СЛОВО РЕДАКТОРА Про що Ви думаєте в хвилини мовчання? Адже протягом останнього року в наших життях їх було занадто багато. Важко усвідомити, що за збігомкожної секунди стоять сотні жертв. У 1919 році австралієць Едвард Джордж Гоні вперше запропонував шанувати загиблих у Першій світовій війні п’ятихвилинним поминальним мовчанням. А через 25 років після започаткуванняцієї традиції, вже в умовах Другої світової, було відкрито факультет міжнародних відносин в УРСР. Тяжкі часи спіткали Україну як тоді, так і зараз, однак ми вчимося на своїх помилках, ми не стоїмо на місці. Так, узяти хоча би наш Інститут, що 18 жовтня святкує 70-річчя. За цей час йому довелося пережити безліч змін: нові приміщення, студенти, спеціальності, магістерські програми, проекти, започаткування Фонду розвитку. Це не що інше, як постійний рух уперед.
Однак на початку шляху ми згадуємо тих, кому завдячуємо життям. Тож про що Ви думаєте в хвилини мовчання? Тож, зважаючи на сумнозвісні події в нашій країні, “Міжнародник” не може мовчати. Ми прагнемо розповісти Вам про ініціативи студентів та випускників ІМВ, які збирають кошти для солдатів із зони АТО, ми хочемо навчити Вас формування української ідентичності, поділитися досвідом боротьби за справедливість друзів Андрія Юзюка, ми сподіваємося зламати радянські стереотипи про НАТО, продемонструвати перевагу дипломатії над зброєю, подати приклад організації волонтерських проектів у Криму. Ми не зупиняємося, ми не впадаємо у відчай. Ми йдемо далі. Однак на початку шляху ми згадуємо тих, кому завдячуємо життям. Тож про що Ви думаєте в хвилини мовчання? Головний редактор Кирило Бескоровайний
Посвята в студенти 1 вересня 2014 року величезна родина Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка прийняла в свої лави нових студентів. У Великій актовій залі відбулась урочиста церемонія посвяти в першокурсники. Для кожного з них це був не просто день, а початок довгого шляху. Навіть зазирнувши в залу на мить, можна було відчути піднесений настрій і радість новачків. Привітати й підтримати майбутніх дипломатів завітали такі почесні гості, як ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік Губернський Леонід Васильович , директор ІМВ Копійка Валерій Володимирович, екс-міністр закордонних справ України (1998-2000 рр., 2005-2007 рр.) Тарасюк Борис Іванович. Вони дали першокурсникам декілька порад щодо навчання в нашому Інституті й побажали успіхів і наснаги. Під час посвяти згадувалося й про військові дії на території України. Усіх тих, хто героїчно загинув на Сході України, зала пом’янула хвилиною мовчання. Окрім цього, надзвичайно приємним було й те, що студенти та викладачі нашого Інституту підтримали Всеукраїнський флешмоб та прийшли на свято в національному одязі. Цьогорічне Перше вересня стало святом не лише знань, а й патріотизму та свідомості. Бажаємо першокурсникам зберігати цей дух єдності й зробити все можливе, щоб зберегти мир в Україні. Адже будувати майбутнє Батьківщини саме їм. Оксана Гашева (І МІ)
“ДАЙОШ ЄВРОПУ” На тлі східноукраїнських подій усі громадяни нашої Держави очікували на ратифікацію договору про Асоціацію з Європейським Союзом. Тристоронню домовленість про таку процедуру було досягнуто між ЄС, Україною й Росією 12 вересня під час зустрічі в Брюсселі. Датою цієї знакової події визначили 16 вересня. 16 вересня студенти та викладачі нашого Інституту зібралися у Великій актовій залі, щоб стати свідками надважливої події в історії нашої Держави. Ініціатором долучення до процесу європеїзації України став директор ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка Валерій Копійка. Він звернувся до зали зі словами щирого переконання у світле майбутнє Вітчизни, наріжним каменем для початку якого є саме цей день. Директор також підкреслив, що практика скликання Європейського парламенту заради прийняття рішення щодо окремої країни і синхронність його схвалення із її відповідним законодавчим органом держави є прецедентною для ЄС. Сповнений одночасно тривоги й радості Глава нашої Держави порівняв атмосферу в сесійній залі Верховної Ради сьогоднішнього дня із тією, що панувала в 1991 році при проголошенні незалежності України. “Із часів Другої світової війни жодна нація за прагнення бути європейцями не платила такої високої ціни. Євроінтеграція стала національною ідеєю України”,—наголосив Петро Порошенко у Верховній Раді України напередодні голосування. За словами Президента України, за це рішення заплатили життям Небесна сотня та сотні українських військових у зоні АТО. Після таких натхненних слів відбулося голосування Верховної Ради України за законопроект №0098 про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. За відповідне рішення проголосували 355 народних депутатів України. Європейські депутати підтримали ратифікацію домовленостей із Україною 535 голосами “за”. Проти висловилися 127 членів Європейського парламенту. Студенти вітали це рішення гучними оплесками та співали Держаний гімн Україні з розумінням, що кожен із них відповідальний за сьогодення та майбутнє України. Марта Гнатишин(ІІІ МІ)
Перші кроки в студентське життя Ось вже й минув місяць навчання. Багато цікавого відбулося протягом цього часу. Поступово до лав студентів ІМВ КНУ ім.Т.Шевченка влилися і першокурсники. Призвичаїтися до університетських реалій та зрозуміти, що і як функціонує в Інституті, допомогли вже досвідчені студенти, а також адміністрація ІМВ на зустрічі, яка відбулася 19 вересня в актовій залі. Обговорювали на зібранні різні питання: і участь в благодійних акціях, і поїздку до Львова. Також першокурсники ознайомились із кодексом честі справжнього студента. Також під час зустрічі відбувся перший етап щорічного конкурсу “Веселка країн” – жеребкування з метою визначення країн для кожного курсу. До речі,цікавинка цього року полягає в тому, що країни не сучасні(як це було в попередні роки), а стародавні. Такі зустрічі – невід’ємна частина студентського життя. І саме вони допомагають багатьом на першому етапі адаптування до змін.
Мистецька виставка в ІМВ 4 вересня 2014 року в рамках проекту Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Hall Art Gallery відбулося відкриття виставки відомого Народного художника України, пост-імпресіоніста Михайла Демцю. На виставці було представлено понад двадцять робіт Демцю. Художник відомий своєю нестримною палітрою кольорів, широкими мазками та незабутніми сюжетами не лише в межах українського простору, але й за кордоном. Картини для заходу надав голова Фонду муніципальних реформ “Магдебурзьке право”, ексзаступник міністра економіки України Михайло Поживанов зі своєї приватної колекції. Виставку відвідали представники інтелігенції України, серед яких аташе з питань культури Посольства США в Україні Шеріл Бистрянскі та її заступник Кейті Хеллок, Консул Грузії в Україні Константін Сабіашвілі, менеджер освітніх програм Європейської Бізнес Асоціації Сітора Юсупова та проректор з наукової роботи КНУ ім.Шевченка Сергій Вижва. Із вітальною промовою виступили директор нашого Інституту Валерій Копійка та проректор Університету з науково-педагогічної роботи Петро Бех. Окрім того, гості мали змогу особисто поспілкуватися з Михайлом Демцю та поставити йому запитання, щоб дізнатися секрети його успіху й джерела натхнення. Організацією заходу займалися Анастасія Кринична (III МІ) та Валерія Костецька (II МП). А мистецькі виставки в Інституті продовжують оновлюватись, і разом з ними — наше світосприйняття. Панченко Катерина (II МП)
Тетяна Музичук (I КР)
Мислити глобально, діяти локально!
Освіта за кордоном— UIEF 2014
“Ми несемо високу ступінь соціальної відповідальності перед своїми співробітниками та суспільством”, —таке багатообіцяюче твердження розміщує на своєму сайті Представництво азербайджанської компанії Socar в Україні, але чи дотримується своїх зобов'язань? Відповідь однозначна — так, і нашому Інституту знати про це як нікому. SOCAR —абревіатура від State oil company of Azerbaijan republic. Ця нафтова компанія зі світовим ім'ям і представництвами в пятнадцятьох країнах світу має потужну соціальну стратегію. “Головним гаслом SOCAR “Мислити глобально, діяти локально” керуються і в Україні. З огляду на довгострокові бізнес-проекти компанії в Україні, соціальна діяльність SOCAR чітко структурована і спрямована на три гуманітарні сфери: культуру, освіту та екологію. Саме в контексті цього Представництво SOCAR в Україні співпрацює з ІМВ і робить свій внесок в освітні процеси”, —повідомляє прес-секретар представництва Socar в Україні Марина Ергемлідзе. Основними соціальними проектами Socar Ukraine в Інституті міжнародних відносин є спортивний майданчик, сквер і стипендіальна програма. Довгий час стипендіаткою від компанії була наразі випускниця Інституту Дарина Кирилко. “Це дуже приємно, що є такі компанії, які можуть зробити стільки корисних речей для Інституту. Сподіваюсь, співпраця продовжиться”,—зазначила Дарина. Директор Інституту міжнародних відосин Валерій Володимирович Копійка, запевняє, що у цієї співпрації є майбутнє, адже “компанія Socar —це яскравий приклад небайдужої бізнес-структури, яка сьогодні готова заохочувати розумних й активних студентів для того, щоб завтра отримати кваліфікованих спеціалістів на ринку праці”. Серед складу компанії Socar Ukraine й справді є наші випускники, що на практиці ілюструє взаємну користь від співпраці Інституту з бізнес-структурами. За словами Валерія Володимировича, ІМВ має розбудовувати нову стратегію: навчання не заради здобуття диплому, а задля опанування фаху й отримання високооплачуваної роботи. У контексті такої стратегії продовжуватиметься практика стажування студентів у літніх і зимових школах в Азербайджані, налагоджуватиметься співпраця з Азербаджанською Дипломатичною Академію, і розвиватимуться контакти з небайдужими бізенес-структурами, зокрема з компанією Socar Ukraine.
27 вересня Інститут міжнародних відносин взяв участь у десятій міжнародній виставці-форумі “Освіта за кордоном — UIEF 2014”. У виставці взяли участь провідні навчальні заклади з 10 країн світу. Кожен студент та школяр, який прийшов на виставку мав змогу отримати максимальну кількість інформації, яка згодом допоможе зорієнтуватись в програмах та навчальних закладах. ІМВ в рамках виставки презентував англомовні магістерські програми та програми “подвійних дипломів”, які відкривають перспективу інтеграції української освітньої і наукової системи у європейський освітній і науковий простір. Під час виставки-форуму була проведена серія семінарів та презентацій від провідних закордонних навчальних закладів та спеціалістів із міжнародної освіти. Зокрема, доктор політичних наук, доцент кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій Сергій Іванович Даниленко виступив перед відвідувачами форуму з темою “Сучасні тенденції освіти в галузі міжнародних відносин: вибір між Україною та закордоном”, в якій звернув особливу увагу на те, що якісну європейську освіту можливо здобути не залишаючи Україну. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка разом з Campus France та DAAD виступили офіційними партнерами виставки-форуму. Подібні заходи в черговий раз підкреслюють високий рівень української освіти та надихають молоде покоління здобувати вищу освіту в провідних вишах - таких, як наш Інститут.
Юлія Заболотна, (I МВ)
Мік
Зустрічаємо
Н
е тільки осінь принесла до Інституту міжнародних відносин натхненний настрій. Укотре ми мали можливість вітати шанованих гостей, які діляться власними думками та багатим досвідом, у стінах рідного ІМВ. Вже 12 вересня Директор Інституту Валерій Копійка гостинно зустрів Радника Міністра закордонних справ Туреччини, відомого стратега та одного з найуспішніших турецьких підприємців Алі Серіма. В ході зустрічі було обговорено напрями співробітництва між двома країнами, можливості створення турецько-українського центру та розвиток спільних навчальних програм. Крім того, важливою темою діалогу став пошук шляхів урегулювання сучасної кризи в Україні та перспективи її подальшого економічного розвитку, зокрема в сферах промисловості, сільського господарства та оборони. Гість рішуче висловився з приводу складної ситуації в країні та запевнив, що пріоритетним завданням Туреччини є захист кримських татар від гніту Російської Федерації та недопущення їхньої депортації з території Автономної Республіки, наголосивши, що Туреччина ніколи не визнає незаконну анексію Криму. Наступний гість, яким став представник громадської організації “Вікімедіа Україна”, один із провідних українських вікіпедистів Андрій Бондаренко, 16 вересня завітав до ІМВ з авторською лекцією на тему особливостей роботи українського сегменту Вікіпедії. В рамках навчальних курсів “Теорія прийняття рішень” та “Електронне врядування” студенти отримали можливість дізнатися, як насправді працює українська Вікіпедія. Вже 24 вересня відбулася зустріч із співзасновником стартапу Preply.com Кирилом Бігаєм, котрий присвятив IT-техноологіям 7 років роботи. Протягом цього часу йому вдалося запатентувати 3 продукти в межах України, США та СНД, а також взяти безпосередню участь в інноваційних проектах Nokia Siemens Networks, MTS, Terrasoft та Yandex. Формат зустрічі-семінару дав змогу студентам, зокрема I курсу англомовної магістратури, послухати доповідь гостя на тему “Інноваційні моделі онлайн стартапів” та обговорити важливі питання. Ліга студентів Асоціації правників України разом із політико-дипломатичним клубом “Ambassador” 30 вересня організували захоплюючу лекцію майстра інтерактивних тренінгів професійних ораторів Андрія Зіньковського. За його допомоги студенти опанували поняття ВПВД, стейдж-джойстика та методу “вода-кулак”, а також ознайомилися зі шляхами встановлення контакту з публікою та секретами впевненості, терпіння й самокон-
Ц
ього року кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин виповнюється 40 років, упродовж яких вона здійснює підготовку економістів, що спеціалізуються на різних аспектах міжнародних економічних відносин та зовнішньоекономічних зв’язків. Історія кафедри веде свій відлік від моменту створення в 1974 році на базі факультету міжнародних відносин та міжнародного права. Тоді вона йменувалася кафедрою міжнародних економічних відносин, і лише 1999 рік ознаменував новий період та зміну назви на сучасну. Першим завідувачем став доктор економічних наук, професор Віктор Сергійович Будкін. Із 2008 року і до сьогодні цю посаду займає професор Шнирков Олександр Іванович. Упродовж своєї історії кафедра здобула статус провідної української галузі підготовки фахівців у сфері міжнародних економічних відносин, що має величезний творчий потенціал, зберігає і примножує унікальні традиції вітчизняної науки й освіти. Випускники мають не лише міцну теоретичну базу, а й значні практичні навики, а отже, готові до виконання посередницької місії між державою й бізнесом. За роки плідної праці кафедра випустила більше 2700 студентів із 46 країн світу, серед яких державні діячі, науковці, підприємці. Зокрема, випускниками є Президент України П.О. Порошенко, Генеральний секретар постійного секретаріату Організації Чорноморського Економічного Співробітництва В. К. Чечелашвілі, колишній міністр економіки України С. А. Терьохін, голова правління НАК “Нафтогаз України” А.В. Коболєв, народні депутати України В.М. Горбаль, В.В. Капустін, Ю.В. Полунєєв, заступник Голови правління Національного Банку України С.О. Яремєнко, Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації А.І. Ніколаєнко, Посли України І.В. Гуменний, О.М. Рибак, В.І. Лакомов, член – кор. НАНУ В.Р. Сіденко, доктори наук, професори І. В. Бураковський, О.В. Кузнєцов, І.І. Пузанов, О.І. Шнирков. Кафедра постійно бере участь у міжнародних програмах, що діють за підтримки ЮНЕСКО, НАТО, СОТ, ЄС, Представництва ООН в Україні, співпрацює з Фондами Аденауера, Карнегі, Фулбрайта, Бертельсмана, Еберта, Рози Люксембург, “Відродження”, “Євразія”. За останні 15 років викладачі
тролю під час виступів. 3 жовтня запам’яталося ІМВ зустріччю з депутатом Європейського парламенту Павлом Ковалем. Павло Коваль – польський політик, історик, дипломат, колишній заступник міністра закордонних справ Польщі, депутат Європарламенту, співголова Комітету з парламентського співробітництва ЄС-Україна. Пан Коваль виступив із лекцією на тему “Східне Партнерство – здобутки й перспективи”. А по завершенню було презентовано український переклад книги “Між Майданом і Смоленськом. Розмови з Пйотром Лєґутко та Доброславом Родзєвічем”. 8 жовтня відбулась інтерактивна лекція відомого політтехнолога, доктора психологічних та економічних наук, професора, майстра ділового адміністрування Олексія Ситнікова на тему “Управління долею особистості та бізнесу”. Одним із найважливіших аспектів, обговорених на лекції, став європейський світогляд, що протиставляється східному. Олексій Петрович продемонстрував уміння вимикати свідомість та керуватися виключно інтуїцією. Відомий майстер психоаналізу розповів про тибетську філософію та розкрив секрети успіху в бізнесі та по життю загалом. Крім того, студентам Інституту було представлено новий проект “Karmalogic” – соціальний експеримент, у рамках якого будуть створені закони управління власною долею та бізнесом. Підсумком цього проекту стане випуск документально-публіцистичного серіалу та видання книги, над якою працюватимуть психологи, вчені та громадські діячі зі всього світу. Зустріч відбулася в рамках проекту Фонду розвитку ІМВ “Формула успіху” (Детальніше про це читайте на стр.5). “Новий Світовий Порядок. Роль публічної дипломатії в глобальних політичних процесах” – ось таку тему пощастило обговорити з публічним дипломатом та інноватором у сфері управління Віктором Філіппенком студентам-міжнародникам. Унікальна зустріч відбулася 9 жовтня в приміщенні Інституту. Віктор Філіпенко – засновник та Голова Виконавчої ради G20 Foundation, платформи для інновацій управління в процесі G20 із безпосереднім зв’язком зі світовими виконавчими директорами, державами, громадянським суспільством та ідейними лідерами, а також засновник Хабу Global Shapers Всесвітнього економічного форуму у Франкфурті-на-Майні. Лекція традиційно завершилася активним двостороннім обговоренням ролі публічної дипломатії в глобальних процесах. Людмила Тубальцева( IV МІ) Анна Каштан (I МІ)
залучалися до багатосторонніх довгострокових проектів. Крім того, налагоджено міцні партнерські зв’язки з провідними університетами Польщі, Бельгії, Німеччини, Великобританії, Греції та Росії. Протягом останніх років у навчальний процес були впроваджені нові дисципліни, які дозволяють підтримувати рівень навчання у відповідності із сучасними вимогами. Важливою складовою діяльності кафедри залишається наукова сфера. Так, лише нещодавно викладачами, які мають значний авторитет у професійних колах, видано понад 100 монографічних праць, що широко використовуються в дослідженні зовнішньоекономічних зв’язків і міжнародних економічних відносин. Щороку публікується більше 100 наукових статей, у тому числі в зарубіжних виданнях, більше 40 підручників, посібників, навчальних та навчально-методичних праць. Формуванню наукових шкіл кафедри сприяє діяльність спеціалізованої вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальності “Світове господарство і міжнародні економічні відносини”, завдяки якій наукові ступені отримали не лише представники України, а й громадяни майже всіх континентів світу. Упродовж 1990-2014 рр. вітчизняними та іноземними науковцями було захищено 25 докторських та більше 220 кандидатських дисертацій. Кафедра та її науково-дослідна частина регулярно проводять міжнародні наукові конференції та круглі столи. Зокрема, у 2010-2014рр. основні результати досліджень були оприлюднені на конференціях: “Участь України в зонах вільної торгівлі: стан, проблеми, перспективи”; “Ефективність міжнародних інтеграційних процесів”; “Кластерні утворення в ЄС: досвід для України”; “Інноваційний розвиток як складова інтеграційних процесів”; “Економічні пріоритети в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС” тощо. Творчий пошук, прагнення до інновацій разом зі збереженням традицій – саме це є відмінною рисою кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин. Тому в день її сорокаріччя викладачам та студентам хочеться побажати натхнення для нових наукових звершень, успіхів в академічній діяльності та вмілого застосування отриманих знань на користь нашої держави! Оксана Андрійчук(ІІІ МЕВ)
Порошенко П.О.
Endowment fund
Вклад у майбутнє Найбільше зацікавлених поглядів на початку вересня було, без сумніву, прикуто до стенду, що з’явився біля входу. Не зважаючи на те, що на ньому написано великими літерами “Фонд розвитку Інституту міжнародних відносин” і наведено детальний опис діяльності, все одно постійно знаходяться ті, хто ще не знають що це. Час виправляти ситуацію! Починати завжди складно Думка про заснування першого в Україні ендавмент-фонду з’явилася у директора Інституту – В.В. Копійки – близько 3-4 років назад. Проте до 2013 ідея залишалася лише ідеєю. Саме в минулому році був створений уперше у нашій країні фонд цільового капіталу за прикладом європейських та американських університетів. Схема його роботи досить проста: весь капітал є недоторканним, використовується лише певний відсоток від нього. Тобто головна ціль – накопичення. Такі скруджівські методи унеможливлюють різноманітні махінації, які розповсюджені серед інших форм благодійних організацій. Якщо заглянути на сайт “Фонду розвитку ІМВ” (www.iirfund.org), то дивуєшся, як багато цікавого там пропонується (особливо для тих, хто хоче стати благодійником та увіковічити своє ім’я). Іменна стипендія, навчання закордоном, конкурси студентських грантів (саме такі напрямки запропоновано для цільового використання благодійних внесків) – усе це звучить дуже спокусливо, однак поки що недоступно. Коли йдеться про таке явище як “ендавмент-фонд” розраховувати на миттєвий результат не можна. Валентина Петрівна Мазуренко, Голова правління Фонду, стверджує: “Ми ще не досягнули того рівня фінансових накопичень, який би дозволив повноцінно працювати. Аби розпочати модернізацію умов навчання, надавати гранти та організовувати стажування закордоном необхідно мати (при ставці в 10%) принаймні 10 мільйонів гривень. Але більш прості заходи ми, звичайно, втілюємо в життя”. На жаль, навіть на такі “прості” івенти студенти ходять не дуже охоче й масово. Чи це через важкий учбовий процес, чи через непереборні студентські лінощі – невідомо. Проте проблема не лише в цьому. Найголовніше те, що в Інституті на сьогодні відсутні традиції благодійності, так само як і відчуття “єдиної сім’ї” . Саме без цього існування нашого ендавмент-фонду неможливе. “Це те, що ми повинні виховувати і розвивати”, – зауважує Валентина Петрівна,–“проте робити перші кроки – найскладніше”.
Календар подій 27 червня 2014 року – перший публічний захід. Фонд розвитку Інституту за підтримки Міжнародного еко-культурного фестивалю “Трипільське коло” вручив подарунки бакалаврам-випускникам кафедри Міжнародного бізнесу. 1 вересня Фонд розвитку ІМВ провів Благодійний Книжковий ярмарок навчальної та бізнес-літератури. В акції взяло участь понад 100 благодійників, серед яких були як студенти, так і викладачі й випускники. За результатами ярмарку було зібрано 13914 грн, половину з яких вже передано бійцю АТО Олександру Шевцову, мужній людині, яка нині потребує медичної допомоги. Іншу частину зібраних коштів було внесено до Фонду. Проте книжковий ярмарок ще триває – усі охочі можуть принести свої книги в каб. 347. 19 вересня стартував перший довгостроковий освітній проект Фонду – “Формула успіху”. Автором ідеї є випускниця нашого Інституту Аліса Лісова: тепер до нас кожні 2 місяці будуть запрошуватися різні науковці, бізнесмени, відомі митці – люди, які досягли багатьох вершин у своєму житті. “Такий проект,” – зауважує Валентина Петрівна, –“дає можливість студенту навчитися як реалізовувати свої мрії, так і побудувати свій власний механізм успіху”. На першій зустрічі студенти та викладачі мали можливість послухати та поспілкуватися з відомими експертами у питаннях особистого розвитку – Алунікою Добровольською (НЛП-майстром міжнародної сертифікації, коуч-консультантом) та Яровітом і Заряною Поздняковими (засновниками Центру Розвитку Людини “ЛАД”). Атмосфера була дружньою та комфортною, а спікери зуміли повністю заволодіти увагою аудиторії на дві з половиною години. Варто зазначити, що тут абсолютно безкоштовно можна було отримати корисну інформацію, за яку зазвичай люди платять великі гроші. Наступного разу (а це буде в листопаді) досвідом свого успіху поділяться: кінорежисер, лауреат Державної премії України імені О.Довженка – Олесь Санін та відомий кінооператор Сергій Михальчук. На цій зустрічі можна буде почути з перших вуст як створюються фільми-номінанти на Оскар, зокрема такі як “Мамай” (2003) і “Поводир”(2014), та пересвідчитися, що українському кіномистецтву є чим пишатися. У жовтні відбудеться масштабна Зустріч випускників вперше в стінах Інституту. Проводитиметься вона разом із благодійним фондом “Світ Щастя”. Завдання такого заходу – зібрати випускників різних поколінь, аби показати, що, незважаючи на час, Інститут назавжди залишиться для них рідним місцем і пишається своїми випускниками. В єдності – сила Благодійність – це дуже тонка справа, яка не всім під силу. Її розвиток залежить від різних факторів, і багато хто цинічно вважає, що це не вигідно, а, отже, непотрібно. Економічний стан нашої країни, активність самих студентів та інформаційна політика Інституту – все формує наш Фонд розвитку. Поки що все тримається на ентузіазмі його засновників, тому він ще маловідомий і не може запропонувати багато. Потрібно разом усвідомити, що ніхто, крім нас, студентівміжнародників, не зуміє зробити свій Інститут кращим. Рим будувався не за один день, а тим більше не однією людиною. Дарина Кузява (III МІ)
ДОБРЖАНСЬКА
Олена Леонідівна Олена Леонідівна Добржанська – викладач, енергію якого відчуваєш здалеку. Оточена натовпом студентів, вона завжди у центрі подій, у безперервному русі. Кандидат політичних наук, викладач кафедри МІ, успішний вчений та яскрава жінка з активною громадською позицією розказала“Міжнароднику” про те, як намазувала всіх зеленкою та як сформувати спільну українську ідентичність.
Почнемо з банального: ким Ви хотіли стати у дитинстві? (Сміється) Ну, точно не викладачем. В дитинстві я справді хотіла бути хірургом. Постійно всіх зеленкою намазувала – рятувала. Але згодом ідея з медичним чогось відпала. Щодо власне викладацької діяльності – вже коли навчалася в Інституті, познайомилась з Гондюлом Валерієм Петровичем, засновником спеціальності МІ, який мене своєю силою духа затягнув у цю сферу. Хоча, коли планувала своє життя, ніколи не бачила себе викладачем. Одна з основних тем Вашої дослідницької та викладацької роботи – ідентичність. Що є ідентичність, якщо коротко? Це є складний психологічний стан, якого людина набуває з часом, пов'язаний з почуттям належності до якоїсь спільноти. Процес складний, до нього існує багато підходів – саме тому мені й цікаво це досліджувати. Як себе ідентифікуєте Ви? Як викладача. Як українку. Сьогодні питання ідентичності гостро постає на національному рівні. Впевнена, Вас часто про це запитують, але як досягти єдності України? Як сформувати спільну українську ідентичність? Процитую слова Ернеста Реннана:“Єдність – це спільна слава в минулому, спільна воля в сучасному і спільна мета в майбутньому”. Отака простенька формула – треба побудувати ці три складові. Людям притаманне прагнення до ідентичності позитивної. Процеси її формування у нас вже почалися, хоча їх перебіг і ускладнюється різноманітними внутрішніми та зовнішніми проблемами. Але, не зважаючи на все те, що зараз відбувається, люди нарешті стали думати: “Це дуже добре, що я українець, це не соромно”. В нас з’являється самоповага, а це дуже важливо. А ще важливо, щоб люди були порядні один до одного. Щоб оце спільне “ми” вийшло за рамки звичного “кумівства”. Що мені подобається в Європі, люди бачать дитину і завжди їй посміхаються. А у нас, побачивши маму з дитиною, думають, що зараз почнуться проблеми і кидаються робити дитині зауваження “не кричи”, “не стрибай”. Бо це поняття “ми” у нас дуже вузьке. Рідний племінник чи онук – свій, а нерідний – чужий, заважає. Чи любите Ви подорожувати? Які напрямки улюблені? Дуже, але часу, на жаль, обмаль. Польщу, Німеччину люблю. Цікаво поїхати в Японію, там ще не була. Навіть не знаю, чи є така країна в світі, яку б не хотіла відвідати – тільки дайте часу! Якщо вільний час все-таки з’являється, чому його приділяєте? Люблю театр, намагаюся не пропускати прем’єри в драмтеатрі Лесі Українки. Наскільки мені відомо, зараз Ви займаєтесь Міжнародною школою НАТО. Розкажіть, будь ласка, про проект. Перша Міжнародна школа в ІМВ відбулась минулої зими. Не дивлячись на складні часи, приїхало багато учасників зі всієї країни – і зі Львова, і з Криму, і з Донецька, навіть з закордону, зокрема, з Данії. Ідея на той момент полягала в тому, щоб здійснити такий собі ребрендінг Інституту міжнародних відносин, показати, що тутешні студенти не є сноби і мажори, що в нас тут справжнє студентське життя. Проект вийшов настільки успішним, що ми вирішили його продовжувати. Цього року за підтримки Інформаційного центру НАТО робимо школу тематичну. Ми запросили цікавих лекторів, студентів із різних вишів. Це буде цікава платформа для дискусії. Якщо у Вас була б можливість щось змінити в своєму житті, чи скористались би Ви цією можливістю? Якщо так, що саме? Складне питання. Життя – це ланцюг подій. Якщо з нього витягнути щось одне, то вся конструкція стане до гори дригом – отже, втрачу щось інше, що для мене дорого. Ні, не скористалась би. Не тому, що мені все подобається. Просто я намагаюся жити за філософією, що все дається не за щось, а для чогось. Треба вчитись в усьому бачити позитивне. Цього року Інституту міжнародних відносин виповнюється 70 років. Що побажаєте імениннику? Стати справді європейським вищим навчальним закладом. Справді, а не на декларованих концепціях. Щоб виник оцей дух – дух розуміння між студентами і викладачами, дух поваги один до одного, загального бажання самого процесу. Не секрет, що для абсолютної більшості МІ-шників Ви є улюбленим викладачем. З точки зору улюбленого викладача, розкрийте секрет, як стати улюбленим студентом? Справді? (Посміхається) Не бути байдужим, в першу чергу. Складно працювати з аудиторією, якій нічого не потрібно. Студент має чогось хотіти в цьому житті – а далі все складеться! Деякі студенти кажуть: “Це мені не цікаво”. Проте, є одне гарне правило: якщо тобі щось не цікаво, дізнайся про це більше. Бо нецікаво може бути лише коли не любимо, або боїмось. Захопитись можна будь-чим, варто лише спробувати! Евеліна Ібраїмова (IV МВ)
НАТО – не фастфуд
ПОДІЇ
В
ам ніколи не доводилося спостерігати щось незвичайне у Вашому житті? Ви хотіли б знати, чому прихильники Барака Обами їздять на “Вольво” та полюбляють книжки про Гаррі Поттера ?Або як змусити такий серйозний військово-політичний блок як НАТО не потрапити у вигляді “фастфуду” до рук масового споживача? Тоді щиро сподіваємось, що Вам пощастило побувати на осінній Академії НАТО. Ні для кого не секрет, що нам судилося жити в епоху надзвичайних суспільних та історичних трансформацій, але навіть у складні часи ІМВ не забуває про свою добру традицію проведення міжнародних шкіл. Так, 8-10 жовтня 2014 року в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна Школа ІМВ: Осіння академія “Внесок НАТО до європейської безпеки: жорстка та м’яка сила”, за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні та Українського благодійного фонду “Українська Ідентичність”. Ініціаторами програми від ІМВ виступили міжнародний відділ на чолі із заступником директора з міжнародних зв’язків Ігорем Голубієм та представники спеціальностей «міжнародна інформація» та «міжнародні відносини». Модераторами заходу стали співробітники ІМВ: доцент Світлана Андрущенко, доцент Олена Добржанська та керівник міжнародного відділу ІМВ Дмитро Яровий. Протягом трьох днів 60 студентів з усіх куточків України мали можливість отримати правдиву та вичерпну інформацію щодо Організації Північноатлантичного Співробітництва від директора Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталії Немилівської та інструктора з права операцій Школи НАТО Брайана Бенгса, обговорити роль НАТО в побудові європейської безпеки та можливих шляхів співпраці з Україною, а також подолати міфи і стереотипи за допомоги літературознавця, журна-
ліста та письменника Олега Кудріна. Звісно, усім учасникам запам’яталися лекції наших рідних інститутських професорів Григорія Перепелиці на тему гібридних воєн та Сергія Галаки щодо особливостей побудови української безпекової архітектури в контексті Будапештського меморандуму. Також пізнавальною була лекція професора Миколи Андрійовича Ожевана щодо нового театру воєнних дій – кібернетичного. Врешті-решт, не можна не згадати про класика сучасної комунікативної науки Георгія Почепцова, який відкрив таємницю ведення інформаційних операцій на прикладі таких простих і зрозумілих речей, як серіали для домогосподарок, що створюють нову реальність постмодерного суспільства. Ці три дні були плідними не лише з точки зору поповнення власної теоретичної скарбнички знань, а й завдяки цікавим та різноплановим майстер-класам щодо розуміння україно-російського конфлікту (прямої/прихованої військової агресії, енергетичної ві-
йни, економічного тиску, дезінформації та пропаганди), проведених Григорієм Перепелицею, Сергієм Галакою, Валерієм Батрименком та Анатолієм Яковцем. Наступного дня за допомогою Сергія Даниленка та Дмитра Ярового студенти розробили власні концепції позиціонування НАТО в українських соціальних медіа. 10 жовтня на завершальному Круглому столі учасники поділилися власними ідеями з Борисом Тарасюком, керівником Лабораторії медіа-досліджень Університету Вільнюса Андрюсом Сумінасом, Головою Громадської ліги “Україна-НАТО” Сергієм Джерджем, Директором Центру суспільних відносин Євгеном Магдою, а також представниками Міністерства освіти та науки, Міністерства оборони, викладачами та дослідниками Інституту міжнародних відносин. У будь-якому випадку, будемо щиро сподіватись, що Інституту міжнародних відносин вдасться зберегти бренд Міжнародної школи ІМВ і кореспонденти “Міжнародника” ще не раз писатимуть про сотні молодих студентів із гарячими серцями та розумними головами, що з’їжджатимуться з усіх куточків України, аби долучитися до досвіду класиків сучасної науки управління та комунікації, поділитись ідеями з однодумцями, а у далекій перспективі – приєднатися до розбудови мирної, сильної та креативної України. Іра Вадзінська (IV МІ)
ник створив на очах у гостей, вишиванки ручної роботи від ательє "Handmade" та дві каски під назвами "Оранта" й "Маки", розписані вручну Марією Діордійчук, художницею артмайдану і засновницею руху "Другий Фронт". Загалом вдалося зібрати 51 000 гривень, із яких 30 500 - за результатами аукціону, а 20 500 - окремі благодійні пожертви випускників. Під керівництвом і контролем Клубу "Ardea Alba" та ідеолога проекту, випускни-
те, що не змогли відвідати захід. Хорошим прикладом слугували Олександр Мартиненко і представники юридичної фірми "Василь Кисіль і партнери". Неповторну атмосферу вечора створила жива музика у виконанні гурту "Мова" та виставка картин Марії Діордійчук. Спонсорами зустрічі стали компанії Oh My Look, Fiori, Make Cupcake, Коблево, Bud, Tullamore Dew, the Bar, The Burger і Баядера. Інтернет-пор-
бом і грандіозністю зустріч. Вересневий Грейс став однією з найбільш очікуваних подій цього року як для гостей Реунії - першої зустрічі, так і для тих, кому не вдалося її відвідати. Організатори заходу довели, що традиція повинна розвиватися, адже вона не лише сприяє згуртуванню міжнародників, зміцненню дружби та покращенню іміджу Інституту, а й дозволяє творити добро разом. Вечір тепла та єднання зібрав у арт-просторі "G13" близько 300 випускників різних поколінь, які ділилися історіями, обговорювали новини, спілкувалися зі старими товаришами та знайомилися з новими людьми. Однак найголовнішою метою зустрічі, звичайно, була благодійність.
навіть танцями на кістках. Проте після довгих роздумів і дискусій було вирішено зібрати найактивніших випускників, і тим самим привернути увагу до проблем медичного забезпечення в зоні АТО та зібрати кошти на їх вирішення. Така ініціатива, безперечно, має бути прикладом для наслідування. Традиційною фішкою заходу став особливий дрес-код: біле вбрання якнайкраще відображало шляхетні наміри всіх присутніх. Розважав гостей вечора випускник ІМВ, справжній улюбленець публіки - телеведучий Ігор Посипайко. Благодійний аукціон виявився справжньою родзинкою вечора. Було представлено чотири лоти: картину Деніса Дитинюка "Шевченко", яку худож-
ка ІМВ, віце-президента Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Євгена Найштетика усі кошти було спрямовано на доукомплектування реанімобіля - спеціальної лікарні на колесах, що допоможе врятувати тисячі життів у найнебезпечніших куточках зони АТО. Шляхетну ініціативу підтримало багато поважних гостей, серед яких Борис Тарасюк, Сергій Козьяков, Едуард Терпицький, Ігор Свічкар, який придбав головний лот - картину, Віктор Коваленко, співробітники КМДА, УкрСпецЕкспорту та УкрОборонПрому, МЗС України, Адмінастрації Президента тощо. Деякі випускники за власним бажанням пожертвували кошти, незважаючи на
тал THEOUTLOOK.COM.UA виступив ексклюзивним інформаційним партнером. Гості мали змогу насолодитися фірмовими коктейлями та кейтерингом від Івана Чудного. Отож, бути випускником ІМВ - велика честь. Міжнародники гідно несуть своє звання, підтверджуючи його добрими справами. І Вересневий Грейс - лише один із доказів цьому. Сподіваємось, що ініціатива Клубу випускників ІМВ "Ardea Alba" не залишиться непоміченою та підштовхне багатьох українців до благодійності, адже людське життя - безцінне. А ми, у свою чергу, з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі, яка обіцяє бути ще більш грандіозною та яскравою.
Яна Ляховецька (ІI МП)
Вже вдруге Клуб випускників ІМВ "Ardea Alba" ініціював вражаючу за своїм масшта-
Дмитро Наталуха, голова Клубу випускників ІМВ, не приховує, що рішення провести Вересневий Грейс далося орг а н і з а ц і йном у комітету нелегко. Так, будь-яке святкове дійство на фоні трагічних подій, що відбуваються в Україні, може виглядати блюзнірством або
ТЕМА НОМЕРА
O
POKIB
IMB
E
Цей рік є особливо визначним для всієї університетської родини, адже він поєднує в собі три величних події – три ювілеї. Перший ювілей – 180 років КНУ ім. Тараса Шевченка, другий – 70 років Інституту міжнародних відносин, третій – 40 років кафедрі міжнародних економічних відносин. Тема цього номеру присвячена саме 70-річчю ІМВ. Зі словами “ювілей” та “свято” ми повинні асоціювати не лише келихи, наповнені шампанським, феєрверки та подарунки. Важливо віддати шану винуватцю події, у котрий раз перегорнути сторінки історії, які, можливо, забуті, а, можливо, і взагалі незнані. Пропонуємо вам зануритися в історію рідного Інституту, і пригадати як саме провідний заклад України з підготовки фахівців-міжнародників здобував славу та визнання.
Ч
и були ви коли-небудь у музеї ІМВ?? Ні? Дуже раджу! Адже там ви відчуваєте себе частиною чогось величного, масштабного, історичного. Зі світлин на вас дивляться викладачі та студенти різних поколінь, їхні долі вже навіть і не перетиналися – так багато часу існує наш навчальний заклад. Але об’єднує їх одне – цілеспрямованість та успішність. Навколо велика кількість кубків, грамот, дипломів − докази всеохоплюючої жаги ставити перед собою цілі і досягати їх. Але не все було так життєрадісно, як зараз. У нелегкий період історії людства почався етап становлення ІМВ. Рішенням уряду від 9 вересня 1944 року і наказом наркома освіти УРСР від 18 жовтня 1944 року в Київському університеті було відкрито факультет міжнародних відносин. Не зважаючи на всі складнощі воєнних подій, факультет продовжив своє існування. З 1950 року його випускники отримували дипломи з двох спеціальностей: “історикміжнародник” і “юрист-міжнародник”; з 1953 року до них додалася ще одна – “референт-перекладач”. Успішність діяльності факультету та подальша потреба в підготовці фахівцівміжнародників призвели до реорганізації 4 травня 1988 року факультету міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету ім. Т. Шевченка в Інститут міжнародних відносин і міжнародного права, який у грудні 1990 року було перейменовано на Інститут міжнародних відносин. Мало хто знає, але не завжди факультет, а згодом і Інститут, розташовувалися в будівлі на вул. Мельникова. Раніше в ній була Вища партійна школа, а домівкою факультету міжнародних відносин був “Жовтий” (філологічний) корпус, а згодом нинішня будівля економічного факультету (ВДНГ). За роки свого існування Інститутом було підготовлено більше 8 тисяч фахівців, серед яких громадяни України та представники більш ніж 90 країн світу. Сьогодні в Інституті навчається понад 200 студентів, аспірантів, стажистів. Близько 250 з них – іноземні громадяни майже з 50 країн світу. Інститут співробітничає в рамках між університетських угод з 41 ВНЗпартнером у 24 країнах світу. Інститут не тільки зберіг найкраще, але продовжує це розвивати. З’явилось 3 нових відділення: МБ, МІ, Країнознавство; нові спеціалізації магістерських програм, у тому числі англомовні; діють програми подвійних дипломів. Зроблені перші кроки
до наближення нашого Інституту до найкращих ВНЗ світу – створення Фонду ІМВ як потужного інструменту фінансування інноваційних учбових програм, наукових досліджень. Нам пощастило поспілкуватися з Аллою Володимирівною Андрюшко методистом кафедри міжнародних відносин.Вона працює на факультеті міжнародних відносин з 1972 року, і, як ніхто, знає етапи становлення ІМВ, адже була їх частиною. За словами Алли Володимирівни, найбільше за всі роки змінилися студенти. Раніше основною їх частиною були іноземці. Тому це був єдиний факультет в Університеті, де всі предмети викладалися російською мовою. “Настільки цікаво біло спілкуватися з молоддю зі всього світу, яка із задоволенням ділилася своєю культурою, звичаями і традиціями”, − із посмішкою згадує Алла Володимирівна. Директор ІМВ, Валерій Володимирович Копійка, розповів нам про плани інституту на майбутнє: “Основною метою бачу забезпечення всіх наших студентів найперспективнішою та найпривабливішою роботою вже почи-
наючи зі старших курсів. Звичайно, хотів би бачити чергу роботодавців за студентами нашого Інституту”. Увага! Секретна формула успіху провідного навчального закладу України існує! “Професіоналізм, спадковість навчальних та наукових шкіл і висока якість роботи”, − відкрив нам таємницю Валерій Володимирович. Не можна не згадати про те, що Зала засідань Вченої Ради ІМВ набула ще більшої культурної значимості, адже відтепер, за ініціативи адміністрації Інституту, на її стінах ви можете побачити найвидатніших керівників, професорів, викладачів ІМВ, які поглядом з минулого змушують задуматись про те, що бути студентом ІМВ – це велика честь і відповідальність. Отже, пишаймося тим, що ми є студентами Інституту з історією, ім’ям та душею. Із Днем Народження, рідний Інституте! Єжова Антастасія (ІІІ МІ)
Diplomacy
Талант дипломатії – це часом прогулянка межею можливого. Один необережний рух – і баланс втрачено. Редакція “Міжнародника” підібрала приклади із національної та світової історії, де дипломатична майстерність визначала успіх у справі захисту національних інтересів та збереженні миру. Представляємо вашій увазі цикл публікацій під загальною назвою – “Дипломатія замість зброї”. Для пригнобленої території завжди складно уникати прямих військових конфліктів із агресором, навіть коли на чолі цієї території такий владний, майстерний та амбітний діяч як Данило Галицький. Багатовекторність та гнучкість зовнішньої політики – це те, що допомогло князю в умовах татаро-монгольського панування зберегти основи державності й певну економічну та військову самостійність. У перші роки свого правління через посягання на власні території князь Данило Галицький ворогує з Угорщиною, Польщею та Литвою. Проте справжня загроза прийшла зі сходу: монгольське нашестя одну за одною винищує руські землі, що значно поступаються в готовності війська та природних ресурсах. У 1245 році Данило Галицький прибуває до монгольської столиці. Не маючи іншого виходу, він вклоняється ханові Батию та отримує від нього ярлик (санкцію) на княжіння. Слід розуміти, що зважитись на таке його змусила безвихідь одноосібної боротьби Галицько-Волинського князівства без підтримки союзників. За таких скрутних умов талановитий політик Данило, намагаючись не просто максимально вберегти свої володіння цілими, а ще й об`єднати Галицькі та Волинські землі, налагоджує стосунки з колишніми опонентами. Шлюбна дипломатія пов`язує його тепер з Угорщиною, Володимиро-Суздальським князівством, Литвою. Невдала спроба створення антимонгольської коаліції пригнічує князя, проте він вдається до ідеї хрестового походу проти ординців. У 1253 році у Дорогочині Данило приймає королівську корону з рук Папи Римського Інокентія ІV в обмін на укладення унії руської православної церкви з католицькою. Цей крок розглядався новоспеченим монархом як єдиний реальний шлях до світового визнання і, як наслідок, до об`єднання держав (Польща, Чехія, Сербія) для виступу проти гноблення. Але все це виявилось лише фікцією, Папський престол не доклав більше жодних зусиль для організації хрестового походу, розлючений Данило розриває угоду, зберігши королівський титул. У 1254 році Данило самостійно розпочинає кампанію проти татар, він перший серед давньоруських князів перемагає їх тумени (дружини). Князь продовжує накопичувати міць, укріплюючи міста фортецями. Військо Данила звільняє землі Волині та Поділля. Але хан Бурундай з великою армією приходить на Галичину й Волинь з вимогою до Данила власноручно зруйнувати фортифікації та укріплення майже всіх міст князівства. Засобів для опору не залишалось. Так і не здійснивши своїх задумів, проте залишаючись загрозою для орди, Данило Галицький помер у 1264 році. Нестор Літописець за мудрість та виваженість охрестив його “другим після Соломона”. Таким чином, об`єднавши етнічні Галицькі та Волинські землі, Данилові так і не вдалося позбутися ярма. Всіма силами борючись за суверенітет та державність, князь завжди ставив на перше місце дипломатичні засоби задля добробуту населення. Він довгий час протидіяв монгольській політиці стримувань та противаг, яка зіштовхувала руських володарів, не дозволяючи кожному з них посилити свій вплив. Навпаки, уникаючи та запобігаючи відкритій агресії, Данило до останнього намагався налагодити добросусідські відносини в умовах значної скрути. Що ж, нехай здобутки та помилки цієї постаті слугують прикладами діячам сучасності. Гнучкість та різновекторність ніколи не втратять актуальності у системі міжнародних відносин. Чекаємо нових Соломонових рішень.
ДІЄМО
26 серпня ІМВ відвідала група німецьких студентів. Метою поїздки було ознайомлення з ситуацією в Україні. За 5 календарних днів іноземні колеги прагнули зсередини побачити, чим живе, чим ди-хає країна, до якої зараз прикута увага міжнародної спільноти. Такаможливість була надана 26-ом студентам німецьких ВНЗ організацією “Стипендіатський фонд німецького народу”. Варто зазначити, що ІМВ був першим пунктом їхньої програми. Перед німецькими гостями виступали студенти різних курсів та спеціальностей з доповідями про історію Університету та Інституту, українську систему освіти, Євромайдан, революцію Гідності, революцію свідомості. Захід відбувався за підтримки Ради студентів ІМВ та кандидата юридичних наук Комарук Інни Анатоліївни. Після закінчення офіційної частини – конференції та лекції кандидата юридичних наук Гнатовського Миколи Миколайовича на іноземних колег чекала поїздка до Українського кризового медіа центру. Студенти з Німеччини мали можливість також задати кілька питань, які в основному стосувалися українсько-російського інформаційного протистояння та боротьби з російською пропагандою. Завершальним етапом цього дня була екскурсія містом та вечеря в ресторані української кухні. В неформальній обстановці німці поділилися враженнями про Україну. І якщо на початку зустрічі студенти вишів ФРН дотримувалися думки, що ситуація на Сході – це скоріше внутрішня проблема України, то наприкінці слово „Bürgerkrieg“ (громадянська війна) лунало все рідше, натомість йому на зміну прийшло словосполучення „der stille Krieg“ (неоголошена війна). Оксана Мельник(I МВ) Анна Салабай(ІІ КР)
25 вересня в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка відбулася знакова подія – благодійний ярмарок. На першому поверсі Інституту кожен бажаючий міг придбати для себе щось корисне та допомогти таким чином нашим захисникам на Сході України. Ярмарок ще не встиг розпочатися, як столи з різноманітними лотами були оточені зацікавленими студентами та викладачами. Основу склав книжковий ярмарок, зібраний з того, що принесли небайдужі студенти зі своїх домашніх бібліотек. Але книжками благодійний ярмарок не обмежувався. Продавалися особисті речі, які приносили викладачі Інститут міжнародних відносин: прикраси, картини та навіть іграшкові домовички. Крім того, студенти-активісти демонстрували свої кулінарні таланти у вигляді вишуканих пирогів та дбайливо виліпленого домашнього печива. Ярмарок спільно організували аспірантка ІМВ К. Сербіна, доцент кафедри країнознавства Н.Ф. Сербіна, завідувач кафедри іноземних мов ІМВ В.В. Дайнеко та представники Ради студентів ІМВ. Крім того, активну участь в організації заходу брали і студенти-волонтери, які безпосередньо спілкувалися з покупцями та допомагали збирати кошти. Сума, може, й незначна для загальних потреб, але ж досить велика для нашого Інституту – 10 тисяч гривень. Ці гроші будуть направлені у військовий госпіталь та на побудову дитячої кімнати в таборі для біженців із зони АТО. Як добре, що у цей вересневий день весь Інститут вкотре продемонстрував свою небайдужість до тяжких подій в Україні. Сподіваємося, подібні заходи на цьому не завершаться, адже студенти воліють і надалі займатися благодійністю. Юлія Кабанець (І КР)
З 22 липня в ІМВ проводиться збір коштів на потреби АТО за ініціативою Богдана Міфтахова (V МІ) та Марії Шниркової (V МЕВ). На ці гроші регулярно закуповують ліки та продукти, що надходять до Головного військового клінічного шпиталю, а також військові комплекти для потреб добровольчих батальйонів України. У середині серпня до батальйону “Київщина” силами волонтерів були придбані засоби захисту на суму 5000 гривень. Окрім того, завдяки популярному флешмобу #IceBucketChallenge І та ІІ курсів МІ було зібрано 1900 гривень. Загалом завдяки благодійним внескам студентів нашого Інституту вдалося знайти 46091 гривень. Не забувайте, що, можливо, саме ваша допомога може врятувати життя захисникам України. Для участі в акції надсилайте кошти на карту ПриватБанку (Марія Шниркова) за номером 6762 4660 0114 6537 або звертайтеся за посиланням в соціальній мережі: http://vk.com/nasha_dopomoga . Анна Хімоненко(ІІ КР)
25 квітня 2014рік. 11 місяців з дня смерті студента ІМВ Андрія Юзюка. У справі про його вбивство проголошено вирок вже другого – Апеляційного – суду. Кириченка в цей день визнано винним – він отримав максимальний можливий за чинним законодавством термін позбавлення волі, але це ще був не кінець. Незважаючи на підсилюючий (замість 6,5 років Дарницького Кириченко отримав 8) вирок суду другої інстанції, під кінець літа Кириченко подає касаційну скаргу. Неможливо було уявити як матері Андрія переконувати нових суддів у тому, що вбивство її єдиного сина, такого сина, за таких обставин дійсно є тим злочином, за який навіть максимальне передбачене законом покарання - це нікчемно мало. Всі вже тоді знали, що обов’язково підтримають Любов Петрівну і не залишать її й підчас розгляду касації. Було відомо, що засідання буде лише одне, тому вирішили приходити під залу суду протягом трьох днів попередніх дню засідання, яке було назначене на 30 вересня. Друзі, одногрупники, однокурсники, однокласники та всі небайдужі хотіли звернути увагу громадськості та увагу суддів на справу і так убезпечити справедливе суддівство суду останньої інстанції. Протягом 3 днів друзі Андрія приходили до стін суду з плакатами. Ми не можемо знати точно, чи вплинуло це на проголошений Вищим судом вирок, але він був саме таким, якого ми хотіли та на який розраховували: вирок Апеляційного суду залишився без змін, касаційна скарга Кириченка - без задоволення. Рішення Вищого спеціалізованого суду остаточне і оскарженню не підлягає. Найстрашніший і незаперечний факт – Андрія не повернеш, але є і будуть люди, що можуть бути людяними і співчутливими, можуть берегти в собі світлу та теплу пам’ять про Друга. Євгенія Тищук
Влітку 2014 року стартап студентів ІМВ Антона Грановського та Марії Шниркової (V МЕВ) Foodle було відібрано до спільної програми українсько-американського бізнес-інкубатора Happy Farm та інвестиційного фонду Imperious Group – Lion Farm. Юні бізнесмени відвідали США, де взяли участь в конференції U.T. Gem, пройшли інтенсив із побудови бізнесу, завітали до офісів Google, Facebook, Paypal та зареєстрували компанію у штаті Делавер. Згодом, 9-10 жовтня Foodle став учасником однієї з найвідоміших IT-подій у Європі – конференції високих технологій IDCEE. Зі 150 стартапів з 30 країн проект ІМВшників було відібрано у 12ку кращих. Антон Грановський мав змогу презентувати Foodle на головній сцені очільникам провідних європейських інвестиційних фондів. Нагадаємо, Foodle надає постійний безкоштовний доступ до меню локальних ресторанів та кафе, дозволяє порівнювати ціни та “гуглити їжу” – шукати, у яких закладах подають улюблені страви, національну або вегетаріанську кухню тощо. Наразі Foodle охоплює 350+ найпопулярніших закладів Києва, Запоріжжя та СанФранциско. Особливість стартапу в тому, що він – багатомовний, тобто проглядати меню та робити замовлення у ресторані можна англійською, французькою та навіть китайською (загалом 16 мов). Завантажити додаток для iOS/Android можна за посиланням: http://justfoodle.com/app Мік
Бізнес за Полярним колом Коли починаються білі ночі, як видобувати нафту в Норвегії, та чому ця країна вважається найкомфортнішою для життя – з’ясовували студенти-міжнародники під час бізнес-практики 1-7 серпня 2014 року в Університеті Нурланду, м.Будьо, Норвегія. Багато місяців тому, коли на сайті ІМВ тількино з’явилося оголошення щодо можливості поїздки для студентів, ми загорілися ідеєю. Отримати практичні знання з актуальних тем, та не аби де, а в Норвегії – одній із найрозвинутіших країн світу – чим не шанс? Далі – все стандартно: збір та подача документів, очікування відбору та величезна радість від смс: “Готуйся, летимо до Норвегії!”. Отож, Олександр Макарович (V МБ), Катерина Буренко (V МБ), Антон Грановський (V МЕВ) та Марія Шниркова (V МЕВ) виявилися чотирма щасливчиками, яким випала нагода поїхати до провідного навчального закладу Норвегії. Куратором від ІМВ виступила аспірант кафедри міжнародних фінансів Марія Онопко. Університет Нурланду, що в місті Будьо, приємно вразив своєю вишуканою простотою та особливим скандинавським стилем. Катерина Буренко, зокрема, помітила: “Надзвичайна атмосфера Університету надихає на здобуття знань: модернізовані аудиторії, зручне розташування гуртожитку, їдальні та спортзалу. А чого варта бібліотека з найсучаснішим обладнанням, окремими конференц-залами та базою наукових робіт, в якій так і хочеться поринути в навчання!”. Програма складалася з трьох частин. Перша, теоретична, охоплювала лекції на тему менеджменту, бухгалтерського обліку, логістики, управління поставками, контролю якості тощо. Загалом курс був присвячений сталому розвитку – концепції, відданість якій і зумовила високий рівень добробуту норвежців. Нам пощастило прослухати лекції від провідних викладачів Університету Нурланду – професора Анатолія Бурмістрова, докторів філософії Надії Назарової, Наталії Андреассен та Андрія Мінєєва. Професор Фрудо Меллемвік, директор Центру Крайньої Півночі Вищої школи бізнеcу Університету Нурланду, виявився дуже уважним до студентів та напрочуд зацікавився тим, що ми з Києва. Перед лекцією він розпо-
вів, що лише раз був у столиці України, однак місто каштанів назавжди залишилося в його пам´яті. Звісно, до нас як до гостей ставилися поособливому: розпитували про ситуацію в країні, дізнавалися думки щодо євроінтеграції, а Олександр Макарович та Антон Грановський навіть стали “зірками” місцевої газети, що опублікувала інтерв’ю з хлопцями. Друга частина, практична, включала в себе візити до відомих норвезьких компаній та зустрічі з їх керівниками. Ми відвідали завод з виробництва кристалів для сонячних батарей Norwegian Crystals, технопарк Glomfjord Industry Park, підприємство з виробництва мінеральних добрив Yara International, центр поштового оператора Posten Norge тощо. Третьою і завершальною частиною курсу стала розробка кейсів для відвіданих нами компаній. Завдання включало в себе різні аспекти: маркетинг, менеджмент, логістику, стратегічне планування. Нам було представлено низку поточних проблем компаній, яким ми мали запропонувати вирішення. Під час підготовки презентації, що тривала до ранку, не раз згадався рідний Інститут та звичне бажання “встигнути все за ніч”. Презентуючи кейси викладачам та запрошеними гостям, ми подумки подякували кафедрі іноземних мов ІМВ за відмінне знання англійської. Досі згадується й насичена культурна програма, яку приготували для нас організатори. За невеликий період часу ми відвідали авіаційний музей м. Будьо, культурномистецькі заходи Університету, побачили одну з найпотужніших у світі припливних течій – Сальстраумен, вирушили в подорож до гори
Кейсерварден, насолодившись краєвидами Північної Норвегії. І, звісно, сфотографувалися з рідним українським прапором. Жовто-блакитні кольори зігріли
нас за прохолодної погоди, а от інші учасники програми – зокрема, з Російської Федерації, – з подивом сприйняли цей вияв любові до України. Ми відповіли лаконічно, зазначивши: “Кейсерварден наш!”. Більше питань не виникало ;) Усіх сторінок “Міжнародника” не вистачило б, щоб описати враження від побаченого. Для студентів-економістів-бізнесменів, що за свої 20 років встигли відвідати десятки країн на різних континентах, Норвегія стала апогеєм поєднання природної краси та економічного добробуту. Ми щиро дякуємо Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, кафедрі міжнародних фінансів та її аспірантці Марії Онопко, кураторові Університету Нурланду Олені Журовій та першокласним викладачам на чолі з Фрудо Меллемвіком за розкішну можливість поєднати плідне навчання з туристичними пригодами. Сподіваємось, що згодом і іншим студентам ІМВ випаде нагода побувати в Норвегії, чари якої назавжди залишаться в наших спогадах. Марія Шниркова (V МЕВ)
Оксфордська Літня школа Цього року троє студентів-міжнародників отримали стипендії Оксфордського університету на навчання в Літній школі міжнародної політики (Оксфорд, Великобританія). Під час двотижневого інтенсиву на базі Коледжу Святого Антонія магістри другого курсу ІМВ Ольга Васильченко (VI МВ), Юлія Решітько (VI МІ) та Ганна Шумська (VI МІ) мали змогу ознайомитись із останніми досягненнями наукових досліджень, дізнатися думку фахівців із приводу ситуації в Україні та отримати безцінний досвід спілкування з іноземними викладачами та студентами. Ганна Шумська ділиться враженнями: “Оксфордська Літня школа– це чудовий спосіб провести два тижні літа з користю, занурившись в атмосферу найстарішого англомовного університету світу. На тлі останніх подій в Україні, тема курсу “Авторитаризм та демократія в Росії та країнах пострадянського простору” виглядала вкрай актуально, а тому зацікавила не лише студентів із країн колишнього СРСР, а й молодь Західної Європи, США,
Африки та Азії. Завдяки інтенсивності курсу, ми змогли опрацювати багато матеріалів. Ранок розпочинався з двохгодинного семінару, після цього студенти слухали лекцію, а потім обговорювали її в дискусійних групах. Крім того, Літня школа надала доступ до всіх бібліотек Оксфордського університету, а отже, нам випала нагода не лише успішно готуватися до семінарів, а й шукати корисну літературу за інтересами”. Ольга Васильченко додає: “Оксфорд переконав у тому, що немає нічого неможливого. Поїздка стала знаковою у багатьох відношеннях. По-перше, вона довела, що гнучку та лібералізовану систему роботи зі студентами важко назвати надскладною чи перенавантаженою. По-друге, доступ до розкішної Бодлеанської бібліотеки може стати справжнім стимулом для здобуття членства у студентстві Оксфорду. По-третє, атмосфера навчального процесу виявилася неймовірною. На заняттях завжди можна було подискутувати з цікавими та амбітними людьми, а по завершенню — приєднатися до неформальної розмови про події глобального масштабу за обіднім столом.
Настрій міста, що вже сотні років живе на порозі середньовіччя та сучасності, просто зачаровує. Мальовничі історичні місцини, типові картини робочих кварталів, тихі парки, а також паби, повні студентства і гостей міста, — все це сповнене духом Туманного Альбіону, свободи та знань”. Юлія Решітько в свою чергу згадує: “Викладацький склад приємно вразив рівнем компетентності та дружнім ставленням до студентів. Наприклад, доктор Пол Чейсті, керівник нашого курсу, виявився надзвичайно обізнаним і неупередженим, завжди прагнув максимальної об’єктивності в дослідженні будь-якого питання. Хоча у назві курсу фігурує сусідня нам держава, кожного семінару ми акцентували увагу на ситуації в Україні, при чому ініціаторами цих дискусій завжди виступали викладачі чи іноземні студенти, тож ніхто не залишився осторонь. Наразі ми зберігаємо зв’язок із усіма однокурсниками у соцмережах, до того ж постійно згадуємо дружній викладацько-методичний колектив, котрий так тепло прийняв своїх гостей. Приємні спогади залишив і студентський хостел у старовинному Брейзноуському коледжі, що своєю атмосферою нагадував Хогвартc :). І взагалі, побачити безліч цікавих речей у такий короткий термін – просто диво”. Висловлюємо щиру подяку Інституту міжнародних відносин, а також професору Оксфордського університету Ангусу Ховкінсу за можливість навчатися в Літній школі одного з найпрестижніших та найлегендарніших вишів світу. Сподіваємося, що успішна співпраця ІМВ та Оксфорду відтепер стане постійною. Студенти-міжнародники на це заслуговують! Юлія Решітько (VI МІ)
Єва Ібраїмова Вікторія ПрисяЖна Знайомтесь, Єва Ібраїмова – студентка IV курсу МВ, яка координує волонтерський еко-проект Help&Travel у Криму. Ця сонячна дівчина із сонячної Ялти змінює світ на краще, демонструючи на власному прикладі, що бути відповідальним громадянином не лише корисно, а й весело. Що надихнуло тебе створити свій проект? Минулого літа я поїхала на Help&Travel у центральній Україні, котрий організували випускники програми “Flex”. Це був перший проект такого роду в нашій країні, і я вирішила, що треба обов’язково спробувати подібне на моїй рідній землі – в Криму. Чим ви займалися, яким був розпорядок дня? Ми стартували зранку, дорога до локації займала кілька годин, потім наполеглива праця, а по обіді – культурні заходи. Наприклад, нас запросили на екскурсію в Бахчисарайський палац, а також парк левів “Тайган”. Це парк-сафарі, де відвідувачі можуть спостерігати за життям левів у їхньому природному середовищі. А як кримчани реагували на вашу допомогу? Багато з них нас підтримували. До роботи долучалися навіть прості перехожі! У нас, до речі, були спеціальні акції, орієнтовані на роботу з людьми. У Сімеїзі, наприклад, ми спілкувалися з відвідувачами пляжу про те, чому люди смітять і як це зупинити. За зібраними матеріалами було проведено командну дискусію, розроблено стратегію на майбутнє. Що мотивує тебе займатися еко-проектами? У нашій системі освіти дуже багато примусу: згадаймо суботники, на які нас виганяли палицями, не пояснюючи, що це по-справжньому корисно. Тож сьогодні задача для нас як для нового покоління – змінити цю систему і зробити громадські роботи престижними, показати, що це круто і весело. Ти плануєш продовжувати проект у Криму, не дивлячись на сьогоднішні обставини? Хоча сьогодні дуже важко говорити про майбутнє, наша команда планує запуск другого туру влітку 2015 року. Я точно знаю, що Крим ніколи не перестане бути моєю рідною землею, незалежно від того, які політичні зміни там стануться. Що було найскладнішим в організації проекту? Складно було на етапі підготовки, бо ми були в ситуації абсолютної невизначеності. Тур передбачає, що в кожному населеному пункті міська влада надає місце для ночівлі, їжу і матеріали. І досить довгий час ніхто нічого конкретного нам пообіцяти не міг. Власне, ніхто не знав, що буде завтра (мовляв, “сьогодні я ще тут, а завтра мене в цьому кабінеті вже може не бути”). У той час людям було не до нас. А що було найприємнішим? Насправді, після цього туру в мене з’явився найщасливіший момент у житті. Останнього дня учасники підготували організаторам сюрприз – намалювали наші портрети, влаштували справжнє свято з кульками, тортом, танцями (до того ж цілком таємно від нас). І в цей момент я зрозуміла, що все було недарма, що мої ідеї та прагнення знайшли свій відголосок. Більше того, команда вигадала це сама, а отже, вони можуть продовжувати мої починання і реалізовувати власні проекти. А це – безцінно. Розкажи про свої хобі. Сфера моїх інтересів надзвичайно широка. Іноді здається, що захоплюючись усім одночасно, ти не можеш по-справжньому зростати, адже жодному з улюблених занять не приділяється достатньо часу. Але я розумію, що пізнання життя з різних боків збагачує сприйняття. Це як у “Грі в бісер” Гессе: “Якби я не грав на п’яти музичних інструментах, ніколи б не зміг сприйняти смак як тональність”. Детальніше ознайомитись із проектом Help&Travel у Криму можна за посиланням: http:// crimea.helpandtravel.info/
Блакитноока красуня Віка Присяжна (III МЕВ) навчається на відмінно, реалізує масштабні проекти та генерує творчі ідеї! Дівчина мріє працювати в Ernst & Young, а свій перший мільйон витратить на подорожі та благодійність. Більше того, вона вивчила Конституцію ЮНЕСКО за один день! Як давно ти займаєшся активною студентською діяльністю? Із листопада мого другого курсу, тобто майже рік. Почалося все абсолютно випадково. Я побачила оголошення про набір до Студпарламенту КНУ і вирішила спробувати. Мене запросили на співбесіду, а потім запропонували посаду голови освітнього департаменту. Тоді я ще не уявляла, чим буду займатися, але зараз розумію, що Студпарламент змінив моє життя :). Яким був твій перший проект? Це був курс лекцій “Психологія для економістів”. У якості тренерів ми запросили магістрів психології КНУ. Зізнаюсь, я дуже хвилювалася, що ніхто не захоче відвідати захід. Однак переповнена аудиторія в очікуванні лекції просто вразила мене. Цей проект, як і всі інші цікавинки від Студпарламенту, був абсолютно безкоштовним. Як ви шукаєте лекторів на проекти? Коли ми шукали лектора з тайм-менеджменту, варто було лише зателефонувати до BogushTime, і вони одразу ж погодились працювати з нами. Крім того, ми часто звертаємося за допомогою в Міністерство Освіти або ж контактуємо з досить відомими людьми. Спочатку трохи лячно спілкуватися з ними, але потім відчуваєш щирість – і заспокоюєшся. Чи є в тебе улюблений проект? Я мріяла реалізувати одну ідею, але не вдалося через сумнозвісні події в Україні. Ми планували провести Всеукраїнську Олімпіаду для старшокласників зі знання біографії та творчості Т.Г. Шевченка, а потім запросити переможців до КНУ, урочисто їх привітати, влаштувати екскурсію. Ми вже мали готовий сайт, базу питань, план роботи і хотіли розпочати в березні 2014, але, на жаль, не вдалося. Щодо реалізованих проектів – то найулюбленішим, мабуть, є курс лекцій “Психологія для економістів”. Перший успіх завжди найдорожчий. Які ще проекти створювалися під твоїм керівництвом? “Французька весна”, “Академія Іміджу”, “Школа фінансової грамотності”. Зараз я керівник апарату Студпарламенту, займаюся переважно фінансовими питаннями. Усі проекти, які ми створюємо останнім часом, так чи інакше спрямовані на допомогу АТО. Ми співпрацюємо з Координаційною Радою, яка займається збором коштів. А ще наразі маємо нову цікаву ідею – студентський бізнес-інкубатор. Як ти проводиш свій вільний час? (Хоча з таким напруженим графіком у тебе, певно, його немає :)) Я дуже люблю подорожувати! Одного вечора мій друг дитинства, з яким ми давно не бачились, запросив у гості до свого рідного міста. Наступного ранку я вже була в Севастополі. Я дуже легка на підйом. Крім того, я 6 років займалася бальними танцями. А зараз вирішила присвятити вільний час хіп-хопу. Звісно, складно встигати все, але я намагаюся. Катерина Ганус (IV МІ)
Міжнародник тепер в @mik_iir інстаграмі! Пійдписуйтеся, #mik_iir постіть фотки та не забувайте #iirgram про хештеги!
Редакція журналу “Міжнародник”
Колумністи:
Над номером працювали:
Шеф-редактор: доцент кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій С.І.Даниленко Головний редактор: Кирило Бескоровайний (ІІІ МІ) Верстка і дизайн: Ірина Білик (IV МІ), Антон Ільященко (ІІ КР) Коректор: Ольга Боженко (ІІ МВ), Анастасія Колтунова (ІІ МП) Більд-редактор: Марія Сібірцева (IIІ МБ) Фотокореспонденти: Лілія Нгуєн (І МІ), Максим Подопригора (ІІІ МП)
"Зустрічаємо" – Людмила Тубальцева (ІV МІ) “Фонд Розвитку ІМВ” – Дарина Кузява (ІІІ МІ) “Пряма мова” – Евеліна Ібраїмова(ІV МВ) “Події” – Яна Ляховецька (ІІ МП) “Тема номера”– Анастасія Єжова (ІІІ МІ) "Diplomacy" – Бёогдан Геркалюк (ІІІ МЕВ) "Персони" – Катерина Ганус (IV МІ)
Оксана Андрейчук, Денис Антончик, Мар’яна Балаба, Ангеліна Безнесюк, Констянтин Бєлов, Аліна Боговик, Анастасія Боляк, Ірина Вадзінська, Ольга Васильченко, Оксана Гашева, Марта Гнатишин, Юлія Заболотна, Юлія Кабанець, Анна Каштан, Юлія Кириллова, Богдана Ковалевич, Аліна Коваленко, Олег Кулик, Антон Левицький, Оксана Мельник, Олександра Міщерякова, Тетяна Музичук, Дмитро Наталуха, Олена Ніколаєва, Катерина Панченко, Марічка Прокопенко, Юлія Решітько, Анна Салабай, Євгенія Тищук, Анна Хімоненко, Марія Шниркова, Катерина Шпачук, Ганна Шумська, Елена Щур. Особлива подяка Прес-центру ІМВ та Білоусовій Н.Б.
Надруковано за сприяння Міжнародного освітньго фонду імені Ярослава Мудрого, типографія – ТОВ “Вістка” Тираж – 1000 примірників Пишіть нам на mizhnarodnyk@i.ua та залишайте відгуки в офіційних групах у соц. мережах: https://vk.com/mizhnarodnyk, www.facebook.com/groups/mizhnarodnyk