Фармацевт Практик №12, 2019 by Фармацевт Практик

12 [186] 2019 ISSN 2409–2584

ВІТАЄМО З НОВИМ 2020 РОКОМ! Як примусити гени мовчати?

10 Лікарські засоби та куріння

14 Піридоксин розкриває секрети епілепсії

28 Ми у ресурсі?

42 У пошуках роботи

45 WWW.FP.COM.UA

МАКСІ сила проти головного болю та мігрені! 1

ЦИТРАМОН МАКСІ®. РП МОЗ України №UA/17370/01/01. Склад: 1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти 250 мг, парацетамолу 250 мг, кофеїну 65 мг. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Анальгетики. Інші аналгетики та антипіретики. Кислота ацетилсаліцилова, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B A51. Показання. Невідкладне лікування головного болю і нападів мігрені з аурою чи без. Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, інших саліцилатів. Діти. Лікарський засіб не застосовувати дітям через ризик розвитку синдрому Рея при гіпертермії на тлі вірусних захворювань. Побічні реакції. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок. При застосуванні лікарського засобу в окремих хворих можуть спостерігатися побічні реакції, характерні для лікарських засобів ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу або кофеїну. Категорія відпуску. Без рецепта: таблетки №10, №20; за рецептом: таблетки № 90. Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13. Інформація приведена в скороченні. Більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. 1 Даний вираз є рекламним слоганом і не свідчить про гарантований ефект від застосування даного лікарського засобу * За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018. www.choice-of-the-year.com.ua

Інформація призначена виключно для розміщення в спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів.

Шановні колеги! Торгова марка Кетанов® (кеторолака трометамін) — яскравий представник групи НПЗЗ — реалізується в Україні вже більше 20 років. За цей час препарат, що має аналгезуючу, протизапалювальну та жарознижувальну дію, довів свою ефективність і безпеку. Кетанов® здобув в Україні не тільки партнерів у бізнесі, але й однодумців і друзів, разом з якими працює заради здоров’я українців. Кетанов® вітає всіх з прийдешнім Новим роком! Щиро зичить міцного здоров’я, успіхів на професійній ниві та нових позитивних результатів нашої співпраці! Будьте щасливі, працюйте з натхненням, нехай у ваших домах панують мир та злагода!

Зміст

Зустрічайте Апізартрон: по-німецьки надійно оновлений! Непрохані мешканці: кліщі хатнього пилу

REVIEW події Світ потребує раціонального використання антибіотиків! Изменить парадигму: пациент, живущий с сахарным диабетом

4 6

актуальна тема Дискримінація інвалідів

НАУКА

Боль после операции: в поисках эффективного аналгетика

Український фармацевтичний вісник ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК Спеціалізоване медичне видання для інформування спеціалістів медицини про напрямки розвитку медицини, фармації та рекламування лікарських засобів Видається із січня 2003 року. Виходить 1 раз на місяць 12 (186)’2019

18 профілактика і лікування Поради щодо грудного вигодовування Доказова медицина — єдине підґрунтя для лікування бронхіальної астми

10 12

Приготування м’яких лікарських форм: паста Лассара

обмін досвідом Виклик системі та собі

обличчя фармації Три таланти Миколи Кокіша

ЖИТТЯ психологічний практикум Мы в ресурсе? 42

ПРАКТИКА

У пошуках роботи: п’ять секретів вдалої співбесіди

школа фармацевта

цей дивовижний світ

Піридоксин розкриває секрети епілепсії Чи є альтернатива традиційним антибіотикам?

Про здібності, самооцінку та ефект Даннінга — Крюгера

Астрологічний прогноз на січень 2020 року

З історії київських аптек

у фокусі: безпека Лікарські засоби та куріння: наслідки потенційних взаємодій

ex tempore

історія медицини і фармації

лекторій Як примусити гени мовчати?

#12’ 2019

ГК «Професійні медіа» Олександр Лабирін, Інна Дмитрієва тел.: (044) 498-06-72, e-mail: fp@fp.com.ua

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 22822–12722Р від 11.08.2017

Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець

ТОВ «ЦЕНТРДРУК» м. Київ

Арт-директор Руслана Лутова

Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов

Науковий редактор Ігор Зупанець

Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова, Наталія Сахно

Редактор науково-практичного відділу Олександра Демецька

Фото Ігор Садовий, shutterstock.com

Адреса видавництва 03142, Київ, вул. Кржижановського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74

Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина

Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик»

Замовлення № 991 Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Матеріали друкуються мовою оригіналу (українською, російською). Редакція залишає за собою право редагувати передані матеріали. Повне або часткове відтворення опублікованих матеріалів здійснювати тільки за згодою редакції. При використанні матеріалів посилання на «Фармацевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню достовірність несе рекламодавець.

Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@fp.com.ua

Випусковий редактор Наталія Сахно

Медичний редактор Михайло Арістов Редагування та коректура Ірина Златоус, Ганна Юрченко

Передплатний індекс — 06466 Наклад 12 500 прим. Ціна договірна

Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 15 Кольороподіл і друк

Підписано до друку 10.12.2019 р.

Покращує загальне самопочуття Зменшує симптоми гострої алкогольної інтоксикації вже через 20–30 хвилин Підвищує функціональну активність кори головного мозку Позитивно впливає на функції печінки

Медихронал®-Дарниця. Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією на лікарський засіб. Лікарський засіб має протипоказання. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не застосовувати дітям. Ліцензія Серія АВ №598086. РП UA/6504/01/01. *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018 www.choice-of-the-year.com.ua. **Даний вираз є рекламним слоганом і не свідчить про гарантований ефект від застосування даного лікарського засобу.

REVIEW

ПОДІЇ

Світ потребує

раціонального використання антибіотиків! 15–16 листопада у Києві відбувся ІІ Міжнародний конгрес «Раціональне використання антибіотиків у сучасному світі. Antibiotic resistance STOP!», організований Групою компаній «МедЕксперт». Науковий форум проведено відповідно до вимог та стандартів акредитаційної ради безперервної медичної освіти США (АССМЕ) у рамках співпраці SiyemiLearning та групи компаній «МедЕксперт». SiyemiLearning акредитована акредитаційною радою з безперервної медичної освіти для організації та проведння медичних заходів на міжнародному рівні у рамках безперервної медичної освіти. Відповідно кожен учасник конгресу мав змогу отримати максимальну кількість міжнародних кредитів за формулою, яка відповідає часу його участі у заході: 1 година = 1 кредит

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ ЯК ГЛОБАЛЬНА ЗАГРОЗА ЛЮДСТВУ З вітальним словом до учасників медичного форуму звернулися знані українські та іноземні фахівці. «У рамках Міжнародного конгресу ми знову зібралися для того, щоб обговорити проблему антибіотикорезистентності, обмінятися досвідом та досягти розуміння на всіх рівнях, у тому числі через комунікацію, просвітницькі заходи та навчання», — зазначив Юрій Вороненко, академік НАМН України, ректор Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Очільник громадської організації «Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків» професор Ігор Березняков наголосив, що у наш час будьхто у будь-якій країні може зіштовхнутися з антибіотикорезистентною інфекцією. Саме тому поширення резистентності до антибактеріальних лікарських засобів стало глобальною загрозою людству, оскільки призводить до зниження ефективності лікування інфекцій, небезпечних для життя, підвищення частоти та збільшення тривалості госпіталізацій, збільшення витрат на охорону здоров’я та підвищення смертності пацієнтів. Проведення таких заходів привертає увагу працівників охорони здоров’я, харчової промисловості, аграрного сектора до антибіотикорезистентності, підвищує їхню обізнаність та дає надію на подолання проблеми спільними зусиллями. «Моя професійна діяльність тісно пов’язана з важкими бактеріальними захворюваннями, такими як сепсис, нозокоміальні інфекції, а також з питаннями контролю над інфекційними недугами, тому я добре обізнаний з проблемою щодо антибактеріальної резистентності, — сказав у своєму виступі перед учасниками конгресу Жан Карлет, президент Всесвітнього альянсу проти антибіотикорезистентності (WAAAR). — Розвиток резистентності зумовлює багато чинників, серед яких досить висока пристосованість мікроорганізмів до дії антибіотиків, поширення патогенних мікроорганізмів від хворих при прямому контакті, особливо у лікувальних закладах,

а також у довкіллі, вживання продуктів, що містять антибіотики, нераціональне використання антибактеріальних препаратів, наприклад, при вірусних інфекціях. Сьогодні багато держав розуміють, що антибіотикорезистентність — це глобальна проблема, тож існує реальний ризик повернутися в доантибіотичну еру із серйозними наслідками. Там, де до використання антибіотиків ставляться з великою увагою, рівень антибіотикорезистентності низький, наприклад, у Скандинавських країнах. Тому уряди багатьох держав, міжнародні організації працюють над зниженням ризику розвитку антибактеріальної резистентності, яка, на жаль, попри всі вжиті заходи, не зменшується, а зростає». Юджин Позняк, генеральний директор SiyemiLearning, звернув увагу учасників конгресу на те, що форум проводиться під час Всесвітнього тижня раціонального використання антибіотиків, ініційованого ВООЗ, і є важливим внеском в усвідомлення глобальної проблеми — антибіотикорезистентності. Конгрес дає можливість працівникам системи охорони здоров’я зустрітися з провідними експертами України, ближнього зарубіжжя, Західної Європи та США, щоб оцінити ризики і обговорити багато важливих тем у сфері застосування антибіотиків та управління антибіотикорезистентністю, що у кінцевому підсумку піде на користь населенню України. Учасники конгресу працювали у наукових секціях, зокрема: «Інфекційний контроль»; «Інфектологія та мікробіологія»; «Антибіотикотерапія в педіатрії»; «Пульмонологія»; «Хірургія та анестезіологія»; «Інфекційний контроль — шлях до контролю над антибіотикорезистентністю»; «Гінекологія і урологія»; «Проблеми вакцинації»; «Молодих учених». Окрім того, у рамках форуму відбулася прес-конференція «Стійкість до антибіотиків та мікробіом: що буде, якщо бактеріальні інфекції стануть невиліковними» за участю українських та французьких науковців, а також сателітні симпозіуми провідних українських та іноземних фармацевтичних компаній.

Мезим – після їжі легше з ним! ®

Реклама безрецептурного лікарського засобу. Перед прийомом ознайомтесь з інструкцією для медичного застосування Мезим® форте 10000 від 11.05.2018 № 908 та проконсультуйтесь з лікарем. Діюча речовина: 1 таблетка кишковорозчинна містить порошку із підшлункових залоз (свиней) 80,00–111,111 мг, що має мінімальну ліполітичну активність 10000 ОД ЄФ (одиниці Європейської фармакопеї), мінімальну амілолітичну активність 7500 ОД ЄФ, мінімальну протеолітичну активність 375 ОД ЄФ. Показання для застосування. Порушення екзокринної функції підшлункової залози, що супроводжуються порушенням травлення. Р.П. МОЗ України № UA/7977/01/01. Протипоказання. Підвищена чутливість до панкреатину свинячого походження, азорубінового лаку або до інших допоміжних речовин препарату. Гострий панкреатит або хронічний панкреатит у стадії загострення (але епізодичне застосування можливе у фазі затухаючого загострення при розширенні дієти при наявності розладів функції підшлункової залози). Препарат не слід застосовувати хворим з обтураційною непрохідністю кишечнику. Побічні ефекти. Тахікардія та інші. Виробник: Берлін Хемі АГ, Глінікер Вег 125, 12489, Берлін, Німеччина. Адреса Представництва “Берлін Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ” в Україні – м.Київ, вул. Березняківська,29. Тел.: +38 (044) 494-33-88, факс: +38 (044) 494-33-89 UA_MEZ-10-2018-V1-visual затв. 10/09/2018

REVIEW

ПОДІЇ

Изменить парадигму: пациент, живущий с сахарным диабетом Актуальным проблемам лечения диабета была посвящена встреча журналистов с профессором Винодом Пателом, преподавателем Медицинской школы Университета Уорвика, почестным консультантом по вопросам эндокринологии, диабета и неотложной медицинской помощи Центра диабета и эндокринологии больницы Джорджа Элиота, медицинским директором по диабету сети клиник West Midlands Clinical Networks & Clinical Senate, и профессором Юлией Комиссаренко, д-ром мед. наук, профессором, заведующей кафедрой эндокринологии Национального медицинского университета им. А. А. Богомольца ВНИМАНИЕ, САХАРНЫЙ ДИАБЕТ! Актуальность проблемы сахарного диабета обусловлена масштабностью его распространенности — в настоящее время в мире насчитывают превыше 425 млн человек с этим диагнозом. Наиболее быстро его частота возрастает в странах со средним и низким уровнем дохода. Сахарный диабет является одним из трех заболеваний после атеросклероза и рака, которые приводят к инвалидизации населения и смерти. Кроме того, сахарный диабет — одна из основных причин слепоты, почечной недостаточности, инфаркта миокарда, инсульта и ампутаций нижних конечностей. Что же такое сахарный диабет и каковы причины его развития? К возникновению заболевания приводит недостаточная выработка поджелудочной железой инсулина — гормона, регулирующего уровень глюкозы в крови, или его неэффективное использование организмом. В случае неконтролируемого течения развивается гипергликемия, или повышение уровня глюкозы в крови, что со временем приводит к серьезному повреждению многих систем организма, особенно нервов и кровеносных сосудов. Сахарный диабет бывает двух типов. Для сахарного диабета 1-го типа (инсулинозависимого) характерна недостаточная выработка инсулина, вследствие чего больные нуждаются в его ежедневном введении. Причина заболевания неизвестна, поэтому в настоящее время его нельзя предотвратить. Симптомы включают чрезмерное мочеотделение (полиурию), жажду (полидипсию), постоянное чувство голода, уменьшение массы тела, ухудшение зрения и повышенную утомляемость. Такой тип сахарного диабета отмечают у 10% пациентов. У 90% больных диагностируют сахарный диабет 2-го типа, который развивается в результате неэффективного использования инсулина организмом. В некоторых тканях снижена чувствительность к инсулину, поэтому нормальное его количество организм воспринимает как недостаточное. Данный тип заболевания в значительной степени является следствием неправильного образа жизни, стрессов, наследственной предрасположенности. Симптомы могут быть сходны с таковыми сахарного диабета 1-го типа, но зачастую они менее выражены. В результате болезнь могут диагностировать через несколько лет после ее начала, что чревато развитием осложнений. До недавнего времени сахарный диабет 1-го типа выявляли преимущественно у взрослых людей, но в настоящее время он поражает и детей. Гестационный, или сахарный диабет беременных, характеризуется изменением уровня глюкозы в крови в период бере-

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

менности. У женщин с этой формой заболевания повышен риск осложнений в период беременности и родов. Также у них высока вероятность развития с возрастом сахарного диабета 2-го типа [1]. НЕМНОГО СТАТИСТИКИ В Украине на сегодня официально зарегистрировано около 1,3 млн пациентов с сахарным диабетом, из них более 200 тыс. являются инсулинозависимыми. Только в 2017 г. было выявлено почти 104 тыс. новых случаев заболевания. Распространенность сахарного диабета за последние 10 лет повысилась почти на 50%. Количество больных растет преимущественно за счет пациентов с сахарным диабетом 2-го типа. К сожалению, на момент установления диагноза качество жизни таких пациентов значительно ухудшается: у 50% из них выявляют заболевания коронарных артерий, у 20% — ретинопатию. Почти 3% первичной инвалидности среди взрослого населения связано с осложнениями сахарного диабета. В Украине основной причиной смерти 52% таких пациентов являются сердечнососудистые заболевания (инсульт и инфаркт миокарда). Кроме того, по данным электронного реестра пациентов в 2018 г. было проведено 3248 ампутаций конечностей вследствие сахарного диабета. Во всем мире прямые медицинские расходы на борьбу с сахарным диабетом в год составляют 727 млрд долларов (2016 г.). Общие экономические затраты только на лечение диагностированного заболевания в 2012 г. составили 245 млрд долларов. Следует отметить также непрямые финансовые потери государства. Заболевание поражает молодое трудоспособное население, а его осложнения снижают трудоспособность пациентов, приводя к инвалидизации. Важнейшая задача, которая стоит перед системой здравоохранения, — уменьшить нагрузку на бюджет каждой семьи и определить пути оптимизации государственного бюджета [2].

Успешность компенсации сахарного диабета определяется уровнем гликозилированного гемоглобина (HbA1c), который отражает средний уровень глюкозы в крови за длительный период (до 3 мес). В Украине компенсации сахарного диабета на уровне 7% достигают лишь 10% пациентов (для сравнения: в Европе такого уровня удается достичь у 40%)

КАК МОЖНО УМЕНЬШИТЬ БРЕМЯ САХАРНОГО ДИАБЕТА? Профессор Винод Пател рассказал собравшимся, что исследование, проведенное в Великобритании, продемонстрировало регрессию заболевания у 76% пациентов только вследствие изменения образа жизни. Он призвал придерживаться простых правил: • изменить стиль жизни, рационально питаться, быть физически активным, обязательно проходить вакцинацию; • контролировать уровень артериального давления и концентрацию холестерина в крови; • регулярно обследовать мочевые пути, следить за состоянием почек; • контролировать течение заболевания; • регулярно обследоваться у окулиста; • следить за состоянием стоп; • принимать профилактические лекарственные средства (ацетилсалициловая кислота и др.). Профессор Юлия Комиссаренко сообщила собравшимся, что в Украине уже несколько лет существует реестр пациентов с сахарным диабетом и действует система реимбурсации инсулинов. Это дает возможность подходить индивидуально к каждому пациенту при назначении терапии, а также анализировать, какие инсулины назначают и какие осложнения при этом возникают. Если раньше инсулин рассматривали как средство для спасения жизни, то теперь — как возможность улучшения ее качества. Это стало возможным благодаря достижению компенсации течения сахарного диабета. Лечение инсулином преследует задачу максимально возможной компенсации углеводного обмена, предотвращения гипо- и гипергликемии, благодаря этому снижается риск осложнений сахарного диабета. В настоящее время существует большое количество препаратов инсулина, различающихся по продолжительности действия, степени очистки, видовой специфичности (человеческие, свиные, бычьи, аналоговые и др.). Аналоговые инсулины изготавливают путем химического синтеза, при котором изменяется структура молекулы. Это препараты нового поколения. Аналоговые инсулины адаптируются к потребностям человеческого организма и выполняют свою функцию более физиологично. Они позволяют избежать возникновения гипогликемии и снижают риск увеличения массы тела. В Украине аналоговые инсулины используют около 15% больных, а в странах Западной Европы — от 50 до 95 % пациентов. Почему мир отдает предпочтение аналоговым инсулинам? Это объясняется их несомненными преимуществом перед человеческими. Механизм действия аналоговых инсулинов приближен к физиологическому действию эндогенного инсулина. Поэтому применение аналоговых инсулинов более прогнозируемое, достоверно ниже риск гипогликемии, особенно ночной, что очень важно для безопасности пациентов. Почему в Украине так мало пациентов получают современные аналоговые инсулины? Возможно, ответ находится в плоскости внедрения в жизнь оценки медицинских технологий, которая пока не получила широкого распространения в нашей стране. САХАРНЫЙ ДИАБЕТ И АПТЕКА Профессор Пател обратил внимание на роль фармацевтов в вопросах профилактики сахарного диабета. Он сообщил, что некоторые фармацевты Британии, пройдя соответствующую подготовку, имеют право осуществлять лекарственное сопровождение таких пациентов. И хотя в некоторых наших аптеках тоже можно определить уровень глюкозы в крови, по мнению профессора Комиссаренко, необходимо расширить полномочия фармацевтов в вопросах профилактики и сопровождения пациентов с сахарным диабетом. Литература 1. https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/diabetes 2. https://www.phc.org.ua/news/u-80-vipadkiv-diabetu-mozhna-zapobigti

ПРЕПАРАТИ • ОСВІТНІ ПРОГРАМИ • ІНТЕГРОВАНІ РІШЕННЯ • ДОСТУП ДО ЛІКУВАННЯ

Ми в Санофі віримо, що кожна людина потребує особливого підходу до лікування, адже усі ми різні. Наша мета полягає в тому, щоб за допомогою освітніх проєктів, інноваційних препаратів, інтегрованих рішень для лікування та доступу до різноманітних програм надавати всебічну та персоналізовану підтримку людям, які живуть з діабетом. Ми в Санофі віримо, що у кожного пацієнта Свій Тип діабету.

Знайомтеся з

КОННЕР,

яка живе з діабетом.

REVIEW

АКТУАЛЬНА ТЕМА

Дискримінація інвалідів У світі налічується понад 1 млрд людей з інвалідністю, тобто приблизно 15% населення всього світу або кожна сьома людина [1]. Щорічно 3 грудня за ініціативи ООН у всьому світі відзначається Міжнародний день інвалідів, метою якого є просування прав інвалідів у всіх сферах суспільного життя, а також привернення уваги широкої громадськості до проблем інвалідів. Стратегія ООН з інтеграції інвалідів спрямована на зміцнення їхньої довіри та впевненості у тому, що їх цінують, а гідність і права поважають, а також на забезпечення сприятливих умов для повноцінної та ефективної участі у професійному і суспільному житті нарівні з іншими людьми. У той же час у реальному житті люди з інвалідністю стикаються із поширеними перешкодами щодо доступу до охорони здоров’я, освіти, зайнятості та соціальних послуг. «ІНВАЛІДНІСТЬ ЯК СКЛАДНИЙ ФЕНОМЕН» За даними ВООЗ, поширеність інвалідності зростає через старіння населення і глобальне збільшення кількості хронічних хвороб і є більш високою в країнах з низьким, ніж в країнах із високим рівнем доходів. Інвалідність непропорційно більшою мірою уражує жінок, осіб похилого віку та бідних.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

На національні структури інвалідності впливають тенденції у стані здоров’я та навколишнього середовища, а також інші чинники, такі як дорожньо-транспортні пригоди, падіння, насильство, надзвичайні гуманітарні ситуації, включаючи стихійні лиха та конфлікти, нездорове харчування та токсикоманію [1]. Інвалідність — це термін, що поєднує різні порушення, обмеження активності та можливої участі у житті суспільства. Своєю чергою, порушення — це проблеми, що виникають у функціях або структурах організму, обмеження активності — це труднощі, які людина відчуває при виконанні будь-яких завдань або дій, обмеження участі — це проблеми, що відчуває людина під час залучення у ті чи інші життєві ситуації.

Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» не допускає прямої та непрямої дискримінації, а також підбурювання до неї за ознакою інвалідності і гарантує рівні права в усіх сферах суспільного життя [3]

Отже, інвалідність є не просто проблема зі здоров’ям. Це складний феномен, що відображає взаємодію особливостей людського організму та суспільства, в якому ця людина живе. Інваліди мають такі самі медичні потреби, як і люди без інвалідності (наприклад, в імунізації, скринінгу на рак тощо). У той же час їхнє здоров’я може бути більш уразливим через бідність та соціальне відчуження, а також більш високий ризик розвитку вторинних станів, таких як пролежні або інфекції сечових шляхів. Фактичні дані свідчать про те, що в багатьох місцях інваліди стикаються і з перешкодами щодо отримання доступу до необхідних служб охорони здоров’я та реабілітації, а також з певними соціальними бар’єрами [2]. НЕГАТИВНЕ АБО УПЕРЕДЖЕНЕ СТАВЛЕННЯ Ейблізм — це порівняно новий термін, що має на увазі негативне або упереджене ставлення до людей з інвалідністю, хронічними соматичними чи психічними розладами. Причини ейблізму полягають у стереотипах, що існують у суспільстві, зокрема, щодо сприйняття відхилень від норми. Зазвичай «нормальною» вважають молоду та здорову людину, тоді як інвалідність сприймають як щось таке, що вимагає усунення. Негатив-

АКТУАЛЬНА ТЕМА не ставлення не тільки обмежує інвалідів, а й змінює їхнє ставлення до себе. Одним з частих проявів дискримінації по відношенню до людей з інвалідністю є заперечення їхньої автономії. Як приклад можна навести ситуацію, коли медичний працівник або офіціант частіше звертається до особи, яка супроводжує інваліда, ніж до самої людини з інвалідністю. Не секрет, що інваліди часто зазнають труднощів у пошуках роботи, оскільки роботодавці уникають таких кандидатів незалежно від рівня їхньої кваліфікації. Дискримінацію у сфері праці поділяють на пряму і непряму. Проявами прямої дискримінації є відмова у працевлаштуванні за причин, що не пов’язані з діловими якостями кандидата, відмова у навчанні та профорієнтації, а також працевлаштування на низькооплачувані та некваліфіковані робочі місця. Своєю чергою, непрямий ейблізм проявляється обмеженням доступу до інформації про вакансії, надмірними вимогами, що ставлять співробітників-інвалідів у нерівне становище, а також недотриманням правил трудового законодавства щодо умов праці. Ще один прояв ейблізму — це вживання образливих слів по відношенню до інвалідів, що натякають на певні вади або, навпаки, відчайдушні спроби зробити вигляд, що інвалідності взагалі не існує, зокрема, навіть уникнення вживання слова «інвалід». ЕЙБЛІЗМ ЯК НАСИЛЬСТВО У Великій Британії дискримінація людей з інвалідністю називається також дизейблізм, що вважають більш жорсткою формою дискримінації. У той час як ейблізм є скоріше набором стереотипів, дизейблізм характеризується безпосередньо насильницьким поводженням із людьми з інвалідністю та образливою поведінкою по відношенню до них. Правду кажучи, ейблізм — це не просто абстрактний перелік «поганих слів». Ейблізм — це насильство, і він може вбивати. Жахливим прикладом є випадок, що стався 26 липня 2016 р. в Японії. Колишній працівник будинку для інвалідів увірвався з ножем до цього будинку та скоїв напад на його мешканців, вбивши 19 та поранивши 25 осіб, включаючи дітей та людей похилого віку. Нападник пояснив поліції, що хоче позбавити світ від інвалідів. При цьому він додав: «Не намагайтесь більше казати мені, що ніхто не може ненавидіти інвалідів!». На жаль, інвалідам не треба говорити про ненависть — вони стикаються з нею

REVIEW

Останнім часом великі корпорації, які виробляють комп’ютерну техніку та програмне забезпечення, розширюють клавіатуру «емодзі», також відомих як «смайлики», шляхом введення символів, що представляють людей із обмеженими можливостями. Серед нових символів — собакаповодир, вухо зі слуховим апаратом, люди в інвалідних візочках, протез кінцівки

буквально всюди. За свідченням людей, які зазнали проявів ейблізму, він виражається у постійному виправданні членів сімей та опікунів, які вбивають своїх підлеглихінвалідів через те, що вони були «занадто важкими інвалідами», тобто тягарем. Ейблізм — це той факт, що від 83 до 90% жінок та близько 40% чоловіків з інтелектуальною (ментальною) інвалідністю щонайменше один раз у житті зазнають сексуального насильства. Ейблізм — це те, що у середньому люди з аутизмом вмирають на 30 років раніше здорових, при цьому другою за поширеністю причиною їхньої смерті є самогубство. Насправді, багато хто з них розуміє, що більше не має сил виживати у світі, який в буквальному сенсі намагається зламати їх із самого моменту народження. НАВЧАТИСЯ ЛЮДЯНОСТІ За даними статистики, в Україні інвалідність відзначають у 2,6 млн осіб. Останнім часом Кабінет Міністрів України планує замість радянської системи груп інвалідності запровадити європейські стандарти Міжнародної класифікації функціонування відповідно до рекомендацій ВООЗ. Це відповідає Наказу МОЗ України № 552 від 23.03.2018 р. «Про затвердження плану заходів Міністерства охорони здоров’я України з виконання плану заходів із впровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування...». Людей з фізичними вадами поділятимуть за різними рівнями працездатності, а не за групою інвалідності. Своєю чергою, це дозволить збільшити кількість працівників з інвалідністю. Експерти зазначають, що сьогодні існує не дуже ефективна норма щодо обов’язкової квоти відносно людей з інвалідністю у трудових колективах у приватному секторі економіки.

Тобто, якщо у роботодавця немає за квотою 4% працевлаштованих людей з інвалідністю, то він має сплатити штраф. Отже, роботодавці платять зарплати не людям з інвалідністю за роботу, а скоріше задля того, щоб прозвітувати на папірцях. Ситуація аналогічна із тією, що склалася із аптечними пандусами, деякі з яких існують лише для «галочки» та є непридатними для користування. Натомість заплановано перехід до європейських норм, а саме щодо створення та обладнання справжніх робочих місць, інформація про які має бути наявною у центрах зайнятості. В Європі роботодавець створює для людей з інвалідністю належні умови роботи. Наприклад, для працівників на візочку мають бути обладнані ліфти. Якщо у людини немає кінцівок, то мають бути спеціальні комп’ютерні клавіатури. Якщо людина незряча, то вона може, наприклад, працювати у колцентрі, але для цього їй потрібна тактильна клавіатура [4]. Заплановані заходи є вкрай важливими кроками щодо вирішення проблеми ейблізму в Україні. Стосовно інших аспектів дискримінації інвалідів, то, мабуть, варто згадати видатного педагога Василя Сухомлинського, який слушно стверджував, що «навчати людяності — найскладніша та неймовірно важка справа»… Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Література 1. Инвалидность. Проект Глобального плана ВОЗ по инвалидности на 2014–2021 гг.: Лучшее здоровье для всех людей с инвалидностью. http://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/EB134/ B134_16-ru.pdf 2. ВОЗ. Инвалидность. https://www.who.int/topics/ disabilities/ru/ 3. https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/5207-17 4. https://glavcom.ua/interviews/v-ukrajiniskasuyut-grupi-invalidnosti-shcho-zadumalavlada-639425.html

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

Як примусити гени мовчати? Можливості РНК-інтерференції

Ви знаєте, який саме білок винний у розвитку того чи іншого захворювання? Ви хочете заблокувати його синтез в певних тканинах? В цьому можуть допомогти шматочки штучної РНК, комплементарні матричній РНК (мРНК), на якій синтезується білок-мішень. Процес, при якому дрібні фрагменти РНК пригнічують експресію генів, отримав назву РНК-інтерференції, а самі фрагменти — малих інтерферуючих РНК (міРНК). РНК-інтерференцію активно використовують молекулярні біологи, досліджуючи функції різних білків та генів, і було б дивно, якби можливостями міРНК не скористалися фармакологи НЕМАЄ мРНК — НЕМАЄ БІЛКА РНК-інтерференція — процес пригнічення експресії гена після його транскрипції за допомогою малих молекул РНК. Найчастіше експресія генів через безліч складних взаємодій регулюється на стадії зчитування інформації з ДНК, а коли ця інформація вже зчитана (транскрибована на РНК),то вважайте — ген активний і залишається синтезувати

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

його продукт. Але є механізми, які дозволяють зупинити цей процес, примусити ген «замовкнути», незважаючи на наявність РНК, і один із них — це РНК-інтерференція. Це цілком природний феномен, що спостерігається в клітинах багатьох тварин, рослин та грибів. Його завданням є захист клітини від вірусів та чужорідних генів (транспозонів), а також участь в регуляції активності генів в процесі індивідуального розвитку організму. РНК-інтерференцію запускає в клітині дволанцюгова РНК. На відміну від ДНК, РНК зазвичай існує у вигляді одного ланцюга, а дволанцюгова РНК — характерна ознака багатьох вірусів. Коли дволанцюгова РНК потрапляє в цитоплазму еукаріотичної клітини, для останньої це є сигналом розпочати операцію зі знищення ворожого агента. На першому етапі клітинна рибонуклеаза Dicer розрізає дволанцюгову РНК на короткі дволанцюгові фрагменти (дуплекси) міРНК довжиною 20–25 нуклеотидів. Далі дуплекси потрапляють в каталітичний комплекс RISC (RNA-induced silencing complex), де вони

розплітаються. Якщо короткі одноланцюгові фрагменти РНК, що утворилися, знайдуть комплементарну послідовність на якійнебудь мРНК, вони зв’яжуться з нею і таким чином спровокують її знищення ендонуклеазами. У результаті білок, який був закодований у цій мРНК, не транслюватиметься. Важливою особливістю міРНК є висока точність взаємодії з мРНК-мішенню. Механізм РНК-інтерференції був швидко взятий на озброєння вченими, адже штучні міРНК, цілеспрямовано доставлені в клітину, примушують замовчати той чи інший ген не гірше за своїх природних родичів. Вимкнути який-небудь ген та подивитися, що станеться — найулюбленіша справа молекулярних генетиків. З появою технології вимикання генів на основі РНК-інтерференції їхні можливості різко розширилися. Тепер дослідник може нічого не знати про ген, крім його нуклеотидної послідовності. Він синтезує фрагмент РНК, який співпадає з якоюсь частиною РНК цього гена, а також фрагменти, комплементарні

У 2006 р. за відкриття процесу РНК-інтерференції американські вчені Ендрю Закарі Файр і Крейг Камерон Меллоу отримали Нобелівську премію з медицини. Робота, яку так високо оцінив Нобелівський комітет, була опублікована за 8 років до цього. Як відомо, половина успіху вченого — це вдало підібраний для досліджень модельний об’єкт. Файр і Меллоу не схибили, обравши за модель маленького хробачка, нематоду Caenorhabditis elegans. Справа в тому, що дволанцюгова РНК дуже легко поширюється в його тканинах. Достатньо нагодувати хробачка бактеріями, що синтезують таку РНК, і в усіх клітинах його організму вимкнеться потрібний ген. На жаль, такий системний ефект не характерний для більшості інших багатоклітинних організмів

ЛЕКТОРІЙ їм. При змішуванні цих двох типів фрагментів утворюється дволанцюгова РНК, яка при потраплянні в клітину може спричинити руйнування всіх мРНК, комплементарних малим фрагментам. Немає мРНК — немає білка, отже, ген мовчить. Технологія вибіркового вимикання генів на основі РНК-інтерференції отримала назву «нокдаун» на противагу технології «нокаут», коли ген вимикають незворотно шляхом видалення або пошкодження мутацією. Технологія нокдауну генів була відмінно відпрацьована на культурах клітин, рослинах та деяких модельних тваринах. ВДОСКОНАЛЕННЯ РОСЛИН У 2015 р. дослідники повідомили про створення нового сорту картоплі, стійкого до колорадського жука. Завдяки генетичній модифікації нова картопля виробляла велику кількість дволанцюгової РНК, яка відповідала одному із життєво важливих генів колорадського жука. Щоб цю РНК в клітинах картоплі не порізав власний фермент Dicer, гени, що її кодують, ввели не в ядерний геном, а в геном хлоропластів. Отже, дволанцюгова РНК синтезувалася та далі існувала не в цитоплазмі, а всередині хлоропластів, де агресивні ендонуклеази їй не загрожували. Проте, коли колорадський жук або його личинка з’їдала таку рослину, механізм РНК-інтерференції спрацьовував як слід, і комаха гинула через вимикання важливого гена. Теоретично РНКінтерференція дає можливість створювати рослини, які впливають лише на один вид шкідника, не діючи на інші організми. Із використанням РНК-інтерференції були створені дерева з низьким вмістом лігніну та високим — целюлози. ГМ-дерева, в яких за допомогою міРНК було пригнічено синтез ферментів, що беруть участь в утворенні лігніну, дають більше целюлозної маси для виробництва високоякісного паперу. Це робить технологію дешевою та екологічно чистою, адже при традиційному виробництві лігнін видаляють із деревини за допомогою токсичних речовин. Перспективним напрямком використання РНК-інтерференції у рослинах є створення гіпоалергенних продуктів, в яких не синтезуються білки-алергени. ПЕРШІ КРОКИ В МЕДИЦИНІ На початку 2000-х років ідея вибіркового вимкнення генів викликала величезний ентузіазм у фармкомпаній, почалася розробка лікарських засобів на основі міРНК. Перш за все технологію планували застосувати проти спадкових хвороб, при яких в організмі синтезуються ті чи інші дефектні білки. Але одна проблема виявилася складнішою, ніж всі гадали: як доставити РНК в тканини-мішені?

НАУКА

Вимкнути ген на стадії, коли мРНК вже готова до трансляції, можна також із використанням антисенсових олігонуклеотидів (РНК або ДНК). На відміну від міРНК вони не провокують знищення комплементарної мРНК, а утворюють з нею гібрид, чим перешкоджають її нормальній трансляції на рибосомі. Цей підхід почали розробляти раніше за РНК-інтерференцію, на нього покладали великі надії, кілька «антисенсових» лікарських засобів навіть вийшли на ринок, але до їхньої ефективності є питання. Про успіхи та провали технології антисенсів читайте в статті «Чи є сенс у розробці антисенсів?» («Фармацевт Практик» № 4, 2018)

РНК — дуже нестійка молекула, що при потраплянні, наприклад, в кровотік, миттєво руйнується. Модифікації РНК, які знижують її чутливість до нуклеаз, не вирішували всіх проблем. Роки минали, а рішення не знаходилося. До 2010 р. більшість фармкомпаній втратила інтерес до РНК-інтерференції. Нарешті дослідники із компанії Alnylam Pharmaceuticals знайшли прийнятний варіант: для доставки РНК в клітини її пакували в ліпідні наночастинки. Останні мають схильність до накопичення в печінці та нирках, тому розробники сконцентрували зусилля на хворобах, при яких треба вплинути на експресію генів саме в цих органах. У серпні 2018 р. у США, а через місяць — і в ЄС було схвалено перший лікарський засіб на основі РНК-інтерференції. Ним став препарат патисиран (patisiran), розроблений компанією Alnylam Pharmaceuticals та призначений для лікування дорослих пацієнтів із спадковим амілоїдозом hATTR із полінейропатією (1-ша і 2-га стадії). На спадковий транстиретиновий амілоїдоз хворіють близько 50 тис. осіб у світі. Причиною хвороби є мутація в гені білка транстиретину (TTR), внаслідок якої синтезуються патологічні білкові волокна (амілоїд). Вони накопичуються в органах та тканинах, переважно в периферичній нервовій системі, що призводить до втрати чутливості, виникнення болю, порушення рухливості кінцівок. Відкладання амілоїду може також впливати на роботу серця, нирок, очей, травного тракту. До появи патисирану таким пацієнтам пропонували пересадку печінки або прийом протизапального засобу, який міг лише певною мірою загальмувати пошкодження нервів. Патисиран — це міРНК, запакована в ліпідні наночастинки, які інфузійно вводять в печінку хворих. Ця міРНК в клітинахмішенях зв’язується з мРНК дефектного транстиретину, забезпечує її руйнування і таким чином припиняє синтез та нагромадження амілоїду в тканинах пацієнта. В клінічних дослідженнях пацієнтам робили інфузії патисирану один раз на 3 тиж протягом 18 міс. У них відзначено кращі резуль-

тати лікування, зокрема щодо сили м’язів, чутливості кінцівок, а також загальних даних (рівень артеріального тиску, показники серцево-судинної і травної систем) порівняно з такими у пацієнтів групи плацебо. Особи, які отримували патисиран, краще справлялися з ходьбою та виконанням повсякденних справ, у них був краще нутритивний статус. У листопаді 2019 р. в США було схвалено гівосиран (givosiran) — другий препарат на основі РНК-інтерференції, створений тим самим розробником. Він призначений для лікування іншого спадкового захворювання — гострої печінкової порфірії, яка характеризується тим, що через генетичний дефект в тканинах людини накопичуються попередники гемоглобіну. Гівосиран блокує біосинтез синтази δ-амінолевулинової кислоти (ALAS1) — ферменту, який бере участь у синтезі гема. Якщо він надто активний, а інші ферменти, що використовують його продукт як субстрат при синтезі гема, навпаки, недостатньо активні (саме так відбувається при печінковій порфірії), то в тканинах починає накопичуватись проміжний продукт синтезу гема — порфірин. Особливо токсичним він є для нервових клітин, оскільки може спричиняти біль, судоми, параліч. Гівосиран — це міРНК, яка пригнічує продукцію ALAS1. До міРНК пришиті залишки N-ацетилгалактозаміну, який під час ін’єкції гівосирану розпізнає асіалоглікопротеїнові рецептори на гепатоцитах людини. Завдяки цьому гівосиран потрапляє в клітини печінки, де, власне, відбувається синтез гема, і не впливає на процеси в інших тканинах організму. В клінічних випробуваннях гівосиран вводили пацієнтам з гострою печінковою порфірією підшкірно один раз на місяць протягом 6 міс. У половини з них препарат повністю попереджав тяжкі напади порфірії та в усіх учасників випробування сприяв зменшенню кількості нападів у середньому на 70%. Проблемою обох препаратів, як зрештою більшості засобів проти орфанних хвороб, є висока ціна для пацієнтів. Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

Боль после операции: в поисках эффективного аналгетика Страдания, которые вызывает послеоперационная боль, являются лишь «верхушкой айсберга». Дело в том, что она может стать причиной развития целого комплекса патологических синдромов. Именно поэтому адекватное обезболивание — важная составляющая программы послеоперационной реабилитации ЧЕМ ОПАСНА ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ БОЛЬ? Боль сопровождается гиперактивностью симпатической нервной системы, что клинически проявляется повышением частоты сердечных сокращений и уровня артериального давления. Также при этом возрастает риск тромбообразования и возникновения острого инфаркта миокарда, особенно у пациентов с недостаточностью коронарного кровообращения. Острая боль повышает ригидность мышц грудной клетки и передней брюшной стенки, что приводит к снижению жизненной емкости легких. Интенсивная боль является одним из факторов реализации так называемого катаболического гормонального ответа на травму, проявляющегося задержкой воды и натрия с увеличением секреции антидиуретического гормона и альдостерона, а также гипергликемии за счет гиперсекреции кортизола и адреналина. Также при неадекватном купировании послеоперационной боли возможно ухудшение иммунного статуса и повышение частоты септических осложнений [1]. НЕУТЕШИТЕЛЬНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ В 1990 г. в Великобритании было проведено масштабное мультицентровое исследование по изучению состояния послеоперационного обезболивания. Результаты оказались весьма плачевными: по субъективным оценкам пациентов, адекватность аналгезии не превышала 50% [2]. На основании этих данных в Европе начался бум исследований, посвященных изучению механизмов послеоперационной боли, разработке новых методик обезболивания и поиску новых эффективных аналгетиков. РЕШЕНИЕ ПРОБЛЕМЫ: КЕТОРОЛАКА ТРОМЕТАМИН Примечательно, что именно в 1990 г. для лечения послеоперационной боли был одобрен представитель НПВП кеторолака трометамин. Он является эффективным средством как для предупреждения послеоперационной аналгезии посредством однократной инъекции, так и для планового послеоперационного обезболивания с помощью болюсных инъекций. В ранний послеоперационный период кеторолак эффективно снижает интенсивность боли без развития побочных эффектов, которые присущи наркотическим аналгетикам (тошнота, рвота, кожный зуд) [3]. ИССЛЕДОВАНИЕ БЕЗОПАСНОСТИ Общеизвестно, что для представителей НПВП часто характерны нежелательные побочные реакции. Поэтому важно было сравнить риск их развития при применении кеторолака и других препаратов этой группы. Было проведено масштабное проспективное рандомизированное мультицентровое исследование для оценки риска смерти, кровотечения из места вмешательства, желудочно-кишечного кровотечения, острой почечной недостаточности и аллергических

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

реакций при применении кеторолака, диклофенака и кетопрофена после плановых обширных хирургических операций. В исследовании приняли участие 11 245 пациентов из 49 больниц в восьми странах Европы (Бельгии, Финляндии, Ирландии, Италии, Португалии, Испании, Швейцарии и Великобритании). Из них 5634 пациента получали кеторолак, а 5611 — один из препаратов сравнения. Детальный анализ риска развития побочных эффектов показал, что частота возникновения побочных эффектов при применении кеторолака не выше, чем при назначении диклофенака или кетопрофена. Было отмечено, что применение антикоагулянтов в послеоперационный период одинаково повышало риск кровотечения в месте вмешательства при применении кеторолака и препаратов сравнения. Факторами риска развития побочных эффектов были возраст, физическое состояние пациента по шкале американского общества анестезиологов (ASA), а также некоторые специализированные операции (пластические/ЛОР, гинекологические, урологические). Таким образом, был сделан вывод, что кеторолак так же безопасен для купирования боли после обширных хирургических вмешательств, как кетопрофен и диклофенак [4]. ПРЕПАРАТ ВЫБОРА: КЕТАНОВ® Кетанов® (кеторолака трометамин) производит в Европе (Румыния) компания «КК Терапия АТ», а поставляет в Украину — ООО «Ранбакси Фармасьютикалс Украина» (группа компаний SUN PHARMA). Кетанов® обеспечивает быстрое (уже через 30 мин) и длительное (в течение 4–6 ч) обезболивание. Его благоприятный профиль безопасности и высокая эффективность как для послеоперационной аналгезии, так и для экстренного обезболивания подтверждены результатами многочисленных исследований, проведенных в Украине и за ее пределами [5].

КЕТАНОВ® — УВЕРЕННАЯ ПОБЕДА НАД БОЛЬЮ В ЛЮБОЙ СИТУАЦИИ! Литература 1. Овечкин О.М. и др. Лечение и профилактика послеоперационной боли // Мировой опыт и перспективы. Медицина неотложных состояний. — 2007. № 6 (13): 84–89. 2. Owen H. et al. Variables of patient-controlled analgesia. 3: Test of an infusiondem and system usingal fentanil // Anaesthesia. — 1990 Jun; 45 (6): 452–5. 3. Gildasio S. et al. Perioperative Single Dose Ketorolac to Prevent Postoperative Pain: A Meta-Analysis of Randomized Trials // Anesth. Analg. — 2012; 114: 424–433. 4. Forrest J.B. et al. Ketorolac, diclofenac, and ketoprofen areequally safe for pain relief after major surgery // Br J Anaesth. — 2002 Feb; 88 (2): 227–33. 5. Викторов А.П. и др. Кеторолака трометамин: эффективность и безопасность при медицинском применении // ЛікиУкраїни. — 2008; 2 (118): 2–7.

Витяг з інструкції для медичного застосування лікарського засобу3

Виробник. КК Терапія АТ. Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Вул. Фабриції, 124, 400632, м. Клуж-Напока, округ Клуж, Румунія.

НАУКА

У ФОКУСІ: БЕЗПЕКА

Лікарські засоби та куріння: наслідки потенційних взаємодій Куріння в наш час становить одну з найсерйозніших медикосоціальних проблем [1, 3, 6, 8,15,17]. Складність її вирішення полягає у невідповідності стандартного ставлення до куріння в суспільстві та його реального впливу на стан здоров’я людей. За даними ВООЗ та МОЗ України, частота куріння в нашій країні є однією із найвищих у світі та на початок 2019 р., за даними офіційної статистики, становила близько 42,2% серед чоловіків та 9,4% серед жінок [3]. Загалом в Україні близько 9 млн активних курців, що сягає 1/3 всього працездатного населення країни Доведено, що куріння призводить до розвитку та прогресування важких уражень дихальної системи, серця, судин, травного тракту, нервової системи, а також є однією з основних причин передчасної смерті працездатного населення [3, 12, 14, 21]. Окрім того, куріння завдає вагомих матеріальних втрат як окремим громадянам, так і сусОксана Лопатинська пільству загалом внаслідок зниження продуктивності праці, зростання затрат на медичні послуги тощо. Зокрема, в країнах з високим рівнем доходів частка витрат на охорону здоров’я, пов’язаних із курінням, становить 6–15% від щорічних витрат. У світовому масштабі збитки від вживання тютюнових виробів становлять 200 млрд доларів США [14, 17]. Не менш важливою проблемою є вплив куріння на ефективність та безпеку ЛЗ. Відомо, що компоненти тютюнового диму через вплив на фармакокінетику та фармакодинаміку препаратів змінюють їхній фармакотерапевтичний ефект. Це, своєю чергою, може призвести до зниження чи повної втрати клінічного ефекту ЛЗ або до виникнення побічних ефектів, які часто бувають непередбачуваними [1, 6, 9, 18]. Згідно з даними літератури [1, 3, 6, 12, 15], тютюнові вироби містять від 70 до 300 хімічних речовин, які під час куріння під дією високої температури за рахунок процесів сублімації утворюють тютюновий дим — гетерогенний аерозоль із розміром частинок 0,2–0,5 мкм, до складу якого входить понад 4000 різних компонен-

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

тів, більшість яких є високоактивними речовинами. Окрім відомих та достатньо вивчених з фармакологічного погляду нікотину та вуглецю оксиду, тютюновий дим містить азоту оксид, леткі альдегіди, ефіри, ціаніди [12, 14, 15]. У конденсаті тютюнового диму виявлено широкий спектр субстанцій групи поліциклічних ароматичних вуглеводнів (нафтален, фенантрен, антрацен, бензантрацен, пірен, бензпірен, бензофлуорантен тощо), які є продуктами неповного згорання органічних матеріалів (деревини, нафти, тютюну, вугілля) [17, 21]. Особливо небезпечними компонентами тютюнового диму вважають важкі метали та радіоактивні речовини, які мають здатність до кумуляції [8]. Інгаляційним шляхом як в активних, так і у пасивних курців компоненти тютюнового диму потрапляють в системний кровообіг і впливають на фізіологічні та біохімічні процеси в організмі [12, 14]. За даними літератури [14, 17], за 1 год перебування в приміщенні з активними курцями в організм пасивного курця надходить ½ загальної кількості компонентів тютюнового диму. Вплив компонентів тютюнового диму на ефективність та результати фармакотерапії може відбуватися у трьох основних напрямках: 1) активація різних патогенетичних ланок дії ЛЗ (фармакодинамічна взаємодія); 2) вплив на фармакокінетику препаратів (зміна метаболізму за рахунок індукуючого впливу на печінкові ферменти цитохрому Р450, зменшення абсорбції, вплив на зв’язок ЛЗ із білками плазми крові, зниження або посилення елімінації ліків); 3) розвиток супутніх захворювань (або окремих ознак), зумовлених курінням (хронічного обструктивного бронхіту, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, уражень периферичних

НОВИНИ артерій), через що застосування низки ЛЗ може бути обмежене чи протипоказане. Поліциклічні ароматичні вуглеводні і нікотин, що входять до складу тютюнових виробів, метаболізуються за участю трьох основних ізоформ цитохрому Р450 — CYP 1А1, 1А2 та 2Е1 та є індукторами відповідних ферментів [9, 11, 16]. Інші сполуки, такі як ацетон, піридин, важкі метали, бензол, вуглецю оксид, також впливають на активність печінкових ферментів, проте через низьку концентрацію у тютюновому димі наслідки цього впливу є менш значущими [11]. Клінічне значення індукції ферментів цитохрому Р450 під впливом компонентів тютюнового диму проявляється у прискоренні метаболізму низки ЛЗ (теофіліну, мексилетину, кофеїну, пентазоцину, пропранололу, естрадіолу, психотропних препаратів), що призводить до зниження їхньої концентрації в плазмі крові та фармакологічної активності [11, 16, 17, 21]. Куріння впливає на процес глюкуронізації ЛЗ [11, 16]. Результати експериментальних досліджень [9, 11] довели, що ароматичні вуглеводні тютюнового диму індукують метаболізм пропранололу як шляхом посилення його окислення на 22%, так і за рахунок активації глюкуронізації на 55%. Нафтоксилактатна кислота, один із метаболітів пропранололу, індукує транспорт ЛЗ в нирках, підвищуючи його нирковий кліренс на 30%. Наслідком цих ефектів є зниження концентрації пропранололу в плазмі крові та його клінічної ефективності у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями [8, 12, 16]. Теофілін швидше метаболізується у пацієнтів, що курять, тому використання у них звичайних препаратів у середньотерапевтичних дозах не сприяє розвитку очікуваного бронходилатуючого ефекту [8, 14, 17]. Зазначимо, що за результатами досліджень [12] кліренс теофіліну навіть у пасивних курців зростає на 50% за умови, що вони систематично перебувають у середовищі тих, хто курить. Після відмови від куріння цей показник зменшується, тому для уникнення передозування дозу ЛЗ потрібно знизити. За результатами клінічних досліджень [4, 13, 19] встановлено, що середня концентрація клозапіну (похідне бензодіазепіну) в плазмі крові курців становить близько 80% від такої в осіб, що не курять. А при вживанні антипсихотичного засобу оланзапіну його концентрація в плазмі крові у курців знижується в 5 разів. Зміна активності ферменту CYP1A2 при курінні зумовлює підвищену потребу в галоперидолі у пацієнтів з психічними захворюваннями [13]. Куріння суттєво впливає на біодоступність антидепресантів (флувоксамін, дулоксетин, іміпрамін) [9]. Для досягнення належного знеболювального ефекту нестероїдних протизапальних препаратів у курців виникає потреба у підвищенні дози ЛЗ. Проте така тактика лікування зумовлює ризик передозування, що проявляється гепато- і нефротоксичністю, а також ульцерогенною дією [7, 14, 17]. Компоненти тютюнового диму сприяють підвищеній конверсії клопідогрелю до активного метаболізму. Тому у курців із ішемічною хворобою серця, які приймають антиагреганти, розвивається сильніший інгібуючий ефект на АДФ-залежну агрегацію тромбоцитів, що зумовлює зростання ризику кровотеч [10]. Індукуючий вплив куріння на метаболізм ЛЗ не може конкурувати із засобами-індукторами метаболізму (фенобарбітал, супрастин, карбамазепін, димедрол) [9, 12, 17, 18, 21]. Тому додаткового посилення індукуючого ефекту при одночасному призначенні препаратів-індукторів у курців не відбувається, оскільки внаслідок вживання ЛЗ печінкові ферменти цитохрому Р450 перебувають у стані максимальної активації. За даними літератури [9, 11, 16, 18] визначено, що у разі припинення куріння метаболічна активність ферментів цитохрому Р450 знижується, що потенційно зумовлює появу ознак відносного передозування ліків. Тому у пацієнтів, які курять, або після відмови від куріння особливо важливо здійснювати систематичний терапевтичний моніторинг та індивідуально підбирати дозу ЛЗ.

У Китаї зареєстрували унікальний засіб проти хвороби Альцгеймера Олігоманнат — так називається новий лікарський засіб, зареєстрований* у Китаї, що призначений для терапії хвороби Альцгеймера легкого та середнього ступеня тяжкості. Це виглядає як справжній прорив, адже засоби, які б помітно впливали на когнітивні функції пацієнтів з хворобою Альцгеймера, не з’являлися вже 17 років, та й ті, що є, чинять дуже слабку симптоматичну дію На відміну від переважної більшості препаратів, які розробляються для лікування хвороби Альцгеймера, Олігоманнат діє не на нейрони або амілоїд, а на кишковий мікробіом пацієнта. На сьогодні накопичено багато даних щодо взаємодії кишкових бактерій та імунної системи людини. Порушення балансу мікробіоти призводить до розвитку запальних захворювань, а у випадку Альцгеймера — до нейрозапалення та амілоїдозу. Вчені з фармацевтичної компанії Shanghai Green Valley Pharmaceuticals вирішили нормалізувати склад мікрофлори у пацієнтів з хворобою Альцгеймера, постачаючи їй поживні речовини. Олігоманнурарат натрію — це суміш кислих лінійних олігосахаридів з середньою молекулярною масою до 1 кДа, отриманих із бурих водоростей. Вибір цих сполук ґрунтувався на спостереженні, що особи, які регулярно вживають морські водорості, рідше хворіють на Альцгеймера. Механізм дії олігоманнурарату точно не з’ясований. Припускають, що в організмі людини він нормалізує склад мікробіоти кишечнику та, можливо, пригнічує надмірну активність метаболітів кишкової мікрофлори, модулює запалення та зменшує відкладення в головному мозку бетаамілоїду та тау-білка. Ефективність та безпеку Олігоманнату підтвердили клінічні випробування фази ІІІ за участю 818 пацієнтів у віці 50–85 років з хворобою Альцгеймера легкого або середнього ступеня тяжкості (загальний бал за шкалою оцінки психічного статусу MMSE 11–26). У групі, яка отримувала Олігоманнат спостерігалося статистично значуще поліпшення когнітивних функцій у порівнянні з групою плацебо — в середньому бал за шкалою MMSE зменшувався на 2,54. Поліпшення ставало суттєвим з четвертого тижня терапії та зберігалося протягом усього дослідження. Олігоманнат може бути корисним пацієнтам на перших 4 стадіях зниження когнітивних функцій (загалом їх 7), коли пацієнт вже має труднощі з виконанням простих арифметичних дій, не здатний керувати фінансами, має погіршення короткочасної пам’яті. Але при втраті здатності обслуговувати себе Олігоманнат вже не виправить ситуацію. У Китаї препарат стане доступним вже в цьому році, а для реєстрації в інших країнах у 2020 р. планується розпочати масштабні клінічні дослідження із залученням пацієнтів із Європи, Америки, Азії. * Curiosity, Skepticism Over New Algae-Derived Chinese Alzheimer's Drug — Medscape — Nov 14, 2019.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

У ФОКУСІ: БЕЗПЕКА

Результати експериментальних досліджень [9, 14] довели, що нікотин як один із основних компонентів тютюнового диму впливає на всмоктування ліків і ступінь їх зв’язування з білками плазми крові. Ці ефекти мають важливе клінічне значення у хворих на цукровий діабет, яким призначена інсулінотерапія. Нікотин зумовлює генералізоване звуження судин шкіри, наслідком чого є зменшення швидкості абсорбції інсуліну після його підшкірного введення [6, 8, 18]. Тому потреба в інсуліні у курців, хворих на цукровий діабет, є вищою на 15–20%, а при тривалому курінні в анамнезі цей показник зростає до 30% [8]. У курців знижується всмоктування антикоагулянтів прямої дії (гепаринів) при їхньому підшкірному введенні. За даними літератури [5], у пацієнтів, які курять, кліренс гепарину підвищений, що зумовлене збільшенням швидкості зв’язування ЛЗ із антитромбіном III на фоні характерного для курців посиленого тромбоутворення [5, 7, 15]. Під впливом компонентів тютюнового диму змін зазнає шлункова секреція, підвищується кислотність шлункового вмісту, що зумовлює порушення всмоктування низки ЛЗ. Окрім того, тонус гладких м’язів кишечнику в момент куріння спочатку знижується, а потім дещо підвищується, що у подальшому призводить до гальмування функцій травної системи за винятком вхідної та вихідної частини шлунка. Остання посилено скорочується, внаслідок чого затримується процес випорожнення шлунка, що зумовлює більш тривалий контакт ЛЗ із слизовою оболонкою [9, 18]. Клінічно важливим є вплив куріння на ефективність місцевих анестетиків і, зокрема, лідокаїну, що зумовлено зміною параметрів зв’язування ЛЗ з білками плазми крові. Лідокаїн належить до препаратів з вузьким терапевтичним діапазоном і характеризується високим та дуже варіабельним ступенем зв’язування з білками плазми крові (40–80%), перш за все з альбумінами, а також із патологічним α1-кислим глікопротеїном. Фармакологічну активність має лише незв’язана фракція ЛЗ, частка якої в сироватці крові курців низька, що пов’язано з підвищенням на 19% ступеня зв’язування ЛЗ з α1кислим глікопротеїном [2, 12, 18]. У разі прийому курцями Н2-блокатора гістамінових рецепторів ранітидину кліренс нікотину знижується на 30%, що може зумовити появу токсичних ефектів, пов’язаних із передозуванням останнього (блювання, нудота, діарея, запаморочення, біль в животі). І навпаки, тривале куріння може призвести до зниження концентрації ЛЗ і тим самим нівелювати його терапевтичний ефект [6, 21]. Нікотин знижує діурез. Відповідно, призначаючи ЛЗ, що елімінуються через нирки, слід очікувати сповільнення швидкості їхнього виведення. Однак у клінічних фармакокінетичних дослідженнях підтвердження цього припущення на даний час не отримано [6, 8, 12]. Важливо зазначити, що фармакокінетичні взаємодії обумовлені наявністю у тютюновому димі переважно поліциклічних ароматичних вуглеводнів. Нікотинзамісна терапія не призводить до фармакокінетичної взаємодії ЛЗ. Тим не менш фармакодинамічні взаємодії ЛЗ та компонентів тютюнового диму зумовлені в основному активністю нікотину [1, 6, 12, 15, 17, 18]. Нікотин, стимулюючи N-холінорецептори клітин мозкового шару надниркових залоз і симпатичних гангліїв, спричиняє вивільнення адреналіну і норадреналіну, що зумовлює підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Окрім того, куріння часто асоційоване із порушенням еластичності кровоносних судин, що призводить до розвитку серцево-судинних захворювань [6, 12, 14, 17]. Тому дія таких груп ЛЗ, як β-адреноблокатори (бісопролол, атенолол, карведилол, метопролол, пропранолол), блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін, верапаміл), інгібітори АПФ (еналаприл), може послаблюватись, що обумовлює недостатній гіпотензивний та антиангінальний ефект і потребує корекції дози ЛЗ [14, 17, 21]. Водночас зазначимо, що результати рандомізованого пере-

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

хресного дослідження гіпотензивної активності у курців підтвердили дещо вищу ефективність інгібіторів АПФ (еналаприлу), ніж β-адреноблокаторів (атенололу) [17, 21]. Результати подвійного сліпого дослідження, у якому вивчали антиангінальну дію антагоністів кальцію (ніфедипіну) і β-блокаторів (пропранололу і атенололу), показали, що куріння знижує ефективність ЛЗ обох груп, особливо ніфедипіну [17, 18]. Куріння підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань за різними патогенетичними механізмами, у тому числі через наявність дисліпідемії. У цьому ракурсі дані літератури свідчать про те, що куріння знижує позитивний ефект статинів щодо впливу на рівень захворюваності та смертності внаслідок ішемічної хвороби серця [6, 8, 15]. Для курців характерний менш виражений седативний ефект при застосуванні бензодіазепінів і менш виражений аналгезуючий — у разі призначення опіоїдних препаратів, що, ймовірно, пов’язано з ефектами нікотину [2, 4, 7, 13, 19, 20]. У курців внаслідок взаємодії компонентів тютюнового диму та інгаляційних глюкокортикостероїдів (флутиказон, беклометазон) знижується антиастматична та протизапальна дія ЛЗ [8, 12]. У курців-жінок, які приймають пероральні контрацептиви, збільшується маса циркулюючих еритроцитів, що призводить до підвищення концентрації гемоглобіну, гематокриту, збільшення кількості та об’єму еритроцитів у периферичній крові. Це підвищує в’язкість крові, знижує швидкість кровотоку в судинах і спричиняє ризик розвитку тромбоемболій, ішемічного інсульту та інфаркту міокарда. Для курців-жінок, які вживають низькодозовані комбіновані пероральні контрацептиви, ризик смерті від серцево-судинних ускладнень становить 19,4 на 100 000 жінок віком 35–44 роки порівняно з 3,03 на 100 000 жінок такого самого віку, які не курять [14, 17, 21]. Нікотин виявляє антагоністичну дію щодо фуросеміду, що проявляється більш низькою діуретичною ефективністю [18]. Нікотин індукує вивільнення нейромедіаторів, у тому числі ацетилхоліну, дофаміну, серотоніну, глутамату та інших, через зв’язування з пресинаптичними нікотиновими холінорецепторами [12, 14]. У пацієнтів, які приймають бензодіазепіни (алпразолам, хлордіазепоксид, діазепам, лоразепам, темазепам, тріазолам та оксазепам) та одночасно курять, спостерігають загальмованість рефлексів та реакції [4, 14, 19, 20]. Водночас необхідно зазначити, що припинення куріння на фоні вживання бензоадіазепінів може зумовити розвиток депресивного стану. Доведено, що у післяопераційний період у курців зростає потреба в опіоїдах, асоційована із гіпералгезією через десенсибілізацію N-холінорецепторів [2, 7]. Отже, куріння є доведеним чинником ризику багатьох захворювань та їхніх ускладнень [1, 6, 8, 12, 14, 15, 17, 21]. Тому в повсякденній лікувальній практиці часто виникає проблема вибору ефективної і безпечної терапії для пацієнтів, які курять. Ситуація ускладнюється тим, що застосування низки ЛЗ може бути обмежене або протипоказане через наявність у пацієнта супутніх захворювань, спровокованих курінням (хронічної обструктивної хвороби легень, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, ураження периферичних артерій) [12, 21]. Окрім цього, куріння є важливим чинником, що впливає на показники ефективності та безпеки застосування ЛЗ [6, 8, 14]. Тому призначення сучасних високоселективних ЛЗ, вибір ефективних доз, ретельний контроль за виникненням побічних ефектів і систематичний терапевтичний моніторинг дозволяють максимально ідивідуалізувати тактику фармакотерапії у пацієнтів, які курять. Проте формування мотивації щодо відмови від куріння залишається обов’язковою умовою ефективного та безпечного лікування. Оксана Лопатинська, канд. фарм. наук, доцент кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації ЛНМУ ім. Данила Галицького Список літератури знаходиться в редакції

ЗУСТРІЧАЙТЕ АПІЗАРТРОН: по-німецьки надійно оновлений! «Якщо на Землі щезнуть бджоли, через чотири роки зникне людство» — ця відома фраза Альберта Ейнштейна підкреслює різнобічний неоціненний вплив бджіл на життя людей і, зокрема, один з його важливих аспектів — використання бджолиної отрути з лікувальною метою Хімічний склад бджолиної отрути дуже складний і дотепер остаточно не вивчений, саме тому досі не створено її синтетичного аналога. Більшість дослідників розглядають бджолину отруту як складний натуральний комплекс жироподібних та мінеральних речовин, активних інгредієнтів, амінокислот і білків. Бджолиний секрет проявляє багатобічний лікувальний та потужний знезаражувальний ефекти — навіть у розведенні 1:50 000 вона зберігає стерильність і зовсім не містить мікроорганізмів. ТРИ ДІЄВІ КОМПОНЕНТИ АПІЗАРТРОНУ = ТРИ ПОТУЖНІ ТЕРАПЕВТИЧНІ ЕФЕКТИ Апізартрон — комбінований лікарський засіб для зовнішнього застосування. Мазь Апізартрон використовують у скла-

ді комплексної терапії при запальних та дегенеративно-дистрофічних захворюваннях суглобів (артроз, артрит, ревматизм); міалгії та болю при травматичних ушкодженнях м’язів, сухожиль, зв’язок; невралгічних недугах (невралгія, неврит, ішіас, люмбаго і радикуліт); периферійних порушеннях місцевого кровообігу, а також для розігріву м’язів у спортивній медицині. Фармакологічні властивості Апізартрону зумовлені взаємним потенціюванням терапевтичних ефектів кожного з компонентів препарату. Основний компонент мазі — стандартизована бджолина отрута, отримана від живих бджіл і виділена у чистому вигляді шляхом ліофілізації. Вона містить активні інгредієнти, які забезпечують багатогранний лікувальний ефект. Найбільш важливими з них є мелітин, апамін, пептид МСД, гістамін, гіалуронідаза, фосфоліпаза. Другий компонент мазі — метилсаліцилат — належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів, що добре проникають через шкіру. Він чинить протизапальний та болезаспокійливий ефекти, що посилюються завдяки синергічній дії інгредієнтів бджолиної отрути — пептиду МСД та апаміну.

Третій компонент — алілізотіоціанат — через місцево-подразливу дію спричиняє локальну гіпертермію та гіперемію, які посилюються під впливом інгредієнтів бджолиної отрути гістаміну та мелітину. Завдяки поліпшенню місцевого кровообігу тканини краще насичуються киснем, із вогнища запалення прискорюється виведення токсичних продуктів обміну речовин, які зумовлюють відчуття болю. Легендарний Апізартрон, перевірений часом та досвідом лікувальний засіб, не втрачає своєї актуальності та є затребуваним і на сьогоднішній день. Виробник, німецька фармацевтична компанія esparma GmbH має стратегію збереження традицій та запровадження інновацій. Для забезпечення ще більшої ефективності кожен препарат періодично стандартизується і досліджується в ході сучасних біохімічних та фармакологічних випробувань. Саме по цій причині Апізартрон був відсутній на фармринку України деякий час. Наразі, довгоочікуваний Апізартрон повернувся з новою силою та в оновленій упаковці.

АПІЗАРТРОН, ЯК І РАНІШЕ: ЛІКУЄ — ЗІГРІВАЄ — БОЛЮ ПОЗБАВЛЯЄ!

НАУКА

У ФОКУСІ: БЕЗПЕКА

Непрохані мешканці: кліщі хатнього пилу Якщо у вас немає домашніх улюбленців, то на питання про те, чи є у вас в будинку синантропні організми, ви відповісте негативно. Однак не варто поспішати із відповіддю. Синантропні організми, або синантропи, — це неодомашнені тварини, рослини та навіть мікроорганізми, спосіб життя яких пов’язаний із людиною та її житлом (наприклад, таргани, кімнатні мухи, будинкові миші, постільні клопи і, звичайно ж, кліщі хатнього пилу) МІКРОСКОПІЧНІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ Кліщі хатнього пилу, або пилові кліщі, є синантропними тваринами класу павукоподібних, які мешкають в домівках людей. Дотепер у складі хатнього пилу виявлено близько 150 видів цих тварин. Розмір кліщів коливається від 0,1 до 0,5 мм. Кліщі хатнього пилу живуть у м’яких меблях, матрацах, килимах, ковдрах, подушках, паперових книгах та харчуються омертвілими частинками епідермісу людини. Всі види кліщів хатнього пилу дозрівають до стану дорослої особини за 3–4 тиж. Доросла жіноча особина у період між 4-м та 6-м тижнем може відкласти від 40 до 80 яєць. Такі репродуктивні можливості кліщів хатнього пилу забезпечують колонізацію нового будинку вже протягом року [1]. Кліщі залишають після себе фекалії діаметром близько 30 мкм, що містять травні ензими та антиген P1. Вони призводять до руйнування клітин людської шкіри й можуть стати причиною розвитку алергії в осіб з підвищеною чутливістю [2].

Саме кліщі хатнього пилу є основним джерелом алергенів у помешканні людини та чинником ризику респіраторних алергічних захворювань, а саме алергічного риніту та бронхіальної астми. Згідно з результатами проведених епідеміологічних досліджень встановлено, що до алергенів кліщів хатнього пилу сенсибілізовано 1–2% населення у світі, що еквівалентно 65–135 млн людей [1]. СПРИЯТЛИВІ УМОВИ Симптоми алергії проявляються протягом усього року. При цьому загострення найчастіше починаються восени, коли вмикають опалення, рідше відкривають вікна, а вологість навпаки — підвищується. Цікаво, що вологість та температура впливають на певну локалізацію кліщів у межах оселі. Зокрема, швидке підвищення вологості спостерігають у ліжку в момент, коли людина перебуває в ньому протягом деякого часу. Саме цим пояснюється більша кількість кліщів у ліжку, ніж у килимах (1884 кліщів/г у ліжку проти 601 кліщів/г у килимі). Загалом, оптимальними умовами для роз-

Концентрація кліщових алергенів дещо коливається у різних регіонах. При цьому їхній вплив у ранній період життя відіграє значну роль у розвитку алергічної сенсибілізації. У дітей, що мешкають у сільській місцевості, алергічні реакції, спричинені алергенами пилових кліщів, виникають набагато рідше, ніж у міських. Вважають, що це обумовлено ранніми контактами з тваринами та їхнім кормом у перших, та відносно стерильними умовами — у других [3]

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

Для виявлення сенсибілізації до алергенів кліщів хатнього пилу застосовують два основних методи: in vivo (шкірні прик-тести) та in vitro (визначення рівня специфічних IgE-антитіл). У разі невідповідності результатів шкірного тестування і анамнезу використовують провокаційні тести множення кліщів є таке співвідношення вологості та температури: 60% — при 21 ˚С та 75% — при 16 ˚С [1]. ҐРУНТОВНА САНАЦІЯ Для того щоб позбавити пилових кліщів можливості комфортного перебування в оселі, потрібно дотримуватися певних загальних правил, які спрямовані на ґрунтовну санацію приміщень. Зокрема, провітрювати приміщення потрібно щодня впродовж щонайменше 15 хв. Підтримувати температуру в будинку бажано на рівні 18–20 °C (особливо у зимовий час), тоді як відносна вологість має становити <50% (для створення сухого мікроклімату можна використовувати осушувачі повітря). Також бажано застосовувати кондиціонери та очищувачі повітря, що здатні вловлювати частинки розміром <30 мкм. Важливий аспект полягає у зменшенні кількості м’яких меблів із тканинною обивкою та використання шкіри або її замінників. Якщо це неможливо, то потрібно прати меблеві чохли, наволочки та фіранки кожні 2 міс за температури 60 °C. Вовняних килимів, як і килимів та доріжок із високим та/або натуральним ворсом, краще позбутися. Крім того, потрібно пам’ятати, що пухові та пір’яні подушки й ковдри також можуть становити загрозу. За можливості необхідно позбутися пухнастих іграшок (які оселилися у помешканні ще за часів вашого дитинства). Якщо вдома є діти, доцільно надавати перевагу м’яким іграшкам, які можна прати за температури 60 °C. Для підлоги та матраців необхідно використовувати пилосос (кожні 2 тиж) і регулярно робити вологе прибирання. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Література 1. Уманець Т.Р. та ін. Алергія до кліщів хатнього пилу // Клінічна імунологія. Алерголія. Інфектологія. — 2017; 1: 18–23. 2. Krämer U. Current eczema in children is related to Der f 1 exposure but not to Der p 1 exposure // Br J Dermatol. — 2006 Jan; 154 (1): 99–105. 3. Casas L. Early-life house dus tmite allergens, child hood mite sensitization, and respiratory outcomes // Allergy. — 2015 Jul; 70 (7): 820–7.

Склад: 1 мл розчину містить мірамістину 0,1 мг; допоміжні речовини: вода очищена. Лікарська форма. Спрей та розчин для ротової порожнини. Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код АТХ D08A J. Показання. Комплексне лікування гострого і хронічного тонзиліту; фарингіту; комплексне лікування кандидозу слизової оболонки ротової порожнини; стоматиту, гінгівіту; профілактика мікробних ускладнень після оперативних втручань на слизовій оболонці порожнини рота. Протипоказання. Індивідуальна чутливість до мірамістину. Побічні реакції. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості. В окремих випадках можливе короткочасне відчуття печіння, що зникає самостійно через 15-20 секунд після застосування лікарського засобу і не потребує його відміни. Діти. Спрей дозволений дітям віком від 3 років. Розчин — не слід застосовувати у педіатричній практиці. Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці. Упаковка. Спрей — 50 мл у флаконі з насадкою-розпилювачем у пачці. Розчин — 100 мл у флаконі з мірним стаканчиком. Категорія відпуску. Без рецепта. РП МОЗ України Целіста® розчин — UA/16403/01/01 від 08.11.2017 р., Целіста® спрей — UA/16494/01/01 від 13.12.2017 р. Джерела інформації: 1. Інструкції для медичного застосування лікарських засобів. 2. Аванесов А.М., Калантаров Г.К., ГОУ ВПО “Університет дружби народів”, Москва, УДК 616-002.2 *Даний вираз є рекламним слоганом і не свідчить про гарантований ефект від застосування даного лікарського засобу. **За результатами конкурсу споживчих вподобань “Вибір року” в Україні 2016, 2017, 2018. www.choice-of-the-year.com.ua

Інформація призначена виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження виключно на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

Поради щодо грудного вигодовування Розповідає про доцільність грудного вигодовування Оксана Ганич, д-р мед. наук, професор ДВНЗ «Ужгородський національний університет» НЕЯКІСНОГО ГРУДНОГО МОЛОКА НЕ БУВАЄ На жаль, до сьогодні в побуті поширена думка, що нібито грудне вигодовування пришвидшує старіння і змінює форму молочних залоз. Таке твердження антинаукове і безпідставне. Лактація є фізіологічним станом жіночого організму, вона облагороджує материнські почуття. Материнське молоко — незамінна їжа для немовлят, воно містить всі потрібні організму дитини поживні та біологічно активні речовини, яких недостатньо або взагалі немає в замінниках материнського молока — різних молочних сумішах. Неякісного грудного молока не буває. Якщо в період фізіологічної вагітності жінка планує годувати дитину груддю, то до цього треба заздалегідь готуватися. Належить обрати бюстгальтер з натуральної тканини, який не буде стискати груди, що забезпечить збереження форми грудей і сприятиме кращій лактації. Вранці та ввечері потрібно проводити контрастні обмивання водою всього тіла, робити масаж грудей і сосків водою з душу по 5 хв, повітряні ванни для грудей. Після купання необхідно розтирати соски махровим рушником, що забезпечить ущільнення шкіри сосків і попередить виникнення тріщин під час грудного вигодовування немовляти. За 2–3 тиж до очікуваного терміну пологів за допомогою спеціальних вправ доцільно готувати соски: шкіру навколо ореолу сосків розтягувати у напрямку від соска; через марлеву серветку трьома пальцями витягувати соски і легенько їх прокручувати (2–3 рази на день по 6–8 витягувань). ПЕРШЕ ГОДУВАННЯ Перше прикладання новонародженої дитини до грудей відбувається у пологовому залі. Подразнення соска губами маляти викликає позитивні емоції у матері, тож щастя материнства пригнічує стресову реакцію, зумовлену пологами. Також важливо, що раннє прикладання до грудей стимулює виділення гіпофізом лактотропного гормону, що є ефективним засобом профілактики гіпогалактії. І, що не менш важливо, ранній контакт з матір’ю забезпечує обсіменіння новонародженого тією флорою, до якої з молозивом через бар’єр молочних залоз у перші години ще надходять імунні білкові речовини. У перші дні після народження дитини в грудних залозах матері виробляється лише молозиво. На 3-тю – 4-ту добу після пологів молоко починає прибувати, грудні залози напружені, болючі. Часте годування допомагає усунути загрубіння грудей у породіллі. Грудне вигодовування характеризується низкою істотних переваг: • материнське молоко має оптимальний склад і температуру та не потребує додаткової обробки для годування немовляти; • до його складу входять активні речовини, які оберігають малюка від інфекції;

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

• молоко матері не містить таких білкових речовин, які б могли спричинити алергічні реакції; • грудне вигодовування поглиблює біологічну залежність немовляти від матері, а це, своєю чергою, підвищує її зацікавленість у своєму здоров’ї та здоров’ї дитини; • грудне молоко — найбільш досконала форма дитячої їжі; • доведено, що злоякісні новоутворення молочних залоз рідше виникають у тих жінок, які довше годували груддю; • діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, рідше хворіють і швидше одужують, у них значно нижчий ризик розвитку патології з боку травного тракту та алергічних захворювань, аніж у новонароджених на штучному вигодовуванні. ПРАВИЛА ВИГОДОВУВАННЯ У період годування груддю жінка повинна дотримуватися таких основних порад (професор В.Д. Отт). 1. Перед годуванням обов’язково помити руки з милом. Перші краплини молока рекомендовано зціджувати до появи сильного струменя і тільки потім прикладати дитину. 2. Необхідно навчитися правильно прикладати дитину до грудей. У перші 3–4 дні годувати потрібно лежачи на тому боці, до якої груді прикладаєте. Рукою, яка опирається на ліжко, мати тримає дитя, а чотирма пальцями іншої руки підтримує молочну залозу.

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

6. 7.

Треба трохи полоскотати соском нижню губу немовляти, щоб його рот широко відМолоко матері крився, тоді дитину швидко ідеально підняти, щоб вона захопила пристосоване до всіх ротом увесь сосок. Дитина повинна захопиособливостей ти ротом не тільки сосок, травлення але й навколососковий та обміну речовин кружечок. Завдяки цьому новонародженої молоко краще надходитиме із грудей в порожнину рота дитини малюка та попереджатиме заковтування повітря. Годувати щоразу треба обома грудьми. Спочатку однією, щоб повністю її спорожнити від молока, а пізніше прикласти до іншої. Наступне годування починають з тієї молочної залози, якою завершили попереднє годування. Часте активне смоктання сприяє повному вивільненню молочної залози та збільшенню вироблення молока. Тому тепер педіатри і науковці схиляються до того, що протягом перших тижнів дитину треба годувати не за розкладом, а на вимогу — тобто 8–12 разів на добу. Згодом частоту годування потрібно скоротити до 6–7 разів на добу. Після годування треба дати соскам висохнути на повітрі і тільки потім одягнути бюстгальтер з прокладкою. Перед кожним годуванням мити соски з милом немає потреби, бо вони висушуються та одночасно видаляється природне антисептичне змащення сосків. Через пересушену шкіру з’являються тріщини. Не варто уникати нічного годування, оскільки саме в нічний час в материнському організмі інтенсивно виділяється гормон пролактин, який стимулює лактацію.

КОНТАКТ «ШКІРА ДО ШКІРИ» Стрес, якого дитина зазнає під час народження, не можна порівняти з жодною іншою критичною ситуацією у житті. Тому найперше, що вона повинна відчути і побачити в цьому новому і незнайомому для неї світі, це материнське тепло, обличчя і голос матері, в утробі якої маля жило і розвивалося 9 міс. Відчуття комфорту й захищеності в дитини з перших хвилин життя можуть формувати лише контакт з матір’ю, прикладання до грудей у перші 30 хв життя, викладання малюка на живіт матері у пологовому залі, тобто контакт «шкіра до шкіри» щонайменше впродовж 60 хв. Раннє прикладання немовляти до грудей матері одразу після народження і контакт «шкіра до шкіри» сприяють: • процесу утворення та секреції молока; • заселенню організму новонародженого материнськими біфідота лактобактеріями, що визначатиме в подальшому фізіологічне формування мікрофлори та імунітету дитини; • налагодженню психоемоційного контакту між матір’ю та дитиною; • у деяких випадках при затримці грудне вигодовування сприяє виділенню плаценти, що є профілактикою післяпологових кровотеч у породіль. Дуже важливо, аби малюк отримав усе молозиво до єдиної краплі, що можливо тільки за умови спільного перебування матері та дитини від моменту народження, під час частого прикладання до грудей, виключно грудного вигодовування без застосування молочних сумішей у пологовому будинку в перші дні життя. Бажано, щоб під час годування дитина могла максимально близько контактувати з матір’ю, тобто не треба сповивати її туго, руки немовляти мають бути вільними. За таких умов формується не тільки

НАУКА

прихильність дитини до матері, а й відбувається додаткова гормональна стимуляція лактації. Як довго потрібно годувати дитину? В перші 3–4 дні — 8–10 хв, потім — 15–20 хв, за цей час маля отримує достатню кількість молока. Результати досліджень довели, що при вільному вигодовуванні лактація в перший тиждень після пологів у 1,5 раза вища, ніж при режимному. Результатом цього є також більша добова секреція з молоком основних харчових складників. «ЛАКТАЦІЙНИЙ КРИЗ» Є ОБОРОТНИМ Молоко матері ідеально пристосоване до всіх особливостей травлення та обміну речовин новонародженої дитини. Білковий, жировий, вуглеводний компоненти материнського молока, вітаміни, мінеральні речовини є індивідуальними для кожної дитини, а деякі речовини, що входять до складу молока — таурин, поліаміни, карнітин, інотизол та поліненасичені жирні кислоти, — унікальними. Ці речовини незамінні для розвитку та формування центральної нервової системи, фоторецепторів сітківки. Грудне молоко містить цитокініни — біологічні медіатори імунної відповіді, необхідні для фізіологічного формування імунітету немовлят. Склад молока змінюється протягом одного годування. Для того, аби дитина отримала «заднє» молоко, яке містить більше жирів і є більш калорійним, їй слід запропонувати другу молочну залозу тільки після того, як вона повністю звільнить першу. Зціджування молока доцільно проводити лише в ранній період становлення лактації за відсутності режиму вільного вигодовування. Нагадаємо, що у грудному молоці містяться не тільки важливі харчові речовини, але й достатня кількість води. Тому, на думку фахівців, давати додатково кип’ячену воду чи розчин глюкози немає жодної потреби. Іноді можливе короткочасне зменшення вироблення молока, так звані порожні груди. Це нормальний фізіологічний стан, зумовлений гормональною перебудовою материнського організму або втомою, і цей «лактаційний криз» є оборотним. Не варто поспішати переводити дитину на штучні суміші. Можна спробувати робити легкі фізичні вправи, приймати душ, дотримуватися режиму власного харчування та кілька днів годувати дитину на вимогу (10–12 разів на добу), даючи обидві молочні залози. Завдяки цьому молоко почне знову прибувати. У деяких випадках грудне вигодовування заборонене, зокрема, при імуноконфліктному стані за резус-фактором чи системою АВ (0). Через 2–3 тиж, коли у молоці матері зникають антитіла до цих факторів, процес грудного вигодовування можна розпочати. Також грудне вигодовування не рекомендоване за наявності захворювань крові у матері, важких форм серцево-судинної та ендокринної патології, злоякісних пухлин, туберкульозу, СНІДу, сифілісу, гострих психічних розладів. ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

11 грудня — Всесвітній день хворого з бронхіальною астмою

Доказова медицина — єдине підґрунтя для лікування бронхіальної астми Юлія Кулітка, завідувач пульмонологічного відділення 5-ї міської клінічної лікарні (м. Львів), Надія Сидорик, лікар-пульмонолог вищої категорії Медичного центру Medicover та 5-ї міської клінічної лікарні Всесвітній день хворого з бронхіальною астмою (БА) відзначається щороку. БА — одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. За даними статистики, від цієї недуги потерпає понад 5% дорослого і більш як 10% дитячого населення. Встановлено, що у ранньому віці частіше хворіють хлопчики, аніж дівчатка (6 проти 3,7%), однак у пубертатний період частота захворюваності стає однаковою. Водночас найвищу захворюваність на БА реєструють у шкільному віці. Зокрема, БА у дітей характерна для екологічно несприятливих промислових регіонів. У мешканців міст частіше діагностують це захворювання, ніж у мешканців сіл (7,1 та 5,7% відповідно). На початку 90-х років минулого століття під егідою ВООЗ була створена міжнародна організація «Глобальна ініціатива щодо боротьби з астмою» (Global Іnіtіatіve for Asthma — GІNA). До її складу увійшли провідні спеціалісти в галузі лікування БА з багатьох країн світу. Результатом діяльності GІNA стала «Глобальна стратегія лікування й профілактики бронхіальної астми», заснована на даних доказової медицини. ВІД ГІППОКРАТА І ДОТЕПЕР Перші уявлення про захворювання легень і, зокрема, БА формувалися ще в давнині. Вивчав цю проблему й відомий грецький лікар Гіппократ, який вперше описав клінічні прояви недуги і назвав періодичні напади ускладненого дихання астмою, що в перекладі означає «задуха, важкий подих, ускладнене дихання». Він вважав, що такі напади провокують вологість й холод. Для лікування радив вдихати дим від спалювання трави ефедри. Цей метод лікування актуальний і дотепер (інгаляційна терапія, тобто вдихання лікарських засобів з лікувальною метою). Ефедрин, який входить до складу трави ефедри, застосовують і зараз для лікування хворих на БА. БА — це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, у розвитку якого відіграють роль багато різних клітин і медіаторів запалення. Хронічне запалення зумовлює розвиток бронхіальної гіперреактивності, що призводить до повторних епізодів свистячих хрипів, задишки, відчуття закладеності в грудях і кашлю, зазвичай вночі або рано вранці. Ці епізоди, як правило, пов’язані з генералізованою бронхіальною обструкцією різної вираженості, оборотною спонтанно або під дією лікування. БА — одне з найпоширеніших хронічних захворювань у дітей і дорослих: за даними ВООЗ, у світі на БА страждають близько 300 млн осіб. Щороку від недуги помирають 250 тис. хворих. Витрати, пов’язані з БА, залежать від рівня контролю над захворюванням у конкретного пацієнта й ефективності попередження загострень. Вартість невідкладної терапії є завжди вищою за таку планового лікування. Дійсно, БА може завдавати фінансових збитків сім’ям пацієнтів як з точки зору пацієнта, так і суспільства, адже для досягнення контролю над недугою потрібні значні витрати. Однак неадекватне лікування БА обходиться набагато дорожче, а терапія захворювання відповідно до міжнародних рекомендацій сприяє економії коштів.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

Юлія Кулітка

Надія Сидорик

ХТО РИЗИКУЄ НАЙБІЛЬШЕ? Чинники ризику розвитку і погіршення перебігу БА поділяють на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх належать генна спадковість, особливо наявність атопії у матері, наявність ожиріння і стать (чоловіча стать є фактором ризику розвитку астми в підлітковому віці. Жіноча стать є фактором ризику збереження астми в період переходу від дитинства до дорослого віку. Хлопчики з астмою, більш імовірно, ніж дівчатка, переростуть астму в підлітковому віці). Зовнішніми вважають інфекції (вірусні), вплив алергенів і професійних сенсибілізаторів, куріння, забруднення повітря, харчові продукти. Запідозрити у хворого наявність БА лікар може за відповідями на низку запитань. А саме: • Чи бувають у Вас епізоди «свисту» чи хрипів у грудній клітці? • Чи непокоїть кашель уночі? • Чи виникає у Вас нападоподібний кашель або свистячі хрипи після фізичного навантаження? • Чи помічаєте Ви появу свистячих хрипів, «закладеності» у грудній клітці або кашлю після контакту з алергенами чи іншими іритантами дихальних шляхів? • Чи зберігається тривалий (>10 днів) кашель після звичайної застуди? • Чи дають полегшення препарати для лікування БА? СИМПТОМИ БА До клінічних проявів БА належать: • свистячі хрипи (зокрема дистанційні), зазвичай експіраторного характеру (на видиху); • задишка (ускладнене дихання), як правило, нападоподібна; • відчуття «закладеності» в грудній клітці; • кашель, частіше непродуктивний. Іноді можливе виділення білого «склоподібного» мокротиння наприкінці нападу ядухи. Ці симптоми здебільшого найбільш виражені вночі або рано вранці. Виділяють такі основні механізми розвитку бронхіальної обструкції: • гостра — зумовлена спазмом гладких м’язів бронхів внаслідок запального процесу; • хронічна — закупорення бронхів, переважно термінальних відділів, в’язким секретом;

Індивідуальна профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом

Діє згубно на: гонококи, бліді трепонеми, трихомонади, хламідії, віруси герпесу, імунодефіциту людини, дріжджові і дріжджоподібні гриби.

Застосовувати не пізніше 2 годин після статевого акту.

Склад: діюча речовина: 1 мл розчину містить ить мірамістину 0,1 мг; допоміжна допо допо речовина: вода очищена. Лікарська форма. фор Розчин для зовнішнього застосування. Флакон 50 мл з уретральною а. Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код АТХ D08A J. Показання: Дерматологія: Дерма насадкою. Фармакотерапевтична група. комплексне лікування кандидозів шкіри і слизових оболонок. ген Венерологія: індивідуальна профілактикаа захворювань, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, генітальний герпес). Спосіб застосування: Вміст флакона за допомогою скальний канал – 2 3 мл (чоловікам) 2 мл (жінкам) 10 мл на 2 уретральної насадки вводити у сечовипускальний 2-3 (чоловікам), 1 1-2 (жінкам), у піхву – 5 5-10 2-3 хвилини. Після процедури не рекомендується спорожнення сечового міхура протягом 2 годин. Обробляти шкіру внутрішньої поверхні стегон, лобка, зовнішніх статевих органів. Протипоказання. Індивідуальна чутливість до мірамістину. Застосування у період вагітності або годування груддю. Дозволяється застосовувати у період вагітності або годування груддю. Діти. Не застосовують у педіатричній практиці. Побічні реакції. В окремих випадках можливе короткочасне відчуття печіння, що зникає самостійно через 15-20 секунд і не потребує відміни препарату. Категорія відпуску. Без рецепта. Термін дії РП МОЗ України UA/1804/02/01 з 04.07.2016 по 04.07.2021. Інформація наведена в скороченому вигляді, з повною інформацією можна ознайомитися в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13, www.darnitsa.ua * За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018 www.choice-of-the-year.com.ua 1. Профілактика захворювань: сифіліс, гонорея, генітальний герпес, за умови використання чітко згідно з інструкцією на лікарський засіб. 2. Профілактика не є тотожним до лікування (терапевтичного ефекту). Ефект від застосування не є гарантованим.

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

• необоротна (склеротична) — внаслідок розвитку склеротичних змін у стінці бронхів при тривалому та тяжкому перебігу захворювання. ЗОЛОТИЙ СТАНДАРТ ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ Для діагностування БА необхідно пройти спеціальні обстеження. Золотим стандартом для цього вважають спірографію, або визначення функції зовнішнього дихання (ФЗД). Критерієм порушення ФЗД є зниження об’єму форсованого видиху за першу секунду, що становить менше 80% від норми (яка автоматично визначається для кожної людини під час проведення спірографії), та оборотність обструкції бронхів. • Діагноз БА часто встановлюють тільки на основі даних анамнезу та за результатами огляду. Оцінка функції легень і особливо оборотності обструкції значно підвищує достовірність діагнозу. • Оцінка алергічного статусу може допомогти у виявленні та усуненні чинників ризику. • Збирання анамнезу: дані про наявність БА або алергічних захворювань у родичів пацієнта. Лікар аналізує алергологічний анамнез пацієнта: з’ясовує, чи є у нього близькі родичі з алергічними захворюваннями, призначає аналіз з метою ймовірного виявлення підвищеного рівня загального та специфічного імуноглобуліну Е (IgE). • Дані про алергічні захворювання у пацієнта (наприклад, алергічний риніт, дерматит). • Виявлення типових нападів або окремих симптомів БА. • Дані про сезонну варіабельність перебігу захворювання (наприклад, погіршення в період цвітіння рослин). • Встановлення зв’язку між контактом з алергеном і виникненням симптомів БА. • У більшості пацієнтів важливою (іноді природною) причиною появи симптомів захворювання є фізична активність. ВИДИ І ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ Лікування БА складається з контролюючої та симптоматичної терапії. Контролююча терапія полягає у призначенні препаратів для щоденного застосування на постійній основі. Її мета — досягти та підтримувати контроль над БА, аби не допустити появу основних симптомів. Для цього призначають інгаляційні глюкокортикостероїди, інгібітори лейкотрієнів, бронхолітики тривалої дії. Основними змінами в рекомендаціях з лікування бронхіальної астми 2019 р. (GINA 2019) є те, що бронхолітики швидкої дії більше не рекомендують для лікування дорослих та підлітків. Для зниження ризику виникнення загострень пацієнтам рекомендується використовувати інгаляційний глюкокортикоїд та бронхолітик тривалої дії у низьких дозах. Препарати для підтримувальної терапії забезпечують поліпшення стану вже в перші дні лікування, але повний ефект можливий тільки через 3–4 міс. За тяжкого перебігу БА і тривалої неадекватної попередньої терапії цей період може бути довшим — до 6–12 міс. Зменшувати обсяг терапії можна тільки за умови, що контроль над БА у пацієнта досягнутий і підтримується щонайменше 3 міс. Щодо принципів підтримувальної терапії, то лікування БА поділяють на 5 кроків або ступенів залежно від обсягу терапії, необхідного для досягнення контролю над захворюванням. Ступені передбачають застосування різноманітних схем підтримувальної терапії. На кожному подальшому ступені обсяг терапії (кількість препаратів та/чи дози) збільшують. Припинення підтримувальної терапії можливе тільки тоді, коли контроль над БА зберігається за використання підтримувального препарату в мінімальній дозі і відсутності рецидивів симптомів протягом одного року (рівень доказовості D).

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

Варто зазначити, що попередню класифікацію БА за ступенем важкості наразі використовують тільки з науковою метою. Замість неї рекомендована класифікація захворювання за ступенем контролю (контрольована, частково контрольована і неконтрольована БА). «Контроль» означає усунення клінічних проявів захворювання. В Україні ступінь тяжкості будуть і надалі застосовувати для визначення групи інвалідності та інших соціально зумовлених цілей. Критерії контролю над БА: • відсутність денних симптомів (або не більше двох епізодів на тиждень); • відсутність нічних симптомів або пробуджень через БА; • відсутність обмежень повсякденної активності, включаючи фізичні навантаження; • відсутність потреби у застосуванні препаратів для невідкладної допомоги (або не більше двох епізодів на тиждень); • відсутність загострень; • нормальні або майже нормальні показники функції легень. Збільшення потреби в препаратах для невідкладної допомоги, особливо щоденне їх використання, свідчить про втрату контролю над БА та необхідність перегляду терапії. ПРОФІЛАКТИКА БА Профілактика захворювання полягає в усуненні подразників, які його спричиняють. Наприклад, у побуті необхідно забезпечити гіпоалергенне середовище шляхом регулярного вологого прибирання та провітрювання приміщень. Варто також обмежити контакт людини, яка страждає на БА, з хімічними речовинами і засобами побутової хімії. Потрібно уникати пасивного і активного куріння. В Україні люди з БА у рамках програми «Доступні ліки» можуть отримати необхідні препарати безкоштовно за рецептом сімейного лікаря.

УРОХОЛУМ® – сила природи для ваших нирок!

ЗНИЩУЄ ІНФЕКЦІЮ ЗНІМАЄ ЗАПАЛЕННЯ СПРИЯЄ ОДУЖАННЮ Інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників. Склад лікарського засобу: 1 мл препарату містить водно-спиртовий екстракт (1:1) із суміші: моркви дикої плодів 0,2 г, ортосифону тичинкового листя 0,18 г, споришу трави 0,15 г, кукурудзи стовпчиків з приймочками 0,12 г, бузини чорної квіток 0,1 г, хвоща польового трави 0,1 г, хмелю суплідь 0,05 г, берези бруньок 0,05 г, звіробою трави 0,04 г, м’яти перцевої листя 0,01 г, допоміжна речовина – етанол 40%. Показання для застосування: у складі комплексної терапії гострих та хронічних захворювань (неспецифічної інфекції) сечовивідних шляхів (цистит, уретрит) та нирок (пієлонефрит), хронічних неінфекційних захворювань нирок (нефрит, нефроз); сечокам’яна, нирковокам’яна хвороби та сольовий діатез (профілактика утворення конкрементів, в т.ч. після їх видалення); хронічний холецистит, дискінезія жовчовивідних шляхів. Спосіб застосування та дози: дорослим та дітям віком від 12 років приймати перед вживанням їжі по 10-20 крапель, розводячи невеликою кількістю води, тричі на добу. Курс лікування визначається лікарем із врахуванням перебігу захворювання, характеру супутньої терапії та триває від 5 діб до 1 місяця. За призначенням лікаря курс терапії можна повторити. Категорія відпуску: без рецепта. Ліцензія: Серія АВ № 598036 від 11 липня 2012 р. РП МОЗ України № UA/11755/01/01. Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням обов’язково прочитайте інструкцію та проконсультуйтесь з лікарем. Зберігати в недоступному для дітей місці. Препарат не гарантує 100% лікувального ефекту. Виробник: ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика», вул. Корольова, 4, с. Станишівка, Житомирська обл., 12430 *ТМ Урохолум стала Абсолютним фаворитом у категорії «Препарат для лікування захворювань нирок та сечовивідних шляхів».

НАУКА

ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ І ФАРМАЦІЇ

З історії

київських аптек

Невід’ємною складовою інфраструктури будь-якого міста світу є аптеки, історія створення яких у кожного своя залежно від національних особливостей, законів, матеріальних та технічних можливостей тощо. Не є виключенням й наш Київ, де аптекарська справа зазнавала як злетів, так і падінь, але накопичила певний досвід, необхідний для подальшого розвитку цієї галузі. Тим не менш, незважаючи ні на які обставини, кияни за всіх часів з великою повагою і любов’ю ставилися до аптек у рідному місті

ПІОНЕРИ АПТЕЧНОЇ СПРАВИ Першу аптеку в Києві було відкрито значно пізніше, ніж у інших європейських містах, а саме у 1709 р. Розташовувалася вона на Печерську, а керував нею провізор І.В. Чкалов. З дозволу Петра І у Києві в 1715 р. було створено державну аптеку при шпиталі, який обслуговував тільки військових. Згодом відкрили перший аптечний магазин, який забезпечував лікарськими засобами військові частини, шпиталі, чиновників Київської губернської канцелярії та цивільне населення. Міська влада того часу надавала привілеї аптекам порівняно з торговими підприємствами: ніхто не мав права відкривати інші аптеки в місті або районі без згоди власника, який це зробив першим. Фармацевтів звільняли від військової служби, іменували почесними громадянами міста. Російський імператор Петро II у 1728 р. дарував право на відкриття партикулярної (тобто приватної) фармації німецькому колоністові Йоганну Гейтеру, якого для налагодження аптечної справи в Росії запрошував ще Петро I. Цього ж року було відкрито приватну КиєвоПодільську аптеку, власниками якої впродовж кількох десятиріч, а згодом і мережі аптек була сім’я Бунге. Вони також заснували на Куренівці ботанічний сад лікарських рослин, якими забезпечували все місто, а потім й половину України.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

ПЕРШ НІЖ СТАТИ АПТЕКАРЕМ Власниками київських аптек у ХVIII ст. були переважно іноземці, які відкривали свій бізнес, користуючись деякими економічними привілеями на «новій батьківщині». Так, наприклад, австрієць Густав Зейдель, прийнявши у 1888 р. російське підданство, відкрив у Києві аптеку на Хрещатику. Іноземцю, щоб відкрити аптеку, окрім стартового капіталу обов’язково необхідно було мати диплом про вищу освіту й підтвердити його в Аптечному приказі. Щоб отримати звання аптекаря, після закінчення університету потрібно було пройти стажування в аптеці, визначеній медичним департаментом. Через три роки учень-стажер подавав прохання про атестацію на звання аптекаря, провізора, гезеля і, склавши іспит, отримував право працювати в аптеці. У разі невдачі — знову навчання протягом року і повторний іспит. Якщо стажер упродовж п’яти років не міг скласти іспит, у медичному департаменті з’ясовували причини нездарності учня і визначали компетентність аптекаря. ЗНАМЕНИТА ДИНАСТІЯ Нині мало хто знає, що на Хрещатику, 36 існував будинок тютюнового магната Когена, в якому містилася відома не лише у Києві, а й за його межами «Університетська аптека Марцинчика». Заснував її 1847 р. син лікаря, котрий мав універсальну освіту й вирішив присвятити життя фармації, тож виїхав за кордон, щоб три роки удосконалюватися на хімічних фабриках Берліна, Відня та інших міст Європи. По смерті підприємця справу продовжив його син — Адольф Адольфович Марцинчик (1846–1912), випускник Першої київської гімназії, а потім природничого факультету Московського університету. Понад 50 років Марцинчик-молодший працював провізором, переобладнуючи аптеку, розширюючи виробництво та лабораторії. У 1881 р. його обрали головою Київського фармацевтичного товариства. Тоді ж він заснував Південно-російське товариство торгівлі аптекарськими товарами (ПРТТАТ). Справи йшли настільки успішно, що для цього товариства за проєктом відомого архітектора Олександра Хойнацького було зведено будинок у стилі неокласицизму, який понині прикрашає ріг вулиць Саксаганського і Безаківської (з 2009 р. — вул. Симона Петлюри). Цікаво зазначити, що за радянських часів у цьому будинку було Аптекоуправління, яке, завдячуючи солідності будівлі, було добре відомим киянам й викликало неабияку повагу. Нині у цьому будинку містяться державні та приватні підприємства і організації.

ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ І ФАРМАЦІЇ НЕДОЦІЛЬНІСТЬ ПІДРОБОК З настанням радянських часів з приватними підприємствами було покінчено, але владі все ж вдалося створити в Києві достатньо розвинену мережу державних аптек, яка певною мірою забезпечувала потреби киян у ліках та товарах медичного призначення. З приходом радянської влади з назви найвідомішої аптеки у Києві зникло прізвище її засновника Марцинчика й вона одержала назву «імені Пирогова». Після переведення столиці УРСР з Харкова до Києва у 1934 р. вона стала відомчою аптекою НКВС (Народного комісаріату внутрішніх справ), а у вересні 1941 р. будинок, в якому аптека безперервно працювала протягом 75 років (!), злетів у повітря, підірваний радянськими підпільниками. Після війни на цьому місці побудували архітектурний комплекс Київської міської ради. За весь час перебування України у складі СРСР в аптеках країни й відповідно в київських аптеках високоефективні лікарські засоби іноземного виробництва практично не реалізовували, оскільки тодішні «ідеологи» вважали за недоцільне закуповувати їх у країн «загниваючого капіталізму». З імпортних препаратів в аптеках Києва навіть у 60-х роках минулого століття можна було зустріти хіба що в’єтнамську мазь «Зірка» (від мігрені) та кілька препаратів виробництва соціалістичних Болгарії або Угорщини. Перевагою ж існуючих на той час препаратів була їхня дешевизна, що робило недоцільним їх підробку. «ТОЧНО, ЯК В АПТЕЦІ!» Відразу після закінчення Другої світової війни аптеки Києва переважно самі виробляли ліки за рецептами лікарів, адже більшість з підприємств фармацевтичної галузі було зруйновано. Цікаво зазначити, що в ті часи у деяких київських аптеках виробничий сектор рецептурного відділу був відокремленим від загального залу скляною перегородкою, як, наприклад, в аптеці на тодішній вулиці Воровського, 35 (нині їй повернуто історичну назву БульварноКудрявська). Таким чином, існувала можливість спостерігати за роботою провізорів, які щось зважували на тендітних терезах, збовтували, перетирали, фасували. Цим часто-густо користувалися відвідувачі аптек, а особливо школярі, які годинами могли спо-

Будинок Південно-російського товариства

Цікаво зазначити, що за радянських часів у цьому будинку було Аптекоуправління, яке, завдячуючи солідності будівлі, було добре відомим киянам й викликало неабияку повагу. Нині у цьому будинку містяться державні та приватні підприємства і організації

НАУКА

стерігати за «загадковою» роботою провізорів. Пояснюється це ще й тим, що пізнавальних розваг у дітей шкільного віку було обмаль (не існувало, як зараз, комп’ютерів й телебачення, навіть звичайний радіоприймач у багатьох родинах був рідкістю), тому побачити на власні очі «чарівний світ», де виробляють «чудодійні» речовини під назвою «ліки», було для них надзвичайно цікавим. Не виключено, що у когось з цих дітлахів, коли вони виросли, рішення при обранні професії було зроблено саме на користь фармації. У хлопчаків того часу навіть існував вислів «Точно, як в аптеці!», який застосовували, коли йшлося про якусь ретельно виконану справу або вимірювання. МАГІЧНЕ СЛОВО «CITO!» Однією з особливостей багатьох тодішніх аптек був доволі просторий загальний зал, де відвідувачі з рецептом, на якому лікар зазначив «Cito!» (латиною «Терміново!»), мали можливість зачекати деякий час, допоки їм виготовляли необхідні ліки. Саме такі аптеки, які особливо приємно було відвідувати киянам, знаходилися на бульварі Тараса Шевченка, 60 та на вулиці Короленка, 53 (нині Володимирській) навпроти Оперного театру, адже в них у великих діжках росли пальми та монстери, під якими було встановлено м’які дивани, й все це зроблено зі смаком та любов’ю. На жаль, двоповерхові будинки — витвори архітектури, на першому поверсі яких містилися ці аптеки, згодом було знесено, а на їхньому місці побудовано невиразні багатоповерхівки. Коли після війни фармацевтичну промисловість в країні було відновлено, в аптеках Києва реалізація готових ліків помітно зросла, а виготовлення за рецептами — значно скоротилося. «ЛИХІ» ДЕВ’ЯНОСТІ Особливо буремними для аптек України й відповідно Києва були «лихі» 90-ті роки. Після розпаду СРСР аптечні полиці стали майже порожніми, адже економічні стосунки між республіками, що входили до його складу, було повністю зруйновано. Не було навіть мила та зубної пасти, не кажучи вже про ліки, для виробництва яких необхідно мати субстанції, допоміжні речовини, апаратуру для виготовлення лікарських форм тощо, а кожна з цих складових знаходилася у різних новоутворених державах. Крім того, у незалежній Україні не існувало ані досвіду, ані нормативної бази для закупівлі ліків за кордоном, адже реєстрацію препаратів в СРСР мав право здійснювати лише один на всю країну Фармакологічний комітет, розташований у Москві. Відсутність лікарських засобів викликала ажіотажний попит на лікарські рослини. На цій «хвилі» надзвичайної популярності набула у киян «Аптека Зубицького» — приватного підприємця, який зумів вчасно зорієнтуватися й допоміг забезпечити місто різноманітними засобами народної медицини. РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ Пересічним громадянам, особливо людям похилого віку, частогусто буває важко розібратися у тих «новаціях», що відбуваються у наші дні в системі охорони здоров’я України взагалі, й у забезпеченні населення ліками зокрема. Але найважливішим для них є, звичайно, не наявність пальм та диванів у аптеках, а те, щоб ліки були ефективними та безпечними, було виключено випадки фальсифікації, щоб вони стали більш доступними, й одержати їх можна було без тисняви та черг, з рук професійних та доброзичливих провізорів. Дуже хочеться сподіватися, що так воно й буде після завершення медичної реформи, яка вже кілька років тому розпочалася в Україні й триває понині. Руслан Примак, канд. хім. наук

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Піридоксин розкриває секрети епілепсії Історія відкриття особливої форми епілепсії розпочалася в далекому 1954 р., коли американській педіатр Ендрю Хант разом із колегами [1] відкрили піридоксин-залежну форму епілепсії (PDE або в україномовній версії — ПЗЕ) у дітей, яку успішно контролювали прийомом піридоксину в дозі 2 мг на день. Тодішні лікарі лише припустили, що це може бути певним порушенням метаболізму вітаміну В6, яке й призводить до судом...

В6 — ЦЕ ДЕКІЛЬКА РЕЧОВИН Як відомо, вітамін В6 — це загальна назва трьох речовин: піридоксину, піридоксалю, піридоксаміну, а також їхніх фосфатів, серед яких найбільш важливим є піридоксальфосфат. У людському організмі будь-яка з цих речовин перетворюється на цю фосфорильовану активну форму піридоксину — піридоксальфосфат. Нестача вітаміну B6 спричиняє пелагру у лабораторних щурів, а у великих тварин розвивається різке недокрів’я. Піридоксин частково утворюється мікрофлорою у кишечнику дорослої здорової людини, однак повна потреба в цій речовині задовольняється лише завдяки вживанню відповідних продуктів харчування. Піридоксин є вітаміном, який добре розчиняється у воді та спирті, не розчиняється в ефірі і жирових розчинниках, руйнується під впливом тепла та світла. ТРОХИ ІСТОРІЇ Історія відкриття вітаміну В6 пов’язана з пошуками засобів для лікування пелагри — важкої хвороби, що виникає при неповноцінному харчуванні. У 1934 р. під час експериментів над щурами американський біохімік угорського походження Пауль Дьорді виділив з дріжджів невідому раніше речовину, завдяки якій вдалося вилікувати акродинію — захворювання, що вражає шкіру. Цю речовину назвали «антидерматитний фактор». Через чотири роки С. Лепковскі виділив вітамін В6 з рисових висівок. Однак вилікувати людину ним від пелагри виявилося неможливо. У 1939 р. К. Фолькерс і С.А. Харріс відкрили структуру вітаміну В6. Вчені також довели, що процес переамінування амінокислот, які входять до складу білка, відбувається за участю піридоксину. У 1945 р. американець

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

Е. Снелл виділив два різновиди цього вітаміну — піридоксамін і піридоксаль. «КОРОЛЬ ОБМІНУ» Вітамін В6 недарма називають «королем обміну» амінокислот, адже його коферментні системи беруть участь в біохімічних реакціях, що каталізуються багатьма класами ферментів. Він відіграє надзвичайно важливу роль у регулюванні ліпідного, білкового обміну, синтезі гема, біогенних амінів, гормонів щитоподібної залози. Піридоксальфосфат забезпечує процеси декарбоксилювання, переамінування, дезамінування амінокислот, бере участь в синтезі білка, у тому числі ферментів, гемоглобіну, важливих нейромедіаторів та гормонів і, зокрема, простагландинів, обміні серотоніну, катехоламінів, глутамінової кислоти, ГАМК, гістаміну, поліпшує використання ненасичених жирних кислот, знижує рівень холестерину і ліпідів у крові, покращує скоротливість міокарда, сприяє перетворенню фолієвої кислоти в її активну форму, стимулює гемопоез. Достатня кількість вітаміну В6 необхідна для нормального функціонування печінки.

Дефіцит піридоксину проявляється такими клінічними симптомами, як дратівливість, загальмованість, зниження апетиту, нудота, хейлоз, поліневрит, В6-залежна тривожність

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА Таблиця. Добова норма споживання вітаміну B6 Добова норма споживання вітаміну B6, мг/добу 0,5–0,6

Вік Немовлята до 1 року Діти 1–3 роки 4–6 років 7–10 років

0,9 1,3 1,6 Чоловіки

11–18 років 19–59 років 60 років та старше

1,8–2,0 1,8 2,0

Жінки 11–18 років 19–59 років 60 років та старше Період вагітності та годування груддю

1,6 1,8 2,0 2–2,2 (3)

Добова доза вітаміну В6 для здорової людини становить 2–2,2 мг (таблиця), однак вона зростає при вживанні білкової їжі, курінні, в період вагітності і годування груддю, у разі прийому деяких препаратів, наприклад, ізоніазиду (прямий антагоніст піридоксину). Дефіцит піридоксину супроводжується нестачею магнію і проявляється такими клінічними симптомами, як дратівливість, загальмованість, зниження апетиту, нудота, хейлоз, поліневрит, В6-залежна тривожність. Піридоксаль безпосередньо бере участь в транспорті деяких амінокислот і магнію.

ПРАКТИКА

Лікувальна доза для немовлят при ПЗЕ зазвичай становить 0,5 мг, а для дорослих — від 30 мг, але не вище 500 мг на день. Однак самолікування і необґрунтоване призначення вітаміну В6 неприпустимо, оскільки при передозуванні піридоксину можуть розвинутись алергічні реакції у вигляді кропивниці, підвищення кислотності шлункового соку, оніміння і поколювання в руках і ногах аж до втрати чутливості (екзогенно токсичний полінейропатичний синдром). Прийом вітаміну В6 у надлишкових (високих) дозах може призвести до тяжкого токсичного ефекту. АМЕРИКА, МОЛОКО, ВІТАМІН В6 ТА ГЕНЕТИКА Прояви дефіциту піридоксину були добре вивчені в США в 1950–1953 рр., як раз коли А. Хант з колегами описали випадок лікування епілепсії у дітей піридоксином у високих дозах. А все почалося із молока, коли його стали консервувати термічно та давати дітям як дитяче харчування. У деяких дітей виникали судомні напади, які провокували різні зовнішні подразники — шум, дотик тощо. Виявилося, що при стерилізації молока руйнується вітамін В 6. Розвиток судом обумовлений порушенням синтезу ГАМК в тканинах ЦНС з глутамінової кислоти та її накопиченням. Адже цей каскад реакцій каталізується В6залежним ферментом глутаматдекарбоксилазою, активність якої знижується при нестачі піридоксину. Звісно, що не в усіх дітей, яких годували цим молоком, виникали судоми. Лише у 2006 р. вдалося виявити, що причиною цих порушень метаболізму та зрештою ПЗЕ є вроджений дефект гена ALDH7A1, який кодує фермент антиквітин або α-аміноадипічну альдегіддегідрогеназу, що бере участь у катаболізмі L-лізину, призводячи до зниження активності декількох ферментів у мозку, які регулюють

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

До харчових продуктів з високим вмістом піридоксину належать неочищені зерна злакових, листова зелень, дріжджі, гречана і пшенична крупи, рис, бобові, морква, авокадо, банани, волоські та кедрові горіхи, патока, капуста, кукурудза, картопля, соя, м’ясо, риба, устриці, печінка тріски, курки та великої рогатої худоби, нирки, серце, яєчний жовток

передачу сигналів між нейронами, а також розвитку мозку. Ген ALDH7A1 локалізується в хромосомі 5q31. ПЗЕ успадковується за аутосомно-рецесивним типом і, за оцінками, її частоста становить приблизно один випадок на 400 000– 700 000 народжених, хоча дослідження, проведене в Німеччині, оцінило поширеність як один випадок на 20 000 народжених [2]. За цим критерієм ПЗЕ можна віднести до орфанних хвороб, а піридоксин — до орфанних препаратів. ПЗЕ ЯК ВОНА Є ПЗЕ — це стан, який характеризується виникненням судом, що починаються в грудному віці або в деяких випадках навіть до народження. У хворих дітей зазвичай бувають судоми, що тривають кілька хвилин (епілептичний стан) і пов’язані з м’язовою ригідністю та втратою свідомості (тоніко-клонічні судоми). До додаткових ознак епілепсії, залежної від піридоксину, належать низька температура тіла (гіпотермія), поганий м’язовий тонус (дистонія) незабаром після народження та дратівливість перед епізодом нападу. У рідкісних випадках у дітей з цим станом не виникають судоми, поки їм не виповниться 1–3 роки. Протисудомні препарати малоефективні для людей з епілепсією, залежною від піридоксину. Натомість дітям з таким типом нападів призначають піридоксин у високих добових дозах (тип вітаміну В6, який міститься в їжі). Після введення піридоксину судоми зникають вже через кілька хвилин, а зміни на електроенцефалограмі — через кілька годин. Якщо ПЗЕ не лікувати, то можливе формування важкої дисфункції мозку (енцефалопатія). Попри те, що судоми можна контролювати за допомогою піридоксину, все ж можуть виникати такі неврологічні проблеми, як затримка розвитку та порушення процесу навчання. Отже, ПЗЕ є рідкісним аутосомно-рецесивним захворюванням, яке зазвичай проявляється медикаментозно-резистентними нападами в ранні періоди життя. Судом можна повністю позбутися завдяки призначенню вітаміну В6 у високих дозах, проте якщо їх не лікувати відповідним чином, це може спричинити необоротний неврологічний дефіцит. «В6 ЗБАГАЧЕНА ДІЄТА» ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ? У епілептології дієтотерапію з високим вмістом піридоксину або курси вітамінотерапії доцільно призначати при вторинних дефіцитах піридоксину і лікарських гепатопатіях, зумовлених тривалим прийомом різних протиепілептичних засобів (наприклад, препаратів вальпроєвої кислоти). Тому піридоксин необхідно включати

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

у комбіновану потенційовану терапію протиепілептичними препаратами. До харчових продуктів з високим вмістом піридоксину належать неочищені зерна злакових, листова зелень, дріжджі, гречана і пшенична крупи, рис, бобові, морква, авокадо, банани, волоські горіхи, патока, капуста, кукурудза, картопля, соя, м‘ясо, риба, устриці, печінка тріски і великої рогатої худоби, нирки, серце, яєчний жовток. Рекордсменом за вмістом вітаміну В6 є кедрові горіхи, які містять понад 120 мг/100 г продукту, на другому місті — квасоля (0,9 мг/100 г), а на третьому — волоський горіх або куряча печінка (0,8 мг/100 г). І, навпаки, потрібно обережно ставитися до багатого на вітаміни грейпфрута та інших цитрусових з гірким присмаком, адже вони містять флавоноїд нарингенін, який пригнічує печінковий фермент — цитохром Р450, підвищуючи тим самим концентрацію у плазмі крові протиепілептичних препаратів, які приймає пацієнт. Важливо пам‘ятати, що значна кількість вітаміну В6 втрачається при обробці їжі: від 70 до 75% — при випічці, 90% — при консервуванні, від 15 до 70% — при заморожуванні, від 50 до 90% — під час помелу зерна. Крім того, дієту, багату на вітамін В6, необхідно призначати при спадкових порушеннях обміну піридоксину з розвитком піридоксинзалежних судомних нападів, які дебютують у дітей раннього віку. Однак безконтрольне застосування піридоксину у високих дозах або тривалий його прийом може знижувати ефективність протиепілептичної терапії. Потреба у вітаміні В6 зростає у разі прийому антидепресантів і пероральних контрацептивів, під час стресу і підвищених навантаженнях, а також в осіб, що вживають алкоголь, і курців. Кортикостероїдні гормони (гідрокортизон тощо) також можуть призводити до вимивання вітаміну В6, а при прийомі естрогенвмісних препаратів виникає виражений дефіцит вітаміну В6. Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук Література 1. Hunt AD Jr, Stokes J Jr, McCrory WW, Stroud HH. Pyridoxine dependency: report of a case of intractable convulsions in an infant controlled by pyridoxine // Pediatrics. — 1954; 13: 140–5. PubMed PMID: 13133562https:// pediatrics.aappublications.org/content/13/2/140 2. Stockler S, Plecko B, Gospe SM et al. (September 2011). Pyridoxine dependent epilepsy and antiquitin deficiency: Clinical and molecular characteristics and recommendations for diagnosis, treatment and followup. // Molecular Genetics and Metabolism. — 104 (1–2): 48–60. doi:10.1016/j. ymgme.2011.05.014

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Чи є альтернатива традиційним антибіотикам? Бактеріальні інфекції, стійкі до антибіотиків, щороку забирають близько 700 тис. життів. До 2050 р. цей показник може сягнути 10 млн. Завадити цій жахливій тенденції можна завдяки розробці нових антибіотиків, перегляду підходів до застосування вже існуючих засобів, а також впровадженню альтернативних традиційним антибіотикам методів боротьби з бактеріальними інфекціями. Принципово нові антимікробні препарати з’являються рідко, їх застосовують як засоби «резерву», але й до них поступово поширюється стійкість. Перегляд політики щодо застосування антибіотиків, зокрема обмеження їх використання в тваринництві, раціональне призначення при вірусних інфекціях, індивідуальний підхід до вибору препарату та його дози, відбувається лише в деяких розвинених країнах і поки також не чинить суттєвого впливу на поширення антибіотикорезистентності. Отже, час уважно придивитися до різних як давно відомих, так і цілком нових стратегій боротьби з бактеріальними інфекціями, які можуть доповнити антибіотикотерапію або в певних випадках стати її альтернативою ПРИРОДНІ АЛЬТЕРНАТИВИ АНТИБІОТИКАМ Бактеріофаги (фаги) — віруси бактерій, які були відкриті понад 100 років тому, через появу антибіотиків надовго випали з поля зору західної медицини, але нещодавно повернулися. Фаги ефективно знищують бактерії, легко проникають майже в усі тканини організму, за наявності бактерії-мішені швидко розмножуються, а після її елімінації — і швидко зникають. Завдяки високій специфічності фаги на відміну від антибіотиків не шкодять нормальній мікрофлорі. При цьому лікування фагами вимагає чіткого встановлення бактеріїзбудника та пошуку специфічного до неї бактеріофага. Для масового

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

виробництва підходять лише препарати-коктейлі, що містять суміш фагів, специфічних проти актуальних штамів найбільш поширених патогенів. У західних країнах дозволено використання індивідуально підібраних фагів при інфекціях, які не відповідають на лікування антибіотиками, наприклад, у пацієнтів із пневмонією при муковісцидозі, із остеомієлітом, ендокардитом, діабетичними виразками стоп, хірургічними інфекціями тощо. В Східній Європі та Грузії дослідження фагів не переривалися, в науково-дослідних центрах зберігаються великі колекції фагів, і, наприклад, в Тбілісі, в Інститут бактеріофагів ім. Еліави з усього світу приїздять пацієнти з хронічними інфекціями, щоб отримати специфічний фаговий препарат. Антимікробні пептиди (АМП) виділяють різні організми — від бактерій до ссавців — як засоби вродженого імунітету. Це відносно короткі амфіфільні молекули (30–40 амінокислот) з високим позитивним зарядом, які взаємодіють з мембраною бактерії, після чого порушують її цілість і тим самим знищують мікробну клітину. Кілька АМП (поліміксин В, колістин, граміцидин і даптоміцин) застосовують в клінічній практиці, але інші АМП ніяк не можуть пробити собі шлях до пацієнта. Вони мають широкий спектр дії, швидко знищують бактерії, чинять імуномоделювальну дію, до них повільно формується резистентність, але АМП легко руйнуються в організмі, часто токсичні, а їх виробництво є дороговартісним. Бактеріоцини — це різновид АМП, що виробляють деякі бактерії для захисту від інших бактерій. Як і АМП, вони зв’язуються з мембраною, але каналів у ній не утворюють, а проникають всередину клітини, де порушують синтез пептидоглікану (нізин), трансляцію білка (боттроміцин), метаболізм ДНК, РНК і білка (мікроцини В17, J25, C7-C51). В цілому, переваги та проблеми АМП характерні й для бактеріоцинів, але останні мають особливість — вони більш селективні, тобто, як і бактеріофаги, не шкодять мікробіому. На сьогодні бактеріоцини застосовують лише в харчовій промисловості, жоден препарат ще не схвалений для застосування у людини. Вплив на кишкову мікробіоту: пробіотики. До складу кишкової мікробіоти ссавців входить понад 1 тис. видів бактерій та дріжджів, зокрема біфідобактерії, лактобактерії, стрептококи, непатогенні кишкові палички, різні види клостридій, фузобактерій, еубактерій тощо. Порушення складу кишкової мікробіоти при антибіотикотерапії може призводити до тяжких ускладнень і, зокрема, до псевдомембранозного коліту. При лікуванні кишкових інфекцій альтернативою антибіотикам є про- та пребіотики, не тільки біфідо-

Флавамед

Амброксолу гідрохлорид

Для лікування вологого кашлю Флавамед ®

розчин від кашлю

1,2,3

0+ років

• не містить етилового спирту 1 • має запах малини 1

Флавамед Макс ®

таблетки шипучі

12+ років

• особлива форма випуску 2 • амброксол починає діяти швидко 2** • має високий вміст амброксолу*** 60 мг в 1 таблетці 2

Флавамед ®

таблетки від кашлю • з насічкою для поділу таблетки 3

6+ років

Інформація про безрецептурні лікарські засоби для спеціалістів охорони здоров’я. * Флавамед® розчин від кашлю можна застосовувати дітям від 2 років. Дітям віком до 2-х років застосовувати лише за призначенням лікаря 1. ** через 30 хвилин після прийому 2. *** порівняно з вмістом амброксолу в препараті Флавамед таблетки 3. Для детальної інформації дивись інструкцію для медичного застосування: 1. Флавамед® розчин від кашлю №543 від 19.05.17, РП UA/3591/01/01. 2. Флавамед® МАКС таблетки шипучі №1275 від 24.11.2016, РП UA/3591/03/01. 3. Флавамед® таблетки від кашлю №614 від 04.04.2018, РП UA/3591/02/01. Виробник. Берлін Хемі АГ, Німеччина. Показання. Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушенням бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу. Протипоказання. Флавамед® не можна застосовувати пацієнтам із відомою гіперчутливістю до амброксолу гідрохлоріду або до інших компонентів препарату. У випадку рідкісних вроджених станів, через які можлива непереносимість допоміжної речовини, прийом препарату протипоказаний. Побічні ефекти. Диспепсія, нудота, блювання, діарея тощо. UA-FLA-03-2019-V1_print. Затверджено 05.09.2019.

Представництво «Берлін Хемі/А. Менаріні Україна Гмбх». Адреса: м. Київ, вул. Березняківська 29, 7-й поверх. Тел: +38(044) 494 33 83, факс +38(044) 494 33 89.

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

та лактобактерії, які використовують вже досить давно, а й дріжджі Saccharomyces boulardii, непатогенні кишкові палички, різні види Bacillus. Вони допомагають зберегти нормальний баланс мікрофлори в кишечнику, беруть участь у формуванні захисного шару слизу на його стінках, активують імунний захист організму, а також конкурентно пригнічують патогенні мікроорганізми. Наразі клінічні випробування (фази І і ІІ) проходить низка пробіотичних засобів, призначених для лікування інфекцій C. difficile, що рецидивують. Вплив на кишкову мікробіоту: фекальна трансплантація. Ця стратегія лікування кишкових інфекцій передбачає введення пацієнту з кишковою інфекцією мікробіоти здорового донора. FDA схвалило використання фекальної трансплантації для лікування пацієнтів з інфекцією C. difficile, яка не відповідає на стандартну терапію. В дослідах на тваринах цей метод демонструє ефективність при колонізації кишечнику E. coli, Salmonella, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, метицилінорезистентним S. aureus, ванкоміцинорезистентними ентерококами, але, на жаль, клінічних даних поки недостатньо. Хижі бактерії, такі як представники роду Bdellovibrio, розмножуються лише всередині інших грамнегативних бактерій, таких як E. coli, Salmonella, Legionella, Pseudomonas. У клітинах ссавців вони не розмножуються. Bdellovibrio руйнують вміст бактеріальних клітин за допомогою власних гідролітичних ферментів. Останні здатні також руйнувати бактеріальні біоплівки. Активність проти широкого кола патогенів, низька імуногенність та токсичність, мала ймовірність формування у бактерій-мішеней стійкості роблять Bdellovibrio перспективними антимікробними агентами. Але поки маємо результати випробувань лише на тваринах. СИНТЕТИЧНІ ЗАСОБИ Синтетичні імітатори антимікробних пептидів (СІАМП) — це спроба відтворити корисні властивості природних АМП і при цьому позбутися таких їх недоліків, як чутливість до протеаз, токсичність і висока вартість. Перші спроби синтезу АМП стосувалися хімічних модифікацій пептидного каркасу із збереженням амфіфільності та позитивного заряду молекули. Так були створені β-пептиди, пептоїди, олігоацилізини, α-АА-пептиди — олігомери, здатні утворювати елементи вторинної структури, які необхідні для антимікробної активності, та стійкі до гідролізу протеазами. Ще одним варіантом імітації властивостей АМП є створення антимікробних полімерів шляхом приєднання гідрофобного та катіонного доменів до тих чи інших полімерів. Антимікробні полімери демонстрували активність по відношенню до мультирезистентних бактерій, а деякі також відновлювали чутливість таких збудників до антибіотиків. Третій шлях імітації АМП — синтез низькомолекулярних непептидних

В умовах зростаючої резистентності бактерій до антибіотиків важливо переглянути стратегії боротьби з бактеріальними інфекціями

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

сполук, що відтворюють амфіфільні властивості природних АМП. Серед перспективних штучних непептидних АМП — брилацидин, що має широкий спектр активності, зокрема проти MRSA, та наразі проходить клінічні випробування (фаза ІІ) як засіб терапії інфекцій шкіри та слизових оболонок. Антибактеріальні олігонуклеотиди використовують для пригнічення активності генів, зокрема генів патогенних бактерій, шляхом блокування мРНК на стадії трансляції. Ці олігонуклеотиди є фрагментами РНК або ДНК і комплементарні мРНК-мішені (їх називають антисенсовими). Олігонуклеотиди модифікують, щоб зробити нечутливими до дії нуклеаз, а потім кон’югують із проникаючим пептидом, який допомагає всій конструкції потрапити через мембрану всередину бактеріальної клітини. Антисенсові олігонуклеотиди вже проявили антибактеріальну активність проти E. coli, S. enterica, P. aeruginosa та A. baumannii як in vitro, так і in vivo. Нещодавно було створено олігонуклеотид, який пригнічує експресію гена, що кодує Нью-Делі метало-β-лактамазу, та відновлює чутливість патогенів до β-лактамних антибіотиків. БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ Генетично-модифіковані бактеріофаги — це спроба розширити можливості вірусів бактерій. Так, створено фаги, які продукують фермент, що дуже ефективно розчиняє біоплівки. Помірні фаги, які на відміну від літичних здатні довго персистувати в бактерії, використовують для доставки в них потрібних генів, наприклад, таких, що підвищують чутливість бактерії до тих чи інших антибіотиків. Широкі можливості відкриває використання так званих фагмід — гібридних ДНК, що містять гени фагів та бактеріальних плазмід, а також гени, що кодують якийсь антибактеріальний агент. Лізини — це ферменти, які руйнують клітинну стінку бактерій та можуть діяти як антимікробні агенти. Такі ферменти продукують бактеріофаги (ендолізини) або бактерії для знищення конкурентів (екзолізини) і ремоделювання власного пептидоглікану в процесі росту (автолізини). Лізини — це білки, для яких відомі гени та які можна отримувати в генетично-модифікованих мікроорганізмахпродуцентах. Наразі два лізини для лікування бактеріємії, спричиненої S. aureus, проходять клінічні випробування (фази І і ІІа). Моноклональні антитіла активно використовують у різних галузях медицини, перш за все в ревматології та онкології. Але останніми роками все частіше чуємо про антибактеріальні антитіла. FDA вже схвалило три препарати для лікування інфекції C. difficile (антитіла спрямовані проти токсину В) та сибірки (антитіла специфічні до протекторного антигену Bacillus anthracis). Також на різних фазах випробувань знаходяться моноклональні антитіла проти шига-токсину E. coli, ліпотейхоєвої кислоти або α-токсину S. аureus і різних антигенів P. aeruginosa. CRISPR-Cas 9 — система, що забезпечує адаптивний імунітет бактерій шляхом розпізнавання та розрізання певних послідовностей ДНК. Інформація про те, які саме послідовності треба різати, записана в спеціально процесованих фрагментах РНК. Систему CRISPR-Cas 9 активно використовують для спрямованого редагування геному еукаріот, але її переваги можуть стати в нагоді у боротьбі з патогенними бактеріями. Так, систему вдалося «налаштувати» на розрізання генів, що кодують фактори вірулентності та резистентності до антибіотиків у карбапенем-резистентних ентеробактерій та ентерогеморагічної E. coli, а також у вірулентної S. aureus. Також встановлено, що введення нуклеаз із відповідними РНК є ефективним у боротьбі з антибіотикорезистентними бактеріями у складних бактеріальних спільнотах, таких як кишковий мікробіом. На жаль, поки можливість масового застосування CRISPR-Cas 9 у лікуванні інфекційних хвороб виглядає сумнівною. Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук

Öèòðàìîí-Äàðíèöÿ 8 201 * У К Р О Б ОЛ Ю Т А О ПАР ВНОГ Е Р П ОЛ О Г ВІД

ЗНЕБОЛЮЮЧИЙ ПРОТИЗАПАЛЬНИЙ ЖАРОЗНИЖУВАЛЬНИЙ Реклама лікарського засобу. Цитрамон-Дарниця виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». РП № UA 6550/01/01. Ліцензія Серія АВ №598086. Відпускається без рецепта. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією на лікарський засіб. Зберігати у недоступному для дітей місці. Препарат має протипоказання. В даному сюжеті використовується рекламний слоган. *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018.

ПРАКТИКА

EX TEMPORE

ПРИГОТУВАННЯ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ:

паста Лассара Пастами називають суспензійні мазі, які містять понад 20–25% твердої фази. Вони мають широке застосування в дерматології як лікувальні або захисні засоби

Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Національний фармацевтичний університет, Харків Дерматологічні пасти готують шляхом змішування порошкоподібних лікарських речовин з розплавленою основою у нагрітій ступці. Технологія паст детально описана у статті «Приготування дерматологічних паст в аптеці: паста Теймурова» («Фармацевт практик» № 3, 2014). Якщо кількість порошкоподібних речовин, що входять до складу пасти дуже велика (понад 75%), то може спостерігатися обернення фаз, при цьому суміш починає розсипатися. Таке явище відбувається через те, що основа перестає бути суцільною фазою і перетворюється у дрібні частинки, які прилипають до часточок порошку. Тобто порошкоподібні речовини перетворюються з дисперсної фази на дисперсійне середовище. Паста Лассара, або саліцилово-цинкова паста, є класичним прикладом дерматологічних паст. Вона є основою ряду препаратів у вигляді паст, які готують шляхом додавання інших лікарських речовин: саліцилово-цинкова з борною кислотою, саліцилово-цинкова з дьогтем і борною кислотою, саліцилово-цинкова з нафталанною маззю тощо. Основними діючими компонентами у всіх варіантах є цинку оксид і кислота саліцилова. Як мазеву основу у цих пастах використовують вазелін, як ущільнювач — пшеничний крохмаль (згідно з Фармакопеєю VII СРСР) або тальк (згідно з німецькою Фармакопеєю VI). У разі використання крохмалю змінюється традиційна технологія паст: оскільки крохмаль при змішуванні з гарячим вазеліном може утворювати крохмальний клейстер, то спочатку готують суміш цинку оксиду і кислоти саліцилової з частиною розплавленого вазеліну, а потім до напівохолодженої маси додають крохмаль і в кінці — залишок вазеліну.

За АТС-класифікацією паста Лассара відноситься до групи D02 — препарати з пом’якшувальною і захисною дією. При нанесенні на уражену поверхню шкіри вона утворює захисний бар’єр, який захищає від впливу подразнювальних факторів, і проявляє дію: • протизапальну; • в’яжучу; • підсушувальну; • антисептичну. Використовується для місцевого лікування різних дерматологічних захворювань: псоріаз, екзема, лишай, гнійні ураження, пролежні, виразки, опіки, дерматити з вираженими процесами ексудації, попрілості, вугрі, іхтіоз, дискератоз

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

Оскар Лассар (1849-1907) — німецький дерматолог. Народився в Гамбурзі, після отримання докторського ступеня у 1872 р., працював асистентом у берлінській лікарні Шаріте, пізніше заснував приватну лікарню дерматології і сифілісу у Берліні. Вона була відома як технологічно просунута, оскільки в ній застосовували прилад для терапії ультрафіолетовим світлом і рентгенівський апарат. У 1902 р. Оскар Лассар став професором Берлінського університету і був першим у Німеччині, хто зібрав колекцію муляжів зразків травм для використання їх в навчальних цілях. Лассар став засновником Німецького товариства, гаслом якого було — «щотижнева лазня для кожного німця», і запам’ятався ініціативою створення громадських лазень в інтересах суспільної гігієни для малозабезпечених людей Німеччини й Австрії. У 1893 р. він заснував дерматологічний журнал і був незмінним його редактором

Однак існує й інша технологія пасти Лассара: у підігрітій ступці розтирають цинку оксид і змішують його з крохмалем, суміш висипають на капсулу. Далі у ступці розтирають кислоту саліцилову з мінімальною кількістю розплавленого вазеліну, додають ще приблизно половину вазеліну, змішують. Потім у ступку додають вибрану суміш порошків, змішують і додають залишок розтопленого вазеліну. Приготовану пасту перемішують до повного охолодження.

Pasta Zinci Lassari Pasta Zinci salicylatis Rp.: Pasta Zinci salicylatis 20,0 D. S. Наносити на уражені ділянки шкіри *** Rp.: Acidi salicylici 0,4 Zinci oxydi Amyli ana 5,0 Vaselini 10,0 Misce, fiat pasta D. S. Наносити на уражені ділянки шкіри

ТЕХНОЛОГІЯ ПАСТИ ЛАССАРА

Відважують цинку оксид

Подрібнюють цинку оксид у підігрітій до 50 °С ступці і вибирають на капсулу

Відважують кислоту саліцилову

Поміщають кислоту саліцилову у ступку і подрібнюють

Відважують вазелін

Розплавляють на водяній бані весь вазелін, додають частину у ступку, диспергують суміш

Відважують крохмаль

Додають крохмаль у ступку до напівохолодженої маси і змішують

Додають залишок вазеліну і змішують до однорідності

Переносять приготовлену пасту у баночку для відпуску

Повертають цинку оксид у ступку, змішують

Укупорюють і оформлюють препарат до відпуску

ПРАКТИКА

ОБМІН ДОСВІДОМ

Виклик системі та собі Зоряна Заболотня

КП ЛОР «Міжлікарняна аптека № 272» єдина у Львівській області успішно розвиває екстемпоральне і стерильне виготовлення лікарських засобів відповідно до стандартів GMP

ВДАЛИЙ СТАРТ — ПОЛОВИНА СПРАВИ Життя комунальної міжлікарняної аптеки № 272, що розташована на території Львівської обласної клінічної лікарні (її ще називають лікарнею медуніверситету, бо тут працює багато медичних кафедр), радикально змінилося у 2014 р. Нова завідувачка Зоряна Заболотня пристала на пропозицію керівника департаменту комунального майна Львівської обласної ради очолити аптечний заклад, створений ще у 1963 р., оскільки мала конкретну і, як виявилося згодом, цілком реальну мету: створити справжню аптеку, тобто відновити екстемпоральне і стерильне виробництво і зробити її прибутковою. Окрім обласної ради, яка посприяла у придбанні обладнання, ідею підтримали і допомогли її реалізувати територіальна Держлікслужба (начальник Надія Ізьо), Галицька фармацевтична асоціація (виконавчий директор Неля Бик), Львівська аптечна корпорація (керівник Алла Галушка), кафедра організації та економіки фармації і технології ліків факультету післядипломної освіти ЛНМУ ім. Данила Галицького (завідувач професор О. Заліська). Завдяки головному лікарю обласної клінічної лікарні Михайлові Гичці з часом ставлення лікарів до міжлікарняної аптеки також стало лояльнішим. Він зібрав завідувачів відділень і запропонував у їхніх призначеннях більше уваги приділяти лікарським препаратам аптечного виготовлення. Побачивши, який асортимент стерильних і екстемпоральних засобів пропонує аптечний заклад, лікарі почали сприймати провізорів як рівноправних колег у процесі надання медичної допомоги пацієнтам. Певна річ, аптечний персонал має величезний досвід, дехто з провізорів і фармацевтів працює тут ще з радянських часів, коли аптека сама обслуговувала найбільшу у Львові клінічну лікарню, щодня виготовляючи для її потреб тисячі стерильних розчинів та засобів екстемпоральної рецептури. Однак у 90-х роках минулого століття виготовлення, як і у багатьох інших аптеках, знищили, усі ліцензії ліквідували. Тож роботи було — незоране поле. Розпочали з капітальної реконструкції приміщення — особняка 1823 р. площею 500 кв. м, розташованого у глибині лікарняного скверу. Замінили водогін і систему водовідведення, провели теплоізоляцію, встановили нову електричну проводку, нові пластикові вікна. На першому поверсі підготували приміщення для екстемпорального і стерильного виробництва. — Нестерильне екстемпоральне виготовлення в аптеці відновили у 2014 р., — розповідає Зоряна Заболотня, завідувач КП ЛОР «Міжлікарняна аптека № 272», асистент кафедри організації та економіки фармації і технології ліків факультету післядипломної освіти ЛНМУ ім. Данила Галицького. — Стерильне — на початку 2016 р., на це пішов рік. Виконання усіх вимог GMP добитися нелегко, надто

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

тих, що стосуються приміщень для виготовлення стерильних розчинів. Але ми це зробили! ОСОБЛИВИМ ПАЦІЄНТАМ — ОСОБЛИВІ ЛІКИ — Повернутися до повноцінного аптечного виготовлення мене надихнули діти, наші найменші пацієнти, — зазначає Зоряна Орестівна. — Річ у тому, що поряд з аптекою працює Львівський обласний неонатальний центр. Це перша педіатрична клініка в Західній Україні, відкрита у 1909 р. Вона була дитячою лікарнею і одночасно кафедрою педіатрії медичного університету. Тепер тут діють реанімація для новонароджених і відділення для недоношених дітей. Вони потребують індивідуальних доз препаратів і гостро реагують на домішки у ліках, як, зрештою, і люди похилого віку з недостатньою або надлишковою масою тіла. Важливо, що індивідуальні дозування відповідно до маси тіла дітей чи дорослих, за якими виготовляють екстемпоральні лікарські засоби, є науково обґрунтованими. Їх розраховують на кафедрі організації та економіки фармації і технології ліків ФПДО під керівництвом д-ра фарм. наук, професора Ольги Заліської. Також беруть до уваги чутливість пацієнтів до тих чи інших речовин з огляду на результати аналізів. Те саме стосується стерильних розчинів, коли, наприклад, новонародженій дитині у реанімації повинні прокрапати розчин натрію хлориду, але не 10%, а 7,5%. Чи може препарат заводського виробництва мати таке дозування? Звісно, що ні. Або розчини з фенобарбіталом для недоношених немовлят — таких промислового виробництва з дитячим дозуванням взагалі не існує. Екстемпоральне виготовлення здійснюють четверо фахівців. Наша гордість — Лідія Михайлівна Лацик, яка працює фармацевтом 53-й рік

ОБМІН ДОСВІДОМ

ПРАКТИКА

(з 1967 р.!) У міжлікарняній аптеці № 272 вона вже п’ять років власноруч виготовляє ліки для найбільш вразливих категорій пацієнтів — недоношених дітей з низькою масою тіла і людей літнього віку. Серед екстемпоральних засобів найбільшим попитом користуються антигрипін, розчин магнезії, бовтанки і цинкові мазі для проблемної шкіри, мазь від псоріазу, гепаринова мазь, дитячі свічки з антибіотиками, свічки Масляка від геморою. В цілому понад 400 найменувань для застосування в дерматології, хірургії, неонатології, педіатрії, кардіології. Активно ці препарати закуповують центральні районні лікарні й спеціалізовані медичні заклади області. Скажімо, останнє замовлення було отримано від військового госпіталю — 530 л 6% перекису водню, 225 л води для ін’єкцій. І після цього хтось може сказати, що екстемпоральне виготовлення в аптеці нікому не потрібне? ВИГІДНО І ЛЮДЯМ, І ДЕРЖАВІ — Для стерильного виготовлення ми придбали нові дисКожну серію лікарських тилятори, очищувачі повітря, два автоклави. Дещо з обладнання засобів перевіряють відкупили в аптек, які позакривана включення лися, — каже завідувач аптеки. — механічних домішок Щоправда, останнім часом значкваліфікований но подорожчав скляний посуд для стерильних розчинів. Для нас провізор вищої це є проблемою, оскільки ми закатегорії Марта куповуємо тари набагато менше, Дмитерко та ще ніж промислові виробники, тому двоє працівників й змушені платити дорожче. Але, аналітичного відділу попри все, виконуємо соціальну функцію, тому не закладаємо у роздрібну ціну розчинів стовідсоткову ціну посуду. Нині міжлікарняна аптека № 272 обслуговує медичні заклади всієї Львівської області — лікарні, диспансери і поліклініки. Щомісяця виготовляємо до 10 тис. флаконів продукції. Ось, наприклад, лише сьогодні ми відвантажили 300 флаконів стерильних розчинів для госпіталю ім. Юрія Липи. Калію хлорид із нестандартним дозуванням 7,5% у нас замовляють кардіологічні відділення лікарень. А ще воду для ін’єкцій, 5% розчин глюкози, розчин фурациліну в різних концентраціях, розчини еуфіліну, калію йодиду, магнію сульфату, натрію броміду, нікотинову кислоту, які не може запропонувати заводська технологія. Перевага аптечних засобів над промисловими полягає у можливості виготовлення невеликих партій розчинів у потрібних концентраціях. Стерильні препарати аптечного виготовлення не дають алергічних реакцій чи побічних ефектів, оскільки діюча речовина не містить зайвих домішок (калію, магнію). Це має велике значення для пацієнтів кардіологічного і хірургічного відділень. Для того щоб внормувати процес аптечного виготовлення, у планах Зоряни Заболотньої спільно з науковцями кафедри прописати стандарти виготовлення низки аптечних екстемпоральних і стерильних препаратів і подати їх на затвердження у МОЗ України. Як запевняє Зоряна Орестівна, відновлення аптечного виготовлення — в інтересах пацієнтів і самої держави. Людям воно дозволяє отримувати необхідні якісні лікарські засоби з індивідуальним дозуванням, без консервантів і стабілізаторів, а державі — економити бюджетні кошти на закупівлю препаратів та планувати витрати навіть помісячно. Шостий рік війни в Україні, на жаль, також доводить необхідність у ліках аптечного виготовлення. Ін’єкційними розчинами фурациліну для промивання ран, натрію цитрату для очищення крові, фізіологічними, знеболювальними розчинами міжлікарняна

аптека № 272 забезпечує Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих ім. Юрія Липи. Термін придатності цих розчинів — лише 1 міс, і цього цілком достатньо, річні запаси нікому не потрібні. Продукцію можна замовити сьогодні, а отримати вже завтра. Поза тим, у разі потреби, коли до Львова прибувають борти з багатьма пораненими, аптека надає госпіталям свою продукцію безкоштовно. Кожну серію лікарських засобів перевіряють на включення механічних домішок кваліфікований провізор вищої категорії Марта Дмитерко та ще двоє працівників аналітичного відділу. Крім того, щомісяця всі розчини проходять перевірку в центральній лабораторії територіальної Держлікслужби. Загалом у стерильному виготовленні задіяно 8 осіб. На початку 2014 р., отримавши ліцензію, вигравши тендер і уклавши контракти на прямі поставки з вітчизняними виробниками, аптека почала забезпечувати наркотичними, психотропними засобами і прекурсорами відділення Львівської обласної клінічної лікарні. Попри додаткові капіталовкладення на передоплату замовлень, відповідне обладнання приміщень для зберігання і автотранспорту для перевезення, цей крок, власне, і дав старт нарощенню роздрібного відпуску лікарських засобів. — Наразі міжлікарняна аптека має 7 роздрібних аптечних пунктів на території обласної клінічної, інфекційної лікарень, у перинатальному центрі у Львові і у райцентрі Мостиська, — розповідає Зоряна Орестівна. — Подали документи на відкриття ще трьох, тобто розвиваємо також роздрібний напрямок реалізації готових лікарських форм. Як комунальний аптечний заклад від соціальної функції не відмовляємося й у роздрібній реалізації — ціни на препарати прийнятні, також беремо участь у програмі «Доступні ліки». І, певна річ, втішені, що гідно витримуємо конкуренцію з приватними аптеками! Лариса Дедишина ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ОБЛИЧЧЯ ФАРМАЦІЇ

Три таланти Миколи Кокіша Провізор із 40-річним стажем із Рахова на Закарпатті зібрав багату колекцію давніх гуцульських ужиткових речей, рукописів пісень, колядок, приказок та досконало опанував мистецтво вовноткацтва АПТЕКА — ЗНАЮ. ФАРМАЦЕВТ — ЩО ЗА ДИВО? Народившись у присілку Меришора села Розтоки (на Білій Тисі) Рахівського району Закарпатської області, Микола Кокіш, старший серед шістьох дітей Василя та Марії, й гадки не мав, що буде колись аптекарем. Звісно, що таке аптека — знав, а от слова «фармацевт» і не чув ніколи. Тож після середньої школи, яку успішно закінчив у Рахові, поштою надіслав до Львова документи на вступ до лісотехнічного інституту. Ніякої іншої роботи у гірській місцевості не було, а отримавши диплом, можна було зі знанням справи допомагати батькові, який був лісником-лісорубом. Але життя справді непередбачуване. Вчитель хімії Миколи Кокіша, який на той час вже головував у сільраді, повідомив хлопцеві, що на село прийшла рознарядка від аптекоуправління скерувати на навчання до Львівського медичного інституту здібних випускників, які потім могли б працювати в аптеках Закарпаття. Про нові кадри для фармації дбав особисто начальник аптекоуправління Б.О. Осташко, який і організував набір молодих закарпатців. Певно, файна професія, подумав Микола. Ідея йому сподобалася, і 17-річний гуцул сам уперше потягом рушив до далекого незнайомого міста. У приймальній комісії потенційному лісникові не дуже й хотіли ті документи віддавати, бо ж недобір. Та Микола був наполегливим. Проте папери для вступу того ж дня треба було якось доправити в Закарпатське аптекоуправління в Ужгороді. І вкотре хлопець не розгубився, швидко зорієнтувався в ситуації і до Ужгорода вилетів літаком. Працівники відділу кадрів аптекоуправління пакетом подали документи всіх закарпатських абітурієнтів до медінституту у Львові. МАЗЬ ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ Хімія — четвірка. Біологія — п’ять! Микола Кокіш стає студентом стаціонарного відділення фармацевтичного факультету Львівського державного медичного інституту. До речі, однокурсники завжди кликали шпаркого закарпатця Кокішем, бо думали, що таке його «псевдо». Деканом факультету був тоді Б.С. Зіменковський, майбутній ректор львівського вишу. Найулюбленіша дисципліна

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

Кокіша — аптечне виготовлення лікарських засобів, яку викладала професор В.Т. Позднякова. Якось на іспиті з цього предмету Микола зумів здивувати доцента М.Г. Чаплинську: розповідаючи про м’які лікарські форми, сказав, що мазь може бути і внутрішньою лікарською формою. Наприклад, гуцули прополісну мазь виготовляють на основі вершкового масла і намащують її на хліб. Заскочена викладачка поставила Кокішу четвірку. Але, коли сесія добігала кінця, раптом попросила його зайти на кафедру із заліковкою. Мовляв, своїм повідомленням Микола так її приголомшив, що вирішила четвірку виправити на п’ятірку. Це була перша відмінна оцінка у його заліковці. А пізніше п’ятірки з профільних дисциплін «рятували» від низьких балів з історії КПРС, яка ну ніяк не йшла студентові із Закарпаття. Викладачі комуністичної історії соромилися ставити трійки на сторінках, які рясніли позначками «відмінно». АПТЕЧНА КУХНЯ Скерування на роботу Микола Кокіш отримав у лікарняну аптеку Рахова. Борис Антипович Ведмеденко, тодішній завідувач ЦРА, до складу якої входив й підрозділ у лікарні, одразу запропонував молодому спеціалістові очолити аптечну філію в одному із сіл Рахівщини. Однак Микола відмовився, бо від тітки, що працювала санітаркою у рахівській лікарні, вже знав, що у лікарняній аптеці гарний виробничий відділ, де виготовляють і стерильні, і екстемпоральні ліки для пацієнтів лікарні. А це та робота, яку він завжди любив найбільше, бо вона нагадувала йому кухню у батьківському домі, де він, як старший серед

дітей, частенько варив їсти. Правильно, чітко за технологією виготовити ліки — наче добрий банош зготувати: треба знати і що додати, і коли. Нині Микола Васильович — заступник завідувача КП «Аптека № 128» м. Рахів Закарпатської області. Працює під керівництвом своєї доньки Соломії Годван, яка також навчалася на фармацевтичному факультеті у Львові.

Ксилометазоліну гідрохлорид

ЛІКУВАННЯ ЗАКЛАДЕНОСТІ НОСА ПРИ ЗАСТУДІ ТА АЛЕРГІЧНОМУ РИНІТІ

ЗМЕНШЕННЯ

НАБРЯКУ ГУЦУЛЬСЬКИЙ МАЙСТЕР Скільки себе пам’ятає, у хаті Кокішів ткали на дерев’яному ткацькому верстаті й баба, і прабаба. Мати вміла обробляти вовну, виготовляла нитки. Перший тканий ліжник Микола Кокіш створив у десять років, хоча ще до педалей заледве ногами діставав. Точніше, доткав бабин виріб, як та занедужала. Старший онук у сім’ї, пестунчик бабусь, які його дуже любили і оберігали, проводили з дитиною багато часу, навчали життєвим премудростям. І досі Микола Васильович надає перевагу жіночому товариству, легко знаходить спільну мову з жінками, в жіночому колективі в аптеці завше почувається комфортно. Ліжники, рушники, запаски, верети, скатертини, тайстри, окрайки, баюри, снурки, волоки від Миколи Кокіша (загалом понад 500 виробів) — рахівський туристичний бренд. Їх можна побачити у постійній експозиції у народному домі, на обласних і районних мистецьких виставках. У Закарпатському музеї народної архітектури та побуту в Ужгороді експонувалося понад 60 виробів Миколи Кокіша. Традиція гуцульського ткацтва народного умільця входить до обласного реєстру нематеріальної культурної спадщини. Скубти, фарбувати і чіхрати вовну Микола Васильович навчився від матері. Його гуцульські строї односельці та освітяни одягають на різні урочистості, шкільні і сільські заходи. Передати своє вміння молоді — залюбки. Майстер-клас від Миколи Кокіша з виготовлення чоловічих пасків з традиційним гуцульським орнаментом відвідало багато дівчат і хлопців. Навчитися давньому ремеслу вони змогли у рамках грантового проекту Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури за підтримки Українського культурного фонду, що популяризує та відновлює традиції вовноткацтва. Микола Васильович чудово грає на давньому гуцульському інструменті дримбі, знає багато народних пісень. Поділяє захоплення дружини-філолога, вчительки української мови і літератури, історією села, вивченням гуцульського діалекту, народних звичаїв. Колекціонує давні ужиткові речі, рукописи місцевих пісень, колядок, приказок, казок, міфів, бувальщини. Вправний гуцульський газда. Корова, вівці, заготівля сіна, переробка молока — руки Миколи Кокіша не бояться жодної роботи. Зрештою, в горах по-іншому і не можна. «Невичерпні таланти гуцулів Рахівщини», «Кокіш Микола Васильович» — фільми на ютубі про самобутнього гуцульського майстра. Подивіться, як матимете час. Лариса Дедишина

ЗНИЖЕННЯ З ЗН НИЖЕ НИЖЕН Н ИЖЕ ЖЕН ВИДІЛЕННЯ ВИД ВИ

СЛИЗУ С СЛ Л

ПОЛЕГШЕННЯ П ПО О НОСОВОГО Н НО О ДИХАННЯ діє вже через 2 хвилини та протягом 12 годин

малотоксичний мал лотоксич лік ікаар рський лікарський засі іб засіб

знижує інфекційну активніcть риновірусу2

містить зволожувальні компоненти2

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу. Лікарський засіб має протипоказання. Зберігати у недоступному для дітей місці. Ліцензія на виробництво лікарських засобів серія АВ №598086. Реєстраційне посвідчення МОЗ України UA/1751/02/02, UA/1751/01/02. **За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018 www.choice-of-the-year.com.ua. 1. Даний вираз є рекламним слоганом і не свідчить про гарантований ефект від застосування даного лікарського засобу. 2. Інформація відноситься до лікарського засобу Ріназал® 0,1% спрей 10 мл.

ЖИТТЯ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ

Мы

в ресурсе? Ресурсное состояние — это наполненность энергией, наличие физических и душевных сил для эффективного решения предстоящих задач и достижения поставленных целей Быть в ресурсе — значит чувствовать радость бытия, ощущать себя здоровым, благополучным, уверенным в своих силах. Человека переполняет энергия, он бодр и весел. Все спорится, ладится, усилия окупаются, вы получаете удовольствие от любой деятельности и удовлетворены ее результатом. Голова ясная, оптимальные решения находятся быстро и воплощаются без проблем. Редкие ошибки не являются фатальными и с легкостью исправляются. Учеба успешна, работа эффективна. В нересурсном состоянии все наоборот: жизнь не радует, самочувствие отвратительное, настроения нет, усталость переполняет, работа «буксует», голова «не варит», ошибки множатся, все кажется бессмысленным. Недовольство собой и окружающими возрастает: вокруг одни тупицы и вредители. Конечно, человек не робот и не механизм, который можно завести. Даже будучи в ресурсе, он устает, печалится, раздражается… Но умение подзаряжаться, полноценный отдых и достаточный ночной сон с успехом восстанавливают его силы. НЕ БУДЕМ ПУТАТЬ Однако не следует путать ресурсное состояние с нездоровой экзальтацией, фанатизмом, а также с повышенной работоспособностью, вызванной любыми возбуждающими средствами или стимуляторами (алкоголь, наркотики, энергетические напитки, чрезмерное количество чая, кофе, никотина и пр.). Это также не имеет ничего общего с необоснованной уверенностью, что «все будет хорошо», адреналином (рискованная ситуация, дедлайны на грани срыва), попытками искусственно взвинтить себя, чтобы ввести в рабочую эйфорию. И не важно — воздействие ли это каких-либо «допингов» или психологическая самонакрутка — все это действует, как хлыст для лошади, а ведь «загнанных лошадей пристреливают, не так ли?». Ресурсное состояние — ровное, спокойное, гармо-

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

ничное. Оно базируется на физическом и психическом здоровье, умении задействовать внешние и внутренние ресурсы. Важно учитывать также субъективный фактор. Будучи физически здоровым, человек может ощущать себя не в ресурсе из-за внутренних проблем или каких-либо внешних факторов. Если такое состояние возникает у человека слишком часто, это может привести к серьезным психологическим сбоям и уже реальным проблемам со здоровьем. И наоборот — самоощущение себя в ресурсе, несмотря на некоторые физические недомогания, является своеобразным «доктором» и способом самоисцеления. ВНЕШНИЕ И ВНУТРЕННИЕ РЕСУРСЫ Внутренние ресурсы — это личностные особенности человека, его качества, способности и таланты, которые дают силы жить и бороться, быть успешным, решать проблемы, ладить с окружающими и любить жизнь. Внешние — это все, что связано с социумом, другими людьми, материальными ценностями, окружающей средой. Внутренние и внешние ресурсы находятся в постоянном взаимодействии: без внутренних ресурсов, нравственного стержня, изначального запаса мужества и решимости невозможно наладить успешную подпитку из внешних ресурсов. Но не менее важен и базовый физический ресурс, то есть минимальный запас «топлива», которое поможет «добраться до заправки». К внутренним ресурсам можно отнести такие качества, как воля, мужество, желание и умение учиться новому, критическое мышление, склонность к самоанализу, умение преодолевать препятствия и решать проблемы, ставить цели и достигать их; обладать позитивным настроем, чувством юмора, самоиронией; быть контактным и открытым миру; уметь выражать свои чувства, просить прощения и прощать, любить людей, помогать другим и принимать помощь, наслаждаться жизнью… Можно назвать больше (или меньше)

качеств, добавить к ним узкоспециальные психологические понятия и термины, но в итоге внутренние ресурсы — это те качества, которые помогают найти место применению своих сил и формируют мотивацию к получению энергии из внешних ресурсов. НЕПОЛНЫЙ ПЕРЕЧЕНЬ ВНЕШНИХ РЕСУРСОВ Ощущение себя частью системы: род, семья, компания друзей, коллектив, социальная группа, сообщество, малая родина, отчизна, планета. Родители: принятие их любви и заботы, общение, помощь им. Дети: рождение, воспитание, забота, игры, общение. Включенность в социум: контакты, визиты в гости и прием их у себя, клубы, тусовки, любые людные мероприятия, социальные сети. Общественная активность: волонтерство, экоактивность, зоозащита и любая иная социально полезная деятельность. Положение в социуме: социальный статус, руководящая роль, неформальное лидерство. Саморазвитие и самореализация: личностный и профессиональный рост, востребованность, ощущение себя нужным, значимым, известным. Познавательный процесс, новые навыки и умения: учебные заведения, курсы, мастер-классы. Чувства: любовь, влюбленность, романтическая дружба и просто дружба, чувство локтя в команде, ощущение единства взглядов и устремлений, забота, удовлетворение от выполненного долга. Телесные удовольствия: бассейн, спа-процедуры, массаж, секс; нежные прикосновения, рукопожатия, поцелуи, объятия. Воспоминания и мечты: возвращение в счастливые моменты своей жизни, мечты о будущем, перерастающие в конкретные планы. Удовольствие от приобретения и обладания материальными ценностями: деньги, жилье (обретение, обустройство, дизайн, ремонт), машина и другие средства передвижения, дорогие ювелирные украшения, шопинг, коллекционирование. Красота во всех проявлениях: посещение живописных мест, созерцание природы, удовольствие от произведений искусства, макияж, одежда, украшения, аксессуары, хорошенькие безделушки в интерьере, выращивание цветов (домашних и садовых), дизайн интерьеров. Новые впечатления: путешествия, смена видов за окном при передвижении на транспорте, художественные выставки, фильмы, просмотр изображений в интернете, листание альбомов по искусству и красочных журналов. Движение: ходьба, танцы, плавание, йога, различные виды гимнастики, спорт, любые приятные физические нагрузки. Еда и питье: гурманствовать, дегустировать, пробовать, смаковать, поглощать, готовить, угощать, заказывать, посещать кафе и рестораны, знакомиться с кухней разных народов. Перемены: смена прически, цвета волос, стиля одежды; новые работа, место учебы, проект, партнер, круг общения; перемена места жительства или страны проживания. Пребывание в комфортной среде: парки, леса, озера, реки, моря и океаны; поля, степи и горы; тихие дачные поселки, села, маленькие уютные городки, шумные мегаполисы. Чувство единения с природой, стихиями и Вселенной: купаться, плескаться, принимать воздушные ванны, загорать, стоять на ветру, гулять под дождем и снегом, лежать на земле, ходить босиком, копаться в песке, возделывать землю, греться у огня, смотреть на звезды. Полезная/интересная деятельность на природе: охота и фотоохота, рыбалка, сбор грибов (ягод, трав и пр.), походы с палатками, песни у костра.

назальний спрей зменшує набряк носових ходів та усуває закладеність носа1 активно очищує носову порожнину та навколоносові пазухи1 вміст солі 2,6%1

Інформація про виріб медичного призначення для спеціаліств охорони здоров’я. Повна інформація про виріб медичного призначення міститься в інструкції для застосування вироба Квікс®. Склад: натуральна вода Атлантичного океану. Показання: допомагає усунути набряк слизової оболонки носа та сприяє очищенню навколоносових пазух. Спосіб застосування “Квікс®”: Діти: 1-2 впорскування у кожний носовий хід 2-3 рази на добу. Дорослі: 1-3 впорскування у кожний носовий хід 2-3 рази на добу. Тривалість застосування “Квікс®” не обмежена. Протипоказання: підвищена чутливість (алергічні реакції) до морської води UA-QUI-01-2018_V1_Visual (press). Матеріал оновлено 25.01.2018 Виробник: Фармастер, Виробнича зона де Краффт, 67150 Ерсейн, Франція. Уповноважений представник в Україні: Представництво Берлін-Хемі/А.Менаріні Україна ГмбХ. Адреса: м.Київ, вул. Березняківська, 29, тел.: (044) 354-17-17, факс: (044) 354-17-18 1. Адаптовано з інструкції для застосування Квікс®

ЖИТТЯ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ во время работы, активного отдыха, физических и эмоциональных нагрузок. Так учитель, заходя в класс, перестает ощущать недомогание и получает заряд бодрости от учеников; театральный актер — подзаряжается от восторженной реакции зала; общественный деятель — от поддержки единомышленников. Понятно, что одна и та же деятельность удовлетворяет самые разные потребности человека. Мастер-класс радует новыми навыками и приятным общением. Поход с палаткой дает физическую нагрузку, возможность полюбоваться красотой окружающего мира, насладиться единством с природой, пообщаться с друзьями по увлечению. Традиционная встреча всей родней у бабушки дарит ощущение силы рода, погружение в счастливые воспоминания детства и просто удовольствие от вкусной еды. Путешествие удовлетворяет познавательный интерес, обеспечивает смену картинок, возможность восхититься прекрасным, потребность в новых впечатлениях, движении, новых контактах.

Ресурс — это энергия, физические и психические силы, «топливо» для нашего «мотора» Творчество: рисование, лепка, музицирование, пение, вязание, вышивание, валяние и любые другие ремесла и хенд-мейд. Адреналин: альпинизм, прыжки с парашютом, полеты на дельтаплане, сплав на байдарках, экстремальные виды спорта и опасные авантюры. Игры: настольные, карточные, компьютерные, детские, подвижные, спортивные, реконструкции. Животные: ухаживать, разводить, гладить, кормить, выгуливать, любоваться, играть, ездить на них. Растения: выращивать, собирать, перерабатывать. Покой: ощущение безопасности на своей территории (мой дом — моя крепость), отсутствие раздражающих факторов, тишина или спокойная музыка и вообще все, что успокаивает и дает ощущение умиротворения. Прелесть одиночества: возможность побыть одному, подумать, расслабиться, не испытывать никакого давления, ощутить себя свободным в своих действиях и способах времяпровождения. «Ленивый» отдых: лежать, валяться, покачиваться в гамаке, развалиться в кресле; слушать музыку; проводить время в стиле хюге; «зависать» в интернете; читать (слушать) несерьезную, отвлекающую литературу; смотреть несерьезные сериалы; болтать «ни о чем». Это не ваша классификация. Вы можете выбрать из предложенного списка свои ресурсы, добавить новые, детализировать, перемешать по-своему. Можно разделить их на обычно привычные и на те, о которых пока лишь сладко мечтается. Можно держать их в голове, а можно регулярно перечитывать, прислушиваясь к себе, — не отзовется ли в душе какой-либо из пунктов: «срочно хочу на рыбалку», «пора почудить с подругой детства», «хочу день «ленивого» отдыха». Ресурсы очень индивидуальны: то, что для одного — источник энергии, для другого — его пожиратель и фактор, выбивающий из колеи. Именно потому так важно прислушиваться к себе, определять «черные дыры», в которые утекает энергия, и уметь говорить «нет» всему, что отбирает силы. Только сам человек может «поставить себе диагноз», определяя, в ресурсе ли он; провести исследование и даже расследование, задумавшись о причинах своего неважного состояния; «прописать себе лекарство» в виде того источника ресурсов, который обычно помогает. Заряд энергией — это совсем не обязательно то, что мы называем «отдых». Иногда мощная подзарядка происходит

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

ОСТАНОВИСЬ, МГНОВЕНЬЕ, ТЫ ПРЕКРАСНО! Наше настроение и наш тонус — это равнодействующая целого комплекса внутренних проблем, влияний со стороны, внешних обстоятельств, событий и всего того, что творится в семье, команде, коллективе, стране, мире. Как встрепенуться, как сбросить с себя все лишние наслоения, тяжелые впечатления, отвлекающие и угнетающие моменты? Как обрести то ресурсное состояние, которое обеспечит успех на работе, довольство собой и радость жизни? Для начала нужно точно понимать, к обретению какого состояния вы стремитесь. В тот счастливый момент, когда вы находитесь в ресурсе, поймайте в себе эту волну энтузиазма, бодрости и хорошего настроения. Постарайтесь запомнить, что вы чувствуете, о чем думаете, какая мотивация доминирует, кто сумел вас вдохновить, что предшествовало такому прекрасному ресурсному состоянию. Мы, конечно, реалисты — в моменты боевого и бодрого настроя чаще всего нам не до рефлексии. Но с тем же успехом можно потом вспомнить во всех подробностях эпизод своего наиболее яркого ресурсного состояния. Вернитесь в то мгновение, воспроизведите свои ощущения, вспомните, где это было, что было вокруг вас, звуки, запахи, любые зацепки, которые могли бы впоследствии послужить якорем для воссоздания такого же состояния. Придумайте фразу или слово, которое могло бы дать организму сигнал к мобилизации всех сил: В бой! Прорвемся! Вперед! Начните вести себя так, как будто вы уже в тонусе — осанка, походка, улыбка — пусть все ваше тело излучает уверенность и позитивный настрой. В ПОИСКАХ РЕСУРСА… Жизнь непроста, и порой нам так и не суждено обрести важный для нас ресурс — спутника жизни, детей, любимую работу, жилье, достаток. Можно, конечно, всю жизнь зацикливаться на том, чего нам не хватает, а можно компенсировать эту нехватку чем-то другим — позитивным, важным и интересным. Можно скорбно сидеть у пересохшего колодца, а можно отправиться на поиски животворящей влаги, не пренебрегая ни одной росинкой, и в итоге найти волшебный источник, который с лихвой восполнит все, чего нам не хватало. Мы найдем то, о чем мечтали? Не обязательно, но на нашем пути встретится много другого — всего того, что наполнит нашу жизнь смыслом и радостью. Мария Кириленко

ЖИТТЯ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ

У пошуках роботи: п’ять секретів вдалої співбесіди Вміння подати себе — важливе вміння, яке є особливо корисним під час співбесіди. Адже хедхантер (менеджер з персоналу) враховує не тільки ваш професіоналізм та ділові якості, а й впевненість, грамотність мови та безліч інших параметрів. Зокрема, існують психологічні техніки, завдяки яким рекрутери, можливо, й не будуть за вас битися, але допоможуть викликати симпатії інтерв’юера та отримати переваги над іншими претендентами

СЕКРЕТ 1: ДЕНЬ МАЄ ЗНАЧЕННЯ Психологи радять за можливості не призначати зустріч на понеділок чи п’ятницю. «Кадровики» вирахували ідеальний час для співбесіди, а саме вівторок о 10.30. У цей день і годину у вас більше шансів справити потужне враження на роботодавця, тому що понеділок, як відомо, «день важкий», а у п’ятницю всі тільки й думають, що про вихідні (менеджери з персоналу не є виключенням). Отже, вам залишається не надто ранній ранок всередині тижня, коли усі ще сповнені сил, а форс-мажорні справи «порозгрібали» у понеділок. СЕКРЕТ 2: ОЧІКУЄМО ПРАВИЛЬНО На співбесіді важлива кожна дрібниця: на вас дивляться навіть у той час, коли ви тільки очікуєте на інтерв’ю. Професіонали в сфері працевлаштування не рекомендують розмовляти по телефону, сьорбаючи каву. Під час очікування можна поговорити із секретарем або адміністратором, а ще погортати журнали, які напевно є у приймальні. Праву руку бажано тримати вільною, щоб встигнути відповісти на рукостискання менеджера. СЕКРЕТ 3: НЮАНСИ ДРЕС-КОДУ Колір одягу впливає на те, як нас сприймають оточуючі: наприклад, костюм синього, сірого, коричневого кольору свідчить про серйозність кандидата. Єдиним відтінком, який відштовхує роботодавців усіх країн, є помаранчевий. Також не слід забувати про панчохи (жінкам) або шкарпетки (чоловікам), оскільки голі ноги можуть справити неприємне враження, а жінка — навіть отримати «клеймо» легковажної. Психологічно ми сприймаємо високих людей як лідерів і професіоналів, тож підбори (перш за все у жінок та у межах розумного) не завадять. У психології є поняття «позитивне підкріплення» — це приємні для людини результати діяльності, які спонукають її до продовження цієї самої діяльності. Даний ефект також можна використати на свою користь. При влаштуванні на роботу стане у нагоді так зване тяжіння подібності. Навіть найсуворіший начальник підсвідомо перейметься довірою до претендента, з яким знайде щось спільне: захоплення, смаки в одязі, музиці, книгах. І навіть якщо ви десь не дотягуєте до ідеалу, тяжіння подібності допоможе отримати додаткові бали.

СЕКРЕТ 4: ТАКТИКА РОЗМОВИ Існують слова, які краще не вживати, оскільки вони діють на роботодавця як «червона ганчірка». Психологи навіть провели спеціальне дослідження і з’ясували, що слова «тіпа», «як би» і вигук «е-е-е» значно зменшують шанси отримати роботу. Правда, це правило діє, тільки якщо ваш менеджер з персоналу старше 30–40 років (молоді хедхантери поблажливо ставляться до чистоти мови). У великих компаніях менеджер з персоналу проводить купу співбесід, і всі вони подібні одна до одної. Здобувач відповідає на питання, які вже були в резюме, через що для наймача всі кандидати перетворюються на «сіру масу». Але є секрет, що дозволить зламати шаблонний сценарій та вигідно виділитися з натовпу. Для цього потрібно використати таку фразу: «Дозвольте мені розповісти про те, чого немає в моєму резюме». Ця фраза зіб’є кадровика з пантелику і змусить його подивитися на вас зовсім іншими очима. Також не забувайте застосовувати прийом, який називається «рефлексивне слухання». Це комунікаційна стратегія, яка складається з трьох етапів: «повтори» — «погодься» — «додай». Тобто варто не просто слухати і кивати головою, але ще й дати зрозуміти, що ви засвоїли інформацію. Приблизно це має виглядати так: «Менеджер: «Ми шукаємо людину, яка готова працювати в офісі по 8 годин п’ять днів на тиждень та виходити у вихідні у разі потреби. За це платять преміальні». Пошукувач: «Іншими словами, у мене буде стандартний робочий тиждень, але іноді можуть траплятися переробки («повтори»). Це характерно для нашої професії («погодься»). Однак я можу оптимізувати процеси і зробити так, щоб у вихідні нікому не довелося працювати («додай»)». СЕКРЕТ 5: СЛІДКУЄМО ЗА ПОСМІШКОЮ Неймовірно, але факт: під час співбесіди посмішка може зіпсувати враження, навіть якщо ви справжній професіонал. Є тільки один вид діяльності, де схвалюють усміхнених здобувачів, — це робота з людьми (продавець, менеджер торгового залу, аніматор тощо). У всіх інших сферах хедхантер хоче бачити перед собою людину із серйозним виразом обличчя. Посміхатися можна, але не широко (навіть якщо зуби дозволяють). Підготувала Олександра Демецька ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

ЖИТТЯ

ЦЕЙ ДИВОВИЖНИЙ СВІТ

Про здібності, самооцінку та ефект Даннінга — Крюгера

У наших головах існують ментальні моделі, в які ми щиро віримо, навіть якщо вони не відповідають навколишній реальності. І навіть більше — хибні суб’єктивні уявлення часом підміняють собою справжню об’єктивну реальність «ЛИМОННИЙ ЗЛОДІЙ» Зазначену тезу показово ілюструє випадок із американцем Макартуром Уїллером, який у січні 1995 р. серед білого дня без будь-якого маскування пограбував навіть не один, а одразу два банки. Камери відеоспостереження зафіксували обличчя злодія, що дало можливість поліції швидко заарештувати його. Але найдивнішим у цій історії є те, що Уїллер був безмежно шокований власним затриманням. Після арешту, із недовірою озираючись, він постійно повторював: «Це неможливо, бо я ж намазав обличчя соком!». Як виявилося, потренувавшись із фото на «Поляроїд», чоловік був переконаний у тому, що нанесення лимонного соку на обличчя зробить його невидимим для відеокамер. Те, що для нас є абсолютно абсурдною моделлю, для нього було незаперечною істиною. Справа у тому, що Уїллер був схильний до ефекту когнітивного спотворення, або ефекту Даннінга — Крюгера [1]. ЧОМУ ЛЮДИ ПРИЙМАЮТЬ НЕПРАВИЛЬНІ РІШЕННЯ? «Лимонний злодій» Уїллер надихнув американських психологів Девіда Даннінга і Джастіна Крюгера на більш уважне вивчення цього феномена. Дослідників зацікавила різниця між справжніми здібностями людини та її сприйняттям цих здібностей. Вони сформулювали гіпотезу про те, що людина, яка має недостатньо здібностей, страждає від труднощів двох типів: • зважаючи на свою нездатність, приймає неправильні рішення (наприклад, намазавшись лимонним соком, йде грабувати банки); • не здатна усвідомити, що прийняте рішення було неправильним (Уїллера у його нездатності бути «невидимкою» не переконали навіть записи відеокамер, які він назвав сфальсифікованими). Також висновки Даннінга і Крюгера ґрунтувалися на висловлюваннях двох відомих британців — натураліста Чарльза Дарвіна та математика Бертрана Рассела. Перший вважав, що «впевненість частіше породжується невіглаством, ніж знанням», тоді як другий стверджував, що «одне з неприємних властивостей нашого часу полягає у тому, що ті, хто відчуває впевненість, дурні, а ті, хто володіє хоч якоюсь уявою та розумінням, сповнені сумнівів та нерішучості».

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 12_2019 WWW.FP.COM.UA

Отже, Д. Даннінг і Дж. Крюгер припустили, що для людей із низькою кваліфікацією у будь-якому виді діяльності характерна схильність переоцінювати власні вміння. Вони не здатні адекватно оцінювати дійсно високий рівень умінь інших людей і при цьому не усвідомлюють всю глибину власної некомпетентності. Після навчання у них з’являється здатність усвідомити рівень своєї колишньої некомпетентності, навіть якщо їхня справжня компетентність після навчання практично не змінюється. «НЕКВАЛІФІКОВАНІ, ПРО ЩО Й НЕ ПІДОЗРЮЮТЬ» Достовірність цих гіпотез дослідники протестували на експериментальній групі слухачів курсів з психології Корнелльського університету Нью-Йорка (США). Вони спочатку виконали тест, який вимірює їхню здатність у певній сфері (логічне мислення, граматика або почуття гумору), а потім мали висловити припущення про свій рівень знань і умінь у тій чи інший сфері [2]. Перша стаття, написана на підставі отриманих результатів, мала назву «Некваліфіковані, які про це не підозрюють: як труднощі у визнанні власної некомпетентності призводять до завищених самооцінок». Дослідження виявило дві цікаві тенденції. По-перше, найменш здібні люди (у дослідженні вони були позначені як «некомпетентні») мали тенденцію значно переоцінювати власні здібності. І навіть більше: що гіршими були зазначені здібності, то більшу оцінку їхні власники собі давали. Наприклад, чим нестерпнішою була людина, тим більш впевнено вона вважала, що є вельми забавною та дотепною. По-друге, у найбільш здібних людей (позначених у дослідженні як «компетентні») відзначено тенденцію до недооцінювання своїх здібностей. Це пояснюється тим, що якщо якесь завдання людині здається надто простим, то у нього складається враження, що це завдання буде простим і для всіх інших. Автори виявили, що учасники, які набрали найменшу кількість балів за даними тестів з гумору, граматики та логіки, значно переоцінили свої тестові показники і здібності. Незважаючи на те що їхні тестові результати становили близько 12%, вони оцінили себе приблизно на 62%. Отже, люди схильні дотримуватися надмірно сприятливих поглядів на свій творчий потенціал у багатьох соціальних та ін-

телектуальних сферах. Автори припустили, що ця переоцінка відбувається частково через те, що люди, які не мають відповідної кваліфікації у певних сферах, несуть подвійний тягар. Вони не тільки роблять помилкові висновки та невдалий вибір, але й навіть позбавлені здатності це усвідомлювати через власну некомпетентність. «ДЛЯ ДУРНЯ КОЖЕН ДУРЕНЬ» Примітно, що у другій частині експерименту студенти отримали можливість вивчити результати тесту інших учасників з подальшим повторним самооцінюванням. Компетентні порівняно з іншими зрозуміли, що вони є набагато кращими, ніж їм здавалось. Тому вони підкоригували власну самооцінку та почали оцінювати себе більш об’єктивно. Некомпетентні після контакту із невтішною реальністю своє необ’єктивне самооцінювання істотно не змінили. Вони були не в змозі визнати, що можливості інших краще, ніж їхні власні. Як говорив головний герой однойменного роману Уїнстона Грума і фільму Роберта Земекіса Форрест Гамп, «для дурня кожен дурень». Натомість, поліпшення навичок учасників і, отже, підвищення їхньої метакогнітивної компетентності, у подальшому допомогло їм усвідомити обмеження своїх здібностей. Іншими словами, чим вищим є рівень знань і навичок, тим краще розвинена самокритика. СОЛОДКЕ НЕЗНАННЯ Чому так відбувається? Справа у тому, що мозок захищає нас солодким незнанням. Той факт, що у випадку ефекту Даннінга — Крюгера можна говорити про певну захисну реакцію людського мозку, підтверджує стан, що має назву «анозогнозія» (відсутність критичної оцінки хворим свого стану/дефекту або захворювання). Наприклад, пацієнт, який втратив одну з кінцівок і страждає на анозогнозію, вважає, що ця кінцівка у нього й досі є, тож йому неможливо пояснити зворотне. Коли лікар говорить із пацієнтом про його здорову наявну кінцівку, пацієнт спілкується нормально. Але як тільки мова заходить про кінцівку, що є відсутньою, пацієнт робить вигляд, що нічого не чує. Моніторинг активності мозку показав, що пацієнт робить це несвідомо — мозок блокує інформацію, яка вказує на власний недолік. Так само й для мозку «лимонного злодія» було простіше вважати фіктивними докази з камер відеоспостереження, ніж зізнатися у власній некомпетентності та необ’єктивності (а точніше — дурості) [1]. Девід Даннінг констатує, що масштаби невігластва людей часто невидимі для них. Це так зване метанезнання (або незнання про неуцтво) виникає тому, що брак знань та навичок часто ховається у сфері «невідомих невідомих» або прикривається помилковими переконаннями і базовими знаннями, які здаються достатніми, щоб дати правильну відповідь [3]. Підготувала Олександра Демецька Література 1. Людвиг П. Победи прокрастинацию. Как перестать откладывать дела на завтра. — М.: Альпина Паблишер, 2018. — 264 с. 2. Kruger J., Dunning D. Unskilled and unaware of it: how difficulties in recognizing one’s own incompetence lead to inflated self-assessments // J. Pers. Soc. Psychol. — 1999 Dec; 77 (6): 1121–34. 3. Dunning D. Chapter five — The Dunning — Kruger Effect: On Being Ignorant of One’s Own Ignorance // Advances in Experimental Social Psychology. — 2011; 44: 247–296.

АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ НА СІЧЕНЬ 2020 РОКУ Настав час серйозних випробувань для Овнів. У вирішенні комерційних і ділових питань вас можуть підвести зайва самовпевненість. Проявляйте обачність при прийнятті важливих рішень. Може бути запропонована угода, приваблива своїм розмахом, але через яку ви понесете значні збитки. Несприятливо ведення справ за кордоном і з іноземними партнерами. Відкладіть поїздки і відрядження.

У січні Леви проявляють неабияку активність. Сфера ваших інтересів у цей період дуже широка, але ви з легкістю і вельми вдало зможете поєднувати кілька видів діяльності, досягаючи при цьому відчутних фінансових успіхів. Гармонізуються стосунки. Артистизм і підвищена магнетична привабливість — ваші козирні карти в любовній грі.

У січні Стрільці будуть відчувати дискомфорт при спілкуванні з оточуючими. Загостриться ваша критичність щодо партнерів — не поспішайте висловлювати вголос всі свої думки. Фінансові справи досить успішні, але уникайте укладення нових угод і підписання важливих документів саме в цей період. Краще закріпитися на досягнутому рівні і дати ситуації стабілізуватися.

Фінанси і відносини з партнерами — дві основні проблеми, що турбують Дів у січні. Не давайте і не беріть в борг. Відкладіть вирішення серйозних ділових питань до наступного місяця. Ви можете відчувати тиск з боку начальства або авторитетних персон. Незважаючи на це, січень принесе вам потужний заряд енергії достатній для того, щоб зробити в своїй долі серйозні зміни.

Козороги відчують могутній приплив сил, рішучість і самовпевненість. Проблеми, які здавалися нерозв'язними, стають простими і легко переборними. Ймовірно, дохід збільшиться і реалізуються особисті бажання. Можна очікувати надбавки до зарплати або премії. Період сприятливий для революційних змін в долі, сміливих проектів та шокуючих починань.

Близнюки схильні до егоцентризму. Ви відчуєте потребу подорожувати або поколобродити. Будьте обережні, це може завершитись не дуже добре. Незважаючи на те, що все спонукає до бурхливої діяльності, місяць краще провести в спокійній, навіть стриманій атмосфері. Уникайте марної суєти, оцініть свій спосіб життя, виберіть новий напрямок розвитку.

У січні Терезам буде важко знайти порозуміння з партнерами. Розбіжності будуть як у площині принципових, так і малозначущих питань, хоча і тим, й іншим ви схильні надавати перебільшеного значення. Вам буде важко донести свої ідеї та позицію до оточуючих. Уникайте конфліктних ситуацій — ваш соціальний статус і матеріальна база досить хиткі. Не реагуйте надто емоційно.

Для Водоліїв місяць сприятливий для просування до своєї мети. У цей період ви особливо чітко усвідомлюєте своє надзавдання, на якому необхідно зосередитись. Використовуйте січень для активних дій, ви зможете довести до логічного завершення свої плани, можуть з’явитися нові перспективні пропозиції. Рішучих і наполегливих очікує успіх.

Для Раків період відзначений станом емоційної нестабільності і труднощів у партнерських відносинах. Ви схильні вступати в протиріччя через дрібниці, провокуючи конфлікти. По можливості призупиніть ділову активність, відкладіть роботу з документами. В почуттях панує хаос. Ви перебуваєте в полоні ілюзій, схильні до самообману і сексуальних ексцесів.

Для Скорпіонів місяць буде сумбурним через незрозумілі занепокоєння та незадоволення станом справ, як в матеріальній, так і чуттєвої сфері. Намагайтеся не слідувати першому поштовху, стримуйте емоції та ретельно обмірковуйте свої висловлювання й дії. Не починайте нові проекти, краще упорядкуйте своє життя за чіткою, обґрунтованою системою.

Прекрасний місяць для творчої реалізації Тельців. Завдяки гармонійній планетній констеляції ви відчуваєте себе комфортно і розкуто. Місяць підходить для публічної діяльності, світських раутів і прийомів. Удача сприяє авантюрним особистостям. Особливо продуктивними будуть дві перші декади січня. Ваша воля, інтелект і харизма гармонійно поєднані.

Риб чекають близькі, але часті поїздки і безліч усіляких пересувань. У відносинах з партнерами ви схильні проявляти підвищену агресивність і нетерпіння. Стримуйте свої емоції, «закриваючи очі» на несуттєві протиріччя. В даний період ви відрізняєтеся високим рівнем сексуальної активності. Ймовірний новий флірт або відновлення старих відносин з новою силою. Тетяна Савченко, астропсихолог

Цитрамон-Дарниця. РП МОЗ України №UA/6550/01/01. Склад: 1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти 240 мг, парацетамолу 180 мг, кофеїну 30 мг. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Кислота ацетилсаліцилова, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B A51. Показання. Терапія слабкого або помірного больового синдрому при головному або зубному болю, первинній дисменореї, мігрені, артралгії, невралгії, захворюваннях, що супроводжуються гіпертермією різної етіології (як жарознижувальний засіб). Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, інших саліцилатів. Діти. дітям протипоказане застосування лікарського засобу без наявності особливих показань (хвороба Кавасакі). Побічні реакції. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок. Категорія відпуску. Без рецепта. Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13. Інформація приведена в скороченні. Більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. Інформація призначена виключно для розміщення в спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів.

*Дарсіл® виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». В даному рекламному сюжеті використовувалися рекламні слогани. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно

обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією на лікарський засіб. Діюча речовина — Silymarin (силімарин). Зберігати в недоступному для дітей місці. Препарат має протипоказання. Не застосовувати дітям до 12 років. РП № UA/2473/01/01. Ліцензія Серія АВ № 598086.

Інформація виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

ДІЄ ЗА 2 ХВИЛИНИ ТА ПРОТЯГОМ 12 ГОДИН* ЗАКЛАДЕНІСТЬ НОСА

АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ

СИНУСИТ

•

Полегшує дихання НА 50% протягом декількох хвилин1

•

Не зафіксовано випадків медикаментозного рин ри риніту при використанні під час застуди пр ро протягом 10 днів2

•

Містить Міс охолоджувальні ароматичні речовини, які допомагають покращити ре еч від д відчуття прохідності повітря через ніс3-5 ШВЕЙЦАРСЬКА ЯКІСТЬ sw

iss m ade

Ɋɟɤɥɚɦɚ ɥɿɤɚɪɫɶɤɨɝɨ ɡɚɫɨɛɭ ɉɟɪɟɞ ɡɚɫɬɨɫɭɜɚɧɧɹɦ ɧɟɨɛɯɿɞɧɨ ɩɪɨɤɨɧɫɭɥɶɬɭɜɚɬɢɫɹ ɡ ɥɿɤɚɪɟɦ ɬɚ ɨɛɨɜCɹɡɤɨɜɨ ɨɡɧɚɣɨɦɢɬɢɫɶ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤɰɿɽɸ ɞɨ ɦɟɞɢɱɧɨɝɨ ɡɚɫɬɨɫɭɜɚɧɧɹ ɥɿɤɚɪɫɶɤɨɝɨ ɡɚɫɨɛɭ Ⱦɿɹ ɩɪɟɩɚɪɚɬɭ ɪɨɡɩɨɱɢɧɚɽɬɶɫɹ ɩɪɨɬɹɝɨɦ ɯɜɢɥɢɧ ɩɿɫɥɹ ɡɚɫɬɨɫɭɜɚɧɧɹ ɬɚ ɡɛɟɪɿɝɚɽɬɶɫɹ ɞɨ ɝɨɞɢɧ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤɰɿɽɸ ɞɨ ɡɚɫɬɨɫɭɜɚɧɧɹ ɈɌɊɂȼȱɇ Ɂ ɆȿɇɌɈɅɈɆ ɌȺ ȿȼɄȺɅȱɉɌɈɆ ɫɩɪɟɣ ɧɚɡɚɥɶɧɢɣ ɞɨɡɨɜɚɧɢɣ Ɋ ɉ ɆɈɁ ɍɤɪɚʀɧɢ ʋ8$ ɇɚɤɚɡ ʋ ɜɿɞ (&&/(6 5 (7 $/ $0 - 5+,12/ ± *5$) 3 (&&/(6 5 &+(1 6 ()),&$&< $1' 6$)(7< 2) ,175$1$6$/ ;</20(7$=2/,1( $1' ,35$7523,80 ,1 3$7,(176 :,7+ &20021 &2/' (;3(57 23,1 3+$50$&27+(5 (8&$/<3786 (+5/,&+ 6 $9$,/$%/( $7 +773 $9(5$25* $'$0 &20 &217(17 $63;"352'8&7,' 3,' *,' >/$67 $&&(66(' $35 @ &(50(//, & )$%,2 $ )$%,2 * 48$*/,2 3 ())(&7 2) (8&$/<3786 (66(17,$/ 2,/ 21 5(63,5$725< %$&7(5,$ $1' 9,586(6 &855 0,&52%,2/ %8552: $ (&&/(6 5 -21(6 $ 7+( ())(&76 2) &$03+25 (8&$/<3786 $1' 0(17+2/ 9$3285 21 1$6$/ 5(6,67$1&( 72 $,5)/2: $1' 1$6$/ 6(16$7,21 $&7$ 272/$5<1*2/ ȱɦɩɨɪɬɟɪ ɬɚ ɭɩɨɜɧɨɜɚɠɟɧɚ ɨɪɝɚɧɿɡɚɰɿɹ ɜ ɍɤɪɚʀɧɿ ɌɈȼ ©ȽɥɚɤɫɨɋɦɿɬɄɥɚɣɧ ɏɟɥɫɤɟɪ ɘɤɪɟɣɧ Ɍ Ɉ ȼ ª ɍɤɪɚʀɧɚ Ⱥɞɪɟɫɚ ɦ Ʉɢʀɜ ɩɪɨɫɩɟɤɬ ɉɚɜɥɚ Ɍɢɱɢɧɢ ȼ Ɍɟɥ H PDLO RD[ #JVN FRP Ɍɨɪɝɨɜɿ ɦɚɪɤɢ ɧɚɥɟɠɚɬɶ ɚɛɨ ɜɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɬɶɫɹ ɡɚ ɥɿɰɟɧɡɿɽɸ ɝɪɭɩɨɸ ɤɨɦɩɚɧɿɣ *6. ɝɪɭɩɚ ɤɨɦɩɚɧɿɣ *6. ɚɛɨ ʀɯ ɥɿɰɟɧɡɿɚɪ ȱɧɮɨɪɦɚɰɿɣɧɢɣ ɦɚɬɟɪɿɚɥ ʋ&+8.5 &+275, Ⱦɚɬɚ ɜɢɝɨɬɨɜɥɟɧɧɹ ɦɚɬɟɪɿɚɥɭ ɫɟɪɩɟɧɶ ɪ

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, А ТАКОЖ ДЛЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ В РАМКАХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ЗАХОДІВ З МЕДИЧНОЇ ТЕМАТИКИ