Фармацевт Практик №11, 2014 by Фармацевт Практик

наука, практика, життя

11[130] 2014 ISSN 2409–2584

Понад

500 різних видів бактерій живуть у кишечнику*

www.fp.com.ua Чи буде Україна науковою державою?

ВИЧ/СПИД: мистификация или пандемия?

Пробиотики — «титул» не для всех

Почему мы врем?

Статья/презентация подготовлена и размещена при поддержке ООО «Тева Украина».

Секреты

противовирусной терапии Холодный сезон — это «горячая» пора для врачей и фармацевтов. В поликлиниках и аптеках выстраиваются очереди из чихающих и кашляющих пациентов. Вирусы не щадят ни малышей, ни стариков. Кажется, что ничто не в состоянии остановить нашествие вирусов, однако современная фармацевтика придерживается другого мнения Беда не приходит одна Непременными проявлениями острых респираторных заболеваний (ОРВИ) являются ринит, чиханье, воспаление и боль в горле, першение и кашель. Но даже эти неприятные симптомы не так страшны, как последствия, которые могут возникнуть в результате недостаточно серьезного отношения к лечению заболевания. Если не предпринять своевременные меры, то ОРВИ могут осложняться такими опасными состояниями, как пневмония, синусит, отит, пиелонефрит, миокардит и т.д. Кроме того, возможно обострение хронических заболеваний и появление повышенной утомляемости — так называемого синдрома послевирусной астении [1, 2]. Своевременное применение противовирусных препаратов с благоприятным профилем безопасности повышает вероятность более быстрого выздоровления и позволяет предупредить развитие осложнений [1]. Почему Изопринозин? Действующее вещество препарата — инозина пранобекс — было разработано ирландскими учеными из Newport Pharmaceuticals International, а впервые синтезировано в 1971 г. в США [5]. За несколько лет эта молекула покорила 70 стран мира, а в 1982 г. получила приз Галена как лучшая фармацевтическая инновация французского рынка [6]. Уже к 1996 г. было проведено и опубликовано более 300 клинических исследований эффективности и безопасности этого соединения. В частности, было продемонстрировано, что инозина пранобекс уменьшает выраженность симптомов гриппа и снижает частоту эпизодов ОРВИ [1, 2].

Фармацевту на заметку

Способ применения и дозы препарата Изопринозин Взрослые и дети от 12 лет — 50 мг/кг массы тела (обычно 6–8 табл., разделенных на 3–4 приема) [7] Дети от 1 года и до 12 лет — 50 мг/кг массы тела (обычно 1 табл. на 10 кг массы тела для ребенка с массой тела 10–20 кг; при массе тела более 20 кг назначают дозу, как для взрослых), разделенных на 3–4 приема в сутки [7]

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

Как действует Изопринозин? На самом деле инозин является природным пуриновым соединением, которое содержится во многих продуктах питания и входит в состав некоторых важных веществ: пуриновых коэнзимов, высокоэнергетических фосфатных соединений (АТФ, ГТФ) и циклических пуриновых нуклеотидов [3]. Как проявляется противовирусная активность этого вещества? Инозина пранобекс ингибирует синтез вирусной РНК на стадии транскрипции, тем самым препятствуя процессам репликации полноценных вирусных РНК и ДНК. Таким образом, происходит нарушение воспроизводства вирусов и уменьшение вирусемии. Было показано, что благодаря этому свойству Изопринозин помогает ослабить симптомы ОРВИ, сократить время болезни и предотвратить развитие осложнений [3]. Противовирусная активность Изопринозина в отношении респираторных вирусных инфекций подтверждена результатами соответствующих исследований, согласно которым через 2 суток у больных снижалась выраженность лихорадки, наблюдалось значительное уменьшение ощущения усталости и возвращение аппетита, а к третьему дню исчезали остальные симптомы. Таким образом, Изопринозин сокращал длительность ОРВИ и уменьшал тяжесть их симптомов [3, 4]. Новые упаковки! Изопринозин выпускают в форме таблеток. Доза препарата зависит от состояния пациента, его массы тела, течения и тяжести заболевания. Максимальная суточная доза для взрослых и детей старше 12 лет составляет 4 г, а точный расчет производится из соотношения 50 мг/кг. Заботясь не только о здоровье, но и об удобстве пациентов, компания «ТЕВА» выпустила дополнительные размеры упаковок (№ 10, 20 и 30) этих таблеток. Литература

1. Rashida A. Khakoo, Gary W. et. al. Effect of inosiplex (Isoprinosine®) on induced human influenza A infection // J. Antimicrob. Chemother. — 1981; Vol. 7 (4): 389–397. 2. Симованьян Э.Н., Денисенко В.Б., Григорян А.В. Эффективность применения инозина пранобекс у часто болеющих детей с хронической Эпштейна — Барр-вирусной инфекцией: результаты рандомизированного исследования // Вопросы современной педиатрии. — 2011; 10 (2): 16–21. 3. Булгакова В.А., Балаболкин И.И., Седова М.С. и др. Клиникоиммунологическая эффективность применения инозина пранобекс при острых респираторных инфекциях у детей с атопической бронхиальной астмой // Педиатрическая фармакология. — 2010; 7 (3): 58–65. 4. Cohen A.L., Antonini G.M., Stefano J.C. A clinical study of various viral infections treated with methisoprinol syrup // La Pressa Medica Argentina. — 1973; 60 (8): 267–278. 5. http://www.newportpharmaceuticals.com/products 6. http://www.prixgalien.com/en/05/02/winners-sorted-by-medical-field.htm 7. Інструкція для медичного застосування препарату Ізопринозин.

Зміст

ex tempore

#11’2014

Секреты противовирусной терапии

review

Ишемический инсульт и нейропротекторы «многовекторного действия»

Пробиотики — «титул» не для всех

обмін досвідом 16

Традиції у спадок

Науковий мейнстрім: домінування форми над змістом

Хранитель секрета вечной молодости

«Охорона здоров’я–2014»: інновації в медицині та фармації Кашель: опасный симптом или защитная реакция?

8 9 9

Как выбрать муколитик? Ювілей: до 85-річчя з дня народження Олени Владзімірської

18 психологічний практикум

4 у фокусі

події

Проблема ВИЧ/СПИД: мистификация или пандемия? Кидайте курити, рятуйте своє життя В борьбе за экологию: биозащита растений

Даем отпор стрессу!

10 11

Партнерство заради майбутнього

12 ФАРМАклас

МИНИ-ТРЕНИНГ: как повысить лояльность клиентов к аптеке — аромамаркетинг Навіщо виходити заміж?

історія медицини 24 і фармації Правозахисник, поет і фармацевт

І застуда відступить

26 28 29

Знаки зодиака и известные личности

Викс Актив Бальзам: лечимся с удовольствием

Медичний редактор Костянтин Кремець

Директор із маркетингу та продажу Оксана Троянська

Редагування та коректура Ірина Златоус, Ганна Юрченко

Видається із січня 2003 року Виходить 1 раз на місяць 11(130)’2014

Арт-директор Руслана Лутова

Менеджери з роботи з клієнтами Аліна Головко, Дар’я Загороднюк, Євген Іванов, тел.: (044) 498-06-72, e-mail: practik@pharmаpractik.kiev.ua

Науковий редактор Ігор Зупанець Редактори відділів Олександра Демецька, Тетяна Кривомаз Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина, тел.: (067) 309-18-57 Випусковий редактор Наталія Сахно

Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова, Світлана Мисливець Фото Ігор Садовий, Євген Чорний, www.shutterstock.com Поштова адреса редакції: «Фармацевт Практик», а/с 119, Київ, 03142 Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик»

Почему мы врем?

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК® Науково-практичний журнал, який розповсюджується виключно в медичних установах, на семінарах, конференціях, симпозіумах із медичної тематики

Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@pharmapractik.kiev.ua

38 40

цей дивовижний світ

Що за страви без лікувальної приправи?

a posse ad esse

практика Фитотерапия гломерулонефрита

наука

життя

із життя бактерій

ex professo

Что мы знаем о каротиноидах?

Приготовление суппозиториев на гидрофильной основе

Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов Адреса видавництва: 03680, Київ, вул. Кржижановського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74 Передплатний індекс — 06466 Наклад 12 500 прим. Ціна договірна

*Gibson RG. 2004. Fibre and effects on probiotics (the prebiotic concept) // Clinical Nutrition Supplements, Vol. 1, Issue 2: 25–31.

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 6734 від 29.11.2002; КВ № 18718–7518Р від 22.02.2012 Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 11,6 Кольороподіл і друк Філія № 7 ЦСТРІ, Київ Підписано до друку 17.11.2014 Замовлення № 1101 Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Матеріали друкуються мовою оригіналу (українською, російською). Редакція залишає за собою право редагувати передані матеріали. Повне або часткове від творення опублікованих матеріалів здійсню вати тільки за згодою редакції. При використанні матеріалів посилання на «Фармацевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню достовірність несе рекламодавець.

review

/ ex professo /

Науковий мейнстрім: домінування форми над змістом Про реалії сучасної української науки веде мову Роман Лесик, д-р фарм. наук, проф. Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

Ненаукова держава — На жаль, і я про це говорив неодноразово, наука в Україні перебуває у достатньо занедбаному стані, як і освіта, економіка та інші галузі, — констатує Роман Богданович. — Вона навіть опустилася нижче того рівня, який мала за часів Радянського Союзу. Ми перестали бути науковою державою, незважаючи на те, що в Україні завжди були хороша освіта і сильні науковці. До прикладу, нещодавно з’явилось повідомлення, що кілька українських ВИШів таки потрапили до світового рейтингу University Ranking by Academic Performance (URAP), але це абсолютно не чільні позиції, та й сам рейтинг не найбільш авторитетний. Згідно із загальновизнаним Шанхайським рейтингом Academic Ranking of World Universities (ARWU) у 2014 р. серед ТОП-500 українських ВИШів немає взагалі. Науку в цивілізованих країнах характеризують чіткі об’єктивні показники, серед яких кількість публікацій в провідних наукових виданнях, число цитувань автора, так званий індекс Гірша, який відображає ступінь зацікавленості світової наукової академічної спільноти до тої чи іншої наукової роботи. Не секрет, що в цьому плані українським ученим похвалитися практично нічим. Мені дуже імпонує активність науковця Дениса Солов’яненка, який вивчає наукометрію і створив web-ресурс «Наука України в дзеркалі науково-метричної бази даних SciVerse Scopus», що публікує періодичний моніторинг діяльності університетів, наукових закладів та вчених України в контексті оприлюднення результатів досліджень у засобах наукової інформації (журналах, патентах тощо). Зазначена база даних ВИШів реферує публікації вчених, їхні цитування та оперативно наводить наукометричні показники.

Роман Лесик

Європейська наукова практика відрізняється від українських реалій. Нашій науці у більшості випадків притаманний жорсткий авторитаризм, часто наукова думка насаджується силою влади. У світі наука опирається на демократичні основи www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ ex professo \

review

Порівняно із зарубіжними колегами досягнення українських учених, знову ж як не прикро це визнавати, є незначними. Щоб не бути голослівним, згадаю зарубіжних науковців, з якими безпосередньо співпрацюю. Професори Альт Баст (Маастрихтський університет, Голландія), Роберт Краловіч (Центр молекулярної медицини, Австрія), Філіп Грельє (Музей історії природи, Франція) мають індекси Гірша 50, 27 та 28 відповідно. Нагадаю, що індекс Гірша — це показник впливовості науковця, заснований на кількості його статей та їх цитуванні. Індекс Гірша науковця (наукової групи, університету, країни) дорівнює N, якщо опубліковано щонайменше N статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, решта ж статей були процитовані менше ніж N разів. Згідно з останнім рейтингом ВИШів України, троє названих вище науковців потрапили б у ТОП-10 кращих університетів України (на першому місці КНУ ім. Тараса Шевченка з індексом Гірша 72, замикає ТОП-10 НУ «Львівська Політехніка» з показником 27), тобто їхній індивідуальний доробок — на рівні кращих українських університетів. Можна собі уявити, якими є ці індекси в установах та університетах, де вони працюють! Наукова стаття в «Мурзилці» Відомо, що будь-який стан речей зумовлюють як суб’єктивні, так і об’єктивні чинники. З моєї точи зору, суб’єктивний чинник, який істотно впливає на сучасну науку, це теперішня ментальність академічної спільноти. За часів незалежності ми втратили щось важливе у сприйнятті й ставленні до науки, що перешкоджає нам прийняти європейські та світові правила гри, які існують у науковому просторі. Одним з об’єктивних чинників є рівень сучасних вітчизняних наукових журналів. Зрозуміло, я ціную і поважаю внесок тих людей, які намагаються зберегти українські засоби оприлюднення наукової інформації, проте рівень самих наукових видань у більшості випадків є невисоким. Таку ситуацію не в останню чергу зумовлює практика оплати для авторів за публікацію. Недарма у колі науковців вітчизняні журнали часто називають «Мурзилками». Я маю певний досвід рецензування статей у низці зарубіжних фармацевтичних та хімічних видань (наприклад, European Journal of Medicinal Chemistry, Bioorganic and Medicinal Chemistry, Journal of Heterocyclic Chemistry) і бачу цей процес, так би мовити, зсередини. Дійсно, за кордоном друкують винятково ті праці, які дають нове бачення, новий поштовх науці. До того ж, у більшості випадків за публікацію вченому платити не потрібно, оскільки його внесок — інтелект. Натомість українські наукові журнали не володіють ефективним інструментом рецензування статей та прийняття їх до публікації. В європейських країнах на рецензування статтю звично віддають незалежним рецензентам, визнаним експертам у тій чи іншій вузькій сфері. Більше того, претендент на публікацію не знає, хто саме буде його рецензувати, та й далеко не факт, що статтю після рецензування опублікують. Автори беззаперечно повинні виконати всі вимоги рецензента чи вступити з ним у змістовну наукову дискусію та аргументовано довести свою точку зору. Наші ж науковці до негативних рецензій не привчені, вони не сприймають інакших думок, які може мати опонент, і, буває, розпалюють безглузді, але запеклі конфлікти навколо в принципі елементарних для європейців робочих моментів. Так сталося, що дискусію в українській науці знищено попри те, що у світі вона вважається головним важелем зміни наукового лідерства, елементом виховання молодих учених, без чого науковий прогрес неможливий. «ПроФФесор» в законі Що ж ми отримали навзамін науковим дискусіям? Засаду «дисертація за будь-яку ціну», яка офіційно дала можливість без особливих

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

Сучасні українські ліки, наприклад, не мають жодних шансів отримати дозвіл на застосування в США чи Європі без додаткових хімічних (GMP) та клінічних (GCP) випробувань тривалістю в кілька років І вартістю в кільканадцять мільйонів доларів

зусиль і фактично безперешкодно з’являтися чимраз більшій кількості «проФФесорів» у різних галузях науки, економіки, суспільного життя. Тобто переважання форми над змістом: дисертація є — науки немає. На «ринку» навіть з’явилася така послуга, як «дисертація на замовлення». Винятковим попитом вона користується у тих сферах, де наука більш «паперова», одначе, на жаль, має місце й у фармації. Погляньте, скільки маємо депутатів, держслужбовців та бізнесменів — кандидатів і докторів наук. Сумнозвісна Неля Штепа, одіозний мер Слов’янська, як виявилося, теж була дисертанткою у гірничій справі. Менше зло, коли такі «дослідники» зі своєю «працею» сидітимуть, наприклад, у парламентській залі. У випадку обрання академічної кар’єри вони орудують на девальвацію науки і освіти. Європейська наукова практика відрізняється від українських реалій. Нашій науці у більшості випадків притаманний жорсткий авторитаризм, часто наукова думка насаджується силою влади. У світі наука опирається на демократичні основи.

review

/ ex professo /

Якось від колеги-науковця з Австрії довелося почути правдиву фразу-діагноз: в Європі спершу створюють інноваційний продукт, а потім його продають, а в Україні намагаються продавати те, що поки навіть не створено — типова «сировинна психологія». У нас полюбляють потеревенити на тему фармацевтичної науки. Але реальна наука в українській фармації, на жаль, далека від світових стандартів: знаю лише декілька оригінальних українських лікарських засобів (тіатриазолін, амізон). Зате дисертації захищаються потоками. Такий от алогічний конвеєр. Рушієм прикладних наук є практична можливість застосування винаходів. Аpplied science — глобальний процес, де найважливіші інноваційність, конкурентоздатність та поле для вирішення

Так сталося, що дискусію в українській науці знищено попри те, що у світі вона вважається головним важелем зміни наукового лідерства, елементом виховання молодих учених, без чого науковий прогрес неможливий

конкретних завдань (лікувати чи діагностувати конкретну хворобу, визначати її стадію тощо). Ринки західних країн свідомо захищають себе від конкурентів ззовні — вигідно мати Україну як постачальника хімічної та інтелектуальної сировини, але не як постачальника готових продуктів. Щоб витримувати конкуренцію на світових наукових ринках, треба розуміти, що саме зараз потрібно медицині, вміти це подати так, аби було цікавим світу, і знати, як обійти бар’єри (мовні, ресурсні, адміністративні). Сучасні українські ліки, наприклад, не мають жодних шансів отримати дозвіл на застосування в США чи Європі без додаткових хімічних (GMP) та клінічних (GCP) випробувань тривалістю в кілька років і вартістю в кільканадцять мільйонів доларів. Утім, нафантазуймо собі, що українські інноваційні продукти у сфері ЛЗ все ж народжуються, проте запатентувати у нашій державі свій винахід також нереально — вартість патенту в сотні разів перевищує доходи вчених. Водночас вітчизняне законодавство не дозволяє під патентування створити спеціальну старт-ап компанію для залучення інвестицій, як це робиться за кордоном. От і маємо ще одну об’єктивну причину, через яку найбільш активні й харизматичні науковці полишають Україну або не реалізують своїх ідей в умовах «сірих» реалій. Певні сподівання вселяло нове положення Постанови КМ Украї ни від 24.07.2013 р. «Про затвердження порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника» стосовно обов’язкової публікації наукової статті в зарубіжному журналі, що реферується наукометричними базами, для захисту дисертації. Однак наші «спритники від науки» знайшли вихід: друкувалися у російських, білоруських, казахських або третьосортних платних індійських виданнях з жахливою англійською — такий ось «закордон». Ясна річ, українська наука має дуже низьке матеріальне забезпечення, чим теж почасти пояснюється лава паперових дисертаційних робіт. Ми просто не йдемо в порівняння з можливостями Європи, де група з 10 науковців має бюджет в середньому близько 1,5 млн євро на рік. Імплементація нового закону «Про вищу освіту», очікую, в недалекому майбутньому зробить перехід на так званий одноразовий захист дисертацій, коли цим займатиметься не Вчена рада з різно-

планових (хоча й висококваліфікованих) спеціалістів, зібраних докупи на два-три роки, а фахівці із визначеної вузької тематики для разового захисту конкретної роботи. Такий підхід стимулюватиме самого науковця подати якісніший продукт і відкрито провадити відверту дискусію з компетентними вченими вузького профілю. Мені пощастило побувати в Маастрихтському університеті саме на такому «одноразовому» захисті дисер тації в якості опонента роботи Мохамеда Моаліна «Кверцетин та його метильовані аналоги. Хімічні основи активності». Безумовно, це приклад важливого критерію справжньої, а не імітованої науки. Істинна наука приносить державі величезні кошти, та цього наша влада і дотепер не спромоглася усвідомити. Проблемами в СРСР були плановість у науці та відсутність ініціативи, а також ізольованість від ринку інновацій. У сучасній Росії цю проблему намагаються подолати шляхом створення «островів» заохочення прикладної науки на кшталт проекту Сколково із залученням інвестицій та професійних менеджерів. Хоча створити в межах старої закостенілої системи щось нове майже неможливо, сам підхід вказує на ймовірний шлях розвитку для всіх пострадянських академічних наукових систем. Надія на молодь Вірю, що самоочищення української науки відбудеться завдяки вливанню «молодої крові». Теперішні студенти мають можливість навчатися і стажуватися за кордоном у провідних наукових центрах, європейська наукова свідомість випускників дозволяє задіювати їх у найрізноманітніших європейських проектах. Нам лише треба дочекатися того часу, коли кількість таких активних і амбітних людей досягне рівня критичної маси, здатної переламати ситуацію в цілому, знищити нікчемність, яку, на жаль, продукує українська наука сьогодні. Імпонує, що зараз молодь дуже активна у наукових соціальних мережах, скажімо, це вітчизняні форуми — Ukrainian Scientists Worldwide чи Український науковий клуб, а також міжнародні ResearchGate, Linkedin тощо. Безумовно, такі соціальні чинники також активно роблять свою справу — привертають увагу молодих до сучасних реалій науки, дискусій, створення міжнародних наукових груп та консорціумів. Опріч того, маємо добру генетичну наукову пам’ять. Я не є прихильником Радянського Союзу, проте в СРСР було три дійсно хороші речі: освіта, наука і спорт. Записала Лариса Дедишина

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

Показаний

при стоматиті при гінгівіті при парадонтиті при грибкових ураженнях слизової оболонки ротової порожнини до та після хірургічних втручань у ротовій порожнині

при тонзиліті при фарингіті для гігієни ротової порожнини

Скорочена інструкція для медичного застосування препарату СТОМАТИДИН® Склад лікарського засобу. Діюча речовина: hexetidin; 1 мл розчину містить гексетидину 1 мг. Фармакотерапевтична група. Протимікробні та антисептичні препарати для місцевого застосування у стоматології. Код АТС А01АВ12. Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання рота і горла: гінгівіт, глосит, фарингіт, тонзиліт, стоматит, альвеоліт, парадонтит, афтозні виразки. Кандидоз (молочниця) та інші грибкові захворювання ротової порожнини. Профілактика інфекційних ускладнень до та після хірургічних втручань у ротовій порожнині, у тому числі при тонзилектомії. Гігієна ротової порожнини. Галітоз. Протипоказання. Підвищена чутливість до гексетидину чи допоміжних компонентів препарату. Спосіб застосування та дози. Стоматидин® розчин 0,1% призначений тільки для місцевого застосування. Діти віком старше 6 років та дорослі: полоскати рот або горло 10–15 мл (одна столова ложка) нерозбавленого розчину протягом 10 секунд. Потім розчин треба виплюнути. Рекомендується полоскати 2–3 рази на день після прийому їжі. За необхідності Стоматидин® можна наносити на уражену поверхню за допомогою тампона. Якщо симптоми захворювання не зникають після 5 днів лікування та/або супроводжуються підвищеною температурою, слід розглянути доцільність продовження застосування препарату. Побічні ефекти. Азорубін (Е122) може викликати алергічну реакцію. Реакція більш вірогідна в осіб з алергією до аспірину. В окремих випадках були описані такі алергічні реакції на препарат: бронхіальна астма, гіперемія у місці застосування, кропивниця, ангіоневротичний набряк. Можлива місцева подразнююча дія: відчуття сухості, подразнення, чутливості, печіння язика та/або слизової оболонки рота. Інші побічні ефекти (короткочасна анестезія, порушення сприйняття смаку та запаху) реєструються дуже рідко. Повна інформація міститься в інструкції для медичного застосування препарату. ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ. Перед застосуванням необхідно ознайомитися з інструкцією. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Відпускається без рецепта. Додаткова інформація надається за вимогою. Повідомити про небажані явища чи скарги на якість препарату Ви можете в Представництво «Босналек» Д.Д. Сараєво» за тел.: (044) 569-57-03. Р.П. № UA/2792/01/01 від 17.03.2010.

Виробник: Босналек д.д., Боснія і Герцеговина, м. Сараєво, вул. Юкічева, 53 Представництво в Україні: 02002, Київ, вул. Р. Окіпної, 4, оф. 81, тел./факс: (044) 569-57-03

review

/ події /

«Охорона здоров’я–2014»: інновації в медицині та фармації Відбулася 23-тя міжнародна медична виставка «Охорона здоров’я», в якій взяли участь майже 200 компаній із 12 країн — України, Бельгії, Білорусі, Індії, Італії, Казахстану, Китаю, Латвії, Литви, Польщі, Росії, Туреччини У церемонії відкриття виставки взяли участь Наталя Лісневська, заступник міністра охорони здоров’я України, Іван Сорока, офіційний радник віце-прем’єр-міністра України, Володимир Міхньов, вчений секретар, чл.-кор. НАМН, Юрій Вороненко, ректор НМАПО ім. Шупика, Раджів Кумар Чандер, посол Індії в Україні, Емін Чакмак, голова правління Всесвітньої асоціації медичного туризму тощо. Польова хірургія У наші буремні часи найбільш актуальними розділами виставки стали «Медицина катастроф» та «Інновації в медицині». Так, НВО «Практика» представило не тільки автомобілі «швидкої допомоги» та реанімобілі, але й модульну операційну для польового шпиталю. На сьогодні компанія вже переобладнала та передала до зони АТО 16 броньованих автомобілів, у тому числі санітарних, з них 14 — за власний кошт. Найближчим часом ще 16 броньовиків після дообладнання буде відправлено підрозділам МО та МВС. У зоні АТО нині відбуваються справжні польові випробування асептичного медичного клею Сульфакрілат, що використовується для з’єднання м’яких тканин живого організму. Препарат має антибактеріальні та протизапальні властивості, виявляє високий гемостатичний ефект. Ця розробка українських вчених доводить свою ефективність, зменшуючи обсяг крововтрат при поверхневих пораненнях, а у поєднанні з гемостатичною губкою збільшує гомеостаз та створює гомеостатичну пробку також і у глибоких ранах. Сульфакрілат, уповільнюючи кровотечу, дозволяє доставити поранених до лікарні або операційної та знизити ризик запалення під час виконання операцій «в полі». Реабілітація та протезування Цікавість відвідувачів викликала експозиція обладнання та меблів для реабілітації. Так, багатофункціональне трисекційне медичне ліжко Invacare (Німеччина), з пультом, який допомагає пацієнтові власноруч змінювати висоту та позицію ліжка, та протипролежневий матрац Eurocare Eazyflow 250 (Бельгія) сприятимуть скорішому одужанню та реабілітації хворих, які знаходяться у стані лежачи. Затребуваними у наш час є крісла

та інвалідні візки Invacare: активні механічні — легкі та маневрені, складані для спортсменів та сильних чоловіків; пасивні електричні, розбірні Bora та Fox. Науково-практичні заходи У рамках виставки відбулася презентація всеукраїнського проекту «Зупинити епідемію серцевих катастроф», ініціаторами якого стали МОЗ України, НАМН України, Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова та Асоціація серцевосудинних хірургів України. Наукові розробки співробітників інститутів НАМН та НМАПО ім. Шупика стали основою великої багатопрофільної конференції «Інноваційні технології в діагностиці та лікуванні». На конференціях, що пройшли під час виставки «Охорона здоров’я», розглядалися досягнення світової медицини в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб, актуальні питання лабораторної медицини та радіологічної служби України, сучасні методи неінвазивної вентиляції легень тощо. Наукова програма охоплювала теми, що зацікавили онкологів, хірургів, ендокринологів, гінекологів, кардіологів, мамологів, отоларингологів, офтальмологів, акушерівгінекологів та нейрохірургів. Крім того, відбулося кілька заходів, присвячених управлінню і маркетингу медичних закладів, питанням партнерства між державною і приватною медициною, розвитку медичного туризму. Виставка «Охорона здоров’я» є майданчиком, де зустрічаються лікарі, виробники сучасного обладнання та ЛЗ, представники медичного бізнесу. Виставка дає прекрасну можливість ознайомитись із найсучаснішими досягненнями медичної науки та техніки, новітніми технологіями, а також підвищити обізнаність працівників охорони здоров’я щодо новітніх розробок, які вже доступні в Україні. Наступна, 24-та Міжнародна медична виставка «Охорона здоров’я» відбудеться з 29 вересня по 1 жовтня 2015 р. Більше інформації: http://www.publichealth.com.ua/. Менеджер проекту Маргарита Онищенко Дзвоніть нам: +380 44 496-86-45 Пишіть: ph@pe.com.ua

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

Кашель: опасный симптом

или защитная реакция?

Кашель — рефлекторная защитно-приспособительная реакция организма, которая служит для удаления из дыхательных путей инородных тел или патологического трахеобронхиального секрета, а иногда и того и другого одновременно. В сущности это жизненно важный рефлекс, направленный на сохранение эффективного проведения воздуха по дыхательному тракту. При этом кашель является одним из самых частых признаков ОРЗ и ОРВИ, поэтому ни в коем случае не следует оставлять этот симптом без надлежащего внимания Основной симптом Ни для кого не секрет, что лечат не кашель, а основное заболевание, которое привело к его возникновению. Важно помнить, что пренебрежение лечением чревато развитием осложнений в виде пневмонии или бронхообструктивного синдрома. Разумеется, первостепенное значение имеет общее состояние иммунной системы заболевшего человека, но вездесущие вирусы способны за считанные дни свалить с ног любого здоровяка. А уж после того как коварные интервенты пробили брешь в защитных покровах дыхательных путей, патогенные бактерии не упустят случая этим воспользоваться. И вот тогда вторичная бактериальная инфекция может превратить кашель из полезного защитного рефлекса в настоящий источник страданий и неприятностей. Позаботьтесь о ресничках! Чтобы предотвратить появление бактериальных осложнений, необходимо позаботиться не только об укреплении

иммунной системы, но и с особым вниманием отнестись к подвижности ресничек цилиарных клеток слизистой оболочки дыхательных путей. При насморке и кашле увеличиваются количество и вязкость слизи, поэтому реснички не справляются со своей функцией надлежащим образом. Мукоцилиарный клиренс — вот главный защитный механизм органов дыхания! Именно он обеспечивает местную защиту дыхательных путей и их очистку от патогенных агентов и мокроты. Поддержание надлежащего состояния слоя слизи и погруженных в него подвижных ресничек воздухоносных путей способствуют предотвращению появления осложнений. Подавлять — не подавлять? ЛС используемые при кашле делят на три основные группы: противокашлевые, отхаркивающие и муколитики. Противокашлевые препараты подавляют кашлевой рефлекс, их назначают только в тех случаях, когда кашель физиологически не оправдан. При простудных заболеваниях пациенту необхо-

димо обеспечить эффективное отхождение мокроты, поэтому кашель рекомендуют не подавлять, а использовать отхаркивающие или муколитические препараты. Среди отхаркивающих средств рефлекторного действия много препаратов на растительной основе. Однако время их действия относительно короткое, а при повышении дозы у пациентов может возникнуть сильная тошнота. В связи с этим большинство врачей и фармацевтов рекомендуют пациентам современные муколитики: карбоцистеин, бромгексин, амброксол и ацетилцистеин. Кашель — это защитный рефлекс, однако нельзя оставлять его без внимания и должного лечения. Ни в коем случае нельзя допустить, чтобы кашель перешел в хроническую форму! Препаратами выбора для устранения кашля являются муколитические средства, которые разжижают мокроту и облегчают ее выведение, обеспечивая эффективный мукоцилиарный клиренс

Как выбрать муколитик? Для эффективного лечения простудных заболеваний необходимо обеспечить мукоцилиарный клиренс и позаботиться о стимуляции иммунитета. Именно этими двумя важнейшими свойствами обладает сироп Флюдитек — мукомодификационный препарат с выраженным иммуностимулирующим эффектом Обеспечит эффективный мукоцилиарный клиренс Действующее вещество сиропа Флюдитек — карбоцистеин. Его мукорегуляторное действие состоит в нормализации состава секрета благодаря влиянию на секреторную функцию бокаловидных клеток. Флюдитек разжижает мокроту и уменьшает ее количество. Густой и вязкий патологический секрет быстро замещается секретом с нормальными реологическими характеристиками, в котором реснички мерцательного эпителия могут свободно двигаться и выполнять свою работу. При этом количество секрета не возрастает и пациент избавляется от необходимости откашливать мокроту.

Поможет при насморке и кашле При простудных заболеваниях кашель часто сопровождается выраженным ринитом. Заложенность носа в лучшем случае повлияет на качество жизни пациента, а в худшем — может осложниться синуситом, для лечения которого часто необходим прием антибиотиков. Флюдитек подавляет развитие риновирусной инфекции и предотвращает осложнения со стороны ЛОРорганов. Дополнительным фактором в пользу выбора Флюдитека служит его выраженный иммуностимулирующий эффект. Карбоцистеин восстанавливает секрецию sIgA — основных антител, находящихся в слюне и секрете дыхательных путей. Это средство обладает

противовоспалительным и антиоксидантным эффектом, а также предупреж дает распространение инфекции в нижние отделы респираторного тракта. Сироп Флюдитек — это мукомодификационный препарат с выраженным иммуностимулирующим эффектом. Карбоцистеин (активное вещество Флюдитека) нормализует вязкость секрета, регенерирует эпителий слизистой оболочки, повышает секрецию IgA и ингибирует развитие вирусной инфекции. Специалисты рекомендуют его при остром бронхите и обострениях хронических заболеваний дыхательной системы. По результатам исследований доказано, что применение препарата сокращает сроки клинического выздоровления.

Информация для специалистов в сфере здравоохранения. Полная информация содержится в инструкции по применению препарата. Р.С. МЗ Украины № UA/8082/02 от 12.07.2013 № 593.

review

/ події /

Ювілей: до 85-річчя з дня народження Олени Владзімірської Олена Василівна Владзімірська, д-р фарм. наук, проф. кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії ЛНМУ ім. Данила Галицького, народилася 22 листопада 1929 р. в с. Бугаївка Рівненської області у сім’ї селян. Після закінчення Червоноармійської середньої школи у 1948 р. вступила на фармацевтичний факультет Львівського медичного інституту, який закінчила у 1952 р. з відзнакою. Наукові дослідження проводила під керівництвом проф. М.М. Туркевича. У 1956 р. успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Дослідження в галузі похідних тіазолідину» у Московському фармацевтичному інституті. Уміло поєднуючи педагогічну і наукову діяльність, у 1965 р. блискуче захистила докторську дисертацію «Синтез похідних тіазолідину і тіазану». У 1967 р. Олені Василівні було присвоєно звання професора, а з 1977 по 1997 р. вона працювала на посаді зав. кафедри фармацевтичної хімії Львівського державного медичного інституту. Науково-педагогічна діяльність проф. Владзімірської пов’язана виключно з ЛНМУ. Її інтелект, знання, професіоналізм та наукові ідеї знайшли неповторне відображення у високому рівні львівської фармацевтичної школи, як наукової так і освітньої. Як блискучий лектор професор О.В. Владзімірська долучилась до професійного становлення численної когорти фармацевтів нашої держави. Її лекції згадують як приклад вишуканості і доступності у поданні складного матеріалу з фармацевтичної хімії. Працюючи в галузі синтезу нових біологічно активних сполук, Олена Василівна стала співрозроб-

ником двох нових ЛЗ — трихлоретилену для наркозу та тромболітика діаміфену. О.В. Владзімірська як відомий фахівець у галузі гетероциклічних сполук вперше опрацювала фундаментальні аспекти хімії похідних тіазану та тіазолідину. Олена Василівна — автор близько 400 наукових та навчально-методичних праць українською, російською, польською, англійською та німецькою мовами, серед них 43 авторських свідоцтва на винаходи, монографія, підручник «Фармацевтична хімія», два навчальних посібники. Наукові роботи проф. Владзімірської опубліковані в численних високорейтингових міжнародних виданнях, серед яких Journal of Pharmacy and Pharmacology, European Journal of Pharmaceutical Sciences, Bolletino Chimico Farmaceutico, European Journal of Medicinal Chemistry, Die Pharmazie тощо. Професор О.В. Владзімірська підготувала 17 кандидатів та 1 доктора наук. Про міжнародне визнання наукових здобутків ювіляра свідчить публікація її біографії у довідниках: «World who’s who in Science» (Чикаго, 1978), «Who’s who of American women» (Чикаго, 1973, 1974, 1975, 1976, 1977, 1978), «The world who’s who of women» (Кембридж, 1974, 1979), «Who’s who in the world»

(Чикаго, 1978). Неодноразово доробок Олени Василівни отримував високу і об’єктивну оцінку в авторитетних засобах інформації, серед яких журнал Королівського фармацевтичного товариства Великобританії «The Pharmaceutical Journal» (1996), газета української громади в Америці «Свобода» (1980) тощо. Проф. О.В. Владзімірська — відмінник охорони здоров’я (1968), винахідник СРСР (1975), заслужений професор ЛНМУ ім. Данила Галицького (2007). Олена Василівна відома як чуйна, толерантна і разом з тим вимоглива як керівник, щира людина з широкими енциклопедичними знаннями. Проф. Владзімірська — яскравий приклад відданості, любові та патріотизму до своєї аlma mater і України. Свій ювілей вона зустрічає у розквіті творчих та духовних сил, в оточенні учнів, студентів, колег, які її поважають, та друзів-однодумців. Щиро вітаємо Олену Василівну Владзі мірську з важливою датою в її житті та бажаємо якнайдовше приносити користь людям, державі і завжди залишатися вірною собі. Професорсько-викладацький склад Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Студенти, учні, колеги та друзі

Інтелект, знання, професіоналізм та наукові ідеї О.В. Владзімірської знайшли неповторне відображення у високому рівні львівської фармацевтичної школи, як наукової так і освітньої

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ події \

review

Даем отпор стрессу!

В современном стремительном мире мы все чаще сталкиваемся с такими, когда-то малоизвестными понятиями, как невротический синдром, хронический стресс, повышенная тревожность и даже депрессия. Сегодня многие не понаслышке знакомы с этими проблемами. Они стали обычным явлением в больших индустриальных и деловых центрах. Но не стоит думать, что в маленьких городах и селах ситуация намного лучше — сложные социальные, экономические и политические перипетии оказывают серьезное влияние на психологическое состояние населения Ни для кого не секрет, что сохранение здоровья в огромной степени связано с психическим состоянием. Более того, незначительные, на первый взгляд, психологические проблемы могут усугубляться и переходить в более сложные клинические нарушения — невроз, депрессию, психоз. И эти проблемы отмечаются гораздо чаще, чем кажется. В аптеках нередко можно услышать жалобы клиентов на нарушение сна, подавленное настроение или наоборот — повышенную тревожность и беспокойство [1]. Часто повышенная тревожность отмечается в период беременности или кормления грудью. Это связано с беспокойством о будущих родах, здоровье ребенка, а также физиологическим состоянием и переутомлением. А в данном случае подойдет далеко не каждый препарат. В контексте психологических проблем очень уязвимыми являются дети. Становление характера, новые контакты с внешним миром, яркие эмоции — все эти факторы могут привести к повышенной нервной возбудимости малыша, когда он капризничает, часто плачет, слишком активен и непоседлив или плохо спит. И здесь даже опытный провизор может столкнуться с проблемой выбора лекарственного средства. Поэтому подбор препарата — очень ответственный и непростой вопрос. Критериями выбора такого лекарственного средства, кроме доказанной эффективности, являются благоприятный профиль безопасности, возможность длительного приема, отсутствие привыкания и синдрома отмены, а также безрецептурный статус препарата. В данном арсенале средств привлекает к себе внимание препарат НЕРВОХЕЕЛЬ производства немецкой компании «Биологише Хайльмиттель Хеель ГмбХ». НЕРВОХЕЕЛЬ — комплексный препарат, в состав которого входят компоненты растительного, минерального и животного происхождения, определяющие действие препарата и показания к его применению.

Кроме доказанной эффективности [6], широкого спектра действия и показаний, НЕРВОХЕЕЛЬ обладает рядом преимуществ: • имеет благоприятный профиль безопасности [3, 4, 6]; • подходит для длительного приема [2–4, 6]; • не вызывает привыкания и синдромa отмены [4]; • нет снижения эффекта при длительном применении [4]; • применяют у детей с 1 года [2]; • широко назначается акушерами-гинекологами в период беременности и кормления грудью [3, 5]; • не вызывает сонливости в дневное время [3].

Препарат очень прост в применении: выпускается в форме таблеток, которые следует принимать в разовой возрастной дозе (РВД) 3 раза в сутки. В острых случаях (острая психоэмоциональная нагрузка) — в РВД каждые 15 минут в течение первых двух 2 ч, далее перейти на обычный прием [2]. Специалистам в области медицины и фармакологии будет интересно, что согласно результатам исследований НЕРВОХЕЕЛЬ не уступает лоразепаму в эффективности купирования нервных расстройств и при этом гораздо легче переносится пациентами [6]. Рекомендуя посетителям аптеки НЕРВОХЕЕЛЬ, провизор может быть уверен, что советует гармоничный и комплексный подход к коррекции деликатных и сложных психологических проблем, с которыми, пожалуй, каждый из нас встречался в это непростое время.

Как действует [2, 3] Успокаивает Оказывает антидепрессивное действие

Список литературы находится в редакции.

Показания к применению [2] Невротический синдром Тревожность

Нормализует процесс засыпания и сон, не вызывая сонливости в дневное время Проявляет противосудорожный эффект Информация для профессиональной деятельности медицинских и фармацевтических работников

Климактерический невроз Депрессия

НЕРВОХЕЕЛЬ (NERVOHEEL®) Состав. Действующие вещества: 1 таблетка содержит: Acidum phosphoricum D4 — 60 мг, Strychnos ignatii D4 — 60 мг, Sepia officinalis D4 — 60 мг, Psorinum — Nosode D12 — 60 мг, Kalium bromatum D4 — 30 мг, Zincum isovalerianicum D4 — 30 мг. Вспомогательные вещества: магния стеарат, лактозы моногидрат. Лекарственная форма: таблетки. Фармакотерапевтическая группа: комплексный гомеопатический препарат. Показания: невротический синдром, тревожность и нарушение сна, климактерический невроз, психосоматические заболевания, депрессии, психозы (острые и хронические). Противопоказания: гиперчувствительность к брому или другим компонентам препарата. Побочные эффекты: у лиц с повышенной чувствительностью к компонентам препарата возможно развитие аллергических реакций. Р.С. № UA/2947/01/01 от 21.01.2010 г. до 21.01.2015 г. Производитель: Биологише Хайльмиттель Хеель ГмбХ. Д-р Рекевег-штрассе 2–4, 76532, Баден-Баден, Германия/Biologische Heilmittel Heel GmbH. Dr. Reckeweg Str. 2–4, 76532, Baden-Baden, Germany.

review

/ події /

Партнерство заради майбутнього 24 жовтня 2014 р. відбувся II Національний форум «Бізнес і університети: трансформація освіти», організатором якого виступила Лабораторія «Бізнес і університети» Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в Україні

Практики партнерства Держава, що прагне прогресу, має бути головним інвестором для вищої освіти. Але чи можливо розраховувати тільки на державні кошти? Одним з джерел фінансування для вищих навчальних закладів (ВНЗ) можуть стати приватні компанії. Ця практика широко використовується в усьому світі. Чим університети приваблюють бізнес? ЖанЮг Шоша, почесний професор факультету економічних наук і управління Університету Ліон-2 (Франція), член Міжнародного інституту статистики, почесний доктор Харківського національного економічного університету, координатор європейського проекту Tempus Sucido, експерт Start-up центру First Capital, вважає, що, співпрацюючи з ВНЗ, бізнес має змогу не тільки впливати на рівень підготовки майбутніх фахівців, але й отримує доступ до наукових програм. «Науковці зацікавлені в комерціалізації своїх розробок, а бізнес — у нових ідеях», — підтримує думку Олександр Романко, старший науковий співробітник компанії IBM Canada, професор Університету Торонто (Канада). Представники компаній ведуть бізнесшколи при ВНЗ, влаштовують для студентів майстер-класи і проходження практики. Але найбільш цікавим є залучення до наукових досліджень, нових проектів і конкурсів не тільки викладачів, але й студентів. Створення інтелектуального та інноваційного простору, бізнес-інкубаторів, що підтримують Start-up проекти, є важливою складовою співпраці. «У виграші є всі. Університети мають змогу комерціалізувати свої наукові ідеї, компанії отримають аутсорсинг проектів, держава — впровадження інновацій і нові робочі

місця, — говорить Анна Потапова, директор компанії «Мелексіс — Україна». — Треба відкрити двері між бізнесом та університетами». Покоління Y Сучасна молодь відрізняється від попередніх поколінь, тому і підхід до неї повинен бути іншим. Ютта Румп із Інституту зайнятості та можливостей працевлаштування (Німеччина) виявила деякі ознаки покоління Y: вони прагнуть до реалізації не тільки в роботі, але й в особистому житті; робота має бути збалансованою, осмисленою, приносити радість і узгоджуватись з особистою життєвою концепцією. Чи підтримує молоде покоління українців загальносвітову тенденцію? Лабораторія «Бізнес і університети» Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» протягом травня — липня 2014 р. провела опитування серед українських студентів з метою визначити фактори, що впливають на формування бренду роботодавця, привабливого для студентів. Ольга Янковська, координатор освітніх програм, представила деякі результати. Так, українці більш інфантильні — майже 77% студентів вважають, що перше місце роботи їм повин на забезпечити держава. Під час пошуку роботи перевагу вони надають здебільшого сайтам з працевлаштування (53% респондентів). На вибір впливають в першу чергу відгуки про умови праці (майже 46%), рейтинг роботодавця (більше ніж 38%), існування спеціальних програм для студентів (35%). Серед не фінансових критеріїв зазначені: можливість зробити кар’єру (89%), оформлення за законодавством (88%),

можливість для навчання і розвитку (85%), наявність соціального пакета (70%), гнучкий графік роботи (44%). Загалом дослідження показало, що хоч розвиток молодого покоління відбувається відповідно до світових тенденцій, але українцям більш притаманна пасивність — лише 10% серед студентів боролися за стипендії і 27% — брали участь у конкурсах. Свобода потребує відповідальності Чи залежить кар’єра молодого фахівця від рівня освіти? На жаль, в нашій країні ці поняття не знаходяться у прямій залежності одне від одного. Молода людина, закінчивши ВНЗ, не має кваліфікації і рівня знань, які є достатніми для роботи. В чому полягає причина? На думку Віктора Огнев’юка, ректора Київського університету ім. Бориса Грінченка, головна причина полягає в тому, що наша освіта існує переважно сама для себе. Відірваність ВНЗ від практичної діяльності, їх недостатнє залучення до світових наукових розробок, слабка матеріальнотехнічна база, інертність — основні причини проблем. Новий закон України «Про вищу освіту», прийнятий ВР України 1 липня 2014 р., повинен змінити ситуацію. Він надає можливості для створення нової моделі, яка надасть більшої самостійності університетам, сприятиме підвищенню якості навчання та розвитку науки у ВНЗ. Крім того, як зазначає Лілія Гриневич, голова комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, новий закон дає можливість для відпрацювання механізмів взаємодії між бізнесом і освітніми закладами: «Це допоможе врахувати поба-

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ події \

review

«Освіта повинна бути конкурентоспроможною». Марина Саприкіна, голова правління Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» жання роботодавця щодо рівня кваліфікації молодого фахівця». Але в представників бізнесу, на жаль, не такі райдужні погляди на цей процес. Родіон Колишко, директор департаменту трудового потенціалу та корпоративної соціальної відповідальності Федерації роботодавців України, наголошує, що бізнес досі не має стимулів для залучення до навчального процесу. Більше того, середній і малий бізнес взагалі відсторонені від цього процесу. Треба зазначити також, що рівень готовності університетів до імплементації закону дуже різний. Інна Совсун, перший заступник міністра освіти і науки, наголошує, що державні ВНЗ переважно інертні, не готові до швидких змін, а приватні — не мають

достатнього наукового потенціалу. Впровад ження нового закону ускладнено низкою нормативно-правових актів, прийнятих у попередні роки, які на сьогодні суперечать букві закону. «Ми не маємо часу для очікування, — говорить Лілія Гриневич. — Вважаємо, що акти, які застаріли, можна буде скасувати під час першої фази імплементації закону». Освіта фахівців фармгалузі Залучення бізнесу до підготовки фахівців у галузі охорони здоров’я має дуже важливе значення. Фармбізнес характеризується такими особливостями, як висока відповідальність кожного працівника та середо вище, яке швидко змінюється. Тому дуже важливим є не тільки фахова підготовка мо-

лоді, але й її мобільність, готовність до змін, прагнення до самовдосконалення. Провідні вітчизняні та іноземні компанії намагаються підтримувати ВНЗ (підготовка методичних рекомендацій, спеціалізованих тестів, проведення конференцій і олімпіад), а найбільш далекоглядні мають окремі програми по роботі із студентами і молодими фахівцями. Вже багато років поспіль такі фармкомпанії беруть участь в організації практики, стажування, проведенні олімпіад та ярмарок вакансій, днів кар’єри. Все це дозволяє їм не просто запросити на роботу кращих, а й виховати фахівця для себе. Така робота дається взнаки. Знання бренду роботодавця корелює з рівнем залучення бізнес-структур до навчального процесу.

наука

/ a posse ad esse /

Что мы знаем о каротиноидах? Исследования в области химии, биохимии, фармакологии и молекулярной биологии дали возможность раскрыть многостороннее влияние каротиноидов на обменные процессы в организме, что позволило врачам более эффективно и безопасно использовать их в лечении и профилактике целого ряда заболеваний. Тем не менее ученые полагают, что возможности этих удивительных природных веществ в медицине еще далеко не исчерпаны и поэтому продолжают их изучение

Усилиями химиков разных стран Желто-оранжевый природный пигмент, получивший название «каротин» (от лат. carota — морковь), впервые был выделен из моркови и желтой репы в 1831 г. немецким химиком и фармацевтом Генрихом Вакенродером. Несколько лет спустя, в 1837 г., шведский химик Йенс Якоб Берцелиус путем экстрагирования спиртом выделил из осенних листьев зеленых растений желтое красящее вещество, названное им ксантофиллом. В 1847 г. датский химик-органик Вильям Цейзе описал пигмент моркови, предложив его первую эмпирическую формулу, которую впоследствии уточняли различные исследователи. Наконец, в 1883 г. российский химик и медик А.П. Бородин, более известный в наше время как композитор (автор оперы «Князь Игорь»), сделал наблюдение, которое легло в основу всех дальнейших исследований в области красно-желто-оранжевых природных пигментов. Он доказал, что желтый пигмент, извлеченный из зеленых растений, не вполне идентичен каротину моркови и состоит из смеси минимум двух различных пигментов, в которой каротин является лишь составной частью в тех или

иных количествах. Вскоре это было подтверждено в работах российского ботаника Н.А. Монтеверде и других исследователей. Так было положено начало изучению комп лекса каротиновых красящих веществ. Теперь мы знаем, что каротиноиды являются полиненасыщенными соединениями терпенового ряда, которые содержат в молекуле 40 углеродных атомов. В состав молекулы входят циклогексановые кольца и остатки изопрена. На сегодня известно около 650 каротиноидов, но самое важное значение среди них имеют альфа-, бетаи гамма-каротины. Данные изомеры отличаются строением циклогексановых колец и, соответственно, биологической активностью. Многогранные функции Несмотря на то, что функции каротиноидов в живом организме изучены все еще недостаточно, можно утверждать, что они многогранны и значительны. В течение многих лет каротиноиды изучали в основном как предшественники витамина А, что замедлило получение информации об их многогранной роли. Разнообразие каротиноидов в природе, объясняющееся раз-

личиями строения и конфигурации концевых групп молекул, затрудняет изучение функций этих веществ. В организме они образуют множество различных комплексов с белками, липидами и т.д., поэтому правильнее изучать не функции каротиноидов, а функции полимолекулярных комплексов, в состав которых входят каротиноиды. Установлено, что в живых организмах каротиноиды выполняют целый ряд функций, среди которых важнейшими являются: А-провитаминная активность, предохранение от неблагоприятных факторов окружающей среды, стабилизация мембран и протеинов, содействие в транспорте кальция через мембраны. Кроме того, они оказывают влияние на работу эндокринной системы и играют иммуностимулирующую роль. Универсальное значение имеет участие каротиноидов в окислительном обмене в клетках у животных при адаптации их к гипоксическим условиям, а также при старении. Каротиноиды при этом выполняют роль своеобразного депо кислорода. Антиоксидантные «премудрости» Естественно, что благодаря таким уникальным свойствам каротиноиды получили

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ a posse ad esse \ широкое применение в медицине. Масляные препараты на основе каротиноидов являются радикальным средством против ожогов, обморожений, язв и некоторых заболеваний кожи. При местном применении они обезболивают, уменьшают воспалительные процессы в тканях, ускоряют эпителизацию поврежденной поверхности. Применяют эти препараты также при гипо- и авитаминозе А, для роста молодых организмов и как противоинфекционный фактор. Кристаллический β-каротин используют при лечении глаз и для приготовления препаратов, улучшающих зрение. Полученные в последние годы данные свидетельствуют о целесообразности использования β-каротина с лечебно-профилактической целью при радиационных поражениях, предопухолевых состояниях, снижении иммунитета, сердечно-сосудистых и некоторых гинекологических заболеваниях, патологиях, связанных с внутриклеточной гипоксией. В настоящее время надежно установлено, что антиоксидантные свойства многих каротиноидов и прежде всего β-каротина [1, 2] обусловливают их радиопротекторное [3, 4], антимутагенное [5, 6], иммуномодулирующее [7], противоинфекционное и антиканцерогенное действие [8, 9]. Интересно отметить, что совместное использование β-каротина, α-токоферола и витамина С оказывает более сильное антиоксидантное действие, чем каждое из этих веществ в отдельности [10, 11]. Однако чрезмерное потребление каротинсодержащих продуктов может привести к развитию каротинемической псевдожелтухи, а антиоксидантный эффект — трансформироваться в прооксидантный [12–14]. В настоящее время β-каротин признан эффективным канцеропротектором при раке молочной железы, шейки матки, желудка, прямой кишки и пищевода, действующий на стадиях инициации и промоции [15, 16]. Отмечено также возрастание риска развития рака при приеме каротиноидов в высоких дозах на фоне хронической интоксикации алкоголем и табачным дымом [17, 18]. Механизм опасного влияния высоких доз β-каротина на организм курильщиков связан с неустойчивостью его молекулы в условиях повышенной продукции свободных радикалов и снижения уровня антиоксидантов (α-токоферола, аскорбата), стабилизирующих неокисленный каротин. Изменение метаболизма каротина и увеличение образования его окисленных метаболитов снижают экспрессию гена β-RAR, выполняющего функцию супрессора, и ускоряют опухолевую транс-

наука

формацию клеток [19]. Кроме того, избыток β-каротина потенцирует действие гепатотропных ядов, а в сочетании с этанолом вызывает гепатотоксический эффект [20]. Поэтому только рациональная комбинация антиоксидантов и их режим дозирования, определяемые врачом, могут оказывать антипролиферативный эффект и предупреждать злокачественную трансформацию. «Лоснящаяся лошадь» Облепиха (Hippophae) — неиссякаемый природный источник каротина и каротиноидов. Она относится к семейству лоховых и распространена в Европе, Азии, Австралии и Северной Америке. С давних времен облепиху широко применяли в народной медицине для заживления ран, язв, ожогов и излечения кожных заболеваний, а в более позднее время — как поливитаминное средство против авитаминоза. Само латинское название растения Hippophae означает «лоснящаяся лошадь», поскольку еще древние греки заметили, что лошади, которые паслись в зарослях колючего кустарника, поедая листья и золотистые ягоды, становились упитанными, а их грива и шкура начинали блестеть. Поэтому облепиху начали использовать как лекарство для больных и истощенных лошадей. Со временем древние эскулапы применили целебные ягоды и для лечения людей, прежде всего воинов и спортсменов. Упоминания об этом чудесном растении есть в старинных манускриптах Тибета, Монголии, а также в лечебниках китайской медицины, и все описания сводятся к тому, что облепиха — универсальное лекарственное растение. Но потом наступило мрачное Средневековье и об облепихе забыли. В настоящее время области использования препаратов, полученных из облепихи, значительно расширены. Так, например, облепиховое масло применяют при ожогах, язвах, лучевых поражениях, раке пищевода и половых органов. Используют плоды облепихи также для приготовления соков, киселей, компотов, джемов, варенья, напитков, настоев и т.д. Самый настоящий «облепиховый бум» наблюдался в бывшем СССР в начале 80-х годов прошлого столетия, когда врачи обнаружили множество полезных свойств облепихового масла. Его невозможно было купить, врачи выписывали рецепты на особых бланках, в аптеках записывались в очередь на получение этого, как полагали, «чудодейственного» средства, а расход облепихового масла подлежал особому учету. Масло облепихи было дефицитом!

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

Не только на суше, но и в море Традиционными источниками каротиноидов для человека и животных являются вегетативные органы, плоды, семена растений и продукты животного происхождения. Однако они не могут в полной мере обеспечить потребности медицины, пищевой промышленности и сельского хозяйства в каротине [21]. В последние годы найдены перспективные продуценты каротина среди водорослей [22], грибов, дрожжей [23], бактерий [24] и разработаны технологии их промышленного культивирования [25]. Из природных источников, присущих средним широтам, в том числе климатическим зонам Украины, можно выделить плоды моркови, тыквы, томатов, сладкого перца, облепихи, шиповника и рябины. При этом ряд каротиноидсодержащих препаратов на основе природного растительного сырья выпускается отечественной фармацевтической промышленностью. Следует отметить, что определенные сложности в разработке лекарственных форм с каротиноидами вызывает их лабильность — под воздействием неблагоприятных факторов окружающей среды (кислород воздуха, солнечный свет, перепады температур, химические реагенты) они могут легко окисляться и разрушаться. Создание каротиноидсодержащих препаратов в такой современной лекарственной форме, как желатиновые капсулы, позволяет свести эти проблемы к минимуму. Для производства концентратов каротиноидов, применяемых в медицине в нашей стране, используются прежде всего плоды облепихи и шиповника. Ныне исследование каротиноидов продолжается. Учитывая их роль в нормализации протекания физиологических процессов в организме человека, актуальной задачей современной фармацевтической науки является создание новых профилактических и лекарственных средств на основе этих удивительных веществ. Список литературы находится в редакции

Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук

наука

/ a posse ad esse /

Тромболитическая терапия — единственный метод лечения пациентов с ишемическим инсультом, имеющий доказанную безопасность и эффективность. Однако даже в развитых странах применение этого метода по ряду причин ограничено. В связи с этим в центре внимания оказались нейропротекторы «многовекторного» действия — церебролизин и цитиколин

Ишемический инсульт и нейропротекторы «многовекторного» действия В центре внимания — церебролизин Препарат представляет собой смесь низкомолекулярных нейропептидов и свободных аминокислот, полученных путем стандартизированного ферментативного расщепления органического белка. В опытах in vitro препарат продемонстрировал способность инициировать нейрогенез, уменьшать объем ишемизированной мозговой ткани, стимулировать пролиферацию, дифференциацию и направленную миграцию клеток-предшественниц нейронов. В экспериментах на крысах применение церебролизина ассоциировалось с существенным улучшением неврологических исходов инсульта и усилением нейрогенеза в ишемизированном мозге животных. Результаты небольших плацебоконтролируемых клинических испытаний свидетельствуют о безопасности и положительном влиянии терапии церебролизином на восстановление двигательных и речевых функций. Такие же результаты получены и в ранних масштабных плацебоконтролируемых исследованиях. Учитывая недостатки дизайна данных исследований (неадекватный выбор терапевтического окна, отсутствие целенаправленного отбора пациентов, выбор конечных точек с недостаточной чувствительностью),

полученные результаты не давали объективного представления об эффективности препарата. Поэтому в 2005 г. началось тщательно спланированное, не имеющее вышеперечисленных недостатков крупное многоцентровое плацебо-контролируемое исследование CASTA (Cerebrolysin Acute Stroke Treatment in Asia — Лечение острого инсульта цереб ролизином в Азии). Критериями включения пациентов в исследование служили: клинический диагноз острого гемисферного ишемического инсульта, подтвержденный данными КТ и МРТ; неврологический дефицит от 6 до 22 баллов по шкале тяжести инсульта Национального института здраво охранения США (NIHSS) и первые 12 ч от начала заболевания. В качестве первичной конечной точки эффективности был принят клинический исход через 90 дней, который определяли по комбинированному показателю, включавшему оценку по трем шкалам: шкале NIHSS (0–1 балл), модифицированной шкале Рэнкина (0–1 балл) и индексу Бартель (95–100 баллов). Как и предполагалось, исследование подтвердило безопасность препарата. Но вопреки ожиданиям, результаты CASTA свидетельствовали об отсутствии достоверных различий между группой церебролизина и плацебо-

группой в отношении первичной конечной точки исследования. По данным дополнительного анализа у пациентов со среднетяжелым и тяжелым инсультом (>12 баллов по шкале NIHSS) смертность на фоне приема церебролизина была почти на 10% ниже по сравнению с таковой в группе плацебо. К тому же, на 90-й день наблюдения в группе активной терапии по сравнению с контрольной отмечено достоверный регресс неврологического дефицита (3 балла по шкале NIHSS). На основании полученных результатов и учитывая характер действия церебролизина, исследователи пришли к выводу, что изучение потенциальных позитивных эффектов препарата следует продолжить, сфокусировав внимание на пациентах с более тяжелыми формами инсульта, и по возможности проводить более длительный курс лечения церебролизином. По их мнению, такой подход «позволит проявить препарату не только нейропротекторные, но и нейрорегенераторные свойства, улучшит ход нейрореабилитации, а, следовательно, и долгосрочные исходы после ишемического инсульта». Цитиколин: плюсы и минусы В отличие от церебролизина цитиколин (цитидин 5'-дифосфохолин или ЦДФ-холин) состоит из цитидина и холина, соединенных

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ a posse ad esse \ дифосфатным мостиком, и по сути является сырьем для синтеза фосфатидилхолина — основного компонента мембран нейронов. При изучении эффекта цитиколина в экспериментальной модели ишемического инсульта было установлено, что применение препарата в острый период ишемии способствует уменьшению размеров инфаркта мозга и неврологического дефицита, увеличению выживаемости нейронов и положительно влияет на способность животных к обучению, тогда как использование цитиколина в более поздние сроки значительно улучшает двигательное и функциональное восстановление. Столь же обнадеживающими оказались и результаты ранних клинических исследований и, в частности, среднего по величине (N=272) многоцентрового двойного слепого плацебо-контролируемого клинического испытания с применением цитиколина (1000 мг/сут в/в), проведенного в 80-х годах прошлого столетия в Японии. Данные этого исследования свидетельствовали о том, что на 14-й день от начала заболевания значимое улучшение по японской шкале комы (Japanese Coma Scale) было отмечено у 52% пациентов, в лечении которых применяли цитиколин, и лишь у 26% получавших плацебо. В 90-х годах многоцентровые рандомизированные клинические испытания цитиколина при остром и подостром инсульте были проведены в США. В ходе первого из них (Цитиколин 001) оценивали безопасность и эффективность трех доз цитиколина (500, 1000 и 2000 мг/сут перорально) по сравнению с плацебо у 259 пациентов с умеренно тяжелым и тяжелым инсультом, госпитализированных в первые 24 ч с момента появления симптомов заболевания. Полученные данные подтвердили, что из трех изученных доз только две (500 и 2000 мг) ассоциировались с удвоением шансов на положительный исход (как неврологический, так и функциональный). Во втором клиническом испытании (Цитиколин 007) с участием 394 пациентов с ишемическим инсультом, госпитализированных в первые 24 ч от начала заболевания, изучали эффективность цитиколина в дозе 500 мг по сравнению с плацебо. Результаты этого исследования показали отсутствие эффекта лечения, что авторы связали с более высокой частотой случаев легкого инсульта в группе плацебо. По данным дополнительного исследования было установлено, что в подгруппе пациентов с более тяжелым инсультом (исходная оценка по NIHSS ≥8 баллов) терапия цитиколином достоверно повышала вероятность полного или практически полного восстановления. В третьем клиническом испытании (Цитиколин 010) с участием 100 пациентов

с умеренно тяжелым и тяжелым инсультом, которые были госпитализированы в первые 24 ч от начала заболевания, изучали влияние цитиколина в дозе 500 мг на эволюцию очага ишемии по данным магнитно-резонансной томографии. Влияние оказалось положительным: по прошествии 12 нед с момента поступления в клинику объем очага увеличился на 180% в группе плацебо и лишь на 34% в группе цитиколина, а по сравнению с концом 1-й недели к концу 12-й недели объем очага уменьшился в среднем на 7 см3 в контрольной группе и на 17 см3 в группе активного лечения. И при этом обнаружена прямая связь между уменьшением объема очага и значительным регрессом неврологического дефицита (снижение оценки по шкале NIHSS не менее чем на 7 баллов).

наука

в дозе 2000 мг/сут, начатое в первые 24 ч, повышает вероятность полного восстановления через 90 дней. Результаты метаанализа послужили основанием для проведения масштабного многоцентрового плацебо-контролируемого исследования ICTUS (International Citicoline Trial on Acute Stroke), посвященного изучению безопасности и эффективности цитиколина в дозе 2000 мг/сут (в течение первых 3 дней внутривенно, затем — перорально). В исследование включили пациентов в возрасте от 18 лет с острым ишемическим инсультом в бассейне средней мозговой артерии, развившимся в течение 24 ч и подтвержденным данными нейровизуализации; при этом неврологический дефицит должен был составлять не менее 8 баллов по шкале NIHSS.

Исследователи пришли к выводу, что изучение потенциальных позитивных эффектов церебролизина следует продолжить В четвертом достаточно крупном (N=899) рандомизированном, плацебоконтролируемом клиническом испытании (Цитиколин 018) изучали эффективность лечения цитиколином в дозе 2000 мг/сут перорально у пациентов с умеренно тяжелым или тяжелым ишемическим инсультом в бассейне средней мозговой артерии и выраженным гемипарезом (исходная оценка по шкале NIHSS — не менее 8 баллов). Как и в предыдущих испытаниях, частота нежелательных явлений оказалась одинаковой в обеих группах. Следует отметить, что цитиколин не вызывал серьезных побочных эффектов. Но согласно полученным данным применение препарата не способствовало ни значительному уменьшению неврологического дефицита (как минимум на 7 баллов по шкале NIHSS), ни снижению летальности. Из-за отрицательных результатов спонсор испытания Цитиколина 018 отказалась от дальнейшей разработки препарата и передала права на него другой компании. Однако это не помешало исследователям провести мета анализ четырех упомянутых выше испытаний. Выводы Анализ, в частности, показал, что у пациентов с умеренно тяжелым и тяжелым ишемическим инсультом лечение цитиколином

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

Первичной конечной точкой эффективности служил клинический исход через 90 дней, который, как и в исследовании CASTA, оценивали с помощью комбинированного показателя. Исследование ICTUS подтвердило безопасность препарата и не выявило достоверных различий между группой цитиколина и группой плацебо при оценке первичной точки эффективности. Однако данные подгруппового анализа свидетельствовали о большей эффективности цитиколина у пациентов в возрасте старше 70 лет с инсультом умеренной тяжести (<14 баллов по шкале NIHSS) и у лиц, которым не проводили тромболизис. По мнению авторов исследования ICTUS, различия, обнаруженные при анализе подгрупп, указывают «на важное место цитиколина в лечении пациентов с острым ишемическим инсультом, не получающих тромболитическую терапию». Объединение результатов ICTUS с данными других многоцентровых плацебо-контролируемых исследований подтвердило достоверное уменьшение степени инвалидизации у больных с ишемическим инсультом, которые принимали цитиколин в течение не менее 6 нед. Ламара Львова, канд. биол. наук

наука

/ із життя бактерій /

Хранитель секрета вечной молодости Актиномицеты из рода Streptomyces уже внесли свой неоценимый вклад в фармацевтику. Но оказалось, что эти бактерии способны на большее. Из Streptomyces hygroscopicus выделили вещество, которое может стать тем самым эликсиром долголетия, который человечество искало на протяжении всей своей истории

Вспоминая заслуги стрептомицетов Представители рода Streptomyces относятся к наиболее многочисленным поч венным микроорганизмам и могут обитать в морской воде. Именно они придают сырой почве характерный «землистый» запах, выделяя летучее соединение геосмин. Среди них встречаются и патогенные виды. Например, Streptomyces bikiniensis способен вызывать бактериемию у человека, которая обычно клинически не проявляется, а S. scabies является фитопатогеном и может стать причиной парши картофеля. Но бóльшая часть стрептомицетов верой и правдой «служит» на благо человечества, производя антибиотики. Так, в 1943 г. был открыт стрептомицин — первый антибиотик, эффективный в лечении туберкулеза. За это в 1952 г. Ваксман Зельман получил Нобелевскую премию по физиологии и медицине. Сейчас в спектре антибиотиков, производимых стрептомицетами, существуют стрептомицин, эритромицин, тетрациклин, левомицетин, неомицин, ванкомицин, рифамицин, пуромицин, линкомицин и др. Кроме того, эти замечательные бактерии своими «трудолюбивыми ручками» делают для нас антимикотики (нистатин, амфотерицин, натамицин) и противоопухолевые препараты (даунорубицин, доксорубицин, блеомицин). Казалось бы, этого вполне достаточно, чтобы человечество навсегда прониклось любовью и благодарностью к представителям рода Streptomyces, но они и по сей день не перестают нас удивлять. Эликсир долголетия с острова Пасхи В почве острова Пасхи в 1965 г. были обнаружены бактерии Streptomyces hygroscopicus, из которых впервые выделили сиролимус, получивший впоследствии название «рапамицин» в честь местного названия

острова Рапа-Нуи. В природных условиях это вещество помогало бактериям выигрывать в конкурентной борьбе с почвенными грибами, подавляя их развитие. В медицине рапамицин получил применение как иммуно депрессант, применяемый после операций по пересадке органов. Неожиданно был обнаружен еще один удивительный эффект этого препарата: в экспериментах на мышах рапамицин продемонстрировал увеличение продолжительности жизни лабораторных животных, эквивалентное 6–9 дополнительным годам для человека. Эффект превзошел ожидания Ученые американского Национального института старения в качестве пищевой добавки для мышей использовали микрокапсулы рапамицина, покрытые полимером, который растворялся только в желудке. В результате срок жизни мышей увеличивался на 5–16%: в среднем на 14% у самок и на 9% у самцов. Эффект был проверен в трех разных лабораториях на различных генетических линиях мышей, и результат оказался еще более впечатляющим. Если давать мышам рапамицин после достижения ими двадцатимесячного возраста (это эквивалент 60 лет у людей), то они живут на 28–38% дольше, чем животные контрольной группы. Причем выяснилось, что не обязательно принимать препарат в течение всей жизни, а достаточно ввести его в рацион только в «зрелом» возрасте. Фармацевтика завтрашнего дня Расшифровка механизма действия рапамицина поможет приблизиться к созданию заветного эликсира долголетия. Ученые установили, что рапамицин подавляет выработку белка, который препятствует уничтожению

пораженных клеток. Помимо мышей, такой же механизм действия этого вещества был обнаружен у плодовых мушек, нематод и дрожжей. Однако точная роль данного белка в процессах старения до конца не ясна. Тем не менее ученые полны радужных надежд, предполагая, что на человека рапамицин тоже может оказывать похожее воздействие. Пока рапамицин в качестве омолаживающего средства не годится, так как обладает рядом побочных эффектов. Но кто знает, какие чудеса преподнесет нам фармацевтика завтра. Кроме того, продолжается изучение действия этого препарата на злокачественные новобразования.

Строение рапамицина Заслуги перед человечеством Заслуги Streptomyces bikiniensis не ограничиваются только рапамицином. Эти бактерии синтезируют иммуносупрессант аскомицин, который используют при лечении аутоиммунных заболеваний, кожных болезней и для предотвращения отторжения пересаженных органов. В клетках бактерий обнаружен целый ряд антибиотиков: гелданамицин, гигромицин, нигерицин и валидамицин. С их помощью получен экспериментальный препарат индолокарбазол, применяемый для лечения рака. Кроме того, S. bikiniensis способны вырабатывать противоглистные вещества, инсектициды, гербициды и энзимы. Татьяна Кривомаз, канд. биол. наук

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

Реклама лікарських засобів для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ, лікарів та спеціалістів сфери охорони здоров’я. Протипоказання та можливі побічні ефекти наведені в інструкціях для медичного застосування препаратів. Амбробене, сироп 15 мг/5 мл. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/1853/02/01 від 03.09.2014 р. Виробник: Меркле ГмбХ, Німеччина. Амбробене, капсули тверді пролонгованої дії по 75 мг. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/1853/01/01 від 07.08.2014 р. Виробник: первинна та вторинна упаковка, контроль серії, дозвіл на випуск серії – Меркле ГмбХ, Німеччина; виробництво нерозфасованої продукції – Ацино Фарма АГ, Швейцарія. Амбробене, таблетки по 30 мг. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/1611/01/01 від 07.08.2014 р. Виробник: Меркле ГмбХ, Німеччина. Амбробене, розчин оральний 7,5 мг/1 мл. Реєстраційне посвідчення МОЗ України: № UA/1853/03/01 від 30.12.2009 р. Виробник. Меркле ГмбХ, Німеччина. Заявник: ратіофарм ГмбХ, Німеччина. Відпускаються в аптеках та їхніх структурних підрозділах без рецепта. Зберігати в недоступному для дітей місці. Макет затверджено у жовтні 2014 р. ТОВ «ТЕВА Україна»: бульв. Дружби Народів, 19, 5-й поверх, м. Київ, 01042, www.teva.ua

наука

/ у фокусі /

Проблема ВИЧ/СПИД: мистификация или пандемия? В учебнике по основам здоровья за второй класс синдром приобретенного иммунодефицита (СПИД) назван особо опасным инфекционным заболеванием. В то же время интернет-ресурсы пестрят информацией о том, что СПИДа не существует, а вся проблема ВИЧ/СПИД — не что иное, как грандиозная афера ради получения денег, выделяемых на борьбу с этим мифическим заболеванием. Прокомментировать ситуацию мы попросили Дениса Витальевича Варивончика, д-ра мед. наук, заслуженного врача Украины, зав. кафедрой медицины труда, психофизиологии и медицинской экологии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П.Л. Шупика, заведующего лабораторией канцерогенной опасности и профилактики профессионального рака ГУ «Институт медицины труда НАМН Украины»

— Насколько обоснованы заявления о надуманности проблемы ВИЧ/СПИД? — Движение так называемых СПИДдиссидентов (т.е. людей, называющих ВИЧ/ СПИД мистификацией и аферой) основано на постулате о том, что сам по себе вирус иммунодефицита человека (ВИЧ) не приводит к смерти. При этом мы говорим, что СПИД является особо опасной инфекцией, потому что в 100% случаев он заканчивается летальным исходом — именно так обстояли дела до «эры» антиретровирусной терапии (АРТ). ВИЧ разрушает иммунную систему человека, поэтому через 8–10 лет после инфицирования больные умирали (и умирают) от инфекционных осложнений, злокачественных опухолей, от патологии нервной системы и других органов. В настоящее время основной ко-инфекцией и причиной смерти у больных СПИДом в Украине остается туберкулез. В 2013 г. доля летальных случаев, обусловленных сочетанной инфекцией ТБ/ВИЧ, среди общего количества умерших от СПИДа составляла 62,7%. В свою очередь, когда начали применять антиретровирусные препараты, ход эпидемии изменился. Продолжительность жизни ВИЧинфицированных увеличилась на 20 лет и более. Но эти люди начали умирать от осложнений фармакотерапии (почечной, печеночной недостаточности и др.). С этого момента движение «СПИД-диссидентов» стало набирать обороты. Некоторые ученые, врачи и их пациенты заявляют, что фармацевтические компании намеренно создают изначально ложные представления о том, что СПИД является смертельно опасным заболеванием. Последнее необходимо для того, чтобы вкладывать миллиарды долларов в разработку ЛП и пожизненно «скармливать»

миллионам людей, инфицированных ВИЧ. По их мнению, риск от применения антиретровирусных препаратов намного выше, чем непосредственно от ВИЧ-инфекции. — Что же происходит на самом деле? — Вирус иммунодефицита мутирует даже быстрее, чем вирус гриппа. Именно поэтому фармацевтические компании вынуждены ежегодно вкладывать большие средства в разработку все новых и новых препаратов, чтобы «догнать и перегнать» мутационную скорость ВИЧ. Если больной, который находится на современной АРТ (применение трех или четырех антиретровирусных препаратов, блокирующих размножение вируса, выход его из клетки и т.д.), прекращает лечение даже на короткое время, вирус начинает мутировать и формирует устойчивость к этим ЛС. Поэтому даже в случае возобновления лечения антиретровирусные препараты теряют эффективность, так как вирус продолжает свою репликацию на фоне их применения. Кстати, это также является одним из аргументов, которыми оперируют «СПИД-диссиденты»: антиретровирусные препараты не могут остановить вирус. Они требуют прекращения фармацевтических разработок, мотивируя это тем, что сам вирус не опасен для здоровья, и предлагают бороться только с его последствиями (возбудителями вирусных и бактериальных инфекций и др.), от которых непосредственно умирают ВИЧ-инфицированные. Но проблема заключается не в самих препаратах, а в готовности пациента соблюдать врачебные предписания. Во всех протоколах лечения ВИЧ-инфицированных прописано, что они не должны прекращать назначенное лечение, даже несмотря на возможные осложнения и побочные эффекты. Факты свидетельствуют, что лишь в 2013 г. по Украине уровень смертности ВИЧ-инфицированных лиц, не получавших АРТ, превышал аналогичный показатель среди лиц, которые ее получали — 9,7 и 4,3 на

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ у фокусі \

наука

100 тыс. населения, соответственно, что указывает на важную роль антиретровирусного лечения в существенном снижении показателя смертности среди ВИЧ-положительных. — Вы принимали участие в исследовательских программах, посвященных проблеме профилактики ВИЧ на рабочем месте… — В Украине было несколько таких проектов — один проводила немецкая компания под эгидой Международной организации труда (МОТ), другой — Объединенная Программа ООН по ВИЧ/СПИДу (ЮНЭЙДС). Эти проекты преследовали разные цели. В первом случае нужно было изучить риски инфицирования на рабочем месте в системе здравоохранения, во втором — проанализировать риски профессионального заражения медработников, а также изучить когорту ВИЧ-инфицированных в отношении их удовлетворенности медицинским обслуживанием и лечением. Кроме этого, необходимо

— Что именно было не так с нашими аптечками? — Неправильно были прописаны процедуры по оказанию первой помощи, а также выбраны средства, с помощью которых эту помощь предполагалось осуществлять. Например, в случае производственной травмы (укол инъекционной иглой, порез медицинским инструментом, загрязненными кровью) медработнику в инструкции было указано, что нужно выдавить кровь из раны и обработать ее спиртом или дезинфицирующим раствором. Однако такие действия способствуют усилению микроциркуляции и увеличению проникновения вируса в гемоциркуляторное русло. Поэтому ВОЗ рекомендует не выдавливать кровь, а просто промывать рану проточной водой или физиологическим раствором. Раздражающие вещества нельзя использовать по этой же причине, поскольку они усиливают микорциркуляцию. Чтобы обезопасить себя в случае ранения, нужно использовать вещества, которые не

было выяснить, существует ли угроза заражения пациентами (намеренного или непреднамеренного) работников здравоохранения. Установлено, что риски инфицирования медработников на рабочем месте очень высоки, хотя за всю историю в Украине официально зафиксировано всего 2 случая, но это отнюдь не означает, что заражения не происходит. Следует также отметить, что в Украине не было установлено ни одного случая профессионального заболевания СПИДом. Дело в том, что для того чтобы диагностировать СПИД как профессиональное заболевание, нужно преодолеть многочисленные бюрократические препоны. Кроме того, и администрация медучреждения, и сами медработники в случае производственной травмы с угрозой ВИЧинфицирования часто предпочитают замалчивать ситуацию. — Почему же происходит заражение ВИЧ на рабочем месте? — Одна из основных причин состоит в нехватке средств индивидуальной защиты — перчаток, масок, экранов. С учетом достаточно высокого риска заражения медработники вынуждены приобретать их самостоятельно. Другой аспект проблемы состоит в том, что часто медперсонал не использует средства защиты, потому что в них неудобно работать. Также следует упомянуть и об аптечке первой помощи, которая была сформирована в 90-х годах прошлого столетия. Одним из этапов исследования было определить адекватность этой аптечки при угрозе ВИЧ-инфицирования. Оказалось, что в соответствии с рекомендациями ВОЗ наши аптечки не просто не предотвращали инфицирование в случае ранения, но и во многом ему способствовали. Сейчас, к счастью, на законодательном уровне удалось добиться изменения их комплектации, а также внести изменения в инструкцию по использованию в соответствии с рекомендациями ВОЗ для европейского региона.

вызывают раздражения кожных покровов, — раствор хлоргексидина или антисептическое средство для обработки рук на основе глицерина, в состав которого не входит этиловый спирт. И таких нюансов в старой инструкции было достаточно много. Новые инструкции утверждены Приказом МЗ Украины от 05.11.2013 № 955 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків» и их использование обязательно для всех учреждений здравоохранения Украины. — Прогнозируют, что в скором времени половой путь передачи ВИЧ-инфекции опередит инъекционный путь заражения. Так ли это? — В действительности, с 2008 г. половой путь передачи ВИЧ уже вышел на первый план (по состоянию на 2003 г. — 65,7% инфицированных ВИЧ, из них: гетеросекуальным путем — 50,4%, гомосекуальным — 0,6%) и доминирует над парентеральным (при инъекционном употреб лении наркотических веществ) (40,7%). Поэтому можно сказать, что эпидемия в Украине развивается по африканскому типу, где половой (гетеросексуальный) путь передачи ВИЧ-инфекции является основным. Во многом такое положение вещей обусловлено ценовой недоступностью средств защиты (презервативов, лубрикантов) для целевых групп, прежде всего для молодежи. Также в Украине нет женских презервативов, которые рекомендованы ВОЗ как один из методов независимой защиты женщин от инфицирования ВИЧ. В Украине два раза в год издается информационный бюллетень «ВИЧ-інфекція в Украине», в котором проводится подробный анализ ситуации (http://dssz.gov.ua/index.php/operatyvna-informaciya/statystyka). Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

наука

/ у фокусі / 17 листопада — Всесвітній день боротьби із ХОЗЛ

Кидайте курити, рятуйте своє життя Всесвітній день боротьби з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), заснований Глобальною ініціативою із боротьби з ХОЗЛ, і проводиться в усьому світі щорічно 17 листопада. У цей День фахівці охорони здоров’я та групи пацієнтів здійснюють планові тематичні заходи, що підвищують обізнаність населення щодо ХОЗЛ і сприяють поліпшенню допомоги хворим За оцінками ВООЗ нині ХОЗЛ діагностовано у понад 210 млн осіб, а до 2030 р. це захворювання буде третьою за значущістю причиною смерті в усьому світі. Основними чинниками ризику розвитку ХОЗЛ є куріння, забруднення повітря всередині приміщень і на вулиці, а також вплив пилу та хімічних речовин на робочих місцях. Самостійне захворювання — індивідуальне лікування ХОЗЛ — це прогресуюче захворювання, що характеризується запальним компонентом, порушенням бронхіальної прохідності на рівні дистальних бронхів і структурними змінами в легеневій тканині та судинах. ХОЗЛ сьогодні розглядають як самостійне захворювання легенів і відмежовують від низки хронічних процесів дихальної системи, перебіг яких характеризується обструктивним синдромом (наприклад, обструктивного бронхіту, вторинної емфіземи легенів, бронхіальної астми тощо). За даними епідеміологічних досліджень ХОЗЛ частіше вражає чоловіків у віці старше 40 років. Недуга призводить до інвалідності та наразі посідає четверте місце серед причин летальності активної та працездатної частини населення. У 90–95% випадків розвиток ХОЗЛ зумовлює куріння. До інших чинників (близько 5%) належать: виробничі шкідливості (вдихання

отруйних газів і частинок), респіраторні інфекції у дитячому віці, супутня бронхолегенева патологія, забруднення навколишнього середовища. Якщо детальніше розглядати шкідливі умови праці, то найчастіше ХОЗЛ провокують контакти з кадмієм, кремнієм, обробка металів та продукти, що утворюються при згоранні палива. ХОЗЛ вважають професійним захворюванням шахтарів, залізничників, буді вельників, які працюють з цементом, робіт ників целюлозно-паперової і металургійної промисловості, селян, зайнятих переробкою бавовни і зерна. У менше ніж 1% пацієнтів в основі ХОЗЛ вбачають генетичну схильність, що виражається в дефіциті білка альфа-1-антитрипсину, який утворюється в тканинах печінки і захищає легені від пошкоджень ферментом еластазою. Спровоковане чинниками ризику хронічне запальне ураження внутрішньої оболонки бронхів руйнує місцевий бронхіальний імунітет. При цьому збільшується вироблення бронхіального слизу, підвищується його в’язкість та створюються сприятливі умови для розмноження бактерій і, відповідно, виникають порушення прохідності бронхів та зміни легеневої тканини і альвеол. У разі подальшого розвитку хвороби прогресують незворотні зміни, а відтак розвиваються перибронхіальний фіброз й емфізема. До прогресуючої дихальної недостатності при ХОЗЛ можуть приєднуватися бактеріальні ускладнення та рецидиви легеневих інфекцій. Згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ для первинного скринінгу ХОЗЛ використовують п’ять запитань:

1. Вам більше 40 років? 2. Ви курите? 3. Вас турбує кашель вранці? 4. Ви відкашлюєте мокротиння? 5. Вам допікає задишка? Якщо пацієнт дає три і більше позитивні відповіді, то в нього існує високий ризик розвитку ХОЗЛ. ХОЗЛ властиві такі основні симптоми: • початок захворювання у віці старше 40–45 років; • тривале куріння в анамнезі (10–20 років); • поступовий розвиток задишки; • кашель з мокротинням або без нього; • скутість грудної клітки; • знижена толерантність до фізичного навантаження. Діагностика ХОЗЛ ґрунтується на клінічній симптоматиці, а саме: • тривале куріння в анамнезі; • наявність контакту з промисловими шкідливостями або забрудненим повітрям; • сімейний анамнез; • часті респіраторні захворювання, особливо в холодну пору року; • зменшення маси тіла; • свистячий видих і його подовження до 5 с. — Як правило, ХОЗЛ у хворого виявляють терапевти і сімейні лікарі, — зазначає Богдана Убога. — Для них буде корисною інформація про те, що в діагностиці ХОЗЛ можуть допомогти і такі не характерні для цієї хвороби ознаки: • кровохаркання зазвичай є симптомом злоякісного процесу в легенях; • в исока ефективність бронходилататорів або стероїдів з досягненням тривалих ремісій характерна для бронхіальної астми, а не ХОЗЛ; • тривале виділення гнійного мокротиння властиве для бронхоектазів, а не ХОЗЛ; • задишка без продуктивного кашлю або хрипів є типовішою для серцевих або інших легеневих недуг (наприклад, інтерстиціального легеневого фіброзу), а не ХОЗЛ.

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ у фокусі \

Для діагностики ХОЗЛ проводять спірометрію, бронходилатаційний тест та рентгенографію органів грудної клітки. Принципи терапії ХОЗЛ, окрім відмови від куріння та посилення фізичної активності, ґрунтуються на правильно підібраному фармакологічному лікуванні, що може зменшити вираженість симптомів, важкість перебігу, знизити частоту загострень та підвищити переносимість фізичних навантажень. На жаль, жоден з існуючих препаратів для лікування ХОЗЛ не виявив остаточного і тривалого впливу на сповільнення зниження функції легенів. При терапії ХОЗЛ рекомендовано посту пово нарощувати інтенсивність лікування залежно від ступеня важкості захворювання, а також дотримуватися постійності і регулярності базисного медикаментозного лікування. З огляду на різноманітність індивідуальної реакції на лікування різних пацієнтів, необхідно регулярно проводити моніторинг клінічнофункціональних ознак захворювання. Терапія ХОЗЛ Згідно із сучасними протоколами лікування застосування бронходилатаційних препаратів посідає головне місце в симптоматичній терапії ХОЗЛ. Їх призначають як базисно з метою попередження або зменшення вираженості персистуючих симптомів, так і за потребою для усунення окремих гострих симптомів. Перевагу треба надавати інгаляційним формам бронхолітиків. Існують три основні групи цих препаратів: 1. Бета-2-агоністи: короткої дії та пролонговані. 2. Антихолінергічні засоби: короткої дії та пролонговані. 3. Метилксантини: короткої дії та пролонговані. Найпоширенішими серед бета-2-агоністів короткої дії є вентолін, сальбутамол та фенотерол. Ці препарати застосовують інгаляційно 3–4 рази на добу по дві інгаляції. Дія починається через кілька хвилин, досягає піку через 15–30 хв і триває 4–6 год. Пролонговані бета-2агоністи — серевент (сальметерол) призначають по 1–2 інгаляції двічі на добу кожні 12 год. Інгаляційний антихолінергічний засіб іпратропіум бромід застосовують по дві

інгаляції 4 рази на добу протягом 1 міс. Вплив препарату починається повільно, досягаючи максимуму через 30–60 хв і триває 4–6 год. Перспективним вважається застосування нового антихолінергічного препарату тривалої дії, що містить 18 мкг тіотропіуму броміду. Його призначають по одній інгаляційній дозі 1 раз на добу. Метилксантини — це теофіліни пролонгованої дії, які дозволяють зберегти концентрацію препарату в крові при двократному і навіть однократному режимі дозування. Це ліки першого покоління з двократним прийомом: еуфілін (2,4% розчин) — 10 мл; еуфілін СР (капсули) — 0,3 мг; ретафіліл (капсули) — 0,3 мг; теодур (таблетки) — 0,3 мг; теобілонг (таблетки) — 0,3 мг; теофілін (таблетки) — 0,3 мг. Теофіліни другого покоління з однократним прийомом: еуфілонг (капсули) — 250 і 375 мг; ділатронг (капсули) — 0,2 і 0,4 мг; тео (капсули) — 1200 мг; 1500 мг; уніфіл (таблетки) — 0,2 і 0,4 мг. Глюкокортикостероїди (ГКC) Препарати цієї групи рекомендовано застосовувати в плановій базисній терапії при ХОЗЛ ІІІ–IV ступеня важкості. Переваги мають інгаляційні форми ГКС, серед яких використовують: •п репарати беклометазону дипропіонату: бекломет — 50 мкг; бекломет ізихайлер — 200 мкг; бекотид — 50 мкг; беклофорт — 250 мкг; альдецин — 50 мкг; беклазон — 250 мкг; •п репарати будесоніду: пульмікорт — 50 мкг; будесонід мітте — 50 мкг; будесонідфорте — 200 мкг; •п репарат тріамцінолону: азмакорт — 100 мкг; •п репарат флунізоліду+інгакорт — 250 мкг; •п репарат флютиказону: фліксотид — 25, 50, 125 і 250 мкг. За відсутності або у разі недостатньої ефективності інгаляцій призначають пероральні ГКC системної дії: преднізолон 40–60 мг/добу або триамцинолон (полькортолон) 32– 40 мг/добу за редукованою схемою. Доцільно комбінувати інгаляційні ГКC та бета-2-агоніст пролонгованої дії.

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

наука

Муколітики Широке застосування отримали такі препарати: амброксол (лазолван) внутрішньовенно або внутрішньом’язово по 2 мл (15 мг) 2–3 рази на добу, в таблетках по 30 мг 3 рази на добу або у формі сиропу; бромгексин (бісольвон) в таблетках по 8 мг на добу або внутрішньовенно по 2 мл (8 мг) 2 рази на добу; ацетилцистеїн; як відхаркувальні середники — настої різних трав: термопсису, іпекакуани, кореня синюхи. Призначають аскорбінову кислоту, вітамін А, біостимулятори (алое, прополіс, препарати женьшеню, пантокрин) та антиоксиданти (ревітол, вітамін Е, аевіт, тріовіт, N-ацетилцистеїн). Необхідність проведення оксигенотерапії у пацієнтів із ХОЗЛ вирішують з урахуванням ступеня важкості, клінічних симптомів, повноцінності та ефективності базисної терапії, ступеня дихальної недостатності та кисневого балансу крові. При загостренні ХОЗЛ неінфекційного генезу треба підвищити дозу та/ або частоту прийому бронхолітиків, насамперед бета-2-агоністів короткої дії, призначити холінолітики, доцільно додати 40 мг преднізолону (альтернативою можуть бути інгаляційні стероїди у високих дозах із застосуванням спейсера або серетид). Антибіотики При інфекційному загостренні призначають антибіотики. У разі відсутності відповіді на лікування в амбулаторних умовах необхідна госпіталізація. Протирецидивна терапія Протирецидивну терапію у пацієнтів із ХОЗЛ проводять двічі на рік. Вона передбачає прийом адаптогенів; застосування бронходилататорів і відхаркувальних засоібів; фізіотерапевтичне лікування; ЛФК, масаж, загартовування; санацію вогнищ інфекції; санаторно-курортне лікування. Попри те, що ХОЗЛ є прогресуючим захворюванням, правильно підібрана і вчасно призначена терапія та реабілітація можуть значно уповільнити прогресування бронхообструкції, знизити частоту і важкість загострень, запобіг ти розвитку ускладнень і покращити якість життя хворих. Підготувала Лариса Дедишина

наука

/ у фокусі /

в борьбе за экологию: биозащита растений По данным FAO (Food and Agriculture Organization), вредные насекомые ежегодно уничтожают не менее 30% урожая. Борьба с вредителями с помощью пестицидов, широко развернувшаяся во второй половине прошлого века, привела к насыщению биосферы вредными веществами и подтолкнула ученых к поиску альтернативных путей защиты растений

Следствием полувекового бесконтроль ного применения пестицидов стало массивное загрязнение всех составных частей биосферы — почвы, воды, воздуха. К наиболее опасным загрязнителям отно сятся дихлордифенилтрихлорэтан (ДДТ), полихлорбифенилы (ПХБ), гексахлорбензол (ГХБ), полихлордибензодиоксины (ПХДД), полихлордибензофураны (ПХДФ) и др. Использование пестицидов привело к снижению видового разнообразия. Например, вследствие применения ДДТ на востоке США сокол сапсан полностью исчез. Дело в том, что этот пестицид индуцирует гормональные изменения, влияющие на метаболизм кальция. Скорлупа откладываемых яиц истончается настолько, что они трескаются во время высиживания птенцов. Помощники садовода Еще тысячу лет назад садоводы ЮгоВосточной Азии переселяли хищных муравьев в места выращивания цитрусовых культур. В 80-х годах прошлого века проводились разработка и исследования по применению так называемого биологического метода защиты растений, основанного на исполь зовании для борьбы с вредными организмами их естественных врагов — хищных и паразитических насекомых, насекомоядных птиц, летучих мышей, ежей, ящериц. Наиболее распространенные хищные насекомые, встречающиеся в садах, — божьи коровки, златоглазки, мухи-журчалки, уховертки, муравьи, жужелицы. Первые три хищника питаются тлей и другими сосущими вредителями растений, жужелицы — злейшие враги личинок и гусениц. Против листогрызущих вредителей могут быть использованы биопрепараты на основе микроорганизмов (грибов, бактерий, вирусов). Так, для защиты овощных культур и много летних растений применяют препараты на основе кристаллообразующих споровых бактерий — битоксибациллин и лепидоцид. Ловушка для плодожорки В последние годы находят применение «половые ловушки». Ученым удалось син-

тезировать феромоны (пахучие вещества, выделяемые некоторыми животными) яблонной, сливовой и восточной плодо жорок, гроздевой листовертки, калифорнийской щитовки. Их применяют для опре деления начала лета бабочек, что позволяет установить оптимальные сроки проведения борьбы с вредителями. Если на одну ловушку в течение недели приходится более пяти бабочек-плодожорок первого поколения и более двух-трех второго, значит, пришла пора проводить первую обработку химиче скими препаратами. Ее выполняют через 6–10 дней, когда происходит откладывание яиц и появление гусениц. Ловушки развешивают в конце цветения яблони на периферийных ветвях крон деревьев с южной стороны так, чтобы их торцевые части были расположены в направлении господствующих ветров, на высоте 1,5–2 м. В результате отлова самцов большинство самок остаются неоплодотворенными. Важно, чтобы ловушки устанавливали на всех участках садоводческого товарищества и в приусадебных садах одновременно. Использование ловушек на отдельных участках может вызвать скопление большого количества самцов плодожорки и, следовательно, увеличение поврежденности плодов.

Органический стандарт Большинство органических стандартов запрещает (или ограничивает до минимума) использование пестицидов. Биозащита гарантирует безопасность продукции для человека и окружающей среды. Среди преимуществ биозащиты — увели чение урожайности основных культур и повышение качества сельскохозяйственной продукции, возможность отказа от использования ряда дорогостоящих пестицидов, снижение (на 25–60%) доз минеральных удобрений, повышение плодородия почв, увеличение рентабельности сельскохозяйственных предприятий (на 30–50%). Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук

В 1962 г. внимание общественности привлекла книга американского биолога Рэйчел Карсон «Безмолвная весна», в которой были проанализированы факты о внезапной гибели животных, рыбы, массовых отравлениях птиц вследствие использования пестицидов. Автор подверглась давлению со стороны представителей агробизнеса и химических концернов. Р. Карсон анонимно угрожали расправой, обвиняя в том, что она «хочет оставить землю без хлеба во имя жизни орлов, дроздов и малиновок»

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

Пример ЛРС

Направления фитотерапии

Краткая характеристика заболевания

Золототысячник обыкновенный — Centаurium erythraеa

1. Золототысячник обыкновенный 2. Астрагал шерстистоцветковый 3. Календула лекарственная 4. Лен посевной

Любисток лекарственный — Levisticum officinále

1. Любисток лекарственный 2. Барбарис обыкновенный 3. Петрушка огородная 4. Рута душистая

Шиповник коричный (майский) — Rosa cinnamomea

1. Шиповник коричный 2. Укроп огородный 3. Спаржа лекарственная

Рябина обыкновенная — Sorbus aucuparia

1. Рябина обыкновенная 2. Береза бородавчатая (листья, почки) 3. Горец перечный 4. Горец птичий (спорыш) 5. Любисток лекарственный 6. Смородина черная 7. Чистотел большой

Розмарин лекарственный — Rosmarinus officinalis

1. Брусника обыкновенная 2. Розмарин лекарственный 3. Лапчатка гусиная 4. Яснотка белая

Гломерулонефрит (ГН) — группа заболеваний почек преимущественно иммунной этиологии, характеризующихся воспалительными изменениями в клубочках почек и связанными с ними клиническими проявлениями. Острый ГН чаще возникает в период с 7-го по 21-й день после стрептококковой инфекции — ангины, тонзиллита, фарингита, скарлатины. Возбудителем ГН является нефрогенный β-гемолитический стрептококк группы А. Причиной могут быть также и неинфекционные действия антигенной природы — вакцины, сыворотки, некоторые ЛП и т.д. Для острого ГН наиболее характерны изменения в моче (прежде всего гематурия), отеки, артериальная гипертензия. У 20% пациентов длительность заболевания составляет 1–2 мес. В отдельных случаях формируется нефротический синдром. Возможен переход острого ГН в хронический. Фитотерапия является одним из важнейших направлений в лечении ГН. Лекарственные растения обладают полимодальным фармакологическим действием, поэтому их можно разделить по фармакологическому действию достаточно условно. При комплексном применении в составе сборов или готовых фитопрепаратов растительные компоненты усиливают действие друг друга Противовоспалительное Спазмолитическое действие Гипотензивное действие Мочегонное действие Антибактериальное действие действие

Фитотерапия гломерулонефрита

практика / ФАРМАклас /

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua 2–3 ст. л. сбора залить 0,5 л крутого кипятка и настаивать в термосе 6 ч. Принимать в теплом виде по 1/3 стакана 3–4 раза в день за 20–30 мин до еды

5–6 ст. л. сбора залить 1 л крутого кипятка, настаивать в термосе 6 ч и в течение суток выпить. Продолжительность лечения — 2–3 недели, затем следует перейти на обычную дозу. В период обострения можно применять в ударных дозах

При острых формах ГН фитотерапия показана в комплексной терапии после купирования неотложных состояний, при хроническом ГН — для профилактики обострения. Прежде чем приступить к фитотерапии ГН, необходимо определить степень активности воспалительного процесса в мочевыводящей системе. Комбинация с антибактериальными средствами возможна и целесообразна. Клиническая эффективность фитотерапии в терапии ГН доказана на примере некоторых готовых фитопрепаратов

1 ст. л. сбора залить 1 ст. холодной воды и настаивать в течение 6 ч, затем кипятить 15 мин. Принимать в течение дня в несколько приемов в теплом виде перед едой

2–3 ст. л. сбора залить 0,5 л крутого кипятка, настаивать в термосе 6 ч. Принимать в теплом виде 3 раза в день за 20–30 мин до еды

Лист брусники — 4 ч. Трава зверобоя — 3 ч. Рыльца кукурузы —4 ч. Лист мяты перечной — 3 ч. Трава петрушки огуречной — 5 ч. Корневище пырея ползучего — 5 ч. Лист розмарина — 3 ч. Побеги туи западной — 3 ч. Трава хвоща полевого — 4 ч. Плоды шиповника — 3 ч. Плоды рябины обыкновенной — 3 ч. Цветки василька —1 ч. Корень солодки — 1 ч. Семя льна посевного — 3 ч. Трава мелиссы лекарственной — 2 ч. Лист почечного чая — 3 ч. Трава спорыша — 5 ч. Лист толокнянки — 5 ч. Плоды фенхеля —2 ч.

Трава почечного чая — 15 г Лист подорожника большого — 15 г Трава хвоща полевого — 10 г Трава тысячелистника —10 г Цветки календулы — 20 г Трава череды — 15 г Плоды шиповника — 15 г

Корень любистка (измельченный) — 2 ч. Цветки василька синего — 2 ч. Трава зверобоя — 5 ч. Корень крапивы двудомной — 5 ч. Корень лопуха большого — 4 ч. Лист мяты перечной — 2 ч. Трава пастушьей сумки — 2 ч. Лист почечного чая — 3 ч. Трава руты душистой — 2 ч. Трава спорыша — 4 ч. Плоды укропа садового — 2 ч. Лист черники — 2 ч. 1 ст. л. сбора залить 200 мл воды, приготовить настой (не кипятить!). Принимать по 1 /4–1/3 стакана 3–4 раза в день

Трава астрагала шерстистоцветкового— 3 ч. Семя льна посевного — 2 ч. Лист мяты перечной — 2 ч. Лист почечного чая — 3 ч. Трава спорыша — 4 ч. Трава золототысячника — 5 ч. Трава чебреца — 2 ч. Плоды шиповника коричного — 2 ч. Трава грыжника — 20 ч. Плоды петрушки — 20 ч. Лист толокнянки — 60 ч.

Н.Ф. Орловецкая, канд. фарм. наук, Р.Г. Редькин, канд. фарм. наук, Национальный фармацевтический университет, Харьков

Совместимость с аллопатическим лечением

Особенности приготовления сборов

Сборы на основе вышеуказанного ЛРС

Химический состав

В листьях, цветках и верхних частях побегов содержатся алкалоид розмарицин, урсоловая и розмариновая кислоты, дубильные вещества, а также эфирное (розмариновое) масло (0,3–1,2%), в состав которого входят α-пинен (30%), камфен (20%), цинеол (10%), борнеол, L-камфора, сесквитерпеновый углеводород (кариофиллен), борнилацетат, лимонен, смолы и горечи

Витамин С, фенольные соединения, каротиноиды, кверцетин софорозид, кверцетин-гликозид, фолиевая кислота, витамины В3, Е и К, пектин, органические кислоты, минеральные соли и дубильные вещества

Содержат аскорбиновую кислоту в очень высокой концентрации, витамины группы B, PP, K, пантеноловую кислоту, флавоноиды (кверцитин, кемпферол, гиперозид, астралгин и др.), феноловые кислоты, пектиновые вещества, органические кислоты, соли железа, марганца, фосфора, магния

Эфирное масло (0,1–2,7%), в состав которого входят D-αтерпинеол, цинеол, уксусная, изовалериановая и бензойная кислоты. Кроме эфирного масла, в корнях обнаружены смолы, органические кислоты, крахмал, сахара, карвакрол, сесквитерпены, фурокумарины (псорален и бергаптен), дубильные и минеральные вещества; в листьях содержится аскорбиновая кислота

Надземные части растения содержат алкалоиды, основным из которых является генцианин; горькие гликозиды (амарогентин, гентиопикрин, генционикрин, эритроцентаурин, эритаурин); флавоноиды, кислоты (олеановую и аскорбиновую), стеролы, эфирное масло, смолы

\ ФАРМАклас \

практика

/ ФАРМАклас /

Що за страви без лікувальної приправи? Приправи та спеції використовують для приготування різноманітних страв. І хоча їх додають до їжі в невеликих кількостях, вони суттєво впливають на смак, аромат, а іноді (наприклад куркума) й вигляд страв. Окрім того, чимало приправ мають лікувальні властивості

Лавр благородний Лавр містить ефірну олію, катехіни, флавоноїди, дубильні речовини й гіркоти, має гіпоглікемічну дію, його застосовують при діабеті. Настій листя на олії використовують як знеболювальний засіб при артриті, міозиті, невралгії. Леткі фітонциди лавра пригнічують розвиток мікобактерій — збудників туберкульозу. Доданий до перших і других страв лавровий лист покращує апетит і травлення. Любисток лікарський Коріння любистку лікарського містить фурокумарини, смоли, камедь, крохмаль, яблучну та ангелікову кислоти, дубильні речовини й мінеральні солі. Листя багате на аскорбінову кислоту. Усі частини рослини містять ефірну олію. Препарати любистку лікарського мають сечогінну, відхаркувальну, заспокійливу та знеболювальну дію, підвищують тонус серцевого м’яза, посилюють кишковий тонус, зменшують метеоризм, зумовлюють збільшення кровонаповнення органів малого таза. Застосування препаратів любистку протипоказане у період вагітності. Майоран садовий Біологічно активні речовини майорану мають заспокійливу дію на центральну нервову систему, жовчогінний і діуретичний ефект, стимулюють діяльність шлунка й кишківника, зменшують спазми при коліті. Водні настої трави майорану приймають при неврозах, мігрені, нервовому безсонні, блюванні, болі у шлунку, кишковій

коліці, метеоризмі, а також для покращення апетиту та як засіб регулювання місячного циклу у жінок. Під час вагітності майоран протипоказаний. Меліса лікарська Листя цієї рослини містить ефірну олію, дубильні речовини, гіркоти, янтарну, кавову, олеїнову та урсолову кислоти, цукри й мінеральні солі. Меліса має ефективну заспокійливу дію, зменшує напруження гладких м’язів кишківника, сприяє виділенню травних соків, має протизапальні, бактеріостатичні та противірусні власти вості. Її використовують при станах загального нервового збудження, вегетосудинній дистонії, безсонні, порушеннях ритму серця, змінах тиску крові під впливом емоційних збудників, при порушеннях травлення, болі в епігастральній області, гастриті й коліті. Кмин звичайний Плоди кмину містять флавоноїди, дубильні речовини, жирну й ефірну олії, виявляють бактерицидну, спазмолітичну, анестезуючу, відхаркувальну, проносну й жовчогінну дію, збільшують сечо- й пото виділення. Кмин застосовують для покращення травлення, при атонічних закрепах, метеоризмі, хронічному холециститі, як знеболювальний засіб при альгоменореї та для підвищення лактації. Коріандр посівний Насіння коріандру містить жирну олію, білкові й дубильні речовини, смолисті

сполуки, холін та ефірну олію. Воно має спазмолітичні та антибактеріальні властивості, посилює секрецію залоз травного тракту, стимулює регенерацію ушкоджених тканин організму. Препарати коріандру застосовують для збудження апетиту й покращення травлення, як жовчогінний засіб при захворюваннях печінки й жовчного міхура, при метеоризмі, як антисептичний і болезаспокійливий засіб. Настій плодів приймають при гастритах, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки. У народній медицині плоди коріандру використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, застудах, як заспокійливий засіб при істерії та судомах, для стимуляції виділення молока у матерів-годувальниць, як протиглисний засіб. Кріп запашний Плоди кропу містять ефірну олію, фловоноїди, каротин, жирну олію, а його листя — ефірну олію, флавоноїди, вітамін С, каротин, фолієву кислоту, солі калію, кальцію, фосфору, заліза. У науковій і народній медицині плоди кропу використовують як відхаркувальний і вітрогінний засіб. Їх застосовують для профілактики приступів грудної жаби, при гіпертонічній хворобі, хронічній коронарній недостатності, безсонні, спастичних станах органів черевної порожнини, алергічному дерматиті, як сечогінний і проносний засіб, для покращення апетиту і травлення, усунення коліки й судом. Підготувала Лариса Дедишина

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

І застуда відступить

Ще вранці начебто все було гаразд: в органайзері — розписані плани на робочий день, потім — хатні клопоти, уроки з дітьми, а надвечір… Підвищилася температура, з’явились кашель, біль у горлі, слабкість і втома, заклало ніс. Привіт, застудо! За статистикою, застудні захворювання є найчастішою причиною звертань пацієнтів до сімейних лікарів, адже в Україні щорічно реєструють близько 10 млн таких випадків. Зазвичай дорослих впродовж року вони вкладають у ліжко 2–4 рази, дітей — трохи частіше. Відповідно, левова частка відвідувачів аптек запитує у провізорів препарати для лікування застуди. Застудою прийнято називати різноманітні гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), що частіше спричиняють віруси, рідше — бактерії. Симптоми гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) поділяють на дві великі групи: місцеві — нежить, кашель, біль у горлі тощо, та загальні — підвищення температури тіла, головний біль, загальна слабкість, ниючий біль у м’язах, кістках і великих суглобах. З огляду на те, що інфекції верхніх дихальних шляхів супровод жуються рядом симптомів, у комплексному лікуванні ГРВІ разом з препаратами прямої противірусної дії доцільно застосовувати багатокомпонентні засоби для симптоматичної терапії. Ці препарати проявляють комплексний ефект, поєднуючи обезболювальну, протизапальну, жарознижувальну та антигістамінну дію. До їх складу часто входить парацетамол — ненаркотичний анальгетик, що має протизапальну та антипіретичну активність. Поєднання цієї діючої речовини з психостимулятором кофеїном посилить терапевтичний ефект нестероїдного протизапального препарату та буде стимулювати центральну нервову систему, підвищуючи працездатність, покращуючи пам’ять і концентрацію уваги. Додавання хлорфеніраміну допоможе усунути набряк слизової оболонки носа та полегшить носове дихання. Фенілпропаноламін звузить судини і зменшить алергічні прояви і закладеність носа. Не варто нехтувати ні лікуванням, ні профілактикою вірусних інфекцій. До профілактики ГРВІ слід приступати якомога раніше, коли сезон простудних захворювань тільки починається.

ФЛЮКОЛД®-N НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР У БОРОТЬБІ З СИМПТОМАМИ ГРИПУ І ЗАСТУДИ 4 компоненти для усунення симптомів ГРВІ та застуди

Має жарознижувальну та протизапальну дію Зменшує сонливість і відчуття втоми* Сприяє усуненню нежиті і сльозотечі Флюколд®-N. Табл. № 4, № 12. Парацетамол – 500 мг, кофеїн – 30 мг, хлорфенаміна малеат – 2 мг, фенілефрину гідрохлорид – 5 мг. Виробник: Наброс Фарма Пвт. Лтд. Сьорвей № 110/А/2 Аміт Фарм, Джейн Упасря, поблизу заводу «Кока Кола», Н.Х. № 8, Каджіпура – 387411, Кхеда, Індія. За додатковою інформацією звертайтесь за адресою: ТОВ «Др.Реддіс Лабораторіз», Столичне шосе, 103, оф. 11-А, м. Київ, Україна, 03131, тел. +380444923173 Є протипоказання і побічні дії, будь ласка, перед застосуванням уважно прочитайте інструкцію і проконсультуйтесь з лікарем. Таблетки Флюколд®-N протипоказані дітям до 12 років. *Властивість кофеїну, що входить до складу препарату, при застосуванні у терапевтичних дозах.

Реклама лікарського засобу. РС МОЗ № UA/6266/01/01 від 13.04.2012 Наказ МОЗУ №264. Відпускається без рецепта. 1ФЛ-23/10/2014/-ОТХ, OTC

практика

/ ФАРМАклас / ex tempore

Приготовление

суппозиториев на гидрофильной основе Свечи на гидрофильных основах готовят только методом выливания. В качестве гидрофильных основ рекомендуют использовать мыльно-глицериновые и желатиноглицериновые гели, сплавы полиэтиленоксидов различной молекулярной массы и другие основы, разрешенные к медицинскому применению Нинель Орловецкая, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькин, канд. фарм. наук, Национальный фармацевтический университет, Харьков Мыльно-глицериновая основа (massa sapo-glycerinata) представляет собой раствор мыла в глицерине. Свечи, полученные на мыльно-глицериновой основе (мыльца), как правило, используют без добавления других ЛС. Они оказывают слабительное действие, что связано с местным раздражающим эффектом, вызывающим рефлекторную перистальтику кишечника. Готовят эту основу с помощью различных методов в зависимости от исходных составных частей и их количества. Австрийская и Польская фармакопеи рекомендуют готовить мыло из стеариновой кислоты и натрия карбоната. Согласно фармакопеям других стран (США, Венгрия, Нидерланды) основы получают путем сплавления готового медицинского мыла с глицерином. В Венгерской фармакопее приведена следующая пропись: мыла медицинского — 10 частей, глицерина — 90 частей, воды — 10 частей. В качестве основы для суппозиториев можно также применять 8–10% раствор мыла в глицерине, что более рационально и проще для приготовления. Готовят основу путем сплавления медицинского мыла, состоящего главным образом из натрия стеарата и пальмитата с глицерином, в результате чего получают достаточно плотные студни. Официнальная пропись желатиноглицериновой основы (massa gelatinosa): желатина — 1 часть, воды — 2 части, глицерина — 5 частей, но в фармакопеях разных стран она может содержать данные компо-

ненты в других соотношениях. Содержание желатина в основе варьирует в пределах от 10% (Франция) до 20% (Венгрия). От количества глицерина зависят плотность основы и степень ее высыхания, особенно при длительном хранении. Желатино-глицериновую основу используют для приготовления только вагинальных суппозиториев. Из водорастворимых синтетических основ в отечественной практике так же, как и за рубежом, применяют полиэтиленоксидные основы (ПЭО) — физиологически индифферентные продукты различной степени полимеризации этилена оксида. Сочетая между собой различные по консистенции полиэтиленоксиды, можно получить основы с необходимыми структурномеханическими свойствами. Известно, что твердые полимеры оксида этилена используют в Германии под названием «Postonal», а мягкой консистенции — «Postonal B», во Франции они называются «Scurol», в США — «Carbowax» и применяют для вагинальных форм. Для приготовления суппозиторных В настоящее время получили распространение желатиновые ректальные капсулы, содержащие 64–70% желатина и 30–35% глицерина. Внутрь приготовленной капсулы помещают лекарственное вещество и отверстие аккуратно заливают той же массой, из которой был изготовлен корпус капсулы. После застывания пробки ректальные капсулы готовы к применению

основ можно использовать различные комбинации ПЭО. Оптимальным составом считают: ПЭО-400 — 60%, ПЭО-4000 — 20%, ПЭО-1500 — 20%. Основы получают путем сплавления ингредиентов на водяной бане. Введение лекарственных веществ в гидрофильные основы 1. Лекарственные вещества, растворимые в воде или глицерине, сначала растворяют в части воды или глицерина, предназначенных для приготовления основы, а затем добавляют к расплавленной, готовой к выливанию основе; вещества, растворимые в ПЭО, сразу растворяют в расплавленной основе. 2. Лекарственные вещества, не растворимые в воде, глицерине или ПЭО, сначала растирают с частью глицерина или ПЭО-400 в тонкую суспензию, а затем добавляют к готовой, расплавленной основе перед выливанием.

Rp.: P rotargoli 0,1 Massae gelatinosae q.s. Misce, fiat globulus vaginalis Da tales doses № 10 Signa. По 1 шарику 3 раза в день.

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

Технология суппозиториев

\ ФАРМАклас \

Отвешивают желатин

Добавляют воду очищенную и оставляют для набухания

практика

Добавляют глицерин

Нагревают на водяной бане

Отвешивают протаргол

Добавляют несколько капель глицерина

Растирают и добавляют несколько капель воды

Полученный раствор примешивают к основе

Смешивают до однородности

Смазывают форму вазелиновым маслом

Выливают суппозиторную массу в форму и охлаждают

Вынимают готовые шарики

Заворачивают в капсулы

Складывают в коробку

Оформляют к отпуску

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

практика

/ ФАРМАклас /

Пробиотики — «титул» не для всех Более ста лет назад Нобелевский лауреат Илья Мечников выдвинул теорию о том, что молочнокислые бактерии способствуют улучшению здоровья и долголетию. Сегодня высокопрофильные продукты, содержащие пробиотики, пользуются огромным спросом во всем мире. В то же время существует значительный разрыв между одними продуктами, доказавшими свою эффективность в исследованиях, и другими, которые не способны подтвердить заявленную информацию о числе и типе микроорганизмов в их составе, а также о количестве этих продуктов, необходимом для достижения эффекта Бактерии для жизни Пробиотики (от греч. pro bios — «для жизни») — это живые микроорганизмы, которые при употреблении в надлежащем количестве способствуют улучшению здоровья (FAO, 2001). Термин «пробиотики» впервые был введен в 1965 г. Д. Лилли и Р. Стиллвеллом. В противоположность антибиотикам, пробиотики были описаны как микробные факторы, стимулирующие рост других микроорганизмов. В 1989 г. Рой Фуллер подчеркнул важность жизнеспособности пробиотиков и выдвинул идею об их благоприятном влиянии на пациентов. Чаще всего в качестве пробиотиков используют штаммы лактобактерий (они же — лактобациллы) и бифидобактерий. Молочнокислые бактерии, включая штаммы лактобактерий, которые применяли в течение тысячелетий для ферментации пищи, оказывают двойное действие: они выступают в качестве ферментативных агентов,

а также обладают потенциальным оздоравливающим эффектом. Функциональная характеристика непатогенных, нетоксичных грамположительных ферментативных бактерий, которые связаны с продукцией молочной кислоты из карбогидратов (углеводов), делает их совершенно незаменимыми для ферментации пищевых продуктов. В эту группу входят штаммы Lactobacillus, Lactococcus и Streptococcus thermophilus. Поскольку вид Bifidobacterium не связан с ферментацией пищи и таксономически отличается от других молочнокислых бактерий, обычно его не включают в эту группу. Полезные эффекты После перорального приема бактерии-пробиотики временно заселяют стенки кишечника, позитивно влияя на состав его микрофлоры и восстанавливая баланс. Еще одной важной характеристикой полезных бактерий является их противомикробное действие.

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ ФАРМАклас \ Некоторые пробиотики используют для профилактики диареи, вызванной применением антибиотиков, или в составе комплексного лечения дисбиоза, обусловленного проведением антибиотикотерапии. Пробиотики способствуют улучшению переваривания пищи, в результате чего устраняются такие последствия дисбиоза, как ощущение дискомфорта в животе, метеоризм и др. По данным исследований, были выявлены различные эффекты пробиотиков при многих нарушениях со стороны пищеварительного тракта и таких состояниях, как воспалительные заболевания кишечника (ВЗК), синдром раздраженного кишечника (СРК), вагинальные инфекции и нарушения иммунитета. Также была исследована эффективность некоторых пробиотиков при атопическом дерматите и пищевой аллергии, в том числе у детей. В частности, лактобактериям и бифидобактериям присущи такие положительные эффекты как профилактика диареи, вызванной ротавирусами или сальмонеллой, уменьшение последствий кандидоза, положительное влияние на уровень холестерина, стимуляция иммунной системы, усвоение лактозы при ее непереносимости, усвоение минералов, прежде всего, кальция, а также выработка витаминов К и группы В. В целом наиболее убедительные доказательства эффективности пробиотиков связаны с их использованием для улучшения функционирования кишечника и стимулирования иммунной системы [1]. Тем не менее конкретный эффект может быть приписан только исследуемому штамму (штаммам), но не видам и не всей группе тех или иных бактерий (рис. 1). Штамм штамму рознь Бактерии-пробиотики могут быть включены в состав различных типов пищевых продуктов, а также в препараты и диетические добавки. В ассортименте аптек представлены качественные и эффективные пробиотики в виде ЛС и диетических добавок, причем ключевую роль играет не регистрационный статус, а штаммы, концентрация и выживаемость бактерий. Между тем термин «пробиотики» следует употреблять в отношении живых микроорганизмов (не спор и не продуктов жизнедеятельности бактерий), продемонстрировавших в контролируемых исследованиях пользу для здоровья человека [1]. Пробиотический штамм классифицируют в зависимости от класса, вида и нумерологиРод

Bifidobacterium

Вид

Штамм

lactis

BB-12®

Исследованный пробиотический штамм

Рис. 1. Исследование конкретного штамма, а не вида или рода

Bifidobacterium lactis BB-12 Рис. 2. Общепринятая номенклатура пробиотиков

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

практика

ческого названия. В научном сообществе существует согласованная номенклатура микроорганизмов с указанием рода, вида и конкретного штамма (рис. 2). На продукты, содержащие специфический штамм, которые поступают в продажу, должна быть документация, подтверждающая его положительные эффекты для здоровья. В то же время результаты исследований и обзорные статьи о специфических штаммах не могут быть использованы как доказательство эффективности неисследованных штаммов. При этом данные исследований, доказавших эффективность штамма в определенной дозе, не могут служить доказательством его эффективности в более низкой дозе [1]. К примеру, если на упаковке написано просто «лактобактерии», это сравнимо с тем, как если бы вы купили в автосалоне «какую-то немецкую машину». Действительно, Volkswagen Golf 1,4 D имеет другие характеристики, чем Volkswagen Golf 2.0i турбо, однако внешне они практически идентичны. То же самое справедливо и для бактерий, — они могут выглядеть одинаково, но их биологические характеристики («двигатель») существенно отличаются. Таким образом, пробиотики могут иметь разный регистрационный статус (ЛС, диетическая добавка),

при выборе пробиотиков для взрослого или новорожденного желательно учитывать возрастные особенности их «микробного пейзажа» но при этом их главным свойством является то, что это конкретные штаммы бактерий, которые соответствуют заявленным количествам в продукте. Также важны опыт и репутация производителя. Проблемы безопасности С целью максимальной защиты потребителей Европейское агентство (орган) по безопасности продуктов питания (European Food Safety Authority — EFSA) осуществляет научную оценку существующих и возникающих рисков, связанных с продовольствием. Около 300 сотрудников агентства, а также 1500 независимых экспертов из европейских стран проводят независимую научную оценку существующих и появляющихся рисков. В частности, по мнению экспертов EFSA, в соответствии с квалифицированной презумпцией безопасности (Qualified Presumption of Safety) безопасными являются 5 видов бифидобактерий (Bifidobacterium spp.), 33 вида лактобактерий (Lactobacillus spp.), а также Lactoccocus lactis, Leuconostoc spp., Pediococcus spp., Propionibacterium freudenreichii и Streptococcus thermophilus [2]. Следует отметить, что термофильные стрептококки (Streptococcus thermophilus) являются полезными бактериями, не приносящими вреда, которые традиционно используют при производстве кисломолочных продуктов (заквасок, натуральных йогуртов и др.) [3]. С поправкой на возраст Несмотря на постоянство состава кишечной микрофлоры, имеются данные о его изменении в зависимости от географических, сезонных, возрастных и других факторов, включая состояние пищеварительного тракта, особенности питания и пр. [4]. В частности, становление нормального микробиоценоза имеет возрастные особенности. В первые 2–4 дня жизни происходит заселение кишечника ребенка бифидобактериями и бактероидами, позже появляются энтеробактерии и лактобациллы. В микро-

практика

4 2

Escherichia coli, Streptococcus Lactobacillus Clostridium perfringens

{

Bifidobacterium

Рождение Отлучение от груди

Взрослые

Рис. 3. Изменение состава кишечной микрофлоры с возрастом флоре детей грудного возраста преобладают неспороносные анаэробы (бифидо-, бактероиды, пептококки и др.). Примечательно, что в материнском молоке присутствуют живые бактерии, в частности, Bifidobacterium animalis subsp.lactis и Streptococcus thermophilus [4]. У детей старшего возраста состав микрофлоры кишечника идентичен таковому у взрослых и включает три семейства: Bacteroidaceae (род Leptotrichia, Fusobacterium, Bacteroides), Actinomycetaceae (род Actinomyces, Bifidobacterium, Bacterionema, Rothia), Lactobacillaceae (род Lactobacillus) (рис. 3) [5]. Таким образом, при выборе пробиотиков для взрослого или новорожденного желательно учитывать возрастные особенности их «микробного пейзажа». К примеру, в состав диетических добавок для малышей целесообразным является введение комбинации бифидобактерий и термофильного стрептококка. В частности, комбинированное употребление штаммов Bifidobacterium animalis subsp. lactis ВВ-12 и Streptococcus thermophilus ТН-4 улучшает работу

Термофильные стрептококки (Streptococcus thermophilus) являются полезными бактериями, не приносящими вреда, которые традиционно используют при производстве кисломолочных продуктов

{

10 8

пищеварительного тракта малыша и нормализует микрофлору кишечника, а также возвращает психологический комфорт его родителям (не секрет, что в период становления микрофлоры дети часто и подолгу ведут себя беспокойно). Следует особо отметить, что эти пробиотики хорошо изучены в клинических исследованиях, а также имеют статус GRAS (Generally Recognized as safe) от FDA, то есть «общепризнаны как безопасные» [6]. Эти штаммы можно применять с рождения. Для взрослых и детей старшего Пожилые возраста научно обосновано применение комбинаций из нескольких штаммов лактобацилл и бифидобактерий. Одним из примером такой комбинации является смесь из четырех штаммов лактобацилл (Lactobacillus acidophilus NCFM, Lactobacillus paracasei Lpc-37) и бифидобактерий (Bifidobacterium lactis Bi-07, Bifidobacterium lactis Bi-04), которые входят в список QPS агентства EFSA [2]. Применение данных пробиотических штаммов уменьшает выраженность нарушений микрофлоры кишечника, возникающих в результате антибиотикотерапии, естественным образом поддерживая баланс микрофлоры кишечника и способствуя его нормальному функционированию. Доказана безопасность ряда штаммов лактобацилл Lactobacillus spp. и бифидобактерий Bifidobacterium spp. (как отдельно, так и в комбинации) в период беременности и кормления грудью, так как они не всасываются в кровь [7]. Следует отметить, что большим преимуществом пробиотиков является отсутствие взаимодействия с ЛС. В зависимости от антибиотикорезистентности, многие пробиотики рекомендуются к применению с 1 дня антибиотикотерапии. Таким образом, на почетный титул «пробиотик» имеет право только тот продукт, который отвечает ряду строгих требований, а именно, содержит: • точные кодовые названия штаммов (а не просто виды) бактерий (рис. 2); • штаммы с доказанной эффективностью и безопасностью; • оптимальные количества бактерий для достижения эффекта; • штаммы, способные выжить в желудочном соке, желчи и среде кишечника; • обязательно живые бактерии (а не споры или продукты жизнедеятельности бактерий); • 100% заявленных пробиотических бактерий должно присутствовать на конец срока годности.

Bacteroides, Eubacterium, Peptococcaceae

{

Log10 количество бактерий на 1 г фекалий

/ ФАРМАклас /

Литература 1. Пробиотики и пребиотики / Всемирная гастроэнтерологическая организация (WGO). Практические рекомендации. —2008. 2. EFSA, 2007 http://www.efsa.europa.eu/en/efsajournal/pub/587.htm 3. Бурыкина Т.П. Исследование свойств заквасочных культур // Фундаментальные исследования. —2007; 11: 76–77. 4. Gueimonde M. et al. Breast milk: a source of bifidobacteria for infant gut development and maturation // Neonatology. — 2007;92: 64–66. 5. Щербаков П.Л., Нижевич А.А., Логиновская В.В и др. Микроэкология кишечника у детей и ее нарушения // Фарматека. — 2007; 14: 28–34. 6. http://www.fda.gov/Food/IngredientsPackagingLabeling/GRAS/ NoticeInventory/ucm153759.htm 7. Jackie Elias et. al. Are probiotics safe for use during pregnancy and lactation? // Can Fam Physician. — Mar 2011; 57 (3): 299–301.

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ обмін досвідом \

практика

Традиції у спадок Креативна аптека-одиначка вже протягом 15 років вдало конкурує з потужними аптечними мережами Львова

Любов Федишин Трошки магії Ще в часи Київської Русі у знахарів, цілителів, чаклунів можна було замовити собі порошки, мазі, настоянки, цілющі «горошки» під язик від багатьох недуг. На «торжках» у «зелених рядах» продавалися лікувальні трави, плоди, приготовані ними відвари і настої. «Ліки» зберігалися у спеціальних льохах, які, вочевидь, можна вважати своєрідним прообразом сучасних аптек. Люди зверталися до знахарів не лише за ліками, а й за практичною допомогою. Медичні знання передавалися з покоління в покоління. У середньовіччі цирульники утримували магазини роздрібної торгівлі, які почасти відігравали роль аптечного закладу. Там як додаток до інгредієнтів для найрізноманітніших ліків відпускали тютюн та «патентні засоби» (плацебо). Самі ж аптекарі заживали слави володарів таємних знань. У Львові першу аптеку заснувала дружина князя Лева Констанція в 1270 р. при шпиталі домініканців. Тоді було звично відкривати заклади для виготовлення й продажу ліків саме при монастирях, які справедливо вважали осередком нових знань. Натомість першу міську аптеку заснував у Львові у першій половині XVI ст.

рецептар на ім’я Олександр. Далі були аптечні заклади «Під золотою зіркою», «Під срібним орлом», «Під святим духом», «Під золотим оленем»… Кожен власник утримував лише одну аптеку, яку намагався якнайгарніше оздобити зовні й всередині, купував обладнання для приготування ліків, завозив якомога більше готових засобів та сердечно опікувався своїми пацієнтами. Репутація аптеки, як і сам заклад, передавалися у спадок дітям. Львівські аптекарі завше були заможними людьми і мешкали у центрі міста на Площі Ринок. Цей невеличкий екскурс в історію аптечної справи зовсім не випадковий. Давні галицькі аптечні традиції спливли у пам’яті під час відвідання, як це не дивно, сучасної львівської аптеки. Як і їхні далекі попередники, провізори і фармацевти ПП Аптека «Доброго Вам здоров’я» утримують одну, проте пристойну аптеку і не збираються перетворюватися на мережу. Пропонують відвідувачам безліч асортиментних «родзинок», знають на ім’я постійних клієнтів, виконують усі їхні забаганки і вважають фах аптекаря найшляхетнішим у світі. До речі, той, хто перший відкривав аптеку в середньовічному Львові, мав привілей порівняно з наступними власниками: без його згоди створити новий аптечний заклад ніхто не мав права. Фармацевти аптеки «Доброго Вам здоров’я» кажуть, що такої преференції, як їхні давнішні колеги,

не потребують, оскільки конкурентів не бояться. Та що там казати, ця «самотня», але горда аптека пережила навіть розгалужену мережу «Едельвейс», що налічувала кілька десятків аптечних підрозділів та сотні працівників. І хто тепер посміє сказати, що в аптек-одиначок нема майбутнього? Від солі Барбара до парфумів із феромонами — 15 років тому фармацевтичний Львів не міг похвалитися такою неймовірною кількістю роздрібних аптечних мереж, як нині, — каже Любов Федишин, провізор вищої категорії, зав. аптеки «Доброго Вам здоров’я». — Тому відкриття нової аптеки по вул. Івана Франка у Львові не пройшло непоміченим для мешканців центру міста.

Номенклатура аптеки добиралася за одним-єдиним принципом: працювати для людей

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

практика

/ обмін досвідом /

Наша засновниця, до слова, провізор за освітою, під аптеку викупила квартиру на першому поверсі у старому і густо заселеному районі Львова. Зауважимо, вул. Франка — одна з головних транспортних артерій центру: тут в обидва боки їздять за кількома маршрутами трамваї, пролягають шляхи автобусних таксі, що з’єднують віддалені райони міста. Та найголовніше — навпроти аптеки трамвайна зупинка. Тож ми скористалися гарною нагодою і почепили на фасаді аркуші паперу із найцікавішими асортиментними пропозиціями. Грошей це не коштує, а реклама вийшла відмінна. Навіть не заходячи до середини, львів’яни знають, що у нас можна придбати. За словами Любові Йосипівни, сьогоднішня номенклатура аптеки добиралася методом спроб і помилок за одним-єдиним принципом: працювати на дефектуру, для людей. Відвідувачі у жодному разі не повинні отримувати відмови. Відтак, обов’язковий для кожної аптеки асортимент ЛЗ та звичну сезонну номенклатуру розширено за рахунок найрізноманітніших товарів лікувального призначення. Особлива увага — продукції на основі рослинної сировини і БАДам. Це однокомпонентні чаї та суміші лікарських трав, ефірні олії, стовідсоткові рослинні й косметичні олії. Стабільним попитом користуються лляна, гарбузова, конопляна та олія чорного кмину, які допомагають при хворобах травного тракту, обліпихова, амарантова олії та олія жожоба, що має омолоджувальний і регенерувальний ефект, масло какао від кашлю. Також тепер рослинні олії купують для приготування популярної натуральної косметики в домашніх умовах — масок, кремів, мила. А прихильниці природного догляду можуть потішити себе шампунями на основі мильного кореня. В аптеці широко представлено харчування для хворих на цукровий діабет — каші з різних злаків із висівками, чорний і молочний шоколад, чеські шоколадні батончики, печиво, цикорієвий напій, заготовки для приготування киселю і житнього квасу. Донедавна цей аптечний заклад відпускав недорогі натуральні овочеві соки, виготовлені ченцями одного із монастирів поблизу Миколаєва. Потім вони скооперувалися зі кримськими монахами і запропонували вже соки фруктові — гранатовий, кизиловий, ожиновий. Тепер, певна річ, такої продукції в аптечному закладі немає. — Дотепники називають нас мінісанаторієм на асфальті, — усміхається завідувачка. — А все тому, що ми перші та єдині у Львові запропонували клієнтам унікальну моршинську ропу. Отримуємо

ропу безпосередньо через ТОВ «Гідро геолог», яке забезпечує нею всі моршинські санаторії. Моршинська ропа — це лікувальний розсіл, природний сильномінералізований концентрат. Його розводять питною водою і застосовують для лікування захворювань шлунка, жовчного міхура та жовчовидільних шляхів. Вона відома з 1879 р. Мало хто знає, але до 1939 р. моршинську ропу постачали до Європи та Америки. У Радянському Союзі лікувальні властивості ропи були визнані унікальними. Розчини можна виготовляти і застосовувати не лише в умовах курорту, але й вдома. Власне, пляшки об’ємом 0,7 л, які пропонує аптека, цілком достатньо для проведення повного курсу лікування в домашіх умовах. Не буває такого дня, аби тут не продали бодай однієї пляшечки ропи. До «санаторного» асортименту також належать натуральна сіль «Барбара», яку одержують із хлоридносульфатної натрієвої ропи джерела курорту Трускавець, та парафін і озокерит. Сіль «Барбара» стимулює жовчовиділення, сприяє нормалізації процесів обміну в організмі. Її призначають при хронічних захворюваннях печінки, жовчного міхура, недугах травного тракту і периферичної нервової системи.

Моршинська ропа і трускавецька сіль «Барбара» забезпечили аптеці постійних багатолітніх клієнтів з різних куточків України та із-за кордону. Люди везуть ці продукти зі Львова самі або ж львів’яни передають поїздами в інші міста сходу, півночі й півдня країни. А скільки зелених пляшок з ропою за ці роки доправили в Росію, передали до Москви. Ось, тепер росіяни нам «подякували»… За допомогою цілющого тепла аплікацій з озокериту і парафіну можна самостійно полегшити стан при захворюваннях опорнорухового апарату, зокрема, болю в суглобах. А ще парафін в аптеці закуповують власники косметичних салонів (його використовують для депіляції та нарощування нігтів). Також для косметичних салонів та індивідуальних покупців тут відпускають натрію альгінат (витяжку з морських водоростей) — складник дорогих масок для обличчя. Спеціалісти з масажу беруть банки для вакуумного масажу, ефективного при целюліті та остеохондрозі. Справжня знахідка для бажаючих схуднути — сушені ягоди годжі з родини барбарисових. За результатами досліджень встановлено, що люди, які регулярно їх вживають, менш схильні до онкологічних недуг, цукрового діабету і хвороби Альцгеймера. Також ягоди позитивно впливають на серцево-судинну систему.

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

Серія лікувальних білоруських кремів «Ноні» для різних типів шкіри на основі рослини з однойменною назвою з омолод жувальним ефектом припала до душі паням бальзаківського віку, які надають перевагу природній косметиці. Поміж інших аптечних цікавинок — старий добрий скипидар. Скипидарні прописи по Залманову (до речі, особистого лікаря Леніна) донині використовують санаторії України для приготування ванн при захворюваннях опорно-рухового апарату і подагрі. Стопроцентний сік алое як бioгенний стимулятор має адаптогенну, загальнотонiзувальну, антисептичну, жовчогiнну i проносну дiю. Він покращує регенерацiю тканин, пiдвищує загальну резистентнiсть органiзму i стiйкicть cлизових оболонок, прискорює процеси регенерацiї. Попри недешеву ціну, його із задоволенням купують дітям і підліткам. Тим, хто полюбляє молочні продукти, аптекарі порадять закваски для приготування йогуртів і бринзи. Готували і коштували самі — як кажуть, пальчики оближеш. Саме тому сичужний фермент для приготування сиру в аптеці постійно замовляють власники маленьких львівських ресторанчиків.

ПП Аптека «Доброго Вам здоров’я» пропонують відвідувачам безліч асортиментних «родзинок» Знання в голові, а не в комп’ютері Колектив аптеки невеликий і неконфліктний, оскільки провізори й фармацевти працюють разом фактично з дня заснування закладу, розлучалися хіба на час декретних відпусток. Окрім професіоналізму і прагнення до постійного самовдосконалення, їх об’єднує безмежна любов до професії та прихильне й уважне ставлення до своїх відвідувачів, зворушливі стосунки з літніми панами і панями, які мешкають у навколишніх старих львівських кам’яницях. «Дівчатка, ви забули вазонки підлити, давайте я вам допоможу!» Вам часто доводилося чути таке від клієнта аптеки? «Дівчатка» з вдячністю приймуть допомогу, а заразом й послухають про сімейні клопоти чи нарікання на здоров’я добровільного помічника. Відверто кажучи, нас здивувало, що у торговому залі аптеки біля віконечка провізора немає комп’ютера. Проте Любов Федишин переконана, що це не недолік у належному забезпеченні робочого місця першостільника, а навпаки — перевага, оскільки інформацію, необхідну для аптекаря, персонал тримає в голові, а не бездумно вишукує в комп’ютері. — Спробуйте допитатися у провізора при комп’ютері про якийсь ЛЗ не за торговою назвою, а за діючою речовиною, вони ж в основній своїй масі геть нічого не пам’ятають, — переконана завідувачка. — А ми можемо посеред ночі назвати аналоги будь-якого препарату, показання, протипоказання, дозування і режим прийому, а також порекомендувати вітчизняний замінник, зважаючи на рівень доходу клієнта. Та й, зрештою, відпустити ЛЗ навіть за відсутності світла у мікрорайоні, а це, погодьтеся, у найближчій перспективі матиме немале значення. Лариса Дедишина

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

життя

/ психологічний практикум /

МИНИ-ТРЕНИНГ:

как повысить лояльность клиентов к аптеке — аромамаркетинг Лояльность покупателя заключается в его положительном отношении к конкретной аптеке. Скидки, распродажи и бонусы не делают покупателей лояльными в полном понимании этого слова, разве что на какое-то время. Период скидок закончится, а вместе с ним закончится и «лояльность». Другими словами, основная роль в формировании лояльности принадлежит отнюдь не цене и дисконту. В большей мере побуждают посетителя раз за разом заходить в одну и ту же аптеку качественный товар, грамотный и вежливый персонал и просто приятная атмосфера, в создании которой особое место отведено ароматам Технологии аромамаркетинга могут применяться для следующих целей • Повышения лояльности клиентов и желания посетить аптеку повторно. • Создания особой атмосферы в местах пребывания клиентов, которая позволит им выделить именно вас среди конкурентов (улучшение имиджа аптеки). • Задержки клиентов в местах продаж (или предоставления услуг) на более продолжительное время. Аромаклининг и аромадизайн Современные маркетинговые технологии «перегрузили» визуальное и звуковое пространство (зрение и слух) потребителя настолько, что такое воздействие часто оказывается малоэффективным, если только не предполагает вложения больших средств. В свою очередь доказано, что информация, воспринимаемая органами обоняния человека, оказывает непосредственное и незамедлительное влияние на принятие решений по сравнению с другими органами чувств. Таким образом, будучи мощным средством воздействия на эмоции, внимание и память человека, запахи являются незаменимым инструментом в современном искусстве продаж. Аромамаркетинг — направление маркетинга, основанное на использовании различных ароматов в целях стимулирования продаж, продвижения товара на рынке и благоприятного влияния на покупателя. Составляющими аромамаркетинга являются аромаклининг (нейтрализация

• Увеличения объема продаж (ароматизация воздуха способна увеличить объем продаж на 15% без расширения ассортимента и дизайнерских перепланировок). • Дополнительного рекламирования за счет ощущения аромата за пределами помещения (печатная продукция). • Улучшения восприятия клиентом качества предлагаемых товаров и услуг. • Привлечения новых клиентов посредством стимулирования импульсного (заранее незапланированного) приобретения ими товара/услуг. • Непрямой рекламы бренда ароматизированными товарами. • Поддержания сезонных и праздничных рекламных кампаний благодаря применению специальных ароматов. • Повышения эффективности труда работников посредством концентрации внимания, снятия стрессовых состояний, а также решения проблемы «текучки» кадров

нежелательных запахов) и аромадизайн. В частности, нейтрализация нежела тельных запахов избавит от жалоб и невысказанных мыслей клиентов о том, что в аптеке пахнет лекарствами, а ароматизация помещений будет благотворно влиять на эмоциональную сферу посетителей. Процесс ароматизации предполагает использование искусственно синтезированных отдушек для обработки предметов (буклетов, скидочных купонов, клиентских журналов и др.), а также с помощью распыления душистых эссенций в торговом зале. При выборе аромата для вашей аптеки следует избегать излишне назойливых и агрессивных запахов. Таким образом, главная задача аромамаркетинга — улучшить настроение покупателя и расположить его к себе; сделать так, чтобы ему было комфортно, и напрямую связать это ощущение с конкретной аптекой, что в свою очередь становится ее важным конкурентным преимуществом. Используя ароматы Аромат в торговом зале оказывает существенное влияние на реакции посетителя. Воздействие происходит на подсознательном уровне, что многократно превышает эффективность использования слуховых и зрительных каналов восприятия. Таким образом, аромамаркетинг может повысить лояльность клиентов к вашей аптеке, что будет способствовать усилению ее конкурентоспособности и увеличению объема продаж. Подготовила Александра Демецкая канд. биол. наук

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

життя

/ психологічний практикум /

Навіщо виходити заміж?

Є жінки, абсолютно щасливі та самодостатні у своїй ніби самотності, проте, як відомо, від суми, від тюрми та від заміжжя не зарікайся… Є й ті, хто перебуває в активному пошуку, та трохи схиблені на темі вічної любові, освяченої штампом у паспорті. Тож кожній пані чи панянці варто замислитися: а чому жінки взагалі виходять заміж?

Перше, що спадає на думку, через палке кохання до свого обранця, бо хочуть бути разом, створити міцну щасливу сім’ю. Але психологи цій високій мотивації лишають не більше 10% усіх укладених шлюбів, тоді як 90% припадає на прагматичні розрахунки та приховані (іноді навіть від самої себе) мотиви зовсім інакшого змісту. Тож перед тим, як ставати на рушник, варто подумати: «А навіщо це мені?». Заміжнім дамам подібний аналіз також буде корисним, оскільки допоможе переглянути деякі хибні налаштування й, відповідно, покращити стосунки в сім’ї. Типові причини, через які дівчата й жінки виходять заміж • Так роблять усі. Жінка стає заручницею соціальних стереотипів і «громадської думки» в особі батьків, подруг, колег, знайомих і незнайомих. У цьому випадку вона часом погоджується на першу-ліпшу пропозицію. Успішність такого шлюбу коливається від визначення «дуже добре» до «цілковита катастрофа» залежно від готовності жінки будувати стосунки і плекати почуття практично з нуля. • Втеча від самотності. Прагнення, щоб будь-хто був поруч. Низький рівень вимог у цьому випадку задовольняється порівняно легко: «абикого» знайти набагато простіше, ніж гідного партнера. Однак життя з ним навряд чи буде веселим. • Бажання весілля, а не шлюбу. Це стосується здебільшого молоденьких

дівчат, які, надивившись на весілля подруг і родичок, теж хочуть відчути себе в ролі нареченої. При цьому вони планують шлюбну церемонію, а не майбутнє сімейне життя. Прогноз непевний. Усе залежить від здатності конкретної «ляльки-нареченої» швидко подорослішати та від того, чи вистачить її чоловіка терпіння цього дочекатися. • Засіб позбутися батьківської опіки. Це прагнення може виникнути через складні сімейні обставини, деспотизм батьків чи їхню схильність до тотального контролю. Прогноз не дуже сприятливий, оскільки є загроза «невротичного шлюбу», коли жінка обирає собі чоловіка, наділеного тими ж вадами, що притаманні її батьку (алкоголізм, тиранія, скнарість тощо). • Ліки від комплексів. Жінка прагне своїм заміжжям самоствердитися й щось комусь довести: батькам, що вона вже самостійна, попередньому партнерові, що більше його не любить, собі й оточуючим, що варта захоплення й кохання. • Потреба в турботі й душевному теплі. Це природна потреба кожної живої істоти, але якщо такий мотив

поєднується з неготовністю самій дарувати любов, шлюб ніколи не буде щасливим. • Бажання про когось піклуватися, дарувати своє тепло й турботу. Іноді цей інстинкт настільки сильний, що спонукає жінку виходити заміж за каліку або вдівця з кількома дітьми. Подібне заміжжя може бути досить щасливим, якщо партнер цінує таку самопожертву. • Щоб у домі був хазяїн і годувальник. Якщо душевна спорідненість зовсім не входить до системи життєвих цінностей жінки, і вона, у свою чергу, готова бути доброю господинею, то такі шлюби бувають міцними, але позбавленими ніжних почуттів. • Прагнення безпечного впорядкованого сексу. Поширена за радянських

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ психологічний практикум \

•

часів причина набуває актуальності і в наші дні, коли примара СНІДу багатьох стимулює до моногамних стосунків. Що ж, завжди є шанс, що звичка переросте в кохання. Пошуки більш комфортних умов існування. Це може бути пов’язане з переїздом до міста (більшого міста), кращими умовами проживання, наявністю роботи. Задовольнивши такі досить приземлені потреби, раптом виявляється, що все не так просто — потрібно ще й сім’ю будувати… Надія на безтурботне казкове життя. У цьому випадку жінка обирає справжнього багатія або іноземця. На жаль, часто такий союз супроводжується гірким розчаруванням — життя в «золотій клітці» подобається небагатьом. Бажання подовжити свою молодість. У цьому випадку обирається партнер, набагато молодший за себе. Такий шлюб може бути щасливим, але не завжди довготривалим. Бажання почуватися об’єктом поклоніння. Властиве жінкам, які вважають себе надзвичайними красунями, розумницями, неординарними й неповторними. Таке заміжжя рідко витримує випробування прозою життя, оскільки жінка вимагає від партнера постійного служіння й захоплення її надзвичайною чарівністю, винятковістю або талановитістю.

Мало хто з чоловіків здатен це довго витримати. • Самоствердження за рахунок партнера. Із цією метою обирається такий собі «хлопчик для биття» — чоловік, який не здатен триматися власної думки, позбавлений почуття гідності або взагалі із синдромом жертви. Такий шлюб може бути досить тривалим, але ніколи не буває здоровим. • Інстинкт продовження роду. Якщо цей, по суті, здоровий інстинкт домінує над іншими почуттями, існує великий ризик переоцінити свого партнера й не зберегти батька для дитини. Чоловік, підсвідомо відчуваючи свою вторинність, може залишити сім’ю майже одразу після народження дитини. А як же кохання? Можна, звичайно, розглядати це почуття як синтез багатьох складових, серед яких інстинкти і приховані мотиви відіграють не останню роль. Але у справжньому коханні завжди присутня дещиця ірраціонального, котра й робить це почуття загадковим, чарівним і вічним. Аби тільки не помилитися: іноді досить одного з вищевказаних мотивів, а ще трохи симпатії до партнера — і ось жінці здається, що вона закохана. І все-таки, чи дійсно міцність шлюбу суттєво залежить від причин, із яких люди його укладають? Можемо заспокоїти: лише певною мірою. Тому наші скромні спроби прогнозування є досить умовними: у сімейному союзі можна шукати одне,

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

життя

а знайти зовсім інше, набагато важливіше. І нерідко шлюб, укладений не з найвищих мотивів, буває набагато міцнішим за той, що був результатом «шаленого» кохання. На щастя, людина здатна дорослішати, мужніти, змінюватися на краще. А почуття можуть зароджуватися й розцвітати, наче чарівна квітка, навіть на неродючому ґрунті. Людська душа — це справжній Всесвіт, що живе за власними законами… Здебільшого ми мали на увазі законний шлюб, але ж нині не дивина, коли пара просто живе разом без будь-яких зобов’язань… Головна проблема таких непевних стосунків — це неготовність працювати над собою, плекаючи щодня почуття, яке недаремно називають подружньою любов’ю. Але це окрема тема для розмови. А як же із гендерною рівністю? Чому ця стаття присвячена лише представницям прекрасної статі? Що поробиш: законний шлюб традиційно більше турбує жінок. Стосовно чоловіків, цікавіше було б замислитися, чому вони часто не поспішають одружуватися… Марія Кириленко За матеріалами індивідуальних консультацій психологів КиєвоСвятошинського центру соціальнопсихологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

життя

/ історія медицини та фармації /

Правозахисник, поет і фармацевт Віктор Олександрович Нєкіпєлов народився 29 вересня 1928 р. в китайському місті Харбін. У 1937 р. російська родина переїхала на свою історичну батьківщину. Через деякий час матір заарештували і, очевидно, вона загинула у таборі, а батько до кінця своїх днів так і не підлаштувався до умов нового життя… У 1950 р. Віктор Нєкіпєлов закінчив Омське військово-медичне училище, працював військовим фельдшером. У 1960 р. з відзнакою закінчив військовофармацевтичний факультет Харківського медичного інституту і був скерований у розпорядження Закарпатського аптекоуправління

Молодий керівник — Віктора Олександровича закарпатської служби контролю якості призначили керівником ліків презентував обласної контрольноїї у подальшому як аналітичної лабораторії, — розповідає ветеран регіональний науковоВіктор Нєкіпєлов закарпатської фармації, методичний інформаційний центр, який забезпечував провізор вищої категорії аптечних фахівців професійною Неля Ковалик. — Її спеціалісти, і суспільною інформацією. Коли у 1961 р. провізори і хіміки-фармацевти, у той вийшла чергова Державна фармакопея, час здійснювали ретельний контроль за якістю ЛЗ на обласному аптечному Віктор Олександрович підготував складі, майже у ста закарпатських детальний порівняльний аналіз змін, що увійшли у нове видання, порівняно аптеках, на Ужгородській галеновоз попереднім. Цей методичний довідник фасувальній фабриці, котра випускала тривалий час був «головною книгою» продукцію на основі лікарських рослин Закарпаття. Завдяки Віктору закарпатських аптекарів… Нєкіпєлову в лабораторії з’явилося нове аналітичне обладнання, в практику Стеження, обшуки, допити впроваджувалися наукові методики, Талановитий організатор і професіонал, вирішувалися питання підвищення він міг би займатися фармацевтичною кваліфікації спеціалістів. чи медичною наукою, практикою, міг

зробити блискучу кар’єру. Проте у Віктора Нєкіпєлова було ще одне захоплення — література і поезія. У 1966 р. у видавництві «Карпати» вийшла перша збірка його віршів «Між Марсом і Венерою». А через три роки Віктор Олександрович заочно закінчив Московський літературний інститут ім. Горького. На початку 70-х років минулого століття Нєкіпєлов переїхав у Московську область, де, працюючи в районній аптеці, знаходив час і для улюбленого заняття літературою. У його творах дедалі частіше починає звучати правозахисна тема. Певна річ, це привернуло увагу «компетентних органів». Далі — стеження, обшуки, виклики на допити, донос колеги про те, що у шухлядах робочого столу Віктора Олександровича виявлена самвидавівська література, перебування в інституті психіатрії ім. Сербського і, нарешті, незаконне звільнення з роботи.

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

Віктора Нєкіпєлова було заарештовано за звинуваченням у поширенні брехливої інформації, яка порочить суспільний і державний устрій. Доказів вистачило для «легкої» статті — ув’язнення на два роки. Вийшовши у 1975 р. з тюрми, Віктор Олександрович вирішив продовжувати правозахисну і літературну діяльність. У 1977 р. він приєднався до Московської Гельсинської групи, членами якої тоді були відомі правозахисники Людмила Алексєєва, Єлена Боннер, Петро Григоренко тощо. Віктор Нєкіпєлов готує публікації, багаточисленні листи, звернення, документи, у яких повідомлялося про порушення прав людини і репресіях проти інакодумців. Його публіцистичні статті друкувалися у закордонних журналах, а книги про каральну психіатрію визнані кращими в російській літературі щодо правозахисної тематики. Непокаяний Протягом драматичного від самого дитинства життя Віктор Олександрович через свою високу громадянську позицію постійно конфліктував із системою та владою. Це відображалося у його віршах, перекладах на російську мову українських поетів-правозахисників, дружбі з в’язнями ГУЛАГу. У 1979 р. за правозахисну діяльність Віктор Нєкіпєлов отримав другий термін — 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання. «Покаятися» він категорично відмовився. У 1980 р. у відкритій заяві відомих правозахисників йшлося: «Віктор Олександрович Нєкіпєлов — 52-річний лікар-фармацевт, талановитий поет і автор блискучих статей, есе і нарисів. Нєкіпєлов обраний членом французького і американського ПЕН-клубів. Його перу належить книга «Інститут дурнів» — про інститут психіатрії ім. Сербського. Віктор Олександрович — гуманіст, противник всілякого насильства. Він засуджений за думку, за вільне слово, за стремління допомогти переслідуваним. Існують виділені в окреме виробництво справи на його дружину Ніну Комарову, хіміка-фармацевта, на старшого сина Сергія 23 років і молодшого сина Євгена 13 років…». Термін Віктор Нєкіпєлов відбував у Пермській політзоні, потім у Чистопольській тюрмі. За сім років він отримав одне особисте побачення з дружиною Ніною Михайлівною (про все вона згодом напише у виданій у Франції «Книзі любові і гніву»). Неймовірно важкі нервові випробування і фізичні навантаження, цілковита відсутність медичної допомоги підірвали здоров’я Віктора Олександровича. У 1987 р. йому вдалося з сім’єю перебратися до Франції, однак навіть європейська медицина вже була безсила... Віктор Олександрович Нєкіпєлов помер 1 липня 1989 р., похований на Валантонському цвинтарі неподалік Парижа. Кілька років тому в Ужгороді на кінотелефестивалі «Мій рідний край» демонстрували документальний фільм, де Мирослав Маринович, один із засновників Української Гельсинської групи, віце-ректор Українського католицького університету, розповідав, що молодим був засуджений і етапований у Пермський табір для політв’язнів. Там за спробу організації відзначення Великодня потрапив у карцер, де і познайомився з академіком Миколою Руденком і російським поетом Віктором Нєкіпєловим. За його словами, щовечора Віктор Олександрович читав їм вірші: і свої, й інших російських та українських поетів. А в Ужгороді про Віктора Нєкіпєлова завжди пам’ятають його колишні колеги, які були першими слухачами його, тоді ще ліричних, віршів. Підготувала Лариса Дедишина

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

Виктор Некипелов

АЛАБУШЕВО

Не обижены судьбою, Одарила нас удача: Финский домик под Москвою — То ли ссылка, то ли дача!

Всё по чину и по сану, По родимому закону: В уголках — по таракану, В потолках — по микрофону. А на все четыре розы — Елки, палки, галки, грузди! Если вспять пошли морозы — Значит, нет причин для грусти. Наслаждаемся природой, Крутим пленку с Окуджавой, Умиленные заботой Нашей матери-державы. С каждым днем нежнее, ближе, Узнаю ее натуру! Кто-то топает по крыше — Проверяет арматуру... Ну и ладно, жребий брошен! Мы живем и в ус не дуем, По углам — буры накрошим, Потолкам — покажем дулю! Хоть без очень четкой цели, Но живем своим укладом. Если сильно дует в щели — Затыкаем самиздатом! Есть вопросы, нет ответа!.. Спорим, курим, ждем мессию, Чтоб, проникшись высшим светом, Вместе с ним спасать Россию. А она не шьет, не строчит, Пьет и пляшет — губы в сале. А она совсем не хочет, Чтобы мы ее спасали! 1971

життя

/ цей дивовижний світ /

Пришло время перестать сокрушаться по поводу того, что все люди врут — все равно с этим ничего невозможно поделать. Лучше попробуем разобраться, зачем они это делают. На смену стремлению уличить друг друга во лжи должно прийти искусство создания атмосферы доверия

Почему мы врем? Как часто мы врем? Согласно результатам исследований, в течение одного дня вам могут солгать от 10 до 200 раз. Причем незнакомцам врут чаще, чем знакомым: в течение первых 10 мин знакомства неправдивая информация звучит как минимум трижды. Экстраверты лгут чаще интровертов, может быть просто потому, что экстраверты больше общаются с другими людьми. Мужчины врут о себе в 8 раз чаще, чем о других. Ну любит прихвастнуть сильная половина человечества! А вот женский обман чаще всего направлен на защиту — себя или кого-то другого. Женщины охотно врут и обманываются для сохранения отношений или репутации. У среднестатистической супружеской пары ложным является каждое десятое утверждение, которое они сообщают друг другу. Но это не предел, ведь у неженатых пар этот показатель возрастает до трех из десяти.

Как обнаружить ложь? Знатоки лжи, вооруженные научными знаниями о том, как различить обман, докапываются до истины в 90% случаев. Обычные люди могут отличить правду от вранья только в 54%. Полагают, что лжецы всегда нервничают, а на самом деле они прекрасно знают, как скрыть внешние проявления обмана. Считается, что лжецы предпочитают не смотреть в глаза, а в действительности они смотрят в глаза собеседника даже немного дольше, чем обычно, именно для того, чтобы развенчать этот миф. Сейчас существуют специальные инфракрасные мозговые сканеры и магнитно-резонансные томографы, которые могут расшифровать сигналы, когда человек пытается кого-то обмануть. Но, к счастью, научиться выявлять ложь не сложно и без хитроумного оборудования. Есть хорошие и плохие вруны, но не существует оригинальных лжецов. Все совершают одинаковые ошибки и используют похожую Ни один смертный технику обмана. Наука обнаружила специальные не способен индикаторы обмана, которые позволяют увидеть хранить секрет. расхождения между словами и действиями.

Постправдивое общество По своей природе мы против лжи, ведь взаимодействие людей основано на доверии. Вся эволюция человеческого общения была направлена на выявление и искореЕсли молчат его нение обманщиков. В маленьких общинах Индикаторы лжи губы, говорят это было легко — все друг друга знали и Сегодня технология определения правды некончики пальцев каждый четко понимал, кому можно довепрестанно развивается. Известно, что у лжецов Зигмунд Фрейд рять, а кому нет. Сегодня же мы живем среди меняется частота моргания, а их ноги направлены незнакомцев, ежеминутно подвергая себя к выходу. Обманщики используют различные риску быть жестоко обманутыми. Развитие предметы в качестве барьера и помещают их дистанционных коммуникаций объединило между собой и собеседником. Они меняют тональвсех жителей планеты и одновременно сформировало постправдиность голоса, как правило, значительно ее понижая. Неискренвое общество. Жизнь современных людей выставлена на всеобщее нюю улыбку легко отличить по выражению глаз и отсутствию обозрение в блогах и социальных сетях. Но вся эта излишняя отморщинок вокруг них. Лжецы подсознательно отдаляют себя от крытость — отнюдь не честность. Интернет загроможден ложныпредмета их лжи, говоря о себе отстраненно — «тот человек», ми друзьями, ловкими манипуляторами сознания, хитроумными а о предмете обмана — «подобное дело». Они насыщают речь ворами личных данных и навязчивыми продавцами. В виртуальном оборотами «честно говоря» или «со всей откровенностью», мире все может быть не таким, как кажется, и древние инстинкты пытаясь убедить всех в своей искренности. Они говорят «да», распознавания обмана здесь не работают. но качают головой «нет». Они рассказывают весьма убедитель-

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ цей дивовижний світ \ ные истории, но при этом слегка пожимают плечами. Как бы обманщик не контролировал свое выражение лица, ложь дает о себе знать внезапными замаскированными вспышками: выражение презрения к собеседнику или мимолетная ухмылка «обманули дурака!». В поисках правды Индикаторы лжи служат красными флажками на пути распознавания обмана, но сами по себе они ничего не значат. Ведь эти жесты и выражения постоянно используются людьми, даже если они не собираются никого обманывать. Сигналом обмана служит только повторяющаяся совокупность подобного поведения и оборотов речи. Присматривайтесь и прислушивайтесь, и тогда вы научитесь безошибочно определять ложь собеседника. Но сначала серьезно задумайтесь, действительно ли вы хотите знать, когда вам врут? Ведь на самом деле в вопросе отношения к правде люди глубоко противоречивы. Когда нам выгодно, мы категорически настаиваем на правде, но стыдливо ее замалчиваем, если она нам не по душе. Мы против лжи, но прибегаем к ней постоянно под благовидными предлогами и без таковых.

життя

Как вы думаете, что понравится Пиноккио больше всего, когда он станет настоящим мальчиком? Он сможет спокойно врать сколько угодно, а нос останется прежних размеров. Его бесконечно злил сам факт, что все могут врать, а он нет. Поэтому, как только он стал настоящим мальчиком, он врал, врал и врал «День превосходства»

Когда мы впервые осознаем колоссальные масштабы лживости окружающего мира, факты ужасают. Мы не можем поверить в то, что ложь настолько общепринята. К счастью, бóльшую часть этого моря обмана составляет так называемая белая ложь.

Ложь во благо Все люди лгут, но у лжи могут быть разные причины. Ложь сложна — она глубоко вплетена в нашу личную и деловую жизнь. Зачастую мы сознательно участвуем в обмане, оправдываясь благими намерениями. Мы старательно ограждаем человека от жестокой правды, которую, по нашему мнению, ему не стоит знать. Мы врем, чтобы Все мы живые сгладить острые углы взаимоотношений, чтобы островки, Врать и дышать учатся одновременно доставить друг другу удовольствие: «ты совсем не Обманывать мы учимся с первых дней толстая», «ты самый умный». Такой обман служит которые кричат жизни. Так, грудные дети заходятся в под«смазкой» для жестких «шестеренок» жизни. Ложь друг другу ложь дельном плаче и замирают, чтобы посмопомогает создать прекрасный мир вместо просреди океана треть, кто идет, а потом снова принимаются заической реальности. Правда — это то, во что взаимонепонимания плакать. На протяжении первого года жизни люди хотят верить. В основе любого вранья лежит дети старательно учатся скрывать правду и Редьярд Киплинг правда, измененная до неузнаваемости буйной двухлетние малыши уже умеют блефовать с фантазией лжеца. В большинстве случаев причина, удивительной ловкостью. Пятилетние дети по которой люди лгут, это самообман — люди оббессовестно лгут, манипулируя окружающиманывают других, чтобы обмануть себя. Скучную ми с помощью лести. К десятилетнему возрасту мастерство обмана правду может затмить привлекательная ложь. Ложь — это попытка достигает совершенства. А к 16 годам ребенок готов солгать матезаполнить пробел между тем, что мы о себе думаем, и кем являемся ри один из пяти раз. в действительности. Она помогает воплотить в жизнь наши желания и фантазии о том, кем бы мы хотели быть. Отвращение/презрение Берегитесь обмана Значит все прекрасно? Если ложь служит украшением нашей жизни, мы можем продолжать обманывать себя и друг друга без зазрения совести? Не совсем так, бывают случаи, когда нам приходитМорщинки между ся участвовать в обмане невольно и это может нам дорого стоить. бровями Брови опущены Когда произносится ложь, самое главное — не в чем она заключаети сведены ся, а почему она была произнесена. Ложь перестает быть безобидНос сморщенный ной, когда ее цель — заставить другого человека сделать что-то Нижние веки помимо его воли, причиняя ему ущерб. Например, купить втридороподняты Носогубные га что-то совершенно бесполезное или принять решение, которое складки четко может ему навредить. Такой обман нужно уметь различать и изо обозначены Щеки подняты всех сил ему противостоять. Ложь — действие совместное. Сама по Видны зубы себе ложь никакой власти не имеет, это не более чем пустые слова. Верхняя губа И власть она обретает лишь тогда, когда кто-то соглашается поподнята вверх верить в эту ложь. Самые отвратительные лжецы — это те, которые Нижняя губа неподвижна обманывая с целью меркантильной манипуляции, стараются при или может этом выглядеть честными людьми. быть слегка Ложь стара, как мир. Она является частью нашей культуры и выпяченная вперед истории. Мы врем себе, врем другим и постоянно сами обманываемся. Но этот океан лжи может превратиться в приятную теплую водичку, если научиться в ней плавать не захлебываясь. Надо только доверять своим близким и уметь противостоять злонамеренному обману. Татьяна Кривомаз, канд. биол. наук

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

життя

/ гороскоп /

Знаки зодиака и известные личности

Овен — «младенец» Зодиака, часто беззащитен и раним. Рассматривая мир сквозь призму собственных интересов, он покоряет вас своей наивностью, прямотой и обворожительной улыбкой. Длительные жизненные невзгоды могут погрузить его в депрессию, сконцентрироваться на негативных сторонах жизни. Однако целеустремленность позволяет Овнам добиваться поставленных целей. Знаменитые Овны. Художники — С. Рафаэль, Ф. Гойя, Винсент ван Гог. Композиторы — Иоганн Себастьян Бах, Й. Гайдн. Писатели — Н.В. Гоголь, Эмиль Золя, М.М. Горький, К. Чуковский. Актер и кинорежиссер А.А. Тарковский. Певцы — Л. Утесов, К. Шульженко, А. Пугачева, Элтон Джон, Селин Дион, Леди Гага. Актеры — Кристофер Ламберт, Жан-Поль Бельмондо, Стивен Сигал, Сара Джессика Паркер. Тельцам присущи здравый рассудок, простота, прагматичная интеллектуальность. Они тверды и устойчивы, как скала, но при этом чувствительны. У Тельцов есть потребность в творческом самовыражении, они стремятся обеспечить себя материально, медленно, но уверенно, продвигаются к совершенству. Их обычно высоко ценят и уважают коллеги. Знаменитые Тельцы. Художники — Леонардо да Винчи, Сальвадор Дали. Композиторы — П.И. Чайковский, И. Брамс. Писатели — Вильям Шекспир, Оноре де Бальзак, Дж. К. Джером, М. Булгаков. Певицы — Шер, Барбра Стрейзанд. Актеры — Пенелопа Круз, Ума Турман, Джордж Клуни, Джек Николсон. Близнецы обладают чувством слога и часто становятся профессиональными литераторами. Они испытывают потребность вести себя в полном противоречии со своими подлинными желаниями. Близнецы непревзойденные посредники по установлению деловых отношений и дружеских контактов. Они стремятся к славе, богатству, любви, но успех не всегда их удовлетворяет. Им всегда кажется, что где-то трава зеленее и небо голубее. Знаменитые Близнецы. Композиторы — Э. Григ, Ж. Оффенбах, Р. Шуман, Р. Вагнер, М. Глинка, Р. Штраус. Писатели — А.С. Пушкин,

А. Конан Дойль, Т. Манн. Художник Поль Гоген. Певица Кайли Миноуг. Актеры — Джони Депп, Клинт Иствуд, Анджелина Джоли, Натали Портман. Раки никогда не забывают уроков, данных им жизнью. Благодаря своей интуиции и эмпатии, они не только располагают людей к откровенности, но могут понять чувства и мысли других и передать их окружающим. Даже романтичные Раки, посвятившие свою жизнь музыке или искусству, понимают ценность денег. Живущий в мансарде художник-Рак не нуждается в благотворительности: у него припрятана кубышка. Знаменитые Раки. Итальянский поэт Петрарка. Художники — Рембранд, Рубенс, М. Шагал. Писатели — Э.М. Ремарк, Э. Хемингуэй, А. СентЭкзюпери, поэты — А. Ахматова, В. Маяковский. Актеры — Сильвестр Сталлоне, Том Круз, Изабель Аджани, Ева Грин и Памела Андерсон. Певец Джоржд Майкл. Лев — отличный организатор, любит демонстрировать свое величие и превосходство, но в глубине души чрезвычайно раним и обидчив. Царственные повадки Льва проявляются особенно ярко, когда ему приходится быть на публике. Часто под эгоизмом Льва скрывается истинно золотое сердце, в настоящих испытаниях он не отступит и не склонит голову под ударами судьбы. Знаменитые Львы. Писатели — А. Дюма (сын), Вальтер Скотт, Андре Моруа, Ги де Мопассан, Бернард Шоу. Композитор Клод Дебюсси. Художник И. Айвазовский. Мастер циркового искусства О. Попов. Певицы — Мадонна, Уитни Хьюстон, Дженнифер Лопес. Актеры — Дастин Хоффман, Антонио Бандерас, Девид Духовны, Мелани Гриффит, Сандра Балок. Девы привлекательны и грациозны, но по натуре они одиночки — светская жизнь не для них. Девы трудолюбивы, у них мало иллюзий относительно других людей и жизни вообще. Однако не следует думать, что Дева — сухой, расчетливый догматик. Многие из них обладают

www.fp.com.ua Фармацевт Практик 11_2014

\ гороскоп \

життя

скорпион 6, 10, 15, 21, 30 — дни всплеска деструктивных энергий и снижения защитных сил организма. 2, 8, 12, 19, 22, 28 — связаны с увеличением созидательной энергии. Благоприятны для новых дел и начала путешествия. Переход Солнца из зодиакального знака Скорпиона в знак Стрельца — 22.11 в 11:38. Полнолуние — 07.11 в 00:22; новолуние — 22.11 в 14:32 редким обаянием и остроумием — ведь знаком Девы управляет планета Меркурий, а ее блеск часто неотразим. Знаменитые Девы. Художник И. Левитан. Поэт И. Гете. Писатели — Теодор Драйзер, Лев Толстой, А. Грин, Ф. Купер, Агата Кристи, Стивен Кинг, Андрей Платонов. Певица Милен Фармер. Актеры — Киану Ривз, Ричард Гир, Шон Конери, Микки Рурк, Грета Гарбо, Софи Лорен, Камерон Диаз, Вупи Голдберг. Певцы — Майкл Джексон, А. Розенбаум, Пинк. Весы могут казаться спокойным, доброжелательным и даже очаровательным, а через минуту — это сварливое, раздражительное и упрямое существо. Они соединяют в себе несоединимое — любезность и резкость, силу и слабость, веселье и уныние, работоспособность и лень. Самое трудное дело для Весов — принятие какого-либо решения. Знаменитые Весы. Писатели — Д. Дидро, Ламартин, Уайльд. Художник, философ и писатель Николай Рерих. Поэты — Вергилий, М. Лермонтов, А. Рембо, С. Есенин, М. Цветаева. Композитор Ф. Лист. Актеры — Сара Бернар, Брижит Бардо, Марчелло Мастрояни, Жан Клод Вандам, Майкл Дуглас. Скорпионам славу и деньги приносят не только талант и трудолюбие, но проницательность и настойчивость. Скорпион любит сохранять свое инкогнито и вести скрытый образ жизни. Он равнодушен к критике и похвалам, так как знает себе цену и не нуждается в чужих оценках. Рождается со знанием тайн жизни и смерти, стремится «управлять» и тем и другим. Знаменитые Скорпионы. Художники — Клод Моне, Пабло Пикассо. Скульптор Поль Роден. Скрипач-виртуоз Николо Паганини. Писатели — Вольтер, Стефан Цвейг, Ф.М. Достоевский, В. Хлебников, И.С. Тургенев, Курт Воннегут. Балерина Майя Плисецкая. Певцы — Джо Десен, Эрос Рамазотти, Бьерк. Актрисы — Софи Марсо, Джулия Робертс, Демми Мур, Вайнона Райдер, Ален Делон и Леонардо Ди Каприо.

Типичными чертами характера Стрельца являются непостоянство и тяга к переменам. Часто он сначала говорит или делает, а потом думает. Несмотря на это, Стрельцы — хорошие друзья и доброжелательные люди. В большинстве своем они оптимистичны и верят, что завтра будет лучше, чем сегодня. Это азартные игроки, они яростно борятся за желаемое, но достигнув цели, теряют к ней интерес. Знаменитые Стрельцы. Художники — Тулуз-Лотрек, скульптор Камилла Клодель. Композиторы — Берлиоз, Людвиг ван Бетховен. Философы — Гораций, Спиноза. Писатели — Дж. Свифт, И. Карамзин, Марк Твен. Поэт А. Блок. Певицы — Патриция Касс, Кристина

Фармацевт Практик 11_2014 www.fp.com.ua

Агилера, Бритни Спирс. Поэт и музыкант Борис Гребенщиков. Актрисы — Ким Бэсинджер, Милла Йовович. Козероги почти всегда серьезны и суровы. У них умелые руки, ровный, успокаивающий голос, что может создать впечатление безобидности. Но не обольщайтесь: внутри они тверды, как камень. Козерог будет неутомимо карабкаться наверх. Он уважает власть, успех и традиции. Козероги могут быть романтиками, писать прекрасные стихи, но при этом оставаться прагматиками. Несмотря на замкнутый образ жизни, они жаждут обожания и поклонения. Знаменитые Козероги. Художники — К. Брюллов, Анри Матисс, Поль Сезанн. Писатели — Ж. Мольер, Р. Киплинг, Эдгар По, О. Мандельштам, А. Грибоедов, Д. Хармс. Актер и певец Адриано Челентано. Актеры — Жерар Депардье, Николас Кейдж, Мэл Гибсон, Джим Керри. Певица Ванесса Паради. Водолеи — действительно гении Зодиакального круга. Будучи по натуре подлинным исследователем и изобретателем, обладая врожденным литературным талантом, Водолей не сделает вывода, пока все не проанализирует, и тогда уже ничто не сможет изменить его точку зрения. Знаменитые Водолеи. Писатели — Дж. Байрон, Франсуа Рабле, Ф. Стендаль, Гофман, В. Жуковский, Ч. Диккенс, А.П. Чехов, Льюис Кэролл, М. Салтыков-Щедрин, И. Крылов, Ромен Роллан, Жюль Верн, Жорж Сименон, Б. Пастернак, Сомерсет Моэм. Поэты — Готхольд Лессинг, Роберт Бернс. Художники — В. Суриков, Эдуард Мане, И. Шишкин. Композиторы — В.А. Моцарт, Ф. Шуберт, Ф. Мендельсон. Певцы — Ф. Шаляпин, В. Высоцкий, Р. Уильямс. Актер и режиссер В. Мейерхольд. Актеры — Джон Траволта, Рутгер Хауэр. Телеведущая Опра Уинфри. Рыбы очень артистичны по натуре. Большинство из них или непосредственно заняты в искусстве, или «вертятся» около него. Обладая даром перевоплощения и уникальной памятью, они становятся выдающимися актерами и актрисами. Богатое воображение и чувство внутренней гармонии делает из них прекрасных служителей муз, но резкие рецензии критиков способны убить эти таланты в зародыше. Знаменитые Рыбы. Художники — Микеланжело Буаноротти, Огюст Ренуар, М. Врубель. Композиторы — Антонио Вивальди, Г.Ф. Гендель, Ф. Шопен, Н. Римский-Корсаков, Дж. Россини. Писатели — Виктор Гюго, А. Шопенгауер, Дж. Стейнбек. Певец Э. Карузо. Режиссер и сценарист Люк Бессон. Актеры — Орнелла Мути, Шерон Стоун, Дрю Берримор, Брюс Уиллис. Татьяна Савченко, астропсихолог

Викс Актив Бальзам: лечимся с удовольствием Мало кому удается избежать ОРВИ и ОРЗ в холодное время года, поэтому многие люди, воспринимая насморк и кашель как неизбежное зло, перестают относиться к ним серьезно. В связи с этим к многочисленным заботам фармацевтов добавляется еще одна — напоминать посетителям аптек о риске развития осложнений в результате пренебрежения своевременным лечением простудных заболеваний Трудные пациенты Даже самого беспечного человека можно убедить в необходимости своевременного лечения простудных заболеваний. Для этого есть целый арсенал неопровержимых аргументов: от описания внушительного спектра вероятных осложнений до призыва к ответственности перед окружающими за распространение инфекции. На взрослого человека непременно подействует убедительность какой-нибудь из многочисленных причин. Но есть категория пациентов, на которую не влияют доводы рассудка и здравого смысла, — это наши дети. Маленькие упрямцы в своем нежелании лечиться сводят с ума и родителей и врачей. И тут провизор может сыграть роль доброй феи, предложив средство, которому не смогут противостоять даже дети. Подарок волшебной феи Как правило, малыши ужасно не любят любые медицинские процедуры во время простуды. Если у вашего ребенка кашель и заложен нос, на помощь может прийти Викс Актив Бальзам! Легкими массажными движениями его необходимо осторожно втирать в кожу спины и груди 2–4 раза в сутки детям от 2-х лет. Причем ребенку совсем не обязательно сообщать о том, что это лечение, а просто предложить: «Давай я тебе спинку поглажу». Бальзам также можно использовать для ингаляций детям от 6 лет. Упростить процедуру поможет следующая история: «Среди холодной зимы мы в одно мгновение перенесемся в дальние теплые страны. Надо только нырнуть под полотенце, закрыть глазки и представить себе волшебный тропический остров. Чувствуешь, как тебе в лицо подул теплый ветерок с океана?». Викс Актив Бальзам позволяет облегчить носовое дыхание до 8 ч (продолжительность ночного сна), поэтому его применение подходит для вечернего использования и спокойного (без симптомов) сна [1]. На все случаи простуды Примечательно, что Викс Актив Бальзам — это только один из препаратов противопростудной линейки Викс от P&G. И самые требовательные пациенты, и самые опытные врачи, и самые компетентные провизоры — каждый сможет подобрать препарат согласно возрасту, анамнезу и схеме лечения простудных заболеваний. Благодаря наличию таких активных ингредиентов как оксиметазолин, парацетамол, фенилэфрин, гвайфенезин, декстрометорфан и др. препараты линейки Викс эффективны для симптоматического лечения острых респираторных заболеваний.

Противопростудные препараты Викс в Украине появились не так давно, но в мире их используют для эффективного уменьшения выраженности симптомов простуды на протяжении многих лет. Активные ингредиенты — левоментол, камфора, эвкалиптовое и терпентинное масла, входящие в состав Викс Актив Бальзам, с давних времен применяли для лечения различных заболеваний, включая респираторные. Ментол уже около 100 лет используется в традиционной медицине в Азии для лечения респираторных заболеваний, на Западе его впервые применили в конце XIX в. Так в чем же тайна лечебного действия этого препарата? Тайны эффективности При нанесении на кожу Викс Актив Бальзам, благодаря входящим в его состав компонентам, раздражает нервные окончания, улучшает местное кровоснабжение, способствуя проникновению активных ингредиентов и оказанию лечебного эффекта [2]. Эвкалиптовое масло, входящее в состав бальзама, обладает противовоспалительной, отхаркивающей, антисептической и слабо выраженной спазмолитической активностью [1–3]. Терпентинное масло оказывает противовоспалительное и антисептическое действие [1–3]. Камфора проявляет противовоспалительный и антимикробный эффект [2]. Кроме того, под влиянием температуры тела выделяются пары очищенного терпентинного масла, камфоры и эвкалипта, которые, попадая в дыхательные пути, оказывают секретолитический эффект [1]. Ментол вызывает раздражение нервных окончаний, сопровождающееся ощущением холода, легкого жжения и покалывания, облегчает дыхание, оказывает также обезболивающее и слабое антисептическое действие [2]. В исследовании влияния постоянной комбинации действующих веществ выявлено также противокашлевое действие препарата Викс Актив Бальзам [1]. Применение препарата Викс Актив Бальзам с ментолом и эвкалиптом обеспечивает уменьшение заложенности носа и облегчение носового дыхания до 8 ч. Бальзам подходит и взрослым и малышам (с 2-х лет для втирания и с 6 лет для ингаляций), облегчая носовое дыхание и кашель. Литература

1. Инструкция по применению препарата Викс Актив Бальзам® с ментолом и эвкалиптом. 2. Лекарственные препараты Украины. В 3-х т. — Харьков, 1999 г. 3. Coppen JW. Eucalyptus: The genus Eucalyptus. London: Taylor & Francis, 2002.