газета8

Випуск № 8 (13) АНОНС

серпень 2009

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІСНИК СВЯТО

Всеукраїнський день поля на Дніп ропетровщині.

Випускники Глухівського коледжу Сумського НАУ розпочинають трудову діяльність справжніми фахівцями Сторінка 2

Робота лабораторії практичного пра ва юридичного факультету Сумського національного аграрного університету Головний принцип ефективного на вчання – самомотивація як основа ос нов свідомого виконання роботи Сторінка 3

Всеукраїнська спартакіада “Здоро в’я” серед науково педагогічних пра цівників ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації Мі ністерства аграрної політики України відбулась на спортивній базі Львів ського національного аграрного універ ситету Семінар викладачів “Монтаж елект рообладнання і систем керування ” на базі енергетичного факультету Тав рійського державного агротехнологіч ного університету Сторінка 4

2

серпень 2009 р

“ОСВІТА АГРАРНА” № 8 (13)

ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

ПЕРЕВІРЕНО ЖИТТЯМ Ще на початку нової ери римський оратор Квінтіліан говорив, що практика без теорії цінніша, ніж теорія без практики. ґрунтовна практична підготовка випускників аграр них ВНЗ І–ІІ р.а. була і є традицією системи вищої аг рарної освіти. Підготовка конкурентоспроможних фа хівців у Глухівському коледжі Сумського НАУ – двоє диний процес теоретичної та практичної підготовки. Якщо говорити про практичну підготовку студентів шести спеціальностей ОКР "молодший спеціаліст" та трьох ОКР "бакалавр", яких готують у коледжі, то слід відмітити: • у коледжі проводиться 66 найменувань навчаль них та виробничих практик. Навчальні практики про водяться в лабораторіях, цехах, майстернях, на до слідницьких полях, електрополігоні, автотракторо дромі, полігоні для будівельних робіт коледжу. На вчання проводять викладачі та майстри виробничого навчання коледжу;

• виробничі практики студенти проходять на базі найсучасніших підприємств, організацій, установ регіону. На жаль, сьогодні маємо ряд проблем з база ми практик, що пояснюється переходом значної частили підприємств у приватну власність, ліквідацією частини їх взагалі, небажанням окремих роботодавців брати участь у практичній підготовці. Разом з тим маємо і позитивні напрацювання: сьогодні на Глухів щину активно залучаються іноземні інвестиції, землю обробляють французькі товариства "Еліфібр", "Агро первомайське","Агрозем", ТОВ "Голландська аграрна кампанія". З 19 сільськогосподарських товариств, які працюють на Глухівщині, 4 створені за допомогою іноземних інвестицій, що становить 22% від всіх господарств. Всього іноземні компанії обробляють 17,2 тис. га землі, причому в них є чому повчитися: сучасні агротехнології, техніка, про яку можна тільки мріяти, відповідальне ставлення до праці. З ними у нас склалися ділові відносини, налагоджена тісна співпра ця: студенти коледжу проходять на їхній базі практич ну підготовку, проводяться заняття на виробництві з використанням сучасної техніки тощо. Причому прак тики плануються таким чином, щоб охопити весь ви робничий цикл: від посіву культур, обробітку до зби рання врожаю; • завдяки ініціативі Мі ністерства аграрної полі тики України були створені регіональні практичні цент ри, матеріально технічне забезпечення яких дозво ляє проводити практичну підготовку студентам інших закладів, зокрема нашого. Студенти Глухівського ко леджу виїжджають до Хо рольського регіонального практичного центру, де і проводять частину прак тик. Але таких центрів не достатньо, тому є необхідність у розширенні їх мережі. Можливе їх створення і на базі Глухівського коледжу; • дипломне проектування на замовлення конк ретних суб'єктів господарювання та їх відкритий за хист безпосередньо на виробництві за участю робо тодавців. Щороку студенти коледжу виконують 7–10 таких проектів, які потім впроваджуються у вироб ництво; • у коледжі діють курси підвищення кваліфікації, здійснюється перепідготовка безробітних, студенти коледжу мають змогу отримати робітничі професії, які знадобляться їм у подальшому житті; • навіть найсучаснішої теоретичної та практичної підготовки студентів недостатньо, якщо після завер шення навчання випускник не може працевлаштува тися. Тому в коледжі створене та ефективно функ ціонує Бюро по працевлаштуванню, яке займається подальшим працевлаштуванням випускників коле джу. Всього за час існування навчального закладу з його стін вийшло більше 30 тис. кваліфікованих фахів ців, які сьогодні працюють по всій території колиш нього Радянського Союзу та в країнах далекого зару біжжя. Але сьогодення вимагає дієвої державної до помоги у працевлаштуванні випускників аграрних ВНЗ І–ІІ р.а.: надання реального першого робочого місця випускникам, пільгове оподаткування робото давців, які беруть участь у практичній підготовці сту дентів, вирішення питань розвитку соціальної інфра структури, гідна заробітна плата. Якщо ми говоримо про високі загальноєвропейські стандарти, якими по винні керуватися у підготовці фахівців вищі навчальні заклади, то все вищеназване теж повинно цим стандартам відповідати. Саме цим керується педагогічний колектив Глу хівського коледжу Сумського НАУ, тому наші випуск ники розпочинають трудову діяльність справжніми фахівцями обраної справи. Анатолій Литвиненко, директор Глухівського коледжу Сумського НАУ

ПОДІЯ

НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ – УСПІШНИЙ РОЗВИТОК КР АЇНИ 23–24 липня уже вчетверте Міністерство аграрної політики України на базі модельного агрокультурного підприємства корпорації "Агро Союз" провело Всеукраїнський день поля. Це загальнодержавний захід – найбільша у нашій країні виставка демонстрація кращого вітчизняного і закордонного досвіду у галузі сільськогосподар ського виробництва, зокрема землеробства.

До села Майського на Дніпропетровщині, де про ходила виставка, завітали Прем'єр міністр України Юлія Тимошенко, міністр аграрної політики України Юрій Мельник. А також вже традиційний демонстра ційний захід зацікавив і представників міністерств сільського господарства Росії та Білорусі, Мол дови, Казахстану, країн Балтії. Зібрав він і укра їнських фінансистів, учених, бізнесменів, керівників агропідприємств, фермерів, виробників сільгосп техніки і засобів захисту рослин. Загалом Всеу країнський день поля відвідали за два дні близько 10 тисяч осіб. У ці дні Прем'єр міністр України провела на Дніп ропетровщині виїзне засідання Кабінету Міністрів України. Урядовці розглянули проблеми аграрного сектору економіки. Вперше окремою темою на розгляд Кабміну було винесене питання проблем функціонування системи аграрної освіти України. Цьогорічний День поля змінив свій формат, набу вши міжнародного статусу, а також назву – відтепер це Слов'янська виставка демонстрація агроіннова цій. Під час виставки були проведені “майстер класи” з різних аспектів ресурсозберігаючих і ґрун тозахисних технологій, присвячених темам росли нництва і ефективного ведення сільського госпо дарства, відбулась демонстрація повного техно логічного ланцюжка виробництва продукції рос линництва, заснованого на технології прямого посіву (технологія No Till). Відвідувачі ознайо мились з комплексним підходом до впровадження інноваційних ресурсозберігаючих технологій у переробці та зберіганні зерна. Наскільки поруч йдуть теорія з практикою у ви робництві сільгоспродукції, чи завжди випускники навчальних закладів аграрного профілю задоволь няють очікування роботодавців, як максимально об'єднати навчальний процес із виробництвом, зо крема, такі питання й були стрижнем дискусії уча сників “круглого столу”. У його роботі взяли участь Ярослав Гадзало та Олександр Шевченко, заступники міністра аграр ної політики України, Тетяна Іщенко, директор Де партаменту аграрної освіти, науки та дорадництва МінАП, Володимир Хорішко, голова правління АТЗТ "Агро Союз”, Костянтин Ковтун, перший заступник голови правління, керівник АТЗТ "Агро Союз", про відні науковці у галузі сільського господарства та керівники аграрних ВНЗ І–ІV рівнів акредитації з 89 навчальних закладів, а також представники аграр ного виробництва та агробізнесу. Ярослав Гадзало, заступник міністра аграр ної політики України "Виробничники ставлять справедливі питання, на віть певні претензії до під готовки й перепідготовки фахівців безпосередньо для роботи у провідних господарствах, які вико ристовують сьогодні но вітні технології, у великій кількості зарубіжну техніку і, звичайно, мають відпові дні економічні результати діяльності. На цьому етапі стоїть завдання – готувати фахівців конкретно для таких господарств, їх на сьогодні в Україні вже досить багато, у кожному регіоні по декілька десятків. Нині потрібен спеціа ліст, скажімо, інженер технолог, який знає техніку, вміє її експлуатувати, знає порядок виконання тех нологічних операцій, особливості ґрунтів і знає як використати цю техніку для обробітку певної сільськогосподарської культури. Відповідно так і в тваринництві. Вважаю, що це правильно і нормально. Це є сві това практика, ми готуємо спеціалістів у цілому для аграрної галузі, але, звичайно, потім треба про водити певну перепідготовку, перекваліфікацію чи допідготовку для того, щоб цей спеціаліст міг при носити максимальну користь саме в тому на прямку, в якому він буде працювати. Великі агро фірми спеціалізуються за певними культурами, що вимагає вузькопрофільної підготовки. Безпереч но, за останніх 10 років як в економіці країни, так і в аграрній галузі відбулись серйозні зміни, сьогодні потрібні спеціалісти, які б забезпечували ефек тивний виробничий процес на конкретно взятому

підприємстві, з його конкретною спеціалізацією. На жаль, у навчальних закладах та наукових уста новах ще не забезпечений випереджальний роз виток освіти і науки, не достатньо сформована про фесійна та соціальна мотивація майбутнього фахів ця. У значній мірі, це є результатом залишкового принципу фінансування освіти і науки, а це недостат нє матеріально технічне та інформаційно комуні каційне забезпечення навчальних закладів." Володимир Хорішко, голова правління АТЗТ "Агро Союз” "Впровадження новітніх технологій в аграрному сек торі забезпечить успішний розвиток вітчизняного АПК, який, як локомотив, витягне країну з існуючої фінансової та економічної кризи. Продовольча криза – це дисгармонія між виробни ком і споживачем. Змен шення собівартості товарів дасть можливість знизити ціни на продукти харчуван ня, а це можливо тільки у випадку технологічного переоснащення сільськогосподарського вироб ництва. А воно потребує тих технологій, які відкри вають нові можливості, змогу стати конкурентоз датним, конкурувати собівартістю, а не рівнем до тації. Гроші можна заробляти тільки через розробку та впровадження технологічних проектів. І тому ми маємо прийти до системи "наука–освіта–виробни цтво", а не просто "наука" окремо, "освіта" окремо і окремо "виробництво". Все це має бути нерозрив ним ланцюгом." Володимир Ладика, ректор Сумського НАУ Україна – аграрна кра їна. Але який імідж на сьо годні створений сільсько му трудівнику? Перш за все, це профорієнтаційна робота, а вона якщо й іс нує – то тільки на папері. Хоч як це не дивно, в агра рній країні більшість віт чизняних телевізійних ка налів не створили жодних продуктів, орієнтованих на глядачів селян і в яких би розповідалось про їх життя та хліборобську професію. Водночас у Німеччині, Австрії програми одного з телевізійних каналів, присвячені життю фермерів, а це вже популяризація їх праці і створе ння відповідного іміджу. Слід пам'ятати, що за умов інтенсивного роз витку науково технічного прогресу, інформаційних технологій, гострої конкуренції кожен рік близько 25 відсотків отриманих студентами знань втрачаю ть свою актуальність і тому готового продукту, яко го не треба було б "підсолоджувати" чи "під солювати" до смаку кожного, практично не буває. Для поліпшення ситуації провідні компанії вже нині беруть участь у підготовці фахівців для подальшої роботи у себе, адже на сьогодні конкурентоспро можним може бути випускник, який вже на тре тьому курсі знайшов для себе робоче місце і доско нало вивчив на практиці специфіку роботи у кон кретному господарстві. Також, може статися, що за п'ять років отримані знання втратять актуальність. Тому орієнтація на забезпечення знаннями на все життя є безперспективною. Цей обсяг завжди буде малий для професійної компетенції протягом життя. Якщо хочеш відповідати вимогам часу – вчися все життя." Валентина Ткаченко, ректор Луганського НАУ "Якість освіти знаходи ться у прямій залежності від якості науково педаго гічних кадрів, методики викладання, розвитку нау кових досліджень, рівня практичних вмінь і навичок випускників, їх адаптова ності до реалізації вироб ничих процесів. В умовах жорстокого хронічного недофінансу вання, загостреного, до того ж, кризою, по справжньому наукова діяльність у навчальних закладах звужена у своїх можливос тях до фактичної межі – до віртуального нуля. Щодо фінансування аграрних навчальних закладів, то, сп равді, цього року воно навіть дещо більше за мину лорічне. Але виділені кошти ВНЗ можуть викорис тати тільки для оплати праці, комунальних послуг, виплати стипендій, здійснення ремонтів примі щень, забезпечення функціонування гуртожитків. Що стосується оновлення матеріально технічної бази навчального процесу відповідно до розвитку сучасного виробництва – то це здійснити майже неможливо. Алекс Ліссітса, президент Українського клубу аграрного бізнесу На сьогоднішній день за даними інтернет пор талу Українського клубу аграрного бізнесу найбіль шим попитом на ринку праці користуються фахівці агрономічних та зооінженерних напрямів підго

товки. Пошуки кваліфікова ного сучасного агронома, зоотехніка – непроста річ для сучасних роботодав ців. Попри кризу, тенденція до приходу на вітчизняні чорноземи ефективних власників, що чітко накреслилась кілька років тому, й дотепер проглядає ться доволі чітко. Без суча сних освічених агрономів зібрати півсотмільйонний урожай (у найближчому майбутньому маємо надію на ще більший), без зооінженерів відновити поголі в'я тварин і на конкурентоздатному рівні розвивати м'ясо молочну галузь в Україні – неможливо. Відтак, і цінувати працю людей цих професій роботодавця змусить кон'юктура ринку. А от попит на фахівців бухгалтерського обліку, економістів, менеджерів та юристів значно знизився і в пода льшому збережеться тенденція щодо суттєвого його зменшення. Сергій Корлюк, ректор Одеського ДАУ Ситуація. яка склалася в агро освітній галузі потре бує проведення внутріш ньої ревізії, інвентаризації для того, щоб мати змогу визначити орієнтири робо ти на найближчі 10–20 ро ків – кого маємо готувати в наших аграрних ВНЗ і в якій кількості. Конкуренція на ринку освітніх послуг нині жорстка, а в подаль шому буде ще жорстокішою, і тому потрібна опти мізація мережі навчальних закладів відповідно до потреб ринку. Щоби наш випускник міг конкурувати, до про цесу його підготовки мають долучитись бізнесові та виробничі структури та за підготовку фахівця такого, який потрібен сучасному бізнесу і відпо відав всім його вимогам, – має бути спільна відпо відальність. Також, порівнюючи зарплату науковця спе ціаліста з вищою освітою у колишньому СРСР, можна зробити висновок, що у ті часи кандидат наук отримував три, а доктор наук – п'ять окладів інженера. Для здібних людей був стимул займатися науково педагогічною діяльністю. Чи піде сьогодні в науку талановита молодь, якщо продавець у кіоску заробляє більше від науковця?" Володимир Надикто, проректор з наукової роботи Таврійського ДАТУ Процес формування інно ваційних енергозберігаю чих технологій має прог ресивну тенденцію, особ ливо в окремих регіонах і господарствах України. Тех нологія No Till сьогодні має право на життя та впро вадження саме в тих зонах, де вона матиме найбіль ший економічний ефект. Але потрібно вивчати доці льність її застосування у різних грунтово кліматич них зонах, як і застосування будь якої прогресивної екологічно чистої, енергозберігаючої технології, та можливість її використання конкретними агропідп риємствами." І на останок. Агробізнес сьогодні бурхливо роз вивається, щороку зростають інвестиції у сільське господарство України. До нас приходять міжнаро дні компанії та славнозвісний "людський фактор" –

відсутність кадрів – може перекреслити будь які правильні, прораховані, зпрогнозовані бізнес пла ни. Ключем до успіху в агробізнесі може бути тільки фаховий підхід. Тому питання кадрів – питання номер один в аграрному виробництві та й не тільки. Пріоритет освіти є ж аксіомою для кожної держа ви, яка поважає себе і прагне поліпшення добробу ту своїх громадян, адже загальновідомо, що немає вигідніших інвестицій, ніж інвестиції в освіту і науку.

Оксана Ткачук, методист НМЦ аграрної освіти

серпень 2009 р

“ОСВІТА АГРАРНА” № 8 (13)

ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ

Ч И П О Т Р І Б Н О “ К У В АТ И ” СПЕЦІАЛІСТІВ УНІВЕРСАЛІВ? Не вивчаючи власний національний досвід, ми швидко заковтуємо всі іноземні новації і, як показує досвід, час і зусилля здебільшого витрачаємо марно. Нещодавно, переглядаючи об'яви про праце влаштування, наштовхнувся на те, що сільгосп підприємству потрібен агроном, який гаран товано вирощуватиме кукурудзу на рівні 70–100 ц/га сухого зерна. Подумав, що це поодинокий випадок, але вже більш уважно відслідковуючи подібну інформацію, зрозумів – виробництво потребує вузькопрофільних спеціалістів, спро можних видати "на гора" картоплі 300–500 ц/га, цукрових буряків 700–1000 ц/га, ріпаку – 50 і більше і т.д. За подібні посади пропонуються і гідна платня в іноземній валюті, і службовий ав томобіль, і мобільний зв'язок – абсолютно все для безбідного життя. І подумалось, чи знай деться такий чудо фахівець з числа сьогоден них випускників aгpoуніверситетів? Ні, мабуть, незважаючи на те, що вже тривалий час, як за проваджена спеціалізація, введені кредитно модульне навчання, тестування та багато інших "інновацій", головна ціль яких – або в Європу не спізнитись, або побороти корупцію, або сило міць заставити студента вчитись, або ще щось, забуваючи про головний принцип ефективного навчання – самомотивації як основи основ сві домого виконання роботи. Ефективність остан нього доведена Макаренком, проте сучасних інноваційників більш цікавлять не наукові напрацювання вченого і можливості їх впрова дження, а побутові атрибути його життя на кшталт: з ким і як водився, шахрай він чи ні то що. Ми відійшли від планової до ринкової еконо міки в багатьох галузях, але тільки не в освіті, тому і продовжуємо "кувати" спеціалістів уні версалів з непоганим багажем теоретичних знань, які дозволяють швидко адаптуватися до будь яких виробничих умов. Саме на таких за садах була побудована освітня робота у вищій школі за радянських часів. Можна було отри мати диплом інженера в інституті побутового обслуговування і з успіхом працювати інжене ром будь якого рангу в будь якій галузі вироб ництва завдяки глибокій теоретичній підготовці. То в чому справа, запитає читач, – адже і сучасна вища школа це робить. І чому вчора це вважалось нормальним, а сьогодні ні? Тому, що не враховуються два, а може і більше факторів. Перше – випускник після закінчення вузу за радянського часу отримував статус молодого спеціаліста, за яким надавалась можливість (на перших порах примусова, коли випускник вузу отримував довідку, яку обмінював на диплом – через два роки обов'язкового відпрацювання і отримання позитивної виробничої характерис тики) протягом двох років набути необхідних виробничих навичок. В цей період його не мали права звільнити навіть за умов найнижчої ква ліфікації. По суті він вчився 7 років – 5 років у вузі і два на виробництві. Зараз жоден підприємець не буде за свій кошт довчати спеціаліста, бо ним керує не доля людини, а власний прибуток. При буток, прибуток і прибуток. Саме це головна мо тивація економіки на ринкових засадах. Друге – вхід у європейський, а далі у світовий ринок по требує глибокої спеціалізації, визначеної еконо мічними секторами, де країна буде конкуренто спроможна. За цих умов виробництву потрібен спеціаліст не загальної, а конкретної підготовки, яка має здійснюватись за рахунок скорочення обсягу теоретичних і набуття практичних знань. Саме того, чого бракує сучасному випускнику. Що може бути подібного між студентом агро номом і курсантом льотчиком? Обоє вони папе рові фахівці. Бо один на папері вчиться досягати високих врожаїв, а інший – вищого пілотажу. Перший шкодить землі, другий гробить літаки. І жодні модулі, тести, комп'ютери першому не за мінять землю, другому – літаки. Тут закладена перша проблема підготовки сучасного спеціа ліста, для якого, підкреслюю, головне не висока наука, а високий практицизм. Отже, домови лись, що для підготовки льотчика треба мати літак і пальне, а агронома – клапоть землі і знаряддя для її обробітку. І якщо цього немає, то і інтернет не допоможе, і лекція найвидатнішого професора залишиться пустим звуком. Друга проблема – у відсутності мотивації гар но і плідно навчатись. Не знаю чому, мабуть з якихось гуманних причин, а може ні, диплом був диференційований на дві категорії – для відмін ників і решти. Тобто діяв і продовжує діяти прин цип знецінення фахового рівня його володаря. "А матрикула для чого?" – зауважить опонент. А її багато у Вас питали, шановний? Зате обов'яз ковим питанням було: "Ви член партії?". Ось ця відповідь вирішувала вашу долю на довгі роки, можливо і на все життя. "Нонсенс", – скажете Ви, шановний. Нонсенс, який починає рясніти і на сучасній ринково неринковій ниві. Таким чином, прийшли до висновків, за якими студенту агроному крім всього іншого потрібні глибокі вузькоспеціалізовані знання і документ,

який би підтверджував це. Вирішується питання, як і все інше раціональне, банально просто. Зу пинюсь на одній спеціальності – агрономії, яка мені найбільш близька. Хоча підходить метода, ясно, що з певними специфіками, і для інших. Все має початися з першого курсу. Саме в перший день навчання разом із студентським квитком студент аграрник отримує ліцензію на дослідницьку роботу, в якій зазначена тема май бутньої дипломної роботи (проекту): "Наукове (або теоретичне) обґрунтування та практичне підтвердження отримання врожаю картоплі (або іншої культури) ______ ц/га". З цього дня студент починає працювати над єдиним питанням, яку урожайність конкретно він поставить в назві дипломної роботи. А поставити має право тільки ту, що отримав фактично в полі за роки на вчання. А щоб це стало реальністю, випусковій кафедрі, за якою закріплений студент, необхідно щорічно створювати комісію на найвідповідаль нішому рівні, що і має зафіксувати врожай відпо відним актом і зберігати його на рівні документів суворої звітності і навіть більше. Щоб на сто і більше відсотків виключити підтасовку на най вищому адміністративному рівні. І якщо це дійс но провести в життя, більше робити нічого не треба. Студент отримує об'єктивні передумови будувати свій життєвий шлях на базі самомоти вації. І не потрібен йому куратор та інші штов хачі наглядачі. З кожної дисципліни, з кожної контрольної або курсової він свідомо буде шу кати відповіді на своє головне питання – як до сягнути максимальної урожайності культури, що визначить подальшу його життєву долю. Ось вам і наскрізне навчання (про яке так зараз модно говорити) у всій його повноті, коли всі контрольні, курсові, виробничі практики будуть логічно пов'язані і працювати на кінцевий ре зультат – дипломну роботу. Не треба такого сту дента заганяти в читальний зал, адміністратив но заставляти відвідувати лекції, не треба відра ховувати за відсутність особливого бажання вчитись. Щодо останнього, хочу підкреслити, що най вищою недолугістю є виключення студента за неуспішність. Як би не вчився він, проведені ро ки на студентській лаві не проходять дарма. На віть з мінімальними знаннями студент відрізня ється інтелектом від своїх однолітків, які не на вчаються. Тим більше, що він вчиться за свої кошти. Ніхто ж ще не додумався вимагати від слухача Мадонни, щоб не дрімав під час її співу, або довідки про музичну освіту при продажі квитка. Має бажання людина ходити в інститут, платить він за це задоволення, ну і добре. Мо жете заперечити, що він займає чуже місце. Це знову парадигма від планової економіки, яку 17 років нещадно знищуємо, і в той же час ласкаво опікуємо, бо так не хочеться втратити її атрибу тів типу "дефіцит кругом, дефіцит завжди" – найтепліший осередок для процвітання хабарів, корупції та інших негативів. Місця має вистачати всім, бо це відповідає основному принципу ринку. За такого підходу, повторюю, студентів не треба відраховувати, так як кожен, хто має дос таток, повинен мати право витрачати його за бажанням. Інша справа, яку віддачу він отримає за це. Зараз він отримує те, що всі, плюс можли вості батьків, для яких теж головне, щоб чадо мало папірець. Далі вся справа в техніці. Кардинально картина зміниться у запропоно ваному форматі. Обов'язковим записом в само му дипломі, а не в додатку (додаток залишаєть ся таким, як є) має бути запис, що його володар поступив тоді то, закінчив тоді то, набув відпо відну спеціальність, а далі (для агронома) – на рівні практичного отримання врожайності кар топлі 70 ц/га або озимої пшениці – 25 ц/га. Такий диплом забезпечує випускнику єдине право – здати його в інший навчальний заклад для здобуття іншого фаху. Бо з таким дипломом рідний батько не візьме в своє господарство. Випускники з дійсно високими показниками, крім запису в дипломі досягнутої врожайності, мають отримати відповідний державний знак на кшталт колишнього "поплавка", на якому має значитись: "Україна. Майстер високих врожаїв. ОКР спеціаліст (або бакалавр)". Думаєте для цього треба додаткове фінансу вання? Ні. Щось надзвичайне? Ні. Треба тільки принциповість і відповідальність адміністрації навчального закладу щодо забезпечення сту дента земельною ділянкою 0,01–0,02 га і всім тим, що необхідно для високого врожаю. Така моя пропозиція у загальному вигляді. Якщо ко гось зацікавить викладений погляд на проблему залюбки поспілкуюся і посперечаюся. Ігор Рихлівський, завідувач кафедри землеробства Подільського ДАТУ

3

З ДОСВІДУ РОБОТИ

ДОПОМАГ АТИ ЛЮДЯМ І ОДНОЧА СНО НАВЧАТИСЯ САМИМ Таким є основне правило роботи лабораторії практичного права юридичного фа культету Сумського національного аграрного університету. Метою діяльності лабораторії є здійснення на уково дослідницької та навчально методичної діяльності щодо розширення правосвідомості й удосконалення механізмів отримання навиків правозастосовної та правоосвітньої діяльності для соціально вразливих верств населення шля хом налагодження механізму навчально практич ної роботи студентів правників. Відомо, що питання практичної підготовки юриста під час навчання є вкрай актуальним. Це пов'язано із особливим попитом та модою на представників юридичної професії та тією особ ливою роллю, яку відіграє юрист у суспільстві як особа, що завжди знаходиться на вістрі соціаль ного конфлікту. Безперечно, навчальна та виробнича практи ки покликані принаймні частково вирішити дану проблему, проте їх явно недостатньо. Юридична клініка створює особливе середо вище, в якому знання від викладача до студента передаються не в штучно створеній обстановці аудиторного заняття, а в природному середови щі робочого спілкування із старшим та більш до свідченим колегою. Звичайно, така обстановка певним чином ускладнює роботу викладача. Робота в юридичній клініці дозволяє викладачу використовувати набагато більше цікавих та ефективних методик викладання. Урізноманіт нення методик дозволяє збільшити обсяг на вчального матеріалу, покращувати сприйняття інформації, таким чином досягаючи мети на вчального процесу – виховання фахівця. Клініка є способом розвитку міждисциплінар них зв'язків. Звичайно, неможливо не погодитись із тим, що спеціалізація – явище корисне, оскіль ки дозволяє максимально зосередитись на ви рішенні окремої проблеми, зробивши таке вирі шення найбільш ефективним. Це пов'язано із

піаду з консультування клієнтів. Чотири команди по два студенти змагалися у своїй фаховій майс терності. Консультації надавалися актору клієнту одразу в режимі реального часу. Оцінювали умін ня майбутніх юристів викладачі факультету та фа хівці практики, а команда переможець отримала корисні призи. У своїй діяльності лабораторія практичного права не оминає й актуальні для суспільства проблеми. Активна громадська позиція громадя нина є запорукою його благополуччя та стійкого розвитку держави. Це підтвердили учасники за сідання круглого столу "Свідомий громадянин – сильна держава", яке відбулося 16 квітня 2009 року на базі юридичного факультету СНАУ на ви конання Програми правової освіти населення на 2007/2008 роки в рамках тижня правових знань в Сумській області "Вчимося бути справжніми гро

мадянами". Метою засідання круглого столу ста ло обговорення питань свідомої громадянської позиції молоді як фактору формування сильної української держави. У заході брали участь пред ставники органів державної влади, громадських організацій міста і області, викладачі та студенти юридичного факультету. В ході гарячих дискусій були обговорені питання діяльності громадських організацій як чинника формування активної гро мадської позиції молоді, українського націона лізму та патріотизму, мовних обов'язків та цін ностей молоді. Пропозиції засідання круглого столу надруковано в газеті "Вісник Сумського НАУ". Лабораторія практичного права запрошує до співпраці всіх бажаючих (наші контакти: вул. Кірова, буд. 160, корпус 1, кім. 1, м. Суми, 40021. E mail: snaujurklinika@rambler.ru; http://lawlab.nm.ru)

Вікторія Стрельник, завідувач лабораторії, Олександр Одинець, студент Сумського НАУ

тим, що суспільні відносини, які врегульовані правом, також у своїй сукупності є нерозривними та потребують комплексного врегулювання. Ли ше такий спеціаліст буде здатний вирішувати ті різноманітні завдання, які ставить перед ним практична робота. Безперечно, такі зв'язки та на працювання навичок, їх виявлення найкраще від бувається в процесі правозастосування. Спектр питань, з якими громадяни звертаються до юри дичної клініки, не обмежується якоюсь однією чи декількома галузями права. Клініка ж для ВНЗ є місцем, де студент зможе пройти якісну практику відповідно до завдань на вчального процесу та під керівництвом своїх ви кладачів. Вона своїм практичним ухилом, своєю соціальною корисністю не просто вчить студен та, вона допомагає виховати в ньому соціально відповідального юриста, конкурентоспроможно го спеціаліста. Лабораторія практичного права Сумського НАУ, окрім консультування, ініціює проведення різноманітних заходів науково практичного ха рактеру. Зокрема, це майстер клас для студентів із питань пошуку роботи та працевлаштування. Такий захід привабив багатьох бажаючих і дав змогу продемонструвати студентам консультан там свої комунікативні здібності та фахову майс терність, а всім бажаючим – отримати корисні навички та консультації. Дуже важливе місце в ді яльності лабораторії займає питання юридичної освіти. Так, у 2008 році за участі студентства та викладачів, а також юристів практиків був прове дений круглий стіл на тему "Проблеми юридичної освіти в Україні". Цей захід дав можливість проа налізувати переваги вітчизняної системи юри дичної освіти та встановити напрями необхідного її розвитку. Висновки круглого столу мали прак тичне значення і для діяльності юридичного фа культету СНАУ. У продовження таких досліджень у лютому 2009 року за ініціативи лабораторії практичного права було організовано громадсь ке слухання проекту Концепції розвитку вищої юридичної освіти в Україні, підготованої Мініс терством освіти і науки України та Міністерством юстиції України за сприяння Американської асо ціації юристів/Ініціатива з верховенства права в Україні (АВА ROLI – Україна). За результатами слухання були підготовлені коментарі до вказаної Концепції, які передані Американській асоціації юристів/ Ініціатива з верховенства права в Україні. Не менш важливим питанням в діяльності ла бораторії є постійне підвищення фахової майс терності студентів консультантів. Із такою метою лабораторією було проведено внутрішню олім

ЧЕМПІОН СВІТУ Народний ансамбль естрадного танцю "Парадиз" взяв участь в Чемпіонаті світу з сучасних танців, який проходив в Іспанії в м. Барселона. Захід був організований Міжнародною Федерацією Танців, в ньому взяли участь понад 2000 учасників з 17 країн світу. Змагання про ходили за наступними дисциплінами: диско фристайл, техно, фрі шоу, твіст, електрик, брейк дэнс, дэнс шоу, фентезі, бугі вугі, ка рібські танці, хіп хоп, фанкі, рок н рол і диско в категоріях "Соло", "Дует", "Мала група" і "For mation" (велика група). "Парадиз" увійшов до складу збірної України, загальна чисельність якої склала 80 осіб. За підсумками змагань "Парадиз" став Чемпіоном світу за виконання танцю "Пірати" в категорії "Formation" – ця пос тановка вже встигла підкорити мешканців Лу ганська, а тепер стала відома на весь світ. Ок рім цього, беручи участь в категорії "Пара", учасникам "Парадизу" Артему Кураєву та Вік торії Савенко було присуджено ІІ місце за та нець "Не отрекаются, любя…", а також Вікторії Савенко за танець "Той женщине" у категорії "Фентезі/Соло". Учасники народного ансамблю естрадного танцю "Парадиз" показали високий рівень майстерності і цікаві хореографічні постанов ки, що дозволило бути гідними суперниками танцівникам з Іспанії, склад збірної якої пере вищував 600 осіб. До складу журі увійшли виз нані майстри танців різних стилів з країн Єв ропи. Прямуючи на Чемпіонат світу, учасники "Па радиз" побували у Відні, Мілані, Парижі, Ніцці та інших європейських містах. Народний ансамбль естрадного танцю "Па радиз" Луганського НАУ є абсолютним чемпіо ном України з сучасної хореографії, призеркою Чемпіонату світу з сучасних танців – 2008, лау реатом багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Унікальним є те, що ансамбль скла дається не з професіоналів, а із студентів аг рарного університету. Проте цей факт зовсім не заважає удосконалювати свою майстер ність на професійному рівні та отримувати вищі оцінки на всеукраїнських і міжнародних конку рсах з хореографії серед професіоналів. За повідомленням прес служби Луганського НАУ

4

серпень 2009 р

“ОСВІТА АГРАРНА” № 8 (13)

СПОРТ

СЕМІНАР

ШЛЯХИ МАЙСТЕРНОСТІ Таврійський ДАТУ – є провідним вузом в системі аграрної освіти і сьогодні – це на вчально виробничий комплекс, який об'єднує навчальні, науково дослідницькі та виробничі структури Південно Східної України. Викладання проводять висококваліфіковані науково педагогічні працівники, а саме: понад 40 докторів наук, професорів, понад 200 кандидатів наук, доцентів. Тут працюють академіки і члени кореспондентн академії наук, науковці, які відомі далеко за межами України. У червні на базі енергетичного факультету про ведено семінар викладачів навчальної дисцип ліни "Монтаж електрообладнання і систем керу вання" вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акре дитації. Програма семінару була багатогранною і змістовною.

Учасники семінару ознайомились із історією розвитку вузу, матеріально технічною базою та науково методичним забезпеченням лаборато рій, прослухали цікаві змістовні виступи Миколи Луб'яного, проректора з післядипломної освіти, дорадництва та міжнародних зв'язків, Валерія Яковлєва, декана факультету, Володимира Мун тяна і Володимира Діордієва, завідувачів кафедр та ін. Актуальною для слухачів семінару була ін формація впровадження в університеті кредитно модульної системи та комплексу робіт прове деної колективом університету на отримання міжнародного сертифікату якості за вимогами стандарту 180 9001:2008, рекомендації профе сорсько викладацького складу щодо організації навчального процесу, дипломного проектування, атестації студентів та ін. На високому рівні під керівництвом доцента Юрія Куценка, представників фірми ДКС України проводились заняття і майстр клас з монтажу електрообладнання та презентація обладнання національного виробника кабеленесучих систем фірми "ОКС", а саме: комплексне рішення для прокладання силових кабелів. Дана фірма про понує металічні настінні та напільні шафи, кабе ленесучі системи та аксесуари для щитового об ладнання. Вся продукція відрізняється прак тичністю, дизайном, можливістю поєднання з ін шими системами, як при монтажу кабельної лінії у виробничих, так і в офісних приміщеннях. Після презентації продукціїї працівниками даної фірми були проведені практичні заняття, під час яких учасники семінару мали можливість власноруч виконати роботи щодо правильності та послі довності виконання кабельних систем. Викладачі отримали необхідні теоретичні та практичні знання стосовно новітнього обладнання, які в майбутньому допоможуть у викладанні навчаль ної дисципліни. Учасники семінару відмічають потужну мате ріально технічну і науково дослідницьку базу Таврійського ДАТУ, значну роботу колективу уні верситету з розробки міжнародного стандарту якості, досягнення в наукових дослідженнях, тіс ний зв'язок з виробництвом, співпрацю з про відними НДІ і ВЗН близького і далекого зарубіжжя і висвітлюють щиру вдячність всьому профе сорсько викладацькому колективу факультету, які брали активну участь та сприяли якісному про веденню семінару . Микола Гач, методист НМЦ аграрної освіти

ЗАСНОВНИКИ ГАЗЕТИ: ДЕПАРТАМЕНТ АГРАРНОЇ ОСВІТИ, НАУКИ ТА ДОРАДНИЦТВА, НАУКОВО@ МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

Редакційна колегія: Тетяна Іщенко, Микола Хоменко, Анатолій Подгаєцький, Сергій Самсоненко, Тетяна Дудник, Тамара Угнівенко, Ніна Лихогод Відповідальний редактор – Оксана Ткачук Верстка – Лілія Кулаківська Адреса редакції: 07854, Київська обл., Бородянський р@н, смт Немішаєве–1, вул. Технікумівська, 1 тел./факс: (04477) 41@801, 41@269 e mail: nmc1@ukr.net www.agronmc.com.ua Наклад – 1000 прим. Виходить один раз на місяць

СВЯТО СИЛИ, КРА СИ ТА ЗДОРОВ'Я У червні 2009 року Львівський НАУ приймав гостей – учасників Всеукраїнської спартакіади "Здоров'я" серед науково педагогічних працівників ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України. У змаганнях, які проходили на спортивній базі університету в містечку Дубляни, неподалік стародав нього Львова, взяли участь команди із 12 аграрних ВНЗ: Білоцерківського НАУ, Вінницького ДАУ, Жито мирського НАЕУ, Керченського ДМТУ, Львівського НУ ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжиць кого, Миколаївського ДАУ, НУБіП України, Подільсь кого ДАТУ, Уманського ДАУ, Харківського НТУСГ ім. Василенка, Ніжинського АТІ НУБіП України та Львівсь кого НАУ. Урочистості з нагоди відкриття Спартакіади роз почав ректор Львівського НАУ, заслужений діяч нау ки і техніки України, академік УААН, доктор біо логічних наук, професор Володимир Васильович Снітинський. Він привітав гостей та учасників Спар такіади, сказав про важливість цього спортивного заходу, який проводиться серед аграрних ВНЗ, відзначив значну організаційну роботу, яку здійснює Міністерство аграрної політики України для того, щоб це свято здоров'я, сили та краси, популяризації спор ту та здорового способу життя ставало реальністю. Володимир Васильович також відзначив, що у Львівському національному аграрному університеті з особливою увагою ставляться до розвитку фізичної культури та спорту, до духовного й фізичного гарту студентської молоді та працівників, бо лише здорова

нація спроможна побудувати сильну державу. За свою понад 150 літню історію університет підготував десятки тисяч фахівців для сільського господарства, які відзначалися й відзначаються високими про фесійними знаннями, патріотичними переконаннями, силою духу й часто – спортивними здобутками. Ба гато із них формувались у спортивно патріотичних організаціях, зокрема таких, як "Луг", "Сокіл" та "Пласт". Ректор університету згадав, що тут у перед воєнні роки працював засновник українського "Плас ту" Олександр Тисовський та навчався провідник українських національно визвольних змагань ХХ ст. Степан Бандера. Завдяки тому, що українці плекали та гартували свій дух, сьогодні ми маємо державу. Володимир Васильович побажав успіхів усім учас никам змагань та подякував керівництву аграрних ВНЗ, яке винайшло можливість забезпечити участь своїх команд у Спартакіаді. Ректор також відзначив, що сьогодні на спортивне свято зібралися ті люди, які своїм добрим прикладом виховують студентство, роблять все, щоб була здоровою наша молодь і силь ною Україна. Студенти спортсмени навчального закладу – пос тійні призери міжнародних і всеукраїнських чемпіо натів і універсіад з вільної боротьби, футболу, нас тільного тенісу, стрільби з лука, спортивного туризму, адже у цьому навчальному закладі створено добрі умови для занять фізичною культурою. У ЛНАУ на вчаються заслужений майстер спорту України, 3 майстри спорту міжнародного класу, 22 майстри спорту та 33 кандидати у майстри спорту. У 2008 році студентка землевпорядного факультету Ольга Короб ка стала срібним призером Олімпіади у Пекіні, а збір на команда університету з футболу здобула перше місце серед команд вищих навчальних закладів Мі ністерства аграрної політики України. Всі дні на спортивних майданчиках точилася запек ла боротьба, в якій до останніх поєдинків не було відомо, хто стане переможцем. Перемогу вибороли: • з бадмінтону І місце – команда НУБіП України, ІІ – команда Львівського НАУ та ІІІ місце – команда Львівського НУВМіБ України ім. Степана Ґжицького. В особистому заліку переможцями стали Ярослав Михайлович та Ольга Марченко (Національний університет біоресурсів і природокористування України);

• з настільного тенісу: І місце – команда Львівсь кого НАУ, ІІ – команда Подільського ДАТУ, ІІІ місце – команда Львівського НУВМіБ ім. Степана Ґжицького; • з міні футболу: ІІІ місце – команда НУБіП України, ІІ – команда ВП НУБіП України "Ніжинський АТІ", І місце – команда Львівського НУВМіБ ім. С. Гжицького. За наполегливість у змаганнях з настільного тенісу та бадмінтону нагороджено пам’ятним призом та Почесною грамотою команду Керченського ДМТУ.

Відгуки гостей та учасників спартакіади Головний суддя змагань, методист НМЦ аграрної освіти Мінагрополітики України Олександр Миро ненко: "Уже майже 10 років Мінагрополітики України проводить Всеукраїнську спартакіаду "Здоров'я" серед науково педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів ІІІ–ІУ рівнів акредитації. Мета наших змагань – залучення все більшої кількості педагогічних працівників до систематичних занять

фізичною культурою і спортом, популяризації різно манітних видів спорту та здорового способу життя. Думаю, що своє завдання ми виконуємо, і важливо те, що з кожним роком підвищується майстерність команд. Окрім спортивної мети, викладачі ознайом люються з навчальними закладами, у яких проходить спартакіада, спілкуються, обмінюються досвідом. Нині мають змогу познайомитися ближче зі старовин ним Львовом та історичним навчальним закладом – Львівським національним аграрним університетом. Вже сьогодні чуємо від учасників спартакіади тільки найкращі відгуки про цей університет, його спортивну базу, людей, які тут працюють та організовують нині проведення змагань." Виконавчий директор відділення Національного олімпійського комітету України у Львівській області, лауреат Асоціації спортивних журналістів України Іван Яремко: "Сьогодні по всій Україні тривають змагання, присвячені Олімпійському руху. 23 червня 1894 року було створено Міжнародний олімпійський комітет, який започаткував олімпійські ігри сучас ності. З цієї нагоди у червні проводиться така акція, як Олімпійський день бігу для усіх охочих. Наприклад, у Львові ми проводимо цю акцію вже у тринадцяте, і з кожним роком все більше людей висловлюють бажання взяти у ній участь. Минулого року най молодшому учаснику було 6 років, а найстаршому вісімдесят два. Кожен із них отримує сертифікат президента Міжнародного олімпійського комітету про те, що долучився до такого забігу, а також сувені

ри. А щодо того, що у цей час проходить Спартакіада викладачів навчальних закладів аграрного профілю, то це потрібно всіляко підтримувати та заохочувати. Учасники змагань, по перше, продовжують своє спортивне життя, свій спортивний шлях, по друге, служать зразком для своїх студентів, адже вони є представниками не тільки кафедр фізвиховання, а різноманітних фахових кафедр та факультетів. І я хочу побажати, щоб і надалі такі спартакіади проводилися, щоб змагалися професори, доценти, викладачі, щоб вони від цього отримували задоволення, підтримую чи олімпійське гасло: головне не перемога, а участь. Адже кожне змагання дає змогу удосконалюватися, робити висновки, навіть після поразки мріяти про пе ремогу, бо вже так створена людина, що вона прагне до перемоги. Олімпійський комітет завжди підтриму вав такі заходи, і людей, які їх організовують. Професор НУБіП України Сергій Кваша: "Це вже мій другий візит до цього прекрасного університету. Тут завжди так гостинно приймають, що я не міг не скористатись нагодою приїхати ще раз і разом із своїми колегами і друзями зіграти у настільний теніс. Ми тут усі помічаємо приємні посмішки, в очах ра дісний блиск, не зважаючи на те, чи перемагаєш, а чи ні. Я під великим враженням від того, що організував Львівський національний аграрний університет в особі його ректора Володимира Снітинського та усіх викладачів, які долучилися до проведення спартакіа ди. Я просто в захваті!" Декан механіко технологічного факультету НУБіП України, професор кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту Ярослав Михайлович: "Я займаюся бадмінтоном вже 25 років, капітан команди. Ми дістаємо задоволення від участі в таких захо дах, які є корисними та потрібними. У перші роки про ведення Спартакіади багато хто навіть не знав як тримати у руках ракетку, але такі змагання спонука ють до занять, до удосконалення, і сьогодні ми вже маємо достойних суперників. Хоча, звичайно, наша найважливіша мета – поспілкуватися, обмінятися до свідом, набратися позитивної енергії. Думаю, що такі спортивні заходи треба проводити щорічно, а не раз у два роки, крім того, пропоную, щоб оцінку участі у

Всеукраїнській спартакіаді "Здоров'я" було введено у рейтинг аграрних вищих навчальних закладів. У Львівському НАУ я не вперше, і завжди – вражен ня якнайкращі." Суддя міжнародної категорії з настільного тенісу Володимир Прокопюк: "У Львівському НАУ надзви чайно добре поставлено роботу зі студентами, уні верситет має найкращу базу з настільного тенісу. Свого часу тут навчалися провідні українські спорт сменки з настільного тенісу Олена Юдіна та Олеся Леоненко. Їхні успіхи були досягнуті завдяки підтрим ці ректора університету та роботі тренера з настіль ного тенісу, старшого викладача кафедри фізвихо вання Галини Щирби. Особливо ще раз хочу звернути увагу на ту велетенську роботу, яку проводить для удосконалення матеріально технічної бази та роз витку спорту ректор ЛНАУ, академік УААН Володимир Снітинський. Учасники Спартакіади "Здоров'я" з нас тільного тенісу мають у Львівському національному аграрному університеті найкращі умови для змагань і відпочинку. Сучасний спортивний інвентар універси тету відповідає європейським критеріям, тому (хоч і професорсько викладацький склад аграрних ВНЗ – аматори) є можливість змагатися на високому рівні. Настільний теніс – доступний вид спорту, але, я ду маю, що викладачі зібралися тут не тільки для того, щоб визначити, хто кращий, а насамперед поспілку ватися та набратися сили і здоров'я."

Старший викладач кафедри фізичного виховання Львівського НУВМіБ ім. С. Гжицького Орест Василів: "Я четвертий раз беру участь у Спартакіаді у змаган нях з бадмінтону і настільного тенісу. Щоразу дуже приємно зустрічатися із знайомими і колегами. Цими днями проходили дуже цікаві і напружені ігри. Споді ваємось, що вони проходитимуть частіше. Хочу від значити, що дуже приємно бувати у ЛНАУ, де чудовий зал, прекрасний інвентар, якого у нас, на жаль, не має. Ми прекрасно відпочиваємо, насолоджуємось цікавою грою, спілкуванням із друзями і чудовим уні верситетом, який нас гостинно приймає." Доцент кафедри фізичного виховання Львівського НУВМіБ ім. С. Гжицького Андрій Пацевко: "Чудові враження від університету, у якому проходить Спар такіада: все підготовлено фахово, база складає приємне враження, підготовку до змагань керівницт во університету провело на високому рівні, викладачі кафедри фізвиховання беруть активну участь у про веденні та організації змагань." Завідувач кафедри фізвиховання Подільського ДАТУ Григорій Свірідов: "У Львівському НАУ так приймають гостей як цього не роблять у жодному іншому навчальному закладі. Тут дуже добрі господа рі на чолі зі своїм ректором, гостинні та щирі люди. Пригадую Спартакіаду 2005 року, яка відбулася на базі тоді ще ЛДАУ: резонанс був великий, ми довго згадували цей захід, прекрасно організований відпо чинок, приємне спілкування. Команда нашого універ ситету – чемпіон Спартакіади 2005 та 2007 рр., я зай няв призове місце у 2005 році, сьогодні є стимул зай матися спортом, щоб перемагати. Ми тут відчуваємо себе усі молодшими, забуваємо про негаразди та клопоти, набираємося сили та здоров'я."

Анжела Куза, Львівський НАУ