно пригнічують її продукцію, знижують активність пепсину, стимулюють кровообіг у слизовій оболонці шлунка.

Гастроезофагеальний рефлюкс зазвичай розвивається протягом 3 год після прийому їжі. Приблизно у 6% здорових людей і у 74% хворих з хронічною печією вона виникає вночі під час сну. В 50% випадків печія стає причиною безсоння

НАУКА

Крім того, для контролю кислотоутворення в шлунку широко використовують інгібітори протонної помпи — омепразол, пантопразол, лансопразол, рабепразол, які має призначати лікар. Вони швидко усувають симптоми ГЕРХ, сприяють загоєнню ушкоджень стравоходу, ефективно запобігають рецидивам захворювання, знижують ризик розвитку ускладнень. ПЕЧІЯ У ВАГІТНИХ Майбутні мами часто страждають від печії, що обумовлено фізіологічними змінами в організмі. Тож вагітним потрібно змінити режим харчування, а саме: • харчуватись невеликими порціями 5–7 разів на день; • виключити з раціону смажені та жирні страви, вуджені продукти, гострі соуси і приправи, кислі соки, солодощі, а також деякі овочі (білокачанна капуста, редиска, часник, цибуля); • споживати молоко, вершки, сир, паровий омлет, відварене м’ясо та рибу, білий хліб. Також необхідно носити спеціальний одяг для вагітних (затісний одяг теж може спричинити появу печії). Звернутись до лікаря, якщо симптоми печії виникають регулярно. Раніше безпечним засобом від печії вважали харчову соду. Сьогодні лікарі радять утриматися від її застосування. Ефект від дії натрію бікарбонату нетривалий. Більше того, під час взаємодії соди із шлунковим соком утворюється вуглекислота, яка спричиняє швидке повернення симптому. Особливо не радять використовувати соду вагітним, тому що натрію бікарбонат може зумовити появу набряків. Наталія Богданів *Фармацевтична опіка. Практичний посібник. — К: Фармацевт Практик, 2017.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

17

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Польові роботи без болю в спині! З початком дачного сезону в аптеці збільшується кількість відвідувачів, які просять порекомендувати їм засіб від болю в спині. А вибір ефективного препарату вимагає розуміння механізмів виникнення болю, що лежать в основі дорсалгії

ПРИЧИНИ БОЛЮ В СПИНІ Біль у спині найчастіше обумовлений дегенеративними змінами хряща міжхребцевого диска внаслідок повторних травм (підняття важких предметів, підвищені статичні та динамічні навантаження, падіння тощо) або є результатом фізіологічного старіння організму. З віком вміст води і протеогліканів у міжхребцевих дисках знижується, що призводить до зменшення його висоти і втрати амортизуючої функції. У зв'язку зі змінами в тілах хребців навантаження на фасеточні суглоби збільшується, а натяг зв'язок зменшується і супроводжується гіпермобільністю хребцево-рухового сегмента та подразненням больових рецепторів синовіальних оболонок міжхребцевих суглобів. Біль є характерним і за наявності грижі міжхребцевого диска. Найчастіше він виникає в нижньому поперековому відділі хребта, рідше — в нижньому шийному і верхньому поперековому, вкрай рідко — в грудному. Грижі можуть спричиняти здавлювання спинномозкового корінця (компресійну радикулопатію), спинного мозку (мієлопатію шийного відділу) або їхніх судин. Біль у спині може бути обумовлений і функціональними змінами — оборотним блокуванням міжхребцевих суглобів внаслідок статичного або динамічного навантаження, незручною позою, мікротравма-

18

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

ми. Функціональне блокування суглобів виникає як в уражених суглобах, так і здорових. Цим пояснюється, наприклад, біль у спині у підлітків.

Біль у спині найчастіше обумовлений дегенеративними змінами хряща міжхребцевого диска внаслідок повторних травм (підняття важких предметів, підвищені статичні та динамічні навантаження, падіння тощо) або є результатом фізіологічного старіння організму

УВАГА: М'ЯЗОВИЙ СПАЗМ! У відповідь на зміни в дисках, зв'язках і суглобах хребта больові імпульси з рецепторів уражених тканин йдуть до поперечносмугастих м'язів, спричиняючи їх рефлекторне напруження, що має захисний характер, оскільки призводить до іммобілізації ураженого сегмента шляхом створення м'язового корсета. Також м'язовий спазм стає чинником, що провокує біль. Таким чином формується замкнене коло: м'язовий спазм — патологічна захисна поза — біль — посилення м'язового спазму тощо. Надмірне напруження ряду м'язових груп призводить до дисфункції міофасціальних тканин з формуванням больового синдрому, обумовленого тривалим перебуванням в положенні сидячи або стоячи, незручній позі, перенесенням важких речей, іншими силовими навантаженнями. Подібні ситуації виникають в житті кожної людини. М'язовий дистрес буває і психогенної природи (наприклад, супроводжує відчуття тривоги або страху). М'язовий спазм призводить до порушень мікроциркуляції крові, що спричиняє розвиток локальної ішемії. Тонічне напруження м'язів може зумовити деформацію і обмеження рухливості хребта.

НОВИНИ

Захистити найбільш вразливих

Для порівняння: у 18-річних осіб вміст води в ядрі диска становить в середньому 80%, у 65-річних — 65% Крім того, на фоні м'язового спазму погіршуються координація рухів і здатність до пересування. Так, у разі люмбаго хворий нерідко залишається в незручній позі, а під час спроби її змінити біль посилюється. У сукупності з інтенсивним болем м'язовий спазм значно погіршує якість життя пацієнта. ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ: КУПІРУВАННЯ БОЛЮ, УСУНЕННЯ СПАЗМУ Комплексне лікування болю зазвичай включає іммобілізацію протягом декількох днів, за необхідності — використання шийного або поперекового корсета (фіксуючий пояс), лікувальну фізкультуру, фізіо- та бальнеотерапію. Для купірування болю рекомендований прийом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП): у разі помірного больового синдрому — засоби для місцевого застосування, у разі інтенсивного — ін'єкційні та пероральні лікарські форми (призначає лікар). Терапевтична ефективність НПЗП обумовлена пригніченням активності ферменту циклооксигенази (ЦОГ). Існуючі НПЗП по-різному здатні пригнічувати обидві форми ЦОГ. Відповідно до активності щодо ізоферментів ЦОГ НПЗП класифікують на неселективні інгібітори ЦОГ (піроксикам, індометацин, ібупрофен, диклофенак, кеторолак тощо), селективні інгібітори ЦОГ-2 (мелоксикам, німесулід) та специфічні інгібітори ЦОГ-2 (коксиби). З огляду на те, що практично завжди в патологічному процесі задіяні м'язи, доцільним є застосування міорелаксантів, які знижують їх підвищений тонус і зменшують ригідність. Завдяки застосуванню цих препаратів вдається розірвати «порочне коло», яке утворюють біль і м'язовий спазм. Міорелаксуючу дію чинять тизанідин, толперизон, тіокохікозид, циклобензаприн, застосування яких дозволяє істотно скоротити період реабілітації у разі болю в спині і прискорити повернення пацієнта до звичного способу життя.

NВ!

Біль у спині — характерний симптом багатьох захворювань, для діагностики і лікування яких необхідні ретельне обстеження і консультація лікаря. Провізору слід звернути увагу на наявність проявів, що свідчать про серйозну спінальну патологію:

• біль високої інтенсивності; • інтенсивний біль, не пов’язаний зі зміною положення тіла і рухами; • вік молодше 20 і старше 55 років; • біль, що посилюється в нічний час; • недавно перенесена травма; • гарячка і зменшення маси тіла; • загальна слабкість; • порушення ходи

5 травня відзначався Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю. Як відомо, рівень розвитку суспільства визначається ставленням до найменш захищених та найбільш вразливих його членів. До цієї категорії належать і люди з інвалідністю. За даними Міністерства соціальної політики, торік в Україні зареєстровано 2,7 млн осіб з інвалідністю, зокрема 222,3 тис. з I групою, 900,8 тис. — з II групою, 1416 тис. — з III групою та 163,9 тис. дітей з інвалідністю

Відповідно до ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особою з інвалідністю є людина зі стійким розладом функцій організму, які, взаємодіючи із навколишнім середовищем, можуть призводити до обмеження її життєдіяльності. Це також вимагає від держави створення належних умов для повноцінної реалізації такою особою своїх прав та гарантій, визначених чинним законодавством, та забезпечення її соціального захисту шляхом створення правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов. У 2006 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про права інвалідів. У цьому засадничому документі визначено основні принципи стосовно забезпечення прав інвалідів у різних сферах їхньої життєдіяльності. Конвенцію ратифікувало більш як 180 держав світу, серед яких і Україна. Згідно із цією міжнародною угодою держави зобов’язані вживати заходів щодо створення умов для повного залучення інвалідів до усіх аспектів життя, а також сприяти максимальній реалізації їхніх фізичних, розумових, соціальних та професійних здібностей. Конвенція містить статті про забезпечення індивідуальної мобільності інвалідів, свободу вираження їхніх поглядів і переконань, доступ до інформації, недоторканність приватного життя, повагу, освіту, здоров’я та реабілітацію. Закон України гарантує особам з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в різних сферах життя суспільства. Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей інвалідів на рівні з іншими громадянами та полягає у нарахуванні пенсії, наданні державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки або забезпеченні стороннього догляду. ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

19

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Еректильна дисфункція: не нашкодити

За результатами досліджень, проведених у клініці Клівленда у 2019 р., встановлено, що з проблемою досягнення і підтримки ерекції, необхідної для задоволення статевих партнерів, у різні періоди життя стикається кожний десятий чоловік. Причинами «прикрих несподіванок» стають перевтома, прийом алкоголю або хвороба. Проблеми з ерекцією, які спостерігають у 25% спроб статевого акту, є серйозною підставою для занепокоєння. Сексопатологи вважають, що мова вже йде про еректильну дисфункцію (ЕД) СУМНА СТАТИСТИКА Якщо 30 років тому вважали, що причиною ЕД у 80% випадків є психогенні чинники, то сьогодні завдяки новим методикам діагностики цифри розподілилися таким чином: 20% припадає на психогенні форми порушення потенції (страхи щодо невдалого сексу, загальне напруження чи невдоволення життям або своїм становищем на роботі, в сім’ї тощо), 80% пов’язані з органічними змінами, спричиненими цукровим діабетом, серцево-судинними захворюваннями, нейрогенними розладами тощо. Поширеність даного феномену серед осіб старше 40 років втричі вища, ніж у чоловіків більш молодого віку. Раніше вважали, що лише 5–10% чоловіків молодшого віку страждають на ЕД. Але результати дослідження, проведеного фахівцями медичного факультету Бостонського університету у 2002 р., підтвердили, що ця проблема актуальна для 26% осіб молодше 40 років (The Journal

20

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

of Sexual Medicine, 2013). Поширеність ЕД у всьому світі зростає. Очікується, що до 2025 р. від цієї проблеми буде потерпати 322 млн чоловіків (Міжнародний журнал досліджень імпотенції, 2000). ТАБЛЕТКА «ДЛЯ РАДОСТІ» Довгий час спроби допомогти чоловікам налагодити сексуальне життя були безуспішними. Ні різні пристосування, ні хворобливі ін’єкції і гормональні аплікатори, ні введені в уретру лікарські кульки не могли повністю задовольнити бажання «бути на висоті» в ліжку. Ситуація змінилася, коли були створені та надійшли у продаж маленькі блакитні таблетки. Ефект силденафілу перевершив усі очікування. Сьогодні ці ліки є найбільш продаваними в світі, їхня популярність навіть не снилася найбільшим фармацевтичним бестселерам. Сексуальне життя з допомогою цих таблеток вдалося налагодити людям із цукровим діабетом, неврологічними розладами, особам, що приймають антидепресанти тощо. За найскромнішими підрахунками, близько 5 млн американцям силденафіл повернув повноцінне сексуальне життя. Популярність «пігулок любові» зростала, їх прагнули роздобути всі, хто невпевнений у своїх сексуальних можливостях. Споживачами стали здорові молоді чоловіки, охочі «підстрахуватися» перед побаченням. І якщо в першій рекламній кампанії подібних засобів знімався немолодий сенатор Боб Доул, то тепер героями роликів стали молоді люди не старше 40 років. Маркетологи вже не пропонували препарати для лікування ЕД, а позиціонували їх як «таблетки для радості». НАСЛІДКИ НЕПОМІРНОСТІ На фоні ажіотажу, пов’язаного із силденафілом, компаніявиробник була змушена закликати охочих їх придбати до спокою. Розробників непокоїло, що 15–20% споживачів приймають препарат не за показаннями і без урахування протипоказань. Це призвело до почастішання повідомлень про серцеві напади під час статевого

НОВИНИ акту, що виникали у чоловіків, особливо похилого віку, які приймали препарат для підвищення потенції. Дані подальших досліджень засвідчили, що суперпопулярні таблетки можуть спричиняти фатальну ерекцію і стати причиною смерті споживача. Однією з перших жертв став нігерійський диктатор 54-річний Сани Абача. Чоловік влаштував оргію з трьома молодими дівчатами, попередньо прийнявши 4 пігулки і запивши їх шампанським. Під ранок стомлений казанова заснув... і більше не прокинувся. Кардіологи попереджають, що найбільше ризикують, приймаючи силденафіл, чоловіки із серцево-судинними захворюваннями, зокрема ті, кому призначені нітрати. Препарат також не можна поєднувати з алкоголем або наркотиками. Неконтрольований прийом препаратів від ЕД може мати зворотний ефект. Одними з перших в списку тих, хто втратив потенцію через згубну пристрасть, виявилися голлівудські ловеласи. Х’ю Хефнер, 72-річний власник імперії «Плейбой», з головою поринув у «веселе життя», зраджуючи своїй 33-річній красуні дружині. В інтерв’ю з журналістами він себе порівнював з телевізійним персонажем — кроликом Енерджайзером, який ніколи не зупиняється. Але через деякий час у Х’ю «сіла батарейка», і лікарі констатували повну втрату потенції. ЛІКУВАННЯ ЕД Передусім треба говорити про запобігання ЕД. Для цього потрібно: • кинути курити; • регулярно виконувати фізичні вправи; • дотримуватися здорового харчування; • позбутися надмірної маси тіла; • обмежити або уникати вживання алкоголю; • намагатися зменшити психологічне навантаження, за необхідності звернутися до психотерапевта; • регулярно проходити огляди у сімейного лікаря для контролю рівня артеріального тиску (АТ), вмісту глюкози та холестерину в крові; • проконсультуватись із лікарем щодо коригування режиму прийому препаратів, що можуть впливати на потенцію. Європейською агенцією з лікарських засобів (EMA) та Управлінням з контролю за харчовими продуктами і препаратами США (FDA) для лікування ЕД рекомендовані селективні інгібітори ФДЕ-5 — силденафіл, варденафіл і тадалафіл. Ці препарати не ініціюють ерекцію. Для досягнення ефекту пацієнт потребує сексуальної стимуляції. Але вони забезпечують твердість, достатню для вагінальної пенетрації. Препарати починають діяти через 30–60 хв після прийому. Відомо, що споживання тяжкої жирної їжі знижує їхню ефективність внаслідок більш тривалого часу всмоктування. Вибір препарату та режим дозування рекомендує лікар, зважаючи на стан здоров’я, супутні захворювання, частоту статевих контактів та особистий досвід пацієнта. Прийом силденафілу, тадалафілу і варденафілу не підвищує ризик виникнення інфаркту міокарда та не призводить до погіршення самопочуття у чоловіків зі стабільною формою стенокардії. Зауважимо, що разом з інгібіторами ФДЕ-5 протипоказаний прийом нітратів — нітрогліцерину, ізосорбіду мононітрату, ізосорбіду динітрату тощо. Призначення інгібіторів ФДE-5 одночасно з антигіпертензивними препаратами (інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту, блокаторами ангіотензинових рецепторів, блокаторами кальцієвих каналів, β-адреноблокаторами, діуретиками) може призвести до незначного зниження рівня АТ.

12 травня — Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми

Синдром хронічної втоми Етіологія захворювання дотепер достеменно невідома. Хвороба проявляється немотивованою яскраво вираженою загальною слабкістю, що унеможливлює звичне повсякденне життя хворого. Окрім того, синдрому хронічної втоми (СХВ) притаманні головний біль, артралгія, міалгія, погіршення пам’яті, депресія, розлади сну, а іноді — субфебрильна температура тіла, біль у горлі та збільшення шийних лімфатичних вузлів. Фахівці з’ясували, що хвороба характерна для людей віком 20–50 років і частіше виникає у жінок молодого і середнього віку, однак може розвиватися навіть у дітей. Розрізняють СХВ і симуляцію його симптомів (агравація). Водночас науковці вагаються назвати точну причину СХВ. Досі не встановлено, одна чи кілька їх провокують захворювання, і вони є фізіологічними чи психологічними. Деякі дослідники переконані, що певну роль в розвитку хвороби відіграють генетична схильність, мікроби і токсини, а також емоційні чинники. У низці досліджень ймовірною причиною СХВ було названо інфекційні недуги, зокрема зараження вірусом Епштейна — Барр, цитомегаловірусом, бактерією, що спричиняє хворобу Лайма, або дріжджовими грибами. Однак інші науковці ці причини не підтвердили, як і зв’язок СХВ з іншими інфекціями (краснуха, герпес, ВІЛ). Відсутні докази зв’язку СХВ з гормональними порушеннями, психічними розладами, патологічними станами імунної системи. До чинників ризику розвитку СХВ належать: • несприятливі екологічні та гігієнічні умови проживання; • часті й тривалі стреси, порушення фізіологічної реакції на стрес, дезадаптація; • одноманітна напружена робота; • гіподинамія, нераціональне харчування; • відсутність цікавості до життя та перспектив розвитку. ВООЗ класифікує СХВ як неврологічне захворювання. Об’єктивні діагностичні тести, верифіковані біомаркери, методики і препарати для лікування відсутні, тому первинною метою терапії є усунення симптомів і покращення функціональних можливостей організму. Початкове лікування проводиться індивідуалізовано, з урахуванням найбільш виражених симптомів у конкретного пацієнта. Переважно симптоми СХВ з часом минають самі собою. Лікування спрямоване на усунення конкретних ознак, таких як біль, депресія, порушення сну. Під час проведення терапії доцільно концентруватися не на втрачених функціях, а на тих, які можна відновити. До методів лікування СХВ належать: • когнітивно-поведінкова терапія; • поетапне підвищення фізичного навантаження; • за наявності показань — призначення антидепресантів, снодійних і знеболювальних засобів.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

21

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Інфекції, що передаються статевим шляхом

Щодня реєструють більше 1 млн випадків зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). За оцінками, щорічно відбувається 376 млн нових випадків зараження хламідіозом, гонореєю, сифілісом або трихомоніазом. Понад 500 млн осіб хворі на генітальний герпес, спричинений вірусом простого герпесу. Більш як 290 млн жінок мають інфекцію, зумовлену вірусом папіломи людини [1]. Більшість ІПСШ мають безсимптомний перебіг або проявляються лише незначно вираженими симптомами, в результаті чого можуть тривалий час залишатися невиявленими. ІПСШ є національною проблемою системи охорони здоров’я України. За даними МОЗ України, в країні щороку реєструють близько 400 тис. нових випадків ІПСШ [2]. ГОЛОВНІ ЗБУДНИКИ Відомо, що статевим шляхом можуть передаватися понад 30 різних бактерій, вірусів і паразитів. Найвищі показники захворюваності ІПСШ асоціюються з вісьмома з цих патогенів. Чотири з цих восьми інфекцій — сифіліс, гонорея, хламідіоз і трихомоніаз — на даний час є виліковнимим. Інші чотири

22

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

інфекції є вірусними і не лікуються — це гепатит В, вірус простого герпесу, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) та вірус папіломи людини [1]. Зокрема, Chlamydia trachomatis — найчастіша причина виліковних бактеріальних

Chlamydia trachomatis — найчастіша причина виліковних бактеріальних інфекцій, що передаються статевим шляхом, у всьому світі. В більшості випадків інфекція проявляється як уретрит у чоловіків та як ендоцервіцит у жінок [3]

інфекцій, що передаються статевим шляхом, у всьому світі. В більшості випадків інфекція проявляється як уретрит у чоловіків та як ендоцервіцит у жінок [3]. Також Mycoplasma genitalium хоча й не належить до головних збудників ІПСШ, проте визнана патогеном, що передається статевим шляхом. Мікроорганізм спричиняє гострий і хронічний негонококовий уретрит у чоловіків, і все більше даних свідчать про те, що він також є причиною цервіциту та запальних захворювань органів малого таза у жінок [4]. Обмежена доступність діагностики стимулювала так зване синдромне ведення пацієнтів, що призвело до широкого поширення стійкості до протимікробних препаратів. Попри те, що протимікробні препарати кількох класів активні проти M. genitalium, існує значна стурбованість щодо появи невиліковних штамів. ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ІПСШ передаються переважно під час статевого контакту, включаючи вагінальний, анальний і оральний секс. Крім того, ряд ІПСШ передається нестатевим шляхом, зокрема через кров або препарати крові. Багато ІПСШ, включаючи хламідіоз, гонорею і головним чином гепатит В, ВІЛ та сифіліс,

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

ПРАКТИКА

можуть також передаватися від матері до дитини в період вагітності та під час пологів. СИМПТОМИ Перебіг ІПСШ можливий без явних симптомів хвороби. До поширених симптомів ІПСШ відносять вагінальні виділення, виділення з сечовипускального каналу або відчуття печіння під час сечовипускання, генітальні виразки і біль у животі. Однак низка захворювань супроводжується доволі специфічними симптомами. Наприклад, венерична лімфогранульома — виразкова інфекція статевих органів, спричинена деякими сероварами Chlamydia trachomatis, має три стадії інфікування: • первинна стадія характеризується появою безболісної виразки статевих органів або папул; • вторинна стадія проявляється розвитком односторонньої або двосторонньої болючої пахової та/або стегнової лімфаденопатії (також званої бубонами); • пізня стадія відрізняється повою стриктур, фіброзу і свищів в аногенітальній ділянці [5]. ІПСШ ТА ВІЛ За результатами низки досліджень встановлено, що наявність ІПСШ значно підвищує ризик передачі ВІЛ статевим шляхом. До інфікування ВІЛ призводять сифіліс, генітальний герпес, гонорея, хламідіоз, трихомоніаз, кандидоз, мікоплазмоз та інші венеричні інфекції. Зокрема, герпес і сифіліс можуть більш ніж у три рази підвищувати ризик зараження ВІЛ [1, 2]. Ерозії та виразки, запалення, ушкодження тканин, зумовлені ІПСШ, знижують активність факторів захисту організму від зараження ВІЛ. Крім того, вони зумовлюють масову міграцію в слизову оболонку макрофагів і лімфоцитів, що є джерелом ВІЛ. Отже, наявність ІПСШ підвищує уразливість до ВІЛ та зумовлює інфікування ВІЛ-негативних осіб. Крім того, ІПСШ призводять до передачі ВІЛ від ВІЛ-позитивної особи [2]. НАСЛІДКИ У деяких випадках ІПСШ можуть мати серйозні наслідки для репродуктивного здоров’я, крім безпосереднього впливу самої інфекції (наприклад, безплідність або передача інфекції від матері до дитини). З 2016 р. 998 тис. вагітних були інфіковані сифілісом, що спричинило більше ніж 200 тис. випадків мертвонародження і загибелі новонародженого. Інфекція вірусу папіломи людини щорічно призводить до 570 тис. випадків за-

хворювання на рак шийки матки і більш ніж до 300 тис. випадків смерті від цієї форми раку. Такі ІПСШ, як гонорея і хламідіоз, є основними причинами запальних захворювань органів малого таза і безпліддя у жінок [1]. ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА На сьогодні є ефективні засоби для лікування деяких ІПСШ. Три бактеріальні (хламідіоз, гонорея і сифіліс) і одна паразитарна ІПСШ (трихомоніаз) зазвичай виліковні з допомогою наявних ефективних схем однодозового прийому антибіотиків. У разі герпесу та ВІЛ найефективнішими є антиретровірусні препарати, які можуть знижувати вираженість симптомів хвороби, не забезпечуючи за такої умови повного виліковування. Для лікування гепатиту В застосовують імуномодулятори (інтерферон) і антиретровірусні препарати, які допомагають боротися з вірусом і уповільнюють руйнування печінки.

Останнім часом стійкість ІПСШ, зокрема гонореї, до антибіотиків швидко зростає, що звужує спектр варіантів лікування. Програма з епіднагляду за стійкістю гонококка до протимікробних препаратів (Gonococcal AMR Surveillance Programme — GASP) виявила високі показники стійкості до хінолонів, все більшу стійкість до азитроміцину та виникнення стійкості до цефалоспоринів розширеного спектра — препаратів останньої лінії. Знижена чутливість збудника гонореї до цефалоспоринів розширеного спектра дії на фоні існуючої стійкості до пеніциліну, сульфамідів, тетрацикліну, хінолонів та макролідів ставить гонокок до ряду мікроорганізмів, що мають множинну лікарську стійкість. Відзначається також стійкість інших ІПСШ до протимікробних препаратів, хоча поки залишається менш поширеним явищем, що робить критично важливими профілактику ІПСШ та їх якнайшвидше лікування [1]. Для запобігання поширенню інфекції та з метою профілактики рецидивів важливою складовою у терапії пацієнтів з ІПСШ є консультування щодо безпечного сексу та лікування сексуальних партнерів. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Література

Для лікування гепатиту В застосовують імуномодулятори (інтерферон) і антиретровірусні препарати, які допомагають боротися з вірусом і уповільнюють руйнування печінки

1. Инфекции, передаваемые половым путем (ИППП). 14 июня 2019 г. Бюллетень ВОЗ https:// cutt.ly/QxVMKXc 2. Мавров Г.І. Особливості діагностики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, в осіб із груп ризику, уразливих щодо інфікування вірусом імунодефіциту людини // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2011: 1.

3. Malhotra М. et al. Genital Chlamydia trachomatis: anupdate // Indian J Med Res. — 2013 Sep; 138 (3): 303–16.

4. Gnanadurai R., Fifer Н. Mycoplasma genitalium: A Review. Microbiology (Reading). — 2020 Jan; 166 (1): 21–29.

5. Rawla Р. et al. Lymphogranuloma Venereum. Stat Pearls [Internet]. March 19, 2021.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

23

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Холецистит:

запалення жовчного міхура ПРИЧИНИ І СИМПТОМИ ХОЛЕЦИСТИТУ Найбільш частою причиною захворювання є наявність каменів у жовчному міхурі — калькульозний холецистит. Але причинами розвитку запалення можуть також бути: • бактеріальна інфекція, спричинена стафілококом, кишковою паличкою тощо; • наявність найпростіших паразитів (лямблій); • порушення відтоку жовчі внаслідок вродженої деформації жовчного міхура, дискінезії жовчовивідних шляхів, запальних змін у дванадцятипалій кишці, гострого панкреатиту; • малорухливий спосіб життя, нерегулярний прийом їжі; • період вагітності. Певну роль у розвитку захворювання відіграють спадкова схильність, порушення обміну речовин і кровопостачання стінки жовчного міхура, схильність до алергії, статева приналежність (жінки хворіють частіше). Симптоми холециститу: • біль у правому підребер’ї та епігастральній ділянці, який може іррадіювати в праву лопатку, надключичну ділянку, поперек, інколи в ділянку серця, зумовлюючи напади кардіалгії; • гіркий присмак у роті, нудота, блювання, здуття живота; • зміна характеру випорожнень (запор змінює послаблення); • у разі тяжкого перебігу захворювання можливі ознаки інтоксикації — слабкість, підвищення температури тіла до 38 °С і вище, озноб, головний біль, рясне потовиділення. КЛАСИФІКАЦІЯ ХОЛЕЦИСТИТУ У 90–95% випадків гострий холецистит розвивається у разі перекриття жовчовивідних проток каменем. Більшості таких хворих раніше було встановлено діагноз хронічного холециститу. Хронічний холецистит характеризується тривалим перебігом із періодами загострення, спровокованими зазвичай споживанням жирної, гострої їжі, міцних алкогольних напоїв. Тяжким ускладненням калькульозного холециститу є печінкова коліка, що виникає внаслідок перекривання каменем жовчовивідних шляхів і призводить до порушення відтоку жовчі. У крові підвищується концентрація пігментних речовин (в тому числі білірубіну), що спричиняє жовтяницю. Симптоми печінкової коліки подібні до таких під час нападу гострого холециститу, проте біль сильніший і зазвичай виникає вночі або рано вранці. Протягом короткого часу при-

24

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

єднуються ознаки жовтяниці: пожовтіння склер і шкіри, зміна кольору сечі (набуває кольору пива), знебарвлення калу. Такі хворі потребують госпіталізації. Порушення евакуаторної функції жовчного міхура, обумовлене спазмом, його атонією або наявністю в ньому каменів, може призвести до застою жовчі та розвитку холестатичного (застійного) гепатиту.

Хронічний холецистит характеризується тривалим перебігом із періодами загострення, спровокованими зазвичай споживанням жирної, гострої їжі, міцних алкогольних напоїв. Тяжким ускладненням калькульозного холециститу є печінкова коліка, що виникає внаслідок перекривання каменем жовчовивідних шляхів і призводить до порушення відтоку жовчі

ЛІКУВАННЯ ХОЛЕЦИСТИТУ Терапія гострого холециститу, як і вибір препаратів, потребує індивідуального підходу і залежить від наявності супутньої патології та перебігу захворювання. Лікування має бути спрямоване на усунення спазму жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, поліпшення відтоку жовчі, боротьбу з інфекцією, виведення і запобігання утворенню нових каменів. Показанням до призначення антибіотиків є наявність клінічних та лабораторних ознак запалення, позитивних результатів посіву жовчі. Під час нападу жовчної коліки важливо якомога швидше усунути больовий синдром. Симптоматичне лікування холециститу включає використання прокінетиків (домперидон), міотропних спазмолітиків (папаверин, дротаверин, мебеверин) або антагоністів кальцію. Широко застосовують також жовчогінні препарати. Зменшуючи застій жовчі, вони сприяють більш швидкому усуненню запального процесу в жовчному міхурі. Жовчогінні засоби поділяють на холеретики і холекінетики. Холеретики підсилюють відтік жовчі, стимулюючи підвищення її секреції і збільшуючи об'єм. Холекінетики підвищують тонус гладких м'язів жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що сприяє виведенню жовчі. За наявності каменів у жовчному міхурі або дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпертонічним типом призначають холеретики. І навпаки, у разі атонії жовчного міхура на фоні хронічного некалькульозного холециститу, у разі атонічної дискінезії жовчовивідних шляхів показані холекінетики.

НОВИНИ До холеретиків відносять препарати, що містять жовчні кислоти, їх солі та жовч (дегідрохолева кислота, холензим, ліобіл, аллохол тощо), ЛЗ рослинного походження (берберину сульфат, флакумін, конвафламін тощо) і синтетичні препарати (осалмід, гідроксиметилнікотинамід, циквалон тощо). Холекінетики (магнію сульфат, ксиліт, сорбіт, маніт) подразнюють рецептори слизової оболонки кишечнику, стимулюють скорочення гладких м’язів жовчного міхура і розслаблюють сфінктер Одді. Завдяки відтоку жовчі усувається її застій у протоках, попереджується розвиток інфекційних ускладнень і утворення жовчних каменів та зменшується інтенсивність запального процесу. У комплексній терапії доцільним є застосування відварів лікарських трав, що мають гепатопротекторні властивості: розторопші плямистої, цикорію звичайного, коренів кульбаби, цмину піскового. Виражений холекінетичний ефект виявляють стовпчики і приймочки кукурудзи, пижмо звичайне. Марена красильна, підмаренник справжній і чіпкий, цмин пісковий, квітки дикої моркви, сік чорної редьки, корінь шипшини сприяють розчиненню жовчних каменів. Лікування хронічного холециститу проводять амбулаторно. Постільний режим показаний тільки в період загострення, яке супроводжується болем у животі і підвищенням температури тіла. Тривале обмеження фізичної активності є недоцільним, оскільки спричиняє застій жовчі. За неефективності консервативної терапії показане оперативне лікування з огляду на загрозу розвитку перитоніту. Хворих з гострим холециститом госпіталізують в стаціонар хірургічного профілю. ДІЄТА Важливу роль у лікуванні хворих на холецистит відіграє дієта. У разі гострого холециститу показане голодування протягом 3–4 днів. Рекомендоване часте дробне харчування (4–6 разів на добу), введення в раціон хліба з висівками, сиру, яєчних білків, вівсяної каші, тріски, дріжджів. Хворі на холецистит погано переносять сало, жирні сорти м'яса, птиці, риби. З тваринних жирів дозволено тільки вершкове масло та корисні рослинні (кукурудзяна, соняшникова, оливкова) олії. Ненасичені жирні кислоти, що входять до їхнього складу, сприяють жовчовиділенню і покращують функціональний стан печінки. Слід обмежити вживання продуктів з високим вмістом клітковини (капуста, ріпа тощо). У разі хронічного холециститу необхідно пити більше рідини. Широко використовують води малої та середньої мінералізації з переважанням гідрокарбонатів, сульфатів, хлору, магнію, натрію, кальцію термальної (35–42 °С) або гіпертермальної (42–50 °С) температури. Мінеральні води (Єсентуки № 4, № 17, № 20, Миргородська, Боржомі, Слав’яновська, Нафтуся, Іжевська, Староруська, Арзні) стимулюють секрецію, розріджують жовч і зменшують її в'язкість. Курс лікування мінеральними водами становить 1–1,5 міс, перерва між курсами — 3–6 міс.

У зоні ризику — блондини зі світлою шкірою Меланома — це злоякісна пухлина, яка здебільшого локалізується на шкірі, значно рідше — на сітківці ока та слизовій оболонці. Центр громадського здоров’я МОЗ України наголошує, що меланома належить до найбільш небезпечних форм захворювання, оскільки через лімфу і кров поширюється майже на всі органи. Згідно з даними Національного канцер-реєстру, захворюваність на меланому в Україні у 2018–2019 рр. становила 7,9 випадку на 100 тис. населення. В інших країнах, насамперед там, де населення зі світлою шкірою піддається тривалій активній інсоляції, цей показник реєструють на дещо вищому рівні. До прикладу, в Австралії він сягає 50 нових випадків на рік. Останнім часом відзначають тенденцію до зростання поширеності захворюваності на меланому. Сонячні опіки як чинник ризику Шкіра, схильна до виникнення сонячних опіків, є найважливішим фенотипічним чинником розвитку меланоми, а основним екзогенним канцерогенним чинником вважають ультрафіолетове опромінення. Також вищий ризик занедужати у людей з великою кількістю вроджених чи набутих атипових пігментних (диспластичних) невусів. Особливої уваги потребують особи, що мають меланоцитарні пухлини в анамнезі, та члени їхніх родин. Серед чинників ризику меланоми: біла шкіра, світлі очі та волосся, рожеві веснянки; вік старше 50 років, чоловіча стать. Пік захворюваності на меланому припадає на вік 65 років. Як убезпечитися від захворювання Для попередження розвитку меланоми потрібно уникати сонячних опіків, травмування шкіри в ділянці родимок, контакту шкіри в ділянці родимок із хімічними подразниками. Необхідно регулярно оглядати шкіру та своєчасно звертатися до лікаря за появи будь-яких змін. Самодіагностика є найбільш ефективним методом раннього виявлення меланоми. Обстежуючи шкірні покриви, потрібно звертати увагу на асиметрію, край (якщо родимка має нечіткі розмиті межі, то це може бути ознакою меланоми), зміну забарвлення, розміру, структури шкірного покриву родимки (сухість, поява кірочок, кровоточивість, випадіння волосся). Меланома у запущеній формі може призводити до летальних випадків, але за умови ранньої діагностики ефективно піддається лікуванню.

СЛІПЕ ЗОНДУВАННЯ У схему лікування рекомендовано включати так званий тюбаж, або сліпе зондування, для швидкого виведення жовчі з жовчного міхура. Використовують магнієві мінеральні води або суміш курячого жовтка з порошком магнію сульфату (1 чайна ложка), які приймають натщесерце. Потім потрібно лягти на правий бік і на ділянку правого підребер'я покласти теплу грілку. У такому положенні хворий має перебувати протягом 40–60 хв. Іноді рекомендовано за 30–40 хв до проведення цієї процедури прийняти спазмолітик. Сліпе зондування категорично заборонено проводити у разі калькульозного холециститу через високу вірогідність виникнення печінкової коліки! Процедура протипоказана також у разі загострення холециститу і ерозивно-виразкових процесів у шлунку і дванадцятипалій кишці. ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

25

ПРАКТИКА

EX TEMPORE

ПРИГОТУВАННЯ ТВЕРДИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ: ПОРОШОК ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО Інсуфляція (лат. іnsufflare — вдувати, insufflatio — вдування) — введення порошкоподібних лікарських речовин у природні і патологічні порожнини тіла: вухо, верхні дихальні шляхи, ранові порожнини тощо Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Національний фармацевтичний університет, Харків Захворювання на грип та гострі інфекції верхніх дихальних шляхів є дуже поширеними у холодну пору року. В Україні щорічно реєструють 9–12 млн випадків грипу та ГРІ, які зазвичай супроводжуються ринітом, ларингітом та отитом. Для лікування використовують переважно симптоматичні засоби, тому провізор під час відпуску препаратів для лікування риніту повинен володіти достатнім рівнем знань щодо властивостей ЛЗ, їх раціонального комбінування і можливої негативної дії (побічних ефектів). Для симптоматичного лікування гострого риніту ефективними є комбіновані препарати (наприклад, порошок Преображенського), в якому фармакологічна дія сульфаніламідних препаратів посилена наявністю бензилпеніциліну. Як відомо, застосування сульфаніламідних препаратів у недостатніх дозах може призвести до «звикання» бактеріальних клітин до окремого препарату і виникнення стійких штамів мікроорганізмів. Для кращого терапевтичного ефекту сульфаніламіди часто поєднують з антибіотиками та іншими протимікробними речовинами. Порошок Преображенського застосовують шляхом втягування у ніс або інсуфляції. Втягувати порошок у ніс слід не дуже енергійно. Рекомендовано використовувати порошковдувач (інсуфлятор). ВИМОГИ ДО ПОРОШКІВ Головне технологічне завдання під час приготування складних порошків — реалізувати основні вимоги, що висуваються до порошків: • сипкість; • рівномірний розподіл речовин у всій масі складного порошку; • однорідність змішування; • точність дозування; • стабільність. Залежно від медичного призначення і способу застосування порошки можуть мати різний розмір частинок. Зазвичай порошки для внутрішнього застосування подрібнюють до розміру часток 0,16 мм. Порошки для присипок і вдувань мають бути більш подрібненими — до 0,1 мм. Це необхідно для досягнення максимально можливого збільшення сумарної поверхні часток діючих речовин, які у разі потрапляння на слизову оболонку проявляють більш виражений терапевтичний ефект.

Терапевтична дія компонентів порошку Ефедрину гідрохлорид — судинозвужувальна речовина. Стрептоцид, норсульфазол, сульфадимезин, бензилпеніцилін — антибактеріальні речовини, які відрізняються за тривалістю, спектром і силою антимікробної дії

26

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

Борис Сергійович Преображенський (1892–1970) — радянський оториноларинголог, академік Академії медичних наук СРСР, Герой Соціалістичної Праці (біографію див. «Фармацевт Практик» № 7, 2014), вніс значний вклад у розвиток оториноларингології. Основні наукові праці вченого стосуються проблем лікування ангіни і хронічного тонзиліту, глухуватості та глухоти, глухонімоти, пошкоджень вуха, горла і носа, алергії в оториноларингології. Він розробив класифікацію шкільної глухуватості. Професор Б.С. Преображенський запровадив і вдосконалив техніку виконання деяких оториноларингологічних операцій, запропонував ряд медичних інструментів, зокрема канюлі для продування вуха, крісло для ЛОР-операцій тощо. Тривалий час професор Б.С. Преображенський був головним ЛОР-лікарем Кремля. За вагомий вклад у розвиток оториноларингології Б.С. Преображенський був нагороджений 5 орденами Леніна.

Нюхальні порошки на відміну від вдувань повинні мати більші розміри, оскільки під час вдихання порошок має всмоктуватися і проявляти дію лише у верхніх дихальних шляхах, а не потрапляти у бронхи і легені. Тому нюхальні порошки подрібнюють до розміру часток 0,2 мм. ТЕХНОЛОГІЯ ПОРОШКІВ Технологічні стадії приготування порошків описано в журналі «Фармацевт Практик» № 2, 2014. Препарати з антибіотиками належать до ЛЗ, приготування яких слід проводити в асептичних умовах і застосовувати попередньо простерилізовані компоненти пропису. Стерилізувати сульфаніламіди рекомендовано за температури 150 °С протягом 1 год.

Порошок Преображенського Rp.: Ephedrini hydrochloridi 0,25 Streptocidi Sulfadimezini Norsulfazoli ana 5,0 Benzilpenicillini natrii 100 000 OD M. ut fiat pulvis subtilis D.S. Вдyвати порошок у ніс для лікування нежитю та грипу

ТЕХНОЛОГІЯ ПОРОШКУ ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО

Відважують стрептоцид

Подрібнюють стрептоцид і додають краплями етанол

Подрібнюють стрептоцид із етанолом

Вибирають стрептоцид зі ступки, залишаючи невелику кількість

Відважують бензилпеніциліну натрієву сіль

Додають бензилпеніциліну натрієву сіль у ступку і змішують

Відважують ефедрину гідрохлорид

Поміщають ефедрину гідрохлорид у ступку

Диспергують суміш компонентів

Послідовно відважують сульфадимезин і норсульфазол, додають у ступку до суміші, подрібнюють і змішують

Повертають з капсули вибраний раніше стрептоцид і змішують до однорідності

Переносять порошок у баночку для відпуску, укупорюють

Оформлюють препарат до відпуску

ЖИТТЯ

ЦЕЙ ДИВОВИЖНИЙ СВІТ

Такий необхідний природний матеріал Глини належать до найпоширеніших на Землі мінералів, і з давніх-давен їх широко застосовують у багатьох сферах діяльності людини, навіть й медицині. Тим не менш вчені вважають, що можливості цих дивовижних речовин ще далеко не вичерпано

ВІД АМФОР — ДО КОСМІЧНИХ ПОДОРОЖЕЙ В усі часи люди високо шанували глину, адже вона слугувала доступним матеріалом для побудови житла, виготовлення посуду й, звичайно, для лікування різноманітних захворювань. Нині важко навіть перерахувати ті галузі промисловості, де той чи інший вид глини успішно застосовується. Глина сповна вгамувала творчу пристрасть людини, перетворюючись в амфори, цеглу, черепицю, порцеляну, фаянс, сорбенти, вогнетриви, композити, алюміній, ЛЗ та багато іншого, необхідного нашій цивілізації. Застосовують цей дивовижний матеріал й у сільському господарстві, гірничодобувній промисловості, на фармацевтичних підприємствах, а також під час виготовлення паперу, гуми, вина тощо. Глина стала своєрідним мірилом прогресу, адже матеріали, створені за її участі, використовують навіть у космічних апаратах. РОЗМАЇТТЯ ВИДІВ Наразі прийнято розглядати глину як тонкозернисту пластичну осадову гірську породу, що складається з глинистих мінералів, за переважною кількістю яких й визначають її тип. Назви цих мінералів є дещо незвичними для вуха людини, яка далека від геологічної науки (як, наприклад, монтморилоніт, каолініт, палігорськіт, вермикуліт тощо) й малоінформативними для пересічної особи. Спеціалісти ж прекрасно орієнтуються у цьому розмаїтті й ретельно дослідили склад та відмінності у структурній будові

28

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

кожного з глинистих мінералів і відповідно вивчили їхні фізико-хімічні властивості. Найбільш широко застосовуваним і найкраще вивченим можна вважати монтморилоніт, який отримав свою назву за місцем, де його вперше було виявлено, а саме поблизу міста Montmorillon у Франції, але

Традиційна ж медицина використовує далеко не всі види глин, а переважно бентоніт, білу глину або каолін. Так, наприклад, каолін у формі присипок наносять зовнішньо, пастами та мазями лікують виразки, попрілість і опіки. Внутрішньо у формі суспензії його призначають як дорослим, так і дітям у разі захворювань травного тракту (коліт, ентерит, кишкова інтоксикація тощо)

існує й ціла низка аналогів, серед яких найбільш відомими є бентоніт (від назви форту Бентона в США), гумбрин (від назви села Гумбрі в Грузії) тощо. Мінерали з групи монтморилоніту характеризуються широким заміщенням іонів високої валентності іонами нижчої валентності, що супроводжується еквівалентними кількостями міжшарових обмінних катіонів (переважно це стосується Nа, Са, рідше К, Сs, Sr, Mg тощо). Особливість цих мінералів полягає в тому, що вони здатні виявляти адсорбційні властивості. Завдяки своїй специфічній пластоподібній структурі зі слабкими зв’язками між шарами бентоніти виявляють високий ступінь набухання і диспергування у водних розчинах, що сприяє видаленню шкідливих органічних речовин з питної води. Але найбільш важливого значення їхнє застосування набуває в медицині та фармації. Про це свідчать дані про включення бентонітових глин до Державної фармакопеї більшості країн світу. На сьогодні їх використовують у фармацевтичній технології та косметологічній практиці як допоміжні речовини для приготування порошків, мазей, косметичних кремів, медичних шампунів тощо. МЕДИЧНІ АСПЕКТИ Здавна широко застосовують глину в народній медицині, причому будь-яку, що наявна в тій місцевості, де мешкає хвора людина. Зовнішньо таку глину використовують переважно для примочок під час лікування радикуліту, ревматизму, подагри,

ЦЕЙ ДИВОВИЖНИЙ СВІТ артриту, а також м’язів, сухожиль, зоба, простатиту, шкірних (прищі, садна, екзема, псоріаз) та застудних захворювань. Внутрішньо глину застосовують для лікування таких захворювань, як виразка шлунка, діарея, жовтяниця, цироз печінки, бронхіальна астма, туберкульоз легень, анемія, порушення обміну речовин, атеросклероз, параліч, епілепсія, сечокам’яна хвороба й навіть алкоголізм. Традиційна ж медицина використовує далеко не всі види глин, а переважно бентоніт, білу глину або каолін. Так, наприклад, каолін у формі присипок наносять зовнішньо, пастами та мазями лікують виразки, попрілість і опіки. Внутрішньо у формі суспензії його призначають як дорослим, так і дітям у разі захворювань травного тракту (коліт, ентерит, кишкова інтоксикація тощо). Останнім часом глину застосовують у деяких клініках Німеччини та Швейцарії для лікування сухот. У традиційній медицині значно вужчий діапазон застосування глин, ніж у народній, і це частково пояснюється тим, що глинисті мінерали не є індивідуальними речовинами, адже залежно від родовища кожен вид цих мінералів відрізняється за складом й відповідно властивостями, тому існують проблеми зі стандартизацією, коли їх планують зареєструвати як ЛЗ. Ще одним із стримувальних факторів є складність дотримання протоколу клінічних випробувань подібних ЛЗ, про що буде сказано нижче.

CLAY OF 1000 USES Каолініти та монтморилоніти — дві групи глин, з яких найчастіше виготовляють ЛЗ та косметичні засоби. Каолін використовують, зокрема, в препаратах від кишкових розладів. FDA визнало його безпечним продуктом, включивши до списку GRAS (Generally Recognized As Safe) з приміткою «немає доказів, що демонструють або надають вагомі підстави припустити ризик для громадян». Під тією самою маркою входить до списку бентоніт, який називають «глина з тисячею застосувань» (clay of 1000 uses). І це не дивно, адже окрім застосування як препарату від діареї його додають до корму для тварин. Роблять це не лише для того, щоб така їжа мала відповідну консистенцію (не бралася грудочками), але й з міркувань «виведення токсинів». Досить тривалий час бентоніт використовують як харчову добавку Е558 для запобігання злежуванню та грудкуватості, що здатна під час гідратації набухати й збільшувати свій об’єм у кілька разів, перетворюючись на щільний гель, причому ступінь набухання є високим лише для натрієвої форми цього мінералу на відміну від кальцієвої. Цей нетоксичний продукт застосовують

Каолініти та монтморилоніти — дві групи глин, з яких найчастіше виготовляють лікарські та косметичні засоби як комплексоутворювальний засіб, що чинить дезінтоксикаційну дію, у разі отруєння ртуттю, свинцем, миш’яком, солями брому й синильною кислотою. «ПРЕМУДРОСТІ» КЛІНІЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ Цікаво зазначити, що вивчення токсичності бентоніту на організм людини слід скоріше віднести до категорії case study (вивчення окремих випадків), аніж до clinical trials (клінічні випробування). Та й із самими випробуваннями виникають певні проблеми: згідно з прийнятим у доказовій медицині «золотим стандартом», у них має бути група, яка отримує препарат, й група контролю, що приймає плацебо. У разі цього учасники обох груп не повинні знати, що саме вони отримують. Подвійний сліпий рандомізований, плацебо-контрольований метод — спосіб клінічного випробування ЛЗ, під час якого учасників не інформують про важливі деталі даного дослідження. «Подвійний сліпий» означає, що про те, кого чим лікують, не знають ані досліджувані, ані експериментатори, «рандомізований» — розподілення в групи є випадковим, а «плацебо» використовують для доведення того, що дія препарату не пов’язана з ефектом самонавіювання. Такий метод виключає суб’єктивне викривлення результатів. Але «осліпити» контрольну групу у випадку масок з глини не так просто, адже за консистенцією й запахом їх досить легко розпізнати. Одночасно виникає питання: що взяти за плацебо — глиняну маску без глини чи дати контрольній групі маску

ЖИТТЯ

з іншим діючим інгредієнтом, ефективність якого вже доведено або спростовано? Але тоді для цього інгредієнта також слід провести випробування, тобто з дизайном дослідження масок з глини не все так просто. ПРОРОЦТВО ЗБУВАЄТЬСЯ Активну участь у вивченні фізикохімічних властивостей глинистих мінералів взяли й українські вчені. Так, справжніми ентузіастами фундаментальних досліджень у цій галузі стали академік Ф.Д. Овчаренко (1913–1996) та професор М.М. Круглицький (1935–1985) в Інституті колоїдної хімії та хімії води Академії наук УРСР (м. Київ), а в розробку способів використання глинистих мінералів під час виготовлення твердих, рідких і м’яких лікарських форм й впровадження їх у фармацевтичну та медичну практику великий внесок зробив професор Д.П. Сало (1923–1980) у Харківському фармацевтичному інституті. На основі отриманих цими та іншими дослідниками даних багато з глинистих мінералів використовують у різних галузях промисловості та медицині. Нині глини є одними з головних неорганічних компонентів різноманітних композитних матеріалів із полімерами різної природи й завдяки їхнім хімічним структурам, формам і розмірам частинок надають цим композитам нових гібридних функціональних властивостей, зокрема, термічних, електричних, електромагнітних, оптичних, адсорбційних, каталітичних, механічних та інших, чим значно розширюють спектр застосування як органічних матеріалів, так і полімерів. Це так само дозволяє сподіватися й на нові розробки не лише в промисловості, а й у різних сферах медицини: від сорбентів до протезування. Отже, провіщене відомим геохіміком та мінералогом О.Є. Ферсманом ще в 30-ті роки минулого століття «велике майбутнє» для глинистих мінералів починає справджуватися вже в наші дні. Підготував Руслан Примак, канд. хім. наук

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

29

ЖИТТЯ

ЦЕЙ ДИВОВИЖНИЙ СВІТ

Калина — символ, легенда, лікар Такі символи, як прапор і гімн України, офіційно визнані та охороняються Конституцією. Але існує й традиційна символіка народу, не затверджена документами, тим не менш вона теж є національним атрибутом. Саме до таких символів належить калина — не просто лікарська рослина, на які так багата наша країна, а овіяна легендами невід’ємна складова багатьох українських обрядів ЦІКАВІ ГІПОТЕЗИ Існує кілька гіпотез щодо походження назви цієї рослини. За однією з них вона походить від слова «калити», тобто «загартовувати», а в цьому процесі воєдино зливаються дві могутні стихії — вогонь та вода, й сходяться вони в найміцнішій речовині — металі. За підтвердження такої «загартованості» слугувало те, що стоїть калина завжди червоною — і в сирі тумани, і в холодні зливи, і в нещадні суховії, і в люті морози. Прибічники іншої гіпотези вважають що назва «калина» пов’язана зі словом «коло» — так називали давні слов’яни сонце. Ягоди калини — такі ж круглі, як небесне світило. Коло ж є символом вічності, тому вони ототожнювали калину з відродженням життя, його безперервністю. Крім того, плоди калини викликали асоціацію з сонцем ще й тому, що під час світанку та під час заходу воно набувало червоного забарвлення. УКРАЇНСЬКИЙ КОЛОРИТ Калину в Україні споконвіку цінували як символ миру, добра, сім’ї та благополуччя і з часом почали сприймати як національне надбання. Її значна поширеність на теренах України, пов’язаність із родиннопобутовими, календарними обрядами (весілля, похорон, осінній обряд «похід на калину» тощо) зумовили перехід із світу номінативної одиниці у світ художнього образу. Найбільше цей давній фольклорний образ виступає словом-символом як домінанта в асоціативному зв’язку калина — дівчина (мати), калина — Україна, калина — кров, калина — пісня. Домінує загальнопоширена спорідненість «калина — дівчина». Цю стійку асоціацію розглядали видатні

30

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

фольклористи Микола Костомаров (1817– 1885), Олександр Веселовський (1838– 1906), Олександр Потебня (1835–1891). Здавна в Україні калина вважалася символом любові, щастя, краси, поваги. Цілу довгу холодну зиму палахкотять рубіновим намистом на калині яскраво-червоні плоди. А коли уважно глянути на зернину, вийняту з ягоди, то можна побачити, що вона нагадує маленьке серце. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина біля материнської хати — не тільки краса, а й наша берегиня. З калини робили колиски для немовлят. У національній українській символіці калина уособлює дівочу красу і вроду, жіночність, сімейне благополуччя й достаток. Може саме звідси і народні епітети та порівняння: «дівчина, як у лузі калина»; «гарна, як калина»; «дівча виростає, як калина розквітає»…

Й НА ВЕСІЛЛІ, Й НА ЦВИНТАРІ Також калину вважали «весільним деревом» і вона була обов’язковою учасницею весільного обряду. Нею оздоблювали весільні короваї, весільні рушники, вбрання нареченої, щоб підкреслити її чистоту та дівочу невинність, а також одяг молодого та весільні вінки. Гілками калини прикрашали святкові столи. Кімнатні рушники також рясніють пишними гронами калини. На хрестини калину затикали у калачі, а також клали в першу купіль дитини. У кожній родині, де були дівчата на виданні, під стріхою висіли калинові пучки — це означало, що можна приходити зі старостами до оселі. Освідчуючись у коханні, дарували кетяг калини. Але не лише святкові заходи супроводжувалися калиновою символікою. Через те, що червоні ягоди нагадують краплі крові, калина в українців стала символом пролитої козацької крові. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя, і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини вона «проросла» в гімнові січових стрільців. Плоди калини стали символом мужності й незламності духу людей, які присвятили

ЦЕЙ ДИВОВИЖНИЙ СВІТ

ЖИТТЯ

своє життя боротьбі за Україну. Так, кетяги калини викарбовано на пам’ятнику, що прикрашає могилу В’ячеслава Чорновола (1937– 1999) — видатного політика, дисидента, борця за волю й незалежність України, який понад 15 років провів у в’язницях та засланнях, оскільки не зрадив своїх політичних та громадянських ідей. Дівчата садили кущ калини й на могилах коханих. НАРОДНА ЛЮБОВ Починаючи зі свята Успіння Пресвятої Богородиці, або, за народною назвою, «Першої Пречистої» (28 серпня) дівчата у вишитих сорочках постійно ходили на луки та до дібров «по калину». А щоб стати ще гарнішими, вони вплітали грона калини у волосся й вінки, соком з її ягід фарбували губи і підрум’янювали щічки. Віднайшовши перший кущ калини, водили навколо нього хороводи, ігри, співали пісні. Без образу калини неможливо уявити собі пісенної народної творчості. Не злічити пісень про цю рослину, самі лише назви яких настільки барвисті та милозвучні: «Ой у лузі червона калина», «Ой у лузі при долині зацвіла калина», «Ти, червона калино, чого листя опускаєш?», «Ой зацвіла калинонька, а з неї листок спав»… Живе образ калини не тільки в піснях, а й у казках, легендах, прислів’ях та приказках. Українці відтворюють ці символи у вишивці на сорочках, рушниках, у розписі посуду, кованих виробах, різьбленні, барельєфному прикрашанні житла, розписах печей у хатах, гончарних виробах, гравюрах, а також в окремому виді української творчості — писанках. Ще порівняно недавно на наших луках і узліссях можна було побачити суцільні калинові гаї. Мабуть, саме цим і пояснюється безліч населених пунктів в Україні з поетичною назвою: Калинівка, Калинове, Калиновий гай. Існує велика кількість прізвищ, що є похідними від назви цієї рослини, зокрема Калиниченко, Калинюк, Калинчук та інші, й навіть ім’я — Калина. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Не меншою популярністю в Україні користується калина й як лікарська рослина. Калина звичайна (Viburnumopulus) росте в лісах, між чагарниками та біля берегів річок по всій території нашої країни. Широко вирощують її на присадибних ділянках. Офіцинальною сировиною калини звичайної є плоди й кора. У народній медицині також використовують гілки, листя, квітки, насіння. Кора калини містить суміш флавоноїдів, відому під назвою вібурніну, дубильні речовини, фітостерини, ефірну олію, α- і β-амірин та їх похідні, понад 6% смоли, до складу якої

входять оцтова, мурашина, пальмітинова, валеріанова, ізовалеріанова, олеїнова, лінолева, капронова, каприлова і церотинова кислоти. У плодах містяться цукри, флавоноїди, дубильні, пектинові речовини та барвники, вітамін С, β-каротин, органічні кислоти й мікроелементи. Галенові препарати з кори калини проявляють кровоспинну і слабку сечогінну дію, мають в’яжучі та заспокійливі властивості, посилюють тонус м’язів матки, збільшують тривалість дії снодійних засобів. Як кровоспинний засіб ці препарати використовують у разі маткових кровотеч, особливо в клімактеричний період. Така дія кори зумовлена наявністю глікозиду вібурніну, що має судинозвужувальну дію. Препарати з кори призначають також у разі судом та істерії. Калину застосовують у медицині з часів середньовіччя. Перші згадки про її цілющі властивості з’явилися у травниках Гільдергарди та Альберта Великого. Свіжі плоди, перетерті з цукром, а також сік вживають у разі нервового збудження, артеріальної гіпертензії, атеросклероза, кашля, охриплості, хвороб печінки. Сік із плодів використовують у разі раку молочної залози, гіпацидного гастриту, анемії, набряків, нервових розладів, для профілактики виникнення злоякісних утворень у разі гастриту з пониженою кислотністю, поліпозу шлунка. Місцево — у разі екземи, фурункулів, для відбілювання шкіри обличчя. Експериментально встановлено, що плоди калини мають бактерицидну та фітонцидну дію і проявляють сильно виражений інгібуючий вплив на трихомонади та лямблії. Вони також згубно впливають на черевнотифозну і дизентерійну палички. Результати експериментальних досліджень на тваринах показали, що екстракти з плодів мають кардіотонічну дію, подібну до такої препаратів наперстянки. Настій з листя використовують у разі ангіни, а також як антигельмінтний засіб. Відвар та настій з квіток

Калина зміцнює імунітет краще за ліки. Для профілактики й оновлення крові можна час від часу з’їдати жменю ягід калини. Особливо ефективні лікувальні властивості калини для відновлення травної системи і профілактики пов’язаних з нею захворювань чинять відхаркувальний, потогінний ефект у разі респіраторних інфекцій; в’яжучий — під час діареї; зовнішньо використовують у разі туберкульозу шкіри, діатезу, екземи; відвар з насіння — у разі диспепсії. Калина зміцнює імунітет краще за ліки. Для профілактики й оновлення крові можна час від часу з’їдати жменю ягід калини. Особливо ефективні лікувальні властивості калини для відновлення травної системи і профілактики пов’язаних з нею захворювань. Незважаючи на неоціненну користь ягід калини для профілактики й лікування цілої низки захворювань, ці природні ліки мають й протипоказання. Слід відмовитися від цінної ягоди у разі: індивідуальної непереносимості, пониженого артеріального тиску, підвищеного згортання крові, тромбофлебіту, подагри, підвищеної кислотності шлунка, хронічного гастриту, виразки шлунка, сечокам’яної хвороби, загострення патологій печінки та нирок. *** Тож бережіть калину, милуйтеся її цвітом і плодами, адже це наш духовний світ, наша спадщина, яка опредметнює духовний потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій. Активніше використовуйте цілющі властивості цих чудових природних ліків. І пам’ятайте, що у злих і недобрих людей калина не росте. Підготував Руслан Примак, канд. хім. наук ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 04-05_2021 WWW.FP.COM.UA

31

АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ НА ЛІТО 2021 РОКУ Овни намагатимуться отримати від життя максимум задоволення. Для цього можна поїхати у відпустку, розважитися у колі друзів та близьких, зайнятися спортом або налагодити сердечні справи. Фінансовий стан речей буде задовільний, а деякі проєкти принесуть значний прибуток. Але не думайте, що можна розбагатіти, сидячи на дивані. Зміцнення матеріальної бази чекає на тих, хто буде викладатися на роботі на повну.

Влітку Левам захочеться кохання, але про це поки доведеться тільки мріяти. Кардинальних змін у серцевих справах, шквалу емоцій і нових вражень чекати не варто. У соціальній сфері можлива подія, яка змінить ваші погляди на життя. Ймовірно доведеться розстатися із старим другом. Ці події змусять вас понервувати, але, на жаль, доведеться змиритися. Всі негаразди у професійній сфері ви зможете легко подолати.

Влітку Тельці будуть почувати себе комфортно. З’явиться можливість повноцінно відпочити. Краще вирушати у подорож в компанії дітей та близьких. Знайдіть час для аналізу помилок у професійній сфері, зробіть правильні висновки і починайте рух в напрямку до поставлених цілей. Дорога до бажаного буде складнішою, ніж ви гадали, але опускати руки, зіткнувшися з першими невдачами, не слід. Попереду на вас чекає гідна винагорода.

Із приходом сонячних днів у Дів на першому плані буде особисте життя. Сміливо вирушайте на пошуки другої половинки, якщо це те, чого ви прагнете. На роботі удача посміхатиметься тим, хто перестане сподіватися лише на себе і навчиться просити про допомогу у колег і потенційних партнерів. Влітку у вас є шанс почати нову продуктивну співпрацю. На жаль, суттєво зміцнити матеріальну базу зараз не вдасться, але без грошей ви точно не залишитеся.

Близнюкам варто приділити більше уваги атмосфері, що панує в родині. Не потрібно конфліктувати зі своєю половинкою. Якщо не хочете, щоб ваш шлюб розпався, починайте щось змінювати. Вам буде складно зосередитися на виконанні професійних обов’язків. Краще візьміть відпустку і повноцінно відпочиньте. Розслабитися зірки рекомендують на морському узбережжі. Спільна відпустка із коханою людиною піде на користь вашим стосункам.

Метою номер один для Терезів стане духовне збагачення. Кожен, хто серйозно візьметься за її досягнення, прийде до гармонії як внутрішньої, так і з навколишнім світом. Для отримання бажаного важливо зробити ставку на самодисципліну. На роботі зберігайте спокій, дійте за раніше складеним планом. Літом ви зможете поліпшити своє матеріальне становище. Для цього навчіться використовувати інформацію, отриману від бізнес-партнерів.

Ракам зірки радять не занурюватись у світ мрій, а зберегти зв’язок з реальністю, інакше ви ризикуєте втратити важливі в своєму житті речі. Романтичні стосунки — перше, що може потрапити під удар. Перестаньте ображатися на свою половинку з приводу чи без. Навчіться висловлювати почуття словами і не перебільшуйте свої вимоги, станьте м’якше і йдіть на компроміс. Якщо є можливість, то вирушайте у відпустку.

З початком нового сезону Скорпіонів чекають позитивні зміни і на роботі, і у фінансовій сфері та й у справах сердечних. На професійній ниві важливо розібратися з накопиченими проблемами. Щоб досягти своєї мети, доведеться змінювати тактику ведення бізнесу та виконання звичних функцій. Ви можете опинитися на вершині Олімпу, але для цього слід навчитися грати за правилами. Запам’ятайте, що не варто вступати в змови проти конкурентів.

ВИГІДНІ ПЕРЕВАГИ

і покраще ітн

те

га т

че

тижні рі

рез 1

спос

2-4

я нн

пом

комплексний* засіб для лікування оніхомікозів та/або псоріатичної оніходистрофії1

и му тьс

Видиме покращення стану нігтів вже через 2-4 ТИЖНІ1 Зручне нанесення 1 РАЗ НА ДОБУ без додаткових маніпуляцій

я

Одна упаковка НА 3 МІСЯЦІ використання 1

У Стрільців стрес може стати причиною негараздів в інтимній сфері. Не панікуйте і заспокойте свою половинку. Це тимчасове явище, все налагодиться, просто більше відпочивайте і почніть правильно харчуватися. До речі, здоровий спосіб життя, процедури, що зміцнюють імунітет, заняття спортом позначаться і на професійній діяльності. Позитивна енергія може надати новий напрямок думкам і ви знайдете нові сфери застосування. Козорогам слід кинути звичку гратися чужими почуттями. Якщо ви перебуваєте у відносинах, то ставтеся до своєї половинки серйозно. Нескінченні сварки можуть призвести тільки до ненависті. У професійній сфері не варто беззастережно довіряти партнерам. Уважно перевіряйте інформацію, що надходить. У фінансовому плані стабільність гарантована тим, хто грамотно управляє бюджетом і уникає невиправданих витрат. Вся увага Водоліїв буде зосереджена на особистому житті. Ви можете змінити відносини на краще, але для цього потрібно перестати ігнорувати побутові проблеми, які стають причиною конфліктних ситуацій. Ваш жорсткий характер відлякує, тож будьте уважніші та м’якші до оточуючих. До речі, у професійній сфері теж обійдеться без драм, якщо ви навчитеся вчасно прикушувати язика та йти на компроміси, де це доречно. Розслабитися Рибам влітку не вдасться, що пов’язано не тільки з великим обсягом роботи, а й з проблемами, які виникають в особистій сфері. Останні можуть змусити вас засумніватися в правильності вибору партнера. Щоб не прийняти неправильне рішення, навчіться спокійно дискутувати зі своєю половинкою про те, що наболіло. Сконцентруватися на професійних обов’язках буде складно. Якщо є можливість, вирушайте у відпустку. Ольга Липовецька, астролог

Інформація для спеціалістів охорони здоров’я про медичний виріб Оніхоцид® Емтрікс, розчин для нігтів, 10 мл. Склад: пропіленгліколь, сечовина, молочна кислота, вода та гідроксид натрію. Показання. Оніхомікоз тощо. Протипоказання. Реакція підвищеної чутливості на будь-який інгредієнт в складі виробу. Можливі побічні явища. В деяких випадках застосування виробу Оніхоцид® Емтрікс може спостерігатись тимчасове незначне подразнення шкіри безпосередньо прилеглої до нігтя та інше. Для докладної інформації дивіться інструкцію Оніхоцид® Емтрікс. UA.MD.041-16 від 30.12.2016. Спосіб застосування. Медичний виріб Оніхоцид® Емтрікс наноситься один раз на день на уражені нігті, бажано ввечері, перед сном. Виробник: Моберг Фарма АБ, Густавслундсваген 42, SE-167 51 Бромма, Швеція. Уповноважений представник в Україні: Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ. м. Київ, вул. Березняківська, 29. Тел.: +38(044) 3541717. 1. Інструкція для застосування медичного виробу Оніхоцид® Емтрікс. * Оніхоцид® Емтрікс уповільнює розмноження та послідуюче розповсюдження грибків нігтів, механізм впливу є наступним: фізичне руйнування клітинних стінок та клітинних мембран, що стимулює осмотичний ефект та послідуючу загибель грибкових клітин; кератолітичний ефект – видалення надлишкової кератинізованої тканини нігтя, ураженого грибковою інфекцією. Оніхоцид® Емтрікс покращує зовнішній вигляд деформованих нігтів, покращує гідратацію нігтьової пластини та дбайливо вирівнює зовнішній шар нігтя.

UA_ONY-03-2021_V1_press. Останнє оновлення: 13.05.2021.

[

WWW.FP.COM.UA

Спеціалізоване медичне інтернет-видання для провізорів, фармацевтів, лікарів, студентів медичних та фармацевтичних навчальних закладів

Реєструйся на сайті та отримуй інформацію щодня!

• Новини фармацевтичного сектора

• Фармацевтична освіта • Фармацевтична опіка пацієнтів та фармацевтична профілактика

• Інновації в медицині та фармації; розробка, випробування і застосування лікарських засобів

• Історія медицини та фармації

WWW.FP.COM.UA

• Діагностика та лікування захворювань

• Інформація від державних органів, громадських та пацієнтських організацій, професійних асоціацій

• Професійні мінітренінги для працівників аптек

]

• Екстемпоральне виготовлення лікарських засобів • Мерчандайзинг в аптеці

Слідкуйте за нами на сторінці Facebook FarmacevtPraktik та у Telegram @farmacevt_praktik

• Психологічний практикум • Здоровий спосіб життя та здорове харчування

довідник еквівалентності лікарських засобів За редакцією проф. І.А. Зупанця, акад. НАН України, проф. В.П. Черниха

• Містить усі зареєстровані в Україні лікарські засоби • Зручний за структурою, пошуком та форматом • Практичний та корисний • Надійний помічник для спеціалістів у лікарні та аптеці

ДЛЯ КОГО? Це спеціалізоване медичне видання для фахівців, у якому зібрана стисла інформація про всі лікарські засоби, зареєстровані в Україні. ЯКА ІНФОРМАЦІЯ МІСТИТЬСЯ? Довідник містить інформацію стосовно основних показань, протипоказань, дозування, способу застосування, фірм-заявників та країни їхнього походження. Структура довідника створена за АТС-класифікацією. Лікарські засоби можна знайти за торговою назвою та міжнародною непатентованою назвою українською та іноземною мовами. ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ ПОДІБНИХ ДОВІДНИКІВ? Вперше у довіднику докладно висвітлено принципи доказовості еквівалентності лікарських засобів для генериків, традиційних лікарських засобів та препаратів із добре вивченим медичним застосуванням. Інформацію про еквівалентність лікарських засобів наведено за заявним принципом від володарів реєстраційних посвідчень та від лабораторій біоеквівалентності. ЯК КЛАСИФІКУЮТЬСЯ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ? Класифікацію еквівалентності лікарських засобів подано на основі методичних рекомендацій МОЗ України 77.17/119.17

«Теоретичне обґрунтування принципів оцінки еквівалентності лікарських засобів в Україні» та способу отримання взаємозамінюваності (in vitro, порівняльних клінічних випробувань із генеричним або оригінальним лікарським засобом): • оригінальні (інноваційні) лікарські засоби; • генеричні лікарські засоби; • лікарські засоби з добре вивченим медичним застосуванням та/ або традиційний (рослинний) лікарський засіб; • окремі типи лікарських засобів, до яких застосовуються спеціальні вимоги при реєстрації в Україні. ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ? Класифікація допоможе лікарю та фармацевту призначати/рекомендувати пацієнтам найбільш ефективні та добре вивчені лікарські засоби. ЯКІ ДОДАТКОВІ ПЕРЕВАГИ? Для зручності виписування рецептів у довіднику також наведено дані щодо належності лікарських засобів до наркотичних/психотропних речовин та їх відпуску за рецептом. Провідні спеціалісти надали інформацію стосовно основ лікарської рецептури, що допоможе практичним лікарям у щоденній роботі.

Із питань придбання «Довідника еквівалентності лікарських засобів» звертайтеся за тел.: +38(0)44 498-06-72; +38(0)67 565-83-06 або e-mail: fp@fp.com.ua